Енергетична політика

ЄС
Енергетична стратегія Європейського Союзу — ➔ Цілі

стратегія, розроблена Європейською Комісією, щодо

➔ безпечне постачання енергоресурсів у
основних напрямів розвитку енергетики Країн-
будь-який час у будь-якому місці;
Членів. Девізом енергетичної стратегії
➔ створення конкурентного середовища
Європейського Союзу є: Безпечна, конкурентна та
для усіх постачальників енергоресурсів,
стала енергія. Цілі енергетичної стратегії ЄС:
що гарантує доступність цін для
домогосподарств, бізнесу,
ІЯ
СТРАТЕГ
індустріальних виробників;
➔ забезпечення сталого споживання
енергоресурсів у поєднанні зі
зниженням обсягів викидів парникових
газів, забруднюючих речовин та
зменшенням використання викопних
ресурсів.
 Завдання енергетичної
Принципи енергетичної політики
політики
• принцип свободи руху товарів, послуг, осіб, капіталів;
● розвиток інфраструктури;
• принцип недискримінації; ● зменшення зовнішньої уразливості країн
Європейського Союзу;
• принцип прозорості;
● боротьба з негативними змінами клімату.
• принцип охорони навколишнього середовища;

• принцип урахування соціального фактору;

До 2030 Країни ЄС мають досягнути наступних цілей:
● скорочення викидів парникових газів у порівнянні з
1990 роком щонайменше на 40 %;
● збільшення частини відновнювальної енергетики у
структурі споживання до 27 %;
● збільшення енергетичної ефективності на 27 %
щонайменше (можливий перегляд цілі у 2020 році і
збільшення цільового показника до 30 %);
● завершення створення спільного енергоринку,
встановивши 15 % цільовий орієнтир для
інтерконектингу між країнами ЄС до 2030 року;
● просування важливих інфраструктурних проектів.
 Правова основа енергетичної політики ЄС

Цілі: Документи означили загальні

Основними документами, що
регулюють нову енергетичну
політику ЄС, стали Енергетична
Хартія та Договір до Енергетичної
Хартії.
● посилення енергетичної
безпеки ЄС;
● підвищення
конкурентоспроможності
економіки країн альянсу;
● недопущення монопольного
тиску експортерів
енергоносіїв на імпортерів;
● покращення екології,
зниження цін на енергоносії.
правила функціонування
внутрішнього ринку
електроенергії та газу, що
спиралися на єднання правових
інструментів, зорність
діяльності компаній на
енергоринку, вільний доступ до
нього нових учасників,
недопущення монополізації.

(выдуманная история для примера)

Європейські інституції, які реалізують енергетичну
Окрім того, у складі Європейської Комісії з 1 січня
політику 2000 року функціонує Генеральний Директорат з питань
енергетики та транспорту, який було створено внаслідок
злиття Директорату з питань енергетики та Директорату
В Договорі про заснування ЄС передбачено, що з питань транспорту.
завдання регулювання та управління в галузі енергетики Основне завдання Директорату - забезпечувати, щоб
виконують такі інституції: енергетична та транспортна політика проводилась з
Ø Європейський парламент (приймає нові закони) найбільшою користю для всіх сфер суспільства: ділових,
Ø Рада Міністрів (приймає нові закони) міських, сільських районів і, понад усе, для населення.
Ø Європейська Комісія (вносить пропозиції щодо
прийняття нових законів) В рамках політики енергозбереження ЄС створена
Ø Суд Справедливості (забезпечує дотримання Виконавча Агенція «Розумна енергія для Європи», яка
європейського законодавства) займається впровадженням програм щодо фінансової
Ø Палата Аудиторів (слідкує за витрачанням коштів при допомоги в енергетичному секторі, зокрема і проектами,
проведенні діяльності ЄС) пов’язаними з поширенням енергозбереження та
відновлювальних джерел енергії у Співтоваристві, також
«Інституційний трикутник» - Комісія, Європейський підзвітна Генеральному Директорату з питань
парламент та Рада - розробляє основні напрями політики енергетики та транспорту.
та затверджує нормативні акти в сфері енергозбереження, Відповідно питаннями, пов’язаними з реалізацією
які застосовуються на території всього ЄС. політики енергоефективності в Європейському
Співтоваристві, опікується департамент з
енергоефективності
 Європейські інституції, які реалізують енергетичну
політику
Рада європейських регуляторів з енергетики
(РЄРЕ). діє як центральний вузол для контактування
між національними регуляторами з енергетики та
виражає їх інтереси на європейському рівні з
Європейською Комісією.

Цілями створення РЄРЕ були: співпраця між

національними регуляторами з питань енергетики та
співпраця з інституціями ЄС.
Загальною метою діяльності Ради європейських
регуляторів з енергетики (РЄРЕ) є сприяння
створенню єдиного конкурентного, ефективного та
сталого внутрішнього ринку газу та електроенергії в
Європі, а також обмін інформацією між членами про
питання ефективного використання енергетичних
ресурсів.
 Програма
STEER, яка стосується підтримки
Розумна енергія для Європи
ініціатив щодо всіх енергетичних
аспектів транспорту, диверсифікації
палива, зокрема через нові та
відновлювальні енергоресурси, та
сприяння відновлювальному паливу та
енергетичній ефективності у транспорті,
включаючи підготовку законодавчих
заходів та їхню реалізацію
ALTENER, яка стосується сприяння
новим та відновлювальним
енергетичним ресурсам для
централізованого та децентралізованого
виробництва електричної і теплової
енергії та їхньої інтеграції у місцеве
середовище й енергетичні системи, за
винятком заходів відповідно до STEER,
включаючи підготовку законодавчих
заходів та їхню реалізацію
SAVE, яка стосується удосконалення
енергетичної ефективності та
раціонального використання енергії,
зокрема, у будівництві та секторі
промисловості, за винятком акцій, які
здійснюються відповідно до STEER,
включаючи підготовку законодавчих
заходів та їх реалізацію
COOPENER, яка стосується
підтримки ініціатив щодо сприяння
відновлювальним енергетичним
ресурсам та енергетичній
ефективності у країнах, що
розвиваються, зокрема здійснення
співпраці в межах Співтовариства з
країнами, що розвиваються, у
Африці, Азії, Латинській Америці та
Атлантиці
Забезпечення енергетичної безпеки країн-
членів ЄС.
Загалом, у документах Євросоюзу широке
трактування терміна «energy security» не
використовується. Прийнята в Євросоюзі концепція
енергетичної безпеки розуміється у вузькому сенсі і
включає в себе дії, спрямовані на забезпечення
фізичного захисту об єктів енергетики та
інфраструктури, насамперед від терористичних актів.
У науці сформувалися два погляди на
енергетичну безпеку: глобалістський, який уособлює
західний світ споживачів енергетичних ресурсів, який
має умовну назву «модель «вашингтонського
консенсусу» - зняття політичних бар'єрів, інвестиції,
лібералізація торгівлі та цін, низка інших заходів, що
стимулюють кооперацію та здорову конкуренцію в
енергетичній сфері. І другий - модель «пекінського
консенсусу», згідно з якою пріоритет надається
державному контролю щодо ресурсів, постачання і
навіть цінової політики.
Євросоюз виразно формує два виміри
енергетичної безпеки - зовнішній і внутршній.
 Забезпечення енергетичної безпеки країн-членів ЄС.
У межах Зеленої Книги Комісії ЄС було окреслено коло інструментів для такої спільної зовнішньої
енергетичної політики: чітка політика щодо убезпечення та диверсифікація джерел постачання енергії;
енергетичне партнерство з виробниками, транзитними країнами та іншими міжнародними акторами.

Важливим аспектом у сфері енергетичної безпеки стало схвалення Європейською Радою в грудні 2006 р.
рішення про створення мережі кореспондентів, що розширила можливість для збирання інформації і стало
запорукою раннього попередження про потенційні загрози для безпеки енергопостачання.
 Співпраця між Україною та ЄС в енергетичній сфері включає :
- імплементацію енергетичних стратегій та політик і розвиток/опрацювання прогнозів та сценаріїв, а
також удосконалення статистичної облікової системи енергетичного сектора;

- створення ефективних механізмів вирішення потенційних кризових ситуацій в енергетиці у дусі

солідарності;

- модернізацію та посилення наявної енергетичної інфраструктури,

- розвиток конкурентоспроможних, прозорих і не дискримінаційних енергетичних ринків на основі

правил та стандартів ЄС шляхом проведення регуляторних реформ;

- сприяння енергоефективності та енергозбереженню, у тому числі шляхом формування політики

щодо енергоефективності та структури права і нормативно-правової бази з метою досягнення
значного прогресу відповідно до стандартів ЄС;

- розвиток та підтримка відновлювальної енергетики з урахуванням принципів економічної доцільності

та охорони навколишнього середовища, а також альтернативних видів палива;

- науково-технічне співробітництво та обмін інформацією з метою розвитку та удосконалення

технологій у сфері виробництва енергії, її транспортування, постачання та кінцевого споживання;

- співробітництво в рамках європейських та міжнародних органів стандартизації в енергетичній сфері.

Стан гармонізації законодавства України та співпраці з ЄС
Україна забезпечує ухвалення базових законів, а також нормативно –
правових актів вторинного законодавства, спрямованих на імплементацію
норм європейського права в українську правову систему у сфері паливно-
енергетичного комплексу.

Нова Енергетична стратегія України на період до 2035 року "Безпека,

енергоефективність, конкурентоспроможність" була схвалена 18 серпня
2017 року.

Україна провела підготовчу роботу для розвитку проекту об’єднання

української та польської енергосистем, реалізації проекту "Енергетичний
міст Україна – Європейський Союз". Проведені переговори та отримана
позитивна попередня оцінка з боку Єврокомісії, керівництва Європейської
мережі операторів систем електропередач (ЕNТSO-Е).

10 листопада 2020 року на пленарному засіданні Європейської групи

регуляторів ядерної безпеки (ENSREG) було розглянуто запит України та
надано статус спостерігача Державній інспекції ядерного регулювання
України. Це дозволить Україні краще інтегруватись в європейську мережу
регуляторів, брати участь в експертному обговоренні нових технологій та
процесів, а також поліпшити співпрацю у галузі ядерної безпеки та
поводження з радіоактивними відходами.
 Висновок

Спільна політика ЄС в енергетичній сфері є основою розвитку сучасної промислової моделі

Співтовариства. Вона забезпечує ефективне функціонування спільного енергетичного ринку ЄС, безпеку
постачань енергоносіїв до Євросоюзу, сприяє зростанню енергоефективності та розвитку нових і відновлюваних
форм енергії.

Відповідно до Угоди про асоціацію, Україна взяла
енергетичного пакету ЄС, який має зробити наші газові та
метою цих змін є інтеграція України до європейських
енергосистеми на низьковуглецевий шлях розвитку, який
споживача та високу надійність енергопостачання.
на себе зобов’язання з імплементації Третього
енергетичні ринки більш відкритими. Основною
енергетичних ринків та перехід національної
забезпечить доступність енергії для кінцевого

Проблематика охорони середовища розглядається сьогодні як господарський пріоритет ЄС. Вона міститься
в багатьох союзних документах як на рівні трактатів, так і програмному рівні. Особливе значення в цій
проблематиці має радикальне обмежування парникового ефекту. У його зменшенні ЄС є світовим лідером.

Енергетична політика розвитку відновлюваних джерел енергії створює можливості формування нових
робочих місць і активізації економічної, є серйозним творцем інноваційності особливо в локальному і
регіональному масштабі. Сприйняття енергетичної політики в аспекті зростання інноваційності повинно бути
використано для ширшої співпраці в енергетиці з зовнішніми партнерами, зокрема з Україною.