You are on page 1of 13

Біологія – наукова основа

раціонального використання
природних ресурсів і сталого
розвитку суспільства, охорони
біологічного різноманіття нашої
планети
Мета:

Дослідити наукову основу


раціонального використання
природних ресурсів і сталого розвитку
суспільства.
План:

 Поняття біологія
 Наукові основи раціонального природокористування
 Умови раціонального природокористування
 Сталий розвиток суспільства
 Визначальні чинники стійкого розвитку
 Проблеми біологічного різноманіття
 Висновок
Біоло́гія — система наук, що вивчає життя в усіх його
проявах й на всіх рівнях організації живого, про живу
природу, про істот, що заселяють Землю чи вже вимерли,
їхні функції, розвиток особин і родів, спадковість, 
мінливість, взаємини, систематику, поширення на Землі;
про зв'язки істот та їхні зв'язки з неживою природою.
Біологія встановлює загальні закономірності, властиві 
життю в усіх його проявах.
Раціональне природокористування —
використання природних ресурсів в обсягах та
способами, які забезпечують сталий економічний
розвиток, гармонізації взаємодії суспільства і
природного середовища, раціоналізацію
використання природно-ресурсного потенціалу,
економічні механізми екологобезпечного
природокористування.
Наукові основи раціонального
природокористування
 Науково – технічний процес неоднозначно впливає на стан навколишнього
природного середовища. Зростаючі можливості людини перевершують
темпи зростання антропогенного тиску, проте екологічний стан не
покращується. Вихід можливий лише наступний: масова екологічна
культура, екологічна освіта, екологічне виховання. Людина є поєднуючим
складовим елементом людина – природа – суспільство. Адже вона є як
суспільним, так і природним суб’єктом. Якщо розглядати поняття
“навколишне природне середовище”, то доцільніше сказати ”природне
середовище”. Сутність поняття середовища означає той, хто оточує, то не
потрібно робити тавтологію.
Природні можливості біосфери не є безмежними. Природа має властивість по
самовідновленню, але повільними темпами і виникає проблематичне питання:
а з якої межі винищення? В той час потреби людства зростають, як у
кількісному, так і якісному виразі. Наприклад, американець в середньому
споживає електроенергії у прямому чи непрямому виразах у 20 –30 разів на
добу більш як житель відсталої центральноафриканської країни. Важливо,
щоб зростаючий антропогенний тиск не перевершував темпи самовідтворення
природного середовища. Вихід з такої ситуації є наступний:
 Раціональне використання природних ресурсів;
 Проведенню заходів з охорони та розширеного відтворення природно –
ресурсного потенціалу.
Умови раціонального
природокористування
 політична система, здатна забезпечити участь широкого кола
громадськості у прийнятті рішень
 економічна система, що могла б забезпечити розширене
виробництво та технічний прогрес на власній міцній базі соціальна
система, здатна забезпечити зняття напружень, що виникають за
умов негармонійного економічного розвитку
 система ефективного виробництва, зорієнтованого на збереження
екологоресурсної бази;
 технологічна система, яка могла б стимулювати постійний пошук
нових рішень
 міжнародна система, що сприяла б усталеності торговельних та
фінансових зв'язків
Сталий розвиток суспільства
 Сталий розвиток – це такий розвиток, який задовольняє
потреби сучасності, але не ставить під загрозу здатність
майбутніх поколінь задовольняти власні потреби.
 Це стратегія виживання і безперервного прогресу
цивілізації і країни в умовах збереження навколишнього
середовища (насамперед біосфери).
Визначальні чинники стійкого розвитку
 Екологічна сфера – це збереження і
раціональне використання ресурсів,
охорона повітряного басейну, боротьба з
винищенням лісів, раціональне
використання й охорона земель,
збереження біологічного різноманіття,
охорона й раціональне використання
ресурсів прісної води, води морів, океанів,
видалення відходів.
 Збереження екосистем для підтримки
життя, як невід'ємної складової стійкого
розвитку людського потенціалу.
Проблеми біологічного різноманіття
Всесвітній союз охорони природи виділяє сім основних факторів,
що сприяють втраті біологічного різноманіття:
 Втрата та фрагментація природного середовища;
 Конкуренція з боку інвазивних видів;
 Забруднення навколишнього середовища;
 Глобальні кліматичні зміни;
 Опустелювання;
 Зростання населення і надмірне споживання;
 Безрозсудне використання природних ресурсів.
Різним формам життя, що існували на Землі, завжди необхідно було
пристосовуватися до зміни клімату. Саме ця необхідність адаптації великою
мірою і призводила до тих еволюційних змін, завдяки яким і з’явилися
сучасні рослини і тварини.
Однак можна з упевненістю говорити про те, що серйозні зміни клімату є
однією з найбільших загроз для існування біологічної різноманітності
планети.
Зміни ландшафту, які стають наслідком вирубки лісу, пожеж і процесів
урбанізації, ускладнюють виживання багатьох видів. Різні елементи
інфраструктури, без яких ми сьогодні не можемо уявити своє сучасне
життя, завдають великої шкоди існуванню багатьох видів.
Проблема полягає в тому, що деякі види не здатні пристосуватися до нової
обстановки, тому вони і вимирають. До втрати біорізноманіття часто
призводить опустелювання, яке зазвичай викликане кліматичними змінами і
діяльністю людей. Дерева вирубуються, а заходи для їх відновлення не
приймаються. Інтенсивний випас худоби стає причиною зубожіння пасовищ,
це змушує їх мешканців шукати собі нові ареали проживання.
Безрозсудна експлуатація природних ресурсів стала в наші дні дуже
поширеною проблемою. Ліси вирубуються заради палива, водні ресурси
використовуються для господарських потреб, осушуються болота для
будівельних цілей і т.п
Висновок:

Біологія насправді є науковою основою багатьох наук та


явищ. Вона допомагає раціонально використовувати
природні ресурси та мати сталий розвиток суспільства. А
також охороняти біологічну різноманітність нашої
планети.

You might also like