МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

«КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ
ІМЕНІ ІГОРЯ СІКОРСЬКОГО»
Факультет менеджменту та маркетингу
Кафедра промислового маркетингу

РЕФЕРАТ
на тему
«Енергетика в цифровій економіці України»

з дисципліни
МАРКЕТИНГ В ІНФОРМАЦІЙНОМУ СУСПІЛЬСТВІ

Виконав:
студент І курсу ФММ
гр. УМ-11
Владислав ГРИЩЕНКО

Перевірила:
Канд. екон. наук, доцент,
доцент кафедри промислового
маркетингу
Наталія ЮДІНА
Київ
КПІ ім. Ігоря Сікорського
2022
 2

ЗМІСТ

І розділ. Вибір і обґрунтування актуальності теми дослідження.......................3

ІІ розділ. Сучасні підходи до енергетики в цифровій економіці, що існують в
літературі..................................................................................................................5
ІІІ розділ. Основні результати дослідження.......................................................14
Додаток...................................................................................................................19
Висновок................................................................................................................26
Список використаних джерел..............................................................................27
 3

I РОЗДІЛ - ВИБІР І ОБҐУНТУВАННЯ АКТУАЛЬНОСТІ ТЕМИ

ДОСЛІДЖЕННЯ

На мою думку, потенціал України в розвитку інформаційного суспільства

величезний. Хорошим доказом цього є веб-портал "Дія". Поки що ідея
документів в Інтернеті реалізована тільки Україною.
Але держава має створювати всі умови для реалізації цього потенціалу. Все
починається з укладення законів. Одним з головних пріоритетів України є
прагнення побудувати орієнтоване на інтереси людей, відкрите для всіх і
спрямоване на розвиток інформаційне суспільство, в якому кожен міг би
створювати і накопичувати інформацію та знання, мати до них вільний
доступ, користуватися і обмінюватися ними, щоб надати можливість кожній
людині повною мірою реалізувати свій потенціал, сприяючи суспільному і
особистому розвиткові та підвищуючи якість життя[1]. Національна програма
інформатизації формується виходячи з довгострокових пріоритетів соціально-
економічного, науково-технічного, національно-культурного розвитку країни
з урахуванням світових напрямів розвитку та досягнень у сфері
інформатизації і спрямована на розв'язання найважливіших
загальносуспільних проблем[2]. Отже, головне завдання України як держави -
сформувати розвинене інформаційне суспільство, яке перейматиме досвід
інших країн і в якому кожний індивід зможе створювати інформацію і знання,
користуватися та обмінюватися ними, виробляти товари та надавати послуги,
повною мірою реалізовуючи свій потенціал, підвищуючи якість свого життя і
сприяючи сталому розвитку країни.
Також варто сказати, що до основних стратегічних цілей розвитку
інформаційного суспільства в Україні належить державна підтримка нових
"електронних" секторів економіки (торгівлі, надання фінансових і банківських
послуг тощо)[1]. Тому Україні варто ліквідувати наявне відставання у
 4

впровадженні технологій електронного бізнесу, електронних бірж та

аукціонів, електронних депозитаріїв, використанні безготівкових розрахунків
за товари і послуги і сприяти підприємницькій діяльності у сфері
інформаційно-комунікаційних технологій за рахунок формування системи
адміністративних, правових і економічних механізмів, які стимулюватимуть
попит на інформаційну продукцію, залучати інвестицій в інформаційно-
комунікаційних технології, розвивати конкуренцію, просувати вітчизняну
продукцію на міжнародний ринок.
Національна програма інформатизації визначає стратегію розв'язання
проблеми забезпечення інформаційних потреб та інформаційної підтримки
соціально-економічної, екологічної, науково-технічної, оборонної,
національно-культурної та іншої діяльності у сферах загальнодержавного
значення.
Маркетологам слід розвиватися в напрямі інформатизації, тому вони мають
"бути в курсі" всіх інновацій й вміти працювати з технологіями інформаційно-
комукаційної сфери та з сучасними маркетинговими комп'ютерними
програмами. Це надає їм гнучкості в пошуку роботи.
Нові ринки можна шукати в Інтернеті. Це електронний бізнес, електронні
біржі і аукціони, криптовалютний ринок, а також держава, яка є великим
ринком збуту і зацікавлена в інформатизації (що закріплено законом).
Стартап-проєкти варто створювати в інформаційній галузі. Це ще довго буде
актуально а також підприємствам в цій галузі буде надана державна
підтримка.
Також державі варто зосередити увагу на модернізації і діджиталізації свої
енергетики, щоб вона стала потужною складовою цифрової економіки
України. Це і є тема мого дослідження.
 5

II РОЗДІЛ - СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ЕНЕРГЕТИКИ В ЦИФРОВІЙ

ЕКОНОМІЦІ, ЩО ІСНУЮТЬ В ЛІТЕРАТУРІ

Бачення енергетики в цифровій економіці України від найбільшого

приватного інвестора енергетичної галузі нашої країни DTEK:

На початку 2019 року компанія ДТЕК запустила нову програму цифрової

трансформації MODUS. Цей довгостроковий проєкт передбачає впровадження
інновацій та цифрових систем в усі виробничі та адміністративні процеси
бізнесу. В команду MODUS входять менеджери, інженери, програмісти і
дизайнери, які розробляють технологічні рішення для будь-яких бізнес-
завдань. По суті, це експертиза в напрямах управління продуктами та
проєктами, Agile/Scrum, аналітики даних (Data Science і Data Engineering),
розроблення ПЗ (бізнес-аналіз, UX/UI design), побудови цифрової
інфраструктури та кібербезпеки.
MODUS передбачає кілька хвиль цифровізації. В межах першої
впроваджуються нові цифрові системи для підвищення безпеки та
ефективності на виробництві (наприклад, у шахтах і ТЕС), створюються нові
інструменти контролю логістики в енергетиці, підбору персоналу, а також
розробляються технології моніторингу станів електромереж. Друга хвиля
цифровізації охоплює моделювання розробки родовищ енергетичних ресурсів
і роботизацію всіх офісних процесів, зокрема цифрової закупівлі, аналітики та
управління інформацією. Для останньої третьої хвилі цифровізації
представники ДТЕК планують впровадити цифрові інструменти взаємодії з
клієнтами та цифрові технології управління поновлюваними джерелами
енергії. Станом на сьогодні компанія запустила вже понад три десятки
проєктів першої та другої хвилі. Незважаючи на значні витрати на
розроблення і впровадження цифрових технологій і систем, вони приносять
 6

результати і досить швидко окупаються завдяки оптимізації виробничих і

адміністративних процесів. «Наші інвестиції в програму цифрової
трансформації вже почали окупатися. З весни минулого року, коли стартувала
програма, економічний ефект від цифровізації вже становив близько 230 млн
гривень — 100 млн у 2019 і 130 млн у 2020-му році. Такі програми — це наш
внесок і наші інвестиції в енергонезалежність вітчизняної енергетики, яка
зобов’язана пройти шлях цифрової трансформації, щоб стати
конкурентоспроможною і відповідати викликам часу», — пояснює керівник
програми MODUS Дмитро Осика.
За його словами, вже наступного року компанія планує почати впровадження
проєктів третьої хвилі MODUS і перейти до цифровізації клієнтських послуг
та привнести цифрові напрацювання в напрям бізнесу поновлюваних джерел
енергетики. Глобальна мета ДТЕК — стати цифровим підприємством з
ефективною співпрацею людей і технологій до 2025+ року.
В цілому за останні 15 років свого існування компанія ДТЕК інвестувала в
Україні понад $10,4 млрд в галузь енергетики, поповнила бюджет країни
приблизно на $11 млрд і створила близько 70 тис. робочих місць з гідною
оплатою праці.
2021 рік довів, що зміни неминучі, і навіть ті, хто не вірив у майбутнє
цифровізації, тепер змушені прийняти нові правила гри. Такі зміни вимагають
ресурсів, кардинальної трансформації всіх напрямів виробництва і культурних
змін. Вже сьогодні нові цифрові технології дозволяють поліпшити сферу
виробництва електроенергії в нашій країні і в усьому світі. А вже завтра
новіші технології можуть змінити наш світ так, як його змінила сама
електроенергія за останні 100 років.

Погляд на енергетику в цифровій економіці від аналітичного наукового сайту

energysources.today:
 7

Швидкий розвиток відновлювальної енергетики призводить до значного росту

їх частки у виробництві енергії, тому завдання інтеграції нестабільних джерел
енергії в мережу без послаблення надійності системи є актуальним в
більшості розвинених країнах. Крім збільшення кількості ВДЕ (відновлюванні
джерела енергії) у вітчизняному енергобалансі, нестабільність попиту і
пропозиції енергії посилюється розвитком розподіленої генерації,
електрифікацією легкового транспорту, а також секторів холодо- і
теплопостачання. Наша країна не зможе ігнорувати факт світових змін
технологічної моделі в електроенергетиці і пов'язані з цим зрушення і
виклики в майбутньому розвитку галузі. Інакше країна зіткнеться з декількома
ризиками. Перший з них - ризик отримати дорожчу і менш гнучку
електроенергію в порівнянні з іншими розвиненими країнами, позбутися ряду
нових ринків (наприклад, ринку зберігання енергії) та відчутньо обмежити
розвиток нової (цифрової) індустрії.
Комплексний підхід до трансформації енергетики розроблено в трендовій
концепції «3D» (Decarbonization, Decentralization, Digitalization).
Декарбонізація - перехід до екологічно чистої «безкарбонної» економіки та
енергетики, який полягає збільшення частки ВДЕ в енергетичному балансі,
збільшення частки електричного транспорту і високі податки  на
використання викопних палив. Децентралізація - перехід до територіально
розподіленої енергетики з високим числом різнорівневих виробників і
споживачів, що виражається в збільшенні частки приєднаних до розподільних
мереж, малопотужних і різних за своїм характером джерел енергії; поява
прос'юмерів - нового типу суб'єктів електроенергетики, які є одночасно і
виробниками і споживачами електроенергії; появі активних споживачів, що
використовують електроенергію гнучко, в тому числі по віддаленим
командам, здатних змінювати профіль свого споживання з мережі.
Діджиталізація - перехід до широкомасштабного застосування в
електроенергетиці цифрових керованих пристроїв, підключених до
 8

інформаційної мережі Інтернет, на всіх рівнях енергосистеми від виробництва

струму і його електричних мереж до пристроїв кінцевих споживачів
(споживачів електроенергії, які забезпечують можливість реалізації
інтелектуального управління енергосистемами, заснованого на основах
машинної (M2M, IoT) взаємодії).
Блокчейн - розподілена база даних, яка зберігає інформацію про всі транзакції
учасників системи у вигляді «ланцюгових блоків». Доступ до реєстру є у всіх
користувачів блоку, які виступають як колективні нотаріуси, що підтверджує
істинність інформації в базі даних.
Смарт-контракт - комп'ютерний алгоритм, призначений для укладання і
підтримки комерційних контрактів в технології блокчейн. Вперше ідея
смартконтракта були запропонована в 1994 р Ніком Сабо (США) - вченим у
сфері інформатики та права. Він описав смарт-контракт як «цифрове
представлення набору зобов'язань між сторонами, що включає в себе
протокол виконання цих зобов'язань».
«Інтернет енергії»  - відповідно до дослідження Navigant research «Transactive
Energy Markets» (2018) - це peer-to-peer електроенергетика, в якій взаємодія
між виробниками і споживачами електроенергії, торгівля нею і різними
послугами, а також режимне управління енергосистемою здійснюються за
рахунок прямих трансакцій між користувачами. Енергосистема стає
мультивекторна, всі учасники енергетичного ринку матимуть багато функцій,
таких як постачання електричної енергії, участь в режимному управлінні і
підтримці частоти і рівня напруги, надання енергетичного обладнання в
«віртуальну» оренду, забезпечення резерву потужності і інші види послуг, які
наданються в електроенергетиці.
Напередодні форуму Blockchain2Energy Asia, який відбувся 2018 року в
Сінгапурі, вийшов «хіт-парад» азіатських блокчейн-проектів в енергетиці. Ці
проєкти можуть стати стержнем майбутніх трендів.
Багато з проектів ведуться технологічними консорціумами, в які входять
 9

технологічні стартами, банки, великі компанії галузі, ритейлери і

університети.
У рейтингу - сервіси продажу надлишків з ВДЕ-мікрогенераціі, р2р (рівний до
рівного)-ринки електроенергії, облік зниження емісії і «вуглецеві кредити»,
«зелені» сертифікати і рейтинги споживачів, ринки «гнучкості» і
енергетичний ритейл.
Значні перспективи є у розвитку децентралізованих цифрових енергетичних
технологій в пустельних державах Перської Затоки - Бахрейн, ОАЕ, Катар.
По-перше через величезний потенціал сонячної енергетики, на яку мало хто
звертає увагу через багаті, майже невичерпні, запаси нафти та газу. У
Бахрейні потужність сонячних електростанцій становить 10 МВт. Це в 100
разів менше, ніж в Україні. В Об’єднаних Арабських Еміратах встановлена
потужність сонячних фотоелектричних станцій становить лише 160 МВт.
Десь схожі з ОАЕ показники по СЕС у Катарі. Але, вже сьогодні ці країни
готуються до впровадження амбіційних планів по розгортанню сонячної
енергетики та смарт-систем управління цими активами на базі цифрових
технологій. Це не дивно, адже вплив сонця там один з найвищих в світі, і це
їхня нова нафта.
Іншим цікавим аспектом розвитку децентралізованих цифрових енергетичних
структур є системи життєзабезпечення відомих хмарочосів в Перській затоці.
Перспективним є впровадження комплексних рішень з використанням
відновлювальної енергетики в підході building-to-grid: сонячні панелі або
вітрогенератори як архітектурний елемент конструкції, вбудовані
накопичувачі, розумні лічильники, системи управління попитом, націлені на
сумарну оптимізацію споживання та управління  хмарочосу.

В Україні нараховується 6,5 мільйонів приватних домогосподарств. Станом на

кінець ІІ кварталу 2018 року загальна кількість сонячних станцій приватних
домогосподарств, яким встановлено «зелений» тариф, складає 4660 станцій, з
 10

яких у І півріччі 2018 року було встановлено 1650 станції. Тому маємо що
навіть менше одного відсотка приватних домогосподарств обладнано
даховими сонячними електростанціями. За 6 місяців 2018 року загальна
встановлена потужність сонячних станцій приватних домогосподарств
виросла на 38 МВт та становила 89 МВт. З 2015 на встановлення сонячних
електростанцій приватними домогосподарствами інвестовано понад 88 млн
євро. Умовна вартість одного кіловату встановленої потужності для
середнього домогосподарства складала тисячу доларів США, хоча вона
змінювалася протягом останніх років. Лідерами серед регіонів України з
загальної кількості приватних домогосподарств, що встановили сонячні
електростанції, є: Київська область – 602 домогосподарств; Дніпропетровська
область – 541 домогосподарств; Тернопільська область – 365
домогосподарств.  Саме ці області можуть стати першим пулом учасників
смарт-контрактів на основі технології блокчейн.
Крім того, бізнес-спільнота та великі підприємства можуть бути  зацікавлені
у власній участі у розподіленій генерації, регулюванні та системній
оптимізації фінансових розрахунків.

Вирізки з важливою інформацією з статті Організаційно-економічні

детермінанти розвитку цифрової енергетики в Україні:
Більшість цифрових технологій, які є перспективними для енергетичного
сектора, передбачають використання у великих обсягах різноманітних за
функціями цифрових датчиків (сенсорів) у системах з бездротовим обміном
інформацією. В останній час наукою досягнуті значні успіхи у проєктуванні
та створенні багатокомпонентних систем збирання інформації на їх основі. З
використанням мікропроцесорів та мереж бездротового обміну інформацією,
наприклад, Wi-Fi, проблема створення та функціонування складних
кіберфізичних систем, які працюють у агресивному середовищі й у
безлюдному режимі, в основному була вирішена. Досвід розробки та
 11

практичної реалізації таких систем в Україні є, так само як і багато наукових

напрацювань з виготовлення різноманітних цифрових датчиків. Значний
вклад у розвиток цього важливого для цифровізації економіки напряму було
внесено у процесі реалізації в Україні Державної цільової науково-технічної
програми розроблення і створення сенсорних наукоємних продуктів.
Лібералізація ринків електроенергії та природного газу поряд із розширенням
використання відновлюваних джерел енергії супроводжується формуванням
нової децентралізованої архітектури енергомереж. У цих умовах виникає
потреба в удосконаленні системи управління режимами роботи потужних
традиційних електростанцій та нових генераторів з нестійким графіком
виробництва електроенергії. Тож проблема формування активно-адаптивної
енергомережі полягає перш за все у запровадженні цифрового вимірювання
енергетичних потоків у режимі реального часу. У випадку лічильників
електроенергії, коли допускається не лише використання, а й генерація енергії
індивідуальними споживачами, до лічильників ставляться додаткові вимоги.
Зокрема, оператори повинні забезпечувати, щоб лічильник міг обліковувати
електроенергію, генеровану й уведену в мережу кінцевим споживачем, а на
окремий запит дані про споживання та виробництво електроенергії повинні
бути доступними для них самих або для третьої сторони, яка діє від імені
кінцевого споживача, у легко зрозумілому форматі, що може
використовуватися для порівняння тарифних планів.
Послідовна політика у сфері енергетики вимагає чітких дій у напрямі
модернізації енергетичної системи у зв'язку з особливими національними
інтересами та технологічними особливостями на рівні держави (необхідністю
підвищення енергоефективності, надійності енергетичної мережі в умовах її
фрагментації чи забезпечення швидких темпів економічного зростання), а
також потребою в більш ефективній міжнародній координації з огляду на
тенденції розвитку енергетики у країнах-партнерах. Усі ці фактори створюють
 12

потужний і універсальний мотив для модернізації національної енергосистеми

у напрямі цифровізації.
В Україні як перспективні механізми інноваційного розвитку розглядаються
кластери і технологічні платформи. Їх застосування має ґрунтуватися на
поєднанні загальнонаціональних і регіональних інтересів та пріоритетів,
урахуванні імперативів сталого та інноваційного розвитку. Кластер
традиційно орієнтований на просторово-географічне розташування, тому
більшою мірою відповідає регіональній політиці, тоді як технологічна
платформа формується згідно з галузевими ознаками і відповідає
загальнонаціональному розвитку.
Відповідно до європейської практики організаційно-економічний механізм
формування інтелектуальної енергетичної системи України повинен
представляти собою технологічну платформу, призначення якої повинно
полягати в тому, щоб:
1) створити формат для взаємодії усіх учасників енергетичної сфери
економіки, визначити пріоритетні напрями технологічної модернізації та
підвищити її результативність;
2) сконцентрувати фінансування досліджень і розробок на пріоритетних
напрямах інноваційного розвитку енергетики;
3) залучити в інноваційну сферу додаткові (недержавні) ресурси;
4) відібрати проривні технології та впровадити їх в економіку;
5) сформувати ринки Smart Grid технологій; 6) надати нові види послуг на
ринку з акумулювання та "цифрового" обліку електроенергії та тепла.
Основними цілями технологічної платформи "Інтелектуальна енергетична
система України" (ТП "ІЕС"), враховуючи проблеми функціонування
вітчизняної енергетичної системи, повинні бути:
1. Впровадження інтелектуальних технологій в українській енергетиці для
забезпечення інноваційного прориву в розвитку енергетичного сектора
 13

економіки України, різкого підвищення ефективності, надійності та безпеки її

діяльності.
2. Досягнення на основі застосування нових, у тому числі інтелектуальних,
технологій: зниження ризику системних аварій; підвищення ефективності
технічного обслуговування та профілактики технологічних порушень;
підвищення економічної ефективності генерації за рахунок "гнучкого"
керування з підвищенням коефіцієнта корисної дії устаткування; залучення до
енергобалансу нетрадиційних відновлюваних джерел енергії; зниження втрат
при транспортуванні за рахунок оптимізації режимів і управління попитом у
споживачів; зниження комерційних втрат при генерації, постачанні, розподілі
та збуті за рахунок вдосконалення систем керування, моніторингу, обліку,
дистанційного точкового відключення за несплату.

В умовах інтеграційних процесів потрібно передбачити створення не тільки

української, а й міжнародної технологічної платформи, що дозволить істотно
стимулювати розвиток міжнародного співробітництва, і залучення провідних
світових наукових центрів до розвитку вітчизняної інноваційної
промисловості шляхом розширеного обміну знаннями і технологіями

III РОЗДІЛ - ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Одними із ключових завдань економічного розвитку України є реалізація

енергетичної політики сталого розвитку, досягнення прийнятного рівня
 14

національної енергетичної безпеки. Особлива увага буде приділятися

інструментам штучного інтелекту та пов'язаному з ними процесу роботизації
основних технологій видобутку цих енергетичних ресурсів. Роботизація в
галузі видобування забезпечить не тільки підвищення продуктивності
виробництва, а і значно скоротить ризики для операторів, які будуть керувати
роботами зовні, не перебуваючи на небезпечних ділянках виробництва. Для
обробки великих обсягів первинної інформації з датчиків та формування на її
основі необхідної системам штучного інтелекту бази знань будуть
використовуватися "хмарні" обчислення. Сам процес зняття інформації з
датчиків, її агрегування, обміну між окремими пристроями системи та
надання оперативного доступу до її використання можливо буде здійснювати
тільки за допомогою Інтернету речей (ІоТ). Саме він зможе забезпечити
отримання чіткої та повної картини того, що відбувається у

Модернізація енергетики України має бути за інноваційними технологіями

"Індустрії 4.0". Цифрова трансформація розглядається як стратегічний напрям
підвищення конкурентоспроможності національної економіки в умовах
глобалізації світової торгівлі. Мають бути впровадженні інновації та цифрові
системи в усі виробничі та адміністративні процеси бізнесу,
нові цифрові системи для підвищення безпеки та ефективності на виробництві
(наприклад, у шахтах і ТЕС), створюватись нові інструменти контролю
логістики в енергетиці, а також розроблятися технології моніторингу станів
електромереж.
Важливим для компаній в енергетичній сфері є моделювання розробки
родовищ енергетичних ресурсів і роботизація всіх офісних процесів, зокрема
цифрової закупівлі, аналітики та управління інформацією, впровадження
цифрових інструментів взаємодії з клієнтами та цифрових технології
управління поновлюваними джерелами енергії.
 15

Незважаючи на значні витрати на розроблення і впровадження цифрових

технологій і систем, вони приносять результати і досить швидко окупаються
завдяки оптимізації виробничих і адміністративних процесів.
Використання у великих обсягах різноманітних за функціями цифрових
датчиків (сенсорів) у системах з бездротовим обміном інформацією. В
останній час наукою досягнуті значні успіхи у проєктуванні та створенні
багатокомпонентних систем збирання інформації на їх основі. З
використанням мікропроцесорів та мереж бездротового обміну інформацією
В Україні як перспективні механізми інноваційного розвитку розглядаються
кластери і технологічні платформи. Їх застосування має ґрунтуватися на
поєднанні загальнонаціональних і регіональних інтересів та пріоритетів,
урахуванні імперативів сталого та інноваційного розвитку.

Бурхливий розвиток відновлювальної енергетики приводить до істотного

збільшення їх частки у виробленні електроенергії, тому питання інтеграції
нестабільних джерел енергії в мережу без послаблення надійності системи
стоїть на порядку денному в багатьох розвинених країнах і має бути в Україні.
Комплексний підхід до трансформації енергетики розроблено в трендовій
концепції «3D» (Decarbonization, Decentralization, Digitalization),
впровадження якої є важливим для України.
Одним із можливих напрямів застосування такого підходу є «Інтернет енергії»
- тип децентралізованої електроенергетичної системи, в якій реалізовано
інтелектуальне розподілене управління, здійснюване за рахунок енергетичних
трансакцій між її користувачами.
Україні варто перейняти досвід у розвитку децентралізованих цифрових
енергетичних технологій в пустельних державах Перської Затоки - Бахрейн,
ОАЕ, Катар.
Важливим аспектом розвитку децентралізованих цифрових енергетичних
структур є системи життєзабезпечення хмарочосів, наприклад в Перській
 16

затоці. Перспективним є впровадження комплексних рішень з використанням

відновлювальної енергетики в підході building-to-grid. Нові українські
хмарочоси мають бути автономні в енергетичному плані.

Багато міжнародних енергетичних компаній наразі розробляють проєкти, які в

майбутньому об'єднають всіх споживачів в одну мережу - децентралізовану
систему. Існує думка, що в 2050 році так працюватиме вся світова енергетика.
Ближче до споживача. Із розподіленим рівномірно між всіма учасниками
центром прийняття рішень.

Наразі в Україні нормативно не визначений порядок створення технологічної

платформи. У порядку формування технологічної платформи, затвердженому
центральним органом виконавчої влади, повинні бути зазначені завдання і
принципи формування технологічних платформ. Також є вказівка на
обов'язкове визначення організації-координатора, що здійснює організаційне
та інформаційне забезпечення взаємодії учасників технологічних платформ.

Приклад технологічної платформи яка була б доречною для України:

 17

Рис. 1.
Рис. 1. Технологічна платформа (Джерело: [5]).
Результати роботи системи стануть: документи щодо стратегічного бачення та
дорожньої карти реалізації концепції інтелектуальних енергетичних систем в
Україні; перелік основних технологій та обладнання, які є
конкурентоспроможними на вітчизняному та світовому ринках; визначення
потреб на довгострокову перспективу в обладнанні та технологіях, виявлення
технологічних "провалів" та їх усунення; програми досліджень і розробок,
трансферу технологій та локалізації виробництва; програма розроблення
стандартів у сфері ІТ- технологій для енергетики; програма підготовки
спеціалістів у сфері інтелектуальних технологій.
 18

Рис. 2.
Рис. 2. Схема майбутньої енергетики цифрової економіки України
(Джерело: [4]).
 19

ДОДАТОК

ІНФОГРАФІКА З ТРЕНІНГУ 12

Рис. 3.
Рис. 2. Структура генерації електроенергії в Україні
 20

ТАБЛИЦЯ З ТРЕНІНГУ 6
Таблиця 1.
Створення і порівняння текстового контенту для різних соціальних
мереж
Telegram Instagram Facebook Twitter

Тема Актуальною Актуальними для Актуальною Для

реферату: проблемою для України є проблемою для забезпечення
Енергія в України є забезпечення енергетична України є енергетичної
цифровій енергетичної безпеки безпеки цифрової забезпечення безпеки
економіці цифрової трансформації та енергетичної цифрової
України трансформації та розвитку безпеки цифрової трансформації та
розвитку економіки. економіки. Тому трансформації та розвитку
Диверсифікація джерел керівництву варто розвитку української
генерації енергії та визначитися, на економіки. економіки владі
розвиток атомної який вид Диверсифікація слід
енергетики виступає енергетики буде джерел генерації декарбонізувати,
важливою умовою спиратись цифрова енергії та розвиток децентралізуват
забезпечення українська атомної енергетики иі
економічної та економіка виступає важливою діджиталізувати
енергетичної безпеки умовою вітчизняну
держави, формування забезпечення енергетику.
базису задоволення економічної та
зростаючих потреб енергетичної
цифровізації економіки безпеки держави,
та вимагає дотримання формування базису
умов безпечного та задоволення
ефективного зростаючих потреб
функціонування діючих цифровізації
АЕС. Атомна економіки та
енергетика є вимагає
невід’ємним дотримання умов
компонентом безпечного та
енергетичного ефективного
комплексу України та функціонування
займає більше 50% в діючих АЕС.
виробництві Атомна енергетика
електроенергії. є невід’ємним
компонентом
енергетичного
комплексу України
та займає більше
50% в виробництві
електроенергії.
Враховани Сутність врахованого Сутність Сутність Сутність
 21

й тренд та тренду текстових врахованого тренду врахованого тренду врахованого

особливіст повідомлень для текстових текстових тренду
ь кожної Telegram: повідомлень для повідомлень для текстових
соціальної Набувають тренду Instagram: Facebook: повідомлень для
мережі / великі інформаційні Пости в Пости в Facebook Twitter:
месенджер канали в мережі Instagram як об'ємні, що дає Пости в
у Telegram. Пости в цій правило короткі. змогу автору Twitter короткі.
мережі як правило Тому до мого конкретизувати і Вони мають
великого об'єму що дає прикладу можна широко розглянути задати якесь
автору великий простір додати ще пару якусь тему. питання, чи
для розкриття тієї чи картинок для порушити якусь
іншої теми. візуалізації тему для
питання. обговорення в
коментарях

ТАБЛИЦЯ З ТРЕНІНГУ 15
Сценарій
Зміст кадру
1. 0:00 – 0:03
Відео починається з анімації,
де зображена картинка з де
відображена блискавка, яка
зображує енергію
2. 0:03-0:15
В переході від анімації до
картинки зі знаком питання
звучить перша репліка, вона
спрямована на те, щоб
сконцентрувати увагу глядачів.
Під час репліки(приблизно
0:06) у відеоряд вступають
картинки з різними видами
виробництва енергії.
3. 0:15-0:25
Протягом цього періоду буде
висіти картинка, на якій в
загальному зображені
енергетика, Україна і нові
технології.
Таблиця 2.
Репліки
-
Який стан енергетики в Україні? Чи
має вона потенціал для осучаснення,
чи може бути екологічною, яке місце
матиме атомна і зелена енергія в складі
майбутньої енергетики і нарешті яке
місце енергетики в цифровій економіці
України?
Державі варто зосередити увагу на
модернізації і діджиталізації свої
енергетики, щоб вона стала потужною
складовою цифрової економіки
України. Цей довгостроковий проєкт
передбачає впровадження інновацій та
цифрових систем в усі виробничі та
адміністративні процеси бізнесу.

4. 0:25-0:55
З’являється анімація сходів,
камера ніби піднімається по
них. На сходах зображені
етапи діджатилізації й
інформатизації вітчизняної
енергетики.В кінці камера
починає віддалятися
5. 0:55-1:45
Протягом цього проміжку йде
відеоряд, який переміщає
глядача по модернізованим
електростанціям України
6. 1:45-2:30
З'являється картинка де
22
Важливим виконавцем проєкту стане
найбільший інвестоа енергетичної
галузі нашої країни DTEK. В 2019
компанія запустила нову програму
цифрової трансформації MODUS.
MODUS передбачає кілька хвиль
цифровізації. В межах першої
впроваджуються нові цифрові системи
для підвищення безпеки та
ефективності на виробництві
(наприклад, у шахтах і ТЕС),
створюються нові інструменти
контролю логістики в енергетиці,
підбору персоналу, а також
розробляються технології моніторингу
станів електромереж. Друга хвиля
цифровізації охоплює моделювання
розробки родовищ енергетичних
ресурсів і роботизацію всіх офісних
процесів, зокрема цифрової закупівлі,
аналітики та управління інформацією.
Для останньої третьої хвилі
цифровізації представники ДТЕК
планують впровадити цифрові
інструменти взаємодії з клієнтами та
цифрові технології управління
поновлюваними джерелами енергії.
2021 рік довів, що зміни неминучі, і
навіть ті, хто не вірив у майбутнє
цифровізації, тепер змушені прийняти
нові правила гри. Такі зміни
вимагають ресурсів, кардинальної
трансформації всіх напрямів
виробництва і культурних змін. Вже
сьогодні нові цифрові технології
дозволяють поліпшити сферу
виробництва електроенергії в нашій
країні і в усьому світі. А вже завтра
новіші технології можуть змінити наш
світ так, як його змінила сама
електроенергія за останні 100 років.
Комплексний підхід до трансформації

зображенні тепло і
вітроелектростанції та стрілка
між ними
7. 2:30-2:50
Сцена переміщується на
приклади використання
технологій у енергетиці у
країни Перської затоки.
23
енергетики розроблено в трендовій
концепції «3D» (Decarbonization,
Decentralization, Digitalization).
Декарбонізація - перехід до екологічно
чистої «безвуглецевої» економіки та
енергетики, яка поєднана у збільшенні
частки ВДЕ в енергетичному балансі,
збільшенні частки електричного
транспорту і високі податки  на
використання викопних палив.
Децентралізація - перехід до
територіально розподіленої
електроенергетики з великим числом
різнорівневих виробників і
споживачів, що виражається в
зростанні частки приєднаних до
розподільних мереж, малопотужних і
різноманітних за своїм характером
джерел енергії. Діджиталізація -
перехід до широкомасштабного
застосування в електроенергетиці
цифрових керованих пристроїв,
підключених до інформаційної мережі
Інтернет.
Україні варто перейняти досвід у
розвитку децентралізованих цифрових
енергетичних технологій в пустельних
державах Перської Затоки - Бахрейн,
ОАЕ, Катар.
 24

Важливим аспектом розвитку

децентралізованих цифрових
енергетичних структур є системи
життєзабезпечення хмарочосів,
наприклад в Перській затоці.
Перспективним є впровадження
комплексних рішень з використанням
відновлювальної енергетики в підході
building-to-grid. Нові українські
хмарочоси мають бути автономні в
енергетичному плані.

8. 2:50-3:30 Модернізація енергетики України має

Постає карта України з її
бути за інноваційними технологіями
електростанціями
"Індустрії 4.0". Цифрова
трансформація розглядається як
стратегічний напрям підвищення
конкурентоспроможності національної
економіки в умовах глобалізації
світової торгівлі. Мають бути
впровадженні інновації та цифрові
системи в усі виробничі та
адміністративні процеси бізнесу, нові
цифрові системи для підвищення
безпеки та ефективності на
виробництві (наприклад, у шахтах і
ТЕС), створюватись нові інструменти
контролю логістики в енергетиці, а
також розроблятися технології
 25

моніторингу станів електромереж.

9. 3:30-4:20 В Україні як перспективні механізми
З'являється картинка, де
інноваційного розвитку розглядаються
зображені електростанції
відновлювальних сил енергії кластери і технологічні платформи. Їх
на фоні кприт України.
застосування має ґрунтуватися на
поєднанні загальнонаціональних і
регіональних інтересів та пріоритетів,
урахуванні імперативів сталого та
інноваційного розвитку.
Бурхливий розвиток відновлювальної
енергетики приводить до істотного
збільшення їх частки у виробленні
електроенергії, тому питання
інтеграції нестабільних джерел енергії
в мережу без послаблення надійності
системи стоїть на порядку денному в
багатьох розвинених країнах і має бути
в Україні.
10 4:20-4:40 Багато міжнародних енергетичних
. Зображається наша планета компаній наразі розробляють проєкти,
яка процвітає які в майбутньому об'єднають всіх
споживачів в одну мережу -
децентралізовану систему. Існує
думка, що в 2050 році так
працюватиме вся світова енергетика.
Ближче до споживача. Із розподіленим
рівномірно між всіма учасниками
центром прийняття рішень.
11 Кінецева заставка *Грає футуристична музика*
.
 26

ВИСНОВКИ

Україна має всі перспективи для побудови сучасного екологічного

енергетичного сектору для її цифрової економіки. Для цього варто дослідити
і використати досвід передових країн.
Мною було досліджено інноваційні цифрові технології в енергетиці, концепції
та підходи їх впровадження в світовій практиці; проблеми України в
енергетичному секторі і їх майбутнє вирішення; кроки для побудови цифрової
енергетики України; робота по осучасненню вітчизняного лідера в
енергетичному секторі та інше.
Значимість дослідженого є великою для України, а значить і для кожного її
громадянина. Мною було описано поради для побудови сучасної енергетики
для цифрової економіки України, що допоможуть оптимізувати, зменшити
вартість і зробити быльш екологічним виробництво енергії. Після цього наша
країна зможе сильніше інтегруватися в світову енергетичну систему і стати
однією з її лідерів.
 27

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

[1] - [Електронний ресурс]– Режим доступу до ресурсу:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/74/98-%D0%B2%D1%80#Text.
[2] - [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/537-16#Text
[3] - [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу:
https://dtek.com/media-center/news/skachok-tsivilizatsii-kak-tsifrovye-tekhnologii-
menyayut-energeticheskuyu-otrasl-ukrainy/
[4] - [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу:
https://enerhodzherela.com.ua/analityka/%D0%A6%D0%B8%D1%84%D1%80%D
0%BE%D0%B2%D0%B0-%D0%B5%D0%BD
%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0.-
%D0%A7%D0%BE%D0%BC%D1%83-%D1%86%D0%B5-%D0%BC
%D0%B0%D0%B9%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%94-
%D0%B5%D0%BD
%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B5%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD
%D0%B8%D1%85-%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2
[5] - [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу:
http://eip.org.ua/docs/EP_19_3_78_uk.pdf