1.

Інформаційна технологія - це комплекс взаємозалежних, наукових,

технологічних, інженерних дисциплін, що вивчають методи ефективної
організації праці людей, зайнятих опрацюванням і збереженням інформації;
обчислювальну техніку і методи організації і взаємодії з людьми і виробничим
устаткуванням, практичні додатки, а також пов'язані з усім цим соціальні,
економічні і культурні проблеми.
Інтелектуальна інформаційна технологія - прийоми, способи та методи
виконання функцій збирання, зберігання, оброблення, передавання та
використання знань.
Принципова відмінність інформаційної технології від виробничої полягає
в тому, що вона містить елементи творчого характеру, тобто людського
фактора, який не підлягає регламентації та формалізації.

2. Процес керування можна розділити на декілька етапів:

- Збір і обробка інформації.
- Аналіз, систематизація, синтез.
- Постановка на цій основі цілей. Вибір методу керування, прогноз.
- Впровадження вибраного методу керування.
- Оцінка ефективності вибраного методу керування (зворотний зв'язок).
Основні завдання:
- стратегічне планування діяльності фірми на ринку й координація
внутрішньофірмової тактики керування;
- тактичне керування установою при вирішенні основних функцій у
заданій сфері діяльності;
- своєчасне реагування на зміну ситуації.

3. Етапи розвитку інформаційних технологій

I. «Ручна технологія» (до другої половини 19 ст.). Інструментарій: пера,
чорнильниця, телеграф. Мета: представлення інформації у потрібній формі.
II. «Механічна технологія» (з кінця 19 ст.). Інструментарій: друкарська
машинка, телефон. Мета: представлення інформації у потрібній, але більш
зручній формі.
III. «Електрична технологія» (40-60-ті роки 20 ст.). Інструментарій: великі
електрообчислювальні машини і відповідне програмне забезпечення,
друкарські машинки, ксерокси. Мета: зміщення акцентів з формування
представленої інформації на форми.
IV. «Електронна технологія» (з початку 1970-х років). Інструментарій:
великі електрообчислювальні машини і створення на їхній базі автоматичну
систему управління та інформаційно-пошукову систему. Мета: формування
змістовної сторони інформації для управління середовищами різних сфер
суспільного життя (організація аналітичної роботи).
 V.«Комп’ютерна («нова») технологія» (з середини1980-х р.).
Інструментарій: ПК з широким спектром стандартних програм. Мета: процес
персоналізації АСУ, що проявляється у створенні систем підтримки прийняття
рішень для певних спеціальностей.
 4. Як правило, інформаційні системи та технології використовуються з
метою прийняття оптимальних рішень. У теорії систем виділяють як
самостійно функціонуючі інформаційні системи, такі як інформаційно-
розрахункові системи різного призначення, системи керування вантажо- і
пасажироперевізками, геоінформаційні системи, інтелектуальні системи –
експертні, що радять, та інші, так і функціонуючі в складі автоматизованих
систем управління (АСУ). В автоматизованих системах управління вони
відіграють роль інформаційної підсистеми, що здійснює збір, зберігання й
передачу інформації споживачам.

5. Інформаційна система по відшуканню ринкових ніш. При придбанні

товарів у деяких фірмах інформаційна система реєструє дані про покупця, що
дозволяє:
– визначати групи покупців, їхній склад і запити, а потім орієнтуватися у
своїй стратегії на найбільш численну групу;
– посилати потенційним покупцям різні пропозиції, рекламу,
нагадування;
– надавати постійним покупцям товари й послуги в кредит, із знижкою, з
відстрочкою платежів.
Інформаційні системи, що прискорюють потоки товарів. Наприклад,
фірма спеціалізується на поставках продуктів у певну установу у кафе. Як
відомо, мати більші запаси продуктів на складах фірми дуже невигідно, а не
мати їх неможливо. Для того, щоб знайти оптимальне вирішення цієї проблеми,
фірма встановлює термінали в установі, що обслуговується, і підключає їх до
інформаційної системи. Замовник прямо з терміналу вводить свої побажання по
надаваному йому каталогу. Ці дані надходять в інформаційну систему по обліку
замовлень.
Менеджери, роблячи вибірки по замовленнях, що надійшли, приймають
поточні управлінські рішення по доставці замовникові потрібного товару за
короткий проміжок часу. Таким чином, заощаджуються величезні гроші на
зберігання товарів, прискорюється і спрощується потік товарів,
відслідковуються потреби покупців.
Інформаційні системи по зниженню витрат виробництва. Ці
інформаційні системи, відслідковуючи всі фази виробничого процесу,
сприяють поліпшенню керування й контролю, більш раціональному
плануванню й використанню персоналу і, як наслідок, зниженню собівартості
продукції й послуг.
Інформаційні системи автоматизації технології. Суть цієї технології (т.
зв. «менеджмент поступок») полягає в тому, що, якщо дохід фірми залишається
в рамках рентабельності, споживачеві робляться різні знижки залежно від
кількості й тривалості контрактів. У цьому випадку споживач стає зацікавленим
у взаємодії з фірмою, а фірма тим самим залучає додаткове число клієнтів.
Якщо ж клієнт не бажає взаємодіяти з даною фірмою й переходить на
обслуговування до іншої, то його витрати можуть зрости через втрату
надаваних йому раніше знижок.
Інформаційні системи із продажу авіаквитків. Дозволяють
проаналізувати архівні дані за багато років, оцінити перспективи наповнення
салону,призначити розумну ціну на кожне місце, знизити кількість непроданих
квитків та ін. Відомо, наприклад, що в США кожне місце на літак резервується
за три місяці до польоту 1,5 рази, тобто два місця резервуються за трьома
пасажирами.
Інформаційні системи банків. Забезпечують всі види оплат по рахунках
клієнтів. Вони навмисно робляться несумісними з інформаційними системами
інших банків. Таким чином, клієнт попадає в коло послуг банку, з якого йому
важко вийти. В обмін банк пропонує йому різні знижки й безкоштовні послуги.