Конспект уроку для дистанційного навчання

з географії, 9 клас
Тема 6. Глобальні проблеми людства (2 уроки)
Тема уроку 2. Глобальні проблеми людства. Екологічна проблема.
Сировинна й енергетична проблеми. Демографічна та продовольча
проблеми.
Мета: називати глобальні проблеми людства; уміти навести приклади
конфліктонебезпечних регіонів Європи та світу; схарактеризувати поширення
глобальних проблем та їх прояв на території України, складники та основні
положення концепції сталого розвитку; проаналізувати сутність, причини
виникнення, особливості розвитку сучасних глобальних проблем; показувати на
карті країни, що володіють ядерною зброєю, найбільші у світі райони екологічної
катастрофи.; оцінювати наслідки прояву глобальних проблем для окремих
регіонів і країн світу, роль світової громадськості та міжнародних організацій у їх
розв’язанні ; обґрунтовувати можливі шляхи подолання глобальних проблем.

Актуалізація опорних знань

 Подумайте і скажіть:
 Які проблеми і чому називають глобальними?
 Назвіть найбільш актуальні з глобальних проблем людства.
Спробуйте розставити їх за актуальністю.
 Схарактеризуйте проблему війни і миру за планом.
 Що являє собою тероризм? Чому він становить глобальну загрозу?
Мотивація навчальної діяльності
 Перегляньте відео: https://www.youtube.com/watch?v=JI-jR9pNBqE
- Які висновки можна зробити із побаченого?

Вивчення нового матеріалу

Завдання 1. «Nota bene» («Замітки на полях»):

 Ознайомтеся з представленою нижче інформацією.

 Опрацюйте відповідний текст підручника.

 Вивчаючи матеріал, заповнити таблицю.

Глобальні проблеми людства

Пролеми та їх сутність Причини виникнення Шляхи подолання
Проблема війни і миру
Проблема тероризму
Екологічна проблема
Сировинна й енергетична
Демографічна проблема
Продовольча проблема
Проблема освоєння Світового океану
Проблема подолання відсталості
країн, що розвиваються

План вивчення матеріалу

1. Глобальні проблеми людства:
1.1. Екологічна проблема.
1.2. Сировинна й енергетична проблеми.
1.3. Демографічна та продовольча проблеми.
1.4. Проблема освоєння Світового океану.
1.5. Проблема подолання відсталості країн, що розвиваються.
2. Глобальні прогнози.
3. Сталий розвиток.
1.1.Екологічна проблема
 Перегляньте відео: https://www.youtube.com/watch?v=sOGzzeRyhnA
- Які думки виникають під час перегляду відео?
 Екологічна проблема – одна із глобальних проблем сучасності, що
проявляється в різкому загостренні суперечностей між суспільством і природою,
порушенні природних процесів, що може призвести до загибелі цивілізації.
 Особливо різко зросло навантаження на навколишнє середовище у другій
половині XX ст. На кожного жителя землі припадає більше 20 тон на рік
промислових та інших відходів. В атмосферу щорічно потрапляє більше 200 млн.
тон окислів сірки та азоту – складних забруднювачів, особливо шкідливих для
людей. Велику небезпеку несуть людству промислові аварії. 26 квітня 1986 року
на Чорнобильській АЕС відбулася найбільша глобальна екологічна катастрофа
техногенного походження. У взаєминах між людиною і природою відбувся
якісний стрибок, коли господарське навантаження почало перевищувати
можливості природних систем до самоочищення. У результаті погіршився стан
навколишнього середовища.
 На початку ХХІ ст. екологічні проблеми розглядаються в кількох аспектах:
1) Для атмосфери найбільш гострими є проблеми «парникового ефекту»,
«озонових дір», кислотних дощів, пилового забруднення. (Додаток 1).
2) Практично непридатною є вода, у якій навіть у невеликих кількостях
розчинені отруйні хімічні елементи. Найбільш забрудненими в гідросфері є
річкові та озерні води. Просторам відкритого океану найбільшої шкоди завдає
забруднення нафтопродуктами. Широке використання в господарстві і побуті
виробів із пластичних синтетичних волокон, які легші за воду й майже не
розчиняються за природних умов, призвело до їх значного нагромадження у водах
Світового океану, особливо в Атлантичному океані.
 3) Щороку з активного використання вилучаються мільйони гектарів
земель. Деградацію земель спричиняє багато факторів: гірничі розробки,
посилення водної і вітрової ерозії, хімічне забруднення ґрунтів тощо.
4) Нині темпи знищення вологих екваторіальних лісів планети в багато
разів перевищують швидкість їх відновлення. Протягом 1990–2005 рр. планета
втратила понад 125 млн. га лісу. Одночасно із вирубкою лісів йде процес
опустелювання.
 Унаслідок людської діяльності відбувається деградація всіх природних
комплексів. Ми перебуваємо в ситуації екологічної кризи. Причини екологічної
кризи:
 Зростання кількості населення (на Землі проживає 7,6 млрд. чоловік).
 Розвиток таких галузей промисловості, як енергетики (особливо атомної),
чорної та кольорової металургії, машинобудування. Найбільшу небезпеку
несе хімічна промисловість, яка виробляє штучні матеріали, яких ніколи
не знала природа.
 Розвиток сільського господарства і транспорту (особливо
автомобільного).
Висновок: збільшилося антропогенне навантаження на природу. Природа в
небезпеці!
 Серед основних шляхів розв’язання екологічних проблем такі:
1) перехід до матеріало- та енергозберігаючих технологій, а в перспективі
— до замкнутих циклів використання ресурсів, що дасть змогу перейти до
безвідходного виробництва;
2) використання нагромадженого за тисячоліття людської діяльності досвіду
раціонального природокористування. Розробка регіональних схем
використання ресурсів залежно від природних, економічних та соціальних
особливостей території;
3) розширення природно-заповідних територій, особливо в районах з
нестабільними екологічними системами (тундра, пустеля, вологі
екваторіальні ліси);
4) екологічна освіта й виховання населення.
Ваша думка:
 Чи є сьогодні в Україні райони екологічної кризи? Назвіть їх, якщо так.
 Яка можлива причина їх виникнення? Обґрунтуйте.

1.2.Сировинна та енергетична проблеми

 Ці проблеми мають багато спільного, оскільки зумовлені передусім
недостатньою кількістю розвіданих запасів корисних копалин і дуже
нераціональним їх використанням. Вони виникли як глобальні у 70-х рр. XXст. Із
часом спостерігається все більше їх загострення, адже нарощуються темпи
розширення виробництва, що потребує зростання кількості ресурсів та енергії.
 Основними шляхами вирішення сировинно-енергетичної кризи є:

- перехід до матеріало- та енергозберігаючих технологій,

 - комплексне використання сировини,
- створення маловідходного та безвідходного виробництв;
- заміна багатьох видів природних матеріалів на штучні й синтетичні, які
можуть створюватися із наперед заданими властивостями;
- використання вторинних матеріалів: металобрухту, макулатури,
пластмас.

 Приклади високоефективного використання вторинної сировини

показують «малі» високорозвинені країни Західної Європи. Тут використовується
80–90% щорічного надходження металобрухту, 50–70% макулатури та багатьох
видів пластмас, до 75% побутового сміття спалюється з метою виробництва
енергії.
 Розв’язання енергетичної проблеми, крім повсюдної економії енергії і
вдосконалення існуючої теплової енергетики на принципово нових технологічних
засадах (наприклад, спалювання вугілля в «киплячому шарі»), передбачає широке
використання альтернативних джерел енергії, передусім сонячної, вітрової,
внутрішнього тепла Землі. Якщо тенденції впровадження альтернативних джерел
та енергозберігаючих технологій розвиватимуться, розв’язання сировинно-
енергетичної проблеми можливе вже в ХХІ ст.

1.3.Демографічна та продовольча проблеми

 «Ми – народ» – з цих слів розпочинаються тексти конституцій багатьох
демократичних держав, тим самим підкреслюючи, що основною цінністю
держави є людина. При цьому, чимало проблем, які постають перед державою,
долаються заради людини: збереження її свобод, добробуту та якості її життя.
Щодня населення збільшується на чверть мільйона чоловік. За цим криється низка
глобальних проблем, яка має бути розв’язана, аби забезпечити умови
життєдіяльності людини та гідну якість її життя.
Ваша думка:
 Поясніть сутність проблем: «Демографічний вибух» і «Демографічна
криза».
 Яка з них відстежується в Україні? Чому?
 Набагато складніша ситуація з продовольчою проблемою, яка
визначається спроможністю Землі прогодувати нинішнє й майбутні покоління
планети. Згідно з даними ФАО (продовольчої і сільськогосподарської організації
ООН), нині на планеті голодують понад 500 млн. осіб, а ще 1 млрд. осіб постійно
недоїдають. В окремих районах Землі склалася напружена ситуація із
забезпеченням населення продуктами харчування, причиною якої є
нерівномірність соціально-економічного розвитку та стихійні лиха. При
населенні 7,6 млрд. чоловік (2018 рік) - кожний 10-й житель планети голодує!
 Продовольча криза особливо актуальна для багатьох країн Африки, Азії,
Латинської Америки та загрожує поширитися на інші території. Найбільш
критичне становище склалося в 20 країнах «зони голоду», що розташована в
сухих саванах і напівпустелях. Тут темпи приросту населення в два рази
перевищують виробництво продовольства. Середньодобова забезпеченість їжею
оцінюється в цих країнах на 80–85% від рекомендованих норм ФАО.
 Причиною голоду є неспроможність країн, що розвиваються, через власні
низькі доходи закуповувати на світовому ринку продукти харчування. У структурі
сімейного бюджету частка продовольчих затрат у них перевищує 60%, тоді як у
Німеччині - 17%.
Подумайте і скажіть:
 Запропонуйте шляхи розв’язання цих проблем.
 Для продовольчого забезпечення людства суттєве значення мають
біологічні ресурси Світового океану. Адже в ньому видобувається близько 20 %
харчових білків тваринного походження.

1.4. Проблема освоєння Світового океану

 Межі людської діяльності сьогодні не обмежуються суходолом. За оцінкою
міжнародних експертів на Землі заселено та освоєно лише 12% від загальної
площі. Технічний прогрес розширює межі географічної оболонки через
освоєння Світового океану та космічного простору.

Ваша думка:
 Цікаво, у яких сферах їх можна використати?
Перегляньте відео:
 https://www.youtube.com/watch?v=oFiaVTwXpsE
 https://www.youtube.com/watch?v=gndc37S14Sg

1.5. Проблема подолання відсталості країн, що розвиваються

 На територіях країн, що розвиваються, з особливою силою проявляються всі
глобальні проблеми людства. Факти:
 Рівень доходів на душу населення в розвинутих країнах - у 10, а то й у
100 разів вищий, ніж у країнах, що розвиваються. Цей розрив щорічно
наростає!
 Маючи втричі більшу кількість населення, ці держави виробляють у 6
разів менше промислової продукції, ніж високорозвинуті країни.
 За даними ООН лише за одну хвилину вмирає від 25 до 30 дітей,
здебільшого в країнах, що розвиваються.
 Тривалість життя в Андоррі становить 83 роки, Японії, Сан-Марино,
Швейцарії - 81 рік, Мозамбіку, Замбії - 37 років.

Ваша думка:
 Як ви вважаєте, що є головною причиною такої ситуації?
 Чи є шляхи вирішення цих проблем?

2. Глобальні прогнози
  Що чекає людство в майбутньому? У XX столітті разом із глобальними
проблемами виникла система поглядів на майбутнє – футурологія. Прогнози
песимістів: до середини XXI ст. проблеми будуть загострюватися, людство не
зможе впоратися з ними і почне поступово вимирати… На думку оптимістів,
людству вдасться успішно подолати глобальні проблеми та гідно вступити в
майбутнє в гармонії з природою.
Ваша думка:
 Чи зможе людство подолати глобальні проблеми? Відповідь
обґрунтуйте.
3.Сталий розвиток – стратегія людства на XXI століття

Завдання 2. «Nota bene» («Замітки на полях»):

 Опрацюйте відповідний текст підручника.

 Перегляньте відеоматеріал: https://www.youtube.com/watch?
v=DMAIpVRY1D4

 Які головні засади сталого розвитку людства?

Закріплення
 Виконайте тести за посиланням:
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=356787

Домашнє завдання
 Опрацювати матеріал § 48 - § 49.(Автор: С.Г.Коберник, Р.Р.Коваленко).
 *Виконайте дослідження, створіть міні-проєкти за темами (на вибір):
«Ядерна війна та її наслідки»;
«Глобальний тероризм та шляхи боротьби з ним»;
«Глобальне потепління та його причини»;
«Антропогенні відходи та проблеми їх утилізації»;
«Поширення небезпечних хвороб – загроза існування людства»;
«Прояв глобальних проблем в Україні».

Додатковий матеріал

Додаток 1
 Еколог № 1. Атмосфера складається з: азоту(78%) і кисню(21%). 1% - інші
гази. У результаті господарської діяльності людини в атмосферу попадають
газоподібні речовини – пил і тверді речовини. Значну частину(до 90%) усіх
викидів займають хімічні сполуки:
1) вуглекислий газ – утворюється в результаті спалювання палива та
виробництва цементу. Сам газ не шкідливий, але спричиняє парниковий ефект.
 2) сірчаний газ – утворюється в результаті спалювання палива та виплавки
кольорових металів. Він є ядовитим і спричиняє загрозу здоров’ю і навіть життю
людини.
3) важкі метали – є найбільш небезпечними для людини – цинк, нікель, миш’як
та ін.
Атмосфера дозволяє зберегти рівновагу в природі, треба це завжди
пам’ятати.
 Еколог № 2. Парниковий ефект. Діяльність людини порушує природну
рівновагу атмосфери. Надлишки вуглекислого газу від згорання вугілля, нафти,
природного газу зосереджуються в атмосфері та утримують багато тепла – це
явище називається парниковим ефектом. За підрахунками вчених за таких викидів
протягом наступних 20 років температура на Землі підвищиться на 3,5°С.
Найбільше потепління буде на полюсах. Це призведе до танення льоду в
Світовому океані, що підвищить рівень води на 50-100 см. Як наслідок: значні
площі на Землі будуть затоплені.
 Еколог № 3. Кислотні дощі. Окиси сірки та азоту, що потрапляють у
атмосферу внаслідок роботи ТЕС і автомобільних двигунів, сполучаючись із
атмосферною вологою, утворюють дрібні крапельки сірчаної та азотної кислот,
які переносяться вітрами й випадають на землю у вигляді кислотних дощів. Ці
дощі мають шкідливу дію:
а) знижується врожайність сільськогосподарських культур на 3-8%;
б) гинуть ліси;
в) отруюється вода озер і ставків, у яких гине риба;
г) прискорюється руйнування пам’ятників, житлових будинків, погіршується
здоров’я людей.
 Еколог № 4. Руйнування озонового шару. Озоновий шар утворився над
поверхнею Землі дуже давно (400 млн. років тому) на висоті від 10 до 50 км. Він
захищає нас і всю біосферу від ультрафіолетового випромінювання Сонця.
Тривожні повідомлення з Антарктиди свідчать, що озонових шар помітно
зменшується. Причиною такого явища є широке використання в промисловості та
побуті такого газу як фреон.
Зниження вмісту озону в атмосфері загрожує природі та людству
вимиранням.
 Еколог № 5. Вода – найбільш розповсюджений мінерал на Землі. Тканини
рослин і тварин складаються на 50-90% з води, а людський організм – на 65%.
Біологічна потреба людини в воді за рік у 10 разів перевищує її власні вагу. Для
виробництва 1тони мила необхідно 2 тони води, цукру – 9 тон, паперу – 1 тис.
тон. Використана людиною вода знову потрапляє в природне середовище, але
біологічно, хімічно та фізично забрудненою.
Найбільш небезпечним є хімічне забруднення через промислові підприємства,
сільське господарство та побутові відходи. Небезпечними для водойм є:
нафтопродукти, відходи целюлозно-паперової промисловості, кислоти, мінеральні
солі та миючі засоби. Як наслідок, вода є, але споживати її не можна. У тканині
риби концентрація отрути перевищує її концентрацію у воді, що небезпечно для
тварин, птахів і людей.
 Біологічне забруднення полягає у надходженні до водойм із стічними водами
різних видів мікроорганізмів, яких раніше тут не було. Багато з них є
хвороботворними для людей. Забруднювачі: комунально-побутові стоки,
м’ясокомбінати та безкультурний відпочинок людей на узбережжі морів.
Фізичне забруднення спричинене спуском у водойми теплих вод від різних
енергетичних установок. У річках, які знаходяться поряд із ТЕС і АЕС
порушуються умови нересту риб та гине планктон. Наприклад: АЕС скидають у
водойми воду, нагріту до 45°С.
 Еколог № 6. Людство з давніх пір забруднювало земну поверхню
відходами своєї діяльності. Ґрунт, як природне утворення, у результаті
хижацького користування, не розумної аграрної політики та розбазарювання під
різні види будівництва знаходиться в стадії виснаження.
Використання мінеральних добрив призводить до перенасичення
шкідливими хімічними речовинами. Культури, вирощенні на цих землях, є
шкідливими на для людини (збільшення нітратів).
Найбільш небезпечними є радіоактивні відходи (тверді та рідкі). Проблема з
їх захороненням до цього часу не вирішена.
Вирубка лісу на схилах, знищення трав’яного покриву, неправильна
агротехнічна обробка землі приводить до ерозії ґрунтів. Урожайність на цих
землях падає на 40-90%. Усе це зумовлено діяльністю людини!
 Еколог № 7. Рослинність світу є головною умовою існування людства.
Ліси – «легені планети», які забезпечують Землю киснем. Щорічно в атмосферу
виділяється 400 млрд. тон кисню, проте його витрати сьогодні значно більші.
Наприклад: 1 реактивний літак, перелітаючи з Європи в Америку, спалює від 50
до 100 тон кисню. Отже, ліс – це найголовніший стабілізатор навколишнього
середовища, виробник кисню та головний об’єкт, що поглинає вуглекислий газ.

Дякую, що протягом дистанційних уроків

ви були старанними учнями!
До зустрічі в новому навчальному році!
Бережіть себе, дотримуйтеся правил гігієни!

З повагою, ваш учитель!