СОУ НЕК 20.261:2021

ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО
«НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО»
СТАНДАРТ ПІДПРИЄМСТВА
ТЕХНІЧНА ПОЛІТИКА НЕК «УКРЕНЕРГО»

У СФЕРІ РОЗВИТКУ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ МАГІСТРАЛЬНИХ
ТА МІЖДЕРЖАВНИХ ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖ
СОУ НЕК 20.261:2021
Київ
2021
ПЕРЕДМОВА
1 ЗАМОВЛЕНО: НЕК «УКРЕНЕРГО»
2 РОЗРОБЛЕНО: НЕК «УКРЕНЕРГО»
3 РОЗРОБНИКИ: О. Брехт (керівник розробки), М. Бєлкін, З. Буцьо,

С. Волгін, Ю. Вощинський, П. Головко, М. Головатюк,
О. Горак, А. Квицинський, О. Лелека, В. Московчук
(відповідальний виконавець), О. Оконечніков,
О. Сологуб, Ю. Топонаров, Р. Усатий, С. Фандуль,
А. Ходаківський, О. Храпатий, Г. Чолак
4 ВНЕСЕНО: Виробничо-технічний відділ

НЕК «УКРЕНЕРГО»
5 ПОГОДЖЕНО: Начальник Департаменту експлуатації – Головний

інженер Г. Чолак
6 ЗАТВЕРДЖЕНО ТА Протокол засідання правління НЕК «Укренерго»
НАДАНО ЧИННОСТІ: від 04.01.2021 № 01/2021
7 НА ЗАМІНУ СОУ НЕК 20.261:2019
8 ТЕРМІН ПЕРЕВІРКИ: 2021 р.
Право власності на цей документ належить НЕК «УКРЕНЕРГО».

© НЕК «УКРЕНЕРГО», 2021
II
ЗМІСТ
С.
Вступ ……………………………………………………………………………………………………………. V
1 Сфера застосування ……………………………………………………………………………….…….. 1
2 Нормативні посилання ………………………………………………………..……………….……… 4
3 Терміни та визначення понять, позначення та скорочення …….…………....... 14

3.1 Терміни та визначення ………………………………………………………………………… 14
3.2 Позначення та скорочення ………………………………………………………………….. 23
4 Основні цілі та завдання технічної політики…………………..…………...……………. 29
5 Технічна політика при плануванні нових об’єктів, реконструкції та

технічного переоснащення……………………………………………………………………….. 34
6 Основні вимоги до обладнання підстанцій 220 − 750 кВ ...………………………. 39
6.1 Загальні положення…………………………………………………….……………………….. 39
6.2 Розподільчі установки………………………………………………………………………….. 40
6.3 Силові трансформатори, автотрансформатори та реактори………………. 44
6.4 Комутаційні апарати…………………………………………………………………………….. 48
6.5 Вимірювальні трансформатори………………………………………….……………….. 53
6.6 Обмежувачі перенапруги……………………………………………….....................… 62
6.7 Пристрої компенсації реактивної потужності…………………………………..…. 64
6.8 Релейний захист та протиаварійна автоматика…………………………..……… 65
6.9 Автоматизована система керування технологічними процесами
підстанцій…………………………………………………………………..…………...…………….…… 88
6.10 Власні потреби підстанцій……………………………………………………………….... 96
6.11 Система живлення оперативним струмом……………………………………….. 99
6.12 Засоби диспетчерського (оперативно-технологічного)
управління ….……………................................................................................... 104
III
6.13 Засоби вимірювальної техніки. Забезпечення єдності вимірювань … 116
6.14 Система обліку електроенергії………………………………………………………..… 119
6.15 Діагностика та моніторинг стану обладнання підстанцій…………………. 126
6.16 Технологічний (оперативно-диспетчерський) та технічний
відеонагляд ………………………………………………………….………….…………………….…… 129
6.17 Автоматизація вимірювання показників якості електричної енергії... 137
7 Лінії електропередачі………………………………………...…………………………………….… 142
7.1 Повітряні лінії електропередачі …..…………………………………….……………….. 142
7.2 Кабельні лінії електропередачі …..……………………………………...………………. 146
7.3 Моніторинг та діагностика ліній електропередачі …….………………………. 150
8 Основні вимоги до будівель та споруд……………………………………................... 151
9 Інженерно-технічні заходи охорони енергетичних об’єктів ……………………..155
10 Енергозбереження та енергоефективність……………………………………………... 156
11 Забезпечення електромагнітної сумісності …………………………………………….. 159
12 Вимоги екологічної безпеки……………………………………………………………………… 162
13 Вимоги з інформаційної безпеки………………………………………………………...… 168
14 Керування технічною політикою………………………………………………………….…. 171
ДОДАТОК А Вимоги до технічних характеристик та функціональних
можливостей ЗВТ …………………………………………………………………………………………... 173
ДОДАТОК Б БІБЛІОГРАФІЯ………………………………………………………..…………………… 182
IV
ВСТУП
Стандарт підприємства «Технічна політика НЕК «УКРЕНЕРГО» у сфері
розвитку та експлуатації магістральних та міждержавних електричних мереж»
(далі − Технічна політика) розроблено на підставі положень статті 16 Закону
України «Про стандартизацію».
Технічна політика визначає основні напрями функціонування та розвитку
магістральних і міждержавних електричних мереж у короткостроковій і
довгостроковій перспективі через сукупність взаємозалежних технічних вимог,
які, акцентуючи увагу на найбільш прогресивних технічних рішеннях,
встановлюють перелік і межі застосування тих або інших технічних рішень,
устаткування і технологій, спрямованих на підвищення технічного рівня
процесів передавання, перетворення та розподілу електроенергії, рівня
керування, експлуатації і перспективного розвитку електричних мереж.
Технічна політика деталізує і конкретизує положення чинних
нормативних документів, які допускають варіанти, враховує положення
міжнародних стандартів, кодексів усталеної практики та змін до них, що вже
прийняті або перебувають на завершальній стадії розроблення, або відповідних
їх частин (крім випадків, якщо такі стандарти, кодекси та зміни до них є
неефективними або невідповідними, зокрема з огляду на недостатній рівень
захисту, суттєві кліматичні чи географічні фактори або технологічні проблеми)
та відповідають сучасному рівню наукових досягнень, знань і практики.
Нова редакція Технічної політики розроблена у зв’язку з настанням
терміну перегляду документа СОУ НЕК 20.261:2019, затвердженого наказом
НЕК «УКРЕНЕРГО» від 25.10.2019 р. № 543. Цей Стандарт переглядається та/або
коригується один раз на рік, за пропозиціями наданими профільними
структурними підрозділами, після розгляду їх на Робочій групі і затверджується
рішенням правління НЕК «УКРЕНЕРГО».
V
ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО
«НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО»
СТАНДАРТ ПІДПРИЄМСТВА
ТЕХНІЧНА ПОЛІТИКА НЕК «УКРЕНЕРГО»

У СФЕРІ РОЗВИТКУ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ МАГІСТРАЛЬНИХ
ТА МІЖДЕРЖАВНИХ ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖ
Чинний від 04.01.2021
1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
1.1 Стандарт підприємства «Технічна політика НЕК «УКРЕНЕРГО» у сфері

розвитку та експлуатації магістральних та міждержавних електричних мереж»
(далі – Технічна політика) установлює основні організаційно-технічні заходи,
напрями і шляхи підвищення ефективності функціонування, експлуатації та
розвитку магістральних і міждержавних електричних мереж ОЕС України.
Технічна політика встановлює сукупність управлінських, технічних і
організаційних заходів на найближчу та довгострокову (10 – 20 років)
перспективу, спрямованих на підвищення ефективності та економічності
функціонування, покращення технічного рівня, надійності та безпеки основного і
допоміжного обладнання магістральних та міждержавних електричних мереж
(далі – ММЕМ), з дотриманням сучасних екологічних вимог на основі
апробованих під час експлуатації інноваційних технічних рішень та технологій.
Технічна політика створюється з метою узагальнення наявного досвіду
експлуатації, встановлення єдиних технічних вимог у сфері розвитку (технічного
переоснащення, реконструкції, нового будівництва) об’єктів ММЕМ,
1
використання найкращих практик і особливостей застосування сучасного
електротехнічного устаткування та проектних рішень провідних світових і
вітчизняних виробників для покращення надійності та економічності
функціонування системоутворюючої електричної мережі, а також надання
якісних послуг при здійсненні процесу передачі електричної енергії як в межах
ОЕС України, так і за умови її інтеграції в загальноєвропейську континентальну
енергетичну систему ENTSO-E при дотриманні критеріїв конкурентності,
прозорості, відкритості та доступності.
1.2 Технічна політика є стандартом підприємства, дотримання вимог якого
є обов’язковим для Приватного акціонерного товариства «Національна
енергетична компанія «Укренерго» (далі – НЕК «УКРЕНЕРГО» або Компанія).
Дотримання вимог та положень Технічної політики також є обов’язковим для
науково-дослідних, проектно-вишукувальних, ремонтних, будівельно-
монтажних і налагоджувальних організацій, що виконують роботи (надають
послуги) із забезпечення функціонування, експлуатації і розвитку ММЕМ, а
також інших суб’єктів господарювання, що проводять діяльність з розподілу та
виробництва електричної енергії (далі – суб’єктів електроенергетики),
відповідно до договірних зобов’язань (договори про приєднання, паралельну
роботу, оперативно-технологічне управління тощо) з НЕК «УКРЕНЕРГО».
1.3 Дотримання вимог Технічної політики здійснюється під час підготовки,
розроблення, видачі, розгляду, схвалення (погодження та затвердження) і
реалізації:
– схем/програм/планів перспективного розвитку ОЕС України;
– інвестиційних програм Компанії, а також, при необхідності, інших
електроенергетичних підприємств;
– проектів нового будівництва, реконструкції та технічного переоснащення
об’єктів ММЕМ та їх функціональних складових (АСКТП, ЗДУ, РЗ і ПА, АСОЕ,
2
АСКПЯЕ, моніторингу та діагностики устаткування тощо), в тому числі
відповідних завдань на проектування;
– технічних умов на приєднання та технічних завдань на виконання
проектування об’єктів нового будівництва, реконструкції та технічного
переоснащення;
– проектної документації розвитку об’єктів ММЕМ;
– специфікацій на замовлення електротехнічного устаткування для
первинних та вторинних кіл, пристроїв передачі інформації, зв’язку, що
встановлюється на об’єктах ММЕМ та суміжних електроустановках, для
забезпечення їх технологічної сумісності.
1.4 Технічна політика визначає сукупність взаємопов’язаних технічних
вимог, перелік і межі їх використання, що доповнюють та конкретизують
положення існуючих нормативних документів, сприяє широкому застосуванню
найбільш прогресивних та інноваційних технічних рішень, обладнання і
технологій, спрямованих на підвищення надійності та ефективності передачі
електричної енергії, розвитку, експлуатації та функціонування об’єктів ММЕМ.
Технічна політика має ґрунтуватися на дотриманні вимог національних та
міжнародних енергетичних стандартів (регламентів) і нормативно-технічних
документів. В разі наявності відмінних вимог щодо застосування ідентичних
технічних рішень або параметрів устаткування в національних та міждержавних
нормативних документах перевага надається вимогам міждержавних
документів при умові наявності рішення щодо можливості їх застосування від
національного органу (комітету), що здійснює діяльність зі стандартизації в
електроенергетиці.
Технічна політика не визначає економічну та фінансову діяльності НЕК
«УКРЕНЕРГО».
3
2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
У цьому стандарті є посилання на такі нормативно – правові акти та
нормативні документи:
Закон України «Про стандартизацію» (із змінами)
Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» (із змінами)
Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» (із змінами)
Закон України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України»
(із змінами)
Закон України «Про ринок електричної енергії» (із змінами)
Постанова Кабінету Міністрів України від 29 червня 2011 р. N771 (із
змінами) «Про затвердження Порядку залучення громадськості до обговорення
питань щодо прийняття рішень, які можуть впливати на довкілля»
Постанова Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 №152 «Про
затвердження Технічного регламенту щодо вимог екодизайну для малих,
середніх та великих силових трансформаторів»
Постанова Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. № 1077 (із
змінами) «Про затвердження Технічного регламенту з електромагнітної
сумісності обладнання»
Постанова Кабінету Міністрів України від 11.04.2018 № 265 «Про
затвердження переліку будівель промислового та сільськогосподарського
призначення, об’єктів енергетики, транспорту, зв’язку та оборони, складських
приміщень, на які не поширюються мінімальні вимоги до енергетичної
ефективності будівель та які не підлягають сертифікації енергетичної
ефективності будівель»
Постанова Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 518 «Про
затвердження Загальних вимог до кіберзахисту об’єктів критичної
інфраструктури»
4
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.12.2017 №1009-р «Про
схвалення Концепції створення державної системи захисту критичної
інфраструктури»
Кодекс системи передачі (із змінами)
Кодекс комерційного обліку електричної енергії (із змінами)
Правила виконання оперативних перемикань, затверджені наказом
Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 30.01.2018 № 77 та
зареєстровані в Міністерстві юстиції України 21 лютого 2018 р. за № 211/31663
ДСТУ 3440-96 Системи енергетичні. Терміни та визначення
ДСТУ 3680-98. Сумісність технічних засобів електромагнітна. Стійкість до дії
грозових розрядів. Методи захисту
ДСТУ 4462.3.01:2006 Охорона природи. Поводження з відходами. Порядок
здійснення операцій
ДСТУ HD 605 S2:2015 (HD 605 S2:2008) Електричні кабелі. Додаткові методи
випробування
ДСТУ ISO/IEC 11801-1:2018 (ISO/IEC 11801-1:2017/Cor 1:2018, IDT)
Інформаційні технології. Кабельні системи загальної призначеності для
приміщень користувачів. Частина 1. Загальні вимоги
ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT) Системи екологічного
управління. Вимоги та настанови щодо застосування
ДСТУ ISO/IEC 27001:2015 (ІSO/ІEC 27001:2013; Cor 1:2014, ІDT) Інформаційні
технології. Методи захисту. Системи керування інформаційною безпекою.
Вимоги
ДСТУ ISO/IEC 27019:2019 (ISO/IEC 27019:2017, IDT) Інформаційні технології.
Методи захисту. Системи керування інформаційною безпекою для
енергопостачальних організацій
5
ДСТУ EN 45510-2-3:2018 (EN 45510-2-3:2000, IDT) Обладнання для
електростанцій. Настанова щодо комплектування. Частина 2-3.
Електрообладнання. Стаціонарні акумуляторні батареї та зарядні пристрої
ДСТУ EN 50160:2014 Характеристики напруги електропостачання в
електричних мережах загальної призначеності (із зміною)
ДСТУ EN 60255-151:2018 Реле вимірювальні та захисне обладнання.
Частина 151. Функціональні вимоги до захисту від максимального/мінімального
струму
ДСТУ IEC 60840:2009 (IEC 60840:2004, IDT). Кабелі з екструдованою
ізоляцією силові та арматура до них на номінальну напругу понад 30 кВ (Um = 36
кВ) і до 150 кВ (Um = 170 кВ) включно. Вимоги та методи випробування
ДСТУ IEC 60870-5-104:2014 (IEC 60870-5-104:2006, IDT) Пристрої та системи
телемеханіки. Частина 5-104. Протоколи передавання. Доступ до мережі згідно з
ІЕС 60870-5-101 із використанням стандартних профілів передавання даних
ДСТУ IEC 60870-6-601:2018 (IEC 60870-6-601:1994, IDT) Пристрої та системи
телемеханіки. Частина 6-601. Протоколи телекерування, сумісні зі стандартами
ISO та рекомендаціями ITU-T. Функційний профіль для забезпечування сервісу
передавання в кінцевих системах, під`єднаних за допомогою постійного доступу
до мережі з комутацією пакетів даних
ДСТУ IEC TS 60870-6-602:2016 (IEC TS 60870-6-602:2001, IDT) Пристрої та
системи телемеханіки. Частина 6-602. Протоколи телекерування, сумісні зі
стандартами ISO та рекомендаціями ITU-T. Транспортні профілі TASE
ДСТУ IEC 61000-4-30:2010 (IEC 61000-4-30:2008, IDT) Електромагнітна
сумісність. Частина 4-30. Методи випробування та вимірювання. Вимірювання
показників якості електричної енергії
6
ДСТУ EN 61000-6-5:2018 (EN 61000-6-5:2015, IDT; IEC 61000-6-5:2015, IDT)
Електромагнітна сумісність. Частина 6-5. Родові стандарти. Несприйнятливість
обладнання електричних станцій та підстанцій до завад
ДСТУ EN 61326-1:2016 (EN 61326-1:2013, IDT) Електричне обладнання для
вимірювання, контролю та лабораторного застосування. Вимоги до
електромагнітної сумісності. Частина 1. Загальні вимоги
ДСТУ IEC 61850-3:2018 (IEC 61850-3:2013, IDT) Комунікаційні мережі та
системи для автоматизації електроенергетичних підприємств. Частина 3.
Загальні технічні вимоги
Керування системою та проектуванням
Технічні вимоги до функцій і моделей приладів
системи для автоматизації електроенергетичних підприємств. Частина 6. Мова
опису конфігурації для комунікації інтелектуальних електронних пристроїв на
електричних підстанціях
ДСТУ ІЕС 61850-7-1:2014 (IEC 61850-7-1:2011, IDT) Комунікаційні мережі та
системи для автоматизації електроенергетичних підприємств. Частина 7-1.
Базова комунікаційна структура. Принципи та моделі
ДСТУ IEC 61850-7-2:2014 (ІЕС 61850-7-2:2010, IDT) Комунікаційні мережі та
Базова інформаційна та комунікаційна структура. Абстрактний інтерфейс
комунікаційного сервісу (ACSI)
7
ДСТУ IEC 61850-7-3:2014 (IEC 61850-7-3:2010, IDT) Комунікаційні мережі та
Базова комунікаційна структура. Класи загальних даних
ДСТУ IEC 61850-7-4:2014 (IEC 61850-7-4:2010, IDT) Комунікаційні мережі та
Базова комунікаційна структура. Сумісні класи логічних вузлів та класи даних
ДСТУ IEC 61850-8-1:2014 (ІЕС 61850-8-1:2011, IDT) Комунікаційні мережі та
Визначене відображення комунікаційних сервісів. Відображення відповідно до
специфікації виробничих повідомлень (ISO 9506-1 і ISO 9506-2) та ISO/IEC 8802-3
ДСТУ ІЕС 61850-9-2:2014 (ІЕС 61850-9-2:2011, IDT) Комунікаційні мережі та
системи на підстанціях. Частина 9-2. Визначене відображення комунікаційних
сервісів (SCSM). Вибіркові значення згідно з ISO/IEC 8802-3
ДСТУ IEC/TR 61850-90-4:2016 (IEC/TR 61850-90-4:2013, ІDТ) Комунікаційні
мережі та системи для автоматизації електроенергетичних підприємств. Частина
90-4. Настанови щодо мережних технологій
ДСТУ ІЕС 61968-1:2013 (IEC 61968-1:2003, IDT) Інтеграція прикладних
програм на електромережних підприємствах. Системні інтерфейси в
менеджменті розподілу електроенергії. Частина 1. Архітектура інтерфейсу та
загальні вимоги
ДСТУ IEC 61968-3:2013 (IEC 61968-3:2004, IDT) Інтеграція прикладних
програм в електромережних підприємствах. Системні інтерфейси в
менеджменті розподілу електроенергії. Частина 3. Інтерфейс для мережних
операцій
ДСТУ EN 61869-2:2017 Трансформатори вимірювальні. Частина 2.
Додаткові вимоги до трансформаторів струму (EN 61869-2:2012, IDT; IEC 61869-
2:2012, IDT)
8
ДСТУ EN 61869-3:2017 (EN 61869-3:2011, IDT; IEC 61869-3:2011 , IDT)
Трансформатори вимірювальні. Частина 3. Додаткові вимоги до індуктивних
трансформаторів напруги
ДСТУ IEC 61970-1:2012 Інтерфейс прикладних програм у системах
електроенерге-тичного менеджменту (EMS-API). Частина 1. Керівні принципи й
основні вимоги
ДСТУ IEC 61970-301:2017 (IEC 61970-301:2016, IDT) Інтерфейс прикладних
програм у системах електроенергетичного менеджменту (EMS-API). Частина 301.
Основні положення загальної інформаційної моделі (СІМ)
ДСТУ EN 62053-22:2018 (EN 62053-22:2003; А1:2017, IDT; ІЕС 62053-22:2003;
А1:2016, IDT) Засоби вимірювання електричної енергії змінного струму.
Спеціальні вимоги. Частина 22. Лічильники активної енергії статичні (класи
точності 0,2 S та 0,5 S)
ДСТУ EN 62053-23:2015 (EN 62053-23:2003, IDT) Засоби вимірювання
електричної енергії змінного струму. Спеціальні вимоги. Частина 23. Лічильники
реактивної енергії статичні (класів точності 2 і 3)
ДСТУ ІЕС 62067:2014 (IEC 62067:2011, IDT) Кабелі з екструдованою
ізоляцією силові та арматура до них на номінальну напругу понад 150 кВ (Um =
170 кВ) і до 500 кВ (Um = 550 кВ). Вимоги та методи випробування
ДСТУ IEC/TS 62351-1:2014 Керування енергетичними системами та
пов’язаний з ним інформаційний обмін. Безпека даних та комунікацій. Частина
1. Безпека зв’язку мережі та системи. Загальні положення
ДСТУ IEC 62351-9:2019 (IEC 62351-9:2017, IDT) Керування енергетичними
системами та пов’язаний із ним інформаційний обмін. Безпека даних та
комунікацій. Частина 9. Керування ключами інформаційної безпеки,
призначеними для устаткування енергетичних систем
9
ДСТУ EN IEC 62443-4-1:2019 (EN IEC 62443-4-1:2018, IDT; IEC 62443-4-1:2018,
IDT) Безпечність систем промислової автоматизації та керування. Частина 4-1.
Вимоги до життєвого циклу розроблення безпечної продукції
ДСТУ Б В.1.1-36:2016 (поточна редакція) Визначення категорій приміщень,
будинків, установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою
НАПБ А.01.001-2014 Правила пожежної безпеки в Україні (із зміною)
НПАОП 40.1-1.32-01 Правила будови електроустановок.
Електрообладнання спеціальних установок
ДБН А.2.2-1-2003 Проектування. Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на
навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні та будівництві підприємств,
будинків і споруд (із зміною)
ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво
ДБН В.1.1-7-2016 Пожежна безпека об’єктів будівництва. Загальні вимоги
ДБН В.1.1-31:2013 Захист територій, будинків і споруд від шуму
ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту (із зміною та
поправкою до неї)
ДБН В.2.6-31:2016 Теплова ізоляція будівель
ГБН В.2.3-34620942-001:2013 Проектування телекомунікацій. Лінійно-
апаратні цехи
ГОСТ 34.201-89* Информационная технология. Комплекс стандартов на
автоматизированные системы. Виды, комплектность и обозначение документов
при создании автоматизированных систем (Інформаційна технологія. Комплекс
стандартів на автоматизовані системи. Види, комплектність та позначення
документів при створенні автоматизованих систем)
ГОСТ 34.602-89* Информационная технология. Комплекс стандартов на
автоматизированные системы. Техническое задание на создание
автоматизированной системы (Інформаційна технологія. Комплекс стандартів на
10
автоматизовані системи. Технічне завдання на створення автоматизованої
системи)
ГОСТ 13109-97 Электрическая энергия. Совместимость технических средств
электромагнитная. Нормы качества электрической энергии в системах
электроснабжения общего назначения (Електрична енергія. Сумісність технічних
засобів електромагнітна. Норми якості електричної енергії в системах
електропостачання загального призначення)
ГКД 34.20.507-2003 Технічна експлуатація електричних станцій і мереж.
Правила (у редакції наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості
України від 21.06.2019 року № 271)
ГКД 34.20.661-2003 Правила організації технічного обслуговування та
ремонту обладнання, будівель і споруд електростанцій та мереж (у редакції
наказу Міненерговугілля України від 15.03.2019 р. № 124).
ГКД 34.35.108-2004 Керівні вказівки з протиаварійної автоматики
енергосистем. Інструкція
ГКД 34.35.604-96 Технічне обслуговування пристроїв релейного захисту,
протиаварійної автоматики, електроавтоматики, дистанційного керування та
сигналізації електростанцій і підстанцій 110 – 750 кВ. Правила (у редакції наказу
Міненерговугілля України від 01.10.2019 р. № 417)
ГКД 340.000.001-95 Визначення економічної ефективності капітальних
вкладень в енергетику. Методика. Загальні методичні положення
ГКД 340.000.002-97 Визначення економічної ефективності капітальних
вкладень в енергетику. Методика. Енергосистеми і електричні мережі
ГКД 341.004.001-94 Норми технологічного проектування підстанцій
змінного струму з вищою напругою 6-750 кВ (без розд.2, додатку 1, п. 2.3.5 та
п.13.6)
11
РД 34.35.120-90 Основные положения по созданию автоматизированных
систем управления технологическими процессами (АСУ ТП) подстанций
напряжением 35 – 1150 кВ (Основні положення із створення автоматизованих
систем управління технологічними процесами (АСУ ТП) підстанцій напругою 35 –
1150 кВ)
СОУ-Н ЕЕ 20.178:2008 Схеми принципові електричні розподільчих
установок напругою від 6 кВ до 750 кВ електричних підстанцій. Настанова
СОУ-Н МПЕ 007:2008 Правила взаємовідносин між державним
підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго» та суб’єктами
(об’єктами) електроенергетики в умовах паралельної роботи в складі об’єднаної
енергетичної системи України (із змінами)
СОУ-Н ЕЕ 20.302:2007 Норми випробування електрообладнання (у
редакції Наказу Міністерства енергетики та захисту довкілля України від
06.04.2020 № 224)
СОУ-Н ЕЕ 20.502:2007 Повітряні лінії електропередавання напругою 35 кВ і
вище. Інструкція з експлуатації (із змінами)
СОУ-Н ЕЕ 20.577:2007 Технічне діагностування електрообладнання та
контактних з’єднань електроустановок і повітряних ліній електропередачі
засобами інфрачервоної техніки. Методичні вказівки
СОУ-Н ЕЕ 35.514:2007 Технічне обслуговування мікропроцесорних
пристроїв релейного захисту, протиаварійної автоматики, електроавтоматики,
дистанційного керування та сигналізації електростанцій і підстанцій від 0,4 кВ до
750 кВ. Правила
СОУ-Н ЕЕ 40.12-00100227-46:2011 Контроль технічного стану
опорнострижневих ізоляторів за допомогою ультразвукового (акустичного)
методу та засобами інфрачервоної техніки. Норми їх дефектації
12
СОУ-Н ЕЕ 40.12-00100227-47:2011 Обмежувачі перенапруг нелінійні
напругою 110 − 750 кВ. Настанова щодо вибору та застосування
СОУ-Н МЕВ 40.1-37471933-49:2011 Проектування кабельних ліній напругою
до 330 кВ. Настанова (у редакції наказу Міненерговугілля України від 26.01.2017
№ 82)
СОУ-Н-МЕВ 40.1-37471933-50:2011 Монтаж кабельних ліній
електропередавання напругою 110 – 330 кВ. Інструкція
СОУ-Н МЕВ 40.1-00100227-68:2012 Стійкість енергосистем. Керівні вказівки
(із зміною)
СОУ-Н МЕВ 40.1-00100227-70:2012 Проектування підстанцій з
комплектними розподільними установками елегазовими напругою 110 кВ і
вище. Правила
СОУ-Н МЕВ 40.1-00013741-73:2012 Стандарт операційної безпеки
функціонування Об’єднаної енергетичної системи України. Допоміжні заходи із
забезпечення сталого функціонування Об’єднаної енергетичної системи України.
Перелік та положення про їх реалізацію
СОУ-Н ЕЕ 40.1-00100227-100:2014 Інструкція із застосування, монтажу та
експлуатації засобів захисту від перенапруг в електроустановках напругою 6 –
750 кВ
СОУ-Н ЕЕ 40.1-00100227-101:2014 Норми технологічного проектування
енергетичних систем і електричних мереж 35 кВ і вище (із зміною)
СОУ-Н ЕЕ 40.1-00100227-103:2014 Виконання Схем перспективного
розвитку ОЕС України, окремих енерговузлів та енергорайонів. Правила
СОБУ МЕВ ЕЕ 40.1-00100227-01:2016 Стандарт операційної безпеки
функціонування Об’єднаної енергетичної системи України. Побудова та
експлуатація електричних мереж. Технічна політика. Частина 1. Технічна
політика у сфері побудови та експлуатації магістральних і міждержавних
13
електричних мереж. Частина 2. Технічна політика у сфері побудови та
експлуатації розподільних електричних мереж
СОУ 45.2-00100227-24:2010 Захист проводів і тросів повітряних ліній
електропередавання від вітрових коливань (вібрації, галопування, субколивань).
Методичні вказівки
СОУ НЕК 20.171:2017 Методологія аналізу витрат і вигод проектів розвитку
електричних мереж
СОУ НЕК 35.101:2018 Загальні технічні вимоги до автоматизованих систем
керування технологічними процесами підстанцій 220 − 750 кВ ОЕС України
СОУ НЕК № 040.6-15:2019 Методика оцінки експлуатаційної готовності до
використання каналів зв’язку телекомунікаційної мережі ДП «НЕК «Укренерго»
СОУ НЕК 03.120.4-14:2019 Забезпечення контролю і дотримання
показників якості електричної енергії у процесі її передачі магістральними і
міждержавними електричними мережами ДП «НЕК «Укренерго»
Правила улаштування електроустановок (ПУЕ:2017)
Основні напрямки розвитку (концепція) телекомунікаційної мережі НЕК
«УКРЕНЕРГО» на 2020-2029 роки, затверджені рішенням правління НЕК
«УКРЕНЕРГО» від 13.02.2020
Примітка. Чинні документи, на які є посилання, треба застосовувати охоплюючи

всі внесені зміни до них.
3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ, ПОЗНАЧЕННЯ ТА СКОРОЧЕННЯ

3.1 Терміни та визначення
У цьому стандарті вжито терміни та визначення понять, наведені у ДСТУ
3440: енергетична система (енергосистема), електроенергетична система; у ГКД
34.20.661: ремонт, поточний ремонт, технічне обслуговування.
14
У цьому стандарті наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
автоматизована система обліку електроенергії
Сукупність засобів вимірювальної техніки (лічильників, трансформаторів
струму, трансформаторів напруги та їх кіл) та/або локального устаткування збору
та обробки даних засобів обліку, каналів зв’язку, пристроїв приймання, обробки
та відображення інформації, апаратного та програмного забезпечення, а також
баз даних обліку, функціонально об’єднаних з метою забезпечення збору,
обробки та передачі результатів вимірювань і формування даних обліку, які
використовуються в процесі обліку електроенергії, формування балансів
електроенергії різного ступеня деталізації для забезпечення діяльності з купівлі-
продажу електричної енергії суб’єктами ринку електричної енергії України
автоматизована система керування технологічними процесами
підстанції
Програмно-технічний комплекс автоматизації підстанції, який інтегрує у
своєму складі підсистеми збору та передавання інформації з параметрами
роботи устаткування підстанції, його діагностики і моніторингу оперативного та
технологічного стану, керування колами первинної та вторинної комутації,
релейного захисту і автоматики, інженерних систем підстанції, який забезпечує
виробничому персоналу автоматизацію виконання їх завдань з керування
технологічними процесам підстанції у повному обсязі
вахтовий метод роботи
Особлива форма організації робіт, заснована на використанні трудових
ресурсів поза місцем їх постійного проживання, коли не може бути забезпечене
щоденне повернення працівників до місця постійного проживання або якщо
працівники витрачають понад три години на день для того, щоб дістатися на
роботу і з роботи
15
диспетчерське (оперативно-технологічне) управління ОЕС України
Побудована за ієрархічною структурою система контролю параметрів та
режимів роботи енергосистеми в цілому та обладнання кожного енергетичного
об'єкта, що входить до її складу, у процесі виробництва, передачі та розподілу
електричної енергії з метою управління цими процесами для підтримання
заданих параметрів та режимів роботи шляхом реалізації комплексу дій,
направлених на зміну технологічних режимів та/або оперативного стану
обладнання енергооб'єктів, що складається з прийняття рішення, підготовки та
надання оперативної команди і контролю за її виконанням
діагностика
Методи і засоби визначення технічного стану устаткування та обладнання
об'єктів електричних мереж
електроенергетичне підприємство
Суб'єкт господарювання, який здійснює одну з таких функцій:
виробництво, передачу, розподіл, постачання електричної енергії споживачу або
трейдерську діяльність
електромагнітна завада
Будь-яке електромагнітне явище, яке може призвести до погіршення
функціонування обладнання. Електромагнітною завадою може бути
електромагнітний шум, небажаний сигнал або зміна в самому середовищі
розповсюдження
електромагнітна обстановка
Сукупність електромагнітних явищ та/або процесів у даній області
простору в частотних та часових діапазонах
електромагнітна сумісність
16
Здатність обладнання задовільно функціонувати у власній
електромагнітній обстановці без створення неприпустимих електромагнітних
завад іншому обладнанню в такій обстановці
електронний вимірювальний трансформатор (electronic instrument
transformer)
Пристрій, що складається з одного або більше датчиків струму або
напруги, які призначені для пропорційного перетворення вимірюваної
величини з метою її подачі на вимірювальний пристрій, вимірювальний
прилад, захисний пристрій або контрольний прилад (ІЕС 60044-7:1999)
При цифровому інтерфейсі за допомогою суматора може проводитися
об'єднання інформації від групи електронних вимірювальних трансформаторів
(ІЕС 60044-8:2002)
електронний трансформатор струму (ЕТС) (electronic current transformer
(ЕСТ)
Електронний трансформатор струму (ЕТС), в якому при робочих умовах
застосування вторинний струм практично пропорційний первинному струму та
відрізняється від нього кутом зсуву фаз, який близький до нуля для
відповідного напряму з'єднань (ІЕС 60044-8:2002)
електронний трансформатор напруги (ЕТН) (electronic voltage transformer
(EVT)
ЕТН, в якому вторинна напруга при робочих умовах пропорційно
первинній і відрізняється від неї кутом зсуву фаз, близьким до нуля при
відповідному напрямку з'єднань (ІЕС 60044-7:1999)
електронний вимірювальний трансформатор напруги (electronic
measuring voltage transformer)
ЕТН, призначений для передачі інформаційного (вимірювального) сигналу
на вимірювальні пристрої та прилади (ІЕС 60044-7:1999)
17
експлуатація обладнання
Частина життєвого циклу обладнання, на якому реалізується,
підтримується та відновлюється його якість, та який включає використання за
призначенням, технічне обслуговування, ремонт, транспортування і зберігання
від моменту його виготовлення до моменту виведення з експлуатації
інформаційна безпека
Стан захищеності систем обробки і зберігання даних, при якому
забезпечено конфіденційність, доступність і цілісність інформації, який
забезпечується комплексом заходів, спрямованих на забезпечення захищеності
інформації від несанкціонованого доступу з метою ознайомлення, перевірки,
оприлюднення, копіювання, внесення змін, руйнування чи знищення
капітальний ремонт
Сукупність робіт на об'єкті будівництва, введеному в експлуатацію в
установленому порядку, без зміни його геометричних розмірів та
функціонального призначення, що передбачають втручання у несучі та
огороджувальні системи, при заміні або відновленні конструкцій чи інженерних
систем та обладнання, у зв'язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням,
поліпшення його експлуатаційних показників, а також благоустрій території.
Капітальний ремонт передбачає призупинення на час виконання робіт
експлуатації об’єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності)
кіберзахист
Сукупність організаційних, правових, інженерно-технічних заходів, а також
заходів криптографічного та технічного захисту інформації, спрямованих на
запобігання кіберінцидентам, виявлення та захист від кібератак, ліквідацію їх
наслідків, відновлення сталості і надійності функціонування комунікаційних,
технологічних систем (Закон України «Про основні засади забезпечення
кібербезпеки України»)
18
користувачі системи передачі/розподілу (користувачі системи)
Фізичні особи, у тому числі фізичні особи - підприємці, або юридичні
особи, які відпускають або приймають електричну енергію до/з системи
передачі/розподілу або використовують системи передачі/розподілу для
передачі/розподілу електричної енергії
метрологічне забезпечення електричних вимірювань
Установлення та застосування наукових і організаційних основ, технічних
засобів, правил і норм, необхідних для досягнення необхідної точності
вимірювань
моніторинг
Безперервний контроль параметрів устаткування та обладнання об'єктів
електричних мереж, режимів їх роботи із застосуванням автоматизованих
систем, які забезпечують збір, зберігання та оброблення інформації в режимі
реального часу
об’єкт будівництва
Будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси (будови)
та частини, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури
об’єкти магістральних і міждержавних електричних мереж (об’єкти
електричних мереж)
Лінії електропередачі, підстанції та інші електроустановки номінальною
напругою 220 кВ і вище, які використовують для передачі електричної енергії від
виробника до пунктів підключення розподільчих (місцевих) мереж або
здійснення паралельної роботи об'єднаної енергетичної системи України з
енергосистемами суміжних країн, а також експорту та імпорту електричної
енергії
первинний датчик струму (primary current sensor)
19
Електричний, електронний, оптичний або інший пристрій, призначений
для передачі сигналу, пропорційного вимірюваному струму, що протікає через
первинні вводи, безпосередньо до вторинного конвертера або через
первинний конвертер (ІЕС 60044-8:2002)
первинний датчик напруги (primary voltage sensor)
Електричний, оптичний або інший пристрій, призначений для передачі
сигналу до вторинного устаткування безпосередньо або через первинний
конвертер, значення напруги перетворення якого відповідає напрузі між
первинними уводами (ІЕС 60044-7:1999)
первинний конвертер (primary converter)
Пристрій, що перетворює сигнал від одного або більше первинних
датчиків напруги/струму в сигнал, відповідний для роботи пристрою
сполучення (ІЕС 60044-7:1999)
пристрій сполучення (transmitting system):
Пристрій, що з'єднує первинний конвертер з вторинним на коротких і
довгих відстанях і передає сигнал від одного до іншого. Залежно від
використовуваної технології може також використовуватися для передачі
сигналу потужності (ІЕС 60044-7:1999)
вторинний конвертер (secondary converter)
Пристрій, що перетворює сигнал, переданий через пристрій сполучення, в
величину, пропорційну напрузі/струму на первинних вводах, і призначений для
подальшого узгодження з вимірювальними приладами, захисними або
керуючими пристроями (ІЕС 60044-7:1999)
персонал виробничий
Працівники, робота яких безпосередньо пов’язана з виробничими
процесами (експлуатація, ремонт, монтаж, наладка устаткування транспортних
засобів, будівель і споруд тощо)
20
персонал оперативний
Працівники, які перебувають на чергуванні в зміні і допущені
до оперативного управління та (або) оперативних перемикань
персонал оперативно-виробничий
Працівники, спеціально навчені і підготовлені до оперативного
обслуговування електрообладнання що закріплене за ними відповідно до
затвердженого обсягу
проектна документація
Затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються
містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні,
організаційні, технологічні рішення, а також кошториси об'єктів будівництва
реконструкція
Перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку існуючого
об'єкта, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або
функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних
техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо),
забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-
економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов
експлуатації та якості послуг.
Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів
несучих конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації
об'єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності)
технічне переоснащення
Комплекс заходів щодо підвищення експлуатаційних властивостей об'єктів
виробничого та невиробничого призначення, введених в експлуатацію в
установленому порядку, що реалізується шляхом впровадження передових
техніки та технології, механізації і автоматизації виробництва, оновлення,
21
дооснащення та заміни застарілого і фізично зношеного устаткування новим,
більш ефективним
цифрова підстанція
Підстанція обладнана комплексом цифрових пристроїв (терміналів) для
вирішення завдань релейного захисту та автоматики, реєстрації
аварійних подій, АСКТП, обліку та контролю якості електроенергії, телемеханіки.
Все обладнання комунікується між собою і центральним рівнем компанії по
послідовних каналах зв’язку на єдиних протоколах ДСТУ IEC 61850.
якість електричної енергії
Сукупність властивостей електричної енергії відповідно до встановлених
стандартів, які визначають ступінь її придатності для використання за
призначенням
SV-потік, (Sampled Values – потік)
Передача миттєвих упорядкованих вибіркових даних значень
напруги/струму в протоколі ДСТУ IEC 61850-9-2 в технологічну локальну мережу
(шина приєднання/процесу)
Для визначення обов’язковості виконання технічних вимог у цьому

стандарті застосовуються поняття «повинен», «слід», «необхідно» та похідні від
них. Поняття «як правило» означає, що дана технічна вимога є переважною,
відступлення від неї повинно бути обґрунтовано. Поняття «допускається»
означає, що дана технічна вимога або рішення застосовується як виняток,
вимушено внаслідок відсутності необхідного обладнання, виробів і матеріалу,
обмеження ресурсів тощо. Поняття «рекомендується» означає, що дане технічне
рішення є пріоритетним, але не обов’язковим.
22
3.2 Позначення та скорочення
У цьому стандарті використано такі позначення та скорочення:
АБ – акумуляторна батарея;
АВР – автоматичне включення резерву;
АЕС – атомна електростанція;
АЛАР – автоматика ліквідації асинхронного режиму;
АОЗН – автоматика обмеження зниження напруги;
АОПН – автоматика обмеження підвищення напруги;
АПВ – автоматичне повторне включення;
АРМ – автоматизоване робоче місце;
АСК – автоматизована система керування;
АСКПЯЕ – автоматизована система контролю показників якості

електроенергії;
АСОЕ – автоматизована система обліку електроенергії;
АСКТП – автоматизована система керування технологічними процесами

(підстанції);
АТ – автотрансформатор;
АУВ – Автоматичне управління вимикачами
БС – базова станція;
ВМП – визначення місця пошкодження
ВІК – вимірювально-інформаційний комплекс;
ВН – висока напруга;
ВОЛЗ – волоконно-оптична лінія зв’язку;
ВП – власні потреби;
23
ВРУ – відкрита розподільча установка;
ВЧКЗ – високочастотний канал зв’язку;
ГЗ – голосовий зв’язок;
ГЗТ – грозозахисний трос:
ГЩК – головний щит керування;
ДЕС – дизельна електрична станція;
ДФЗ – диференційно-фазний захист;
ДЗШ – диференційний захист шин;
ЕМС – електромагнітна сумісність;
ЕС – електроенергетична система;
ЗВТ – засоби вимірювальної техніки;
ЗДУ – засоби диспетчерського (оперативно-технологічного)

управління;
ЗІП – запасні частини і прилади;
ЗПП – зарядно-підзарядний пристрій;
ЗПК – закритий пункт керування;
ЗРУ – закрита розподільча установка;
ІТ – інформаційні технології;
КЗ – коротке замикання;
ККД – коефіцієнт корисної дії;
ККО − Кодекс комерційного обліку;
КМУ – Кабінет Міністрів України;
КЛ – кабельна лінія електропередачі;
КР – компенсаційний реактор;
24
КРУ – комплектна розподільна установка;
КРУЕ – комплектна розподільна установка елегазова;
ЛЕП – лінія електропередачі;
ММЕМ – магістральні і міждержавні електричні мережі;
НН – низька напруга;
НТР – науково-технічна рада;
ОАПВ – однофазне автоматичне повторне включення;
ОВНС – оцінка впливів навколишнього середовища;
ОЕС – об’єднана електроенергетична система;
ОК – оптичний кабель;
ОПН – обмежувач перенапруги нелінійний;
ПА – протиаварійна автоматика;
ПВХ – полівінілхлорид;
ПЗ – програмне забезпечення;
ПКД – проектно-кошторисна документація;
ПЛ – повітряна лінія електропередачі;
ПРВВ – пристрій резервування відмови вимикачів;
ПС – підстанція;
ПУЕ – Правила улаштування електроустановок;
ПЯЕ – показники якості електроенергії;
РАП – реєстратор аварійних подій;
РЗ – релейний захист;
РЗА – релейний захист і автоматика;
РУ – розподільча установка;
25
РПН – регулювання напруги під навантаженням;
СН – середня напруга;
СОПС – система оперативного постійного струму;
СУБД – система управління базами даних;
ТАПВ – трифазне автоматичне повторне включення;
ТЕО – техніко-економічне обґрунтування;
ТЗ – технічне завдання;
ТН – трансформатор напруги;
ТО – технічне обслуговування;
ТПР – трансформатор поперечного регулювання;
ТС – трансформатор струму;
ЦОД – центр оброблення даних;

ЦПС – цифрова підстанція;
ЦТН – цифровий трансформатор напруги;
ЦТС – цифровий трансформатор струму;
ШАПВ – швидкодіюче автоматичне повторне включення;
ШР – шунтувальний реактор;
ЩПС – щит постійного струму;
ADSL – (Asymmetric Digital Subscriber Line) – асиметрична цифрова

абонентська лінія (входить в число технологій високошвидкісної
передачі даних);
COMTRADE – (Common Format for Transient Data Exchange for Power Systems)
– загальний формат для роботи з осцилограмами в енергетиці;
DECT – (Digital Enhanced Cordless Telecommunication) − технологія

цифрового бездротового зв'язку з телефонами;
26
DLMS/COSEM – (Distribution Line Message Specification/COmpanion Specification
for Energy Metering) – відкритий протокол для обміну даними з
приладами обліку;
DNP 3.0 – (Distributed Network Protocol) – розподільний мережевий

протокол;
DWDM – (Dense Wavelength Division Multiplexing) — технологія щільного

мультиплексування з поділом по довжині хвилі;
ENTSO-E – (European Network of Transmission System Operators for

Electricity) – Європейська мережа системних операторів
передачі електроенергії;
Ethernet – сімейство технологій пакетної передачі даних протоколів

стандарту IEEE 802.3 кабельних комп’ютерних мереж;
GOOSE – (Generic Object-Oriented Substation Event) – протокол

горизонтального обміну даними (протокол передавання даних
про події на підстанції);
GPRS – (General Packet Radio Service) – пакетний радіозв’язок

загального користування;
IP/MPLS – (Internet protocol Multiprotocol Label Switching) – інтернет

протокол багатопротокольної комутації міток;
IEEE – (Institute of Electrical and Electronics Engineers) - Институт

инженеров электротехники и электроники
IDS – (Intrusion Detection System) - система виявлення загрози

вторгнення
IPS – (Intrusion Prevention System) - система запобігання загрозі

вторгнення
27
Modbus – відкритий комунікаційний протокол, заснований на архітектурі
ведучий - ведений (master-slave)
MU – (Merging unit) з’єднувальний пристрій, який формує

синхронізовані у часі дискретні сигнали з аналогових величин
струму та напруги від ТС/ТН;
HD – (Harmonized Document) – гармонізований документ
HSR – (High-availability Seamless Redundancy) – безперервне

резервування високої працездатності;
ODBC – (Open Database Connectivity) – відкритий інтерфейс доступу до

баз даних;
OPC – (OLE for Process Control, Object-Linking and Embedding for Process
Control) – зв’язування та впровадження об’єктів для керування
процесом;
RTU − (Remote Terminal Unit) – пристрій зв’язку з об’єктом
(перетворювач дискретних сигналів у цифровий вигляд);
RTU/РІВ − пристрій RTU обладнаний швидкісними виходами, званий

також PIB – (Process Interface, Binary) або віддалений модуль
вводу виводу
RSTP − (Rapid spanning tree protocol) − протокол швидкого сполучного

дерева;
SCADA − (Supervisory Control And Data Acquisition) − диспетчерське

управління і збір даних;
SCD − (Substation Configuration Description) – файл опису конфігурації

підстанції;
SCL − (Substation Configuration Language) – мова опису конфігурації

підстанції;
28
Smart Grid
технології – технології інтелектуальної електромережі;
SNMP – (Simple Network Management Protocol) – простий протокол

керування мережею;
(S)NTP – (Simple) Network Time Protocol) – (простий) протокол часу

мережі;
SV-потік – Sampled Values-потік − передача миттєвих упорядкованих

вибіркових даних значень напруги/струму в технологічну
локальну мережу;
PIB – (Process Interface Binary) − віддалений модуль вводу-виводу;
POE – (Power over Ethernet) − технологія, що дозволяє передавати

віддаленому пристрою електричну енергію разом з даними
через стандартну виту пару в мережі Ethernet;
PTP – (Precision Time Protocol) – протокол точного часу;
PRP – (Parallel Redundancy Protocol) – протокол паралельного

резервування;
VLAN – (Virtual Local Area Network) – віртуальна локальна мережа;
WAMS – (Wide Area Measurement Systems) – система моніторингу

перехідних режимів енергосистеми з використанням регістра-
торів перехідних процесів − PMU (phasor measurement units).
4 ОСНОВНІ ЦІЛІ ТА ЗАВДАННЯ ТЕХНІЧНОЇ ПОЛІТИКИ
4.1 В умовах формування конкурентоздатної моделі ринку електричної

енергії України, підготовки ОЕС України до об’єднання з європейською
континентальною електроенергетичною системою ENTSO-E, відповідної
імплементації та гармонізації нормативно-технічної та нормативно-правової
29
основи функціонування енергетичного сектора країни в контексті побудови
взаємовідносин учасників ринку, а також зважаючи на фактичний стан
обладнання ММЕМ та ступінь відповідальності при забезпеченні надійної і
сталої роботи енергетичного об’єднання, що має на меті задоволення попиту на
електричну енергію належної якості для всіх категорій споживачів та, відповідно
– енергетичну безпеку і незалежність держави, головними стратегічними цілями
і напрямами реалізації технічної політики мають бути:
– перехід до принципово інших підходів щодо реконструкції та технічного
переоснащення об’єктів ММЕМ з виключенням практики тривалої повузлової
(поелементної) заміни обладнання, а саме – до комплексного переоснащення та
оновлення основного та допоміжного обладнання об’єкта;
– можливість роботи новозбудованих, реконструйованих і технічно
переоснащених підстанцій ММЕМ без постійного виробничого та оперативного
персоналу. Водночас, уніфікація та типовість технічних рішень щодо відповідних
об’єктів, а також обсяг інформативності технологічного процесу повинні
забезпечувати роботу цих об’єктів з можливостю їх періодичного технічного
обслуговування та здійснення оперативних перемикань оперативно-
виробничим персоналом;
– використання сучасних типів основного електротехнічного устаткування,
термін експлуатації якого до необхідності проведення капітальних ремонтів або
його заміни становить не менше 30 років. При цьому протягом життєвого циклу
функціонування зазначене устаткування має потребувати мінімального
втручання або технічного обслуговування виробничим персоналом;
– ремонт пошкодженого устаткування на існуючих об’єктах Компанії
полягає у його заміні на аналогічне (за характеристиками та параметрами) за
виключенням високотехнологічного обладнання (термін виготовлення якого
становить більше шести місяців і відсутнього в аварійному запасі);
30
– повна автоматизація та керованість обладнанням ММЕМ,
запровадження систем діагностики устаткування, в тому числі систем
безперервного моніторингу режимів роботи ОЕС України (усталених-
нормального і післяаварійного режимів, перехідних процесів, статичної і
динамічної стійкості);
– підвищення точності вимірювань і обліку електроенергії;
– випереджаючий розвиток систем IT-комунікацій з використанням
функціональних можливостей існуючих ММЕМ (застосування грозозахисного
тросу з вбудованим волоконно-оптичним кабелем) для забезпечення
абсолютної спостережуваності електричної мережі, надійних та захищених
каналів передачі оперативно-технологічної інформації, керування обладнанням,
систем захисту (в тому числі фізичного) та зв’язку, онлайн-моніторингу
технічного стану об’єктів, контролю якості та термінів виконання робіт на
існуючих об’єктах ММЕМ, а також якісного інформаційного обміну та взаємодії з
усіма суб’єктами ринку електричної енергії;
– перегляд існуючих та розробка нових нормативно-технічних документів
з питань будівництва, технічного обслуговування, функціонування та
експлуатації об’єктів ММЕМ, основним пріоритетом нормування в яких буде
забезпечення можливості та організаційно-технічної сумісності застосування
сучасного (інноваційного) устаткування на підстанціях та ЛЕП ММЕМ,
– запровадження цифрових та повністю автоматизованих підстанцій
ММЕМ;
– оптимізація та покращення функціонування існуючої планово-
попереджувальної системи ремонтів та перехід до технічного обслуговування
обладнання «за станом», що дозволить оптимізувати чисельність виробничого
персоналу і, як наслідок, зменшить експлуатаційні витрати;
31
– застосування виважених та, за можливості, уніфікованих
електротехнічних рішень з обґрунтованою оптимізацією головних схем
електричних з’єднань підстанцій, витрат електроенергії на власні потреби,
підвищення точності вимірювань обліку електроенергії;
– забезпечення якісної професійної підготовки оперативно-виробничого
персоналу з урахуванням упровадження нових технологій та інноваційного
устаткування. Формування принципів доступності, відповідно до яких за будь-
якої вимоги (технічне обслуговування, оперативні перемикання, ліквідація
аварійної ситуації) виробничий персонал, забезпечений усіма необхідними
засобами, має прибути на відповідний об’єкт та розпочати роботу за час, не
більший двох годин (для лінійного об’єкта – не більший шести годин);
– мінімізація впливу на навколишнє середовище нового будівництва,
реконструкції, технічного переоснащення, експлуатації та ремонту будь-якого
об’єкта ММЕМ;
– перегляд існуючих та розробка нових національних стандартів до
первинного та вторинного електротехнічного устаткування у відповідності з
міжнародними.
4.2 Основними завданнями технічної політики у сфері побудови та
експлуатації об’єктів ММЕМ що дозволять забезпечити реалізацію наведених
цілей і напрямів, є:
– прийняття і реалізація послідовних, обґрунтованих та комплексних
технічних рішень щодо розвитку об’єктів ММЕМ на середньострокову та
довгострокову перспективу;
– надійна передача електричної енергії з урахуванням регламентованих
показників якості та дотримання критеріїв стійкості ОЕС України;
32
– технічна підготовка до об’єднання ОЕС України з європейською
континентальною енергосистемою ENTSO-E, надійного транскордонного обміну
електричною енергією;
– забезпечення технічної можливості доступу до об’єктів ММЕМ за
принципами рівних прав і можливостей, задоволення попиту та максимальне
сприяння конкуренції;
– економічна ефективність реалізованих заходів при комплексному
досягненні зазначених вище цілей, оптимізація витрат на передачу електричної
енергії при підвищенні якості надання відповідних послуг;
– формування та реалізація комплексної стратегії інноваційного розвитку
об’єктів ММЕМ з метою покращення стану основних фондів;
– формування технічної ідеології розбудови та функціонування
електроенергетичного сектора країни шляхом широкого діалогу та співпраці між
учасниками ринку електричної енергії всередині та зовні країни.
4.3 Технічна політика при експлуатації ММЕМ та розвитку ОЕС України
будується на необхідності забезпечення:
– надійності передачі електроенергії при нормальних, ремонтних схемах
та при нормативних збуреннях;
– доступності для всіх суб’єктів ринку для продажу-купівлі на ринку
електричної енергії та потужності у необхідних обсягах з необхідною надійністю
та відповідної якості;
– економічності при збереження відповідного рівня надійності, у тому
числі зниження витрат та втрат на передачу електроенергії, а також експлуатації
обладнання;
– мінімізації потреби участі персоналу у процесах експлуатації, технічному
обслуговуванні та управлінні;
33
– гнучкості системи до розвитку з метою адаптації до зростання
навантажень, зміни напрямів перетоків потужності;
– ефективності для досягнення найкращих показників діяльності та
максимального використання наявних виробничих активів;
– інноваційності при проектуванні з урахуванням найкращих рішень
розвитку електромереж;
– екологічності, яка відповідала б вимогам охорони навколишнього
середовища;
– енергетичної безпеки держави.
5 ТЕХНІЧНА ПОЛІТИКА ПРИ ПЛАНУВАННІ НОВИХ ОБ’ЄКТІВ,

РЕКОНСТРУКЦІЇ ТА ТЕХНІЧНОГО ПЕРЕОСНАЩЕННЯ
5.1 На даний час встановлене в електричних мережах основне

обладнання, яке працює в безперервному режимі і визначає надійність та
економічність роботи, виготовлено, в основному, у п’ятдесяті-сімдесяті роки
минулого сторіччя. За основними технічними характеристиками (вага й габарити,
показники надійності та економічності тощо) воно поступається сучасному
обладнанню і потребує все більших обсягів ремонтів.
Зокрема, значна частина обладнання підстанцій і ліній електропередачі
експлуатуються понад 40 років. Такий стан впливає на збільшення втрат
електричної енергії в системі передачі та обмежує можливість запобіганню
технологічним порушенням – пошкодженням електротехнічного обладнання
або порушенням його працездатності, що призводить до порушення нормальної
та надійної роботи електроустановок об’єктів електроенергетики і ОЕС України в
цілому. Технологічні витрати електроенергії в основній мережі 220 − 750 кВ ОЕС
України у 2019 році складали близько 2,4 % від надходження електроенергії в
34
мережу без внутрішнього обігу, що значно перевищує аналогічні показники в
системах передачі європейських країн.
5.2 Планування будівництва нових об’єктів, реконструкції та технічного
переоснащення ММЕМ здійснюється з урахуванням розробки/виконання
допроектних робіт «Схема перспективного розвитку електроенергетичних
систем/ОЕС України», Плану розвитку ОЕС України на подальші 10 років, а
також аналізу поточного технічного стану об’єктів з метою визначення та
врахування «вузьких місць» в планах розвитку.
5.3 Приймаючи до уваги складність і тривалість процедури відведення
земельних ділянок для розташування нових підстанцій та ПЛ напругою 330 кВ і
вище, рекомендації щодо необхідності спорудження нових об’єктів ММЕМ
мають надаватися, виключно, як остання можливість забезпечення нормативних
умов стійкості і надійності ОЕС України, в тому числі за результатами оцінки
потенційних збитків при вірогідному обмеженні електропостачання споживачів
або видачі потужності енергогенеруючих об’єктів, а також врахуванні положень
стандарту підприємства «Методологія аналізу витрат і вигод проектів розвитку
електричних мереж». При цьому мають бути опрацьовані всі можливості щодо
розвитку/реконструкції існуючих об’єктів ММЕМ та інших суб’єктів ринку
електричної енергії (встановлення додаткових трансформаторів або заміна на
більш потужні, реконструкція існуючих ПЛ з підвищенням їх пропускної
спроможності шляхом заміни проводу або переводу з одноколового в
двоколове виконання, запровадження вставок постійного струму та/або
компенсуючих пристроїв на об’єктах електричних мереж, заміна пристроїв
релейного захисту для зменшення тривалості збурення тощо). При спорудженні
нових ПЛ напругою 330 кВ і вище обсяг реконструкції кінцевих розподільчих
пристроїв має обмежуватися заходами, необхідними виключно для комутації
(введення в експлуатацію) нового елемента передачі електричної енергії.
35
5.4 Будівництво нових підстанцій ММЕМ має реалізовуватися з
урахуванням очікуваної відсутності на них постійного оперативно-виробничого
та виробничого персоналу. Рішення щодо припинення постійного знаходження
на підстанції персоналу НЕК «УКРЕНЕРГО», який відповідає за організацію
процесу будівництва і введення в експлуатацію конкретного об’єкта після
введення його в експлуатацію, приймає технічний директор (головний інженер).
5.5 Характеристики застосовуваного на підстанції первинного та
вторинного електротехнічного устаткування мають відповідати критеріям
надійності, безпеки, довговічності, готовності, без проведення ремонтного та
технічного обслуговування (за виключенням виконання ремонту устаткування за
результатами поточних технічних та діагностичних перевірок, вимог інструкцій
заводів-виробників і відповідного контролю, що здійснюється після введення
його в експлуатацію). Введення підстанції в експлуатацію має здійснюватися з
урахуванням передбачених проектом систем моніторингу, діагностики та
спостереження, що визначає критерій готовності підстанції в цілому.
Забороняється розташування на підстанціях ММЕМ розподільчих пристроїв
напругою 6 – 35 кВ, призначених для підключення електроустановок
користувачів системи.
5.6 Розташування нових об’єктів ММЕМ, за можливості, має здійснюватися
біля існуючих вузлових підстанцій, які належать електроенергетичним
підприємствам, що обумовлюватиме використання відповідних підстанцій як
розподільчого пристрою середньої напруги об’єкта ММЕМ. Відповідне рішення
має прийматися варіативно з урахуванням зміни (збільшення) довжини заходів
ПЛ напругою 330 кВ і вище, а також необхідності реконструкції існуючого об’єкта
напругою 110 – 150 кВ (розширення, заміни комутаційних апаратів тощо), на
підставі відповідного техніко-економічного обґрунтування.
36
5.7 Реконструкція та технічне переоснащення існуючих підстанцій
напругою 220 кВ і вище має здійснюватися виключно з реалізацією
комплексного підходу – повна почергова заміна устаткування, починаючи з
обладнання вищої напруги, автотрансформаторних зв’язків (за необхідності з
урахуванням їх фактичного технічного стану), пристроїв РЗ і ПА, зв’язку,
телемеханіки, обліку, обладнання середньої і низької напруги. Реконструкція
існуючих підстанцій напругою 220 кВ і вище ММЕМ без реалізації на них
повноцінної АСКТП забороняється. При реконструкції існуючих підстанцій
напругою 220 кВ і вище ММЕМ має реалізовуватися незалежна (типова) схема
живлення власних потреб, від якої не здійснюватиметься електропостачання
сторонніх споживачів. У разі наявності на існуючому об’єкті ММЕМ розподільчих
пристроїв напругою 6 – 35 кВ, які живлять сторонніх споживачів (окрім резерву
живлення власних потреб підстанції), їх електропостачання переводиться на
суміжні об’єкти розподільчих електричних мереж або реалізовується
будівництво виносних розподільчих пристроїв напругою 6 – 35 кВ, які в
подальшому можуть відчужуватись (разом із земельною ділянкою, на якій вони
розташовані) шляхом проведення процедур купівлі-продажу, передбачених
чинним законодавством.
5.8 Черговість виконання реконструкції/технічного переоснащення діючих
підстанцій ММЕМ напругою 220 кВ і вище формується і визначається з
урахуванням таких факторів:
– фактичний ступінь реконструкції/технічного переоснащення підстанції
(кількість заміненого основного силового і вторинного устаткування);
– термін експлуатації устаткування підстанції та його фактичний стан;
– наявність надійних і захищених каналів зв’язку/передачі інформації з
потрібною швидкістю або можливість низьковитратного їх улаштування
37
для організації повноцінної АСКТП та дистанційного способу керування
підстанцією;
– ступінь зносу основних фондів (основного устаткування підстанції), а
також наявна статистика пошкоджуваності і витрат на ремонтне і технічне
обслуговування (відповідно до діючих нормативних документів та реальних
витрат від терміну виконання останнього капітального ремонту);
– надійність наявних схем електричних мереж 110-330 кВ;
– наявність в експлуатації устаткування, яке зняте з виробництва, а також
щодо якого припинений випуск запасних частин і комплектуючих;
– динаміка зміни споживання енерговузла, електропостачання якого
здійснюється від конкретної підстанції, а також статистика запитів від суб’єктів
ринку електричної енергії щодо приєднання їх електроустановок до відповідної
підстанції (запити щодо розробки ТЕО, видані технічні умови, плани/програми
розвитку суб’єктів ринку електричної енергії тощо);
− поточного та перспективного режиму роботи обладнання;
− можливість формування повноцінного ремонтного запасу повузлового
призначення з обладнання, демонтованого з інших підстанцій ММЕМ, технічний
стан якого після виконання відновлювального ремонту дозволятиме його
подальше використання на інших об’єктах ММЕМ;
– економічний ефект (термін окупності капіталовкладень) від
реконструкції/технічного переоснащення підстанції знаходиться в межах
до 10 років;
– обмеження кількості проектів комплексної реконструкції підстанцій,
що реалізуються в межах одного структурного підрозділу.
5.9 Пріоритетний перелік реконструкції/технічного переоснащення
існуючих підстанцій визначається шляхом інтегрального ефекту від дотримання
перелічених факторів. Для визначення кількісних/якісних показників зазначених
38
вище факторів використовується нормативний документ «Методологія аналізу
витрат і вигод проектів розвитку електричних мереж». При цьому підстанції, що
знаходитимуться в останній третині списку, мають бути забезпечені
замінним/ремонтним фондом устаткування. Інвестиційна діяльність щодо таких
підстанцій обмежується виключно реалізацією заходів щодо запровадження
АСКТП (комплексної реконструкції пристроїв РЗ і ПА, телемеханіки, зв’язку,
обліку, керування, моніторингу, діагностики тощо). Організація планового
ремонту устаткування підстанцій, які формують останню третину пріоритетного
переліку, після запровадження АСКТП, здійснюється вахтовим/бригадним
методом.
При проведенні реконструкції або технічного переоснащення об’єктів
електричних мереж повинно бути передбачено усунення причин, які стали
причиною відмов при експлуатації та змінені всі технічні рішення, що не
відповідають діючим нормам.
6 ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ОБЛАДНАННЯ ПІДСТАНЦІЙ

220 – 750 кВ
6.1 Загальні положення

Технічні рішення при новому будівництві, реконструкції та технічному
переоснащенні існуючих підстанцій передбачають створення сучасних
підстанцій, що відповідають вимогам в частині надійності обладнання при
безперервній їх роботі та низької вартості експлуатаційного обслуговування
впродовж усього терміну експлуатації і вимагають:
– застосування сучасного обладнання високої надійності та з мінімальною
потребою в технічному обслуговуванні;
– створення підстанцій без постійного виробничого та оперативного
персоналу;
39
– автоматизації технологічного процесу, застосування систем моніторингу
та діагностики технічного стану обладнання підстанцій з інтеграцією в АСКТП;
– впровадження цифрових підстанцій з встановленням силового
обладнання, інформаційно-технологічних систем та систем керування, які
підтримують на всіх рівнях інтерфейси передачі цифрових даних;
– зменшення займаної площі в містах шляхом використання комплектних
розподільчих установок з елегазовою ізоляцією (КРУЕ) та нових конструктивних
рішень;
– оснащення підстанцій обладнанням (автономними резервними
джерелами живлення), що дозволить заживити їх власні потреби в разі повного
знеструмлення та створити транзити для розвороту енергосистеми з «нуля».
6.2 Розподільчі установки

6.2.1 При плануванні будівництва нових та реконструкції діючих підстанцій
напругою 220 – 750 кВ, схему та тип розподільчої установки (РУ) необхідно
обирати на підставі техніко-економічного обґрунтування, з урахуванням існуючої
схеми та перспективи розвитку прилеглої мережі в залежності від:
– місця розташування об’єкта;
– кліматичних особливостей;
– вартості та обмежень забудови земельної ділянки;
– необхідних термінів будівництва;
– можливості переходу до нової схеми ПС без зниження надійності тран-

зитів та живлення споживачів.
6.2.2 В межах міста або безпосередньо поблизу житлової зони (ближче
ніж 1 км) потрібно споруджувати нові підстанції закритого типу. З урахуванням
містобудівних умов та обмежень, генеральних планів населених пунктів
40
дозволяється відкрите встановлення автотрансформаторів на таких ПС за умов
забезпечення нормованих рівнів шуму.
6.2.3 При виборі типу (конструктивного виконання) РУ для будівництва
нових підстанцій у стиснених умовах пріоритет необхідно надавати
спорудженню КРУЕ. Вибір КРУЕ має бути підтверджений відповідним техніко-
економічним обґрунтуванням.
6.2.4 При будівництві та реконструкції відкритих розподільчих установок
(ВРУ) необхідно:
– застосовувати сучасне обладнання, яке потребує мінімум витрат на
технічне обслуговування;
– застосовувати однотипне обладнання;
– застосовувати сучасні системи моніторингу і автоматизованого
керування, у тому числі АСКТП;
– зменшувати займану площу шляхом застосування схемних рішень та
жорсткого ошинування;
– передбачувати можливості для розширення;
– застосовувати сучасне автоматизоване робоче та аварійне освітлення на
базі світлодіодних джерел;
– застосовувати металоконструкції порталів, що поставляються заводом-
виробником, з антикорозійним покриттям, пріоритет надавати гарячому
цинкуванню;
– застосовувати портали, конструкція яких запобігає гніздуванню птахів;
– застосовувати залізобетонні фундаменти заводського виготовлення, або
фундаменти на основі паль (гвинтових, набивних, буроін’єкційних, висячих
тощо) для встановлення силового та допоміжного обладнання;
– при реконструкції ВРУ забороняється використовувати залізобетонні
фундаменти, які були у використанні;
41
– передбачати виконання заходів, які запобігають росту трави;
– передбачати виконання захисту персоналу від впливу електромагнітного
поля;
– шафи зовнішнього встановлення оснащувати пристроями герметизації
кабельних вводів, антиконденсатними обігрівачами з автоматичним
керуванням, освітленням;
– ВРУ 35 – 220 кВ виконувати із застосуванням фарфорової опорної ізоляції
з керамічного електротехнічного матеріалу групи не нижче 120 та скляної
підвісної ізоляції. Допускається застосування полімерної опорної та підвісної
ізоляції з врахуванням їх фактичної надійності та досвіду експлуатації.
6.2.5 При виконанні реконструкції та технічного переоснащення слід
виконувати обов’язкове ущільнення кабельних вводів в приміщеннях ЗРУ
та ЗПК з використанням технологій передових світових виробників.
Конструкція ущільнення повинна забезпечувати:
− ступінь захисту від проникнення пилу та вологи не гірше ніж IP 54;
− адаптацію до кабелів різних діаметрів (технологія «multidiameter» або
аналог);
− модульність з можливістю вилучення або додавання кабелів без зміни
всієї конструкції;
− маркування з обох сторін ущільнення.
6.2.6 Як незалежні джерела живлення власних потреб необхідно
розглядати акумулятори-інвертори, дизель-генератори.
6.2.7 Для нових РУ напругою 110 – 220 кВ і нижче необхідно застосовувати
одинарні секціоновані системи шин. Подвійні і обхідні системи шин, а також
вимикачі в кількості більше одного на приєднання, застосовувати тільки за
умови спеціального обґрунтування, зокрема в недостатньо надійних
і незарезервованих електричних мережах.
42
6.2.8 При виконанні поетапного технічного переоснащення діючих ПС
доцільність в подальшому використанні обхідної системи шин визначається в
кожному випадку окремо, з урахуванням характеристик комутаційних апаратів,
режимів роботи, схеми прилеглої мережі та можливого недовідпуску енергії,
обумовленого плановим обслуговуванням пристроїв РЗА та вимикачів.
6.2.9 При реконструкції ПС слід розглядати питання реконструкції схеми
власних потреб з подальшим виносом РУ 6 – 35 кВ живлення сторонніх
споживачів за територію ПС.
6.2.10 При реконструкції ПС у випадку використання схеми РУ напругою
110, 150, 220 кВ (110 (150,220)-7, 110 (150,220)-8 згідно ПУЕ:2017) без обхідної
системи шин слід використовувати колонкові елегазові вимикачі. В схемах ВРУ-
110, 150,220 кВ (110 (150, 220)-6 згідно ПУЕ:2017) допускається використання
вимикачів-роз’єднувачів (типу PASS або аналог) на підставі техніко-економічного
обґрунтування.
6.2.11 Під час виконання технічного переоснащення діючих підстанцій та
спорудження нових необхідно передбачати телеуправління і телесигналізацію
положення комутаційних апаратів та заземлюючих ножів.
6.2.12 Ошинування та струмопроводи повинні відповідати таким вимогам:
– в РУ напругою 110 кВ і вище, як правило, повинно застосовуватись
жорстке ошинування;
– в конструкції жорсткого ошинування слід передбачати пристрої для
гасіння вібрації, компенсатори температурних деформацій, гнучкі відводи. В
районах із сейсмічністю 6 балів і вище з’єднання електрообладнання виконувати
виключно за допомогою гнучких вставок;
− приєднання гнучкого ошинування до конструкцій жорсткого ошинування
та до електричних апаратів повинні бути виконані апаратними затискачами без
зварних з’єднань контактних пластин та ніжок затискачів, з термодинамічним
43
методом нанесення мідного покриття і дренажними отворами (для запобігання
накопиченню води). Допускається використання апаратних затискачів з
плашечними кріпленнями гнучкого ошинування.
6.2.13 При виконанні реконструкції, у разі потреби, слід передбачати
проведення комплексних робіт з перевірки та реконструкції (відновлення)
контуру заземлення ПС.
Під час реконструкції та технічного переоснащення існуючих підстанцій
напругою 220 кВ і вище, заземлюючий пристрій яких експлуатується більше 40
років, він має бути повністю замінений на новий в частині підстанції, де
проводиться реконструкція або технічне переоснащення. Технічний стан
існуючого контуру заземлення, до якої відбувається приєднання нового повинен
бути перевірений електромагнітними методами.
6.2.14 При спорудженні заземлюючих пристроїв може застосовуватись
мідь.
6.2.15 Під час реконструкції та технічного переоснащення існуючих
підстанцій напругою 220 кВ і вище необхідно передбачати перевірку схеми
грозозахисту обладнання підстанції та усунення виявлених недоліків, а при
заміні обладнання під час реконструкції та технічного переоснащення
підстанцій, в разі якщо його існуючий захист від перенапруг виконаний
розрядниками, останні повинні бути замінені на обмежувачі перенапруг.
6.3 Силові трансформатори, автотрансформатори та реактори

6.3.1 Загальні вимоги, вимоги до надійності силових трансформаторів,
автотрансформаторів та реакторів:
– термін експлуатації повинен складати не менше 30 років без проведення
капітального ремонту протягом усього терміну служби;
44
– відсутність необхідності підпресування обмоток на протязі терміну
експлуатації;
– величини втрат холостого ходу, короткого замикання та енергоощадні
системи охолодження відповідно до Технічного регламенту щодо вимог до
екодизайну для малих, середніх та великих силових трансформаторів;
– необхідна електродинамічна стійкість обмоток до струмів КЗ, що
підтверджується випробовуванням або відповідними розрахунками;
– гарантійний термін обслуговування – не менше 5 років з дати введення
в експлуатацію.
6.3.2 Силові трансформатори та автотрансформатори (АТ), лінійно-
регулювальні, шунтувальні керовані і некеровані реактори (ШР) і компенсаційні
реактори (КР), струмообмежувальні реактори, у тому числі встановлені в
нейтралі АТ, повинні відповідати вимогам національних та міжнародних
стандартів і мають бути обладнані:
– пристроями контролю зниження рівня оливи в баку і контакторі РПН з
двома контактами (на «сигнал» та «відключення»).
– датчиками контролю стану ізоляції вводів 330 кВ і вище;
– датчиками температури верхніх шарів оливи в баку, датчиками
температури оливи на вході та виході з охолоджувачів з інтеграцією в АСКТП;
– автоматичними регуляторами напруги з інтеграцією в АСКТП.
– датчиками газо- і вологовмісту трансформаторної оливи (за відповідного
обґрунтування);
– набором цифрових датчиків, що надають інформацію про технічний стан
основного та допоміжного обладнання, значення струмів та напруги;
– виводами релейних сигналів технологічних захистів систем
охолодження, пристроїв РПН, релейних сигналів живлення захистів
45
трансформатора тощо для систем автоматичної діагностики (моніторингу) і
АСКТП з використанням на всіх рівнях інтерфейсів передачі цифрових даних;
– додатковою обмоткою вбудованого трансформатора струму з класом
точності 0,5 для моніторингу;
– системою попередження вибухів та пожеж (за наявності відповідного
техніко-економічного обґрунтування) при розташуванні АТ в межах населених
пунктів, поряд з житловими або промисловими приміщеннями, в разі
ймовірного пошкодження обладнання великої вартості, яке знаходиться
поблизу.
6.3.3 В конструкціях силових трансформаторів та автотрансформаторів, у
тому числі лінійно-регулювальних, шунтувальних керованих і некерованих
реакторів та компенсаційних реакторів, повинні застосовуватися:
– пристрої регулювання напруги під навантаженням (РПН) із
забезпеченням керування з АСКТП (з можливістю роботи в дистанційному
режимі з віддаленого пульта керування). РПН має бути оснащений системою
контролю та видачі сигналів на віддалений пульт керування;
– герметичні уводи з твердою внутрішньою RIP-ізоляцією (Resin
Impregnated Paper) та полімерною (фарфоровою) зовнішньою ізоляцією.
Дозволяється використовувати герметичні конденсаторні вводи 750 кВ з
внутрішньою паперово-оливною OIP-ізоляцією (Oil Impregnated Paper) та
фарфоровою зовнішньою ізоляцією. На класі напруги 750 кВ застосовувати
герметичні оливонаповнені уводи без розширювального бачка;
– системи осушування повітря, що не потребують технічного
обслуговування;
– силові і контрольні кабелі з мідними жилами, з ізоляцією, яка не
підтримує горіння, та прокладатися в спеціальних лотках, а у разі неможливості
46
прокладання в лотках – в нержавіючих металорукавах, а для підключення
датчиків з аналоговим сигналом менше 100 мА − екрановані кабелі;
– оливонасоси прямоточного типу;
– система примусового охолодження з дистанційним, автоматизованим
керуванням і керування за показниками навантажувальної здатності з
контролем стану кожного електродвигуна системи охолодження окремо,
сигналізацією про порушення її роботи та забезпечена резервним живленням;
– захист електродвигунів охолоджувачів від перевантаження і КЗ;
– охолоджувальні пристрої (радіатори) – пластинчастої конструкції
(плоско-штамповані радіатори), з покриттям що забезпечує захист від корозії на
весь термін експлуатації.
6.3.4 На АТ з класом напруги 500 – 750 кВ для регулювання потоків
активної потужності необхідно встановлювати трансформатори поперечного
регулювання.
6.3.5 Керовані шунтувальні реактори повинні мати плавне регулювання
напруги. В колах шунтувальних реакторів мають застосовуватись вимикачі,
оснащені пристроями синхронізованої комутації, що забезпечують
максимальний ефект від приєднання таких реакторів та забезпечують надійну
роботу вимикачів.
6.3.6 Регулюючий діапазон керованого шунтувального реактора повинен
складати 100% від номінальної потужності.
6.3.7 Шафи автоматичного керування охолодженням трансформатора
повинні бути оцинковані або виготовлені з нержавіючих матеріалів і
забезпечувати:
– автоматичне підтримування температури всередині шафи;
– контроль доступу в шафу із сигналізацією;
– ручне керування кожним із оливних насосів і вентиляторів обдування;
47
– струмовий захист електродвигунів оливних насосів і вентиляторів;
– контроль стану (справності) комутаційних апаратів, що керують
двигунами;
– оперативне керування й візуалізацію стану системи охолодження;
– передачу інформації про стан системи охолодження в АСКТП по каналах
зв'язку.
6.3.8 Для зменшення рівнів струмів короткого замикання слід
застосовувати АТ з номінальною напругою обмотки НН 35 кВ. Дозволено
застосовувати АТ напругою 750/500/15,75 кВ та 750/330/15,75 кВ.
6.3.9 Під час нового будівництва та реконструкції слід використовувати
автотрансформатори з обмотками НН зниженої потужності тільки для
підключення власних потреб ПС.
6.3.10 Всі зовнішні конструктивні елементи приєднань ошинування до

електричних апаратів повинні бути сконструйовані таким чином, щоб уникати
порожнин, в яких може накопичуватись вода.
6.3.11 Всі пристрої контролю повинні встановлюватися таким чином,
щоб їх зручно було оглядати.
6.3.12 АТ з класом напруги 500 – 750 кВ необхідно підключати до ВРУ
вимикачами як з низької, так і з високої сторони.
6.3.13 Під час нового будівництва та реконструкції з метою обмеження
струмів КЗ розглядати на підставі техніко-економічного обґрунтування
можливість встановлення трансформаторів замість автотрансформаторів.
6.4 Комутаційні апарати

6.4.1 Загальні вимоги, вимоги до надійності комутаційних апаратів:
48
– термін експлуатації повинен складати не менше 30 років без
проведення капітального ремонту протягом усього терміну служби або до
закінчення встановленого комутаційного ресурсу;
– гарантійний термін обслуговування – не менше 5 років з дати введення в
експлуатацію.
6.4.2 У ВРУ напругою 110 – 750 кВ необхідно застосовувати:
– елегазові колонкові або бакові вибухо- і пожежобезпечні вимикачі
обладнані пристроями скидання тиску і системами моніторингу тиску (густини)
елегазу та сигналізацією його витоку. Допускається застосування вакуумних
вимикачів класом напруги 110 кВ за наявності відповідного техніко-
економічного обґрунтування;
– переважно пружинні (пружинно-гідравлічні приводи), а також
електромагнітні та електромоторні приводи з пристроєм керованої комутації у
вимикачів з пофазним керуванням та комутації струму реактора, конденсаторної
батареї;
– елегазові вимикачі, при зниженні тиска елегазу в яких не вимагається їх
автоматичне вимкнення, обладнані двоступеневою попереджувальною/
аварійною сигналізацією та блокуванням управління вимикачем при
спрацюванні другої ступені;
– елегазові вимикачі для безпечного вимкнення лінії електропередачі з
шунтуючими реакторами.
6.4.3 В РУ 6 – 35 кВ власних потреб підстанцій необхідно застосовувати
вакуумні вимикачі, конструкція яких забезпечує надійну роботу без проведення
будь-яких ремонтних робіт до закінчення встановленого ресурсу механічної та
комутаційної здатності. Елегазові вимикачі та вимикачі-роз’єднувачі
(комбіновані модульні апарати) слід застосовувати за наявності відповідного
техніко-економічного обґрунтування.
49
6.4.4 Вимикачі 110 – 750 кВ повинні встановлюватись на металеві
оцинковані опорні стійки, що постачаються заводом-виробником комплектно
з вимикачами.
6.4.5 Шафи керування вимикачів повинні мати якісний ущільнювач,
електричний обігрів, освітлення. Шафи повинні бути виготовлені з нержавіючого
матеріалу або мати антикорозійне покриття, яке б забезпечувало стійкість до
корозії протягом всього терміну експлуатації.
6.4.6 У разі необхідності потрібно передбачати майданчики для технічного
обслуговування вимикачів зі стаціонарними драбинами та огорожею у
габаритах, при яких можливо знаходитись на майданчику, коли вимикач під
напругою. Зазначені конструкції повинні бути металевими та мати стійке
антикорозійне покриття і засоби захисту від електромагнітного поля.
6.4.7 У ВРУ напругою 110 – 750 кВ необхідно застосовувати обладнані
електромоторними приводами роз’єднувачі (в тому числі і для заземлюючих
ножів), з фарфоровими або полімерними опорними ізоляторами,
високонадійними перемикаючими пристроями у схемах оперативного
блокування.
6.4.8 Робочі та заземлюючі ножі роз’єднувачів 35 кВ і вище необхідно
оснащувати поворотними вузлами і механізмами, що не обслуговуються, з
можливістю дистанційного керування та заведенням сигналів про їх положення
до АСКТП.
6.4.9 Нижня границя номінального струму для роз’єднувачів напругою 110
– 150 кВ – 1000 А, напругою 220 – 330 кВ – 2000 А.
6.4.10 Роз'єднувачі повинні включатися і відключатися дистанційно при
найгірших можливих умовах навколишнього середовища, характерних для
даного регіону (при експлуатації підстанцій без постійного оперативного
персоналу із застосуванням АСКТП).
50
6.4.11 Електромеханічні приводи роз’єднувачів повинні забезпечуватися
ручним керуванням.
6.4.12 Конструкція приводу повинна унеможливлювати потрапляння
всередину вологи, комах тощо.
6.4.13 Приводи роз’єднувачів повинні обладнуватися спеціальними
пристроями для запобігання помилковому керуванню та пристроєм обігріву.
6.4.14 Роз’єднувачі повинні мати електричне або електромагнітне
блокування з вимикачем. Робочі ножі роз’єднувача повинні мати механічне
блокування із заземлюючим ножем. Також має бути впроваджена схема
логічного блокування комутаційних апаратів приєднань 110 – 750 кВ на окремих
мікропроцесорних пристроях.
6.4.15 Роз’єднувачі повинні встановлюватися на металеві оцинковані
опорні стійки, або встановлюватися в складі блоків заводського виготовлення.
6.4.16 Всі стальні деталі роз’єднувачів повинні мати стійке антикорозійне
покриття, яке б забезпечувало надійну роботу на весь термін експлуатації.
6.4.17 В межах РУ однієї номінальної напруги рекомендується
застосовувати комутаційні апарати одного типу та виробника.
6.4.18 Всі схеми керування високовольтними комутаційними апаратами
повинні інтегруватися в АСКТП.
6.4.19 Загальні вимоги, вимоги до надійності КРУЕ та струмопроводів:
– термін експлуатації повинен складати не менше 30 років без
проведення капітального ремонту протягом усього терміну служби або до
закінчення встановленого комутаційного ресурсу;
6.4.20 Комплектні розподільні установки напругою 110 − 750 кВ мають
бути з елегазовою ізоляцією або рівноцінним іншим ізоляційним середовищем.
51
Для підключення приєднань до КРУЕ 110 − 750 кВ треба передбачати кабелі
зізоляцією зі зшитого поліетилену або, струмопроводи з елегазовою ізоляцією
напругою 110 − 750 кВ.
6.4.21 КРУЕ та струмопроводи з елегазовою ізоляцією повинні відповідати
таким вимогам:
– забезпечення функціонування підстанції без постійного виробничого
персоналу;
– укомплектовані системою моніторингу й діагностики; за наявності
відповідного техніко-економічного обґрунтування вбудованими датчиками
часткових розрядів з системою безперервної сигналізації, або можливістю
підключення портативних пристроїв для розшифрування рівнів і характеру
сигналів з інтеграцією в АСКТП цифровим дубльованим оптичним інтерфейсом;
– передбачена можливість реалізації схем оперативного блокування та
деблокування;
– малообслуговувані, модульного виконання з встановленими
розривними мембранами в кожному газовому модулі;
– укомплектовані лічильниками комутаційного ресурсу;
– конструкція і газова схема має передбачати можливість виводу в ремонт
будь-якого модуля без повного відключення КРУЕ;
− КРУЕ мають забезпечувати номінальні параметри за нижнього значення
температури навколишнього середовища до мінус 5°С, струмопроводи з
елегазовою ізоляцією зовнішнього установлення − за температури
навколишнього повітря до мінус 40°С;
– приміщення обладнані приладами, що сигналізують про недопустиму
концентрацію елегазу та автоматично вмикають припливно-витяжну вентиляцію
і оснащені засобами для зменшення вмісту вологи і продуктів розкладу елегазу в
процесі експлуатації до припустимого рівня;
52
– забезпечувати доступу обслуговуючого персоналу до кожного
конструктивного елемента що підлягає технічному обслуговуванню (в т.ч.
пересувні або стаціонарні площадки обслуговування);
– конструкції струмопроводів з елегазовою ізоляцією повинні бути
обладнані пристроями, що компенсують переміщення в межах перепаду
температур і в межах поділу фундаментів КРУЕ та зовнішніх опор
струмопроводів.
6.5 Вимірювальні трансформатори

6.5.1 Загальні вимоги, до надійності вимірювальних трансформаторів:
– термін експлуатації повинен складати не менше 30 років, з
мінімальними обсягами технічного обслуговування протягом всього терміну
експлуатації (у тому числі високовольтних випробувань та вимірювань);
– високої надійності, з використанням литих корозійностійких корпусів,
вибухопожежобезпечного виконання;
6.5.2 В РУ напругою 110 кВ і вище необхідно застосовувати
трансформатори струму (ТС) та трансформатори напруги (ТН) з газовою або
піщано-оливною ізоляцією, в РУ 6 – 35 кВ власних потреб підстанцій з литою
ізоляцією які відповідають таким вимогам:
– зниження тиску елегазу в корпусах елегазових вимірювальних
трансформаторів не вимагає їх автоматичне вимкнення (зняття напруги);
– для елегазових вимірювальних трансформаторів передбачена система
моніторингу тиску (густини) елегазу та сигналізація його витоку (обладнані
двухступеневою попереджувальною/аварійною сигналізацією);
– ТН повинні виключати ефект ферорезонансу.
53
6.5.3 За відповідного техніко-економічного обґрунтування дозволяється:
– застосування ємнісних ТН напругою 110 кВ і вище з класом точності
обмоток не гірше 0,2;
– для підвищення надійності схеми живлення власних потреб ПС
встановлення комбінованих індуктивних вимірювально-силових
трансформаторів напруги;
– використання електромагнітних ТС та ТН разом з перетворювачами
аналогових величин струму і напруги в цифровий вигляд (пристрої MU тощо) на
етапі пілотних проектів після розрахунків, підтверджуючих забезпечення
необхідної надійності роботи обладнання цифрових підстанцій;
– застосування водовідштовхуючого покриття ізоляції або полімерних
покришок вимірювальних трансформаторів для зниження експлуатаційних
витрат і підвищення вибухобезпечності;
− використання електронних (цифрових) вимірювальних трансформаторів
струму та напруги відповідно до вимог пп.6.5.15 − 6.5.16 цього стандарту;
– використання вимірювальних трансформаторів на базі «котушки
Роговського».
6.5.4 ТС та ТН повинні мати обґрунтовану кількість вторинних обмоток, але
не більше 6 шт.
6.5.5 ТС напругою 110 кВ і вище повинні мати дві окремі вторинні обмотки
з класом точності не гірше 0,2S для обліку електроенергії та окремі вторинні
обмотки для РЗ та ПА, а ТС напругою 35 кВ і нижче повинні мати вторинну
обмотку з класом точності не гірше 0,5S для обліку електроенергії.
ТН напругою 110 кВ і вище повинні мати вторинну обмотку, з класом
точності не гірше 0,2 для обліку електроенергії, а ТН напругою 35 кВ і нижче – не
гірше 0,5.
54
6.5.6 Вимірювальні обмотки ТС та ТН повинні бути навантажені у межах
діапазону, встановленого виробником для забезпечення класу точності.
6.5.7 Струмові обмотки лічильників потрібно приєднувати до вторинних
обмоток ТС окремо від кіл захисту та електровимірювальних приладів. У разі
встановлення на приєднанні основного і дублюючого лічильників, їх струмові
кола потрібно приєднувати до різних вторинних обмоток ТС, при цьому
допускається наявність електровимірювальних приладів, підключених лише до
однієї з обмоток для обліку.
6.5.8 Втрати напруги від ТН до лічильника електроенергії не повинні
перевищувати 0,12% номінального значення напруги вимірювальної
обмотки для ТН класу точності 0,2 та 0,25% номінального значення
напруги вимірювальної обмотки для ТН класу точності 0,5.
6.5.9 Кабель від ТС і ТН до головного щита керування (ГЩК) ПС
повинен бути з мідними струмовідними жилами, негорючим, мати
металеву оболонку (екран) при прокладанні по ВРУ та відповідати вимогам
електромагнітної сумісності.
6.5.10 ТС та ТН повинні встановлюватись на металевих оцинкованих
стояках заводського виготовлення з дотриманням габаритів відповідно до
чинних ПУЕ.
6.5.11 ТС (ТН) в межах РУ однієї номінальної напруги рекомендується
застосовувати одного типу та одного виробника.
6.5.12 ТС, які використовуються для обліку електроенергії та вимірювання
параметрів якості електроенергії, повинні встановлюватися у кожній фазі:
− приєднань напругою 0,4 − 154 кВ;
− міждержавних ліній електропередачі всіх класів напруги.
6.5.13 Всі нові ТС та ТН, які встановлюються та будуть експлуатуватися НЕК
«Укренерго», повинні мати маркування національним знаком відповідності.
55
6.5.14 Законодавчо регульовані ЗВТ повинні бути забезпечені копіями
сертифікатів (декларацій) відповідності та чинними свідоцтвами про повірку.
6.5.15 Електронні (цифрові) вимірювальні трансформатори:
6.5.15.1 Електронні вимірювальні трансформатори струму/напруги, звані
також цифровими (далі − ЦТС, ЦТН) складаються з первинного датчика сили
струму/напруги та електронних конвертерів (перетворювачів), які виконують
перетворення вимірюваної величини у двійковий код (первинний) та
формування кадрів даних SV-потоку (вторинний) згідно з ДСТУ IEC 61850-9-2 із
подальшою передачею SV-потоку в шини приєднання/процесу ЦПС.
6.5.15.2 ЦТС/ЦТН повинен підтримувати сервіс інструментальної
синхронізації з виконанням таких вимог:
− єдності моментів вибірок миттєвих значень;
− системи інструментальної синхронізації, що відповідає класу
синхронізації часу T5 (не гірше 1 мкс.) згідно з ДСТУ ІЕС 61850-5.
6.5.15.3 ЦТС повинен мати комунікаційні інтерфейси для передачі
вимірювального (для систем обліку електроенергії, систем вимірювань
параметрів і контроля якості електроенергії, пристроїв синхронізованих
векторних вимірювань) і захисних (для пристроїв РЗА і ПА) SV-потоків.
Кожен конвертер ЦТС повинен мати роздільні канали та окремі резервні
комунікаційні інтерфейси для передачі даних в шину процесу і станційну шину
ЦПС.
6.5.15.4 ЦТН повинен мати комунікаційні інтерфейси для передачі
вимірювального і захисних SV-потоків.
Кожен конвертер ЦТН повинен мати роздільні канали та окремі резервні
комунікаційні інтерфейси для передачі даних в шину процесу і станційну шину
ЦПС.
6.5.15.5 ЦТС/ЦТН повинні забезпечувати:
56
− перетворення первинних аналогових величин (сили струму/напруги) в
цифрові сигнали, пропорційні значенню первинних величин;
− перетворення первинних аналогових величин (сили струму/напруги) в
аналогові сигнали тієї ж частоти, пропорційні значенню первинних величин (у
разі потреби);
− отримання вибіркових значень сили струму/напруги з визначанням часу
отримання та заданою частотою дискретизації, синхронізованою з абсолютним
(астрономічним) часом;
− формування кадрів захисних і вимірювальних SV-потоків і передача їх в
шину приєднання/процесу ЦПС;
− час між моментом вибірки вхідного аналогового сигналу і моментом
формування кадру вихідного SV-потоку:
− не більше 3 мс - для вимірювальних цілей;
− не більше 1,5 мс - для цілей захисту.
6.5.15.6 ЦТС/ЦТН повинні виконувати сервісні функції самодіагностики,
сигналізації, ведення журналів подій та зміни конфігурації.
Виконання сервісних функцій не повинно впливати на виконання функцій
вимірювання первинного змінного струму/напруги та передачу вибіркових
(миттєвих) значень струму/напруги до каналу зв'язку
6.5.15.7 Функція самодіагностики повинна контролювати працездатність
компонентів ЦТС/ЦТН − первинного датчика сили струму/напруги і електронного
конвертера та забезпечувати:
− виявлення несправності первинного датчика сили струму / напруги;
− контроль температури і виявлення несправності датчика температури
навколишнього повітря;
− виявлення збоїв, перезапусків і несправності електронного конвертера;
− контроль справності електроживлення;
57
− контроль справності комунікаційного інтерфейсу.
Виявлені відмови функціонування вузлів пристроїв ЦТС/ЦТН повинні
фіксуватися в журналі подій, а також відображатися у вигляді візуальної
(звукової) сигналізації.
6.5.15.8 Функція сигналізації при тестуванні ЦТС/ЦТН повинна
забезпечувати формування і видачу службових GOOSE-повідомлень про
несправності обладнання ЦТС/ЦТН, недостовірності вимірювань.
ЦТС/ЦТН повинні підтримувати тестовий режим функціонування для
перевірки обладнання рівня приєднання (наприклад, пристроїв РЗА). У
тестовому режимі всі повідомлення (за винятком сигналізації про несправності)
пристроєм ЦТС/ЦТН повинні передаватися з встановленим прапором «тест».
ЦТС/ЦТН повинні підтримувати режим моделювання.
6.5.15.9 Під час тестування ЦТС/ЦТН повинні надавати через інформаційні
сервіси такі відомості про конкретний пристрій:
− серійний номер, дату виробництва, дату введення в експлуатацію, дату
останнього калібрування (повірки) тощо;
− комплектацію пристрою (тип пристрою, блоки, що входять до складу
пристрою);
− виробника пристрою (найменування виробника, контактні дані
виробника);
− метрологічні характеристики пристрою;
− місце установки пристрою (найменування підстанції, диспетчерське
найменування приєднання);
− вбудоване програмне забезпечення (версія ПЗ, дата останнього
оновлення вбудованого ПЗ).
6.5.15.10 Функція ведення журналу подій ЦТС/ЦТН повинна здійснювати
записи в енергонезалежній пам'яті пристрою відомості про наступні події:
58
− зміна модулів/вузлів ЦТС/ЦТН;
− зміна конфігураційних параметрів ЦТС/ЦТН;
− спроби несанкціонованого доступу через інформаційні інтерфейси;
− результати самодіагностики;
− включення/відключення живлення;
− оновлення вбудованого програмного забезпечення.
Записи про події повинні містити мітку часу і опис події. Роздільна
здатність запису про черговість подій повинна бути не гірше 1 мс. Точність
запису мітки часу повинна бути не гірше 1 мс.
6.5.15.11 Функція ведення журналу конфігурації повинна забезпечувати:
− зміну параметрів налагодження первинного датчика струму/напруги;
− зміну параметрів налагодження електронного блока;
− зміну параметрів запису в журнал подій пристрою;
− перезавантаження (перезапуск) пристроїв;
− включення / вимкнення тестового режиму роботи ЦТС/ЦТН;
− зміну режиму роботи інформаційних сервісів ЦТС/ЦТН.
Функція конфігурації повинна виконуватися з дотриманням заходів
забезпечення інформаційної безпеки, включаючи розподіл з прав доступу,
апаратного блокування, внесення змін в конфігурацію.
6.5.16 Метрологічні характеристики ЦТС та ЦТН:
6.5.16.1 ЦТС/ЦТН повинні відповідати вимогам класу точності в
стандартному діапазоні частот: від 49,5 Гц до 50,5 Гц для вимірювальних цілей;
від 45 до 350 Гц для цілей захисту.
6.5.16.2 Для цілей вимірювання на ЦПС рекомендуються застосовувати
ЦТС класу точності не гірше ніж 0,2S. Метрологічні характеристики ЦТС для цілей
вимірювань наведено в табл. 6.1 (згідно з IEC 60044-8).
59
Таблиця 6.1 − Метрологічні характеристики ЦТС
Первинний Границі відносної похибки по:
Клас точності струм, % від
струму, % куту, град
номінального
Мін. Макс.
0,2S 1 ±0,75 ±0,30 ±0,9
5 ±0,35 ±0,15 ±0,45
20 ±0,20 ±0,10 ±0,30
100 − 120 ±0,20 ±0,10 ±0,30
Примітка: Класи точності ЦТС визначаються в ТЗ на ЦПС
6.5.16.3 Для цілей вимірювання і захисту на ЦПС рекомендується

застосовувати ЦТН класу точності не гірше ніж 0,2. Метрологічні характеристики
ЦТН наведено в табл. 6.2 (згідно з IEC 60044-7).
Таблиця 6.2 − Метрологічні характеристики ЦТН
Первинна Границі відносної похибки по:

Клас точності напруга, % від напрузі, куту, град.
номінальної % Мін. Макс.
0,2 5 − 80 ±0,5 ±0,20 ±0,60
80 − 120 ±0,2 ±0,10 ±0,30
Примітка: Класи точності на ЦТН визначаються в ТЗ на ЦПС.
6.5.16.4 Час готовності ЦТС/ЦТН визначається як час, необхідний для

досягнення ЦТТ/ЦТН повної точності вимірювання після включення (подачі
електроживлення). Час готовності ЦТС/ЦТН має бути не більше 10 с.
6.5.16.5 ЦТС/ЦТН повинні бути сертифіковані як тип засобу вимірювання.
До складу документації, що поставляється з ЦТС/ЦТН, повинні входити:
сертифікат (копія) на тип засобу вимірювання, опис типу засобу вимірювання
(копія), методика повірки (оригінал), методика калібрування на місці
60
експлуатації, свідоцтво про первинну повірку при випуску з виробництва,
паспорт.
6.5.16.6 Міжповірочний інтервал ЦТС/ЦТН визначається виробником при
проведенні сертифікації і повинен відповідати вимогам щодо визначених
міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної
техніки в Україні.
6.5.17 Вимоги до параметрів SV –потоків
6.5.17.1 Параметри сформованих SV-потоків повинні відповідати вимогам
ДСТУ ІЕС 61850-9-2
6.5.17.2 ЦТС/ЦТН повинні забезпечувати передачу захисних SV-потоків
класу продуктивності P1 (3 мс) по ДСТУ ІЕС 61850-5 і вимірювальних SV-потоків
класу продуктивності P2 (10 мс) по ДСТУ ІЕС 61850-5.
У разі виявлення системою самодіагностики несправності первинного
датчика струму/напруги, несправності кіл струму/напруги, ЦТС/ЦТН повинен
встановити прапор якості у SV-потоці.
6.5.18 Перелік GOOSE-повідомлень
6.5.18.1 ЦТС/ЦТН повинні видавати GOOSE-повідомлення типу 1А по ДСТУ
ІЕС 61850-5, що містять інформацію про недостовірність вимірювань,
несправності ланцюгів ТС, ТН. Мінімальний інтервал між повторною відправкою
цих GOOSE-повідомлень повинен складати 4 мс, максимальний – 1000 мс.
6.5.18.2 ЦТС/ЦТН повинні видавати GOOSE-повідомлення типу 1B по ДСТУ
ІЕС 61850-5, що містять внутрішні сигнали про несправності обладнання
ЦТС/ЦТН.
Мінімальний інтервал між повторною відправкою цих GOOSE-повідомлень
для ЦТН повинен становити 50 мс, максимальний - 5000 мс.
Мінімальний інтервал між повторною відправкою цих GOOSE-повідомлень
для ЦТС повинен складати 100 мс, максимальний - 10000 мс.
61
6.5.18.3 Всі GOOSE-повідомлення ЦТС/ЦТН повинні належати до класу
продуктивності P1 (3 мс) по ДСТУ ІЕС 61850-5.
6.5.18.4 Повний перелік дискретних сигналів, що видаються за допомогою
GOOSE-повідомлень для конкретних типів ЦТС/ЦТН повинні надаватися в
керівництві по експлуатації ЦТС/ЦТН.
6.5.19 Вимоги до комунікаційних інтерфейсів
6.5.19.1 Кожен електронний блок ЦТС/ЦТН повинен мати не менше
чотирьох комунікаційних інтерфейсів, що забезпечують функціонування двох
каналів зв'язку (по шині процесу і станційної шині) з паралельним
резервуванням по протоколу PRP згідно ДСТУ ІЕС 62439-3.
6.5.19.2 Кожен електронний блок ЦТС/ЦТН повинні мати окремі
комунікаційні інтерфейси з паралельним резервуванням по протоколу PRP
згідно ДСТУ ІЕС 62439-3 для передачі вимірювальних SV-потоків.
6.6 Обмежувачі перенапруги

6.6.1 Загальні вимоги, вимоги до надійності обмежувачів перенапруги:
– термін експлуатації повинен складати не менше 30 років, не потребують
технічного обслуговування протягом всього терміну експлуатації;
6.6.2 В РУ 6 − 750 кВ та в колах 6 − 35 кВ захист від перенапруги повинен
бути здійснений за допомогою сучасних нелінійних обмежувачів перенапруг
(ОПН), виготовлених на основі варисторів високої надійності.
6.6.3 Конструкція ОПН повинна бути вибухопожежобезпечною. Якщо
використовуються ОПН, що конструктивно мають всередині корпусу об’єм з
газом (ОПН з фарфоровим корпусом, деякі види ОПН з полімерним корпусом),
то такі ОПН обов’язково повинні бути обладнані пристроями аварійного
62
скидання тиску (запобіжними клапанами). Такі ОПН повинні встановлюватись на
підстанції таким чином, щоб при візуальному огляді можна було легко виявити
ознаки спрацювання пристроїв скидання тиску (розірвані мембрани, сліди
нагару на поверхні ОПН тощо).
6.6.4 Характеристики ОПН (електричні, механічні, зовнішньої ізоляції
та ін.), а також місце їх встановлення повинні визначатись розрахунками на
основі діючих нормативних документів з урахуванням зручності проведення
тепловізійного контролю. Для встановлення ОПН 110 – 750 кВ необхідно
використовувати окремі сталеві оцинковані стояки.
6.6.5 Необхідність встановлення ОПН на шинах КРУЕ визначається на
підставі розрахунків. Для захисту КРУЕ від перенапруги слід використовувати
ОПН зовнішньої установки, якщо інше не передбачене заводом-виробником
КРУЕ.
6.6.6 Всі ОПН 110 – 750 кВ повинні бути укомплектовані лічильниками
кількості спрацювань, які оснащені вбудованими пристроями для контролю
струму провідності ОПН під дією робочої напруги.
6.6.7 ОПН на клас напруги 35 кВ і нижче можна застосовувати з
реєстраторами без контролю струму провідності, а в разі, якщо їх комутаційний
ресурс необмежений, то встановлення лічильників кількості спрацювань не
вимагається.
6.6.8 ОПН, що встановлені для захисту обладнання 750 кВ, повинні бути
оснащені електронними лічильниками спрацювань з можливістю фіксації часу
спрацювання та значення імпульсного струму, вимірювання струму провідності.
В таких лічильниках повинна передбачатись можливість дистанційного
зчитування інформації.
6.6.9 На вхідних порталах ВРУ 330 кВ та вище мають бути встановлені ОПН,
які забезпечать каскадну схему захисту обладнання підстанції.
63
Каскадною схемою грозозахисту вважається схема, до якої входять, як
мінімум, два ОПН. Перший встановлюється на вхідному порталі підстанції, а
другий - безпосередньо біля обладнання, що захищається.
6.6.10 При заміні обладнання вентильні і трубчасті розрядники повинні
бути замінені на ОПН.
6.7 Пристрої компенсації реактивної потужності

6.7.1 Для компенсації реактивної потужності в магістральних електричних
мережах необхідно застосовувати:
– сучасні керовані та некеровані шунтувальні реактори;
– статичні тиристорні (транзисторні) компенсатори;
– вакуумно-реакторні та тиристорно-реакторні групи;
– батареї статичних конденсаторів.
6.7.2 Вибір типу компенсуючих пристроїв проводиться на основі
результатів техніко-економічних розрахунків, аналізу стану існуючих та
перспективи встановлення нових пристроїв компенсації реактивної потужності.
6.7.3 Компенсація реактивної потужності повинна виконуватися
максимально близько до місця, де виникла потреба в компенсації.
6.7.4 Використання керованих шунтувальних реакторів рекомендовано
застосовувати у віддалених вузлах магістральних електричних мереж, на
протяжних лініях електропередачі та в районах високовольтних мереж зі
значними коливаннями рівнів напруги протягом доби.
6.7.5 Пристрої компенсації реактивної потужності повинні виключати
резонансні явища в усіх режимах роботи мережі.
6.7.6 Пристрої компенсації реактивної потужності повинні оснащуватися
сучасними системами автоматичного керування та системами моніторингу з
можливістю інтеграції в АСКТП.
64
6.8 Релейний захист та протиаварійна автоматика
6.8.1 Загальні положення
6.8.1.1 Враховуючи особливу відповідальність за дії пристроїв РЗ та ПА,
в основній мережі ОЕС України необхідно установлювати захисти, які мають
позитивний досвід експлуатації в ММЕМ.
6.8.1.2 Пристрої РЗ та ПА повинні бути виконані на мікропроцесорній базі.
Пристрої повинні підтримувати другу редакцію комунікаційного протоколу ДСТУ
IEC 61850 (IEC 61850 Edition 2).
Проект релейного захисту та протиаварійної автоматики повинен
реалізовуватися на другій редакції стандарту ДСТУ IEC 61850.
6.8.1.3 На ПС мікропроцесорні пристрої необхідно використовувати із
забезпеченням максимальної однотипності.
6.8.1.4 Усі мікропроцесорні пристрої РЗ та ПА повинні відповідати вимогам
стандартів групи IEC 60255. Термінали повинні мати вільну-програмовану логіку.
Мікропроцесорні пристрої (МП) РЗ і ПА повинні поставлятися з останньою
версією вбудованого програмного забезпечення (ПЗ) або, за вимогою, ПЗ
сумісним з уже встановленими терміналами. Для обслуговування МП терміналів
повинне бути передбачено відповідне ПЗ, яке виконуватиме функції доступу до
пристроїв РЗ і ПА, зміну логіки роботи терміналу, технічного обслуговування
впродовж всього строку експлуатації, а також аналізу аварійних подій і процесів.
6.8.1.5 Всі пристрої повинні мати функції самодіагностики з видачою
параметрів свого стану відповідно до ДСТУ IEC 61850.
6.8.1.6 Для забезпечення ведення часу в системі термінали РЗА повинні
підтримувати протокол РТР v2.
6.8.1.7 Для інтеграції до АСКТП підстанції термінали повинні мати не
менше двох оптичних портів, а також окремий порт для налагодження та
діагностики терміналів.
65
6.8.1.8 Необхідно забезпечувати застосування в шафах пристроїв РЗ та ПА
випробувальних блоків та ключів з реєстрацією їх стану (для кіл струму, напруги,
вихідних кіл на відключення).
6.8.1.9 Реалізувати автоматичній збір осцилограм, у форматі COMTRADE, з
мікропроцесорних пристроїв РЗ та ПА у SCADA по протоколу IEC 61850 з
подальшою передачею на верхній рівень по протоколу IEC 60870-5-104. Час
зберігання осцилограм повинен бути не менше 30 діб з дати отримання.
Час зберігання осцилограм технологічних порушень у сховищах верхнього
рівня не повинен бути менше терміну позовної давності відшкодування збитків
за недотримання показників якості надання послуг.
6.8.1.10 Необхідно передбачити систему реєстрації аварійних подій, яка
повинна будуватися на базі реєстраторів аварійних подій, що не входять до
складу мікропроцесорних пристроїв захисту та мають функцію ВМП. Взаємодія
АСКТП з реєстраторами аварійних подій має бути обмежена тільки зчитуванням
з них інформації. З метою кібербезпеки не допускається дистанційний вивід
пристроїв з роботи та видалення з них інформації. Інформація від системи
реєстрації аварійних подій повинна видаватися на АРМ оперативного персоналу
та працівників з експлуатації релейного захисту (осцилограми, струми короткого
замикання, дата та час події, відстань до місця пошкодження, тощо) щодо будь-
якого аварійного процесу, в якому задіяна система РЗ та ПА в єдиному форматі,
незалежно від виробника пристроїв РЗ, ПА та реєстраторів аварійних подій
(РАП). Дана інформація повинна також передаватися за запитом чи автоматично
на рівень регіонального диспетчерського центру та ЕС або НЕК «УКРЕНЕРГО».
Визначення місця пошкодження, по можливості, проводити на основі
двосторонніх замірів пошкоджень на ПЛ. Реєстратори повинні відповідати
вимогам стандартів групи IEC 60255, ДСТУ IEC 61850 та забезпечувати видачу
файлу в форматі C37.111 COMTRADE.
66
6.8.1.11 У разі реалізації на ПС АСКТП усі мікропроцесорні пристрої РЗ та
ПА повинні бути інтегровані до АСКТП за стандартом ДСТУ IEC 61850.
Перемикання режимного характеру в колах РЗ та ПА повинні виконуватися з
використанням АСКТП. Необхідно забезпечити синхронізацію в часі
мікропроцесорних пристроїв РЗА, ПА та РАП. Система реєстрації повинна
забезпечувати необхідний обсяг фіксації сигналів і даних в рамках створеної
системи АСКТП ПС.
6.8.1.12 Улаштування панелі (шафи) повинно забезпечувати вільний доступ
до клемників пристроїв та до апаратури, що розташована на панелі (шафі);
простоту демонтажу пристроїв.
6.8.1.12.1 При реконструкціях ПС з повною заміною РЗА та ПА і будівництві
нових підстанцій без застосування SV-потоків на панелях (терміналах) РЗА
можуть встановлюватись наступні оперативні перемикаючі пристрої
(рекомендована кількість):
– автоматичний вимикач живлення оперативним струмом;
– перемикач «Місцеве – Дистанційне керування»
– функціональна кнопка «Введення – Виведення захисту»;
– функціональна кнопка «Введення – Виведення ПРВВ»;
– функціональна кнопка «Введення – Виведення АПВ».
На панелях (терміналах) ПА повинні бути:
– автоматичний вимикач живлення оперативним струмом;
– перемикач «Місцеве – Дистанційне керування»;
– функціональна кнопка «Введення – Виведення пристрою ПА»;
– функціональна кнопка режиму фіксації в ПА («Робота /Ремонт»).
Для забезпечення можливості технічного обслуговування на панелях РЗА
та ПА повинні бути встановлені клемники з розмикаючими клемами або
багатофункціональні випробувальні блоки.
67
6.8.1.12.2 При реконструкціях ПС без повної заміни РЗА та ПА зберігаються
існуючі панелі з наявними оперативними та експлуатаційними перемикаючими
пристроями.
6.8.1.12.3 Кількість оперативних перемикаючих пристроїв, вказаних в
п. 6.8.1.12.1. може бути змінена при проектуванні конкретних панелей. В якості
оперативних перемикаючих пристроїв рекомендується застосовувати пристрої
без механічної фіксації положення, наприклад функціональні кнопки на
терміналах РЗА (рекомендовано), кнопки без фіксації, ключі з поверненням у
вихідне положення. Фіксацію положень виконувати гнучкою логікою пристроїв
РЗА.
6.8.1.13 Розміщення пристроїв РЗ та ПА повинно виконуватися з
урахуванням максимального зменшення довжини та кількості кабельних
зв’язків.
Для підстанцій, що підлягають реконструкції без застосування SV-потоків
необхідно передбачити наступні рішення:
6.8.1.13.1 На підстанціях з ОПУ, БРП, та наявністю релейної зали:
6.8.1.13.1.1 На рівні процесу розміщати швидкодійні дубльовані
контролери/перетворювачі дискретних сигналів у цифровий вигляд RTU/РІВ.
6.8.1.13.1.2 Пристрої РЗ, ПА, АУВ передають GOOSE повідомлення до
RTU/РІВ, які діють на комутаційні апарати поля (вимикачі, роз'єднувачі,
заземлюючі ножі) дискретними сигналами. У зворотньому напрямку пристрої
RTU/РІВ передають до пристроїв РЗ, ПА та АУВ за допомогою GOOSE
повідомлень сигнали положення комутаційних апаратів та сигнали систем
моніторингу.
6.8.1.13.1.3 Для побудови мережі передачі GOOSE повідомлень між
пристроями РЗ, ПА, АУВ та RTU/РІВ необхідно використовувати дубльовані
68
промислові комутатори. Кількість комутаторів визначається виходячи із кількості
пристроїв РЗ, ПА, АУВ, RTU/РІВ та топології мережі.
6.8.1.13.1.4 Структурна схема зображена на рис. 6.1.
БРП ВРП
SCADA ПС
аналогових
ланцюгів
Шафа
МП РЗА
(IED)
ШУВ
RTU
МП РЗА
(IED) Комутатор
Комутатор
RTU
МП АУВ
(BCU)
Аналогові ланцюги (струм, напруга)

Дискретні сигнали (ТС, ТУ, моніторинг)
Оптоволокно IEC61850-8-1 (GOOSE, MMS, COMTRADE, C37.118)
Рисунок 6.1
6.8.1.13.2 На підстанціях з розміщенням пристроїв РЗ, ПА, АУВ в

контейнерах (кіосках) в безпосередній близості до комутаційного обладнання:
6.8.1.13.2.1 Пристрої РЗ, ПА, АУВ підключаються до комутаційного
обладнання мідним кабелем та діють на комутаційні апарати поля(вимикачі,
роз'єднувачі, заземлюючі ножі) дискретними сигналами.
6.8.1.13.2.2 Місця установки і приміщення, де розміщуються пристрої РЗА
та ПА, повинні забезпечувати нормальні умови їх роботи.
69
6.8.1.13.2.3 Всі зв‘язки між пристроями РЗ, ПА, АУВ виконуються за
допомогою GOOSE повідомлень. Для побудови мережі передачі GOOSE
повідомлень між пристроями РЗ, ПА, АУВ необхідно використовувати
дубльовані промислові комутатори. Кількість комутаторів визначається
виходячи із кількості пристроїв РЗ, ПА, АУВ та топології мережі.
6.8.1.13.2.4 Структурна схема зображена на рис. 6.2.
Кіоск ВРП
SCADA ПС
аналогових
ланцюгів
Шафа
МП РЗА
(IED)
дискретних
МП РЗА
ланцюгів
Комутатор Комутатор Шафа
Комутатор Комутатор (IED)
МП АУВ
(BCU)
Аналогові ланцюги (струм, напруга)

Дискретні сигнали (ТС, ТУ, моніторинг)
Оптоволокно IEC61850-8-1 (GOOSE, MMS, COMTRADE, C37.118)
Рисунок 6.2
6.8.1.14 Контролери та термінали, що встановлюються у шафах на ВРУ,

мають працювати у відповідних кліматичних умовах підстанції без додаткового
підігріву або охолодження. Можливе встановлення малопотужного осушувача
повітря з давачем вологості.
70
6.8.1.15 Вибір основного захисту необхідно виконувати з урахуванням
узгодження типу захисту з усіх боків ПЛ;
6.8.1.16 У разі проведення повної реконструкції ПС та побудови нових ПС,
яка передбачає впровадження повноцінної АСКТП, необхідно передбачити
наступні технічні рішення:
6.8.1.16.1 З метою зменшення кількості мідного кабелю на рівні процесу
розміщати пристрої РЗА та ПА в приміщеннях (контейнерах, кіосках) наближених
до первинного обладнання або застосувати MU. Місця установки і приміщення,
де розміщуються пристрої РЗА та ПА, повинні відповідати технічним умовам по
їх використанню.
6.8.1.16.2 У разі застосування MU/PIB необхідно розташувати біля
первинного обладнання. Вторинні обмотки трансформаторів струму/напруги та
кола керування вимикачем слід з’єднувати з відповідними MU/РІВ мідними
кабелями.
Для забезпечення принципів ближнього резервування, для кожного
трансформатора струму/напруги передбачити по два пристрої MU, кожен з яких
підключити до різних кернів трансформатора струму, забезпечити різні кола
живлення. Також, передбачити встановлення двох MU/PIB (при використанні SV-
потоків) для зв’язку пристроїв захисту з вимикачем. Кожен з терміналів захисту
повинен діяти на відключення на обидва соленоїди вимкнення через обидва
пристрої MU.
6.8.1.16.3 Для підвищення надійності роботи пристроїв захисту, на одній
ПС пристрої РЗА, MU, а також мережеве обладнання шини процесу (при
наявності такого у виробника) рекомендується використовувати одного
виробника. Пристрої MU мають бути сертифіковані провідними світовими
центрами сертифікації, акредитованими UCA International Users Group для
71
випробувань можливості роботи пристроїв за відповідними стандартами групи
IEC 61850, а також мати представництво у Україні.
6.8.1.16.4 Конфігурація мережі, яка з’єднує мікропроцесорні пристрої РЗА
та MU повинна бути резервована та забезпечувати надійну передачу даних в
нормальних та аварійних режимах роботи ПС.
6.8.1.16.5 Тип топології системи Process Bus або Point-To-Point
визначається проектним рішенням із підтвердженням достатньої пропускної
спроможності мережі обміну даними між пристроями MU, РЗА та первинним
обладнанням при використанні шини процесу (відсутність затримок у
передачі/прийманні даних більших, ніж це дозволено стандартом
IEC 61850-90-4).
6.8.1.16.6 Комплекс захисту, побудований на основі передачі даних за
допомогою оптичної мережі, повинен мати такий же рівень надійності та
швидкодії, як і комплекс захисту, побудований за допомогою проводового
зв’язку.
6.8.1.16.7 Пристрої РЗ та ПА повинні підтримувати резервоване
підключення за допомогою протоколів PRP/HSR. Обладнання, яке не підтримує
даний протокол, повинно підключатись до підстанційної шини даних за
допомогою додаткового обладнання.
6.8.1.16.8 Застосування архітектури АСКТП із використанням MU не має
знижувати швидкодію ліквідації короткого замикання пристроями релейного
захисту, час дії АПВ та ПРВВ, надійність пристроїв РЗА.
6.8.1.16.9 Реєстратори аварійних подій, ДФЗ та розподілена ДЗШ
підключаються мідним кабелем до окремих кернів вимірювальних
трансформаторів відповідного класу точності.
6.8.1.16.10 З метою підтримання кібербезпеки дозволено дистанційне
отримання з пристроїв РЗА та контролерів АСКТП виключно аналогових та
72
дискретних даних, осцилограм, керування комутаційними апаратами та
перемикання груп уставок відповідно до визначеного заздалегідь алгоритму.
Решта дій, таких як зміна уставок і вільно програмованої логіки пристроїв, зміна
версій прошивок та ін. дозволена тільки через АРМ-релейника або пряме
фізичне підключення комп’ютера до відповідних пристроїв РЗА та контролерів.
6.8.1.16.11 Якщо у складі однієї шафи передбачається встановлення
декількох терміналів, їх розміщення повинно забезпечувати вільний доступ до
обладнання шафи, основні та резервні термінали захистів повинні мати різні
кола живлення та брати значення струмів і напруги в нормальному режимі
роботи від різних MU (ТТ, ТН).
Не допускати сумісного встановлення в одній шафі терміналів:
– основного захисту типу ДФЗ та резервного захисту приєднання вище
110 кВ;
– основного або резервного захисту зі схемою керування вимикачів
750 кВ;
– основного та дублюючого комплектів захисту АТ, реакторів, шин.
Дозволяється обґрунтоване суміщення функцій релейного захисту та
протиаварійної автоматики в одному терміналі, наприклад:
− АЛАР – Резервний захист ПЛ;
− СДА, АЧР – Резервний захист приєднання або Пристрій керування
вимикачем приєднання;
− ФВЛ – Пристрій керування вимикачем приєднання або Пристрій
передавання ПА -команд.
Ряди клем різних терміналів повинні виконуватися окремо або відділятися
розділовими колодками.
Електромеханічні реле на панелях (шафах) РЗА та ПА можуть
встановлюватися тільки при наявності проектного обґрунтування.
73
6.8.1.16.12 При встановленні в шафах на ВРУ повинні використовуватися
MU, пристрої РЗА та контролери відповідного кліматичного виконання
(-40°С +70°С).
6.8.1.16.13 Необхідно передбачати автоматичне переключення на
резервне живлення кіл напруги пристроїв РЗА у випадку несправності основного
живлення. Сигнал про переключення пристроїв РЗА на резервне живлення
повинен фіксуватися в АСКТП.
6.8.1.17 У разі реконструкції або нового будівництва комірки необхідно
передбачати наступні технічні рішення:
6.8.1.17.1 Пристрої РЗА і ПА, РАП, пристрої ВМП тощо повинні
інтегруватися в існуючу на об’єкті систему АСКТП, або мати функціональну
можливість для такої інтеграції без додаткових технічних рішень та витрат.
6.8.1.17.2 Вторинні зв’язки повинні бути організовані за стандартом IEC
61850-8-1.
6.8.1.17.3 Управління новою, реконструйованою або переоснащеною
коміркою, в тому числі первинним обладнанням, повинне відбуватися з АРМ
чергового або дистанційно.
6.8.2 Захист ПЛ 500 – 750 кВ
6.8.2.1 Для забезпечення надійності видачі потужності АЕС та дальнього
резервування, необхідно передбачати на нових ПЛ 500 – 750 кВ наявність
основного та двох резервних захистів.
6.8.2.2 Основний захист – на базі мікропроцесорного пристрою
диференційно-фазного захисту з абсолютною селективністю, з використанням
компенсації ємнісного струму в органі маніпуляції та пускових органах захисту, а
також наявності окремих вибіркових органів пошкодженої фази на
дистанційному принципі. В складі основного захисту необхідно передбачати
функції дистанційних та струмових захистів.
74
6.8.2.3 У разі використання на ПЛ оптоволоконного кабелю, основний
захист необхідно виконувати на базі мікропроцесорного пристрою
диференційного струмового захисту з функціями дистанційного захисту від усіх
видів КЗ, а також наявності окремих вибіркових органів пошкодженої
фази на дистанційному принципі. Оптичні волокна, що використовуються
для потреб РЗ та ПА, мають бути підключені безпосередньо до пристрою,
оминаючи апаратуру зв’язку.
6.8.2.4 Резервний захист потрібно виконувати на базі мікропроцесорного
пристрою дистанційного захисту від усіх видів КЗ; струмового захисту від КЗ на
землю з телеприскоренням та телевідключенням, струмового захисту від
міжфазних КЗ.
6.8.2.5 Резервний захист повинен мати:
– блокування дистанційного захисту при асинхронному режимі,
синхронних хитаннях та при несправності кіл змінної напруги;
– аварійні максимальні струмові захисти;
– функцію захисту від неповнофазного режиму;
– визначник пошкодженої фази та функцію визначення місця
пошкодження;
– незалежне регулювання уставок вимірювальних органів і їх витримок
часу;
– незалежну зміну напрямку кожного ступеня;
– кола автоматичного та оперативного прискорення з можливістю вибору
ступенів;
– прискорення при включенні лінії на КЗ;
– наявність не менше чотирьох наборів уставок;
– функцію ПРВВ двох вимикачів.
75
6.8.2.6 Для забезпечення взаємодії напівкомплектів швидкодіючих
захистів повинні використовуватись високочастотні канали зв’язку (ВЧКЗ) з
переходом на волоконно-оптичні лінії зв’язку (ВОЛЗ). У разі наявності на ПЛ
тільки ВЧКЗ, комплекс захистів ПЛ повинен мати три незалежні канали зв’язку:
один для основного захисту, два взаємодублюючі для резервних захистів
об’єднані з передачею команд протиаварійної автоматики. У разі використання
на ПЛ ВОЛЗ, використовуються два фізично незалежні канали зв’язку, в кожному
з яких здійснюється передача сигналів основного захисту та команд
телеприскорення, телевідключення. Як другий канал зв’язку допускається
використання ВОЛЗ, що прокладено через суміжні підстанції з забезпеченням
відповідного рівня надійності передачі сигналів. У випадку відсутності
дублювання по ВОЛЗ окремим оптичним кабелем, необхідно використовувати
додаткові ВЧКЗ для резервних захистів.
6.8.2.7 На базі мікропроцесорних пристроїв резервного захисту необхідно
передбачати захисти від неповнофазного режиму ПЛ. При цьому необхідно
передбачати дві незалежні групи вихідних реле з пуском АПВ, ПРВВ, команд
телевідключення та телеприскорення.
6.8.2.8 Для керування вимикачем необхідно передбачати
мікропроцесорний пристрій автоматики керування вимикачем з функціями
ПРВВ, АПВ, фіксації положення вимикача, контролю тиску (густини) газу, захисту
від неперемикання фаз, сигналізації справності вимикача. Термінал має діяти на
відключення через основний та резервний соленоїди відключення. Необхідно
передбачати можливість аварійного ручного керування вимикачем за
допомогою ключів на панелі у разі несправності АСКТП.
6.8.2.9 Для функції АПВ необхідно передбачати такі можливості:
– ОАПВ, ТАПВ, ШАПВ;
– пуск при дії захистів на відключення з контролем готовності вимикача;
76
– виведення та заборона від зовнішніх кіл;
– контроль відсутності напруги на ПЛ та наявності симетричної напруги на
шинах;
– контроль відсутності напруги на шинах та наявності напруги на ПЛ;
– контроль наявності напруги на ПЛ та наявності симетричної напруги
на шинах;
– контроль синхронізму або вловлювання синхронізму.
6.8.2.10 Для функції ПРВВ необхідно передбачати такі можливості:
– перший ступінь ПРВВ здійснює повторне відключення свого вимикача
без витримки часу за фактом дії захистів на відключення вимикача;
– другий ступінь ПРВВ здійснює відключення вимикачів суміжних
приєднань за фактом спрацювання захистів з контролем протікання струму
та витримкою часу.
6.8.3 Захист ПЛ 220 – 330 кВ
6.8.3.1 Для забезпечення дальнього резервування на ПЛ 220 – 330 кВ
необхідно передбачати наявність основного та резервного захистів.
6.8.3.2 Основний захист – на базі мікропроцесорного пристрою
диференційно-фазного захисту з абсолютною селективністю, з використанням
компенсації ємнісного струму в органі маніпуляції та пускових органах захисту
(за необхідності, підтвердженої розрахунками), а також наявності окремих
вибіркових органів пошкодженої фази на дистанційному принципі (для ПЛ з
ОАПВ). У складі основного захисту необхідно передбачати функції дистанційних
та струмових захистів.
6.8.3.3 У разі використання на ПЛ оптоволоконного кабелю, основний
захист необхідно виконувати на базі мікропроцесорного пристрою
диференційного струмового захисту з функціями дистанційного захисту від усіх
видів КЗ, а також наявності окремих вибіркових органів пошкодженої фази на
77
дистанційному принципі (для ПЛ з ОАПВ). Оптичні волокна, що
використовуються для потреб РЗА, мають бути підключені безпосередньо до
пристрою, оминаючи апаратуру зв’язку.
6.8.3.4 Резервний захист – на базі мікропроцесорного пристрою
дистанційного захисту від усіх видів КЗ; струмового захисту від КЗ на землю з
телеприскоренням та телевідключенням, струмового захисту від міжфазних КЗ. У
разі наявності ОАПВ на ПЛ необхідно передбачати окремі вибіркові органи
пошкодженої фази на дистанційному принципі.
6.8.3.5 Резервний захист повинен мати:
– захист від неповнофазного режиму;
– визначник пошкодженної фази (для ПЛ з ОАПВ);
– функцію визначення місця пошкодження;
часу;
– кола автоматичного та оперативного прискорення з можливістю вибору
ступенів;
– функцію ПРВВ двох вимикачів.
6.8.3.6 Для забезпечення взаємодії напівкомплектів швидкодіючих

захистів повинні використовуватись високочастотні канали зв’язку (ВЧКЗ) з
переходом на ВОЛЗ. У разі наявності на ПЛ тільки ВЧКЗ, комплекс захистів ПЛ
повинен мати два незалежні канали зв’язку: один окремий канал для основного
78
захисту та один окремий канал для передачі команд телеприскорення та
телевідключення. У разі використання на ПЛ ВОЛЗ, використовуються два
фізично незалежні канали зв’язку, в кожному з яких здійснюється передача
сигналів основного захисту та команд телеприскорення, телевідключення. Як
другий канал зв’язку допускається використання ВОЛЗ, що прокладені через
суміжні підстанції із забезпеченням відповідного рівня надійності передачі
сигналів. У випадку відсутності дублювання по ВОЛЗ окремим оптичним
кабелем, необхідно використовувати додаткові ВЧКЗ для резервних захистів.
ПРВВ, АПВ, фіксації положення вимикача, контролю тиску газу, захисту від
неперемикання фаз, сигналізації справності вимикача. Термінал має діяти на
– ОАПВ (у разі наявності ОАПВ на ПЛ), ТАПВ, ШАПВ;
– виведення та заборона АПВ від зовнішніх кіл;
шинах;
– контроль наявності напруги на ПЛ та симетричної напруги на шинах;
79
приєднань за фактом спрацювання захистів з контролем протікання струму та
витримкою часу.
6.8.4 Захист ПЛ 110 (150) кВ
6.8.4.1 Для ПЛ з двостороннім живленням основний захист потрібно
передбачати на базі мікропроцесорного пристрою диференційно-фазного
захисту з абсолютною селективністю. В складі основного захисту необхідно
передбачати функції дистанційних та струмових захистів.
У разі неможливості застосування на ПЛ 110-150 кВ пристрою
диференційно-фазного захисту, у якості комплекту основного захисту необхідно
передбачати застосування мікропроцесорного пристрою з ВЧ блокуванням, що
повинно підтверджуватись відповідними розрахунками.
6.8.4.2 У разі використання на ПЛ оптоволоконного кабелю та реалізації в
резервних захистах функцій телеприскорення і телевідключення по ВЧ-каналу,
для ПЛ з двостороннім живленням, основний захист необхідно виконувати на
базі мікропроцесорного пристрою диференційного струмового захисту з
функціями дистанційного захисту від усіх видів КЗ. Оптичні волокна, що
використовуються для потреб РЗ та ПА, мають бути підключені безпосередньо
до пристрою РЗА, оминаючи апаратуру зв’язку.
6.8.4.3 На всіх ПЛ 110 – 150 кВ необхідно передбачати встановлення
окремого комплекту резервного захисту на базі мікропроцесорного пристрою
дистанційного захисту від усіх видів КЗ та струмового захисту від КЗ
на землю.
6.8.4.4 Резервні захисти повинні мати:
80
– функцію визначення місця пошкодження;
часу;
– ПРВВ одного вимикача.
6.8.4.5 Для інших ПЛ 150, 110 кВ з одностороннім живленням

дозволяється використовувати тільки мікропроцесорний пристрій ступеневого
дистанційного та струмового захистів. Захист обхідного вимикача повинен мати
достатню кількість наборів уставок для можливості переведення будь-якого
приєднання на обхідний вимикач.
6.8.4.6 В мікропроцесорному пристрої керування шиноз’єднувальним та
секційним вимикачем необхідно додатково передбачати струмові захисти, а за
необхідності додатково передбачаються дистанційні захисти.
ПРВВ, АПВ, фіксації положення вимикача, контролю тиску газу, захисту від
неперемикання фаз, сигналізації справності вимикача. Термінал має діяти на
– ТАПВ;
– виведення та заборона від зовнішніх кіл;
81
шинах;
– контроль наявності напруги на ПЛ та наявність симетричної напруги на
шинах;
приєднань за фактом спрацювання захистів з контролем протікання струму
та витримкою часу.
6.8.4.10 У разі виконання вимикачів з пофазним приводом необхідно
передбачати захист від неповнофазного режиму.
6.8.4.11 Допускається поєднання функцій резервного захисту, керування
вимикачем (з функціями АПВ, ПРВВ) в одному пристрої за наявності обхідної
системи шин.
6.8.5 Захист шин 750 кВ
6.8.5.1 Для захисту шин 750 кВ слід використовувати два взаємодубльовані
мікропроцесорні пристрої диференційного захисту на кожну систему шин з
гальмуванням та введенням чутливого органу при опробуванні, у трифазному
виконанні з числом приєднань не менше чотирьох.
6.8.5.2 У разі використання мікропроцесорного пристрою захисту шин з
двома зонами захисту допускається виконання в складі одного терміналу
захисту першої (1 зона) та другої (2 зона) системи шин. У такому випадку
використовується два взаємодубльовані мікропроцесорні пристрої для захисту
двох систем шин.
82
6.8.5.3 Допускається виконання пристрою резервування відмови вимикача
в складі одного з комплектів захисту для дублювання ПРВВ вимикачів 750 кВ.
6.8.6 Захист шин 330 – 500 кВ (полуторна схема)
6.8.6.1 Для захисту шин 330 – 500 кВ потрібно використовувати
мікропроцесорний пристрій диференційного захисту на кожну систему шин із
гальмуванням та введенням чутливого органу при опробуванні, у трифазному
виконанні з числом приєднань не менше чотирьох.
6.8.6.2 У разі використання мікропроцесорного пристрою захисту шин із
двома зонами захисту, допускається виконання в складі одного терміналу
захисту першої (1 зона) та другої (2 зона) системи шин. У такому випадку
двох систем шин.
6.8.6.3 Допускається виконання пристрою резервування відмови вимикача
в складі одного з комплектів захисту для дублювання ПРВВ вимикачів
330 – 500 кВ.
6.8.7 Захист шин 110 – 330 кВ
6.8.7.1 Для захисту шин 110 – 330 кВ потрібно використовувати по два
комплекти мікропроцесорних пристроїв захисту шин у пофазному, як правило,
виконанні з функціями диференційного захисту, з гальмуванням, двома зонами
захисту та можливістю зміни зони захисту залежно від фіксації приєднань, що
визначаються положенням роз’єднувачів, а також окремими панелями вихідних
реле. В складі мікропроцесорного пристрою захисту шин необхідно передбачати
функцію ПРВВ секційних та шиноз’єднувальних вимикачів.
6.8.7.2 У разі секціонування шин 110 − 330 кВ для захисту слід
використовувати два комплектів диференційного захисту на кожну систему шин.
6.8.7.3 У разі технічної необхідності потрібно розглянути ДЗШ в пофазному
виконанні або розподілений ДЗШ.
83
6.8.8 Захист АТ
6.8.8.1 Для захисту АТ 750(500, 400)/330(220) кВ слід застосовувати:
– два взаємодубльовані мікропроцесорні пристрої з функціями:
диференційного захисту АТ; дистанційного та струмового захисту, що
направлені в сторону ВН та СН; захисту від перевантаження; захисту від
неповнофазного режиму сторони ВН та СН, максимального струмового захисту
сторони НН; диференційного захисту ошинування сторони НН;
– панель технологічних захистів та контролю ізоляції вводів
750(500, 400) кВ та, за необхідності, 330(220) кВ;
– окремий пристрій керування РПН;
– у випадку, якщо АТ підключено до системи шин без використання
вимикачів, то функції диференційного захисту шин та диференційного захисту
ошинування поєднуються;
– для АТ 750(500, 400)/330(220) кВ з трансформатором поперечного
регулювання необхідно передбачати два взаємодубльовані мікропроцесорні
пристрої захисту, в яких слід реалізувати функції диференційного та струмового
захисту ТПР. В панелі технологічних захистів АТ необхідно також передбачати
технологічні захисти ТПР.
6.8.8.2 Для захисту АТ 330(220)/150(110) кВ потрібно передбачати:
– два взаємодубльовані мікропроцесорні пристрої з функціями
диференційного захисту АТ, дистанційного та струмового захисту, направленими
в сторону ВН та СН, захисту від перевантаження, диференційного захисту
ошинування сторони НН;
– панель технологічних захистів;
– окремий пристрій керування РПН;
84
– у випадку, якщо АТ підключено до системи шин без використання
вимикачів, то функції диференційного захисту шин та диференційного захисту
ошинування поєднуються;
– захист від зниження рівня оливи в баку РПН повинен діяти на
відключення АТ за умови спрацювання сигнального та основного контактів.
6.8.8.3 Для захисту ошинування 750/500/400/330/220 кВ слід
застосовувати:
– два взаємодубльовані мікропроцесорні пристрої диференційного
захисту ошинування сторони ВН 750/500/400/330/220 кВ;
– два взаємодубльовані мікропроцесорні пристрої диференційного
захисту ошинування сторони СН 500/330/220 кВ;
– у разі використання мікропроцесорного пристрою захисту ошинування з
двома зонами захисту, допускається виконання в складі одного терміналу
захисту сторони ВН (1 зона) та сторони СН (2 зона). В такому випадку
сторони ВН та сторони СН. За необхідності в одному з терміналів захисту
ошинування можливе використання функції ПРВВ.
Відхилення від наведених вимог має бути обгрунтоване.
6.8.9 Захист та автоматика шунтувальних і компенсаційних реакторів
6.8.9.1 Для захисту шунтувального реактора потрібно використовувати два
взаємодубльовані мікропроцесорні пристрої з такими функціями:
– повздовжній диференційний струмовий захист;
– поперечний диференційний струмовий захист;
– схема керування вимикачем;
– ПРВВ вимикача ШР;
– автоматика ШР;
– контроль вимкненого стану ШР;
85
– схема пуску пожежогасіння.
6.8.9.2 Передбачити встановлення панелі технологічних захистів та
контролю ізоляції вводів РШ 750 кВ.
6.8.9.3 Захист компенсаційного реактора – мікропроцесорний пристрій з
функціями захисту КР та керування вимикачем КР.
6.8.9.4 Вихідні кола основного та дублюючого комплектів захисту та
автоматики ШР повинні мати незалежні вихідні реле для забезпечення
можливості проведення їх почергового технічного обслуговування при
введеному ШР.
6.8.10 Протиаварійна автоматика
6.8.10.1 Необхідність встановлення пристроїв та комплексів ПА
визначається після виконання розрахунків статичної, динамічної стійкості та
асинхронних режимів електричної мережі.
6.8.10.2 Алгоритм функціонування і параметри налаштування пристроїв і
комплексів ПА повинні відповідати схемним і режимним умовам роботи
енергосистеми та забезпечувати мінімізацію керівних дій.
6.8.10.3 Для керівних дій, що складаються з кількох ступенів, при
спрацьовуванні наступних ступенів повинні бути реалізовані також обсяги дій
попередніх ступенів.
6.8.10.4 Комплекси ПА системного значення та комплекси ПА, які
забезпечують видачу потужності АЕС, повинні мати підвищену надійність, що
досягається дублюванням комплексу і окремих пристроїв, які входять до складу
комплексу. Канали, призначені для передачі команд пристроїв ПА, повинні
також виконуватись дубльованими.
6.8.10.5 Дубльовані комплекти і пристрої ПА повинні мати сигналізацію їх
невідповідності режиму роботи.
86
6.8.10.6 Автоматика ліквідації асинхронних режимів (АЛАР), обмеження
зниження або підвищення напруги (АОЗН, АОПН), обмеження перевантаження
устаткування повинна виконуватися на базі сучасних мікропроцесорних
терміналів з підтримкою протоколу ІЕС 61850.
6.8.10.7 Мікропроцесорні пристрої ПА повинні мати можливість передачі
інформації про його функціонування в зовнішні незалежні системи реєстрації
аварійних подій і процесів за стандартними міжнародними протоколами.
У пристрої ПА повинна бути передбачена автоматична самодіагностика стану
програмно-апаратних засобів.
6.8.10.8 Пристрої АЛАР повинні забезпечувати виявлення та ліквідацію
асинхронного режиму у повнофазних та неповнофазних режимах роботи
електричної мережі.
6.8.10.9 Пристрої АЛАР повинні встановлюватись на всіх зв’язках, по яких
можливий асинхронний режим, і діяти на його припинення шляхом зміни
балансу активної потужності або ділення ЕС на несинхронно працюючі частини
по перетину асинхронного ходу із забороною всіх видів АПВ вимкнених ПЛ.
АЛАР не повинна діяти при асинхронних режимах, що виникають в суміжних
перетинах.
6.8.10.10 В разі необхідності встановлення на ПЛ АЛАР, вона має бути
виконана у вигляді основного та резервного комплектів.
6.8.10.11 Алгоритм та налаштування пристрою АЛАР повинні
– виключення (блокування) спрацювання пристрою АЛАР при синхронних
хитаннях та всіх видах КЗ;
– виявлення електричного центру коливань;
– урахування кількості циклів асинхронного режиму;
– урахування знаку ковзання при виборі місця ділення системи;
87
– відстроювання від режиму навантаження.
6.8.10.12 Пристрої АОПН повинні встановлюватися на всіх ПЛ напругою
500 кВ та вище з кожного боку ПЛ. Необхідність та місця встановлення пристроїв
АОПН на ПЛ напругою 330 кВ та нижче повинні визначатися відповідним техніко-
економічним обґрунтуванням.
6.8.10.13 Пристрої АОПН повинні виконуватися двоступеневими та
контролювати в кожній фазі величину та тривалість підвищення напруги,
величину та направлення перетоку реактивної потужності з ПЛ,
вимкнений/увімкнений стан вимикачів ПЛ.
6.8.10.14 У пристрої АОПН повинна бути реалізована функція резервування
відмови вимикачів( ПРВВ) АОПН.
6.8.10.15 Дублюючі канали ПА повинні бути виконані незалежно один від
одного: по різним трактам ПЛ (або різним ПЛ).
6.8.10.16 При виборі дублюючого каналу передачі сигналів ПА перевагу
надавати ВЧКЗ та ВОЛЗ. Тональні канали передачі сигналів ПА повинні
виконуватися, в крайньому разі, із застосуванням схеми кодування сигналів.
6.9 Автоматизована система керування технологічними процесами

підстанції
6.9.1 Технічні вимоги до АСКТП повинні відповідати положенням СОУ НЕК

35.101.
АСКТП повинна виконувати наступні функції:
 збору та обробки даних терміналів РЗА;
 керування комутаційними апаратами, РПН та іншим обладнанням з
обов’язковим урахуванням всіх блокувань (з урахуванням одночасних команд з
різних місць керування) та якості інформації, що використовується (контроль
88
виконання команд та відповідні записи всіх подій, пов’язаних з керуванням, із
зазначенням оператора в журналах подій, обов’язкові;
 збору та обробки результатів вимірювань технологічних параметрів
мережі;
 діагностики основного обладнання;
 діагностики та керування мережевим обладнанням та пристроями
синхронізації часу;
 збору даних та взаємодією з із суміжними системами;
 самодіагностики складових частин АСКТП;
 підтримки роботи з нормативно-довідковою інформацією (НДІ);
 визначення місць пошкодження ПЛ.
6.9.2 Інформаційний обмін між ПС та верхніми рівнями керування
виконувати згідно ДСТУ IEC 60870-5-104.
6.9.3 Підстанції із застарілим основним обладнанням та релейним
захистом електромеханічного типу дії, з якого неможливо отримати повну
інформацію про події без істотної модернізації цього обладнання, потребують
реконструкції з метою впровадження АСКТП.
6.9.3.1 Основною метою впровадження або реконструкції АСКТП на
підстанціях є можливість отримання мінімально достатнього обсягу інформації
для її використання в розрахункових математичних моделях АСКТП на рівні ЕС
або НЕК «УКРЕНЕРГО».
6.9.3.2 Дистанційне керування комутаційними апаратами слід
реалізовувати в разі можливості забезпечити надійне виконання команд з
урахуванням усіх необхідних блокувань, а також маючи обґрунтування його
доцільності, базуючись на аналізі існуючого стану комутаційних апаратів та
пристроїв РЗА.
89
6.9.3.3 В якості обладнання АСКТП потрібно використовувати обладнання,
яке відповідає вимогам ДСТУ IEC 60870, має можливість обміну інформацією
згідно з ДСТУ IEC 61850 як клієнт та сервер, ДСТУ IEC 60870, Modbus, DNP 3.0
тощо на прийом та передачу інформації, підтримує (S)NTP як клієнт та сервер
та/або PTP v2 (IEEE 1588-2008).
6.9.4 Реконструйовані підстанції (або ті, що знаходяться у стадії
реконструкції) із новим обладнанням, мікропроцесорними терміналами РЗА,
вимірювальними приладами із новими засобами АСКТП мають будуватися із
гарячим резервом серверів АСКТП та локальної мережі.
6.9.4.1 Внутрішня логіка всіх пристроїв АСКТП (керування, захисту,
реєстраторів, контролерів керування комутаційними апаратами, програмного
забезпечення верхнього рівня) повинна відповідати ДСТУ IEC 61850.
6.9.4.2 Синхронізація часу всіх нових приладів РЗА, ПА, реєстраторів
аварійних подій, RTU, WAMS/PMU і АСКТП повинна бути зроблена на базі PTP v2
(IEEE 1588-2008). Для існуючих пристроїв або систем (АСКОЕ, АСКПЯЕ,
відеонагляду, системи моніторингу силового обладнання) допускається
використання протоколу NTP, SNTP.
Розбіжність у часі однієї фіксованої події різними приладами РЗА, ПА,
реєстраторами аварійних подій, RTU, WAMS/PMU і АСКТП не повинна
перевищувати 1 мс. Для забезпечення заданої точності необхідно щоб система
синхронізації часу забезпечувала синхронізацію внутрішнього годинника
пристроїв з точністю в 0.1 мс у відповідності до рекомендацій IEEE Std C37.1™-
2007 та ДСТУ IEC 61850-5.
6.9.4.3 Для обов’язкового забезпечення резервування локальної мережі
передачі даних АСКТП слід використовувати IEC 62439-3 PRP. Допускається
застосування Rapid spanning tree protocol RSTP (IEEE 802.1w-2001 та/або IEEE
802.1D-2004) для некритичних до затримок у часі підмереж.
90
6.9.4.4 Програмне забезпечення АСКТП повинно мати спеціалізований
редактор для створення алгоритмів послідовностей переключень із аналізом
поточного стану комутаційного обладнання та блокувань, що надає можливість
оператору створювати та редагувати послідовності переключень, виконувати їх в
автоматичному режимі та покроково.
6.9.4.5 Програмне забезпечення верхнього рівня АСКТП повинно
– збір даних з пристроїв, встановлених на підстанціях необхідно
виконувати в стандартних протоколах обміну даними IEC 61850, IEC 60870, DNP
3.0 Modbus;
– гарячий резерв серверів та можливість створення розподіленої
архітектури обробки даних;
– обробку даних у реальному масштабі часу, у тому числі: масштабування,
обчислення, обробка лімітів;
– архівування циклічних даних, створення архівів із різними часами
зберігання даних (усереднені дані: за хвилину, годину, добу, місяць, рік;
фактичні дані: щосекундні, щохвилинні (на 00 секунд), щогодинні (на 00 хвилин);
максимальні значення за відповідний період) із терміном зберігання не менше
двох років (щосекундні - із терміном зберігання не менше ніж 10 діб);
– збереження спорадичних даних за завданий період часу;
– експорт архівних циклічних та спорадичних даних у реляційні бази даних
та у текстові файли простих форматів;
– відображення графіків (діаграм) по архівних даних та по даних реального
часу, експорт графіків по точках у текстовому форматі та у вигляді графічних
файлів;
– створення звітів по даним реального часу, архівним даним;
91
– відображення мнемосхем підстанцій та результатів вимірювань із
автоматичним забарвленням шин в залежності від положення комутаційних
апаратів, можливістю реалізації блокування згідно до топології схеми підстанції,
що розраховуються автоматично;
– виведення обладнання з роботи та уведення в роботу із блокуванням
відображення подій певних пристроїв в журналі аварій та заміни його вимірів у
розрахунках, балансах та мнемосхемах на виміри із іншого пристрою;
– відображення встановлених переносних заземлювачів у визначених
місцях, врахування їх положення при забарвленні шин;
– встановлення та відображення плакатів на мнемосхеми підстанцій з
відповідними записами до журналу подій;
– використання ознак якості згідно ДСТУ IEC 61850, IEC 60870, DNP 3.0;
– використання режиму симуляції стану точок вводу/виводу реального
часу та забезпечення маніпуляцій із ними;
– автентифікацію та розподіл прав користувачів, створення груп
користувачів, можливість обмеження користуванням системою для окремих
користувачів тільки із зазначених робочих місць;
– функції самодіагностики стану протоколів обміну, баз даних, серверів і
клієнтських місць із можливістю відображення їх параметрів та обов’язковим
записом діагностичних параметрів до журналів;
– ведення журналу подій, який неможливо редагувати;
– обробку функцій управління згідно до алгоритмів протоколів обміну та
стандартів ДСТУ IEC 61850, IEC 60870, DNP 3.0 (можливо використання Modbus
для встановленого застарілого обладнання) з урахуванням: блокувань;
підтверджень та відображенням інформації про стан команд; встановлених
оператором блокувань із захистом паролем та записом в журнал із
коментарями;
92
– створення об’єктів графічних примітивів, не обмежених кількістю станів
та з’єднань із різними об’єктами бази даних, а також складних об’єктів, що
містять необмежену кількість примітивів;
– створення контекстних підказок та роботу із файлами допомоги для
користувача системи;
– створення резервних копій та відновлення програм і баз даних у
реальному часі, внесення змін у конфігурацію прикладного програмного
забезпечення АСКТП без його зупинки;
– підтримку OPC, ODDC, (S)NMP, Modbus, бути сертифікованим згідно DNP
3.0, PTP v2, IEC 62439-3 (PRP), IEC 60870, ДСТУ IEC 61850;
– відображення результатів роботи систем діагностики та моніторингу
силового обладнання в інтуїтивно доступній формі (графіки або діаграми з
вказаними гранично допустимими межами параметрів та індикацією
передаварійного та аварійного стану обладнання). Зв’язок між системами
діагностики та моніторингу і електрообладнанням технічний стан якого
контролюється рекомендовано здійснювати за допомогою оптоволоконних
систем зв’язку.
6.9.4.6 Технологічна мережа АСКТП має будуватися з використанням
оптичних кабелів та мережевого обладнання, сертифікованого згідно з ДСТУ IEC
61850, IEC 62439-3 (PRP).
6.9.4.7 Експлуатаційні параметри проектованих АСКТП повинні бути не
гірше, ніж наведені в табл. 6.3.
93
Таблиця 6.3 – Вимоги до експлуатаційних параметрів АСКТП
Клас згідно з
Значення
Експлуатаційний параметр ДСТУ ІЕС
параметра
60870-4
Середній наробіток між відмовами (Mean Time
Between Failures, MTBF) R3 ≥ 8760 год
Експлуатаційна готовність (Availability, A) A3 ≥ 99,95 %
Середній час до відновлення роботоздатності
(Mean Time to Restoration, MTTR) М4 ≤ 6 год
Середня тривалість ремонту (Repair Time, RT) RT4 ≤ 24 год
Імовірність появи прихованої помилки (residual
Information Error probability, IE) І3 ≤ 10-14
Відокремлювальна здатність (Separation
Capability, SP) SP3 ≤ 5 мс
Роздільна здатність за часом (Time Resolution,
TR) TR4 ≤ 1 мс
A4 ≤ 0,5 %
Загальна похибка (Overall Error , E)
Ах*
Примітка: *окремо унормовується і застосовується до цифрових вхідних величин у разі

їх наявності
На етапі проектування експлуатаційні параметри рекомендовано

визначати відповідно до вимог Military Handbook MIL-HDBK-217F.
6.9.4.8 Проект АСКТП має містити повний перелік сигналів із всіх пристроїв,
що використовуються, із зазначенням протоколів обміну; приймання АСКТП в
експлуатацію повинно здійснюватися шляхом тестування вірності приймання та
обробки всіх сигналів.
Проектна документація повинна розроблятися з урахуванням вимог ДСТУ
IEC 61850-4 та ДСТУ IEC 61850-6. В складі робочої документації потрібно
розробити та передати опис підстанції в форматі SCL (SCD), у відповідності зі
94
стандартом IEC 61850-6, з обов’язковим візуально-графічним наповненням,
описами всіх параметрів конфігурації та шляхів передачі даних.
6.9.4.9 Глибина автоматизації функцій АСКТП повинна забезпечити
можливість експлуатації ПС без присутності виробничого персоналу на об’єкті.
6.9.5 Підключення ЗВТ, використовуваних для обліку електричної енергії,
повинно відповідати ККО та ПУЕ. При цьому бажано використовувати ЗВТ, які
одночасно забезпечують контроль передбачених договорами показників якості
електричної енергії та безперервності її розподілу.
6.9.6 Вимірювальні пристрої повинні підключатися до резервної обмотки
комерційного обліку (0.2S). Клас точності приладів повинен бути аналогічним.
При цьому бажано використовувати прилади які суміщають у собі функцій
комерційного обліку електроенергії, технічного обліку та контролю якості
електроенергії.
Вимірювальні пристрої повинні мати, як мінімум, Ethernet-порт для
опитування та підтримувати протокол IEC 61850. Кожен Ethernet порт повинен
мати окрему MAC адресу та одночасно відповідати не менше ніж на 5 запитів.
Прилади повинні мати характеристики не гірше вимог описаних в наступних
стандартах:
− точність вимірювання активної енергії ДСТУ EN 62053-22, клас 0.2S;
− точність вимірювання реактивної енергії ДСТУ EN 62053-23 клас 2.
6.9.7 Шина підстанції та шина процесу (при наявності) повинні працювати,
як мінімум, на базі технології Gigabit Ethernet.
6.9.8 Резервне активне обладнання (сервери, шлюзи, мережеві
комутатори АСКТП), повинні розміщуватися окремо від основного обладнання
(наприклад у різних шафах) які знаходяться в різних приміщеннях або (бажано) в
різних кінцях одного приміщення (при розташуванні у релейному залі).
95
6.9.9 Кожен сервер, шлюз та мережевий комутатор має бути оснащений
двома блоками живлення. Кожен блок повинен живитися від окремої лінії.
6.9.10 Не повинно передбачатися виконання спеціальних кліматичних
заходів в приміщенні установки обладнання АСКТП (наприклад: кондиціювання,
підігріву чи примусової вентиляції). Допускається встановлення кліматичного
обладнання яке буде вмикатися епізодично ( для проведення обслуговування).
6.9.11 Налагодження, тестування та моніторинг мережі
6.9.11.1 Для запобігання будь яким подальшим змінам у конфігурації
мережі на етапі тестування під час формування її топології мають бути визначені
та наведені в документації фізичні точки доступу до мережі для її тестування.
6.9.11.2 Для моніторингу системи комунікацій слід передбачати доступ до
всіх сегментів мережі, шини процесу та станційної шини.
У разі використання резервованих мереж HSR (Безперервне резервування
високої працездатності) та/або PRP (Протокол паралельного резервування), для
під’єднання засобів тестування мають бути передбачені пристрої доступу до
резервної мережі (RedBox у вигляді окремого пристрою або у складі іншого
обладнання мережі).
6.9.11.3 При використанні фільтрації на стадії проектування VLAN
(Віртуальна локальна комп’ютерна мережа) має бути визначено порти, які
використовуються у цілях тестування, та відповідно сконфігуровано домени цих
портів.
6.10 Власні потреби підстанцій

6.10.1 Живлення власних потреб (ВП) змінного струму ПС необхідно
виконувати не менше, ніж від двох незалежних джерел; для ПС 220 кВ і вище −
не менше, ніж від трьох.
96
6.10.2 Живлення власних потреб на ПС 220 кВ і вище слід виконувати від
обмоток НН автотрансформаторів та передбачати автоматичне резервування
живлення власних потреб від власного незалежного джерела електроенергії.
6.10.3 Як незалежне третє джерело живлення для ПС 220 кВ і вище слід
застосовувати резервні (від мереж ОСР) та власні джерела електроенергії, які
спроможні забезпечити автономну роботу ПС не менше 24 год за повної втрати
живлення власних потреб. Для мінімізації перерв в роботі власних потреб ПС
ввід в роботу власних джерел електроенергії має відбуватись автоматично, за
фактом зникнення напруги на щиті гарантованого живлення з виконанням
необхідного блокування живлення з боку НН автотрансформатора. Тип джерела
живлення (ДЕС, акумулятори-інвертори, в тому числі, на базі АБ великої ємності)
визначаються на підставі техніко-економічного обґрунтування.
6.10.4 При наявності на ПС одного автотрансформатора слід передбачити
можливість живлення власних потреб від мережі 6 – 35 кВ електроенергетич-
ного підприємства, яка живиться від ПС, що безпосередньо не зв’язана з ПС
ММЕМ, а за умови відповідного техніко-економічного обґрунтування -
встановлювати комбіновані індуктивні вимірювально-силові трансформатори
напруги.
6.10.5 Для зменшення величини струмів КЗ систему власних потреб
необхідно організовувати класом напруги 35/0,4 кВ.
6.10.6 При реконструкції діючих ПС 220 кВ і вище, живлення ВП необхідно
виконувати від шинних мостів 6 – 35 кВ автотрансформаторів через КРУ, окремо
від РУ приєднань 6 – 35 кВ споживачів.
КРУ 6 – 35 кВ повинні відповідати таким вимогам:
– забезпечення функціонування підстанції без постійного оперативного
персоналу;
97
– вакуумні вимикачі, вимірювальні трансформатори з литою ізоляцією,
повітряна ізоляція;
– шафне виконання;
– можливість виводу в ремонт будь-якої шафи без повного відключення
КРУ;
– компактність виконання;
– простота експлуатації;
– термін служби не менше 25 років.
В обґрунтованні дозволяється застосовувати комплектні розподільчі
установки з елегазовою ізоляцією та вакуумними вимикачами.
Живлення сторонніх споживачів від власних потреб заборонено.
Дозволяється тимчасове (на термін не більше 6 місяців) підключення до
електричних мереж господарських потреб підстанції будівельних майданчиків
підрядних організацій при виконанні робіт з реконструкції, технічного
переоснащення підстанцій з обов’язковою організацією комерційного обліку
електроенергії.
6.10.7 Система ВП має забезпечувати:
- роздільну роботу секцій 0,4 кВ ВП з автоматичним введенням резерву
(АВР), роздільну роботу без АВР кіл, що живляться від різних секцій 0,4 кВ
(живлення приводів роз'єднувачів, заведення пружин приводів вимикачів тощо);
– автоматичний контроль та реєстрацію параметрів режимів роботи ВП ПС,
формування сигналів при відхиленнях від допустимих значень контрольованих
параметрів з інтеграцією в АСКТП (ТМ);
– централізовану систему з розподільчим щитом та щитом управління для
аварійного та евакуаційного освітлення ПС, системи сповіщення про пожежу з
неперервним контролем стану обладнання як самої системи, так і підключеного
навантаження;
98
– можливість дистанційно за допомогою АСКТП керування апаратами 0,4
кВ щитів власних потреб (для підстанцій без постійного оперативного персоналу
із застосуванням АСКТП );
– видимий розрив для кожного приєднання щита ВП;
– автоматичне роз’єднання секцій шин 0,4 кВ при відновлені напруги на
вводі трансформатора власних потреб до нормального значення;
– сигналізацію короткого замикання на землю однієї з фаз напруги
живлення власних потреб.
6.10.8 У разі застосування КРУЕ при реконструкції діючих та будівництві
нових ПС 220 кВ і вище, передбачати встановлення в кожній будівлі КРУЕ
окремого щита ВП.
6.11 Система живлення оперативним струмом

6.11.1 Загальні вимоги
6.11.1.1 На ПС 220 кВ і вище система оперативного постійного струму
(СОПС) напругою 220 В (за відповідного техніко-економічного обґрунтування)
повинна передбачати:
– живлення навантаження постійного струму ПС 220 кВ і вище від двох і
більше акумуляторних батарей (АБ), при цьому переведення живлення від однієї
АБ на іншу треба здійснювати без переривання живлення;
– чотири зарядно-підзарядні пристрої (ЗПП) – по два на кожну АБ;
– два секціоновані щити постійного струму (ЩПС).
Доцільність улаштування децентралізованих СОПС визначається за
результатами ТЕО.
6.11.1.2 СОПС ПС повинна забезпечувати живлення:
– пристроїв РЗА;
99
– пристроїв управління високовольтними комутаційними апаратами (за
винятком живлення приводів роз’єднувачів, заземлювальних ножів і вимикачів);
– пристроїв зв’язку та комунікацій, що забезпечують передачу сигналів та
команд РЗА;
– пристроїв АСКТП і телемеханіки (при використанні DC/AC
перетворювачів);
– приводів автоматичних та секційних вимикачів щита ВП-0.4 кВ;
– інверторів резервного живлення, аварійного освітлення та резервне
живлення пристроїв зв’язку (у разі необхідності).
6.11.1.3 СОПС ПС повинна відповідати таким основним вимогам:
– відключення за мінімальний проміжок часу КЗ у мережі оперативного
постійного струму, що супроводжується зниженням напруги, нижчої від
припустимої і унеможливлює перезавантаження мікропроцесорних терміналів
пристроїв РЗА;
– забезпечення вимог до електромагнітної сумісності;
– забезпечення пошуку «землі» в мережі постійного оперативного струму
без відключення приєднань, що відходять від ЩПС;
– виявлення зниження опору ізоляції кожного полюса й одночасного
зниження опору ізоляції на обох полюсах СОПС;
– забезпечення автоматичного контролю і реєстрації режимів роботи
СОПС, формування сигналів при відхиленнях від допустимих значень
контрольованих параметрів з інтеграцією в АСКТП.
6.11.2 Акумуляторні батареї
6.11.2.1 На ПС повинні застосовуватися стаціонарні акумуляторні батареї
що відповідають вимогам стандартів Міжнародної електротехнічної комісії, а
також:
100
– не потребують технічного обслуговування або потребують мінімального
обслуговування на протязі всього терміну експлуатації;
– здатні забезпечувати максимальні розрахункові поштовхи струмів після
гарантованого (не менше двогодинного) розряду струмом навантаження в
автономному режимі (у разі втрати ВП ПС) протягом усього терміну служби;
– мають підвищений термін експлуатації (не менше 20 років);
– мають високу експлуатаційну безпеку та надійність;
– мають блочне виконання та виводи з болтовими з'єднаннями;
– стійкі до різких змін навантаження (у тому числі до аварійних режимів);
– мають мінімальний час відновлення ємності після розряду та низьке
газовиділення;
– мають корпус із ударостійкого прозорого пластику, що дозволяє
візуально контролювати стан пластин, рівень електроліту та внутрішні частини
виводів;
– працюють із зарядно-підзарядними пристроями різних виробників, в
тому числі і вітчизняних.
6.11.2.2 Міжелементні з’єднання та загальне під’єднання АБ потрібно
виконувати мідними гнучкими кабелями з кислотостійкою ізоляцією.
6.11.2.3 Приміщення, в якому розташовується АБ, має відповідати вимогам
виробника АБ і забезпечувати максимальний термін служби АБ. Температура в
приміщенні повинні відповідати п. 4.4.52 ПУЕ:2017.
6.11.2.5 Кількість АБ на ПС повинна прийматись згідно з нормами
проектування, але не менше двох.
6.11.2.6 Кількість АБ, що розташовуються в одному приміщені, приймають
згідно з нормами проектування (див. п.4.4.18 ПУЕ:2017). Елементи АБ, як
правило, розташовують в один ярус.
101
6.11.2.7 При втраті власних потреб на ПС АБ повинна забезпечувати час
роботи ЩПС згідно з вимогами нормативних документів.
6.11.3 Зарядно-підзарядні пристрої
6.11.3.1 Зарядно-підзарядні пристрої (ЗПП) повинні відповідати таким
вимогам:
– наявність мікропроцесорного блока управління;
– термін експлуатації ЗПП не менше 20 років;
– відхилення напруги від заданого рівня в режимі постійної підзарядки –
не більше 1,0% від номінальної напруги;
– коефіцієнт пульсації випрямленої напруги – не більше ніж 1,5%;
– дистанційний контроль та передача даних до АСКТП;
– адаптація до роботи з АБ;
– забезпечення електромагнітної сумісності.
6.11.3.2 ЗПП повинні забезпечувати:
– технологічну сумісність ЗПП і АБ;
– дистанційний контроль режимів роботи та керування;
– можливість автоматичного триступеневого режиму заряду (режим
обмеження струму, режим зрівняльного заряду, режим постійного підзаряду);
– якість напруги у режимі постійного підзаряду (рівень, пульсації,
стабільність і термокомпенсація) згідно з технічними умовами на акумулятори
конкретного типу;
– якість напруги відповідно до технічних умов електроприймачів
постійного оперативного струму (наприклад, пристроїв РЗА) у режимах як
постійного підзаряду, так і зрівняльного заряду;
– електроживлення пристроїв, які перебувають постійно під напругою
(зокрема пристроїв РЗА), відповідно до їхніх технічних умов у разі порушення
зв'язку з АБ з будь-якої причини;
102
– автоматичний повний заряд АБ за мінімально можливий час з
урахуванням обмежень, визначених технічними умовами на АБ;
– охолодження елементів ЗПП за допомогою природної вентиляції;
– можливість паралельної роботи ЗПП;
– наявність автоматичного контролю цілісності кіл приєднання АБ;
– живлення навантаження ПС, підключеного до СОПС, та одночасно
прискорене заряджання своєї АБ на протязі не більше 8 годин до 90% ємності;
– спрацювання автоматичного вимикача в колі ЗПП з відключеною або
розрядженою АБ;
– автоматичне повторне включення після відновлення напруги змінного
струму;
– блокування заряду АБ при відключенні примусової вентиляції в
приміщенні АБ;
– наявність автоматичного контролю за станом вимикача 0,4 кВ
електроживлення ЗПП.
6.11.3.3 Система моніторингу ЗПП повинна забезпечувати автоматичний
контроль та реєстрацію режимів роботи СОПС, формування сигналів при
відхиленнях від допустимих значень контрольованих параметрів з інтеграцією в
АСКТП, а саме:
– вимірювання вихідної напруги і струму;
– сигналізацію про підвищення або зниження вихідної напруги;
– повідомлення про глибокий розряд батареї;
– повідомлення про припинення заряду-підзаряду:
– контроль ізоляції (постійного струму).
6.11.4 Щити постійного струму
6.11.4.1 Для кожної АБ повинен передбачатися окремий секціонований
ЩПС.
103
6.11.4.2 На кожному ЩПС мають бути передбачені пристрої сигналізації та
контролю, що виконують такі функції:
– контроль напруги на шинках постійного струму та видача сигналів про її
підвищення або зниження;
– контроль опору ізоляції кіл оперативного струму;
– контроль аварійного відключення будь-якого автоматичного вимикача;
– контроль струму та напруги АБ;
– контроль рівня пульсацій випрямленої напруги.
6.11.4.3 ЩПС повинні обладнуватися пристроями:
– автоматизованого пошуку замикань на землю в мережі постійного
струму;
– автоматичного визначення пошкодженого приєднання;
– «миготливого світла» (за необхідності).
6.11.4.4 Живлення споживачів постійного струму необхідно виконувати
через автоматичні вимикачі.
6.11.4.5 Для живлення оперативних кіл пристроїв РЗА на ПС всі ЗПП
повинні працювати паралельно на шинки оперативного струму (за виключенням
децентралізованих СОПС).
6.12 Засоби диспетчерського (оперативно-технологічного) управління

Для вирішення завдань безперебійного централізованого диспетчерського
(оперативно-технологічного) управління ОЕС України, організації обміну
інформацією з оператором ринку, учасниками ринку, операторами системи
передачі суміжних країн, об’єднанням ENTSO-E та Енергетичним
Співтовариством в обсягах та у порядку, визначених Правилами ринку, Кодексом
системи передачі, Кодексом комерційного обліку та іншими нормативно-
правовими і регуляторними актами необхідно мати сучасну розвинуту
104
телекомунікаційну інфраструктуру, яка матиме корпоративні та технологічні
прикладення.
Будівництво та реконструкція відомчої телекомунікаційної мережі

НЕК «УКРЕНЕРГО» має відбуватися згідно з Основними напрямками розвитку
(концепції) телекомунікаційної мережі НЕК «УКРЕНЕРГО» на 2020-2029 роки.
6.12.1 Вимоги до телекомунікаційної мережі
Стратегічними цілями розвитку телекомунікаційної мережі є:
− забезпечення керованості всіх об’єктів НЕК «Укренерго» з наданням
гарантованого безперебійного та якісного зв’язку шляхом побудови власних
оптичних магістралей кільцевої топології;
− створення єдиного телекомунікаційного простору НЕК «УКРЕНЕРГО»,
для забезпечення надійної передачі технологічної та виробничо-господарської
(корпоративної) інформації компанії;
− забезпечення максимально можливого рівня централізації технічного
обслуговування та управління телекомунікаційною мережею, для зменшення
витрат на експлуатацію мережі та покращення показників її готовності;
− створення незалежних одна від одної технологічної та корпоративної
телекомунікаційних мереж;
− організація потужних захищених центрів обробки даних (ЦОД).
6.12.2. Фізичний рівень мережі
Для передачі сигналів в телекомунікаційних мережах компанії мають

використовуватись волоконно-оптичні лінії зв’язку (ВОЛЗ), кабельні лінії зв’язку
(КЛЗ) та радіорелейні лінії зв’язку (РРЛЗ).
ВОЛЗ доцільно використовувати для передачі великих обсягів інформації

на значні відстані при використанні одномодового волокна, або для передачі
105
великих обсягів інформації на відстані до 300 м при використанні
багатомодового волокна.
Волоконно-оптичний кабель (ВОК) може прокладатися по ПЛ, в
каналізації та ґрунті.
При ремонті (заміні грозозахисного тросу), технічному переоснащенні або
будівництві нових ПЛ застосовувати оптичний кабель (ОК):
- оптичний кабель, вбудований у грозозахисний трос ОКГТ (OPGW - optical
fiber composite ground wire cable);
- повністю діелектричний самонесучий ОКСН (ADSS – all dielectric self
supporting optical fiber cable);

- повністю діелектричний, що навивається на грозозахисний трос ОКНН
(GWWOP – ground wire wrapped optical fiber cable) чи фазний дріт (WADC –
wrapped all dielectric cable).
При виборі ОК необхідно враховувати, що згідно з КНД 45-112 на одній
регенераційній ділянці використовують ОК одного і того ж заводу виробника.
КЛЗ з досить великою пропускною здатністю (кабелі типів: UTP -
Unshielded twisted pair, неекранована вита пара, STP - Shielded twisted pair,
екранована вита пара, або FTP - Foiled twisted pair, фольгована вита пара)
використовувати для передачі інформації на відстань до десятків метрів
всередині приміщень (згідно ДСТУ ISO/IEC 11801-1 до 100 м включно).
Використання РРЛЗ:
− на ділянках, де будівництво ВОЛЗ економічно недоцільно;
− на периферійних напрямках;
− для збільшення зв'язності кільцевих структур.
6.12.3. Вимоги до обладнання передачі
6.12.3.1. Загальні вимоги.
106
Телекомунікаційна мережа НЕК «УКРЕНЕРГО» повинна являти собою
сукупність інструментів, компонентів і ліній зв'язку, об'єднаних спільною
структурою, загальнотехнічними, технологічними і організаційними
принципами.
Для виключення впливу виробничої діяльності на управління
технологічними процесами в НЕК «УКРЕНЕРГО» передбачені дві окремі
телекомунікаційні мережі, які повинні бути розділені на апаратному та
програмному рівні:
− технологічна – призначена для забезпечення управління

технологічними процесами при виробництві та передачі електроенергії,
оперативно-диспетчерського та оперативно-технологічного контролю;
− корпоративна – призначена для забезпечення виробничої (фінансової,
комерційної та адміністративно-господарської) діяльності компанії.
Виходячи з вищевикладеного, передбачається побудова:
− транспортного рівня обох мереж на різних довжинах хвиль
інфраструктури DWDM (Dense Wavelength-division multiplexing — щільне
мультиплексування з розділенням за довжиною хвилі);
− технологічної мережі - на базі обладнання IP/MPLS (Internet protocol
Multiprotocol Label Switching - мережа, організована на базі технології багато
протокольної комутації міток), з шифруванням;
− корпоративної мережі - на базі обладнання IP-маршрутизаторів.
Схема телекомунікаційної мережі представлена на рис. 6.3.
107
Рисунок 6.3 − Телекомунікаційна мережа НЕК «УКРЕНЕРГО»
6.12.3.2. Мережа DWDM

Магістральна мережа зв'язку на базі технології DWDM має стати основною
інфраструктурою транспорту даних для всіх мережних послуг НЕК «УКРЕНЕРГО».
Маршрутизатори корпоративної та технологічної мережі, встановлені на
вузлах з DWDM, підключаються в клієнтські порти DWDM. На інших сайтах (без
DWDM), повинні підключатися локальними магістральними каналами у межах
кільця до сусідніх або близьких, що розміщені в одному регіоні і з’єднані
108
невеликою кількістю оптичних прольотів, та загалом до вузлового
маршрутизатора, який має пряме підключення до клієнтських портів DWDM.
Об’єкти, що агрегують великі обсяги трафіку (вузлові об’єкти – наприклад
ЕС, та вузли розгалуження – ті, що об’єднують три або більше ліній ВОЛЗ)
повинні бути забезпечені швидкими та надійними магістральними каналами
10G в прямих «лямбдах» («Лямбда» — це фіксований немаршрутизований
канал зв’язку точка-точка з постійною полосою пропускання на визначеній
довжині хвилі у мережі DWDM).
Принцип побудови технологічної та корпоративної мереж на базі
технології DWDM має полягати в ущільненні клієнтських 10G (та більше) портів у
високошвидкісні магістральні «лямбди» 100G (та більше), по можливості до
ЦОДів, або будівництво ланцюжків транспондерів з лямбди 100G між тими
об’єктами, для яких з тих чи інших причин неможливо побудувати пряму
магістральну лямбду до ЦОДів.
Резервування передачі доцільно виконувати таким чином, щоб усі
об’єкти, які розташовані на кільцях мережі DWDM, мали крім визначеного
основного напрямку передачі також резервний напрямок передачі у
протилежний бік по кільцю.
Вихід з ладу одного вузла та/або елементу мережі не повинен призводити
до критичних наслідків, тому мають будуватися резервні напрямки до кільця
та/або оренда оптичних волокон чи «лямбд» відповідної пропускної
спроможності. Кільця мають стикуватися між собою у декількох місцях.
Канали в ЦОДи доцільно по можливості будувати різними шляхами, з
передбаченням відновлення магістрального каналу при втраті основного.
Зв'язок між ЦОДами має будуватися прямими магістральними каналами з
резервуванням на апаратному рівні.
109
Мережа повинна бути масштабованою з точки зору додавання нових
об’єктів та підвищення продуктивності. Цього можна досягти завдяки
масштабованому дизайну мережі, бронювання продуктивності пристроїв тощо.
Мережа повинна бути мультисервісною платформою з точки зору
підтримки декількох різних мережевих послуг. Перелік послуг включає будь-
який тип послуги «клієнт-сервер».
Обладнання DWDM повинно забезпечувати:
− безперервну цілодобову роботу у не обслуговуваному режимі та

самодіагностику на рівні функціональних вузлів, з виводом інформації на
систему управління;
− автоматичний моніторинг та регулювання лінійних каналів передачі;
− ROADM (ROADM - повністю інтегрований і повністю реконфігурований
оптичний мультиплексор вводу/виводу) для як мінімум 40 каналів, зі швидкістю
100 Гбіт/с кожен, з розносом між каналами 100 ГГц з підсиленням, та з
можливістю розширення до 96 каналів, зі швидкістю 400 Гбіт/с кожен, з
розносом між каналами 50 ГГц;
− інтерфейси вводу/виводу Ethernet 10 Гбіт/с, з можливістю розширення
до 100 Гбіт/с;
− відокремленість трафіку по кожному з портів Ethernet, з метою
розмежування технологічної та корпоративної телекомунікаційних мереж;
− захист всіх функціональних блоків «1+1» або «1:N»;
− наявність службового каналу Ethernet між станціями;
− «когерентне» рішення (без потреби використання компенсаторів
дисперсії).
Для обладнання DWDM повинне бути передбачене безперебійне
електроживлення постійною напругою 48 В з резервуванням (основна і резервна
система електроживлення за схемою «1+1», з двосекційними герметичними
110
гелевими акумуляторними батареями (з терміном роботи не менше 20 років),
розрахованими на 12 годин безперервної роботи та контролем стану
обладнання електроживлення за допомогою системи контролю і керування.
6.12.3.3. Мережа IP/MPLS
Технологічна магістральна мережа має використовуватися лише для
транспортування даних SCADA та контролю даних між усіма існуючими
об’єктами НЕК «УКРЕНЕРГО»: трансформаторними підстанціями, регіональними
експлуатаційними центрами (РЕЦ), електроенергетичними системами,
центральним головним офісом та центрами обробки даних.
Технологічна мережа повинна бути безпечною, надійною та
високодоступною, її продуктивність та потенційний час доставки повинні бути
чітко контрольованими та передбачуваними. Об’єкти технологічної
магістральної мережі повинні підтримувати передачу даних за інтерфейсом
протоколів SCADA на основі IP (наприклад, IEC 60870-5-104).
Обладнання IP/MPLS повинно забезпечувати:
− безперервну цілодобову роботу у не обслуговуваному режимі та
самодіагностику на рівні функціональних вузлів, з виводом інформації на
систему управління;
− інтерфейси вводу/виводу Ethernet 1 Гбіт/с, 10 Гбіт/с;
відповідність: IEEE 1613 (клас 2), IEC 61850-3, IEC 61000-6-5 (2001-7, HV).
Для обладнання IP/MPLS повинне бути передбачене безперебійне
електроживлення постійною напругою 48 В з резервуванням (основна і
резервна система електроживлення за схемою «1+1», з двохсекційними
герметичними гелевими акумуляторними батареями (з терміном роботи не
менше 20 років), розрахованими на 12 годин безперервної роботи та контролем
стану обладнання електроживлення за допомогою системи контролю і
керування.
111
6.12.6. Мережа IP
Корпоративна магістральна мережа буде використовуватися для передачі
даних для всіх мережевих служб і застосувань, окрім SCADA, між усіма об’єктами
НЕК «УКРЕНЕРГО» (підстанціями, регіональними і центральними головними
офісами тощо) і ЦОДами. Прикладами таких послуг є послуги ІТ інфраструктури
(диспетчерський голосовий зв’язок, Active Directory, протокол NTP (часовий
мережний протокол), застосування OAM (Експлуатації, адміністрування і
технічного обслуговування)), звичайні офісні програми (електронна пошта, веб-
доступ, обмін файлами та документами, IP-телефонія та конференц-зв'язок),
спеціальні бізнес-програми («Балансуючий Ринок» та «Комерційний Облік»)
тощо.
Обладнання корпоративної ІР мережі повинно забезпечувати:
− безперервну цілодобову роботу при температурі від 0°C до + 40°C;
− можливість установки маршрутизатора в 19-дюймову комунікаційну
стійку з використанням сумісного монтажного комплекту;
− наявність інтерфейсів Ethernet для підключення до глобальної мережі;
− наявність, як мінімум 1 Гбіт/с слоту SFP (Small Form-factor Pluggable -
програмно-керований клієнтський модуль малого формфактору для установки
передавача-приймача) для установки оптичного передавача-приймача;
− живлення від вхідної напруги змінного струму в діапазоні від 100 В до
240 В, з резервуванням.
6.12.7. Моніторинг та керування
Система управління телекомунікаційною мережею НЕК «Укренерго» має

бути єдиним цілим програмно-апаратних комплексів і мережі передавання
даних, які сертифіковані та підтримують функції самодіагностики, розраховані на
цілодобовий безперервний режим роботи без профілактичного обслуговування,
з урахуванням розділення одна від одної технологічної та корпоративної мереж.
112
Програмні та технічні засоби системи управління телекомунікаційною
мережею НЕК «УКРЕНЕРГО» повинні мати резервування елементів ІТ-
інфраструктури.
Система управлення телекомунікаційної мережі НЕК «УКРЕНЕРГО»
дозволяє:
− знизити час локалізації та усунення несправностей у роботі
телекомунікаційної та інформаційно-обчислювальної інфраструктури;
− підвищити ефективність використання ресурсів існуючих технічних
засобів телекомунікацій;
− забезпечити моніторинг мереж у реальному часі;
− знизити витрати на технічне обслуговування телекомунікаційної та
інформаційно-обчислювальної інфраструктури;
− підвищити доступність послуг, що надаються на основі
телекомунікаційної та інформаційно-обчислювальної інфраструктури;
− консолідувати дані про склад і продуктивність технічних засобів
телекомунікацій, які мають використовуватися під час планування розвитку та
модернізації телекомунікаційних мереж.
Система управління телекомунікаційною мережею НЕК «УКРЕНЕРГО» має
базуватися на принципах TMN (Telecommunications Management Network,
мережа управління телекомунікаціями) у відповідності до Рекомендації ITU-Т
М.3060/Y.2401 з урахуванням вимог Рекомендації ITU-Т М.3010 і формуватися на
базі інтегрованої платформи, що реалізує функції:
− моніторингу та управління несправностями;

− управління інвентаризацією (облік фізичних і логічних ресурсів мережі);
− управління продуктивністю (моніторинг параметрів мережі та аналіз
продуктивності);
− контроль виконання завдань з усунення несправностей;
113
− управління безпекою (контроль доступу до ресурсів мережі).
− управління якістю послуг, що надаються (SLA);
− планування та розвиток послуг (моделювання та прогнозування
розвитку мережі);
− управління нарядами на активацію послуг;
− облік часу використання різних ресурсів мережі.
Для функціонування системи управління телекомунікаційною мережею
НЕК «УКРЕНЕРГО» має бути передбачено дублювання основних, критичних для
функціонування системи компонентів, а саме: баз даних, серверів, каналів
управління, джерел живлення.
6.12.8. Вимоги до засобів голосового диспетчерського та корпоративного

зв’язку
Для забезпечення НЕК «УКРЕНЕРГО» послугою голосового зв’язку (ГЗ),

мережа телефонії повинна відповідати наступним вимогам:
– поєднувати відомчі телефонні мережі НЕК «УКРЕНЕРГО» та
підпорядкованих йому підрозділів;
– поєднувати різні рівні керування диспетчерської, виробничо-
технологічної та адміністративно-господарської діяльності;
– мати можливість надання послуг засобами IP протоколів (пакетної
передачі) як основної системи зв`язку, так і традиційних в якості резервних

засобів зв`язку;
– структура мережі повинна відповідати міжнародним стандартам
побудови мереж NGN (Next Generation Network) та IMS (IP Multimedia Subsistem);
– все обладнання мережі повинно підтримувати відкриті протоколи
взаємодії;
114
– мати розгалужену систему керування обладнанням ГЗ та маршрутизації
для усіх рівнів мережі ГЗ, з можливістю централізованого та відокремленого

відображення аварійних подій.
Підключення до мережі голосового диспетчерського та корпоративного
зв’язку НЕК «УКРЕНЕРГО» зі сторони інших відомчих мереж та мереж операторів,
повинно здійснюватися переважно засобами VoIP (Voice over IP –
передача голосового сигналу по мережі Інтернет або по IP-мережам) протоколу
SIP (Session Initiation Protocol - протокол передачі даних, що описує засіб
встановлення та завершення Інтернет-сеансу користувача, включаючи
обмін мультимедійним вмістом), за узгодженням сторін.
Для організації внутрішньооб’єктного зв’язку необхідно використовувати
систему радіотелефонного зв'язку на базі технології цифрового бездротового
радіотелефонного зв'язку стандарту DECT.
Система повинна поєднувати використання технології радіотелефонного
зв'язку DECT для підключення бездротових абонентських терміналів, технології
передачі голосового трафіку VoIP по Ethernet для взаємодії базових станцій
мікростільникового зв'язку і стандартний протокол SIP для підключення до
обладнання, забезпечує можливість телефонного зв'язку між абонентськими
терміналами та абонентами телефонної мережі.
Базові станції (БС) повинні використовувати стандартні частоти DECT
технології 1880 - 1990 МГц і забезпечувати можливість обслуговування 8
одночасних з'єднань. Для забезпечення радіо покриття території об'єкта
використовувати необхідну кількість БС і секторні антени з великим
коефіцієнтом посилення. Взаємодія між БС повинна забезпечуватися по
протоколу TCP/IP з використанням технології Ethernet. БС повинні забезпечувати
підтримку режиму handover. Електроживлення БС здійснюється з
використанням технології РОЕ безпосередньо по Ethernet кабелю.
115
6.13 Засоби вимірювальної техніки. Забезпечення єдності вимірювань
6.13.1 Єдність та достовірність вимірювань повинна бути забезпечена на
всіх етапах експлуатації та розвитку електричних мереж.
6.13.2 В НЕК «УКРЕНЕРГО» повинен виконуватися нагляд за
забезпеченням єдності вимірювань.
6.13.3 Процеси вимірювання присутні в основних технологічних процесах
Компанії, а саме:
− вимірювання в релейному захисті;
− вимірювання показників якості електроенергії;
− вимірювання обліку електроенергії;
− вимірювання в диспетчерському моніторингу та керуванні;
− вимірювання тиску;
− теплові виміри;
− радіотехнічні виміри;
− вимірювання в комунікаційному обладнанні;
− лінійно-кутові вимірювання;
− загальні вимірювання 1).
Примітка 1. До приладів «загальних вимірювань» можуть бути віднесені щитові
прилади, що встановлені на технологічних панелях різного призначення.
6.13.4 Основні вимоги до технічних характеристик та функціональних

можливостей засобів вимірювальної техніки (ЗВТ) при проектуванні,
модернізації та застосуванні в АСКТП наведені у додатку А.
Вимоги до технічних характеристик та функціональних можливостей ЗВТ,
які не ввійшли до додатка А, визначаються технічною документацією на прилади
(пристрої), державними стандартами, стандартами підприємства,
міжнародними стандартами2), технічними регламентами та іншою нормативно-
116
технічною документацією, що підлягає включенню до вимог ТЗ та проектної
документації.
Примітка 2. В разі, якщо вимоги державних стандартів, стандартів підприємства
відрізняються від визначених норм в міжнародному стандарті - перевагу надають
значенню, що надано в міжнародних вимогах.
6.13.5 Вимоги до точності вимірювальних приладів, які вбудовані в

основне (спеціалізоване) обладнання3), повинні бути надані в експлуатаційній
документації на такі технологічні процеси:
− релейний захист;
− теплові вимірювання;
− вимірювання тиску;
− комунікації основного обладнання.
Примітка 3. Прилади вимірювання, які вбудовані в основне (спеціалізоване)
обладнання, можуть бути віднесені до індикаторів з подальшою експлуатацією
відповідно вимог, зазначених в експлуатаційній документації.
6.13.6 Вимоги до точності вимірювальних приладів, функціювання,

технічних характеристик на яких базуються такі технологічні процеси як:
− вимірювання показників якості електроенергії;
− вимірювання значень електроенергії;
визначені Кодексом комерційного обліку електричної енергії,
ДСТУ EN 50160 та СОУ НЕК 03.120.4-14.
6.13.7 Вимоги до точності вимірювальних приладів, на яких базуються
процес вимірювання диспетчерського моніторингу та керування, має бути не
гірше 0,5 з дотриманням вимог до функціювання та технічних характеристик, що
визначені в технічний документації на їх застосування.
6.13.8 Клас точності щитових вимірювальних приладів безперервного
вимірювання, вимірювальних шунтів і вимірювальних перетворювачів повинен
бути не гірше 0,54).
117
Примітка 4. Дозволено застосовувати щитові вимірювальні прилади класу
точності 2,5, якщо за їх допомогою не здійснюють безперервний контроль режиму
роботи обладнання, з подальшою їх заміною відповідно до розробленого та
затвердженого графіка модернізації вимірювальних приладів.
6.13.9 Клас точності щитових ЗВТ безперервного вимірювання на збірних

шинах напругою 220 кВ і вище має бути не гірше 1,0.
6.13.10 Абсолютна похибка реєструючих частотомірів на підстанціях
та в ЕС має бути в діапазоні ± 0,01 Гц.
6.13.11 У разі можливої зміни напрямку струму ЗВТ постійного струму
повинні мати індикацію напрямку перетікання струму або двосторонні шкали.
6.13.12 У колах, де напрямок потужності може змінюватися, ЗВТ повинні
мати індикацію напрямку перетікання потужності або двосторонню шкалу.
6.13.13 Реєстрацію струму необхідно здійснювати на одній із фаз ЛЕП
напругою від 220 кВ до 500 кВ і трьох фазах ЛЕП напругою 750 кВ.
6.13.14 На збірних шинах напругою 110 кВ і вище підстанцій, які є
вузловими в ЕС (у частині ведення режиму), необхідно реєструвати значення
однієї міжфазної напруги (або відхилення напруги від заданого значення).
6.13.15 На підстанціях напругою 220 кВ і вище необхідно реєструвати
напругу на полюсах АБ.
6.13.16 Межі вимірювання ЗВТ необхідно вибирати з урахуванням
найбільших можливих значень величин, що вимірюються.
6.13.17 В Компанії мають бути:
− методики вимірювань, випробувань, повірки ЗВТ;
− забезпечені процеси вимірювань, випробувань, контролю та підтримки
ЗВТ в справному стані;
− технічні засоби (еталони та допоміжне обладнання, робочі прилади для
проведення вимірювань та повірки ЗВТ, випробувальне обладнання);
− обладнання для автоматизації, конфігурування та програмування ЗВТ.
118
6.13.18 Встановлювати ЗВТ необхідно в пунктах керування та періодичного
контролю за технологічним режимом роботи обладнання, на межі балансової
належності в точках зміни власника електроенергії.
6.13.19 Всі нові ЗВТ, які встановлюються та будуть експлуатуватися НЕК
«УКРЕНЕРГО» в сфері законодавчо регульованої метрології, повинні мати
маркування національним знаком відповідності і декларацію про відповідність
та/або сертифікат відповідності.
6.14 Система обліку електроенергії

6.14.1 Автоматизована система обліку електроенергії (далі АСОЕ) НЕК
«УКРЕНЕРГО» призначена для вимірювання кількості та показників якості
електричної енергії на об`єктах Компанії та міждержавних лініях
електропередачі всіх рівнів напруги в умовах функціювання нового ринку
електроенергії. Дані необхідної якості та достовірності повинні надходити до
програмно-апаратного комплексу Датахаб (далі – Датахаб) 1), який забезпечить
збір даних з лічильників учасників ринка електричної енергії та подальшу їх
обробку і надання до департаменту розрахунків НЕК «УКРЕНЕРГО» суб`єктам
ринку електроенергії, енергосистемам сусідніх країн, виробничим підрозділам
Компанії у регіонах ОЕС України.
Примітка 1. До уведення в експлуатацію нової АСОЕ НЕК «УКРЕНЕРГО» з
безпосереднім зчитуванням даних з лічильників, встановлених на ПС, до електронної
платформи Датахаб, для реалізації положень Кодексу комерційного обліку
електричної енергії слід передбачати надання учасникам ринку лише первинних даних
у вигляді макетів без доступу до АСОЕ локального рівня та лічильників.
6.14.2 Територіально-розподілена дворівнева інформаційно-

вимірювальна система АСОЕ НЕК «УКРЕНЕРГО» побудована за ієрархічним
принципом і складається з:
119
– локального рівня (локальна АСОЕ), який охоплює АСОЕ підстанцій 110
− 750 кВ електричних мереж НЕК «УКРЕНЕРГО»;
– центрального рівня (центральна АСОЕ).
6.14.3 В проектах будівництва ПС повинні передбачатися резервні канали
зв`язку для передачі даних лічильників локального рівня.
6.14.4 В АСОЕ повинен виконуватись принцип одноразового введення
інформації та багаторазового її використання.
6.14.5 З метою забезпечення прозорого міжкомпонентного та
міжрівневого інформаційного обміну організація всіх облікових даних в
системах всіх рівнів АСОЕ НЕК «УКРЕНЕРГО» повинна виконуватись на основі
єдиної системи ідентифікації.
6.14.6 До АСОЕ локального рівня відокремлених підрозділів належать
АСОЕ підстанцій 110 − 750 кВ магістральних електричних мереж ДП «НЕК
«УКРЕНЕРГО». Локальна АСОЕ повинна мати комплекс технічних і програмних
засобів, який може одночасно функціонувати як автономна система.
6.14.7 Основними принципами побудови локальної АСОЕ є:
– охоплення всіх точок комерційного і технічного обліку активної і
реактивної енергії та потужності для складання балансу електроенергії на
об`єктах в цілому та за рівнями напруги, по секціях шин, власних та
господарських потреб, по кожній міждержавній лінії електропередачі;
– використання вимірювальних складових локальної АСОЕ, внесених до
Держреєстру засобів вимірювань з діючими свідоцтвами (таврами) про повірку;
– обов’язкова повірка (або інший спосіб підтвердження відповідності)
згідно з чинним законодавством;
– резервування технічних засобів збору даних з лічильників та передачі їх
на рівень АСОЕ центрального рівня (використання обох портів лічильників та
обладнання для підключення до АСОЕ локального рівня та локальної мережі ПС
120
та ЕС);
– належність лічильників Компанії та підключення їх до Ethernet-мережі
Компанії за допомогою N-Port серверів або напряму через власний Ethernet-
порт з підтримкою протоколу DLMS/COSEM (щоб мати можливість опитування
лічильників з будь-якого рівня АСОЕ);
– забезпечення АСОЕ локального рівня резервним живленням.
6.14.8 Функціональні підсистеми локальної АСОЕ повинні складатися з:
– вимірювально-інформаційного комплексу (ВІК);
– системи забезпечення єдиного часу вимірювань;
– обладнання передачі інформації.
6.14.9 ВІК повинен забезпечити автоматичне проведення вимірювань.
Похибки ЗВТ повинні відповідати вимогам ККО та ПУЕ. У разі розбіжності
між вимогами цих НД належить приймати більш жорсткі норми.
У разі наявності лише двох вимірювальних обмоток в ТС для напруги 35 кВ
і вище дозволяється підключати дублюючий лічильник і прилади контролю
якості електроенергії та телемеханіки до одного керну ТС, а основний лічильник
− до іншого керну ТС.
6.14.10 У точках комерційного обліку електричної енергії на приєднаннях
напругою 330 кВ та вище прилади обліку встановлюють у вторинних колах
лінійних ТС.
Для технічного обліку електричної енергії на напрузі 330 кВ та вище
дозволено встановлення приладів обліку у вторинних колах ТС вимикачів між
приєднанням та секціями шин.
Для розрахунків балансів електроенергії можливе встановлення
лічильників у вторинних колах міжсекційних вимикачів, вимикачів поля та з
усіх сторін трансформаторів/автотрансформаторів.
121
6.14.11 АСОЕ центрального рівня призначена для виконання наступних
функцій:
– збирання облікової інформації відповідно до встановленого обсягу та
регламенту з:
– АСОЕ локального рівня підстанції 110 − 750 кВ НЕК «УКРЕНЕРГО»;
– АСОЕ та інформаційних систем суб`єктів ОРЕ;
– АСОЕ та інформаційних систем енергосистем суміжних країн;
– розрахункових точок обліку міждержавних ліній електропередачі;
– окремих розрахункових точок обліку, які знаходяться на контролі
центральної АСОЕ;
– збирання первинної та звітної інформації по кожній розрахунковій точці
обліку міждержавних перетоків електроенергії та запис її в базу даних;
– видача запитів та одержання первинної інформації з обліку від
локальної АСОЕ;
– контроль повноти зібраних даних та автоматичне або ручне формування
довідки про не отримані дані;
– ведення протоколу збирання даних та його аналіз;
– одержання та запис в базу даних інформації щодо граничних рівнів
споживання та інших режимних параметрів;
– вхідний контроль інформації, що надходить до центрального рівня;
– аналіз показників якості даних, перевірки на фізичні та технологічні
межи та інші перевірки;
– ручне введення інформації (ручний ввід проводиться на регіональному
рівні АСОЕ. На локальному рівні АСОЕ дана функція не передбачена. Інформація
для ручного вводу надається черговим персоналом підстанцій з використанням
АСОЕ локального рівня);
122
– інформаційна взаємодія з базою даних системи SCADA
НЕК «УКРЕНЕРГО»;
– адміністрування АСОЕ локального рівня;
– розрахунки надходження та відпуску електроенергії по:
– окремих міждержавних ЛЕП в перерізі відокремлених підрозділів;
– окремих електростанціях та генеруючих компаніях;
– окремих енергопостачальних компаніям.
– верифікація первинних даних, які надходять до АСОЕ центрального
рівня, а саме:
– порівняння даних основного та дублюючого лічильників;
– порівняння облікових даних з інтегрованою інформацією,
одержаною з ОІК SCADA;
– порівняння даних АСОЕ з показами лічильників, які одержані
шляхом зчитування інформації персоналом підстанції з табло
лічильників;
– ведення нормативно-довідкової інформації;
– синхронізації часу в компонентах АСОЕ за допомогою системи точного
часу;
– розрахунок групових (віртуальних) параметрів та узагальнених
показників обліку;
– формування та відображення екранних форм у вигляді таблиць,
графічних об`єктів та графіків;
– генерація, відображення та друк різноманітних звітних документів та
графіків, у тому числі:
– надходження електроенергії до мережі НЕК «УКРЕНЕРГО»;
– відпуск електроенергії до мереж енергопостачальних компаній;
– витрати електроенергії на власні та господарські потреби;
123
– розрахунок втрат у мережі НЕК «УКРЕНЕРГО» та окремо по
відокремлених підрозділах компанії;
– розрахунок перетоків електроенергії по міждержавних ЛЕП з
відокремленням транзиту електроенергії НЕК «УКРЕНЕРГО» до суміжних країн;
– визначення надходження та відпуск електроенергії по окремих групах
точок обліку;
– формування балансу електроенергії по ПС НЕК «УКРЕНЕРГО»;
– автоматична підготовка та передача даних відповідно до встановленого
регламенту в енергосистеми суміжних держав та суб`єктам ринку;
– діагностування функціонування центральної АСОЕ, каналів збору
інформації та інших важливих параметрів системи з веденням протоколів та
можливістю їх аналізу;
– формування та ведення (обслуговування) бази даних;
– виконання процедур архівації даних, що зберігаються в базі даних
АСКОЕ;
– захист інформації від несанкціонованого доступу та впливу;
– аналіз інформації щодо параметрів якості електричної енергії по точках
обліку.
6.14.12 Зберігання та обробка даних в АСОЕ здійснюються за допомогою
сучасних систем управління базами даних (далі – СУБД). СУБД, що
використовуються для побудови АСОЕ, мають відповідати наступним вимогам:
– забезпечувати клієнт-серверну технологію;
– підтримувати мову запитів SQL;
– забезпечувати режим одночасної підтримки багатьох користувачів;
– мати розвинені засоби СУБД (такі як вкладені запити, зовнішні з’єднання,
транзакції, PL-мови, тригери, цілісність посилень, функції і процедури, що
визначаються користувачем тощо);
124
– мати бібліотеки клієнтської частини.
6.14.13 Бази даних АСОЕ всіх рівнів повинні мати гнучку структуру
таблиць для зберігання різнорідних параметрів обліку електроенергії з
урахуванням того, що кількість і типи всіх параметрів можуть додаватись в
процесі експлуатації. Склад облікових даних, що зберігатимуться в базі даних
(далі - БД), повинен визначатись динамічно.
6.14.14 Представлення інформації в АСОЕ повинно відповідати сучасному
рівню розвитку інформаційних технологій й виконуватись з використанням
SMART GRID - технології.
6.14.15 Нормальним режимом функціонування системи повинен бути
автоматичний режим збору, обробки та збереження інформації. При аварійних
ситуаціях необхідно передбачити ручне введення та корекцію даних.
6.14.16 Функціонування АСОЕ здійснюється безперервно в реальному
часі.
6.14.17 Необхідно забезпечити автоматичну фіксацію переводу лінії
електропередачі на обхідний вимикач з розрахунком кількості електроенергії
через приєднання (сьогодні фіксацію в АСОЕ переводу приєднань на ОВ
здійснює черговий підстанцій в ручному режимі на рівні АСОЕ локального рівня).
6.14.18 У випадку відмови каналів зв`язку, окремих компонентів
системи, повинна передбачатися можливість переходу на резервний канал,
окремі резервні компоненти системи.
6.14.19 Повинна передбачатися можливість тимчасового виключення з
опитування окремих лічильників електроенергії без втрати останніми
накопичувальних даних.
6.14.20 Діагностування системи повинно виконуватися періодично у
фоновому режимі з записом діагностичних повідомлень в журнал повідомлень,
доступний для перегляду по запиту постачальника послуг комерційного обліку.
125
6.14.21 Діюча система обліку електроенергії може бути виведена з
експлуатації при наявності акту вводу в промислову експлуатацію нової системи
обліку та надійної її роботи протягом визначеного керівництвом Компанії часу
дослідної експлуатації.
6.15 Діагностика та моніторинг стану обладнання підстанцій

6.15.1 Експлуатація, як цілеспрямована діяльність, передбачає:
− постановку цілей;
− планування заходів, спрямованих на досягнення поставленої мети;
− моніторинг (відстеження) здійснення планових заходів і оцінку
результатів (проміжних і кінцевих) виконаних робіт.
Моніторинг і оцінки є основою технічної діагностики – спостереження за
технічними системами (елементами систем) з метою визначення і/або
прогнозування можливості виконання ними передбачених функцій.
Система діагностичного моніторингу обладнання організовується на
підставі аналізу результатів випробовування, аналізів і вимірів або даних
отриманих від автоматизованих систем моніторингу та технічного
діагностування, повинна бути комплексною та складатися з підсистем
моніторингу окремих одиниць обладнання.
6.15.2 Система діагностичного моніторингу технічного стану обладнання
повинна формувати завчасне попередження про можливе відключення
обладнання (до виникнення пошкодження, для вчасної організації ремонту та
обслуговування обладнання).
6.15.3 При новому будівництві, реконструкції та технічному переоснащенні
існуючих підстанцій повинні застосовувати електроустаткування в
конструктивному виконанні, яке забезпечує можливість організації моніторингу
технічного стану під робочою напругою без його вимикання.
126
6.15.4 Засоби і системи автоматичної (оn-line) діагностики повинні мати
функцію віддаленого доступу до оперативної (ретроспективної) інформації про
технічний стан устаткування.
6.15.5 У комплексній системі моніторингу повинно забезпечуватися
безперервне автоматичне виконання вимірювань в режимі реального часу, з
можливістю формування сигналів аварійної та попереджувальної сигналізації у
разі перевищенні критичного рівня вимірюваних параметрів з інтеграцією їх в
АСКТП та контроль:
а) для трансформаторів, автотрансформаторів та оливонаповнених
реакторів:
– стану ізоляції обмоток;
– вологовмісту та загальному газовмісту трансформаторної оливи;
– концентрації та тренду ключових діагностичних газів, розчинених у
трансформаторній оливі;
– стану ізоляції вводів 220 кВ і вище;
– стану РПН;
– стан і ефективність роботи системи охолодження;
– робочої напруги, струму навантаження, потужності кожної з обмоток.
– стану технологічних захистів і сигналізації;
б) для комутаційної апаратури:
– залишкового комутаційного ресурсу головних контактів;
– стану приводу;
– стану ізоляції;
– тиску та густини елегазу;
в) для вимірювальних трансформаторів:
– стану ізоляції (за наявності вимірювального виводу);
– тиску та густини елегазу;
127
– міжвиткових замикань (3U0 для трансформаторів напруги);
г) для елегазових комплектних розподільчих пристроїв:
− стану комутаційних апаратів (вимикачі, роз’єднувачі);
− стану вимірювальних ТС та ТН;
− стану ОПН;
− стану з’єднувальних елементів (збірних шин, кабельних та прохідних
уводів, елегазових струмопроводів).
Автоматизована система моніторингу та діагностики КРУЕ повинна
– визначення місця знаходження дефекту/пошкодження;
– контроль тиску та густини елегазу;
– заміри часткових розрядів в ізоляції КРУЕ (при наявності системи);
д) для системи оперативного постійного струму, системи ВП ПС тощо:
– автоматичний контроль та реєстрацію параметрів режимів роботи СОПС,
формування сигналів при відхиленнях від допустимих значень контрольованих
параметрів з інтеграцією в АСКТП;
– індикацію вихідної напруги і струму;
– сигналізацію про підвищення або зниження вихідної напруги;
– повідомлення про глибокий розряд батареї;
– повідомлення про припинення заряду-підзаряду:
– контроль ізоляції (постійного струму);
– контроль аварійного відключення будь-якого автоматичного вимикача;
– контроль струму та напруги АБ;
– контроль рівня пульсацій випрямленої напруги;
– автоматичний контроль рівня опору ізоляції кожного полюса й
одночасного зниження опору ізоляції на обох полюсах СОПС.
128
6.15.6 Залежно від величини потужності, важливості контрольованого
обладнання, а також від ряду інших параметрів, обсяги системи моніторингу та
склад діагностичних засобів системи моніторингу може змінюватись.
6.15.7 Система моніторингу повинна включати в себе автоматизовану
систему прогнозування відмов.
6.16 Технологічний (оперативно-диспетчерський) та технічний

відеонагляд
16.6.1 Загальні вимоги
6.16.1.1 З метою візуалізації подій, які відбуваються у часі і просторі, та
додаткового інформування оперативного персоналу щодо стану обладнання,
розташованого у розподільчих пристроях підстанцій, а також забезпечення
охорони території підстанції , застосовується система відеонагляду.
6.16.1.2 За своїм призначенням, система відеонагляду на підстанціях НЕК

«Укренерго» розділяється на дві складові:
− технологічний (оперативно-диспетчерський) відеонагляд;
− технічний відеонагляд:
6.16.1.3 Технологічний (оперативно-диспетчерський) відеонагляд – це
відеонагляд, що використовується при проведенні операцій з комутації
основного обладнання оперативним персоналом відповідно до вимог Правил
виконання оперативних перемикань. Під час оперативних перемикань, що
виконуються з використанням дистанційного управління за допомогою АРМ,
відеонагляд застосовується як додаткове джерело інформації (крім даних
телеметрії) щодо положення комутаційних апаратів (перш за все -
роз’єднувачів), а також для отримання інформації щодо загального стану
обладнання.
129
Технологічний відеонагляд застосовується для загального огляду
опорнострижневої ізоляції роз’єднувачів приєднань, на яких будуть
виконуватися перемикання безпосередньо перед початком перемикань,
контролю за станом комутаційних апаратів у ході виконання перемикань
(додатково крім даних телеметрії), завершення виконання кожної операції з
роз’єднувачем та стаціонарними заземлювальними ножами, отримання
попередньої інформації щодо стану оливонаповненого обладнання
(автотрансформаторів, реакторів, тощо), що встановлене на підстанції, при
виникненні технологічних порушень та щодо цілісності конструктивних
елементів після аварійних вимкнень;
6.16.1.4 Технічний відеонагляд – це відеонагляд, що використовується для
допоміжних (супутніх) процесів: охоронний відеонагляд за периметральної
зоною об’єктів, здійснення нагляду за підрядними організаціями на об’єкті (рух
транспорту, контроль розміщення та руху бригади поза межами робочого місця,
тощо).
Технічний відеонагляд організовується окремо від технологічного, за
окремими вимогами та за окремими проектними рішеннями.
6.16.2 Вимоги до системи технологічного (оперативно-диспетчерського)

відеонагляду
6.16.2.1 Основним завданням технологічного відеонагляду на ПС НЕК

«Укренерго» є створення функції додаткового інформування відповідного
оперативного персоналу, а саме:
− з візуального контролю за станом обладнання, що включене в зону
відеоспостереження;
− зі спостереження та своєчасними реагуванням на нештатні ситуації;
− з безперервного цілодобового відеоконтролю за станом погодних умов
на об’єкті (видимості, інтенсивності опадів, освітлення, тощо).
130
Додатковими функціями технологічного відеонагляду є можливість:
− доступу до інформації з будь – якого підготовленого робочого місця в
системі технологічного відеонагляду;
− використання відеоархіву для аналізу та розслідуванні позаштатних
ситуацій.
6.16.2.2 Засоби відеонагляду повинні забезпечувати:
− можливість візуального спостереження за оливонаповненим
обладнанням (АТ, шунтуючі реактори тощо) на предмет відсутності пожежі на
обладнані, а також за пуском автоматичної системи пожежогасіння, за наявності
умов її спрацювання;
− можливість візуального спостереження за ВРУ, ЗРУ підстанції з метою
перевірки: відсутності/наявності людей в РП;
− можливість візуального спостереження відсутності/наявності видимого
пошкодження найбільш відповідального обладнання (вимикачі, АТ, шунтуючі
реактори тощо) після його відключення дією захистів;
− можливість візуального спостереження за положенням роз’єднувачів,
стаціонарних заземлювальних ножів під час операцій, (як додатковий засіб
контролю);
− можливість запису та перегляду відеофайлів з усіх відеокамер.
6.16.2.3 Розташування відеокамер повинно забезпечувати можливість

здійснення загального огляду всього обладнання електропідстанції, з
урахуванням часткового покриття оглядової можливості однієї камери іншою.
Для оцінки достатності зон покриття відеоспостереження має бути
розроблена та надана «Проекційна схема оглядовості відеокамер» з
нанесенням на неї місць розташування та кутів огляду кожної відеокамери на
загальнооб’єктовій схемі.
131
6.16.2.4 Виконання використовуваного обладнання повинно відповідати
умовам використання.
Просто неба встанолюють обладнання системи відеонагляду зі ступененем
захисту оболонки ІР 64 відповідно до ГОСТ 14254.
6.16.2.5 Доступ до системи технологічного (оперативно-диспетчерського)
відеонагляду надається відповідному персоналу згідно розпорядчого документу
по Компанії.
6.16.2.6 Основні вимоги до системи технологічного відеонагляду і
обладнання на ведено в табл. 6.4 − 6.8.
Таблиця 6.4 − Основні вимоги до системи технологічного відеонагляду
Показник Вимога
Архітектура системи Розширювальна, мережева, розподілена, інтегрована
відеоспостереження (має підтримувати отримання команд зі SCADA
і наявність використовуючи протокол MODBUS з використанням
можливості з інтерфейсу типу RS232/RS485 напряму або через
доповнення конвертор). З розподілом прав користувачів.
(збільшення) кількості Система має бути розрахована на можливість
обладнання розширення, як мінімум на 50%.
Режим роботи Безперервний, цілодобовий, в автоматичному
системи режимі, без перезавантаження.
Діапазон роботи Візуальне визначення стану комутаційних апаратів
системи (роз’єднувачів), конструктивної цілісності
відеоспостереження обладнання, відсутності загорянь та задимлень.
Кількість Синхронний відеозапис – кількість каналів (на один
відеоканалів відеосервер) визначається проектом з урахуванням
розширення на 50%.
132
Таблиця 6.5 − Основні вимоги до обладнання системи технологічного
відеонагляду
Розподільна здатність, Не менше 1920х1080 пікселів.
що використовується
Формат запису Не менше 25 кадр/с в режимі 1920х1080.
Керування Автоматичне керування роботизованими PTZ-
відеокамерами камерами , індивідуальне налаштовування
параметрів для кожної відеокамери, віддалене
керування
Система підсвічування Автоматично керована в залежності від відстані
до об’єкту, з ефективною дальністю не менше 20
м, на базі стандартних прожекторів видимого
діапазону та ІЧ-прожекторів
Мережеве устаткування Сертифіковане відповідно до ДСТУ IEC 61850 в
частині здатності працювати в зонах підвищеного
електромагнітного випромінювання, здатне до
передачі інформації від всіх компонентів системи
до кінцевих користувачів без втрат і з достатньою
швидкістю
Обладнання відеозапису Здатне забезпечувати прийом, обробку, запис та
зберігання відеоінформації від усіх відеокамер
системи. Обробка, запис та зберігання
відеоінформації повинні здійснюватися у
цифровому вигляді.
Відеоархів Циклічний, глибиною не менше 30 днів, з
можливістю зберігання виділених автоматично
або оперативно фрагментів протягом терміну
позивної давності. Для розміщення серверного
встаткування передбачати, як правило, 19”
серверні шафи або стійки. Оперативна зміна
конфігурації.
Резервування Можливість здійснення відеозапису протягом 1,5
електроживлення – 2,0 год після зникнення основного живлення.
Програмне Спеціальне програмне забезпечення
забезпечення повинно мати україномовний інтерфейс
Поліекранне Мультиекранні та багатомоніторні режими, що
відображення налаштовуються
відеоданих
133
Локальна мережа (LAN) Обладнання системи не повинно взаємодіяти з
технологічною мережею напряму.
Зв'язок між обладнанням за межами будинків має
виконуватися виключно за допомогою ВОЛЗ.
Друк відеокадрів Має бути передбачено
Пошук інформації в За ознаками часу та місця
архіві
Режим відеозапису безперервний
Аудиоканал Наявний
Формати експорту MPEG4, jpeg тощо
відеофайлів
Надійність 99%
Таблиця 6.6 − Основні вимоги до відеокамер, установлених в приміщеннях і

просто неба
Режим «день/ніч» Наявний
Автоматично керований інфрачервоний Наявний
фільтр режиму «день/ніч»
Роздільна здатність Не менше 1920х1080 (2МР)
Оптичне збільшення зображення Не менше ніж 8-кратне
Система стабілізації зображення Наявна
Фокусна відстань 2,8~12мм
Кут огляду по горизонталі 33.10~96,60
Підтримка карт пам’яті MicroSD/SDHC/SDXC
Можливості налаштування зображення накладання часу, тексту,
дзеркало, переворот; яскравість,
контрастність, насиченість,
чіткість, баланс білого,
швидкість затвора, посилення
матриці, компенсації заднього
засвічення, віддалене
фокусування і управління
діафрагмою
Можливість передачі відеопотоків у різних Не менше 4-х
форматах
Частота кадрів 25 кадр/с в режимі 1920х1080
формату Н.264
134
Розширений динамічний діапазон Не менше 69dB
Автоматично кероване підсвічування в Наявне, з ефективною
залежності від відстані до об’єкту дальністю мінімум 20 метрів
Підтримка профілів High, Baseline та Main формату
Н.264, Motion JPEG
Інтерфейс Ethernet (RJ-45)
Функціонування в умовах дії Передбачене
електромагнітних полів
Діапазон робочих температур -40 до + 60°C
Відповідність стандартам СЕ, LVD, FCC Class A, VCCI, C-Tick,
UL
Кути повороту (за наявності - по горизонталі 360о
обґрунтованння) - по вертикалі 120о -180о
Гарантійний термін 36 місяців
Таблиця 6.7 − Основні вимоги до купольних відеокамер
Режим «день/ніч» Наявний
Автоматично керований інфрачервоний Наявний
фільтр режиму «день/ніч»
Роздільна здатність Не менше 1920х1080 (2МР)
Функції повороту, нахилу, масштабування Наявні
(PTZкамера)
Оптичне збільшення зображення Не менше ніж 8-кратне
Фокусна відстань 4,3~129 мм, автофокус
Кут огляду по горизонталі 20~590
Мінімальний рівень освітлення Колір-0,42 лк; ч/б-0,01 лк; F1.6
Швидкість панорамування 3600 0,050~4500/сек
Можливості налаштування зображення Накладання часу, тексту,
дзеркало, переворот; яскравість,
контрастність, насиченість,
чіткість, баланс білого, швидкість
затвора, посилення матриці,
компенсації заднього засвічення,
віддалене фокусування і
135
управління діафрагмою
Можливість передачі відеопотоків у різних Не менше 4-х
форматах
Частота кадрів 60 кадр/с в режимі 1920х1080
форматів Н.264, Н.265, Motion
JPEG
Кількість попередньо налаштованих Не менше ніж 99 предпозицій
позицій
Розширений динамічний діапазон Не менше 110 dB
Автоматично кероване підсвічування в Наявне, з ефективною дальністю
залежності від відстані до об’єкту мінімум 20 метрів
Підтримувані профілі High, Baseline та Main формату
Н.264, Motion JPEG
Інтерфейс Ethernet (RJ-45), RS-485, 4 цифрові
входи
Функціонування в умовах дії Передбачене
електромагнітних полів
Діапазон робочих температур -40°C до + 60°C
Відповідність стандартам СЕ, LVD, FCC Class A, VCCI, C-Tick,
UL
Кути повороту (за наявності обґрунтуванння) - по горизонталі 360о
- по вертикалі 120о -180о
Гарантійний термін 36 місяців
Таблиця 6.8 − Основні вимоги до перифірійного обладнання
Обладнання Вимоги
Цифрова Цифрова клавіатура для керування системою відеокамер і її
клавіатура програмування. З корпусом, що захищений від потрапляння
бризок, з вбудованим джойстиком для керування
панорамуванням/нахилом/ масштабуванням (PTZ) з зміною
швидкістю
Відеомонітор Відеомонітор для системи технологічного
відеоспостереження з діагоналлю не менше 24’’, активною
TFT матрицею, розподільною здатністю мінімум 1920х1200,
високою контрастністю 1000:1, великим кутом огляду 178о,
часом відгуку 6мс, з функцією регулювання монітора і
калібровки кольорів, безбліковим антистатичним покриттям
136
6.17 Автоматизація вимірювання показників якості електричної енергії
6.17.1 Показники якості електричної енергії (далі – ПЯЕ), яка передається
магістральними мережами, повинні визначатися на межі балансової належності
у точках приєднання Користувачів до системи передачі на всіх підстанціях
компанії всіх рівнів напруги. Це, як правило точки комерційного обліку
електроенергії, які, в основному, знаходяться на межі балансової належності.
6.17.2 Загальна структурна схема автоматизованої системи контролю ПЯЕ
(далі - АСКПЯЕ) повинна відповідати СОУ НЕК 03.120.4-14.
6.17.3 Додаткове опитування ЗВТ, використовуваних для визначення ПЯЕ,
також може виконувати SCADA через технологічну інформаційну мережу
підстанції або автоматизовану систему обліку електроенергії (далі - АСОЕ) через
загальну мережу підстанції. ЗВТ які входять до складу АСКПЯЕ в разі
застосування даних в розрахунках обліку перетікань електроенергії між
суб’єктами енергоринку, повинні бути повірені і входити до складу ЗВТ, які
підлягають державному нагляду.
6.17.4 Прилади контролю ПЯЕ повинні забезпечувати можливість інтеграції
з АСОЕ з метою визначення кількості електроенергії, показники якості якої
виходять за межі допустимих значень.
Доцільно використовувати ЗВТ, які орієнтовані на автоматизацію
підстанцій і включають в себе можливості аналізатора якості електроенергії,
обліку електроенергії, реєстратора даних, програмуючого контролера. Крім того,
рекомендовано впроваджувати ЗВТ, які мають можливість аналізувати дані
показників якості електроенергії шляхом програмування приладів на вимоги
стандарту ДСТУ EN 50160.
6.17.5 Інформаційний обмін даними ЗВТ з іншими автоматизованими
системами повинен відбуватися з рівня ЗВТ на підстанціях згідно з
СОУ НЕК 03.120.4-14.
137
ЗВТ мають підключатися до інформаційної корпоративної мережі:
– топологія мережі – зірка;
– стандарт передачі даних – Ethernet;
– підключення до АСКПЯЕ, АСОЕ, SCADA.
6.17.6 ЗВТ повинні мати наступні мінімальні комунікаційні можливості:
− порти RS-232, RS-485, Ethernet 10/100 Base-T, USB 1.1 - для швидких
локальних з’єднань;
− підтримувати протоколи Modbus, DLMS/COSEM – для обліку
електроенергії;
− підтримувати до 5 одночасних з’єднань згідно з стандартом ДСТУ IEC
61850.
Примітка: додаткові комунікаційні можливості, порти зв’язку визначаються у ТЗ,
проектній документації на модернізацію підстанцій.
6.17.7 Вимоги до АСКПЯЕ

6.17.7.1 АСКПЯЕ НЕК «УКРЕНЕРГО» призначена для вимірювання ПЯЕ в
установлених точках на підстанціях компанії та на міждержавних лініях
електропередачі всіх рівнів напруги в умовах функціонування ринку електричної
енергії. Дані необхідної якості та достовірності повинні надходити до програмно-
апаратного комплексу НЕК «УКРЕНЕРГО» для подальшої їх обробки і визначення
дотримання встановлених нормативів.
6.17.7.2 АСКПЯЕ НЕК «УКРЕНЕРГО» повинна будуватися за ієрархічним
принципом як територіально-розподілена однорівнева інформаційно-
вимірювальна система, що складається з:
− ЗВТ, які встановлені на підстанціях НЕК «УКРЕНЕРГО» та міждержавних
ПЛ;
− верхнього підрівня АСКПЯЕ.
138
В апараті управління НЕК «УКРЕНЕРГО» повинно бути впроваджено ПЗ, що
забезпечить збір даних з усіх ЗВТ, які встановлені на підстанціях
НЕК «УКРЕНЕРГО», їх подальшу обробку по встановленому алгоритму.
6.17.7.3 В АСКПЯЕ повинен виконуватись принцип одноразового введення
інформації та багаторазового її використання.
6.17.7.4 З метою забезпечення прозорого міжкомпонентного та
міжрівневого інформаційного обміну організація всіх даних в АСКПЯЕ
НЕК «УКРЕНЕРГО» повинна виконуватись на основі єдиної системи ідентифікації.
6.17.8 Основні принципи організації АСКПЯЕ.
6.17.8.1 АСКПЯЕ НЕК «УКРЕНЕРГО» повинна ґрунтуватися на засадах
національних та європейських стандартів з визначення норм і оцінок якості
електроенергії, а також методів і алгоритмів вимірювань параметрів напруги, які
використовуються для оцінки ПЯЕ.
Примітка: система, в обґрунтованих випадках, може бути розширена до оцінки
якості параметрів струму.
6.17.8.2 АСКПЯЕ повинна створюватися з урахуванням наступних

функціональних можливостей:
− при контролі якості електричної енергії разом з параметрами напруги
повинні вимірюватися параметри інших електроенергетичних величин,
дозволяється здійснювати аналіз параметрів сили струму, кутів фазових зрушень
та потужності з метою визначення причин погіршення якості електроенергії;
− основним видом контролю якості електричної енергії повинен бути
безперервний контроль (моніторинг), який дозволяє отримати достовірну та
повну інформацію про якість електричної енергії на межі балансової належності;
− періодичний контроль і аналіз якості електричної енергії повинен
застосовуватися в якості додаткового виду аналізу ефективності передачі
електричної енергії;
139
− система повинна створюватися з урахуванням наявних організаційно-
технічних рішень в області контролю якості електричної енергії на об'єктах
НЕК «УКРЕНЕРГО»;
− система повинна дозволяти її розширення за кількістю контрольованих
ПЯЕ і за обсягом точок контролю;
− апаратно-програмний комплекс системи повинен бути розрахований на
роботу без постійного оперативного персоналу.
6.17.8.3 АСКПЯЕ повинна забезпечувати виконання наступних функцій:
− безперервні вимірювання ПЯЕ і інших параметрів електричної енергії (в
разі вимог закладених в проектній документації) в лініях електропередачі різних
класів напруги та на підстанціях;
− вхідний контроль якості інформації, що надходить до неї;
− аналіз показників якості даних, перевірки на фізичні та технологічні межи
та інші перевірки;
− обробка результатів вимірювань параметрів електричної енергії, в тому
числі розрахунок статистичних характеристик ПЯЕ;
− зберігання результатів вимірювань ПЯЕ і інших параметрів електричної
енергії протягом 5 років;
− формування звітів про якість електричної енергії;
− формування та відображення екранних форм у вигляді таблиць,
графічних об`єктів та графіків;
− генерації, відображення та друк різноманітних звітних документів та
графіків;
− візуалізація поточної (оперативної) і архівної вимірювальної інформації;
− забезпечення інформаційного обміну та взаємодії з іншими системами
(АСОЕ, SCADA та інші) за стандартними протоколами стандарту ДСТУ IEC 61970;
− синхронізація всіх елементів системи від єдиного джерела точного часу;
140
− безперервний автоматичний контроль і діагностика працездатності
системи та її компонентів;
− управління доступом до вимірювальної інформації і параметрів роботи
системи.
6.17.9 Нормальним режимом функціонування АСКПЯЕ має бути
автоматичний режим збору, обробки та збереження інформації. При аварійних
ситуаціях необхідно передбачити ручне введення та корекцію даних.
6.17.10 У випадку відмови каналів зв`язку, окремих компонентів АСКПЯЕ,
повинна передбачатися можливість переходу на резервний канал, резервні
компоненти АСКПЯЕ.
6.17.11 Повинна передбачатися можливість тимчасового виключення з
опитування окремих ЗВТ без втрати останніми накопичувальних даних.
6.17.12 Діагностування АСКПЯЕ повинно виконуватися періодично у
фоновому режимі чи по запиту оператора з записом діагностичних повідомлень в
журналі повідомлень, який доступний для перегляду по запиту.
6.17.13 Вимоги до точності АСКПЯЕ при вимірюваннях ПЯЕ в електричних
мережах в нормальних і робочих умовах застосування наведені в таблиці 6.3.
Значення довірчих меж похибки з довірчою ймовірністю 0,95 вказані з
урахуванням метрологічних характеристик приладів вимірювання ПЯЕ класів «А» і
«S», ТН класів точності 0,2 і 0,5, а також втрат напруги між ТН і приладами
вимірювання ПЯЕ (0,25% від номінальної вторинної напруги ТН).
141
Таблиця 6.3 − Показники точності АСКПЯЕ
Довірча межа абсолютної похибки
Показники якості ТН класу точності 0,2 і ТН класу точності 0,5 і
електроенергії прилади вимірювання прилади вимірювання
ПЯЕ класу «A» ПЯЕ класу «S»
нормальні робочі нормальні робочі
умови умови умови умови
Відхилення напруги
δU, % ± 0,4 ± 0,5 ± 1,0 ± 1,2
(негативне/позитивне)
Стале відхилення
± 0,5 ± 0,6 ± 1,0 ± 1,2
напруги δUс, %
Коефіцієнт несиметрії
напруги за зворотною ± 0,4 ± 0,5 ± 0,7 ± 0,8
послідовністю K2U, %
Коефіцієнт несиметрії
напруги за нульовою ± 0,4 ± 0,5 ± 0,7 ± 0,8
послідовністю K0U, %
Відхилення частоти Δf,
± 0,01 ± 0,03 ± 0,05 ± 0,1
Гц
Примітка: клас А – застосовують, якщо необхідно провести точні вимірювання,
як правило, в автоматизованих системах;
клас S – використовують для статистичних застосувань, таких як розгляд або
оцінювання ПЯЕ, можливо з обмеженим переліком параметрів.
6.17.14 Вимоги до показників точності вимірювань ПЯЕ, що

характеризують несинусоїдальність напруги (коефіцієнти спотворення
синусоїдальної напруги, коефіцієнти гармонійних складових напруги, коефіцієнт
інтергармонійних складових напруги) і випадкові події (параметри провалів
напруги, перенапруги, переривань напруги), повинні додатково розглядатися.
7 ЛІНІЇ ЕЛЕКТРОПЕРЕДАЧІ
7.1 Повітряні лінії електропередачі
142
7.1.1 Під час реконструкції ПЛ необхідно передбачати заміну анкерних
залізобетонних опор на металеві.
7.1.2 Під час реконструкції ПЛ анкерні прогони необхідно зменшувати до
нормативних шляхом встановлення додаткових анкерних опор.
7.1.3 При проходженні лінії по території з легкозаймистим рослинним
покривом (очерет, торф’яники), необхідно збільшувати габарити до проводів (не
менше ніж на 4 м). За наявності техніко-економічного обґрунтування слід
застосовувати висотні опори, що забезпечують розміщення проводів над
цінними лісовими масивами.
7.1.4 При влаштуванні переходів слід надавати перевагу застосуванню
типових опор вищих класів напруги.
7.1.5 Існуючі місця встановлення опор, конфігурацію та площу земельної
ділянки під час реконструкції ПЛ слід, як правило, не змінювати.
7.1.6 Ізоляцію одного кола двоколової ПЛ необхідно виконувати з
посиленою імпульсною міцністю (для запобігання одночасному вимкненню
обох кіл при грозовій перенапрузі).
7.1.7 Для монтажу ПЛ напругою 110 кВ і вище слід застосовувати збірні
залізобетонні фундаменти, при необхідності палеві та буронабивні та
буроін’єкційні. Для агресивних середовищ застосовувати в першу чергу
сульфатостійкий цемент.
7.1.8 Не допускати обвалування металевих конструкцій опор при захисті
опор від проходження льодоходу.
7.1.9 Для ПЛ з класом напруги до 330 кВ потрібно застосовувати такі
опори:
– проміжні: залізобетонні, металеві ґратчасті, металеві багатогранні
(багатогранні опори для ПЛ 220-330 кВ використовувати за умови застосування
143
фундаментів заводського виготовлення тільки для одноколових опор
портального типу та для двоколових одностоякових опор);
– анкерні: металеві ґратчасті.
Для ПЛ з класом напруги 400 – 750 кВ слід застосовувати тільки металеві
ґратчасті опори.
7.1.10 Багатогранні опори повинні комплектуватися системами безпечного
підіймання на опору.
7.1.11 Для вирішення проблем транспортування довгомірних конструкцій
рекомендується використовувати стійки СК-26, розділені на секції, що
з’єднуються між собою на будівельному майданчику за допомогою фланців.
7.1.12 Металеві опори та металоконструкції залізобетонних опор
використовувати лише з антикорозійним захистом, виконаним методом
гарячого цинкування.
7.1.13 Для металевих ґратчастих опор слід передбачати обварювання
болтових з’єднань на висоту 10 м.
7.1.14 Опори на відтяжках не застосовувати.
7.1.15 На проміжних опорах для кріплення ізоляційних підвісок необхідно
передбачати перехід від КГП до КГ з його орієнтуванням вздовж осі траверс.
7.1.16 Для спорудження ПЛ напругою 110 кВ і вище, як правило, слід
застосовувати традиційний провід. Застосування високотемпературних та
аеродинамічних проводів дозволяється на підставі відповідного техніко-
економічного обґрунтування.
7.1.17 Для двоколових ПЛ необхідно передбачати грозозахисний трос з
сталеалюмінієвого проводу, для одноколових ПЛ – трос ТК з оцинкуванням ОЖ.
В підвісках використовувати захисну арматуру, яка не потребує регулювання під
час експлуатації.
144
7.1.18 Під час нового будівництва або технічного переоснащення
повітряних ліній електропередачі обов’язково передбачати організацію ВОЛЗ
шляхом прокладки оптичного кабелю, вбудованого у грозозахисний трос (ОКГТ),
або заміни існуючого грозозахисного тросу на ОКГТ.
При спорудженні ВОЛЗ потрібно прокладати оптичний кабель, вбудований
у грозозахисний трос (ОКГТ), без ізоляторів в підвісці. Слід передбачати захисні
противандальні ящики для муфт, які розміщувати на висоті не менше 8 м.
Незалежно від технічного стану передбачити заміну залізобетонних опор віком
понад 40 років у випадку встановлення на них з’єднувальних муфт кабелю ОКГТ
при спорудженні ВОЛЗ.
В обґрунтованих випадках дозволяється використання оптичного кабелю
неметалевого навісного (ОКНН) в тому числі, якщо використання ОКГТ
неможливе виходячи з будь-яких умов.
7.1.19 Підвісну ізоляцію слід застосовувати скляну типу ПС.
Для ПЛ напругою до 220 кВ в районах з помірним галопуванням, на
підставі відповідного техніко-економічного обґрунтування можливе
використання полімерних ізоляторів. Ізолятори використовувати з цільнолитою
кремнієвоорганічною захисною оболонкою.
7.1.20 З’єднання проводів в шлейфах слід виконувати методом термічного
зварювання проводів, опресування.
7.1.21 Натяжну та з’єднувальну спіральну арматуру для проводу та тросу
не застосовувати.
7.1.22 Захисний спіральний протектор за необхідності використовувати як
додатковий шар на провід в місцях встановлення гасників вібрації, уникати
використання протекторів в підтримуючих затискачах (для АС 400/51 відсутній
затискач типу ПГН необхідного розміру).
7.1.23 Необхідно застосовувати багаточастотні гасники вібрації.
145
7.1.24 Дистанційні розпірки необхідно використовувати традиційні; для
районів інтенсивного галопування – демпферні.
7.1.25 Гасники галопування слід застосовувати з принципом роботи від
тиску вітру (спойлери, пластинчасті). Гасники галопування з додатковою вагою
для збільшення крутильної жорсткості не використовувати.
7.1.26 Плавлення ожеледі на грозозахисному тросі передбачати тільки в
разі обґрунтованої необхідності.
7.1.27 Під час будівництва, реконструкції та технічного переоснащення ПЛ
слід використовувати арматуру, яка не вимагає обслуговування та заміни на весь
розрахунковий термін експлуатації ПЛ.
7.2 Кабельні лінії електропередачі

7.2.1 Основним напрямом технічної політики під час проектування,
будівництва, експлуатації, реконструкції або технічного переоснащення КЛ є
застосування кабельних систем, у тому числі напругою 110 кВ і вище, що
пройшли тривалі випробування на надійність згідно із стандартом ІЕС 62067 у
тих сполученнях кабелів і арматури, які планують установити на об'єкті.
Для побудови кабельних ліній (КЛ) необхідно застосовувати кабель з
ізоляцією ЗПЕ пероксидної зшивки повздовжньої та поперечної герметизації, з
оболонкою, що не розповсюджує горіння, та вбудованою оптоволоконною
лінією, яку передбачено використовувати для зв'язку та вимірювання
температури кабелю (або передбачати прокладку окремого волоконно-
оптичного кабелю).
Заборонено використовувати кабелі з ізоляцією із зшитого поліетилену, які
відповідно до СОУ-Н МЕВ 40.1-37471933-49 не пройшли випробування у
сполученнях кабелів і арматури, які планують використовувати на об'єкті, в
обсягах і за методами, передбаченими HD 620 S2 (частина 10) та HD 605 S2 для
146
кабелів напругою до 36 кВ; HD 632 S2 або ДСТУ ІЕС 60840 для кабелів напругою
понад 36 кВ до 150 кВ; ДСТУ ІЕС 62067 для кабелів напругою понад 150 кВ до
500 кВ.
7.2.2 Траса КЛ повинна вибиратися з урахуванням найменшої витрати
кабелю, забезпечення його цілісності при механічних впливах, захисту від
корозії, вібрації, перегріву і від пошкоджень сусідніх кабелів електричною дугою
при виникненні КЗ на одному з кабелів. Оболонка кабелю повинна бути стійка
до ультрафіолетового випромінювання, або на відкритих ділянках передбачати
захист кабелю від ультрафіолету.
При розміщенні кабелів слід уникати перехрещень їх між собою,
трубопроводами тощо.
7.2.3 Для прокладання в інженерних спорудах слід застосовувати кабелі із
зовнішніми оболонками, виконаними з матеріалів зниженої горючості, у тому
числі полівінілхлоридних композицій з низьким димо- та газовиділенням або з
безгалогенних композицій з високим кисневим індексом.
7.2.4 При прокладанні КЛ необхідно використовувати кабель одного типу
та одного виробника – обов’язково, з’єднувальних муфт – по можливості.
7.2.5 Кабельна арматура повинна мати максимальний ступінь заводської
готовності, що мінімізує негативний вплив людського фактора і не вимагати
технічного обслуговування.
Для з’єднання КЛ необхідно застосовувати муфти, які не потребують
додаткового технічного обслуговування.
7.2.6 Вибір перетину екрана і способу його заземлення треба виконувати
за припустимим його нагріванням у нормальному режимі роботи і режимі КЗ, із
забезпеченням безпеки обслуговування та мінімальної кількості з’єднувальних
муфт, з урахуванням кількості та місць розташування вузлів транспозиції екранів.
147
Спосіб заземлення екранів (часткове розземлення або застосування
транспозиції екранів) обирається індивідуально в кожному конкретному випадку
залежно, насамперед, від значення струмів КЗ і умов безпечного проведення
робіт під час експлуатації та ТО. Обраний спосіб заземлення екранів кабелю має
забезпечувати мінімальну величину втрат електричної енергії
7.2.7 У разі прокладання КЛ під водою необхідно передбачати резерв: для
однієї КЛ – один кабель, для двох КЛ – два кабелі, для трьох і більше – за
проєктним рішенням, але не менше двох кабелів. Необхідно застосовувати
броньовані кабелі й арматуру герметичної конструкції, що забезпечують роботу
протягом запланованого терміну експлуатації в умовах гідростатичного тиску.
7.2.8 КЛ 330 кВ і вище в межах міста рекомендується прокладати в
кабельних спорудах.
У разі розташування КЛ в кабельному в тунелі слід передбачати
інженерно-технічні рішення для:
– ремонтно-експлуатаційних майданчиків;
– систем пожежної безпеки;
– систем кондиціонування повітря (підтримання температури та вологості
повітря на заданому рівні);
– систем вентиляції та освітлення.
7.2.9 Для монтажу та ремонту кабелю необхідно вибирати та
застосовувати кабель і кабельну арматуру з терміном експлуатації не менше 30
років та терміном зберігання не менше трьох років для кабелів на напругу до
35 кВ і 5 років − для кабелів на напругу 35 кВ вище.
7.2.10 Для захисту КЛ від однофазних замикань на землю, як правило,
треба застосовувати пристрої РЗА, що спрацьовують на вимкнення пошкоджених
КЛ.
148
7.2.11 Для обмеження перенапруг, локалізації розвитку пошкоджень,
підвищення безпеки і надійності КЛ треба застосовувати:
− захист зовнішніх оболонок кабелів з ізоляцією із зшитого поліетилену за
допомогою ОПН;
− захист основної ізоляції кабелів за допомогою ОПН.
7.2.12 Основними напрямками розвитку технічної політики у використанні
КЛ високої і надвисокої напруги є удосконалення засад:
− техніко-економічного обґрунтування застосування КЛ;
− проектування та будівництва КЛ;
− технологій оцінки технічного стану кабелів без виводу КЛ з роботи.
Зазначені напрямки повинні використовувати переваги кабелів з ізоляцією
із зшитого поліетилену, а саме:
− підвищена навантажувальна здатність, зумовлена більш високою
допустимою температурою жили в робочому режимі;
− висока термічна стабільність під час протікання струмів КЗ;
− мала вага і менший діаметр, що полегшує прокладання кабелю,
особливо на складних ділянках кабельних трас;
− менший допустимий радіус вигину кабелів;
− можливість прокладання на трасах з необмеженою різницею рівнів;
− відсутність рідини в конструкції кабелю та підживлювальної апаратури,
що значно знижує витрати на спорудження КЛ, її ремонт і експлуатацію;
− проста технологія монтажу муфт і ремонту кабелю;
− відсутність витоку оливи, що знижує ризик забруднення навколишнього
середовища;
− можливість прокладання без попереднього підігрівання при більш
низькій температурі;
− більші будівельні довжини кабелів.
149
7.2.13 У разі нового будівництва, реконструкції та технічного
переоснащення КЛ забороняється використовувати:
− всі типи кабелів виконання «нг», що не відповідають сучасним вимогам
пожежної безпеки і вмісту токсичних продуктів згоряння;
− усі типи силових кабелів, які не задовольняють вимогам пожежної
безпеки;
− силові кабелі з паперовою просоченою ізоляцією з використанням
натуральних органічних олив;
− оливонаповнені кабелі;
− кабелі напругою понад 1 кВ з ізоляцією із зшитого поліетилену, яку
виготовлено методом силанового зшивання;
− азбестоцементні труби.
7.3 Моніторинг та діагностика ліній електропередачі

7.3.1 Системи моніторингу необхідно застосовувати на підставі
відповідного техніко-економічного обґрунтування для важливих
системоутворюючих транзитів та ліній, пошкодження яких може призвести до
серйозних наслідків.
7.3.2 Система моніторингу ЛЕП повинна контролювати такі параметри:
– температура проводів;
– часткові розряди;
– спроможності лінії забезпечувати підвищену пропускну здатність;
– стан підвісної ізоляції;
– виникнення ожеледі;
– перехідні струми і напруги (з метою локації місця пошкодження);
– погодні умови вздовж повітряної лінії;
– стан ізоляції та температуру кабельних ліній.
150
7.3.3 Для передачі даних з первинних датчиків до органів збору інформації
в системах моніторингу необхідно застосовувати систему GPRS (або більш
сучасну).
7.3.4 Апаратура систем моніторингу з радіопередачою даних повинна
мати захист від зовнішніх радіоперешкод.
7.3.5 Для кабельних ліній напругою 220 кВ і вище необхідно застосовувати
систему моніторингу типу DTS (Distributed Temperature Sensing) з вбудованим
оптоволоконним кабелем зв’язку для контролю температури кабелю та
відслідковування місця пошкодження з точністю до одного метра.
7.3.6 Для КЛ напругою 220 кВ і вище дозволяється застосовувати метод
моніторингу технічного стану ізоляції на основі вимірів часткових розрядів
(імпульсів). При цьому необхідно застосовувати сучасні датчики часткових
розрядів в ізоляції кабельних ліній, які не чутливі до струмів промислової
частоти. Для таких систем необхідно вживати комплексні заходи для зменшення
впливу перешкод на оцінку стану ізоляції КЛ.
7.3.7 На особливо важливих ЛЕП, що проходять в четвертому та п’ятому
районах по ожеледі або на територіях, де спостерігаються часті галопування
проводів, доцільним є влаштування автоматизованих систем моніторингу
ожеледі з такими функціями:
– неперервного, в реальному часі, визначення наявності ожеледних
нашарувань;
– визначення кількісних та якісних параметрів нашарувань;
– визначення швидкості зростання нашарувань.
8 ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО БУДІВЕЛЬ ТА СПОРУД
8.1 При будівництві будівель ПС (ЗРУ, складських приміщень, та ін.)

надавати перевагу застосовуванню каркасної або модульної конструкцій
151
будівель з облицюванням сендвіч-панелями. Для влаштування окремих
невеликих будівель (прохідна і т. п.) слід використовувати готові модулі
заводського виготовлення, що встановлюються без фундаменту.
8.2 Для виготовлення металоконструкцій порталів і опорних конструкцій
під обладнання та для захисту від корозії будівельних конструкцій необхідно
застосовувати нові високоефективні матеріали – стійкі до корозії сталі
підвищеної міцності. Захист від корозії передбачити методом гарячого
цинкування в заводських умовах. Конструкції порталів повинні бути
швидкомонтуємі, металеві багатогранні.
8.3 Для розведення кабелів вторинних систем в приміщеннях слід
використовувати кабельні канали та фальшпідлоги; кабельні поверхи
допускаються за наявності відповідного техніко-економічного обґрунтування.
8.4 Виробничі і господарські резервуари повинні виконуватися з
монолітного залізобетону з маркою водонепроникності не менше W8 або зі
збірних бетонних блоків з гідроізоляцією за допомогою сталевої сорочки;
як зовнішню і внутрішню гідроізоляцію резервуарів необхідно застосовувати
матеріали проникаючої дії; перекриття резервуарів необхідно виконувати
збірним залізобетонним блоком з поверхневою гідроізоляцією.
8.5 Зовнішні мережі господарсько-питного водопроводу низького тиску
слід виконувати з напірних труб з полівінілхлориду (ПВХ); зовнішні мережі
побутової каналізації − з безнапірних труб з ПВХ. При використані на
енергооб’єктах в якості джерел водопостачання артезіанських свердловин,
останні повинні мата засоби обліку спожитої води.
При будівництві, реконструкції та технічному переоснащені артезіанських
свердловин передбачати встановлення на них приладів контролю рівня
підземної води.
152
8.6 Для влаштування оливоприймальних пристроїв оливонаповненого
обладнання застосовувати метод заливного армованого бетону з
використанням полімерних добавок для поліпшення характеристик бетону.
8.7 Бетонні поверхні оливоприймальних пристроїв, як правило, повинні
покриватися із середини спеціальними захисними матеріалами, для
забезпечення їх герметизації. Фарбування бетонних поверхонь
оливоприймальних пристроїв здійснювати оливостійкими матеріалами.
8.8 В службових і виробничих приміщеннях, залежно від функціонального
призначення, використовувати промислові підлогові покриття, такі як:
промисловий лінолеум, керамічна плитка, плитка з керамограніту, а також
наливні підлоги на основі поліуретану або епоксидних смол. У приміщеннях з
обладнанням (релейний зал, КРУЕ. ЗРУ та ін.) підлога, стіни, стеля повинні бути
виконані з матеріалів, що запобігають пилоутворенню.
8.9 Всі проектні рішення необхідно об'єднувати в єдиний архітектурно-
промисловий комплекс, застосовувати єдиний корпоративний стиль
оформлення фасадів будівель і споруд.
8.10 Під час будівництва будівель і споруд ПС конструкція даху повинна
бути двох- або більше скатна. Необхідно використовувати покрівельний
матеріал, з терміном служби не менше 50 років.
8.11 Будівлі будь-якого виконання повинні бути обладнані опаленням,
вентиляцією, кондиціонуванням повітря, пожежною сигналізацією згідно з
чинною нормативно-технічною документацією та технічними вимогами до
встановленого обладнання. Вхідні зовнішні двері всіх приміщень ПС слід
виконувати з металу та забезпечувати внутрішніми замками. З метою
запобігання несанкціонованому доступу сторонніх осіб у технологічні
приміщення, вікна повинні бути відсутні. У разі необхідності в природному
освітленні, вікна першого поверху будівлі необхідно облаштовувати ґратами.
153
8.12 Фасадні частини будівель і споруд закритих ПС, розташованих в зоні
міської забудови, повинні відповідати навколишньому архітектурному
ландшафту.
8.13 Для прокладання кабельних зв’язків по території ПС необхідно
використовувати кабельні лотки наземного розташування. Кабельні лотки
підземного розташування дозволяється застосовувати тільки за наявності
відповідного техніко-економічного обґрунтування та з виконанням системи
водовідведення.
8.14 Для нового будівництва, в якості фасадних систем використовувати
переважно системи з вентильованим фасадом на основі фасадних
фіброцементних плит.
8.15 При розробленні проектної документації для будівництва з метою
подовження терміну експлуатації залізобетонних конструкцій передбачати для їх
захисту від атмосферних впливів використання полімерних сумішей глибокого
проникнення.
8.16 У маслоприймачах (автотрансформаторів, реакторів,
трансформаторів) передбачити вогнеперегородження у вигляді шару гравію
товщиною не менше 250 мм, виконаного над маслоприймальним каналом
(решіткою) без засипки усієї площі чаші.
8.17 При розроблені проектної документації для нового будівництва,
реконструкції та капітального ремонту передбачати в виробничих будівлях
застосування віконних блоків з двокамерним склінням1, 2), а зовнішні входи в
будівлі облаштовувати тамбуром.
Примітка 1. Крім випадків, передбачених 4.4.2 ПУЕ:2017 та НПАОП 40.1-1.32-01,
коли необхідно застосовувати легкоскидні конструкції.
Примітка 2. Див. також ДСТУ Б В.1.1-36:2016 Визначення категорій приміщень,
будинків, установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою.
154
9 ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНІ ЗАХОДИ ОХОРОНИ ЕНЕРГЕТИЧНИХ ОБ’ЄКТІВ
9.1 Периметр ПС повинен бути обладнаний огорожею відповідно до вимог
Технічних рішень з фізичної охорони об’єктів НЕК «УКРЕНЕРГО», затверджених
наказом ДП «НЕК «Укренерго» від 12.04.2018 № 165. Огорожа повинна
складатися з двох рядів плоских металевих сітчастих панелей висотою не менше
2000 мм на металевих стовпах з посиленням колючо-ріжучим спіральним
бар’єром (типу «Єгоза») діаметром 500 мм, загальною висотою огорожі не
менше 2500 мм. Відстань між рядами огорожі – 2000 мм. Між рядами огорожі
слід улаштовувати мінералізовану полосу.
Огорожу висотою вище 2000 мм використовувати тільки за наявності
відповідного техніко-економічного обґрунтування.
9.2 На енергетичних об'єктах необхідно встановлювати системи контролю
та керування доступом, сигналізацію порушення периметру. Контроль доступу
на територію ПС виконувати з глибиною архіву у 90 діб.
9.3 Параметри та склад обладнання комплексної системи безпеки об’єкта
повинні забезпечувати такі функції:
– автоматичне сповіщення користувачів системи про важливі та
нестандартні події, в тому числі передбачати виявлення несанкціонованого
доступу на територію та у приміщення ПС і передачу сигналу тривоги;
– автоматичну реплікацію зібраних об'єктових даних на центральний
сервер системи в ЕС з глибиною архіву у 90 діб;
– автоматизоване локальне та віддалене керування системою;
– автоматизоване формування інтегрованих узагальнених звітів.
9.4 Об’єкти особливої важливості необхідно обладнувати пристроями
тривожної сигналізації з виведенням сигналу на пульт централізованої охорони.
155
9.5 Охоронне освітлення повинно перебувати нормально у вимкненому
стані і вмикатися автоматично відповідно до спрацювання датчика руху (ділянки
ПС) периметральної охоронної сигналізації.
9.6 Здійснення електроживлення мережі охоронного освітлення необхідно
виконувати окремими лініями від мережі робочого освітлення.
9.7 На ПС необхідно передбачати аварійне джерело живлення для
забезпечення безперебійної роботи апаратури охоронної сигналізації.
9.8 Для забезпечення комплексної системи безпеки об’єкта застосовувати
однотипні рішення у межах ЕС.
10 ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ
Технічна політика враховує такі напрями в галузі енергозбереження
та енергоефективності:
10.1 Енергоаудит
Проведення енергетичних обстежень об'єктів, складання їх енергетичних
паспортів.
В ході проведення енергоаудиту необхідно:
– аналізувати витрати на енергію протягом кількох років;
– визначати потенціал енергозбереження об'єкта, який обстежується;
– розробляти програму з енергозбереження, в якій на основі результатів
енергоаудиту готується проект, що містить склад енергозберігаючих заходів,
розрахунок фінансових витрат на їх реалізацію, розрахунок отриманої економії
від реалізації.
Під час планування енергоаудиту необхідно враховувати вимоги
постанови Кабінету Міністрів України від 11.04.2018 № 265 «Про затвердження
Переліку будівель промислового та сільськогосподарського призначення,
об’єктів енергетики, транспорту, зв’язку та оборони, складських приміщень, на
156
які не поширюються мінімальні вимоги до енергетичної ефективності будівель
та які не підлягають сертифікації енергетичної ефективності будівель».
10.2 Енергооблік
Встановлення приладів обліку та впровадження централізованих
автоматизованих систем обліку енергоресурсів на енергетичних об'єктах.
Метою створення автоматизованих інформаційно-вимірювальних систем
комерційного обліку є забезпечення дистанційного обліку енергії енергетичного
об’єкта, визначення технологічних витрат і втрат, оперативне керування
режимами енергоспоживання. Впровадження автоматизованих систем обліку
енергоресурсів − це можливість отримання повної інформації про
енергоспоживання, розширення підтримки програм енергозбереження за
рахунок персоналізації відповідальності за енергоспоживання і механізм
оперативного та об'єктивного контролю реалізації програм енергозбереження.
10.3 Впровадження енергозберігаючих технологій
Технологічні процеси, пов'язані з енергозбереженням і скороченням
витрат на використання електроенергії та енергоресурсів, можна умовно
поділити таким чином:
– компенсація реактивної потужності;
– використання пристроїв автоматичного керування освітленням;
– використання тепла АТ для опалення виробничих будівель на ПС;
– живлення частини власних потреб ПС від альтернативних джерел
живлення;
– впровадження енергоефективних приладів освітлення нових
конструкцій;
– установка пристроїв плавного пуску;
– установка датчиків руху, обсягу, освітленості;
– заміна енергоємного обладнання на енергоефективне (з більшим ККД);
157
– герметизація та утеплення будівель.
10.4 Енергозбереження в будівлях і спорудах, вдосконалення їх конструкції
Заходи з енергозбереження в будівлях і спорудах повинні бути
направлені на:
– проведення комплексних робіт з утеплення виробничих приміщень;
– застосування автоматизованих індивідуальних теплових пунктів на
будівлях;
– заміну традиційних схем обігріву на підігрів підлоги прокладкою
пластикових труб, що створює передумови до використання теплових насосів;
– заміна систем об'ємного нагріву на локальні ІК-системи обігріву;
– очищення вікон;
– фарбування стін приміщень світлою фарбою;
– влаштування систем збору дощової та талої води для технологічних та
господарчих потреб.
10.5 Організаційні заходи з енергозбереження. Визначення вихідного
стану і підготовка НЕК «УКРЕНЕРГО» для впровадження програми
енергозбереження
Для оцінки ефективності використання енергетичних ресурсів і надійності
роботи енергокомплексу Компанії необхідно додатково здійснити такі
організаційні заходи:
– визначення частки енерговитрат у структурі собівартості;
– розробка заходів енергозбереження та підвищення енергоефективності
стосовно технологічних умов діяльності Компанії;
– вивчення персоналом правил енергозбереження та раціонального
використання енергоресурсів, моніторинг виконання внутрішніх регламентів
енергокористування;
158
– визначення відповідальних осіб за проведення програми
енергозбереження, контроль виконання програми;
– стимулювання відповідальних осіб при отриманні ефекту від проведення
заходів підвищення енергоефективності та зниження витрат на придбання
енергоресурсів;
– інформаційне забезпечення енергозбереження, пропаганда основ
енергозбереження в Компанії;
– облік ефективності реалізованих заходів енергозбереження.
11 ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕЛЕКТРОМАГНІТНОЇ СУМІСНОСТІ

11.1 Необхідність урахування ЕМС обумовлено масовим впровадженням
мікропроцесорної техніки на об’єктах НЕК «УКРЕНЕРГО» і вимогами Технічного
регламенту з електромагнітної сумісності обладнання та ДСТУ ІЕС 61000-4-30
(ІЕС 61000-4-30:2008, IDT).
До технічних засобів, які знижують якість функціювання до недопустимого
рівня або відмовляють в роботі при дії електромагнітних завад, відносяться
мікропроцесорні пристрої АСКТП, АСОЕ, РЗА, ПА, системи зв’язку, охоронної
сигналізації, протипожежні системи, системи оперативного струму, кабелі
вторинної комутації на електропідстанціях тощо.
На підстанціях НЕК «УКРЕНЕРГО» джерелами і передатчиками
електромагнітних завад є :
– перехідні процеси в колах високої напруги при комутаціях силовими
вимикачами і роз’єднувачами;
– перехідні процеси в колах високої напруги при коротких замиканнях,
спрацюванні розрядників або обмежувачів перенапруги;
– електричні і магнітні поля промислової частоти, що створюються
силовим обладнанням електропідстанцій;
159
– перехідні процеси у заземлюючих пристроях електропідстанцій, які
обумовлені струмами КЗ промислової частоти і струмами блискавок;
– швидкі перехідні режими при комутаціях в індуктивних колах низької
напруги;
– перехідні режими в колах різних класів напруги при ударах блискавок
безпосередньо у об’єкт або поблизу його;
– електромагнітні збурення в колах оперативного струму;
– розряди статичної електрики.
Технічна політика НЕК «УКРЕНЕРГО» в галузі створення необхідної
електромагнітної обстановки на енергооб’єктах забезпечується виконанням
комплексу організаційних і технічних заходів відповідно до чинних нормативних
документів
11.2 Організаційне забезпечення ЕМС - це чинні нормативні документи,
організаційні рішення, розробка нормативних документів, які направлені на
зниження до допустимого рівня електромагнітних завад технічними засобами.
Виконання заходів із забезпечення ЕМС при проектуванні нових об’єктів
повинно здійснюватися на підставі проектних розрахунків з подальшою
перевіркою за результатами натурних вимірів достатності прийнятих проектних
рішень і якості їх практичної реалізації будівельно-монтажними організаціями.
Для об’єктів, які реконструюються вибір захисних заходів повинен здійснюватися
на підставі розрахунків і попередніх випробувань.
Для усіх об’єктів НЕК «УКРЕНЕРГО» комплекс заходів із забезпечення ЕМС
включає:
− передпроектні обстеження (для об’єктів, які підлягають реконструкції);
− проектування з врахуванням вимог із забезпечення ЕМС, включаючи
виконання розрахунків основних видів завад – оцінки впливу високовольтного
160
обладнання і системи блискавкозахисту на низьковольтне мікропроцесорне
обладнання вторинних систем;
− дослідні визначення забезпечення ЕМС, як частина приймально –
здавальних випробувань об’єкту виконується в обсязі перед проектного
обстеження.
11.3 Технічне забезпечення ЕМС − це технічні рішення і заходи, які
сприяють покращенню характеристик ЕМС на об’єктах Компанії, серед них:
– вибір компоновки електропідстанцій з врахуванням електромагнітного
впливу первинних кіл і обладнання на кола вторинної комутації і окремі
пристрої;
– виконання заземлюючих пристроїв, які забезпечують вирівнювання
потенціалу на електропідстанції і на заземленому обладнанні;
– установлення біологічного захисту для забезпечення регламентованих
санітарними нормами рівнів електромагнітного випромінювання;
– виконання блискавкозахисту, що виключає перекриття ізоляції і
проникнення перенапруги в кола вторинної комутації;
– використання корозійностійких матеріалів, які мають низький питомий
опір;
– вибір способу і трас прокладання силових кабелів і кабелів вторинної
комутації, які гарантують рівні наводок, завад та інших впливів, які допустимі до
апаратів і пристроїв, що використовуються на об’єктах Компанії;
– використання волоконно-оптичних кабелів;
– заборона прокладки в одному кабелі кіл постійного оперативного і
змінного струму;
– прокладання кабельних лотків нижче рівня землі;
– використання екрануючих кабелів, установка фільтрів в колах живлення;
161
– використання сертифікованих на завадостійкість технічних засобів і
пристроїв.
11.4 З метою забезпечення електромагнітної сумісності на об’єктах НЕК
«УКРЕНЕРГО» необхідно постійно здійснювати спостереження за
електромагнітною обстановкою, в тому числі:
– вимірювання напруги змінного струму з частотою 50 Гц на контрольних
кабелях при однофазних і двофазних К.З.;
– вимірювання напруги імпульсних завад на контрольних кабелях, які
виникають при комутаціях і К.З.;
– вимірювання наведених імпульсних завад, які виникають при ударах
блискавки;
– вимірювання напруженості електромагнітного поля в місцях установки
мікропроцесорної апаратури;
– реєстрацію завад в колах живлення мікропроцесорної апаратури
змінного і постійного струму;
– проведення періодичних перевірок електромагнітної обстановки з
періодичністю не менше 1 раз на 10 років;
– проведення перевірок електромагнітної обстановки у випадках хибної
роботи або пошкоджені мікропроцесорної апаратури через вплив
електромагнітних завад
12 ВИМОГИ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ
12.1 Загальні положення

12.1.1 Діяльність НЕК «УКРЕНЕРГО» із забезпечення вимог екологічної
безпеки полягає в обґрунтуванні і реалізації економічних, технічних,
організаційних, санітарних, гігієнічних, природоохоронних, державно-правових
162
та інших заходів, спрямованих на забезпечення безпеки навколишнього
природного та соціального середовища.
12.1.2 Безпечний стан навколишнього природного та соціального
середовища досягається вирішенням таких завдань:
– вивчення існуючого стану території району (майданчика, траси)
будівництва або їх варіантів, де планується здійснити плановану діяльність;
– розгляд і оцінка екологічних, соціальних і техногенних факторів,
санітарно-епідеміологічної ситуації конкурентоспроможних альтернатив
(у тому числі технологічних і територіальних) планованої діяльності та
обґрунтування переваг обраної альтернативи та варіанта розміщення;
– визначення переліку можливих екологічно небезпечних впливів
(далі − впливів) і зон впливів планованої діяльності на навколишнє середовище
за варіантами розміщення (якщо рекомендується подальший розгляд декількох
варіантів);
– визначення масштабів та рівнів впливів планованої діяльності на
навколишнє середовище;
– прогноз змін стану навколишнього середовища відповідно до переліку
впливів;
– визначення комплексу заходів щодо попередження або обмеження
небезпечних впливів планованої діяльності на навколишнє середовище,
необхідних для дотримання вимог природоохоронного та санітарного
законодавств і інших законодавчих та нормативних документів, які стосуються
безпеки навколишнього середовища, та надійний протипожежний захист
об’єктів будівництва;
– визначення прийнятності очікуваних залишкових впливів на навколишнє
середовище, що можуть мати місце лише за умови реалізації всіх передбачених
заходів.
163
12.1.3 Врахування громадських інтересів здійснюється відповідно до
Законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про оцінку
впливу на довкілля», Порядку залучення громадськості до обговорення питань
щодо прийняття рішень, які можуть впливати на довкілля та інших відповідних
законодавчих документів. При цьому потрібно забезпечувати:
– інформування в установленому порядку населення про проведення
обговорення планованої діяльності;
– громадське обговорення проекту (широта обговорення повинна
визначатися масштабами очікуваних впливів).
12.1.4 За наявності впливів планованої діяльності на території сусідніх
держав її виконують з урахуванням вимог Конвенції про оцінку впливу на
навколишнє середовище у транскордонному контексті, ратифікованої Україною
19 березня 1999 року.
12.1.5 Звітні матеріали повинні за своїм складом і змістом бути достатні
для того, щоб характеризувати:
– дотримання вимог нормативно-правових документів органів державної
влади (Укази Президента, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України
та місцевих органів виконавчої влади);
– дотримання положень чинних природоохоронного, санітарного і
містобудівного законодавств;
– відповідність вимогам чинних нормативних документів (ДБН, ВБН, РБН,
національних стандартів) у частині регламентації ними питань, пов'язаних з
природоохоронними проблемами, використанням природних ресурсів,
а також проблемами забезпечення безпечних умов життєдіяльності людини та
експлуатаційної надійності техногенних об'єктів;
– неперевищення впливів на навколишнє середовище щодо показників,
нормованих і лімітованих на момент проектування об'єкта (ГДК, ліміти та ін.);
164
– виникнення у навколишньому середовищі небезпечних ендогенних і
екзогенних геологічних процесів та інших явищ (забруднення, заростання
водоймищ тощо);
– дотримання екологічних, санітарно-епідеміологічних, інженерно-
технічних і місцевих функціонально-планових обмежень;
– ефективність запропонованих ресурсозберігаючих, захисних,
відновлювальних, компенсаційних і охоронних заходів.
12.2 Вимоги складу та порядку підготовки проектної документації
з метою дотримання екологічної безпеки
При підготовці проектної документації необхідно враховувати:
– відомості про документи, що є підставою для розроблення матеріалів
оцінки впливів навколишнього середовища (ОВНС) у складі інвестиційної
програми чи проекту будівництва;
– перелік джерел потенційного впливу планованої діяльності на
навколишнє середовище з урахуванням її альтернативних варіантів;
– характеристику видів впливу планованої діяльності на навколишнє
середовище та їх перелік;
– перелік екологічних, санітарно-епідеміологічних, протипожежних і
містобудівних обмежень;
– дані щодо ставлення громадськості та інших зацікавлених сторін до
планованої діяльності і пов'язаних з нею проблем, що вимагають вирішення;
– перелік використаних нормативно-методичних документів;
– опис методів прогнозування динаміки показників навколишнього
середовища і обґрунтування розрахункових періодів прогнозу;
– дані про структурні підрозділи виконавця та перелік субпідрядних
організацій і фахівців, які виконували ОВНС (якщо не наводились у вступі);
165
– перелік та стислий аналіз попередніх погоджень і експертиз, включаючи
громадську експертизу (якщо вона проводилась);
– перелік джерел інформації, використаних при розробленні матеріалів
ОВНС;
– розробка заходів щодо запобігання виникненню аварійних ситуацій
на об’єкті та мінімізації негативного впливу на навколишнє середовище від їх
настання;
– фізико-географічні особливості району і майданчика (траси) розміщення
об’єкта проектування;
– загальна характеристика об’єкта проектування;
– оцінка впливів планованої діяльності на навколишнє природне
середовище, яка повинна враховувати:
– загальні вимоги (в тому числі поводження з відходами);
– клімат і мікроклімат;
– повітряне середовище;
– геологічне середовище;
– водне середовище;
– ґрунти;
– рослинний і тваринний світ, заповідні об’єкти;
– шумове забруднення;
– розрахунок кількості утворених відходів та їх класу небезпеки в
результаті проведення проектної діяльності або будівельних робіт
відповідно до чинних нормативних документів;
– відомості (докази) щодо подальшого поводження з утвореними
відходами (передача на утилізацію, знешкодження). Вказувати перелік
фірм, які у законний спосіб можуть приймати утворені відходи, в тих
166
регіонах, в яких будуть проводитись будівельні роботи. Оцінити вартість
утилізації утворених відходів;
– план благоустрою та озеленення території відповідно до чинних
нормативних документів в місцях проведення будівельних робіт;
– комплексні заходи щодо забезпечення нормативного стану
навколишнього середовища та його безпеки;
– в проектно-кошторисній документації передбачати витрати на
утилізацію будівельних відходів.
12.3 Екологічна безпека експлуатації виробничих об’єктів ММЕМ
12.3.1 Всі об’єкти, де утворюються відходи, необхідно облаштовувати
майданчиками для місць тимчасового зберігання виробничих та побутових
відходів з твердим покриттям та під’їздом до них згідно з вимогами діючого
законодавства України у сфері поводження з відходами (ДСТУ 4462.3.01,
Методичні рекомендації з організації збирання, перевезення, перероблення та
утилізації побутових відходів, затверджені наказом Мінжитлокомунгоспу
України від 07.06.2010 №176).
12.3.2 Для зниження викидів забруднюючих речовин в атмосферне
повітря необхідно:
– застосовувати обладнання, яке не містить екологічно небезпечних
сполук (поліхлоровані дифеніли і терфеніли);
– застосовувати стаціонарні батареї із свинцево-кислотними
акумуляторами, забезпеченими пристроями електроживлення, що гарантують
обмеження величини напруги заряду без виділення водню;
– проводити технічне обслуговування елегазового обладнання, а також
систем вентиляції та кондиціонування для запобігання викиду речовин, що
мають парниковий ефект.
167
12.3.3 Для запобігання скидам забруднюючих речовин у водні об'єкти
необхідно:
– передбачати будівництво оливостоків і оливоприймачів з подачею
сигналу на пульт керування для запобігання потраплянню трансформаторної
оливи на рельєф;
– передбачати будівництво зливостоків на території підстанцій, які не
допускають забруднення зливових вод оливою або мають відповідні системи
очищення;
– обладнати майданчики і місця для тимчасового накопичення відходів
виробництва спеціальними контейнерами з піддонами − під оливовмісні
відходи, а також спеціальними контейнерами, що не допускають протікання
сміттєвого фільтрату, − під тверді побутові та прирівняні до них відходи.
12.3.4 Необхідно вживати заходів, що забезпечують необхідне зниження
впливу шуму на навколишнє середовище – встановлювати глушники шуму в
припливних і витяжних системах вентиляції тощо.
13 ВИМОГИ З ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

13.1 Інформаційна безпека розвитку та експлуатації магістральних та
міждержавних електричних мереж забезпечується шляхом виконання заходів,
розроблених відповідно до Закону України «Про основні засади забезпечення
кібербезпеки України», Загальних вимог до кіберзахисту об’єктів критичної
інфраструктури, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від
19.06.2019 № 518, Концепції створення державної системи захисту критичної
інфраструктури, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від
06.12.2017 №1009-р, ДСТУ ISO/IEC 27001 і ISO/IEC TR 27019, та заходів,
передбачених нормативними документами НЕК «УКРЕНЕРГО» з питань
інформаційної безпеки (Перелік програмного забезпечення, яке дозволено
168
установлювати в інформаційній інфраструктурі, Політики з питань інформаційної
безпеки, Порядки та Правила).
13.2 Інформаційна безпека АСКТП має виконуватись згідно Загальних
вимог до кіберзахисту об’єктів критичної інфраструктури затверджених
постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 518, вимог IEC 62351,
IEC 62443, серії стандартів ISO/IEC 2700X та ISO/IEC 27019.
13.3 Вся інформація АСКТП, що обробляється і передається через
незахищене середовище – мережу Інтернет, на рівне каналу зв’язку повинна
бути захищена від порушень її цілісності та доступності з використанням засобів
криптографічного захисту інформації.
13.4 Всі сторони (фізичні та юридичні особи), залучені до створення,
технічного обслуговування та модернізації АСКТП (в тому числі на підготовчих
етапах), зобов’язані підписати договір про нерозголошення конфіденційної
інформації – NDA (Non-disclosure agreement). Не підписання NDA є підставою для
відмови у будь якому доступу до інформації щодо побудови та функціонування
АСКТП.
13.5 У рамках АСКТП за всіма його напрямками (де можливо) повинні
використовуватися засоби антивірусного захисту.
13.6 Підмережі різних підсистем мають бути відокремлені у різні фізичні
або логічні сегменти (VLAN).
13.7 На межах технологічних систем мають бути встановлюватися
міжмережеві екрани (Firewall).
13.8 По відношенню до всіх операційних систем, засобів антивірусного
захисту, мережевого та комутаційного обладнання, міжмережевих екранів та
засобів криптографічного захисту інформації, які задіяні в забезпеченні
функціонування АСКТП, повинен вестися журнал подій.
169
13.9 По відношенню до всіх операційних систем, засобів антивірусного
захисту, мережевого та комутаційного обладнання, міжмережевих екранів та
засобів криптографічного захисту інформації, які задіяні в забезпеченні
функціонування АСКТП, повинні бути впроваджені засоби керування паролями.
13.10 По відношенню до журналу подій, які ведуться операційними
системами, засобами антивірусного захисту, мережевим та комутаційним
обладнанням, міжмережевими екранами та засобами криптографічного захисту
інформації, які задіяні в забезпеченні функціонування АСКТП, повинно бути
забезпечено цілісність і доступність інформації.
13.11 У інструкціях з ліквідації аварій на енергооб’єктах необхідно
передбачити окремий розділ щодо дій виробничого персоналу (працівників з ІТ
технологій) на випадок здійснення кібератак, виходу з ладу автоматизованих
комплексів тощо.
13.12 В проектах нового будівництва, реконструкції та технічного
переоснащення потрібно передбачати:
– посилення захисту кожної локальної мережі підстанції ззовні за рахунок
використання сучасних засобів мережевого захисту, системи виявлення та
запобігання вторгнень (IDS та IPS), обмеження доступу через маршрутизатори,
використовуючи access-листи та данні SCL (Substation Configuration Language)
файлу;
– виведення усього технологічного обладнання в технологічну мережу із
закриттям можливості використання в такій мережі Інтернет, загальнодоступної
електронної пошти;
– пріоритет побудови та розвитку резервування ВОЛЗ між підстанціям
Компанії (побудова кілець) з чітким розподілом каналів зв’язку (на загальні та
технологічні).
170
14 КЕРУВАННЯ ТЕХНІЧНОЮ ПОЛІТИКОЮ
14.1 НЕК «УКРЕНЕРГО», яке реалізує державну політику в ММЕМ у межах
визначеної Статутом Компанії ліцензійної діяльності, повинно системно
оцінювати ефективність своєї господарської діяльності шляхом:
1) аналізу сформованого фінансового, економічного і кадрового станів
Компанії та визначення пріоритетних завдань;
2) участі в удосконаленні тарифної політики;
3) моніторингу виконання зобов’язань щодо зниження збитків від:
– недовідпуску електроенергії;
– низької якості електроенергії;
– технологічних витрат електроенергії;
4) формування пакета інвестиційних програм;
5) підтримки основних виробничих фондів у обсязі, необхідному для
забезпечення достатнього рівня надійності постачання електроенергії
нормованої якості.
14.2 Технічна політика в ММЕМ реалізується шляхом розробки стратегії,
схем і планів перспективного розвитку, інвестиційних програм та проектів
будівництва, в яких повинні бути враховані:
 результати аналізу надійності та ефективності забезпечення потреб
користувачів системи передачі;
 вимоги щодо забезпечення параметрів режимів у межах допустимих
значень;
– результати контролю відповідності проектів будівництва об’єктів
електричних мереж вимогам цього стандарту;
– результати контролю якості реалізації проектів будівництва, надійності та
ефективності збудованих об’єктів.
171
14.3 У разі необхідності внесення змін до цього стандарту профільні
структурні підрозділи НЕК «УКРЕНЕРГО» надають свої пропозиції до виробничо-
технічного відділу ЦА НЕК «УКРЕНЕРГО».
14.4 Контроль за дотриманням вимог даного стандарту здійснюють
профільні структурні підрозділи НЕК «УКРЕНЕРГО» відповідно до покладених на
них функцій.
172
ДОДАТОК А
(обов’язковий)
ВИМОГИ ДО ТЕХНІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ТА ФУНКЦІОНАЛЬНИХ

МОЖЛИВОСТЕЙ ЗВТ
Таблиця 11)
№ п/п Найменування параметру Значення параметрів
1. Вимоги до живлення
1.1. - напруга живлення від мережі змінного або постійного 110, 220 В ± 10%
струму (рекомендовано) (визначається ТЗ та
проектною
документацією)
1.2. - споживана потужність, не більше (рекомендовано) 100 Вт (визначається ТЗ та
проектною
2. Ведення «журналу подій» з реєстрацією часу і дати наступних фактів: (для ЗВТ з
використанням мікропроцесорів та однокристальних ЕОМ)
2.1. - факт «параметрування» обов'язково
2.2. - введення розрахункових коефіцієнтів вимірювальних обов'язково
каналів
2.3. - введення / зміна груп вимірювальних каналів обов'язково
2.4. - факт зникнення напруги живлення обов'язково
2.5. - факт корекції часу обов'язково
2.6. - спроба несанкціонованого доступу обов'язково
2.7. - перезапуски ЗВТ (при зникненні напруги, зациклення і обов'язково
т.і.)
2.8. - зміна поточних значень часу і дати при синхронізації обов'язково
часу
2.9. - відключення живлення (основного і резервного) обов'язково
3. Вимоги щодо захищеності
3.1. Наявність захисту від несанкціонованого доступу
3.1.1. даних, параметрів налаштування та інше обов'язково
3.1.2. в апаратній частині (доступ до роз'ємів, функціональних обов'язково
модулів та інше)
3.1.3. пломбування обов'язково
3.2. В програмно-інформаційному забезпеченні (для ЗВТ
з використанням мікропроцесорів):
3.2.1. - установка паролів при параметруванні, завантаженні обов'язково
програм
3.2.2. - захист від зациклення ("watchdog") обов'язково
4. Функціональні вимоги: (для ЗВТ з використанням
мікропроцесорів та однокристальних ЕОМ)
4.1. Наявність енергонезалежного годинника обов'язково
173
4.2. Збір інформації про:
4.2.1. - стан ЗВТ обов'язково
4.2.2. - стан об'єктів вимірювань обов'язково
4.2.3. - результати вимірювань обов'язково
4.2.4. - циклічність збору (рекомендовано) 1 раз / 1 с
4.3. Передача інформації: (для ЗВТ з використанням
мікропроцесорів та однокристальні ЕОМ)
4.3.1. - комерційного обліку для АСКОЕ (рекомендовано) Циклічно 1 раз на 15 хв
або за запитом
(визначається ТЗ та
проектною
4.3.2. - показників якості електроенергії для АСКПЯЕ Циклічно 1 раз на 15 хв
(рекомендовано) або за запитом
проектною
4.3.3. - параметрів телевимірів для системи SCADA Циклічно 1 раз на 1 с або
(рекомендовано) за запитом (визначається
ТЗ та проектною
4.3.4 - стан комунікаційного обладнання (рекомендовано) Циклічно 1 раз на 1 с або
за запитом (визначається
4.3.5 - стан основного обладнання (рекомендовано) Циклічно 1 раз на 1 с або
за запитом (визначається
4.4. Передача узагальнених сигналів несправності ЗВТ
(для ЗВТ з використанням мікропроцесорів та
однокристальних ЕОМ): обов'язково
- - комерційного обліку;
- - показників якості електроенергії;
- - параметрів телевимірів;
- - стану комунікаційного обладнання;
- - стану основного обладнання
4.5. Забезпечення зберігання інформації (для ЗВТ з використанням мікропроцесорів
та однокристальні ЕОМ):
4.5.1. - стану об'єктів і засобів вимірювань (рекомендовано) 35 діб (визначається ТЗ та
проектною
4.5.2. - добових даних про тридцяти (п’ятнадцяти) хвилинні Не менше 3 років
значення комерційного обліку електроенергії (визначається ТЗ та
проектною
174
4.5.3. - даних про показники якості електроенергії в точках Не менше 3 років
комерційного обліку електроенергії (рекомендовано) (визначається ТЗ та
проектною
4.5.4. - даних параметрів телевимірів (рекомендовано) 35 діб (визначається ТЗ та
проектною
документацією особливо
для аварійних режимів)
- даних стану комунікаційного обладнання 35 діб (визначається ТЗ та
4.5.5. (рекомендовано) проектною
4.5.6. - даних стану основного обладнання (рекомендовано) 35 діб (визначається ТЗ та
проектною
4.5.7. - електроспоживання за місяць по кожному каналу і по 35 діб (визначається ТЗ та
групах (рекомендовано) проектною
4.5.8. - результатів вимірювання при відсутності живлення ні менше 1 року
(рекомендовано) (визначається ТЗ та
проектною
4.6. ЗВТ, які визначені для впровадження та експлуатації, обов'язково
повинні бути вказані в експлуатаційній документації
4.7. Підтримка двостороннього інформаційного обміну з використанням наступних
протоколів (для ЗВТ з використанням мікропроцесорів та однокристальних ЕОМ):
4.7.1. ДСТУ IEC 61850 (рекомендовано) визначається ТЗ та
проектною
документацією
4.7.2. DLMS/COSEM (для лічильників комерційного обліку визначається ТЗ та
електроенергії) (рекомендовано) проектною
4.7.3. MODBUS (ЗВТ крім комерційного обліку електроенергії) визначається ТЗ та
(рекомендовано) проектною
4.8. Наявність можливості підключення зовнішнього визначається ТЗ та
джерела сигналів точного часу (рекомендовано) проектною
4.9. Проведення автоматичної самодіагностики (для ЗВТ з Не рідше 1 разу на добу
використанням мікропроцесорів та однокристальних визначається ТЗ та
ЕОМ рекомендовано) проектною
4.10. Синхронізація часу за протоколами SNTP (NTP) або PTP визначається ТЗ та
175
5. Вимога до забезпечення єдності вимірювань
5.1. Синхронізація часу з точністю, не гірше (для ЗВТ з 100 мс
використанням мікропроцесорів та однокристальних визначається ТЗ та
ЕОМ рекомендовано) проектною
5.2. Внесення приладів в реєстр затверджених типів обов'язково
засобів вимірювальної техніки
5.3. Первинна повірка приладів обов'язково
5.4. Класи точності (невизначеність) ЗВТ визначаються обов'язково
технічною документацією на прилади (пристрої), визначається ТЗ та
державними стандартами, стандартами підприємства, проектною
іншою нормативно-технічною документацією документацією
6. Вимоги до конструктивного виконання
6.1. IР 51 (визначається ТЗ та
Виконання в корпусі зі ступенем захисту, не нижче
проектною
(рекомендовано)
6.2. Одностороннє обслуговування обов'язково
6.3. Автоматичне перемикання на резервне джерело обов'язково
живлення при зникненні основного живлення і назад
6.4. Охолодження природною конвекцією визначається ТЗ та
6.5. Наявність дисплея (рекомендовано) визначається ТЗ та
проектною
6.6. Основний інтерфейс зв'язок з автоматизованою обов'язково
системою
6.6.1. Швидкість передачі (рекомендовано) до 100 Мб (визначається
6.6.2 Наявність окремої MAC адреси на кожному з портів обов'язково
7. Вимоги з безпеки
7.1. Відповідність вимогам безпеки обов'язково
визначається ТЗ та
проектною
7.2. Відповідність вимогам пожежної безпеки
7.2.1. Застосування матеріалів, що не підтримують горіння, і обов'язково
виключення використання легкозаймистих матеріалів визначається ТЗ та
проектною
8. Вимоги в частині стійкості до зовнішніх впливів
8.1. Кліматичне виконання для установки в ЗПК, гр. 3 (визначається ТЗ та
176
8.1.2. Нижнє граничне робоче значення температури повітря: визначається ТЗ та
проектною
8.1.3. Верхнє граничне робоче значення температури повітря визначається ТЗ та
проектною
8.1.4. Відносна вологість повітря визначається ТЗ та
проектною
8.2. Кліматичне виконання для установки в КРУ гр. 5 (визначається ТЗ та
8.2.1. Нижнє граничне робоче значення температури повітря: визначається ТЗ та
проектною
8.2.2. Верхнє граничне робоче значення температури повітря визначається ТЗ та
проектною
8.2.3. Відносна вологість повітря визначається ТЗ та
проектною
9. Група механічного виконання (рекомендовано) М38 (визначається ТЗ та
проектною
9.1. Вібрація: (рекомендовано) визначається ТЗ та
- діапазон частот, Гц; проектною
- максимальна амплітуда прискорення, м/с2 документацією
9.2. Механічні удари: (рекомендовано) визначається ТЗ та
- число ударів в хвилину, уд/хв; проектною
- максимальне прискорення, м/с 2; документацією
- тривалість імпульсу, мс;
- загальне число ударів
9.3. Граничні умови транспортування, умови зберігання обов'язково
9.3.1. Нижнє граничне значення температури визначається ТЗ та

проектною
9.3.2. Верхнє граничне значення температури визначається ТЗ та

проектною
9.3.3. Атмосферний тиск, кПа визначається ТЗ та

проектною
177
9.3.4. транспортна тряска: визначається ТЗ та
- число ударів в хвилину; проектною
- максимальне прискорення; документацією
- тривалість впливу
10. Вимоги в частині електромагнітної сумісності обов'язково
Відповідність вимогам в частині електромагнітної визначається ТЗ та
сумісності повинна бути підтверджена протоколами проектною
випробувань: документацією
10.1. Порт корпусу: визначається ТЗ та

проектною
10.1.1. Стійкість до магнітного поля промислової частоти: визначається ТЗ та

- напруженість безперервного магнітного поля проектною
- напруженість короткочасного магнітного поля документацією
10.1.2. Стійкість до випромінювання радіочастотних визначається ТЗ та

електромагнітних полів проектною
10.1.3. Стійкість до електричних розрядів: визначається ТЗ та

- контактний розряд; проектною
- повітряний розряд документацією
10.1.4. Стійкість до імпульсного магнітного поля визначається ТЗ та

проектною
10.2. Сигнальні порти: обов'язково

10.2.1. Стійкість до коливальних загасаючих перешкод (КЗП). визначається ТЗ та
Локальне, польове з'єднання: проектною
Амплітуда повторюваних КЗП: документацією
- за схемою «провід-провід»;
- за схемою «провід-земля»
Амплітуда одноразових КЗП:
10.2.2. Стійкість до мікросекундних імпульсних перешкод визначається ТЗ та
великої енергії: проектною
Локальне з'єднання: документацією
- за схемою «провід - провід»;
- за схемою «провід - земля»
Польове з'єднання:
- за схемою «провід - провід»;
- за схемою «провід - земля»
178
10.2.3. Стійкість до наносекундних імпульсних перешкод: визначається ТЗ та
Локальне з'єднання; проектною
Польове з'єднання документацією
10.2.4. Стійкість до кондуктивних перешкод в смузі частот від визначається ТЗ та

150 кГц до 80 МГц проектною
10.3. Порт живлення постійним струмом обов'язково

10.3.1. - провали напруги: (рекомендовано) 30% (1с) 60% (0,1 с) 100%;
- переривання напруги: (рекомендовано) (0,5 с) визначається ТЗ та
проектною
10.3.2. Стійкість до пульсацій напруги постійного струму визначається ТЗ та
проектною
10.3.3. Стійкість до перешкод в смузі частот від 0 до 150 кГц визначається ТЗ та

проектною

великої енергії: проектною
- за схемою «провід-земля»; документацією
- за схемою «провід-провід»
10.3.5. Стійкість до наносекундних імпульсних перешкод (від визначається ТЗ та
електромеханічних пристроїв в системах проектною
електроживлення постійного і змінного струму) документацією
10.3.6. Стійкість до перешкод в смузі частот від 150 кГц до 80 визначається ТЗ та

МГц проектною
10.3.7. Стійкість до коливальних загасаючих перешкод. визначається ТЗ та

Амплітуда повторюваних КЗП: проектною
- за схемою «провід-провід»; документацією
Амплітуда одноразових КЗП:
10.4. Порт живлення змінним струмом обов'язково
10.4.1. - провали напруги (рекомендовано); 100% (5 періодів)
- переривання напруги (рекомендовано) 30% (50 періодів)
60% (1 період)
визначається ТЗ та
проектною
179
10.4.2. Живлення змінним струмом. визначається ТЗ та
Стійкість до гармонік, інтергармонік, сигналів систем проектною
телеуправління і сигналізації в напрузі мережі змінного документацією
струму;
Стійкість до коливань напруги
Стійкість до динамічних змін напруги електроживлення визначається ТЗ та
проектною
10.4.3. Стійкість до змін частоти живлення в мережі змінного
струму
10.4.4. Стійкість до кондуктивних перешкод в смузі частот від визначається ТЗ та
150 кГц до 80 МГц проектною
10.4.5. Стійкість до коливальних загасаючих перешкод. визначається ТЗ та

Амплітуда повторюваних перешкод: проектною
Амплітуда одноразових перешкод:
10.4.6. Стійкість до наносекундних імпульсних перешкод визначається ТЗ та
проектною

великої енергії (від струмів блискавки): проектною
11 Вимоги до надійності обов'язково
11.1 Напрацювання на відмову (рекомендовано) Не менше 50000 год.
проектною
11.2 Середній час відновлення (рекомендовано) 24 години (визначається
11.3 Термін служби, не менше (рекомендовано) 15 років (визначається ТЗ
та проектною
11.4 Міжповірочний інтервал, не менше (рекомендовано) 10 років (визначається ТЗ
та проектною
12. Завадоемісія (рекомендовано); визначається ТЗ та
Радіоперешкоди від обладнання. проектною
180
13. Вимога до мови подання інформації (рекомендовано) Документація на
пристрій, написи на
пристрої, людино-
машинний інтерфейс
повинні бути виконані
українською мовою.
14. Маркування Виріб повинен мати
маркування
15. Вимоги до заводу-виробника Наявність сертифікатів на
продукцію
16. Вимоги до сервісних центрів Наявність сервісних
центрів
Примітка 1. Значення параметрів, які різняться від рекомендованих в таблиці 1, повинні мати
обґрунтування їх застосування. На період до приведення ЗВТ у відповідність до зазначених
вимог їх експлуатація здійснюється за існуючою схемою. Для експлуатації аналогових ЗВТ
повинні бути встановлені перетворювачі сигналів у цифрові.
181
ДОДАТОК Б
(довідковий)
БІБЛІОГРАФІЯ
ISO/IEC 27019: 2017 Information technology – Security techniques –
Information security controls for the energy utility industry (Інформаційні
технології. Методи захисту. Засоби контролю за інформаційною безпекою
енергосистем загального призначення)
IEC 61158-1(2019) Industrial communication networks – Fieldbus
specifications - Part 1: Overview and guidance for the IEC 61158 and IEC 61784 series
(Промислові мережі. Специфікації польових шин. Частина 1. Огляд та
керівництво для серій стандартів IEC 61158 та IEC 61784)
IEC 62439-3:2016 Industrial communication networks – High availability
automation networks – Part 3: Parallel Redundancy Protocol (PRP) and
Highavailability Seamless Redundancy (HSR) (Промислові мережі зв’язку. Мережі з
високою готовністю до автоматичної обробки – Частина 3: Нова концепція
паралельного та кільцевого резервування)
Military Handbook MIL-HDBK-217F (Військовий довідник прогнозування
надійності електронного обладнання). Стандарт США, 1995
ITU-Т М.3010 Международний союз электросвязи, сектор стандартизации
электросвязи. Серия М: Управление электросвязью, включая СУЭ и техническое
обслуживание сетей. Общая информационная модель сети. Рекомендации,
2005
ITU-Т М.3060/Y.2401 Международний союз электросвязи, сектор
стандартизации электросвязи. Серия М: Управление электросвязью, включая
СУЭ и техническое обслуживание сетей. Серия Y: Глобальная информационная
инфраструктура, аспекты межсетевого протокола и сети последующих
182
поколений. Принципы управления сетями последующих поколений.
Рекомендации, 2006
IEC 60044-7:1999. Instrument transformers - Part 7: Electronic voltage
transformers (Трансформатори вимірювальні. Частина 7. Електронні
трансформатори напруги)
IEC 60044-8. First edition. 2002-07. Instrument transformers – Part 8:
Electronic current transformers (Трансформатори вимірювальні. Частина 8.
Електронні трансформатори струму)
IEEE C37.111-1999 - IEEE Standard Common Format for Transient Data
Exchange (COMTRADE) for Power Systems (Стандартний загальний формат IEEE
для перехідного обміну даними (COMTRADE) для енергетичних систем)
IEEE 1588-2008 - IEEE Standard for a Precision Clock Synchronization Protocol
for Networked Measurement and Control Systems (Стандарт IEEE для протоколу
точної синхронізації годинника для мережевих систем вимірювання та
управління)
IEEE Std C37.1 Standard for SCADA and Automation System (Стандарт IEEE
для SCADA та Системи автоматизації)
IEEE 802.1w−2001 IEEE Standard for Information Technology -
Telecommunications and Information Exchange Between Systems - Local and
Metropolitan Area Networks - Common Specifications (Стандарт IEEE для
інформаційних технологій - Телекомунікації та обмін інформацією між
системами – Мережі локальні та мегаполісів - Загальні технічні характеристики)
IEEE 802.1D−2004 IEEE Standard for Local and metropolitan area networks:
Media Access Control (MAC) Bridges (Стандарт IEEE для місцевих та мегаполісних
мереж: мости контролю доступу до медіа (MAC)
IEEE 1613-2009 - IEEE Standard Environmental and Testing Requirements for
Communications Networking Devices Installed in Electric Power Substations
183
(Стандартні вимоги IEEE до навколишнього середовища та випробувань для
комунікаційних мережевих пристроїв, встановлених на підстанціях
електроенергетики)
HD 620 S2:2010 Distribution cables with extruded insulation for rated voltages
from 3,6/6 (7,2) kV up to and including 20,8/36 (42) kV (Розподільні кабелі з
екструдованої ізоляцією на номінальну напругу від 3,6 / 6 (7,2) кВ до і
включаючи 20,8 / 36 (42) кВ)
HD 632 S2:2008 Power cables with extruded insulation and their accessories
for rated voltages above 36 kV (Um = 42 kV) up to 150 kV (Um = 170 kV) (Кабелі з
екструдованою ізоляцією силові та арматура до них на номінальну напругу
понад 36 кВ (Um = 42 кВ) до 150 кВ (Um = 170 кВ) включно)
КНД 45-112-99 Правила технічної експлуатації первинної мережі ЄНСЗ.
Частина третя. Правила технічної експлуатації лінійних споруд первинної мережі
РД 50-34.698-90 Автоматизированные системы. Требования к содержанию
документов (Автоматизовані системи. Вимоги до змісту документів)
184

СОУ НЕК 20.261:2021

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

СОУ НЕК 20.261:2021

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО

«НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО»

ТЕХНІЧНА ПОЛІТИКА НЕК «УКРЕНЕРГО»

СОУ НЕК 20.261:2021

1 ЗАМОВЛЕНО: НЕК «УКРЕНЕРГО»

2 РОЗРОБЛЕНО: НЕК «УКРЕНЕРГО»

3 РОЗРОБНИКИ: О. Брехт (керівник розробки), М. Бєлкін, З. Буцьо,

4 ВНЕСЕНО: Виробничо-технічний відділ

5 ПОГОДЖЕНО: Начальник Департаменту експлуатації – Головний

6 ЗАТВЕРДЖЕНО ТА Протокол засідання правління НЕК «Укренерго»

НАДАНО ЧИННОСТІ: від 04.01.2021 № 01/2021

7 НА ЗАМІНУ СОУ НЕК 20.261:2019

8 ТЕРМІН ПЕРЕВІРКИ: 2021 р.

Право власності на цей документ належить НЕК «УКРЕНЕРГО».

2 Нормативні посилання ………………………………………………………..……………….……… 4

3 Терміни та визначення понять, позначення та скорочення …….…………....... 14

4 Основні цілі та завдання технічної політики…………………..…………...……………. 29

5 Технічна політика при плануванні нових об’єктів, реконструкції та

ТЕХНІЧНА ПОЛІТИКА НЕК «УКРЕНЕРГО»

Чинний від 04.01.2021

1.1 Стандарт підприємства «Технічна політика НЕК «УКРЕНЕРГО» у сфері

Примітка. Чинні документи, на які є посилання, треба застосовувати охоплюючи

3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ, ПОЗНАЧЕННЯ ТА СКОРОЧЕННЯ

Для визначення обов’язковості виконання технічних вимог у цьому

АВР – автоматичне включення резерву;

АЕС – атомна електростанція;

АЛАР – автоматика ліквідації асинхронного режиму;

АОЗН – автоматика обмеження зниження напруги;

АОПН – автоматика обмеження підвищення напруги;

АПВ – автоматичне повторне включення;

АРМ – автоматизоване робоче місце;

АСК – автоматизована система керування;

АСКПЯЕ – автоматизована система контролю показників якості

АСОЕ – автоматизована система обліку електроенергії;

АСКТП – автоматизована система керування технологічними процесами

АУВ – Автоматичне управління вимикачами

ВМП – визначення місця пошкодження

ВІК – вимірювально-інформаційний комплекс;

ВОЛЗ – волоконно-оптична лінія зв’язку;

ВЧКЗ – високочастотний канал зв’язку;

ГЗТ – грозозахисний трос:

ГЩК – головний щит керування;

ДЕС – дизельна електрична станція;

ДФЗ – диференційно-фазний захист;

ДЗШ – диференційний захист шин;

ЕМС – електромагнітна сумісність;

ЗВТ – засоби вимірювальної техніки;

ЗДУ – засоби диспетчерського (оперативно-технологічного)

ЗІП – запасні частини і прилади;

ЗПП – зарядно-підзарядний пристрій;

ЗПК – закритий пункт керування;

ЗРУ – закрита розподільча установка;

ККД – коефіцієнт корисної дії;

ККО − Кодекс комерційного обліку;

КМУ – Кабінет Міністрів України;

КЛ – кабельна лінія електропередачі;

КРУЕ – комплектна розподільна установка елегазова;

ЛЕП – лінія електропередачі;

ММЕМ – магістральні і міждержавні електричні мережі;

НТР – науково-технічна рада;

ОАПВ – однофазне автоматичне повторне включення;

ОВНС – оцінка впливів навколишнього середовища;

ОЕС – об’єднана електроенергетична система;

ОПН – обмежувач перенапруги нелінійний;