You are on page 1of 7

Екологічні стратегії людства

Підготувала: Приймак Вікторія 11-В


Стратегія екорозвитку людства
На Конференції ООН з навколишнього
середовища і розвитку в Ріо-де-Жанейро (1992)
були сформульовані принципи про
нерозривність еколого-економічних зв'язків:
економічний розвиток у відриві від екології
приводить до перетворення планети на пустелю;
натиск на екологію без економічного розвитку
закріплює злидні і несправедливість. Особливий
акцент ставився на тому, що поняття сталого
розвитку суспільства припускає забезпечення
можливості задоволення потреб нинішнього
покоління без загрози природі. Стратегія
екорозвитку спрямована на досягнення гармонії
між Суспільством і Природою
Способи подолання екологічної кризи на міжнародному рівні
В ХХ столітті сумарна господарська активність людства (масштаби
використання енергії, переробки природних матеріалів, залучення все
нових територій у сільськогосподарське виробництво) прогресивно
збільшується, саме тому з'явиляеться небезпека виникнення екологічної
кризи всесвітнього масштабу, яку треба вирішувати. Адже у найближчі
20-30 років на людство очікують величезні труднощі, та є надія, що вони
будуть подолані: вже робляться перші спроби запобігти розростанню
екологічної кризи, з’являється перший позитивний досвід реалізації нової
екологічної політики, дедалі більше країн переводять проблему охорони
природи, збереження біосфери до рангу найпріоритетніших, актуальних,
таких, що потребують вирішення. Приклад цього – сплеск
природоохоронної активності в усьому світі за останні 20 років – від
вражаючих доповідей Римського клубу й доленосних міжнародних
екологічних форумів до вироблення десятків локальних, регіональних і
міжнародних програм збереження й відновлення природних ресурсів,
ландшафтів, територій та акваторій, розвитку екологічного виховання та
освіти, поява численних екологічних матеріалів у засобах масової
інформації, народження сотень «зелених» рухів та організацій у всіх
куточках світу.
Заходи щодо поліпшення довкілля
Існують такі заходи щодо поліпшення довкілля:
1) технологічні - розробка і впровадження нових технологій,
очисних споруд, видів палива;
2) архітектурно-планувальні ̶ озеленення населених пунктів,
організація санітарно-захисних зон, раціональне планування
підприємств і житлових масивів;
3) інженерно-організаційні ̶ зниження інтенсивності руху
транспорту на перевантажених автомагістралях, організація
екологічно-патрульного контролю;
4)економічні ̶ вкладання коштів у розвиток нових,
ресурсозбережуваних технологій;
5) правові ̶ прийняття і додержання законодавчих актів щодо
підтримання якості атмосфери, водойм, ґрунту;
6) освітянсько-виховні ̶ формування екологічної культури,
насамперед у молоді.
Охорона природи
Охорона природи має проводитись лише в поєднанні з сільським
господарством, оскільки тут можуть урівноважитись найзначніші за
площею екосистеми. Важливими вимогами є:
•уникання будь-якої інтенсифікації використання;
•обмеження розмірів, широкі смуги околиць;
•розширення сівозмін з місцевими видами та сортами замість
централізовано вирощуваних високопродуктивних видів;
•скорочення застосування добрив;
•недопущення виливання рідкого гною на сільськогосподарські
площі, замість цього - кругообіг органічних відходів;
•підтримка природних методів господарювання;
•перехід від грошової допомоги виробництву до допомоги,
пов'язаної з певними місцями;
•врахування досягнень сільського господарства для забезпечення
природного балансу
Екологічна криза в Україні
Сьогодні, коли на всій планеті під впливом людини відбулися помітні зміни як живої, так і
неживої природи, не є винятком і Україна, дедалі більшого значення набуває гармонійна
взаємодія суспільства і природного довкілля, оскільки людина отримує від природи все
необхідне для життя: енергію, продукти харчування, матеріали, черпає в ній емоційну й
естетичну наснагу. Тому вкрай необхідна не лише чітка стратегія охорони природного
середовища та посилення контролю за природокористуванням, але й добре продумана система
екологічної освіти й виховання населення.
Основою подальшого розвитку країни в екологічній сфері є:
– гарантування екологічної безпеки ядерних об´єктів і радіаційного захисту населення й
довкілля, зведення до мінімуму негативного впливу наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
– поліпшення екологічного стану річок та якості питної води;
– стабілізація й поліпшення екологічного стану в містах і промислових центрах Донецько-
Придніпровськго регіону;
– будівництво нових і реконструкція діючих комунальних очисних каналізаційних споруд;
– запобігання забрудненню Чорного й Азовського морів і поліпшення їхнього екологічного
стану;
– формування збалансованої системи природокористування та екологізація промисловості,
енергетики, будівництва, сільського господарства, транспорту;
– збереження біологічної та ландшафтної різноманітності, розвиток заповідної справи.
Дякую за увагу!

You might also like