«Сталі моделі розвитку сільських територій»

Маєвська Наталія Іванівна

аспірантка кафедри менеджменту організацій
і адміністрування ім. М.П. Поліщука

Актуальність. Сталий розвиток сільських територій неможливо

забезпечити без постійного вдосконалення економічної, соціальної та екологічної
діяльності суспільства, що базується на інноваціях. Метою дослідження є
обґрунтування інноваційних підходів до формування сталих бізнес-моделей
розвитку сільських територій на основі Helix-моделювання в умовах викликів,
спричинених пандемією COVID-19. У рамках концепції процеси соціалізації та
діджиталізації суспільства представлені як нові конкурентні переваги сталих
моделей розвитку сільських територій. У цьому дослідженні трансфер знань і
практичного досвіду представлені як основа для впровадження інновацій.
Новизна. Пандемія COVID-19 показала, скільки несподіваних ризиків існує
в ланцюгах доданої вартості. Багато виробничих потужностей зупинилися, а
традиційні ланцюжки доданої вартості були розірвані. Підприємці перебували у
відчайдушному пошуку нових рішень, моделей та ділових відносин. В умовах
глобальних викликів 2019-2020 років стратегія виживання стала пріоритетною для
бізнесу всіх масштабів. Підприємці активно провадили трансформацію у бік
діджиталізації. Формальне та неформальне спілкування відбувалось через
соціальні мережі та месенджери. Стрімкий перехід усіх сфер діяльності людини на
діджитал-основу викликав гостру потребу у нових знаннях.
На цей запит відповіли різноманітні освітні організації. З'явилися нові
можливості для персонального зростання – освітні тренінги та програми у мережі
інтернет. За допомогою онлайн-інструментів активні підприємці почали
налагоджувати нові ділові зв’язки, а підприємці-початківці, що проживають у
сільській місцевості, отримали доступ до актуальної бізнес-інформації, яку раніше
можна було отримати лише у офлайн-форматі. Таке навчання було дорого
вартісним та недоступним через віддаленість від великих міст та неможливість
відриву від технологічного процесу на селі.
У 2019-2020 рр. поведінка споживачів та механізми прийняття ними рішень
про придбання товарів та послуг також змінились, як і спосіб здійснення ними
покупки. Локдаун посприяв просуванню здійснення покупок онлайн. За даними
таких джерел як НБУ, ukrstat.gov.ua, allretail.ua, evo.business та ін., у 2020 р. об’єми
онлайн-продажів виросли на 41% і склали 9% від усього рітейлу.
Проблема сучасного економічного розвитку полягає у тому, що виробник і
споживач по-різному оцінюють цінність продукту.1 Щоб краще зрозуміти свого
споживача, виробник повинен «поставити себе» на його місце, зрозуміти, до якої
1
1. Гурняк І. Л., Дацко О. І., Яремчук О. І. Додана вартість як базис економічного розвитку. Регіональна
економіка. 2015. №1. С. 37-47
соціальної групи він належить, якими мотивами керується при здійсненні вибору,
як оцінює користь/шкоду, що принесе суспільству/навколишньому середовищу
споживання того чи іншого продукту.2
З огляду на це, дослідження спрямоване на теоретичне та методологічне
обґрунтування інноваційної моделі соціальної взаємодії у агропродовольчій галузі
(AFSN-модель) та аргументацію її переваг у невизначених умовах функціонування
глобальних ланцюжків доданої вартості продуктів харчування.
Його метою визначено обґрунтування інноваційних підходів до формування
сталих бізнес-моделей розвитку сільських територій на основі Helix-моделювання 3
в умовах викликів, спричинених пандемією COVID-19.
Основна частина. Основою розвитку сільських територій є не лише
економічний потенціал підприємств, що розташовані та функціонують у межах
територіальної одиниці, але й освітньо-кваліфікаційний потенціал її громади. Щоб
вистояти у турбулентні часи, вітчизняні мікрофермери та виробники крафтової
продукції, що проживають на сільських територіях також активно навчались та
використали час змін як можливість до зростання. Об’єктом дослідження
виступила група фермерів GESI (Gender Equality and Social Inclusion – гендерна
рівність та соціальна інклюзія), що були відібрані на конкурсній основі для участі
у всеукраїнській онлайн-навчальній програмі. Параметри цільової групи:
- кількість – 100 представників мікро та малого агробізнесу України, що
проживають у сільській місцевості;
- спеціалізація – вирощування, переробка та реалізація нішевих культуру,
продуктів тваринництва, крафтових продуктів харчування;
- локалізація – територія України, за винятком тимчасово окупованих
територій;
- соціальна роль – засновники та власники бізнесу, домогосподарства,
бізнесмени-початківці, експерти агропродовольчого ринку.
Дослідження базується на соціологічному опитуванні групи фермерів GESI,
проведеному у 2020–2021 рр., що дозволяє оцінити зміни моделі взаємодії
фермерів до навчання на спеціалізованій програмі та після неї. Базовий метод
соціологічного дослідження – пряме опитування телефоном, онлайн-анкетування
(анкета доступна за посиланням: https://bit.ly/3mggnse). Освітня онлайн програма
була спрямована на розвиток особистісних якостей та бізнес-навичок учасників,
таких як: лідерство, стратегічне мислення, управління проєктами, сталий
маркетинг, стратегічні комунікації, управління фінансовими ресурсами, стале
землекористування, створення стійких бізнес-моделей. Напрацювання нових
якостей сприяло мультиплікації доданої вартості продуктів, які вироблялися
досліджуваною групою фермерів. Методологічна рамка дослідження формується
2
Шмиголь Н.М. Аналіз методів формування доходів підприємства в ринковій економіці. Держава та регіони. Серія:
Економіка та підприємництво. 2010. № 2. С. 233-236
3
Carayannis E.G., Campbell D.F. 'Mode 3' and 'Quadruple Helix': toward a 21st century fractal innovation ecosystem.
International Journal of Technology Management. 2009. № 46(3–4). Р. 201–234.
довкола визначення доданої вартості продукту як сукупності цінностей, що
розділяють і виробник, і споживач.
Даний концептуальний підхід дозволяє розкрити методологічний зміст
поняття «додана вартість» з позицій споживача – це якісні та кількісні
перетворення, що здійснюються виробником відносно матеріалів, сировини та
інформації з метою надання їм нової форми, властивостей та змістів, які
відповідають меті діяльності та філософії виробника та найкращим чином
відповідають потребам ринку.4 Сучасний споживач розглядає товар чи послугу
через призму певних філософських поглядів, таких як екологічність, сталість,
соціальна відповідальність, тощо. Споживач «наймає» продукт для вирішення
певної проблеми (методологія «Job-to-be-done»). У зв’язку з пандемією споживачі
почали віддавати перевагу корисним продуктам, що покращують стан здоров’я.
Дизайн-модель соціальної взаємодії суб’єктів аграрного бізнесу в контексті
створення доданої вартості (AFSN-модель) розроблена на основі Helix-
моделювання5 (рис. 1):

Рис. 2. Дизайн-модель соціальної взаємодії у агропродовольчій галузі

(AFSN-модель)
Джерело: розроблено автором.

4
Маєвська Н.І. Визначення поняття «додана вартість» із позиції створення цінності для споживача в сучасних
умовах. Збірник Міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні проблеми економіки, фінансів,
менеджменту і права в сучасних умовах. С. 67-69. http://www.economics.in.ua/2021/04/blog-post_20.html
5
Steenkamp, R. J. The quadruple helix model of innovation for Industry 4.0. 2019. Acta Commercii, 19(1), a820.
 Основою для розробки запропонованої моделі соціальної взаємодії стали
такі наукові методи та підходи: кластерна модель Портера; модель Quintuple Helix
та її функції, модифіковані Караяннісом та Кемпбеллом, Бартом 6, Ецковіцем та
Лейдесдорфом7; розширена модель Farmer to Farmer8 (від фермера до фермера):
проблеми сталості та масштабування.
Об’єднані довкола спільної ідеї та цінностей, учасники моделі соціальної
взаємодії відмічають вищу стійкість до зовнішніх викликів в умовах
невизначеності порівняно із бізнес-моделями, у яких вони працювали раніше,
тобто таких, що передбачають формалізовані відносини (контракти, угоди тощо).
В даному випадку мова йде про відкриті системи, які працюють за іншою логікою.
Основою пропонованої моделі соціальної взаємодії є спільні цінності, які
розділяють всі учасники. У моделі відсутні елементи, які виступають як об’єкти
взаємодії, а всі елементи є суб’єктами (учасниками або експертами). Вони
об’єднуються довкола спільної мети (місії) та майбутнього бажаного стану (візії),
де всі елементи моделі мають пройти трансформацію на шляху до його реалізації
(стратегія розвитку).
Висновки. Отже, побудована дизайн-модель соціальної взаємодії суб’єктів
агробізнесу в контексті створення доданої вартості характеризується такими
перевагами: 1) відкрита мережева логіка – всі елементи діють відповідно до
загальних цінностей та цілей; 2) AFSN-модель не потребує капітальних вкладень;
3) додана вартість є наслідком взаємодії елементів системи; 4) модель можна
легко множити та масштабувати; 5) модель є більш стійкою, в порівнянні з
офлайн-моделями, що передбачають формалізовані зв’язки; 6) соціальний ефект є
наслідком взаємодії елементів моделі: самозайнятість, приклад для наслідування,
немає обмежень по віку, статі, фінансах. Ключовою суб’єктною перевагою
досліджуваних представників групи фермерів GESI є оволодіння набором дієвих
інструментів та досвідом їх застосування, що дозволяє здійснювати позитивний
вплив на територіальну громаду, просувати власні успішні практики ведення
бізнесу, навчати підприємців-початків, об’єднувати фермерів довкола спільної
ідеї, створювати нові бізнеси та продукти.

6
Carayannis E.G., Campbell D.F., Barth T.D. 2012. The Quintuple Helix innovation model: global warming as a challenge
and driver for innovation. Journal of Innovation and Entrepreneurship. Available at:
https://www.researchgate.net/publication/257884675
7
Etzkowitz H., & Leydesdorff, L. The Dynamics of Innovation: From National Systems and 'Mode 2' to a Triple Helix of
University-Industry-Government Relations. Research Policy. 2000. № 29(2). P. 109–123.
8
M. S. Meena, R.B. Kale, S.K. Singh. 2016. Farmer-to-Farmer Extension Model: Issues of Sustainability& Scalability in Indian
Perspective. ISEE NATIONAL SEMINAR. https://krishi.icar.gov.in/jspui/bitstream/123456789/1860/1/Meena%20et
%20al.pdf