СОУ 11 - 2-20077720 - 003 - 2004 Арматура фонтанна та головки колонні

АТ "Укртрансгаз", Hammer, 02.02.
2024, L-SHABAN-VV, чинний
СОУ 11.2-20077720-003:2004
СТАНДАРТ ОРГАНІЗАЦІЇ УКРАЇНИ
АРМАТУРА ФОНТАННА ТА ГОЛОВКИ КОЛОННІ
Контроль технічного стану
Методи неруйнівні
м. Київ
Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України”
2004 р.
АТ "Укртрансгаз", Hammer, 02.02.2024, L-SHABAN-VV, чинний
СОУ 11.2-20077720-003:2004
ПЕРЕДМОВА
1 РОЗРОБЛЕНО
Науково-виробнича фірма „Зонд”
РОЗРОБНИКИ:
В. Векерик; Р. Вечерік; Я. Даниляк (керівник розробки); Я. Зінчак, канд.
техн. наук; О. Карпаш, докт. техн. наук; Л. Кійко, канд. техн. наук; А. Козоріз,
канд. техн. наук; П. Криничний; П. Райтер, канд. техн. наук; О. Рашкевич;
Д. Римчук, канд. техн. наук; В. Степченков; Ю. Хаєцький; Р. Шимко, канд.
техн. наук; І. Цюцяк
2 ВНЕСЕНО: ДК „Укртрансгаз”
3 ПОГОДЖЕНО:
Державний комітет України по нагляду за охороною праці
ДК „Укртрансгаз”
ВАТ „Укрнафта”
ДАТ „Чорноморнафтогаз”
ДК „Укргазвидобування”
ДП „ЛІКВО”
Технічний комітет ТК-78 „Технічна діагностика та неруйнівний контроль”
4 ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ

наказом НАК „Нафтогаз України” від 16 серпня 2004 р. № 439
5 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ
Право власності на цей документ належить НАК „Нафтогаз України” та

ДК „Укртрансгаз”
Відтворення, тиражування і розповсюдження його повністю чи частково на
будь-яких носіях інформації без дозволу НАК „Нафтогаз України” та ДК „Укр-
трансгаз” заборонено.
НАК „Нафтогаз України”, 2004
II
СОУ 11.2-20077720-003:2004
Зміст
1 Сфера застосування ........................................................................................... 1

2 Нормативні посилання ...................................................................................... 2
3 Терміни та визначення понять ......................................................................... 4
4 Познаки та скорочення ..................................................................................... 7
5 Вимоги до організацій та персоналу, які здійснюють неруйнівний конт-
роль фонтанної арматури та колонних головок ...................... 7
6 Вимоги до апаратури ......................................................................................... 8
7 Вимоги охорони праці під час проведення робіт з неруйнівного контролю
фонтанної арматури та колонних головок ....................................... 8
8 Обсяг та види контролю фонтанної арматури та колонних головок ........... 10
9 Організація робіт та підготовка до проведення контролю технічного ста-
ну фонтанної арматури та колонних головок ............................. 14
10 Візуально-оптичний контроль ........................................................................ 15
11 Вимірювальний контроль ............................................................................... 17
12 Акустичний (ультразвуковий) контроль ....................................................... 19
12.1 Підготовка до акустичного (ультразвукового) контролю ........................ 19
12.2 Акустичний контроль товщини стінки ....................................................... 19
12.3 Акустична дефектоскопія корпусних деталей фонтанної арматури та
колонних головок ............................................................................... 21
12.4 Акустичний контроль герметичності різьбового з`єднання колонної
головки ................................................................................................ 33
12.5 Контроль якості фланцевих з`єднань елементів фонтанної араматури
та колонних головок ........................................................................... 37
12.6 Контроль ступеня перекривання проточного каналу засувок (кранів) ... 41
12.7 Контроль положення шибера засувки ........................................................ 43
13 Радіаційний контроль ...................................................................................... 45
14 Контроль проникними речовинами ............................................................... 45
III
СОУ 11.2-20077720-003:2004
15 Визначення фізико-механічних характеристик фонтанної арматури та
колонних головок ............................................................................... 46
15.1 Вимірювання твердості поверхневого шару металу фонтанної армату-
ри та колонних головок .......................................................... 46
15.2 Контроль границі текучості металу корпусних деталей фонтанної ар-
матури та колонних головок .......................................................... 48
16 Визначення технічного стану фонтанної арматури та колонних головок . 48
17 Періодичність контролю фонтанної арматури та колонних головок ......... 51
18 Норми часу на проведення контролю технічного стану фонтанної арма-
тури та колонних головок .......................................................... 53
19 Оформлення результатів контролю ............................................................... 54
Додаток А Апаратура та обладнання, рекомендовані для використання під
час проведення неруйнівного контролю фонтанної арматури та
колонних головок ............................................................................. 56
Додаток Б Основні параметри фонтанної арматури та колонних головок ..... 57
Додаток В Розрахунок основних корпусних деталей фонтанної арматури та
колонних головок на міцність ........................................................ 65
Додаток Г Форми документів, що надаються за результатами контролю
фонтанної арматури та колонних головок ..................................... 72
Додаток Д Бібліографія ........................................................................................ 75
IV
СОУ 11.2-20077720-003:2004
СТАНДАРТ ОРГАНІЗАЦІЇ УКРАЇНИ
АРМАТУРА ФОНТАННА ТА ГОЛОВКИ КОЛОННІ

Контроль технічного стану
Методи неруйнівні
АРМАТУРА ФОНТАННАЯ И ГОЛОВКИ КОЛОННЫЕ

Контроль технического состояния
Методы неразрушающие
Чинний від 2004-12-01
1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
1.1 Цей стандарт поширюється на роботи щодо контролю технічного стану

фонтанної арматури та колонних головок, які використовуються на об'єктах ви-
добування нафти та газу, на підземних сховищах газу та інших об'єктах, де ви-
користовується аналогічне обладнання.
1.2 Стандарт установлює основні методи, які необхідно використовувати
під час контролю фонтанної арматури, колонних головок і їх складових з метою
визначення технічного стану.
1.3 Цей стандарт використовують для контролю технічного стану фонтан-
ної арматури, колонних головок і їх складових, які відпрацювали нормативний
ресурс, під час їх експлуатації, після капітального ремонту, а також, які запла-
новані для монтажу на об'єктах нафтогазової галузі. Контроль технічного стану
фонтанної арматури та колонних головок може проводитись як на гирлі сверд-
ловини, так і на базі технічного обслуговування, при проведенні капітального
ремонту.
1
СОУ 11.2-20077720-003:2004
2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:

ДСТУ EN 473-2001 Неруйнівний контроль. Кваліфікація і сертифікація пе-
рсоналу в галузі неруйнівного контролю. Основні вимоги.
ДСТУ 2389-94 Технічне діагностування та контроль технічного стану. Те-
рміни та визначення.
ДСТУ 2651 -94 Сталь вуглецева звичайної якості. Марки.
ДСТУ 2681-94 Метрологія. Терміни та визначення.
ДСТУ 2860-94 Надійність техніки. Терміни та визначення.
ДСТУ 2865-94 Контроль неруйнівний. Терміни та визначення.
ДСТУ 3004-95 Надійність техніки. Методи оцінки показників надійності за
експериментальними даними.
ДСТУ ISO 9000-2001 Система управління якістю. Основні положення та
словник.
ДСТУ ISO/ІEC 17020-2001 Загальні критерії щодо діяльності органів різ-
ного типу, що здійснюють інспектування.
ДСТУ ISO/ІEC 17025-2001 Загальні вимоги до компетентності випробу-
вальних та калібрувальних лабораторій.
ДСТУ ГОСТ 30196-2002 Головки колонні. Типи, основні параметри і при-
єднувальні розміри.
ГОСТ 9.032-74 ЕСЗКС Покрытия лакокрасочные. Группы, технические
требования и обозначения.
ГОСТ 9.104-79 ЕСЗКС Покрытия лакокрасочные. Группы условий эксп-
луатации.
ГОСТ 9.401-91 ЕСЗСК Покрытия лакокрасочные. Общие требования и ме-
тоды ускоренных испытаний на стойкость к воздействию климатических фак-
торов.
ГОСТ 25.504-82 Расчеты и испытания на прочность. Методы расчета хара-
ктеристик сопротивления усталости.
2
СОУ 11.2-20077720-003:2004
ГОСТ 166-89 Штангенциркули. Технические условия.
ГОСТ 1050-88 Прокат сортовой, калиброванный, со специальной отделкой
поверхности из углеродистой качественной конструкционной стали. Общие те-
хнические условия.
ГОСТ 2789-73 Шероховатость поверхности. Параметры и характеристики.
ГОСТ 4543-71 Прокат из легированной конструкционной стали. Техни-
ческие условия.
ГОСТ 5264-80 Ручная дуговая сварка. Соединения сварные. Основные ти-
пы, конструктивные элементы и размеры.
ГОСТ 5632-72 Стали высоколегированные и сплавы коррозионностойкие,
жаростойкие и жаропрочные. Марки.
ГОСТ 6111-52 Резьба коническая дюймовая с углом профиля 60°.
ГОСТ 7512-82 Контроль неразрушающий. Соединения сварные. Радиогра-
фический метод.
ГОСТ 8479-70 Поковки из конструкционной углеродистой и легированной
стали. Общие технические условия.
ГОСТ 8713-79 Сварка под флюсом. Соединения сварные. Основные типы,
конструктивные элементы и размеры.
ГОСТ 9562-81 Основные нормы взаимозаменяемости. Резьба трапецеи-
дальная однозаходная. Допуски.
ГОСТ 13846-89 Арматура фонтанная и нагнетательная. Типовые схемы, ос-
новные параметры и технические требования к конструкции.
ГОСТ 14249-89 Сосуды и аппараты. Нормы и методы расчета на проч-
ность.
ГОСТ 14782-86 Контроль неразрушающий. Соединения сварные. Методы
ультразвуковые.
ГОСТ 16093-81 Основные нормы взаимозаменяемости. Резьба метричес-
кая. Допуски. Посадки с зазором.
ГОСТ 18442-80 Контроль неразрушающий. Капиллярные методы. Общие
требования.
3
СОУ 11.2-20077720-003:2004
ГОСТ 22761-77 Металлы и сплавы. Метод измерения твёрдости по Бри-
неллю переносными твердомерами статического действия.
ГОСТ 23055-78 Контроль неразрушающий. Сварка металлов плавлением.
Классификация сварных соединений по результатам радиографического конт-
роля.
ГОСТ 23479-79 Контроль неразрушающий. Методы оптического вида. Об-
щие требования.
ГОСТ 24507-80 Контроль неразрушающий. Поковки из черных и цветных
металлов. Методы ультразвуковой дефектоскопии.
ГОСТ 25706-83 Лупы. Типы, основные параметры. Общие технические
требования.
ГОСТ 28702-90 Контроль неразрушающий. Толщиномеры ультразвуковые.
Общие технические требования.
ГОСТ 28919-91 Фланцевые соединения устьевого оборудования. Типы, ос-
новные параметры и размеры.
ДНАОП 0.00-1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок
споживачів.
ДНАОП 0.00-1.27-97 Правила атестації фахівців з неруйнівного контролю.
ДНАОП 1.1.21-1.20-03 Правила безпеки в нафтогазовидобувній проми-
словості України.
3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ
Нижче подано терміни, вжиті в цьому стандарті, та визначення позначених

ними понять.
3.1 технічне діагностування
Визначення технічного стану об'єкга з означеною (заданою) точністю
(ДСТУ 2389).
4
СОУ 11.2-20077720-003:2004
3.2 технічний стан
Стан, який характеризується в певний момент часу, за певних умов зов-
нішнього середовища значеннями параметрів, установлених технічною доку-
ментацією на об'єкт (ДСТУ 2389);
3.3 контроль (технічного стану)
Перевірення відповідності значень параметрів об'єкта вимогам технічної
документації та визначення на цій основі одного із заданих видів технічного
стану в даний момент часу (ДСТУ 2389).
3.4 неруйнівний контроль
Контроль якості продукції, за якого не повинна бути порушена придатність
щодо застосування із повним збереженням з самого початку закладених функ-
цій (ДСТУ 2865).
3.5 метод неруйнівного контролю
Правила застосування певних прийомів та засобів випробувань, за якими
не повинна бути порушена придатність об'єкта щодо застосування (ДСТУ
2865).
3.6 методика неруйнівного контролю
Організаційно-технічний документ, який встановлює порядок та правила
неруйнівного контролю об'єкта (ДСТУ 2865).
3.7 неруйнівний контроль проникними речовинами
Неруйнівний контроль, що грунтується на проникненні речовин в порож-
нини дефектів контрольованого об'єкту (ДСТУ 2865).
3.8 вимірювальний контроль
Контроль, який установлює факт перебування дійсного значення параметра
відносно його гранично допустимих значень шляхом вимірювання значення
параметра (ДСТУ 2389).
3.9 границя витривалості
Максимальне за абсолютним значенням напруження, коли не відбувається
втомне руйнування матеріалу протягом заданої кількості циклів навантаження.
5
СОУ 11.2-20077720-003:2004
3.10 ресурс, технічний ресурс
Сумарний наробіток об'єкта від початку його експлуатації чи поновлення
після ремонту до переходу в граничний стан (ДСТУ 2860).
3.11 залишковий ресурс
Сумарний наробіток об'єкта від моменту контролю його технічного стану
до переходу у граничний стан (ДСТУ 2860).
3.12 збіжність результатів вимірювань
Характеристика якості вимірювань, що відображає близькість повторних
результатів вимірювань однієї й тієї ж величини в однакових умовах (ДСТУ
2681).
3.13 граничний стан
Такий стан обладнання, при якому воно втрачає здатність протидіяти зов-
нішнім навантаженням або перестає задовольняти експлуатаційні вимоги, згід-
но з експлуатаційною документацією.
3.14 дефект
Невиконання вимоги (потреба або очікування, загальнозрозумілі або обо-
в'язкові), пов'язаної з передбаченим або установленим використанням (ДСТУ
ISO 9000).
3.15 власник фонтанної арматури і колонних головок
Підприємство, об'єднання, товариство, асоціація або інша організація неза-
лежно від форми власності, що має обладнання на балансі.
3.16 сумнівна ділянка
Виявлена під час певного виду контролю ділянка тіла елемента чи зварного
шва, яка за результатами цього контролю не може бути однозначно оцінена як
дефектна, пошкоджена чи бездефектна, а тому потребує подальшого контролю
(досліджень) іншими методами.
3.17 об'єкт контролю
Елемент арматури фонтанної або головки колонної, що підлягає контролю,
згідно з вимогами нормативної, конструкторської чи проектної документації.
6
СОУ 11.2-20077720-003:2004
4 ПОЗНАКИ ТА СКОРОЧЕННЯ
У цьому стандарті застосовано такі скорочення:

АСД автоматична сигналізація дефекту;
ПЕП - п'єзоелектричний перетворювач;
УЗК - ультразвукові коливання.
5 ВИМОГИ ДО ОРГАНІЗАЦІЙ ТА ПЕРСОНАЛУ, ЯКІ ЗДІЙСНЮ-

ЮТЬ НЕРУЙНІВНИЙ КОНТРОЛЬ ФОНТАННОЇ АРМАТУРИ ТА КО-
ЛОННИХ ГОЛОВОК
5.1 Право виконання робіт з неруйнівного контролю фонтанної арматури
та колонних головок мають організації (лабораторії), які акредитовані на тех-
нічну компетентність згідно з ДСТУ ІSО/IЕС 17020 та ДСТУ ISO/ІEC 17025 і
мають дозвіл Держнаглядохоронпраці України на проведення неруйнівного ко-
нтролю та технічного діагностування цього обладнання.
5.2 Проводити неруйнівний контроль та визначати технічний стан фонтан-
ної арматури та колонних головок мають право фахівці (оператори) не нижче
другого рівня, атестовані згідно з ДСТУ EN 473, ДНАОП 0.00-1.27, як по ме-
тодах, що застосовуються, так і по технічній діагностиці. Кваліфікація фахівця
та право на проведення певного виду контролю повинні підтверджуватись дію-
чими посвідченнями встановленого взірця.
5.3 Право надання висновку за результатами неруйнівного контролю фонтан-
ної арматури та колонних головок надається фахівцям з неруйнівного контролю та
технічної діагностики, які атестовані за другим або третім рівнем кваліфікації.
5.4 До виконання робіт з неруйнівного контролю допускаються фахівці
першого рівня кваліфікації під керівництвом фахівця більш високого рівня.
5.5 Фахівці повинні досконало володіти знаннями щодо апаратури та обла-
днання, які використовуються для здійснення неруйнівного контролю, а також
знати технічні вимоги до об'єктів контролю та паспортні дані на них.
5.6 Фахівці повинні мати кваліфікаційну групу з електробезпеки не нижче
другої.
7
СОУ 11.2-20077720-003:2004
6 ВИМОГИ ДО АПАРАТУРИ
6.1 Засоби вимірювальної техніки, які використовуються для контролю те-

хнічного стану обладнання, повинні знаходитись під метрологічним наглядом.
Їх придатність до використання повинна підтверджуватись свідоцтвами про ме-
трологічну атестацію або повірку.
6.2 Перелік апаратури та обладнання, рекомендованих для проведення кон-
тролю технічного стану фонтанної арматури та колонних головок, наведений в
додатку А.
6.3 Перед початком роботи працездатність та точність вимірювання апара-
тури та обладнання повинна бути перевірена на зразках для настроювання згід-
но з п. 12.2, 12.3 або іншими методами у відповідності до експлуатаційної до-
кументації на неї.
6.4 В процесі проведення контролю збіжність результатів вимірювань під-
лягає періодичній перевірці на зразках для настроювання через кожних чотири
години роботи апаратури, а також:
- після заміни функціональних блоків;
- після зміни типорозміру об'єкта контролю;
- у випадках, коли покази апаратури викликають сумніви;
- після виникнення ситуацій, які можуть впливати на точність показів.
7 ВИМОГИ ОХОРОНИ ПРАЦІ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ РОБІТ З

НЕРУЙНІВНОГО КОНТРОЛЮ ФОНТАННОЇ АРМАТУРИ ТА КОЛОН-
НИХ ГОЛОВОК
7.1 Фахівці, які здійснюють неруйнівний контроль фонтанної арматури та

колонних головок, повинні регулярно проходити інструктажі з охорони праці і
здавати іспити згідно з ДНАОП 0.00-1.21 та ДНАОП 1.1.21-1.20.
7.2 Апаратура, що використовується для проведення неруйнівного контро-
лю фонтанної арматури та колонних головок, повинна відповідати вимогам
8
СОУ 11.2-20077720-003:2004
чинних стандартів та нормативних актів з охорони праці. Перед використанням
апаратури необхідно вивчити вказівки експлуатаційних документів з її безпеч-
ного застосування.
7.3 Перед підключенням апаратури до зовнішньої мережі живлення слід
перевірити надійність заземлення та цілісність силових кабелів. Підключення
(відключення) і заземлення апаратури на місці проведення контролю повинно
здійснюватись у відповідності до інструкцій з охорони праці. Кабелі живлення
та заземлення слід розміщувати таким чином, щоб виключити можливість їх
пошкодження.
7.4 Фахівці, які здійснюють неруйнівний контроль фонтанної арматури та
колонних головок, повинні виконувати всі розпорядження особи, відповідаль-
ної за охорону праці на місці проведення робіт даного структурного підрозділу.
7.5 Фахівці повинні проходити відповідні інструктажі з охорони праці у
структурному підрозділі, де будуть проводитись роботи з неруйнівного конт-
ролю.
7.6 Фахівець повинен бути постійно одягнений у спецодяг і взутий у спец-
взуття.
7.7 Роботи з неруйнівного контролю фонтанної арматури та колонних го-
ловок можна проводити при температурі оточуючого повітря від мінус 10 до
плюс 50 °С. Верхнє значення вологості 98 % при температурі 35 °С.
7.8 Настроювання апаратури повинно відбуватись при тих же умовах, що і
роботи з контролю технічного стану фонтанної арматури та колонних головок
відповідно до пунктів 12.2.4, 12.3.2-12.3.4, 12.4.3 цього стандарту.
9
СОУ 11.2-20077720-003:2004
8 ОБСЯГ ТА ВИДИ КОНТРОЛЮ ФОНТАННОЇ АРМАТУРИ ТА КО-
ЛОННИХ ГОЛОВОК
8.1 Контроль технічного стану фонтанної арматури та колонних головок

проводиться з метою виявлення пошкоджених та дефектних корпусних деталей
і передбачає проведення:
- візуально-оптичного контролю;
- вимірювального контролю;
- товщинометрії тіла корпусних деталей;
- дефектоскопії корпусних деталей та зварних швів;
- контролю фізико-механічних властивостей основних корпусних деталей.
8.2 Для проведення дефектоскопії та товщинометрії рекомендується нада-
вати перевагу акустичному контролю. Проте, не виключається можливість за-
стосування інших видів для додаткового чи повторного контролю окремих кор-
пусних деталей (наприклад, вихрострумовий, радіаційний, проникними речо-
винами тощо).
8.3 Контроль фізико-механічних властивостей рекомендується здійснювати
вихрострумовими та динамічним методами. Виміряні значення твердості вико-
ристовуються для визначення границі текучості або границі міцності (за стан-
дартними таблицями або за кореляційними залежностями).
8.4 Рекомендовані обсяги та види контролю фонтанної арматури та колон-
них головок наведено в таблиці 8.1. Рекомендована схема точок дефектоскопії
та товщинометрії наведена на рисунку 8.1.
8.5 В залежності від умов або терміну експлуатації, на вимогу Власника
контрольованого обладнання чи наглядових органів в обстеження можуть бути
включені додаткові види контролю.
10
СОУ 11.2-20077720-003:2004
Таблиця 8.1 - Рекомендовані обсяги та види контролю фонтанної арматури
та колонних головок
Найменування Види дефектів, не- Метод і вид Критерії

обладнання справностей, відмов контролю відбракування
1 2 3 4
1 Фонтанна арматура типу АФ і АФК
1.1 Фонтанна Зменшення товщини Візуально- п. 10.3
ялинка стінки корпусних де- оптичний
талей через корозію та Вимірювальний пп.11.3-11.5
ерозію, точкова коро- Акустичний (то- Бракувати при
зія вщинометрія) зменшенні тов-
щини стінки на
20% від номі-
нальної товщини
Дефекти в корпусних Візуально- п. 10.3
деталях фонтанної оптичний
ялинки (трійники, хре- Вимірювальний пп. 11.3-11.5
стовини, котушки, за- Акустичний (де- п. 12.3.5
сувки, штуцери) фектоскопія)
Дефекти зварних швів Візуально- п. 10.3
типу непроварів, шла- оптичний
кових включень, пор,
тріщин Вимірювальний пп. 11.4-11.5
Акустичний (де- п. 12.3.12
фектоскопія)
Невідповідність фізи- Контроль твер- п.15.1
ко-механічних власти- дості
востей вимогам норма-
тивної документації
(НД)
1.2 Трубна го- Зменшення товщини Візуально- п. 10.3
ловка стінки через корозію та оптичний
ерозію, точкова коро- Вимірювальний пп.11.3-11.5
зія Акустичний (то- Бракувати при
вщинометрія) зменшенні тов-
щини стінки на
20% від номі-
нальної товщини
11
СОУ 11.2-20077720-003:2004
Закінчення таблиці 8.1
1 2 3 4
1.2 Трубна го- Несуцільності, тріщи- Візуально- пп. 10.3-10.4
ловка ни поперечної або поз- оптичний
довжньої орієнтації в Вимірювальний пп. 11.3-11.5
корпусі головки Акустичний (де- п. 12.3.5
фектоскопія)
Порушення герметич- Візуальний огляд Не допускається
ності ущільнювача та та вимірюваль-
фланцевого з'єднання ний контроль
2 Обладнання для обв'язки обсадних колон типу ОК і КГ
2.1 Колонні го- Несуцільності, тріщи- Візуально- пп. 10.3-10.4
ловки ГКН, ни поперечної або поз- оптичний
ГКП, ОКК1, довжньої орієнтації в
ОКК2, ОККЗ, корпусі головки
ОКМ Вимірювальний пп. 11.3-11.5
Акустичний (де- п. 12.3.5.
фектоскопія) Колонні головки,
які експлуату-
ються на сверд-
ловинах з тиском
більше 6,4 МПа,
бракувати у ви-
падку дефектів з
умовною глиби-
ною до 2 мм та
довжиною 3 мм.
ності ущільнювача та та вимірюваль-
фланцевого з'єднання ний контроль
ності з'єднання колон- та вимірюваль-
ної головки з обсадною ний контроль
колоною
12
СОУ 11.2-20077720-003:2004
Рисунок 8.1 - Рекомендована схема точок товщинометрії фонтанної арматури

13
СОУ 11.2-20077720-003:2004
9 ОРГАНІЗАЦІЯ РОБІТ ТА ПІДГОТОВКА ДО ПРОВЕДЕННЯ КОН-
ТРОЛЮ ТЕХНІЧНОГО СТАНУ ФОНТАННОЇ АРМАТУРИ ТА КОЛОН-
НИХ ГОЛОВОК
9.1 Для проведення контролю технічного стану фонтанної арматури та ко-

лонних головок власник цього обладнання повинен:
- видати наказ про організацію обстеження фонтанної арматури та колон-
них головок. В наказі наводиться графік проведення робіт з призначенням від-
повідальних осіб за виконання цього графіку. Наказ може оформлятися на одну
або декілька одиниць обладнання;
- підготувати обладнання до проведення контролю: ділянки деталей, які пі-
длягають контролю згідно з рисунком 8.1, необхідно відчистити від бруду, фа-
рби, рихлих продуктів корозії, залишків мастила, а потім промити розчинником
(гасом, уайт-спірітом, тощо);
- надати представникам організації, яка проводить контроль, технічну до-
кументацію, необхідну для контролю технічного стану фонтанної арматури та
колонних головок;
- при черговому контролі технічного стану фонтанної арматури та колон-
них головок надати відповідні документи обліку технічних обстежень і резуль-
тати попередніх технічних діагностувань.
9.2 Організація, яка проводить контроль технічного стану фонтанної арма-
тури та колонних головок, повинна виконувати всі пов'язані з цим роботи в уз-
годжені з власником цього обладнання терміни.
9.3 Перед початком контролю виконавець робіт повинен пересвідчитись в
наявності всіх необхідних матеріалів, приладів, зразків та інструментів і підго-
тувати апаратуру у відповідності до її експлуатаційної документації.
9.4 Результати контролю повинні бути відображені в документах, які офо-
рмляються у відповідності до вимог розділу 19.
14
СОУ 11.2-20077720-003:2004
9.5 Одержані результати є вихідними даними для визначення технічного
стану фонтанної арматури та колонних головок та підставою для прийняття рі-
шення відповідними службами про необхідність проведення ремонту об-
ладнання або виведення його з подальшої експлуатації.
9.6 Після усунення дефектів (заварювання, зашліфовування) корпусна де-
таль обладнання повинна бути перевірена у повному обсязі згідно з таблицею
8.1 та рисунком 8.1.
10 ВІЗУАЛЬНО-ОПТИЧНИЙ КОНТРОЛЬ
10.1 Візуально-оптичний контроль здійснюється з метою виявлення дефор-

мацій, явних пошкоджень тіла об'єкта контролю (рисок, тріщин, отворів, рако-
вин, слідів корозії, розшарування металу тощо) та зовнішніх дефектів зварних
швів (непровари, поверхневі тріщини довільної орієнтації, підрізи і напливи,
незаварені кратери, свищі, незаварені пропалини в металі шва). Візуально-
оптичний контроль здійснюється за ГОСТ 23479.
Під час візуально-оптичного контролю визначаються також сумнівні діля-
нки корпусних деталей, які викликають підозру щодо наявності дефекту. Сум-
нівні ділянки позначаються (обводяться) крейдою і потім контролюються ін-
шими неруйнівними методами.
10.2 Контрольовані поверхні повинні мати достатню освітленість. Місця, в
яких виникнення дефектів найбільш вірогідне, та сумнівні ділянки, що викли-
кають підозру щодо наявності дефекту, повинні бути оглянуті через лупу
10-кратного збільшення з застосуванням, за потреби, джерела додаткового міс-
цевого освітлення.
Примітка. Як правило, в місцях виходу тріщин на поверхню спостерігаються сліди ір-
жі та відлущування фарби. За наявності цих ознак контрольовану поверхню рекомендується
очистити до металевого блиску за допомогою металевої щітки.
10.3 Візуально-оптичний контроль фонтанної арматури та колонних голо-
вок здійснюють шляхом послідовного ретельного огляду всіх його складових
15
СОУ 11.2-20077720-003:2004
елементів (засувок, котушок, трійників, трубних головок, стикових з'єднань,
зон зближення зварних швів на відстань менше 50 мм, різких переходів перері-
зів корпусних деталей) для виявлення:
- тріщин в основному металі,
- місцевих механічних пошкоджень (розривів, вм'ятин, згинів, надломів),
- розшарування основного металу,
- корозійного пошкодження,
- відхилення геометричних розмірів від проектних.
За явних дефектів (тріщини будь-яких видів і напрямків, наскрізні отвори,
непровари, скупчення пор, підрізи і напливи, незаварені кратери, свищі, незава-
рені пропалини в металі шва, тощо), які виключають використання корпусних
деталей за прямим призначенням, деталь підлягає відбракуванню. У цьому ви-
падку місцезнаходження дефекту позначається незмивною червоною фарбою.
10.4 Корпусні деталі фонтанної арматури та колонних головок, що пройш-
ли візуально-оптичний контроль з позитивними результатами, повинні піддава-
тись неруйнівному контролю в обсязі, зазначеному в таблиці 8.1.
10.5 Типові схеми, основні параметри і технічні вимоги до конструкції по-
винні відповідати:
- фонтанних арматур - ГОСТ 13846, ТУ 26-16-23, ТУ 26-16-46, ТУ 26-16-
249, ТУ 26-16-187, ТУ-У 29.1-24482080.021, ТУ-У 00218331.015, ТУ-У
13461621.001, ТУ-У 0158787-023;
- гирлової колонної обв'язки - ТУ 26-02-579, ТУ 26-16-183.
10.6 Параметри фонтанної арматури та колонних головок, що знаходяться
в експлуатації, наведені в додатку Б.
16
СОУ 11.2-20077720-003:2004
11 ВИМІРЮВАЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ
11.1 Вимірювальний контроль здійснюється з метою:

- перевірки відповідності розмірів та форми корпусних деталей фонтанної
арматури та колонних головок вимогам нормативної документації та пас-
портним даним;
- визначення розмірів поверхневих дефектів, виявлених під час візуально-
оптичного контролю (вм'ятин, тріщин, корозійних ушкоджень).
11.2 Вимірювання глибини поверхневих пошкоджень та дефектів здійсню-
ють за допомогою штангенциркуля та штангенглибиноміра з ціною поділки
0,01 мм. Граничні розміри пошкоджень та дефектів наведені в таблиці 8.1.
Вимірювання глибини зашліфовування в місці усунення дефекту здійсню-
ють аналогічно. При цьому вимірювання слід здійснювати в декількох точках,
де знято шар металу. Відлік глибини ведуть від поверхні, яка не піддається ме-
ханічній обробці в процесі усунення дефекту.
11.3 На поверхнях корпусних деталей фонтанної арматури та колонних го-
ловок допускаються без виправлення лінійні дефекти, розміри і кількість яких
наведені в таблиці 11.1.
Відстань між лінійними дефектами, розташованими в одну лінію, повинна
бути не менше довжини самого дефекту.
Таблиця 11.1 - Допустимі лінійні розміри поверхневих дефектів на поверх-
нях відливок
Товщина стінки, Довжина Глибина дефекту, Допустима кіль-

S, мм дефекту, мм, мм, не більше кість
не більше дефектів
від 25 до 50 1/3·S 0,1·S 4
більше 50 20 0,1·S 5
Примітка. Допустимі значення лінійних дефектів (складки, ужими, згини, механічні по-
шкодження та ін.) наведені для прямокутника площею 40×150 мм чи кола діаметром 90 мм.
17
СОУ 11.2-20077720-003:2004
11.4 Допустима величина нелінійних дефектів (усадочні і газові раковини,
пісочні включення, корона, пористість, напливи) на поверхні відливок не по-
винна перевищувати 2,5 мм, а глибина - не більше 2 мм. Допустима відстань
між дефектами повинна бути не менше 50 мм.
Допустима кількість нелінійних дефектів на всій поверхні корпусних дета-
лей не повинна перевищувати:
- усадочні і газові раковини - 2;
- пісочні включення - 3;
- корона- 1;
- пористість, рихлість - 1.
Допустимими дефектами зварних швів є:
- лускатість поверхні швів до 1 мм, висота окремих нерівностей швів – до
2 мм;
- перевищення підсилення шва понад наведене в стандартах, якщо при
цьому виконаний плавний перехід від основного металу до наплавленого;
- підріз основного металу довжиною не більше 20% довжини шва:
а) на глибину до 0,5 мм, якщо товщина металу не більше 10 мм,
б) на глибину до 1 мм, якщо товщина металу перевищує 10 мм.
11.5 На корпусних деталях фонтанної арматури та колонних головок не
допускається наявність тріщин.
11.6 Елементи фонтанної арматури та колонних головок, відбраковані в
процесі вимірювального контролю, повинні бути позначені незмивною черво-
ною фарбою.
11.7 Вироби, що пройшли вимірювальний контроль з позитивними резуль-
татами, повинні піддаватись неруйнівному контролю в обсязі, зазначеному в
таблиці 8.1.
18
СОУ 11.2-20077720-003:2004
12 АКУСТИЧНИЙ (УЛЬТРАЗВУКОВИЙ) КОНТРОЛЬ
12.1 Підготовка до акустичного (ультразвукового) контролю

12.1.1 Засоби контролю слід підготувати до роботи у відповідності до ви-
мог експлуатаційної документації, перевірити їх працездатність та здійснити
настроювання. Ультразвукову апаратуру необхідно настроювати на спеціаль-
них зразках для настроювання згідно з п. 12.2, 12.3. Типорозмір зразка для на-
строювання повинен співпадати з типорозміром об'єкту контролю.
Примітка. Підключати п'єзоперетворювачі до ультразвукових приладів слід після вим-
кнення живлення.
12.1.2 Ділянки, які підлягають контролю, необхідно очистити від бруду та
рихлих продуктів корозії за допомогою жорсткої волосяної або металевої щіт-
ки. Очищені поверхні рекомендується промити розчинником (уайт-спірітом, га-
сом тощо) або водою.
12.1.3 Для створення надійного акустичного контакту застосовується солі-
дол та інші консистентні мастила.
12.2 Акустичний контроль товщини стінки

12.2.1 Завданням контролю є:
- вимірювання товщини стінок труб, корпусних деталей фонтанної армату-
ри та колонних головок для визначення їхньої відповідності паспортним або
граничним значенням, зазначеним у конструкторській або нормативній доку-
ментації;
- пошук корозійних пошкоджень основного металу корпусних деталей;
- пошук зон пошкоджень металу (розшарувань, неметалевих включень то-
що).
12.2.2 Послідовність дій під час проведення контролю така:
- підготовка об'єкта до вимірювання товщини;
- настроювання апаратури;
- здійснення вимірювань;
19
СОУ 11.2-20077720-003:2004
- реєстрація, опрацювання та аналіз результатів вимірювань.
12.2.3 Підготовка об'єкта до вимірювань товщини стінки передбачає нас-
тупне:
- об'єкт контролю необхідно розмітити, точки вимірювання пронумерувати
відповідно до схеми контролю;
- ізоляційне покриття в місцях контролю слід видалити;
- контрольована поверхня повинна бути зачищена від забруднень, іржі, ві-
дшарованої окалини, тощо;
- для вимірювання товщини основного металу зачищають поверхню
30×30 мм. Шорсткість зачищеної під контроль поверхні повинна становити не
більше ніж Ra 6,3 (Rz 40) згідно з ГОСТ 2789 або відповідати зазначеній в ін-
струкції з експлуатації використовуваного приладу;
- допускається проводити вимірювання на поверхні, яка покрита щільною
плівкою окису або тонким шаром фарби. При цьому похибку вимірювання
встановлюють попередньо експериментальною перевіркою.
12.2.4 Настроювання апаратури на товщинометрію корпусних деталей фо-
нтанної арматури та колонних головок здійснюють на зразку для настроювання,
який повинен бути виготовлений з того ж матеріалу, що і контрольований ви-
ріб, і мати товщину стінки, яка ідентична товщині контрольованої деталі.
Примітка. Для виготовлення зразка не обов'язково використовувати колонну головку
як заготовку.
12.2.5 Виявлення та кількісну оцінку пошкодження здійснюють на ділян-
ках, які зазнають найбільшого впливу зміни потоку газу або нафти (у колінах,
трійниках, врізах, місцях звужування, застійних зонах тощо).
Контроль товщини стінки в кожному перерізі повинен проводитися в чоти-
рьох точках по периметру, а на відводах - не менше ніж у шести точках по опу-
клій та вигнутій частинах.
Під час вибору ділянки контролю повинні братися до уваги результати ві-
зуально-оптичного та вимірювального контролю.
20
СОУ 11.2-20077720-003:2004
12.3 Акустична дефектоскопія корпусних деталей фонтанної арматури

12.3.1 Ультразвукова дефектоскопія тіла корпусних деталей фонтанної ар-
матури та колонних головок здійснюється з метою виявлення внутрішніх та по-
верхневих (на внутрішній та зовнішній поверхнях) дефектів поздовжньої та по-
перечної орієнтації, розшарувань металу, сторонніх включень тощо.
12.3.2 Ультразвукову дефектоскопію слід проводити після попереднього
настроювання апаратури за допомогою похилих п'єзоперетворювачів, рекомен-
довані параметри яких в залежності від товщини стінки контрольованої корпус-
ної деталі наведені в таблиці 12.1.
Робочу поверхню п'єзоперетворювача необхідно притирати до зовнішньої
поверхні контрольованої корпусної деталі обладнання. Радіус кривизни робочої
поверхні п'єзоперетворювача повинен на 1-2 мм перевищувати радіус кривизни
виробу.
Таблиця 12.1 - Рекомендовані параметри п'єзоперетворювачів
Товщина стінки основного металу Робоча частота, Кут вводу ультра-

контрольованої корпусної деталі, мм МГц звукових коливань
до 8,0 включно 5,0 70°
від 8,0 до 12,0 включно 5,0; 2,5 65°
від 12,0 до 26,0 включно 2,5 65°
від 26 до 40,0 включно 2,5; 1,8 65; 50°
12.3.3 Настроювання апаратури на дефектоскопію тіла корпусних деталей

фонтанної арматури та колонних головок здійснюють на зразку для настро-
ювання з зарубками (рисунок 12.1), який повинен бути виготовлений з того ж
матеріалу, що і контрольований виріб, і мати товщину стінки і кривизну повер-
хонь, які ідентичні товщині і кривизні цього з'єднання. Розміри зарубок в зале-
жності від товщини контрольованої корпусної деталі обладнання повинні від-
повідати значенням, які наведені в таблиці 12.2.
21
СОУ 11.2-20077720-003:2004
r - радіус кривизни зовнішньої поверхні контрольованого елементу

Рисунок 12.1 - Зразок для настроювання на дефектоскопію елементів
фонтанної арматури та колонних головок
Таблиця 12.2 - Розміри зарубок в зразках для настроювання

У міліметрах
Товщина зразка δ Ширина а Глибина b
4,0-5,5 2,0 0,8
6,0-7,5 2,0 1,0
8,0-11,5 2,0 1,5
12,0-14,5 2,0 2,0
15,0-19,5 2,5 2,0
20,0-25,5 3,0 2,0
26,0-40,0 3,0 2,5
Примітка. Зарубки слід наносити з точністю ±0,1 мм.
12.3.4 Настроювання апаратури (рисунок 12.2) передбачає три етапи: наст-

роювання швидкості розгортки; настроювання чутливості по зарубках; наст-
роювання схеми автоматичної сигналізації дефекту (АСД):
22
СОУ 11.2-20077720-003:2004
а) настроювання швидкості розгортки дефектоскопа здійснюйте по двог-

ранних кутах зразка для настроювання:
- плавно переміщуючи п'єзоперетворювач по поверхні зразка, послідовно
отримайте відбиті від нижнього двогранного кута зразка прямим променем, від
верхнього кута - однократно відбитим променем сигнали; відбиття від ниж-
нього і від верхнього кута зразка для настроювання визначають по зміні висоти
сигналу при прощупуванні місць відбиття пальцем, змоченим контактною ре-
човиною;
- регуляторами розгортки добийтесь, щоб луна-сигнал від верхнього кута
зразка знаходився на відстані від 10 до 15 мм від правого краю екрану дефек-
тоскопа;
б) настроювання чутливості дефектоскопа здійснюйте по зарубках зразка
для настроювання:
- настойку строб-імпульсу здійснюйте по зарубках в зразку для настро-
ювання (рисунок 12.2);
- переміщуючи п'єзоперетворювач по поверхні зразка, знайдіть луна-
імпульс від верхньої зарубки однократно відбитим променем (див. рисунок
12.2) та добийтесь появи на екрані дефектоскопа максимальної амплітуди луна-
сигналу від зарубки;
- регулюючи чутливість приймального тракту дефектоскопа, встановіть
амплітуду луна-імпульсу від зарубки на висоту екрана;
- знайдіть максимальний луна-сингал від нижньої зарубки прямим проме-
нем; використовуючи систему часового регулювання чутливості, вирівняйте
амплітуди від нижньої та верхньої зарубок на рівні висоти екрана; зафіксуйте
покази атенюатора;
23
СОУ 11.2-20077720-003:2004
1 - зразок для настроювання; 2 - п'єзоперетворювач;

3 - зарубка; 4 - зондуючий імпульс; 5 - імпульс від зарубки прямим променем;
6 - імпульс від зарубки однократно відбитим променем
Рисунок 12.2 - Схема настроювання чутливості дефектоскопа при контролі ко-

рпусних деталей (а) та вид осцилограми на екрані дефектоскопа (б)
в) настроювання схеми АСД:

- сумістіть передній фронт строб-імпульсу з положенням максимуму луна-
сигналу від нижньої зарубки, а задній фронт - з положенням максимуму луна-
сигналу від верхньої зарубки;
- настройку глибиноміра і спрацювання схеми АСД дефектоскопа здійс-
нюйте у відповідності до інструкції з експлуатації дефектоскопа по зарубках в
зразку для настроювання;
- апаратура вважається настроєною на дефектоскопію тіла корпусних дета-
лей фонтанної арматури та колонних головок, якщо при переміщенні п'єзопере-
творювача по зовнішній поверхні зразка для настроювання кожний раз в мо-
мент попадання штучного дефекту в зону випромінювання УЗК на екрані з'яв-
ляється стійкий імпульс від штучного дефекту і спрацьовує схема АСД.
24
СОУ 11.2-20077720-003:2004
12.3.5 Ультразвукову дефектоскопію тіла корпусних деталей фонтанної
арматури та колонних головок здійснюйте після попереднього настроювання в
наступній послідовності:
- регуляторами чутливості приймального тракту дефектоскопа встановіть
так звану „пошукову чутливість”, на 6 дБ вищу від зафіксованої при настрою-
ванні;
- розмістіть п'єзоперетворювач на зовнішній поверхні контрольованої кор-
пусної деталі і переконайтесь в наявності акустичного контакту по наявності на
екрані дефектоскопа структурних шумів при підвищеній чутливості. За потреби
нанесіть додатковий шар контактного мастила;
- переміщуйте п'єзоперетворювач по зовнішній поверхні вздовж лінії ска-
нування (рисунок 12.3) таким чином, щоб акустичне випромінювання було
спрямоване в сторону очікуваного дефекту; в процесі зворотно-поступального
руху п'єзоперетворювач повертайте на ±15° відносно напряму випромінювання,
при цьому необхідно забезпечити постійний акустичний контакт п'єзоперетво-
рювача з поверхнею контрольованої корпусної деталі. Величина поперечного
зміщення п'єзоперетворювача за один крок сканування не повинна перевищу-
вати 6 мм.
Рисунок 12.3 - Схема переміщення перетворювача при контролі тіла

корпусних деталей фонтанної арматури та колонних головок
25
СОУ 11.2-20077720-003:2004
Схема контролю корпусних деталей обладнання на наявність поперечних

дефектів зображена на рисунку 12.4, поздовжніх - на рисунку 12.5;
1 - п'єзоперетворювач; 2 - поперечні дефекти; 3 - лінія сканування;

4 - зондуючий імпульс; 5 - імпульс від дефекту; 6 - строб-імпульс
Рисунок 12.4 - Схема контролю елементів фонтанної арматури та

колонних головок на наявність поперечних дефектів (а)
та вид осцилограми на екрані дефектоскопа (б)
26
СОУ 11.2-20077720-003:2004
1 - п'єзоперетворювач; 2 - поздовжні дефекти; 3 - лінія сканування;

4 - зондуючий імпульс; 5 - імпульс від дефекту; 6 - строб-імпульс
Рисунок 12.5 - Схема контролю елементів фонтанної арматури та

колонних головок на наявність поздовжніх дефектів (а)
та вид осцилограми на екрані дефектоскопа (б)
- ознакою, яка свідчить про наявність дефекту, є поява в межах строб-

імпульсу сигналу, який відповідає відбиванню від контрольованої зони кор-
пусної деталі; при появі зазначеного сигналу переміщенням п'єзоперетворювача
добийтесь на екрані стійкого луна-імпульсу, відбитого з контрольованої зони, і
виміряйте координати дефекту;
27
СОУ 11.2-20077720-003:2004
- сигнал вважається відбитим від дефекту, якщо значення координат від-
повідають контрольованій зоні корпусної деталі, при цьому визначають такі ха-
рактеристики згідно з ГОСТ 14782: амплітуду луна-сигналу від дефекту, найбі-
льшу глибину залягання дефекту в перерізі шва, умовну протяжність дефекту,
сумарну умовну протяжність дефектів на контрольованій ділянці.
Порівняйте значення амплітуди луна-імпульсу від дефекту з амплітудою
луна-імпульсу від штучного дефекту і зафіксуйте одержане співвідношення.
Критерії відбракування - згідно з ГОСТ 24507.
12.3.6 Ультразвукову дефектоскопію зварних швів корпусних деталей фон-
танної арматури та колонних головок здійснюють у відповідності до ГОСТ
14782.
12.3.7 Контроль стикових зварних з'єднань здійснюють з обох сторін під-
силення шва прямим і однократно відбитим променями (рисунок 12.6); кутові
зварні шви приварки з'єднувальних елементів трубопроводів і перекривної ар-
матури допускається контролювати тільки зі сторони трубопроводу (патрубка),
якщо неможливий контроль з двох сторін (рисунок 12.7).
а - контроль прямим променем;

б - контроль однократно відбитим променем
Рисунок 12.6 - Схема контролю стикових зварних швів
28
СОУ 11.2-20077720-003:2004
Рисунок 12.7 - Схема контролю кутових зварних швів
12.3.8 Контроль нахлесних зварних з'єднань елементів здійснюють призма-

тичними п'єзоперетворювачами однократно відбитим та прямим променями
(рисунок 12.8). Кут призми і частоту п'єзоперетворювача вибирають в залеж-
ності від відношення катетів зварного шва у відповідності до таблиці 12.3.
Рисунок 12.8 - Схема контролю нахлесних зварних швів
29
СОУ 11.2-20077720-003:2004
Таблиця 12.3 - Параметри п'єзоперетворювачів для контролю нахлесних
зварних з'єднань
Відношення катетів шва Кут призми, град. Робоча частота, МГц
менше 1,0 30 2,5
від 1,0 до 1,5 40 2,5
від 1,5 50 5,0
12.3.9 Під час проведення контролю зварних з'єднань з товщиною зварних

елементів фонтанної арматури та колонних головок менше 8 мм в лівій частині
екрану дефектоскопа можлива поява луна-сигналу поверхневої хвилі, відбитої
від підсилення шва; ознакою належності цього луна-сигналу поверхневій хвилі
є різке зменшення його при прощупуванні пальцем поверхні металу перед п'є-
зоперетворювачем.
Крім зазначених дефектів, існують також нерівності в корені шва -
перебільшення проплаву і зміщення кромок. Відбиті від нерівностей сигнали
співпадають по часу з сигналами, відбитими від надкореневих дефектів, які ви-
являються однократно відбитим променем.
12.3.10 Утворення перевищеного проплаву в вертикальних стиках най-
більш ймовірне на ділянках, які виконані зварюванням в нижньому положенні,
в горизонтальних стиках перевищений проплав розташовується більш рівномір-
но і утворюється рідше, ніж у вертикальних стиках.
Луна-сигнали від підвищених проплавів мають різні координати і ампліту-
ди при контролі з різних сторін шва.
12.3.11 Особливістю контролю кутових зварних з'єднань є наявність луна-
сигналів, які з'являються в робочій зоні лінії розгортки, відбитих від двогран-
ного кута патрубка, нерівностей підсилення шва та зазорів між трубою або пат-
рубком і зміцнюючими накладками.
Для визначення, чи характеризує даний луна-сигнал дефект (а не є відбит-
тям від завад) необхідно особливо ретельно проводити настройку і вимірюван-
ня координат і з допомогою лінійки по виміряному значенню координат знайти
місце розташування очікуваного дефекту.
30
СОУ 11.2-20077720-003:2004
12.3.12 В зварних з'єднаннях не допускаються:
- непровари, шлакові включення і інші дефекти розмірами більше 10% то-
вщини шва;
- лінійні дефекти;
- круглі дефекти розмірами:
1) більше 3 мм - при товщині шва, що не перевищує 16 мм;
2) більше 5 мм - при товщині шва більше 16 мм.
12.3.13 При контролі корпусних деталей фонтанної арматури та колонних
головок на наявність розшарувань необхідно ураховувати наступні рекомен-
дації по настройці дефектоскопа:
- перший спосіб настройки тривалості розгортки. Встановіть тривалість ро-
згортки у відповідності до часу проходження променя 1-1' від прямого (розді-
льно-суміщеного) п'єзоперетворювача до нижньої (донної) поверхні конт-
рольованої корпусної деталі і назад (рисунок 12.9а). Луна-імпульс від донної
поверхні (перший донний сигнал) вивести в кінець екрану;
- встановіть тривалість і положення строб-імпульсу таким чином (рисунок
12.9б), щоб його передній фронт знаходився біля заднього фронту зондуючого
імпульсу (положення 0), а задній фронт - в кінці екрану (положення 1′). При та-
кій настройці дефектоскопа луна-сигнали (положення 2'), які появляються при
прозвучуванні в межах екрану, будуть відповідати відбивачам (розшаруванням
або іншим дефектам), які розташовані в різних ділянках металу корпусної дета-
лі по його товщині;
- другий спосіб настройки тривалості розгортки. Встановіть на екрані се-
рію донних сигналів, наприклад чотири (рисунок 12.9, в). При наявності розша-
рувань невеликих розмірів (які не повністю перекривають ультразвуковий пу-
чок) між зондуючим і першим донним, і між донними сигналами, появляться
додаткові сигнали невеликої висоти (рисунок 12.9, г).
Із збільшенням розшарування додаткові сигнали будуть збільшуватись, а донні -
зменшуватись. Якщо розшарування перекриє ультразвуковий пучок, донні сигнали
будуть відсутні, а амплітуда додаткових сигналів збільшиться на весь екран.
31
СОУ 11.2-20077720-003:2004
a - відбиття променів від донної поверхні 1′ і від розшарування 2';

б - зображення на екрані дефектоскопа;
0 - зондуючий сигнал; 1′ - перший донний сигнал;
2' - сигнал відбитий від розшарування;
в - серія донних сигналів;
г - серія донних сигналів і сигналів, відбитих від розшарування.
Рисунок 12.9 - Схема настроювання тривалості розгортки при контролі елемен-

тів фонтанної арматури та колонних головок (а) та вид осцилограм на екрані
дефектоскопа (б-г)
32
СОУ 11.2-20077720-003:2004
12.4 Акустичний контроль герметичності різьбового з'єднання колон-
ної головки
12.4.1 Контроль герметичності різьбового з'єднання колонної головки здій-

снюється у випадку підозри щодо негерметичності або неякісного різьбового
з'єднання колонної головки з обсадною колоною.
12.4.2 Контроль герметичності здійснюють за допомогою ультразвукового
дефектоскопа та двох похилих п'єзоперетворювачів, включених за роздільною
схемою. Робоча частота п'єзоперетворювачів становить 2.5 МГц, а кут вводу
кожного дорівнює 40°. Герметичність різьбового з'єднання оцінюється шляхом
співставлення даних, одержаних в процесі контролю, з даними, одержаними під
час попереднього настроювання на зразку, який виготовляє виконавець робіт
згідно з рисунком 12.10.
12.4.3. Попереднє настроювання апаратури на контроль герметичності
різьбового з'єднання колонної головки (рисунок 12.11) здійснюйте на зразку
для настроювання в наступній послідовності:
- встановіть попередньо підключені до ультразвукового дефектоскопа вип-
ромінюючий п'єзоперетворювач 3 на зовнішню поверхню різьбової ділянки ко-
лонної головки, а приймальний п'єзоперетворювач 4 - на зовнішню поверхню
обсадної труби на віддалі 20-30 мм від різьбової ділянки;
- регулюючи розгортку, амплітуду зондуючого імпульсу та чутливість
приймального тракту, встановіть амплітуду сигналу на всю висоту екрана де-
фектоскопа. При цьому ослаблення приймального тракту дефектоскопа повин-
но бути мінімальним (кнопки атенюатора повинні бути відпущені);
- для виявлення порушення герметичності різьбового з'єднання здійснюйте
ручне переміщення випромінюючого п'єзоперетворювача поздовжньо-попереч-
ним способом по зигзагоподібній траєкторії на різьбовій ділянці колонної голо-
вки в межах зони приймального п'єзоперетворювача.
33
СОУ 11.2-20077720-003:2004
Апаратура вважається настроєною на контроль герметичності різьбового
з'єднання, якщо в зоні штучної локальної негерметичності зразка для настрою-
вання відеосигнал, який спостерігається на екрані дефектоскопа, спадає до мі-
німального рівня або зовсім пропадає.
1 .Зняття витків різьби проводити до рівня різьбової впадини по всій довжині

різьби.
2. Зразок зібрати з крутним моментом не менше 1160 Н·м.
3. Зразок опломбувати в'язкою м'якого проводу.
4. На ніпельній частині зразка в неробочій зоні позначити незмивною фарбою
ділянку з локальною негерметичністю
Рисунок 12.10 - Зразок для настроювання на контроль герметичності

різьбового з'єднання колонної головки з трубою
34
СОУ 11.2-20077720-003:2004
1 - колонна головка; 2 - обсадна труба; 3 - випромінюючий

п'єзоперетворювач; 4 - приймальний п'єзоперетворювач;
5 - зондуючий імпульс; 6 - імпульси, що спостерігаються за наявності акустич-
ного контакту; 7 - строб-імпульс
Рисунок 12.11 - Схема контролю герметичності різьбового з'єднання

колонної головки
35
СОУ 11.2-20077720-003:2004
12.4.4 Контроль герметичності різьбового з'єднання колонної головки по

всій її окружності здійснюється послідовно на окремих ділянках, на які умовно
розподіляється довжина цієї окружності. Ширина кожної ділянки визначається
активною зоною ультразвукового п'єзоперетворювача і не повинна переви-
щувати 20 мм.
Перед початком контролю вся зовнішня поверхня різьбової частини колон-
ної головки і прирізьбова поверхня обсадної труби повинна бути зачищена від
бруду, фарби, рихлих продуктів корозії та залишків різних мастил.
12.4.5 Контроль герметичності різьбового з'єднання колонної головки здій-
снюйте після попереднього настроювання апаратури в такій послідовності:
а) для створення надійного акустичного контакту нанесіть на поверхні ска-
нування колонної головки і прирізьбової ділянки обсадної труби (в зонах роз-
міщення п'єзоперетворювачів) шар солідолу або іншого консистентного масти-
ла;
б) розмістіть приймальний п'єзоперетворювач на поверхні прирізьбової ді-
лянки обсадної труби, а випромінюючий - на поверхні різьбової ділянки колон-
ної головки (в зоні роботи приймального п'єзоперетворювача) і проведіть ска-
нування різьбового з'єднання;
в) якість різьбового з'єднання визначайте за такими критеріями:
- різьбове з'єднання вважається придатним для подальшої експлуатації,
якщо амплітуда прийнятого сигналу на екрані дефектоскопа під час поздовж-
нього переміщення випромінюючого п'єзоперетворювача (у вибраній зоні конт-
ролю) максимальна і не зникає;
- різьбове з'єднання підлягає вилученню з експлуатації внаслідок пору-
шення герметичності, якщо амплітуда прийнятого сигналу на екрані дефек-
тоскопу має мінімальне значення або повністю зникає.
36
СОУ 11.2-20077720-003:2004
12.5 Контроль якості фланцевих з'єднань елементів фонтанної арма-

тури та колонних головок
12.5.1 Контроль якості фланцевих з'єднань елементів фонтанної арматури

та колонних головок здійснюється з метою виявлення послаблення болтових
з'єднань (зусилля затяжки) та порушення герметичності ущільнюючих кілець.
Даний вид контролю є додатковим і здійснюється на вимогу Власника контро-
льованого обладнання.
12.5.2 За цією методикою контроль якості згвинчування здійснюється за
суміщеною схемою на робочій частоті 2,5 МГц. Кут вводу ультразвукових ко-
ливань визначається з умов оптимального відбиття УЗК від конструктивних
елементів з'єднання. Нижченаведена методика розповсюджується на контроль
якості фланцевих з'єднань фонтанної арматури та колонних головок і реалі-
зується при використанні п'єзоперетворювача П121-2,5-23-D*. Числове значен-
ня D* в маркуванні п'єзоперетворювача повинно відповідати умовному діамет-
ру фланця контрольованого з'єднання. Якість з'єднання оцінюється шляхом спі-
вставлення даних, одержаних в процесі контролю, з даними, одержаними під
час настроювання на зразках з'єднань (рисунок 12.12), одне з яких скручене від
руки, а друге - з регламентованим крутним моментом.
12.5.3 Методика контролю якості фланцевого з'єднання передбачає попе-
реднє настроювання апаратури безпосередньо на фланцевому з'єднанні, яке пі-
длягає контролю.
12.5.4 Настроювання апаратури на контроль якості фланцевого з'єднання
фонтанної арматури та колонних головок здійснюйте у наступній послідов-
ності:
- встановіть попередньо підключений до ультразвукового дефектоскопа
п'єзоперетворювач на фланець з'єднання, зібраного з регламентованим крутним
моментом; УЗК повинні випромінюватись в напрямку ущільнюючого кільця 2
(рисунок 12.13);
37
СОУ 11.2-20077720-003:2004
Гвинтові з'єднання зібрані з моментом згвинчування М = 58 кгм ± 4%

Маркування здійснюється ударним методом на боковій поверхні фланця
Кожну з гайок стопорити керненням
Рисунок 12.12 - Зразок для настроювання на контроль якості фланцевого з'єд-

нання фонтанної арматури та колонних головок
38
СОУ 11.2-20077720-003:2004
1 - п'єзоперетворювач; 2 - ущільнююче кільце;

3 - канавка під ущільнююче кільце; 4 - зондуючий імпульс;
5 - імпульс від канавки під ущільнююче кільце
Рисунок 12.13 - Схема контролю якості фланцевого з'єднання фонтанної арма-

тури і колонних головок (а)
та вид осцилограми на екрані дефектоскопа (б).
39
СОУ 11.2-20077720-003:2004
- переміщуючи п'єзоперетворювач вздовж осі зразка, добийтесь появи на

екрані дефектоскопа максимальної амплітуди луна-імпульсу 5 (див. рисунок
12.13). Зафіксуйте віддаль між точкою вводу УЗК та краєм фланця і встановіть
амплітуду луна-імпульсу 5 на стандартний рівень;
- здійсніть повний оберт п'єзоперетворювача навколо фланцевого з'єднання
витримуючи сталу віддаль від краю фланця і слідкуючи за якістю акустичного
контакту; виміряйте значення амплітуди луна-імпульсу 5 в шести-восьми точ-
ках по окружності через рівні інтервали (в зоні між болтовими шпильками); об-
числіть середнє за результатами всіх вимірів значення амплітуди луна-імпульсу
5;
- не змінюючи положення органів управління дефектоскопа, переставте
п'єзоперетворювач на зразок з'єднання, зібраного від руки; відстань між п'єзо-
перетворювачем і краєм фланця повинна співпадати з зафіксованою вище;
- здійсніть повний оберт п'єзоперетворювача навколо фланцевого з'єднан-
ня, витримуючи сталу віддаль від краю фланця і слідуючи за якістю акустич-
ного контакту. Виміряйте значення амплітуди луна-імпульсу 5 в шести-восьми
точках по окружності через рівні інтервали. Обчисліть середнє за результатами
всіх вимірів значення амплітуди луна-імпульсу 5.
Апаратура вважається настроєною на контроль якості фланцевого з'єднан-
ня фонтанної арматури та колонних головок, якщо різниця середніх значень
амплітуд луна-імпульсів в закріпленому і незакріпленому з'єднаннях становить
не менше 8 дБ.
12.5.5 Ультразвуковий контроль якості фланцевого з'єднання фонтанної
арматури та колонних головок здійснюйте після попередньої настройки апара-
тури в наступній послідовності:
- розмістіть п'єзоперетворювач на фланець контрольованого з'єднання, вит-
римуючи зафіксовану під час настройки віддаль між точкою вводу УЗК та кра-
єм фланця;
40
СОУ 11.2-20077720-003:2004
- здійсніть один повний оберт п'єзоперетворювача навколо контрольо-
ваного з'єднання, слідкуючи за наявністю акустичного контакту;
- виміряйте амплітуду луна-імпульсу 5 в шести-восьми точках по окруж-
ності через рівні інтервали; обчисліть середнє за результатами всіх вимірів зна-
чення амплітуди луна-імпульсу 5.
12.5.6 Якість проконтрольованого фланцевого з'єднання елементів фон-
танної арматури та колонних головок визначають за наступними критеріями:
а) з'єднання вважається якісним і придатним для подальшої експлуатації,
якщо різниця середніх значень амплітуд луна-імпульсу 2 для з'єднання, зібра-
ного з регламентованим крутним моментом, та для з'єднання, що контро-
люється за цією методикою, становить не більше 3 дБ;
б) з'єднання підлягає вилученню з експлуатації внаслідок неякісного згви-
нчування, якщо середнє значення амплітуди луна-імпульсу 2 на контрольо-
ваному з'єднанні більше ніж на 3 дБ перевищує середнє значення амплітуди лу-
на-імпульсу 2, обчислене під час настройки на з'єднанні, зібраного з регламен-
тованим крутним моментом.
12.6 Контроль ступеня перекривання проточного каналу засувок (кра-

нів)
12.6.1 Контроль ступеня перекривання проточного каналу засувок (кранів)

здійснюється з метою оцінки якості перекривання проточного каналу (гер-
метичності) засувок (кранів). Даний вид контролю є додатковим і здійснюється
на вимогу Власника контрольованого обладнання.
за допомогою приладу УК-10ПМС здійснюється за роздільною схемою на ро-
бочій частоті 25 кГц з використанням прямих п'єзоперетворювачів типу П111-
0,025-П31 МС з допоміжними насадками 2 (рисунок 12.14), які відповідають ді-
аметру D корпуса контрольованої засувки (крана). Інформативним параметром
виступає наявність динамічної осциляції амплітуди прийнятого сигналу (фазо-
вих зсувів гармонійних акустичних коливань) на екрані приладу.
41
СОУ 11.2-20077720-003:2004
1 - п'єзоелектричний перетворювач; 2 - допоміжна насадка; 3 – корпус

засувки (крану); 4 - форма прийнятого сигналу на екрані приладу
Рисунок 12.14 - Схема контролю ступеня перекривання проточного каналу за-

сувок (кранів) (а)
та вид осцилограми на екрані приладу УК-10 ПМС (б)
42
СОУ 11.2-20077720-003:2004
за допомогою приладу УК-10ПМС здійснюйте в наступній послідовності:
- ознайомтесь з інструкцією по експлуатації приладу УК-10ПМС; введіть
режим роботи „РЕЖИМ-4”;
- попередньо підключені до приладу УК-10ПМС прямі п'єзоперетворювачі
з насадками установіть на контрольовану засувку (кран), як показано на рисун-
ку 12.14. В якості контактного середовища використовуйте солідол;
- регулюванням ручок , , і кнопки „×10” на верхній панелі прила-
ду УК-10ПМС добийтесь такої форми прийнятого сигналу на екрані приладу,

яка б приблизно відповідала зображеному на рисунку 12.14 сигналові 4.
12.6.4 Інформативним параметром присутності витоку рідини (газу) через
проточний канал засувки (крану) є наявність динамічної осциляції амплітуди
прийнятого сигналу (фазового зсуву) на екрані приладу УК-10ПМС.
12.7 Контроль положення шибера засувки
Контроль положення шибера засувки здійснюється з метою визначення

крайнього відкритого положення шибера. Контроль здійснюється акустичним
луна-методом за суміщеною схемою на робочій частоті 1,8-2,5 МГц. Контроль
здійснюється шляхом співставлення даних, отриманих в процесі контролю, з
даними, одержаними під час настроювання на шиберній засувці у закритому
положенні. Інформативним параметром крайнього відкритого положення шибе-
ра засувки є зменшення амплітуди луна-імпульсу 5 (рисунок 12.15) відносно
значень луна-імпульсу 6, отриманих при настроюванні на засувці, яка знахо-
диться у закритому стані, внаслідок демпфування луна-сигналу шибером.
43
СОУ 11.2-20077720-003:2004
a - схема контролю засувки;

б - схема настроювання на контроль засувки;
1 - корпус; 2 - шибер; 3 - п'єзоперетворювач; 4 - зондуючий імпульс;
5 - контрольний імпульс в закритому стані; 6 - контрольний імпульс у відкри-
тому стані
Рисунок 12.15 - Контроль положення шибера засувки
44
СОУ 11.2-20077720-003:2004
13 РАДІАЦІЙНИЙ КОНТРОЛЬ
13.1 Радіаційний контроль зварних швів доцільно використовувати в допо-

внення до основного (акустичного) контролю з метою гарантованого виявлення
дефектів в сумнівних випадках та як альтернативний для впевненості у достові-
рності результатів контролю основним видом.
13.2 Радіаційному контролю, як правило, піддають 25 % зварних швів. По-
рядок проведення та обсяги радіаційного контролю регламентовано ГОСТ
7512. Класифікація зварних з'єднань за результатами радіаційного контролю -
за ГОСТ 23055.
14 КОНТРОЛЬ ПРОНИКНИМИ РЕЧОВИНАМИ
14.1 Контроль проникними речовинами застосовується як допоміжний ме-

тод для перевірки якості механічної обробки поверхні металу корпусних дета-
лей фонтанної арматури та колонних головок з метою виявлення тріщин, несу-
цільностей, надривів, розшарувань та інших пошкоджень основного металу,
зварних швів, тощо.
14.2 Для виявлення пошкоджень основного металу потрібно:
а) зачистити контрольовану ділянку до чистого металу;
б) змочити зачищену поверхню гасом, зафарбованим аніліновою фарбою, і
витерти її насухо;
в) нанести на контрольовану ділянку водяний крейдовий розчин і просу-
шити.
За наявності поверхневого дефекту на білій висушеній поверхні спостері-
гатимуться сліди розчиненої в гасі анілінової фарби, які дозволяють визначити
місце розташування та розмір дефекту.
45
СОУ 11.2-20077720-003:2004
14.3 Для виявлення негерметичності зварних швів та перевірки цілісності

металу малої товщини потрібно на одну з поверхонь виробу чи зварного шва
нанести водяний крейдовий розчин і просушити, а протилежну поверхню змо-
чити гасом, зафарбованим аніліновою фарбою.
За наявності наскрізного пошкодження на забіленій поверхні проступа-
тимуть сліди анілінової фарби, які дозволяють визначити місце розташування
та розмір дефекту.
Вимоги до проведення капілярного контролю викладені в ГОСТ 18442.
Примітка. При використанні інших проникних речовин контроль проводиться згідно з
інструкціями до застосування.
15 ВИЗНАЧЕННЯ ФІЗИКО-МЕХАНІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ФО-

НТАННОЇ АРМАТУРИ ТА КОЛОННИХ ГОЛОВОК
Визначення фізико-механічних характеристик фонтанної арматури та ко-

лонних головок проводиться з метою встановлення фактичних значень конт-
рольованих параметрів.
15.1 Вимірювання твердості поверхневого шару металу фонтанної ар-

матури та колонних головок
15.1.1 Вимірювання твердості металу фонтанної арматури та колонних го-

ловок рекомендується проводити з використанням твердомірів типу ТДМ-1 або
аналогічних йому. Принцип дії твердомірів такого типу базується на існуючій
залежності між твердістю поверхневого шару виробу та відношенням швидкос-
тей ударного елементу під час його падіння та відбиття від поверхні виробу.
Твердість визначається за шкалою Брінеля (НВ). Результати вимірювання
твердості зберігаються в енергонезалежній пам'яті приладу.
46
СОУ 11.2-20077720-003:2004
15.1.2 Твердість повинна перевірятись в зоні термічного впливу (на ділян-

ці, що знаходиться на відстані не більше 1.5 мм від кромки шва).
15.1.3 Для визначення твердості рекомендується проводити заміри в трьох-
чотирьох діаметрально-протилежних точках.
15.1.4 Методика проведення вимірів твердості серійними динамічними
твердомірами наводиться в їх експлуатаційній документації.
15.1.5 За виміряними значеннями твердості визначають границю міцності
σв за ГОСТ 22761, або згідно з формулою:
σв = k · НВ (15.1)
де k = 0.33 – 0.36 - коефіцієнт для сталей;

НВ - твердість за шкалою Брінеля, МПа;
- для твердості НВ > 1500 МПа,
σв = 0,345 НВ;
- для твердості НВ < 1500 МПа,
σв = 0,36 НВ.
15.1.6 Метод перерахунку значень НВ можна використовувати для орієн-
товного визначення умовної границі текучості. На основі статистичної обробки
експериментальних даних:
- для твердості НВ > 1500 МПа σ0,2 = 0,367 НВ - 2,40;
- для твердості НВ < 1500 МПа σ0,2 = 0,2 НВ,
де σ0,2 - умовна границя текучості.
15.1.7 В таблиці Б.2 (Додаток Б) наведені значення залежності σв та σ0,2 від
НВ для різних марок сталей, а також відносні звуження ψ.
15.1.8 За отриманими значеннями твердості визначають границю міцності
σв або умовну границю текучості σ0,2 за ГОСТ 22761, або згідно з наведеними
формулами.
47
СОУ 11.2-20077720-003:2004
15.2 Контроль границі текучості металу корпусних деталей фонтанної

арматури та колонних головок
15.2.1 Для вимірювання границі текучості металу корпусних деталей фон-

танної арматури та колонних головок рекомендується використовувати вихрос-
трумові прилади типу СІГМА-Т або аналогічні йому з комплектом накладних
первинних п'єзоперетворювачів.
15.2.2 Обсяги та зони контролю жорстко не регламентовані і визначаються
в залежності від ступеню навантаження або пошкодження корпусної деталі, а
також при підозрі на неоднорідність фізико-механічних властивостей металу
деталей.
16 ВИЗНАЧЕННЯ ТЕХНІЧНОГО СТАНУ ФОНТАННОЇ АРМАТУРИ

ТА КОЛОННИХ ГОЛОВОК

здійснюється з метою визначення можливості, доцільності, умов та терміну їх
подальшої експлуатації.
16.2 Контроль технічного стану полягає у вирішенні задачі прогнозування
граничного стану та залишкового ресурсу з метою встановлення терміну без-
відмовної експлуатації в заданих умовах.
Розрізняють три види граничного стану:
- перший граничний стан - по несучій здатності (міцність, стійкість, витри-
валість при змінних напруженнях);
- другий граничний стан - по розвитку максимальних деформацій;
- третій граничний стан - по утворенню та розкриттю тріщин.
ґрунтується на аналізі відхилення розмірів дефектів, визначених під час прове-
дення неруйнівного контролю, з їх допустимими значеннями (таблиця 8.1).
48
СОУ 11.2-20077720-003:2004
Зокрема, приймаються до уваги:
- зменшення товщини стінки корпусних деталей обладнання, що працює
під тиском;
- наявність, вид та кількість дефектів;
- зміна фізико-механічних характеристик металу, з якого виготовлене об-
ладнання, нижче значень, наведених у нормативній документації;
- ступінь, характер та види корозійного пошкодження корпусних деталей.
16.4 На підставі проведеного аналізу, як правило, проводять розрахунок
фонтанної арматури та колонних головок на міцність. За умови таких розра-
хунків найбільші нормальні, дотичні чи еквівалентні напруження в небезпеч-
ному січенні порівнюються з допустимими напруженнями і відповідно цей ме-
тод розрахунку на міцність називається розрахунком за допустимими напру-
женнями. В цьому методі за граничний стан обладнання приймають такий його
стан, коли найбільші напруження хоча б в одному січенні досягли небезпечної
величини - границі текучості (для пластичного матеріалу) чи тимчасового опо-
ру (для крихкого матеріалу).
З другого боку, в деяких конструкціях, виготовлених з пластичного матері-
алу, поява місцевих напружень, рівних границі текучості, частіш за все, не є не-
безпечним для всієї конструкції, а для переходу її в граничний стан потрібне
подальше зростання навантаження. Таким чином, в дійсності, конструкція має
більший запас міцності, ніж за умови її розрахунку за допустимими напружен-
нями.
Номінальне допустиме напруження для корпусних деталей фонтанної ар-
матури та колонних головок приймають мінімальним з таких значень:
 σ в σ 0,2 σ д 
[σ] = min  ; ; , (16.1)
 nв nТ nд 
де σв - мінімальне значення тимчасового опору границі міцності, МПа;

σ0,2 - мінімальне значення умовної границі текучості, МПа;
49
СОУ 11.2-20077720-003:2004
σд - середнє значення границі втомної міцності, МПа;
nв - коефіцієнт запасу за тимчасовим опором (границею міцності);
nТ - коефіцієнт запасу за границею текучості;
nд - коефіцієнт запасу за границею втомної міцності.
16.5 У випадку розрахунків на статичну міцність за ГОСТ 14249 переві-
ряють виконання умов міцності розрахункових навантажень в порівнянні з до-
пустимими.
16.6 Опір матеріалів дії змінних в часі (за величиною та знаком) наван-
тажень, суттєво відрізняється від опору дії статичних навантажень. Руйнування
корпусної деталі проходить під дією значень значно менших динамічних наван-
тажень, ніж статичних.
16.7 Метод розрахунку на міцність в умовах малоциклічних навантажень
повинен проводитися тоді, коли кількість головних циклів навантажень знахо-
диться в межах від 103 до 105 за весь термін експлуатації фонтанної арматури та
колонних головок.
16.8 За умови розрахунку на опір крихкому руйнуванню корпусних дета-
лей фонтанної арматури та колонних головок використовують ефективний кое-
фіцієнт інтенсивності напружень к, який розраховується для різних корпусних
деталей фонтанної арматури та колонних головок за ГОСТ 25.504.
16.9 Вибір того чи іншого методу розрахунку проводять фахівці, які вико-
нують обстеження. В додатку В наведені типові розрахунки корпусних деталей
фонтанної арматури та колонних головок.
16.10 Розрахунок типових елементів фонтанної арматури та колонних го-
ловок рекомендується проводити згідно з нормативною документацією, яка іс-
нує на даний вид обладнання.
16.11 Розрахунки на міцність не проводять, якщо за результатами неруй-
нівного контролю в обладнанні відсутні будь-які дефекти, геометричні розміри
знаходяться в межах встановлених допусків та фізико-механічні характерис-
тики відповідають нормативним значенням.
50
СОУ 11.2-20077720-003:2004
16.12 Фонтанна арматура та колонні головки повинні бути вилучені з екс-

плуатації у випадку досягнення їх корпусних деталей граничного стану.
17 ПЕРІОДИЧНІСТЬ КОНТРОЛЮ ФОНТАННОЇ АРМАТУРИ ТА

КОЛОННИХ ГОЛОВОК
17.1 В процесі експлуатації систематичний контроль технічного стану фон-

танної арматури та колонних головок згідно з затвердженими планами підпри-
ємства-власника здійснює обслуговуючий персонал відповідної кваліфікації з
урахуванням вимог паспорта, з обов'язковим записом у відповідному журналі.
17.2 Технічному діагностуванню підлягає фонтанна арматура та колонні
головки, які:
- відпрацювали нормативний (розрахунковий) термін служби;
- набули залишкових деформацій під час експлуатації;
- мають пошкодження в результаті аварій;
- мають тріщини в корпусних деталях;
- підлягають капітальному ремонту.
Крім того, обстеженню підлягає обладнання на вимогу інспектора Держ-
наглядохоронпраці.
17.3 Періодичність обстеження :
а) перше планове обстеження проводиться після закінчення нормативного
строку служби фонтанної арматури та колонних головок, встановленого в експ-
луатаційній документації або наведеного в таблиці 17.1;
б) наступне обстеження проводиться для обладнання, термін експлуатації
якого:
- не перевищує 25 років - не рідше 1 разу на 6 років;
- перевищує 25 років - не рідше 1 разу на 5 років;
51
СОУ 11.2-20077720-003:2004
в) кількість наступних повторних обстежень не обмежується і визначається

технічним станом фонтанної арматури та колонних головок, його працездат-
ністю та економічною ефективністю. Можливість подальшої експлуатації ви-
значає організація-власник на основі Технічних висновків організації, яка про-
водила обстеження фонтанної арматури та колонних головок.
Примітка. Періодичність повторного обстеження обладнання відповідає ДСТУ 3004.
Таблиця 17.1 - Нормативний строк служби фонтанної арматури та колон-

них головок
Уроках
Тип обладнання Нормативний строк служби
1 Фонтанна арматура типу АФ і АФК 9
2 Обладнання для обв'язки обсадних колон
10
типу ОК і КГ
52
СОУ 11.2-20077720-003:2004
18 НОРМИ ЧАСУ НА ПРОВЕДЕННЯ КОНТРОЛЮ ТЕХНІЧНОГО

СТАНУ ФОНТАННОЇ АРМАТУРИ ТА КОЛОННИХ ГОЛОВОК
Норми часу на виконання робіт під час проведення неруйнівного контролю

фонтанної арматури та колонних головок (таблиця 18.1) складені на основі до-
кументів Д.18-Д.20 (додаток Д).
Таблиця 18.1 - Норми часу під час проведення робіт з неруйнівного конт-
ролю фонтанної арматури та колонних головок
У годинах
Час проведення обстеження
Ультра-
Ознайомлен- Підго- Вимі-
Візуально- звуко-
ня з експлуа- товка рю-
Тип обладнання оптичний вий ко- Всьо-
таційною до- до конт- вальний
контроль нтроль го
кументацією ролю конт-
роль
1 Фонтанна ар-
матура типу АФ 0,5 2,5 1,5 1,5 3,5 9,5
і АФК
2 Обладнання
для обв'язки об-
0,5 2,0 1,0 0,5 2,0 6,0
садних колон
типу ОК і КГ
Примітка. Норми часу складені для бригади з двох виконавців
53
СОУ 11.2-20077720-003:2004
19 ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ КОНТРОЛЮ
19.1 Результати неруйнівного контролю фонтанної арматури та колонних

головок повинні бути оформлені відповідними документами і внесені в облікові
документи, які ведуться на підприємстві, де здійснюється контроль, та на підп-
риємстві, яке здійснювало контроль.
19.2 Результати неруйнівного контролю повинні бути оформлені згідно з
формами, наданими у додатку Г: „Протокол неруйнівного контролю фонтанної
арматури та колонних головок”, „Протокол вимірювання товщини стінок еле-
ментів фонтанної арматури та колонних головок” (додатки Г.1, Г.2, далі – про-
токоли контролю) та „Технічний висновок” про стан та подальшу експлуатацію
фонтанної арматури та колонних головок (далі - технічний висновок, додаток
Г.3). При проведенні додаткових видів контролю результати повинні бути офо-
рмлені відповідними протоколами.
19.3 Протокол контролю обов'язково повинен містити:
- ідентифікаційні дані про об'єкт контролю (тип, заводський або інший но-
мер, тощо);
- дані про організацію та спеціалістів, які здійснили контроль (рівень ква-
ліфікації, номер посвідчення, прізвище);
- дані про види, методи та обсяги проведення контролю, а також про при-
лади і апаратуру, які застосовуються під час контролю, з зазначенням дати їх
повірки або метрологічної атестації.
У випадку наявності дефектів в протоколі повинна міститись детальна ін-
формація про виявлені дефекти з зазначенням їх місцезнаходження. Протокол
може бути доповнений схемами, ескізами та іншими необхідними матеріалами.
19.4 Технічний висновок обов'язково повинен містити:
- підставу для надання технічного висновку;
- результати обстеження та контролю технічного стану;
- дату наступної перевірки.
54
СОУ 11.2-20077720-003:2004
До технічного висновку повинен додаватись звіт, в якому наводиться дета-
льний опис комплексу виконаних робіт та відповідні розрахунки корпусних де-
талей фонтанної арматури та колонних головок на міцність (якщо такі прово-
дились).
Технічний висновок підписується технічним експертом, керівником робіт з
неруйнівного контролю і представником організації, яка експлуатує облад-
нання.
19.5 Всі документи за результатами контролю технічного стану фонтанної
арматури та колонних головок повинні бути оформлені в двох примірниках:
один примірник знаходиться у власника обладнання, другий - зберігається в ор-
ганізації, яка проводила контроль.
55
СОУ 11.2-20077720-003:2004
Додаток А
(довідковий)
АПАРАТУРА ТА ОБЛАДНАННЯ, РЕКОМЕНДОВАНІ ДЛЯ ВИКОРИС-

ТАННЯ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ НЕРУЙНІВНОГО КОНТРОЛЮ ФОН-
ТАННОЇ АРМАТУРИ ТА КОЛОННИХ ГОЛОВОК
A.1 Ультразвуковий дефектоскоп УД2-70 ТУ У 14327992.001.

А.2 Прилад ультразвуковий УК-10ПМС ТУ 25-7761.014-86.
А.2 Ультразвукові товщиноміри для локальних замірів товщини стінки
ТУЗ-1, УТ-93П ГОСТ 28702.
А.3 Корозиметр-товщиномір ультразвуковий КТУ-1 ГОСТ 28702.
А.4 Твердомір динамічний ТДМ-1 ТУ ТДМ 1.14327992.001-97.
А. 5 Прилад для визначення фізико-механічних властивостей СІГМА-
Т10.1. ТУ-У 33.2-02829777-001.
А.6 Штангенциркуль ЩЦ ІІ-250.0.05 ГОСТ 166.
А.7 Штангенглибиномір ГОСТ 166.
А.8 Лупа збільшувальна ГОСТ 25706.
Примітка. Допускається використання інших приладів та установок з характерис-

тиками, не гіршими, ніж у наведеного в переліку обладнання.
56
СОУ 11.2-20077720-003:2004
Додаток Б
(обов'язковий)
ОСНОВНІ ПАРАМЕТРИ ФОНТАННОЇ АРМАТУРИ ТА КОЛОННИХ

ГОЛОВОК
Б.1 Вимоги до фонтанної арматури та колонних головок

Б.1.1 Різьби повинні бути чистими, без вм'ятин, забоїн і заусениць. Допус-
ки на розміри різьб повинні відповідати:
- метричних - 6g/6H за ГОСТ 16093;
- трапецеїдальних - 3 класу за ГОСТ 9562;
- дюймових конічних - за ГОСТ 6111.
Б.1.2 Торцеві поверхні фланців складальних одиниць фонтанної арматури
та колонних головок повинні бути взаємно паралельні і перпендикулярні осі
прохідного отвору. Граничні відхилення - за ГОСТ 28919.
Б.1.3 Окружності прохідних отворів, центрів отворів під шпильки і канавок
під ущільнюючі прокладки у фланцях повинні бути концентричними. Граничні
відхилення - за ГОСТ 28919.
Б.1.4 Допуски форми і розташування поверхонь (площинності, прямолі-
нійності, окружності, перпендикулярності) при відсутності на кресленнях гра-
ничних відхилень не повинні перевищувати допуски на відповідні розміри за
ГОСТ 28919.
Б.1.5 Зуби клинів після зміцнення та очистки окалин не повинні мати вик-
ришених ниток і повинні зберігати повний профіль.
Б.1.6 Клини труботримачів повинні забезпечити надійне утримування труб
при рівномірному приляганні клинів до труби по всій робочій поверхні.
Б.1.7 Поверхня корпусних деталей не повинна мати заусениць, тріщин, за-
боїн, надривів, вм'ятин та інших пошкоджень.
Гострі кромки на всіх виробах повинні бути притуплені, заусениці зняті.
57
СОУ 11.2-20077720-003:2004
Б.1.8 Збирання різьбових з'єднань повинне проводитись на мастилі, яке за-
хищає різьбу від задирів та корозії, а різьбових з'єднань, які працюють під тис-
ком, на мастилі, яке забезпечує також і герметичність з'єднань. Марки мастил
та їх технічні характеристики наведені в таблиці Б.1.
Таблиця Б.1 - Ущільнюючі мастила, які використовуються в фонтанній ар-

матурі та колонних головках
Марка мастила Температура Колоїдна стабі- Пенетрація при 25 °С
каплепадіння, льність, без перемішування,
°С, не менше %, не більше мм·10-1
Арматол-238 160 15 300-360
(ТУ-У 25404313.007)
ЛЗ-162у 149 6 150-200
(ТУ-У 25404313.002)
Примітка. Допускається застосування інших марок мастил, технічні характеристики
яких не гірші від наведених вище
Б.1.9 Затяжка шпильок фланцевих з'єднань не повинна порушувати співві-

сність з'єднуваних виробів.
Граничне відхилення зазору між торцевими поверхнями фланців в з'єднан-
нях в діаметрально протилежних точках - не більше 0,2 мм.
Б.1.10 Кінці шпильок після їх затяжки повинні виступати над гайками на 1-
2 кроки різьби.
Б.1.11 Колонна обв'язка в зібраному стані повинна бути герметичною при
робочому тиску.
Б.1.12 Гідравлічні випробування фонтанної арматури та колонних головок
на міцність матеріалу і герметичність з'єднань відносно навколишнього середо-
вища проводять згідно з ГОСТ 13846, експлуатаційної документації і/або відпо-
відних технічних умов на обладнання.
58
СОУ 11.2-20077720-003:2004
При цьому корпуса колонних головок, включаючи їх бокові відводи, по-
винні витримувати гідравлічні випробування пробним тиском з урахуванням
вимог ДСТУ ГОСТ 30196.
Б.1.13 В зібраному обладнанні всі зовнішні металічні поверхні, крім ущіль-
нюючих, посадочних і тих, що труться, повинні мати захисне лакофарбове пок-
риття.
Загальні вимоги до покриття повинні відповідати ГОСТ 9.401.
Якість покриття за зовнішнім виглядом - в межах IV-VI класів за ГОСТ
9.032, за умов експлуатації - групам У1, ХЛ1, УХЛ1 або ОМ1 за ГОСТ 9.104.
Б.2 Вимоги до матеріалів
Б.2.1 Механічні властивості матеріалів повинні відповідати наведеним в

таблиці Б.2.
Таблиця Б.2 - Механічні властивості матеріалів поковок

Марка сталі Виконан- Механічні властивості, не гірше
ня облад- σ0,2, σв, δ5, ψ, KV, НВ
нання МПа МПа % % МДж/м2
20 ГОСТ 1050 К1 220 400 24 53 0,55 не біль-
ше 155
30ХМА ГОСТ 4543 К2 550 650 16 55 1,00 187-229
20Х13 ГОСТ 5632 К1 700 850 14 45 0,50 255-293
30Х13 ГОСТ 5632 К1 650 850 12 40 0,35 255-293
Позначення механічних властивостей:

σв - тимчасовий опір розриву; ψ - відносне звуження;
σ0,2 - границя текучості; KV - ударна в'язкість;
δ5 - відносне видовження; НВ - твердість по Брінеллю.
59
СОУ 11.2-20077720-003:2004
Б.2.2 Ударна в'язкість матеріалів поковок і відливок, призначених для ро-
боти при температурах нижче 30 °С, повинна бути не менше 0,30 МДж/м2.
Б.2.3 Матеріали елементів фонтанної арматури та колонних головок, приз-
начених для роботи в контакті з середовищем з підвищеним вмістом сірко-
водню (виконання К2, К2И), повинні бути стійкими до сірководневого розтріс-
кування при напруженні на розтяг не менше 340 МПа.
Б.2.4 Якість поковок повинна відповідати вимогам ГОСТ 8479:
групі IV - для деталей, сприймаючих внутрішній тиск;
групі III - для решти деталей.
Б.2.5 Конфігурація і розміри відливок повинні відповідати кресленням, за-
твердженим у встановленому порядку.
Б.2.6 Відливки повинні бути очищені від формотворної суміші, кераміки,
окалини і пригару дробоструминною обробкою чи іншим способом, який не
поступається йому по якості очищення.
Заливи, напливи, від розпору форм і заусениці повинні бути зачищені чи
обрублені в межах допусків по кресленню.
Б.2.7 У відливках до термічної обробки допускаються до виправлення еле-
ктродуговим зварюванням, з попереднім обробленням механічним способом
дефектних місць до повного усунення дефектного шару, наступні дефекти:
а) на внутрішніх і зовнішніх поверхнях, що не обробляються - одиничні
дефекти (за виключенням тріщин) глибиною не більше 20% товщини стінки ві-
дливки в даному перерізі і поперечним розміром не більше 30 мм після оброб-
ки;
б) дефекти, виявлені при механічній обробці, глибиною, що не перевищує
15% товщини стінки відливки в даному перерізі і поперечним розміром не бі-
льше 30 мм. Ці деталі після заварювання повинні пройти повторну термічну
обробку.
Б.2.8 Заварювання дефектів повинно проводитись за затвердженою техно-
логією, відпрацьованою на пробних брусках цього матеріалу, з визначенням
механічних властивостей і твердості.
60
СОУ 11.2-20077720-003:2004
Б.2.9 Місця заварювання дефектів повинні бути зазначені в супроводжу-
ючому документі (сертифікаті) цієї відливки. Якщо ремонт відливки веде за со-
бою видалення металу на глибину, більшу, ніж зазначено в п. Б.2.7, то на це не-
обхідно отримати згоду замовника.
Б.2.10 Всі ремонтні роботи по заварюванню дефектів відливок повинні
проводитись зварниками, які пройшли атестацію і мають спеціальний дозвіл на
проведення робіт.
Б.2.11 Виправлення дефектів на ущільнюючих поверхнях відливок не до-
пускається.
Б.2.12 Не допускаються до заварювання дефектів відливки, які мають си-
топодібну пористість.
Б.2.13 Місця заварювання відливок після термообробки не повинні мати
тріщин і інших дефектів розмірами, які перевищують наведені в п. 11.3 та Б.2.7.
Б.3 Вимоги до зварювання
Б.3.1 Зварювання елементів фонтанної арматури та колонних головок про-

водиться зварниками, атестованими у відповідності до діючих правил органів
нагляду за потенційно небезпечним обладнанням, по затвердженій технології.
Б.3.2 Поверхні деталей в місцях накладання зварних швів повинні бути
очищені від окалини, іржі, масла та інших забруднень.
Б.3.3 При зварюванні зазори між спряженими елементами і граничні відхи-
лення розмірів зварних швів повинні відповідати ГОСТ 5264 і ГОСТ 8713.
Б.3.4 Після зварювання, для зняття внутрішніх напружень, виріб треба під-
дати термообробці, яка відповідає марці матеріалу зварюваних деталей.
Б.3.5 Зварні шви повинні мати гладку чи дрібнолускатну поверхню без де-
фектів, що понижають міцність і погіршують зовнішній вигляд виробу.
Б.3.6 Виправлення дефектів зварних швів, виявлених в процесі їх перевір-
ки, повинно проводитись тими ж способами і на тих же режимах, що і зварю-
61
СОУ 11.2-20077720-003:2004
вання самих швів. Дефектні шви, виправлені повністю чи частково, повинні бу-
ти повторно термооброблені і перевірені.
Б.3.7 Міцність зварних швів повинна бути не нижче міцності матеріалу
зварюваних деталей.
Б.3.8 Фланці з привареною шийкою повинні мати товщину стінки в місці
приварювання не менше 87,5% від номінальної товщини стінки деталі, якій
приварюється фланець.
Б.3.9 Зварні з'єднання фонтанної арматури та колонних головок в сірко-
воднестійкому виконанні повинні мати твердість не більше 24HRC.
Б.3.10 Внутрішні поверхні корпусів засувок , робочі поверхні шибера та сі-
дел засувок можуть піддаватись корозостійкому та зносостійкому наплав-
ленню. В наплавленому шарі після кінцевої термообробки тріщини і сколи не
допускаються.
Товщина наплавленого шару після механічної обробки повинна бути не
менше:
- на зовнішній поверхні шибера і сідел: 5 мм;
- на внутрішній поверхні корпусів засувок: 3,5 мм.
Б.4 Вимоги до прокладок
Б.4.1 Прокладки повинні виготовлятись з кованих заготовок.

Б.4.2 Твердість матеріалів для виготовлення прокладок повинна бути не бі-
льше для:
- низьковуглецевої сталі - 107 НВ;
- середньовуглецевої та низьколегованої сталі - 127 НВ;
- легованої та корозійностійкої сталі - 160 НВ.
Б.4.3 Різниця твердості матеріалів прокладок і фланців або поверхні кана-
вок фланців, контактуючих з прокладками, повинна бути не менше 50 одиниць
за Брінеллем, якщо в нормативній документації на продукцію не обумовлена
інша норма.
62
СОУ 11.2-20077720-003:2004
Б.4.4 Ущільнюючі поверхні прокладок не повинні мати слідів корозії, за-

бруднення, забоїн, подряпин, вм'ятин та інших дефектів.
Б.4.5 Шорсткість поверхонь, допустимі граничні відхилення розмірів, до-
пуски форми і розміщення поверхонь прокладок - у відповідності до ГОСТ
28919.
Б.4.6 Прокладки із нелегованих сталей повинні виготовлятись з кадмієвим
або цинковим покриттям. Товщина покриття - від 5 до 13 мкм.
Б.4.7 Рекомендовані матеріали для виготовлення прокладок і їх позначення
в залежності від корозійної агресивності свердловини наведені в таблиці Б.3.
Таблиця Б.3 - Рекомендовані матеріали для виготовлення прокладок
Позначення Марка сталі, Твердість за Брінеллем,

матеріалу прокладки позначення стандарту не більше
у1 Сталь 0 ДСТУ 2651 107
Сталь 08кп ГОСТ 1050 98
у2 Сталь 20 ГОСТ 1050 127
Сталь 08 ГОСТ 1050 109
К1 12Х18Н9Т ГОСТ 5632 160
К3 10Х17Н13М3Т 160
ГОСТ 5632
Примітка 1. Прокладки із матеріалів у1 і у2 призначені для некорозійностійкого вико-
нання фонтанної арматури.
Примітка 2. Прокладки К1 призначені для фонтанної арматури та колонних головок,
які працюють в середовищі з об'ємним вмістом СО2 до 6%, прокладки К3 призначені для об-
ладнання, яке працює в умовах середовища з об'ємним вмістом CO2 і H2S до 25%.
63
СОУ 11.2-20077720-003:2004
Б.5 Вимоги до гумових ущільнювальних елементів
Б.5.1 Гумові ущільнювальні елементи фонтанної арматури та колонних го-

ловок повинні замінюватись при кожному ремонті обладнання. Повторне вико-
ристання гумових елементів не допускається.
Б.5.2 Заміну гумових ущільнювальних елементів здійснює обслуговуючий
персонал відповідної кваліфікації підприємства-власника.
Б.5.3 Нові гумові вироби або такі, що знаходилися тривалий час на збері-
ганні, перед використанням треба ретельно оглянути з метою виявлення тріщин
або твердої корки на поверхні. Будь-які тріщини помітно виявляються, коли ви-
роби розтягти або зігнути.
Підозрілий виріб треба перевірити на твердість. У випадку, коли тверість
вище номінальної на 15 одиниць, виріб підлягає відбракуванню. Визначення
твердості проводиться при температурі виробу від +20 °С до +35 °С, такої ж
температури має бути і прилад. Більшість гумових виробів, що використо-
вуються, мають твердість за Шором 70-80 одиниць.
64
СОУ 11.2-20077720-003:2004
Додаток В
(довідковий)
РОЗРАХУНОК ОСНОВНИХ КОРПУСНИХ ДЕТАЛЕЙ ФОНТАННОЇ

АРМАТУРИ ТА КОЛОННИХ ГОЛОВОК НА МІЦНІСТЬ
B.1 Розрахунок корпусних деталей фонтанної арматури
Основні деталі фонтанної арматури (хрестовини, трійники, кутники, шту-

цери, труби, патрубки тощо) працюють під дією тиску продукту із свердловин.
На них впливають корозійне середовище, високі температури, циклічні наван-
таження.
Корпусні деталі фонтанної арматури слід розраховувати так само, як і по-
дібні елементи в інших апаратах і системах (посудини, що працюють під тис-
ком, трубопроводи високого тиску, фланцеві з'єднання під тиском, криволінійні
елементи).
Згідно з ГОСТ 14249, допустимий внутрішній тиск [Р] в мегапаскалях роз-
раховується за формулою:
2 ⋅ SP
[Р] = ⋅R , (B.1)
n ⋅ nв (DЗ − 2 ⋅ S P ) 1
або
2 ⋅ 0,9 ⋅ S P
[Р] = ⋅R , (В.2)
n ⋅ nв (DЗ − 2 ⋅ S P ) 2 Н
де SP - розрахункова товщина стінки, SP = Smin - ∆, мм;

Smin - мінімальна (заміряна) товщина стінки деталі, мм;
∆ - чутливість (похибка вимірювання) товщиноміра, ∆ = 0,1 мм;
n - коефіцієнт перевантаження, для робочого тиску n = 1,1;
65
СОУ 11.2-20077720-003:2004
nв - коефіцієнт запасу міцності; для труб nв = 1,5; для деталей складної

конфігурації (хрестовина, трійники, кутники, корпуса засувок) nв = 2,6;
D3 - зовнішній діаметр деталі, мм.
R1 - розрахунковий опір матеріалу деталі, МПа:
R1H ⋅ m
R1 = , (В.3)
k1 ⋅ k H
де R1Н - нормативний опір, дорівнює меншому значенню границі міцності σв з

двох величин: за ГОСТ або ТУ на матеріал чи розрахунковому в мегапаскалях в
результаті заміру фактичної твердості матеріалу твердоміром за формулою:
σв = 0,345 · НВ, (В.4)

де σв - границя міцності, МПа;
НВ - покази твердоміра за шкалою Брінеля;
т - коефіцієнт умов роботи деталі, в залежності від категорії фонтанної ар-
матури, середовища, температури, місця розташування; поза населених пунктів
m = 0,9, поруч з населеним пунктом m = 0,75...0,8;
k1 - коефіцієнт надійності (безпеки) по матеріалу, k1 = 0,8 для безшовних
деталей, k1 = 0,85 - для зварних деталей;
kH - коефіцієнт надійності за призначенням обладнання, звичайно прий-
мають kH = 1,15;
R2H - нормативний опір, дорівнює меншому значенню границі текучості σ0,2
з двох величин: за ГОСТ або ТУ на матеріал чи розрахунковому в мегапаскалях
в результаті заміру фактичної твердості матеріалу твердоміром за формулою:
σ0,2 = 0,2 · НВ, (В.5)
де σ0,2 - границя текучості, МПа.
З формул (B.1), (B.2) приймається та, у якої опір (R1 або 0,9R2H) менший.
66
СОУ 11.2-20077720-003:2004
У випадку відомого робочого тиску в фонтанній арматурі (чи в деталі) до-
пустиму мінімальну товщину стійки можна визначати за формулою
n ⋅ nв ⋅ р ⋅ Dз
[Smin] = , (В.6)
2(R1 + n ⋅ p )
або
n ⋅ nв ⋅ р ⋅ D з
[Smin] = , (В.7)
2(0,9 R2 Н + n ⋅ p )
B.1.1 Трійники, кутники, хрестовики
Для розрахунку кованих деталей застосовуються такі формули:

а) діаметри зміцнених ділянок (рисунок B.1) обчислюються у міліметрах за
формулою:
- при різних умовних проходах Dy
DТ1 = η · [DВН1 + 2 · (SH – Smin - ∆)] ≥ DЗ1, (B.8)

DT2 = η [DВН 2 + 2 · (SН – Smin · ∆)] ≥ DЗ2, (В.9)
де η - коефіцієнт, що функціонально зв'язаний з відношенням Р/[σ] (рисунок
В.2);
DВН1, DВН1 - внутрішні діаметри (див. рисунок B.1);
SН - номінальна (паспортна) товщина стінки, мм;
(Smin - ∆) = SP;
SH - SP = C1;
С1 - корозійний знос внутрішньої поверхні деталі, мм;
- при рівних Dy (Dвн1 = Dвн2 = Dвн; DЗ1 = DЗ2 = DЗ)
DТ1 = DT2 = DT = η [DВН + 2 · (SН - Smin - ∆)] ≥ DЗ, (В.10)
67
СОУ 11.2-20077720-003:2004
Рисунок B.1 - Розрахункова схема кованого трійника (кутника, хрестовика)
б) розрахункові товщини зміцнення основного корпуса у міліметрах визна-

чаються за формулами:
DT 1
L1 = − 0,5 ⋅ (DT 1 − DT 2 ) , (В.11)
α
DT 2
L2 = + 0,5 ⋅ (DT 1 − DT 2 ) , (В.12)
α
де α - коефіцієнт, що функціонально зв'язаний з відношенням Р/[σ] (рисунок
В.2).
68
СОУ 11.2-20077720-003:2004
Рисунок В.2 - Залежність коефіцієнтів η та α від відношення

Р/[σ] для кованих трійників, кутників, хрестовиків.
P  p ⋅ n p ⋅ n 
Примітка. = min  ; 
[σ]  R1 0,9 ⋅ R 2 
69
СОУ 11.2-20077720-003:2004
При рівних Dy
DT
L1 = L2 = . (В.13)
α
У формулах (В.8)-(В.13) коефіцієнти η та α функціонально зв'язані з від-

ношенням Р/[σ] (див. рисунок В.2), де
[σ] = R1/n, (В. 14)
або
[σ] = 0,9R2H/n. (B.15)
У формулах (В. 14) і (B.15) значення величини [σ] вибирається меншим.

Між собою коефіцієнти η та α функціонально не зв'язані.
в) допустимий робочий тиск в деталі визначається за формулою:
R1 f
[P] = ⋅ , (В.16)
1,2 ⋅ n F + f c + 0,5 ⋅ f
або
0,9 ⋅ R2 Н f
[P] = ⋅ , (В.17)
1,2 ⋅ n F + f c + 0,5 ⋅ f
де f - площа перетину металу на розрахунковій довжині L (L1, L2), що визна-
чена з урахуванням корозійного зносу (див. рисунок B.1), мм2;
F - площа дії робочого середовища (продукції свердловини) на тій самій
довжині, мм2;
fc - площа металу, що кородує, мм2.
При розрахунку деталі, виготовленої із сталевої відливки або методом лит-
ва, допустимі напруження [σ] (R1/n або 0,9R2Н/п) повинні бути зменшені на ко-
ефіцієнт литва кл = 0,75... 0,85.
70
СОУ 11.2-20077720-003:2004
В.1.2 Конічні переходи
Товщини стінок переходів S1 та S2 (рисунок В.3) повинні бути не менше

товщини стінок прямих труб відповідних внутрішніх діаметрів. Допустимий
робочий тиск в деталі
 Dвн + 2S1н   Dвн1 + 2S1н 
[ P] = [σ]⋅ ln 1  = [σ ] ⋅ ln , (В.18)
 Dвн + 2S1 p   Dвн + 2(S1н − S min − ∆ ) 
 1   1 
де [σ] = σ0,2/1,5;
S1H - номінальна товщина стінки труби більшого діаметра, мм;
S1Р - розрахункова товщина (Smin- ∆) стінки тієї ж труби, мм.
Рисунок В.3 - Конічний перехід
В.1.3 Маніфольд (система трубопроводів)
Вихідні та продавочні лінії фонтанної арматури розраховуються на міц-

ність за методикою розрахунку трубопроводів високого тиску за формулами
(В.1) - (В.7).
71
СОУ 11.2-20077720-003:2004
Додаток Г
(обов'язковий)
ФОРМИ ДОКУМЕНТІВ, ЩО НАДАЮТЬСЯ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ КОН-

ТРОЛЮ ФОНТАННОЇ АРМАТУРИ ТА КОЛОННИХ ГОЛОВОК
Г.1 Форма
протоколу проведення неруйнівного контролю фонтанної арматури та колон-
них головок
ПРОТОКОЛ №_____
неруйнівного контролю фонтанної арматури та колонних головок
від „_____” ____________200_ р.
Назва обладнання: ____________________________________________________

(найменування, заводський (інвентарний) номер контрольованого обладнання)
Підприємство-власник: ________________________________________________
Нормативний документ на контроль: ____________________________________
Апаратура: __________________________________________________________
(тип, марка, зав. номер, дата повірки)
Перетворювач: _______________________________________________________
Параметри контролю __________________________________________________
Позн. на Товщина Опис дефекту Висновок

схемі стінки, мм
Контроль проводили:
Фахівець __________ рівня з _________________ методу
посвідчення №___________ ____________ ______________________
(підпис) (прізвище, ім`я, по-батькові)
посвідчення №___________ ____________ ______________________
72
СОУ 11.2-20077720.003:2004
Г.2 Форма
протоколу вимірювання товщини стінок елементів фонтанної арматури та ко-
лонних головок
ПРОТОКОЛ №____
вимірювання товщини стінок елементів фонтанної арматури та колонних
головок
від „____” ______________200_ р.
Назва обладнання: ____________________________________________________

(найменування, заводський (інвентарний) номер контрольованого обладнання)
Підприємство-власник: ________________________________________________
Нормативний документ на контроль: ____________________________________
Апаратура: __________________________________________________________
(тип, марка, зав. номер, дата повірки)
Перетворювач: _______________________________________________________
Параметри контролю __________________________________________________
Позн. Мінімальна
на Значення товщини, мм товщина,
схемі мм
Контроль проводили:
посвідчення №___________ ____________ ______________________
посвідчення №___________ ____________ ______________________
73
СОУ 11.2-20077720-003:2004
Г.3 Форма
Технічного висновку про стан та подальшу експлуатацію
фонтанної арматури та колонних головок
ЗАТВЕРДЖУЮ
(посада керівника організації,
яка видала Технічний висновок;
підпис, ініціали, прізвище)
„____” ____________ 200__ Р.
ТЕХНІЧНИЙ ВИСНОВОК №
про стан та подальшу експлуатацію ___________________________________________
найменування обладнання, заводський та/або інвентарний номер
________ рік випуску _______________________________________________________
підприємство власник обладнання
На підставі договору № ___________________ та дозволу № _________________
Держнаглядохоронпраці України від _______ р. ________________________________
підприємство виконавець
виконані ___________________________ роботи по технічній діагностиці
нормативний документ
елементів __________________________ та проведені необхідні розрахунки.
найменування обладнання
Детальний опис комплексу виконаних робіт та розрахунки подані у звіті, що є
додатком до Висновку і включає наступні роботи:
- ______________________________________ протокол №________;
(вид контролю)
- ______________________________________ протокол №________;
- ______________________________________ протокол №________;
- ______________________________________ протокол №________;
- ______________________________________ протокол №________.
Аналіз результатів контролю фонтанної арматури та колонних головок та резуль-
татів розрахунків дає підставу вважати _________________________ зав. №________
найменування обладнання
придатним (непридатним) до подальшої експлуатації.
Дата наступної перевірки ______________________
Керівник робіт ________________ ____________________
(підпис) (ініціали, прізвище)
Виконавці робіт ________________ ____________________
________________ ____________________
Технічний експерт ________________ ____________________
Представник ____________________________________
(найменування підприємства, де проводився контроль)
________________ ____________________
74
СОУ 11.2-20077720.003:2004
Додаток Д
БІБЛІОГРАФІЯ
Д.1 ТУ-У 00218331.015-2000 Арматура фонтанна. Технічні умови.

Д.2 ТУ-У 0158787-023-99 Арматура фонтанна АФ6-80/50×105. Технічні
умови.
Д.3 ТУ-У 13461621.001-2000 Арматура фонтанна АФК-80/50×70. Технічні
умови.
Д.4 ТУ-У 25404313.002-2001 Мастило ущільнююче Л3-162у. Технічні умови.
Д.5 ТУ-У 25404313.007-2001 Мастило ущільнююче АРМАТОЛ-238. Тех-
нічні умови.
Д.6 ТУ 26-02-579-74 Оборудование обвязки обсадных колонн типа ОКК.
Д.7 ТУ 26-16-23-77 Арматура фонтанная на рабочее давление 14 МПа
(140 кг/см2).
Д.8 ТУ 26-16-46-77 Арматура фонтанная на рабочее давление 21 и 35 МПа
(210 и 350 кг/см2).
Д.9 ТУ 26-16-183-85 Оборудование обвязки обсадных колонн на рабочее
давление 70 МПа (700 кг/см2).
(700 кг/см2).
(700 кг/см2).
Д.12 ТУ-У 29.1-24482080.021-2001. Арматура фонтанна АФК6-65 × XXX.
Технічні умови.
Д.13 ТУ-У 33.2-02829777-001-2003. СІГМА-Т10.1 Прилад для контролю
фізико-механічних характеристик сталевих бурильних та насосно-компресор-
них труб.
Д.14 ТУ ТДМ 1.14327992.001-97 Твердомір динамічний ТДМ-1. Технічні
умови.
75
СОУ 11.2-20077720-003:2004
Д.14 ТУ ТДМ 1.14327992.001-97 Твердомір динамічний ТДМ-1. Технічні

умови.
Д.15 ТУ У 14327992.001-2000 Дефектоскоп ультразвуковий УД2-70. Техні-
чні умови.
Д.16 ТУ У 14327992.002-01 Товщиномір ультразвуковий ТУЗ-1. Технічні
умови.
Д.17 Писаренко Н.С. Справочник по сопротивлению материалов. - К.: Нау-
кова думка, 1975.
Д.18 Кошторис на ультразвукову дефектоскопію бурового обладнання, ін-
струменту та ОБТ, розроблений НВФ „Зонд” і затверджений ВАТ „Укрнафта”
04.12.1995 р.
Д.19 Збірник елементних кошторисних норм і розцінок України на будіве-
льні роботи ЦОУЕГ, збірник 49, „Свердловини на нафту і газ” (проект).
Д.20 Галузеві норми часу на буріння свердловин на нафту, газ та інші ко-
рисні копалини”, Держнафтогаз, Київ, 1994 р.
76
СОУ 11.2-20077720.003:2004
ДК 620.179 Група 77.040.20
Ключові слова: фонтанна арматура, колонна головка, неруйнівний конт-

роль, дефектоскопія, критерії відбракування, контроль технічного стану, норми
часу.
77
СОУ 11.2-20077720-003:2004
78

СОУ 11 - 2-20077720 - 003 - 2004 Арматура фонтанна та головки колонні

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

СОУ 11 - 2-20077720 - 003 - 2004 Арматура фонтанна та головки колонні

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

АТ "Укртрансгаз", Hammer, 02.02.

2024, L-SHABAN-VV, чинний

СТАНДАРТ ОРГАНІЗАЦІЇ УКРАЇНИ

АРМАТУРА ФОНТАННА ТА ГОЛОВКИ КОЛОННІ

Контроль технічного стану

4 ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ

Право власності на цей документ належить НАК „Нафтогаз України” та

НАК „Нафтогаз України”, 2004

1 Сфера застосування ........................................................................................... 1

СТАНДАРТ ОРГАНІЗАЦІЇ УКРАЇНИ

АРМАТУРА ФОНТАННА ТА ГОЛОВКИ КОЛОННІ

АРМАТУРА ФОНТАННАЯ И ГОЛОВКИ КОЛОННЫЕ

Чинний від 2004-12-01

1.1 Цей стандарт поширюється на роботи щодо контролю технічного стану

У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:

3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

Нижче подано терміни, вжиті в цьому стандарті, та визначення позначених

У цьому стандарті застосовано такі скорочення:

5 ВИМОГИ ДО ОРГАНІЗАЦІЙ ТА ПЕРСОНАЛУ, ЯКІ ЗДІЙСНЮ-

6.1 Засоби вимірювальної техніки, які використовуються для контролю те-

7 ВИМОГИ ОХОРОНИ ПРАЦІ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ РОБІТ З

7.1 Фахівці, які здійснюють неруйнівний контроль фонтанної арматури та

8.1 Контроль технічного стану фонтанної арматури та колонних головок

Найменування Види дефектів, не- Метод і вид Критерії

Рисунок 8.1 - Рекомендована схема точок товщинометрії фонтанної арматури

9.1 Для проведення контролю технічного стану фонтанної арматури та ко-

10.1 Візуально-оптичний контроль здійснюється з метою виявлення дефор-

11.1 Вимірювальний контроль здійснюється з метою:

Товщина стінки, Довжина Глибина дефекту, Допустима кіль-

12.1 Підготовка до акустичного (ультразвукового) контролю

12.2 Акустичний контроль товщини стінки

12.3 Акустична дефектоскопія корпусних деталей фонтанної арматури

Таблиця 12.1 - Рекомендовані параметри п'єзоперетворювачів

Товщина стінки основного металу Робоча частота, Кут вводу ультра-

12.3.3 Настроювання апаратури на дефектоскопію тіла корпусних деталей

r - радіус кривизни зовнішньої поверхні контрольованого елементу

Таблиця 12.2 - Розміри зарубок в зразках для настроювання

12.3.4 Настроювання апаратури (рисунок 12.2) передбачає три етапи: наст-

а) настроювання швидкості розгортки дефектоскопа здійснюйте по двог-

1 - зразок для настроювання; 2 - п'єзоперетворювач;

Рисунок 12.2 - Схема настроювання чутливості дефектоскопа при контролі ко-

в) настроювання схеми АСД:

Рисунок 12.3 - Схема переміщення перетворювача при контролі тіла

Схема контролю корпусних деталей обладнання на наявність поперечних

1 - п'єзоперетворювач; 2 - поперечні дефекти; 3 - лінія сканування;

Рисунок 12.4 - Схема контролю елементів фонтанної арматури та

1 - п'єзоперетворювач; 2 - поздовжні дефекти; 3 - лінія сканування;

Рисунок 12.5 - Схема контролю елементів фонтанної арматури та

- ознакою, яка свідчить про наявність дефекту, є поява в межах строб-

а - контроль прямим променем;

Рисунок 12.6 - Схема контролю стикових зварних швів

Рисунок 12.7 - Схема контролю кутових зварних швів

12.3.8 Контроль нахлесних зварних з'єднань елементів здійснюють призма-

Рисунок 12.8 - Схема контролю нахлесних зварних швів

12.3.9 Під час проведення контролю зварних з'єднань з товщиною зварних

a - відбиття променів від донної поверхні 1′ і від розшарування 2';

Рисунок 12.9 - Схема настроювання тривалості розгортки при контролі елемен-

12.4.1 Контроль герметичності різьбового з'єднання колонної головки здій-

1 .Зняття витків різьби проводити до рівня різьбової впадини по всій довжині

Рисунок 12.10 - Зразок для настроювання на контроль герметичності

1 - колонна головка; 2 - обсадна труба; 3 - випромінюючий

Рисунок 12.11 - Схема контролю герметичності різьбового з'єднання

12.4.4 Контроль герметичності різьбового з'єднання колонної головки по