КЗВО «ВІННИЦЬКА АКАДЕМІЯ БЕЗПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ»

Антонюк Руслан Іванович

Тема: Особиста ефективність як основа лідерської

продуктивності керівника організації

Вступник ______________ _____________________

(підпис) (ініціали, прізвище)

Передбачуваний науковий керівник(и)

______________ _____________________
(підпис) (ініціали, прізвище)

______________ _____________________
(підпис) (ініціали, прізвище)

Завідувач кафедри ______________ _____________________

(підпис) (ініціали, прізвище)

Вінниця, 2023
 Актуальність теми
У сучасній ситуації світової конкуренції, глобалізації економіки,
обов'язкової ефективності господарювання успіху досягають там да
працюють ефективні лідери [1]. Проблеми лідерства сьогодні розглядаються
комплексно у зв'язку з потребами менеджменту, великого бізнесу, економіки
та інших наук.
Лідерство являє собою становище певної особистості в групі або в
суспільстві загалом, що характеризується здатністю особи впливати на інших
людей спрямовуючи їхні зусилля на досягнення конкретних цілей [2].
Інтерес до лідерства в бізнесі, уряді, політичних партіях, що дістав
відображення в соціальній психології, філософії та управлінських науках
висуває питання про лідера як суб'єкта соціального управління і розвиток
лідерських навичок до розряду найважливіших.
Процеси, які відбуваються наразі в українському суспільстві,
характеризуються зміною моделей розвитку публічного управління, що
мають сприяти гармонізації інтересів та взаємостосунків людини, суспільства
та держави [3]. Ці процеси є дуже складними та суперечливими. Вирішальна
роль у цих змінах належить управлінцям нової генерації: лідерам в системі
публічного управління, яскравим особистостям, керівникам, що маюсь в собі
набір всіх необхідних характеристик та найголовніше є носіями особистої
ефективності.
Особиста ефективність являє собою набір передумов, складових та
характеристик – що визначають професійну самореалізацію лідера,
структуру його мислення, особистісних особливостей та ціннісних
орієнтацій.
Він зобов’язаний не лише бути талановитим керівником, а ще й
лідером, який майстерно володіє умінням вирощувати талановитих лідерів з
числа його підлеглих та мати у своєму розпорядженні арсенал новітніх
дієвих управлінських технологій.
 У більшості робіт [4,5], присвячених лідерству, ключовим словом
виявляється "ефективність та продуктивність". Це пояснюється не тільки
практичною спрямованістю досліджень, а й бажанням узагальнити ті якості
та навички лідерів, які ведуть до кращих результатів. Ефективне лідерство
здатне просунути організацію, фірму, творчий колектив уперед. В роботі ж
буде розглянуто взаємозв’язок особистих якостей лідера та їх вплив на
професійну продуктивність.
Багато робіт по лідерству [6,7] сконцентровані на ефективності та
результативності, які вивчають тільки загально відому фактори впливу на
людину, особливість роботи полягає в вивчені особистісних якостей –
закономірностей що впливають життя, та є наслідками публічної
ефективності. Тож робота сконцентрована на дослідженні особистісних
якостей та вивченню їх закономірного впливу на професійну продуктивність
професійної діяльності керівника.
Дослідження проблеми особистої ефективності як основи лідерської
продуктивності керівника організації мають велику наукову та практичну
актуальність.

Огляд наукової літератури за темою і вибір напрямів дослідження

Тема лідерства доволі розповсюджена в сучасній науковій практиці,
науковці вивчають феномен лідерства, закономірності та вимірюють
ефективність керівників, однак темі особистої ефективності як основі
лідерської продуктивності керівника організації приділено не так багато
уваги.
Проведений аналіз засвідчив, що в науковій літературі досліджується
досить широкий комплекс проблем, що стосуються лідерства як в цілому, так
і в системі публічного управління зокрема.
Серед вітчизняних вчених феномен лідерства досліджували: Колот
А.М. [8], Гуз К.Ж. [9], В.Ємельянов[10], С.Калашнікова[11], А.Ліпенцев[12],
О.Нестуля[13], Н.Орлова[14], Л.Пашко[15], О.Стоян[16], І.Сурай[17].
 Серед зарубіжних вчених феномен лідерства досліджували: І. Адізес
[18], Дж. Аткінсон [19], Т. Беліцьки [20], Р.Бояцис [21], Р.Дафт [22],
К.Кальтенбах[23], С.Кові [24], Дж.Левінгер[25], Д.Макклелланд[26],
Дж.Максвелл[27], Р.Розен[28], А.Хаяши [29], Х.Хекхаузен[30] та ін. Питання
особистої ефективності досліджували вчені Е.Шейн [31], Дж.Ховел [32], Г.
Хофстеде[33]. Серед науковців які аналізувати питання лідерської
продуктивності: Л.Антонова[34], В.Бодров[35], М. Дзевелюк[36],
О.Кілієвич[37], В.Тертичка[38] та ін.
Результати аналізу наукової літератури свідчать, що у вітчизняних
дослідженнях питання особистої ефективності як основи лідерської
продуктивності керівника організації недостатньо дослідженні.
У наукових працях відсутні єдині погляди щодо пріоритетів розвитку
особистої ефективності керівника. Не повною мірою розкрито також
особливості та сутнісні характеристики інноваційного лідерства в
публічному управлінні. Не проведено достатньо досліджень, які б дозволило
оцінити реальний стан особистої ефективності сучасних керівників
організацій, не розроблені конкретні рекомендації по відбору ефективних
керівників на ключові посади.
Аналіз останніх публікацій засвідчив актуальність вивчення світового
досвіду формування особистої ефективності як основи лідерської
продуктивності керівника організації недостатньо дослідженні.
Таким чином, актуальним питанням постає дослідження особистої
ефективності та її впливу на продуктивність керівника організації.

Мета і завдання дослідження

Метою роботи є дослідження та розвиток теоретико-методичних
основ, розробка концептуальних положень та практичних рекомендацій щодо
підвищення особистої ефективності як основи лідерської продуктивності
керівника організації.
 Об’єкт дослідження є особиста ефективність як основа лідерської
продуктивності керівника організації.
Предмет дослідження розвиток особистої ефективністі як основи
лідерської продуктивності керівника організації.

Завдання дослідження:
 дослідити понятійну складову особистої ефективності та
лідерської продуктивності керівника організації;
 розглянути теоретичні засади та передумови особистої
ефективності керівника організації;
 розробити концептуальні положення щодо розвитку особистої
ефективності в контексті лідерської продуктивності керівника організації;
 розробити методи діагностики особистої ефективності та
дослідити взаємозв’язок з лідерською продуктивністю керівника організації;
 запропонувати методи оцінки особистої ефективності лідера в
контексті особистої ефективності керівника організації;
 визначення місця особистої ефективності як основи лідерської
продуктивності керівника організації;
 обґрунтувати та розробити методологічний механізм визначення
особистої ефективності як основи продуктивності керівника організації;
 розробити організаційне забезпечення методологічного
механізму визначення особистої ефективності як основи продуктивності
керівника організації;
 провести оцінку ефективності методологічного механізму
визначення особистої ефективності як основи продуктивності керівника
організації.

Виклад загальної методики та основних методів дослідження

Для досягнення поставленої мети й вирішення завдань дослідження
використано загальні та спеціальні наукові методи, зокрема: узагальнення,
синтезу – при дослідженні сутності, змісту та основних понять особистої
ефективності як інструменту підвищення продуктивності лідера; порівняння
– для вивчення та оцінки сучасного стану та тенденцій особистої
ефективністі як основи лідерської продуктивності керівника організації
аналізу – при дослідженні тенденцій формування особистої ефективності як
інструменту підвищення продуктивності лідера; системний – при
встановленні специфіки
особистої ефективності як ключового компаненту інструменту
підвищення продуктивності лідера та структурно-функціональний – при
визначенні пріоритетів та розробленні концептуальних підходів
впровадження особистої ефективності як інструменту підвищення
продуктивності лідера.
Інформаційну базу дослідження становлять законодавчі та нормативно-
правові акти України та інших держав, офіційні дані Міністерства освіти
України, Національного агенства з питань державної служби України,
Державної служби статистики України, матеріали ООН, Організації
економічного співробітництва та розвитку, Світового банку, Міжнародних
агентств, наукові праці вітчизняних та закордонних вчених, матеріали
періодичних видань, науково-аналітичні здобутки та практичні
напрацювання автора.

Аналіз і узагальнення результатів власного дослідження

Дослідження матиме наукову та практичну значущість, метою якого є
підвищення професійної кваліфікації та підняття морального духу все
наявних управлінців та завдяки розробленій методології виявлення
потенційних керівників завдяки аналізу їх особистої продуктивності.
В дослідженні будуть розглянуті передумови особистої ефективності,
які складаються з таланту (який треба розпізнати та розвивати), особистої
мотивації (те, що відрізняє лідера від інших) та покликанням (набором інших
якостей таких як оптимізм, чіткість та впливовість).
 Другим етапом формування ефективного лідера є робота над
особистою ефективністю керівника, яка згідно з методологією складається з:
– Правильної розстановки пріоритетів керівника (він повинен чітко
розрізняти головне в своїй професійній діяльності та бути вузько
направленим спеціалістом)
– Ефективний тайм менеджмент – продуктивний лідер має вміти
керувати особистим часом, вміти планувати свою роботу.
– Фінансова грамотність – одна з найважливіших складових
особистої ефективності, відсутність боргів та вміння ефективно
використовувати кошти.
– Сімейна продуктивність – мати добрі сімейні відносини (якщо
лідер не може дати ради 3-5 особам зі складу сім’ї то як він дасть раду під час
керівництва організацією).
– Вміння вибудовувати відносини з оточуючими.
– Знання предметної області в якій працює (обізнаність в тій сфері,
яку очолює, він повинен бути експертом – генієм).
– Мати чітке бачення організації (розуміння того, де я хочу бути
через декілька років).
– Постійна робота над особистим характером (побудова себе як
чесної, врівноваженої, терпеливої та комунікативної особистості).
– Навичка слідкувати за своїм здоров’ям
Третьою складовою ефективного керівника є побудова продуктивності,
це то що забезпечує результат та розвиток організації (не існування), вона
складається з постійного аналізу результативності лідера, створення
ефективної команди та роботи над організаційної культури організації.
Дослідження дозволить провести аналіз особистої ефективності
керівників релігійних організацій та дослідити взаємозв’язок з лідерською
продуктивністю, що дозволить виявить закономірність впливу особистої
ефективності на лідерську продуктивність в цілому.
 Наукова новизна очікуваних результатів
Наукова новизна одержаних результатів полягає у подальшому
розвитку науково-методичних підходів, розробці та реалізації практичних
рекомендацій щодо формування особистої ефективність як основи лідерської
продуктивності керівника організації.
Список використаних джерел

1. Жук Ю. Поняття послуг у системі державного управління / Ю. Жук //

Ефективність державного управління. Збірник наукових праць. – 2015. – Вип. 45. – С. 116-
122.
2. Тертичка В.В. Стратегічне управління : підручник / Валерій Тертичка. - Київ :
“К.І.С.”, 2017. - 932 с.
3. Стратегія державної кадрової політики на 2012 – 2020 рр. схвалена Указом
Президента України № 45/2012 від 01.02.2012 р. – [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/45/2012#Text
4. Попов С.А. Державно-управлінські нововведення: теорія, методологія,
практика [Текст] : монографія / С.А. Попов. – О.: ОРІДУ НАДУ, 2014. – 296 с.
5. Kakabadse A. Comparison of case studies examining the paucity of leadership in
government / A. Kakabadse, N.K. Kakabadse // Ethics, values, and behaviors: Public
Administration. – 2003. – Vol.81. – №3. – Р. 77-508.
6. Meer F. Educating and training civil servants in the Netherlands / F. Meer, T.
Kerkhoff, D. Osch. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://www.caop.nl/app/uploads/2019/04/Educating_and_training_civil_servants_in_the_Nether
lands_1814-2014.pdf
7. Lewin, K. Patterns of aggressive behavior in experimentally created social
climates / K. Lewin, R. Lippitt, R.K. White // Journal of Social Psychology. – 2010. – №10(2). –
Р. 271–301.
8. Мотивація персоналу : підручник / А.М. Колот, С.О. Цимбалюк. — К. : КНЕУ,
2011. — 397
9. Бородай Е., Кононец Н., Гуз К., Костевський О. Ресурсно-орієнтована методика
розвитку лідерської компетентності учителів предмета «Захист України». Витоки
педагогічної майстерності: журнал / Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. Полтава,
2022. Вип. 29. С. 47-55.
10. Ємельянов В. М. Удосконалення механізмів відбору кандидатів на керівні
посади державної служби України з урахуванням лідерських компетентностей. Державне
управління: удосконалення та розвиток. 2020. № 11.
11. Калашнікова С. А. Освітня парадигма професіоналізації управління на засадах
лідерства : монографія / С А. Калашнікова. — К. : Київськ. ун-т імені Бориса Грінченка,
2010. — 380 с.
12. Ліпенцев А. В. Розвиток лідерства в органах публічної влади у контексті
завдань надання якісних адміністративних послуг: теоретичні та методологічні аспекти /
А. В. Ліпенцев // Ефективність державного управління. - 2014. - Вип. 38. - С. 21-42.
13. Нестуля О. О., Нестуля С. І., Кононец Н.В. (2018). Основи лідерства:
електронний посібник для самостійної роботи студентів. Полтава : ПУЕТ. 241 с.
14. Орлова Н.С. Лідерство та комунікації у системі державної служби України.
Детермінанти розвитку публічного управління та адміністрування в Україні: [колективна
монографія] /за заг. ред. Н.С. Орлової. – К.: ВД «Освіта України», 2020. – 262 с.
 15. Пашко Л.А. Управлінське лідерство як запорука ефективності
функціонування сфери державного управління / Л.А. Пашко // Адміністративна реформа в
Україні: сучасний стан, проблеми та перспективи: монографія / за заг. ред. Н. Р. Нижник,
Н. Т. Гончарук. – Д.: Моноліт, 2009. – С. 255-271.
16. Стоян О.Ю. Теоретичні положення формування харизматичного лідерства в
системі публічного управління / О.Ю. Стоян // Державне управління: удосконалення та
розвиток. – 2020. – №4. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=1932
17. Сурай І.Г. Еліта в державному управлінні: погляд із давнини / І.Г.Сурай //
Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. пр. – О.: ОРІДУ НАДУ, 2010. –
№4(44). – С. 43-47.
18. Адізес І. Командне лідерство. Як порозумітися з будь-яким менеджером / І.
Адізес. – К.: Видавництво «Наш Формат», 2019. – 304 с.
19. Atkinson J. The Art of Change Making / John Atkinson. – London: the Leadership
Centre Local Government House, 2015. – 280 р. – Режим доступу:
https://www.leadershipcentre.org.uk/wp-content/uploads/2016/02/The-Art-of-Change-
Making.pdf
20. Belitsky Т. Efficiency motive. Academy of Management Review / Т. Belitsky, С.
Sheppard. – April, 1966. – P. 102-152.
21. Бояцис Р. Резонансное лидерство: самосовершенствование и построение
плодотворных взаимоотношений с людьми на основе активного сознания, оптимизма и
эмпатии / Р. Бояцис. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2007. – 300 с.
22. Дафт Р.Л. Уроки лидерства / P.Л. Дафт, при участии П. Лейн. – М.: Эксмо,
2008. – 480 с.
23. Kaltenbach С. The Anatomy of Achievement Motivation / Colin Kaltenbach, David
C. McClelland. – New York, New Rochelle, Melbourne, Sydney: Cambridge University Press,
1958. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://archive.org/stream/in.ernet.dli.2015.139218/2015.139218.The-Anatomy-Of-
Achievement-Motivation_djvu.txt.
24. Кови С. Р. Лідерство, засноване на засадах / С.Р. Кови. - М.: Альпіна Бізнес
Букс, 2008. - 302 с.
25. Loevinger J. Ego Development / Jane Loevinger. – San Francisco: Jossey and Bass,
1976. – 346 p.
26. McClelland D.C. The Achieving Society / David C. McClelland. – Cambridge
University Press, 1961. – 320 p.
27. Максвелл Дж. 5 рівнів лідерства / Джон Максвелл. – Х.: Вид-во Фабула, 2018. –
304 с.
28. Rosen R.H. Leading People: The 8 Proven Principles for Success in Business /
Robert H. Rosen. – Penguin Books, 1997. – 400 p.
29. Hayashi A. Social Presencing Theater: The Art of Making a True Move / Arawana
Hayashi. – Kelvy Bird, 2021. – Див.: https://arawanahayashi.com/store/social-presencing-
theater-the-art-of-making-a-true-move-preorder.
30. Heckhausen H. Motivation und Handeln / Heinz Heckhausen. – Shpringer, 1980. –
806 p.
31. Шейн Э.X. Организационная культура и лидерство / Э.X. Шейн; пер. с англ.
под ред. В.А. Спивака. – СПб. : Питер, 2002. – 336 с.
32. Hovell J. Conversational Leadership: 3 steps to improve conversations / Hovell,
John. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://odneurope.org/2018/10/01/john-
hovell-conversational-leadership-3-steps-to-improve-conversations/
33. Hofstede G. Culture’s consequences: International differences in workrelated
values / Geert Hofstede. – Beverly Hills, CA: Sage, 1980. – 474 р.
 34. Антонова Л. В. Удосконалення нормативно-правового механізму системи
органів управління соціально-економічним розвитком регіону / Л. В. Антонова //
Інвестиції: практика та досвід. - 2011. - № 6. - С. 65-68. - Режим доступу:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/ipd_2011_6_18.
35. Бодров В.Г. Державне управління у фінансово-економічній сфері : навч.-метод.
матеріали / В.Г. Бодров, Н.І. Балдич, О.М. Сафронова; уклад. В.М. Гаврилюк. – К.: НАДУ,
2013. – 88 с.
36. Дзевелюк М.В. Концептуальні засади обґрунтування сучасної держави / М.В.
Дзевелюк // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія :
Юриспруденція. – 2015. – Вип. 17(1). – С. 32-34. – Режим доступу:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvmgu_jur_2015_17%281%29__11
37. Кілієвич О.І. Державна політика: аналіз та механізми впровадження.
Методичні рекомендації / О.І. Кілієвич, В.В. Тертичка. – К.: НАДУ, 2009. – 88 c.
38. Тертичка В.В. Стратегічне управління : підручник / Валерій Тертичка. - Київ :
“К.І.С.”, 2017. - 932 с. ISBN 978-617-684-183-8