Зміст

Вступ.........................................................................................................................3
1. Сутність штучного інтелекту.............................................................................4
2. Досвід використання штучного інтелекту в державному управлінні............5
3. Перспективи використання штучного інтелекту в державній службі.........10
Висновки................................................................................................................13
Список використаних джерел..............................................................................14
 3

Вступ

Застосування новітніх інформаційних технологій у всіх сферах життя

сучасного суспільства, зокрема і у сфері державного управління, нині стає
характерною ознакою світового розвитку. Тому процес створення
інформаційного суспільства, його передумови і наслідки, вплив на соціально-
економічний та політичний розвиток країни сьогодні є досить актуальним.
Реальність, що позначувана концептом «інформаційний простір», стала
одним з головних факторів соціокультурного середовища, особливим
середовищем перебування, з яким пов’язані всі сфери суспільного життя –
економічна, соціальна, політична, духовна.
Сучасні інформаційно-комунікаційні технології активно входять в
життя сучасної людини, впливаючи не тільки на інформаційне середовище, в
якому вона співпрацює з іншими членами суспільства, але і змінюючи на
саму людину, її свідомість, спосіб життя, цінності, світогляд.
Інформаційне суспільство є, по суті, новою, вищою фазою розвитку
системи комунікацій різних груп людей, які здійснюються через обмін
інформацією та продукцією задля відтворення та удосконалення власної
життєдіяльності в межах певної суспільної системи.
Наразі розвиток інформаційного суспільства передбачає і розвиток
е-послуг у державному секторі. Нині з метою скорочення бюрократичних
перешкод та в межах власних програм інформатизації державної служби
багато країн уже впроваджують штучний інтелект для надання
адміністративних послуг.
В управлінні державою штучний інтелект може автоматизувати
процеси отримання адміністративних послуг. Єдине, що потрібно для цього
зробити – перенести регламенти з паперу в цифру.
Метою роботи є визначення особливості застосування штучного
інтелекту у державній службі.
 4

1. Сутність штучного інтелекту

Штучний інтелект – це імітація розумової діяльності людини за

допомогою програмного забезпечення. Нейронні мережі, які стосуються ряду
технологій штучного інтелекту, здатні вчитися в міру виконання завдань і
приймати рішення [5, c. 15].
Штучний інтелект – автономна система, що здатна виконувати
завдання без втручання людини в процес, і яка приймає рішення за аналогом
людського мозку і здатна пройти тест Тюрінга «Чи може машина мислити»
або подібний до нього [7, c. 22].
Підґрунтям появи штучного інтелекту стала ера технічного прогресу і
персональних комп’ютерів 50-70-х рр. минулого століття. Фактично, саме
суцільна комп’ютеризація і поява «big data» стали тими факторами, які
визначили сьогодні розвиток штучного інтелекту.
Питання визначення поняття «штучний інтелект» є доволі складним і
широким. До штучного інтелекту можна віднести і ботів, які укладають
угоди на фондовій біржі, розумні холодильники, які можуть придбати їжу,
транспортні засоби із функцією самопаркування, або Siri, яка може придбати
квитки для поїздки. Навіть підбірка фотографій в додатку Instagram – це
аналіз штучним інтелектом попередніх уподобань користувача.
Багато дискусій викликає трактування самого поняття «штучний
інтелект». З одного боку, він трактується дуже абстрактно, як:
 можливість системи автономно підбирати найякісніший варіант
розв’язання проблеми з наперед визначеного набору варіантів;
 зіставлення здібностей і кваліфікації людей з наявними вакансіями;
 здатність автоматизованої системи або комп’ютерної програми
виконувати функції людини, приймаючи оптимальне рішення на основі
аналізу зовнішніх чинників та з урахуванням життєвого досвіду людства;
 вміння розв’язувати складні завдання; здатність до навчання,
узагальнення і аналогій;
 5

 можливість взаємодії із зовнішнім світом шляхом спілкування,

сприйняття й усвідомлення сприйнятого [7, c. 23].
З іншого боку, в літературі зустрічається чимало більш конкретних
його визначень та трактувань як конкретної галузі науки, згідно з якими
штучний інтелект – це:
 робот або програма, яка може замінити людину у будь-якій
діяльності;
 розділ інформатики, що займається формалізацією задач, які
нагадують задачі, виконувані людиною;
 наука і технологія, здатна відтворити процеси мислення людського
мозку і направити їх на створення і обробку різних комп’ютерних програм, а
також інтелектуальних машин, здатних повністю замінити і спростити
людську роботу [7, с. 23].
Про перспективність розвитку штучного інтелекту свідчить той факт,
що обсяг інвестицій у сферу дослідження штучного інтелекту у світі швидко
зростає. У 2018 році він становив 27 млрд дол., з них 55% – частка США.
Світові IT-гіганти щорічно купують десятки стартапів у сфері штучного
інтелекту, витрачаючи на кожен сотні мільйонів доларів.

2. Досвід використання штучного інтелекту в державному управлінні

Сьогодні багато країн уже запроваджують штучний інтелект у сферу

державного управління, тож розглянемо окремі приклади. Так, у 2018 році
уряд Естонії запустив проект з впровадження штучного інтелекту в різні
міністерства для оптимізації державних послуг. А вже в 2019 році
Міністерство зв’язку Естонії представило концепції п’яти сервісів, які
дозволять людям оформляти та отримувати документи онлайн [3].
Наразі Естонія розгорнула впровадження штучного інтелекту в 13
державних установах, де алгоритм може замінити державних службовців. До
кінця 2020 року на базі штучного інтелекту мають працювати 50 публічних
 6

сервісів з надання публічних послуг. Наприклад, інспектори більше не

перевіряють фермерів, які отримують державні субсидії на очистку
сінокісних полів щоліта. Європейське космічне агентство щотижня отримує
супутникові зображення з травня до жовтня. Далі ці фото аналізує машинний
алгоритм, який оцінює кожен піксель фото. Якщо на ділянці випасається
худоба, це є приводом для перевірки поля інспектором власноруч. За два
тижні до закінчення терміну косіння автоматизована система надсилає
фермерам посилання на супутниковий знімок їх поля через текстові
повідомлення або повідомлення електронної пошти [3].
Тіндер для пошуку роботи – ще один державний сервіс Естонії. Його
мета поєднати роботодавця та кандидата. Резюме людини реєструється в базі
даних, після чого алгоритми аналізують вакантні пропозиції та автоматично
відправляють запит на співбесіду чи працевлаштування. Так можна отримати
неймовірний збіг. Близько 72% шукачів роботи, працевлаштованих таким
чином, залишаються на тому ж місці через шість місяців. До впровадження
системи ефективність центру зайнятості, коли вакансії підбирала людина,
складала 58% [3].
В Угорщині також використовують алгоритми штучного інтелекту в
сфері надання державних послуг. Алгоритми використовуються при
оформленні різного роду довідок і документів громадянами (отримання
паспорта, реєстрація автомобіля, оформлення допомоги по догляду за
дитиною), подача заяв (заяви в поліцію або вступ до університету), митне та
податкове декларування юридичними особами, реєстрація фірми,
автоматизація системи державних закупівель.
Відповідно до затверджених критеріїв створення інформаційного
суспільства, в Угорщині сформовано спеціальні центри, які використовують
різні алгоритми. Тут можливо в максимальному обсязі отримати державні
послуги за допомогою віддаленого доступу населення.
Використання штучного інтелекту є важливим моментом є надання
соціальних послуг громадянам Угорщині за допомогою онлайн-оформлення.
 7

Однак для цього потрібно повністю адаптувати населення до взаємодії з

державними органами в новому електронному форматі. У зв’язку з цим в
Угорщині ставлять завдання перепідготовки державних службовців з
урахуванням зміни принципів їх роботи в умовах автоматизації та
інформатизації процесів адміністрування. З урахуванням цього також
проводиться робота з адаптації і прийняття нових законодавчих актів, які
захищаю права і регламентують процес отримання державних послуг в
новому форматі для населення і бізнесу. Нарешті, необхідним завданням у
рамках автоматизації державного адміністрування є також синхронізація
інформаційних систем і баз даних всіх міністерств і відомств для створення
єдиної платформи електронного уряд [10].
При вивченні досвіду Угорщини в галузі розвитку системи
електронного уряду, слід відзначити Систему документації контрольного
управління, яка являє собою сервіс зі здійснення державних послуг в сфері
будівництва. Подача заявок, планів і формування документів проводиться в
електронному форматі. За запитом можуть бути зроблені друковані та
завірені копії документів. При цьому вся інформація про здійснені операції
зберігається на центральному сервері, до якого користувачі можуть
під’єднатися за допомогою мережі Інтернет.
Автоматизація була проведена також і у сфері даних про громадянство
і міграції. Через систему міграційної статистики можна отримати необхідну
інформацію (про мігрантів, про осіб які мають право на проживання тощо) і
здійснити запити за заданими критеріями [11]. У сфері сільського
господарства була створена нова система відшкодування збитку. Вона
працює в рамках надання допомоги фермерам з Фонду відшкодування
збитків та Системи страхування ризиків і передбачає можливість звернення
фермерів за підтримкою до держави в електронному форматі.
Для здійснення електронного документообігу в Угорщині була
створена гібридна система доставки і конверсії. Суть її полягає в
забезпеченні сертифікованої доставки документів на паперовому носії, або в
 8

електронному вигляді. Ця система генерує різного роду документи в

електронній формі. Створені документи можуть бути сертифіковані (завірені)
і відправлені за допомогою засобів обміну цифровою інформацією або ж
роздруковані користувачем і доставлені адресату звичайною поштою.
Для того, щоб запевнити офіційні документи в електронній формі
використовується електронний (цифровий) підпис, який є спеціальним
цифровим кодом. При цьому електронний підпис для різних видів
документів відрізняється, навіть якщо їх підписує одна і та ж людина.
Також в Німеччині у сфері державного управління використовуються
технології штучного інтелекту. Як базу в німецькому проекті використання
штучного інтелекту була обрана сервісно-орієнтована архітектура. У рамках
цієї моделі базовими компонентами електронного управління
адміністративними послугами, які забезпечують основні елементи і можуть
використовуватися для «обслуговування» всіма адміністративними
додатками для горизонтальної взаємодії, є:
 системи управління формами;
 віртуальні поштові відділення;
 німецький каталог адміністративних служб;
 платформи оплати;
 системи управління документами;
 геоінформаційні системи [6, с. 199].
Німецький досвід використання штучного інтелекту має на увазі:
 розгортання системи надання державних послуг в належній
кількості і якості;
 електронну взаємодію між бізнесом і суспільством;
 ідентифікацію особистості: введення електронних посвідчень.
Оскільки громадяни в першу чергу мають справу з місцевою владою,
муніципальні і районні органи управління також беруть участь в проектах
використання штучного інтелекту.
 9

Сьогодні в Німеччині можна подавати через Інтернет свої податкові

декларації. З часом кількість державних послуг, доступних в онлайн-режимі,
збільшуватиметься. Наприклад, у Берліні уже працює онлайн-процедура
реєстрації автомобілів.
Заявила про свої наміри замінити частину державних службовців й
Індонезія. У боротьбі проти бюрократії президент Індонезії Джоко Відодо
наказав замінити два ранги державних службовців штучним інтелектом.
Наразі в державних органах в Індонезії є чотири рівні чиновників. Третій і
четвертий рівні скасують, замість них стане працювати штучний інтелект,
який зменшить рівень бюрократії в країні.
В Індії мають намір створити систему єдиного державного управління
за допомогою таких сучасних технологій, як блокчейн, штучний інтелект,
віртуальну реальність, дрони і хмарні обчислення. Зараз уряд під егідою
прем’єр-міністра Нарендри Моді активно просуває стратегію єдиного
управління та пропонує до впровадження індійську корпоративну
архітектуру IndEA.
В межах цієї стратегії планується ліквідація секретаріатів, які
застосовують паперову документацію і заміна їх на хмарний хаб. У хмарному
просторі планується виконувати не тільки зберігання даних, але і розробку
урядових програм.
Ще одним важливим питанням є інтеграція різних платформ
електронного управління по всій країні. У зв’язку з тим, що кожен
державний департамент працював над різними системами програмного
забезпечення, необхідно, щоб всі вони об’єднувалися однією онлайн-
платформою. Актуальною проблемою є необхідність перепідготовки
персоналу, навчання співробітників державних департаментів новим
навичкам, поводження з програмами останнього покоління.
Найближчим часом в Індії планують створити «Єдину національну
платформу», яка охопить систему електронного урядування в усіх індійських
штатах. Деякі штати вже презентували власні розробки з використанням
 10

алгоритмів штучного інтелекту, наприклад, уряд Харьяна представив

використання безпілотників для моніторингу територій; штат Одіші
презентував OSWAS – систему управління файлами, кореспонденцією,
обробкою файлів, внутрішнього обміну повідомленнями та аудиту;
Раджастхан – ефективну платформу електронного управління Raj-Kaj.

3. Перспективи використання штучного інтелекту в державній службі

Як бачимо з дослідження проведеного вище, сьогодні багато країн

використовують або планують використовувати штучний інтелект в сфері
надання адміністративних послуг для населення. Проте, існують деякі
правові проблеми у повсюдному запроваджені штучного інтелекту.
Штучний інтелект став реальністю, і як будь-яка нова реальність, вона
вимагає законодавчого регулювання. Ключовим питанням є автономна
робота алгоритмів та ступінь участі третіх сторін в управлінні штучним
інтелектом. Тут виникає правовий конфлікт у межах законодавства, оскільки
алгоритм не може нести відповідальність за дії або бездіяльність. Питання
відповідальності набагато складніше, ніж просто вказати пальцем на того,
хто винен у випадку інциденту, коли штучний інтелект приймає хибне
рішення. Адже він побудований за аналогом інтуїтивного прийняття рішень
людиною, але це все ще машина [4, с. 20].
Можливість штучного інтелекту приймати рішення залежить напряму
від коду, який написав розробник. Сьогодні вчені борються за розширення
пізнавальних здібностей машини. Тому штучний інтелект досить важко
притягнути до відповідальності, бо навіть творці алгоритмів точно не знають,
чому алгоритм прийняв це рішення і саме в той момент.
На основі аналізу найрізноманітнішої інформації про особу, штучний
інтелект може отримати будь-які персональні дані, які не завжди можуть
мати органи безпеки. Та, на відміну від органів безпеки, за якою стоїть
 11

держава, за штучним інтелектом завжди стоїть людина, і що вона робитиме з

отриманими даними знає лише вона.
Якщо говорити про вектори розвитку національних законодавств в
сфері використання штучного інтелекту в державному управлінні, то тут
знову ж таки варто звернути увагу на Рекомендації Організації економічного
співробітництва та розвитку щодо штучного інтелекту та прийняті у червні
2019 року нею ж Загальні людиноцентричні принципи G20, а також
Координаційний план та Етичні рекомендації щодо надійності штучного
інтелекту [12], напрацьовані Європейською комісією. Рекомендації ОЕСР
структурно мають дві великі складові:
1) принципи відповідального управління надійного штучного
інтелекту;
2) національна політика та міжнародна співпраця.
Зокрема, документ встановлює п’ять взаємопов’язаних принципів:
зростання, сталий розвиток та добробут; людиноцентричні цінності і
справедливість; прозорість та зрозумілість; надійність, захист та безпека;
відповідальність.
Натомість, Координаційний план Єврокомісії, окрім підвищення
технологічного та промислового потенціалу, передбачає забезпечення
правового та етичного підґрунтя, що відповідатиме цінностям Європейського
Союзу та Європейській Хартії з прав людини.
Важливо, що згадані документи, які показують сучасну тенденцію
щодо обробки персональних даних, роблять акцент на етичності та захисті
прав людини. При цьому основними питаннями стають свобода, гідність,
автономність, приватність, недискримінація, рівність, соціальна
справедливість та трудові права.
Таким чином, сьогодні багато функцій державного службовця із
надання адміністративних послуг населенню може виконувати штучний
інтелект, проте повністю замінити державних службовців він наразі не може.
 12

На шляху розвитку штучного інтелекту лежить ще багато проблем, і мова йде

не тільки про технічні, але про правові, етичні тощо.
 13

Висновки

Штучний інтелект – це імітація розумової діяльності людини за

допомогою програмного забезпечення. Нейронні мережі, які стосуються ряду
технологій штучного інтелекту, здатні вчитися в міру виконання завдань і
приймати рішення.
Про перспективність розвитку штучного інтелекту свідчить той факт,
що обсяг інвестицій у сферу дослідження штучного інтелекту в світі швидко
зростає. У 2018 році він становив 27 млрд дол., з них 55% – частка США.
Світові IT-гіганти щорічно купують десятки стартапів у сфері штучного
інтелекту, витрачаючи на кожен сотні мільйонів доларів.
Сьогодні багато країн використовують, або планують використовувати
штучний інтелект в сфері надання адміністративних послуг для населення.
Було розглянуто приклади впровадження штучного інтелекту таким
країнами, як Естонія, Угорщина, Німеччина. Планують впроваджувати
штучний інтелект Індонезія та Індія.
Сьогодні багато функцій державного службовця із надання
адміністративних послуг населенню може виконувати штучний інтелект,
проте повністю замінити державних службовців він наразі не може. На
шляху розвитку штучного інтелекту лежить ще багато проблем, і мова йде не
тільки про технічні, але про правові, етичні тощо.
Штучний інтелект – це реальність, яка вже існує. Важливим завданням
є не відійти, а оптимізувати потенційні ризики від нього. Цей процес,
безумовно, повинен бути чітко регламентованим та мати якісні цілі.
 14

Список використаних джерел

1. Авксентьєва Т. Г. Інформаційне суспільство: новий образ влади в

умовах техногенної цивілізації. Вісник Харківського національного
університету імені В. Н. Каразіна. Сер. Питання політології. 2013. № 1060.
Вип. 23. С. 10–16.
2. Віткін Л. Розвиток електронного урядування та СУЯ за моделлю
CAF в органах влади ЄС. Стандартизація. Сертифікація. Якість. 2010. № 4.
С. 52–59.
3. Воронков О. Навіщо потрібен штучний інтелект на державній
службі : веб-сайт. URL: https://nv.ua/ukr/techno/technoblogs/zachem-nuzhen-
iskusstvennyy-intellekt-na-gosudarstvennoy-sluzhbe-50043529.html (дата
звернення: 15.01.2020).
4. Данильян О. Г., Дзьобань О. П. Інформаційне суспільство:
морально-етичний дискурс. Інформація і право. 2014. № 1. С. 16–25.
5. Нікітіна Л. О., Нікітін С. О. Моделі та методи штучного інтелекту у
комп’ютерних іграх. X.: «Друкарня Мадрид», 2018. 102 с.
6. Охотнік Ю. О. Роль інформаційної політики у лідерстві Німеччини
в європейському союзі. Європейські перспективи. 2013. № 7. С. 194–201.
7. Погореленко А. К. Штучний інтелект: сутність, аналіз
застосування, перспективи розвитку. Науковий вісник Херсонського
державного університету. Сер. Економічні науки. 2018. Випуск 32. С. 22–27.
8. Погребняк І. Є. Електронний уряд (e-government) і електронне
урядування (e-governance): поняття та принципи функціонування. Право та
інновації. 2014. № 3. С. 26–35.
9. Улянівський Т. Штучний інтелект – це продовження еволюції : веб-
сайт. URL: https://zbruc.eu/node/71907 (дата звернення: 15.01.2020).
10. eGovernment in Hungary : веб-сат. URL: http://eugo.gov.hu/key-facts-
about-hungary/egovernment-hungary (дата звернення: 15.01.2020).
 15

11. Innovation in public administration – an operating e-state : веб-сайт.

URL: http://ivsz.hu/en/focus/e-government/ (дата звернення: 15.01.2020).
12. G20 Ministerial Statement on Trade and Digital Economy : веб-сайт.
URL: https://www.mofa.go.jp/files/000486596.pdf (дата звернення: 15.01.2020).
13. ETHICS GUIDELINES FOR TRUSTWORTHY AI : веб-сайт.
URL: https://ec.europa.eu/newsroom/dae/document.cfm?doc_id=60419 (дата
звернення: 15.01.2020).
14. Coordinated Plan on Artificial Intelligence (COM(2018) 795 final) : веб-
сайт. URL: https://ec.europa.eu/knowledge4policy/publication/coordinated-plan-
artificial-intelligence-com2018-795-final_en (дата звернення: 15.01.2020).