ДСТУ 9054-2020 Конструкції Автодор. Мостів Сталеві. Технічні Вимоги До Виготовлення

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТУКРАЇНИ
УКРАЇНИ
ДСТУ ХХХХ:20ХХ
ДСТУ ХХХХ:20ХХ
КОНСТРУКЦІЇ СТАЛЕВІ АВТОДОРОЖНІХ МОСТІВ.

ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ ДО ВИГОТОВЛЕННЯ
(Проект, перша редакція)

(Проект,
Київ
ДП «УкрНДНЦ»
20
20__
ПРДСТУ ХХХХ:20ХХ
прДСТУ
ПЕРЕДМОВА
ПЕРЕДМОВА
1. РОЗРОБЛЕНО:
1. РОЗРОБЛЕНО: Технічний комітет стандартизації «Металобудівництво»
«Металобудівництво»
301) Товариство з обмеженою відповідальністю «Український інститут
(ТК 301),
В. М.
сталевих конструкцій імені В. М. Шимановського»,
Шимановського», Інститут
Інститут електрозварювання
Є. О.
імені Є. О. Патона Національної
Національноїакадемії
академії наук України
2. ПРИЙНЯТО
2. ТА НАДАНО ЧИННОСТІ:
ЧИННОСТІ: наказ Державного підприємства
стандартизації,
«Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації,
сертифікації та якості» від |.
___.______..201
201_р. Мо _____ з3 201Х−ХХ−ХХ.
р. № 201Х-ХХ-ХХ.
3. Цей стандарт розроблено

3. розроблено згідно правилами, установленими в національній
згідно з правилами,
стандартизації України
4. УВЕДЕНО ВПЕРШЕ
4.
____________________________________________________________________
Право власності
Право власності на цей національний стандарт належить державі.
видавати, відтворювати
Заборонено повністю або частково видавати, відтворювати
розповсюджуватияк
Задля розповсюдження і розповсюджувати як офіційне видання
національний стандарт
Цей національний частини на
стандарт або його частини будь-яких носіях
на будь-яких носіях інформації
«УкрНДНЦ»чи
Без дозволу ДП «УкрНДНЦ» уповноваженоїним
чи уповноваженої ним особи
ДП «УкрНДНЦ», 20ХХ
П
II
прДСТУ
ЗМІСТ
С.
С.
Передмова............... нання П
Передмова ...................................................................................................................II
11 Сфера застосування
застосування. ..................................................................................................
.............нннннннннннннннннн нання 11
посилання. ...............................................................................................
2 Нормативні посилання ................ нн 2
З Терміни та визначення
3 визначенняпонять. ............... нан 14
понять ................................................................................... 14
ВИМОГИ............... нання 16
4 Загальні вимоги.......................................................................................................... 16
прокату, приймання
5 Вимоги до сталевого прокату, прийманнята зберігання...............
та зберігання манна 19
.............................................. 19
Підготуваннявихідних
6 Підготування СКМ................... анна 25
вихідних матеріалів СКМ...........................................................................
(намічання), виготовлення шаблонів
7 Розмічання (намічання), шаблонів та кондукторів ...............мгааннннннно
та кондукторів 31
................................ 31
Різання, механічне оброблення кромок.
8 Різання, кромок.Гнуття деталей.................
Гнуття та виправлення деталей ................. 35
СКМ. ...............................................................................................................
9 Зварювання СКМ ............... мона 57
10 Вимоги до болтових
10 болтовихз'єднань................ нн 93
з’єднань.........................................................................................
11 Контрольне складання
11 складання. ....................................................................................................
............. нання 94
12 Захист СКМ від корозії

12 корозії............... нн 96
....................................................................................................
13 Приймання
13 Прийманнявідправних марок. ........................................................................................
відправних марок .............. анна 99
14 Методи контролювання
14 контролюваннята випробування...
та випробування ння 108
.................................................................. 108
15 Марковання,
15 Марковання, приймання
прийманнята відвантаження. ................................................................
та відвантаження ................ нання 111 111
16 Транспортування
16 Транспортуваннята зберігання...
та зберігання нн 113
................................................................................... 113
17 Вимоги щодо безпеки
17 безпекита охорони довкілля...............
та охорони нання 114
довкілля................................................................ 114
(обов'язковий) Конструктивні вимоги до зварних

Додаток А (обов’язковий) зварнихз'єднань СКМ. ................
з’єднань СКМ ................ 115
115
СКМ.............
Додаток Б (довідковий) Форма супровідного документа на виготовлені СКМ 123
............ 123
Бібліографія............
Бібліографія анна 126
......................................................................................................................... 126
Ш
III
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
УКРАЇНИ
КОНСТРУКЦІЇ СТАЛЕВІ
КОНСТРУКЦІЇ СТАЛЕВІ АВТОДОРОЖНІХ МОСТІВ.
АВТОДОРОЖНІХ МОСТІВ.
ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ
ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ ДО ВИГОТОВЛЕННЯ
ДО ВИГОТОВЛЕННЯ
ЗТЕЕЇ STRUCTURES
STEEL ЗТКОСТОВЕЗ OF
ОР ROAD
КОЛО BRIDGES.
ВВБІОСЕЗ.
ТЕСНМІСАЇ REQUIREMENTS
TECHNICAL ВЕООІКЕМЕМТЗ5 FOR
РОВ FABRICATION
РБАВВІСАТІОМ
Чиннийвід
Чинний 20ХХ-ХХ-ХХ
від 20XХ-ХХ-ХХ
11 СФЕРА
СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
ЗАСТОСУВАННЯ
14 Цей
1.1 стандарт застосовний до конструкцій сталевих
мостів, шляхопроводів,
міських автодорожніх та пішохідних мостів, шляхопроводів, естакад та
віадуків (надалі - СКМ), які будують чи реконструюють або підсилюють
– СКМ),
у кліматичних районах з температурою
температурою від "С та вище.
від мінус 40 °С вище.
1.2 У стандарті встановлено вимоги до виготовлення СКМ

основних несних елементів -
– прогонових споруд зі сталевими та
плитами, опор,
залізобетонними плитами, опор, пілонів,
пілонів, а також допоміжних та
мостів, щоб забезпечити виконання ними

огороджувальних елементів мостів,
функціональної призначеності за проектними характеристиками,
характеристиками, а
саме: механічного опору,
саме: опору, стійкості, експлуатаційної придатності та
довговічності.
довговічності.
СКМ, запроектованих
1.3 Вимоги застосовують до виготовлення СКМ,
|2, 3,
згідно з [2, 3, 4].
41.
Примітка. Стандарт можна застосовувати й до СКМ,

Примітка. СКМ, запроектованих за
правилами, за умови,
іншими правилами, умови, що вимоги щодо їх виготовлення узгоджені з
наведеними в цьому стандарті або щодо виготовлення встановлено потрібні
вимоги.
додаткові вимоги.
СКМ, які виготовляють зі сталі з

1.4 Цей стандарт охоплює СКМ,
границею текучості до 450 МПа.
МПа.
1.5 Цей стандарт не охоплює виготовлення сталевих конструкцій

споруд,
службових естакад і галерей будівель та промислових споруд,
прДСТУ
гофрованих сталевих труб,

труб, опорних частин,
частин, котків,
котків, шарнірів,
шарнірів,
механізмів розвідних мостів, закладних деталей залізобетонних мостів,
мостів,
канатів, гнучких елементів підвісних та вантових мостів.
а також канатів, мостів.
1.6 Цей стандарт у разі добровільного застосування є доказом

відповідності виробів вимогам Технічного регламенту будівельних
виробів, будівель
виробів, будівель іі споруд [1].
(11.
Підтвердження відповідності виробів встановленим вимогам

може здійснюватися виробником шляхом складання відповідної
декларації або сертифікатом,
сертифікатом, виданим органом оцінки
(ООВ)згідно
відповідності (ООВ) згідно з ДСТУ Б EN
ЕМ 1090-1.
1090-1.
2 НОРМАТИВНІ
2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
ПОСИЛАННЯ
У цьому стандарті наведено посилання на такі національні

нормативні документи:
нормативні документи:
ДСТУ 2293:2014 Охорона

Охорона праці.
праці. Терміни та визначення понять
ДСТУ 2651:2005/ГОСТ 380-2005 Сталь вуглецева звичайної

якості. Марки
ДСТУ 3159-95 Ресурсозбереження.

Ресурсозбереження. Нормування витрат
зварювальних матеріалів.
матеріалів. Загальні вимоги,
вимоги, методи визначення
нормативів ручного і механізованого електрозварювання
ДСТУ 3184-95 Дріб сталевий та чавунний технічний.

технічний. Загальні
технічні умови
підприємств. Загальні
ДСТУ 3273-95 Безпечність промислових підприємств.
положення та вимоги
ДСТУ 4179-2003 Рулетки вимірювальні металеві.

металеві. Технічні умови
7502-98, MOD)
(ГОСТ 7502-98, МОД)
фасонний із
ДСТУ 4484:2005/ГОСТ 535-2005 Прокат сортовий і фасонний із
вуглецевоїзвичайноїякості.
сталі вуглецевої Загальні технічні
звичайної якості. Загальні технічні умови
2
прДСТУ
ДСТУ
ДСТУ 4738:2007/ГОСТ
4738:2007/ГОСТ 2590-2006
2590-2006 (ЕМ
(EN 10060:2003,
10060:2003, МЕС;
NEQ;
2590-2006, IDT)
ГОСТ 2590-2006, ІОТ) Прокат сортовий сталевий гарячекатаний
кгарячекатаний
круглий. Сортамент
круглий.
ДСТУ
ДСТУ 4746:2007/ГОСТ
4746:2007/ГОСТ 2591-2006
2591-2006 (М
(N 10059:2003,
10059:2003, МЕО;
NEQ;
2591-2006, IDT)
ГОСТ 2591-2006, ІОТ) Прокат сортовий сталевий гарячекатаний
кгарячекатаний
квадратний. Сортамент
квадратний.
ДСТУ4747:2007/ГОСТ 103-2006 (EN

ДСТУ 4747:2007/ГОСТ 103-2006 (ЕМ 10058:2003,
10058:2003, NEQ;
МЕО; ГОСТ
ГОСТ 103-
103-
2006, IDT)
2006, ІОТ) Прокат сортовий сталевий гарячекатаний штабовий.
штабовий.
Сортамент
7234:2011 Дизайн і ергономіка.

ДСТУ 7234:2011 ергономіка. Обладнання виробниче.
виробниче.
Загальні вимоги дизайну та ергономіки
ДСТУ 7237:2011 Система

7237:2011 стандартів безпеки праці.
праці.
Електробезпека. Загальні вимоги та номенклатура
Електробезпека. номенклатуравидів
видів захисту
ДСТУ 7238:2011 Система стандартів безпеки праці.

7238:2011 праці. Засоби
працюючих. Загальні
колективного захисту працюючих. Загальні вимоги та класифікація
ДСТУ 7239:2011 Система стандартів безпеки праці.

7239:2011 праці. Засоби
захисту. Загальні вимоги та класифікація

індивідуального захисту.
ДСТУ 7809:2015 Прокат сортовий,

сортовий, калібрований зі спеціальним
сталі.
обробленням поверхні з вуглецевої якісної конструкційної сталі.
Загальні технічні
Загальні технічні умови
ДСТУ 8539:2015 Прокат для будівельних сталевих конструкцій.

Загальні технічні
Загальні технічні умови
ДСТУ 8540:2015 Прокат листовий гарячекатаний.

гарячекатаний. Сортамент
міцності. Технічні
ДСТУ 8541:2015 Прокат сталевий підвищеної міцності.
умови
умови
ДСТУ 8803:2018 Прокат товстолистовий з вуглецевої сталі

звичайноїякості.
звичайної якості. Технічні умови
3
прДСТУ
ДСТУ 8817:2018 Прокат конструкційний з нелегованої

нелегованої та
легованоїсталі
легованої сталі для мостобудування.
мостобудування. Технічні
Технічні умови
ДСТУ 8818:2018 Прокат листовий.

листовий. Методи ультразвукового
контролю
контролю
ДСТУ Б А.2.4-43:2009 СПДБ.

СПДЬ. Правила виконання проектної та
робочої документації металевих конструкцій (ГОСТ 21.502-2007,
21.502-2007, MOD)
МОР)
ДСТУ-Н Б А.2.4-44:2013 Настанова з розроблення проектної

проектноїта
та
робочої документації металевих конструкцій.
конструкцій. Креслення конструкцій
металевих деталювальні (КМД)
ДСТУ-Н Б А.3.1-21:2013 Настанова з виконання монтажних

з'єднань сталевих будівельних конструкцій на високоміцних болтах
будівельні. Загальні
ДСТУ Б В.2.6-75:2008 Конструкції металеві будівельні.
технічні умови
ДСТУ Б В.2.6-177:2011
В.2.6-177:2011 Конструкції будівельні сталеві. Умовні
позначення (марки)
ДСТУ Б В.2.6-193:2013 Захист металевих конструкцій від корозії.

корозії.
Вимоги до
Вимоги проектування
до проектування
ДСТУ 3910-99 (ГОСТ 17.9.1.1-99,

17.9.1.1-99, ІОТ)
IDT) Охорона природи.
природи.
Поводження з відходами. Класифікація відходів.
відходів. Порядок
найменування відходів за генетичним принципом і віднесення їх до
класифікаційних категорій
ДСТУ ГОСТ 22235:2015 (ГОСТ 22235-2010,

22235-2010, IDT)
ІОТ) Вагони вантажні
магістральних залізничних доріг колії 1520
1520 мм.
мм. Загальні вимоги щодо
забезпечення збереження під час завантажувально-
розвантажувальних та
розвантажувальних та маневрових
маневровихробіт
робіт
ДСТУ ГОСТ 22353:2008

22353:2008 Болть
Болты вьсокопрочнье
высокопрочные класса
В. Конструкция и размеры
точности В. размерь(ГОСТ ІОТ)
(ГОСТ 22353-77, IDT)
4
прДСТУ
ДСТУ ГОСТ 22354:2008

22354:2008 (ГОСТ 22354-77,
22354-77, ІОТ)
IDT) Гайки
вьсокопрочньєе класса
высокопрочные точности В.
класса точности В. Конструкция
Конструкция ии размеры
размерь
ДСТУ ГОСТ 22355:2008 (ГОСТ 22355-77,

22355-77, IDT)
ІОТ) Шайбы
Шайбькласса
класса
точности С
точности С кк высокопрочным
вьсокопрочньм болтам.
болтам. Конструкция
Конструкция ии размеры
размерьї
ДСТУ Б ЕМ
EN 1090-1:2014
1090-1:2014 (ЕМ
(EN 1090-1:20094А1:2011,
1090-1:2009+A1:2011, ІОТ)
IDT)
конструкцій. Частина 1.
Виконання сталевих і алюмінієвих конструкцій. 1. Вимоги до
оцінки відповідності компонентів конструкцій
ДСТУ-Н Б EN
ЕМ 1993-2:2012
1993-2:2012 (EN
(ЕМ 1993-2:2006,
1993-2:2006, IDT)
ІОТ) Єврокод 3.
3.
сталевихконструкцій.
Проектування сталевих 2. Сталеві мости
ДСТУ EN
ЕМ 10024:2004
10024:2004 (EN
(ЕМ 10024:1995,
10024:1995, IDT)
ІОТ) Двотаври
Двотавригарячекатані
гарячекатані
з ухилом внутрішніх граней полиць.
полиць. Граничні відхили за розмірами й
формою
ДСТУ ЕМ
EN 10025-1:2007
10025-1:2007 (ЕМ
(EN 10025-1:2004,
10025-1:2004, ІОТ)
IDT) Вироби
конструкційноїсталі.
гарячекатані з конструкційної 1. Загальні технічні умови
сталі. Частина 1.
постачання
ДСТУ ЕМ
EN 10025-2:2007
10025-2:2007 (ЕМ
(EN 10025-2:2004,
10025-2:2004, ІОТ)
IDT) Вироби
гарячекатані з конструкційної сталі. 2. Технічні умови
нелегованихконструкційних
постачання нелегованих конструкційних сталей
ДСТУ ЕМ
EN 10025-3:2007
10025-3:2007 (ЕМ
(EN 10025-3:2004,
10025-3:2004, ІОТ)
IDT) Вироби
гарячекатані з конструкційної сталі. Частина 3.
3. Технічні умови
постачання зварюваних дрібнозернистих конструкційних сталей,
сталей,
підданих нормалізації або нормалізувальному прокатуванню
ДСТУ ЕМ
EN 10025-4:2007
10025-4:2007 (ЕМ
(EN 10025-4:2004,
10025-4:2004, ІОТ)
IDT) Вироби
гарячекатані з конструкційної сталі. Частина 4.
постачання термомеханічно оброблених зварюваних дрібнозернистих
сталей
ДСТУ ЕМ
EN 10025-5:2007
10025-5:2007 (ЕМ
(EN 10025-5:2004,
10025-5:2004, ІОТ)
IDT) Вироби
55
ПрДСТУ ХХХХ:20ХХ
прДСТУ
постачання конструкційних сталей з підвищеною тривкістю

тривкістю до
атмосферноїкорозії
атмосферної корозії
ДСТУ ЕМ
EN 10025-6:2007
10025-6:2007 (ЕМ
(EN 10025-6:2004,
10025-6:2004, ІОТ)
IDT) Вироби
конструкційноїсталі
постачання плоских виробів з конструкційної сталі з високою границею
загартованомута
плинності в загартованому відпущеномустані
та відпущеному стані
ДСТУ EN
ЕМ 10029:2005
10029:2005 (EN
(ЕМ 10029:1991,
10029:1991, IDT)
ІОТ) Листи сталеві
більше. Допуски на розміри,
гарячекатані завтовшки 3 мм і більше. розміри, форму
формута
та
масу
масу
ЕМ 10034:2006
ДСТУ EN 10034:2006 (EN
(ЕМ 10034:1993,
10034:1993, IDT)
ІОТ) Двотаври сталеві
широкополичні зз паралельними гранями полиць.
нормальні та широкополичні полиць. Допуски
на розміри й форму
ДСТУ EN
ЕМ 10051:2008
10051:2008 (EN
(ЕМ 10051:1991,
10051:1991, IDT)
ІОТ) Прокат листовий і
штаба без
штаба без покриву,
покриву, отримані
отримані безперервним
безперервним гарячим
гарячим прокатуванням,
прокатуванням, зз
нелегованоїта
нелегованої легованоїсталі.
та легованої сталі. Допуски на розміри й форму
ДСТУ EN
ЕМ 10055:2006
10055:2006 (EN
(ЕМ 10055:1995,
10055:1995, IDT)
ІОТ) Таври сталеві
основою стінки.
гарячекатані рівнополичні із заокругленими крайками й основою стінки.
Розміри та допуски на розміри та форму
ДСТУ EN
ЕМ 10056-1:2006
10056-1:2006 (EN
(ЕМ 10056-1:1998,
10056-1:1998, IDT)
ІОТ) Кутики сталеві
нерівнополичні. Частина 1.
гарячекатані рівнополичні та нерівнополичні. 1. Розміри
ДСТУ EN
ЕМ 10056-2:2009
10056-2:2009 (N
(М 10056-2:1993,
10056-2:1993, IDT)
ІОТ) Кутики рівнополичні
нерівнополичні зз конструкційної
та нерівнополичні конструкційноїсталі. 2. Допуски на форму
та розміри
ЕМ 10058:2014
ДСТУ EN 10058:2014 (EN
(ЕМ 10058:2003,
10058:2003, IDT)
ІОТ) Гарячекатані штабові
призначення. Розміри та граничні відхили
прутки зі сталі загального призначення.
розмірів і форми
6
прДСТУ
ДСТУ EN
ЕМ 10059:2014
10059:2014 (EN
(ЕМ 10059:2003,
10059:2003, IDT)
ІОТ) Прутки квадратні
призначення. Розміри і допуски на форму
гарячекатані загального призначення. форму та
та
розміри
ДСТУ EN
ЕМ 10060:2014 (EN
10060:2014 (ЕМ 10060:2003,
10060:2003, IDT)
ІОТ) Прутки круглі
призначення. Розміри і допуски на форму та
гарячекатані загального призначення.
розміри
ДСТУ EN
ЕМ 10061:2006
10061:2006 (EN
(ЕМ 10061:2003,
10061:2003, IDT)
ІОТ) Прокат сталевий
гарячекатаний шестигранний
шестигранний загальної призначеності.
призначеності. Розміри,
Розміри,
допуски на розміри та форму
ДСТУ ЕМ
EN 10160:2015
10160:2015 (ЕМ
(EN 10160:1999,
10160:1999, ІОТ)
IDT) Контроль
ультразвуковий сталевих виробів плоскої форми завтовшки 6 мм або
більше (метод відбиття)
ДСТУ EN
ЕМ 10163-1:2016
10163-1:2016 (EN
(ЕМ 10163-1:2004,
10163-1:2004, IDT)
ІОТ) Лист сталевий
товстий, широка штаба та профілі.
гарячекатаний товстий, профілі. Вимоги до якості
поверхні під
поверхні постачання. Частина 1.
під час постачання. 1. Загальні вимоги
ДСТУ EN
ЕМ 10163-2:2016
10163-2:2016 (EN
(ЕМ 10163-2:2004,
10163-2:2004, IDT)
ІОТ) Лист сталевий
товстий, широка штаба та профілі.
гарячекатаний товстий, профілі. Вимоги до якості
поверхні під
поверхні постачання. Частина 2.
під час постачання. 2. Лист і широка штаба
ДСТУ ЕМ
EN 10210-1:2009
10210-1:2009 (ЕМ
(EN 10210-1:2006,
10210-1:2006, ІОТ)
IDT) Профілі
порожнисті гарячого оброблення з нелегованих і дрібнозернистих
сталей для конструкцій.
1. Технічні умови постачання
ДСТУ ЕМ
EN 10210-2:2009
10210-2:2009 (ЕМ
(EN 10210-2:2006,
10210-2:2006, ІОТ)
IDT) Профілі
порожнисті гарячого оброблення з нелегованих і дрібнозернистих
сталей для конструкцій.
2. Розміри,
Розміри, граничні відхили та
характеристики
ДСТУ ЕМ
ДСТУ EN 10219-1:2009
10219-1:2009 (ЕМ
(EN 10219-1:2006,
10219-1:2006, ІОТ)
IDT) Профілі
Профілі
порожнисті зварні холодного формування з3 нелегованих
нелегованих і|
7
прДСТУ
дрібнозернистих сталей для конструкцій.

постачання
ДСТУ ЕМ
EN 10219-2:2009
10219-2:2009 (ЕМ
(EN 10219-2:2006,
10219-2:2006, ІОТ)
IDT) Профілі
порожнисті зварні холодного формування з3 нелегованих
нелегованих і|
дрібнозернистих сталей для конструкцій.
2. Розміри,
Розміри, граничні
відхили та
відхили та характеристики
ДСТУ EN
ЕМ 10279:2009
10279:2009 (EN
(ЕМ 10279:2000,
10279:2000, IDT)
ІОТ) Швелери сталеві
гарячекатані. Граничні
гарячекатані. Граничні відхили розміри, форму та масу
відхили на розміри,
ДСТУ ЕМ
EN 13479:2016
13479:2016 (ЕМ
(EN 13479:2004,
13479:2004, ІОТ)
IDT) Зварювальні
матеріали. Загальні вимоги до зварювальних матеріалів та флюсів для
зварювання плавленням металевих матеріалів
металевих матеріалів
ДСТУ EN
ЕМ ISO
І5О 2560:2014 (EN
(ЕМ ISO
І5О 2560:2009,
2560:2009, IDT)
ІОТ) Матерiали
Матеріали
зварювальні. Eлектроди
зварювальнi. Електроди покритi
покриті для ручного дугового зварювання
нелегованих та дрібнозернистих
дрiбнозернистих сталей Класифікація
ДСТУ ЕМ ISO
ДСТУ EN ІЗО 3452-1:2014
3452-1:2014 (EN
(ЕМ ISO
І5О 3452-1:2013,
3452-1:2013, IDT)
ІДТ) Неруйнівний
Неруйнівний
контроль. Капілярний контроль.
контроль. контроль. Частина 1.
1. Загальні принципи
ДСТУ
ДСТУ ЕМ
EN І5О
ISO 3834-2:2019
3834-2:2019 (ЕМ
(EN І5О
ISO 3834-2:2005,
3834-2:2005, ІОТ;
IDT;
І5О 3834-2:2005,
ISO 3834-2:2005, IDT)
ІДТ) Вимоги до якості зварювання плавленням
матеріалів. Частина 2.
металевих матеріалів. 2. Всебічні вимоги до якості
ДСТУ
ДСТУ ЕМ
EN І5О
ISO 3834-3:2019
3834-3:2019 (ЕМ
(EN І5О
ISO 3834-3:2005,
3834-3:2005, ІОТ;
IDT;
І5О 3834-3:2005,
ISO 3834-3:2005, IDT)
ІДТ) Вимоги до якості зварювання плавленням
металевих матеріалів. 3. Типові вимоги до якості
ДСТУ
ДСТУ ЕМ
EN І5О
ISO 5173:2019
5173:2019 (ЕМ
(EN ІЗ5О
ISO 5173:2010,
5173:2010, ІОДТ;
IDT;
І5О 5173:2009,
ISO 5173:2009, IDT)
ІОТ) Випробування зварних з’єднань
з'єднань металевих
матеріалів руйнівні. Випробування на згин
ДСТУ ЕМ
EN І5О
ISO 9013:2015
9013:2015 (ЕМ
(EN І5О
ISO 9013:2002,
9013:2002, ІДТ;
IDT;
І5О
ISO 9013:2002,
9013:2002, ІОТ) Газове різання.
IDT) різання. Класифікація.
Класифікація. Вимоги до
геометричнихрозмірів
геометричних розмірів та якості
8
прДСТУ
ДСТУ
ДСТУ ЕМ
EN І5О
ISO 9016:2019
9016:2019 (ЕМ
(EN І5О
ISO 9016:2012,
9016:2012, ІОДТ;
IDT;
І5О 9016:2012,
ISO 9016:2012, IDT)
ІОТ) Випробування зварних з’єднань
з'єднань металевих
матеріалів руйнівні. Випробування на ударний згин.
згин. Розташування
зразка для
зразка випробування, надрізу
для випробування, на зразках,
надрізу на зразках, протокол
протокол випробування
випробування
ДСТУ ЕМ
EN І5О
ISO 9018:2015
9018:2015 (ЕМ
(EN І5О
ISO 9018:2003,
9018:2003, ІОДТ;
IDT;
І5О
ISO 9018:2003,
9018:2003, ІОТ)
IDT) Випробування руйнівні зварних з'єднань
з’єднань
матеріалів. Випробування на розтягування хрестоподібних
металевих матеріалів.
з'єднань і з’єднань
з’єднань з'єднань внакладку
ДСТУ ЕМ
EN І5О
ISO 9606-1:2018
9606-1:2018 (ЕМ
(EN ІЗ5О
ISO 9606-1:2017,
9606-1:2017, ІОТ;
IDT;
І5О
ISO 9606-1:2012;
9606-1:2012; Сог
Cor 1:2012;
1:2012; Сог
Cor 2:2013,
2:2013, ІОТ)
IDT) Кваліфікаційні
зварників. Зварювання плавленням.
випробування зварників. плавленням. Частина 1. Сталі
Частина 1.
ДСТУ ЕМ ISO
ДСТУ EN І5О 9692-1:2014
9692-1:2014 (EN
(ЕМ ISO
І5О 9692-1:2013,
9692-1:2013, IDT)
ІОТ) Зварювання
Зварювання
процеси. Рекомендації щодо підготування зварних
та споріднені процеси.
з'єднань. Частина 1.
з’єднань. 1. Ручне дугове зварювання,
зварювання, зварювання в
газі, газове зварювання,

захисному газі, зварювання, TIG-зварювання
ТіС-зварювання та променеве
зварювання сталей
ДСТУ EN
ЕМ ISO
І5О 9692-2:2014 (EN
(ЕМ ISO
І5О 9692-2:1998+EN
9692-2:1998-ЕМ ISO
І5О 9692-
2:1998/АС:1999, IDT)
2:1998/АС:1999, ІЇД0Т) Зварювання та споріднені процеси.
процеси. Рекомендації
з'єднань. Частина 2.
щодо підготування зварних з’єднань. 2. Дугове зварювання
сталей під флюсом
ДСТУ ЕМ ISO
ДСТУ EN І5О 11666:2014
11666:2014 (EN
(ЕМ ISO
І5О 11666:2010,
11666:2010, IDT)
Неруйнівний
швів. Ультразвуковий контроль.
контроль зварних швів. контроль. Рівні приймання
ДСТУ
ДСТУ ЕМ
EN І5О
ISO 13916:2015
13916:2015 (ЕМ
(EN ІЗ5О
ISO 13916:1996,
13916:1996, ІОТ;
IDT;
І5О 13916:1996,
ISO 13916:1996, IDT)
ІОТ) Зварювання.
Зварювання. Настанова щодо вимірювання
температури попереднього
температури попереднього нагрівання,
нагрівання, температури
температури металу
металу між
між
проходами зварювання
проходами зварювання та
та температури
температури підтримуваного
підтримуваного попереднього
попереднього
нагрівання
9
прДСТУ
ДСТУ
ДСТУ ЕМ
EN І5О
ISO 14171:2015
14171:2015 (ЕМ
(EN ІЗ5О
ISO 14171:2010,
14171:2010, ІОТ;
IDT;
І5О 14171:2010,
ISO 14171:2010, ІОТ)
IDT) Зварювальні матеріали.
матеріали. Дроти електродні
порошкові та
суцільні й порошкові та комбінації дріт електродний/флюс для дугового
зварювання під флюсом нелегованих та дрібнозернистих сталей.
сталей.
Класифікація
ДСТУ
ДСТУ ЕМ
EN І5О
ISO 14174:2015
14174:2015 (ЕМ
(EN І5О
ISO 14174:2012,
14174:2012, ІОДТ;
IDT;
І5О 14174:2012,
ISO 14174:2012, IDT)
ІОТ) Зварювальні матеріали.
матеріали. Флюси для дугового
флюсом. Класифікація
зварювання під флюсом.
ДСТУ ЕМ ISO
ДСТУ EN І5О 14175:2014
14175:2014 (EN
(ЕМ ISO
І5О 14175:2008,
14175:2008, IDT)
ІОТ) Матеріали
Матеріали
зварювальні. Захисні
зварювальні. Захисні гази
гази для дугового зварювання
зварювання та
та різання
ЕМ ISO
ДСТУ EN І5О 14341:2014
14341:2014 (EN
(ЕМ ISO
І5О 14341:2011,
14341:2011, IDT)
зварювальні. Електродні дроти та наплавлений метал у захисному
зварювальні. захисномугазі
газі
плавким електродом
ДСТУ
ДСТУ ЕМ
EN ІЗ5О
ІSO 14555:2019
14555:2019 (ЕМ
(EN І5О
ISO 14555:2017,
14555:2017, ІОДТ;
IDT;
І5О 14555:2017,
ISO 14555:2017, IDT)
Зварювання. Дугове приварювання шпильок з
металевих матеріалів
ДСТУ
ДСТУ ЕМ
EN І5О
ISO 14731:2019
14731:2019 (ЕМ
(EN І5О
ISO 14731:2019,
14731:2019, ІОДТ;
IDT;
І5О 14731:2019,
ISO 14731:2019, IDT)
ІОТ) Координація зварювальних робіт.
робіт. Завдання та
функції
ДСТУ ЕМ ISO
ДСТУ EN І5О 14732:2014
14732:2014 (EN
(ЕМ ISO
ІЗО 14732:2013,
14732:2013, IDT)
ІОТ) Персонал
Персонал
зварювального виробництва.
виробництва. Атестаційне
Атестаційне випробо-
випробо- вування
операторів автоматичного
операторів автоматичного зварювання
зварювання плавленням
плавленням та
та наладчиків
наладчиків
контактного зварювання металевих матеріалів
ДСТУ ЕМ ISO
ДСТУ EN І5О 15614-1:2014
15614-1:2014 (EN
(ЕМ ISO
І5О 15614-1:2004,EN
15614-1:2004,ЕМ ISO
І5О 15614-
15614-
Т.2004/АЛТ:2008,ЕМ ISO
1:2004/A1:2008,EN ІЗО 15614-1:2004/A2:2012,
15614-1:2004/А2:2012, IDT)
ІДТ) Технічні умови і
матеріалів. Випробування
атестація технології зварювання металевих матеріалів.
зварювання. Частина 1.
процесів зварювання. 1. Дугове і газове зварювання сталей та
дугове зварювання
зварювання нікелю
нікелю і нікелевих сплавів
10
10
прДСТУ
ДСТУ
ДСТУ ЕМ
EN І5О
ISO 17632:2015
17632:2015 (ЕМ
(EN І5О
ISO 17632:2008,
17632:2008, ІОДТ;
IDT;
І5О 17632:2004,
ISO 17632:2004, IDT)
матеріали. Дроти порошкові для
дугового
дугового зварювання
зварювання нелегованих
нелегованих іі дрібнозернистих
дрібнозернистих сталей
сталей уу
захисномугазі
захисному газу. Класифікація
газі чи без захисного газу.
ДСТУ
ДСТУ ЕМ
EN І5О
ISO 17635:2018
17635:2018 (ЕМ
(EN І5О
ISO 17635:2016,
17635:2016, ІОДТ;
IDT;
І5О 17635:2016,
ISO 17635:2016, IDT)
ЇОТ) Неруйнівний контроль зварних
зварнихз'єднань.
з’єднань. Загальні
правила для металевих матеріалів
ДСТУ
ДСТУ ЕМ
EN І5О
ISO 17636-1:2014
17636-1:2014 (ЕМ
(EN І5О
ISO 17636-1:2013,
17636-1:2013, ІОТ)
IDT)
Неруйнівний контроль зварних швів.
швів. Радіографічний контроль.
контроль.
Частина 1.
1. Способи контролю рентгенівським і гамма-
гамма-
випромінюванням із
випромінюванням із застосуванням плівки
ДСТУ
ДСТУ ЕМ
EN ІЗ5О
ISO 17637:2017
17637:2017 (ЕМ
(EN І5О
ISO 17637:2016,
17637:2016, ІОДТ;
IDT;
І5О 17637:2016,
ISO 17637:2016, IDT)
ІОТ) Неруйнівний контроль зварних швів.
швів. Візуальний
контроль з’єднань,
з'єднань, виконаних зварюванням плавленням
ДСТУ
ДСТУ ЕМ
EN ІЗ5О
ISO 17638:2018
17638:2018 (ЕМ
(EN І5О
ISO 17638:2016,
17638:2016, ІОДТ;
IDT;
І5О 17638:2016,
ISO 17638:2016, ІОТ)
IDT) Неруйнівний контроль зварних швів.
швів.
Магнітопорошковий контроль
ДСТУ ЕМ
EN ІЗ5О
ISO 17639:2016
17639:2016 (ЕМ
(EN І5О
ISO 17639:2013,
17639:2013, ІОДТ;
IDT;
І5О 17639:2003,
ISO 17639:2003, ІОТ)
IDT) Руйнівні випробування зварних з'єднань
з’єднань
матеріалів. Макроскопічне та мікроскопічне оцінювання
металевих матеріалів.
з'єднань
зварних з’єднань
ДСТУ
ДСТУ ЕМ
EN ІЗ5О
ISO 17640:2018
17640:2018 (ЕМ
(EN І5О
ISO 17640:2017,
17640:2017, ІОДТ;
IDT;
І5О 17640:2017,
ISO 17640:2017, ІОТ)
IDT) Неруйнівний контроль зварних швів.
швів.
контроль. Методи,
Ультразвуковий контроль. Методи, рівні
рівні контролювання та оцінювання
ДСТУ EN
ЕМ ISO
І5О 18275:2014
18275:2014 (EN
(ЕМ ISO
І5О 18275:2012,
18275:2012, IDT)
зварювальні. Eлектроди
зварювальні. Електроди покриті для ручного дугового зварювання
сталей. Класифікація
високоміцних сталей.
11
11
прДСТУ
ДСТУ
ДСТУ ЕМ
EN ІЗ5О
ISO 18276:2019
18276:2019 (ЕМ
(EN І5О
ISO 18276:2017,
18276:2017, ІОДТ;
IDT;
І5О 18276:2017,
ІSO 18276:2017, IDT)
матеріали. Дроти порошкові для
дугового зварювання високоміцних
дугового зварювання високоміцних сталей
сталей уу захисних
захисних газах
газах чи
чи без
без
газу. Класифікація
захисного газу.
ДСТУ EN
ЕМ ISO
І5О 23279:2014 (EN
(ЕМ ISO
І50О 23279:2010,
23279:2010, IDT)
швів. Ультразвуковий контроль.
контроль зварних швів. контроль. Характеристика
індикацій у зварних швах
ДСТУ
ДСТУ ЕМ
EN І5О
ISO 26304:2015
26304:2015 (ЕМ
(EN І5О
ISO 26304:2011,
26304:2011, ІОДТ;
IDT;
І5О 26304:2011,
ISO 26304:2011, ІОТ)
IDT) Зварювальні матеріали.
матеріали. Дроти електродні
суцільні й порошкові та комбінації дріт електродний/флюс для дугового
високоміцнихсталей.
зварювання під флюсом високоміцних сталей. Класифікація
І50 898-1:2015 (ISO

ДСТУ ISO (І5О 898-1:2013,
898-1:2013, IDT)
ІОТ) Механічні властивості
легованоїсталі.
кріпильних виробів із вуглецевої сталі й легованої 1.
Болти,
Болти, гвинти
ґвинти та шпильки.
шпильки. Механічні властивості та методи
ДСТУ ISO
І50 898-2:2015 (ISO
(І5О 898-2:2012,
898-2:2012, IDT)
ІОТ) Механічні властивості
легованоїсталі.
кріпильних виробів із вуглецевої сталі й легованої 2.
Гайки установленого класу міцності.
міцності. Механічні властивості та методи
ДСТУ ISO
І5О 2409:2015 (ISO
(ІЗО 2409:2013,
2409:2013, IDT)
ІОТ) Фарби та лаки.
лаки.
решітчастихнадрізів
Випробування методом решітчастих надрізів
І5О 3834-2:2008 (ISO

ДСТУ ISO (І5О 3834-2:2005,
3834-2:2005, IDT)
ІОТ) Вимоги до якості
зварювання плавленням металевих матеріалів. 2. Всебічні
вимоги до якості
ДСТУ EN
ЕМ ISO
І5О 4136:2014 (EN
(ЕМ ISO
І5О 4136:2012,
4136:2012, IDT)
ІОТ) Випробування
з'єднань металевих матеріалів
зварних з`єднань руйнівні. Випробування на
поперечний розтяг
12
12
прДСТУ
ДСТУ ISO
І5О 5817:2016 (ISO
(І5О 5817:2014,
5817:2014, IDT)
Зварювання. Зварні
сталі, нікелю, титану та інших
шви під час зварювання плавленням сталі,
зварювання). Рівні якості залежно від
сплавів (крім променевого зварювання).
дефектів
ДСТУ І5О
ISO 6507-1:2007 (ІЗО
(ISO 6507-1:2005,
6507-1:2005, ІОТ)
IDT) Матеріали
металеві. Визначення твердості за Вікерсом.
металеві. Вікерсом. Частина 1.
1. Метод
ДСТУ ISO
І5О 8673:2007 (ISO
(І5О 8673:1999,
8673:1999, IDT)
ОТ) Гайки шестигранні,
шестигранні, тип
11. з метричною наріззю дрібним кроком.
кроком. Класи точності
точностіА В. Технічні
А і В.
вимоги
І5О 9001:2015 (ISO

ДСТУ ISO (І5О 9001:2015,
9001:2015, IDT)
ІДТ) Системи управління
якістю. Вимоги
ДСТУ І5О 12944-4:2019

ДСТУ ISO 12944-4:2019 (ISO
(І5О 12944-4:2017,
12944-4:2017, IDT)
ІОТ) Фарби
Фарби та
та лаки.
лаки.
Захист від корозії сталевих конструкцій захисними лакофарбовими
системами. Частина
системами. Частина 4. поверхні та
4. Типи поверхні та її готування
ДСТУ І5О 12944-5:2019

ДСТУ ISO 12944-5:2019 (ISO
(І5О 12944-5:2018,
12944-5:2018, IDT)
ІДТ) Фарби
Фарби та
та лаки.
лаки.
Захист від корозії сталевих конструкцій захисними лакофарбовими
системами. Частина 5.
системами. 5. Захисні лакофарбові системи
ДСТУ І8О 13918:2014

ДСТУ ISO 13918:2014 (ISO
(ІЗО 13918:2008,
13918:2008, IDT)
Зварювання.
Шпилькиіі керамічні втулки для дугового приварювання шпильок
Шпильки
ДСТУ ISO
ІЗ5О 15609-1:2019
15609-1:2019 (ISO
(І5О 15609-1:2019,
15609-1:2019, IDT)
ІДТ) Технічні умови та
матеріалів. Технологічна
атестація технології зварювання металевих матеріалів.
зварювання. Частина 1.
інструкція зі зварювання. 1. Дугове зварювання
ДСТУ ІЗО/ТВ
ISO/TR 17671-1:2015
17671-1:2015 (ІЗО/ТВ
(ISO/TR 17671-1:2002,
17671-1:2002, ІОТ)
IDT)
Зварювання. Рекомендації щодо зварювання металевих матеріалів.
Зварювання. матеріалів.
1. Настанови щодо дугового зварювання

Частина 1.
13
13
прДСТУ
ДСТУ ІІЗО/ТВ
ISO/TR 17671-2:2015
17671-2:2015 (ІЗО/ТВ
(ISO/TR 17671-2:2002,
17671-2:2002, ІОТ)
IDT)
Зварювання. Рекомендації щодо зварювання металевих матеріалів.
Зварювання. матеріалів.
2. Дугове зварювання феритних сталей
Частина 2.
ДСТУ OHSAS
ОНЗ5АЗ5 18001:2010
18001:2010 (OHSAS
(ОНЗА5 18001:2007,
18001:2007, IDT)
ІОТ) Системи
управління
управління гігієною праці. Вимоги
гігієною та безпекою праці.
стандартів, на які є посилання в цьому стандарті,

Примітка. Чинність стандартів, стандарті,
перевіряютьзгідно
перевіряють виданнями національного
згідно з офіційними виданнями стандартизації-
національного органу стандартизації –
каталогом нормативних документів і щомісячними інформаційними покажчиками
стандартів.
національних стандартів.
Якщостандарт,
Якщо посилання, замінено новим або до нього внесено
стандарт, на який є посилання,
зміни, треба застосовувати новий стандарт,
зміни, стандарт, охоплюючи
охоплюючи всі внесені зміни
всі внесені нього.
зміни до нього.
3 ТЕРМІНИ
3 ТЕРМІНИ ТА
ТА ВИЗНАЧЕННЯ
ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ
ПОНЯТЬ
терміни, наведені в [1,
У цьому стандарті використано терміни, |1, 2,
2, 3],
3),
ДСТУБА.2.4-43,
ДСТУ Б А.2.4-43, ДСТУ-Н БА.2.4-44,
ДСТУ-Н Б А.2.4-44, ДСТУ Б В.2.6-177.
ДСТУ Б В.2.6-177.
Нижче подано додаткові терміни,
терміни, вжиті в цьому стандарті,
стандарті, та
визначення позначених ними понять.
понять.
3.1 автоматичне дугове зварювання

3.1
Зварювання,
Зварювання, яке виконують з використанням машини
(механізму), що діє за заданою програмою без безпосередньої
(механізму), безпосередньоїучасті
участі
людини.
людини.
3.2 дводугове зварювання

Дугове зварювання,
зварювання, під час якого нагрівання здійснюють
одночасно двома дугами
дугамизз окремим живленням їх струмом.
струмом.
3.3 механізоване дугове зварювання

Дугове зварювання,
зварювання, під час якого подання плавкого електрода,
електрода,
зварювального дроту або переміщення дуги та виробу здійснюють за
допомогою механізмів,
механізмів, керованих людиною.
людиною.
14
14
прДСТУ
3.4 відправний монтажний елемент

виріб, який відправляють на монтаж без складання та
Готовий виріб,
заводі-виробнику.
зварювання на заводі-виробнику.
3.5 відправна марка

Виріб, зібраний з деталей за допомогою з'єднувальних
з’єднувальних
елементів: зварювальних матеріалів,
елементів: матеріалів, кріпильних металевих виробів
тощо.
тощо.
3.6 ручне дугове зварювання

Дугове зварювання, під
Дугове зварювання, під час
час якого
якого збудження
збудження дуги, подання
дуги, подання
електрода та
електрода та його
його переміщення
переміщення виконують
виконують вручну.
вручну.
3.7 складання
З'єднання у визначеній послідовності та закріплення деталей,
З’єднання деталей,
вузлів для отримання конструкції відповідно до її призначеності.
призначеності.
3.8 зварюваність
Комплексна технологічна характеристика зварюваного металу,
металу,
зварювання, що забезпечує
зварювальних матеріалів та режимів зварювання,
отримання зварного з'єднання
з’єднання відповідно до заданих умов
споруди.
експлуатації конструкції або споруди.
3.9 зварювання
нероз'ємних з’єднань
Отримання нероз’ємних з'єднань встановленням міжатомних
зв'язків між поєднуваними частинами під час їх нагрівання або
зв’язків
пластичного деформування.
пластичного деформування.
3.10 прогонова споруда

споруди, яка перекриває простір або
Несна конструкція мостової споруди,
його частину між двома або декількома опорами, яка сприймає
полотна, транспорту та
навантаження від елементів мостового полотна,
опори.
пішоходів та передає його на опори.
15
15
прДСТУ
3.11 сталь низьколегована

3.11
сталь, в якій сумарний вміст легувальних елементів
Легована сталь,
менше ніж 24595,
2,5 %, призначена для застосування в основних
конструкціях мостів
4 ЗАГАЛЬНІ
4 ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ
ВИМОГИ
4.1 У цьому стандарті передбачено,

4.1 передбачено, що роботи з виготовлення
СКМ виконують спеціалізовані підприємства,
підприємства, оснащені та
укомплектовані:
укомплектовані:
– закритими
- Закритими опалюваними приміщеннями;
приміщеннями;
– належним
- технологічним та зварювальним устаткованням,
устаткованням,
засобами контролю
відповідним оснащенням та засобами контролюякості;
якості;
-
– кваліфікованим персоналом,
персоналом, атестованим
атестованим незалежними
органами атестації (НОА),
(НОА), зварювальниками та фахівцями з
якості;
неруйнівних методів контролю якості;
-
– випробувальними датестованими
атестованими НОА
НОА лабораторіями для
матеріалів, хімічного аналізу
проведення вхідного контролю вихідних матеріалів,
сталі, зварних з’єднань,
сталі, з'єднань, неруйнівного контролю якості,
якості, дефектоскопії
тощо;
тощо;
-
– стан устатковання, виробництва,
устатковання, яке застосовують під час виробництва,
рівні, щоб його використання,
потрібно підтримувати на такому рівні, використання,
зношуваність та відмови не призводили до значних невідповідностей у
виробництва;
процесі виробництва;
-
– на всіх етапах виготовлення СКМ кожну частину або пакет
(деталей, монтажних елементів)
однакових сталевих компонентів (деталей,
маркованням;
потрібно ідентифікувати маркованням;
– марковання
- Ммарковання методом ударного клейма дозволено для марок
сталі до 5500
S500 включно.
включно. Марковання
Марковання зазначеним способом
16
16
прДСТУ
використовують лише на визначених ділянках

ділянках поверхні, де це не
поверхні, де
впливає на втомну довговічність.

втомну довговічність.
4.2 Під час виготовлення СКМ підприємство має забезпечити

науково-технічний супровід зварювальних робіт силами
спеціалізованих організацій з науково-технічної
науково-технічної діяльності в
будівництві.
будівництві.
4.3 Підставою для виготовлення СКМ є робочі креслення марки

металеві), які розроблено спеціалізованою проектною
КМ (конструкції металеві),
організацією та
організацією та затверджено
затверджено вв установленому порядку для
установленому порядку виконання
для виконання
робіт.
робіт.
4.4 Робочі креслення КМ надходять до виробника від замовника

обов'язковий додаток до договору на виконання замовлення.
як обов’язковий замовлення.
Креслення КМ мають бути розглянуті та проаналізовані виробником
СКМ на повноту вихідних даних та технологічність складання
конструкцій. У КМ має бути зазначено сортаменти прокату та марки
конструкцій.
(класи) сталі згідно з чинними нормативними документами (НД),
(НД), типи
монтажних), способи (умови)
та розміри зварних швів (заводських і монтажних),
зварювання, діаметри кріпильних виробів,
зварювання, виробів, протикорозійний захист,
захист, а
також у повному обсязі дані для замовлення металопрокату та
комплектувальнихвиробів.
комплектувальних виробів.
4.5 Єдиним документом для виготовлення та монтажу СКМ є

робочі креслення марки КМД (конструкції металеві деталізовані),
деталізовані),
розроблювані виробником або на його замовлення,
замовлення, у повній
КМ.
відповідності до креслень КМ.
Відхилення від креслень КМ мають бути узгоджені з проектною

- розробником КМ.
організацією – КМ.
наведено:
4.6 У кресленнях КМД має бути наведено:
17
17
прДСТУ
- мОнтажно-марковальні
– монтажно-марковальні схеми та членування на відправні
марки, елементи;
марки, елементи;
- монтажнихз'єднань
– вузли монтажних СКМ;
з’єднань СКМ;
– схеми
- сХеми загального та контрольного складання з маркованням
з'єднань;
з’єднань;
- монтажута
– вказівки щодо технічних вимог з монтажу захистувід
та захисту корозії;
від корозії;
- СКМ, зварювальні матеріали та

– відомості про матеріали СКМ,
вироби.
механічні кріпильні вироби.
Примітка. Конструктивні вимоги до схем та вузлів з’єднань

Примітка. з'єднань СКМ (як
А.
приклад) наведено в додатку А.
4.7 В проектах КМ та КМД має бути передбачено постачання

марок, елементів,
марок, елементів, блоків СКМ максимально високої заводської
готовності для виконання на монтажі зварних,
зварних, фрикційно-болтових
фрикційно-болтовихта
та
стиковихз'єднань
зварно-болтових стикових з’єднаньза
за суттєвого зниження обсягів робіт
зз утворення монтажнихз'єднань.
утворення монтажних з’єднань.
4.8 Під час виготовлення СКМ має бути забезпечено

поопераційний контроль виконання вимог робочої конструкторсько-
технологічної документаціїта стандарту.
документації та цього стандарту.
4.9 Конструкції мають відповідати установленим в процесі

проектування вимогам щодо міцності та жорсткості,
жорсткості, у передбачених
проектною документацією розрахункових ситуаціях витримувати
випробувань. З
навантаження під час випробувань. 3 цією метою в робочих
кресленнях мають бути представлені схеми навантаження та
контрольні навантаження для перевірки на міцність,
міцність, жорсткість та
контрольний вигин.
контрольний вигин.
За відсутності вимог до випробування конструкції навантаженням

її міцність та жорсткість має бути забезпечено встановленими у
проекті вимогами щодо марок сталі за характеристиками
характеристикамиміцності
міцності та
18
18
прДСТУ
деформації,
деформації, до геометричних параметрів конструкцій та деталей,
деталей,
монтажних елементів, до зварних,
зварних, фрикційно-болтових та зварно-
болтовихз'єднань.
болтових з’єднань.
БВИМОГИ
5 ВИМОГИ ДО
ДО СТАЛЕВОГО
СТАЛЕВОГО ПРОКАТУ,
ПРОКАТУ, ПРИЙМАННЯ
ПРИЙМАННЯ ТА
ТА
ЗБЕРІГАННЯ
5.1 Для СКМ зі зварними,

5.1 зварними, фрикційно-болтовими та зварно-
з'єднаннями застосовують матеріали,
болтовими з’єднаннями матеріали, вимоги щодо яких за
профілями, сортаментом та марками
профілями, марками сталі
сталі встановлюють у проектній
документації (КМ).
(КМ). Види прокату мають відповідати вимогам
1.
відповідних стандартів згідно з таблицею 1.
5.2 До прокату для СКМ пред’являють

пред'являють особливі вимоги з
урахуванням роботи основних
урахуванням роботи основних несних
несних конструкцій
конструкцій прогонових
прогонових споруд
споруд
та опор на динамічні
динамічніта навантаження.
та вібраційні навантаження.
5.3 Сталі для мостобудування поставляють в нормалізованому

стані, з гарантією зварюваності.
стані, зварюваності.
прокату, марок сталі та умов їх застосування для

5.4 Перелік прокату,
балки, плити,
основних несних конструкцій прогонових споруд (головні балки, плити,
ферм, поздовжні та поперечні балки проїжджої частини,
елементи ферм, частини,
діафрагми) та допоміжних елементів,

елементів, наведено в таблиці
таблиці2.
2.
5.5 Для основних конструкцій клас якості прокату за внутрішньою

5;1 згідно з ДСТУ EN
суцільністю має бути S ЕМ 10160
10160 або не нижче класу 2
згідно з ДСТУ 8818.
8818. За потреби,
потреби, допустимо зазначати в замовленні
інший клас або встановлювати окремі вимоги щодо контрольованих
характеристик
характеристиксуцільностіділянок прокату.
суцільності ділянок прокату.
19
19
прДСТУ
Таблиця 11 -
– Види прокату для СКМ
Вироби Технічні вимоги Розміри Допуски
Лист Товстий,
товстий, ЕМ 10029
ДСТУ EN 10029
штаба та широка ЕМ 10051
ДСТУ EN 10051
штаба ДСТУ 8540
ДСТУ4747
ДСТУ 4747
Профілі (двотаври
нормальні та
широкополичні з ЕМ 10034
ДСТУ EN
паралельними ДСТУ5521
ДСТУ 5521
гранями полиць) 2651

ДСТУ 2651
Двотаври ДСТУ8541
ДСТУ 8541
гарячекатані з ДСТУ 8817 ЕМ 10024

ДСТУ EN
нахилом полиць ЕМ 10025-1
ДСТУ EN 10025-1
Швелери ЕМ 10025-2
ДСТУ EN 10025-2 ЕМ 10279
ДСТУ EN
Кутики ЕМ 10025-3
ДСТУ EN 10025-3
рівнополичні та ЕМ 10025-4
ДСТУ EN 10025-4 ЕМ 10056-1
ДСТУ EN 10056-1 ЕМ 10056-2
ДСТУ EN
нерівнополичні ЕМ 10025-5
ДСТУ EN 10025-5
Профілі Т
Профілі Т (таври) ЕМ 10025-6
ДСТУ EN 10025-6
ТУ У 322-16-127-97 ЕМ 10055
ДСТУ EN ЕМ 10055
ДСТУ EN
ТУ У 0541-6923-085
Сортовий прокат ЕМ 10017
EN 10017
та прутки СТУ EN
ДСТУ ЕМ 10058
10058
ЕМ 10017
EN 10017 А
ДСТУА4747
ДСТУ4747
ЕМ 10058
ДСТУ EN 10058
ЕМ 10059
ДСТУ EN 10059
ЕМ 10059
ДСТУ EN 10059
ДСТУА4746:2007
ДСТУ4746:2007
ЕМ 10060
ДСТУ EN 10060
ЕМ 10060
ДСТУ EN 10060
ЕМ 10061
ДСТУ EN 10061
ДСТУА4738
ДСТУ4738
ЕМ 10061
ДСТУ EN 10061
Профілі
порожнисті гарячої ЕМ 10210-1
ДСТУ EN 10210-1 ЕМ 10210-2
ДСТУ EN ЕМ 10210-2
ДСТУ EN
обробки
20
прДСТУ
таблиці11
Кінець таблиці
Вироби Технічні вимоги Розміри Допуски
Профілі
порожнисті ЕМ 10219-1
ДСТУ EN 10219-1 ЕМ 10219-2
ДСТУ EN ЕМ 10219-1
ДСТУ EN 10219-1
холодноформовані
Шпильки для
дугового ДСТУІ5О
ДСТУ 13918
ISO 13918 ДСТУІ5О
ДСТУ 13918
ISO 13918 ДСТУІ5О
ДСТУ 13918
ISO 13918
приварювання
Таблиця 2 -
– Перелік марок сталей для СКМ
Характеристичні
Товщина прокату
Нормативний значення, МПа
Маркасталі
Марка сталі
документ листо- фасон- границя тимчасо-
вого ного текучості вий опір
Основні несні
Основні несні конструкції
8-32
8–32 340 490
15ХСНД-2
15ХСНД-2
33-50
33–50 330 470
ДСТУ 8817 8-15
8–15 390 530
10ХСНДд-2
10ХСНД-2 16-32
16–32 390 530
33-50
33–50 390 510
«10
≤10 345 480
09Г2СД-12 11-20
11–20 325 450
8541
ДСТУ 8541 21-32
21–32 «20
≤20 295 430
15ХСНД-12
15ХСНД-12 «32
≤32 «10
≤10 345 480
10ХСНД-12
10ХСНД-12 «40
≤40 «15
≤15 390 530
О9Г2СЮЧ-2-355
09Г2СЮЧ-2-355 325 450
ТУ У 322-16-
О9Г2СЮЧ-2-325
09Г2СЮЧ-2-325 355 490
1217-97
127-97
09Г2СЮЧ-2-390 390 530
О6ГЬБД-355
06ГБД-355 8-50
8–50 355 450
ТУ У 27.1-
О6ГьБд-390
06ГБД-390 390 490
05416923-085-
06Г2БД-440 440 540
2006
О06Г2БД-490
06Г2БД-490 490 590
21
21
прДСТУ
Кінець таблиці 2
Нормативний Характеристичні
Маркасталі
Марка сталі Товщина прокату
документ значення, МПа
Е 36 «50
≤50 355 490
5521
ГОСТ 5521
Е 40 «40
≤40 390 530
«16
≤16 355
5355МІ"
S355NL* 16-40
16–40 345 470
240
≥40 335
«16
≤16 420
ДСТУЕМ
ДСТУ ЕN
5420МІ
S420NL* 16-40
16–40 400 520
10025-3
10025-3
240
≥40 390
«16
≤16 460
з5460МІ
S460NL* 16-40
16–40 440 540
240
≥40 430
Допоміжні конструкції
Ст3пез
Ст3пс3
«10
≤10
Ст3сп3
2651
ДСТУ 2651 245 370
10-20
10–20
Ст3сп5
09Г2-12 «100
≤100
8541
ДСТУ 8541 265 430
09Г2С-12 «160
≤160
«16
≤16 2175
275
ДСТУЕМ
ДСТУ EN
5275МІ
S275NL 16-40
16–40 265 370
10025-3
10025-3
40-60
40–60 255
Примітка. Масова доля міді в сталях S420NL,

*Примітка. 5420МІ, S460N
5460М має складати
складати від 95 до 0,50 %,
від 0,40 % 92, вв сталі
5355МІ - –
S355NL від 96 до 0,40 %
від 0,20 % 96
5.6 Загальні вимоги до якості поверхні листа товстого,

товстого, широкої
штаби та профілю зазначають згідно з ДСТУ EN
ЕМ 10163-1
10163-1 та
ДСТУ8540,
ДСТУ 8540, ДСТУ 8817.
ДСТУ 8817.
Щодо стану
Щодо застосовуютьсятакі
стану поверхні прокату застосовуються вимоги:
такі вимоги:
а) клас А!
А1 -
– для товстих листів та широких штаб згідно з
вимогами ДСТУ EN
ЕМ 10163-2;
10163-2;
22
прДСТУ
С1 -
б) клас С1 – для профілів згідно з вимогами ДСТУ EN
ЕМ 10163-2.
10163-2.
Відхилення від площинності прокату має відповідати вимогам

ДСТУ8540
ДСТУ 8540 для листів високої площинності
площинності(ПВ).
(ПВ).
5.7 Весь
5.7 Весь призначений
призначений для виготовлення мостових
для виготовлення мостових конструкцій
конструкцій
металопрокат має бути прийнятий з оформленням документаціїзгідно
документації згідно
конкретномупідприємстві.
з системою ідентифікації прокату на конкретному підприємстві.
Прокат, який надійшов на склад,

5.8 Прокат, склад, має бути перевірений на
відповідність до таких умов:
умов:
- Кількість за теоретичною вагою (довжиною профілів);

– кількість профілів);
- сталей;
– сортамент та марки сталей;
- постачальника;
– клеймування/марковання постачальника;
- вибірково, наявність тріщин,

– вибірково, тріщин, раковин,
раковин, розшарувань,
розшарувань, закатів,
закатів,
загальних деформацій, перевищують граничні
деформацій, які перевищують значення, визначені
граничні значення,
в стандартах на прокат.
Примітка.
Примітка.
1. Вагу СКМ визначають за кресленнями КМ;
1. КМ; у КМД вагу збільшують на
шви, відповідно,
розкрій та зварні шви, відповідно, на 3
З%Зо та 11 %.
90.
2. Для складних конструкцій вагу зварювальних швів визначають за

2.
розрахунком згідно
розрахунком 3159.
згідно з ДСТУ 3159.
3. До загальної ваги може бути додано вагу пристосувань для монтажу,

3. монтажу,
СКМ.
паковання та транспортування СКМ.
матеріалів, використовуваних для

5.9 Якість та марки вихідних матеріалів,
СКМ, мають відповідати вимогам стандартів та бути
виготовлення СКМ,
заводів-постачальників.
підтвердженими сертифікатами заводів-постачальників.
прокату, який не має сертифікатів якості заводу-

Використання прокату,
марковання, для виготовлення СКМ не
виробника або не має марковання,
дозволено.
дозволено.
23
прДСТУ
кожноїпартії
Під час виготовлення СКМ якість кожної металопрокату, що
партії металопрокату,
підприємство, перевіряють за допомогою проведення
поступає на підприємство,
стандартних механічних випробувань відповідно до вимог чинної
нормативноїдокументації.
нормативної документації.
прокат, гнуті профілі та комплектувальні вироби

5.10 Сталевий прокат,
перевіряють на відповідність нормативним документам,
документам,
розсортовують, маркують та розкладають за профілями,
розсортовують, профілями, марками,
марками,
плавками.
плавками.
Весь прокат потрібно зберігати в закритих приміщеннях.

приміщеннях.
Зберігання прокату на відкритому повітрі під навісами дозволено
щонайбільше трьохмісяців.
впродовж щонайбільше трьох місяців.
5.11 Металопрокат зберігають у штабелях висотою щонайбільше

5.11
1,5 м,
1,5 м, уклавши його на дерев'яні
дерев’яні або металеві підкладки товщиною
100 мм до 150
від 100 150 мм.
мм. По висоті штабеля через кожні 0,3–0,5
0,3-0,5 м
укладають дерев'яні 120 мм та

дерев’яні підкладки товщиною щонайменше 120
довжиною
довжиною на 100-200 мм більше за ширину штабеля.
на 100–200 штабеля.
Приймання фасонного та листового прокату здійснює технічний

персонал складу (цеху) металу та служба технічного контролю (СТК)
заводу-виробника.
заводу-виробника.
Примітка. Відходи,
Примітка. Відходи, утворені під час розкроювання (вирізання),
(вирізання), які можна
використати в процесі виробництва,
виробництва, після додаткового марковання потрібно також
складі.
зберігати на складі.
5.12 Матеріали для зварювання

зварювання (дріт, числі, порошковий,
(дріт, в тому числі, порошковий,
електроди, флюс) потрібно зберігати в теплому,
електроди, теплому, сухому приміщенні
окремо, за марками
окремо, марками (партіями),
(партіями), у заводській або спеціальній упаковці.
упаковці.
Лакофарбові матеріали (ЛФМ) треба зберігати в упаковці

приміщеннях.
виробника в пожежобезпечних приміщеннях.
24
прДСТУ
Кріпильні вироби потрібно зберігати в упаковці виробника чи

спеціальній упаковці у закритому приміщенні.
приміщенні. За тривалого терміну
консервацію.
зберігання потрібно відновлювати консервацію.
6 ПІДГОТУВАННЯ
6 ПІДГОТУВАННЯ ВИХІДНИХ
ВИХІДНИХ МАТЕРІАЛІВ
МАТЕРІАЛІВ СКМ
СКМ
6.1 Металопрокат, призначений для виготовлення СКМ,

6.1 СКМ, перед
подаванням у виробництво має бути очищений на поточних
окалини, іржі,
очищувальних лініях від окалини, іржі, вологи,
вологи, мастила та інших
забруднень.
забруднень.
6.2 Дозволено очищувати метал дробе- або піскоструминним

способами, застосовуючи загартований з низькотемпературним от
пуском, колотий або литий дріб діаметром від 0,6 мм до 0,9 мм для
пуском,
вуглецевих та
вуглецевих та від 0,8 мм до 1,2
1,2 мм для низьколегованих
низьколегованихсталей
сталейзгідно
згідно
3184.
з ДСТУ 3184.
Примітка. Забруднення прокату засобами консервації та мастилами

видаляють до механічного оброблення за допомогою миючих засобів або
розчинників.
розчинників.
6.3 Весь металопрокат (листовий та фасонний) перед різанням

потрібно виправити на листо- чи сортоправильних машинах або
правильно-вигинальних пресах.
пресах.
6.4 Граничні значення стріли прогину та радіуса кривизни для

виправляння (гнуття)
виправляння (гнуття) прокату в холодномустані наведені в
холодному стані наведені таблиці3.
в таблиці 3.
25
прДСТУ
- Граничні значення стріли прогину та радіуса

Таблиця 3 –
кривизни для
для виправляння та гнуття прокату
виправляння та
Вісь, Виправляння Гнуття

відносно
Прокат Ескіз якої мінімальний
5, мм
прогин, f, .
виконують радіус, r,
радіус, г, мм
мм
виправляння
Листова,
Листова, І2
. б хох
х–х 251
25t
універсальна у 400ї
400
штабова,
штабова, і і р
квадратна Р yу-у
–y І? -
–
800
сталь
сталь и - 8005
І?
і хох
х–х 45б:1
45b
о 720Ь,
720
У
Кутик й
РУБ й 45Ь2
22 УГУ
y–y
7205;
720
45b
?
/ І?
І хох
х–х 25Нп
25h
2001
200ℎ
Швелер б
РАБ y–y г 45Ь

45b
й УСУ 3605
360
І
и
хх
х–х
2
25;
25h
, , 2001
200ℎ
Двотавр У
) - І?
-y
y– 25
25b
В УЗУ 200Б
200
у 2
хх
х–х Зою
30h
Гнутозварні
Гнутозварні «ій ВН 4001
400ℎ
профілі і г з9Б
і y–y
УСУ д00Б
400
30b
26
прДСТУ
З
Вісь, Виправляння Гнуття
. відносно якої
Прокат Ескіз мінімальний
виконують прогин, f,
прогин, і, мм
мм .
г, мм
радіус, r,
виправляння
2
Труби,
Труби, круг РУ -
– я зоа
30d
400
Примітка. Під час гнуття в кут на пресах і в штампах деталей з листового прокату з
1,21 для конструкцій,
границею текучості до 400 МПа внутрішній радіус має бути щонайменше 1,2t конструкцій, які
які
сприймають статичні навантаження, 2,51 для конструкцій, які сприймають динамічні
та 2,5t
(2 –
навантаження (t - товщина листа). Під час гнуття в кут деталей з низьколегованих сталей з
перетинають лінію
границею текучості до 400 МПа, після різання їх ножицями кромки, що перетинають лінію згину,
потрібно обробити механічним способом, а кути кромок закруглити радіусом або фаскою 2 мм.
Лінію згину рекомендовано розташовувати поперек волокон прокату листа
машинах.
6.5 Листовий прокат виправляють на листоправильних машинах.
Потрібно, щоб зазор між виправленою поверхнею листа та ребром
Потрібно,
мірної лінійки довжиною 11 м не перевищував 1,5
1,5 мм для будь-якої
товщини.
товщини.
6.6 Хвилястість універсального та штабового прокату

виправляють на листоправильних
листоправильних машинах,
машинах, а шабле-
шабле- та
гвинтоподібність -
гвинтоподібність на горизонтальних
– на горизонтальних правильно-згинальних
правильно-згинальнихпресах.
пресах.
Хвилястість кромок чи шаблеподібність листа або штаби не

можна виправляти за допомогою прокладок.
прокладок. Хвилястість листів
завтовшки більше ніж 40 мм можна виправляти на правильно-
згинальних пресах із прокладками на опуклостях листа.
опуклостях листа.
(кутики, швелери,
6.7 Фасонний прокат (кутики, швелери, двотаври,
двотаври,квадрат
квадрат та круг)
машинаху разі,
виправляють у холодному стані на сортоправильних машинах у разі,
0,001 довжини
якщо кривизна становить 0,001 довжиниабо більше ніж
або більше мм.
ніж 5 мм.
27
прДСТУ
6.8 Для виправляння

виправляння фасонного
фасонного прокату рекомендовано
застосовувати сортоправильні машини відкритого типу з консольним
роликів, з можливістю їх заміни та зміни кроку.
положенням роликів, кроку.
листового, фасонного та сортового прокату,
6.9 Деформації листового, прокату, які
перевищують граничні значення для холодної правки (таблиця 3),
3),
способом.
виправляють термічним або термомеханічним способом.
правила термічноїта
6.10 Основні правила термомеханічноїправки:
термічної та термомеханічної правки:
а) температуру місцевого підігріву металу під час термічного та

номінально:
термомеханічного випрямляння потрібно приймати номінально:
1)для
1) для термічно оброблених сталей (нормалізація,
(нормалізація,
плюсвідпуск)
загартування плюс відпуск) - "С;
– 700 °С;
сталей -
2) для гарячекатаних сталей "С до 900 °С;
– від 700 °С 7С;
З)для
3) для дрібнозернистих конструкційних сталей,
сталей, підданих
нормалізуванню -
– нормалізувальне
нормалізувальне випрямляння
випрямляння за
"С;
температури 680 °С;
маютьбути
б) робітники-газоправильники мають бути атестовані відповідною
посвідчення. Газоправильники
комісією підприємства з наданням посвідчення.
мають контролювати температуру підігріву металу під час
випрямляння за допомогою оптичного пірометра,
пірометра, цифрових
термометрів;
термометрів;
в) інтенсивність підігріву має забезпечити рівномірне нагрівання

зменшенням градієнти
зони виправляння зі зменшенням температур. Горючий
градієнти температур. Горючий газ
газ -
–
ацетилен, пропан-бутан,
ацетилен, пропан-бутан, природний газ;
газ; номер сопла (наконечника) -
–
5;
не нижче 5;
двохразів
г) нагрівати одну й ту саму зону більше двох разів не допустимо;
допустимо;
д) прикладання статичних
д) прикладання статичних зусиль
зусиль за
за допомогою
допомогою домкратів або
домкратів або
під час термомеханічного випрямляння у разі охолодження металу
28
прДСТУ
"С не допустимо
нижче 600 °С допустимо (крім зусиль, які прикладають
(крім попередніх зусиль,
підігрівання);
під час підігрівання);
е) термічне та термомеханічне випрямляння конструкцій з

термічно оброблених низьколегованих сталей допустиме тільки за
плюсової температури повітря та металу.
металу. Гарячекатані сталі
допустимо випрямляти за
допустимо випрямляти за температури
температури щонайменше
щонайменше мінус 15 °С;
мінус 15 "С;
ж) результати випрямляння можна визначати тільки після

повного природного охолодження зон підігріву до температури від
20":Сдо30"С.
20 °С до 30 °С.
Охолоджувати нагрітий метал за допомогою води або холодного

заборонено.
повітря заборонено.
6.11 Шаблевидність листа або штаби виправляють термічним

6.11
елемента. Висоту
способом з підігрівом клинів з опуклої сторони елемента.
клиновиднихзон
клиновидних такою, що дорівнює 2/3 ширини
зон підігріву приймають такою,
(штаби), причому ширина клина має складати від 30 мм до
листа (штаби),
100 мм в основі.
100 основі. Підігрівання клина виконують у напрямку від вершини
до основи.
основи. В першу чергу,
чергу, зону підігріву позначають у місцях
найбільших деформацій.
деформацій. Після охолодження длиста
листа вимірюють
залишковий вигин
залишковий вигин та,
та, за
за потреби,
потреби, позначають
позначають зони
зони другої черги
другої черги
(рисунок 1).
підігріву (рисунок 1).
29
прДСТУ
Зони нагрібу (І черга)

а) | | Зони нагрівц ЇЇ черга
1 М
1 р 30.00
і
(за потреби)
«0,78
М У у
у!
| І
б) Зони нагрібу (з привантаженням
Рисунок 11 –
Рисунок - Термічне виправлення прокату
шаблеподібності; б) термічне та термомеханічне
а) термічне виправлення шаблеподібності;
хвилястості, опуклості поверхні та кромки
виправлення хвилястості,
6.12 Хвилястість товстого листа,

листа, торочки по краю та випинання
(із
(хлопуни) виправляють переважно термомеханічним способом із
зусиль. Метал у кожному разі потрібно
прикладанням статичних зусиль.
сторони.
підігрівати з опуклої сторони.
6.13 Усунення деформацій газополуменевим

газополуменевим випрямлянням
випрямлянням
впливу. Для марок
виконують за допомогою місцевого термічного впливу. марок сталі
сталі
5355, а також,
вище ніж S355, також, за потреби,
потреби, для інших марок,
марок, розробляють
документовану процедуру.
процедуру. Ця процедура має містити щонайменше
такі дані:
дані:
30
прДСТУ
а) максимальна температура сталі та дозволена технологія

охолодження;
охолодження;
нагрівання;
б) метод нагрівання;
температури;
в) застосовний метод вимірювання температури;
працівників, які мають право виконувати цей

г) ідентифікація працівників,
процес.
процес.
Процедура має бути ухвалена на підставі результатів

розтяг, удар та твердість.
випробувань на розтяг, твердість. Стосовно зони термічного
впливу потрібно зазначити місця для вимірювання температури,
температури, а
розташування та
також розташування та орієнтацію досліджуванихзразків.
досліджуваних зразків.
6.14 Після очищення металопрокату на поточних лініях від

окалини та іржі рекомендовано на тих самих поточних лініях
грунтовкою швидкого висихання
виконувати консервування прокату ґрунтовкою
шарувід
товщиною захисного шару 15 мкм до 20 мкм.
від 15 мкм. Перед зварюванням
зварюванням уу
швів, а також кутових швів таврових
зонах накладання стикових швів,
з'єднань, консервувальний шар ґрунтовки
з’єднань, грунтовки потрібно видалити.
видалити.
7 РОЗМІЧАННЯ
7 РОЗМІЧАННЯ (НАМІЧАННЯ),
(НАМІЧАННЯ), ВИГОТОВЛЕННЯ
ВИГОТОВЛЕННЯ ШАБЛОНІВ
ШАБЛОНІВ
ТА КОНДУКТОРІВ
ТА КОНДУКТОРІВ
7.1 Розмічання
7.1 виконують за допомогою рулеток,
рулеток, що
відповідають другому класу точності,
точності, вимірювальних металевих
лінійок, штангенциркулів та штангенрейсмусів,
лінійок, штангенрейсмусів, кутомірів,
кутомірів, лазерних
рулеток, нутрометрів,
лінійок та рулеток, нутрометрів, мікрометрів тощо,
тощо, які пройшли
перевірку.
метрологічну перевірку.
7.2 Контролювання вимірювальних інструментів та приладів має

виконувати випробувальна лабораторія або відповідна СТК виробника
СКМ.
СКМ.
Потрібно, щоб граничні відхили деталей під час розмічання

7.3 Потрібно,
значення, наведені
не перевищували значення, наведені в таблиці4.
31
31
прДСТУ
Таблиця 4 - СКМ, мм
– Граничні відхили деталей СКМ,
Розміри, м
Параметри до 1,5 понад 1,5 до понад 9,0 до
включно 9,0 включно 21,0 включно
Довжина, ширина
Довжина, 1,0
1,0 1,5
1,5 2,0
Відстань від кромки до риски 10
1,0
(розмічувальної)
Відстань між суміжними рисками 0,5
Відстань між крайніми рисками 1,0
1,0 1,5
1,5 2,0
Зміщення центрів отворів 0,5
Примітка. Розмічання елементів довжиною більше 10 м потрібно виконувати однією рулеткою

30мабо
20 м, 30 м або 50 м.
прокаті, як і для виготовлення шаблонів,

7.4 Для розмічання на прокаті, шаблонів, уу
різання,
робочих кресленнях КМД потрібно передбачати припуски на різання,
механічне оброблення та усадку внаслідок зварювання згідно з
рекомендаціями, наведеними
рекомендаціями, наведеними в таблиці 5.
- Припуски на різання,
Таблиця 5 – різання, механічне оброблення та
усадку внаслідок зварювання
Призначення Розмір
Найменування, характеристики
припуску припуску, мм
Ручне та машинне,
машинне, газокисневе з кисневою
завісою та плазмо-дугове різання за товщини

металу, мм:
металу, мм:
Ширина різу
Ширина різу для 8..4
8…4 4,0
термічного 16...32
16…32 5,0
різання, яку
різання, 40...60
40…60 6,0
вимірюють по Машинне чистове кгазокисневе
газокисневе різання
середині різаками фірми МЕЗ5ЗМЕВ,
МЕSSNER, ЕЗАВ,
ESAB, метал
товщини прокату товщиною,мм:
товщиною, мм:
від 8 до 4 4,0
16 до 32
від 16 5,0
від 40 до 60 6,0
32
прДСТУ
таблиці5
Призначення Розмір
Найменування, характеристики
припуску припуску, мм
Фрезерування
На кожен фрезований торець 5,0
торців
Стругання та кромку, яку обробляють
На кожну кромку, обробляютьпісля
після
фрезерування ножицями та
різання ножицями та ручного термічного понад 2,0
кромок різання
Укорочення зварного полотнища від кожного
поперечного стикового шва за товщини
металу, мм:
металу, мм:
16
до 16 1,0
1,0
від 20 до 40 2,0
Усадка внаслідок від 50 до 60 3,0
зварювання Укорочення зварного двотавра від чотирьох
мм:
поясних швів катетом 8 мм:
а) за висоти стінки до 11 м та товщини
товщини поясів
поясів 0,1 мм/м
0,1
до 25 мм
б)за
б) за висоті стінки більше 11 м та товщини 0,05 мм/м
поясів більше 25 мм
Укорочення балок внаслідок приварювання
пари поперечних ребер з двох сторін чотирма
швами:
кутовими швами:
внаслідок|
Усадка внаслідок а) за висоти стінки до 11 м та товщини
товщини поясів
поясів до 1,0
1,0
зварювання 25 мм
б)за
б) за висоти стінки більше 11 м та товщини 0,5
7
поясів більше 25 мм
7.5 Розмічання застосовують під час індивідуального та

виробництва. Якщо потрібно виготовити декілька
малосерійного виробництва.
однакових деталей (більше ніж 5),
5), то викреслюють та виготовляють
пристосування-шаблон. Перенесення розміру з шаблону на метал

пристосування-шаблон.
намічанням. Під час виготовлення деталей відправних
називають намічанням.
33
прДСТУ
марок для намічання та виконання ряду технологічних операцій

застосовуютьрізні
застосовують пристосувань.
різні типи шаблонів та пристосувань.
Як вихідні матеріали для шаблонів використовують листовий

картон, покрівельний пергамін,
прокат, облицювальний картон, пергамін, пиломатеріали,
пиломатеріали,
тощо.
клеєну фанеру тощо.
7.6 Граничні відхили розмірів шаблонів мають бути вдвічі

меншими, ніж
меншими, граничні відхили
ніж встановлені в КМД граничні відхили розмірів деталей,
деталей,які
які
виготовляють.
ВИГОТОВЛЯЮТЬ.
7.7 Для виконання отворів рекомендовано виготовляти

кондуктори, причому втулки,
кондуктори, втулки, що в них запресовують,
запресовують, потрібно
загартовувати. Граничні відхили
загартовувати. розмірів у кондукторах мають
наведеним у
відповідати наведеним таблиці6.
у таблиці 6.
Таблиця 6 -
– Граничні відхили розмірів деталей кондукторів
Найменування показника Відхили, мм

Внутрішні діаметр втулок ж 0,15
+
центрами двохсусідніх
Відстань між центрами втулок, у тому
двох сусідніх втулок,
± 0,25
числі, по
числі, по діагоналі
діагоналі з 0,25
втулками у у
Відстань між будь-якими втулками групі,
групі, у тому
± 0,35
числі, по
числі, по діагоналі
діагоналі з 0,35
Відстань між групами отворів 210
± 1,0
7.8 На розмічені деталі основних несних конструкцій потрібно

сертифікатами.
клеймуванням переносити номери плавок прокату за сертифікатами.
Місця постановки клейма з номерами плавок мають бути вказані в
проектній документації (КМД),
(КМД), причому потрібно,
потрібно, щоб їх не було
перекритопід
перекрито час подальшого
під час подальшого складання
складання та
та монтажу
монтажуконструкцій.
34
прДСТУ
8 РІЗАННЯ.
8 РІЗАННЯ. МЕХАНІЧНЕ
МЕХАНІЧНЕ ОБРОБЛЕННЯ
ОБРОБЛЕННЯ КРОМОК.
КРОМОК. ГНУТТЯ
ГНУТТЯ ТА
ТА
ВИПРАВЛЕННЯ ДЕТАЛЕЙ
ВИПРАВЛЕННЯ ДЕТАЛЕЙ
8.1 Різання. Механічне оброблення кромок

8.1
8.1.1 Різання сортового та фасонного прокату виконують на

8.1.1
режимами різання
фрезерно-відрізних станках за режимами різання згідно з паспортними
даними обладнання.
обладнання.
8.1.2 Для різання прокату та вирізання деталей будь-якої форми

допустимо застосовувати розпилювання,
розпилювання, різання ножицями,
ножицями, дискове
різання,
різання, термічне різання та водоструменеве
водоструменеве різання.
різання. Ручне
застосовують, якщо з практичних міркувань
газотермічне різання застосовують,
різання. Певні способи різання
неможливо використати машинне різання.
обережністю, якщо обрізні кромки буде
потрібно застосовувати з обережністю,
залишено вільними (такими,
(такими, які не підлягають подальшому
зварюванню)уу компонентах,
зварюванню) компонентах, які
які зазнають
зазнають втомних
втомних навантажень.
навантажень.
8.1.3 Для розкроювання сталевого листа та вирізання деталей

будь-якої форми застосовують термічне різання згідно з
ДСТУ EN
ЕМ ISO
І5О 9013:
9013:
- КИСНеве (газокисневе) машинне

– кисневе машинне та ручне;
та ручне;
- (плазмо-кисневе);
– плазмово-дугове машинне (плазмо-кисневе);
- машинне.
– лазерне машинне.
Для газокисневого та плазмо-дугового різання товщину прокату,

прокату,
розрізають, не обмежено;
який розрізають, обмежено; під час виготовлення СКМ лазерне
20мм
різання допустимо застосовувати до листів товщиною до 20 мм
включно.
ВКЛЮЧНО.
8.1.4 Термічне різання сталевого листа потрібно виконувати в

закритих опалюваних цехах за плюсової температури металу та
середовища. Потрібно,
навколишнього середовища. Потрібно, щоб працівники були навчені
програмою, атестовані відповідною

на підприємстві за спеціальною програмою,
35
35
прДСТУ
комісією та мали свідоцтва на право виконувати зазначені вище

роботи.
роботи.
8.1.5 Потрібно періодично перевіряти технологічні можливості

різання, як зазначено нижче.
процесу термічного різання, нижче.
Зі складового
Зі складового виробу
виробу мають
мають бути
бути виготовлені
виготовлені чотири
чотири зразки,
зразки, на
на
яких, застосовуючи процес
яких, процесрізання, виконують такі
різання, виконують операції:
такі операції:
1) прямий розріз складового виробу найбільшої товщини;

1) товщини;
найменшоїтовщини;
2) прямий розріз складового виробу найменшої товщини;
кутом;
3) розріз під гострим кутом;
4) дугоподібний
дугоподібнийвиріз.
виріз.
8.1.6 Вимірювання потрібно виконувати на прямих зразках

мм, а результати мають
довжиною щонайменше 200 мм, маютьбіти
біти перевірені на
якості. Зразки з вирізом під гострим
відповідність потрібному класу якості.
кутом та ддугоподібним
дугоподібним вирізом перевіряють візуально,
візуально, щоб
пересвідчитися, що вони виконані з кромками,
пересвідчитися, кромками, які відповідають
прямі розрізи.
вимогам стандарту на прямі розрізи.
8.1.7 Кромки деталей СКМ розділяють

розділяють на типи:
на 3 типи:
1) вільні;
1) вільні;
невільні, які не повністю проплавляються

2) невільні, проплавляютьсяпід зварювання;
під час зварювання;
невільні, які повністю проплавляються

3) невільні, проплавляютьсяпід зварювання.
під час зварювання.
Таблиця 7 - поверхні розрізів

– Якість поверхні розрізів
Допуски на Ш .
. орсткість (висота
Шорсткість
Клас виконання перпендикулярність або .
. . профілю), RВ,5
z5
и
кутові розміри, u
ЕХС2 Межа атестації 5 Межаатестації4
Межа атестації 4
ЕХСЗ та ЕХС4
ЕХС3 ЕХСА Межа атестації 4 Межа атестації 4
різання, внаслідок яких може виникнути

8.1.8 Процеси термічного різання,
кромки, мають бути перевірені на
місцеве зміцнення поверхні вільної кромки,
36
36
прДСТУ
придатність. Потрібно,
придатність. Потрібно, щоб величина твердості металу в зоні,
зоні, яка
прилягає до поверхні
поверхні різання, НМ.
різання, не перевищувала 400 HV.
8.1.9 Механічне різання низьколегованого сталевого прокату

ножицями допустимо виконувати тільки за плюсової температури
металу. Кромки після різання ножицями мають бути
повітря та металу.
рівними, без тріщин
рівними, тріщин та більших за
та завалів більших за 0,3 мм.
8.1.10 Для вільних кромок

кромок якість поверхні розрізів
якість поверхні розрізів має відповідати
вимогам, наведеним
вимогам, наведеним у 7, за умови оцінювання якості
у таблиці 7, якості згідно
згідно з
ДСТУ ЕN
ЕМ ISO
І5О 9013,
9013, якщо не зазначено інше.
інше.
8.1.11 Залежно від вимог до якості кромок,

8.1.11 кромок, з урахуванням
експлуатації, кромки
характеру роботи елементів конструкцій на стадії експлуатації,
категорії. В кресленнях КМ треба вказувати елементи,
поділено на 4 категорії. елементи,
які працюють на розтяг, та границі зон розтягу за умов згину.
згину.
Відповідно, в кресленнях КМД треба вказувати категорії кромок та
Відповідно,
оброблення.
способи їх оброблення.
8.1.12 Категорії кромок мають відповідати вимогам проектної

документації.
документації. Детальні рекомендації стосовно підготовки кромок
ЕМ ISO
зварних швів наведено в ДСТУ EN І5О 9692-1,
9692-1, ДСТУ EN
ЕМ ISO
І5О 9692-2,
9692-2, а
для кромок
кромок настилу
настилу мостів -
– в ДСТУ-Н Б EN
ЕМ 1993-2
1993-2 (додаток С).
С).
Потрібно, щоб під час машинного термічного різання

8.1.13 Потрібно,
перпендикулярності, ∆,
відхили від перпендикулярності, Д, невільних кромок (рисунок 2) не
перевищували значення,
перевищували значення,вказані
вказанівв таблиці
таблиці8.
8.
ло | скоси розрізу | д до скоси Д

Т 1 1 Трозрізу! |
| р 1
Рисунок 2
Рисунок - Нахил поверхні
2– поверхні розрізу
розрізу деталі
37
прДСТУ
Таблиця 8 - кромок під

– Відхили від перпендикулярності невільних кромок під
час машинного термічного різання
Товщина Д, мм
Значення Δ, Відхил від прямого кута
металу, мм (косина розрізу) а
у разі у разі у разі у разі
горизонталь- вертикаль- горизонталь- вертикаль-
ного зазору в ного зазору в зазорув
ного зазору в зазорув
ного зазору в
з'єднанні з'єднанні з'єднанні з'єднанні
від 8 до12 2 11 119 до 9º
від 11º 99 69 до 4º
від 6º 409
14 до 30
від 14 2 11 79 до 4º
від 7º 40 39 до 2º
від 3º 20
від 32 до 40 2 11 39
3º 19
1º
та більше
Потрібно,
8.1.14 Потрібно, щоб шорсткість поверхні розрізу під час
різання, залежно від товщини металу,
машинного термічного різання, металу, не
значення, наведені
перевищувала значення, наведені в таблиці9.
Таблиця 9 -
– Шорсткість поверхні розрізу
Клас Категорія шорсткостіК,,
Значення шорсткості Rz, мкм
шорсткості кромок за
кромок за за товщини металу, мм
Спосіб різання
ДСТУЕМ
за ДСТУ EN таблицею від 8 від 14 від 32
І5О 9013
ISO 9013 8
8 до 12
до 12 до 30
до 30!1 доб0?
до 602
11 IІ Кисневий та
5 50 80 160
160
плазмово-дуговий
2 ІІП Кисневий 80 160
160 320
3 ПІ
ІІI Кисневий 160
160 320 500
11 IІ Лазерний ТО до
від 10 від 30 до
–
20 40
Примітка.
11 Лазерне різання: для товщин
товщин від
від 10 мм до 20 мм.
товщин від
2 Плазмово-дугове різання: для товщин від 32 мм до 40 мм.
8.1.15 Класифікацію кромок деталей СКМ визначають за

характером їх роботи під навантаженням
навантаженням іі згідно з проектом КМ -
– як
38
прДСТУ
правило,
правило, на розтяг
розтяг. У кресленнях КМД має бути зазначено
оброблення (таблиця
класифікацію кромок та способи їх оброблення 10).
(таблиця 10).
- Вимоги до оброблення кромок

обробленняіі якості кромок
Вимоги до оброблення
. Машинне Після
Кате- Різання
. . газокисне- машин-
горія Термічне ножиця-
Тип кромок . ве та
ве та ного
ного
кро- різання ми та
киснево- плазмо-
мок вручну штампу-
плазмове вого
вання . .
різання різання
IІ кромки:
Вільні кромки: Допустимо без
поздовжні та косих механічного оброблення
кінцевих порізів за умов точності
деталей,
деталей, за умов геометричних параметрів
роботи на розтяг;
розтяг; 13
деталей за таблицею 13
поздовжніх ребер та шорсткості розрізу за
жорсткості уУ 11 класом згідно з
балок,
розтягнутій зоні балок, таблицею 9 (за умов
що згинаються;
згинаються; оцінювання згідно з
деталей,
деталей, що Механічне
Механічне ЕМ ISO
ДСТУ EN І5О 9013)
утворюють оброблення згідно
оброблення згідно
деформаційні шви з 8.1.16
ІІП Вільні кромки Допустимо без
монтажних елементів механічного оброблення
(фасонок,
(фасонок, стикових за умов точності
накладок,
накладок, рибок,
рибок, геометричних параметрів
з'єднувальних планок)
з’єднувальних 13
деталей за таблицею 13
та шорсткості розрізу не
нижче 2 класу згідно з
таблицею 9 (за умов
оцінювання згідно з
ЕМ ISO
39
прДСТУ
Продовження таблиці
Продовження 10
таблиці 10
Після
Кате- Різання Машинне
. . машин-
горія Термічне ножиця- газокисневе
Тип кромок . ного
ного
кро- різання ми та та киснево-
плазмо-
мок вручну штампу- плазмове
. вого
вання різання .
різання
ПІ
ІІI кромки:
а) Вільні кромки: Механічне Допустимо без меха-
меха-
поздовжні та косих оброблення згідно
оброблення згідно нічного оброблення за
кінцевих порізів з 8.1.16 умов забезпечення точ-
деталей, які працюють
деталей, ності геометричних пара-
стиск; стиснуті біля
на стиск; метрів деталей за таб-
елементів,
елементів, що 13 та шорсткості
лицею 13
згинаються,
згинаються, у тому З класу згідно з
розрізу 3
числі,
числі, поздовжніх таблицею 9 (за умов
ребер жорсткості у оцінювання згідно з
стиснутій зоні балок ЕМ ISO
б) Вільні кромки Меха- Допусти- Допустимо -
─
поперечних нічне мо без об- без меха-
(вертикальних) ребер оброб- роблення |нічного
нічного об-
об-
жорсткості;
жорсткості; всі кромки лення за умов роблення за
елементів;
елементів; торцеві згідно з забезпе- умов точно-
деталей, | 8.1.16
кромки усіх деталей, чення сті пара-
за виключенням точності метрів дета-
деталей, кромки яких
деталей, пара- лей за
відносять до 2 класу метрів 13
таблицею 13
деталей шорстко-
та шорстко-
за табли- сті розрізу
14
цею 14 Зкласу
3 класу за
таблицею 9
40
прДСТУ
10
. Машинне Після
Кате- Різання
. . газокисне- машин-
горія Термічне ножиця-
Тип кромок . ве та
ве та ного
ного
кро- різання ми та
киснево- плазмо-
мок вручну штампу-
плазмове вого
вання . .
різання різання
М
ІV а)Невільні
а) Невільні кромки з Допустимо без механічного -
─
повним проплавлен- оброблення за умов точності
ням під час зварю- геометричних параметрів деталей і
вання, в тому числі,
вання, числі, під оброблення під зварювання
час технологічного відповідно до проекту
проплавлення
б) Невільні кромки з Механічне Допустимо без -
─
неповним проплавлен- оброблення механічного
ням під час зварю- згідно з 8.1.16 оброблення за
вання, в тому числі,
вання, числі, умов точності
поперечних (верти- геометричних
кальних) ребер жорст- параметрів
кості та деформа-
деформа- деталей та
ційних швів оброблення під
оброблення під
зварювання
відповідно до
проекту
8.1.16 У процесі різання ножицями або газокисневого ручного

кромки потрібно обробляти фрезеруванням чи струганням на глибину
видалення дефектів, менше ніж
дефектів, але не менше мм, у цьому
ніж на 2 мм, цьомуразі потрібно,
разі потрібно,
мали тріщин
щоб кромки не мали тріщинта надривів.
та надривів.
8.1.17 Стругання та фрезерування деталей СКМ виконують для

забезпечення:
забезпечення:
- ТоОчності геометричних розмірів у межах заданих допусків;

– точності допусків;
41
41
прДСТУ
-видалення
– видалення зон зі зміненою структурою кромок після
різання;
механічного або термічного різання;
- кромок під
– підготування кромок зварювання;
під зварювання;
- передачі зусилля
– передачі зусилля стиску
стиску за
за допомогою щільного стикування
допомогою щільного стикування
деталей;
деталей;
-
– видалення вихватів та інших дефектів різання.
різання.
Стругання та фрезерування по площині виконують для

переходувід
забезпечення плавного переходу від однієї товщини деталей до іншої
за подальшого стикування їх зварюванням,
зварюванням, для плавного переходу
переходупо
по
компенсаторах, для щільного прилягання робочих
товщині в накладних компенсаторах,
площин, які
площин, передаютьзусилля
які передають зусиллястиску.
стиску.
(вириви), утворені на кромках під час

8.1.18 Окремі вирізи (вириви),
різання, мають бути видалені механічним способом,
термічного різання, способом, але
для вільних кромок потрібно,

потрібно, щоб зменшення їх ширини,
ширини, В,
В, не
0,028, або складало до 8 мм з кожного боку,

перевищувало 0,02В, боку, або 12
12 мм
-
– з3 одного боку.
боку.
8.1.19 Для невільних кромок,

кромок, які в стикових зварних з’єднаннях
з'єднаннях
виконують із
виконують із повним
повним проплавленням,
проплавленням, висота
висота механічної
механічної обробки
обробки
вирізів дозволена в межах допусків на зазори відповідно до способу
ЕМ ISO
зварювання за ДСТУ EN І5О 9692-1,
9692-1, ДСТУ EN
ЕМ ISO
І5О 9692-2.
9692-2.
штабовоїта
8.1.20 Поздовжні прокатні кромки штабової та універсальноїсталі
універсальної сталі
згідно з ДСТУ 4747 та ДСТУ EN
ЕМ 10051
10051 не підлягають обробленню у
разі їх відповідності вимогам таблиці
таблиці 9.
9.
8.1.21 Дефекти на поверхні,

8.1.21 поверхні, які не перевищують величину
(1) на товщину прокату та розшарування на вільних
відхилу з плюсом (+)
обробленням.
кромках глибиною до 8 мм, можна видаляти механічним обробленням.
Місця з дефектами,
дефектами, які перевищують глибину розшарування або
прокату, потрібно вирізати (плюс по
величину відхилу за товщиною прокату,
42
42
прДСТУ
50 мм з кожного боку на бездефектну зону) та за затвердженою

прокату. Найменший
технологією зварювання виконати вставку нового прокату.
- в межах 300 мм.
розмір вставки – мм.
8.1.22 Ділянки листа та фасонного прокату з тріщинами або

розшаруванням в основному металі також потрібно виправляти у
спосіб, подібний до 8.1.21.
спосіб, 8.1.21.
кромки, які підлягають фарбуванню,

8.1.23 Вільні гострі кромки, фарбуванню, потрібно
К2
закруглювати з радіусом R ≥ 2 мм або притупляти фаскою з плавним
переходом.
переходом.
балок, які піддають розтягу,

8.1.24 У торцях поздовжніх ребер балок, розтягу,
закруглені вирізи виконують за допомогою свердління отворів у
мм.
вершині кута діаметром щонайменше 25 мм.
лазерного, машинного,
У процесі лазерного, машинного, газокисневого або плазмово-
дугового різання механічне оброблення не виконують,
виконують, якщо якість
9).
розрізу відповідає І класу (таблиця 9).
Допустимо також штампування вирізів із наступним механічним

обробленням кромок.
8.2 Гнуття та виправлення деталей
8.2.1 Холодне гнуття деталей виконують за радіусом або із

8.2.1
згину. Гнуття металопрокату та деталей СКМ за
заданим кутом згину.
таблиці 3.
радіусом має відповідати вимогам таблиці 3.
8.2.2 Залежно від класу та товщини прокату,

прокату, величину
пружинення під час гнуття деталей визначають за технологічною
проб.
карткою гнуття або методом проб.
8.2.3 Під час гнуття деталей СКМ із низьколегованих сталей з

кромки, що перетинають
границею текучості до 400 МПа кромки, перетинаютьлінію гнуття,
лінію гнуття,
ножицями мають
після різання ножицями способом, а
мають бути оброблені механічним способом, а
кути - заокруглені за
– заокруглені за радіусом або фаскою від 11 мм до 2 мм.
мм.
43
43
прДСТУ
Лінію гнуття доцільно розташовувати поперек прокатних волокон

листа.
листа.
8.2.4 Гнуття деталей СКМ із легованих сталей з границею

10 мм потрібно
текучості більше ніж 400 МПа та завтовшки більше ніж 10
виконувати тільки
виконувати гарячомустані
тільки в гарячому станіза радіусами згідно
за радіусами таблицею 3.
згідно з таблицею 3.
8.2.5 Виготовлення трапецієвидних профілів з листового прокату

товщиною від
товщиною від 6 мм до 10
10 мм потрібно виконувати в холодному
холодному стані
стані на
профілезгинальномуустаткованні.
профілезгинальному устаткованні.
8.2.6 Холодногнуті лінійні профілі трапецієвидної форми для

виготовляти зі
ребер плит та балок мостів можна виготовляти зі сталей класу міцності
МПа.
щонайменше 345 МПа.
8.2.7 Штампування деталей із термічно зміцненої сталі,

сталі, в тому
числі,
числі, з границею текучості більше 400 МПа не дозволено.
дозволено.
Виправляння таких деталей товщиною більше ніж 10
10 мм потрібно
650"С
виконувати в гарячому стані за температури від 650 °С до 700
700"7С
°С
(колір від темно-вишнево-червоного до вишнево-червоного).
вишнево-червоного).
8.2.8 Сталеві листи з3 поперечними стиковими

стиковими швами
(полотнища) потрібно виправляти на листоправильних машинах за
умови,
умови, що їх товщина не перевищує 40 мм,
мм, а шов підсилено не більше
ніж на 2 мм.
мм.
8.2.9 Полотнища з поздовжніми стиковими швами дозволено

виправляти механічним способом після зняття підсилення швів з обох
листа. Видаляти підсилення швів розкаткою не дозволено.
боків листа. дозволено.
стиках, що на ділянці
8.2.10 Листи з переломами в поперечних стиках,
довжиною 400 мм перевищують 2 мм,
мм, потрібно виправляти тільки
способом.
термічним або термомеханічним способом.
44
44
прДСТУ
з'єднання
8.3 Виконання отворів під болтові з’єднання
8.3.1 У процесі виготовлення СКМ отвори в елементах із

8.3.1
з'єднаннями виконують свердленням.
болтовими та фрикційними з’єднаннями свердленням.
Отвори діаметром 12
12 мм та більші дозволено виконувати лазерним
мм.
різанням за товщини металу щонайбільше 20 мм.
8.3.2 Продавлювання отворів на повний діаметр за товщини

прокату до 16
16 мм з низьковуглецевої та до 12
12 мм з низьколегованої
сталі допустимо лише в допоміжних елементах СКМ (бар’єрні,
(бар'єрні,
короби, оглядові містки тощо).
перильні огорожі, кабельні короби,
продавлювання отворів
В несних елементах СКМ продавлювання отворів не дозволено.
дозволено.
Примітка. Потрібно,
Примітка. Потрібно, щоб під час продавлювання діаметр отвору був не
меншим, ніж товщина прокату,
меншим, прокату, а діаметрами отворів
а різниця між діаметрами вході та
отворів на вході та виході
щонайбільше 0,7
становила щонайбільше мм, задирки та завали –
0,7 мм, - щонайбільше
щонайбільше 0,3 мм.
0,3 мм.
отвори, зазначені в кресленнях КМ та КМД, на повний

8.3.3 Всі отвори,
діаметр мають бути виконані під час виготовлення СКМ на
підприємстві-виробнику. Виняток становлять отвори,
підприємстві-виробнику. отвори, пов’язані
пов'язані з
монтажнихробіт.
технологією монтажних робіт.
8.3.4 Номінальні діаметри отворів під болтові та фрикційні

з'єднання наведено
з’єднання наведено в таблиці11.
45
прДСТУ
11 –
Таблиця 11 - Отвори під болтові
болтові з'єднання,
з’єднання, мм
Діаметр отворів під болти
з'єднань
Види з’єднань
М18 М22 М24 М27
Стики та прикріплення основних несних
елементів та в'язей,
в’язей, які визначають 21
21 25 28 30
проектне положення СКМ
Прикріплення накладок у стиках поздовжніх
балок, в’язей,
балок, в'язей, що не визначають проектне
положення СКМ,
СКМ, гальмівних в'язей
в’язей та 23 28 30 33
горизонтальних діафрагм проїжджої
частини
З'єднання на болтах нормальної
З’єднання нормальноїточності
точності 19
19 23 25 28
8.3.5 Граничні відхили діаметрів отворів для болтових та

з'єднань не мають перевищувати значення,
фрикційних з’єднань значення, наведені в
таблиці12.
таблиці 12.
Задирки
Задирки та
та грат
грат по
по контуру
контуру отвору
отвору потрібно
потрібно видалити.
видалити.
дозволено зз радіусом на глибину щонайбільше
Зенкування дозволено щонайбільше 11 мм.
мм.
- Граничні
Таблиця 12 – Граничні відхили болти, мм
відхили отворів під болти,
Величина відхилу
Величина відхилу отворів під болти
Види відхилів
М18 М22 М24 М27
505
+ 0,5 206
+ 0,6
діаметрами отворів
Відхили за діаметрами отворів
-0,2
– 0,2
Овальність у межах відхилу

відхилу за
0,4 0,5 0,6
діаметром
Відхили за глибиною зенкування 204

± 0,4
Нахил поверхні за висотою отвору 0,037, але не більше ніж 2 мм

0,03t*,
«Примітка.
*Примітка. t2 –
- товщина листа, пакета
46
прДСТУ
8.3.6 Допустимо виконувати отвори іншої призначеності,

призначеності,
діаметром 50 мм та більшим,
більшим, за допомогою розточування або
різання.
машинного термічного різання.
отвори, виконані просвердлюванням чи

8.3.7 Потрібно, щоб отвори,
засвердлюванням,
засвердлюванням, або машинним термічним різанням мали
12, а також
циліндричну форму та відхили згідно з таблицею 12,
поверхонь Б,
шорсткість поверхонь Rz у межах
межахвід
від 40 мкм до 80 мкм.
мкм.
8.4 Контролювання якості деталей та елементів СКМ
8.4.1 Приймання та контролювання якості деталей,

8.4.1 деталей, які в процесі
зварюванню, має виконувати
виробництва підлягають складанню та зварюванню,
виробника, а елементи,
СТК виробника, елементи, які без складання та зварювання
відвантажуватимуть на монтаж,
монтаж, підлягають додатковому
контролюванню незалежним органом або представником замовника.
замовника.
8.4.2 Потрібно, щоб граничні відхили від проектних лінійних

розмірів деталей та монтажних елементів не перевищували значення,
значення,
13, якщо в робочих кресленнях не обумовлено
наведені в таблиці 13,
інше.
інше.
47
прДСТУ
Таблиця 13 -
– Граничні відхили від проектних розмірів деталей та
СКМ, мм
елементів СКМ,
Інтервали, розмір
Інтервали, вм
розмір в м
- - о о о
понад 1,5 до 2,5
понад 2,5 до 4,5
Понад 4,5 до 9,0
до
понад 15,0 до
о сі «Ї с с с
до 1,5 включно
У о о о о о о
15,0 включно
21,0 включно
Найменування параметра
параметра Ф ЧІ ЧІ в о 515 5
9,0
Найменування
5 оо о в1і92о|? о|к 9
включно.
2 |53141|ф219821ф2814а8
5Ї3 їі 8 8
включно
включно
з
понад
т Б т Б щ Б т о т о
о о о о о г о с
с с а с о с а Со т со с
Довжина та ширина деталі у
процесірізання:
процесі різання:
термічного ручного за розміткою 22,5
± 2,5 230
± 3,0 235
± 3,5 240
± 4,0 245
± 4,5 250
± 5,0
автоматом або напівавтоматом 21,5
± 1,5 220
± 2,0 22,5
± 2,5 230
± 3,0 235
± 3,5 240
± 4,0
ножицями за
ножицями за розміткою 21,5
± 1,5 220
± 2,0 22,5
± 2,5 230
± 3,0 235
± 3,5 240
± 4,0
ножицями по
ножицями по упору 21.0
± 1.0 21.5
± 1.5 220
± 2.0 «2.5
± 2.5 230
± 3.0 23,5
± 3,5
під час обробляння на|
на 21,0
± 1,0 21,0
± 1,0 21,5
± 1,5 220
± 2,0 225
± 2,5 23,5
± 3,5
стругальному мабо
або фрезерному
фрезерному
станках
Різниця за довжиною діагоналей
деталей, які підлягають
листових деталей,
зварюванню:
зварюванню:
у стик 22,
± 2,0 23,
± 3,0 4
± 4,0 25,
± 5,0 26,0
± 6,0 280
± 8,0
внапуск 4
± 4,0 25,
± 5,0 26,
± 6,0 28,
± 8,0 2100
± 10,0 «120
± 12,0
отворів:
Відстань між центрами отворів:
виконанихза
виконаних за розміткою крайніх 220
± 2,0 220
± 2,0 22,5
± 2,5 230
± 3,0 235
± 3,5 240
± 4,0
виконанихза
виконаних за розміткою суміжних 21,5
± 1,5
Виконаних по кондукторах або на
ЧПУ:
станках ЧПУ:
крайніх 210
± 1,0 210
± 1,0 215
± 1,5 «20
± 2,0 22,5
± 2,5 230
± 3,0
суміжних 210
± 1,0
8.4.3 Геометрична форма деталей та монтажних елементів після

значенням, наведеним у
оброблення за відхилами має відповідати значенням,
14, якщо в робочих кресленнях не обумовлено інше.
таблиці 14, інше.
48
прДСТУ
- Граничні відхили форми деталей та елементів

Найменування параметра Граничні відхили, мм
сталевоїлінійки
Зазор між поверхнею листа та ребром сталевої лінійки
довжиною 11 м:
довжиною м:
в зоні монтажних отворів 1,0
1,0
в інших місцях 1,5
1,5
кутника,
Зазор між натягнутою струною та обушком кутника, 0,001 l,
0,001 /
швелерата
полицею або стінкою швелера та двотавра довжиною l/ 10
але не більше 10
Зазор між поверхнею листа закладної
закладної деталі 1,0
1,0
сталезалізобетонної прогонової споруди та ребром
сталевоїлінійки
сталевої лінійки довжиною 11 м
Відхилення ліній
Відхилення ліній кромок листових деталей від проектного
зварювання:
під час зварювання:
у стик 1,5
1,5
внапуск 5,0
1,5 м по дузі та
Проміжок між шаблоном довжиною 1,5
поверхнею вальцьованого листа або обушком профілю
гнуття:
під час гнуття:
холодномустані
у холодному стані 2,0
гарячомустані
у гарячому стані 3,0
з'єднаннях
Залишкові кутові деформації в зварних з’єднаннях
мм) які
деталей (стріла прогину на базі 400 мм) які стикують за
товщини Ї,t, мм:
товщини мм:
до 20 включно 0,1
0,1t
більше 20 2,0
Еліпсність у габаритних конструкціях за діаметра
/Х:
окружності D:
у монтажних стиках 00030
0,003D
в інших місцях 0,0050
0,005D
49
прДСТУ
підготуванняз'єднань
8.5 Складання та підготування з’єднань під зварювання
8.5.1 Складальне оснащення має забезпечувати

8.5.1 забезпечувативідповідність
відповідність за
конструкції, яку складають,
формою конструкції, складають, щільне прилягання деталей та
форми під
збереження геометричної форми переміщення чи
під час переміщення кантування.
чи кантування.
8.5.2 Перед складанням відправних

відправних марок СКМ потрібно
виконатитакі
виконати операції:
такі технологічні операції:
- підготування прокату
– підготування прокату та
та виготовлення
виготовлення деталей, а саме:
деталей, а саме:
очищення, виправляння,
очищення, виправляння, розмічування,
розмічування, різання,
різання, обробляння
обробляння кромок,
кромок,
тощо;
виконання отворів тощо;
- марок;
– складання елементів відправних марок;
- підігрівання, зварювання елементів та виправляння

– попереднє підігрівання,
остаточних деформацій.
деформацій.
Зазори, уступи в площині з'єднання (по торцях кромок),

8.5.3 Зазори, кромок),
уступи з площини з'єднання (депланація) залежно від способу
зварювання мають відповідати вимогам ДСТУ EN
ЕМ ISO
І5О 9692-1,
9692-1,
ДСТУЕМ І5О 9692-2 та не перевищувати

ДСТУ EN ISO значень, встановлених у
значень,
цьомустандарті
цьому (рисунок 3).
стандарті (рисунок 3).
8.5.4 У разі збирання під стикове автоматичне зварювання під

зазори, ∆,
флюсом на флюсовій подушці оптимальні зазори, Л, в стиках із
10 мм до 16
прокату завтовшки від 10 16 мм (рисунок 3,
3, а) мають бути в
межахвід
межах від 0 до 3 мм.
мм.
Для листа завтовшки від 20 мм до 50 мм з Х-подібним

3, в) номінальні зазори мають бути в
розробленням кромок (рисунок 3,
межахвід
межах мм.
від 2 мм до 4 мм.
50
прДСТУ
0..1 абтоматучне збарюбання

г) 0..2 ручне і механічне зварювання
ю
М
«о
0...2
Рисунок 3
Рисунок - Складання стикових
3– стиковихз'єднань
з’єднань під автоматичне та механічне
зварювання: а
зварювання: а–- стикове;
стикове; б –
- стикове з косими кромками;
кромками; в
в–- стикове з Х-подібним
розробленням кромки;г
розробленням - кутове,
кромки; г – кутове, таврове,
таврове, внапуск
8.5.5 Підготовлені під зварювання кромки мають бути

прямолінійними. Потрібно,
прямолінійними. Потрібно, щоб депланація, п, не перевищувала
депланація, h,
0,1 товщини
0,1 товщини листів, стикують, але становила щонайбільше 2 мм.
листів, які стикують, мм.
8.5.6 Потрібно, щоб уступи, б, у площині з'єднань по торцях

уступи, b,
листів для вільних кромок поясів балок,
балок, без примикання до них
ребристих та ортотропних плит (окрім елементів,
коробчастих елементів,
решітчастих ферм) шириною до 400 мм не перевищували 3 мм,
мм, для
поясів шириною понад 400 мм - мм.
– 4 мм.
8.5.7 Потрібно, щоб уступи, б, по торцях листів у з'єднаннях,

уступи, b, з'єднаннях, які
входять до
входять замкнутого контуру,
до замкнутого контуру, не
не перевищували
перевищували 22 мм.
мм.
кромками, які мають

8.5.8 Під час складання стикових з'єднань з кромками,
відхилення від перпендикулярності до площини листа в межах
допусків,
допусків, деталі потрібно розташовувати так,
так, щоб зазор у корені шва
51
51
прДСТУ
відповідав номінальному значенню,

значенню, а площина симетрії була
(рисунок 3,
вертикальною (рисунок 3,б).
б).
кутових, таврових та напускних з'єднань

8.5.9 Під час складання кутових,
під автоматичне або напівавтоматичне зварювання потрібно, щоб
мм, незалежно від товщини
зазори в стиках не перевищували 2 мм,
деталей,
деталей,які (рисунок 3,
які стикують (рисунок г). Уступи в зонах монтажних
3, г). монтажнихстиків
стиків
під час збирання коробчастих елементів ферм мають бути не
більшими за
більшими за 11 мм.
мм.
8.5.10 Усі нерівності та уступи,

уступи, що заважають правильному
складанню конструкцій,
конструкцій, мають бути виправлені або зачищені
зачищені
інструментом. Якщо розміри зазорів більші ніж 2 мм,
абразивним інструментом. мм, але
не більші ніж 3 мм на довжині до 500 мм,
мм, допустимо попереднє
заварювання їх напівавтоматом або вручну з відповідним збільшенням
катета кутового шва.
шва.
8.5.11 Торці та поверхні деталей,

8.5.11 опору,
деталей, що передають тиск опору,
мають щільно прилягати один до одного.
одного. Зазор між фрезерованим
торцем ребра та листом поясу потрібно перевіряти щупом завтовшки
мм. Щуп у цьому разі має проходити не більше ніж на ½
0,3 мм. У товщини
ребра між
ребра між приторцьованими
приторцьованими поверхнями.
поверхнями.
Потрібно, щоб полиці парних кутиків,

8.5.12 Потрібно, кутиків, що лежать в одній
площині, не були зміщені одна відносно іншої

площині, іншоїбільше
більшеніж
ніж на 11 мм.
мм.
Поверхні, проплавлювані під час зварювання,

8.5.13 Поверхні, зварювання, та прилеглі
до них зони шириною щонайменше 20 мм мають
маютьбути очищені від
бути очищені іржі,
від іржі,
забруднень (рисунок
окалини та мастильних забруднень (рисунок4).
4).
52
прДСТУ
Зони
а) п. Ін Й 5) очищення 8) Р
Г72 /Д Зони
Г очищення
Зони о
очищення 201 1 20 зе
7 7
190 Кк 20 А 20
у р 1
4 ХУ У
-
201 к 120
Рисунок 4
Рисунок - Зони очищення
4– очищення з'єднань зварюванням:
з’єднань перед зварюванням:
- стикове;
а– стикове; б –
- стикове з Х-подібним розробленням кромок;
кромок; в –
- таврове;
таврове;
- кутове;
г– кутове; д –
- внапуск
8.5.14 Щоб запобігти утворенню конденсату (вологи) на кромках

під час зварювання всіх типів зварних з'єднань обов'язково треба
виконувати їх попереднє підігрівання до температури від 70
70"?С
ºС до
С для усіх товщин прокату та марок
90 ºС марок сталей.
сталей.
нижчої, ніж плюс 10

8.5.15 За температури повітря нижчої, 10 ºС
С виконують
попереднє підігрівання зварюваних кромок та прилеглих ділянок
основного металу шириною від 40 мм до 60 мм безпосередньо перед
зварюванням, або в процесі зварювання відповідно до технологічних
зварюванням,
(УУР5).
інструкцій щодо зварювання (WPS).
8.5.16 Закріплення деталей під час складання відправних марок

потрібно виконувати за допомогою затискних пристроїв,
пристроїв, які не
заважатимуть наступному накладанню
накладанню зварних швів,
швів, або за
допомогою електрозварних прихопних швів.
швів. Електрозварні прихопні
шви в зварних з'єднаннях мають бути повністю проплавлені
проплавлені
основнихшвів.
зварюванням основних швів.
53
прДСТУ
маютьстановити:
8.5.17 Розміри прихопних швів мають становити:
-
– для стикових з'єднань:
з'єднань: глибина від 3
З мм до 4 мм,
мм, ширина
ширина від
від
6 мм до 8 мм,
мм, довжина
довжина від
від 50 мм до 80 мм;
мм;
-
– для кутових,
кутових, таврових та напускних з'єднань:
з'єднань: катет не більше
У, катета кутового шва,
ніж 50 % шва, але щонайбільше 5 мм,
мм, довжина від
50 мм до 80 мм.
мм.
Максимальна відстань між прихопними швами має становити від

300 мм до 500 мм.
мм.
8.5.18 Метал прихопних швів має відповідати тим самим

вимогам, що
вимогам, що йй метал
метал основних
основних швів.
швів.
маютьбути
Прихопні шви після зварювання мають очищені від
бути очищені від шлаку та
бризок.
бризок. Тріщини в прихопних швах,
швах, а також напливи,
напливи, пори,
пори,
несплавлення по кромках не допустимі.
допустимі.
Прихопні шви виконують механізованим зварюванням у захисних

газах суцільним дротом діаметром 1,2
1, мм або ручним дуговим
електродами діаметром
зварюванням електродами діаметром3 мм та
3 мм мм.
та 4 мм.
8.5.19 Під час складання таврових з'єднань

з’єднань типу ребер
жорсткості під зварювання двошовним автоматом прихопні шви
доцільно розташовувати з обох боків ребра:
ребра: крайні -
– один навпроти
іншого, на 40–50
іншого, 40-50 мм нижче від торця ребра;
ребра; проміжні -
– у шаховому
порядку. Під час зварювання ребер одношовним автоматом або
порядку.
прихопні шви виконують з боку,
напівавтоматом прихопні боку, протилежного
першомушву.
першому шву.
У разі перетину ребром стикового шва стінки балки або листа

настилу прихопні шви довжиною 100
100 мм потрібно розташовувати
безпосередньона
безпосередньо швазз обох
на перетині стикового шва обохсторін ребра.
сторін ребра.
54
прДСТУ
8.5.20 Під час складання під автоматичне та напівавтоматичне

зварювання на кінцях з'єднань до деталей треба прикріплювати
5).
вивідні планки (рисунок 5).
а)
г)
І оМ
Рисунок 5
Рисунок - Вивідні планки:
5– планки: а
а–- суцільне з’єднання
з'єднання планок;
планок; б,
б, в,
в, г2- стикові,
– стикові,
таврові та
таврові з'єднання планок
та кутові з’єднання
8.5.21 У стикових з'єднаннях завтовшки

8.5.21 завтовшкивід 10 мм до 16
від 10 16 мм без
оброблення кромок, які зварюють двостороннім автоматичним
флюсом, допустимо застосування суцільних вивідних
зварюванням під флюсом,
товщини, що й у деталей,
планок із листа тієї самої товщини, деталей, які стикують
(рисунок 5,
(рисунок 5,а).
а).
Примітка
1. Крайні прихопні шви розташовують відразу за вивідними планками
1.
довжиною на
довжиною мм, а
на початку шва 50 мм, ав в
кінці - щонайменше 100
кінці – 100 мм.
мм.
2. За потреби,
2. потреби, кількість прихопних швів та їх довжину можна збільшувати.
збільшувати.
У стикових
У стикових з'єднаннях
з'єднаннях зз обробленням
обробленням кромок,
кромок, а
а також
також уу кутових,
кутових,
таврових та напускних з'єднаннях потрібно застосовувати рознімні
55
прДСТУ
планки. Тип оброблення кромок на зварюваних листах та

(збірні) планки.
однаковий.
вивідних планках має бути однаковий.
8.5.22 Довжина вивідних планок має бути від 80 мм до 150

150 мм,
мм,
ширина суцільних вивідних планок - 100 мм,
– 100 мм, рознімних -
– щонайменше
мм.
50 мм.
8.5.23 Приварювання вивідних планок до зварюваних деталей

потрібно виконувати по верхній площині ручним дуговим зварюванням,
зварюванням,
середовищі захисних
або механізованим зварюванням в середовищі захиснихгазів.
газів.
8.5.24 Допуски на точність встановлення планок мають

маютьбутитакі
бути такі
самі, як і для зварюваних деталей.
самі, деталей.
марок, що
8.5.25 Вивідні планки потрібно виготовляти зі сталі марок,
використовуютьдля
використовують зварних конструкцій.
для зварних конструкцій.
8.5.26 Після зварювання вивідні планки видаляють газовим

різанням із припусками
припусками для зачищення кромок абразивним
інструментом.
інструментом.
отворів, установлення
8.5.27 Під час розмічання монтажних отворів,
ребер жорсткості,
жорсткості, фасонок,
фасонок, поздовжніх в'язей тощо потрібно
враховувати скорочення полотнищ через усадку у поздовжніх та
швах. Припуски за довжиною деталей на усадку
поперечних зварних швах.
внаслідок зварювання треба визначати розрахунком (орієнтовні
наведено в
значення наведено таблиці 5).
в таблиці 5).
8.5.28 Складання та приварювання ребер жорсткості,

жорсткості, що
собою, потрібно виконувати
перетинаються між собою, виконувати в послідовності:
в такій послідовності:
- встановлення та
– встановлення та приварювання
приварювання до листа ребер
до листа ребер жорсткості, що
жорсткості, що
не перериваються
не перериваютьсявв місцях
місцях перетину;
перетину;
– встановлення
- на електрозварних прихопних швах ребер
жорсткості, перетинаються;
жорсткості, що перетинаються;
56
прДСТУ
-
– приварювання ребер жорсткості один до одного в місцях
перетину;
перетину;
-
– приварювання до листа перехресних ребер жорсткості.
жорсткості.
8.5.29 Щоб уможливити складання конструкцій та запобігти появі

тріщин у швах в зонах монтажного зварювання
зварювання внаслідок
внаслідоквнутрішніх
внутрішніх та
напружень, потрібно передбачувати розпуски (недовари)
залишкових напружень,
(див. додаток
кутових швів (див. додаток А).
А).
8.5.30 Транспортування складених марок із цеху в цех або їх

кантування допустимо за умов забезпечення цілісності їх форми та
запобігання залишковим деформаціям.
деформаціям.
СКМ,
Переміщувати чи кантувати великогабаритні важкі марки СКМ,
швах, не дозволено без використання
складені тільки на прихопних швах,
пристосувань, які забезпечують незмінність їх форми.
форми.
8.5.31 Під час складання або переміщення марок основних

8.5.31
несних СКМ можна приварювати до них технологічні або транспортні
пристосування, які обов’язково
пристосування, обов'язково потрібно видаляти газовим
газовим різанням,
різанням,аа
місця їх приварювання -
– обробляти на глибину 0,5 мм механічним
способом, використовуючи абразивний інструмент,
способом, інструмент, причому риски від
зачищення мають
зачищення маютьбути
бути вв напрямку
напрямку поздовжньої
поздовжньоїкромки.
кромки.
8.5.32 Контролювання якості складання та приймання складеної

виробника. Марки,
марки виконує СТК виробника. Марки, не зварені після складання
протягом доби, СТК, а за потреби -
доби, мають бути повторно прийняті СТК, –
очищені від
додатково очищені бруду, щоб запобігти потраплянню їх у
від іржі та бруду,
зазори.
зазори.
57
прДСТУ
9 ЗВАРЮВАННЯ СКМ
9.1 Загальні вимоги

9.1
9.1.1 Під
9.1.1 час виготовлення СКМ потрібно застосовувати
зварювальні матеріали та їх комбінації,
комбінації, які забезпечують значення
текучості, тимчасового опору,
границі текучості, опору, відносного подовження і|
мінімального значення ударноїв'язкості (КСМ) на
ударної в'язкості металу шва по Шарпі (KCV)
значень, встановлених для основного металу.
ріні або вище значень, металу. Матеріали
для зварювання мають відповідати вимогам стандарту

ДСТУ EN
ЕМ 13479.
13479.
9.1.2 Зварювальні матеріали для конкретного способу

залежно від
зварювання потрібно обирати залежно класу, марки сталі та типу
від класу,
з'єднання відповідно до чинних нормативних документів
зварного з’єднання
15.
- Матеріали для зварювання

Зварювальні матеріали Стандарти на вироби
Захисні матеріали для дугового зварювання ЕМ ISO

ДСТУ EN І5О 14175
14175
Електродні дроти та наплавлений метал для ЕМ ISO
14341
дугового зварювання у захисному газі нелегованих
і дрібнозернистих сталей
Зварювальні дроти і комбінації дріт-флюс для ЕМ ISO
14171
дугового зварювання під флюсом нелегованихіі
нелегованих
дрібнозернистих сталей
Покриті електроди для ручного дугового ЕМ ISO
18275
зварювання високоміцних сталей
Дріт порошковий для дугового зварювання у ЕМ ISO
17632
захисному газі та без нього
Флюси для дугового зварювання під флюсом ЕМ ISO
14174
Електроди покриті для ручного дугового ЕМ ISO
зварювання
58
прДСТУ
15
Зварювальні матеріали Стандарти на вироби
електродні, дріт,
Дроти електродні, дріт, прутки і наплавлений метал ЕМ ISO
для дугового зварювання під флюсом
Дроти порошкові гля
для дугового зварювання ЕМ ISO
18276
високоміцних сталей у захисному газі та без нього
матеріалів, що
9.1.3 Потрібно, щоб кожна марка зварювальних матеріалів,
СКМ, мала сертифікат якості заводу-
надходить на завод-виробник СКМ,
постачальника.
постачальника.
9.1.4 Зварювальні матеріали потрібно зберігати в сухому

15 ºС.
приміщенні за температури повітря не нижче плюс 15 "С.
9.1.5 Перед наданням кожної партії зварювального матеріалу у

виробництво Його
його якість перевіряють зварюванням та
випробовуванням контрольних технологічних проб із визначенням
механічних характеристик.
характеристик. Зварювання контрольних технологічних
проб виконують в цехах заводу за реальних умов.
умов. За результатами
випробувань таких контрольних зварних проб складають протоколи
випробувань із висновком щодо можливості застосування даноїпартії
даної партії
атестованих зварювальних матеріалів у визначеній їх комбінації під
СКМ. Вказані випробовування проводять
час виготовлення СКМ. проводятьза
за участі
спеціалізованоїорганізації.
спеціалізованої організації.
9.1.6 Зварювальні матеріали потрібно зберігати та

використовувати відповідно до вимог виробника.
виробника. Завод має розробити
та затвердити інструкції стосовно зберігання,
зберігання, прогартовування,
прогартовування,
матеріалів. За відсутності
надавання та використання зварювальних матеріалів.
рекомендацій прогартовування та зберігання потрібно виконувати
16.
59
прДСТУ
- Температура та час прогартовування

щ Час виконання
Назва операції Температура, ТТ щ
операції, tі
Прогартовування в стаціонарній від 300 о"С
C до від 2 годин до 4 годин
печі 400 о"С
C включно включно
о
Зберігання в
Зберігання в стаціонарній печі 150 2С
150 C та вище до зварювання
о
шафах,
Зберігання в переносних шафах, 100 С
100 C та вище під час зварювання
пеналах
матеріали, які залишаються не використаними

Зварювальні матеріали, використаними після
після
робіт, перед використанням знову потрібно
завершення зварювальних робіт,
прогартовувати.
прогартовувати.
пошкодження (розтріскування
Зварювальні матеріали з ознаками пошкодження (розтріскування
обмазкою, іржавий,
або відшарування покриття на електродах з обмазкою, іржавий,
брудний електродний дріт, покриття), потрібно
дріт, відшарування мідного покриття),
відбраковувати.
відбраковувати.
9.1.7 Зварювальне устатковання має забезпечувати стабільні

параметрами, які гарантують високу
режими зварювання із заданими параметрами,
з'єднань. Потрібно,
якість зварних з’єднань. Потрібно, щоб відхилення від встановленого
перевищувало:
режиму зварювання впродовж нетривалого часу не перевищувало:
- струму: ±
– за силою зварювального струму: 4 5 %;
Уо;
-
– за напругою на дузі: 12
дузі: ± В;
2 В;
- зварювання: ±
– за швидкістю зварювання: 5 10
10 %.
9.
Потрібно,
Потрібно, щоб зварювальне устатковання було оснащене
(амперметри, вольтметри) для контролювання режимів
приладами (амперметри,
зварювання.
зварювання. Прилади ммають
мають бути перевірені метрологічними
метрологічними
службами.
службами.
Виробник СКМ повинен мати документально оформлений план

технічного
технічного обслуговування
обслуговування зварювального
зварювального устаткування
устаткування для
для
60
прДСТУ
забезпечення його належного функціонування для якісного

виготовлення зварних
виготовлення зварнихконструкцій.
сталей, наведених
9.1.8 Під час виготовлення СКМ зі сталей, наведенихв таблиці 2,
в таблиці 2,
застосовують, як правило,
застосовують, правило, електродугове автоматичне зварювання
зварювання під
під
флюсом та механізоване зварювання газів.
в суміші захисних газів.
Допустимо застосовувати ручне дугове мзварювання.
зварювання. Способи
сфераїх
зварювання та сфера наведені в
їх застосування наведені таблиці17.
9.1.9 Зварювання потрібно виконувати відповідно до

затвердженого технологічного процесу виготовлення конкретних
марок, розробленого відділом головного технолога та головного
марок,
організацією, що здійснює
зварника та погодженого з незалежною організацією,
СКМ. У технологічному процесі має бути
контроль якості виготовлення СКМ.
встановлено послідовність виготовлення деталей та монтажних
елементів, відправних марок,
елементів, марок, послідовність складально-зварювальних
операцій,
операцій, а також регламентовано використання оснащення,
оснащення,
інструмента,
інструмента, устаткування,
устаткування, зварювальних матеріалів,
матеріалів, технології
9.1.10 Дугове зварювання має відповідати вимогам і|і

рекомендаціям стандартів ДСТУІЗ5О/ТЕ 17671-1:2015
ДСТУ ISO/TR 17671-1:2015 та
ДСТУІЗО/ТВ 17671-2:2015.
ДСТУ ISO/TR 17671-2:2015.
Зварювання має бути виконано відповідно до вимог стандарту

ЕМ ISO
ДСТУ EN І5О 3834.
3834. Відповідно до класу виконання застосовують
застосовують такі
такі
стандарту:
частини стандарту:
- З «Стандартні вимоги до якості»:

– частина 3 якості»: для класу ЕХС2;
ЕХС?;
- якості»: для класів ЕХС3

– частина 2 «Комплексні вимоги до якості»: ЕХСЗ та
ЕХСА.
ЕХС4.
61
61
прДСТУ
- Способи зварювання СКМ

Спосіб зварювання Сфера застосування
Автоматичне Стикові з'єднання,

Стикові положенні:
з'єднання, зварювані в нижньому положенні:
зварювання під
зварювання під - двостороннє однопрохідне зварювання на флюсовій
–
флюсом товщиноювід
подушці металу товщиною 10 мм до 16
від 10 16 мм без скосу
ЕМ ISO
ДСТУ EN І5О 9692-2 кромок;
кромок;
- двостороннє багатопрохідне зварювання на флюсовій
–
подушці металу товщиною від 20 мм до 50 мм з двома
симетричними Х-подібними
симетричними скосами кромок.
Х-подібними скосами кромок.
Кутові,
Кутові, таврові та напускні з'єднання, зварювані в
з'єднання,
положенні:
нижньому положенні:
- одностороннє зварювання
– зварювання «в човник»;
«в кут» або «в човник»;
- двостороннє
– двостороннє дводугове
дводугове зварювання
зварювання «в«вкут»
кут»
Механізоване з'єднання, зварювані в нижньому положенні з3
Стикові з'єднання,
зварювання в
зварювання в суміші двохсторін:
двох сторін:
захиснихгазів
захисних газів - із V-подібним
– М-подібним скосом двох кромок для металу товщиною
суцільним та 10 мм до 25 мм;
від 10 мм;
порошковим дротом - із двома симетричними К-подібними скосами однієї
–
ЕМ ISO
ДСТУ EN І5О 9692-2 товщиною від
кромки металу товщиною 10 мм до 25 мм;
від 10 мм;
- із двома симетричними Х-подібними скосами двох
–
товщиною від
кромок металу товщиною 10 мм до 25 мм.
від 10 мм.
Кутові, таврові,
Кутові, таврові, напускні з'єднання металу товщиною від
10 мм до 50 мм,
10 мм, зварювані
зварювані в
в усіх просторових положеннях
Ручне електродугове стикових, кутових,
Короткі шви стикових, кутових, таврових і напускних
зварювання 10 мм до 50 мм,
з'єднань металу товщиною від 10 мм, зварювані
ЕМ ISO
ДСТУ EN І5О 9692-2 в усіх просторових положеннях
Дугове З'єднання шпильок із верхніми поясами головних балок
приварювання прогонових споруд із залізобетонною плитою проїжджої
шпильок частини
ЕМ ISO
14555
9.1.11 Планування зварювальних робіт,

9.1.11 робіт, як складову частину
виробництва, виконують відповідно до вимог,
планування виробництва, вимог, наведених
наведенихуу
ДСТУ ЕМ ISO
ДСТУ EN І5О 3834.
3834.
62
62
прДСТУ
Документи планування зварювальних

зварювальнихробіт маютьмістити:
робіт мають містити:
зварювання, у тому числі,

а) технологічні інструкції зі зварювання, числі, вимоги до
зварювальних матеріалів,
матеріалів, будь-якого попереднього підігріву,
підігріву,
температури металу шва перед накладанням наступного шару та
вимоги до термічної обробки після зварювання;
зварювання;
б) заходи,
заходи, які належить застосовувати для запобігання
деформаціїпід зварювання;
деформації під час та після зварювання;
в) послідовність операцій зварювання з зазначенням будь-яких

обмежень, або прийнятих місць для точок початку наплавлення та
обмежень,
зупинки, якщо геометричні характеристики з'єднання не дозволяють
зупинки,
виконати безперервне зварювання;
г) вимоги до проміжної
проміжноїперевірки;
перевірки;
д)кантування зварювання, пов'язане з

д) кантування елементів в процесі зварювання,
операцій;
послідовністю виконання операцій;
е) детальну інформацію щодо застосовуваних обмежень;

обмежень;
ж) заходи,
заходи, які треба вжити,
вжити, щоб запобігти розшаруванню
розшаруванню листів;
листів;
и) заходи
и) заходи контролювання
контролювання втрат
втрат тепла,
тепла, щоб
щоб уникнути місцевого
уникнути місцевого
проходахпід
зміцнення на малих проходах шва;
під час зварювання основного шва;
к) спеціальне устатковання для зварювальних матеріалів;

матеріалів;
зварнихз'єднань;
л) вимоги щодо критеріїв приймання зварних з'єднань;
м) перехресне посилання стосовно плану контролювання та

випробувань;
випробувань;
позначення зварнихшвів;
н) вимоги до позначення зварних швів;
п) вимоги до оброблення
оброблення поверхні.
поверхні.
Якщо в результаті зварювання або складання попередньо

недоступні, потрібно
виконані шви перекриваються або стають недоступні,
визначити,
визначити, які шви мають бути виконані першими та,
та, можливо,
63
прДСТУ
шва, або
перевірені (випробувані) перед виконанням наступного шва,
закриттям шва після складання.
складання.
з'єднаннях, в яких використовують

9.1.12 В зварних з'єднаннях, використовують сталі
сталі різних
міцності, потрібно застосовувати зварювальні матеріали для
класів міцності,
міцності.
сталі більш низького класу міцності.
подушці,
9.1.13 Під час двостороннього зварювання на флюсовій подушці,
швазз однієї сторони,
після виконання шва сторони, кантування елемента допустимо
тільки за умов охолодження шва до температури щонайбільше 40 ºС.
"С.
9.1.14 Зварювання потрібно виконувати на основі атестованих

технологій з використанням технологічних інструкцій зі зварювання
(МУР5) згідно з ДСТУ ISO
(WPS) І5О 15609
15609 та атестації технології зварювання
ЕМ ISO
згідно ДСТУ EN І5О 15614-1,
15614-1, дотримуючисьумов
дотримуючись умовзгідно 6:
згідно з рисунком 6:
а) коефіцієнт форми проплавлення (відношення ширини до

/п ≥
глибини) має становити l/h 2 1,2
1,2 як для стикових,
стикових, так і для кутових
швів;
швів;
потрібно, щоб глибина проплавлення притуплених кромок

б) потрібно, кромок під
під
час виконання першого шва стику з Х-подібною підготовкою кромок не
перевищувала величину
перевищувала величину притуплення
притуплення n
п для забезпечення якісного
для забезпечення якісного
проплавлення під час двостороннього зварювання (рисунок 6,
6, б);
б);
в) в кутових швах має бути забезпечено розрахункову висоту

металулінії
перерізу по металу шва і по металу (рисунок 6,
лінії сплавлення (рисунок 6);
6, в);
г)з'єднання
г) з'єднання з повним шпроплавленням
проплавленням (стикові й таврові,
таврові,
б, д) мають забезпечувати повне проплавлення
рисунок 6, кромок
листів. Розміри швів зварювання Т-подібного рівноміцного з'єднання з
листів.
частковим проплавленням
проплавленням забезпечують за умови:
умови: ана-2ії
а1+а2 ≥ t
6, е).
(рисунок 6, е). Якщо не потрібна рівноміцність шва з'єднання,
з'єднання,
допустимо для Т-подібного з'єднання збільшувати розмір
розмір с;
с;
64
прДСТУ
д) зварювання з'єднань листів унапуск потрібно виконувати з

двох сторін (рисунок 6,
6, ж).
ж). З'єднання з одним швом допустимо
застосовувати за умови герметизації протилежного відкритого боку
(рисунок 6,
з'єднання (рисунок и).
6, и).
а)
6)
Кі «м 1
Ку
а
М
ла
3)
Герметизація
Рисунок 6
Рисунок - Конструктивні особливості зварних
6– зварнихз'єднань:
з’єднань:
- стикові шви без розробки кромок;
а– кромок; б –
- стикові шви з розробкою кромок;
кромок;
- розрахункові перерізи кутових швів таврових
в– тавровихз'єднань; - катети кутових швів
з’єднань; г –
трикутники); д –
(вписані трикутники); - таврове з’єднання
з'єднання з повним проваром;
проваром;
- таврове з’єднання
е– з'єднання з частковим проваром;
проваром;
ж та
тай - з’єднання
и – з'єднання внапуск (двобічне та однобічне)
65
прДСТУ
підігрів, за потреби,
9.1.15 Попередній підігрів, потреби, виконують згідно з
ДСТУЕМ І5О 13916,

ДСТУ EN ISO 13916, ДСТУ ISO
І5О TR
ТЕ 17671-2,
17671-2, з чинними WPS
МУР5 та
зварювання, включно з прихопними швами
застосовувати в процесі зварювання, швами та
та
швами приварювання
швами приварювання тимчасових
тимчасових пристосувань.
пристосувань.
9.1.16 Якщо технологія складання потребує використання

пристосувань, що приєднують зварюванням,
тимчасових пристосувань, зварюванням, їх треба
так, щоб їх видалення не спричинило пошкодження
розташовувати так,
СКМ. Усі шви тимчасових пристосувань потрібно виконувати
основних СКМ.
МУР5. В КМД потрібно позначити
згідно з WPS. позначитиусі
усі ділянки,
ділянки, де приварювання
тимчасових пристосувань не дозволено.
дозволено.
Видалення тимчасових зварних пристосувань треба виконувати у

спосіб, що не пошкоджує основний метал,
спосіб, метал, після чого поверхню
начисто. Місця видалення мають бути
основного металу шліфують начисто.
візуально, а для сталей класу міцності S355
перевірені візуально, 5355 та вищого
вищоготакі
такі
місця підлягають додатковому неруйнівному контролю.
контролю.
Після видалення тимчасових пристосувань потрібно виконати

контроль для визначення наявності тріщин на поверхні складової
частини в місцях тимчасових швів.
швів.
9.1.17 Зварювальники мають бути атестовані згідно з

ДСТУ EN
ЕМ ISO
І5О 9606-1,
9606-1, а оператори зварювального обладнання
обладнання - згідно
– згідно
з ДСТУ EN
ЕМ ISO
І5О 14732.
14732.
9.1.18 Для класів ЕХС2,

ЕХС2, ЕХС3
ЕХСЗ та ЕХС4 під час виконання
зварювання координація зварювальних робіт має бути забезпечена
персоналом, який має відповідну кваліфікацію та
координаційним персоналом,
досвід стосовно операцій зварювання,
зварювання, нагляд за якими здійснюють
згідно з ДСТУ EN
ЕМ ISO
І5О 14731.
14731.
66
прДСТУ
зварних з'єднань
9.2 Вимоги до геометричних параметрів зварних з'єднань
9.2.1 Розміри перерізу швів зварних з'єднань мають

9.2.1 маютьвідповідати
відповідати
визначеним у проектній документації КМ та КМД.
КМД.
9.2.2 Потрібно, щоб відхили розмірів катетів кутових швів від

номінальних значень,
значень, залежно від способу зварювання,
зварювання, не
перевищували граничні
перевищували відхили, наведені
граничні відхили, наведені в таблиці 18.
з'єднань мали гладку або

9.2.3 Потрібно, щоб шви зварних з’єднань
рівномірно лускату поверхню з плавним переходом до основного
металу, без напливів
металу, напливів та маютьбути
та підрізів. Всі кратери мають заварені.
бути заварені.
9.2.4 Потрібно, щоб у багатопрохідних швах облицювальні

валики перекривали один одного на 1/3
1/3 ширини,
ширини, а глибина
перевищувала 0,5
міжваликових впадин не перевищувала мм.
0,5 мм.
- Граничні
Таблиця 18 – Граничні відхили геометричнихрозмірів
відхили геометричних розмірів катета
геометричнихрозмірів
Граничні відхили геометричних розмірів катета, мм
Розміри кутових швів у Автоматичне та .
Напівавтоматичне
з'єднаннях таврових,
з’єднаннях напівавтоматичне Ручне
. зварювання в
кутових та внапуск зварювання під зварювання
захиснихгазах
захисних газах
флюсом
шва, мм:
Розміри катета шва, мм:
до 5 включно 121,0
+1,0 11,0; –0,5
+1,0; -0,5 121,0; –0,5
+1,0; -0,5
понад 5 до 8 включно 12,0
+2,0 22,0: –1,0
+2,0; -1,0 22,0: –1,0
+2,0; -1,0
12 включно
понад 8 до 12 12,5
+2,5 12,5; –1,5
+2,5; -1,5 12,5; –1,5
+2,5; - 1,5
12
понад 12 23,0
+3,0 23,0; –2,0
+3,0; -2,.0 23,0: –2,0
+3,0; -2,0
Допустима ввігнутість
Примітка: Допустима - до 30 %
ввігнутість кутового шва – 90 розміру катета, але не більше 3 мм, а
- до 15 %
опуклість кутового шва – 96 розміру катета, але не більше 2 мм
9.2.5 Геометричні параметри зварних з'єднань,

з'єднань, допустимі
дефекти за категоріями зварних швів,
швів, залежно від їх розташування,
розташування,
форми та
форми розмірів, наведено в таблицях
та розмірів, таблицях19, 20, 21.
19, 20, 21.
67
прДСТУ
- Поверхневі дефекти зварних швів

Характеристика Допустимі дефекти за категоріями
, дефектів за зварних швів
. розташуванням,
дефектів
формою та IІ IIП ШІ
III
розмірами
1. Тріщини
1. Тріщини всіх видів
Не допустимі
та розмірів
2. Непроварю-
2. Для односторонніх
СТО
вання (у корені зварних швів
шва та неповне
ані
проплавлення)
3. Несплавлен-
3.
ня поверхневі
по краях,
краях, які
стикують
4. Пропали
4. Не допустимі
5. Одиничні
5. Максимальний 11 мм 1,5 мм
1,5 20 мм
2,0
поверхневі розмір (діаметр)
пори та свищі одиничного
дефекту
6. Численні
6. стикових, кутових
У стикових,
поверхневі швах за відстані
пори та свищі між дефектами до Не допустимі
20ї
20t та менше
400 мм
68
прДСТУ
таблиці 19
дефектів за зварних швів
розташуванням,
дефектів
III
розмірами
7. Підрізи
7. 1) Перехід
1) від Без виправ- пе1мм
h ≤ 1 мм пе1мм
h ≤ 1 мм
уздовж та основного металу лення не допустимо допустимо
поперек зусиль |до металу шва у
до у| допустимо.
допустимо. невиправ-
не виправ- невиправ-
не виправ-
разі підрізу
підрізу має ляти.
ляти. ляти.
ляти.
плавним.
бути плавним.
2) Підріз має бути п«1мм
h < 1 мм 11«р«2ммі
< h < 2 мм 11«пП«2мм
< h < 2 мм
плавним спочатку спочатку спочатку
заварити заварити заварити
ззг2г3мм,
r ≥ 3 мм, ззг2г3мм,
r ≥ 3 мм, ззг2г3мм,
r ≥ 3 мм,
по
h > 11 мм,
мм, по
h > 11 мм,
мм, п»
h мм,
> 2 мм,
потім потім потім
виправляти виправляти| виправляти
виправляти
зачищенням зачищенням
зачищенням зачищенням
ззгеаЗмм
r ≥ 3 мм ззгеаЗмм
r ≥ 3 мм ззгеаЗмм
r ≥ 3 мм
8. Перевищення
8. Перехід від|
від пе140,1ї мм,
h≤1+0,1t мм, пе140,15їмм| h≤1+0,25t
h≤1+0,15tмм ба1ч0,251 мм,
мм,
посилення основного металу але не але не але не
(опуклість):
(опуклість): до металу шва має більше 4 мм більше 6 мм більше 8 мм
бути плавним
стиковий шов
пе2мм
h ≤ 2 мм пеЗмм
h ≤ 3 мм па4Амм
h ≤ 4 мм
кутовий шов
69
прДСТУ
таблиці 19
дефектів
III
розмірами
9. Збільшення
9. Перевищення ре1ч0,1К мм,
h≤1+0,1К мм, h≤1+0,15К
|бБа15-0,15К мм h≤1+0,25К
|Й21--0,25К мм
кутового| катета
катета кутового кутового але не але не більше але не більше
шва:
шва: шва не є браку- більше 2 мм З мм
3 4мм
4 мм
Ко-
К – проектний вальною ознакою,
ознакою,
катет;
катет; якщо в проекті
Кь
К - фактичний немає обмеження
ф –
а
р
катет
І
ж 32
10. Зменшення
10. Не Протяжні дефекти не
катета кутового допустимо допустимі
шва:
шва: Місцеві дефекти
Ко-.
К – проектний ре03ч0Й1Кмм
h ≤ 0,3+ 0,1К мм
катет;
катет; пе1мм
h ≤ 1 мм пе2мм
h ≤ 2 мм
Кь
К - фактичний
ф –
катет
11. Перевищен- Для односторонніх
11. П«1-0,1ї мм,
h≤1+0,1t мм, пе1-Од2імм
h≤1+0,2t Пе1ч0 Зі мм,
мм h≤1+0,3t мм,
ня опуклості стикових швів але не але не але не більше
кореня шва З мм
більше 3 мм
більше 4 мм 5 мм
/ |
)
70
прДСТУ
таблиці 19
дефектів
III
розмірами
12. Недостатнє
12. Перехід від Протяжні дефекти не допустимі
заповнення основного металу Місцеві дефекти
порожнини шва до металу шва h≤1+0,03t
пе1чО0,0ЗІмм,
мм, ре140, Обімм,
h≤1+0,06t мм, ре1ч0, 11 мм,
h≤1+0,1t мм,
(увігнутість) має бути плавним але не більше але не більше але не більше
«о 0 0,5 мм 11 мм 2 мм
І
« їй
СА
|,
ї
13. Асиметрія
13. Відмінність за ре1ч0,1К мм
h≤1+0,1К ре1,540,1К мм h≤2,0+0,1К
h≤1,5+0,1К ре2,040,1К мм
кутового шва катетів,
величиною катетів,
якщо це не
передбачено
проектом
14. Увігнутість
14. Для односторонніх hпе05мм
≤ 0,5 мм hпе10мм
≤ 1,0 мм hпе15мм
≤ 1,5 мм
кореня шва стикових швів
перехід від шва до
основного металу
має бути плавним
71
71
прДСТУ
таблиці 19
дефектів
формою та I II III
розмірами
15. Напливи до
15.Напливи В щу. й наплив Не допустимо
шва:
кромок шва:
стиковий шов
кутовий шов
о о о
16. Сполучення
16. Стиковий шов а≥
α 2 150
150? а2
α 130?
≥ 130 а2
α 110?
≥ 110
поверхні
посилення шва
з основним
металом
Кутовий шов а ≥2 120
α 120?о а2≥ 110
α 110?о а ≥2 100
α 100?о
α 1 ≥ α
ага
α 2 ≥ α
ага
17. Опік
17. Місцеві
основного ушкодження
металу внаслідок Без виправлення не допустимо
зварюванням запалювання дуги
поза швом
72
прДСТУ
19
дефектів
III
розмірами
18. Бризки
18. Бризки,
Бризки, що
розплавленого прилипли до
металу поверхні
19 Задирки
19 Ушкодження
Без виправлення не допустимо
поверхні поверхні внаслідок
металу видалення
тимчасових
елементів
20. Дефектне
20. Місцева нерівність
Допустимо за
Допустимо за
запалювання поверхні шва в
р Не допустимо виконання умов
дуги місці повторного
16
пунктів 8 та 16
запалювання дуги
21. Дефекти
21. Дефекти від
від Місцеві ушкод-
шліфування та ження внаслідок
різання.
різання. зачищення та
Без виправлення не допустимо
різання (пропили,
(пропили,
вихвати,
вихвати, кольори
мінливості тощо)
22. Зменшення
22. Зменшення Місцеві дефекти з обмеженням згідно з
перерізу шва 12. У разі більшого ослаблення шва
перерізу шва після пунктом 12.
механічного його потрібно підварювати та зачищати
оброблення
73
прДСТУ
- Внутрішні дефекти зварних швів

дефектів
III
розмірами
1. Тріщини
1. Тріщини всіх
Тріщини всіх видів та
Не допустимо
розмірів
2. Непровари
2. а) у стикових швах
скан
та уздовж осі в місцях
несплавлення оброблення Не допустимо
б) у корені кутових ре0,1К мм,

h≤0,1К мм,
швів але не
більше 11 мм,
мм,
Не допустимо якщо
відстані між
дефектами
1230і мм
L≥30t
в) між шарами
стикового шва
ре0,1К мм,
h≤0,1К мм,
але не біль-
1,5 мм,
ше 1,5 мм,
якщо
г) непровар бокового відстані між
стояка дефектами
Не допустимо 1230і мм
L≥30t
74
прДСТУ
дефектів
III
розмірами
3. Одиничні
3. а) максимальний
тріщини, газові розмір
тріщини, одиничного t1425 ах
≤ 25; d 1; rг»
≤ 1; > 25
порожнини дефекту, мм:
та дефекту, мм:
неметалічні у стиковому шві а«004їмм
d ≤ 0,04t мм а«0О5імм
d ≤ 0,05t мм а«00Обі
d ≤ 0,06t мм
включення уу кутовому
кутовому шві
шві ас 0,05К
d≤ 0,05К мм
мм а«008Кмм
d ≤ 0,08К мм а«0,1Кмм
d ≤ 0,1К мм
б) відстань між|
між |245
L ≥ 45 мм І215мм
L ≥ 15 мм г210мм
L ≥ 10 мм
дефектами
в) кількість дефектів «4 «Б 26
≤4 ≤5 ≤6
довжині 400
на довжині 400 мм
4. Ланцюжки
4. Стикові та кутові
тажужіль-
пор та жужіль- з'єднання
них включень
5 Сторонні Включення інших
включення металів (мідь,
(мідь,
вольфрам, бронза)
вольфрам,
75
прДСТУ
21 –
Таблиця 21 - Дефекти геометрії
геометріїз'єднань
з’єднань
дефектів
III
розмірами
1. Лінійні зсуви
1. жо | ПО 051 мм,
h≤0,05t мм, пе0,1ї мм,
h≤0,1t мм, але п«0,15і мм,
h≤0,15t мм
кромок (не- але не біль- не більше але не
площинність) С ЛА 1,0 мм
ше 1,0 20 мм
2,0 більше
3,0 мм
2. Кутове
2. Кутове 8 ≤« 0,50
β 0,50?о В ≤«19
β 1о В ≤« 229о
β
відхилення від
прямолінійності
3. Збільшений
3. ре0,540,1К мм,
h≤0,5+0,1К мм, h≤0,5+0,15К
|Па0,5ч0,15К мм,
мм, | h≤1+0,2К
пПа140,2К мм,
мм,
зазор у більше | але не більше але
але не більше (але не більше
тавровому 2,0 мм 25 мм
2,5 3,0 мм
з'єднанні
зварних з'єднань
9.3 Вимоги до механічних властивостей зварних з’єднань
9.3.1 Технології зварювання,

9.3.1 зварювання, режими зварювання,
зварювання, зварювальні
устатковання, що застосовують,
матеріали та устатковання, застосовують, мають забезпечити
властивостей,
отримання зварних з'єднань із переліком механічних властивостей,
наведенихв
наведених таблиці22.
Мінімальні показники границі текучості та тимчасового опору

меншими, ніж нормативні значення
металу шва мають бути не меншими,
вказаних показників для основного металу.
металу.
Мінімальне значення відносного подовження металу шва має

18 %
становити щонайменше 18 У, для сталей з границею текучості до
16 %
345 МПа та щонайменше 16 У для сталей з границею текучості
МПа.
390 МПа.
76
прДСТУ
Кут статичного
Кут статичного згину
згину зварного
зварного з'єднання
з'єднання зз поперечним
поперечним стиком
стиком
меншим ніж
має бути не меншим 1207.
ніж 120°.
Мінімальне значення ударної в'язкості на зразках KCV

КСМ за
40"С
температури випробування мінус 40 °С має становити щонайменше
27 Джі/см:,
27 на зразках
Дж/см2, на зразках КСU
КСУ - щонайменше 29
– щонайменше 29 Джі/см/.
Дж/см2.
Максимальне значення
Максимальне значення твердості
твердості металу
металу шва
шва та
та навколошовної
навколошовної
(НМ), для
зони має становити щонайбільше 350 одиниць за Вікерсом (НV),
кутових швів з катетом від 5 мм до 7 мм допустимо 400 одиниць
одиниць за
за
(НМ).
Вікерсом (НV).
- Показники для випробування зразків зварних

з'єднань
з’єднань
Ч. ч. Тип з'єднання Місце випробування Показники
11 Границя текучості
2 Метал шва Тимчасовий опір
Тимчасовий опір
Ю
3 Відносне подовження
4 Стикове з'єднання Тимчасовий опір
5 Кут загинання
Зварне з'єднання
6 Ударна в'язкість
Ударна КСМ
в'язкість KCV
7 НМ
Твердість HV
11 Кутове з'єднання Метал шва Границя текучості
2 більших,
(для катетів більших, Тимчасовий опір
3
3 12 мм)
ніж 12 Відносне подовження
4 Зварне з'єднання НМ
Твердість HV
Примітка. На макрошліфах кутових швів, крім виміру твердості, визначають величину

проплавлення та наявність мікротріщин. Глибина проплавлення кутових з'єднань має становити
щонайменше 1,5
щонайменше 1,5 мм.
77
прДСТУ
з'єднань
9.4 Контролювання якості зварних з’єднань
9.4.1 Залежно від умов роботи конструкції,

9.4.1 конструкції, шви зварних з'єднань
поділяютьна
СКМ поділяють 23). Категорію зварних швів
на три категорії (таблиця 23).
проектна організація.
визначає проектна організація.
9.4.2 Під час приймального контролювання якості виконаних

зварних з'єднань згідно з основними принципами ДСТУ ЕN
ЕМ ISO
І5О 17635
17635
застосовують такі
застосовують стандартів:
такі методи та вимоги відповідних стандартів:
контроль (МТ)згідно
а) візуальний контроль (VT) згідно з ДСТУ ЕN
ЕМ ISO
ІЗО 17637;
17637;
б) капілярна дефектоскопія (РТ) згідно з ДСТУ ЕN

ЕМ ISO
І5О 3452-1;
3452-1;
в) магнітопорошкова дефектоскопія (МТ) згідно з

ЕМ ISO
ДСТУ ЕN ІЗ5О 17638;
17638;
г) ультразвукова дефектоскопія (UT)

(ОТ) згідно з ДСТУ ЕN
ЕМ ISO
ІЗО 17640,
17640,
ДСТУ ЕN
ЕМ ISO
І5О 23279,
23279, ДСТУ ЕN
ЕМ ISO
І5О 11666
11666;;
д) радіографічна дефектоскопія (RT)

(ЕТ) згідно з ДСТУ ЕN
ЕМ ISO
І5О 17636;
17636;
контрольнихзварнихз'єднань
е) механічні випробування контрольних зварних з'єднаньзгідно
згідно з
ДСТУ ЕN
ЕМ ISO
І5О 9018,
9018, ДСТУ ЕN
ЕМ ISO
І5О 4136,
4136, ДСТУ ЕN
ЕМ ISO
І5О 9016,
9016,
ДСТУ ЕN
ЕМ ISO
І5О 5173;
5173;
ж) металографічні дослідження макрошліфів на торцях згідно з

ДСТУ ЕN
ЕМ ISO
ІЗ5О 17639.
17639.
Методи та обсяги контролю швів заводських зварних з'єднань

24. Вимоги щодо якості зварних швів
представлені в таблиці 24.
застосовують згідно
застосовують І5О 5817.
згідно з ДСТУ ISO 5817.
9.4.3 Назви дефектів,

дефектів, характеристики за розташуванням,
розмірами, а також допуски на дефекти за категоріями
формою та розмірами,
таблицях 19,
зварних швів наведено в таблицях 20, 21.
19, 20, 21.
78
прДСТУ
- Категорії зварних швів

Категорія
заводськихз'єднань
Типи швів заводських з'єднань
шва
1. Поперечні та поздовжні стикові шви розтягнутих (стиснуто-
1.
балок, елементів ортотропних ребристих
розтягнутих) поясів головних балок,
плит, у тому числі,
плит, числі, стикові шви трапецієподібних поздовжніх ребер,
ребер,
елементів ферм
2. Кутові та поясні шви нижніх і верхніх поясів головних балок,
2. балок, а також
з'єднань, що працюють
кутові шви таврових з'єднань, працюютьна
на відрив і зріз за умов
І
розтягу або згину із суцільним проплавленням за кресленнями КМ
3. Кінцеві ділянки стикових швів (завдовжки 100
3. 100 мм),
мм), що прикріплюють
балок, вузлові
до розтягнутих елементів ферм і розтягнутих поясів балок,
фасонки, або розташовані уздовж зусилля фасонки
фасонки, фасонкив'язей
в'язей
4. Кінцеві ділянки поперечних швів стінки балок уздовж 30 %
4. 90 її висоти,
висоти,
відраховуючи від
відраховуючи від кожного (верхнього або нижнього) поясу балки
5. Кутові поясні шви нижніх і верхніх поясів головних балок,
5. балок, а також
кутові шви таврових з'єднань, працюютьна
на відрив і зріз за умов
розтягу та вигину з неповним проплавленням за кресленнями КМ
6. Стикові шви (за винятком кінцевих ділянок),
6. ділянок), що прикріплюють до
розтягнутих поясів балок вузлові фасонки або розташовані уздовж
в'язей, а в сталезалізобетонних прогонових будовах
зусилля фасонки в'язей,
ІІ
- штирі
–
7. Поперечні стикові шви стінок балок на ділянках завдовжки 10
7. 10 %
9
висоти, що примикають
їхньої висоти, примикають до ділянок (див.
до кінцевих ділянок (див.п.
п. 4)
8. Поздовжні стикові шви стінок балок,
8. балок, розташовані в межах 40 %
5
висоти, відраховуючи від верхнього або нижнього поясу

їхньої висоти,
відповідно
9. Поперечні та поздовжні стикові шви стиснутих поясів головних
9.
балок, елементів ортотропних і ребристих плит
балок,
ІІІ 10. Поперечні стикові шви стінок балок,
10. балок, крім зазначених
зазначенихв 7.
в 4 та 7.
11. Поздовжні стикові шви стінок балок,
11. балок, розташовані в межах частини
висотистінки,
висоти приведениху у
стінки, крім приведених 8.8.
79
прДСТУ
Категорія
заводськихз'єднань
Типи швів заводських з'єднань
шва
12. Кутові поясні шви,
12. шви, а також кутові шви таврових,
таврових, кутових
кутових і з'єднань
внапуск, що працюють на стиск,
внапуск, стиск, із неповним проплавленням за
кресленнями КМ
13. Стикові шви,
13. шви, що прикріплюють до стиснених поясів балок вузлові
фасонкив'язей,
фасонки - штирі
в'язей, а в сталезалізобетонних прогонових спорудах –
ІІІ
14. Кутові шви,
14. шви, що прикріплюють вертикальні та горизонтальні ребра
жорсткості,
жорсткості, діафрагми й фасонки
фасонки в'язей
в'язей до основних
металоконструкцій
15. Кутові шви,
15. шви, що прикріплюють елементи в'язей до фасонок
фасонок іі ребер
жорсткості
- Методи
Таблиця 24 – Методи та контролю зварнихз'єднань
та обсяги контролю зварних з’єднань
Кате- Типи контро-
Обсяг
Метод контролю горія льованих швів Примітка
контролю
шва затаблицею
за таблицею 23
(УТ)
Візуальний (VT) Від І| Всі 100 %
100 У Відхили від проек-
ЕМ ISO
ДСТУ ЕN І5О 17637
17637 ПІ
до ІІІ відображають у
ту відображають у
журналі зварю-
вальних робіт
(ОТ)
Ультразвуковий (UT) ІІ 1,2,3,4
1, 2, 3, 4 100 %
100 У Від довжини
ЕМ ISO
17640 ІІІ 6,7,8
6, 7, 8 50 %
50 9 кожного
ДСТУ ЕN
ДСТУ ЕМ ISO
І5О 23279
23279 НІ
ІІІ 9, 10,
9, 10, 11,
11,13
13 30 %
30 95 контрольованого
контрольованого
ЕМ ISO
11666 шва
80
прДСТУ
Продовження таблиці 24
Обсяг
контролю
(ВТ)
Радіографічний (RT) ІІ 1,3,4
1, 3, 4 Ділянки Просвічування
ЕМ ISO17636
ДСТУ ЕN І5017636 ІІП 6,7,8
6, 7, 8 стикових випромінюванням
ПІ
ІІІ 9, 10,
9, 10, 11,
11, 13
13 швів, щодо
швів,
яких не
можна
застосува-
ти контроль
ОТ або
UT
після
контролю
т
UT
потрібно
уточнення
уточнення
Металографічні І Стикові шви Кожен
дослідження розтягнутих або третій
макрошліфів стиснуто- стиковий
ДСТУЕМ ISO
ДСТУЕN І5О 17639
17639 розтягнутих шов за
шов за
поясів вказівкою
організації,
організації,
яка
контролює
Механічні
випробування з'єднань, обсяг контролю,
Тип контрольованих з'єднань, контролю, вимоги до
зазначені в
контрольних зварних якості зварних з'єднань мають бути зазначені в проектній
з'єднань документації.
81
81
прДСТУ
. . Обсяг .
контролю
Примітка. Методи та обсяги контролю зварних з'єднань у вузлах підвищеної жорсткості, де

збільшена небезпека утворення тріщин, слід додатково позначити у проектно-технологічній
«хрестів»іі
У зварних полотнищах із перерізаннями та примиканнями стикових швів (у зонах «хрестів»
контролювати якість
«напівхрестів») потрібно повторно контролювати ОТ,
якість цих зон по 150 мм у кожен бік методом UT,
не раніше ніж через три доби (72 год) після первинного контролю
контролю цихзон.
цих зон.
маютьбути
Категорія і тип зварного шва мають бути позначені в кресленнях КМ.
ОТ та RT
Під час контролювання ділянки стикового шва методами UT ЕТ рішення щодо якості шва
приймають за
приймають за результатами найбільш надійного методу для виявлення дефектів даного типу.
95 довжини
У разі виявлення дефектів, що виходять за межі допусків, контролю підлягають 100 %
категоріїІ
швів типів 6, 7 та 8 категорії ІІ (таблиця 23).
ОТ
Якщо під час контролювання методом UT У» загальної довжини
якість понад 10 % швів, які
перевіряють, буде визнано незадовільною, то проводять додаткове контролювання стиків
96 довжини кожного стикового шва). Якщо під час додаткового контролювання виявляють
(50 %
незадовільноїякості,
шви незадовільної 95 швів типів 9, 10, 11
якості, то контролю підлягають 100 % 11 та 13 категорії
категоріїПІ!
ІІІ
(таблиця 23).
9.4.4 Під час візуального контролювання зварних швів

наявність, місця розташування,
перевіряють наявність, розташування, відповідність форми та
розмірів шва до вимог нормативно-технічній
нормативно-технічній документації.
Контролювання виконують керівники зварювальних робіт цеху та
СТК, атестовані за зазначеним методом контролю у
контролери СТК,
центрах. Результати візуально-вимірювального контролю
відповідних центрах.
стикових і кутових швів під час приймання мають бути відображені в
журналі зварювальних
зварювальнихробіт.
робіт.
зварнихз'єднань
Шви зварних маютьвідповідати
з'єднань мають вимогам:
відповідати таким вимогам:
- потрібно, щоб поверхня шва була гладкою або рівномірно

– потрібно,
лускатою, з плавними переходом до основного металу,
лускатою, металу, без напливів,
напливів,
недопустимихпідрізів;
недопустимих підрізів;
82
прДСТУ
- потрібно, щоб у багатопрохідних швах поверхневі валики

– потрібно,
1/3 ширини,
перекривали один одного на 1/3 ширини, а глибина міжваликових
перевищувала 0,5
впадин не перевищувала мм;
0,5 мм;
-
– усі кратери мають
маютьбути заварені
бути заварені;
- потрібно, щоб
– потрібно, щоб шви
шви не
не мали
мали недопустимих поверхневих
недопустимих поверхневих
дефектів, зазначених в
дефектів, зазначених таблиці 19;
в таблиці 19;
-
– механічна обробка шва та зони навколо шва має відповідати
кресленням КМ і вимогам документації з неруйнівного контролю.
контролю.
Радіуси переходів в зонах сплавлення мають становити щонайменше
З мм для кутових швів та щонайменше 10
3 10 мм для стикових
стиковихшвів.
швів.
КМ, з
Розміри кутових швів мають відповідати кресленням КМ,
урахуванням максимально допустимого зазору між деталями
деталямипід
під час
складання для зварювання.
зварювання. Потрібно,
Потрібно, щоб увігнутість кутового шва не
призводила до зменшення розрахункового катета,
катета, прийнятого в
КМ.
кресленнях КМ.
9.4.5 У разі виявлення дефектів поверхні під час візуального

проводятькапілярну
контролювання зварних швів проводять капілярну або магнітопорокову
дефектоскопію.
дефектоскопію.
9.4.6 Контроль якості заводських зварних з'єднань

ультразвукового дефектоскопією
дефектоскопією (ОТ)
(UT) виконують спеціалісти
заводської лабораторії неруйнівного контролю або незалежної
обсягах, визначених у документації КМ і КМД,
організації в обсягах, КМД, за
24. Під час ультразвукового контролю зварних з'єднань

таблицею 24.
спеціалісти ведуть
спеціалісти ведуть журнал ультразвукового контролю.
журнал ультразвукового контролю.
Перед ультразвуковим контролем виконують повторний

візуальний контроль з'єднання для оцінювання якості шва та якості
його підготовки до неруйнівного контролю. Шви,
Шви, які мають
недопустимі поверхневі дефекти або неякісну підготовку,
підготовку, не
83
прДСТУ
контролюють та повертають на доопрацювання.

доопрацювання. З'єднання,
З'єднання,
підготовлені для контролю,
контролю, мають бути оброблені
оброблені відповідно
відповідно до вимог
КМД, зачищені бід бризок металу,
креслень КМ та КМД, металу, окалини,
окалини, фарби,
фарби,
бруду й пилу по всій довжині ділянок, контролюють, у зонах,
ділянок, що контролюють, зонах,
мм.
ширина яких складає щонайменше 200 мм.
Потрібно,
Потрібно, щоб зварні з'єднання не мали недопустимих
недопустимих
поверхневих дефектів,
дефектів, необроблених допустимих підрізів
підрізів та
валика, встановленого відповідним стандартом,
завищення ширини валика, стандартом,
перепадів, які не дозволяють виявити дефекти
напливів та різких перепадів,
ультразвуковим контролем.
контролем. Додаткові вимоги щодо підготовки
з'єднань для ультразвукового контролю виконують спеціалісти цеха
зводу-виробника.
зводу-виробника.
9.4.7 Під час металографічних досліджень макрошліфів на

з'єднань, після зрізання вивідних планок,
торцях зварних з'єднань, планок, перевіряють
можливі дефекти типу непроварів,
непроварів, пор,
пор, шлакових включень.
включень. На
контрольнихз'єднаннях
контрольних форми провару,
з'єднаннях також визначають коефіцієнти форми провару,
впливу, твердість по зонах зварних
зону термічного впливу, зварнихз'єднань.
з'єднань.
9.4.8 Механічні випробування контрольних зварних з'єднань

проводять для контролювання технології та режимів зварювання,
зварювання, які
які
металоконструкцій, а також
застосовують під час виготовлення металоконструкцій,
перевіряння якості кожної партії зварювальних матеріалів,
матеріалів, що
завод-виробник.
надходять на завод-виробник.
Контрольні стикові з'єднання зварюють із прокату товщиною

14 мм та 25 мм,
14 мм, товщину прокату уточнюють залежно від складності
конструкції, яку виготовляють.
конструкції, виготовляють.
виготовляютьіз
Контрольні таврові та кутові з'єднання виготовляють із прокату
найбільшої та найменшої товщини з урахуванням проектних катетів
швів, які забезпечують
швів, отримання максимальних і мінімальних
швидкостей охолодження.
швидкостей охолодження.
84
84
прДСТУ
контрольнихз'єднань
Під час випробувань стикових контрольних визначають:
з'єднань визначають:
а) щодо металу шва - текучості, тимчасовий опір

– границю текучості,
розриву та
розриву та відносне
відносне подовження;
подовження;
б) щодо зварного з'єднання - розриву, кут

– тимчасовий опір розриву,
згину, ударну в'язкість по осі шва та по лінії сплавлення,
статичного згину, сплавлення,
КСУ та твердість за Вікерсом (HV)
KCV (НМ)згідно
згідно з ДСТУ ISO
І5О 6507-1;
6507-1;
випробувань тавровихта
Під час випробувань кутовихз'єднань
таврових та кутових визначають:
з'єднань визначають:
(НМ) зварного з'єднання,

а) твердість за Вікерсом (HV) з'єднання, за будь-яких
катетів;
катетів;
текучості, тимчасовий опір розриву та відносне

б) границю текучості,
катетами 12
подовження для швів із катетами більшими.
12 мм та більшими.
На мікрошліфах,
мікрошліфах, виготовлених для визначення твердості,
твердості,
з'єднань, перевіряють
вирізаних із контрольних стикових і таврових з'єднань,
проектом,
також забезпечення величини проплавлення згідно з проектом,
провару, а також наявність чи відсутність
коефіцієнтом форми провару,
мікротріщин.
мікротріщин.
Глибина проплавлення
Глибина проплавлення основного
основного металу
металу вв швах
швах таврових,
таврових,
стикових та
стикових та напускних
напускнихз'єднань має становити
з'єднань має становити щонайменше
щонайменше 1,5 мм.
1,5 мм.
Зварювання контрольних з'єднань виконують атестовані

зварювальнихробіт
зварники за присутності керівника зварювальних робіт та представника
якості, з3 оформленням акта.
організації з контролю якості, акта. Контрольні
маркують, виконують
з'єднання маркують, контроль, проводять
візуальний контроль,
ультразвуковий контроль для стикових з'єднань,
з'єднань, після чого
виготовляють відповідні
виготовляють відповідні зразки згідно з чинними ДСТУ, маркують їх
ДСТУ, маркують їх та
випробування в
відправляють на випробування в спеціалізовану організацію.
Механічні властивості зварних стикових з'єднань мають

стандарту.
відповідати вимогам цього стандарту.
85
прДСТУ
За результатами випробувань контрольних зварних з'єднань

мають бути надані висновки щодо мможливості
можливості застосування
зварювальнихматеріалів
конкретних партій зварювальних зварювання, а
матеріалів і технології зварювання,
також протоколи
також протоколи випробувань
випробувань за кожним зварним
за кожним зварним з'єднанням.
з'єднанням.
приймають, якщо принаймні

9.4.9 Зварні з'єднання не приймають, принаймні за
за одним із
методів контролю згідно з3 таблицею 24 отримано незадовільні
результати.
результати.
зварнихз'єднань
9.5 Вимоги до механічної обробки зварних з’єднань
9.5.1 Для підвищення витривалості СКМ у проектній документації

9.5.1
потрібно обумовлювати механічну обробку мозварних
зварних з'єднань.
з’єднань.
Оброблення виконує виробник за встановленою заводською
заводською
технологією, яка охоплює візуальне вимірювальне контролювання та
технологією,
металографічне дослідження макрошліфів,
макрошліфів, виправлення видимих
дефектів швів,
швів, ультразвукову дефектоскопію або радіографічний
контроль та,
контроль наприкінці, -
та, наприкінці, з'єднань.
– механічну обробку з’єднань.
з'єднань та відповідних зон у

9.5.2 Механічна обробка зварних з’єднань
місцях змінення перерізів має забезпечити плавний перехід від металу
шва до основного металу,
металу, а також від кінця привареної деталі до
конструкції, або від краю деталі,

основного елемента конструкції, обривається,
деталі, що обривається,
до частини перерізу,
перерізу, що залишається
залишається(рисунки 7-11).
(рисунки 7–11).
9.5.3 Потрібно, щоб оброблення не послаблювало переріз та

було виконано на найменшу глибину (до 11 мм) для видалення
поверхневого
поверхневого шару
шару металу
металу до
до отримання
отримання блискучої
блискучої поверхні,
поверхні,
Б,z якої має бути в межах
шорсткість R межахвід
від 20 мкм до 40 мкм.
мкм. Гострі
Гострівільні
вільні
15 мм до 2,5 мм або
кромки потрібно округлити з радіусом від 1,5
заокругленням кутів
притупити фаскою 2 мм з заокругленням (рисунок 7).
кутів (рисунок 7).
86
прДСТУ
Зони
а) 420..150 , / обродку
7
/
4 5|-2/ 30 ваз
1-1
Г. 7 А
, «200
2 - Зони
5) - З / обробки 9-9
4
раканааннатоной ГО
«1
с! 22 «у
|
Енн нн о. 5 не поко ЧЕ а
б 4 У Метал, що видаляється РА
механічною обробкою
- Механічне оброблення
Рисунок 7 – оброблення стиків товщини:
стиків листів однакової товщини:
- оброблення
а– оброблення без заглиблень по
без заглиблень метал; б –
по кромках в основний метал; - оброблення
оброблення із
із
(0,028, але не більше
заглибленням в основний метал (0,02В, більше ніж
ніж 8 мм з кожного боку)
прокату,
9.5.4 Потрібно, щоб послаблення перерізу за товщиною прокату,
як уздовж, зусилля, не перевищувало 11 мм для товщин
уздовж, так і поперек зусилля,
до 25 мм та 4 %
У -
– для товщого прокату.
прокату. У разі перевищення глибини
обробляння, внаслідок чого послаблено переріз,
обробляння, переріз, можна виконувати
обов'язковим зачищенням
підварювання з обов’язковим зачищенням зони.
зони.
Всі сліди опіків поверхні металу внаслідок зварювання потрібно

абразивним інструментом
видаляти абразивним щонайбільше 11 мм).
інструментом (до глибини щонайбільше мм).
припуски, інші частини деталей за межами

9.5.5 Технологічні припуски,
проектних контурів дозволено видаляти газокисневим різанням із
щонайменше на
наступним механічним обробленням щонайменше на2 мм.
2 мм.
з'єднання, залежно від способу зварювання

9.5.6 Стикові зварні з’єднання,
флюсом, в захисному газі,
(під флюсом, газі, ручне дугове),
дугове), мають відповідати
87
прДСТУ
вимогам нормативних документів (НД) на зварювання.

зварювання. У разі
більшого, ніж регламентовано в НД,
відхилення розмірів більшого, НД, потрібно
виконувати механічне обробляння швів із доведенням до стандартних
(рисунки7,
розмірів (рисунки 8).
7, 8).
а) ї«Т8 к 5) І
р |
00
іч і
2 Межа Зони ри Межа

сплавлення обробки сплавлення обродки
120...150
- Механічне оброблення
Рисунок 8 – оброблення стиків розмірів:
стиків листів різних розмірів:
а– оброблення стикулистів,
стику листів, різних за товщиною;
товщиною;
6–
б - оброблення
оброблення стикулистів,
стику листів, різних за шириною
9.5.7 Під час механічного оброблення для видалення

поверхневих дефектів з торця шва дозволено на вільних крайках з
плавним ухилом 1:20 (5 %)
щонайбільше 1:20 Ус) та за радіусом, R,
радіусом, БК,
щонайменше 150
150 мм заглиблюватися в основний метал без
0,028 (В -
підварювання на величину 0,02В листа), але не більше
– ширина листа),
боку, або з одного боку -
ніж на 8 мм із кожного боку, – не більше ніж
на 12
12 мм.
мм.
Після оброблення торців шва кромки листів потрібно плавно

г, що становить від 1,5
округлювати за радіусом r, 1,5 мм до 2,5 мм,
мм, або
(рисунок 7).
притупляти фаскою (рисунок 7).
9.5.8 Під час механічного оброблення листів різної ширини або

товщини потрібно забезпечити плавний перехід листів більших
розмірів до листів менших розмірів з ухилом,
ухилом, і,і, що становить
становить1:8 У)
1:8 (12 %)
88
прДСТУ
за товщиною
за товщиною та
та шириною
шириною листа
листа за
за радіусом
радіусом переходу
переходу щонайменше
щонайменше
150 мм (рисунок
150 (рисунок 8).
8).
можна видаляти
Підсилення шва можна видаляти до рівня основного металу.
металу.
9.5.9 Зовнішні кутові шви коробчастих елементів у місцях

в'язей та монтажного стику з накладками
приєднання фасонок в’язей
потрібно обробляти до рівня з основним металом на довжину фасонки
чи накладки з додаванням по 40 мм з кожного боку.
боку. Радіус,
Радіус, r,
г, плавного
переходу має дорівнювати 60 мм.
мм.
фасонок, які приварюють стиковим швом до кромки

9.5.10 Кінці фасонок,
балки, або тавровим швом
листа чи до стінки балки, швом уу вузлах головних ферм,
ферм,
9, із викругленнями на
потрібно обробляти відповідно до рисунка 9,
технологічних припусках та зачищенням шва до рівня основного
металу.
металу.
Примітка. Технологічні припуски видаляють за радіусом r,

Примітка. г, який дорівнює
мм, газокисневим різанням,
60 мм, різанням, із припуском у межах 2 мм на механічну обробку
(рисунок 9,
(рисунок 9, деталь А).
А).
У балкових та коробчастих
коробчастих прогонових спорудах кінці
приєднуваних горизонтальних ребер жорсткості в болтових чи
з'єднаннях потрібно обробляти
болтово-зварних з’єднаннях обробляти у спосіб, подібний до
у спосіб,
9, б.
зазначеного на рисунку 9, б.
89
прДСТУ
а) Ю Деталь А
ї
т 15 кінець обробки припуск 15
4. 1 шва т ся
ТУРУ ТТ РТ Її
"ТП бидалення
припуску
Деталь А
кінець обродленого
т шва
же
шашшишийшаиииии ши
зона механічної
обробки
5) В-.60 лінія
2 фр Видалення
іішшишаии и ши и, щі БЕЗМТОЛАКА
а5 | о
2-2 і
У
РО б кінець обробленого
шва г
Ї
1-4
8)
ЩЩ114Щ11Ш4114Щ1ЦЩ14111111:1::41
т , А й. та
кінець обробленого
шва
- Схеми оброблення
Рисунок 9 – оброблення кінців фасонок, приварених
кінців фасонок, приваренихдо
до різних елементів
конструкції. Оброблення
конструкції. Оброблення кінців фасонок, приварених:
кінців фасонок, приварених: а –
- встик до кромки листа;
листа;
6–
б - у тавр до площини
площини листа; - у тавр у вузлах головних ферм
листа; в –
90
прДСТУ
9.5.11 Механічне оброблення

9.5.11 оброблення кінців
кінців стінок двотаврових балок у
монтажних стиках
монтажних стиках із
із болтовими
болтовими та
та болтово-зварними
болтово-зварними з’єднаннями
з'єднаннями
виконують відповідно
виконують відповідно до рисунка
рисунка11, а.
11, а.
Кінцеві ділянки полиць елементів Н-подібного або двотаврового

перерізу, які не досягаютькінця
перерізу, елемента, потрібно обробляти
досягають кінця елемента, обробляти згідно
згідно з
10.
рисунком 10.
а) 5)
»30 Ка150 218 15, М
нь о га60 пен;
| | ут
УТ ЖИ
ТОЇ ПУ
Ро; Іс 1
Р
Припуєк Я 8 Прупуск 4 |
гі60 011 г160 2-2

у
230 їз ї:8
РОООООРОО МОГО ОО ОО ООГОГОГІ,

із 8
Ї І
ТОРТА РР ТР РР РР РР РР ГТ ТТ ТТ
о М Зона Зона
шо обробку «о» обробки 2.
Х У
- Оброблення
Рисунок 10 – Оброблення кінцевих полиць, що не досягають
кінцевих ділянок полиць, досягаютькінця
кінця
елементів Н-подібного та двотаврового перерізів
9.5.12 У суцільностінчатих
суцільностінчатих балках (із
із пакетними поясами
механічне обробляння косих кутових швів по довжині поясного листа,
листа,
обривається, виконують
що обривається, виконують відповідно
відповідно до рисунка 11,
11, б.
б.
Потрібно, щоб величина допустимого послаблення перерізу,

Потрібно, перерізу, h,
Й,
уздовж косого шва не перевищувала 11 мм за товщини до 20 мм,
мм, або
Ус від товщини за більш товстих
6% товстихлистів.
листів.
Примітка. Риски від абразивних інструментів під час обробляння мають

Примітка.
шва.
бути направлені вздовж косого шва.
91
91
прДСТУ
не «У
4 та60
1 рф о 1
1. пи що
230 250
2
і ян | Деталь А
7 Зона
обродки
Зона механічної
обробки
11 –
Рисунок 11 - Оброблення
Оброблення кутових елементів, що обриваються:
кутових швів елементів, обриваються:
а– оброблення кінцевоїділянкистінки елемента;
кінцевої ділянки стінки у разі обриву не в торці елемента;
6–
б - оброблення
оброблення косихкутових
косих кутових швів у разі обриву поясного листа
9.5.13 Механічне оброблення СКМ має бути виконано

працівниками, атестованими комісією заводу-
висококваліфікованими працівниками,
виробника,
виробника, яким дозволено працювати з електричними,
електричними,
пневматичними та шліфувальними машинами або іншим переносним
очищувальним устаткуванням
очищувальним або верстатами.
устаткуванням або верстатами.
9.5.14 Контролювання якості механічної обробки зварних

з'єднань виконує заводська СТК візуальним методом,
з’єднань методом, застосовуючи,
застосовуючи,
потреби, еталони,
за потреби, еталони, вимірювальні інструменти та шаблони.
шаблони.
9.5.15 Основними критеріями якості механічної обробки зварних

з'єднань є:
з’єднань є:
- металу;
– плавність переходу металу зварного шва до основного металу;
- поверхні, R
– шорсткість поверхні, К,z, в межах від 20 мкм до 40 мкм та
видалені окалина
повністю видалені окалината поверхні в
та іржа з поверхні зонах;
в заданих зонах;
92
прДСТУ
-
– відсутність на поверхні надривів,
надривів, тріщин та рисок за
огляду;
результатами безпосереднього огляду;
- перерізу;
– відсутність в оброблених місцях послаблення перерізу;
- відсутність на
– відсутність на деталях та елементах
деталях та елементах гострих
гострих кромок
кромок та задирок,
та задирок,
інструмента;
опіків від абразивного інструмента;
-
– відсутність в оброблених місцях технологічних дефектів:
дефектів:
тріщин, несплавлення,
тріщин, несплавлення, пор,
пор, шлаку,
шлаку, підрізів, проплавлення;
підрізів, неповного проплавлення;
- планок, пристосувань
– відсутність слідів приварювання вивідних планок,
для складання та слідів газокисневого різання внаслідок видалення
припусків, вивідних планок та

технологічних припусків, пристосувань для
складання.
складання.
10 ВИМОГИ
10 ВИМОГИ ДО БОЛТОВИХЗ'ЄДНАНЬ
ДО БОЛТОВИХ З’ЄДНАНЬ
10.1 Для болтових з’єднань

10.1 з'єднань без контрольованого натягу та для
з'єднань потрібно використовувати болти,
фрикційних з’єднань болти, гайки та шайби
згідно з проектною документацією та вимогами нормативних
документів.
документів.
з'єднаннях допоміжних конструкцій потрібно

10.2 У болтових з’єднаннях
застосовувати:
застосовувати:
-
– для з’єднань,
працюютьна
на зріз: сталеві болти нормальної
1759.1, класів міцності 5.8;
точності (класу В) згідно з ГОСТ 1759.1, 5.8; 8.8;
8.8; 10.9
10.9
1959.0 та ДСТУ ISO

згідно з ГОСТ 1959.0 І5О 898-1,
898-1, а також гайки нормальної
точності згідно з ДСТУ ISO
І5О 8673 класів міцності
міцності5; 8; 10
5; 8; 10 згідно з ДСТУ
І5О 898-2 та шайби

ISO шайби згідно 18123;
згідно з ГОСТ 18123;
-для з'єднань: високоміцні

– для фрикційних та фрикційно-зрізних з’єднань:
номінальнихдіаметрів
болти номінальних 22; 24;
діаметрів 22; 24; 27 мм зі сталі марки 40Х «Селект»
згідно з ДСТУ ГОСТ 22353 із гайками згідно з ДСТУ ГОСТ 22354 та
шайбами згідно
шайбами 22355, ДСТУ ГОСТ 22356,
згідно з ДСТУ ГОСТ 22355, 22356, ГОСТ 22356.
22356.
93
прДСТУ
з'єднуваних елементів мають бути

10.3 Стики за сумою товщин з’єднуваних
щонайбільше 60 мм -
– для болтів М22;
М22; 100
100 мм -
– для болтів М24; 140
140
мм -
– для болтів М27.
М27.
У більшості випадків доцільніше застосовувати саме болти

діаметром 24 мм та 27 мм (М24;
(М24; М27).
М27).
з'єднання під час складання СКМ

10.4 Зсувостійкі та зрізні з’єднання
потрібно виконувати у порядку,
порядку, визначеному в ДСТУ-Н Б А.3.1-21.
А.3.1-21.
поверхонь, як правило,
Способи оброблення контактних поверхонь, правило, зазначають
зазначаютьуу
КМ.
робочих кресленнях КМ.
11 КОНТРОЛЬНЕ
11 КОНТРОЛЬНЕ СКЛАДАННЯ
СКЛАДАННЯ
11.1 Контрольному складанню (КС) підлягають конструкції з

11.1
з'єднаннями, в яких
болтовими фрикційними та фрикційно-зварними з’єднаннями,
виконані на
отвори під болти виконані заводі-виробникупід
на заводі-виробнику виготовлення.
під час виготовлення.
КС потрібно виконувати для першої

першоїта
та кожної десятої прогонової
СКМ. Для прогонових споруд із однотипними
споруди або іншого виду СКМ.
(ферма, балка) виконують одне складання для кожного
конструкціями (ферма,
типу.
типу.
з'єднаннях точний
11.2 У болтових чи фрикційних з’єднаннях точний збіг
збіг отворів під
час КС перевіряють встановленням точених пробок діаметром на
отворів. Довжина пробки має бути
0,2 мм меншим за проектний розмір отворів.
10-15 мм більше ніж товщина пакета,
на 10–15 пакета, який з’єднують.
з'єднують.
У (але
Кількість пробок та болтів встановлюють у межах до 30 %
пробок щонайменше 3) від загальної кількості отворів у групі
(напівнакладки).
(напівнакладки).
з'єднаннях, які визначають геометричну форму

11.3 У вузлах та з’єднаннях,
конструкції, калібр,
та розміри конструкції, калібр, діаметр якого на 11 мм менший за
проектний діаметр отвору,
отвору, має проходити у 85 %
Ус отворів у групі.
групі. В
разі, якщо вузли та з’єднання
іншому разі, з'єднання не є визначальними щодо
94
94
прДСТУ
конструкції, потрібно,
розміру та форми конструкції, потрібно, щоб калібр діаметром,
діаметром, який
дорівнює діаметру болта із плюсовим допуском,
допуском, проходив у 100
100 %
9
групи.
отворів групи.
11.4 Якщо відповідності до вимог 11.3

11.3 не досягнуто,
досягнуто, складену
розбирають, перевіряють якість елементів та деталей,
конструкцію розбирають, деталей, а
верстатів, усувають
також кондукторів та програмного забезпечення верстатів,
повторюютьКС.
недоліки та повторюють КС.
11.3 щодо збігу отворів під час повторного КС не

Якщо вимоги 11.3
виконано, завод-виробник,
виконано, завод-виробник, за
за погодження
погодження зз розробником
розробником проекту
проекту КМ,
КМ,
може розсвердлити частину отворів на більший діаметр,
діаметр, що має бути
відображено на монтажно-марковальній схемі елементів та деталей
СКМ.
СКМ.
11.5 Для забезпечення під час монтажу проектного положення

споруд, інших елементів СКМ,
конструкцій прогонових споруд, СКМ, уу тому
томучислі,
числі, зі
з'єднаннями, завод-виробник може самостійно провести КС
зварними з’єднаннями,
відсутностітакої
за відсутності проекті.
такої вимоги у проекті.
Граничні відхили
11.6 Граничні наведено в
відхили розмірів під час КС на стелажах наведено в
таблиці25.
таблиці 25.
- Граничні
Таблиця 25 – Граничні відхили
відхили за розмірами СКМ під час КС
Види відхилів Значення відхилу
прогоновоїспоруди,
Довжина головної балки (ферми) прогонової 1:
споруди, L:
-до9м
– до 9 м включно 210мм
± 10 мм
- понад 9 м
– з 0,0002L
± 000021
ферм тав'язей,
Відстань між вузлами головних ферм та в’язей,/:
l:
-до9м
– до 9 м включно ж 0,0003l
± 0,0003/
- понад 9 м
– іЗ3мм
± 3 мм
95
прДСТУ
Види відхилів Значення відхилу
Висота будівельного підйому головної балки (ферми)
споруди, h:
прогонової споруди, Й:
- до 60 мм включно
– іЗ3мм
± 3 мм
- понад 60 мм
– з005п
± 0,05h
Лінійні розміри головних балок сталезалізобетонних
сталезалізобетонних
конструкцій:
конструкцій:
- відстань
– між суміжними групами отворів для з1мм
± 1 мм
кріплення на болтах блоків плит
- відстань по довжині монтажної
– монтажноїсекції(панелі)
секції (панелі) і3мм
± 3 мм
- відстань між
– групами отворів,
отворів, прилеглими до 22мм
± 2 мм
монтажногостику
монтажного стику (вузла)
- зміщення поздовжньої
– поздовжньоїосігрупи отворів від
осі групи отворів осістінки
від осі стінки 22мм
± 2 мм
Різниця довжин діагоналей між суміжними групами отворів 4мм
4 мм
по верхніх поясах
Зміщення осі головної балки (ферми) в плані від проектної 0,0002/
0,0002L
прогону/)
осі (довжина прогону L)
прямої, що
Зміщення в плані одного з вузлів відносно прямої, 0,001/
0,001l
з'єднує з ним сусідній вузол,
з’єднує вузол, за відстані між ними
ними /l
12 ЗАХИСТ
12 ЗАХИСТ СКМ
СКМ ВІД
ВІД КОРОЗІЇ
КОРОЗІЇ
12.1 СКМ перед відвантаженням мають

12.1 маютьбути захищені від
бути захищені від корозії
В.2.6-193.
згідно з ДСТУ Б В.2.6-193.
12.2 Марки та кількість шарів покриття лакофарбовими

лакофарбовими
матеріалами (ЛФМ) та строки відновлення захисного покриття
обумовлюютьв
обумовлюють в робочій документації.
СКМ, з урахуванням сертифікованих ЛФМ та

12.3 Виробник СКМ,
ступеню агресивного
ступеню агресивного впливу
впливу навколишнього
навколишнього середовища,
середовища, розробляє
розробляє
технологію виконання
технологію виконання системи
системи захисного
захисного покриття
покриття (загальна
(загальна товщина,
товщина,
шарів, поєднання ґрунтовок,
кількість шарів, грунтовок, фарб та шпаклівок).
шпаклівок).
96
прДСТУ
Грунтування потрібно виконувати в заводських умовах.

12.4 Ґрунтування умовах.
ЛФМ допустимо
Поверхневий шар ЛФМ наносити під
допустимо наносити монтажу.
під час монтажу.
12.5 Поверхні СКМ до фарбування мають бути знежирені та

(окалини, іржі),
очищені від окислів (окалини, іржі), бризок розплавленого металу,
металу,
пропалин, залишків мастила та інших забруднень.
пропалин, забруднень. Задирки та гострі
менше 2,0
кромки радіусом менше 2,0 мм не допустимі.
допустимі.
12.6 Підготовлені поверхні мають відповідати першому ступеню

знежирення та другому ступеню очищення
очищення від окислів. Технічні вимоги
від окислів.
щодо готування
щодо готування поверхні регламентовано в ДСТУ ISO
І5О 12944-4.
12944-4.
п'ятому класу
12.7 Зовнішній вигляд покриття має відповідати п’ятому
І5О 12944-5.
згідно з ДСТУ ISO 12944-5. Потрібно,
Потрібно, щоб покриття не мало пропусків,
пропусків,
тріщин, сколів,
тріщин, сколів, пузирів,
пузирів, кратерів та інших дефектів,
дефектів, які знижують
покриття.
захисні функції покриття.
12.8 ЛФМ потрібно наносити на складені марки після

грунтування зварних швів та навколошовних зон,
попереднього ґрунтування зон, а
головок болтів,
також головок болтів, кромок деталей
деталейта з'єднання елементів.
та місць з’єднання елементів.
За умови абразивного очищення

очищення зварних швів, кромок деталей та
зварних швів,
з'єднання елементів попереднє ґрунтування
місць з’єднання грунтування дозволено не
виконувати.
виконувати.
12.9 У заводських умовах не підлягають кгрунтуванню

ґрунтуванню та
з'єднань на високоміцних болтах та
фарбуванню місця монтажних з’єднань
100 мм по обидві сторони
зони монтажного зварювання на ширину 100 сторони від
від
шва.
шва.
Грунтування
12.10 Ґрунтування та нанесення шарів захисних покриттів
потрібно виконувати за температури навколишнього повітря не нижче
5"С
ніж 5 30"С,
°С та не вище ніж 30 °С, за відносної вологості повітря
щонайбільше 809,
80 %, якщо інше на зазначено в технологічній
документації та сертифікатах на ЛФМ.
ЛФМ.
97
прДСТУ
12.11 ЛФМ
12.11 наносять на елементи або конструкції,
конструкції,
використовуючи:
використовуючи:
- розпилення;
– пневматичне або безповітряне розпилення;
- занурювання уу ванну;
– струминне обливання або занурювання ванну;
- електричномуполі;
– розпилення в електричному полі;
- щітку.
– малярну щітку.
наносять, дотримуючись
ЛФМ наносять, дотримуючисьтакої послідовностідій:
такої послідовності дій:
- Грунтування;
– ґрунтування;
- грунтовки;
– сушіння шарів ґрунтовки;
- фарби;
– нанесення покрівельних шарів фарби;
- шару(обов'язкове).
– сушіння кожного шару (обов’язкове).
Регламент нанесення ЛФМ має бути визначений виробником

СКМ.
СКМ.
грунтування та фарбування мають бути виконані

12.12 Під час ґрунтування
такі вимоги:
вимоги:
- Грунтування можна виконувати тільки після перевірки якості

– ґрунтування
СКМ, а нанесення ЛФМ після
очищення елементів СКМ, – після перевірки якості
грунтування;
ґрунтування;
-
– під час виконання робіт потрібно дотримуватися технології,
технології,
зазначеної в нормативних документах та технічних умовах на
матеріали, які
матеріали, застосовують.
які застосовують.
Потрібно, щоб покриття з ЛФМ не мало пропусків,

12.13 Потрібно, пропусків, пузирів,
пузирів,
тріщин, сколів,
тріщин, сколів, інших дефектів та за зовнішнім виглядом відповідало
вимогам ДСТУІ5О 12944-5.
ДСТУ ISO 12944-5.
12.14 Суцільність покриття контролюють за допомогою

дефектоскопа,
дефектоскопа, товщину -
– за допомогою магнітного товщинометра,
товщинометра,
адгезію - решітчастих надрізів
– методом решітчастих надрізів згідно з ДСТУ ISO
І5О 2409.
2409.
98
прДСТУ
13 ПРИЙМАННЯ
13 ПРИЙМАННЯ ВІДПРАВНИХ
ВІДПРАВНИХ МАРОК
МАРОК
13.1 Виготовлені СКМ мають бути прийняті з нанесенням

13.1
заводу-виробника. Для забезпечення
марковання СТК заводу-виробника. забезпечення відповідності
відповідності до
стандарту, за
основних вимог цього стандарту, за ініціативи виробника до приймання
організації, в тому
можуть бути залучені незалежні спеціалізовані організації,
числі,
числі, орган з інспектування,
інспектування, акредитовані згідно з3 чинним
України.
законодавством України.
13.2 Під час приймального контролю якості металоконструкцій

перевіряють:
перевіряють:
1) будівельний підйом конструкцій відповідно до проекту КМ;

1) КМ;
2) відповідність лінійних розмірів та геометричної форми

конструкцій;
3) наявність усіх зварних швів відповідно до проекту,

проекту, а також
якість зварних швів і зон переходу цих швів до основного металу
контроль);
(візуальний контроль);
4) відсутність дефектів щодо основного металу конструкцій

(недопустимі забоїни по вільних кромках поясів головних балок та
елементів, вихвати основного металу внаслідок газового
інших елементів,
різання, розшарування металу
різання, металупо тощо);
по вільних крайках тощо);
металоконструкцій;
5) якість округлення вільних кромок основних металоконструкцій;
6) якість отворів в елементах блоків головних балок і блоків

ортотропнихплит;
ортотропних плит;
7) якість та параметри підготовки кромок під монтажні зварні

з'єднання відповідно до проекту.
проекту.
У разі виявлення недопустимих дефектів у вигляді тріщин у швах

металі, або розшарування по кромках питання щодо
чи основному металі,
заміни марки елемента в цілому чи окремих деталей вирішує завод-
99
прДСТУ
виробник, залучивши розробників проекту,

виробник, проекту, та,
та, за потреби,
потреби, науково-
дослідну організацію.
Потрібно,
13.3 Потрібно, щоб відхили дійсних лінійних розмірів від
проектних для
для відправних складених для
для монтажу марок та монтажних
перевищували величин,
елементів СКМ не перевищували зазначенихуу таблиці
величин, зазначених таблиці26.
26.
- Граничні
Таблиця 26 – Граничні відхили
відхилилінійних
лінійних розмірів СКМ
Пара- Види та розташування відхилів Граничний
метри відхил, мм
Довжина 1.Елементи
1. болтовими, фрикційними та
Елементи СКМ з болтовими,
фрикційно-зварними з'єднаннями
фрикційно-зварними з’єднаннямиза довжини:
за довжини:
до 9 м включно 220
± 2,0
15 м включно
понад 9 м до 15 22,5
± 2,5
понад 15 м до 21 230
± 3,0
21 м до 27 м включно
понад 21 235
± 3,5
понад 27 м 240
± 4,0
2. Поздовжні та поперечні балки проїжджої частини
2. від0
від 2,0
0 до −2,0
болтово-зварних решітчастих прогонових споруд
3. Балки,
3. Балки, коробки та ребристі плити прогонових -4,0
від 0 до −4,0
споруд (без припусків на підрізання)
4. Відстань від крайніх монтажних отворів до торця
4. відо
від -40
0 до −4,0
елемента в поясах та стінках решітчастих та
суцільностінчатих балкових і коробчастих болтово-
зварних СКМ
5. Відстань уздовж балок та коробок між суміжними
5. 220
± 2,0
вертикальними ребрами жорсткості,
жорсткості, до яких
прикріплюють поперечні балки ортотропних та
ребристих плит (крок поперечних балок)
6. Відстань між крайніми вертикальними ребрами
6.
(поперечними балками) за довжини балок
балок іі коробок:
коробок:
до 10 22,
± 2,0
понад 10 м з 4,0
±
100
100
прДСТУ
Ширина 7. Пояси,
7. Пояси, розкоси,
розкоси, стояки,
стояки, підвіски,
підвіски, двотаврові
двотаврові в'язі
в’язі
ферм:
решітчастих болтово-зварних ферм:
- у вузлах та стиках,
– стиках, де елементи охоплено від0
від 2,0
0 до −2,0
фасонками
- у вузлах та стиках,
– стиках, де елементи охоплюють 20 до 0
від +2,0
фасонки
- в інших місцях
– 240
± 4,0
8. Коробчасті
8. елементи поясів та розкосів
решітчастих ферм у середній третині висоти
перерізу:
поперечного перерізу:
- у вузлах та стиках
– від
від 10 до
+ 1,0 до-3,0
−3,0
– 240
± 4,0
9. Пояси
9. суцільностінчатих та коробчастих
коробчастих 240
± 4,0
конструкцій, ортотропні плити з вільними кромками
конструкцій,
без примикань
10 Пояси балочних та коробчастих конструкцій,
10 конструкцій, -2,0
від 0 до −2,0
ортотропні ребристі плити з невільними кромками
за наявності примикань
11. Відстань між вертикальними осями стінок в
11.
коробках:
коробках:
-в
– В місці стику 22,
± 2,0
– 24,
± 4,0
12. Відстань
12. між осями поздовжніх ребер
плит:
ортотропних плит:
- в місцях стиків та перетинів із поперечними
– 22,0
± 2,0
балками
– 240
± 4,0
101
101
прДСТУ
Висота 13. Пояси та елементи решітки болтово-зварних
13.
ферм:
ферм:
- у вузлах і стиках у разі перекриття тільки
– 22,0
± 2,0
вертикальних листів перерізів
- те саме у разі перекриття вертикальних
– вертикальнихта
та від0
від -2,0
0 до −2,0
горизонтальнихлистів
горизонтальних листів перерізів
– 240
± 4,0
14. Поздовжні
14. та поперечні балки проїжджої
частини болтово-зварних решітчастих прогонових
з'єднання з накладками
споруд у місцях з’єднання накладками знизу
знизу та
зверху:
зверху:
-в
– В місці стиків*
стиків" 22,
± 2,0
– 24,
± 4,0
Монтажні 15. Відстані між групами монтажних отворів у
15.
отвори маркахза
відправних марках за довжини,
довжини,м:
м:
до 2,5 включно 210
± 1,0
понад 2,5 до 4,5 включно 21,5
± 1,5
4, до
понад 4,5 до 9,0 включно 220
± 2,0
9, до 15,0
понад 9,0 15,0 включно 22,5
± 2,5
± 3,0
± 3,5
понад 27,0 240
± 4,0
16 Відстань між групами отворів у нижніх поясах
16 2100
± 10,0
споруд, які перевозять у суцільному
прогонових споруд,
стані, для кріплення опорних частин
стані,
102
102
прДСТУ
Потрібно, щоб відхили відправних марок від проектної

13.4 Потрібно,
геометричної форми
форми не
не перевищували
перевищували величин,
величин, зазначених
зазначених уу
таблиці27.
таблиці 27.
Таблиця 27 -
– Граничні відхили геометричної форми СКМ від
проектної
Конструкційні елементи Л
Граничні відхили, ∆
1. Величина вигину осі основних елементів решітчастих
1.
ферм, балок проїжджої частини,
ферм, частини, головних та домкратних
суцільностінчатих балок за довжини елемента
(викривленоїчастини),
(викривленої частини), l,І, м:
м:
10 включно
до 10 lП/1000
/1000
понад 10 10 мм
10
2. Шаблеподібне викривлення в плані по поздовжніх
2.
кромках:
кромках:
двотаврового, П-подібного
а) пояси головних балок двотаврового, l11000,
/1000, але не більше
довжиною /l
та коробчастого перерізу довжиною мм;
ніж 10 мм;
б)верхні
б) верхні пояси балок |-подібного
L-подібного перерізу
довжиною l/::
16 мм ×
для перерізу до 16 х 400 мм мм;
щонайбільше 20 мм;
16 мм ×
для перерізу понад 16 х 400 мм l11000,
ніж 10 мм
в)нижні
в) нижні пояси балок І-подібного
L-подібного перерізу
довжиною l/::
за наявності вільних кромок l11000,
ніж 10 мм
за наявності невільних кромок щонайбільше 20 мм
3.Вигин
3. в'язей за довжини елемента (викривленої l1750,
Вигин осі в’язей /750, але не більше
частини) /:
частини) l: ніж 15 мм
103
103
прДСТУ
4. Плавний поздовжній вигин у вертикальній площині за
4.
довжини l/::
а) блоків ортотропних
ортотропних та ребристих плит із l1750,
товщиноюлиста
товщиною листа настилу до 20 мм включно мм;
ніж 15 мм;
б) блоків нижніх ребристих плит із товщиною листа 10 мм
10
настилу більшого за 20 мм за будь-якої довжини
І-подібного перерізу для
в) нижніх поясів балок L-подібного для /:
l:
105 м
до 10,5 lІ/1000
/1000
10, 5 м за товщини
понад 10, товщини пояса
пояса до 20 мм 10 мм
щонайбільше 10
5. Плавний поперечний вигин у вертикальній площині
5.
плит, а також нижніх
блоків ортотропних та ребристих плит,
|-подібного перерізу,
поясів балок L-подібного перерізу, шириною b
б за товщини
листа:
листа:
до 20 мм Ь /500,
b /500, але не більше
мм;
ніж 5 мм;
від 20 мм до 40 мм 1,5 мм
1,5 ммна
на 11 м ширини
6. Для листів настилу ортотропних та ребристих плит
6.
проектноїлінії
відхил від проектної кромок:
лінії кромок:
невільних ± 2,0
вільних ± 4,0
7. Грибовидність вільного звису кромок ортотропних,
7. ортотропних,
ширини звису,
ребристих плит та коробчастих балок за ширини б:
звису, b:
а)в
а) в місцях монтажних болтових стиків Ь/200,
та b /200, але не більше
встановлення опорних частин ніж 11 мм;
мм;
Ь/100,
б) в місцях монтажних зварних стиків за довжиною b /100, але не більше
прогоновоїспоруди
та шириною прогонової споруди мм;
ніж 2 мм;
Ь/50,
в) по вільних кромках за умови викривлення кромки b /50, але не більше
З мм на довжині ніж 3
у вертикальній площині щонайбільше до 3 З мм
11м
м
104
104
прДСТУ
8. Хвилястість кромок,
8. кромок, мм/м довжини:
довжини:
а) невільні (в стиках) поздовжні та поперечні кромки
|-подібного перерізу листів настилу
нижніх поясів балок L-подібного
площині за
ортотропних ребристих плит у вертикальній площині за
товщини листа:
листа:
до 20 мм включно 2,0 мм
понад 20 мм до 40 мм включно 1,0 мм
1,0
б)вільні
б) вільні поздовжні кромки консольних плит у 3,0 мм
вертикальній площині
в) поздовжні ребра ортотропних та ребристих плит 3,0 мм
у плані
9. Тангенс кута відхилу від прямого кута площини
9.
настилу:
поздовжніх ребер плит із площиною листа настилу:
а)в
а) в стиках та місцях перетину з поперечними 0,01
0,01
ребрами
б) в інших місцях 0,02
в)між
в) між поздовжньою та поперечною кромкою 0,001
0,001
ортотропних, ребристих
горизонтального листа настилу ортотропних,
плит та поясів балок
10. Залишкові кутові деформації в зварних стикових
10.
з'єднаннях –
з’єднаннях - величина
величина прогину
прогину на базі 400 мм за товщини
стикованихлистів,
стикованих листів,Г
t:
до 20 мм включно 0,1
0,1t
понад 20 мм 2,0 мм
11. Грибовидність стінки у суцільнозварному стику з
11. Ь /100,
b /100, але не більше
одностороннім вертикальним ребром ніж 2 мм
р
ще
1-1 «а
105
105
прДСТУ
12. Грибовидність
12. поясу відносно стінки
(перекіс, симетрично,
(перекіс, симетрично, симетрично з перекосом):
перекосом/;:
стиках, у місцях сполучення балок з
а) в стиках,
елементами, в зонах установлення
іншими елементами,
опорних частин та залізобетонних плит із
закладними деталями;
закладними деталями;
Ь /200,
b /200, але не більше ніж 11 мм
б) в інших місцях
6 /100,
b /100, якщо ∆
222 –
-∆д1 <
«3 ММ
3 мм
13. Випинання стінки балок та коробок за

13.
висотистінки,
вільної висоти П:
стінки, h:
а)для
а) для балок і коробок із поперечними 0,006h
ребрами жорсткості
б)для
б) для балок без поперечних ребер 0,003h
жорсткості
випинання на
в) за плавного випинання накінцістінки
кінці стінки в 0,02h
монтажнихстиків
зоні монтажних стиків на високоміцних болтах у
комбінованомустику
болтовому або комбінованому стику
гу те саме у зварних стиках
г) 0,003
0,003h
д)на
д) на вільному (не стикованому) торці 0,003
0,003h
балки або блока за наявності вертикальних
(опорних) ребер
106
106
прДСТУ
14. Випинання
14. Випинання стінки
стінки балок та коробок за висоти
стінки, Й:
стінки, h:
а)для
а) для балок та коробок із поперечними 0,006и
0,006h
ребрами жорсткості
б)для
б) для балок та коробок без поперечних 0,00Зи
0,003h
ребер жорсткості
на кінці
в) за плавного випинання на кінці стінки у 0,006п
0,006h
фрикційно-зварнихз'єднаннях
фрикційних або фрикційно-зварних з’єднаннях
гу за плавного випинання на
г) на кінці
кінці стінки у 0,003п
0,003h
суцільнозварнихз'єднаннях
суцільнозварних з’єднаннях
вільномукінці
д) на вільному кінці (торці) балки чи блока 0,00Зи
0,003h
за наявності вертикальних (опорних) ребер
15. Відхил від вертикалі або від проектного
15. о | |
|-подібного
нахилу верхньої кромки стінки балок L-подібного з 4 и |
перерізу за горизонтального положення мене |
стінки, Й:
нижнього поясу з висотою стінки, h: ГО ! Т
з | чі Р!
довжини, якщо
а) посередині довжини, 77
5 мм
п становить до 2,0 м включно
h
10 мм
10
п понад 2,0 м
h
балки, якщо
б) на кінцях балки, О 54 ±
0,5∆ 255 мм
п становить до 2,0 м включно
h О,5Д ±
0,5∆ ж 10 мм,
мм, де
р понад 2,0
h 20 м Д–
∆ - це шаблеподібність
шаблеподібність(п. 2, б
(п. 2,
таблиці)
16. Гвинтоподібність,
16. Гвинтоподібність, ∆*,
Д", коробчастих,
коробчастих, Н-подіб- що
них, двотаврових,
них, двотаврових, таврових,
таврових, |-подібних
L-подібних перерізів
*х Примітка. Для вимірювання ∆

АД елемент укладають на
один його
горизонтальну поверхню, причому один його кінець щільно
притискають до базису, а інший залишають вільно
обпертим.
11 мм
ммна
на 11 м довжини,
довжини, але не
більше ніж 10 мм
107
107
прДСТУ
17. Асиметрія –
17. - відхил осі стінки від осі полиці
перерізів:
двотаврового та Н-подібного перерізів:
монтажнихстиків
а) в місцях монтажних стиків 20 мм
2,0
ширини полиці
б) в інших місцях за ширини б
полиці b
до 330 мм включно 0,015
0,015b
понад 330 мм 5,0 мм
18. Різниця
18. довжин діагоналей коробчастих
перерізів (ромбоподібність) елементів
фермами:
прогонових споруд із решітчастими фермами:
а) в місці монтажного стику 40 мм
4,0
б) те саме за відсутності горизонтальних 6,0 мм
накладок та фасонок
в)те
в) те саме для елементів ферм 20 мм
2,0
замкненого коробчастого перерізу з
внутрішніми діафрагмами
г) ввінших
інших місцях 12,0 мм
12,0
19. Різниця
19. довжин діагоналей коробчастих 6,0 мм
з'єднання зварних
перерізів у зоні монтажного з’єднання
та болтово-зварних прогонових споруд
14 МЕТОДИ
14 МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ
КОНТРОЛЮВАННЯ ТА
ТА ВИПРОБУВАННЯ
ВИПРОБУВАННЯ
14.1 Система управління якістю заводу-виробника СКМ має бути

14.1
заснована на принципах ДСТУ ISO
І5О 9001.
9001. Контроль кожної
кожноївідправної
відправної
марки, елементів СКМ виконують за номенклатурою показників,
марки, показників,
процедурами та
процедурами видами контролю,
та видами контролю,які 29.
які наведено в таблицях 28 та 29.
- Методи контролювання
Найменування показників Метод контролювання
Документація щодо вхідного та Перевіряння наявності документів та
операційного контролю відповідності до параметрів,
параметрів,
визначених у НД
108
108
прДСТУ
Найменування показників Метод контролювання
параметри відправноїмарки,
Геометричні параметри відправної марки, Вимірювальний
елементів СКМ
Якість кромок Візуально-вимірювальний
з'єднань
Якість зварних з’єднань Візуально-вимірювальний;
Візуально-вимірювальний;
дефектоскопія;
ультразвукова дефектоскопія;
випробування;
механічні випробування;
металографічне дослідження
фрикційні | Візуально-вимірювальний
Якість отворів під болтові та фрикційні
з'єднання
з’єднання
захисного| Візуально-вимірювальний
Зовнішній вигляд та товщина захисного
покриття
- Види контролю
Вид контролю Показники або процедура, які контролюють
Вхідний Перевірка повноти проектно-технологічної документації її
нормативів;
відповідності вимогам нормативів;
металопрокату;
якість металопрокату;
комплектувальнихвиробів
якість комплектувальних (болтів, гайко,
виробів (болтів, гайко, шайб тощо);
тощо);
захисту;
якість матеріалів для протикорозійного захисту;
якість зварювальних матеріалів
Операційний Підготовка металопрокату до виготовлення
виготовлення конструкцій;
номерами плавок
наявність клейм із номерами деталях;
плавок на деталях;
параметри заготовок,
геометричні параметри деталей, у тому числі
заготовок, деталей, числі після
після
розмічання та
розмічання виготовлення;
та після виготовлення;
кромок;
якість кромок;
якість складання під зварювання;
з'єднань;
якість зварних з’єднань;
якість механічної обробки зварних швів та кінцевих частин
елементів;
елементів;
фрикційнихз'єднань;
якість болтових та фрикційних з’єднань;
покриттів, у тому числі,
якість протикорозійних покриттів, числі, підготовки
поверхонь
109
109
прДСТУ
Вид контролю Показники або процедура, які контролюють
Приймальний:
Приймальний:
- періодичний
– виробництва;
Параметри технологічних режимів операцій виробництва;
контроль та процесів;
стабільність технологічних процесів;
випробування відповідність елементів конструкцій на підставі результатів
складання;
контрольного складання;
несна здатність та жорсткість конструкції (якщо зазначено в
проектній документації)
- приймально-
– Наявність документації щодо вхідного та операційного
здавальний контролю та її відповідність до вимог затвердженої
контроль документації;
технологічної документації;
геометричні параметри відправних марок та монтажних
елементів;
елементів;
контроль;
візуальний контроль;
комплектність ,, марковання,
марковання, паковання СКМ
14.2 Результати вхідного,

вхідного, операційного та приймального
контролю мають бути задокументовані у відповідних журналах СТК,
СТК,
лабораторії, в інших документах.
лабораторії, документах.
14.3 Виконання кожної наступної операції під час виготовлення
конструкцій дозволено тільки після контролювання якості робіт
попередньоїоперації.
попередньої операції.
14.4 Якість металопрокату,

металопрокату, зварювальних матеріалів та
комплектувальних виробів перевіряють під час вхідного контролю на
підставі супровідних документів та сертифікатів виробників
(постачальників).
(постачальників).
У разі відсутності окремих даних у сертифікатах виробник СКМ

має провести необхідні лабораторні випробування згідно з вимогами
відповідних нормативних документів.
110
110
прДСТУ
14.5 Зварні стикові з'єднання підлягають прийманню до

марок. Якість зварних кутових,
складання відправних марок. кутових, таврових,
таврових,
напускних з'єднань перевіряють під час приймального контролю
марок.
відправних марок.
15 МАРКОВАННЯ,
15 МАРКОВАННЯ, ПРИЙМАННЯ
ПРИЙМАННЯТА ВІДВАНТАЖЕННЯ
ТА ВІДВАНТАЖЕННЯ
15.1 На
15.1 відправні марки та монтажні елементи наносять
марковання відповідно до проектної документації та монтажно-
марковальних схем виробника.
виробника.
елемент, на видному
Марковання наносять безпосередньо на елемент,
місці, доступному для огляду
місці, огляду під монтажу.
під час зберігання та монтажу.
На зварних відправних марках марковання потрібно наносити на

100 мм від місця накладання заводських та
відстані щонайменше 100
монтажних швів.
монтажних швів.
У разі пакетування плоских однотипних монтажних елементів

(накладки, фасонки тощо) повне марковання слід наносити на одному
(накладки,
елементі, а на інших -
зовнішньому елементі, – тільки марку та номер
плавки.
металургійної плавки.
містити:
15.2.Марковання має містити:
- виробника;
– найменування та/або торговий знак виробника;
- замовлення;
– номер замовлення;
- схемою;
– марку за монтажно-марковальною схемою;
- відправноїмарки,
– масу відправної пакета;
марки, пакета;
-
– клеймо СТК заводу-виробника та організації з контролю якості
(нагляду);
(нагляду);
- плавки.
– номер металургійної плавки.
15.3. Транспортне марковання виконують

15.3. виконуютьзгідно 14192.
згідно з ГОСТ 14192.
111
111
прДСТУ
15.4 Додатково до загального марковання можна наносити

познаки місць для стропування,
стропування, обпирання або встановлені риски для
орієнтування конструкції у просторі,
просторі, якщо це передбачено в робочій
заввишки10,
Марковання потрібно виконувати шрифтом заввишки 15, 30,
10, 15, 30,
100 мм.
50 та 100 мм.
15.5 На відповідальних розрахункових елементах конструкцій,
згідно з3 вимогами вгвв кресленнях КМ,
КМ, марковання наносять
кернуванням, обов’язково
кернуванням, обов'язково зазначивши
зазначивши номер
номер плавкисталі.
плавки сталі.
місцях, доступних для огляду під

Марковання наносять у двох місцях,
час зберігання,
час зберігання, монтажу,
монтажу, експлуатування
експлуатування та
та ремонтування.
ремонтування.
15.7 Виготовлені конструкції приймає СТК заводу-виробника до

грунтування (підготовки до цинкування або алюмінізації).
ґрунтування алюмінізації). Після
грунтування, фарбування (цинкування) проводять контролювання

ґрунтування,
покриття.
якості покриття.
100 %
15.8 Прийманню підлягають 100 У виготовлених СКМ.
СКМ. Під час
перевіряютьна
приймання СКМ перевіряють навідповідність
відповідність всіх параметрів до вимог
цього стандарту та робочої документації КМ,
КМ, КМД.
КМД.
Потрібно,
Потрібно, щоб відхили (від проектних) лінійних розмірів,
геометричної форми відправних марок та елементів СКМ не
величини, наведені у відповідних розділах цього
перевищували величини,
стандарту.
стандарту.
комплектно, за замовленнями,
15.9 Постачання СКМ виконують комплектно, замовленнями,
відповідно до
відповідно монтажно-марковальнихсхем
до монтажно-марковальних заводу-виробника.
схем заводу-виробника.
15.10 Комплект постачання має містити відправні марки,

марки,
елементи, кріпильні вироби (для болтових,
монтажні елементи, болтових, фрикційних та
з'єднань) та супровідний документ про якість
фрикційно-зварних з’єднань)
(додаток Б).
(сертифікат) (додаток Б).
112
112
прДСТУ
15.11 Перед
15.11 відвантаженням замовнику СКМ мають бути
захищені від корозії з послідовним виконанням операцій
технологічного процесу за регламентом заводу-виробника щодо
поверхонь, ґрунтування
готування поверхонь, грунтування та нанесення захисних шарів ЛФМ,
ЛФМ,
залежно від умов експлуатації та агресивності навколишнього
середовища.
середовища.
16 ТРАНСПОРТУВАННЯ
16 ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА
ТА ЗБЕРІГАННЯ
16.1 Перевозити конструкції допустимо всіма видами транспорту

16.1
згідно з3 правилами перевезення вантажів,
вантажів, застосовними до
транспорту даного
транспорту виду.
даного виду.
Навантаження,
16.2 Навантаження, транспортування,
транспортування, розвантаження та
способами, які
зберігання конструкцій потрібно виконувати способами, які виключають
можливість їх пошкодження та забезпечують збереження
неушкодженим захисне покриття.
покриття. Скидання конструкцій не дозволено.
дозволено.
16.3 Навантаження та закріплення під час перевезення

конструкцій залізничним транспортом треба виконувати на відкритому
рухомому складі згідно з ДСТУ ГОСТ 22235, з
22235, урахуванням
максимального використання вантажопідйомності та відповідно до
вантажопідйомності
правил перевезення вантажів і технічних умов вантажних робіт і
застосовуютьна
закріплення вантажів, які застосовують залізничномутранспорті.
на залізничному транспорті.
16.4 Конструкції потрібно зберігати на спеціально улаштованих

складах розсортованими за відправними марками та монтажними
елементами.
елементами.
16.5 Під час зберігання потрібно забезпечити стійке положення

конструкцій, передбачити заходи проти потрапляння атмосферних
складенихконструкцій
опадів всередину складених марок.
конструкцій та відправних марок.
16.6 У разі багатоярусного складування дерев'яні прокладки

розташовуютьна
розташовують одній лінії
на одній вертикалі зз підкладками.
лінії по вертикалі
113
113
прДСТУ
16.7 Під час складування потрібно забезпечити видимість

марковання конструкцій.
16.8 Між відправними марками та штабелями монтажних

проїзди, ширина яких
елементів мають бути передбачені проходи та проїзди,
залежитьвід
залежить транспортнихзасобів.
від габаритів транспортних засобів.
17 ВИМОГИ
17 ВИМОГИ ЩОДО
ЩОДО БЕЗПЕКИ
БЕЗПЕКИ ТА
ТА ОХОРОНИ
ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ
ДОВКІЛЛЯ
17.1 Конструкції сталеві автодорожніх мостів є пожежо- та

17.1
вироби, не токсичні,
вибухобезпечні вироби, токсичні, такі,
такі, що не шкодять здоров’ю
здоров'ю
людини та
людини та не
не забруднюють
забруднюють навколишнє
навколишнє середовище.
середовище.
17.2 Під час виготовлення СКМ потрібно виконувати вимоги щодо

праці, пожежної безпеки,
охорони праці, безпеки, безпеки виробничих процесів та
устатковання,
устатковання, електробезпеки,
електробезпеки, безпеки експлуатації
посудин, які працюють під тиском,
вантажопідіймальних механізмів, посудин, тиском,
компресорних установок,
компресорних а також
установок, а також правила
правила щодо
щодо зварювальних
зварювальних та
та
тощо, відповідно до чинних в Україні нормативних
фарбувальних робіт тощо,
документів:
документів: ДСТУ 2293, ДСТУ 3273,
2293, 3273, ДСТУ 7234,
7234, ДСТУ 7237,
7237,
ДСТУ7238,
ДСТУ 7238, ДСТУ 7239 та
ДСТУ 7239 та ДСТУ ОНЗАЗ518001
ДСТУ OHSAS тощо.
18001 тощо.
17.3 Утилізацію відходів виробництва здійснюють згідно з

ДСТУ3910.
ДСТУ 3910.
114
114
прДСТУ
ДОДАТОКА
ДОДАТОК А
(обов'язковий)
(обов’язковий)
КОНСТРУКТИВНІ ВИМОГИ
КОНСТРУКТИВНІ ВИМОГИ ДО ЗВАРНИХЗ'ЄДНАНЬ
ДО ЗВАРНИХ СКМ
З’ЄДНАНЬ СКМ
А.1
А.1 У робочих кресленнях на СКМ для прогонових споруд зі
стиками, щоб спростити
зварними або зварно-болтовими монтажними стиками,
складання та уникнути появи можливих тріщин у швах внаслідок
напружень, мають бути визначені розпуски
залишкових внутрішніх напружень,
менше, ніж наведено нижче:
(недовари) розмірами не менше, нижче:
а) у кутових поясних швах та поздовжніх ребрах головних балок

різних перерізів із суцільнозварними стиками довжина розпуску має
бути щонайменше (рисунок А.Т,
200 мм (рисунок а);
А.1, а);
б)удля
б) для балок із зварно-болтовими суміщеними стиками по
верхньому та
верхньому та нижньому
нижньому поясу
поясу довжина розпуску має
довжина розпуску має становити
становити
150 мм (рисунок А.Т,
щонайменше 150 в), а в зоні конструкційного отвору
А.1, в), отвору-–
щонайменше 320 мм (рисунок А. 1, г);
А.1, г);
в) для верхніх пакетних поясів із рознесеним стиком довжина

розпуску має становити щонайменше (рисунок А.Т,
250 мм (рисунок д).
А.1, д).
А.2 В робочих кресленнях у зварних монтажних стиках потрібно

передбачити припуски
передбачити припуски довжиною 50 мм
довжиною 50 мм для підрізання кромок:
для підрізання кромок:
- по верхніх
– по верхніх однолистових
однолистових поясах
поясах головних
головних балок
балок або
або вставках;
вставках;
-по
– по крайніх поздовжніх кромках листів настилу середніх
збільшених блоків ортотропних плит поряд із поздовжніми стиковими
швами цихлистів
швами балок;
цих листів із поясами головних балок;
- по торцях
– по торцях листів
листів настилу
настилу середніх
середніх та
та консольниз
консольниз ортотропних
ортотропних
плит;
плит;
-
– по торцях вставок (з одного боку) зварних стиків ребер нижніх
ребристихплит.
ребристих плит.
115
115
прДСТУ
а) 50 припуєк 5)
ря ТТ ТТТТДРІТ ТТ м
200 20
ровпусй ь Брозпіск ц
є» є» є» є
розпуск 200 200

1 Р
2200 , 2200 розлук

шиї ії 7 шт ши ш Ц Ц
г. м
6) 9) еталь А бстадка
2250 розпуск 15 їи / 2250 розпуєк с
со 100
АбА
З ПМ б порта З
Дї ь ЖЖ.ІТГ.ГІ.ГСГІ жи
я
150 150 250 120 с| 1120 250
т розпуск розпуск т | й Фо
пе 90 || 30 0 пе
чен Мо
фон
г
150
Деталь А
409..459
я нн
-- ох У
пе 57...) т
ПО ши 12 |
розпуск 200 120 |100| 120 200 |розпуск зн с

Зона обробки / | / Ме
кромок 1 8 р
Я 55
Й У
| Р о.2
Рисунок А.
Рисунок - Монтажні
А.1 – Монтажні стики споруд:
стики головних балок прогонових споруд:
- суцільнозварний
а– суцільнозварний стик; - зварно-болтовий
стик; б – зварно-болтовий стик; в, г –
стик; в, - варіанти з'єднання
однолистовихпоясів;
однолистових - рознесений стик пакетного поясу
поясів; д –
116
116
прДСТУ
А.З
А.3 Пакетні пояси головних балок доцільно проектувати з двох
ширини від
листів з різницею ширини від 50 мм до 120 мм.
мм.
Змінення розмірів листів у пакеті за товщиною чи шириною має

плавним, зз ухилом 1:8 за умов розтягу та 1:4
бути плавним, 1:4 -
– за умов стиску.
стиску.
Змінення товщин перерізу елементів відповідно до змінення в

плавно, з ухилом 1:8
них зусиль також потрібно виконувати плавно, 1:8 (розтяг)
1:4 (стиск) (рисунок А.2,
або 1:4 а, б).
А.2, а, б).
Розширення поясів
Розширення поясів виконують
виконують симетрично,
симетрично, а
а стовщення
стовщення зз одного
одного
- ззовні,
боку – ззовні, або з боку стінки знизу у разі,
разі, якщо передбачено
передбачено спосіб
спосіб
(рисунок А.2).
монтажу поздовжнім насуванням (рисунок А.2).
Ді
ін
рр
ми
»800 | з200 |
| 18 | 2600 150 і
Рисунок А.2
Рисунок - Зміна розмірів елементів балок:
А.2 – балок: а) розширення поясу;
поясу;
стовщення поясів
б) стовщення назовні та
поясів назовні усередину; в) стовщення
та усередину; стовщення стінки
стінки
117
117
прДСТУ
А.4 У пакетних поясах в зоні монтажного стику розширення менш

обов'язковим.
широкого листа до розміру ширшого є обов’язковим.
А.5 Монтажні балок, як правило,

стики по верхніх поясах балок, правило,
суміщеними, по нижніх поясах стик завжди суміщений.

виконують суміщеними, суміщений.
А.б
А.6 У верхніх поясах монтажний стик можна виконувати
рознесеним зі вставкою (рисунок А.Т,
А.1, д) із повним проваром у місці
швів. Довжина вставки має складати
конструкційного отвору кутових швів.
15 товщин пакета в зоні стику плюс 100
щонайменше 15 100 мм з одного боку
кожного листа.
листа.
А.Т
А.7 Для зварювання стиків пакетних поясів доцільно
застосовувати автоматичне зварювання з ручним підварюванням
кореня, або застосовувати багатопрохідне ручне дугове зварювання
кореня,
для
для усього стику.
усього стику.
А.8 В суцільностінчатих балкових чи коробчастих елементах

споруд, за умов роботи на згин під дією будь-яких
прогонових споруд,
навантажень, вертикальні (поперечні) проміжні ребра
тимчасових навантажень,
жорсткості доцільно приварювати до стінок поясів неперервними
кутовими швами або проектувати їх з виконанням вирізів радіусом
50 мм у разі,
разі, якщо за технологією складання та зварювання (в
напівавтоматом після
коробчастих перерізах) поясний шов виконують напівавтоматом після
встановлення і приварювання поперечних ребер або діафрагм
(рисунок А.
(рисунок 3).
А.3).
А.9 Якщо інше не обумовлено

обумовлено в проекті, довжина
в проекті, довжина кутових
кутових швів по
мм, а
торцях ребер має становити щонайменше 60 мм, відстань від
а відстань від вільної
кромки розтягнутого пояса балки до кромки ребра,
ребра, в тому числі,
числі,
опорного, має становити щонайменше 20 мм (рисунок А.
опорного, 3).
А.3).
Обварювання (замкнення
Обварювання (замкнення контуру)
контуру) кутовими
кутовими швами
швами по кромках та
по кромках та
торцях деталей,
деталей,які стикують, обов’язково
які стикують, обов'язково потрібне в місцях:
місцях:
118
118
прДСТУ
-
– прилягання ребер до поясів,
поясів, фасонок,
фасонок, інших ребер;
ребер;
- ребер плит;
– перетину поздовжніх та поперечних ребер плит;
- монтажнихз'єднаннях;
– обриву стінок балок у монтажних з’єднаннях;
- ортотропнихплит;
– обриву поздовжніх ребер ортотропних плит;
-
– у конструкційних (технологічних) отворах
отворах(вирізах)у стінках.
(вирізах) у стінках.
а) 5)
20 20
) В50 В50
З25
А.З –
Рисунок А.3 - Схема виконання ребер жорсткості балок
балок зз суцільною стінкою:
стінкою:
- ребра,
а– ребра, які приварюють
приварюютьдо
достінки швом;
стінки та поясу суцільним швом;
6–
б - те саме,
саме, зі скругленими отворами R=50
Б-50 мм
мм уу кутах
А.10 Співвідношення катетів кутових швів приварювання торців

вертикальних ребер до нижніх поясів в розтягнутій зоні має становити
11 до 2.
2. Співвідношення 1
1 до 1
1 дозволено за умови підтвердження
розрахунком на витривалість за межею сплавлення з3 основним
металом.
металом.
А.11 КМД, під

А.11 В кресленнях КМ та КМД, під час намічання та влаштування
стінок, поясів та ортотропних плит потрібно передбачити
стиків листів стінок,
з'єднувальними швами цих стиків та ребрами жорсткості
відстань між з’єднувальними
балками в
(поперечними балками в плитах) у межах 200 мм,
мм, але не ближче,
ближче, ніж
за три товщини стикованих листів.
листів.
119
119
прДСТУ
Відстань між швами поздовжніх ребер та поздовжніми стиковими

стінках, ортотропних та ребристих плитах має становити
швами в стінках,
(рисунок А.4).
щонайменше 100 мм (рисунок А.4).
2200 , 2200
Ли б. РО ті
1-1 1
220
ТІ "1 |
І І І 1
- Розташування
Рисунок А.4 – Розташування ребер
реберта
та стикових швів балки
А.12 Фасонки для кріплення елементів в’язей

в'язей (розкосів,
(розкосів, розпорок
тощо) дозволено приварювати до поясів головних балок у стик або у
тавр до стінки (рисунок А.5) з обов’язковим
обов'язковим суцільним пропплавленням
з'єднання
з’єднання по довжині фасонки та обов'язковим
обов’язковим механічним
обробленням шва
А. 13 В КМД суцільностінчатих балкових та коробчастих СКМ у

А.13
кінцевих, найбільш напружених,
зварних полотнищах стінок балок в кінцевих, напружених,
зонах, що дорівнює 1/4
зонах, 1/4 висоти балки,
балки, потрібно запобігати можливості
швів. Як виняток,
перетину поздовжніх та поперечних стикових швів. виняток, це
допустимо
допустимо тільки
тільки за умови виконання обов’язкової
обов'язкової механічної обробки
підсилення таких швів до рівня основного металу з обох боків до
400 мм у кожен бік від зони перетину та ультразвуковий контроль
контроль цієї
цієї
готовомувиробі.
зони в готовому виробі.
120
120
прДСТУ
а) 5) ЧІ
2 де
«о р є ее
"р 1 о
1-1 й. 2
17
34 1
Фу Р АНЯ
20
Д»60 а Д»60
20
я ой
3-3 У
7 2
ге
чо
- Схеми кріплення фасонок

Рисунок А.5 – фасонок до поясута
до поясу головноїбалки:
та стінки головної балки:
- кріплення до нижнього поясу головної
а– головноїбалки;
балки;
6–
б - кріплення до стінки головної балки
А.14 Кількість зварних стиків в елементах двотаврових балок,

балок,
ферм, діафрагм,
ферм, діафрагм, ортотропних плит та нижніх ребристих плит має
складати:
складати:
-
– у кожному листі перерізу за довжиною відправного елемента
шва, але в стиках поясів
щонайбільше два стикових поперечних шва,
шва;
поперечних балок може бути й три поперечних стикових шва;
-У балок, діафрагм,
– у вертикальних стінках балок, діафрагм, в листі настилу
ортотропної та ребристої плити щонайбільше один поздовжній шов за
довжиною
довжиною відправного елемента;
відправного елемента;
-у полотнищах стінок,
– у полотнищах стінок, поясів
поясів ортотропних
ортотропних та
та ребристих
ребристих плит
плит
100
поперечні стикові шви мають бути розташовані щонайближче на 100
121
121
прДСТУ
мм від крайніх рядів отворів у монтажних

монтажнихстиках
стиках або від технологічних
отворів.
отворів.
А.15 На поясах балок зі змінюваною товщиною перерізу потрібно

знизу передбачити горизонтальну площадку завширшки 70 мм для
підкладок, за допомогою яких формують
підкладок, формують зварних (рисунок А.б).
зварних шов (рисунок А.6).
Мідна
0 прокладка
А.б6 –
Рисунок А.6 - Формування зварного шва на монтажі
А.16 Безпосередньо до поясів прогонових споруд в’язі

в'язі можна
прикріплювати тільки за допомогою високоміцних болтів,
болтів, а у разі
зварювання - фасонки, які прикріплюють до поясів або
– тільки через фасонки,
стінок у стик із повним проплавлюванням з’єднання
з'єднання на довжину
фасонки, з проведенням ультразвукового контролю щонайменше
фасонки,
100 мм з кожного кінця шва та з механічним оброблянням
100 оброблянням кінців швів,
кінців швів,
щоб забезпечити плавний (радіусом щонайменше 60 мм) перехід до
пояса або стінки (рисунки 9 та А.5).
А.5).
122
122
прДСТУ
ДОДАТОК Б
ДОДАТОК Б
(довідковий)
ФОРМА СУПРОВІДНОГО
ФОРМА СУПРОВІДНОГО ДОКУМЕНТА НА ВИГОТОВЛЕНІ
ДОКУМЕНТА НА ВИГОТОВЛЕНІ СКМ
СКМ
СЕРТИФІКАТ №
СЕРТИФІКАТ Мо
м.
М. ____________ « ____ » __________ 20____
20
11 Найменування об’єкта
об'єкта будівництва:
будівництва: ...............
………………………………………нн
СКМ: ..................
2 Вид/найменування СКМ: ння
…………………………………………………….
З Загальна вага за кресленнями КМД:

3 КМЛД: ..................
……………………………………… нн
(найменування, адреса):
4 Замовник (найменування, адреса): …………………………………………
............ нання
виготовлення/постачання: ...........
5 Реквізити договору/замовлення на виготовлення/постачання: ………..
підприємства, адреса,
6 Виготовлювач СКМ (назва підприємства, адреса, реквізити
реєстраційно-дозвільних документів на право виготовлення
конструкцій)... нн нн нн нн нн нн
конструкцій):……………………………………………………………………….
КМД(індекс,
7 Конструкції виготовлені за робочими кресленнями КМД (індекс,
креслень, розробник)
номер креслень, розробник)............... нн ння
…………………………………………………...
Які розроблені відповідно до робочих креслень КМ (індекс,

(індекс, номер
креслень, розробник проекту)
креслень, проекту).............. нн нн
………………………………………………….
проектування ...............
8 Будівельні норма на проектування ння
…………………………………………
9 Нормативні документи з виготовлення

виготовлення .....................
……………………………………. нн
10 організація,
10 організація, що затвердила проект ………………………………………..
..................... нн
11 СКМ виготовлені:
11 виготовлені: початок ………………..
.................... закінчення
закінчення ......................
………………….
12 СКМ виготовлені
12 виготовлені зі (клас/марка, позначення стандартів,
зі сталей (клас/марка, стандартів,
заводи-постачальники) ...............
заводи-постачальники) нн
………………………………………………………….
123
123
прДСТУ
13 Зварні з’єднання
13 з'єднання виконані зварниками,
зварниками, атестованими
атестованими вв
установленомупорядку,
установленому порядку, та відповідають вимогам стандартів (перелік
стандартів)...............
стандартів) нн нн
………………………………………………………………………
14 Застосовані для зварювання матеріали:

14
електроди (марка,
електроди стандарт, №
(марка, тип, стандарт, Мо партії,
партії, №
Мо сертифікату) …….
.......
дріт зварювальний
зварювальний (марка, стандарт, №
(марка, стандарт, Ме партії,
партії, №
Мо сертифікату)
сертифікату)...
...
стандарт, №
флюс (марка, стандарт, Мо партії,
партії, №
Мо сертифікату)
сертифікату)..................--.
………………...
захисні гази
захисні (назва, ґатунок,
гази (назва, гатунок, стандарт)
стандарт)...............
……………………………… нон
відповідають вимогам проектної та нормативно-технічної документації.

15 Згідно з договором/замовленням на виготовлення/постачання СКМ

15
захищені від
захищені корозії:
від корозії:
(товщина, мкм)
гарячим цинкуванням (товщина, мкм) ...............
…………………………….…. но
грунтуванням (кількість
ґрунтуванням шарів, марка ґрунту)
(кількість шарів, грунту) ……………………….
...............аанннннннн
фарбуванням (кількість
фарбуванням шарів, марка фарби)
(кількість шарів, фарби)...................41141.
……………………….
16 Зварні шви проконтрольовані методом (методами)

16 (методами) .......................
……………….….
17 Підставою для складання супровідного документа на виготовлені

17
конструкції є акти/протоколи приймання (реквізити актів/ протоколів)
……………………………………………………………………………………….
18 Додатки"
18 Додатки*
1)
1) Виконавчі креслення КМД / монтажно-марковальні схеми
(перелік та кількість документів) …………………………………….………
............ нн нн
2) Сертифікати на матеріали та вироби (перелік та кількість
документів)............ нн нн нання
документів)………………………………………….…………………………......
3) Протоколи/акти контролю (неруйнівного контролю якості
зварних з'єднань,
з’єднань, механічних випробувань,
випробувань, металографічних
металографічних
досліджень) (реквізити та кількість документів)................. ання
документів) …………..........................
124
прДСТУ
19 Цим сертифікатом підтверджено якість виготовлених СКМ,

19 СКМ, їх
відповідність до вимог нормативної
нормативноїта
та проектної документації.
"Примітка. Документи щодо якості та сертифікатів на металопрокат,

*Примітка. металопрокат,
зварювальні матеріали,
матеріали, матеріали протикорозійного
протикорозійного захисту,
захисту, посвідчення
зварювальників, протоколи випробувань контрольних зразків,
зварювальників, зразків, контролювання
з'єднань неруйнівними методами зберігає виготовлювач СКМ та
якості зварних з’єднань
пред'являє замовнику за вимогою.
пред’являє вимогою.
Відповідальний представник виготовлювача
(посада, підпис,
(посада, П.Ї.Б., дата)
підпис, П.І.Б.,
органу(згідно
Представник незалежного органу 13.1 цього стандарту)
(згідно з 13.1
125
125
прДСТУ
БІБЛІОГРАФІЯ
БІБЛІОГРАФІЯ
11 Постанова Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 №

Мо 1764
1764
виробів,
«Про затвердження Технічного регламенту будівельних виробів,
будівель і споруд»
2 ДБН В.2.3-14:2006 Споруди транспорту.
транспорту. Мости
Мостита труби. Правила
та труби.
проектування
проектування
3 ДБН В.2.3-22:2009 Мости та труби.
труби. Основні вимоги проектування
4 ДБН В.2.3-26:2010 Споруди транспорту.
транспорту. Мости та труби.
труби. Сталеві
конструкції. Правила проектування
конструкції.
1759.0-87 Болты,
5 ГОСТ 1759.0-87 Болть, винты,
винть, шпильки и гайки.
гайки. Технические
условия
условия
1759.1-82 Болты,
6 ГОСТ 1759.1-82 Болть, винты,
винть, шпильки,
шпильки, гайки и шурупы.
шурупь.
Допуски.
Допуски. Методь
Методы контроля размеров и формь
отклонений формы и
расположения поверхностей
5521 Прокат стальной для судостроения.
7 ГОСТ 5521 судостроения. Технические
условия
условия
Трубь стальные
8 ГОСТ 8731-74 Трубы стальнье бесшовные
бесшовнье горячедеформи-
рованнье. Технические
рованные. Технические требования
требования
10705-80 Трубы
9 ГОСТ 10705-80 Трубьстальнье злектросварнье. Технические
стальные электросварные.
условия
условия
10ГОСТ
10 14192-96 Маркировка грузов
ГОСТ 14192-96
11 ГОСТ 18123-82
11 18123-82 Шайбы.
Шайбь. Общие технические условия
12 ГОСТ 22356-77 Болты
12 Болтьи вьсокопрочнье и шайбы.
и гайки высокопрочные шайбь. Общие
технические условия
технические условия
13 EN
13 ЕМ 10017:2004
10017:2004 Steel
Зіеє! rod
гоа for
їог drawing
дгаміпд and/or
апа/ог cold
соїіа rolling
гоїїїпд - Dimensions
Оітеп5іоп5
апа tolerances
and іоіегапсез8
14 ТУ У 322-16-127-97 Прокат листовой из низколегированной
14 низколегированной стали
стали
для мостостроения
для мостостроения
15 ТУ У 27.1-05416923-085-2006 Прокат листовой свариваемый
15 свариваємьій из
качественной стали классов прочности 355-390 для машиностроения
126
126
прДСТУ
Код ДК 004 91.080.13
мостів, підготовка
Ключові слова: сталеві конструкції автодорожніх мостів,
матеріалів, прогонові споруди,
вихідних матеріалів,прогонові споруди, відправні марки,
марки, складання під
зварювання, стикові
зварювання, з'єднання, зварювання
стикові з’єднання,
Генеральний директор
ТОВ «Укрінсталькон
ім. В.М.
ім. В.М. Шимановського»,
Шимановського»,
заслужений діяч
заслужений наукиіі техніки України,
діяч науки України,
НАНУ, д.т.н.,
член-кореспондент НАНУ, проф.
д.т.н., проф.
О. В.
О. В. Шимановський
директоразз
Заступник генерального директора
науково-технічноїполітки,
науково-технічної політки,
заступник голови
заступник 301
голови ТК 301 В. П.
В. П. Адріанов
Завідувачвідділу
Завідувач відділу (відповідальний
виконавець) І.І. І.І. Волков
Провідний редактор-перекладач В. П.
В. П. Гаврилова
Заступник директора
Інституту електрозварювання
Інституту
Є. О.
імені Є. О. Патона НАН України,
України,
України, д.т.н.,
академік НАН України, проф.
д.т.н., проф. Л. М.
Л. М. Лобанов
Заступник завідувача
Заступник завідувача лабораторії
зварювання в будівництві О. Г.
О. Г. Синєок
Завідувач групи
лабораторії зварювання в будівництві В. Д.
В. Д. Рябоконь
науковий співробітник
Молодший науковий співробітник
лабораторії зварювання в будівництві А. М.
А. М. Герасименко
127
127

ДСТУ 9054-2020 Конструкції Автодор. Мостів Сталеві. Технічні Вимоги До Виготовлення

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

ДСТУ 9054-2020 Конструкції Автодор. Мостів Сталеві. Технічні Вимоги До Виготовлення

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ

КОНСТРУКЦІЇ СТАЛЕВІ АВТОДОРОЖНІХ МОСТІВ.

(Проект, перша редакція)

3. Цей стандарт розроблено

12 Захист СКМ від корозії

(обов'язковий) Конструктивні вимоги до зварних

1.2 У стандарті встановлено вимоги до виготовлення СКМ

мостів, щоб забезпечити виконання ними

Примітка. Стандарт можна застосовувати й до СКМ,

СКМ, які виготовляють зі сталі з

1.5 Цей стандарт не охоплює виготовлення сталевих конструкцій

гофрованих сталевих труб,

1.6 Цей стандарт у разі добровільного застосування є доказом

Підтвердження відповідності виробів встановленим вимогам

У цьому стандарті наведено посилання на такі національні

ДСТУ 2293:2014 Охорона

ДСТУ 2651:2005/ГОСТ 380-2005 Сталь вуглецева звичайної

ДСТУ 3159-95 Ресурсозбереження.

ДСТУ 3184-95 Дріб сталевий та чавунний технічний.

ДСТУ 4179-2003 Рулетки вимірювальні металеві.

ДСТУ4747:2007/ГОСТ 103-2006 (EN

7234:2011 Дизайн і ергономіка.

ДСТУ 7237:2011 Система

ДСТУ 7238:2011 Система стандартів безпеки праці.

ДСТУ 7239:2011 Система стандартів безпеки праці.

захисту. Загальні вимоги та класифікація

ДСТУ 7809:2015 Прокат сортовий,

ДСТУ 8539:2015 Прокат для будівельних сталевих конструкцій.

ДСТУ 8540:2015 Прокат листовий гарячекатаний.

ДСТУ 8803:2018 Прокат товстолистовий з вуглецевої сталі

ДСТУ 8817:2018 Прокат конструкційний з нелегованої

ДСТУ 8818:2018 Прокат листовий.

ДСТУ Б А.2.4-43:2009 СПДБ.

ДСТУ-Н Б А.2.4-44:2013 Настанова з розроблення проектної

ДСТУ-Н Б А.3.1-21:2013 Настанова з виконання монтажних

ДСТУ Б В.2.6-193:2013 Захист металевих конструкцій від корозії.

ДСТУ 3910-99 (ГОСТ 17.9.1.1-99,

ДСТУ ГОСТ 22235:2015 (ГОСТ 22235-2010,

ДСТУ ГОСТ 22353:2008

ДСТУ ГОСТ 22354:2008

ДСТУ ГОСТ 22355:2008 (ГОСТ 22355-77,

постачання конструкційних сталей з підвищеною тривкістю

дрібнозернистих сталей для конструкцій.

газі, газове зварювання,

І50 898-1:2015 (ISO

І5О 3834-2:2008 (ISO

І5О 9001:2015 (ISO

ДСТУ І5О 12944-4:2019

ДСТУ І5О 12944-5:2019

ДСТУ І8О 13918:2014

1. Настанови щодо дугового зварювання

стандартів, на які є посилання в цьому стандарті,

3.1 автоматичне дугове зварювання

3.2 дводугове зварювання

3.3 механізоване дугове зварювання

3.4 відправний монтажний елемент

3.5 відправна марка

3.6 ручне дугове зварювання

3.10 прогонова споруда

3.11 сталь низьколегована

4.1 У цьому стандарті передбачено,

використовують лише на визначених ділянках

впливає на втомну довговічність.

4.2 Під час виготовлення СКМ підприємство має забезпечити