Перспективи та обмеження використання штучного інтелекту в Україні

Штучний інтелект сьогодні – це здатність машин і програм аналізувати отриману

інформацію, обробляти її, та виводити висновки, за допомогою яких приймаються основі
рішення.
Основна характеристика ШІ-пристроїв – вміння постійно навчатися, швидко обробляти
інформацію, накопичувати знання і успішно застосовувати їх, тобто набувати можливостей
сприйнята та опрацювання навколишнього світу, як це робить мозок людини.
Простіше кажучи, думати і реалізовувати задумане: наприклад, керувати транспортними
засобами або ставити діагнози людям.
Переваги штучного інтелекту:
 точність в обробці даних;
 здатність аналізувати велику кількість інформації з великою швидкістю;
 ШІ не потрібен сон і перерва на обід, він не допускає помилок через перевтому;
 використовувати штучний інтелект можна там, де людині небезпечно перебувати.
Використання машин, які навчаються, і програм може значно скоротити час, фінансові
витрати і сприяти продуктивності праці. Наприклад, за допомогою штучного інтелекту, який
вміє діагностувати меланому, лікарі зможуть більш точно ставити діагнози і витрачати на
кожного з пацієнтів менше часу. Відповідно, при цьому лікарям вдасться допомогти більшій
кількості людей за певний період.
Потенціал застосування штучного інтелекту дуже широкий, вже зараз він використовується у
багатьох сферах: медицина, фінанси, промисловість, торгівля і звичайно у побуті людини.
Як приклад – голосові помічники Siri і Alexa, яких можна завантажити на iOS, Android або
Windows. Ще є боти у відеоіграх, які здатні поводити себе завжди по-різному. Існують і
автоматичні перекладачі, а також цілісні комплексні системи розумного будинку.
Перспективи штучного інтелекту неабиякі: підвищення ефективності, зручність, позбавлення
довготривалих процесів і автоматизація звичних. Поки що порівняно новий напрям
стикається з низкою труднощів щодо впровадження рішень в життя. Проте, згідно з
дослідженням компанії McKinsey, в найближчі роки автоматизація виробництва
прискориться. Наприклад, в Китаї та Індії 50% робочих процесів візьмуть на себе розумні
системи.
Концепція розвитку ШІ в Україні та застосування в різних галузях
У грудні 2020 року Кабмін затвердив концепцію розвитку штучного інтелекту до 2030 року.
Для нашої країни концепція розвитку ШІ — це великий крок, який допоможе інтегрувати
інноваційні технології в економічно важливі сектори держави.
Концепція охоплює 9 галузей застосування штучного інтелекту:
 Освіта та наука. Однією з основних цілей розвитку штучного інтелекту в освіті — це
навчання та підготовка висококваліфікованих фахівців. Створення курсів для
педагогів щодо роботи з основами ШІ, розвиток цифрової грамотності (застосування
цифрових інструментів для розв'язання прикладних завдань, пошук інформації в
інтернеті, захист персональних даних, медіаграмотність тощо). Стимулювання
державою наукових досліджень в галузі ШІ, підтримувати наукове співробітництво з
міжнародними дослідними центрами.
  В економіці, реалізація концепції планується через стимулювання розвитку
підприємництва в області ШІ(поліпшення бізнес-клімату, забезпечення
передбачуваної податкової політики, розвиток обчислювальної інфраструктури тощо).
 В галузі кібербезпеки при розвитку ШІ, планується створення національних
інформаційних систем, платформ та продуктів для захисту комунікаційних,
інформаційних та технологічних систем.
 У галузі інформаційної безпеки застосування ШІ сприятиме забезпеченню
національних інтересів. Зокрема, виявлятимуть, запобігатимуть і нейтралізуватимуть
інформаційні загрози.
 Штучний інтелект у галузі оборони планують використовувати в системах
командування та управління, озброєння і військової техніки, збору та аналізу
інформації під час ведення бойових дій, розвідки, протидії кіберзагрозам у сфері
оборони, аналізу можливостей війська.
 У сфері публічного управління технології ШІ будуть використовуватись для цифрової
ідентифікації та верифікації особистості, в галузі охорони здоров'я, та для аналізу
показників ефективності публічного управління, для виявлення недобросовісної
діяльності чиновників.
 У галузі правового регулювання ШІ буде намагатись інтегрувати в українське
законодавство європейські норми, які поліпшать надання правової допомоги
українцям.
 Розвивати штучний інтелект в Україні планують і в галузі правосуддя, розвиваючи вже
наявні технології – Електронний суд, Єдиний реєстр досудових розслідувань тощо.
Як Україна використовує ШІ у війні з росією
Від початку повномасштабного вторгнення, держава постійно шукає нові розробки, що
надаватимуть переваги Україні.
Натепер продуктом компанії Clearview AI користуються понад 900 людей з семи державних
органів. Також за допомогою ШІ вдалось ідентифікувати понад 125 тис. російських
військових злочинців, а також програма допомагає посилювати безпеку блок-постів та
пропускних пунктів.
Загроза персональним даним?
Захист права на приватність і законне використання персональних даних у процесі навчання
та роботи ШІ вже став нагальною проблемою, яку доводиться вирішувати регулятивним
органам у різних країнах.
У цьому контексті ключову роль у забезпеченні прав та користувачів у віртуальному
середовищі відіграє Загальний регламент про захист персональних даних (GDPR), що набрав
чинності у травні 2018 року. GDPR встановлює правила для збирання, оброблення та
зберігання персональних даних у Європейському Союзі, а також передбачає стандарти
захисту приватності.
Існує декілька прикладів застосування норм GDPR європейськими регуляторами до
розробників систем ШІ. Так, компанія Clearview AI – розробник програмного забезпечення
для розпізнавання облич з використанням штучного інтелекту – отримала декілька штрафів
через незаконне використання персональних даних осіб у п’яти країнах. Управління із
захисту персональних даних у Франції (CNIL), зокрема, зазначило, що Clearview AI
використовує особисту інформацію без законної згоди користувачів і водночас немає
законного інтересу для такого збору, що є серйозним порушенням GDPR.
Італія обмежила доступ до всім відомого Chat GPT через занепокоєння щодо оброблення
персональних даних громадян. Так, італійський регулятор зазначає про відсутність правової
основи, яка б виправдовувала масовий збір і зберігання персональних даних із метою
«навчання» алгоритмів, що лежать в основі роботи платформи.
Як бачимо, GDPR став фундаментом для забезпечення високого рівня захисту персональних
даних, які використовуються в рамах роботи та навчання ШІ. Для успішного поєднання
штучного інтелекту та GDPR необхідно враховувати принципи законності, прозорості, згоди,
обмеження оброблення даних та інші вимоги GDPR. Це означає розроблення та
впровадження алгоритмів і технологій з дотриманням цих принципів, а також освіту та
свідоме використання ШІ з урахуванням правил GDPR.
Перспективи регулювання
У рамках ЄС готуються важливі документи, що покликані покращити ситуацію з правовим
регулюванням ШІ та можуть стати прикладом для інших держав. У червні цього року
Європейський парламент здійснив значний крок у напрямку створення правової основи для
ефективного та етичного використання штучного інтелекту, схваливши законопроєкт
Artificial Intelligence Act.
Одна з головних цілей документа полягає у захисті прав і свобод осіб, які підлягають впливу
штучного інтелекту. Закон визначає принципи та правила для оброблення персональних
даних, використання систем автоматизованого прийняття рішень та інших аспектів штучного
інтелекту, забезпечуючи прозорість, справедливість і законність оброблення даних.
Якщо ЄС досягне своєї мети прийняти остаточний варіант цього акта до кінця року, він стане
першим у світі законом про ШІ. Однак очікується, що він набуде чинності не раніше від 2026
року, і буде діяти пільговий період, протягом якого зацікавлені сторони зможуть адаптувати
свою діяльність для дотримання норм акта.
Прийняття акта безпосередньо вплине також і у на регулювання ШІ в Україні. «Щойно закон
про штучний інтелект буде прийнятий, його також повинні будуть прийняти країни-
кандидати до ЄС, якою є й Україна», – зазначила Кароліна Івасівська, радниця із цифрових
прав ECNL.
Уже зараз Україна бере участь в імплементації зазначеного акта. Так, український уряд
ухвалив рішення про запуск так званої регуляторної пісочниці — sandbox — для розробників
штучного інтелекту. Державний експерт директорату європейської та євроатлантичної
інтеграції у Міністерстві цифрової трансформації України Гордій Румянцев повідомив, що це
контрольоване середовище, в рамках якого компанії-розробники зможуть від самої
початкової стадії, від дизайну, розробляти свій продукт так, щоб він враховував вимоги
майбутнього акта Європейського Союзу.
Українські переваги розвитку ШІ на противагу «пентагонським»
Програми зовнішньої допомоги Сполучених Штатів для України зіграли ключову роль для
розвитку систем цифрової ідентифікації та загалом для можливості застосування штучного
інтелекту (ШІ), пише Fox News.
Але при цьому українці більш енергійно та успішно застосовують ШІ сьогодні, аніж самі
США, каже у розмові з каналом Бенджамін Дженсен, старший науковий співробітник
відділу майбутніх воєн, ігор і стратегії у Центрі стратегічних і міжнародних досліджень.
«Україна робить це «знизу вгору, – пояснює Дженсен. – Ми ж намагаємося робити це дуже
«по-пентагонськи» зверху вниз, а це означає, що ми збираємося витратити десятки мільярдів
доларів на пару гучних провалів».
Американські ЗМІ пояснюють читачам: в Україні до застосування ШІ залучені програмісти,
інженери. Чимало дронів виготовляють мало не «на кухнях» , а далі успішні практики
масштабуються до більших рівнів, а не спускаються «згори» від влади.
«Поки у світі дискутують про вплив ШІ, українці вже бачать, відчувають і, головне,
використовують його», – констатує експертка Ольга Токарюк, дослідниця Chatham House
Ukraine Forum.
Вона також наголошує на чимраз більшій потребі України у західній підтримці і в цій сфері:
«Хоча Захід ділиться передовим програмним забезпеченням, потрібно більше. У ситуації
чисельної та ресурсної диспропорції проти Росії ШІ є ключовим для сподівань України
виграти війну».
Джеймс Гесс, професор Школи безпеки та глобальних досліджень Американської системи
державних університетів також наголошує у коментарі Fox News, що Україна і надалі
потребує допомоги потужностей США у галузі ШІ, оскільки кількість даних, необхідних для
розуміння поля бою – величезна.
Україна у війні використовує західні розробки у сфері штучного інтелекту для безлічі
різноманітних завдань – для збору доказів воєнних злочинів та для визначення
місцезнаходження тих, кого вони підозрюють у воєнних злочинах, для керування
безпілотниками і визначення цілей, для виявлення російської дезінформації та пропаганди,
для розмінування, планування відбудови. Список невичерпний.
Розпізнавання мертвих росіян і ризики ШІ по завершенню війни
Технології від компанії Clearview AI використовують, наприклад, для розпізнавання облич,
російських солдатів, навіть на фото низької якості та навіть фото мертвих солдатів з поля
бою.
«Він не міг повірити результатам, – пише Time про досвід заступника міністра МВС України
Леоніда Тимченка. – Щоразу, коли Тимченко додавав фотографію російського солдата,
програмне забезпечення американської компанії з розпізнавання облич Clearview AI
поверталося з точним результатом, посилаючись на сторінки, які розкривали ім’я солдата,
рідне місто та профіль у соціальних мережах. Навіть коли він завантажував зернисті
фотографії мертвих солдатів, у деяких із закритими очима або частково спаленими
обличчями».
Компанія Clearview надає свої інструменти Україні безкоштовно та з власної ініціативи, пише
Time.
Утім, озвучено вже чимало застережень.
Так, Time нагадує про закиди компанії, що нібито вона збирає дані з порушенням прав на
конфіденційність, чи продає доступ. Правозахисні групи попереджають, що «Україні може
бути важко стримати використання Clearview після закінчення війни».
На думку експертів, використання цих інструментів для потреб безпеки у країні насправді
може призвести до масового стеження чи інших зловживань.
Це може також поставити під загрозу приєднання країни до ЄС, оскільки кілька держав
Європи визнали деякі дії Clearview незаконними, наклали високі штрафи та намагалися
заборонити збирати базу даних облич своїх громадян.
Але Україна – демократична, правова держав, де дані збирають правоохоронці, згідно із
законом.
Натомість російський спосіб відстеження, цензурування та контролю своїх громадян у ЗМІ
торік назвали «кібергулагом».
«Правозахисники кажуть, що Росія під керівництвом президента Володимира Путіна
використала цифрові технології, побудувавши те, що дехто називає «кібергулагом» – з
відсилкою до трудових таборів, у яких у радянські часи утримувалися політичні в’язні. Це
нова територія навіть для країни з довгою історією шпигунства за своїми громадянами», –
писала агенція Associated
А Reuters навіть стверджував, що для боротьби з опонентами Росія використовує
американські розробки: «Розпізнавання облич допомагає Путіну стримувати інакомислення
за допомогою американських технологій».
Агенція проаналізувала понад 2000 судових справ, що дало підстави стверджувати: Росія
використовує розпізнавання облич, щоб ідентифікувати та знищити опонентів Кремля.
ШІ як ключова складова сподівання України на перемогу у війні
ШІ змінить хід воєн у майбутньому – такий прогноз озвучував торік ексголова Об’єднаного
комітету начальників штабів США Марк Міллі наприкінці власної кар’єри. Як цитував
посадовця «Голос Америки», США планують оприлюднити нову доктрину щодо модернізації
у довгостроковій перспективі.
«Третина збройних сил буде роботизована», – зазначив Міллі, зокрема, він сказав, що
збільшиться використання штучного інтелекту та квантових обчислень.