Professional Documents
Culture Documents
Документ 1 IT 2
Документ 1 IT 2
Інформа́тика (фр. informatique, англ. informatics, computer science; нім. Informatik) — наука про
інформацію, методи та засоби її опрацювання, у тому числі за допомогою обчислювальних систем.
Інформатика охоплює як теоретичні дисципліни — алгоритми, теорію обчислюваності, теорію
інформації та автоматизацію, так і практичні — розробку та впровадження апаратного та
програмного забезпечення. Інформатика, як наука, зазвичай вважається областю академічних
досліджень, на відміну від комп'ютерного програмування.Основне завдання інформатики полягає в
тому, щоб визначити класи задач та типи процесів, які можна автоматизувати.
-звукова — усна або у вигляді запису передачі лексем мови акустичним шляхом;
За станом:
-актуальна/не актуальна;
-поширена/не поширена;
-загальнодоступна/конфіденційна;
-незашифрована/зашифрована;
-дезінформація
За сферою поширення:
-масова — містить тривіальні відомості і оперує набором понять, зрозумілим більшій частині
соціуму
-особиста — набір відомостей про яку-небудь особистість, що визначає соціальний стан і типи
соціальних взаємодій всередині популяції.
-Аналогова форма кодує інформацію безперервними сигналами, які змінюються пропорційно тому,
що вони представляють. Мікрофони та звичайні відеокамери представляють голос і відео
аналоговими сигналами. Приклади аналогової технології: фотографія, кіно, телефон, радіо,
телебачення, магнітний і оптичний запис звуку. На передачу аналогових даних сильно впливають
перешкоди, важко управляти великою кількістю даних. Комп’ютери, які працювали на аналогових
даних, виявилися недостатньо надійними і неточними.
-Цифрова обробка інформації використовує фіксований, суворо визначений набір елементів. Дані
подаються у дискретних значеннях, які можна описати цифрами 0 і 1. Обчислювальні машини, які
використовують цифрову форму називають цифровими. Приклади цифрової технології: комп’ютер,
цифрові відео-, фото- і телепристрої. Сьогодні майже всі комп’ютери цифрові. Різноманітна
інформація, яка переведена в єдину цифрову форму даних (двійковий код), може бути розміщена
на єдиному носії, передаватися по єдиному каналу, оброблятися єдиним пристроєм.
-Вихідна інформація є підсумком оброблення вхідних даних, але вона разом з результатною
інформацією містить і деякі первинні дані.
-Проміжною є інформація, необхідна для розв'язування цих самих задач у наступних періодах.
Залежно від стадії виникнення розрізняють первинну інформацію, яка виникає безпосередньо у
процесі юридичної діяльності, і вторинну, яка виникає в результаті оброблення первинної та (або)
іншої вторинної інформації. До вторинної належить інформація проміжна і результатна.
За стабільністю інформація поділяється на постійну (сталу), яка не змінює своїх значень, умовно
постійну, для якої це твердження може бути справедливим протягом тривалого періоду, та змінну,
значення якої часто змінюються.
Зазначені властивості тісно пов’язані з інформаційною діяльністю людини і знаходять свій прояв у
інформаційних процесах.
Одиниці виміру інформації використовуються для визначення обсягу даних або інформації, яку
можна зберегти або передати. Найбільш поширеними одиницями виміру інформації є біт і байт.
Біт і байт
Біт є найменшою одиницею виміру інформації і може приймати два значення: 0 або 1. Біти
використовуються для представлення дискретних даних. Байт складається з 8 бітів і
використовується для представлення символів або чисел.
Кілобайт (KB) становить 1024 байти, мегабайт (MB) – 1024 кілобайти, а гігабайт (GB) – 1024
мегабайти. Ці одиниці виміру використовуються для вимірювання обсягу даних на комп’ютерах і
пристроях зберігання.
Терабайт (TB) складається з 1024 гігабайтів, петабайт (PB) – з 1024 терабайтів, а ексабайт (EB) – з
1024 петабайтів. Ці великі одиниці виміру використовуються для опису обсягу даних на серверах,
хмарних системах та великих мережах.
Окрім згаданих вище одиниць, існують й інші одиниці виміру інформації, такі як кілобіт (Kb),
мегабіт (Mb), гігабіт (Gb), терабіт (Tb) і так далі. Ці одиниці виміру використовуються для
вимірювання швидкості передачі даних.
Одиниці виміру інформації мають важливе значення в різних сферах, включаючи комп’ютерну
науку, телекомунікації, мережі, зберігання даних та інше. Вони дозволяють оцінити обсяги даних і
визначити необхідні ресурси для їх зберігання і передачі.
-Звукова. Ні для кого не є секретом, що в сучасному світі існує величезна кількість різних звуків,
які людина здатна сприймати або своїми органами почуттів, або за допомогою призначених для
цього приладів. Звукова форма подання інформації передбачає якусь музику, мову, ультразвуки в
техніці, від землетрусів і так далі.
-Тактильна. Важливо зазначити, що дана форма подання інформації сприймається нами у разі
дотику або ж за допомогою спеціальних датчиків.
-Технічна. Тут мова йде також про свідчення відповідних приладів. Серед них рентгенівська
техніка; пристрої, що показують напруженість магнітного поля; колайдери і так далі.
-Органолептична. Цей різновид відомостей надається через смаки, запахи, а також інші органи
почуттів людини. Необхідно доповнити, що дані в цьому випадку можуть передаватися і за
допомогою спеціальних приладів.
За формою подання інформацію можна розділити на зазначені вище групи. Однак всі описані
форми класифікуються ще на різновиди відповідно до характеристики даних. Так, доцільно
відзначити такі види інформації:
-Статична і динамічна. Слід зазначити, що перша ні за яких обставин не залежить від часу, друга ж
є змінною в ньому.
-Змінна та дискретна форма подання інформації, яка може класифікуватися як за величиною, так і
за часом.
• фільтрація і сортування;
• архівація даних, тобто організація зберігання даних в компактній, зручній і доступній формі;
Держава зобов'язана постійно дбати про своєчасне створення, належне функціонування й розвиток
інформаційних систем, мереж, банків і баз даних у всіх напрямах інформаційної діяльності.
Держава гарантує свободу інформаційної діяльності за цими напрямами всім громадянам та
юридичним особам у межах їхніх прав і свобод, функцій і повноважень.
В Україні створюються умови для здобуття професійної освіти в галузі інформаційної діяльності
через систему навчальних закладів відповідного напряму (журналістики, статистики, бібліотечної і
архівної справи, науково-інформаційної діяльності, інформатики, обчислювальної техніки тощо).
Принципи їхньої діяльності регламентуються Законом України "Про освіту" і іншими
законодавчими актами.
Учасниками інформаційних відносин є громадяни, юридичні особи або держава, які набувають
передбачених законом прав і обов'язків у процесі інформаційної діяльності.
- Підписки на електронні копії періодичних видань. Деякі газети і журнали випускають свої повні
електронні копії і надають до них доступ.
- Аналітичні звіти і дослідження. Замість того, щоб надавати клієнту доступ до баз даних,
компанія може сама, за замовленням клієнта, провести аналіз зберігаються в базі матеріалів та
підготувати для клієнта звіт по його питанню.
- Власні аналітичні матеріали і прогнози. Поряд з аналізом баз даних, компанія може своїми
силами аналізувати ринки, політичну та економічну ситуацію і робити свої прогнози та
дослідження.
державна таємниця - вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки,
науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення
яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані такою (державною
таємницею) у порядку, встановленому Законом України «Про державну таємницю», і підлягають
охороні державою
банківська таємниця - інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала
відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при
наданні послуг банку і розголошення якої може завдати матеріальної чи моральної шкоди клієнту.
(глава 10 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ЦК України)
лікарська таємниця - інформація, яка стала відома медичним працівникам й іншим особам, яким
у зв’язку з виконанням професійних або службових обов'язків стало відомо про хворобу, медичне
обстеження, огляд і результати, інтимну й сімейну сторони життя громадянина, не мають права
розголошувати ці відомості.До лікарської таємниці належать відомості: про перенесені й наявні
захворювання особи-донора; про вживання особою-донором наркотичних речовин і властиві їй
інші форми ризикованої поведінки, що можуть сприяти зараженню донора інфекційними
хворобами, які передаються через кров і за наявності яких виконання донорської функції може
бути обмежено.Батьки (усиновлювачі), опікун, піклувальник мають право на отримання інформації
про стан здоров’я дитини (до 18 років) або підопічного (недієздатної особи).
таємниця нотаріальних дій - сукупність відомостей (про особу, майно, особисті майнові і
немайнові права і обов'язки тощо), отриманих під час вчинення нотаріальної дії або звернення
особи до нотаріуса. При цьому обов'язок дотримання нотаріальної таємниці поширюється не
тільки на самого нотаріуса.Нотаріус та особи, зазначені у статті 1 цього Закону, а також помічник
нотаріуса зобов’язані зберігати нотаріальну таємницю, навіть якщо їх діяльність обмежується
наданням правової допомоги чи ознайомленням з документами і нотаріальна дія або дія, яка
прирівнюється до нотаріальної, не вчинялась.