Державний університет економіки і технологій, 2022 рік

СТАН ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ДІЯЛЬНОСТІ У

СФЕРІ ТРАНСФЕРУ ТЕХНОЛОГІЙ В УКРАЇНІ
Автор: студентка групи ІПЗ-22-2 Бордусь А.В.
Електронна пошта автора: alinabordus35@gmail.com
Керівник: кандидат економічних наук Ткаліченко С.В.
ДУЕТ, Україна, м.Кривий Ріг, пл.Визволення 2
ВСТУП
Особливості упровадження новітніх технологічних процесів на базі сучасних інформаційних технологій, а саме
створення новітніх інформаційних продуктів та послуг, розвиток електронних інформаційних ресурсів
(електронних бібліотек, баз та банків даних, навігаторів), дослідження програмно-апаратної реалізації цих
завдань, розробка інструментарію орієнтації та професійної взаємодії в мережевому середовищі, постійно
перебувають у полі зору зарубіжних та вітчизняних бібліотекознавців. Найважливішим аспектам із зазначеної
проблематики присвячено публікації А. Антопольського,  Р. Мотульського, Я. Шрайберга, А. Соляник, О.
Лаврик, Т. Добко, Л. Костенка,  Л. Дубровіної, М. Слободяника, Д. Соловяненка, О. Дубової, Т. Ярошенко, І.
Юдіна, Ю. Самодова та ін.

МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

Метою статті є виявлення напрямів запровадження новітніх технологій в інформатизації сучасного суспільства.
У свою чергу, запровадження новітніх технологій в інформатизації суспільства забезпечує:
 активне використання постійно розширюючого інтелектуального потенціалу суспільства, сконцентрованого в
друкованому фонді, і науковій, виробничій та інших видах діяльності його членів;
 інтеграцію інформаційних технологій у наукових та виробничих видах діяльності, ініціюючій розвиток всіх
сфер суспільного виробництва, інтелектуалізацію трудової діяльності;
 високий рівень інформаційного обслуговування, доступність будьякого члена суспільства до джерел
достовірної інформації, візуалізацію представленої інформації, суттєвість використовуваних даних.

ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ

Використання повного масиву інформації на відкритих інформаційних системах, доступних для суспільства у
певному виді його діяльності, сприяє гуманізації, демократизації та добробуту його членів, підвищує роль
суспільства в удосконаленні механізму керування громадським устроєм.
Інформатизація суспільства також позитивно впливає на прискорення розвитку науково-технічного прогресу,
удосконалюючи процес інтелектуалізації всіх видів діяльності людини, що, у свою чергу, позитивно
відображається на створенні якісно нового сучасного інформаційного потенціалу для забезпечення творчості
кожного окремого члена суспільства.
Сьогодні запровадження новітніх технологій у сфері діяльності людини неможливо уявити без використання
комп’ютерної та іншої телекомунікаційної техніки, що вимагатиме внесення радикальних змін у процес
підготовки їх користувачів для забезпечення фіксування, обробки, зберігання та передачі інформації. Нові
підходи до організації менеджменту та маркетингу потребують створення високоефективних
управлінськоінформаційних технологій, які значно підвищать роль використання інформаційних ресурсів у
різних галузях діяльності суспільства.
Сучасні інформаційні технології нерозривно пов’язані з комп’ютеризацією найважливіших, трудомістких
процесів і насамперед – процесу управлінського, який все більше залежить від використання комп’ютерної та
іншої телекомунікаційної техніки. Зростаюче значення новітніх інформаційних технологій потребує високої
технологічної підготовки персоналу, а також значних витрат, пов’язаних з використання наукомісткої техніки.
Впровадження новітніх інформаційних технологій неможливо уявити без створення належної програмно-
технологічної бази, що має забезпечувати все більший обсяг процесів суспільної діяльності.

1
 Державний університет економіки і технологій, 2022 рік
Отже, вимоги часу, швидкий розвиток та впровадження новітніх інформаційних технологій практично в усі
сфери людського життя спонукають й бібліотечні установи якісно змінювати свою діяльність, перетворюватись
із простого «місця видачі книги» на центри інформаційних технологій.
Головною метою інновацій, які упроваджуються в практику бібліотечної роботи, є покращення
обслуговування користувачів, створення комфортних умов для якісного задоволення читацьких запитів, а
також забезпечення розумного балансу між необхідністю інновацій і збереженням цінних бібліотечних
традицій.
Таблиця 1 - Динаміка рейтингу деяких країн за Індексом інноваційної ефективності за 2010 - 2018 рр.

Рейтинг за Індексом інноваційної ефективності

Країна
2010 2012 2014 2015 2016 2017 2018
Україна 54 14 14 15 12 11 5
Казахстан 77 131 118 124 108 116 111
Китай 14 1 2 6 7 3 3
США 63 70 57 33 25 21 22
Німеччина 56 11 19 13 9 7 9
Люксембург 5 8 9 3 1 1 2

1.1 Індекс інноваційного розвитку агентства Bloomberg (Bloomberg Innovation Index)

Рейтинг агентства Bloomberg щодо оцінки інноваційного розвитку країн виходить вже сьомий рік поспіль. Він
оцінює інноваційність економік на підставі ряду критеріїв, таких як витрати на НДДКР по відношенню до ВВП,
продуктивність, відсоток інноваційних компаній у загальній кількості підприємств, кількість науковців на
мільйон жителів, додана вартість виробництва по відношенню до ВВП, відсоток випускників ЗВО у загальній
кількості випускників освітніх установ і патентна активність. Лідером рейтингу найбільш інноваційних країн
світу за версією Bloomberg черговий раз стала Південна Корея. Німеччина піднялася в рейтингу на дві позиції і
посіла 2-місце. Фінляндія піднялася на чотири позиції і посіла третє місце. У п'ятірку лідерів також увійшли
Швейцарія та Ізраїль У 2019 р. Україна посіла 53-е місце в рейтингу із загальним балом 48,09. Роком раніше
наша країна займала 46-у сходинку рейтингу. Таке падіння зумовлено послабленням позиції України за 6-ма із
семи складових даного індексу (табл. 2). Разом з тим, варто зазначити, що цього року в рейтингу з'явилося 10
нових країн, які були відсутні в минулорічній версії рейтингу. При цьому 4 з них (Словенія, Бразилія, Об'єднані
Арабські Емірати і Аргентина) розташувалися в рейтингу вище за Україну і фактично витіснили її за межі ТОП-
50.
1.2 Глобальний індекс конкурентоспроможності (ГІК) (Global Competitiveness Index)
За даними останнього оприлюдненого звіту Світового економічного форуму про глобальну
конкурентоспроможність «The Global Competitiveness Report 2018», Україна посіла 83 позицію в рейтингу серед
140 досліджуваних країн. На позицію вище розташувалася Домініканська республіка – 82 місце, а Македонія на
84 місці. Порівняно з даними минулого звіту Україна втратила 2 позиції, але таке порівняння є некоректним,
оскільки у звіті за 2018 рік було змінено методику розрахунку індексу та його складові. ГІК 4.0 має, як і
минулого року, 12 підіндексів, однак самі підіндекси були реорганізовані та отримали нові назви, а також
згруповані за такими напрямами: сприятливі умови; людський капітал; ринки; інноваційна екосистема.
Кількість індикаторів зменшилась зі 114 до 98, при цьому 64 індикатори є новими. Індикатори як і раніше
розраховуються на основі статистичних даних та опитувань. За новим підходом рейтинг очолюють США,
Сінгапур та Німеччина. Найнижчий рівень конкурентоспроможності мають Ємен та Чад – 139-е та 140-е місце
відповідно. Географічні сусіди України мають кращі позиції: Польща – 37-е місце, Словаччина – 41-е, Російська
Федерація – 43-е, Угорщина – 48-е, Румунія – 52-е. Нижче опинилась тільки Молдова (88-е місце), а Білорусь
традиційно не брала участь у рейтингу (рис. 1).
1.3 Інноваційний індекс Європейського інноваційного табло (Innovation Union Scoreboard – IUS)
Європейське інноваційне табло відображає основні індикатори оцінки ефективності функціонування
національної інноваційної системи країн ЄС. Усі країни, що входять до табло, залежно від значень
узагальнюючого індексу згруповані у чотири групи: “інноваційні лідери”, “сильні інноватори”, “помірні
інноватори” та “повільні інноватори”. Для визначення членства в групі використовується наступна схема
2
 Державний університет економіки і технологій, 2022 рік
класифікації: • інноваційні лідери – це всі країни, результативність (сумарний індекс) яких у 2017 році
перевищує на 20 і більше відсотків середній по ЄС показник результативності за 2017 рік; • сильні інноватори –
це всі країни, результативність яких знаходиться в межах 90% і 120% від середнього показника
результативності по ЄС у 2017 році; • помірні інноватори – це всі країни, результативність яких знаходиться в
межах 50% і 90% від середнього показника результативності по ЄС у 2017 році; • повільні інноватори – це
країни, результативність яких нижче 50% від середнього показника результативності по ЄС у 2017 році.

Глобальний індекс конкурентоспроможності

Україна Казахстан Китай США Німеччина Люксембург

ВИСНОВОК
Очікувана користь від застосування ІКТ у виробничому процесі та повсякденному житті передбачає: збільшення
ефективності обробки «великих» даних, оптимізацію виробничих процесів та їх автоматизацію, перехід від
традиційних датацентрів до централізованих хмарних аналогів, збільшення обчислювального потенціалу
сучасних суперкомп'ютерів, нові можливості для створення пристроїв «розумного» будинку, підключення до
мережі важкодоступних регіонів, збільшення ємності носіїв інформації і зниження вартості зберігання даних.
Іншими технологіями, що будуть мати значний ефект на економічний розвиток є технології відновлювальної
енергетики, розумні технології, автономні транспортні засоби, мікромобілі і розумні автомобілі,
високошвидкісні залізничні мережі, гідропоніка та аквапоніка, біопластикова продукція, портативні пристрої
для носіння в медицині, технологічні процеси очищення води, термічні і біологічні технології перероблення
відходів, кальцієво-карбонатний цикл уловлювання СО2, використання мембранних систем для уловлювання
СО2 тощо.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Робота авторів Міністерства освіти і науки України.
Авторський колектив: Писаренко Тетяна Василівна, заст. директора УкрІНТЕІ Кваша Тетяна
Костянтинівна, зав. відділу УкрІНТЕІ Рожкова Лілія Віталієвна, зав. сектору УкрІНТЕІ Паладченко
Олена Федорівна, зав. сектору УкрІНТЕІ Богомазова Віра Миколаївна, гол. н.с. УкрІНТЕІ Молчанова
Ірина Василівна, с.н.с. УкрІНТЕІ Березняк Наталія Володимирівна, с.н.с. УкрІНТЕІ.
2. The Global Competitiveness Report 2018. [Електронний ресурс].
3. The Global Talent Competitiveness Index 2019. [Електронний ресурс].