СЛАЙД 1

Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні я коротко розповім вам про Міленіумський саміт
ООН, який пройшов у вересні 2000 року. Річ у тім, що ця подія відіграла вагому роль у
формуванні глобального порядку денного розвитку і стала відправною точкою для
багатьох сучасних глобальних ініціатив.

СЛАЙД 2

Глобальні ризики зазвичай визначаються різними організаціями, експертами та

дослідниками, які проводять аналіз поточних трендів, подій і факторів, які можуть
вплинути на світову стабільність. Деякі з ключових дослідницьких організацій у цій галузі
включають Всесвітній економічний форум (WEF), ООН, Банк світового рекорду (World
Bank), МГУ (Міжнародна група з екології), та інші.

Страх перед глобальними ризиками зумовлений їхньою потенційною здатністю

спричинити серйозні та масштабні негативні наслідки для людства, економіки та
природного середовища. Ось кілька причин, чому цим ризикам приділяється особлива
увага:

Перехресний вплив: Глобальні ризики часто взаємопов'язані і можуть посилювати один

одного. Наприклад, зміна клімату може призвести до екологічної деградації, що своєю
чергою викличе геополітичну напругу.

Межі невизначеності: Багато глобальних ризиків характеризуються високим ступенем

невизначеності. Це створює складнощі для розроблення стратегій і ухвалення рішень.

Глобальна природа проблем: Багато з цих ризиків долають кордони національних держав,
і їхнє розв'язання вимагає спільних зусиль світової спільноти.

Можливі наслідки для людства: Глобальні ризики, як-от зміна клімату або епідемії,
можуть мати серйозний вплив на життя, здоров'я і добробут мільярдів людей.

Еволюція і нові загрози: Технологічні та соціальні зміни створюють нові ризики, такі як
кібератаки, штучний інтелект або зміна екосистем.

Приділяти увагу глобальним ризикам важливо для створення ефективних стратегій

запобігання та пристосування, мінімізації потенційних загроз і забезпечення стійкості
нашого світу. Це також підкреслює необхідність співпраці між державами, корпораціями
та громадянським суспільством для розроблення та реалізації спільних рішень.

СЛАЙД 3
Цілі Сталого Розвитку (ЦСР) - це набір глобальних цілей, запропонованих Організацією
Об'єднаних Націй, спрямованих на розв'язання різноманітних проблем, з якими стикається
світова спільнота. ЦСР є продовженням і уточненням Міленіумських Розвинених Цілей
(MDGs), і були прийняті у вересні 2015 року на саміті ООН зі сталого розвитку.

Важливо зазначити, що ЦСР охоплюють широкий спектр тем, включно з боротьбою з

бідністю, забезпеченням здоров'я, боротьбою зі зміною клімату, справедливістю і
рівністю, інноваціями та багатьма іншими аспектами сталого розвитку. Загалом ЦСР
включають 17 цілей зі 169 підцілями.

Зв'язок між глобальними ризиками і ЦСР ООН полягає в тому, що ЦСР є зведенням
стратегічних завдань, спрямованих на вирішення ключових проблем, які є джерелом
глобальних ризиків. Ось кілька аспектів зв'язку:

Глобальні виклики: ЦСР розроблялися з урахуванням глобальних викликів, таких як зміна

клімату, погіршення стану екосистем, нерівність, бідність та інші проблеми, які можуть
стати джерелом глобальних ризиків.

Інтеграція в підході до сталого розвитку: ЦСР об'єднують соціальні, економічні та

екологічні аспекти, прагнучи до сталого та збалансованого розвитку. Цей інтегрований
підхід допомагає пом'якшити та запобігти глобальним ризикам.

Ухилення від небажаних сценаріїв: ЦСР надають рамку для співробітництва держав,
бізнесу та громадянського суспільства у розв'язанні проблем, які можуть призвести до
небажаних сценаріїв, пов'язаних із глобальними ризиками.

Моніторинг і звітність: ЦСР також включають механізми моніторингу та звітності, що дає

змогу відслідковувати прогрес у досягненні цілей і реагувати на мінливі умови, включно з
глобальними ризиками.

Таким чином, Цілі Сталого Розвитку являють собою комплексний підхід до вирішення
глобальних проблем, сприяючи тим самим запобіганню та управлінню глобальними
ризиками.

СЛАЙД 4

Глобальні екологічні проблеми являють собою широкий спектр викликів, пов'язаних із

впливом людської діяльності на навколишнє середовище та його ресурси. Ці проблеми
мають масштабні наслідки для екосистем, біорізноманіття, здоров'я людини та стійкості
планети в цілому. Ось деякі з ключових глобальних екологічних проблем:
Зміна клімату: Викиди парникових газів, таких як вуглекислий газ (CO2) і метан,
спричинені промисловою діяльністю, забезпечують глобальне потепління і зміну
кліматичних умов. Це призводить до екстремальних погодних подій, почастішання
природних катастроф і підняття рівня морів.

Втрата біорізноманіття: Відсутність поваги до природних ресурсів та екосистем

призводить до втрати видів, вимирання тварин і знищення природних місць існування. Це
створює дисбаланс в екосистемах і може спричиняти ланцюгові реакції з
непередбачуваними наслідками.

Забруднення води і повітря: Викиди токсичних речовин в атмосферу і скиди

забруднювальних речовин у водойми призводять до забруднення повітря і води. Це
створює загрозу для здоров'я людини, водних екосистем і біорізноманіття.

Використання невідновлюваних ресурсів: Надмірне використання нафти, газу, вугілля та

інших невідновлюваних ресурсів призводить до виснаження природних запасів, зміни
ландшафтів і створення проблем у сфері енергетики.

Пластикове забруднення: Масове виробництво і використання пластикових матеріалів

призводить до серйозного забруднення морів і океанів. Пластикові відходи чинять
негативний вплив на морське життя і людське здоров'я.

Загрози лісам: Вирубка лісів, несанкціоноване вирубування і лісові пожежі створюють

загрозу для лісових екосистем та їхньої ролі в поглинанні вуглецю і підтримці
біорізноманіття.

Проблеми з відходами: Накопичення твердих і токсичних відходів призводить до

серйозних проблем у сфері управління відходами, забруднення ґрунтів і водойм.

Ці екологічні проблеми взаємопов'язані і вимагають спільних зусиль світової спільноти

для пошуку стійких рішень. Прагнення до сталого споживання, впровадження нових
технологій, охорона природи та ефективне використання ресурсів є ключовими
компонентами підходу до вирішення цих проблем.

СЛАЙД 5

Сталий розвиток, як концепція, будується на трьох основних стовпах, які являють собою
економічний, екологічний і соціальний виміри. Давайте розглянемо кожен із них:

Економічний Стовп (Процвітання): Економічний вимір сталого розвитку фокусується на

забезпеченні стійкості та процвітання економіки. Це охоплює створення робочих місць,
стійке споживання ресурсів, розвиток інфраструктури та підтримання стабільної
фінансової системи.

Соціальний Стовп (Тому): Соціальний вимір пов'язаний зі створенням справедливого та

інклюзивного суспільства. Він включає в себе забезпечення рівності, справедливості,
доступу до освіти, охорони здоров'я, а також захист прав людини та соціальну інтеграцію.

Екологічний Стовп (Планета): Екологічний вимір фокусується на збереженні та

відновленні природного середовища. Це охоплює стале використання природних ресурсів,
боротьбу зі зміною клімату, збереження біорізноманіття, охорону екосистем і управління
відходами.

Сталий розвиток знаходиться в центрі перетину цих трьох стовпів. Це означає, що для
досягнення стійкості необхідний баланс між економічним, екологічним і соціальним
розвитком. Наприклад, економічне зростання не повинно відбуватися за рахунок
вичерпання природних ресурсів або порушення соціальної справедливості.

Щодо виокремлення екології, то екологічний стовп підкреслює важливість збереження

довкілля як невід'ємного компонента стійкості. Він закликає до управління природними
ресурсами таким чином, щоб вони зберігалися для майбутніх поколінь, а також до
зниження впливу людської діяльності на екосистеми планети. Екологічний вимір також
пов'язаний із розумінням, як людство може співіснувати з природою, мінімізуючи
негативні впливи.

СЛАЙДЫ 6-8

Енергія та викиди парникових газів:

 Зростання використання енергії: За останні десятиліття відбулося помітне

зростання споживання енергії, особливо в країнах, що стрімко розвиваються. Це
зростання пов'язане з індустріалізацією, збільшенням числа домогосподарств,
автомобільним транспортом та іншими факторами.
 Емісії СО2: Збільшення використання енергії, що базується на нафті, газі та вугіллі,
призводить до збільшення викидів парникових газів, включно з вуглекислим газом
(CO2). Це впливає на зміну клімату і є серйозною екологічною проблемою.
 Виробництво вугілля: У різних регіонах світу спостерігається різноманітна
динаміка у виробництві вугілля. У деяких країнах рівень видобутку вугілля
знижується у зв'язку з переходом до чистіших джерел енергії, тоді як в інших він
може залишатися високим.

Ловля риби, виробництво м'яса та фермерські землі:

  Ловля риби: Світовий рівень лову риби стикається з викликами через надлишок і
неправильну управлінську практику. Неконтрольована ловля може призвести до
перевтоми рибних ресурсів, загрожуючи світовому біорізноманіттю в океанах.
 Виробництво м'яса: Зі збільшенням чисельності населення і зміною харчових
звичок спостерігається збільшення виробництва м'яса. Зростаючий попит на м'ясо
веде до інтенсивного скотарства, що може створювати проблеми зі стійкістю,
включно з деградацією ґрунтів, вимогами води та викидами парникових газів.
 Частка фермерських земель: Збільшення чисельності населення та споживання
призводить до збільшення потреби в сільському господарстві. Це може
супроводжуватися розширенням сільськогосподарських земель, що впливає на
природні екосистеми та біорізноманіття.

ВВП і кількість населення:

 ВВП (Валовий внутрішній продукт): Протягом останніх десятиліть багато країн

прагнули до економічного зростання, що відображається у збільшенні ВВП. Однак,
у деяких випадках, це зростання може супроводжуватися негативними
екологічними наслідками, як-от погіршення якості повітря, втрата природних
середовищ існування тощо.
 Кількість населення: Світова чисельність населення продовжує зростати, що
впливає на споживання ресурсів і створює додатковий тиск на навколишнє
середовище. Спільно зі збільшенням рівня споживання, цей фактор є ключовим
при оцінці впливу на екологічні системи.

Загалом, ці тренди наголошують на необхідності розроблення стійких підходів до

енергетики, харчового виробництва та використання ресурсів для забезпечення
економічного розвитку, які при цьому мінімізують негативний вплив на навколишнє
середовище.

СЛАЙД 9

1. Державні дії:

 Упровадження екологічних стандартів і законодавства:

o Суть заходу: Встановлення та суворе дотримання екологічних стандартів і
законів, що регулюють діяльність підприємств і громадських організацій з
метою мінімізації негативного впливу на навколишнє середовище.
 o Приклади дій: Введення обмежень на викиди шкідливих речовин,
регулювання використання природних ресурсів, впровадження програм з
обов'язкового перероблення відходів.
 Фінансові стимули:
o Суть заходу: Надання фінансових заохочень і пільг для організацій і
підприємств, що здійснюють діяльність, спрямовану на зниження
негативного впливу на довкілля або використання чистих технологій.
o Приклади дій: Виділення державних субсидій на проекти відновлюваної
енергії, податкові пільги для компаній, що скорочують викиди парникових
газів.
 Міжнародне співробітництво:
o Суть заходу: Співпраця держав на міжнародному рівні для розроблення та
впровадження спільних стратегій і рішень щодо глобальних екологічних
проблем.
o Приклади дій: Участь у міжнародних екологічних конвенціях та угодах,
обмін досвідом і передача технологій для боротьби зі спільними
проблемами.
 Формування національних парків і заповідників:
o Суть заходу: Створення охоронюваних природних територій для
збереження біорізноманіття та природних екосистем.
o Приклади дій: Оголошення нових національних парків, посилення правил
використання природних ресурсів у заповідних зонах, проведення заходів з
охорони та відновлення унікальних природних об'єктів.

2. Дії підприємств

 Екологічно стійкі практики:

o Суть заходу: Впровадження у виробничі та бізнес-процеси практик,
спрямованих на мінімізацію негативного впливу компанії на довкілля.
o Приклади дій: Використання відновлюваних джерел енергії, оптимізація
виробничих процесів з метою скорочення споживання ресурсів і створення
продуктів, що легко піддаються переробці.
 Дослідження та інновації:
o Суть заходу: Інвестування в наукові дослідження та розроблення
інноваційних технологій з урахуванням екологічної стійкості.
 o Приклади дій: Розробка нових матеріалів, енергоефективних технологій,
альтернативних джерел енергії для заміни традиційних, участь у проєктах,
спрямованих на зниження екологічного впливу галузі.
 Відповідальне управління відходами:
o Суть заходу: Мінімізація відходів виробництва та ефективне управління
відходами з метою зниження негативного впливу на навколишнє
середовище.
o Приклади дій: Впровадження систем переробки відходів, зменшення
використання пакувальних матеріалів, створення замкнутого циклу
виробництва, де відходи можуть бути знову використані у виробничих
процесах.
 Зниження викидів:
o Суть заходу: Мінімізація викидів шкідливих речовин і газів в атмосферу в
результаті виробничої діяльності компанії.
o Приклади дій: Впровадження чистих технологій, використання фільтрів і
обробки газів для зниження викидів, участь у програмі зниження викидів
парникових газів.

3. Дії людей

 Енергозбереження в побуті:
o Суть заходу: Скорочення споживання енергії в повсякденному житті для
зниження впливу на навколишнє середовище.
o Приклади дій: Використання енергоощадних ламп і побутової техніки,
регулярна перевірка й обслуговування систем опалення та кондиціонування,
вимкнення електроприладів за їхньої непотрібності.
 Роздільний збір відходів:
o Суть заходу: Поділ побутових відходів на компоненти, які можна
переробляти, і компоненти, які не переробляються, для ефективнішого
перероблення.
o Приклади дій: Роздільний збір пластику, паперу, скла і металу, участь у
програмі утилізації відходів, використання матеріалів, що переробляються.
 Екологічне споживання:
o Суть заходу: Усвідомлений вибір товарів і послуг з урахуванням їхнього
екологічного впливу, підтримка стійких і відповідальних виробників.
 o Приклади дій: Купівля продуктів з етикетками "органічне", "без упаковки",
відмова від використання одноразових товарів, вибір енергоефективних та
екологічно чистих товарів.
 Освіта та просвітництво:
o Суть заходу: Підвищення рівня знань та обізнаності про проблеми довкілля,
його охорону та стійкість.
o Приклади дій: Участь в освітніх програмах і заходах, читання літератури з
екології, поширення інформації в суспільстві про необхідність турботи про
природу.

СЛАЙД 10

Блакитна економіка - це концепція економічного розвитку, яка прагне збалансованої

взаємодії людини з природою та забезпечує стійкість як для екології, так і для суспільства.
На відміну від "зеленої економіки", яка орієнтована на зниження негативного впливу,
блакитна економіка акцентує увагу на позитивних змінах, спрямованих на відновлення
природи та створення сприятливих умов для життя.

Блакитна економіка являє собою перехід від обмеженого підходу "зеленої"

екоефективності до більш амбітного принципу: "Stop doing less bad. Do more good". Ця
концепція порушує важливе питання про те, як не тільки зменшити негативний вплив, а й
активно внести позитивні зміни, які сприятимуть відновленню природи та створенню
сприятливих умов для майбутніх поколінь.Деякі ключові аспекти блакитної економіки
включають:

Відновлення екосистем

Блакитна економіка пропонує переглянути підхід до використання природних ресурсів.

Замість традиційного "випуску і викиду" акцент робиться на відновленні екосистем,
включно з лісами, річками, океанами і біорізноманіттям. Це має на увазі не тільки
зменшення негативного впливу, а й активну участь у проєктах із відновлення природи, як-
от висаджування дерев, створення захищених природних зон і відновлення видів, що
вимирають.

Створення стійких робочих місць

У рамках блакитної економіки порушується питання про створення нових робочих місць,
пов'язаних зі стійким використанням ресурсів. Це охоплює підтримку і розвиток галузей,
спрямованих на виробництво екологічно чистих товарів і послуг, а також створення
робочих місць, пов'язаних із відновленням і охороною навколишнього середовища.
Інновації та технології

Блакитна економіка сфокусована на інноваціях і розробці технологій, спрямованих на

позитивний вплив на навколишнє середовище. Це охоплює створення і використання
нових матеріалів, енергозберігаючих технологій і методів виробництва, що сприяють
сталому розвитку.

Освіта та обізнаність

Важливим аспектом блакитної економіки є обізнаність та освіта. Процеси переходу до

сталого способу життя і бізнес-моделей вимагають розуміння принципів блакитної
економіки. Це включає в себе освітні програми, кампанії просвіти та інформаційні заходи,
які сприяють поширенню знань про можливості та переваги блакитної економіки.

Сприяння соціальній справедливості

У блакитній економіці забезпечується соціальна справедливість, що передбачає

справедливий розподіл благ від сталого розвитку. Створення робочих місць, що
забезпечують пристойний рівень життя, і надання доступу до екологічно чистих
технологій стають пріоритетами, сприяючи створенню більш збалансованого суспільства.

СЛАЙД 11

"Принципи-процеси-результати" являють собою фундаментальний підхід, який може бути

успішно інтегрований у стратегічне управління і корпоративно-соціальну відповідальність
(КСВ) компанії. Цей трикомпонентний фреймворк стає каркасом для створення стійких
бізнес-практик, орієнтованих на екологічну та соціальну відповідальність. Давайте
розглянемо кожен елемент цього підходу:

 Принципи: В основі ефективного управління стоїть визначення та прийняття

принципів, які відповідають цілям сталого розвитку та блакитної економіки. Ці
принципи можуть охоплювати дотримання етичних стандартів, прагнення до
мінімізації негативного впливу на навколишнє середовище і зобов'язання до
соціальної відповідальності.
 Процеси: Розроблення та впровадження процесів - це крок у бік практичної
реалізації принципів. Це включає в себе створення ефективних механізмів
управління, впровадження стратегій, спрямованих на зниження екологічного
впливу, і регулярне оновлення методів роботи, щоб вони відповідали мінливим
вимогам сталого бізнесу.
  Результати: Кінцевою метою цього підходу є досягнення конкретних результатів,
які виражаються в скороченні негативного впливу, збільшенні позитивного внеску
в суспільство і навколишнє середовище, а також у підвищенні рівня соціальної
відповідальності. Результати вимірюються не тільки в економічних показниках, а й
у сфері соціального впливу та збереження природи.

Цей фреймворк дає змогу компаніям орієнтуватися на цілісність і довгостроковий сталий

розвиток, забезпечуючи не тільки фінансові успіхи, а й створення сприятливого
екологічного та соціального середовища для всіх зацікавлених сторін. Принципи ставлять
основу, процеси забезпечують їхню реалізацію, а результати показують позитивний вплив
компанії на навколишній світ і суспільство.

СЛАЙД 12

Розгляньмо, як можна інтегрувати обговорені екологічні проблеми, блакитну економіку та

корпоративно-соціальну відповідальність (КСВ) у менеджменті:

Інтеграція в стратегічне управління

Менеджери повинні інтегрувати екологічні проблеми та цілі блакитної економіки в

стратегічне управління компанією. Це може включати розроблення екологічних стратегій,
спрямованих на зниження негативного впливу та активну участь у проєктах із відновлення
природи.

Управління КСВ

Корпоративно-соціальна відповідальність (КСВ) може стати важливим інструментом для

менеджерів. Розроблення та впровадження програм КСВ, спрямованих на розв'язання
екологічних і соціальних проблем, підтримують позитивний імідж компанії та зміцнюють
її позиції на ринку.

"Три рівні стратегії" - це концепція, яка допомагає організаціям вибудовувати свої

стратегічні пріоритети на різних рівнях управління. У контексті корпоративно-соціальної
відповідальності (КСВ), інтегрування на трьох рівнях стратегії є ключовим елементом для
ефективної реалізації принципів сталого розвитку. Розглянемо, як це відбувається:

 Корпоративний рівень - Стратегія КСВ: Компанія розробляє загальну стратегію

КСВ, яка виражає її зобов'язання щодо соціальної відповідальності та сталого
розвитку. Ця стратегія визначає основні напрямки впливу на соціум і навколишнє
середовище.
  Бізнес-рівень - Інтеграція в стратегії бізнесу: КСВ інтегрується в стратегії
окремих бізнес-одиниць компанії. Наприклад, компанія може розробляти продукти
та послуги, спрямовані на розв'язання соціальних та екологічних проблем, що стає
частиною їхнього основного бізнесу.
 Функціональний рівень - Конкретні ініціативи та процеси: На рівні функцій і
підрозділів КСВ стає частиною конкретних ініціатив і процесів. Це охоплює
регулярне відстеження та управління екологічною ефективністю, навчання
персоналу принципам КСВ, а також впровадження процесів з урахуванням
соціальних та екологічних критеріїв.

Інтеграція КСВ на всіх рівнях стратегії забезпечує цілісний і узгоджений підхід до

стійкості. Корпоративні цілі стають прозорішими, що допомагає не тільки внутрішньому
управлінню, а й взаємодії із зовнішніми стейкхолдерами, такими як клієнти, інвестори та
громадськість. Коли КСВ впроваджено в корпоративну стратегію на всіх рівнях, це сприяє
формуванню більш стійких і відповідальних бізнес-моделей.

СЛАЙД 13

"Екосистемне управління морськими територіями" являє собою прекрасний приклад

успішної реалізації корпоративно-соціальної відповідальності (КСВ) на державному рівні.
У різних частинах світу реалізуються успішні програми екосистемного управління
морськими територіями. Ці ініціативи, засновані на принципах сталого розвитку,
покликані збалансувати використання морських ресурсів з охороною морського
середовища. Приклади такого управління можна виявити в країнах, таких як:

 Китай
o Екологічне відновлення в прибережних зонах: Китай активно проводить
заходи з відновлення прибережних зон, які страждають від забруднення та
експлуатації. Екосистемне управління охоплює створення морських
заповідників, обмеження промислового впливу і стимулювання відновлення
біорізноманіття.
o Екологічно чисті технології: Держава активно підтримує розробку і
впровадження екологічно чистих технологій для використання в морських
галузях. Це включає в себе перехід до електромобільного транспорту в
портах, використання альтернативних джерел енергії та технології для
зниження викидів.
 Фінляндія
 o Морські природні парки: Фінляндія розвиває концепцію морських
природних парків, які поєднують у собі природоохоронне значення з
можливістю сталого туризму. Екосистемне управління включає в себе
збалансоване використання морських ресурсів і збереження природного
середовища.
o Стимулювання сталого рибальства: Держава підтримує стале рибальство,
впроваджуючи обмеження щодо вилову і підтримуючи наукові дослідження
з відновлення рибних запасів. Такий підхід сприяє збереженню екосистеми
морських вод і забезпеченню тривалої стійкості рибальської галузі.
 Швеція
o Зонування морських територій: Швеція активно займається зонуванням
своїх морських територій, розділяючи їх на різні зони з різними режимами
використання. Це включає в себе резервації для охорони біорізноманіття і
заборону на діяльність у деяких областях для мінімізації впливу на
екосистеми.
 Норвегія
o Стале рибальство: Норвегія активно впроваджує стійкі методи рибальства,
включно з квотами на вилов риби, регулярними оцінюваннями стану рибних
запасів і співпрацею з науковими дослідницькими організаціями.
 Нова Зеландія
o Морські заповідники: Нова Зеландія створює морські заповідники і морські
захисні зони для збереження біорізноманіття та природних ресурсів. Ці
ініціативи спрямовані на збалансоване використання морських територій.

Захист біорізноманіття, стійкість рибальства, створення морських заповідників і співпраця

на міжнародному рівні - всі ці заходи підкреслюють невід'ємний зв'язок між турботою про
навколишнє середовище і стійким розвитком суспільства. Ці успішні ініціативи слугують
прикладом того, як сучасні суспільства можуть прагнути до збереження морських
екосистем для блага нинішнього і майбутніх поколінь.

СЛАЙД 14

У різних куточках світу існує значна кількість лісів, що підтримують принципи сталого
лісового господарства. Багато з них сертифіковані відповідно до міжнародних стандартів,
таких як Forest Stewardship Council (FSC) та Programme for the Endorsement of Forest
Certification (PEFC). Ці ліси є візуальним свідченням ефективного балансу між
задоволенням людських потреб і збереженням природи. Приклади таких лісів можна
виявити в різних країнах, включаючи... (вказати конкретні приклади країн). Ця ініціатива
підкреслює важливість сталого використання природних ресурсів для підтримання
екологічного балансу та добробуту майбутніх поколінь.

СЛАЙД 15

На закінчення презентації про глобальну проблему екології стає очевидним, що

збереження природи та стійкість довкілля стають питаннями вкрай важливими для
сучасного світу. Ми стикаємося з викликами, такими як зміна клімату, втрата
біорізноманіття та погіршення якості води й повітря.

Однак, незважаючи на ці виклики, існують численні стратегії та ініціативи з боку держав,

компаній і суспільства, спрямовані на вирішення екологічних проблем. Спільні зусилля в
царині стійкості, управління природними ресурсами та розвитку екосистем підкреслюють,
що в нас є інструменти та можливості для зміни нашого підходу до питань екології.

Ми повинні продовжувати прагнути до більш відповідального споживання, впровадження

інновацій у сфері екології та співпраці для досягнення спільних цілей. Глобальна
проблема екології вимагає глобальних рішень, і кожен з нас, у своєму повсякденному
виборі та дії, має можливість зробити свій внесок у збереження нашої планети для
майбутніх поколінь.