КЗВО «ВІННИЦЬКА АКАДЕМІЯ БЕЗПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ»

Ратушняк Володимир Володимирович

Тема: Розвиток цифрової безпеки та медіаграмотності керівника організації

в умовах цифрової трансформації

Вступник ______________ _____________________

(підпис) (ініціали, прізвище)

Передбачуваний науковий керівник(и)

______________ _____________________

(підпис) (ініціали, прізвище)

______________ _____________________

(підпис) (ініціали, прізвище)

Завідувач кафедри ______________ _____________________

(підпис) (ініціали, прізвище)

Вінниця, 2023
 Актуальність теми

Цифрова безпека та медіаграмотність стають все більш важливими для

керівника організації в поточному середовищі цифрової трансформації.
Оскільки цифровий ландшафт продовжує розвиватися, для керівника
організації важливо бути в курсі останніх подій у цифровій безпеці та
медіаграмотності. Це включає розуміння того, як захищати конфіденційні
дані, розпізнавати зловмисну діяльність і вміти ідентифікувати неправдиву
інформацію.
Це також передбачає вміння розпізнавати кіберзагрози [1] та
протидіяти їм, а також розробляти стратегії для ефективного спілкування із
зацікавленими сторонами через соціальні медіа. Перебуваючи в курсі цих
тем, керівник організації може забезпечити безпеку своєї організації, а її
співробітники наділені знаннями, необхідними для прийняття обґрунтованих
рішень. Крім того, сприяючи цифровій безпеці та медіаграмотності серед
своїх співробітників, вони можуть створити культуру довіри та безпеки, що
принесе користь як організації, так і її клієнтам.
За даними дослідження Pricewaterhouse Coopers [2] збільшення рівня
цифрової трансформації країни на 10% приводить до зростання ВВП на душу
населення до 0,75%. Згідно з висновками ресурсу Academics, зростання цього
ж показника на 10 пунктів приводить до зниження рівня безробіття на 1,02%.
Крім того, на думку компанії Accenture, цифрові технології можуть бути
використані як поштовх для швидшого економічного розвитку, що додасть
до одного трильйона доларів до ВВП ТОП-10 найбільших країн світу.
Сьогодні в Україні має місце нерозвинена державна нормативно-
правова база щодо регулювання процесу розбудови цифрової економіки,
невизначеність характеру взаємодії учасників цього процесу, що в свою
чергу стримує формування законодавства іншого напряму, зокрема щодо
документів стратегічного планування — питання розвитку цифрових
технологій мають бути представлені в державних програмах, особливо в
таких, що стосуються публічних послуг, малого і середнього
підприємництва, споживчого ринку, охорони здоров'я, створення
інформаційно-аналітичних систем для їхнього забезпечення тощо [3].
«Цифрові» технології необхідні для зростання ефективності
української промисловості, а в деяких секторах вони стають основою
продуктових та виробничих стратегій. Їх перетворююча сила змінює
традиційні моделі бізнесу, виробничі ланцюжки та обумовлює появу нових
продуктів та інновацій. Цифрова трансформація для України [4] носить
позитивний соціальний характер, адже зосереджена на поліпшенні якості
інфраструктури соціального забезпечення, якості соціальних послуг,
організації прозорості й адресності соціальної допомоги та скороченні
витрат.
Дослідження щодо розвитку цифрової безпеки та медіаграмотності
керівника організації в умовах цифрових трансформацій є важливим та
актуальним, оскільки можуть допомогти переконатися, що організація добре
підготовлена до епохи цифрових технологій. Він може надати уявлення про
те, як захистити дані та інформацію організації [5], а також як ефективно
спілкуватися із зацікавленими сторонами в цифровому середовищі.
Дослідження також можуть надати вказівки щодо найкращого керування
онлайн-ризиками, такими як кібератаки чи витік даних. Крім того,
дослідження можуть допомогти організаціям зрозуміти, як розробляти та
впроваджувати політику підтримки медіаграмотності серед співробітників.
Нарешті, дослідження можуть допомогти організаціям краще зрозуміти, як
використовувати прийняття рішень на основі даних, щоб максимізувати свій
потенціал у цифровому світі.

Огляд наукової літератури за темою і вибір напрямів дослідження

Тема розвитку цифрової безпеки та медіаграмотності керівника
організації не так розповсюджена в сучасній науковій літературі, багато
робіт приділено окремо темі цифрової безпеки та темі медіаграмотності
однак симбіоз таких характеристик керівника дозволять більш глибше
вивчити питання компетентності керівника організації.
Однак питаннями цифрової безпеки та медіаграмотності займалися
зарубіжні вчені Abelman R. [6], Barnett R. [7], Bazalgette, C. [8], Considine D.
[9], Gerbner D. [10], Gregg E. [11], вітчизняні вчені Передерій Т.С [13],
Султанова, Л.Ю. [14], Давидова Л. В. [15], Зайко Л. Я. [16], Карчева Г.Т. [17],
Касьянова Н.В. [18], Пілінський В.В. [19], Веретюк С.М. [20], О.В.
Воскобоєва [19], Краус Н. М [20], Ворон О.Г. [21] але не дивлячись на таку
кількість досліджень на сьогодні тема недостатньо досліджена, що вимагає
подальших досліджень цього питання вже в умовах цифрових трансформацій
країни.
Аналіз наукових, науково-методичних, психолого-педагогічних і
методичних джерел засвідчив, що у контексті наукових здобутків проблема
розвитку цифрової безпеки та медіаграмотності керівника організації в
умовах цифрових трансформацій на має завершеного стану, а контексті в
умов цифрових трансформацій – ця тема вимагає дослідження сучасного
розуміння цих питань.
Водночас дослідження питань розвитку цифрової безпеки та
медіаграмотності керівника організації в умовах цифрових трансформацій
жоден із зазначених авторів не здійснював, що засвідчує актуальність теми
наукового дослідження.
В теперішній час в Україні вже і організації і деякі державні органи
частково пов’язані з інформаційними технологіями і відбувається
поступовий перехід до цифровізації [22]. Малий і середній бізнес уже працює
і Інтернеті та по максимуму використовує інформаційні технології та
цифрові методи задля просування своїх послуг, товарів.
Цифрова безпека є однією з умов успішного розвитку України [23] та є
важливою характеристикою іміджу країни на міжнародному економічному
ринку. Задля того щоб забезпечити перспективу на довгий період необхідно
запровадити дієвий організаційно-економічний підхід щодо управління
безпекою на рівні країни. Задля цього треба розробити ефективну систему
фінансового забезпечення розвитку країни, з урахуванням впливу різних
факторів та чинників на рівень досягнення її цілей.
Мета і завдання дослідження
Метою роботи є дослідження та розвиток теоретико-методичних
основ, розробка концептуальних положень та практичних рекомендацій щодо
цифрової безпеки та медіаграмотності керівника організації в умовах
цифрової трансформації.
Об’єкт дослідження є цифрова безпека та медіаграмотність керівника
організації в умовах цифрової трансформації.
Предмет дослідження розвиток цифрової безпеки та медіаграмотності
керівника організації в умовах цифрової трансформації.

Завдання дослідження:
 дослідити основні цифрової безпеки та медіаграмотності в
умовах цифрової трансформації;
 дослідити теоретичні засади та передумови розвитку цифрової
безпеки та медіаграмотності керівника організації;
 дослідити український та закордонний досвід розвитку цифрової
безпеки та медіаграмотності керівника організації в умовах цифрової
трансформації;
 розробити концептуальні положення щодо розвитку цифрової
безпеки та медіаграмотності керівника організації в умовах цифрової
трансформації;
 визначити методи діагностики розвитку цифрової безпеки та
медіаграмотності керівника організації в умовах цифрової трансформації;
 запропонувати методи оцінки цифрової безпеки та
медіаграмотності керівника організації в умовах цифрової трансформації;
  обґрунтувати та розробити методологічний механізм розвитку
цифрової безпеки та медіаграмотності керівника організації в умовах
цифрової трансформації;
 розробити організаційне забезпечення методологічного
механізму визначення розвитку цифрової безпеки та медіаграмотності
керівника організації в умовах цифрової трансформації;
 провести оцінку ефективності методологічного механізму
розвитку цифрової безпеки та медіаграмотності керівника організації в
умовах цифрової трансформації.

Виклад загальної методики та основних методів дослідження

Технологічні зміни, що вносять нові характеристики як в глобальну
економічну систему, так і в економіку окремих ринків і підприємств грають
важливу роль у розвитку цифровізації країни [24].
«Цифрові» технології необхідні для зростання ефективності
української промисловості, а в деяких секторах вони стають основою
продуктових та виробничих стратегій. Їх перетворююча сила змінює
традиційні моделі бізнесу, виробничі ланцюжки та обумовлює появу нових
продуктів та інновацій.
Разом з невпинним розвитком технологій виникають й нові цифрові
ризики у процесі здійснення господарської діяльності суб’єктами
економічних відносин, що мають прямий вплив на стримування інтенсивного
зростання економіки держави [25]. На сьогодні основними проблемами, які
стримують процеси трансформації економіки України є: відставання
законодавчої бази у сфері цифрової безпеки від темпів розвитку цифрових
технологій, відсутність регулятивного впливу з боку держави на середовище
конкуренції, неготовність підприємств до внесення змін у бізнес-процеси і
т.д. Саме тому в умовах розвитку цифрової інфраструктури важливим є
питання розробки дієвих напрямів забезпечення цифрової безпеки
організацій.
 Останніми роками Україна робить значний крок у розвитку цифрової
безпеки. Щоб захистити своїх громадян і бізнес від кіберзагроз, уряд
запровадив низку ініціатив, які покращили ландшафт цифрової безпеки в
країні. Це, зокрема, Національна стратегія кібербезпеки, яка встановлює
комплексний план посилення спроможності України у сфері кібербезпеки та
запобігання кібератакам. Крім того, уряд розробив Національну систему
кібербезпеки, щоб забезпечити всім громадянам доступ до безпечних онлайн-
сервісів. Ця система призначена для швидкого виявлення та реагування на
кібератаки, а також надає вказівки щодо захисту від них. Крім того, в Україні
створено Національний центр боротьби з кіберзлочинністю для
розслідування та переслідування кіберзлочинців. Уряд також співпрацює з
міжнародними організаціями, такими як НАТО та Європейський Союз, щоб
покращити свій потенціал кібербезпеки та поділитися передовим досвідом з
іншими країнами. Усі ці зусилля допомагають Україні стати більш
безпечною в Інтернеті та краще підготовленою до будь-яких майбутніх
загроз [26].
Однак ці знання дозволять сформувати систему розвитку цифрової
безпеки та медіаграмотності керівника організації та забезпечити керівника
всім необхідним для звершення управлінської діяльності в сфері управління.
Будуть розглянуті сучасні поняття та передумови цифрової безпеки та
медіаграмотності в контексті умов цифрової трансформації України.
Розвиток цифрової безпеки та медіаграмотності керівника організації в
умовах цифрових трансформацій дозволить сформувати необхідні
компетенції для керівника організації.
Керівник організації у сфері медіаграмотності повинен володіти
широким спектром компетенцій для забезпечення успіху [27]. Перш за все,
вони повинні глибоко розуміти медіаграмотність і пов’язані з нею теми,
включаючи історію, теорії та сучасні тенденції в цій галузі. Вони також
повинні добре знати різні інструменти, які використовуються для навчання та
вимірювання медіаграмотності, такі як плани уроків, оцінювання та
опитування.
Сильні лідерські навички є важливими для керівника організації у
сфері медіаграмотності. Вони повинні мати можливість ефективно донести
своє бачення та місію до персоналу, волонтерів та зацікавлених сторін. Вони
також повинні вміти надихати інших на дії для досягнення цих цілей. Крім
того, вони повинні мати відмінні організаційні навички, щоб вони могли
керувати складними проектами з багатьма зацікавленими сторонами [28].
Нарешті, керівник організації з медіаграмотності повинен мати сильні
навички міжособистісного спілкування. Вони повинні вміти будувати
стосунки з людьми різного походження, зберігаючи при цьому професійну
поведінку. Вони також повинні бути в змозі виступати посередником у
складних розмовах із зацікавленими сторонами, забезпечуючи при цьому,
щоб думки кожного були почуті та поважалися [29].
Загалом, керівник організації з медіаграмотності потребує поєднання
знань у цій галузі, а також сильних лідерських і міжособистісних навичок для
досягнення успіху.
Аналіз і узагальнення результатів власного дослідження
Розробити заходи щодо забезпечення інформаційної безпеки громадян,
ефективної боротьби з дезінформацією, медіаграмотності суспільства та
дотримання доброчесності й виваженості, використовуючи механізми
протидії неправдивій, викривленій, неперевіреній інформації [30].
Дослідження розвитку цифрової безпеки та медіаграмотності керівника
організації в умовах цифрової трансформації є важливою складовою у
забезпеченні безпеки та ефективності організації. Це передбачає розуміння
того, як ефективно використовувати цифрові інструменти та технології, а
також усвідомлення потенційних ризиків, пов’язаних з їх використанням
[31]. Крім того, це передбачає розуміння того, як використовувати
медіаграмотність для ефективної комунікації із зацікавленими сторонами та
забезпечення належного розуміння повідомлень. Цифрова безпека та
медіаграмотність є важливими для керівників організацій, щоб залишатися
конкурентоспроможними в сучасному цифровому світі.
Наукова новизна очікуваних результатів
Наукова новизна одержаних результатів полягає у подальшому
розвитку науково-методичних підходів, розробці та реалізації практичних
рекомендацій щодо розвитку цифрової безпеки та медіаграмотності
керівника організації в умовах цифрової трансформації.

Список використаних джерел

1. Довгань О.Д., Доронін І.М. Ескалація кіберзагроз національним інтересам
України та правові аспекти кіберзахисту: моногр. / НАПрН України, НДІІП. Київ:
Видавничий дім «АртЕк», 2017. 107 с. Розділи 3, 4. С. 45–103.
2. Києві презентували дослідження «Digital Transformation Readiness». URL:
https://www.imena.ua/ blog/digital-transformation-readiness/.
3. Становлення і розвиток системи стратегічних комунікацій сектору безпеки і
оборони України / Пилипчук В. Г., Компанцева Л. Ф., Кудінов С. С., Доронін І. М.,
Дзьобань О. П., Акульшин О. В., Заруба О. Г.; за заг. ред. В. Г. Пилипчука: моногр. Київ:
ТОВ «Видавничий дім «АртЕк», 2018. 272 с. Підрозд. 3.1. С. 178–192.
4. Цифрова трансформація. Цифровізація регіонів України. URL:
http://academy.gov.ua/pages/dop/198/files/4ba4c1b4-cefe-4f27b58b3aee7c8cf152.pdf.
5. Євтухова Т. Курс «Медіаосвіта» як засіб формування медіакомпетентності
майбутніх учителів початкових класів. Сучасний простір медіаграмотності та перспективи
його розвитку: сьома міжнародна науково-методична конференція (м. Київ, 21 – 22
березня 2019 року). Київ, 2019. С. 282-288.
6. Abelman R, Courtright J. Television literacy: Amplifying the cognitive level
effects of television’s prosocial fare through curriculum intervention. Journal of Research and
Development in Education. 1983. 17(1). 46–57.
7. Barnett R. Higher Education: A Critical Business. Bristol: Open University Press.
Taylor & Francis, 1997. 208 р.
8. BAZALGETTE, C. (2007). La educación en los medios en el Reino Unido.
Comunicar, XV, 28; 33-41
9. Considine D., Haley G. Visual messages: Integrating imagery into instruction
(2nd ed.). New York: Teacher Ideas Press, 1999. 371 p.
10. Gerbner D., Gross L. & Melody W. Teacher-image in Mass-culture: Symbolic
Functions of the Hidden Curriculum. Media and symbols: the forms of expression,
communication, and education. Chicago, IL: University of Chicago Press. P. 470–497
11. Gregg E. Teaching Critical Media Literacy Through Videogame Creation in
Scratch Programming: A Thesis for the degree Doctor of Education. Los Angeles: Loyola
Marymount University School of Education, 2014. 387 p. URL
:https://digitalcommons.lmu.edu/etd/199/
12. Передерій Т. С. Стратегія цифрової безпеки підприємства як драйвер
цифрової трансформації економіки України / Т.С. Передерій // Вісник економічної науки
України. — 2019. — № 2 (37). — С. 201-204.
13. Султанова Л., Прокоф’єва М. (2022). Цифрова безпека в галузі вищої освіти.
Освіта дорослих: теорія, досвід, перспективи, 21(1), С. 106-117.
 14. Давидова Л. В., Зайко Л. Я. Цифрова безпека як складник професійної
діяльності журналістів. Дослідження інновацій та перспективи розвитку науки і техніки у
ХХІ столітті: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (м. Рівне, 25-26
листопада 2021 року). Міжнародний економікогуманітарний університет імені академіка
Степана Дем’янчука. Рівне : Видавничий дім «Гельветика», 2021. Ч. 1. С. 210–212.
15. Зайко Л. Я. Специфіка впливу новітніх мас-медіа на суспільну свідомість в
умовах розвитку інформаційних технологій / Л. Я. Зайко // Гілея: науковий вісник. - 2016.
- Вип. 113. - С. 255-259.
16. Карчева, Г., Огородня, Д., & Опенько, В. (2017). Цифрова економіка та її
вплив на розвиток національної та міжнародної економіки. Фінансовий простір, (3 (27),
13-21.
17. Касьянова Н.В. Безпека підприємства в умовах цифрової трансформації
економіки / Н.В. Касьянова, Н.М. Кравчук, Ю.Л. Коваль // Modern Economics. – 2020. - №
20. С. 124-129.
18. Пілінський В. В. Аналіз стану інфокомунікаційних технологій в Україні за
методологією DESI / В. В. Пілінський, С. М. Веретюк // Наукові записки Українського
науково-дослідного інституту зв'язку. - 2015. - № 5. - С. 5-15.
19. Веретюк С. М. Застосування методу головних компонент для порівняльного
аналізу розвитку інформаційного суспільства в Україні / С. М. Веретюк, В. В. Пілінський,
І.М. Панченко // Наукові записки Українського науково-дослідного інституту зв'язку. -
2016. - № 1. - С. 35-43.
20. Воскобоєва О. В. Індекс цифровізації як основний фактор розвитку
цифрових технологій / О. В. Воскобоєва, О. С. Ромащенко // Економіка. Менеджмент.
Бізнес. - 2018. - № 4. - С. 56-61.
21. Ворон, О. Г. Управління розвитком інформаційної культури директора
загальноосвітнього навчального закладу в післядипломній освіті : автореф. дис. ... канд.
пед. наук : 13.00.06 / Ворон Ольга Григорівна ; наук. кер. П. С. Олешко ; Держ. вищ. навч.
закл. „Ун-т менеджменту освіти” Нац. акад. пед. наук України. – Київ, 2019. – 22 с. –
Бібліогр.: с. 17–18.
22. Краус Н. М., Голобородько О. П., Краус К. М. Цифрова економіка: тренди та
перспективи авангардного характеру розвитку. Ефективна економіка. 2018. № 1. URL:
http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/1_-2018/8.pdf (дата звернення 12.03.2020).
23. Ляшенко В.І. Цифрова модернізація економіки України як можливість
проривного розвитку: монографія / В.І. Ляшенко, О.С. Вишневський; НАН України, Ін-т
економіки пром-сті. К.: 2018. 252 с.
24. Карп’як, А. О., Карпінський, Б. А., Рибицька, О. М. та Шпак, Ю. Н., 2022.
Споживча цінність інформаційного продукту та цінність інформаційно технологічних
підприємств України на засадах кластерного аналізу. Moderní aspekty vědy: XX. Díl
mezinárodní kolektivní monografie / Mezinárodní Ekonomický Institut s.r.o. Česká republika:
Mezinárodní Ekonomický Institut s.r.o. 20, С. 364–407.
25. Карп’як, А. О., Карпінський, Б. А., Рибицька, О. М. та Шпак, Ю. Н., 2022.
Споживча цінність інформаційного продукту та цінність інформаційнотехнологічних
підприємств України на засадах кластерного аналізу. Moderní aspekty vědy: XX. Díl
mezinárodní kolektivní monografie / Mezinárodní Ekonomický Institut s.r.o. Česká republika:
Mezinárodní Ekonomický Institut s.r.o. 20, С. 364–407.
26. Карп’як, А. О., Карпінський, Б. А., Рибицька, О. М. та Шпак, Ю. Н., 2022.
Споживча цінність інформаційного продукту та цінність інформаційнотехнологічних
підприємств України на засадах кластерного аналізу. Moderní aspekty vědy: XX. Díl
mezinárodní kolektivní monografie / Mezinárodní Ekonomický Institut s.r.o. Česká republika:
Mezinárodní Ekonomický Institut s.r.o. 20, С. 364–407.
27. Барановський О.І. Філософія безпеки : монографія : у 2 т. Київ : УБС НБУ,
2014. Т. 1 : Основи економічної і фінансової безпеки економічних агентів. 831 с.
 28. Цифрова безпека в галузі вищої освіти: аналітичні матеріали / Прокоф’єва
М.О., Султанова Л.Ю. – Кропивницький: Імекс-ЛТД, 2022. – 38 с.
29. Доронін І.М. Національна безпека України в інформаційну епоху: правові
аспекти: моногр. Київ: ТОВ Видавничий дім «АртЕк», 2019. 434 с.
30. Дзьобань О. П., Мануйлов Є. М. Інформаційна безпека в контексті
інформаційної культури. нформація і право. 2017. № 1. С. 74-81.
31. Деркач, Л. Стан і перспективи медіаосвіти в Україні / Лариса Деркач // Мас.
комунікація: історія сьогодення, перспективи. – 2016. – № 9/10. – С. 33–38.