МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ОДЕСЬКА МОРСЬКА АКАДЕМІЯ»

НАВЧАЛЬНО – НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ МОРСЬКОГО ПРАВА ТА

МЕНЕДЖМЕНТУ

Кафедра менеджменту та економіки

морського транспорту

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-ДІЛОВИХ ЯКОСТЕЙ МЕНЕДЖЕРА

Реферат з дисципліни «Самоменеджмент»

Виконав здобувач вищої

освіти групи 7301
Лагода М.В.
Перевірила : Ст. викладач
Бурмака Л.О.

Одеса 2023
 ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………….…………3
1. Представлення алгоритму прийняття рішень…………………….8
2. Вплив алгоритму на результати та ефективність рішень……….12
Висновки………………………………………………………………… 14
Список використаної літератури……………………………...................15

2
ВСТУП

В сучасному світі, де конкуренція в бізнесі стає все більш жорсткою,

індивідуальність та компетентність керівників визначають успіх організації.
Формування професійно-ділових якостей менеджера стає ключовим
аспектом його успішної діяльності та впливу на результативність
підприємства. У цьому контексті важливим завданням стає дослідження
процесів, що лежать в основі розвитку та формування професійних якостей у
менеджерів
Даний реферат присвячений аналізу та вивченню механізмів
формування професійно-ділових якостей менеджера. Зокрема, розглядаються
основні аспекти, що визначають успіх у сучасному менеджменті, включаючи
лідерські навички, стратегічне мислення, комунікаційні вміння та здатність
ефективно приймати стратегічні рішення. В рамках дослідження також
розглядаються конкретні приклади та сценарії практичного використання
набутих навичок та властивостей менеджера в бізнес-середовищі.
Мета цього реферату - розгляд і аналіз процесів формування
професійно-ділових якостей менеджера з урахуванням сучасних викликів
бізнес-середовища та визначення ключових аспектів, що впливають на
успішну управлінську діяльність в організації.

3
 1. Вимоги до особистості сучасного менеджера

Основними вимогами, яким повинна відповідати особистість

менеджера, наступні:
1. Морально-психологічні якості: високі життєві ідеали, чесність і
правдивість, справедливість та об'єктивність, розсудлива воля і мужність,
упевненість у собі, розвинуте почуття обов'язку та відповідальності,
інтелігентність, тактовність, толерантність, порядність і скромність,
самокритичність, дружелюбність, чуйне ставлення до людей, гуманність.
2. Ділові якості: висока ерудиція і професійна компетентність,
схильність до організаційної роботи та лідерства в колективі,
підприємливість, здатність діяти в умовах ризику, практичний розум,
здоровий глузд, комунікабельність, заповзятливість, дисциплінованість,
принциповість, відповідальність, аналітичність, працездатність, єдність слова
і справи, старанність, організованість, зібраність, високий рівень загальної
культури, вольові якості та цілеспрямованість, вимогливість, рішучість,
наполегливість, витримка, самостійність.
Крім того, менеджер повинен володіти мистецтвом керівника,
навичками роботи з людьми, комплексним, системним підходом до роботи.
Успішному менеджеру також необхідно вміти мислити масштабно,
вирішувати стратегічні проблеми; діагностувати організаційну систему,
інтегрувати ситуацію і робити правильні висновки; оперативно приймати і
реалізовувати нестандартні рішення; працювати з людьми та мобілізувати їх
до високопродуктивної праці; раціонально організовувати свою працю і
працю підлеглих, забезпечувати високу трудову дисципліну; об'єктивно
підбирати, оцінювати і розставляти кадри; орієнтуватися в людях, розуміти їх
характери, здібності й психологічний стан; забезпечувати самоорганізацію
трудового колективу, створювати сприятливий психологічний мікроклімат;
встановлювати ділові відносини з іншими керівниками; володіти собою в
будь-якій ситуації; виступати, вести розмову, переговори (красномовність,
4
виразність, переконливість, аргументованість, почуття гумору, охайний
зовнішній вигляд); користуватися владою і наданими повноваженнями.
У керівника повинна бути розвинута комунікативна здібність, яка
знаходить свій прояв у налагодженні сприятливих відносин між
працюючими, що забезпечує успішну колективну діяльність та знаходження
в ній свого місця кожним учасником трудового процесу. Якщо ж
комунікативні здібності індивіда співпадають із здібностями до лідерства, то
це є передумовою формування успішного менеджера.
Умовою ефективної діяльності керівника є добре розвинуте стратегічне
мислення, уміння заглянути на багато років вперед.
Оскільки службова діяльність керівника завжди має виховну
спрямованість, йому повинні бути властиві певні педагогічні якості: уміння
здійснювати навчання підлеглих, розвивати у них потрібні професійні
навички; організовувати загальнокультурне, естетичне й фізичне виховання
молодих працівників; чітко і логічно формулювати розпорядження,
аргументувати свої погляди.
Успішно працюючим керівникам, як правило, притаманні такі риси, як
здоровий глузд і певна мудрість. Американський вчений Р. Акофф пише, що
мудрість – це здібність передбачати окремі наслідки здійснюваних операцій,
готовність пожертвувати негайною вигодою заради великої в майбутньому.
На думку вченого, мудрість завжди повернута до майбутнього. Мудра
людина намагається керувати майбутнім.
Обов'язковою рисою нинішнього керівника є його гуманізм –
розвинуте почуття справедливості, людяності, пошани до людей і їх гідності,
турбота про добробут людей, постійне здійснення заходів, спрямованих на
підвищення задоволення від праці усіх підлеглих.
Сучасному менеджеру має бути притаманна широка гама ділових
якостей: висока ерудиція і професійна компетентність, схильність до
лідерства в колективі, підприємництва і здатність ефективно діяти в умовах
економічного ризику, практичний розум і здоровий глузд, комунікабельність,
5
заповзятливість, ініціативність і енергійність, вимогливість і
дисциплінованість, висока працездатність і воля, цілеспрямованість та ін.
Діловитість, насамперед, проявляється у здатності знаходити (в рамках
компетентності, наданих повноважень і наявних засобів) оптимальний підхід
до ситуацій, що виникають, і найкоротшим шляхом досягати мети.
У керівника мають бути розвинутими організаційні здібності, вміння
згуртувати колектив, мобілізувавши його на виконання прийнятих рішень,
досягнення поставлених цілей. Керівник повинен демонструвати
самостійність у роботі та надавати автономність підлеглим, створювати
умови для успішного виконання службових обов'язків без втручання зверху.
Із самостійністю тісно пов'язана ініціативність у роботі. Самостійність
тільки тоді правомірна, якщо керівник розв'язує незрілі питання без вказівок і
порад зверху, не чекає поліпшення загальної економічної ситуації в країні, а
завзято шукає нетрадиційні засоби вирішення проблем, що постійно
виникають.

6
 2.Умови формування якостей керівника-лідера

Як люди стають керівниками? З досвідом, віком, освітою чи від

народження?
Ральф Стогділ у 1948 р. та Річард Манн у 1959 р. намагалися
згрупувати всі виявлені раніше лідерські якості. Стогділ дійшов висновку,
що в основному п'ять якостей характеризують керівника, а саме:
1) розум та інтелектуальні можливості;
2) впевненість у собі;
3) активність та енергійність;
4) знання справи;
5) вище становище над іншими.
Однак ці якості не пояснювали появи лідера. Погляди Манна також не
були правильними.
Незважаючи на це, вивчення лідерських якостей було продовжено.
Найцікавішим був результат досліджень американського консультанта
Уорена Беніса, який визначив такі групи лідерських якостей: управління
увагою, значенням, довірою та собою. У. Беніс пропонує лідерам ділитися
владою в організації для створення середовища, в якому люди відчують
значимість та важливість того, що вони роблять.
Прояви й характер лідерства залежать від багатьох факторів.
Серед них головну роль відіграють особисті якості людини, й не тільки
менеджера, а кожного із членів групи. У лідерстві важлива роль належить
психологічним особливостям людини.
Часто причиною виникнення відносин лідерства виступають такі риси
характеру, як чесність, впевненість, оптимізм, ентузіазм, порядність,
переконаність, настирливість тощо. Але було б недоцільним пов'язувати
лідерство тільки з індивідуальними особливостями людини. Це явище
групової діяльності й прояву відносин, що виникають у процесі цієї
діяльності.
7
 Успіху ця теорія не мала через безмежну кількість виявлених якостей,
якими повинен володіти лідер, та через відмінність їхнього набору для
кожної окремої ситуації та організації.
Однак теорія лідерських якостей стала поштовхом до появи та
розвитку інших концепцій лідерства.
Згідно з теорією лідерських якостей (теорія великих людей), найкращі
керівники мають певний перелік особистий якостей, які є загальними для
всіх (чесність, високий рівень інтелекту, знання, вражаюча зовнішність,
ініціативність, дисциплінованість, високий рівень впевненості у собі,
здоровий глузд, мудрість).
Разом з тим немає певної думки щодо набору якостей, які мають бути
притаманні справжньому лідеру. Оскільки не існує такого набору якостей, то
й ефективність керівництва ситуаційна, хоча особисті якості керівника
мають важливе значення в управлінні людьми.
Вивчення цього питання привело до виділення чотирьох груп
лідерства: фізіологічні, психологічні, емоцій, розумові (інтелектуальні та
особистісно ділові якості).
До фізіологічних якостей людини належать: зріст, маса тіла, статура,
зовнішній вигляд, енергійність рухів, стан здоров'я тощо.
Психологічні якості - це головним чином характер людини. Ці якості
мають, як правило, спадкоємну та виховну основу. Вивчення розумових та
інтелектуальних якостей та їх зв'язки з лідерством проводилось упродовж
усього часу.
Основні інтелектуальні здібності лідера-керівника:
- прагнення до постійного самовдосконалення;
- схильність до прийняття нових ідей;
- панорамність мислення, професійна придатність;
- здатність до самоаналізу тощо.
Успішне лідерство залежить від наявності необхідних якостей та рис
характеру в керівника. Дослідники діяльності виконавчих директорів у
8
Великобританії визначили такий перелік характеристик (за зменшуваною
значимістю), які впливають на успіх справи .
1. Здатність працювати з людьми
2. Відповідальність за виконання важливих завдань
3. Потреба в досягненні результатів
4. Попередній досвід лідерства
5. Великий досвід у різних галузях діяльності
6. Здатність вести справи та переговори
7. Готовність ризикувати
8. Здатність генерувати нові ідеї
9. Обдарованість
10.Здатність змінювати стиль керівництва в потрібній 5
ситуації

Цей перелік являє собою поєднання навичок та різноманітного

досвіду, який ці навички розвиває. Цим підкреслюється той факт, що
природні дані - лише частина загальної картини. Вони розвиваються шляхом
накопичення досвіду та завдяки ситуаціям, у яких потенційні та діючі лідери
себе проявляють.
Лідерство - більше якість набута. Насамперед лідер повинен мати
інтелект, позитивне ставлення та поєднувати в собі такі якості, як сміливість,
тверезість та здоровий глузд.
Щоб стати успішним лідером, треба досягти відповідного рівня
культури, освіти, життєвого досвіду й професіоналізму.

9
 3.Практичне використання професійно-ділових якостей керівника,
приклад ідеального менеджера

Акіо Моріта і його партнери об'єдналися 7 травня 1946 з капіталом 500

долларів. Їх першою продукцією були пристрої для приготування рису. Вони
зробили сто штук, але не продали жодного. Їх наступним виробом був
перший стрічковий японський магнітофон, для якого використовувалася
паперова стрічка, так як в той час в Японії не було пластику.
Компанія була близька до банкрутства в цей період і в наступні вісім
років функціонування. Батько Акіо Моріти багато разів рятував
компанію. Здавалося, що Акіо Моріта не зможе здійснити свою мрію –
виробляти електронні пристрої.
Компанія знала, як розробляти і робити продукцію, але не мала
уявлення про те, як продати те, що було розроблено та випущено. Цю
функцію допомогли здійснити здібності Акіо Моріти.
Акіо Моріта став очолювати відділ зовнішньої торгівлі і
маркетингу "Соні". Він не навчався цьому. Він мав технічну освіту, але
вирішив, що вміла торгівля і маркетинг відрізняють фірми, що домоглися
успіху, від всіх інших. У цей період, в 50-х рр.., Фірма вирішила довести
приналежність - "Соні" до "фірм, що створюють інноваційну
продукцію". Назва "Соні" з тих пір стало синонімом самої інноваційної
продукції.
У наступні сорок років "Соні" першою використала нові ідеї практично
в кожному сегменті ринку побутової електроніки. Ця відданість нововведень
зробила "Соні" найбільш інноваційною компанією на три десятиліття з 50-х
по 70-е. .
"Уолкмен" фірми "Соні" став одним з найвідоміших виробів. Він був
випущений в 1979 році і став найпоширенішим в світі звуковим пристроєм,
маючи 75 різних модифікацій і більше 20 мільйонів користувачів. Акіо
Моріта розповів історію про те, як йому довелося боротися за те, щоб цей
10
пристрій було зроблено. Його інженери провели дослідження і прийшли до
висновку, що цей пристрій не будуть купувати, оскільки він не мав функції
запису, а тільки відтворював музику. Інтуїтивне відчуття підказало Акіо
Моріте, що його виріб буде користуватися попитом.
У Акіо Моріта був активний творчий темперамент. Акіо Моріта мав
інтуїтивне мислення, класичне для інноваторів. Він отримував енергію від
подій зовнішнього світу, тому, по класифікації типів особистості Карла
Юнга, він - екстраверт. Акіо Моріта приймав рішення в розумній і
об'єктивній манері, типовій для отриманої ним освіти. Темперамент Акіо
Моріти, заснований на інтуїтивному способі мислення, дає право
класифікувати його як "творця точки зору або будівельника системи". Це
збігається з повідомленнями про його поведінку в "Соні" та фрагментами
йогобіографії.
Акіо Моріта діяв у своєму житті у впорядкованій манері. Він завжди
жертвував справжнім заради майбутнього, приймаючи будь-яке рішення, яке
вважав вірним у бізнесі. Акіо Моріта вірив в те, що керівництво завжди має
приймати рішення, грунтуючись на довгострокових перспективах
Акіо Моріта вважав, що його успіх, успіх "Соні" та успіх японського
бізнесу багато в чому визначався прагненням до конкуренції. Акіо Моріта
знав, що це прагнення - прямий наслідок того, що життя японських людей
ненадійне. І ця ненадійність заснована на щоденній боротьбі за
виживання. Японці зустрічаються з щоденної небезпекою з самого
народження - щороку на них обрушуються тайфуни і цунамі, їх землю
постійно стрясають загрожують життю землетрусу і виверження вулканів. В
їхній землі немає корисних копалин, крім води, і менше чверті їхньої землі
придатне для сільського господарства та проживання.
Акіо Моріта вважав, що ця постійна загроза життю залишила відбиток
на психіці японців і змусила їх бути нещадними, прагнути до наддосягнень і
дбайливо ставитися до того, що у них є. Усі ці принципи та переконання і

11
допомогли Акіо Моріта досягнути успіху та залишити по собі чималий слід в
історії японського бізнесу.

12
 ВИСНОВКИ

Отже, з усього вищесказаного можна зробити висновок, що для

забезпечення складних, скоординованих, ефективних дій потрібні
компетентні, високоорганізовані, наполегливі і сміливі керівники,
менеджери. Вони повинні мислити глобально, діяти, орієнтуючись на
міжнародні стандарти. Для забезпечення ефективної роботи менеджер
повинен уміти використовувати різні інструменти впливу на виконавців.
Необхідно чітко усвідомлювати, що менеджер
повинен максимально використовувати власні можливості, свідомо
управляти перебігом свого життя (тобто самовизначатися) і долати зовнішні
обставини як на роботі, так і в особистому житті.
Менеджер – це унікальна професія. Менеджер – це найманий
професійний управляючий підприємства; фахівець в області управління
виробництвом. Бути менеджером – означає бути керівником. Це означає
мати розум, професіоналізм, ділову хватку, неабиякі здібності в організації
працівників під своїм керівництвом. Бути менеджером – це відчувати себе
зібраним, володіти ситуацією, бути готовим використовувати всі наявні
можливості і впоратися з будь-якими перешкодами.
Необхідно пам’ятати, що формування лідерських, професійно-ділових
якостей керівника відбувається під впливом його вроджених здібностей, а
також постійної наполегливої праці над собою, практичного досвіду та
набутих знань.

13
 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Дорошенко. Г.О. Менеджмент: навчальний посібник – К. 2019 -
299 с.
 Лідерськіякостіменеджера [Електроний ресурс]
URL: http://pidruchniki.ws/14190416/menedzhment/osnovni_vimogi_liders
kih_yakostey_menedzhera
1. Нестеренко О.В. Інтелектуальні системи підтримки прийняття
рішень: навч. посібн./ О.В. Нестеренко, О.І. Савенков, О.О. Фаловський. За
ред. П.І. Бідюка. - Київ: Національна академія управління. - 2016. - 188 с.
2. Навч.-метод. посіб. "Системи підтримки прийняття рішень"
[Електрон. ресурс]. URL: http://megalib.info/sistemi-pidtrimki-prijnyattyarishen/
3. Петруня Ю.Є. Прийняття управлінських рішень : навчальний
посібник / [Ю. Є. Петруня, Б. В. Літовченко, Т. О. Пасічник та ін.] ; за ред.
Ю. Є. Петруні. - [3-тє вид., переробл. і доп.]. - Дніпропетровськ: Університет
митної справи та фінансів, 2015. - 209 с.

14