You are on page 1of 11

1. Наведіть означення інформатики.

Інформа́тика (фр. informatique, англ. informatics, computer science; нім. Informatik) — наука про
інформацію, методи та засоби її опрацювання, у тому числі за допомогою обчислювальних систем.
Інформатика охоплює як теоретичні дисципліни — алгоритми, теорію обчислюваності, теорію
інформації та автоматизацію, так і практичні — розробку та впровадження апаратного та
програмного забезпечення. Інформатика, як наука, зазвичай вважається областю академічних
досліджень, на відміну від комп'ютерного програмування.Основне завдання інформатики полягає в
тому, щоб визначити класи задач та типи процесів, які можна автоматизувати.

2. Розкрийте основні положення концепції інформатизації суспільства.

Інформатизація - це сукупність взаємопов'язаних організаційних, правових, політичних, соціально-


економічних, науково-технічних, виробничих процесів, що спрямовані на створення умов для
задоволення інформаційних потреб, реалізації прав громадян і суспільства на основі створення,
розвитку, використання інформаційних систем, мереж, ресурсів та інформаційних технологій,
створених на основі застосування сучасної обчислювальної та комунікаційної техніки.

Концепція інформатизації включає, перш за все, створення уніфікованих в широкому спектрі


додатків і повністю структурованої інформаційної технології, що охоплює процеси збору,
накопичення, зберігання, пошуку, переробки і видачі всій інформації, необхідної для
інформаційного забезпечення діяльності. Завдяки інформатизації суспільства забезпечується
вільний доступ кожного члена суспільства до будь–яких джерел інформації. Інформатизація
означає широке використання Інформаційних Технологій у всіх сферах людської діяльності.
З’явилася індустрія інформаційних послуг як для виробничої, так і для побутової діяльності.

Дослідники визначають інформатизацію суспільства як організований соціально-економічний і


науково-технічний процес створення оптимальних умов для задоволення інформаційних потреб і
реалізації прав громадян, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, організацій,
суспільних об’єднань на основі формування і використання інформаційних ресурсів.

Інформатизація суспільства є однією із закономірностей сучасного соціального прогресу. Цей


термін все наполегливіше витісняє широко використовуваний до недавнього часу термін
«комп’ютеризація суспільства». При зовнішній схожості цих понять вони мають істотну
відмінність. При комп’ютеризації суспільства основна увага приділяється розвитку і
впровадженню технічної бази комп’ютерів, що забезпечують оперативне отримання результатів
переробки інформації і її накопичення. При інформатизації суспільства основна увага приділяється
комплексу заходів, спрямованих на забезпечення повного використання достовірного, вичерпного і
своєчасного знання у всіх видах людської діяльності. Таким чином «інформатизація суспільства» є
ширшим поняттям, ніж «комп’ютеризація суспільства», і спрямована на швидке оволодіння
інформацією для задоволення своїх потреб. У понятті «інформатизація суспільства» акцент треба
робити не стільки на технічних засобах, скільки на суті і меті соціально–технічного прогресу.
Комп’ютери є базовою технічною складовою процесу інформатизації суспільства.

3. Перерахуйте види і властивості інформації.

Інформацію можна систематизувати на види за різними ознаками :


За формою подання :

-текстова — що передається у вигляді символів, призначених позначати лексеми мови;

-числова — у вигляді цифр, чисел і знаків, що позначають математичні дії;

-візуальна — у вигляді нерухомих та рухомих(відео) зображень осіб, об'єктів, подій, предметів,


графічного унаочнення даних;

-звукова — усна або у вигляді запису передачі лексем мови акустичним шляхом;

-таблична — у вигляді таблиць;

-електронна — у вигляді записів на електронних носіях.

За станом:

-актуальна/не актуальна;

-поширена/не поширена;

-загальнодоступна/конфіденційна;

-незашифрована/зашифрована;

-дезінформація

За сферою поширення:

-масова — містить тривіальні відомості і оперує набором понять, зрозумілим більшій частині
соціуму

-спеціальна — містить специфічний набір понять, при використанні відбувається передача


відомостей, які можуть бути не зрозумілі основній масі соціуму, але необхідні і зрозумілі в рамках
вузької соціальної групи, де використовується дана інформація (юридична, історична, військова,
наукова тощо)

-особиста — набір відомостей про яку-небудь особистість, що визначає соціальний стан і типи
соціальних взаємодій всередині популяції.

За способом використання засобів обчислювальної техніки :

-Аналогова форма кодує інформацію безперервними сигналами, які змінюються пропорційно тому,
що вони представляють. Мікрофони та звичайні відеокамери представляють голос і відео
аналоговими сигналами. Приклади аналогової технології: фотографія, кіно, телефон, радіо,
телебачення, магнітний і оптичний запис звуку. На передачу аналогових даних сильно впливають
перешкоди, важко управляти великою кількістю даних. Комп’ютери, які працювали на аналогових
даних, виявилися недостатньо надійними і неточними.

-Цифрова обробка інформації використовує фіксований, суворо визначений набір елементів. Дані
подаються у дискретних значеннях, які можна описати цифрами 0 і 1. Обчислювальні машини, які
використовують цифрову форму називають цифровими. Приклади цифрової технології: комп’ютер,
цифрові відео-, фото- і телепристрої. Сьогодні майже всі комп’ютери цифрові. Різноманітна
інформація, яка переведена в єдину цифрову форму даних (двійковий код), може бути розміщена
на єдиному носії, передаватися по єдиному каналу, оброблятися єдиним пристроєм.

З позиції технології розв'язування задач розрізняють інформацію вхідну, проміжну і вихідну :

-Вхідною називають інформацію, що підлягає обробці — первинна і вторинна інформація,


константи.

-Вихідна інформація є підсумком оброблення вхідних даних, але вона разом з результатною
інформацією містить і деякі первинні дані.

-Проміжною є інформація, необхідна для розв'язування цих самих задач у наступних періодах.

Залежно від стадії виникнення розрізняють первинну інформацію, яка виникає безпосередньо у
процесі юридичної діяльності, і вторинну, яка виникає в результаті оброблення первинної та (або)
іншої вторинної інформації. До вторинної належить інформація проміжна і результатна.

За стабільністю інформація поділяється на постійну (сталу), яка не змінює своїх значень, умовно
постійну, для якої це твердження може бути справедливим протягом тривалого періоду, та змінну,
значення якої часто змінюються.

Зовнішні властивості інформації :

-Релевантність – здатність інформації відповідати потребам (запитам) споживача;

-Повнота – властивість інформації вичерпано (для даного споживача) характеризувати


відображуваний об’єкт і/чи процес;

-Своєчасність – здатність інформації відповідати потребам споживача в потрібний момент часу;

-Вірогідність – властивість інформації не мати прихованих помилок;

-Доступність – властивість інформації, що характеризує можливість її одержання даним


споживачем;

-Захищеність – властивість, що характеризує неможливість несанкціонованого використання чи


зміни;

-Ергономічність – властивість, що характеризує зручність форми й обсягу інформації з погляду


даного споживача;

-Адекватність – властивість інформації однозначно відповідати відображуваному об’єкту чи


явищу.

-Унікальність – інформація зберігається в єдиному екземплярі;

Внутрішні властивості інформації:


-Обсяг (кількість)

-Внутрішня організація (структура) – дані (простий, логічно неупорядкований набір відомостей) та


логічно упорядкований, організований набір даних.

Зазначені властивості тісно пов’язані з інформаційною діяльністю людини і знаходять свій прояв у
інформаційних процесах.

4. В яких одиницях вимірюється інформація?

Одиниці виміру інформації використовуються для визначення обсягу даних або інформації, яку
можна зберегти або передати. Найбільш поширеними одиницями виміру інформації є біт і байт.

Біт і байт

Біт є найменшою одиницею виміру інформації і може приймати два значення: 0 або 1. Біти
використовуються для представлення дискретних даних. Байт складається з 8 бітів і
використовується для представлення символів або чисел.

Кілобайт, мегабайт і гігабайт

Кілобайт (KB) становить 1024 байти, мегабайт (MB) – 1024 кілобайти, а гігабайт (GB) – 1024
мегабайти. Ці одиниці виміру використовуються для вимірювання обсягу даних на комп’ютерах і
пристроях зберігання.

Терабайт, петабайт і ексабайт

Терабайт (TB) складається з 1024 гігабайтів, петабайт (PB) – з 1024 терабайтів, а ексабайт (EB) – з
1024 петабайтів. Ці великі одиниці виміру використовуються для опису обсягу даних на серверах,
хмарних системах та великих мережах.

Інші одиниці виміру інформації

Окрім згаданих вище одиниць, існують й інші одиниці виміру інформації, такі як кілобіт (Kb),
мегабіт (Mb), гігабіт (Gb), терабіт (Tb) і так далі. Ці одиниці виміру використовуються для
вимірювання швидкості передачі даних.

Одиниці виміру інформації мають важливе значення в різних сферах, включаючи комп’ютерну
науку, телекомунікації, мережі, зберігання даних та інше. Вони дозволяють оцінити обсяги даних і
визначити необхідні ресурси для їх зберігання і передачі.

5. Форми подання інформації.

Наразі існують такі види інформації за формою подання:

-Образотворча або графічна. Сюди необхідно включити фотографії, голограми, картини,


креслення. Крім цього, мова йде про різні види реального світу, наприклад, географічні карти або
північне сяйво. Графічна форма подання інформації є однією з базових.

-Звукова. Ні для кого не є секретом, що в сучасному світі існує величезна кількість різних звуків,
які людина здатна сприймати або своїми органами почуттів, або за допомогою призначених для
цього приладів. Звукова форма подання інформації передбачає якусь музику, мову, ультразвуки в
техніці, від землетрусів і так далі.

-Текстова. Це мова людини, яка закодована різними знаками спеціального типу.

-Числова. Дана форма подання інформації є кількісним заходом об 'єктів і властивостей, що


характеризують ці об' єкти. У цьому випадку інформація виступає як закодована за допомогою
спеціальних знаків (за аналогією з текстовою).

-Відеоінформація. Тут інформація представляється як послідовність кадрів (образотворча форма).


Однак у разі цієї наочної форми подання інформації кадри йдуть строго один за одним з певною
частотою.

Крім перелічених вище, зараз відомі такі види виразу:

-Тактильна. Важливо зазначити, що дана форма подання інформації сприймається нами у разі
дотику або ж за допомогою спеціальних датчиків.

-Технічна. Тут мова йде також про свідчення відповідних приладів. Серед них рентгенівська
техніка; пристрої, що показують напруженість магнітного поля; колайдери і так далі.

-Органолептична. Цей різновид відомостей надається через смаки, запахи, а також інші органи
почуттів людини. Необхідно доповнити, що дані в цьому випадку можуть передаватися і за
допомогою спеціальних приладів.

Поділ за типом параметрів :

За формою подання інформацію можна розділити на зазначені вище групи. Однак всі описані
форми класифікуються ще на різновиди відповідно до характеристики даних. Так, доцільно
відзначити такі види інформації:

-Статична і динамічна. Слід зазначити, що перша ні за яких обставин не залежить від часу, друга ж
є змінною в ньому.

-Змінна та дискретна форма подання інформації, яка може класифікуватися як за величиною, так і
за часом.

6. Інформатика як наука про технологію обробки інформації.

Інформаційна технологія - процес, що використовує сукупність засобів і методів збору, обробки і


передачі даних для отримання інформації нової якості про стан об'єкта, процесу або явища.
Подібне визначення дається в ст. 2 "Про інформацію, інформаційні технології і про захист
інформації": інформаційні технології - процеси, методи пошуку, збору, зберігання, обробки,
надання, поширення інформації та способи здійснення таких процесів і методів.

Мета інформаційної технології - виробництво інформації для її аналізу людиною і подальшого


прийняття рішень по здійсненню будь-яких дій. У більш вузькому розумінні інформаційна
технологія являє собою сукупність чітко визначених цілеспрямованих дій людини по переробці
інформації на комп'ютері. Технологічний процес переробки інформації складається з етапів,
операцій і конкретних дій оператора, що виконує обробку даних. У структурі можливих операцій з
даними можна виділити наступні:

• збір даних та їх формалізація, тобто приведення до однакової форми;

• фільтрація і сортування;

• обробка і перетворення даних відповідно до поставленим завданням;

• архівація даних, тобто організація зберігання даних в компактній, зручній і доступній формі;

• захист даних - комплекс заходів, спрямованих на запобігання втрати даних і їх модифікації;

• транспортування даних, тобто прийом і передача даних між віддаленими учасниками


інформаційного процесу.

7. Означення інформаційної діяльності.

Інформаційна діяльність - це сукупність дій, спрямованих на задоволення інформаційних потреб


громадян, юридичних осіб і держави (ст.12 Закону України «Про інформацію»).

З метою задоволення цих потреб органи державної влади,місцевого й регіонального


самоврядування створюють інформаційні служби, системи, мережі, бази й банки даних. Порядок
їх формування, структура, права і обов'язки визначаються Кабінетом Міністрів України або
іншими органами державної влади, а також органами місцевого й регіонального самоврядування.

Основними напрямами інформаційної діяльності є: політичний, економічний, соціальний,


духовний, екологічний, науково-технічний, міжнародний тощо.

Держава зобов'язана постійно дбати про своєчасне створення, належне функціонування й розвиток
інформаційних систем, мереж, банків і баз даних у всіх напрямах інформаційної діяльності.
Держава гарантує свободу інформаційної діяльності за цими напрямами всім громадянам та
юридичним особам у межах їхніх прав і свобод, функцій і повноважень.

В Україні створюються умови для здобуття професійної освіти в галузі інформаційної діяльності
через систему навчальних закладів відповідного напряму (журналістики, статистики, бібліотечної і
архівної справи, науково-інформаційної діяльності, інформатики, обчислювальної техніки тощо).
Принципи їхньої діяльності регламентуються Законом України "Про освіту" і іншими
законодавчими актами.

Для забезпечення успішного функціонування й розвитку національних систем інформації в Україні


здійснюються пошукові фундаментальні й прикладні наукові дослідження в галузі інформаційної
діяльності. З цією метою створюються наукові установи, науково-виробничі підрозділи,
об'єднання, асоціації, центри нових інформаційних технологій та інші формування, в тому числі за
участю зарубіжних партнерів.

Пошукові й фундаментальні наукові дослідження, наукові програми, проекти державного значення


у науково-дослідних установах і навчальних закладах фінансуються за рахунок бюджетних
асигнувань, власних коштів і коштів замовників. Фінансування прикладних досліджень і
розроблень здійснюється, як правило, на договірній або контрактній основі, а їх результати можуть
бути об'єктом товарних відносин.

Учасниками інформаційних відносин є громадяни, юридичні особи або держава, які набувають
передбачених законом прав і обов'язків у процесі інформаційної діяльності.

Основними учасниками цих відносин є автори, споживачі, поширювачі, зберігачі (охоронці)


інформації.

Учасники інформаційних відносин мають право одержувати (виробляти, добувати),


використовувати, поширювати й зберігати інформацію у всякому вигляді з використанням будь-
яких засобів, крім випадків, передбачених законом.

8. Види інформаційної діяльності.

Основними видами інформаційної діяльності є одержання, використання, поширення й зберігання


інформації.

Види інформаційної діяльності :

-Одержання інформації - придбання й накопичення, відповідно до чинного законодавства України,


документованої або публічно оголошуваної інформації громадянами, юридичними особами або
державою.

-Використання інформації - задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб і


держави.

-Поширення інформації - розповсюдження, обнародування, реалізація у встановленому законом


порядку документованої або публічно оголошуваної інформації.

-Зберігання інформації - забезпечення належного стану інформації і її матеріальних носіїв.

-Одержання, використання, поширення й зберігання документованої або публічно оголошуваної


інформації - здійснюється у порядку, передбаченому цим Законом та іншими законодавчими
актами в галузі інформації.

Вид науково-інформаційної діяльності :

-Інформаційне моделювання - полягає у розробці конструктивних, параметричних, методологічних


моделей можливого вирішення проблем на основі інформаційних даних, прогнозування науково-
технічної ситуації, формування еталонного уявлення про об'єкти, які розробляються тощо.

-Інформаційна експертиза - перевірка достовірності інформації, зокрема шляхом зіставлення


отриманих результатів (на всіх стадіях розробки) з інформаційними даними.

-Інформаційне забезпечення - система одержання, оцінки, зберігання та переробки даних, створена


з метою вироблення управлінських рішень. Це стосується різних видів діяльності, наприклад
виробничої і збутової, сервісного обслуговування, включаючи підвищення технологічності
виробництва, якості вироблюваної продукції, зниження її собівартості, рекламу, інформацію про
асортимент продукції, ціни, форми організації сервісу тощо.

9. Означення інформаційного ресурсу.

Інформаці́йні ресу́ рси (Information resources) — документи і масиви документів в інформаційних


системах (бібліотеках, архівах, фондах, банках даних, депозитаріях, музейних сховищах і т.і.) чи
інформаційних продуктів певного призначення, що необхідні для забезпечення інформаційних
потреб споживачів у визначеній сфері діяльності. Розрізняють інформаційні ресурси державні та
недержавні.

Види інформаційних ресурсів:

- Новинні стрічки, online-новини, найпоширеніше використання, яких є у закритих, відкритих та


гібридних формах доступу. Наприклад офіційні чи закриті сторінки на платформах
https://facebook.com [Архівовано 26 жовтня 2019 у Wayback Machine.] та https://www.linkedin.com
[Архівовано 19 травня 2022 у Wayback Machine.] сторінки відносяться до гібридних форм доступу.
Де здебільшого необхідна авторизація користувача, або ж дозвіл на перегляд прихованої
інформації.

- Підписки на електронні копії періодичних видань. Деякі газети і журнали випускають свої повні
електронні копії і надають до них доступ.

- Доступ до електронних архівів і баз даних, що містить інформацію з найрізноманітніших питань.

- Аналітичні звіти і дослідження. Замість того, щоб надавати клієнту доступ до баз даних,
компанія може сама, за замовленням клієнта, провести аналіз зберігаються в базі матеріалів та
підготувати для клієнта звіт по його питанню.

- Власні аналітичні матеріали і прогнози. Поряд з аналізом баз даних, компанія може своїми
силами аналізувати ринки, політичну та економічну ситуацію і робити свої прогнози та
дослідження.

10. Види таємниць відповідно до Закону України, основні вимоги і застосування:

Таємна інформація – це інформація, що містить відомості, які становлять державну та іншу


передбачені законом таємницю (банківську, комерційну, службову, професійну, адвокатську тощо),
розголошення якої завдає шкоди особі, суспільству і державі.

 державна таємниця - вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки,
науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення
яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані такою (державною
таємницею) у порядку, встановленому Законом України «Про державну таємницю», і підлягають
охороні державою

 комерційна таємниця - інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в


певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно
мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв’язку з цим має комерційну цінність
та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності,
вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію. Комерційною можуть бути відомості
технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру, за винятком тих, які
відповідно до закону не можуть бути віднесені до комерційної таємниці (ст.505 Цивільного кодексу
України).

 службова таємниця - склад і обсяг відомостей, що є в розпорядженні конкретного підрозділу


внутрішнього фінансового контролю Мінвуглепрому або його посадової особи стосовно
підконтрольних об'єктів, контрольних, правоохоронних та інших державних органів, їх
працівників, способів досягнення визначених законодавством завдань, що необхідні для якісного
проведення контрольного заходу, забезпечення відповідної раптовості та ефективності і які з цієї
причини на певний період не підлягають зовнішньому чи внутрішньому розголошенню.

 професійна таємниця - матеріали, документи, інші відомості, якими користуються в процесі та у


зв'язку з виконанням своїх посадових обов'язків посадові особи державних органів, що
здійснюють регулювання ринків фінансових послуг, та особи, які залучаються до здійснення цих
функцій, і які забороняється розголошувати у будь-якій формі до моменту прийняття рішення
відповідним уповноваженим державним органом.

 військова таємниця - відомості військового характеру, що спеціально охороняються


державою.Військова таємниця одночасно може бути і державною таємницею у сфері оборони: про
зміст стратегічних і оперативних планів та інших документів бойового управління; підготовку та
проведення військових операцій, стратегічне та мобілізаційне розгортання військ; про інші
найважливіші показники, які характеризують організацію, чисельність, дислокацію, бойову і
мобілізаційну готовність, бойову та іншу військову підготовку, озброєння та матеріально-технічне
забезпечення Збройних Сил України та інших військових формувань;Надання такій інформації
статусу військової таємниці здійснюється мотивованим рішенням державного експерта з питань
таємниць. В свою чергу, при складанні військової присяги та отримання військового статусу у
Збройних силах України покладається обов'язок на кожного військовослужбовця зберігати
державну і військову таємниці.

 банківська таємниця - інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала
відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при
наданні послуг банку і розголошення якої може завдати матеріальної чи моральної шкоди клієнту.
(глава 10 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ЦК України)

 адвокатська таємниця - є будь-яка інформація, що стала відома адвокату, помічнику адвоката,


стажисту адвоката, особі, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, про клієнта, а також
питання, з яких клієнт (особа, якій відмовлено в укладенні договору про надання правничої
допомоги з передбачених цим Законом підстав) звертався до адвоката, адвокатського бюро,
адвокатського об’єднання, зміст порад, консультацій, роз’яснень адвоката, складені ним
документи, інформація, що зберігається на електронних носіях, та інші документи і відомості,
одержані адвокатом під час здійснення адвокатської діяльності.Інформація або документи можуть
втратити статус адвокатської таємниці за письмовою заявою клієнта (особи, якій відмовлено в
укладенні договору про надання правничої допомоги з передбачених цим Законом підстав). При
цьому інформація або документи, що отримані від третіх осіб і містять відомості про них, можуть
поширюватися з урахуванням вимог законодавства з питань захисту персональних даних.

 лікарська таємниця - інформація, яка стала відома медичним працівникам й іншим особам, яким
у зв’язку з виконанням професійних або службових обов'язків стало відомо про хворобу, медичне
обстеження, огляд і результати, інтимну й сімейну сторони життя громадянина, не мають права
розголошувати ці відомості.До лікарської таємниці належать відомості: про перенесені й наявні
захворювання особи-донора; про вживання особою-донором наркотичних речовин і властиві їй
інші форми ризикованої поведінки, що можуть сприяти зараженню донора інфекційними
хворобами, які передаються через кров і за наявності яких виконання донорської функції може
бути обмежено.Батьки (усиновлювачі), опікун, піклувальник мають право на отримання інформації
про стан здоров’я дитини (до 18 років) або підопічного (недієздатної особи).

 таємниця страхування - посадові особи Уповноваженого органу у випадку розголошення в будь-


якій формі відомостей, що є таємницею страхування, несуть відповідальність, передбачену
законом.Конфіденційна інформація щодо діяльності та фінансового стану страхувальника - клієнта
страховика, яка стала відомою йому під час взаємовідносин з клієнтом чи з третіми особами при
провадженні діяльності у сфері страхування, розголошення якої може завдати матеріальної чи
моральної шкоди клієнту, є таємницею страхування.

 таємниця усиновлення - відомості про усиновлення видаються судом лише зі згоди


усиновлювача, крім випадків, коли такі відомості потрібні правоохоронним органам, суду в зв'язку
з цивільною чи кримінальною справою, яка знаходиться у їх провадженні. Таємниця усиновлення
охороняється законом.

 таємниця голосування - голосування на виборах є таємним: контроль за змістом волевиявлення


виборців, встановлення або розголошення змісту волевиявлення конкретного виборця будь-яким
чином забороняється (стаття 16 Виборчого кодексу України). Відповідно до Кодексу належної
практики у виборчих справах для виборців таємне голосування – це не тільки право, але й
обов'язок, невиконання якого має бути покаране шляхом визнання недійсним будь-якого виборчого
бюлетеня, зміст якого став відомий іншим (пп.а п.4 Загальноєвропейських принципів у галузі
виборів), а порушення таємниці голосування має тягти за собою накладення санкцій (пп.d п.4
Загальноєвропейських принципів у галузі виборів).Відповідно до статті 16 Виборчого кодексу
України голосування на виборах в Україні є таємним. Контроль за змістом волевиявлення
виборців, встановлення або розголошення змісту волевиявлення конкретного виборця будь-яким
чином забороняється.

 таємниця нотаріальних дій - сукупність відомостей (про особу, майно, особисті майнові і
немайнові права і обов'язки тощо), отриманих під час вчинення нотаріальної дії або звернення
особи до нотаріуса. При цьому обов'язок дотримання нотаріальної таємниці поширюється не
тільки на самого нотаріуса.Нотаріус та особи, зазначені у статті 1 цього Закону, а також помічник
нотаріуса зобов’язані зберігати нотаріальну таємницю, навіть якщо їх діяльність обмежується
наданням правової допомоги чи ознайомленням з документами і нотаріальна дія або дія, яка
прирівнюється до нотаріальної, не вчинялась.

 таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції - категоричну


заборону ознайомлюватися й розголошувати зміст кореспонденції, телефонної розмови з будь-
якого приводу. Винятки можуть бути встановлені з метою запобігання злочину чи з'ясування
істини під час розслідування кримінальної справи.Порушення таємниці листування, телефонних
розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв'язку або через
комп'ютер, - караються штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі до трьох років.

You might also like