План практичного заняття

з екологічного права
для студентів 4- го курсу денної форми навчання

ТЕМА 2: ДЖЕРЕЛА ЕКОЛОГІЧНОГО ПРАВА УКРАЇНИ

І. Основні питання
1. Поняття та система джерел екологічного права.
2. Особливості джерел екологічного права.
3. Конституція України як джерело екологічного права.
4. Міжнародно-правові норми у системі джерел екологічного права.
5. Закони України в системі джерел екологічного права. Закон України „Про охорону
навколишнього природного середовища“ як джерело екологічного права.
6. Підзаконні нормативно-правові акти як джерела екологічного права.
7. Роль судової практики у регулюванні екологічних відносин.
8. Практика Європейського Суду з прав людини як джерело екологічного права.

ІІ. Додаткові контрольні питання

1. Зміст та значення екологізації законодавства.
2. За якими критеріями поділяють джерела екологічного права?
3. Які перспективи кодифікації екологічного законодавства?
4. За якими напрямами відбулися зміни в екологічному законодавстві України від
початку повномасштабного вторгнення РФ?
5. Назвіть нормативно-правові акти законодавчого характеру, котрі імплементують цілі
сталого розвитку та міжнародно-правові договори, що відображають концепцію
сталого розвитку.
6. Сформулюйте визначення поняття "екологічні стандарти", назвіть їх види. Чи можна
віднести екологічні стандарти до джерел екологічного права?
7. Яка роль відомчих нормативно-правових актів в регулюванні екологічних відносин?
Хто є суб’єктами такої правотворчості?
8. Які рішення Конституційного Суду України мають важливе значення для розвитку
екологічного законодавства?
9. У чому полягають особливості норм «м’якого права», що є джерелами міжнародного
права довкілля.
10. Чи є джерелами екологічного права України Директиви ЄС? Обґрунтуйте свою
відповідь на прикладах.

№ 1. Внаслідок бойових дій на значній території України завдана значна шкода землі,
ґрунтам, рослинному та тваринному світу, водним, лісовим та іншим природним ресурсам.
Чи може бути для обчислення розміру екологічної шкоди застосоване природоохоронне
законодавство, що діяло у довоєнний період?
У яких випадках може бути зафіксовано забруднення та засмічення ґрунтів внаслідок
збройної агресії, чи тотожні ці терміни? Хто уповноважений обчислювати розмір такої
шкоди? Що слугує основою розрахунків розміру шкоди від забруднення ґрунтів? На підставі
якого законодавства (національного, чи міжнародного права) та якими органами може бути
прийнято рішення про відшкодування шкоди, завданої довкіллю України внаслідок збройної
агресії РФ та сплати репарацій країною-агресором?
№ 2. Згідно з проектом, оприлюдненим у Реєстрі оцінки впливу на довкілля, на території
Свидовця планується спорудження 23 підйомників, облаштування 230 км лижних трас,
будівництво 120 ресторанів, 60 готелів, 390 котеджів з розміщенням 18 000 туристів
Щоденно, спорудження 10 торгових центрів, а також розважальних закладів, банків, 3
фітнес-центрів, медичних установ, 5 багатоповерхових парковок на 6 000 автомобілів.
Ккомплекс розрахований на одночасне перебування 22 000 осіб. Передбачено також
облаштування водосховищ, підпірних дамб на водозаборах, підпірних стінок по руслах
малих річок та струмків, тощо.

Які географічні характеристики Свидовецького хребта? Які екосистемні послуги

надає Свидовець? Чи загрожує природній системі Карпат будівництво мегакурорту
«Свидовець»?
Яке законодавство повинно бути пріоритетним у цій справі – екологічне, чи
містобудівне?
Яку роль в запобіганні негативному впливу на довкілля Свидовця може відіграти
процедура ОВД та участь громадськості в прийнятті рішення про розбудову мегакурорту?

№ 3. Рішенням Київської міської ради №289/289 від 9 жовтня 2014 року «Про схвалення
Київської Ландшафтної Декларації» передбачено вжиття наступних конкретних заходів:
1. Проведення ідентифікації та створення відповідного реєстру ландшафтів на всій території
міста Києва, визначення їхніх охоронних зон разом із громадськими організаціями та
профільними установами з історії, етнографії, археології, охорони навколишнього
середовища т. ін.
2. Впровадження рішень щодо заборони в охоронних зонах ландшафтів будь-якої діяльності,
яка суперечить цілям їхнього збереження і доступності людям.
3. Керування у своїй діяльності громадською думкою, яка з’ясовується через громадські
обговорення, загальноміські слухання та місцеві референдуми.
4. Розробка та прийняття попередньо погодженого з громадськістю плану заходів щодо
реалізації Європейської ландшафтної конвенції в місті Києві.
5. Розробка та вжиття негайних заходів для забезпечення збереження найбільш визначних
ландшафтних об’єктів міста Києва:— схилів Дніпра;— каскаду дніпровських островів і перш
за все островів Труханів та Муромець;— територій кварталів історичної забудови;— берегів
Дніпра і Десни;— історичних пагорбів, ярів та інших урочищ;— водних об’єктів міста Києва
— озер, річок, ставків, струмків, джерел;— ботанічних садів, парків і скверів міста Києва;—
незабудованих територій з унікальним рослинним та тваринним світом Голосіївського лісу,
Пуща-Водиці, Феофанії, Жукова острова, Конча-Заспи, луків Троєщини, Лисої гори, долин
річок Совка, Сирець, Дарничанка, Либідь.
6. Проведення суспільно корисної роботи щодо виховання жителів міста Києва з метою
плекання у них дбайливого ставлення до природних та створених ландшафтів.

До якої групи джерел екологічного права відноситься цей документ. Чи відповідає він
міжнародно-правовим договорам та національному законодавству у сфері охорони
ландшафтного різноманіття? Як визначається у ньому та інших джерелах екологічного права
поняття «ландшафт»? Чи має він виключно природне походження? Яке спеціальне правове
регулювання екологічних відносин у цій сфері.

Література
1. Гвоздик П.О. Джерела екологічного права: монографія. відп. ред.. Н. Р. Малишева. К.:
Алерта, 2012. 304 с.
2. Природоохоронне законодавство: час реформ.
https://ecolog-ua.com/news/pryrodoohoronne-zakonodavstvo-chas-reform
3. Право довкілля (екологічне право) : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.; за ред.
П.Д. Пилипенка. – К.: Ін Юре, 2010. С. 34-45.
4. Екологічне право України: Підручник для студентів юрид. вищ. навч. закладів / А. П.
Гетьман, В. К .Попов, М .В. Шульга та ін.; за ред. А.П. Гетьмана та М. В. Шульги –
Харків.: Право, 2009.
5. Екологічне право України: Академічний курс. Під. ред. Шемшученка Ю.С. К. 2008
6. Екологічне право. Навч. посібник. за ред. Устименко Т.П. - .: Алерта, 2016.
7. Екологічне право України. Академічний курс: Підручник / Г.І. Балюк, М.В. Краснова,
Ю.С. Шемшученко та інші; За ред. Ю.С. Шемшученка. – К.: “Юридична думка”, 2008.
– С.25.
8. Екологічне право України. Під. ред. Кобецької Н. Р.. Вид. Юрінком Інтер., К. 2007.
9. Балюк Г.І. Екологічне право України: Конспект лекцій у схемах (Загальна і Особлива
частини): Навч. посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2020 . – 192 с
10. Ващишин М. Конституційні засади охорони довкілля України та Швейцарії. Visegrad
Journal on Human Rights. № 3, 2016. Р.44-49.
11. Ващишин М. Я. Перспективи адаптації національного законодавства до стандартів ЄС
у сфері охорони біорізномніття . Адаптація правової системи України до права
Європейського Союзу: теоретичні та практичні аспекти: матеріали V
Всеукраїнської за міжнародною участю науково-практичної конференції ( м. Полтава,
22 жовтня 2020 р.) відп. ред. М. І. Лахижа. : Полтавський юридичний інститут
Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. – Полтава :
Россава, 2020. 214 с. С. 26-28.
12. Ващишин М. Я. Юридичний механізм визначення екологічної шкоди та його
особливості в умовах воєнної агресії РФ проти України. Право України. 2022. № 6.
С. 55-68.
13. Малишко М. Актуальні проблеми розвитку і кодифікації екологічного законодавства.
Право України. – 1993. – №7-8. – С.22-25.
14. Попов В., Шульга М., Шахов В., Разметаєв С. Нові підходи до кодифікації екологічного
законодавства України. Право України. – 1992. – №3. – С. 17 – 20.
15. Актуальні проблеми міжнародного права навколишнього середовища. Кравченко
С. М., Андрусевич А. О., Дж. Бонайн. Підручник / Під заг. ред. – Львів. Вид. центр
ЛНУ, 2002.
16. Балюк Г. І. Проблеми кодифікації та реалізації екологічного законодавства
України . Фіксований виступ на круглому столі: “Екологічний кодекс: міфи та
реальність”. Київ, 12-13 травня 2005 року. – К.: 2005. - 7 с.
17. Костицький В. В. Конституційне регулювання охорони довкілля: український та
світовий досвід. Право України. 2003. № 4. С. 181-185.
18. Малышева Н. Р. Гармонизация экологического законодательства. Киев, 1996.
19. Природноресурсове право України: Навч. посіб. За ред. І. І. Каракаша. – К.: Істина.
2005.

Законодавство
1. Конституція України. Закон України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної
Ради України . – 1996. – №30. – Ст.141.
2. Стокгольмська декларація з навколишнього середовища. 1972 р.
3. Декларація Ріо-де-Жанейро з навколишнього середовища та розвитку. 1992 р.
4. Конвенція про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини. 1972 р.
5. Конвенція про збереження мігруючих видів диких тварин. 1979 р.
6. Конвенція про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в
Європі. 1979 р.
7. Конвенція про транскордонне забруднення повітря на великі відстані. 1979 р.
8. Конвенція про охорону Чорного моря від забруднення. 1992 р.
9. Конвенція про охорону біологічного різноманіття . 1992 р.
10. Конвенція щодо співробітництва по охороні та сталому використанню ріки Дунай.
1994 р.
11. Рамкова конвенція щодо співробітництва по охороні та сталому використанню
Карпат. 2003 р.
12. Європейська ландшафтна конвенція. 2000 р.
13. Конвенція про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття
рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля. 1998 р.
14. Про охорону навколишнього природного середовища. Закон України від 25 червня
1991 р. Відомості Верховної Ради України. 1991. №41. Ст. 546.
15. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної системи
моніторингу довкілля, інформації про стан довкілля (екологічної інформації) та
інформаційного забезпечення управління у сфері довкілля. Закон України від 20.03.
2023 №2973-IX.
16. Земельний кодекс України від 25.10.2001.
17. Про державний земельний кадастр. Закон України від 07.07.2011 р.
18. Водний кодекс України. Відомості Верховної Ради України. 1995. №24. Ст.189.
19. Лісовий кодекс України. Відомості Верховної Ради України. 1994. №17. Ст.99.
20. Кодекс України про надра . Відомості Верховної Ради України. 1994. №36. Ст.340.
21. Про охорону атмосферного повітря. Закон України від 21.06.2001 р. Відомості
Верховної Ради України. 2001. №50. Ст. 678.
22. Про мисливське господарство та полювання. Закон України 22 лютого 2000 року
№1478-III https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1478-14#Text
23. Про тваринний світ. Закон України від 13.12.2001р.
24. Про природно-заповідний фонд України. Закон України від 16 червня 1992 р.
Відомості Верховної Ради України. 1992. №34. Ст.502.
25. Про відходи. Закон України від 5 березня 1998 р.
26. Про рослинний світ. Закон України від 9 квітня 1999 р. Відомості Верховної Ради
України. 1999. №22-23. Ст.198.
27. Про зону надзвичайної екологічної ситуації. Закон України від 13 липня 2000 р.
Відомості Верховної Ради України. №42. 2000. Ст. 348.
28. Про оцінку впливу на довкілля. Закон України від 23 травня 2017р. Відомості
Верховної Ради України. 2017. № 29. Ст. 315
29. Про стратегічну екологічну оцінку Закон України від 20 березня 2018р. Відомості
Верховної Ради України. 2018. № 16. Ст. 138
30. Про екологічну мережу України. Закон України від 24 червня 2004. Відомості
Верховної Ради України, 2004, № 45.
31. Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку. Закон України від 8 лютого
1996 р. Відомості Верховної Ради України. 1995. №12. Ст.10.
32. Про поводження з радіоактивними відходами. Закон України від 30 червня 1995 р.
Відомості Верховної Ради України. 1995. №27. Ст.199.
33. Про екологічний аудит. Закон України від 24 червня 2004 р. Відомості Верховної
Ради України, 2004, № 45.
34. Кодекс України про адміністративні правопорушення.
35. Цивільний Кодекс України.
36. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001р.
37. Про місцеве самоврядування в Україні.. Закон України від 21 травня 1997 р.
38. Про основи містобудування. Закон України від 16.11.92.р. Відомості Верховної Ради
України. №52. 1992. Ст.683.
39. Про стимулювання розвитку регіонів. Закон України від 8. 09. 2005 р.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2850-15#Text
40. Про засади державної регіональної політики . Закон України від 05.02.2015 р. №156-
VIII https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/156-19#Text
41. Про місцеві державні адміністрації. Закон України від 5 травня 1999 р. // Відомості
Верховної Ради України. – №20-21. – 1999. – Ст.190.
42. Про охорону земель: Закон України від 19.06.2003 // Відомості Верховної Ради
України. – 2003. – Ст. 349
43. Про ратифікацію Паризької угоди: Закон України від 14.07.2016 р. №1469-VIII
44. Закон України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики
України на період до 2030 р.» від 28 лютого 2019 р.
45. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель
сільськогосподарського призначення. Закон України від 31.03.2020 № 552- IX
46. Про цілі сталого розвитку України на період до 2030 року. Указ Президента України
від 30.09.2019 №722/2019. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/722/2019#Text
47. Питання збору даних для моніторингу реалізації цілей сталого розвитку.
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 р. №686-р.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/686-2019-%D1%80#Text
48. Про затвердження Національного плану дій щодо боротьби з деградацією земель та
опустелюванням: Розпорядження КМУ від 30.03.2016 р. №271-р.
49. Положення про державну систему моніторингу довкілля: Постанова КМУ від
30.03.1998 р. № 391.
50. Про затвердження Порядку запровадження обов’язкових автоматизованих систем
контролю викидів забруднюючих речовин : Постанова Кабінету Міністрів України від
28.03.2023 № 272.
51. Про екологічну відповідальність за попередження та ліквідацію наслідків завданої
навколишньому середовищу шкоди: Директива 2004/35/ЄС Європейського
парламенту та Ради від 21.04.2004.
52. Про затвердження нормативів гранично допустимих концентрацій небезпечних
речовин у ґрунтах, а також переліку таких речовин Постанова Кабінету Міністрів
України від 15 грудня 2021 року № 1325
53. Порядок визначення шкоди і збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії
Російської Федерації. Постанова Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 326.
54. Методика визначення розміру шкоди завданої землі, ґрунтам внаслідок надзвичайних
ситуацій та/або збройної агресії та бойових дій під час дії воєнного стану. Наказ
Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України № 167 від 04.04.2022 р.
55. Методика розрахунку неорганізованих викидів забруднюючих речовин або суміші
таких речовин у атмосферне повітря внаслідок виникнення надзвичайних ситуацій
та/або під час дії воєнного стану та визначення розмірів завданої шкоди. Наказ
Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України № 175 від 13.04.2022 р.