НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ДСТУ EN 1317-2:2018
(EN 1317-2:2010, IDT)

ДОРОЖНІ СТРИМУВАЛЬНІ СИСТЕМИ

Частина 2. Класи експлуатаційних характеристик,
критерії прийнятності ударних випробувань
і методи випробування огороджень
бар’єрного та парапетного типів

Відповідає офіційному тексту

З питань придбання офіційного видання

звертайтесь до національного органу стандартизації
(ДП "УкрНДНЦ" http://uas.org.ua)
ДСТУ EN 1317-2:2018

ПЕРЕДМОВА

1 РОЗРОБЛЕНО: Технічний комітет стандартизації «Автомобільні дороги і транспортні споруди» (ТК 307),
Державне підприємство «Державний дорожній науково-дослідний інститут імені М. П. Шульгіна»
(ДП «ДерждорНДІ»)
2 ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Державного підприємства «Український науково-
дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ»)
від 15 листопада 2018 р. № 419 з 2020–01–01
3 Національний стандарт відповідає EN 1317-2:2010 Road restraint systems — Part 2: Performance
classes, impact test acceptance criteria and test methods for safety barriers including vehicle parapets
(Дорожні стримувальні системи. Частина 2. Класи експлуатаційних характеристик, критерії прийнятності
ударних випробувань і методи випробування огороджень бар’єрного та парапетного типів) і внесений
з дозволу СEN, Rue de la Science 23 B-1040 Brusels, Belgium. Усі права щодо використання європей-
ських стандартів у будь-якій формі й будь-яким способом залишаються за СEN
Ступінь відповідності — ідентичний (IDT)
Переклад з англійської (en)
4 Цей стандарт розроблено згідно з правилами, установленими в національній стандартизації України
5 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ

Право власності на цей національний стандарт належить державі.

Заборонено повністю чи частково видавати, відтворювати
задля розповсюдження і розповсюджувати як офіційне видання
цей національний стандарт або його частини на будь-яких носіях інформації
без дозволу ДП «УкрНДНЦ» чи уповноваженої ним особи
ДП «УкрНДНЦ», 2021

II
 ДСТУ EN 1317-2:2018

ЗМІСТ
С.
Національний вступ ................................................................................................................................... IV
1 Сфера застосування.................................................................................................................................1
2 Нормативні посилання .............................................................................................................................1
3 Рівні ефективності ....................................................................................................................................1
3.1 Загальні положення............................................................................................................................1
3.2 Рівні стримування...............................................................................................................................2
3.3 Тяжкість удару.....................................................................................................................................3
3.4 Положення манекена .........................................................................................................................3
3.5 Деформація стримувальної системи ................................................................................................3
3.6 Комбіновані парапетні огородження .................................................................................................6
4 Критерії прийнятності ударних випробувань ..........................................................................................6
4.1 Загальні положення............................................................................................................................6
4.2 Поведінка огородження .....................................................................................................................7
4.3 Поведінка випробувального транспортного засобу .........................................................................7
4.4 Індекси рівня небезпеки .....................................................................................................................8
4.5 Деформація випробувального транспортного засобу .....................................................................8
4.6 Деформація огородження ..................................................................................................................8
4.7 Випробування для системно випробовуваних огороджень (сукупності огороджень) ...................8
5 Методи випробувань.................................................................................................................................9
5.1 Випробувальний майданчик ..............................................................................................................9
5.2 Випробувальні транспортні засоби ...................................................................................................9
5.3 Огородження .......................................................................................................................................9
5.3.1 Загальні положення ..................................................................................................................9
5.3.2 Встановлення ............................................................................................................................9
5.3.3 Положення точки удару ............................................................................................................9
5.4 Похибки та граничні відхили швидкості під час удару і кута удару...............................................10
5.4.1 Швидкість під час удару транспортним засобом ..................................................................10
5.4.2 Кут удару транспортним засобом ..........................................................................................10
5.4.3 Граничні відхили швидкості під час удару і кута удару.........................................................10
5.5 Контрольно-вимірювальні прилади.................................................................................................10
5.6 Фотоматеріали ..................................................................................................................................10
6 Протокол випробування .........................................................................................................................11
Додаток А (обов’язковий) Детальний шаблон протоколу випробування ...............................................12
Додаток B (довідковий) Критерії оцінювання достатності довжини огородження ................................17
Додаток C (довідковий) Бібліографія .......................................................................................................18

III
ДСТУ EN 1317-2:2018

НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

Цей національний стандарт ДСТУ EN 1317-2:2018 (EN 1317-1:2010, IDT) «Дорожні стримувальні
системи. Частина 2. Класи експлуатаційних характеристик, критерії прийнятності ударних випробувань
і методи випробування огороджень бар’єрного та парапетного типів», прийнятий методом перекладу,
ідентичний щодо EN 1317-2:2010 (версія en) «Road restraint systems — Part 2: Performance classes,
impact test acceptance criteria and test methods for safety barriers including vehicle parapets».
Технічний комітет, відповідальний за цей стандарт в Україні, — ТК 307 «Автомобільні дороги
і транспортні споруди».
У цьому національному стандарті зазначено вимоги, які відповідають законодавству України.
До стандарту внесено такі редакційні зміни:
— слова «цей документ», «цей європейський стандарт» замінено на «цей стандарт»;
— структурні елементи стандарту: «Титульний аркуш», назву, «Передмову», «Національний вступ»,
першу сторінку та «Бібліографічні дані» — оформлено згідно з вимогами національної стандарти-
зації України;
— у розділі 2 та в «Бібліографії» наведено «Національне пояснення», виділене рамкою;
— вилучено «Вступ» та «Передмову» до EN 1317-2:2010 як такі, що безпосередньо не стосуються
технічного змісту цього стандарту.
Копії нормативних документів, посилання на які є в цьому стандарті, можна отримати в Національному
фонді нормативних документів.

IV
 ДСТУ EN 1317-2:2018

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ДОРОЖНІ СТРИМУВАЛЬНІ СИСТЕМИ

Частина 2. Класи експлуатаційних характеристик, критерії прийнятності
ударних випробувань і методи випробування огороджень
бар’єрного та парапетного типів

RoaD RESTRaINT SySTEmS

Part 2. Performance classes, impact test acceptance criteria and test methods
for safety barriers including vehicle parapets

Чинний від 2020–01–01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
Цей стандарт установлює вимоги до ударних характеристик огороджень бар’єрного та парапетного
типів, класів стримувальної здатності, робочої ширини, проникнення транспортного засобу й рівнів
небезпеки удару.
Примітка. Цей стандарт треба розглядати в комплексі з EN 1317-1. Обидва ці стандарти підтримують EN 1317-5.

Зміни, внесені до цього стандарту, не змінюють критеріїв випробування, як передбачено в Za.3

EN 1317-5:2007 + a1:2008.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
Наведені нижче нормативні документи необхідні для застосування цього стандарту. У разі датованих
посилань застосовують тільки наведені видання. У разі недатованих посилань потрібно користуватись
останнім виданням нормативних документів (разом зі змінами).
EN 1317-1:2010 Road restraint systems — Part 1: Terminology and general criteria for test methods
prEN 1317-6 Road restraint systems — Pedestrian restraint systems — Part 6: Pedestrian parapets.
НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ
EN 1317-1:2010 Дорожні стримувальні системи. Частина 1. Терміни та загальні методи випробування
prEN 1317-6 Дорожні стримувальні системи. Стримувальні системи для пішоходів. Частина 6.
Пішохідні огородження.

3 РІВНІ ЕФЕКТИВНОСТІ
3.1 Загальні положення
Огородження бар’єрного та парапетного типів мають відповідати вимогам 3.2, 3.3 і 3.5 під час
випробування відповідно до параметрів, визначених у таблиці 1.
Характеристики автомобіля та відхилення — згідно з EN 1317-1.

1
ДСТУ EN 1317-2:2018

Таблиця 1 — Параметри ударних випробувань

Швидкість під час удару, Кут удару, Повна маса,
Випробування Тип транспортного засобу
км/год град кг
TB 11 100 20 900 Легковий автомобіль
TB 21 80 8 1 300 Легковий автомобіль
TB 22 80 15 1 300 Легковий автомобіль
TB 31 80 20 1 500 Легковий автомобіль
TB 32 110 20 1 500 Легковий автомобіль
TB 41 70 8 10 000 Вантажний автомобіль
TB 42 70 15 10 000 Вантажний автомобіль
TB 51 70 20 13 000 Автобус
TB 61 80 20 16 000 Вантажний автомобіль
TB 71 65 20 30 000 Вантажний автомобіль
TB 81 65 20 38 000 Автопоїзд

3.2 Рівні стримування

Рівні стримування огороджень бар’єрного та парапетного типів мають відповідати вимогам
таблиці 2 під час випробувань відповідно до параметрів, наведених у таблиці 1.

Таблиця 2 — Рівні стримування

Рівні стримування Приймальні випробування

Т1 TB 21

З малим кутом удару Т2 TB 22

Т3 TB 41 та TB 21

N1 TB 31
Нормальний
N2 TB 32 та TB 11

H1 TB 42 та TB 11

L1 TB 42, TB 32 та TB 11

H2 TB 51 та TB 11
Високий
L2 TB 51, TB 32 та TB 11

H3 TB 61 та TB 11

L3 TB 61, TB 32 та TB 11

H4a TB 71 та TB 11
H4b TB 81 та TB 11
Найвищий
L4a TB 71, TB 32 та TB 11
L4b TB 81, TB 32 та TB 11
Примітка 1. Рівні стримування з малим кутом удару може бути використано лише для тимчасових огороджень. Ці огородження
може бути перевірено також і на вищі рівні стримування.
Примітка 2. Огородження, успішно випробуване на певний рівень стримування, вважають таким, що відповідає вимогам
до будь-якого нижчого рівня, за винятком того, що N1 та N2 не охоплюють T3, рівні H не охоплюють рівнів L, а рівні H1, Н2, Н3,
H4a та H4b не охоплюють N2.
Примітка 3. Оскільки випробування й удосконалення бар’єрних огороджень найвищого рівня стримування в різних країнах
відбувалися з використанням суттєво різних видів вантажних автомобілів, наразі стандарт містить як випробування TB 71, так і TB 81.
Рівні стримування H4a та H4b, а також L4a та L4b не треба розглядати як еквівалентні, між ними немає будь-якої залежності.
Примітка 4. Характеристики рівнів стримування L розширено для відповідності рівням H додаванням випробування ТВ 32.

2
 ДСТУ EN 1317-2:2018

Для оцінювання стримувальної здатності огородження для рівнів T3, N2, H1, H2, H3, H4a, H4b,
L1, L2, L3, L4a та L4b потрібно виконати два різних випробування:
а) випробування на максимальний рівень стримування для конкретного огородження;
b) випробування з використанням легкових автомобілів, щоб переконатися, що досягнення макси-
мального рівня стримування сумісне з безпекою для деяких автомобілів.
3.3 Тяжкість удару
Для автомобілів потрібно проводити оцінювання впливу на водія та пасажирів тяжкості удару
за індексами aSI та THIV (таблиця 3).
Визначення цих індексів наведено в EN 1317-1:2010.
У таблиці 3 подано три рівні тяжкості удару (А, В та С) залежно від значень aSI та THIV.
Рівень тяжкості удару А забезпечує водієві та пасажирам автомобіля, який виїхав за межі дороги,
вищий рівень безпеки, ніж рівень B, а рівень B — вищий, ніж рівень С.
Результати випробувань, проведених згідно з 6.3 EN 1317-1:2010, необхідно порівняти зі значеннями
з таблиці 3.

Таблиця 3 — Рівні тяжкості удару

Рівень тяжкості удару Значення індексів
А aSI ≤ 1,0
В aSI ≤ 1,4 та THIV ≤ 33 км/год
С aSI ≤ 1,9

3.4 Положення манекена

Манекен (aTD), за потреби згідно з EN 1317-1, має бути розташовано на передньому сидінні авто-
мобіля з боку удару та закріплено за допомогою постійного паска безпеки.
3.5 Деформація стримувальної системи
Деформація огороджень під час ударних випробувань характеризується динамічним прогином,
робочою шириною та проникненням транспортного засобу (рисунок 1).

Dm Dm

Wm Wm

а) b)

Dm Dm

Wm Wm

c) d)

Рисунок 1 — Динамічний прогин (Dm), робоча ширина (Wm) та проникнення транспортного засобу (VIm)

3
ДСТУ EN 1317-2:2018

4,0 м
1
1

Dm Dm
Wm Wm
VIm VIm

e) f)

Wm

Dm

g)

Умовна познака:
1 — платформа.

Рисунок 1, аркуш 2

Точність вимірювання динамічного прогину та робочої ширини має становити 10 %, але не менше
ніж 0,1 м.
Виміри потрібно фіксувати в метрах, щонайменше до двох знаків після коми та округлені до однієї
десятої, тобто 0,64 = 0,6; 0,65 = 0,7.
Округлене значення робочої ширини не може бути меншим за ширину огородження. У подібних
випадках необхідно округлювати вгору, наприклад, якщо ширина огородження становить 0,63 м, а нор-
малізована ширина становить 0,64 м, то округлена ширина становитиме 0,7 м.
Динамічний прогин (Dm) — максимальне бічне динамічне зміщення будь-якої точки робочої поверхні
огородження.
Робоча ширина (Wm) — максимальна відстань між будь-якою частиною огородження на недефор-
мованій робочій поверхні та максимальним динамічним зміщенням будь-якої частини огородження.
Якщо кузов автомобіля деформується навколо дорожньої стримувальної системи так, що її не можна
буде використати для вимірювання робочої ширини, як альтернативу треба брати максимальне бічне
положення будь-якої частини транспортного засобу (рисунок 1, d).
Проникнення (VIm) вантажного автомобіля (HGV) — його максимальне динамічне бічне положення
відносно недеформованої робочої поверхні огородження, яке визначають за допомогою високошвидкісного
фотографування або відеозапису, з урахуванням умовного навантаження, що має ширину й довжину
платформи як у транспортного засобу та загальну висоту 4 м. Проникнення визначають вимірюванням

4
 ДСТУ EN 1317-2:2018

положення й кута нахилу платформи транспортного засобу, припустивши, що умовне навантаження

залишається недеформованим і прямокутним відносно платформи транспортного засобу або за допомогою
випробувань з використанням транспортних засобів, які відповідають умовному навантаженню.
Проникнення (VIm) автобуса — його максимальне динамічне бічне положення, яке визначають
за допомогою високошвидкісного фотографування або відеозапису.
Деформація стримувальної системи має відповідати вимогам таблиць 4 та 5.
Фактичні й нормалізовані значення динамічного прогину, робочої ширини та проникнення транспорт-
ного засобу має бути зафіксовано в протоколі випробувань.
2
M t ⋅ (V t ⋅ sinα t )
D= Dm ⋅ 2 — нормалізований динамічний прогин, м;
M m ⋅ (Vm ⋅ sinα m )
N

 M t ⋅ (V t ⋅ sinα t )
2 
W N =W U + (W m − W U ) ⋅ 
 M m ⋅ (Vm ⋅ sinα m )
2  — нормалізована робоча ширина, м;
 

2
M t ⋅ (V t ⋅ sinα t )
VI= VI m ⋅ 2 — нормалізоване проникнення, м,
M m ⋅ (Vm ⋅ sinα m )
N

де Dm — фактичний максимальний динамічний прогин, м;

Wm — робоча ширина, м;
WU — фактична ширина недеформованого огородження;
VIm — фактичне проникнення автомобіля, м;
Mt — повна маса згідно з таблицею 1, кг;
Vt — швидкість під час удару згідно з таблицею 1, м/с;
αt — кут удару згідно з таблицею 1, o;
Мm — фактична повна маса, кг;
Vm — фактична швидкість під час удару, м/с;
αm — фактичний кут удару, o.
З урахуванням наведеної вище процедури нормалізований динамічний прогин та нормалізовану
робочу ширину потрібно визначати за результатами проведених випробувань або інших випробувань,
проведених до набуття чинності цим стандартом, за умови, що методи збирання даних відповідають
вимогам цього стандарту.
При цьому проникнення транспортного засобу має бути оцінено за допомогою високошвидкісного
фотографування або відеозаписів, а потім нормалізовано з використанням фактичних даних.
Точність вимірювань проникнення транспортного засобу має становити ±0,2 м.

Таблиця 4 — Рівні нормалізованої робочої ширини

Клас рівня нормалізованої робочої ширини Рівень нормалізованої робочої ширини, м

W1 WN ≤ 0,6
W2 WN ≤ 0,8
W3 WN ≤ 1,0
W4 WN ≤ 1,3
W5 WN ≤ 1,7
W6 WN ≤ 2,1
W7 WN ≤ 2,5
W8 WN ≤ 3,5
Примітка 1. Допустимо застосовувати клас рівня нормалізованої робочої ширини, менший за W1.
Примітка 2. Динамічний відхил, робоча ширина та проникнення транспортного засобу дають можливість визначити умови
для встановлення огородження, а також визначити відстань до перешкоди, щоб огородження виконувало свої функції.
Примітка 3. Деформація залежить як від типу огородження, так і від умов ударних випробувань.

5
ДСТУ EN 1317-2:2018

Таблиця 5 — Рівні нормалізованого проникнення транспортного засобу

Клас рівня нормалізованого проникнення Рівень нормалізованого проникнення
транспортного засобу транспортного засобу, м
VI1 VIN ≤ 0,6
VI2 VIN ≤ 0,8
VI3 VIN ≤ 1,0
VI4 VIN ≤ 1,3
VI5 VIN ≤ 1,7
VI6 VIN ≤ 2,1
VI7 VIN ≤ 2,5
VI8 VIN ≤ 3,5
VI9 VIN > 3,5
Примітка 1. Допустимо застосовувати клас рівня нормалізованого проникнення транспортного засобу, менший за VI1.
Примітка 2. Динамічний відхил, робоча ширина та проникнення транспортного засобу дають можливість визначити умови
для встановлення огородження, а також визначити відстань до перешкоди, щоб огородження виконувало свої функції.

3.6 Комбіновані парапетні огородження

Якщо комбіноване парапетне огородження використовують для стримування пішоходів, воно має
також відповідати вимогам prEN 1317-6.

4 КРИТЕРІЇ ПРИЙНЯТНОСТІ УДАРНИХ ВИПРОБУВАНЬ

4.1 Загальні положення
Після проведення випробувань відповідно до параметрів ударних випробувань, наведених
у таблиці 1, огородження бар’єрного та парапетного типів мають відповідати вимогам 3.3, 3.5, 4.2 та 4.6,
а випробувальний транспортний засіб — вимогам 4.3, 4.4 та 4.5.
Параметри випробувань як функція від рівня стримування, за якими оцінюють критерії прийнятності,
наведено в таблиці 6.
Якщо під час випробувань після основного удару відбуваються подальші зіткнення транспортного
засобу з огородженням, то цих зіткнень не враховують для оцінювання характеристик або приймання.
Таблиця 6 — Параметри випробувань огороджень
Параметри
Рівень
стримування поведінка огородження рівень тяжкості деформація транспортного деформація
і транспортного засобу удару aSI-THIV засобу (VCDI) огородження
T1 TB 21 TB 21 TB 21 TB 21
T2 TB 22 TB 22 TB 22 TB 22
T3 TB 41 + TB 21 TB 21 TB 21 TB 41 + TB 21
N1 TB 31 TB 31 TB 31 TB 31
N2 TB 32 + TB 11 TB 32 + TB 11a TB 32 + TB 11 TB 32 + TB 11
H1 TB 42 + TB 11 TB 11 TB 11 TB 42 +TB 11
H2 TB 51 + TB 11 TB 11 TB 11 TB 51 + TB 11
H3 TB 61 + TB 11 TB 11 TB 11 TB 61 + TB 11
H4a TB 71 + TB 11 TB 11 TB 11 TB 71 + TB 11
H4b TB 81 + TB 11 TB 11 TB 11 TB 81 + TB 11
L1 TB 42 + TB 32 + TB 11 TB 32 + TB 11a TB 32 + TB 11 TB 42 + TB 32 + TB 11
L2 TB 51 + TB 32 + TB 11 TB 32 + TB 11a TB 32 + TB 11 TB 51 + TB 32 + TB 11
L3 TB 61 + TB 32 + TB 11 TB 32 + TB 11a TB 32 + TB 11 TB 61 + TB 32 + TB 11
L4a TB 71 + TB 32 + TB 11 TB 32 + TB 11a TB 32 + TB 11 TB 71 + TB 32 + TB 11
L4b TB 81 + TB 32 + TB 11 TB 32 + TB 11a TB 32 + TB 11 TB 81 + TB 32 + TB 11
Примітка. VCDI не є критерієм прийнятності.
a
Рівень тяжкості удару визначається найбільшим з отриманих значень; усі результати випробувань має бути записано
до протоколу випробування згідно з додатком А.

Усі параметри таблиці 6 має бути подано у звіті й для визначення класів потрібно використовувати
найгірший випадок.

6
 ДСТУ EN 1317-2:2018

4.2 Поведінка огородження

Огородження бар’єрного та парапетного типів повинні стримати транспортний засіб, при цьому
жодний з основних поздовжніх елементів не повинен бути повністю розірваним.
Інформацію про кількість, розмір та розташування всіх повністю відокремлених частин огородження
масою понад 2 кг має бути занесено до протоколу випробувань. Цю інформацію може бути використано
для визначення місць, де огородження з відокремлюваними частинами не може бути використано,
оскільки становлять небезпеку для людей, які перебувають за огородженням.
Елементи огороджень бар’єрного та парапетного типів не повинні проникати в салон автомобіля.
Деформації або проникнення в салоні автомобіля, які можуть призвести до серйозних травм,
не допустимо.
Фундамент, анкери та кріплення потрібно виконувати відповідно до проектної документації.
Примітка. Поведінка фундаментів, анкерів та кріплень може значно впливати на характеристики огороджень бар’єрного та парапет-
ного типів. Якщо анкери закладають у ґрунт, то випробовувану ділянку огородження має бути також змонтовано на ґрунті відповідно
до вимог проектної документації. Якщо огородження призначено для встановлення на мосту або на підпірній стінці, то несійна здатність
опорної поверхні та міцність анкерів не повинна бути меншою за вимоги проектної документації.

4.3 Поведінка випробувального транспортного засобу

У момент удару та після нього допустимо повне проходження не більше ніж одного колеса транспорт-
ного засобу над або під огородженням.
У момент удару та після нього транспортний засіб не повинен перекидатися повністю або на бік.
Під час випробувань з використанням вантажних автомобілів та автобусів до моменту, коли колеса
транспортного засобу залишать зону вибігу, може відділитися або вилитися не більше ніж 5 % маси баласту.
Після удару шини транспортного засобу не повинні перетнути лінію, паралельну лінії початкового
положення робочої поверхні огородження, розташовану на відстані А плюс ширина транспортного засобу
плюс 16 % довжини транспортного засобу в межах ділянки B від останньої (а саме найближчої до кінця
огородження в напрямку руху) точки Р, де останнє з коліс транспортного засобу повторно перетинає
лінію початкового положення робочої поверхні огородження після первинного удару (рисунок 2).
Для легкових автомобілів та інших транспортних засобів, вказаних у таблиці 1, відстані А і В повинні
відповідати наведеним у таблиці 7.
Таблиця 7 — Параметри зони вибігу
Тип транспортного засобу А, м В, м
Легковий автомобіль 2,2 10
Інші транспортні засоби 4,4 20

5
6
1

B 2
4

Умовні познаки:
1 — «пройшов випробування»;
2 — «не пройшов випробування»;
3 — сліди шин;
4 — межа зони вибігу;
5 — А + ширина автомобіля + 16 % довжини автомобіля;
6 — початкове положення робочої поверхні огородження;
7 — точка Р;
8 — огородження, викривлене внаслідок удару;
B — відстань від останньої (а саме найближчої до кінця огородження в напрямку руху) точки Р.

Рисунок 2 — Траєкторії зони вибігу

7
ДСТУ EN 1317-2:2018

Рисунок 2, аркуш 2

4.4 Індекси рівня небезпеки

Індекси рівня небезпеки aSI та THIV має бути визначено з використанням контрольно-вимірю-
вальних приладів у транспортному засобі згідно з EN 1317-1. Значення цих індексів має бути наведено
в протоколі випробувань.
Індекси рівня небезпеки має бути визначено під час усіх випробувань з легковими автомобілями.
4.5 Деформація випробувального транспортного засобу
Деформацію салону транспортного засобу має бути визначено під час усіх випробувань з вико-
ристанням легкових автомобілів згідно з EN 1317-1 та записано у вигляді індексу деформації салону
транспортного засобу (VCDI).
4.6 Деформація огородження
У протоколі випробувань (додаток a) вказують фактичні та нормалізовані значення динамічного
прогину й робочої ширини разом з відповідними їм рівнями. Під час випробувань з використанням
вантажних автомобілів та автобусів у протоколі випробувань також вказують проникнення транспортного
засобу.
4.7 Випробування для системно випробовуваних огороджень (сукупності огороджень)
З одного основного огородження може бути утворено сукупність огороджень. Основне огородження
повинно задовольняти вимоги до рівня стримування. Основне огородження повинно мати найменшу
робочу ширину (для встановлення найвищого рівня стримування) та найвищий рівень тяжкості удару
в сукупності огороджень. Сукупність огороджень може охоплювати різні рівні стримування та/або робочої
ширини. Сукупність огороджень утворюють для уникання подальших випробувань TB32 (для рівнів
від L1 до L4B), а також TB11 або ТВ21 (лише для рівня T3). Кожне огородження в сукупності має бути
принаймні один раз випробуване з використанням найважчого для цього рівня стримування транспортного
засобу. Це визначає класи рівнів стримування та робочої ширини для огородження в сукупності.
Рівень тяжкості удару для кожного огородження в сукупності визначають за результатами випро-
бувань основного огородження.

8
 ДСТУ EN 1317-2:2018

Сукупність огороджень може бути утворено в трьох випадках:

а) з огороджень, які складають з одного або кількох поздовжніх елементів з однаковим поперечним
перерізом та з різним кроком стояків або проміжних кріплень до поверхні землі;
b) з окремо встановлених огороджень, які відрізняються лише довжиною;
c) з огороджень зі збільшеною висотою та додатковими елементами, якщо під час випробування TB11
з транспортним засобом контактують однакові елементи огородження.
Сукупність огороджень:
d) складають з однакових компонентів, за винятком додаткових деталей;
e) має спільну назву;
f) має однаковий робочий механізм як для конструкції загалом, так і для компонентів.
Усі інші випадки потрібно розглядати як модифікування огороджень.

5 МЕТОДИ ВИПРОБУВАННЯ
5.1 Випробувальний майданчик
Випробувальний майданчик повинен відповідати вимогам 5.1EN 1317-1.
5.2 Випробувальні транспортні засоби
Випробувальні транспортні засоби повинні відповідати вимогам 5.2 EN 1317-1.
5.3 Огородження
5.3.1 Загальні положення
Детальний опис і технічні вимоги до випробовуваного огородження має бути внесено до протоколу
випробувань для забезпечення перевірки відповідності встановленого огородження вимогам випробувань.
Технічні вимоги повинні містити посилання на вимоги до характеристик фундаменту, а для огороджень
парапетного типу — посилання на вимоги до анкерних кріплень.
5.3.2 Встановлення
Довжина випробовуваного огородження має бути достатньою, щоб продемонструвати всі робочі
характеристики ділянки огородження більшої довжини. Достатність довжини випробовуваного
огородження перевіряють за процедурою, наведеною в додатку В, після завершення випробувань.
Довжину випробовуваного огородження має визначити виробник до початку випробувань так, щоб
продемонструвати максимальну тяжкість удару під час випробування з використанням легкового
автомобіля та максимальний динамічний відхил під час випробування з використанням вантаж-
ного автомобіля.
Кінцеві елементи (наприклад, кінцеві анкери) має бути влаштовано відповідно до технічних вимог,
встановлених виробником. Якщо кінцеві анкери використовують лише під час випробувань та вони
не є частиною конструкції випробовуваного огородження, ці анкери має бути докладно описано в про-
токолі випробувань. Будь-який кінцевий анкер не повинен обмежувати максимального бічного прогину
огородження.
Фундаменти мають відповідати технічним вимогам.
Під час випробування попередньо напружених систем, якщо напруження може бути змінено
(наприклад, для тросового огородження), випробування з використанням невеликого транспортного
засобу виконують з напруженням, що відповідає температурі мінус 10 оС, а випробування з використанням
великого транспортного засобу — температурі 30 оС. Для рівнів стримування, які передбачають прове-
дення лише одного випробування, напруження має відповідати температурі 0 оС. Дані про рекомен-
довані напруження й температури повинен надавати виробник.
Якщо комбіноване парапетне огородження потребує наповнення або іншої модифікації, необхідних
для стримування пішоходів, таке наповнення або модифікація має бути долучено до випробовуваного
огородження, якщо вони впливатимуть на характеристики огородження.
5.3.3 Положення точки удару
Випробувальна лабораторія вибирає точку удару в місці з вразливим елементом конструкції, щоб
створити найнесприятливіші умови випробувань огороджень. Якщо вибрана випробувальною лабо-
раторією точка не міститься на відстані 1/3 довжини випробовуваного огородження, що забезпечує
найнесприятливіші умови випробувань, обґрунтування цього вибору вказують у протоколі випробувань.

9
ДСТУ EN 1317-2:2018

5.4 Похибки та граничні відхили швидкості під час удару і кута удару
5.4.1 Швидкість під час удару транспортним засобом
Швидкість удару транспортним засобом потрібно вимірювати за напрямком руху не далі ніж за 6 м
до точки удару. Загальна точність вимірювання швидкості має бути в межах ±1 %.
Граничний відхил швидкості удару становить: +7 %
+0 %.

5.4.2 Кут удару транспортним засобом

Кут удару транспортним засобом потрібно вимірювати за напрямком руху не далі ніж за 6 м
до точки удару. Загальна точність вимірювання кута має бути в межах ±0,5о.
о
Граничний відхил кута удару має становити: +1,5
о
–1 .

5.4.3 Граничні відхили швидкості під час удару і кута удару

Щоб уникнути значних відмінностей енергії удару, не дозволено додавати максимальні межі
відхилів швидкості та кута.
За максимально допустимого відхилу кута плюс 1,5о максимальний відхил швидкості зменшу-
ється до плюс 5 %, за максимально допустимого відхилу кута мінус 1,0о максимальний відхил швидкості
збільшується до плюс 2 %.
Діапазон граничних відхилів наведено на рисунку 3.

+1,5o

0
B
2% 5% 7%

–1o

Умовні познаки:
А — кут;
В — швидкість.

Рисунок 3 — Діапазон граничних відхилів

Наведені граничні відхили враховують лише в разі використання різних засобів або процедур
випробувань і не застосовують як діапазон значень енергії зіткнення, отриманої під час випробувань.
У будь-якому разі за основу беруть номінальні значення згідно з таблицею 1.
5.5 Контрольно-вимірювальні прилади
Контрольно-вимірювальні прилади, встановлені в транспортному засобі, повинні відповідати
вимогам розділу 6 EN 1317-1.
5.6 Фотоматеріали
Фотоматеріалів має бути достатньо, щоб чітко описати поведінку огородження й рух транспортного
засобу під час удару та після нього.
На фото з верхнього фотоапарата повинна відображатися розмірна сітка, щоб полегшити вимірю-
вання на фотознімках після завершення випробувань.
Високошвидкісні фотоапарати мають фіксувати щонайменше 200 кадрів за секунду.
Звичайні фотоапарати мають фіксувати щонайменше 24 кадри за секунду.
10
 ДСТУ EN 1317-2:2018

≥6 м

Умовні познаки:
1 — зона огляду верхньої камери;
2 — камера;
3 — огородження.

Рисунок 4 — План розташування фотоапаратів для запису випробувань

Під час випробувань огороджень бар’єрного та парапетного типів використовують такий план розта-
шування фотоапаратів (рисунок 4):
а) один панорамний фотоапарат зі звичайною швидкістю знімання, який фотографує траєкторію
руху транспортного засобу, за потреби;
b) один або два верхні високошвидкісні фотоапарати, розташовані так, щоб сфотографувати рух
транспортного засобу, починаючи щонайменше за 6 м до точки удару на відстані, достатній, щоб зафік-
сувати характеристики огородження;
c) один високошвидкісний фотоапарат для фотографування з-за огородження в напрямку удару,
щоб зафіксувати перекидання транспортного засобу, вертикальне підіймання, проникнення й послі-
довність подій під час удару об огородження;
d) один високошвидкісний фотоапарат для фотографування вздовж огородження з протилежного
боку відносно фотоапарата в точці b).
Примітка. Потребу в додаткових камерах треба розглядати для охоплення сфер особливого інтересу.

6 ПРОТОКОЛ ВИПРОБУВАННЯ
Протокол випробування має відповідати вимогам додатка А.

11
ДСТУ EN 1317-2:2018

ДОДАТОК А
(довідковий)

ДЕТАЛЬНИЙ ШАБЛОН ПРОТОКОЛУ ВИПРОБУВАННЯ

Як доповнення до відеозаписів відповідно до 5.6 протокол випробування має містити щонай-
менше таку інформацію в наведеному далі порядку. Всі кресленики та пов’язані з ними документи має
бути чітко пронумеровано й датовано.
Титульний аркуш:
— назва випробувальної лабораторії;
— дата складання протоколу;
— назва замовника;
— назва випробовуваного огородження;
— дата проведення випробування;
— номер випробування та/або номер протоколу (номер версії за потреби);
— тип випробування і посилання на стандарт;
— кількість сторінок разом з додатками;
— офіційна мова протоколу випробування;
— затвердження протоколу.
Зміст:
1 Випробувальна лабораторія
2 Замовник
3 Випробовуване огородження
4 Процедура випробування
4.1 Тип випробування
4.2 Місце випробування
4.3 Встановлення та опис випробовуваного огородження
4.4 Опис випробувального транспортного засобу
5 Результати
5.1 Умови випробування
5.2 Об’єкт випробування
5.3 Випробувальний транспортний засіб
5.4 Оцінювання тяжкості удару
6 Загальні положення
7 Затвердження протоколу
8 Додатки
a Загальні кресленики розташування (оглядові кресленики) випробовуваного продукту та детальні
кресленики всіх компонентів, зокрема й номер і дата видання, розміри та допуски
B Інструкція з монтування бар’єра, охоплюючи розміри та допуски
C Фотографії
D Відеозаписи
E Опис стану покриву
1 Випробувальна лабораторія
1.1 Назва
1.2 Адреса
1.3 Номер телефону
1.4 Номер факсу
1.5 Інтернет-адреса
1.6 Розташування випробувального майданчика
1.7 Назва й адреса органу, який акредитував випробувальну лабораторію
1.8 Повідомлення/номер акредитації з датою затвердження, чинні на момент проведення
випробування
1.9 Додаткова інформація

12
 ДСТУ EN 1317-2:2018

2 Замовник
2.1 Назва
2.2 Адреса
2.3 Номер телефону
2.4 Номер факсу
2.5 Інтернет-адреса
2.6 Додаткова інформація
3 Об’єкт випробування
3.1 Назва об’єкта випробування
3.2 Дата монтування
3.3 Дата проведення випробування
3.4 Номер лабораторного випробування
3.5 Додаткова інформація
4 Хід випробування
4.1 Тип випробування (згідно з таблицею 1)
4.1.1 Вид ударного випробування (наприклад, TB 11)
4.1.2 Додаткова інформація (наприклад, відомості про інші випробування, проведені для
сукупності огороджень)
4.2 Місце випробування
4.2.1 Опис типу й стану випробувальної зони
4.2.2 Схематичний план наближення транспортного засобу з наведенням точки удару
4.2.3 Для огороджень парапетного типу відстань між контактною поверхнею огородження
та крайкою підоснови
4.2.4 Тип земляного полотна
4.2.5 Стан земляного полотна
4.2.6 Додаткова інформація
4.3 Монтування та детальний опис випробовуваного огородження
4.3.1 Відповідність між креслениками та фактично встановленим огородженням (Так/Ні)
4.3.2 Відповідність між інструкцією з монтування та фактично встановленим огородженням
(Так/Ні)
4.3.3 Опис випробовуваного огородження, який має містити:
4.3.3.1 Особливості встановлення стояків
4.3.3.2 Загальна довжина випробовуваного огородження, м
4.3.3.3 Висота випробовуваного огородження в зоні удару
4.3.3.4 Відстань між стояками та/або довжина секції, м
4.3.3.5 Величина напруження для попередньо напружених огороджень
4.3.3.6 Опис анкерних кріплень для огороджень парапетного типу й посилання
на вимоги EN 1317-6 для огороджень, обладнаних захистом пішоходів
4.3.3.7 Будь-яка додаткова інформація, необхідна для опису випробовуваного огоро-
дження (наприклад, моменти затягування)
4.4 Опис випробувального транспортного засобу
4.4.1 Марка та модель транспортного засобу
4.4.2 Рік випуску та/або первинної реєстрації
4.4.3 Ідентифікаційний номер (VIN)
4.4.4 Маса транспортного засобу згідно з таблицею 1 EN 1317-1:2010
4.4.5 Розташування центра ваги транспортного засобу в умовах випробування згідно
з таблицею 1 EN 1317-1:2010
Примітка. Центр ваги легкового автомобіля визначають без манекена.

4.4.6 Розташування контрольно-вимірювальних приладів у транспортному засобі та відстань

зміщення від центра ваги транспортного засобу

13
ДСТУ EN 1317-2:2018

4.4.7 Додатковий баласт

4.4.7.1 Тип/опис баласту
4.4.7.2 Загальне положення баласту
4.4.7.3 Загальна маса баласту
4.4.8 Манекен (за наявності)
4.4.8.1 Тип манекена
4.4.8.2 Маса манекена
4.4.8.3 Положення манекена в транспортному засобі
4.4.9 Загальна маса транспортного засобу, кг
4.4.10 Розміри та характеристики транспортного засобу мають містити таке:
4.4.10.1 Загальна довжина транспортного засобу
4.4.10.2 Загальна ширина транспортного засобу (за винятком дзеркал заднього виду)
4.4.10.3 Ширина колії
4.4.10.4 Кількість осей
4.4.10.5 Радіус колеса
4.4.10.6 Колісна база
4.4.10.7 Висота платформи (для вантажних автомобілів)
4.4.11 Висновок технічного огляду автомобіля (зокрема й дата висновку)
4.4.12 Будь-яка додаткова інформація
5 Результати
5.1 Умови проведення випробування
5.1.1 Фактична швидкість удару, км/год
5.1.2 Відхил від номінальної швидкості, %
5.1.3 Фактичний кут удару, о
5.1.4 Відхил від номінального кута, о
5.1.5 Загальний опис перебігу випробування
5.1.6 Температура повітря
5.1.7 Будь-яка додаткова інформація
5.2 Випробовуване огородження
Загальні вимоги
5.2.1 Динамічний прогин (Dm), м
5.2.2 Нормалізований динамічний прогин (DN), м
5.2.3 Робоча ширина (Wm), м
5.2.4 Нормалізована робоча ширина (WN), м
5.2.5 Клас нормалізованої робочої ширини
5.2.6 Проникнення автомобіля (WIm), м (лише для вантажних автомобілів та автобусів)
5.2.7 Максимальний остаточний прогин, м
5.2.8 Довжина лінії контакту, м
5.2.9 Фактичне положення точки удару
5.2.10 Остаточний зсув кінцевих анкерів унаслідок удару
5.2.11 Остаточний зсув на стиках балок або в сполучних елементах
5.2.12 Опис пошкоджень випробовуваного огородження, зокрема й фундамент, анкери та еле-
менти кріплення
Примітка. За потреби, для огороджень, які встановлюють на мостах, підпірних стінках або інших спорудах, також може бути
наведено перебіг зміни сил та моментів, що виникають під час удару в кріпленнях або інших критичних точках.

Критерії прийнятності ударних випробувань

5.2.13 Огороження стримало випробувальний транспортний засіб (Так/Ні); описати, якщо Ні
5.2.14 Повне руйнування всіх основних поздовжніх елементів випробовуваного огородження
(Так/Ні); описати, якщо Так

14
 ДСТУ EN 1317-2:2018

5.2.15 Повністю відокремлені частини масою понад 2 кг:

5.2.15.1 Опис
5.2.15.2 Маса, кг
5.2.15.3 Остаточне положення, виміряне перпендикулярно до початкового положення
робочої поверхні огородження
5.2.15.4 Остаточне положення, виміряне від точки відривання вздовж осі початкового
положення робочої поверхні огородження
5.2.16 Елементи огородження, які проникли в салон автомобіля (Так/Ні); описати, якщо Так
5.2.17 Деформації та/або проникнення в салон (Так/Ні); описати, якщо Так
5.3 Випробувальний транспортний засіб
Загальні вимоги
5.3.1 Загальний опис траєкторії руху
5.3.2 Індекс деформації салону транспортного засобу VCDI (обов’язково для легкових
автомобілів)
5.3.3 Опис пошкоджень та деформацій у випробувальному транспортному засобі
5.3.4 Опис будь-якого контакту голови манекена з елементами огородження
Критерії прийнятності ударних випробувань
5.3.4 Фактична швидкість під час удару та кут удару міститься в допустимих межах (Так/Ні)
5.3.5 Граничні відхили швидкості під час удару та кута удару містяться в межах діапазону
згідно з рисунком 3 (Так/Ні)
5.3.6 У момент удару та після нього над або під огородженням пройшло не більше ніж одне
колесо транспортного засобу (Так/Ні)
5.3.7 Транспортний засіб перекинувся під час випробування (Так/Ні)
5.3.8 Під час випробування з використанням вантажних автомобілів та автобусів до моменту,
коли колеса транспортного засобу залишать зону вибігу, відділилося або вилилося
понад 5 % маси баласту (Так/Ні); вказати відсотки, якщо Так
5.3.9 Транспортний засіб зупинився в межах зони вибігу (Так/Ні)
5.3.10 Для огороджень, що встановлюють на мостах, підпірних стінках або інших спорудах:
транспортний засіб або випробовуване огородження опираються на будь-яку конструк-
цію за межами макета моста (Так/Ні)
5.4 Оцінювання тяжкості наслідків
Індекси тяжкості має бути округлено до найближчого цілого числа, якщо не вказано іншого.
Також необхідно вказати частоту фільтрації, застосовану до необроблених даних.
Загальні вимоги
5.4.1 Графіки лінійних прискорень і кутових швидкостей
Критерії прийнятності ударних випробувань
5.4.2 Індекс інерційного перевантаження aSI, округлений до одного знака після коми
5.4.2.1 Графік зміни aSI в часі
5.4.3 Теоретична швидкість удару головою, THIV
5.4.3.1 Час польоту теоретичної голови, мс
5.4.3.2 THIV, км/год
5.4.3.3 Графіки часу польоту голови і THIV
6 Загальні положення
6.1 Результати випробувань, наведені в цьому протоколі, стосуються лише випробовуваного
огородження
6.2 Цей протокол може бути відтворено лише в повному обсязі або відповідно до письмового
дозволу лабораторії, яка його провела
7 Затвердження протоколу
7.1 Підпис(и)
7.2 ПІБ уповноваженої та відповідальної особи (осіб) випробувальної лабораторії
7.3 Посада(и)
7.4 Дата

15
ДСТУ EN 1317-2:2018

8 Додатки
a Загальні кресленики компонування (оглядові кресленики) випробовуваного огородження та всіх
його елементів, з наданням номерів креслеників та дати виготовлення, розмірів і допусків. Усі
кресленики має бути завірено підписом замовника
B Інструкція з монтування огородження, зокрема й розміри та допуски
C Фотографії (з мінімальним розміром відбитка 8 см за висотою та шириною)
C.1 Фотографії огородження до початку випробувань
C.2 Фотографії зовні та всередині випробувального транспортного засобу до початку випро-
бувань (зокрема й фотографії місць розташування контрольно-вимірювальних приладів)
С.3 Фотографії огородження після завершення випробувань (зокрема й отриманих пошкоджень
та відірваних частин масою понад 2 кг)
С.4 Фотографії зовні та всередині випробувального транспортного засобу після завершення
випробувань (зокрема й отриманих пошкоджень та деформацій)
С.5 Додаткові фотографії (без особливих вимог до розміру)
D Відеозаписи
E Вимоги до земляного полотна

16
 ДСТУ EN 1317-2:2018

ДОДАТОК В
(довідковий)

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ДОСТАТНОСТІ ДОВЖИНИ ОГОРОДЖЕННЯ

Після завершення випробувань оцінювання достатності довжини огородження для демонстру-
вання всіх характеристик полягає у перевірці, що на кінцеві анкери діють лише поздовжні, за такою
процедурою.
Статичний бічний прогин огородження не повинен доходити до першого чи останнього кінцевого
анкера. Це означає, що статичний бічний прогин першого елемента (або першої секції між двома
стояками) дорівнює нулю в межах допуску вимірювань (рисунок В.1, а). Якщо анкер протидіє бічному
прогину всього першого елемента, то статичний бічний прогин другого елемента має дорівнювати нулю
в межах допуску вимірювань (рис. В.1, b).

а)

b)

Умовні познаки:
1 — достатня довжина;
2, 3 — недостатня довжина;
4 — поверхня недеформованого огородження.

Рисунок В.1 — Довжина випробовуваного огородження

17
ДСТУ EN 1317-2:2018

ДОДАТОК С
(довідковий)

БІБЛІОГРАФІЯ
1 EN 1317-5:2007 + a2:2012 Road restraint systems — Part 5: Product requirements and evaluation
of conformity for vehicle restraint systems
2 ISo 6487 Road vehicles — measurement techniques in impact tests — Instrumentation.
НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ
EN 1317-5:2007 + a2:2012 Дорожні стримувальні системи. Частина 5. Вимоги до продукції
та оцінювання відповідності дорожніх стримувальних систем
ISo 6487 Дорожні транспортні засоби. Технічні вимірювання під час ударних випробувань.
Контрольно-вимірювальні прилади.

Код згідно з ДК 004: 13.200, 93.080.30

Ключові слова: бар’єр, безпека, випробування, дорога, огородження.

18