30 вересня 2022 о 15:00 6 0

Добірка тренінгових вправ для розвитку

лідерських якостей та формування
навичок лідерства
Вправи на актуалізацію та конкретизацію уявлень про лідерство

Вправа «Мій кумир»

Мета: стимулювати роздуми на тему лідерства, апелювати до конкретних

особистісних прикладів.

Час: 5-7 хвилин.

Учасники по черзі називають людину, яку вони вважають своїм кумиром та

на яку прагнуть бути схожими. Після цього тренер задає їм питання – чи
можна цю людину вважати лідером? Якщо так, то чому, які якості, дії,
досягнення роблять її лідером?

Вправа «Асоціативний ланцюжок»

Мета: актуалізувати емоційно забарвлений асоціативний ряд із поняттям

лідерства, означити його змістові межі (робота через ірраціо).

Час: 5-7 хвилин.

Після хвилинних роздумів учасники по черзі називають асоціації, які у них

викликає слово «лідерство»; всі асоціації записуються на плакаті. Інший
варіант виконання – по колу передається прапорець, той, хто його отримав,
має назвати свою асоціацію.
Вправа «Портрет лідера»

Мета: актуалізувати та узагальнити уявлення учнів про лідерство, його

складові, необхідні риси лідера (робота через раціо), додатково – розвиток
вміння працювати в команді, узгоджувати роботу, виявлення уже
сформованих лідерів (хто буде організовувати роботу групи, представляти
результати).

Час: 15 хвилин.

Учні діляться на дві або більше мікрогрупи залежно від кількості учасників.
Кожна команда отримує ватман або аркуші паперу, завдання учнів –
розписати, як вони розуміють, що таке лідерство, що означає бути лідером,
хто може ним бути, якими рисами він має володіти, якими мають бути
поведінка і спілкування лідера тощо. На роботу дається 10 хвилин, за
результатами групи по черзі вивішують ватмани на дошку та презентують
свою роботу, можливе загальногрупове обговорення, додаткові пропозиції.

[Лідер – авторитетний член невеликої групи людей, особистісні якості якого

дозволяють йому відігравати головну роль в соціальних ситуаціях і процесах,
під час прийняття групових рішень та організації спільної діяльності.

Лідер – це людина в групі, за якою всі інші з групи визначають право

ухвалювати відповідальні рішення в значущих для групи ситуаціях - рішення,
які стосуються інтересів інших та визначають напрям і характер діяльності
всієї групи.

Основними характерними рисами лідера є наступні:

1 Діловитість яка проявляється в плановості, чіткий регламентації
діяльності, високій організованості та практичності, конкретності і
оперативності в роботі, вмінні правильно маневрувати і швидко
перебудовуватися, здатності оцінювати ситуації.

2 Професійне здійснення розпорядчої діяльності передбачає наукову

обгрунтованість прийомів рішень, високий демократизм
управлінського процесу, здатність приймати одноосібні рішення

3 Уміння користуватися різними методами і прийомами стимулювання за

високопродуктивну і якісну роботу, накладення стягнень на підлеглих
не принижуючи їх.

4 Ефективна поведінка яка включає навички та засвоєння певних правил

поведінки в суспільстві та побуті, перевірених багаторічною
практикою.Лідер своєю поведінкою повинен постійно демонструвати
чесність, певну мужність, казати правду підлеглим, колегам по роботі і
вищому керівництву, визнавати помилки, робити критичний
самоаналіз своєї діяльності.
 1 Уміння керувати своєю психікою та емоціями які проявляється в
застосуванні таких психологічних методів, як медитація, рефлексія, у
релаксація, уміння знімати емоційне, психічне, інтелектуальне,
біологічне та інші види навантажень.

2 Врівноваженість і впевненість, що означає неприпустимість

стурбованого вигляду, здатність передавати працюючим мажорність
настрою, заряд бадьорості і впевненості. Керівник повинен вірити в
свою правоту, бути сміливим, цілеспрямованим , рішучим і вміти ці
якості демонструвати підлеглим.

3 Високий рівень особистої культури що означає знання керівником

норм міжособистісного спілкування і дотримання правил службової
етики .Лідер повинен шанобливо ставитися до людей і їх потреб,
прагнень і запитів, вміти радитися з підлеглими і довіряти їм, критично
оцінювати власні досягнення.

4 Особиста привабливість лідера, складовими якої є високі моральні

якості і характеристики, психологічні знання і вміння, вміння себе
показати.

5 Знання підлеглих, дозволяє вибирати методи впливу на конкретного

працівника, які відповідають його психологічній структурі, цінним
орієнтаціям, потребам та інтересам.

Р. Стогділл у 1948 р. і Р. Манн у 1959 р. спробували узагальнити та згрупувати

всі раніше виявлені лідерські якості. Р. Стогділл, проаналізувавши 142
дослідження лідерських рис у спробі виявити універсальний набір рис
лідера, дійшов висновку, що в основному п’ять якостей характеризують
лідера: розум або інтелектуальні здібності; панування або перевага над
іншими; упевненість у собі; активність та енергійність; знання справи. Однак
ці п’ять якостей не пояснювали появу лідера. Багато з людей з цими
якостями так і залишалися послідовниками. Р. Манна зазнав аналогічного
розчарування. Серед семи особистісних якостей лідера, виявлених ним,
розум був найкращим провісником того, що його власник стане лідером,
однак практика цього не підтвердила.

Іншої думки на набір якостей для лідера Дж. Адаір, який називає такий
«еталонний набір» лідерських якостей: ентузіазм, цілісність, упевненість у
собі, стійкість характеру, справедливість, сердечність, скромність. Так, С.
Заккаро пов’язує ядро лідерських якостей особистості з розвитком
«соціального інтелекту», до складу якого входять такі характеристики, як
соціальна свідомість, соціальна пильність, самоконтроль, адекватне
реагування на ситуацію та соціальне оточення. Натомість Д. Гоулман
ключовою якістю лідера називає «емоційний інтелект» – здатність розуміти й
виражати емоції використовувати їх для ефективного мислення,
аргументації, управління власними емоціями та емоціями інших людей, щоб,
як результат, успішно вирішувати будь-які життєві ситуації. Відповідно,
емоційний інтелект містить компетентності особистісні (самосвідомість,
упевненість, саморегуляція, мотивація) та соціальні (емпатія, спілкування,
уміння розв’язувати конфлікти).

Р. Фрейджер, Д. Фейдімен називають такі лідерські якості сучасного фахівця,

як цілісність, енергія, стійкість до стресу, самовпевненість, внутрішній локус
контролю, емоційна зрілість, мотивація до влади, орієнтація на досягнення
успіху, потреба в афіляції. С. Коссен уважає, що гарний лідер повинен мати
такі риси: здатність творчо вирішувати проблеми; уміння доносити ідеї до
послідовників; переконливість; уміння уважно слухати інших людей і
прислухатися до їхніх порад; товариськість, широке коло інтересів; почуття
власного достоїнства, упевненість у собі та ін.

А. Лоутон й Е. Роуз стверджують, що лідер повинен володіти

далекоглядністю (умінням сформувати вигляд і завдання організації);
умінням визначати пріоритети (здатність розрізняти, що необхідно, а що
просто важливо); мистецтвом міжособистісних стосунків (умінням вислухати,
підказати, бути впевненим у власних діях); чарівністю (щось таке, що не
підлягає визначенню, але приваблює й надихає людей); гнучкість (здатність
відгукуватися на нові ідеї й досвід); рішучістю й твердістю (коли цього
вимагають обставини).

На думку зарубіжних експертів, поведінка лідера повинна вирізнятися

деякою агресивністю, наполегливістю, готовністю до сприйняття й передачі
інформації, раціональністю, груповою роботою з гумором, прагненням до
встановлення контакту, самоконтролем, упевненістю в манері поведінки,
позитивним ставленням до змагальності, але, природно, орієнтованістю на
досягнення поставлених цілей.

Отже, до найважливіших здібностей лідера належать уміння реалізувати,

делегувати повноваження й відповідальність; здатність до організації та
мотивації групової роботи, установлення пріоритетів, самопізнання й
самооцінки, переконання, аналітичного мислення, розпізнавання
найістотніших чинників, системності, обробки й формування інформації,
розробки програм, виявлення тенденцій, розподілу зусиль і часу. Лідер
повинен чітко усвідомлювати, що такі риси поведінки, як ввічливість,
тактовність, делікатність, абсолютно необхідні для вміння поводитися в
суспільстві. Не можна забувати про культуру спілкування, почуття міри,
доброзичливості, потрібно керувати власними емоціями, стресами.
Необхідно мати свій, але неодмінно цивілізований стиль поведінки, власний,
але неодмінно шляхетний образ, той самий імідж лідера, який гарантує не
лише половину успіху, але й постійне задоволення від діяльності [19].

На думку Н. Василевської, лідер повинен мати такі якості: компетентність,

активність, ініціативність, товариськість, кмітливість, наполегливість,
самовладання, спостережливість, працездатність, самостійність,
організованість. Т. Вежевич до найважливіших якостей лідера відносить
інтелект, комунікабельність, емпатію, доброту.

За підсумками опитування студентів А. Зоріна виділила набір лідерських

якостей, що містить такі якості: товариськість, активність, ініціативність,
наполегливість, самовладання, працездатність, спостережливість,
організованість, самостійність, уміння переконувати, рішучість, ерудованість,
упевненість у собі, емоційна привабливість, уміння налагодити позитивну
атмосферу в колективі.

А. Маурі виокремила десять найбільш значущих особистісних якостей, які, на

її думку, повинен мати керівник:

1) справедливість, об’єктивність та принциповість;

2) особистий приклад у поведінці й діяльності;

3) знання справи, професіоналізм;

4) організаторські здатності;

5) здатність узяти на себе відповідальність за інших;

6) вимогливість до підлеглих;

7) енергійність, ініціативність;

8) працелюбність, наполегливість;

9) доброзичливість та увага, чутливість;

10) чесність.

Деякі науковці при розгляді якостей особистості лідера дійшли висновку, що

їх необхідно групувати за певними ознаками. Так, Н. Семченко виділяє
чотири основні групи лідерських якостей: організаторсько-ділові, емоційно-
комунікативні, інтелектуально-креативні та морально-вольові.

Найцікавіший результат отримав відомий американський консультант У.

Бенніс, який досліджував 90 успішних лідерів і визначив такі чотири групи
лідерських якостей:

– керування увагою, або здатність так представити сутність результату, мети

або напрямки руху/дій, щоб це було привабливим для послідовників;

– керування значенням, або здатність так передати значення створеного

образу, ідеї чи бачення, щоб вони були зрозумілі й прийняті
послідовниками;

– керування довірою, або здатність побудувати власну діяльність з такою

сталістю й послідовністю, щоб одержати повну довіру підлеглих;

– керування собою, або здатність настільки добре знати та вчасно визнавати

власні сильні й слабкі сторони, щоб для посилення слабких сторін уміло
залучати інші ресурси, зокрема й ресурси інших людей.

У роботах дослідників Є. Горохової, А. Лутошкіна, М. Рожкова, Л. Уманського

виділено дві групи якостей лідера: загальні лідерські якості (їх мають не
лише лідери, але й ті, хто може стати лідером) та специфічні якості лідера
(своєрідні індикатори лідерського таланту).

З. Гапонок виділяє такий комплекс лідерських якостей:

1. Загальнопрофесійні якості: висока теоретична та практична підготовка,

системне бачення професійних проблем, здатність до професійної адаптації,
прогностичної діяльності, виконання функційних обов’язків; володіння
методами керування колективом, уміння бачити ключове завдання,
розподіляти роботу в колективі.

2. Якості творчої діяльності: широкий загальний світогляд, творче ставлення

до роботи, володіння методами творчості, педагогічна майстерність, висока
методична підготовка.

3. Соціально-психологічні якості: уміння організувати продуктивні

особистісні контакти,внутрішньо колективне спілкування, уміння
враховувати індивідуальні особливості підлеглих вимогливість до
підпорядкованих, уміння розбиратися в людях, здатність привертати до себе
людей, вселяти довіру, впливати на підлеглих особистим прикладом,
задавати бадьорий, діловий тон у роботі, уміння переконувати інших,
урівноваженість, схильність до вивчення людей, інтерес до їхніх потреб.

4. Соціально-комунікативні якості: уміння відстоювати інтереси свого

колективу, організовувати контроль і стимулювати інших членів групи,
товариськість, легкість вступу в контакт з людьми, психологічний такт,
відповідальність, обов’язковість, чесність і порядність, нормальна
емоційнопсихологічна збудливість, правильність артикуляції, гарна
постановка голосу.

У подальших дослідженнях проблеми лідерства тривав пошук особистісних

якостей, наявність яких забезпечує ефективність лідерства.

Так, структура особистості керівника, запропонована В. Мельник, містить:

1. Загальні якості:

а) спрямованість особистості (моральна чистота та принциповість, чесність і

правдивість, почуття відповідальності й обов’язку,дисциплінованість,
вимогливість, загальний характер спрямованості інтересів і мотивів
діяльності);

б) підготовленість (необхідні знання, уміння, навички, досвід);

в) загальні якості особистості (працездатність, практичність, товариськість,

активність, ініціативність, наполегливість, самовладання, загальний рівень
розвитку, самостійність).

2. Специфічні якості:

а) організаторське чуття (психологічна вибірковість, практично-

психологічний розум, психологічний такт);

б) емоційновольова дія (здатність особистості мобілізувати, об’єднати та

спрямувати людей на спільну діяльність для досягнення спільної мети,
суспільна енергійність, вимогливість, сміливість, критичність);

в) схильність до організаторської діяльності (здатність самостійно

включатися в організаційну діяльність, відповідальність за себе та інших
людей, невтомність в організаційній роботі, емоційно-позитивне
самопочуття в ході виконання завдання).

Я. Яхнін розглядає такі компоненти й лідерські якості особистості:

– мотиваційний (ознаки: упевненість у собі, потреба в досягненні, прагнення
до самоствердження й самореалізації);

– емоційно-вольовий (ознаки: урівноваженість, емоційно-позитивне

самопочуття, наявність вольових якостей); особистісний (ознаки: вплив на
інших, оригінальне, творче мислення, комунікативні та організаторські
здібності);

– діловий (ознаки: уміння приймати правильне рішення в непередбачених

ситуаціях, готовність брати на себе відповідальність, знання, уміння та
навички організаторської роботи).

Серед основних загальних якостей, притаманних лідеру, А. Дяків виділяє

такі: зацікавленість у досягненні групової мети; енергійність; ініціативність і
соціальна активність; емоційна стійкість; упевненість у собі; організаторські
здібності; досвід і навички організаторської діяльності; розумові здібності;
доброзичливість та емпатія; емоційна привабливість].

Вправа «Емблема і девіз лідерства»

Мета: сприяти усвідомленню змісту поняття «лідерство», стимулювати творчу

активність членів групи, конкретизувати образне представлення лідерства
(робота через ірраціо), додатково – розвиток вміння працювати в команді,
узгоджувати роботу, виявлення уже сформованих лідерів (хто буде
організовувати роботу групи, представляти результати).

Час: 15 хвилин.

Учасники знову діляться на групи, кожна має аркуші А-4, маркери, кольорові
олівці чи воскову крейду. Завдання – на основі попередніх напрацювань
групи розробити спільні для команди емблему та девіз лідерства, які
влаштовувати би всіх учасників. Через 10 хвилин команди представлять свої
доробки, описують, що вони зобразили, що це символізує. Відбувається
коротке обговорення – чи всі в групі були згідні із ідеєю, як домовлялись і
доходили згоди, хто виступив координатором, за ким було останнє слово.

Вправа «Кодекс лідера»

Мета: узагальнити знання та уявлення учасників стосовно лідерства, підбити

інформаційні підсумки.

Час: 20 хвилин.

Вправа належить до блоку роботи з інформацією, із якої починається процес

роботи над темою, однак саме цю вправу краще проводити на завершення.
Учасники в мікрогрупах за 10 хвилин мають скласти та оформити на
розданих їм аркушах паперу «Пам’ятку для лідера», із рекомендаціями,
правилами та практичними порадами, винесеними із занять. По завершенні
часу команди по черзі вивішують ватмани на дошку та презентують свою
роботу; можливе загальногрупове обговорення, додаткові пропозиції або ж
створення однієї, максимально докладної, узгодженої всією групою пам’ятки.

Вправи на діагностику схильності до лідерства, стилю лідерства,

мотивації лідерства

Вправа «Загальна увага»

Мета: розвиток вміння впливати на групу, створення ситуації перебування в

центрі уваги та виявлення ставлення учнів до такої ситуації, додатково в
межах тематичного завдання – рефлексія власних лідерських задатків і
якостей.

Час: 15-20 хвилин.

Групі дається тематичне завдання, наприклад скласти список із чотирьох

стовпчиків: якості, необхідні лідеру; якості, розвинені в учня на даний
момент; якості, яких бракує; якості, які заважають бути лідером. В цей час
один учень, до якого підходить тренер, має будь-яким способом
підтримувати увагу групи та утримувати її протягом наступних 30 секунд.
Вправа продовжується, поки кожен не побуває в центрі уваги; при цьому
важливо викликати учнів не по порядку, інакше інші учасники завжди
знатимуть, хто наступний, і увага на нього буде звертатись мимоволі.

По завершенні проводиться обговорення основної вправи – хто як

привертав та утримував увагу, кому вдалось утримувати її всі 30 секунд, від
кого група відволіклась раніше, чому так сталось, хто почував себе
комфортно в центрі уваги, а кому було ніяково і завдання далось важко.
Схильність та готовність до лідерства, відповідно, мають ті учні, хто зміг
керувати увагою групи та почував себе впевнено.

Завершення тематичного завдання та обговорення його результатів варто

винести в окрему вправу «Краще друг хорошого», яка буде розглянута
пізніше.

Вправа «Коло»

Мета: створення ситуації боротьби, виявлення стилю досягнення цілі різних

учнів та ставлення до труднощів.
Час: 10-15 хвилин.

Учасники утворюють тісне коло – стають впритул один до одного, міцно

тримаються за руки, щоб нікого не пропустити. Один учасник залишається
поза колом, його задача – проникнути в середину будь-яким способом, який
здається йому дієвим, можна вдаватись до вмовляння, хитрощів, тиску. Як
тільки він опиняється всередині, коло покидає інший учасник, а він стає на
його місце. Вправа продовжується, доки кожен не спробує «штурмувати»
коло.

По завершенні проводиться обговорення – хто який спосіб обрав і чому,

чому одні способи працювати, а інші – ні, що відчували учні, прориваючись в
коло? Зазвичай виявляється, що одних випробування активізувало,
запалювало, тоді як інших – пригнічувало і нервувало; за цими результатами
можна робити висновки про особистісно органічні для учнів ролі лідерів або
виконавців. Також можна визначити стиль досягнення цілі та лідерства –
спрямування на конфронтацію (авторитарний), співпрацю (демократичний),
пошук обхідних шляхів, уникнення (попустительстький або загалом
відсутність прагнення до лідерства).

Важливо: ця вправа, де учні весь час протистоять одне одному, може

спровокувати деяку напругу в колективі, тому після неї можна провести
вправу на координацію дій та згуртування, наприклад:

Вправа «Фігури»

За командою тренера група має швидко, без обговорення та задіявши всіх

учасників, побудувати: квадрат, трикутник, ромб, певну літеру тощо.
Оптимальним є три різних команди, кожна нова дається після вдалого
виконання попередньої.

Виконання спільного завдання, спільна мета, необхідність залучити кожного

допоможе нівелювати ефект ситуації боротьби, а також додатково покаже,
хто бере на себе роль лідера.

Вправа «Без командира»

Мета: розвивати вміння працювати в команді, організувати спільну роботу,

виявити природній розподіл ролей в групі, учнів, які прагнуть до лідерства.

Час: 8-10 хвилин.

Сутність подібна до «Фігур», однак тепер вправа ускладнюється: завдання є

більш трудомісткими, а заборонені не лише перемовини в голос, але й будь-
які сигнали між учасниками, в тому числі, знаки, виразні жести руками,
хапання за руки, несловесні звуки – вигуки, шипіння, свистіння; кожен може
лише спостерігати за іншими та здійснювати власні дії.

Учасникам за командою треба вишикуватись:

- в шеренгу за зростом;

- в два кола;

- в чотири колони з однаковою кількістю учасників

- в шеренгу від світловолосих до темноволосих;

- у зірку.

Після виконання проводиться обговорення: хто як діяв, кому було важко

стриматись і не почати керувати діями інших, хто зайняв своє місце першим,
а інші вже будували фігуру навколо нього, хто стояв осторонь і придивлявся
до останнього?

Вправа «Трон»

Мета: розвантажити, активізувати уяву, виявити, хто в групі схильний до

лідерства.

Час: 10 хвилин.

Тренер подає інструкцію:

«Зараз ми трохи пофантазуємо. Сядьте якомога зручніше, так, щоби ви могли

розслабити всі м’язи, у всьому тілі відчували комфорт і затишок. Не
схрещуйте ні руки, ні ноги, хай ваша поза буде відкритою. Заплющіть очі.
Зосередьтесь на своєму диханні: глибоко вдихайте, щоби повітря насичувало
ваші груди повністю, доходило до діафрагми, та повільно, поступово
видихайте. Нехай між вдихом та видихом, від видихом та новим вдихом
проходить 2-3 секунди, не поспішайте. Продовжуйте дихати повільно та
глибоко постійно.

Тепер перенесіть увагу на ваші ступні. Відчуйте, що вони теплі і важкі. Теплі,
важкі, розслаблені. Тепер до литок: вони теплі, важкі і розслаблені.
Піднімайтесь вище, на стегна. Ви відчуваєте тепло і важкість. Тепло, важкість і
розслаблення. Тепло йде далі, віднімається до живота. Ви відчуваєте
розслаблене, важке тепло в самому сонячному сплетінні, воно пульсує
разом з вашим диханням. Тепер тепло піднімається вище, огортає ваші
груди. Всі ваші легені сповнені м’якого, сонячного тепла, схожого на лагідний
весняний промінь. Із кожним вдихом його все більше і більше, ви відчуваєте
себе затишно. Промінь йде вище, аж до вашої голови, осяює ваші думки.
Тепло огортає вас повністю, все тіло важке і розслаблене, дихання повільне.

Продовжуйте дихати повільно, рівномірно, не поспішаючи. Уявіть, що ми всі

знаходимось у залі старовинного замку. Тут кам’яна підлога із товстим
килимом, на стінах портрети лордів у камзолах і дам в розкішних платтях,
виткані тонкими нитками гобелени. У залізних тримачах горять смолоскипи,
розставлені срібні підсвічники і у кожному – по десятку запалених свічок, ви
чуєте потріскування вогню та відчуваєте легкий запах диму і розплавленого
воску. За високими арочними вікнами темно, чути гул вітру, але у залі тепло і
затишно.

Ви проходите далі, оглядаєтесь, і бачите, що біля однієї зі стін стоїть

масивний стіл темного дерева, а поруч – … (за кількістю учасників) стільців.
Усі вони красиві, з такого ж темного дерева, як і стіл, з різними спинками, але
одне виділяється особливо – це величезне високе крісло, з золотими
підлокітниками, розкішною пурпуровою оббивкою і вишитими на ній
золотими вензелями. Воно стоїть на чільному місці, і ви відразу розумієте, що
це не просто крісло – це трон.

Всі втомлені з дороги, тож розсідаються навколо столу. Послідкуйте за цим.

Хто куди сів? Хто вибрав собі місце першим? Хто зайняв трон? Куди сіли ви?

Зверніть увагу, як ви себе почуваєте на своєму місці, відчуйте, наскільки вам

м’яко, наскільки комфортно. Подумайте, чи все вам подобається, можливо,
ви хотіли би пересісти. Чи можете ви це зробити? Куди? Із ким вам треба для
цього помінятися, чи погодився би він на це?

Ще раз глибо видихніть, розплющіть очі і поверніться із середньовічної зали

в клас».

Після завершення задані наприкінці питання коротко озвучуються ще раз,

учасники по черзі на них відповідають, основний акцент – на власне місце та
учня, який зайняв трон. Той, хто висловлює бажання самому там сидіти, має
мотивацію лідерства, той, кого найчастіше називають інші учасники,
виступає лідером в очах колективу. Якщо учень, якого називають найчастіше,
сам в своїй уяві також зайняв трон – ви маєте сформованого групового
лідера.

Вправа «Аукціон лідерських якостей»

Мета: активізація процесу самоаналізу учасників, виявлення ключових з
точки зору кожного учня лідерських якостей і притаманного йому стилю
лідерства, розвиток необхідних лідеру ораторських здібностей, вміння
шукати аргументи і переконувати.

Час: 15-20 хвилин.

Тренер пропонує учасникам уявити, що вони опинились на незвичайному

аукціоні, де можна придбати лідерські якості за жетони, що є у учасників (у
кожного по 5 жетонів). Кожна якість має вартість. Але отримує її лише одна
людина, яка буде достатньо переконлива у своїх доводах. Починаються
торги. Представляючи якість, тренер приліплює біля неї стікер з її вартістю, і
продає тому, хто зумів переконати, що вона йому найбільш потрібна.

Для торгів слушно використовувати якості із плакатів «Портрет лідера» або,

якщо ця вправа не проводилась, такий приблизний перелік:

• компетентність (3 жетони);

• дружелюбність (2 жетони);

• вміння переконувати (3 жетони);

• активність (2 жетони);

• ініціативність (3 жетони);

• працездатність (4 жетони);

• уміння вести за собою (4 жетони);

• відповідальність (3 жетони);

• творчість (3 жетони);

• сила волі (2 жетони);

• почуття гумору (2 жетони);

• емпатія (3 жетони).

За результатами торгів проводиться обговорення: чи всі учасники

задоволені своїми покупками, хто отримав те, що хотів, а хто те, що дісталось,
чи достатньо цих якостей для успішного лідерства, як вони хотіли би змінити
свій набір, кому було цікаво торгуватись, хто відчував запал і азарт, а хто
нервувався, яка тактика за підсумком виявилась найуспішнішою та чому.
Вправа «Спільний малюнок»

Мета: розвиток навичок співпраці, прийняття відповідальності за спільний

результати, виявлення учасника зі схильністю і готовністю до лідерства (хто
буде проявляти ініціативу, задавати напрямок малювання).

Час: 10-15 хвилин.

Учасники діляться на пари, їх завдання – не домовляючись і не спілкуючись

один з одним, створити спільний малюнок. Кожен має олівець лише одного
кольору. Через 7-10 хвилин пари представляють свої малюнки, тлумачать їх
для інших учасників. Із кожною парою проводиться коротке обговорення:
хто із учасників що хотів створити, чий задум втілили, а хто поступився, хто
першим проявив ініціативу, а хто підтримав і продовжив, кому було
комфортніше створювати основне, а кому доповнювати, яким чином було
вирішено, хто візьме на себе роль лідера, чи був один лідер, чи лідерство
переходило від одного партнера до іншого, чи було легше, якби можна було
розмовляти.

Вправи на розвиток лідерських якостей

Вправа «Бінго»

Мета: розвиток вміння працювати в команді, домовлятись, діяти швидко і

гнучко, проявляти ініціативу, додатково – згуртування колективу.

Час: 10-15 хвилин.

Учасникам роздаються спеціальні бланки, які вони тримають

перевернутими. По команді тренера вони перевертають листочки і
починають виконувати завдання, записане на бланку. Також бланки можуть
роздаватись в запечатаних конвертах, а по команді учасники мають їх
відкрити та прочитати. На виконання дається 5-8 хвилин, залежно від
розміру групи; після закінчення часу дається команда «стоп», учасники
займають свої місця, проводиться обговорення: хто виконав завдання, хто
справився першим, якщо хтось не виконав, що завадило, які прийоми
допомогли впоратись, кому більше сподобалось збирати підписи, а кому
роздавати.

Приклади завдань:

Збери підписи у того…:

› у кого є брат;

хто бував у Карпатах;

›

хто любить морозиво;

›

хто по гороскопу Овен;

›

хто вміє плавати;

›

у кого вдома є собака;

›

у кого карі очі;

›

у кого прізвище починається на голосну;

›

хто народився у вересні;

›

хто любить математику;

›

хто вміє грати на гітарі;

›

хто читає детективи;

›

хто любить хокей тощо.

›

Вправа «Круїз»

Мета: розвиток вміння працювати в команді, шукати спільне рішення, йти на

компроміси, враховувати інтереси кожного, додатково – виявлення учасника
зі схильністю і готовністю до лідерства (хто буде організовувати спільну
роботу, приймати остаточне рішення).

Час: 20-25 хвилин.

Тренер повідомляє учасникам, що за певні успіхи (в навчанні, позаурочній

діяльності або ж для заохочення) вони нагороджені 7-денним круїзом.
Туристичні компанії і агентства пропонують перелік об’єктів і заходів, які
можна відвідати. Безпосередня робота охоплює два етапи; на першому
кожен учасник працює індивідуально, йому потрібно на протязі 8-10 хвилин
скласти для себе, відповідно до своїх інтересів та уподобань, маршрут
захоплюючої подорожі із розрахунку на відвідування одного об’єкта кожного
дня (всього 7).

Другий етап підготовки до подорожі – поділ на мікрогрупи по 5-6 чоловік та

вироблення маршруту, що задовольняє інтереси та потреби всіх членів
команди. При цьому наголошується, що матеріальні витрати до уваги можна
не брати, за все сплачено, проте є дві умови: впоратись за 10 хвилин та
врахувати думку абсолютно кожного учасника в групі. Отже, через 10 хвилин
директорові турагентства (тренеру) має бути подано докладний опис
маршруту, а згода всіх мандриків з програмою круїзу має бути 100%.

По завершенні проводиться обговорення – для кого із учасників було

простіше працювати індивідуально і орієнтуватись лише на власні
вподобання, а для кого – в групі, коли відповідальність ділиться між всіма й
можна покластись на товаришів; як відбувався процес обговорення і
прийняття рішень; як здійснювалося керівництво групою, хто взяв на себе
роль координатора; чи враховувалася окрема думка, чи було групове
обговорення демократичним; чи всі в результаті задоволені; що заважало
групі працювати ефективніше, як це можна виправити.

Приклади об’єктів для відвідування:

› замок ХІІІ століття;

музей зброї / народного мистецтва / археологічних знахідок;

›

поле старовинної битви;

›

концерт класичної музики / концерт рок-гурту / концерт поп-співака /

›

фестиваль народної музики;

опера / балет;
›

вечір поезії;
›

драматична вистава;
›

сеанс комедії в кінотеатрі / сеанс фільму жахів / сеанс бойовика;

›

циркова вистава;
›

найбільший в світі зоопарк / заповідник;

›

футбольний / баскетбольний / волейбольний матч;

›

змагання з тенісу / легкої атлетики / метання ядра;

›

змагання з художньої гімнастики / бальних танців;

›

стендап;
›

дискотека;
›

фаєр-шоу;
›

найстаріша та найбільша в світі бібліотека;

›

унікальні карстові печери;

›

лицарський турнір;
›

старовинні катакомби;
›

фест рольовиків і косплеєрів;

›

презентація нових комп’ютерних ігор;

›

презентація технологічних новинок;

›

зустріч з відомим актором / музикантом / письменником / спортсменом;

›
› зустріч з політиком / меценатом / бізнесменом тощо.

Вправа «Ейфелева вежа»

Мета: розвиток вміння працювати в команді, досягати спільної цілі і шукати

спільне рішення, йти на компроміси, враховувати інтереси кожного,
узгоджувати спільну діяльність, додатково – виявлення учасника зі
схильністю і готовністю до лідерства (хто буде організовувати спільну роботу,
приймати остаточне рішення).

Час: 15 хвилин.

Учасники діляться на команди по 5-6 чоловік. Кожній групі видаються

матеріали для «будівництва» – одноразові стаканчики, кубики. Завдання
кожної групи – за 10 хвилин побудувати якомога вищу та стійкішу вежу, при
цьому умовою є повна відсутність вербального спілкування між учасниками,
дозволені лише невербальні сигнали. Кожна спроба заговорити вголос
тягне за собою штраф в розмірі 15 секунд від залишку часу, відповідно,
команда, що порушу є правило тиші, має менше часу на виконання
завдання.

Після завершення часу оцінюється висота і стійкість кожної вежі,

визначається команда-переможець, якій всі інші аплодують. Проводиться
обговорення: який етап гри здався вам найскладнішим, чому; як відбувалися
«обговорення» і прийняття рішень, як учасники розуміли одне одного; хто
взяв на себе керівництво групою, здійснював координацію спільних дій; що
вплинуло на результат гри, що заважало групі працювати ефективніше, як це
можна виправити.

Вправа «Подорож Незнайки»

Мета: розвиток вміння працювати в команді, домовлятись, діяти швидко і

гнучко, проявляти ініціативу, об’єднуватись задля досягнення спільної мети,
узгоджувати дії, додатково – виявлення учасника зі схильністю і готовністю
до лідерства (хто буде організовувати спільну роботу, координувати дії
учасників).

Час: 20-25 хвилин.

До гри необхідно підготувати картки з щільного паперу; на кожній картці

подаються наступні фрагмети інформації (кожен абзац тексту відповідає
окремій картці):

– Що таке боб?
– З якою швидкістю їхав Незнайко від Огіркової річки в Сонячне місто?

– Незнайко їхав від Огіркової річки в Сонячне місто зі швидкістю один гріх.

– Що таке нюш?

– Скільки бобів в одній годині?

– Між бульваром Васильків і Сонячним містом 120 Міхів.

– Що таке міх?

– 1 боб = 2 лізам.

– Незнайко їхав від бульвару Васильків до Сонячного міста зі швидкістю 0,8

гріх.

– Скільки Міхів в одному кілометрі?

– Що таке ліз?

– Між Квітковим містом і Сонячним містом 1500 нюш.

– Боб - це одиниця часу.

– В одному кілометрі 10 Міхів. (1 км = 10 мих).

– Від Огіркової річки до Квіткового міста відстань в 500 нюш.

– Міх - це одиниця для вимірювання відстані.

– Яка відстань між Квітковим містом і Сонячним містом?

– Незнайко завжди веде машину з постійною швидкістю.

– У одній годині два боба. (1:00 = 2 боба).

– Незнайко проїхав відстань від Огіркової річки до Сонячного міста за час в

одну п’яту боба.

– 1 нюш = 10 Міхів.

– Яка відстань між Сонячним містом і бульваром Васильків?

– Що таке гріх?

– Яка відстань між Огірковою річкою і Квітковим містом?

– Незнайко їхав з Квіткового міста до Огурцова річці зі швидкістю 25 нюш /
ліз.

– 1 гріх = 25 нюш / ліз.

– Маршрут подорожі Незнайки – пряме шосе від Квіткового міста через

бульвар Васильків і Огіркову річку до Сонячного міста.

Тренер оголошує команді, що їй належить протягом 15 хвилин вирішити

логічну задачу. Завдання записується на дошці у вигляді питання:

«Скільки часу зайняла поїздка Незнайки від Квіткового міста до Сонячного

міста?»

Щоб знайти відповідь, гравцям доведеться обмінятися інформацією, так як

кожен з членів команди отримує лише окремий фрагмент умови задачі
(якщо гравців менше, ніж карток, то деякі гравці можуть отримати декілька
карток). Після того як буде даний старт, можна починати обмінюватися
інформацією. Забороняється лише передавати картки з рук в руки, збирати
їх в одному місці або в однієї людини, картка, отримана кожним гравцем,
залишається з ним, до кінця гри. По ходу гри можна робити записи, ходити,
обговорювати задачу тощо.

Через 20 хвилин представник команди повинен повідомити тренерові

відповідь. Допустимо, якщо команда готова відповідати раніше, немає
необхідності чекати 20 хвилин; окрім цього, якщо відповідь неправильна,
можна за першим разом дати 5 хвилин на доопрацювання.

Варіант відповіді: 15 годин.

Обговорення: чи складною була гра, чому; як відбувалися обговорення і

прийняття рішень, чи важко було співпрацювати; хто взяв на себе
керівництво групою, здійснював координацію спільних дій; що вплинуло на
результат гри, що заважало групі працювати ефективніше, як це можна
виправити.

Вправа «Сін-обеліск»

Мета: розвиток вміння працювати в команді, домовлятись, діяти швидко і

гнучко, проявляти ініціативу, об’єднуватись задля досягнення спільної мети,
узгоджувати дії, додатково – виявлення учасника зі схильністю і готовністю
до лідерства (хто буде організовувати спільну роботу, координувати дії
учасників), розвиток вміння відділяти головну інформацію від другорядної,
розвиток логічного мислення.
Час: 20-25 хвилин.

Суть подібна до попередньої вправи: учасники отримують картки із

частиною інформації, їх завдання – обмінятись інформацією та розв’язати
логічну задачу. Важливо, що частина інформації не має значення для
відповіді на головне питання. Обмінюватись картками так само не можна,
інформація лише зачитується кожним гравцем зі своєї картки, водночас не
забороняється робити короткі узагальнюючі записи. Відповідь має бути дана
через 20 хвилин.

Інструкція для учасників:

«Давним-давно в стародавній Атланті було вирішено побудувати обеліск Сін

для бога Он-ту. Це обеліск, який мав вигляд масивної прямокутної брили з
каменю. Його будівництво було закінчено менше, ніж через два тижні після
початку! Ваше завдання визначити, в який день була закінчена ця робота»

Картки:
› одиниця часу в Атланті – один день;

день в Атланті складається з Квог і йогів;

›

довжина Сін-Обеліска дорівнює 50 Елям;

›

висота Сін-Обеліска дорівнює 100 Елям;

›

ширина Сін-Обеліска дорівнює 10 Елям;

›

сін-Обеліск будується з кам'яних блоків;

›

один кам’яний блок має об'єм 1 кубічний Ель;

›

перший день тижня в Атланті називається Аквад;

›

другий день тижня в Атланті називається Нептімінус;

›

третій день тижня в Атланті називається Авгаматія;

›

четвертий день тижня в Атланті називається Нінілду;

›

п'ятий день тижня в Атланті називається Мелтемі;

›

у Атлантичного тижня 5 днів;

›

робочий день складається з 9 Квог;

›

перерва кожного робітника становить 16 йогів;

›

в одному Квог 8 йогів;

›

кожен робочий кладе 150 кам’яних блоків за один Квог;

›

під час робочого дня на будівництві може перебувати група тільки з 9

›

чоловік;

один з робітників постійно повинен виконувати щоденні ритуальні

›

обов'язки, під час яких він не працює;

Мелтемі - вихідний день;

›

кластер - це куб зі стороною в один антілувіаліческій ярд;

›

в одному антілувіаліческом Парсанге 3 Еля;

›

яка сторона Сін-Обеліска буде верхньою?

›

Сін-Обеліск будується їх кам'яних блоків блідо-фіолетового кольору;

›
 уду д ф ру;
›
блідо-фіолетовий колір має важливе значення в релігії Атланти;
›
у кожній групі працюють дві жінки;
›

будівництво починається вранці в Аквад;

›

на будівництві може працювати тільки одна група робітників;

›

в одному фараонського доларі 8 атлантик-чіпсів;

›

1 кам’яний блок коштує 2 фараонских долара.

›

Хід розв’язання і відповідь:

обсяг Сін-Обеліска дорівнює 50 000 кубічних елів;

›

у кожному блоці - 1 кубічний ель, отже, для будівництва потрібно 50 000

›

блоків;

кожен робочий працює 7 Квог в день (2 Квог він відпочиває);

›

кожен робочий кладе 150 блоків за 1 Квог, а це дає 1050 блоків за день;
›

на будівництві щодня працює 8 осіб (1 виконує ритуальні обов'язки),

›

вони кладуть 8400 блоків за день;

50 000 блоків будуть покладені на 6-й робочий день;

›

Мелтемі є вихідним днем, і будівельники не працюють, значить, 6-м

›

робочим днем б ​ уде Нептімінус.

Після проведення відбувається обговорення: чи складною була гра, чому; як

відбувалися обговорення і прийняття рішень, чи важко було співпрацювати;
хто взяв на себе керівництво групою, здійснював координацію спільних дій;
що вплинуло на результат гри, що заважало групі працювати ефективніше,
як це можна виправити.

Вправа «Дві групи»

Мета: розвиток соціальної спостережливості, вміння аналізувати групові

процеси, здатності розуміти інших членів групи, проявляти емпатію,
враховувати їх індивідуальність.

Час: 15-20 хвилин.

Один з гравців виходить з кімнати, цей час група домовляється про ознаку,
за якою вона могла би розділитися на дві підгрупи. Спочатку ця ознака
повинна бути тільки візуальною, очевидною при уважному зовнішньому
спостереженні – наприклад, до одної групи входять люди в окулярах, до
іншої – без, або з годинником і без нього. Поступово в ході гри завдання
може ускладнюватись, можуть обиратись внутрішні ознаки, визначити які
можна лише добре знаючи учасників – можна ділитись за якостями
характеру, інтересами, хобі тощо.

Як тільки група поділилась, тренер запрошує повернутись в кімнату гравця,

його задача – проаналізувати «картинку» і на підставі побаченого визначити,
яка ознака лягла в основу розподілу учасників.

Залежно від розміру групи в ролі гравця, що відгадує ознаку, може побувати
кожен учасник, або ж 5-6 добровольців.

По завершення проводиться коротке обговорення: кому було легко вгадати,

кому складно, чому.

Вправа «Оратор»

Мета: розвиток ораторських здібностей, креативності, адаптивності, гнучкості

та спонтанності, навичок виступу перед аудиторією.

Час: 15-20 хвилин.

Учасники по черзі витягують теми і протягом 1 хвилини без підготовки

розвивають їх. По закінченні відбувається обговорення: чи легко було
говорити експромтом і чому; чиї промови були переконливішими,
зрозумілішими; для чого лідеру потрібно швидко і правильно орієнтуватися
в ситуаціях і добирати правильно слова.

Приклади тем: дружба; конфлікт; наша група; батьки і діти; любов;

спілкування; стрес; спорт; куріння; хобі; патріотизм; екологія.

Вправа «Новий Юлій Цезар»

Мета: розвиток адаптивності та гнучкості, здатності концентруватись на

задачі, успішно діяти в умовах підвищеної напруги і перешкод.

Час: 3 хвилини на кожного основного гравця, загальний – залежно від

кількості учасників.

Два учасники – основний гравець та перший помічник, – сідають один

навпроти одного, другий та третій помічники, як і двоє суддів, можуть
знаходитись де завгодно в кімнаті. Основний гравець протягом двох хвилин
має точно повторювати рухи першого помічника та одночасно відповідати
на питання, які по черзі задають другий і третій помічник; при цьому
відповіді «так», «ні», «не знаю», «можливо» заборонені, необхідна нехай
однослівна, але відповідь за сенсом речення (наприклад, на питання «ти
поїдеш влітку відпочивати?», допустима відповідь «поїду», а недопустима
«так», на питання «куди поїдеш відпочивати?» можна коротко відповісти «на
озеро»), тобто має бути помітно, що гравець почув і зрозумів питання. Під час
виконання один суддя фіксує неповторення чи неправильне повторення
рухів, інший – пропуск питання або використання забороненої відповіді; за
кожне порушення нараховується штрафний бал. Після завершення
основного виконання судді оголошують кількість штрафних балів, сума балів
за повторення рухів і за відповіді на питання заноситься до загальної
групової таблиці.

Після цього роль основного гравця займає інший учасник; в ідеалі в цій ролі
має побувати кожен член групи, якщо група надто велика, а час обмежений –
5-6 добровольців. По завершенні за результатами в таблиці визначається
переможець – справжній Юлій Цезар, його вітають оплесками. Проводиться
обговорення: які дії було складніше виконувати – повторювати рухи
партнера чи відповідати на запитання; чи траплялися під час гри миті кризи,
коли ви розуміли, що втрачаєте контроль над ситуацією, що допомогло вам
подолати такі моменти і повернутися до виконання завдання; що допомогло
«Юлію Цезарю» здобути перемогу, що завадило іншим.

Вправа «Мозкові штурми»

Мета: розвиток творчого мислення, креативності, адаптивності та гнучкості,

вміння генерувати оригінальні новаторські ідеї, вміння працювати в команді.

Час: 20-25 хвилин.

Учасники діляться на мікрогрупи по 5-6 чоловік. Від кожної групи

пропонується специфічна проблема для обговорення, у вирішенні якої може
знадобитись мозковий штурм; теми розподіляються між групами – важливо,
щоб кожна група розглядала не ту проблему, яку сама запропонувала. Якщо
учні не можуть самостійно запропонувати теми, це може зробити тренер;
також, якщо група невеличка або для економії часу на обговорення може
виноситись одна спільна тема.

В кожній команді виділяється репортер, який має записувати ідеї, що

висловлюватимуться іншими членами команди. За сигналом тренера кожна
група починає обговорювати свою проблему, на цьому етапі фіксуються всі
висловлені ідеї без оцінки. Даний етап триває 10 хвилин. Після цього один
представник кожної команди презентує результати мозкового штурму,
відбувається загальногрупове обговорення кожної ідеї, її оцінка за
параметрами результативності та можливості втілення, складається
остаточний список найоптимальніших ідей, які дійсно можуть спрацювати.
Також, якщо це передбачає тема, учасники можуть пропонувати не стільки
ідеї, скільки аргументи за або проти, в такому випадку кожен аргумент
оцінюється з точки зору його обґрунтованості.

За результатами проводиться обговорення: чи складно було виконати

вправу, що викликало труднощі; як відбувалось обговорення, чи кожен міг
висловитись, чи враховувалась кожна окрема думка; чи виділився один
координатор спільної роботи, хто взяв на себе цю роль; що позначилось на
ефективності роботи команди, як можна досягти більшої ефективності.

Приклади тем для обговорення (необхідно варіювати згідно з віком групи):

Інклюзивна освіта – за і проти;

›

Гендерні стереотипи – міф чи реальність;

›

Чи впливає стать на якість життя;

›

Як подолати гендерну / вікову / національну дискримінацію в

›

учнівському середовищі;

Захист прав тварин – на що заслуговують чотирилапі;

›

Захист прав тварин – як це реалізувати;

›

Фізичні покарання в сім’ях – допустимий спосіб виховання чи

›

насильство;

Турбота про знедолених дітей – як це має бути;

›

Порожня квартира чи будинок пристарілих – що обирати;

›

Професії майбутнього – хто залишиться затребуваним в нових реаліях;

›

Починаємо з себе – як кожен з нас може покращити світ.

›

Вправа «З іншої сторони»

Мета: розвиток творчого мислення, креативності, адаптивності та гнучкості,

вміння генерувати оригінальні новаторські ідеї та знаходити нестандартне
рішення.

Час: 10-15 хвилин.

На першому етапі учасники працюють індивідуально, їх завдання – протягом

5 хвилин записати якомога більше різноманітних способів використання
канцелярської скріпки. Після цього кожен називає кількість запропонованих
способів, яку тренер фіксує.

Другий етап полягає в тому, що один учасник групи, доброволець, зачитує

свій список, інші учасники викреслюють названі способи. Після цього кожен
зачитує способи, що не прозвучали, вони також викреслюються. Таким
чином зрештою лишається кілька «унікальних» способів, кожен з яких
зауважив лише один учасник із групи. Визначається «переможець» за
кількістю та за унікальністю нестандартних способів застосування скріпки.

Після цього можливий також третій етап: тренер пропонує пошукати

несподівані способи застосування ще кількох предметів (наприклад,
молотка, газети, цвяху, бинта, жуйки, стакану), проте група працює вже
спільно, ідеї пропонуються за правилом піднятої руки.

Вправа «Краще друг хорошого»

Мета: розвиток вміння ставити ціль і планувати її досягнення, додатково –

підкріплення адекватного позитивного самоставлення, мотивування на
самовдосконалення.

Час: 15-20 хвилин.

Вправа розрахована на два етапи. На першому учасники продумують

основні шляхи розвитку і вдосконалення визначених в межах вправи
«Загальна увага» уже наявних лідерських якостей та рис, яких бракує: що для
цього варто було би робити кожного дня, що вони дійсно можуть робити,
враховуючи навантаження і розпорядок дня (краще запланувати трошки і
щодня виконувати, ніж запланувати 200% і не робити), як можна це
організувати, який час виділяти, чия допомога може бути потрібна; в ідеалі –
необхідно скласти «розклад вдосконалення» на кожен день.

На другому етапі за таким самим принципом відшуковуються шляхи

подолання негативних рис, що перешкоджають ефективному лідерству, їх
викорінення або принаймні нівелювання впливу на спілкування і діяльність
– що можна робити, що реально зробити, детальні шляхи виконання, яким
чином можна себе заохочувати (прописати маленькі винагороди за
виконання щоденних завдань, приємні «бонуси»), хто може допомагати і
підтримувати на цьому шляху. Якщо серед учасників є однокласники, а тим
більше друзі, вони можуть працювати над собою спільно, мотивуючи,
підтримуючи та деякою мірою контролюючи один одного. Ідеальним
результатом на цьому етапі також є щоденний «розклад змін».

Після індивідуальної роботи кожен учасник коротко озвучує, що і як він буде

робити, виступ закінчує фразою «я знаю, що все зможу, і вірю, що все
вдасться», інші учасники відповідають «бажаю тобі успіху».

Вправа «Карта майбутнього»

Мета: формування або відпрацювання навичок цілепокладання та

докладного планування досягнення мети, аналізу наявних ресурсів та
можливостей їх застосування, вироблення реалістичного очікування від
процесу досягнення (робота через образи, ірраціо).

Час: 30-35 хвилин.

Учасники працюють в індивідуальному режимі, на групу видається папір на

кілька наборів кольорових олівців / фломастерів / воскової крейди.

Інструкція для учасників:

Намалюйте карту свого майбутнього. Ваші глобальні цілі позначте як пункти

місцевості, в яких ви хотіли б опинитися. Відзначте також проміжні великі і
маленькі цілі на шляху до них. Придумайте і напишіть назви для «пунктів-
цілей», до яких ви прагнете в своєму майбутньому професійному,
соціальному, особистому житті. Намалюйте також вулиці і дороги, по яким ви
будете йти.

Уважно роздивіться вашу карту, дайте відповідь на такі питання:

1. Де знаходяться найважливіші цілі?

2. Наскільки вони поєднуються одна з одною?

3. Як ви будете добиратися до своїх цілей? Найкоротшим або обхідним

шляхом?

4. Які місцевості вам доведеться перетнути на своєму шляху: квітучі і родючі

краю, пустелі, глухі і занедбані місця?

5. Де вас підстерігають небезпеки, які перешкоди вам доведеться подолати?

6. Звідки ви будете черпати сили для того, щоб досягти бажаного, на яку
допомогу ви можете розраховувати?
7. Чи будете ви прокладати дороги і стежки на самоті або з ким-небудь?

8. Які почуття викликає у вас ця картина?»

Подання свого майбутнього у вигляді карти місцевості дозволить учасникам

чіткіше усвідомити свої цілі. Метафоричне вираження цілей у вигляді пунктів
на карті, а шляхів їх досягнення у вигляді вулиць і доріг допомагає учасникам
створити в уяві наочну картину свого майбутнього. Після створення такої
карти кожен зможе співвіднести цілі між собою і зрозуміти, наскільки вони
поєднуються один з одним, які перешкоди зустрічаються на шляху до них, які
нові можливості відкриваються.

По завершенні основної роботи проводиться обговорення, залежно від

кількості групи кожен учасник по черзі або кілька добровольців
демонструють свою карту, пояснюють її для інших учасників та коротко
озвучують відповіді на основні питання.

Вправа «Лінія цілепокладання»

Мета: Розвиток навичок цілепокладання та планування досягнення цілей.

Час: 30 хвилин.

Учасники працюють в індивідуальному режимі, на групу видається папір на

кілька наборів кольорових олівців / фломастерів / воскової крейди.

Інструкція для учасників:

Намалюйте горизонтальну або вертикальну лінію. Відзначте на ній початок

відліку часу – сьогоднішню дату. Це початкова точка на шляху до вашої мети –
точка нуль.

Нижче, під лінією, дайте для себе відповіді на наступні питання і виконайте
наступні завдання:

1. Яка на сьогодні ваша основна мета? Сформулюйте її чітко і зрозуміло для

себе. Важливо, щоб формулювання була позитивним (в формі утвердження
позитивного, а не заперечення негативного, без частки «не»), а також
максимально конкретною.

2. Якою ви її уявляєте? Опишіть мету, бажаний позитивний результат в

образах, відчуттях, емоціях, проникніться його позитивним надихаючим
зарядом.

3. Який сенс для вас має ця мета? Яким чином її досягнення змінить ваше
життя на краще? Як допоможе в досягненні глобальної життєвої мети (мрії)?

4. Що ви будете робити, щоб досягти поставленої мети? Запишіть покроково

додаткові, проміжні цілі, максимально детально опишіть їх як конкретні
етапи досягнення основної мети.

5. Відзначте на вашій лінії терміни досягнення додаткових цілей, конкретні

часові відрізки і дати. Після цього позначте час, коли ви досягнете загальної
мети.

6. Звідки ви будете знати, що рухаєтеся в правильному напрямку, досягаючи

мети? Які критерії досягнення окремих етапів, показники поступового
розвитку?

7. Які труднощі можуть виникнути на шляху досягнення вашої мети, до чого

вам слід бути готовим? Як ви будете на них реагувати? Як плануєте
подолати? Які плюси і мінуси різних варіантів подолання, який варіант буде
найбільш виграшним?

8. Коли ви зрозумієте, що вже досягли поставленої мети? Які критерії її

досягнення? Що ви будете переживати при цьому?»

На виконання дається від 20 до 30 хвилин залежно від віку учасників. По

завершенні основної роботи проводиться обговорення, залежно від
кількості групи кожен учасник по черзі або кілька добровольців
демонструють свою лінію цілепокладання, пояснюють її для інших учасників
та коротко озвучують відповіді на основні питання.

Вправа «Драбина досягнень»

Мета: розвиток навичок цілепокладання та докладного планування

досягнення мети.

Час: 15-20 хвилин.

Учасники працюють в індивідуальному режимі, на групу видається папір на

кілька наборів кольорових олівців / фломастерів / воскової крейди.
Інструкція для учасників:

Необхідно докладно подумати про мету, якої ви хотіли б досягти в

найближчому році, а потім описати її, тільки коротко, чітко і конкретно. Далі
взяти альбомний аркуш і намалювати на ньому невелику драбинку, що
складається з шести сходинок. Так, сама нижня означатиме той стан, коли
поставлена м ​ ета не здійснена навіть мінімально, а верхня – стан, коли мета
досягнута повністю. Після цього потрібно записати поруч із кожною
сходинкою по кілька різних ознак, які описують всі особливості поточної
ситуації, в чому виражається кожен етап і рівень досягнення, що має бути
зроблено / сформовано / розвинене, щоб визначити, що людина саме на
цьому етапі. Потім оцініть теперішній стан справ у вас, зіставте з написаним,
спробуйте визначити, на якій сходинці прагнення до мети ви зараз стоїте, і
відзначте цю позицію.

Потім спробуйте сформулювати, що саме необхідно зробити, щоб піднятися

в результаті хоча б на одну сходинку вище? Які конкретні кроки зробити,
щоб сформувати необхідні для досягнення наступному ступені якості,
реалізувати необхідні завдання? Всі ідеї записуються у вигляді покрокового
плану дій. Після цього аналізується тимчасової аспект, необхідно оцінити
період реалізації певних завдань і чітко запланувати їх виконання, вказавши
конкретні тижні або дні.

В подальшому у міру виконання проміжних кроків і досягнення нових

рубежів, співвідносьте їх з більш високими ступенями і «переміщайте» себе
по ним».

По завершенні основної роботи проводиться обговорення, залежно від

кількості групи кожен учасник по черзі або кілька добровольців
демонструють свою драбину досягнень, пояснюють її для інших учасників та
коротко озвучують відповіді на основні питання.

Вправа «Оцінка завдань по матриці Ейзенхауера»

Мета: розвиток навичок цілепокладання, планування діяльності, оцінки та

розподілу завдань, оптимізації діяльності.

Час: 20-25 хвилин на створення, надалі - регулярне оновлення.

Учасники працюють в індивідуальному режимі, на групу видається папір на

ручки / прості олівці.

Інструкція для учасників:

На першому етапі запишіть всі свої актуальні цілі / завдання до переліку без
сортування. Далі складіть таблицю з чотирьох сегментів:

ВАЖЛИВІ НЕВАЖЛИВІ
ТЕРМІНОВІ
НЕТЕРМІНОВІ

Потім розсортуйте завдання зі списку в поля таблиці відповідно до таких

критеріїв:

• Важливі і термінові – виключно значимі для всієї діяльності завдання, які

повинні бути реалізовані особисто вами негайно (в рамках навчальної
діяльності учня – підготовка до складної контрольної роботи, виконання
індивідуального проєкту, який за кілька днів необхідно представляти);
необхідно братися за виконання в першу чергу;

• Важливі нетермінові – значущі завдання, термін виконання яких не

обмежений або далекий від завершення (в такому ранзі, наприклад,
знаходиться завдання розробка проєкту на початку семестру за півроку до
здачі або підготовка до ДПА восени, коли самі іспити лише у травні-червні,
це виключно важливе завдання, на виконання якого ще є достатньо часу);
виконання необхідно ретельно розпланувати на тривалий час і постійно
слідувати плану (при правильному плануванні такі завдання будуть виконані
до того, як перейдуть в розряд важливих термінових і їх виконання буде
пов’язане зі стресом);

• Термінові неважливі – завдання, які самі по собі не наближають до

загальної мети або глобально не впливають на успіх діяльності, але
вимагають негайного виконання (дрібні навчальні завдання, позанавчальна
учнівська активність, побутові справи); по можливості, особливо при
наявності термінових важливих завдань, слід передоручити або звернутися
за допомогою до оточуючих, перенести на більш пізній термін, в крайньому
випадку – відмовитися від їх виконання, при відсутності термінових більш
значущих завдань слід виконати якомога швидше і перейти до
запланованих важливих нетермінових;

• Нетермінові неважливі – емоційно привабливі, але непотрібні для

діяльності справи і заняття (розваги, вечірки, веб-серфінг); при наявності
будь-яких інших скільки-небудь більш значущих справ слід відсунути на
невизначений термін або в принципі від них відмовитися, повернутися
можна в повністю вільний час.
На основі складеної таблиці чітко визначте послідовність, час, засоби
виконання актуальних завдань. Викреслюйте завдання по мірі виконання
для контролю прогресу».

По завершення основної роботи проводиться коротке обговорення: чи

важко було виконувати вправу, із чим саме виникли труднощі, чи були
задачі, які до ретельного аналізу навіть не усвідомлювались.

Вправа «Неприємні справи»

Мета: розвиток навичок самоконтролю в процесі досягнення цілей,

виконання корисних небажаних справ.

Час: 20-25 хвилин.

Учасники працюють в індивідуальному режимі, кожному видається 7-10

невеликих паперових чи картонних карток (розмір маж бути достатнім для
того, щоб написати кілька слів з кожної сторони) та ручка / олівець.

Інструкція для учасників:

Напишіть на розданих вам картках з одного боку неприємні, незручні для

вас справи, необхідні для виконання основного завдання або досягнення
мети (в навчанні, наприклад, вивчення нецікавої, складної теми, консультація
у суворого вчителя). Потім оцініть кожну справу за такими параметрами:

• ступінь неприємності (наприклад, від 1 до 10);

• легкість виконання (так само від 1 до 10);

• необхідний час для виконання.

Далі розташуйте перед собою картки таким чином, щоб зліва від вас
виявилися найбільш неприємні речі, а праворуч – найменш неприємні.
Після цього виберіть з кожної групи найбільш і найменш легкі, потім –
найбільш і найменш часово затратні. Таким чином, ви отримаєте
«позитивного» і «негативного» лідера.

Рекомендується запланувати виконання справ від найменш неприємного,

часо- і трудомісткого до найбільш, в цьому випадку ви зможете швидко
розправитися з частиною неприємних справ і викреслити їх зі списку, що
створить враження продуктивності роботи і вмотивує на подальші
досягнення. Плануйте максимально чітко час і послідовність виконання, при
необхідності розбивайте цілі справа на окремі мікрокроки (наприклад,
вивчення цілої теми на вивчення питань або пунктів, які входять до її складу,
окремо вичитування, конспектування, переказування, повторення матеріалу
теми), оскільки спонукати себе виконати невеликі конкретні дії простіше, ніж
об’ємні і невизначені; крім того, від чіткого плану складніше відступитися.

Також передбачте невелике емоційно-позитивне заохочення за виконання

кожної справи відповідно до ступеня її неприємності і складності,
наприклад, перерва на чаювання, перегляд фільму, читання улюбленої
художньої книги, похід в парк або в кафе; ці заохочення також внесіть до
плану і виділіть на них час.

У міру виконання прибирайте картки з виконаними неприємними справами

(можна рвати або спалювати для емоційної розрядки), при необхідності –
додавайте нові і ранжуйте всі справи з їх урахуванням».

По завершення основної роботи проводиться коротке обговорення: чи

важко було виконувати вправу, із чим саме виникли труднощі, чи відчувають
учасники наснагу і готовність приступити до виконання неприємних справ.

Вправи на вироблення та вдосконалення навичок лідерства

Важливо: багато вправ із попередніх блоків, зокрема, «Портрет лідера»,

«Емблема і девіз лідерства», «Кодекс лідера», «Без командира», «Круїз»,
«Ейфелева вежа», «Подорож Незнайки», «Сін-обеліск», «Мозкові штурми»,
можна застосовувати для безпосереднього вправляння у навичках
лідерства, розвитку вміння керувати роботою групи, розподіляти задачі,
контролювати виконання, відповідати за результати, якщо модифікувати їх
таким чином, що тренер перед початком вправи закріплює за одним із
членів мікрогрупи роль і обов’язки лідера. Вдалим рішенням в цьому
випадку буде розподіл учасників на сталі мікрогрупи по 4-6 чоловік та
застосування кількості вправ, відповідної кількості членів мікрогрупи, із
визначенням для кожної іншого лідера – завдяки цьому кожен учасник
зможе побувати в ролі безпосереднього керівника групи, на практиці
виявити свої сильні і слабкі сторони як лідера, попрактикуватись у
постановці загальної мети, розподілі обов’язків, делегуванні задач,
організації та контролі спільної діяльності. В цьому випадку презентувати
результати роботи має також лідер, беручи таким чином на себе
відповідальність за загальну роботу, її успішність або неуспішність, як це
буває у реальних колективах, у яких лідер разом з більшими
повноваженнями отримує більшу відповідальність.

Окрім згаданих за такою схемою для відпрацювання навичок лідерства

можуть застосовуватись наступні вправи:
Вправа «Лабіринт»

Мета: відпрацювати навички управлянні діяльністю іншого, прийняття

відповідальності за підлеглого та за спільний результат, додатково –
згуртування колективу, зміцнення довіри між учасниками.

Час: залежно від кількості учасників, 2-3 хвилини на кожну пару, 5 хвилин на
обговорення.

На підлозі тренінгової аудиторії будь-яким зручним способом (крейдою,

клейкою стрічкою, виставленими стільцями) відзначається маршрут
завдовжки 4-5 метрів та завширшки метр, важливо, щоби шлях не був
цілком прямим, а мав вигини і повороти. Учасники діляться на пари, одному
зав’язують очі – він ведений, другий має за допомогою словесних вказівок
(крок вліво, крок вправо, два маленьких кроки вперед тощо) провести його
від початку до кінця маршруту, будь які спрямовуючі доторки заборонені.
Коли ведений досягає кінця маршруту учасники міняються ролями, тепер
перший має провести другого.

Вправу можна проводити без фіксації часу, тоді метою є проходження

маршруту без помилок, пара, в якій учасник припустився більше однієї
помилки – виступу за межу, – вибуває, вона не справилась, в підсумку
залишається кілька пар, що впорались, одного переможця немає. Також
можна ускладнити завдання і ввести додаткову умову у вигляді швидкості
проходження, в такому випадку фіксується не лише кількість помилок, але й
підсумкова швидкість проходження кожним учасником. Після цього час
проходження першого і другого учасника з пари сумуються, серед пар, що
впорались, визначається один переможець – пара гравців, що досягла
найбільшої узгодженості дій та виконала завдання не лише точно, але й
швидко. Також можна проводити вправу в два етапи, перший, простіший,
без фіксації часу, другий ускладнений – із фіксацією, що дозволить надати
учасникам більше можливостей для вправляння і відпрацювання навичок.
Для другого етапу можна лишати поділ на пари незмінним, а можна їх
переформувати, потренувавши взаємодію інших учасників.

За результатами проводиться обговорення: чи важко було виконувати

вправу, із чим саме виникли труднощі, кому було легше вести, а кому бути
веденим, введення фактору часу активізувало чи нервувало, із ким з
партнерів (у випадку переформування пар) було співпрацювати
комфортніше та чому, що повпливало не ефективність роботи пари, як
можна зробити взаємодію ефективнішою.

Вправа «Малюнок удвох»

Мета: відпрацювати навички управлянні діяльністю іншого, прийняття
відповідальності за підлеглого та за спільний результат, додатково –
згуртування колективу, зміцнення довіри між учасниками.

Час: 15 хвилин.

Фактично це модифікація діагностичної справи «Спільний малюнок»;

завдання подібне до «Лабіринту»: група ділиться на пари, один учасник
створює певне зображення зі заплющеними / зав’язаними очима, інший
керує його діями, по спливанні 5-7 хвилин вони міняються ролями. Тема
зображення може обиратись ведучим учасником або пропонуватись
тренером, для початку краще брати прості окремі об’єкти накшталт дерева,
кота, схематичного будинку, стола тощо, у наступні спроби можна
ускладнювати об’єкти або створювати цілісне зображення, наприклад,
пейзаж.

В даному випадку вибувших пар немає, фіксація часу також не вводиться,

оцінюється завершеність зображення на момент команди «стоп» та його
точність. Проводиться подібне обговорення на тему труднощів у роботі та
комфортності взаємодії.

Також можливий варіант, за якого, як і у «Спільному малюнку», обидва

партнери бачать малюнок і малюють одночасно без розмов, проте лідер не
визначається стихійно в процесі роботи, а учасники в двох робах по черзі
виконують роль лідера, інший же має підлаштовуватись і доповнювати
заданий лідером мотив. За результатами обговорюється, наскільки кому
було комфортно в ролі ведучого і веденого,

Вправа «Етюди»

Мета: розвиток навичок управління груповою роботою, розвиток навичок

роботи в команді, адаптивності й гнучкості, креативності.

Час: 15-20 хвилин на одне «коло».

Учасники працюють в мікрогрупах, тренер оголошує тему – або одну на всіх,

або індивідуальну для кожної команди. Кожна мікрогрупа має за 8-10 хвилин
підготувати короткий невербальний етюд на задану тему; визначений лідер
бере на себе роль режисера – розподіляє ролі, розробляє постановку, керує
репетиціями, пізніше представляє групову роботу, тлумачить її для інших та
відповідає за результат. По спливанні відведеного часу команди по черзі
демонструють свої етюди, із кожним режисером відбувається обговорення –
чи складно було впоратись зі своєю задачею, які труднощі виникали, чи
задовольняє результат, що можна було б вдосконалити. Також, якщо дається
одна спільна тема для всіх команд, можна звернути увагу на відмінності
етюдів та запропонувати учням поміркувати, чому на одну і ту саму тему
режисери створили різні сценки.

По можливості на одну цю вправу слід виділити ціле заняття, аби програти

стільки етюдів, скільки учасників у мікрогрупі, і кожен встиг побувати в ролі
режисера та відпрацювати свої лідерські навички.

Приклади тем для етюдів (необхідно варіювати залежно від віку):

новенький в класі;
›

неприємна розмова з батьками;

›

суперечка в черзі магазину, один покупець лізе без черги;

›

зустріч однокласників через 10 років;

›

весела вечірка;
›

автобус, година пік, зайшов контролер;

›

батьки несподівано повернулись додому, де відбувається щось

›

заборонене (запрошені без дозволу друзі, запущено ігри на комп’ютері,

коли не зроблено уроки і т.д.);

контрольна, суворий педагог, учні намагаються списати;

›

спортивні змагання;
›

компанія друзів, одному з яких дали «в навантаження» молодшого

›

брата / сестру;

день в дитячому садочку;

›

група туристів заблукала в лісі;

›

політичні дебати, присутні журналісти, експерти;

›

реклама продукту (на вибір групи) для людей із вадами слуху.

›

Вправа «Агітація»

Мета: розвиток навичок управління груповою роботою, розвиток навичок

роботи в команді, адаптивності й гнучкості, креативності, ораторських
здібностей, навичок переконання.
Час: до 30 хвилин на одне «коло».

На цю вправу також можна відводити окреме заняття та організовувати по

одній спробі в ролі лідера для кожного учасника мікрогрупи.

Кожна команда має визначити один об’єкт (жанр мистецтва або конкретний
фільм / книгу / виконавця, вид спорту або конкретного спортсмена / команду,
хобі, культуру тощо), який би цікавив / подобався усім, важливо досягти
домовленості. Після цього команда за 10-15 хвилин (залежно від кількості
членів та віку учасників, чим менше гравців в команді та чим старший вік,
тим меншим може бути час) готує агітаційну кампанію, яка має переконати
інших, що обраний об’єкт дійсно крутий. При цьому лідер команди
організовує і контролює роботу – розподіляє, хто яку задачу виконує,
приймає макет агітаційних листівок, які створить «художник», узгоджує
сценарій невеличких рекламних роликів, які показуватимуть «актори»,
затверджує текст промови «оратора», де мають звучати аргументи на
користь предмета команди тощо.

Після цього починається сам етап агітації, команди виступають по черзі,

кожна має 5-7 хвилин. За результатами проводиться голосування, листівки,
рекламні ролики, промови та інші заходи команди оцінюються іншими
учасниками від 1 до 5 балів. Бали сумуються, складається загальний
«рейтинг» команди та визначається переможець, якого вітають оплесками.

Можливе також проведення короткого обговорення – із чим виникали

труднощі, чи задоволена команда результатом, що можна було би
вдосконалити. За наступними «колами» із іншим лідером можна відмічати,
чи були ліквідовані цього разу попередні недоліки, в ідеалі кожна наступна
кампанія має бути кращою.