МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА КІБЕРБЕЗПЕКИ

Кафедра трудового, земельного та господарського права факультету №1

ПРОГРАМА
НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
«ЕКОЛОГІЧНЕ ПРАВО УКРАЇНИ»
підготовки фахівців освітнього ступеня «бакалавр»
галузь знань 08 «Право»
спеціальність 081 «Право»

Обговорено та схвалено на засіданні

Вченої ради ОДУВС
протокол від 24.06.2021 №12

2022рік
 2

ВСТУП
В умовах поглиблення екологічної кризи особливої актуальності набуває
створення правових засад реалізації та захисту екологічних прав фізичних та
юридичних осіб, забезпечення неухильного дотримання закону всіма
суб’єктами, які здійснюють використання природних багатств нашої
держави.
Одною з важливих передумов виконання таких та інших завдань є
підготовка професійних фахівців, які належним чином оволоділи необхідним
комплексом знань в галузі екології. Екологічне право є комплексною галуззю
права, яка складається з сукупності норм права, що регулюють порядок
раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів,
встановлюють гарантії забезпечення реалізації права людини на безпечне для
життя та здоров’я навколишнє природне середовище.
Предметом є сукупність екологічних правовідносин, що виникають у
галузі раціонального використання та відтворення природних ресурсів,
забезпечення безпечного для життя та здоров’я людини НПС.
Як галузь права, екологічне право включає в себе три підгалузі:
природоресурсне право; природоохоронне право; право екологічної безпеки.
Міждисциплінарні зв’язки: Навчальна дисципліна екологічне право
тісно пов’язана з іншими правовими науками. Ця обставина вимагає при
вивченні курсу відповідних знань з конституційного, адміністративного,
цивільного, господарського, кримінального та інших галузей права.

1. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Мета проведення занять з курсу «Екологічне право України» є:
- активізація еколого-правового навчання студентів Одеського
державного університету внутрішніх справ;
- формування сталої системи екологічно-правових поглядів, знань і
навичок застосування екологічного законодавства;
 3

- підвищення рівня екологічно-правової культури студентів;

- вміння, необхідні для вибору оптимальних правових засобів щодо
забезпечення охорони довкілля, екологічної безпеки, ефективного
використання природних ресурсів в процесі здійснення ними діяльності по
охороні правопорядку в Україні.
- формування знань про процедуру отримання дозволів на спеціальне
природокористування, розуміння ними основних засад здійснення земле-
водо-, лісокористування тощо.
Завдання навчальної дисципліни - є глибоке засвоєння теоретичного
матеріалу на семінарських заняттях згідно тематичного плану. Особлива
увага приділяється навчанню здобувачів вищої освіти чітко визначати склад
правовідносин у цій сфері, орієнтуватися в чинному екологічному та
поресурсному законодавстві, вміти тлумачити закон та правильно
кваліфікувати правовідносини. Засвоєння екологічного права базується на
таких видах навчальних занять, як курс лекцій, семінарські/практичні
заняття, індивідуальне заняття та дискусії з актуальних проблем екологічного
законодавства і практики його застосування. Вивчення навчальної
дисципліни «Екологічне право України» сприяє формуванню теоретичних
знань.
Здобувач вищої освіти має знати:
- предмет, систему та джерела екологічного права України;
- екологічні права та обов’язки громадян;
- поняття та форми власності на природні об’єкти;
- правовий статус суб’єктів права власності на природні ресурси;
- поняття права природокористування;
- правове становище суб’єктів права природокористування;
- систему та правовий статус органів управління в галузі охорони
навколишнього природного середовища;
- порядок реалізації органами державного управління функцій в сфері
 4

екології;
- поняття та основні види юридичної відповідальності в галузі охорони
навколишнього природного середовища;
- правовий режим зон надзвичайних екологічних ситуацій;
- поняття та види екологічної безпеки;
- основні напрями міжнародної взаємодії в галузі раціонального
використання та охорони природних ресурсів.
На рівні навичок здобувач вищої освіти має вміти:
- правильно тлумачити та застосовувати норми екологічного законодавства,
роз`яснення вищих судових та інших правоохоронних органів у процесі
виконання своїх завдань та функцій в галузі охорони довкілля;
- визначити правовий режим об’єктів навколишнього природного
середовища;
- аналізувати обставини справи, визначати характер правовідносин,
застосовувати правові норми при розв'язанні екологічних спорів;
- визначати вид юридичної відповідальності за екологічні правопорушення та
застосовувати заходи адміністративного впливу, в межах своїх повноважень;
- визначати підвідомчість та підсудність справ, пов’язаних з розглядом
екологічних правопорушень;
- застосовувати набуті знання та навички в процесі вирішення практичних
ситуацій.;
- надавати юридичні консультації з питань екологічного права.
 5

2. ІНФОРМАЦІЙНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ТЕМА 1: ПОНЯТТЯ ТА СИСТЕМА ЕКОЛОГІЧНОГО ПРАВА

УКРАЇНИ, ДЖЕРЕЛА, ЕКОЛОГІЧНІ ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ
ГРОМАДЯН.
Поняття екологічного права, розмежування екологічного права і суміжних
дисциплін; схематичне зображення системи екологічного права України,
аналіз різних точок зору стосовно
Історичні етапи розвитку екологічного права
Лекція проводиться інформативним методом і має на меті: ознайомити з
предметом, історичними етапами розвитку екологічного права як галузі
права, системою екологічного права, місцем екологічного права в системі
правових наук. Семінар повинен забезпечити: закріплення отриманих на
лекції та самостійній роботі знань; заслуховування та обговорення
реферативних доповідей; вирішення задач. Існують різні точки зору щодо
поняття екологічного права як галузі права: студент має право на свою точку
зору, але він повинен вміти її аргументувати. При вивченні цієї теми
студентам рекомендується звернутися також до підручників з теорії права й
історії держави та права України. Для більш повного розуміння об’єктів
екологічних правовідносин доцільно згадати теорію правовідносин із теорії
права.
Студент повинен вміти: класифікувати нормативно-правові акти, які є
джерелами екологічного права, за їх юридичною силою. Лекція проводиться
інформативним методом і має на меті: ознайомити з поняттям та системою
джерел екологічного права України. Семінар повинен забезпечити:
закріплення отриманих на лекції та самостійній роботі знань; заслуховування
та обговорення реферативних доповідей; вирішення задач; виконання
практичних завдань.
У багатьох підручниках система джерел екологічного права зводиться до
 6

нормативно-правових актів: наразі такий підхід не відповідає сучасному

стану розвитку екологічного права. Щодо системи джерел екологічного права
рекомендується використовувати конспект лекцій. Щодо системи
нормативно-правових актів – збірник екологічного законодавства. Семінар
повинен забезпечити закріплення отриманих на лекції та самостійній роботі
знань, заслуховування та обговорення реферативних доповідей на основі чого
викладач здійснює загальний контроль засвоєння навчального матеріалу
студентами. При розкритті змісту екологічних прав та обов’язків громадян
України необхідно охарактеризувати основні екологічні права й обов’язки
громадян за Конституцією України і Законом України «Про охорону
навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 року.

ТЕМА 2: ПРАВОВІ ФОРМИ ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ

РЕСУРСІВ
Правові і фактичні критерії розмежування загального і спеціального
використання природних ресурсів; обмеження загального використання
природних ресурсів; правові форми спеціального використання природних
ресурсів, їх правову підставу і документальне оформлення; форми власності
в екологічному праві; підстави виникнення та припинення права власності на
природні ресурси; підстави виникнення та припинення права
природокористування; права та обов’язки власників та користувачів
природних ресурсів.
Лекція проводиться інформативним методом і має на меті ознайомити
студентів з інститутами права власності та прав природокористування в
екологічному праві. Семінар повинен забезпечити закріплення отриманих на
лекції та самостійній роботі знань, заслуховування та обговорення
реферативних доповідей на основі чого викладач здійснює загальний
контроль засвоєння навчального матеріалу студентами. У багатьох
підручниках ця тема висвітлюється у дещо іншому порядку і, як правило,
 7

подається двома окремими розділами: право власності на природні ресурси і

право природокористування. Наша позиція стисло викладена у нашому
навчальному посібнику.

ТЕМА 3: СИСТЕМА ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В ГАЛУЗІ

ЕКОЛОГІЇ
Система органів державного управління в сфері екології; екологічні
повноваження органів загальної компетенції в сфері екології;екологічні
повноваження органів спеціальної компетенції в сфері; форми участі
громадськості в екологічному управлінні; класифікувати органи державного
управління в сфері екології;відносити суспільні відносини в сфері екології до
відання компетентних органів.
Лекція проводиться інформативним методом і має на меті ознайомити
студентів: з системою та повноваженнями органів управління в сфері
екології; з особливостями громадського управління в галузі екології. Семінар
повинен забезпечити закріплення отриманих на лекції та самостійній роботі
знань, заслуховування та обговорення реферативних доповідей на основі чого
викладач здійснює загальний контроль засвоєння навчального матеріалу
студентами. Зазвичай, матеріал цієї теми розглядається у розділах про
управління у царині екології відповідних підручників. Вивчаючи систему
органів управління у царині екології необхідно розуміти, що через її
динамічність більшість підручників вже застаріли. Наразі в Україні
центральним органом управління у цій царині є Міністерство охорони
навколишнього природного середовища України. Органи державної влади
мають свої сторінки у мережі Інтернет, з яких можна почерпнути необхідну
інформацію про їх діяльність. Щодо громадського екологічного управління,
то ця тема, зазвичай, недостатньо розкривається у підручниках з екологічного
права, тому рекомендується звертатися до відповідних посібників
громадських екологічних організацій.
 8

ТЕМА 4. ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В ГАЛУЗІ

ЕКОЛОГІЇ
Зміст основний функцій органів управління в сфері екології; порядок
реалізації основних функцій органів управління в сфері екології. Лекція
проводиться інформативним методом і має на меті ознайомити студентів:
- з поняттям та видами екологічного інформування, як функції
екологічного управління; системою та повноваженнями органів управління в
сфері екологічного інформування.
- з поняттям та видами екологічної експертизи, як функції екологічного
управління; з повноваженнями суб’єктів управління щодо здійснення
екологічної експертизи.
- з поняттям та видами екологічного нормування, як функції
екологічного управління; системою екологічних нормативів;
повноваженнями органів управління в сфері екологічного нормування.
- з поняттям та видами екологічного нагляду та контрою; з системою та
повноваженнями суб’єктів екологічного контролю та нагляду. Семінар
повинен забезпечити закріплення отриманих на лекції та самостійній роботі
знань, заслуховування та обговорення реферативних доповідей на основі чого
викладач здійснює загальний контроль засвоєння навчального матеріалу
студентами. Зазвичай, матеріал цієї теми розглядається у розділах про
управління в галузі екології відповідних підручників. Для ґрунтовного
вивчення матеріалу рекомендується послуговуватися відповідними
нормативно-правовими актами. Екологічне нормування розкривається у
розділі про управління відповідних підручників, а також у розділах, що
стосуються охорони окремих природних об’єктів: повітря, тваринного та
рослинного світу, надр, лісів, вод тощо.

ТЕМА 5: ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ

 9

ЕКОЛОГІЧНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
Поняття та види юридичної відповідальності в галузі екології;
підстави притягнення суб’єктів до юридичної відповідальності за порушення
екологічного законодавства.
Лекція проводиться інформативним методом і має на меті ознайомити
студентів з поняттям та видами юридичної відповідальності в сфері екології.
Семінар повинен забезпечити закріплення отриманих на лекції та самостійній
роботі знань, заслуховування та обговорення реферативних доповідей на
основі чого викладач здійснює загальний контроль засвоєння навчального
матеріалу студентами. Існують різні точки зору щодо проблеми еколого-
правової відповідальності як окремого виду правової відповідальності.
Студент має право зайняти будь-яку позицію, важливо, щоб він міг її
обґрунтувати. Необхідно безпосередньо опрацювати нормативні акти, які
визначають кожний з видів правової відповідальності за порушення
екологічного законодавства.

ТЕМА 6: ПРАВОВІ ЗАСАДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

Правова природа екологічної безпеки та її ознаки. Правове
забезпечення екологічної безпеки при поводженні з небезпечними хімічними
речовинами. Правове забезпечення радіоекологічної безпеки.Правові засади
забезпечення біологічної та генетичної безпеки. Забезпечення санітарно-
епідеміологічного благополуччя населення. Правовий режим відходів.
Лекція проводиться інформативним методом і має на меті ознайомити
студентів з поняттям та ознаками права екологічної безпеки. Семінар
повинен забезпечити закріплення отриманих на лекції та самостійній роботі
знань, заслуховування та обговорення реферативних доповідей на основі чого
викладач здійснює загальний контроль засвоєння навчального матеріалу
курсантами. Доцільно використовувати підручники і літературу з права
екологічної безпеки.
 10

ТЕМА 7: ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВІДНОСИН ЗА

НАДЗВИЧАЙНИХ ЕКОЛОГІЧНИХ СИТУАЦІЙ
Поняття та загальна характеристика надзвичайних екологічних
ситуацій. Правовий режим зон надзвичайних екологічних ситуацій.Поняття
надзвичайного стану.Правовий режим надзвичайного стану.
Лекція проводиться інформативним методом і має на меті ознайомити
студентів з поняттям та видами надзвичайних екологічних ситуації; з
поняттям та видами зон надзвичайних екологічних ситуацій, їх правовими
режимами. Окрім вивчення відповідного розділу підручників рекомендується
також ознайомитися з літературою про надзвичайні екологічні ситуації і про
забезпечення екологічної безпеки.

ТЕМА 8. ПОНЯТТЯ ТА ОСНОВНІ СКЛАДОВІ ЕКОЛОГІЧНОЇ

МЕРЕЖІ УКРАЇНИ
Поняття та основні складові екологічної мережі України. Порядок
формування, збереження та використання екологічної мережі. Природні
території та об’єкти як ключові складові екомережі.
Лекція проводиться інформативним методом і має на меті ознайомити
студентів з поняттям екомережі; правовим режимом використання та
охорони об’єктів екомережі. Семінар повинен забезпечити закріплення
отриманих на лекції та самостійній роботі знань, заслуховування та
обговорення реферативних доповідей на основі чого викладач здійснює
загальний контроль засвоєння навчального матеріалу курсантами. Ця тема у
більшості сучасних підручників розкривається не достатньо. Необхідно
безпосередньо опрацювати Закон України "Про екологічну мережу України"
від 24 червня 2004 року.

ТЕМА 9. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОХОРОНИ ТА

 11

ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ КОМПЛЕКСІВ

Загальна характеристика природно-заповідного фонду України. Загальна
характеристика природних територій та об’єктів природно-заповідного
фонду України. Загальна характеристика штучних територій та об’єктів
природно-заповідного фонду України. Поняття та види курортів. Правовий
режим курортних та лікувально-оздоровчих територій. Загальна
характеристика рекреаційних зон. Загальна характеристика водоохоронних
зон. Поняття континентального шельфу та виключної (морської)
економічної зони. Правовий режим природних ресурсів континентального
шельфу та виключної (морської) економічної зони.
Лекція проводиться інформативним методом і має на меті ознайомити
студентів з поняттям та видами природних комплексів; правовими режимами
використання та охорони відповідних природних комплексів: природно-
заповідного фонду, рекреаційних зон, лікувально-оздоровчих зон, курортів,
лісів, виключної (морської) економічної зони тощо. Окрім рекомендованих
підручників необхідно опрацювати закони України "Про природно-
заповідний фонд України", "Про курорти", положення Закону "Про охорону
навколишнього природного середовища" щодо рекреаційних зон і
Земельного кодексу України щодо земель рекреаційного призначення,
Рамсарську конвенцію 1971 р., закони України "Про основи містобудування"
та інший нормативний матеріал.
 12

3. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:
Базова:
1. Конституція України від 28 червня 1996 року. Закон від 28.06.1996
254к/96-ВР. База даних «Законодавство України» /ВР України .
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-
%D0%B2%D1%80#Text (дата звернення: 01.01.2022).
2. Про захист рослин: Закон України від 14 жовтня 1998 року. База даних
«Законодавство України» /ВР України .
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/180-14#Text (дата звернення:
01.01.2022).
3. Водний кодекс України: Закон України від 6 червня 1995 р. / База даних
«Законодавство України» /ВР України .
URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80#Text
4. Кодекс України про адміністративні правопорушення: Закон України від
7 грудня 1984 року / База даних «Законодавство України» /ВР України .
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text (дата звернення:
01.01.2022).
5. Кодекс України про надра: Закон України від 27 липня 1994 р. / База
даних «Законодавство України» /ВР України .
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#Text (дата
звернення: 01.01.2022).
6. Конвенція про охорону біологічного різноманіття (Ріо-де-Жанейро, 11
червня 1992 року), ратифікована Законом України від 29 листопада 1994 року
/ База даних «Законодавство України» /ВР України .
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_030#Text (дата звернення:
01.01.2022).
7. Конвенція про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини
(Париж, 16 листопада 1972 року), ратифікована указом Президії Верховної
 13

Ради УРСР від 4 жовтня 1988 року / База даних «Законодавство України» /
ВР України URL:http://portal.rada.gov.ua/ (дата звернення: 01.01.2022).
8. Конвенція про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ
існування в Європі (Берн, 19 вересня 1979 року), Україна приєдналася згідно
з Законом від 29 жовтня 1996 року/ База даних «Законодавство України» / ВР
України URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_032#Text (дата
звернення: 01.01.2022).
9. Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення,
головно як середовища існування водоплавних птахів (Рамсар, Іран, 2 лютого
1971 року), Україна бере участь згідно з Законом України від 29 жовтня 1996
року/ База даних «Законодавство України» / ВР України
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_031#Text (дата звернення:
01.01.2022).
10. Конвенція про доступ до інформації, участь громадськості в процесі
прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля
(Оргус, Данія, 25 червня 1998 року), ратифікована Законом України від 6
липня 1999 року / База даних «Законодавство України» / ВР України
URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_015#Text (дата звернення:
01.01.2022).
11. Конвенція про збереження мігруючих видів диких тварин від 23 червня
1979 року, Україна приєдналася згідно з Законом від 19 березня 1999 року /
База даних «Законодавство України» / ВР України
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_015#Text (дата звернення:
01.01.2022).
12. Про охорону навколишнього природного середовища: Закон України від
25 червня 1991 року/ База даних «Законодавство України» / ВР України.
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text (дата звернення:
01.01.2022).
 14

13. Про виключну (морську) економічну зону України: Закон України від 16
травня 1995 року/ База даних «Законодавство України» / ВР України.
URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/162/95-%D0%B2%D1%80#Text (дата
звернення: 01.01.2022).
14. Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку: Закон України
від 8 лютого 1995 року / База даних «Законодавство України» / ВР України.
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/39/95-%D0%B2%D1%80#Text (дата
звернення: 01.01.2022).
15. Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні,
транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів: Закон
України від 31 травня 2007 року / База даних «Законодавство України» / ВР
України.
URL: http://portal.rada.gov.ua/ (дата звернення: 01.01.2022).
16. Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії: Закон
України від 11 січня 2000 року / База даних «Законодавство України» / ВР
України. URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1370-14#Text (дата
звернення: 01.01.2022).
17. Про екологічну мережу України: Закон України від 24 червня 2004
року / База даних «Законодавство України» / ВР України.
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1864-15#Text (дата звернення:
01.01.2022).
18. Про інформацію: Закон України від 2 жовтня 1992 року / База даних
«Законодавство України» / ВР України.
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#Text (дата звернення:
01.01.2022).
19.Про Кабінет Міністрів України: Закон України від 21 грудня 2006
року / База даних «Законодавство України» / ВР України.
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/794-18#Text (дата звернення:
01.01.2022).
 15

20.Про курорти: Закон України від 5 жовтня 2000 року / База даних
«Законодавство України» / ВР України.
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2026-14#Text (дата звернення:
01.01.2022).
21.Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21 травня
1997 року/ База даних «Законодавство України» / ВР України.
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text
(дата звернення: 01.01.2022).
22.Про місцеві державні адміністрації: Закон України від 9 квітня 1999
року / База даних «Законодавство України» / ВР України.
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/586-14#Text (дата звернення:
01.01.2022).
23.Про громадські об'єднання: Закон України від 22 березня 2012 року /
База даних «Законодавство України» / ВР України.
URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4572-17#Text (дата звернення:
01.01.2022).
24.Про охорону атмосферного повітря: Закон України в редакції від 21
червня 2001 року / База даних «Законодавство України» / ВР України.
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2707-12#Text (дата звернення:
01.01.2022).
25.Про природно-заповідний фонд України: Закон України від 16 червня
1992 року / База даних «Законодавство України» / ВР України.
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text (дата звернення:
01.01.2022).
26.Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них: Закон
України від 6 лютого 2003 року / База даних «Законодавство
України» / ВР України.
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/486-15#Text (дата звернення:
01.01.2022).
 16

27.Про рослинний світ: Закон України від 9 квітня 1999 року / База даних
«Законодавство України» / ВР України.
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/591-14#Text (дата звернення:
01.01.2022).
28.Про тваринний світ: Закон України від 13 грудня 2001 року/ База даних
«Законодавство України» / ВР України.
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2894-14#Text (дата звернення:
01.01.2022).
29.Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення:
Закон України від 24 лютого 1994 року / База даних «Законодавство
України» / ВР України.
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4004-12#Text (дата звернення:
01.01.2022).
30.Кіотський протокол до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату від
11 грудня 1997 року, ратифікований Законом України від 4 лютого
2004 року / База даних «Законодавство України» / ВР України.
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_801#Text (дата звернення:
01.01.2022).
31.Лісовий кодекс України у редакції від 8 лютого 2006 року / База даних
«Законодавство України» / ВР України.
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#Text (дата звернення:
01.01.2022).
32.Положення про громадських інспекторів з охорони довкілля,
затверджене наказом Мінекоресурсів України від 27 лютого 2002 року
№ 88 / База даних «Законодавство України» / ВР України.
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0276-02#Text (дата звернення:
01.01.2022).
 17

33.Положення про громадських інспекторів рибоохорони, затверджене

наказом Мінагрополітики від 9 жовтня 2002 року № 324/ База даних
«Законодавство України» / ВР України.
URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0401-12#Text (дата звернення:
01.01.2022).
34.Положення про громадських мисливських інспекторів, затверджене
наказом Держкомлісгоспу України від 1 березня 2002 року № 27 / База
даних «Законодавство України» / ВР України.
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0290-02#Text (дата звернення:
01.01.2022).
35.Положення про державну систему моніторингу довкілля, затверджене
постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 року №
391 / База даних «Законодавство України» / ВР України.
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/391-98-%D0%BF#Text (дата
звернення: 01.01.2022).
36.Про пестициди і агрохімікати: Закон України від 2 березня 1995 р. /
База даних «Законодавство України» / ВР України.
URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/86/95-
%D0%B2%D1%80#Text (дата звернення: 01.01.2022).
37.Про правовий режим надзвичайного стану: Закон України від 16 березня
2000 р. / База даних «Законодавство України» / ВР України.
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1550-14#Text (дата звернення:
01.01.2022).
38.Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення
внаслідок Чорнобильської катастрофи: Закон України від 27 лютого 1991
р. / База даних «Законодавство України» / ВР України.
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/791%D0%B0-12#Text (дата
звернення: 01.01.2022).
 18

39.Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення

проти довкілля: Постанова Пленуму Верховного Суду України від
10.12.2004 р. № 17 / База даних «Законодавство України» / ВР України.
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0017700-04#Text (дата
звернення: 01.01.2022).
40.Екологічне право України: курс лекцій / за ред. д-ра юрид. наук, проф.
кафедри аграрного, земельного та екологічного права НУ»ОЮА»
Каракаша І. І. – Одеса : 2020. 321 с.
41.Краснова, Марія Василівна. Екологічне право України. Загальна
частина : підручник / М. В. Краснова, Ю. А. Краснова. - К. : ВПЦ
"Київський університет", 2021. 191 с.
42.Екологічне право : підручник / [А. П. Гетьман, Г. В. Анісімова, А. К.
Соколова та ін.] ; за ред. А. П. Гетьмана. – Харків : Право, 2021. 552 с

Допоміжна:
1. Правове регулювання цільового використання земель у межах населених
пунктів України: монографія/ Григорецька І.І., Ізбаш К.С., Домброван
Н.В видавець Букаєв Вадим Вікторович, 2019. 142 с.
2. Григорецька І.І. Сучасні підходи до створення правової урбоекології в
України. Від правової охорони природи Української РСР до екологічного
права України присвяченої пам’яті доктора юридичних наук, професора
Василя Лук’яновича Мунтяна з нагоди 95-річчя від Дня народження:
Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції , 26 трав.
2017 р., Київ / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, Юрид. ф-т, Каф.
земел. та аграр. права [та ін.] ; [уклад.: Носік В. В., Євстігнєєв А. С.,
Кучерова М. П.]. - Київ ; Чернівці : Кондратьєв А. В., 2017. – С.7-12.
3. Григорецька І.І. Правові проблеми використання земель морського
транспорту. Морська безпека Балто-Чорноморського регіону: виклики та
 19

загрози: Матеріали міжнародної наукової конференції (м. Одеса, 23

грудня 2021 р.). – Одеса: ОДУВС, 2021. С.35-36.
4. Ващишин М. Я. Правове забезпечення формування та функціонування
екомережі України : теоретичні та практичні аспекти : монографія.
Львів : Львівський національний університет імені Івана Франка, 2021.
416 с.
5. Дейнега М. А. Природоресурсне право: проблеми формування і
розвитку : монографія / за заг. ред. В. М. Єрмоленка. Київ : НУБіП
України, 2019. 340 с.
6. Каракаш І. І. Право власності на природні об’єкти та їх ресурси в Україні
: монографія. Одеса : Юридична література, 2017. 438 с.
7. Дозвільне і договірне регулювання використання природних ресурсів в
Україні: питання теорії та практики : монографія / Н. Р. Кобецька. –
ІваноФранківськ : Прикарпат. нац. ун-т ім. Василя Стефаника, 2016. 271
с.
8. Корнєєв Юрій, Мельник Володимир . Фундаментальні засади
функціонування екологічного права в контексті наукових досліджень
вітчизняних учених. Підприємництво, господарство і право. 2021. №5.
С. 78-82.
URL: http://pgp-journal.kiev.ua/archive/2021/5/14.pdf (дата звернення:
05.05.2022).
9. Комарницький В.М. Право спеціального природокористування :
монографія / Комарницький В.М. Луганськ : РВВ ЛДУВС ім.
Е.О.Дідоренка, 2011. – 424 с.
10.Лісова Т. В. Правове забезпечення відновлення земель: теоретичні і
практичні проблеми : монографія / Тетяна Вікторівна Лісова ; Нац. юрид.
ун-т ім. Я. Мудрого ; ред. Г. М. Соловйова ; відп. за вип. Н. М.
Ярошенко. – Харків : Юрайт, 2020. 394 с.
 20

11.Правовий режим природно-заповідного фонду України: історія

формування, юридичні аспекти та зарубіжний досвід (посібник) / [За заг.
ред. О.Кравченко]. – Львів : Видавництво «Компанія «Манускрипт»,
2017. 92 с.
12.Правове регулювання екологічних, аграрних та земельних відносин в
Україні: сучасний стан і напрями вдосконалення : монографія /
[ А.П.Гетьман, М.В.Шульга, А.М.Статівка та ін.] ; за ред. А.П.Гетьмана
та В.Ю.Уркевича. – Х. : Право, 2012. 448 с.
13.Процесуальна правоздатність у справах про захист екологічних прав та
довкілля: міжнародні стандарти та національна практика / Є. Алексєєва;
[за заг. ред. О. Кравченко]. — Видавництво «Компанія “Манускрипт”»
— Львів, 2018. 64 с.
URL: http://epl.org.ua/human-posts/protsesualna-pravozdatnist-u-spravah-
pro-zahyst-ekologichnyh-prav-ta-dovkillya-mizhnarodni-standarty-ta-
natsionalna-praktyka-2/ (дата звернення: 03.05.2022).
14.Застосування Європейської конвенції з прав людини для захисту
екологічних прав та довкілля (посібник) / Є. Алексєєва, О. Мелень-
Забрамна, Д. Скрильніков, — Видавництво «Компанія “Манускрипт”»
— Львів, 2016. 240 с.
URL:: http://epl.org.ua/human-posts/zastosuvannia-yevropeiskoi-konventsii-
z-prav-liudyny-dlia-zakhystu-ekolo-hichnykh-prav-ta-dovkillia-posibnyk/#
(дата звернення: 03.05.2022).
15.Участь громадськості в процесі прийняття документів державного
планування з питань, що стосуються довкілля (посібник) / Є. Алексєєва,
О. Кравченко, О. Мелень-Забрамна, С. Шутяк — Видавництво
«Компанія «Манускрипт»» — Львів, 2017. 72 с.
URL:: http://epl.org.ua/human-posts/uchast-gromadskosti-v-protsesi-
pryjnyattya-dokumentiv-derzhavnogo-planuvannya-z-pytan-shho-
stosuyutsya-dovkillya-posibnyk/# (дата звернення: 01.01.2022).
 21

16.Права людини та охорона довкілля. Навчальна програма дистанційного

курсу для тренерів (викладачів-суддів). / С. В. Шутяк, Є. А. Алексєєва,
І..А. Войтюк; за заг. ред.. О.В.Кравченко. – Львів : Вид-во «Компанія
«Манускрипт», 2018. 112 с.

Додаткова навчальна та наукова література з навчальній дисципліні

рекомендуються викладачами, які ведуть лекційний курс та семінарські
заняття.

4. Оцінювання результатів освітньої діяльності

Система оцінювання передбачає накопичення 100 балів з кожної

навчальної дисципліни, які перераховуються в національну шкалу та шкалу
оцінювання ЄКТС.
Встановлюються: максимальні суми балів за виконання завдань у рамках
аудиторної, самостійної роботи та модульної контрольної роботи - 60 балів;
40 балів - за виконання завдань, винесених на підсумковий контроль.

ДЛЯ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

Поточний контроль Підсумковий контроль
Модульна
Аудиторна Самостійна
контрольна ЗАЛІК (З)/
робота робота
робота ЕКЗАМЕН (Е)
≤ 30 ≤ 20 ≤ 10
≤ 60 ≤ 40
Підсумкова оцінка у випадку заліку (П) = ПК+ З ≤ 100
Підсумкова оцінка у випадку складання екзамену (П) = ПК+Е ≤100
ДЛЯ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
Поточний контроль Підсумковий контроль
Аудиторна
Самостійна робота ЗАЛІК (З)/
робота
ЕКЗАМЕН (Е)
≤ 20 ≤ 40
≤ 60 ≤ 40
Підсумкова оцінка у випадку заліку (П) = ПК+ З ≤ 100
Підсумкова оцінка у випадку складання екзамену (П) = ПК+Е ≤100
 22

Здобувач вищої освіти, як додатковий здобуток за наукову роботу в

межах навчальної дисципліни може отримати до 10 балів, при цьому загальна
сума накопичувальних балів не повинна перевищувати 100.
Оцінювання компетентностей здобувача вищої освіти з навчальної
дисципліни та виставлення підсумкової кількості балів за аудиторну роботу
здійснюється шляхом встановлення відповідного рівня знань за кожне
навчальне заняття та виставлення балів від 3 до 5. Підсумкова кількість балів
визначається, як сума всіх отриманих під час проведення навчальних занять
балів розділена на кількість семінарських/практичних занять, передбачених
тематичним планом у семестрі та помножена на коефіцієнт відповідності
максимально можливого балу:
∑ПК
ПК = × КВ,
КЗ
де:
ПК – підсумкова кількість балів за аудиторну роботу;
∑пк – сума всіх отриманих балів за семінарські/практичні заняття;
КЗ – кількість семінарських/практичних занять, передбачених
тематичним планом за семестр;
КВ – коефіцієнт відповідності максимально можливого балу (6 – для
денної форми навчання; 4 – для заочної форми навчання).
Здобувач вищої освіти може отримати «5» балів за умови, що він дуже
добре орієнтується в матеріалі, приймав активну участь у занятті та надав
повну відповідь на питання семінарського заняття, або на додаткове питання
науково-педагогічного працівника, навів приклади, висловив та аргументував
власну точку зору, або суттєво доповнював більше трьох разів відповіді
колег, не допустивши помилок. Також у «5» балів може бути оцінено виступ
з доповіддю або рефератом, які було підготовлено з використанням декількох
джерел інформації, а під час виступу тему розкрито повно.
 23

Здобувач вищої освіти може отримати «4» бали за умови, що він

достатньо добре орієнтується в матеріалі, приймає активну участь у занятті,
доповнюючи колег, знає основні визначення та факти з теми семінарського
заняття, надав правильну, але не зовсім повну відповідь, висловлює власну
думку, але не може змістовно її аргументувати, йому складно навести
приклади. Також у «4» балів може бути оцінено виступ здобувача з
доповіддю або рефератом, які було підготовлено з використанням одного
джерела інформації, а під час виступу тему розкрито не повно.
Здобувач вищої освіти може отримати «3» бали за умови, якщо не
приймає активної участі в семінарському занятті та не висловлює цікавості
до матеріалу, йому складно дати визначення понять, відповідає фрагментарно
та спутано, допускає помилки, не орієнтується у темі, власної думки не має,
або висловлюючи її відмовляється аргументувати. Також у «3» балів може
бути оцінено виступ здобувача з доповіддю або рефератом, які містять
мізерний обсяг інформації, або застарілі данні.
Під час навчальних занять на денній формі навчання науково-
педагогічний працівник може поставити оцінку «2» (незадовільно).
Незадовільна оцінка «2» ставиться за умови незнання здобувачем вищої
освіти значної частини навчального матеріалу за змістом відповідної теми
навчальної дисципліни, що міститься в основних рекомендованих
нормативних та базових джерелах, допустив істотні помилки у відповідях на
поставлені питання, виявив невміння застосовувати теоретичні положення
під час розв’язання практичних задач, відмовився від відповіді та/або не
вирішив практичне завдання. Незадовільна оцінка «2» потребує
перескладання та в загальну суму накопичення балів не враховується.
Підсумкова кількість балів за самостійну роботу з навчальної
дисципліни визначається науково-педагогічним працівником, як сума
отриманих здобувачем вищої освіти балів за всі види виконаних завдань, які
 24

передбачені відповідними методичними матеріалами із зазначенням балів за

виконання кожної самостійної роботи відповідно до тематичного плану.
Модульна контрольна робота є обов’язковою для здобувачів вищої
освіти денної форми навчання. Кожна кафедра самостійно визначає і
розробляє форму проведення модульної контрольної роботи, структуру
завдань, систему та критерії оцінювання результатів їх виконання. До
модульної контрольної роботи допускаються всі здобувачі вищої освіти.
Умови допуску здобувача вищої освіти до складання підсумкового
контролю:
Для денної форми навчання:
- сума балів поточного контролю не менше ніж 36;
- має не більше трьох невідпрацьованих пропусків;
- має не більше трьох невідпрацьованих незадовільних оцінок за
поточний контроль.
Для заочної форми навчання:
- сума балів поточного контролю не менше ніж 36.
З метою підвищення поточного рейтингу успішності здобувач вищої
освіти має право перескладати аудиторну та самостійну роботу відповідно до
графіку, встановленого науково-педагогічним працівником до підсумкового
контролю і не більше двох пропусків та/або незадовільних оцінок у один
робочий день.
Здобувач вищої освіти, який за результатами поточного контролю
накопичив менше 60 балів, зобов’язаний складати підсумковий контроль.
Здобувач вищої освіти, який за результатами поточного контролю
протягом семестру накопичив 60 балів, має можливість:
- не складати підсумковий контроль і отримати накопичену кількість
балів як підсумкову оцінку;
- складати підсумковий контроль відповідно до розкладу.
 25

Недопущення здобувача вищої освіти до підсумкового контролю

прирівнюється до незадовільної оцінки. Питання про недопущення здобувача
вищої освіти до підсумкового контролю вирішує науково-педагогічний
працівник та здійснює відповідний запис «не допущено» в заліково-
екзаменаційної відомості.
Здобувач вищої освіти, який недопущенний до складання підсумкового
контролю, має право скласти його під час визначеного окремим графіком для
ліквідації академічної заборгованості, попередньо досягнувши всіх умов
допуску.
Відсутність здобувача вищої освіти, який накопичив менше 60 балів за
поточний контроль на підсумковому контролі без поважної причини
прирівнюється до незадовільної оцінки. Такий здобувач вищої освіти має
право скласти підсумковий контроль під час ліквідації академічної
заборгованості визначеним окремим графіком.
Здобувач вищої освіти зобов’язаний попередити деканат/інститут про
свою можливу відсутність на підсумковому контролі до його початку.
Здобувач вищої освіти, який був відсутній на підсумковому контролі з
поважних причин, які підтверджені відповідними документами, за рішенням
декана факультету (директора інституту) може скласти пропущений
підсумковий контроль у визначений деканатом час.
Здобувач вищої освіти, який за результатами поточного та
підсумкового контролю сумарно накопичив менше 60-ти балів, допускається
до повторного перескладання підсумкового контролю після закінчення
екзаменаційної сесії, але до початку наступного семестру чи атестації.
Здобувач вищої освіти, який за результатами заліково-екзаменаційної
сесії має академічну заборгованість з трьох і більше освітніх компонентів,
відраховується з Університету.
Критерії оцінювання знань на екзамені та\або заліку
 26

Оцінка “відмінно”/ А – виставляється, якщо здобувач вищої освіти має

глибокі і системні знання, вміє узагальнювати теоретичний матеріал,
співвідносити загальні знання з конкретними ситуаціями; оволодів навиками
аналізу, моделювання та адекватного оцінювання ситуації; обізнаний з
науковими працями вітчизняних та зарубіжних фахівців в даній галузі;
матеріал викладає логічно, послідовно, переконливо і аргументовано. Оцінка
“добре”/ В, С – виставляється, якщо здобувач вищої освіти показав достатній
рівень знання курсу; надав правильні, але не зовсім повні визначення
термінів; засвоїв основи аналітичного методу; допускає незначні неточності в
розкритті окремих теоретичних положень.
Оцінка “задовільно”/ D, Е – виставляється, якщо здобувач вищої освіти
в цілому засвоїв теоретичний матеріал курсу навчальної дисципліни, але
декламує із деякими упущеннями при визначенні основних явищ та процесів;
намагається висловити своє ставлення до проблемних питань, хоча і не
зовсім аргументовано; вміє аналізувати набуті теоретичні знання і
співвідносити їх з конкретними ситуаціями; виклад матеріалу непослідовний,
неточний, з наявними помилками.
Оцінка “незадовільно”/ FX, F – виставляється, якщо здобувач вищої
освіти виявив слабкі (відсутні) знання теоретичного матеріалу навчальної
дисципліни; не зміг дати визначення основних категорій та явищ; відсутні
знання основних норм і визначень; матеріал викладається непослідовно,
нелогічно, фрагментарно та з допущенням помилок. Оцінка “зараховано” –
виставляється, якщо здобувач вищої освіти виявив достатньо повні знання
матеріалу навчальної дисципліни; вміє узагальнювати теоретичний матеріал,
співвідносити загальні знання з конкретними ситуаціями, дає правильні, хоча
і не завжди повні відповіді на поставлені запитання; може допускати
неточності у розкритті окремих теоретичних положень, норм та визначень.
Оцінка “не зараховано” – виставляється, якщо здобувач вищої освіти
виявив слабкі знання або повну неготовність щодо вивчення ним матеріалу
 27

навчальної дисципліни; не зміг дати визначення основних термінів та

визначень; виклад матеріалу непослідовний, нелогічний, фрагментарний,
неточний, стислий; повна відсутність переконливості у викладенні матеріалу.
Шкала оцінювання знань
За
внутрішньою
шкалою
За національною шкалою / За шкалою ECTS
навчального
закладу в
балах

заноситься до відомості обліку успішності

90–100 А/Відмінно

82–89 В/Добре

74-81 С/Добре
64-73 D/Задовільно

60-63 Е/Задовільно
35-59 FX/Незадовільно з можливістю повторного
0-34 F/Незадовільно з обов’язковим повторним курсом

5. ЗАСОБИ ДІАГНОСТИКИ УСПІШНОСТІ НАВЧАННЯ

Успішність навчання студентів оцінюється за допомогою засобів
діагностики шляхом поточного контролю, який здійснюється під час
проведення семінарських і практичних занять і має на меті перевірку рівня
підготовленості студентів з певних тем програми навчальної дисципліни
«Екологічне право України», а також до виконання конкретних завдань.
Форма проведення поточного контролю під час навчальних занять і система
оцінювання рівня знань визначається кафедрою.
 28

Засоби діагностики успішності навчання з навчальної дисципліни

«Екологічне право України» включають:
- контрольні питання до семінарських занять;
- комплект тестових контрольних робіт;
- комплект індивідуальних наукових завдань;
- індивідуальні завдання для виконання контрольних робіт;
- перелік питань до екзамену.