Тема 1. Заняття 1. ЛЕКЦІЯ 1.

ПРАВОВІ та СОЦІАЛЬНО-ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ

НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
Навчальні питання
1. Основні глобальні екологічні проблеми.
2. Екологічне законодавство.
3. Охорона екосистем. Природоохоронні концепції.
4. Міжнародна екологічна співпраця України.
Вступ
• Екологічна криза XX століття засвідчує, що біосфера та її компоненти є
досить крихкими структурами. Вони почали інтенсивно руйнуватися
під впливом глобального антропогенезу та втрачати сприятливі для
людини властивості.
• Оскільки якість життя людини визначається сукупністю не лише
матеріальних, духовних, соціальних, демографічних, але й екологічних
компонентів, то в умовах екологічної кризи вона почала знижуватися.
• В інтересах збереження людської цивілізації виникла необхідність у
перегляді традиційно прийнятих у виробництві пріоритетів.
1. Основні глобальні екологічні проблеми/
 Проблема миру та роззброєння.
 Проблема використання Світового океану.
 Проблема мирного освоєння космосу.
 Екологічна проблема.
 Продовольча проблема.
 Демографічна проблема.
 Енергетична проблема.
 Проблема сировини
ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ЛЮДСТВА
• опустелювання;
• озонова дірка;
 • кислотні дощі;
• парниковий ефект;
• деградація біосфери
• через вичерпність природних ресурсів та забруднення навколишнього
середовища.
2. Екологічне законодавство
Конституція України. – К.: Юрінком, 1996.
Кодекси України
Лісовий кодекс України № 2120-1407.12.2000 р.
Кодекс України про надра № 2665-1412.07.2001 р.
Водний кодекс України № 2120-1407.12.2000 р.
3. Охорона екосистем. Природоохоронні концепц
Охорону екосистем, включаючи всі їхні живі компоненти здійснюють
охоронні території. Чітка класифікація категорій охоронних природних
об’єктів відсутня.
Розподіл за категоріями охоронних природних об’єктів та територій
розроблений у Законі України про природно-заповідний фонд.
Природно-заповідний фонд – це ділянки суші і водного простору, природні
комплекси та об'єкти, які мають особливу природоохоронну, наукову,
естетичну та іншу цінність, а тому виділені з метою збереження природного
середовища, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання
загального екологічного балансу та екологічної безпеки України.
4. Міжнародна екологічна співпраця України.
 Після підписання “Конвенції про збереження біорізноманіття” Україна
стала Стороною ще кількох важливих, з точки зору охорони живої
природи, міжнародних природоохоронних угод, таких як Конвенція
про захист Чорного моря від забруднення (з 1994 року), Бернська (з
1996 року) і Рамсарська (з 1996 року конвенції.
• Планується поєднання до Бонської конвенції про охорону мігруючих
видів диких тварин (1979 рік) та її відповідних угод, які розглядаються
як важливі засоби збереження біорізноманіття серед мігруючих видів.
• Слід відмітити, що в 1997 році Карпатський біосферний заповідник був
першим в Україні удостоєний диплому Ради Європи.
 • Тому актуальною є міжнародна технічна та фінансова допомога для
виконання конкретних проектів, що надається міжнародними
організаціями (Глобальний економічний фонд, Міжнародний банк
реконструкції та розвитку, ЮНЕП, Рада Європи та ін.), окремими
розвиненими країнами (Нідерланди, США, Канада, Німеччина, Данія,
Великобританія, Швейцарія, Франція, Австрія та ін.).
• Наприкінці 60-х років ХХст. група європейських та американських
учених і підприємців організувала неформальну організацію з назвою
“Римський клуб”. Успадковуючи кращі традиції Академії дослідників
середньовічної Італії (в її приміщені відбулося перше засідання
засновників клубу), кілька десятків Платонів нашого часу вирішили
зробити все від них залежне для вивчення стану і перспектив розвитку
системи “людство - довкілля”, створення прогнозів, поширення нового
розуміння ситуації.
Стратегічні принципи ООН
інвестування 2% світового ВВП в «озеленення» або “екологічну
трансформацію господарства” з метою зміни характеру розвитку та
спрямування потоків державного та приватного капіталу на зменшення
викидів вуглецю і ефективне використання ресурсів.