You are on page 1of 40

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ВАНТАЖІ НЕБЕЗПЕЧНІ
Класифікація
БЗ № 8-2008/466

ДСТУ 4500-3:2008

Видання офіційне

Київ
ДЄРЖСПОЖИ ВСТАНДАРТ УКРАЇНИ
Д С ТУ 4500-3:2008

ПЕРЕДМОВА

1 РОЗРОБЛЕНО: Українське вантажне бюро Науково-дослідного проектно-конструкторського інституту


морського флоту України (УВБ УкрНДІМФ)
РОЗРОБНИКИ: Ю. Гержод; І. Гордєєв; С. Казарська (науковий керівник); В, Казарська; Г. Калугін;
Ю. Канашєпський; О. Лескік; В. Саренко; 3. Стаурська
2 ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від 4 серпня 2008 р. № 270;
згідно з наказом Держспоживстандарту України від ЗО грудня 2009 р. № 492 чинність встановлено
3 2010-04-01

3 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ (зі скасуванням в Україні ГОСТ 19433-88 у частині класифікації)

Право власності на цей д окум ент належ ить державі.


Відтворювати, тиражувати та розповсюджувати його повністю чи частково
на будь-яких носіях інф ормації без офіційного дозволу Д ержспоживстандарту України заборонено.
Стосовно врегулювання прав власності треба звертатися до Держспоживстандарту України

Держспоживстандарт України ,2010

II
Д СТУ 4500-3:2008

З М ІС Т

с.
1 Сфера застосування................................................................................................................................................1
2 Нормативні посил ання............................................................................................................................................ 2
3 Терміни та визначення п о н я т ь ..............................................................................................................................2
4 Познаки та тлум ачення........................................................................................................................................... 2
5 Загальні в и м о ги .........................................................................................................................................................2
6 Показники та критерії класифікації
6.1 Показники та критерії класифікації небезпечних вантажів класу 1 .....................................................7
6.2 Показники та критерії класифікації небезпечних вантажів класу 2 .....................................................8
6.3 Показники та критерії класифікації небезпечних вантажів класу 3 .....................................................9
6.4 Показники та критерії класифікації небезпечних вантажів підкласу 4 .1 ...........................................11
6.5 Показники та критерії класифікації небезпечних вантажів підкласу 4 .2 ......................................... 12
6.6 Показники та критерії класифікації небезпечних вантажів підкласу 4 .3 ......................................... 13
6.7 Показники та критерії класифікації небезпечних вантажів підкласу 5 .1 ......................................... 14
6.8 Показники та критерії класифікації небезпечних вантажів підкласу 5 .2 ......................................... 14
6.9 Показники та критерії класифікації небезпечних вантажів підкласу 6 .1 ......................................... 15
6.10 Показники та критерії класифікації небезпечних вантажів підкласу 6 .2 ....................................... 18
6.11 Показники та критерії класифікації небезпечних вантажів класу 7 ................................................ 18
6.12 Показники та критерії класифікації небезпечних вантажів класу 8 ................................................ 19
6.13 Показники та критерії класифікації небезпечних вантажів класу 9 ................................................ 20
Додаток А Класифікаційні таблиці небезпечних ва н таж ів............................................................................. 22
Додаток Б Схеми класифікування р е чо вин........................................................................................................ 33
Додаток В Бібліограф ія........................................................................................................................................... 36

II!
ДСТУ 4500-3:2008
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ВАНТАЖІ НЕБЕЗПЕЧНІ
Класифікація

ГРУЗЫ ОПАСНЫЕ
Классификация

DANGEROUS GOODS
Classification

Чинний від 2 0 1 0 -0 4 -0 1

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
1.1 Цей стандарт установлює систему класифікації небезпечних вантажів, а також показники та
критерії для речовин (охоплюючи суміші та розчини), матеріалів і виробів визначених як небезпечні
вантажі.
1.2 Стандарт не поширюється на небезпечні вантажі, які транспортують:
— наливом морськими та річковими суднами;
— трубопровідним транспортом;
— по території підприємств, установ та організацій, де ці вантажі виробляють, готують до
відправлення, використовують або піддають захоронению.
1.3 Положення цього стандарту мають застосовувати суб’єкти підприємницької діяльності неза­
лежно від форм власності та видів їх діяльності, які:
— класифікують небезпечні вантажі;
— розробляють карту небезпечного чинника та нормативну документацію на продукцію, що
відноситься до небезпечних вантажів;
— заповнюють паспорт безпечності речовини (матеріалу) згідно з ГОСТ 30333;
— розробляють документацію, що регламентує транспортування небезпечних вантажів і будь-які
операції, пов’язані з транспортним процесом;
— є учасниками транспортування небезпечних вантажів та будь-яких операцій, пов’язаних із ним,
а також суб ’єкти, які виконують роботи зі стандартизації.
1.4 Вимоги цього стандарту є обов’язковою складовою частиною вимог нормативної документації
на продукцію, що відноситься до небезпечних вантажів, до паспорта безпечності речовини (матеріалу)
або карти даних небезпечного чинника та іншої документації, що регламентує їх транспортування
в частині, яка стосується встановлення й зазначання класиф ікації небезпечних вантажів.
1.5 Вимоги, подані у цьому стандарті, цілком відповідають вимогам, установленим у м іжнарод­
них документах із транспортування небезпечних вантажів [3— 13].

В идання о ф іц ійне

1
Д С ТУ 4500-3:2008

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:
ДСТУ 4500-1:2008 Вантажі небезпечні. Терміни та визначення понять
ДСТУ 4500-2:1>Ідентифікація небезпечних вантажів. Загальні положення
ДСТУ 4500-4:2006 Вантажі небезпечні. Методи випробовувань
ДСТУ ISO 3 166-1-2000 Коди назв країн світу
ГОСТ 12.1.044-89 (ИСО 4589-84) ССБТ. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номен­
клатура показателей и методы их определения (ССБП. Пожежовибухонебезпечність речовин і матері­
алів. Номенклатура показників і методи їх визначання)
ГОСТ 30333-95 Паспорт безопасности вещества (материала). Основные положения. Информация
по обеспечению безопасности при производстве, применении, хранении, транспортировании, утили­
зации (Паспорт безпечності речовини (матеріалу). Основні положення. Інформація щодо убезпечення
під час виробництва, застосування, зберігання, транспортування, утилізації).

3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ


У цьому стандарті вжито терміни, які наведено в ДС ТУ 4500-1.

4 ПОЗНАКИ ТА ТЛУМАЧЕННЯ
Познаки та тлумачення, використані у стандарті, наведено в таблиці 1.
Таблиця 1

Познаки Тлумачення

В Токсичність у разі введення всередину через рот (пероральна токсичність)

ВВ Вибуховий виріб

ВР Вибухова речовина

1 Інгаляційна токсичність

к Дермальна токсичність

КЕ ООН Комітет експертів із перевезення небезпечних вантажів і погодженої на глобальному


рівні системи класифікації й маркування хімічних речовин Економічної й Соціальної Ради
ООН

ЛДбо Середня смертельна (летальна) доза

ЛЗР Легкозаймиста рідина

ЛЗТ Легкозаймиста тверда речовина

лк50 Середня смертельна (летальна) концентрація

ПР Піротехнічна речовина

5 ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ
5.1 До небезпечних вантажів належать речовини (суміші речовин, розчини), матеріали, вироби,
а також відходи виробництва чи інш ої діяльності, що відповідають класифікаційним показникам, кри­
теріям або ознакам, визначеним у цьому стандарті, та внаслідок притаманних їм властивостям і за
наявності певних чинників можуть стати причиною уш кодження довкілля, завдати м атеріальних
збитків, призвести до загибелі, травмування, отруєння, захворювання людей та тварин.

11 На розгляді.

2
Д С ТУ 4500-3:2008

5.2 Небезпечні вантажі, призначені для транспортування, необхідно відповідним чином покласи-
фікувати та ідентифікувати.
5.2.1 Класифікують небезпечні вантажі (відносять до класу, підкласу, категорії та групи) залеж­
но від виду та ступеня їхньої потенційної небезпеки за встановленими у розділі 6 показниками і кри­
теріями.
5.2.2 Небезпечні речовини, які найчастіше підлягають транспортуванню, покласифіковані та іден­
тифіковані Комітетом експертів із перевезення небезпечних вантажів і погоджені на глобальному рівні
системи класифікації й маркування хімічних речовин Економічної й Соціальної Ради ООН (КЕ ООН) та
внесені до переліку небезпечних вантажів [3].
5.2.3 Небезпечні вантажі, які не визначено за конкретними назвами в переліку небезпечних ван­
тажів КЕ ООН [3], треба класиф ікувати згідно з показниками й критеріями, встановленими в цьому
стандарті. Ідентифікацію таких вантажів виконують згідно з ДСТУ 4500-2.
5.4 Установлено такі класи небезпечних вантажів:
— Клас 1 — Вибухові речовини та вироби
— Клас 2 — Гази
— Клас 3 — Легкозаймисті рідини
— Клас 4 — Легкозаймисті тверді речовини; речовини, здатні до самозаймання; речовини, що ви­
діляють займисті гази внаслідок взаємодії з водою
— Клас 5 — Окиснювальні речовини та органічні пероксиди
— Клас 6 — Токсичні речовини та інфекційні речовини
— Клас 7 — Радіоактивні матеріали
— Клас 8 — Корозійні (їдкі) речовини
— Клас 9 — Інші небезпечні речовини і вироби.
5.5 Ряд класів небезпечних вантажів поділено на підкласи, які наведено в таблиці 2.
Т аблиця 2

Клас Підклас Назва підкласу

1 1.1 Речовини та вироби, яким властива небезпека вибуху масою

1.2 Речовини та вироби, яким властива небезпека розкидання, але які не створюють небезпеку
вибуху масою

1.3 Речовини та вироби, яким властива небезпека загоряння, а також незначна небезпека
вибуху, або незначна небезпека розкидання, або те та інше, але не властива небезпека
вибуху масою

1.4 Речовини та вироби, які не становлять значної небезпеки

1.5 Речовини дуже низької чутливості, яким властива небезпека вибуху масою

1.6 Вироби надзвичайно низької чутливості, яким невластива небезпека вибуху масою

2 2.1 Займисті гази

2.2 Незаймисті нетоксичні гази

2.3 Токсичні гази

3 На підкласи не поділяють

4 4.1 Легкозаймисті тверді речовини

4.2 Речовини, здатні до самозаймання

4.3 Речовини, які виділяють займисті гази внаслідок взаємодії з водою

З
Д С ТУ 4500-3:2008

К ін е ц ь т а б л и ц і 2

Клас Підклас Назва підкласу

5 5.1 Окиснювальні речовини

5.2 Органічні пероксиди

6 6.1 Токсичні речовини

6.2 Інфекційні речовини

7 На підкласи не поділяють

8 На підкласи не поділяють

9 На підкласи не поділяють

П рим ітка. Нумерація класів і підкласів не вказує на ступінь небезпеки вантажу.

5.6 Небезпечним вантажам, залежно від властивостей, можуть бути характерні одна або кілька
видів небезпеки.
5.7 Небезпечні вантажі, яким характерний тільки один вид небезпеки, клас (підклас) визначають
за цим видом небезпеки. Такі небезпечні вантажі (крім тих, що віднесені до класу 1 і підкласу 6.2)
відносять до категорії «без додаткових видів небезпеки» (див. додаток А).
5.7.1 Категорію небезпечних вантажів класу 1 та підкласу 6.2 визначають відповідно до вимог
розділу 6.
5.7.2 Групу небезпечних вантажів (крім тих, що належать до класу 1) визначають відповідно до
вимог, визначених у розділі 6.
Для небезпечних вантажів класу 1 групу не визначають.
5.8 Небезпечним вантажам, яким характерні кілька видів небезпеки, визначають основний вид
небезпеки (тобто клас (підклас)) та додатковий (-і) вид (-и) небезпеки (тобто категорію) відповідно до
пріоритету небезпечних властивостей (пріоритет небезпеки), установленого в таблиці 3.
Примітка. Щоб визначити клас (підклас), згідно з таблицею 3, треба мати інформацію щодо кожного виду та ступеня небезпеки,
визначені за показниками й критеріями розділу 6. На токсичні речовини треба також мати інформацію щодо шляхів впливу, а на
корозійні — щодо агрегатного стану речовини.
Приклади користування таблицею 3 наведено в 5.8.4.

5.8.1 Клас (підклас), який визначено на перетині відповідного рядка та колонки таблиці, є основ­
ним видом небезпеки, а інший клас (підклас) — додатковим видом небезпеки.
5.8.2 Групу призначають за найбільшим ступенем небезпеки (групою паковання), яку використо­
вували під час визначання основного виду небезпеки.
5.8.3 Для наведених нижче небезпечних вантажів пріоритет небезпеки не визначають, оскільки
властиві їм основні види небезпеки завжди мають пріоритет. Це:
— речовини та вироби класу 1;
— гази класу 2;
— рідкі десенсибілізовані вибухові речовини класу 3;
— самореактивні речовини і тверді десенсибілізовані вибухові речовини підкласу 4.1;
— пірофорні речовини підкласу 4.2;
— речовини підкласу 5.2;
— сильнотоксичні (через їхню інгаляційну токсичність) речовини підкласу 6.1;
— речовини підкласу 6.2;
— радіоактивні матеріали класу 7 (за винятком радіоактивних матеріалів у звільнених пакованиях).
5.8.4 Приклади користування таблицею 3 (установлення основного й додаткового виду, а також
ступеня небезпеки).

4
Д С ТУ 4500-3:2008

Приклад 1
Речовина: амін, рідина. Відноситься до класу 3, ступінь небезпеки середній (група пако­
вания II), а також до класу 8, ступінь небезпеки високий (група пакования І).
На перетині рядка З II із колонкою 8 І рідина визначають основний вид небезпеки вантажу, у
цьому випадку отримали 8.
Висновок. Амін відносять до класу 8, а клас 3 є додаї ковим видом небезпеки.
Ступінь небезпеки (групу паковання) для небезпечного вантажу встановлюють найвищий з на­
ведених вище (середній, високий), у цьому випадку — високий (група паковання І).
Приклад 2
Суміш містить такі компоненти:
— легкозаймиста рідина, що відноситься до класу 3, ступінь небезпеки низький (група па­
ковання III);
— токсична рідина, що відноситься до підкласу 6.1, ступінь небезпеки середній (група па­
ковання II);
— корозійна рідина, що відноситься до класу 8, ступінь небезпеки високий (група паковання І).
Перший етап. На перетині рядка З III із колонкою 6.1 II визначають пріоритетний вид небезпеки
перших двох компонентів суміші, у цьому випадку — 6.1. Для цих компонентів ступінь небезпеки
встановлюють як найвищий з двох (групи паковання III і II), у цьому випадку — середній (група
паковання II).
Другий етап. На перетині рядка 6.1 II із колонкою 8 І рідина визначають основний вид небез­
пеки суміші в цілому, у цьом у випадку — 8.
Ступінь небезпеки сум іш і в цілому встановлю ють як найвищий з д вох (групи паковання І
і II), у цьому випадку — високий (група паковання І).
Висновок. Суміш треба віднести до класу 8, додаткові види небезпеки — класу 3 і підкла­
су 6.1. Ступінь небезпеки високий (група паковання І).
5.9 За встановленим класом (підкласом), категорією і групою визначають класифікаційний шифр
вантажу, який позначають арабськими літерами. Наприклад, для незаймистого нетоксичного скрапле­
ного газу встановлюють класиф ікаційний шифр — 2112 (де 21 — підклас, до якого відносять небез­
печний вантаж; 1 — номер категорії (див. таблицю А .2 додатка А); 2 — група відповідно до 6.2.7).
5.10 Відходи, що відповідають показникам і критеріям, наведеним у цьому стандарті, треба відно­
сити до одного з класів (підкласів) небезпечних вантажів. їм призначають кодовий номер, який наве­
дено в підрозділах 6.1— 6.13.
5.10.1 Відходи, що містять тільки один небезпечний компонент, треба розглядати як небезпечний
вантаж. Якщо концентрація цього компонента така, що відходи є небезпечні внаслідок його властиво­
стей, то їх треба класифікувати за показниками та критеріями того класу (підкласу), який встановле­
ний для цього компонента.
5.10.2 Відходи, що м істять два або більш е небезпечних компоненти, відносять до того класу
(підкласу), який найбільше відповідає їхнім характеристикам і властивостям. Класифікують так:
1) спочатку визначають фізичні, хімічні характеристики та інші властивості відходів вимірюванням
або розрахунками, а потім класифікують за показниками та критеріями відповідного(-их) класу(-ів).
Якщо визначити характеристику і властивості відходів неможливо, то їх класифікують за компо­
нентом, що становить переважну небезпеку та визначає властивості відходів;
2) щоб визначити переважну небезпеку, потрібно враховувати таке:
а) якщ о декілька компонентів відходів належать до одного й того самого класу (підкласу) та
відходи становлять небезпеку, властиву компонентам, то їх треба відносити до цього самого
класу (підкласу); або
б) якщо компоненти належать до різних класів (підкласів), то клас (підклас) відходів визнача­
ють, виходячи з пріоритету небезпечних властивостей (відповідно до таблиці 3).
5.11 Класифікація небезпечного вантажу, встановлена відповідно до вимог цього стандарту, по­
винна бути зазначена в нормативному документі на продукцію, а також у паспорті безпеки речовини
(матеріалу) або на карті даних небезпечного чинника, а вантаж має бути внесений компетентним ор­
ганом з перевезення небезпечних вантажів (далі — Компетентним органом) д о переліку небезпечних
вантажів.
5
Таблиця 3 — Пріоритет небезпечних властивостей

* Пріоритет визначають для всіх речовин підкласу 4.1, крім самореактивних речовин і твердих десенсибілізованих вибухових речовин, а також для всіх речовин класу 3, крім
рідких десенсибілізованих вибухових речовин.
** Для пестицидів встановлюють підклас 6.1.
Примітка 1. У таблиці 3 використано такі скорочення: І — інгаляційна токсичність; Д — дермальна токсичність; В — пероральна токсичність.
Примітка 2. Знак «-» означає неможливе сполучення.
Д С ТУ 4500-3:2008

Якщо клас небезпечного вантажу встановлює Компетентний орган, то в нормативному документі


на продукцію поряд з класом також зазначають код країни (згідно з ДСТУ ISO 3166-1), де встановлено
класифікацію.

6 ПОКАЗНИКИ ТА КРИТЕРІЇ КЛАСИФІКАЦІЇ


6.1 Показники та критерії класифікації небезпечних вантажів класу 1
6.1.1 До небезпечних вантажів класу 1 відносять:
— вибухові речовини (ВР), тобто речовини (тверді або рідкі) чи суміші речовин, здатні до
хім ічної реакції з виділенням газів такої температури, тиску та швидкості, що призводить до пошко­
дження навколишніх предметів;
— піротехнічні речовини (ПР), тобто речовини (тверді або рідкі) чи суміші речовин, призначені
для утворювання зовнішніх ефектів (теплових, світлових, звукових, димових або їхнього поєднання)
у результаті екзотермічних хімічних реакцій, що самопідтримуються й протікають без детонації;
— вибухові вироби (ВВ), тобто вироби, що містять одну чи кілька вибухових або піротехнічних
речовин.
П рим ітка. Піротехнічні речовини, навіть якщо вони не виділяють газів, відносять до небезпечних вантажів класу 1.

6.1.2 До небезпечних вантажів класу 1 не відносять:


— речовини, що самі по собі не є вибуховими, але можуть утворювати вибухонебезпечне се­
редовищ е з газу, пари чи пилу;
— вироби (пристрої), що містять вибухові речовини в такій кількості або з такими характери­
стиками, що їхнє ненавмисне чи випадкове запалення або ініціювання під час транспортування ніяк
не проявляється назовні (пристрою) у вигляді вогню, диму, нагрівання або сильного звуку.
6.1.3 Залежно від виду небезпеки небезпечні вантажі класу 1 відносять до одного з таких
підкласів:
— підклас 1.1 — речовини та вироби, яким властива небезпека вибуху масою;
— підклас 1.2 — речовини та вироби, яким властива небезпека розкидання та суттєвого пош ко­
дження навколишніх предметів, але не створюють небезпеки вибуху масою. Вибух окремого пакован­
ня (виробу, частини паковання) може призвести до істотного пошкодження навколиш ніх предметів,
ініціювати вибух інших паю вань;
— підклас 1.3 — речовини та вироби, яким властива небезпека загоряння й виділення значної
кількості тепла під час горіння, а також незначна небезпека вибуху або розкидання або те і інше, але
не властива небезпека вибуху масою. Речовини та вироби цього підкласу можуть виділяти значну
кількість променистого тепла або, загоряючись одне за одним, супроводжуватись незначним вибухо­
вим ефектом або розкиданням, або тим та іншим;
— підклас 1.4 — речовини та вироби, які становлять незначну небезпеку у разі їхнього займання
або ініцію вання під час транспортування. Результати д ії таких речовин і виробів виявляються, в ос­
новному, всередині паковання (викиду осколків значних розмірів або на велику відстань не відбуваєть­
ся). Зовнішня пожежа не повинна бути причиною миттєвого вибуху майже всього вмісту паковання;
— підклас 1.5 — речовини, яким властива небезпека вибуху масою, але мають настільки низьку
чутливість, що за звичайних умов транспортування існує дуже мала ймовірність їхнього ініцію вання
або переходу від горіння до детонації. Імовірність переходу від горіння до детонації зростає під час
транспортування таких речовин у великих кількостях, наприклад, під час перевезення на морському
судні;
— підклас 1.6 — вироби, які містять тільки малочутливі до детонації речовини, не здатні до ви­
буху масою, та характеризуються незначною ймовірністю випадкового ініціювання або поширювання
вибуху. Небезпека, характерна для виробів підкласу 1.6, обмежується вибухом одного виробу.
6.1.4 Для небезпечних вантажів класу 1, залежно від їхніх властивостей та можливості сум існо­
го перевезення з іншими небезпечними вантажами класу 1, встановлено тринадцять груп сумісності,
наведених у таблиці А.1 додатка А.
Категорію небезпечних вантажів класу 1 визначають за їхньою групою сумісності.
6.1.4.1 Будь-яка вибухова речовина або виріб, упаковані в певну тару, можуть бути віднесені
тільки до однієї групи сумісності.

7
Д С ТУ 4500-3:2008

6.1.4.2 Вибухові речовини та вироби підкласу 1.4 відносять до групи сумісності S, якщо вони
упаковані або сконструйовані так, що будь-які небезпечні ефекти, які виникають у результаті випад­
кового спрацьовування, обмежуються пакованням. У разі уш кодження паковання внаслідок пожежі
весь ефект вибуху або розкидання обмежений і не перешкоджає гасінню пожежі або вживанню інших
аварійних заходів у безпосередній близькості від вантажних одиниць.
6.1.5 Класифікацію вибухових речовин та виробів виконує тільки Компетентний орган.
Дозвіл на транспортування небезпечних вантажів класу і можна отримати тільки після підтвер­
дження їхньої класифікації Компетентним органом.
6.1.6 Відходам, які належать д о класу 1, треба призначати кодовий номер — Н 1.
6.1.7 Класиф ікацію небезпечних вантажів класу 1 подано у таблиці А.1 додатка А.
6.2 Показники та критерії класифікації небезпечних вантажів класу 2
6.2.1 Д о небезпечних вантажів класу 2 належать:
— гази, тобто речовини чи суміші речовин, які за температури 50 °С мають тиск пари понад 300 кПа
або цілком газоподібні за температури 20 °С і за нормального тиску 101,3 кПа;
— вироби, які містять гази (зокрема аерозольні розпилювачі).
6.2.2 Залежно від основного виду небезпеки небезпечні вантажі класу 2 відносять до таких під­
класів:
— підклас 2.1 (займисті гази) — гази, які за температури 20 °С і нормального тиску 101,3 кПа
є займ истими в суміші з повітрям у разі їхньої концентрації не більш е ніж 13 % (за об’ємом) або які
мають діапазон концентраційних меж займання в суміші з повітрям не менше 12 % незалежно від зна­
чення нижньої концентраційної межі займання;
— підклас 2.2 (незаймисті нетоксичні гази) — гази, які перевозять за температури 20 °С та тиску
не нижче 280 кПа або в охолодженому скрапленому стані; гази, які є задушливими (розріджують або
заміщ ають кисень у повітрі) або окисниками (спричиняють займання або підтримують горіння інш их
м атеріалів у більшій мірі ніж повітря) або ті, які не долучено до інш их підкласів;
— підклас 2.3 (токсичні гази) — гази, значення середньої смертельної (летальної) концентрації

(ЛК50) яких не більше 5000 м г/м 3(ЛК60 < 5000 частин на мільйон*), а також гази, які є настільки
22,4
токсичні або їдкі, що становлять небезпеку для здоров’я людей. Гази, які мають корозійні властивості,
повинні бути віднесені до підкласу 2.3 із зазначанням для них додаткової небезпеки класу 8.
П рим ітка. Високотоксичним и є гази, зн аче нн я Л К 50 яких не перевищ ує (ЛК50 < 200 частин на мільйон).

Методи експериментального й розрахункового визначання займистості газів — згідно з ГОСТ


12.1.044 або ISO 10156 [1].
6.2.3 Суміші газів треба відносити до одного з трьох підкласів з урахуванням наступного:
— займ истість суміші визначаю ть за результатами випробовувань або методом розрахунку
згідно з ГОСТ 12.1.044 або ISO 10156 [1];
— окиснювальну здатність суміш і визначають за результатами випробовувань або методом роз­
рахунку згідно з ISO 10156 [1];
— середню смертельну (летальну) концентрацію (ЛК50) суміш і (її токсичність) визначаю ть за
результатами випробовувань або методом розрахунку за формулою:

‘50 токсичної суміші — п f


Ч
м Т,

де fj — молярна частка і-го компонента (речовини) суміші;

*
У багатьох державах значення ЛК50для випарів виражають у об’ємних частинах на мільйон (ppm). Для перерахунку значень
ЛК50, наведених у об'ємних частинах на мільйон у міліграм на кубічний метр повітря, використовують таку формулу:

Л К 50 (м г/м 3) = -М — ЛК50 (ppm),


22,4
де М — молекулярна маса.

8
Д С ТУ 4500-3:2008

Т, — показник токсичності /'- го компонента (речовини) суміші (значення Т дорівнює значенню ЛК50,
/-го компонента суміші).
Необхідно зазначити додаткову небезпеку корозійної д ії суміші, якщо відомо, що суміш руйнує
шкіру чи слизові оболонки, або якщо розраховане за ф ормулою значення корозійних компонентів

суміші (ЛК50) не перевищує - У -5000 мг/м3 (ЛК50 < 5000 частин на мільйон):
22,4

■Л К 5 0 корозійної сум іш і " " n f ’ (2)


V 'сі

1=1 1 сі

де fd — молярна частка і-го компонента (речовини) суміші;


Тсі — показник токсичності корозійного /'-го компонента (речовини) суміші (значення Тсідорівню є
значенню ЛК50 і-го компонента (речовини) суміші).
Суміші, які за об’ємом містять більше 21 % кисню, треба класиф ікувати як окисники.
6.2.4 Вироби, зокрема аерозольні розпилювачі, залежно від газу, що міститься в них, треба відно­
сити до одного з трьох підкласів:
— підклас 2.1 — вироби, які містять не менше 85 % легкозаймистих компонентів (за масою) та
теплота їх згоряння не менше ніж ЗО «Дж/г;
— підклас 2.2 — вироби, які за масою містять не більш е 1 % легкозаймистих компонентів та
теплота їх згоряння менше ніж 20 кДж/г;
— підклас 2.3 — вироби, вміст яких за токсичністю або корозійною дією (за винятком витиску-
вального газу) відповідає критеріям віднесення до середнього або низького ступеня небезпеки.
Вироби, вміст яких за токсичністю або корозійною дією (за винятком витискувального газу) відпо­
відає критеріям віднесення до високого ступеня небезпеки, до перевезення допускати не можна.
Примітка 1. Легкозаймистими компонентами вважають легкозаймисті рідини, легкозаймисті тверді речовини або займисті гази
та суміші газів.
Примітка 2. Гази, віднесені до підкласу 2.3, заборонено використовувати в аерозольному розпилювачі як витискувальний газ.

6.2.5 Основний вид небезпеки (тобто підклас) газів, які характеризують кількома видами небез­
пеки, визначають з урахуванням такого пріоритету небезпеки:
— підклас 2.3 має пріоритет над усіма іншими підкласами;
— підклас 2.1 має пріоритет над підкласом 2.2.
6.2.6 Небезпечні вантажі класу 2 відносять до категорії, визначеної у таблицях А .2— А.4 додат­
ка А, відповідно до додаткового(-их) виду(-ів) небезпеки.
6.2.7 Групу для небезпечних вантажів класу 2 визначають залежно від фізичних властивостей та
агрегатного стану газу:
— група 1 — стиснені гази, тобто гази, що повністю газоподібні за температури мінус 50 °С. До
цієї групи належать гази з критичною температурою не вище мінус 50 °С;
— група 2 — скраплені гази, тобто гази, що є частково рідкими за температури не нижче мінус
50 °С. До цієї групи належать скраплені гази високого тиску (гази з критичною температурою не ниж­
че мінус 50 °С, але не вище 65 °С) та скраплені гази низького тиску (гази з критичною температурою
вище 65 °С);
— група 3 — охолоджені скраплені гази, тобто гази, що є частково рідкими за температури
вище мінус 50 °С;
— група 4 — гази, розчинені під тиском, тобто гази, розчинені в рідкому розчиннику;
— група 5 — гази в аерозольних розпилювачах та малих посудинах, місткістю не менше ніж
1000 см3, які перебувають під тиском не вище 1 МПа;
— група 6 — інші вироби, що містять газ під тиском;
— група 7 — гази не під тиском (зразки).
6.2.8 Класифікацію небезпечних вантажів класу 2 подано у таблицях А.2— А.4 додатка А.
6.3 Показники та критерії класифікації небезпечних вантажів класу З
6.3.1 До небезпечних вантажів класу 3 відносять:
— легкозаймисті рідини (ЛЗР), тобто рідини, суміші рідин, розчини чи суспензії (наприклад,

9
Д С ТУ 4500-3:2008

фарба, оліфа, лак тощо), які мають температуру спалаху не вище 61 °С у закритому тиглі або не вище
66 °С у відкритому тиглі;
— рідкі десенсибілізовані вибухові речовини, тобто вибухові речовини, які для стримування
їхніх вибухових властивостей розчинені у воді чи інших рідких речовинах, або речовини у вигляді сус­
пензії. Ці вантажі ідентифікують номерами ООН 1204, 2059, 3064, 3343, 3357 і 3379;
— рідини, що підлягають перевезенню за температури не нижчої температури їхнього спалаху,
а також речовини, що підлягають перевезенню або які перевозять у рідкому стані за підвищ еної тем­
ператури та які вид іл яю ть за йм исті випари за те м пе р а тур и , яка не перевищ ує м акси м а л ьн у
температуру під час перевезення. Ці вантажі ідентифікують номером ООН 3256.
6.3.2 До небезпечних вантажів класу 3 не відносять:
а) легкозаймисті рідини, які мають температуру спалаху вище 35 °С і не підтримують горіння,
тобто ті, які пройшли відповідне випробовування на горіння, та температура займання яких не менше
ніж 100 °С, або якщо вони є водними розчинами, що містять понад 90 % води (за масою);
б) в’язкі нетоксичні некорозійні розчини та однорідні суміші, які мають температуру спалаху
не нижче 23 °С, але не вище 61 °С, містять не більше 20 % нітроцелюлози (із масовою часткою азо­
ту не більше 12,6 % на суху масу нітроцелюлози) та транспортують у вантажних одиницях місткістю
менше 450 л, якщо випробовування проводять згідно з ДСТУ 4500-4:
— висота шару відокремленого розчинника становить менше 3 % від загальної висоти зразка;
— час витікання з посудини з діаметром отвору 6 мм не менше 60 с або 40 с, якщо речовина
містить не більше ніж 60 % речовин класу 3.
Суміші речовин, які мають температуру спалаху не вище 23 °С і містять більше 55 % нітроце­
люлози (незалежно від вмісту азоту) або містять нітроцелюлозу з вмістом азоту понад 12,6 % (на
суху масу речовини) треба відносити до класу 1 (номери ООН 0342, 0343) або підкласу 4.1 (номери
ООН 2556, 2557, 2558).
6.3.3 Залежно від виду(-ів) додаткової небезпеки небезпечні вантажі класу 3 відносять до кате­
горій, наведених у таблиці А.5 додатка А.
6.3.4 Групу для небезпечних вантажів класу 3 визначають залежно від ступеня небезпеки та
вимог до їхнього паковання, за показниками і критеріями, наведеними в таблиці 4.
Таблиця 4

Показник
Ступінь небезпеки Група
Група
вантажу паковання Температура спалаху, °С Температура початку кипіння, °С

1 Високий І <35

2 Середній II <23 > 35

3 Низький III > 2 3 — <61 >35

6.3.4.1 В’язким речовинам, таким як фарби, емалі, лаки, оліфи, клеї й політури, які мають тем пе­
ратуру спалаху не вище 23 °С, призначаю ть низький ступінь небезпеки (групу паковання III):
а) якщо під час випробовування згідно з розділом 4 ДСТУ 4500-4 відшаровується менш е 3 %
чистого розчинника;
б) суміш або будь-який розчинник, який відшарувався, не відповідає критеріям, визначеним для
підкласу 6.1 або класу 8.
в) в’язкість і температура спалаху відповідають значенням, наведеним у таблиці 5.
6.3.4.2 Методи експериментального і розрахункового визначання температури спалаху — згідно
з ГОСТ 12.1.044.
Метод експерим ентального визначання відшаровування розчинника в’язких речовин — згідно
з ДСТУ 4500-4.
6.3.4.3 Десенсибілізованим вибуховим речовинам і речовинам, що перевозять або підлягаю ть
перевезенню за підвищ еної температури, ступінь небезпеки (група паковання) визначена КЕ ООН
у переліку небезпечних вантажів [3].

10
ДС ТУ 4500-3:2008

Таблиця 5
Кінематична в’язкість, v Темпе­ Відносить д о класу 3 десенсибілізованих
(екстрапольована) Тривалість Діаметр
ратура вибухових речовин, які не визначено конкретними
(швидкість зсуву близька витікання, t, отвору
спалаху,
до нульової) за темпе­ с лійки, мм назвами в переліку небезпечних вантажів КЕ
“С
ратури 23 °С, мм2/с ООН [3], тільки Компетентний орган.
20 < v < 80 20 < f < 60 4 > 17 6.3.5 Відходам , які належать до класу З,
треба призначати кодовий номер — НЗ.
20 < v < 135 60 < t < 100 4 > 10
6.3.6 Класиф ікацію небезпечних вантажів
135 < v < 2 2 0 20 < / < 32 6 > 5 класу 3 подано у таблиці А .5 додатка А.

220 < v < 300 32 < t < 44 6 > -1 6.4 Показники та критерії класифікації не­
безпечних вантажів підкласу 4.1
300 < v < 700 4 4 < t< 100 6 > -5
6.4.1 До небезпечних вантажів підкласу 4.1
700 < v 100<f 6 <-5
відносять:
— легкозаймисті тверді речовини (ЛЗТ),
Примітка. Тривалість витікання визначають за тем ператури тобто порош коподібні, гранульовані або пасто­
23 °С із використанням стандартної посудини діаметром 4 мм та
подібні речовини, що можуть легко загорятися
6 мм згід но з ISO 2431 [2].
під короткочасним впливом джерела запалювання,
такого як запалений сірник, під час горіння яких
полум’я поширюється швидко, а також тверді речовини або вироби, здатні загорятися внаслідок тертя;
— самореактивні речовини, тобто речовини, здатні до інтенсивного екзотермічного розкладан­
ня без доступу повітря (наприклад, аліф атичні азосполуки (-C-N=N-C-); органічні азиди (-C-N3); солі
діазонію (-CN2+Z); N-нїтрозосполуки (-N -N =0); ароматичні сульфогідразиди (-SO z-NH-NH2)). Такі речо­
вини ідентифікують номерами ООН 3221— 3240.
— тверді десенсибілізовані вибухові речовини, тобто вибухові речовини, які для стримування
їхніх вибухових властивостей змочені водою чи спиртами або розбавлені інш ими речовинами, та які
можуть вибухати у разі недостатнього розбавлення. Такі речовини ідентифікують номерами ООН 1310,
1320, 1321, 1322, 1336, 1337, 1344, 1347, 1348, 1349, 1354, 1355, 1356, 1357, 1517, 1571, 2555, 2556,
2557, 2852, 2907, 3317, 3319, 3344, 3364, 3365, 3366, 3367, 3368, 3369, 3370, 3376 і 3380;
— тверді речовини, що ідентифікують номерами ООН 2956, 3241, 3242 і 3251.
6.4.1.1 Д о легкозаймистих твердих речовин підкласу 4.1 треба відносити:
— порошкоподібні, гранульовані чи пастоподібні речовини, тривалість горіння яких на виміряній
відстані зразка (100 мм) становить менше ніж 45 с, тобто швидкість горіння яких понад 2,2 мм/с;
— порошки металів чи металевих сплавів, якщо вони можуть загорятися й зона горіння поши­
рюється на всю довжину зразка (250 мм) не більш е ніж за 10 хв.
Метод експериментального визначання горіння твердих речовин, швидкості та інтенсивності го­
ріння — згідно з ДСТУ 4500-4.
Схема для віднесення до підкласу 4.1 твердих речовин, здатних легко займатися (за винятком
порошків металів), наведена на рисунку Б.1 додатка Б;
6.4.1.2 Тверді речовини і вироби, здатні загорятися під час тертя, до визначення КЕ ООН оста­
точних критеріїв, треба відносити до підкласу 4.1 за аналогією з небезпечними вантажами, наведени­
ми в переліку небезпечних вантажів КЕ ООН [3], що мають такі самі властивості (наприклад, сірники);
6.4.1.3 Відносить до підкласу 4.1 десенсибілізовані вибухові речовини і самореактивні речовини,
які не визначено конкретними назвами в переліку небезпечних вантажів КЕ ООН [3], тільки Компетент­
ний орган.
6.4.2 Залежно від виду(-ів) додаткової небезпеки небезпечні вантажі підкласу 4.1 належать до
категорій, наведених у таблиці А.6 додатка А.
6.4.3 Групу для легкозаймистих твердих речовин визначають залежно від ступеня небезпеки та
вимог до їхнього паковання на підставі результатів класиф ікаційних випробовувань і рисунка Б.1 д о ­
датка Б за такими показниками й критеріями:
а) середній ступінь небезпеки (групу паковання II) треба призначати:
1) порошкам металів і металевих сплавів, якщо поширення зони горіння на всю довжину зразка
відбувається не більше ніж за 5 хв;
11
Д СТУ 4500-3:2008

2) іншим речовинам, якщо тривалість горіння становить менше ніж 45 с і полум’я проходить
крізь зволожену зону.
б) низький ступінь небезпеки (групу паковання III) треба призначати:
1) порошкам металів і металевих сплавів, якщо поширення зони горіння на всю довжину зразка
відбувається більш е ніж за 5 х в ; але не більше ніж 10 хв;
2) іншим речовинам, якщо тривалість горіння становить менше ніж 45 с та зволожена зона
стримує поширення полум’я не менше ніж 4 хв.
6.4.3.1 Групу 3 треба призначати твердим речовинам або виробам, здатним загорятися під час тер­
тя, за аналогією з небезпечними вантажами, наведеними в переліку небезпечних вантажів КЕ ООН [3], яким
визначено низький ступінь небезпеки (групу паковання III).
6.4.3.2 Група для самореактивних речовин і десенсибілізованих вибухових речовин, допущених до
транспортування, встановлена у переліку небезпечних вантажів КЕ ООН. Д ля самореактивних речо­
вин і десенсибілізованих вибухових речовин, які не визначено конкретними назвами в переліку небез­
печних вантажів КЕ ООН [3], групу встановлює тільки Компетентний орган.
6.4.4 Відходам, які належать до підкласу 4.1, треба призначати кодовий номер — Н 4 .1 .
6.4.5 Класиф ікацію небезпечних вантажів підкласу 4.1 подано у таблиці А.6 додатка А.
6.5 Показники та критерії класифікації небезпечних вантажів підкласу 4.2
6.5.1 До небезпечних вантажів підкласу 4.2 відносять:
— пірофорні речовини, тобто речовини, охоплюючи суміші та розчини, які навіть у малих кілько­
стях займаю ться у разі контакту з повітрям протягом 5 хв;
— самонагрівні речовини, тобто речовини, охоплюючи суміші та розчини, або вироби, які у разі
контакту з повітрям без підведення енергії ззовні, здатні до самонагрівання. Ці речовини займаються
тільки у великих кількостях (кілограми) і лише через тривалий час (години або дні).
6.5.1.1 До небезпечних вантажів підкласу 4.2 на підставі результатів класиф ікаційних випробо­
вувань згідно з ДСТУ 4500-4 і рисунка Б.2 додатка Б треба відносити:
а) тверді речовини, якщ о відбувається займання зразка під час висипання його з висоти 1 м
або протягом наступних 5 хв;
б) рідини, якщо під час першого етапу випробовування протягом 5 хв відбувається займ ання
рідини або якщо за цей самий час вона спричиняє займання або обвуглювання фільтрувального па­
перу;
в) речовини та матеріали, для яких отримано позитивний результат під час випробовування
кубічного зразка з довжиною ребра:
1) 25 мм за температури 140 °С;
2) 100 мм за температури 140 °С, а також за температури 120 °С і речовину перевозять у па­
кованиях о б ’ємом понад 0,45 м3, але не більше ніж 3 м3;
3) 100 мм за температури 140 °С, а також за температури 100 °С і речовину перевозять у па­
кованиях об’ємом не більше ніж 0,45 м3;
4) 100 мм за температури 140 °С та за температури 100 °С.
6.5.1.2 Метод експериментального визначання пірофорності речовин і метод експериментального
визначання схильності речовин і матеріалів до самонагрівання та самозаймання — згідно з ДСТУ 4500-4.
Схему віднесення речовин і матеріалів до підкласу 4.2 наведено на рисунку Б.2 додатка Б.
6.5.1.3 Самореактивні речовини, за винятком типу G, випробовування яких згідно з розділом 7
ДСТУ 4500-4 дає позитивний результат, треба відносити до підкласу 4.1.
6.5.1.4 Металоорганічні сполуки треба відносити до підкласу 4.2 залежно від їхніх властивостей
відповідно до схеми класифікації, наведеної на рисунку Б.З додатка Б.
6.5.2 Речовини не відносять до небезпечних вантажів підкласу 4.2, якщо під час випробовування
кубічного зразка з довжиною ребра 100 мм отримано:
— негативний результат за температури 140 °С ;
— позитивний результат за температури 140 °С, а також негативний результат для кубічного
зразка з довжиною ребра 25 мм за температури 140 °С;
— негативний результат за температури 120 °С; речовину перевозять у лакованнях об’ємом по­
над 0,45 м3, але не більше ніж 3 м3;
12
Д СТУ 4500-3:2008

— негативний результат за температури 100 °С; речовину перевозять у пакованиях о б ’ємом не


більше ніж 0,45 м3.
6.5.3 Залежно від виду(-ів) додаткової небезпеки, небезпечні вантажі підкласу 4.2 відносять до
категорій, наведених у таблиці А.7 додатка А.
6.5.4 Групу для небезпечних вантажів підкласу 4.2 визначають залежно від ступзня небезпеки
та вимог д о їхнього паковання на підставі результатів класиф ікаційних випробовувань за такими по­
казниками та критеріями:
— високий ступінь небезпеки (групу паковання І) призначають усім пірофорним речовинам (твер­
дим і рідким);
— середній ступінь небезпеки (групу паковання II) призначають речовинам і матеріалам, що під
час випробовування кубічного зразка з довжиною ребра 25 мм за температури 140 °С протягом 24 год
самозаймаються або спостерігається підвищення температури зразка до 200 °С;
— низький ступінь небезпеки (групу паковання III) призначають речовинам і матеріалам, що під
час випробовування кубічного зразка з довжиною ребра 100 мм за температури 140 °С протягом 24 год
самозаймаються або спостерігається підвищення температури зразка понад 200 °С та якщо отрима­
но негативний результат для кубічного зразка з довжиною ребра 25 мм за температури 140 °С.
6.5.5 Відходам, які належать до підкласу 4.2, треба призначати кодовий номер — Н 4.2.
6.5.6 Класиф ікацію небезпечних вантажів підкласу 4.2 подано у таблиці А.7 додатка А.
6.6 Показники та критерії класифікації небезпечних вантажів підкласу 4.3
6.6.1 Д о небезпечних вантажів підкласу 4.3 відносять речовини, які, взаємодіючи з водою, м о­
жуть виділяти займисті гази, здатні утворю вати з повітрям вибухові суміші. Такі суміші легко займа­
ються від будь-яких звичайних джерел запалювання, наприклад, від відкритого вогню, іскор слюсар­
них інструментів та незахищених електричних ламп.
6.6.1.1 Речовини відносять до підкласу 4.3, якщо на будь-якій стадії випробовування відбувається
мимовільне займання газу, який виділяється, або відбувається виділення займистого газу зі ш видкі­
стю понад 1 л на кілограм речовини за годину.
6.6.1.2 Метод експериментального визначання інтенсивності газовиділення під час взаємодії
з водою рідин і твердих речовин — згідно з ДС ТУ 4500-4.
6.6.1.3 Металоорганічні сполуки відносять до підкласу 4.3 залежно від їхніх властивостей відпо­
відно до схеми класифікації, наведеної на рисунку Б.З додатка Б.
П рим ітка. П іроф орні речовини треба від но си ти д о підкласу 4.2 незалежно від результатів, отрим аних за кл а сиф ікац ійним и
випробовуванням и, згідно з розділом 8 Д С ТУ 4500-4.

6.6.2 Залежно від виду(-ів) додаткової небезпеки небезпечні вантажі підкласу 4.3 відносять до
категорій, наведених у таблиці А.8 додатка А.
6.6.3 Групу для небезпечних вантажів підкласу 4.3 визначають залежно від ступеня небезпеки
та вимог до їхнього паковання на підставі результатів класиф ікаційних випробовувань за такими по­
казниками й критеріями:
а) високий ступінь небезпеки (групу паковання І) призначають будь-якій речовині, яка бурхливо
реагує з водою за температури навколишнього середовища з виділенням газу, здатного до самозай­
мання, або легко реагує з водою, виділяючи займистий газ зі ш видкістю не менше ніж 10 л на кіло­
грам речовини за хвилину;
б) середній ступінь небезпеки (групу паковання II) призначають будь-якій речовині, яка легко
вступає в реакцію з водою за температури навколиш нього середовищ а, виділяючи займистий газ
зі швидкістю не менше ніж 20 л на кілограм речовини за годину;
в) низький ступінь небезпеки (групу паковання III) призначають будь-якій речовині, яка повільно
реагує з водою за температури навколиш нього середовища, виділяючи займистий газ зі ш видкістю
не менше ніж 1 л на кілограм речовини за годину.
6.6.4 Відходам, які належать до підкласу 4.3, треба призначати кодовий номер — Н 4.3.
6.6.5 Класиф ікацію небезпечних вантажів підкласу 4.3 подано у таблиці А.8 додатка А.

13
ДС ТУ 4500-3:2008

6.7 Показники та критерії класифікації небезпечних вантажів підкласу 5.1


6.7.1 До небезпечних вантажів підкласу 5.1 відносять:
— тверді або рідкі речовини (охоплюючи суміші та розчини), що самі по собі не о б о в’язково
є горючі, але через виділення кисню підтримую ть горіння, спричиняю ть та(або) сприяють горінню
інших матерізлів;
— вироби, які містять вказані вище речовини.
6.7.1.1 На підставі результатів класифікаційних випробовувань за такими показниками та критері­
ями де небезпечних вантажів підкласу 5.1 відносять:
— будь-яку тверду речовину, зміш ану з целюлозою в пропорції 4:1 або 1:1 (за масою), що зай­
мається та горить або має середню тривалість горіння менше ніж середня тривалість горіння бромату
калію з целюлозою, зміш аних у пропорції 3:7 (за масою);
— будь-яку рідину, змішану з целюлозою в пропорції 1:1 (за масою), що має максимальний тиск
не нижче ніж 2070 кПа (манометричний тиск) та середню тривалість підвищ ення тиску не вище ніж
середня тривалість підвищення тиску 65-відсоткового водного розчину азотної кислоти з целюлозою,
змішаних у пропорції 1:1 (за масою).
6.7.1.2 Методи випробовувань речовин, які мають властивості окисників — згідно з ДСТУ 4500-4.
6.7.2 Залежно від виду (-ів) додаткової небезпеки небезпечні вантажі підкласу 5.1 відносять до
категорій, наведених у таблиці А.9 додатка А.
6.7.3 Групу для небезпечних вантажів підкласу 5.1 визначаю ть залежно від ступеня небезпеки
та вимог до їхнього паковання на підставі результатів класиф ікаційних випробовувань за такими по­
казниками й критеріями:
а) твердим речовинам призначають:
1) високий ступінь небезпеки (групу паковання І), якщ о тверда речовина, змішана з целюло­
зою в пропорції 4:1 або 1:1 (за масою), має середню тривалість горіння менше ніж середня три­
валість горіння бромату калію з целюлозою, змішаних у пропорції 3:2 (за масою);
2) середній ступінь небезпеки (групу паковання II), якщо тверда речовина, змішана з целюло­
зою в пропорції 4:1 або 1:1 (за масою), має середню тривалість горіння не менше ніж середня
тривалість горіння бромату калію з целюлозою, змішаних у пропорції 2:3 (за масою);
3) низький ступінь небезпеки (групу паковання III), якщо тверда речовина, змішана з целюло­
зою в пропорції 4:1 або 1:1 (за масою), має середню тривалість горіння не більше ніж середня
тривалість горіння бромату калію з целюлозою, зміш аних у пропорції 3:7 (за масою).
б) рідинам призначають:
1) високий ступінь небезпеки (групу паковання І), якщ о рідина, зміш ана з целюлозою в про­
порції 1:1 (за масою), самовільно займається або середня тривалість підвищення тиску менша
ніж середня тривалість підвищення тиску 50-відсоткового розчину хлорної кислоти з целюлозою,
зміш аних у пропорції 1:1 (за масою);
2) середній ступінь небезпеки (групу паковання II), якщ о будь-яка рідина, змішана з целю ло­
зою в пропорції 1:1 (за масою), має середню тривалість підвищення тиску не більше ніж середня
тривалість підвищення тиску 40-відсоткового водного розчину хлорату натрію з целюлозою,
зміш аних у пропорції 1:1 (за масою);
3) низький ступінь небезпеки (групу паковання III), якщ о будь-яка рідина, змішана з целю ло­
зою в пропорції 1:1 (за масою), має середню тривалість підвищення тиску менше ніж середня
тривалість підвищ ення тиску 65-відсоткового водного розчину азотної кислоти з целюлозою,
змішаних у пропорції 1:1 (за м а с о ю ).
6.7.4 Відходам, які належать до підкласу 5.1, треба призначати кодовий номер — Н 5.1.
6.7.5 Класиф ікацію небезпечних вантажів підкласу 5.1 подано у таблиці А.9 додатка А.
6.8 Показники та критерії класифікації небезпечних вантажів підкласу 5.2
6.8.1 До небезпечних вантажів підкласу 5.2 відносять органічні пероксиди, тобто такі органічні
речовини (тверді або рідкі), що мають двовалентну структуру — О— О— та які можна розглядати як
похідні пероксиду водню, у яких один чи обидва атоми водню заміщені органічними радикалами.
Органічні пероксиди є термічно нестабільними речовинами та за нормальної або підвищеної тем­
ператури можуть піддаватися екзотермічному розкладанню, яке самоприскорюється. Крім того, вони
можуть мати такі властивості:
14
Д С ТУ 4500-3:2008

— здатність розкладатися з вибухом;


— здатність до швидкого горіння;
— чутливість до удару чи тертя;
— здатність небезпечно реагувати з іншими речовинами;
— у разі контакту спричиняти ураження очей.
6.8.2 Будь-який органічний пероксид треба відносити до підкласу 5.2, за винятком органічних
пероксидів, які містять:
— не більш е ніж 1,0 % вільного кисню, якщ о зміст пероксиду водню не більше ніж 1,0 %; або
— не більше ніж 0,5 % вільного кисню, якщо вміст пероксиду водню становить понад 1,0 %, але
не більше ніж 7,0 %.
Вміст ( V) вільного кисню у складі органічних пероксидів визначають, у відсотках, за формулою:
V '= 1 6 - Z i n r C i / m ) , (3)
де гіі — кількість пероксидних груп на молекулу /-го органічного пероксиду;
с, — концентрація (% за масою) і-го органічного пероксиду;
т, — молекулярна маса /-го органічного пероксиду.
6.8.3 Залежно від виду(-ів) додаткової небезпеки небезпечні вантажі підкласу 5.2 відносять до
категорій, наведених у таблиці А. 10 додатка А.
6.8.4 О рганічні пероксиди відповідно до ступеня небезпеки поділено на сім типів — від типу А
(пероксиди, які не допустимо перевозити в вантажних одиницях, у яких їх випробовують), до типу G
(пероксиди, на які не поширюються положення, встановлені для органічних пероксидів підкласу 5.2).
Віднесення пероксидів до типів В— F безпосередньо пов’язане з їхньою максимальною кількістю, що
допустимо до перевезення в одній вантажній одиниці.
Для визначання вимог до паковання органічні пероксиди, незалежно від ступеня їхньої небезпеки,
відносять до групи 2 (група паковання II).
6.8.5 Відносить органічні пероксиди до підкласу 5.2, які не визначено конкретними назвами в пе­
реліку небезпечних вантажів КЕ ООН [3], тільки Компетентний орган.
6.8.6 Відходам, які належать до підкласу 5.2, треба призначати кодовий номер — Н 5.2.
6.8.7 Класиф ікацію небезпечних вантажів підкласу 5.2 подано у таблиці А. 10 додатка А.
6.9 Показники та критерії класифікації небезпечних вантажів підкласу 6.1
6.9.1 До небезпечних вантажів підкласу 6.1 відносять токсичні речовини, тобто речовини (охоп­
люючи суміш і та розчини), які у разі проникнення через дихальні шляхи, ш лунок та(або) шкіру, здатні
спричинити отруєння, смерть, травму або заподіяти шкоду здоров’ю людини .
6.9.2 Відносять речовини (охоплюючи суміші та розчини) до підкласу 6.1 з урахуванням відомо­
стей про отруєння людей у разі аварійних ситуацій, а також специф ічних властивостей конкретних
речовин, а саме: фізичного стану (рідина чи тверда речовина), леткості, здатності проникнення та
біологічного впливу.
Якщо відомостей про вплив речовини на людей немає, то класиф ікують за результатами експе­
риментів на тваринах за такими показниками та критеріями токсичності:
а) середня смертельна (летальна) доза (ЛД50):
— для гострої пероральної токсичності — разова доза речовини, що у разі введення у ш лу­
нок може спричинити смерть у половини дорослих білих щурів протягом 14 діб. Кількість піддос­
лідних тварин повинна бути достатньою, щоб дати статистично вагомий результат. Результат ви­
ражають у міліграмах на кілограм маси тварини;
— для гострої дерм альної токсичності — доза речовини, що у разі безперервного контакту
з оголеною шкірою білих кроликів протягом 24 год може спричинити смерть у половини піддос­
лідних тварин протягом 14 діб. Кількість піддослідних тварин повинна бути достатньою, щоб дати
статистично вагомий результат. Результат виражають у міліграмах на кілограм маси тварини;
б) середня смертельна (летальна) концентрація (ЛК50):
— для гострої інгаляційної токсичності — концентрація пари, аерозолю (пилу, туману), яка
у разі безперервного вдихання дорослим и білими щурами протягом 1 год може спричинити
смерть протягом 14 діб у половини піддослідних тварин. Тверду речовину треба випробувати
15
Д С ТУ 4500-3:2008

в том у випадку, коли понад 10 % (за масою) від загальної маси цієї речовини перебуває у виг­
ляді пилу, що може потрапляти в органи дихання, наприклад, якщо частки мають аеродинам іч­
ний діаметр не більше ніж 10*6 м (10 мкм). Рідину треба випробувати в тому випадку, якщо у разі
її витікання з паковання можуть утворю ватися випари або аерозоль (туман). Зразок речовини
(твердої чи рідкої), підготовлений до випробовування на інгаляційну токсичність, повинен більше
ніж на 90 % (за масою) складатися з часток таких розмірів, що можуть потрапити в органи д и ­
хання, як це визначено вище.
Для аерозолю (пилу, туману) результат виражають у міліграмах на кубічний метр повітря (мг/м3)
чи міліграмах на літр повітря (мг/л), для пари — в міліграмах на кубічний метр повітря (м г/м 3).
6.9.3 Залежно від виду додаткової небезпеки небезпечні вантажі підкласу 6.1 відносять до кате­
горій, наведених у таблиці А. 11 додатка А.
6.9.4 Групу для небезпечних вантажів підкласу 6.1 визначаю ть залежно від ступеня небезпеки
та вимог до їхнього паковання.
Ступінь небезпеки небезпечних вантажів підкласу 6.1 треба визначати за показниками й критері­
ями, встановленими у 6.9.4.1 — 6.9.6.
Якщ о показники токсичності, визначені експериментально, для різних шляхів впливу різні, то
ступінь небезпеки вантажу треба визначати за найбільшим показником.
Сльозоточивим газоподібним речовинам надають високий ступінь небезпечності навіть у тому
випадку, якщо показники їхньої токсичності відповідають значенням відносно низького ступеня небез­
пеки.
6.9.4.1 Показники та критерії визначання ступеня небезпеки (групи паковання) за пероральною,
дермальною, інгаляційною токсичністю (аерозолю) наведено в таблиці 6.
Таблиця 6
Критерій ступеня небезпеки 6.9.4.2 Ступінь небезпеки (групу пако­
вання) рідин, які виділяють токсичні випари
високоток­
Показник токсичних слаботоксичних (за їхньою інгаляційною токсичністю), визна­
сичних
(група пако­ (група пако­
(група пако­
вання II)
чаю ть залеж но від значення ко е ф іц ієн та
вання III)
вання І) можливості інгаляційного отруєння (R), який
Середня смертельна розраховують за формулою
(летальна) доза у разі
введення у шлунок
(ЛД50), мг/кг:

— твердих речовин <5 > 5 — < 50 > 5 0 — <3 0 0 де V — концентрація насиченої пари (лет­
кість) за температури 20 °С і нор­
— рідин <5 > 5 — <50 > 5 0 — <500 мального атмосферного тиску, мг/м3;
ЛК60 — середня смертельна (летальна)
Середня смертельна
концентрація, мг/м3.
(летальна) доза у разі
нанесення на шкіру, 6 .9 .4 .3 Рідини, які виділяють токсичні
(ЛД50), мг/кг <50 >50 — <200 > 2 0 0 — <1000 випари, відносять до;
— високотоксичних (група паковання І),
Середня смертельна
М ч
(летальна) концентра­ якщ оЯ?>10та Л К 50 < -------1000 (мг/м )(Л К 50<
ція (ЛК50) у разі вди­ 22,4
хання аерозолю (пилу, < 1000 частин на мільйон );
туману), мг/дм3(мг/л) <0,2 >0, 2 — <2 >2 — <4
— токсичних (група паковання II), якщо
М ч
R > 1 та Л К 50 < — - 3 0 0 0 (мг/м ) (ЛК50 < 3000
22,4
частин на мільйон);

У багатьох державах значення ЛК50 для випарів виражають у об'ємних частинах на мільйон (ppm). Для перерахунку зна­
чень ЛК50. наведених у об'ємних частинах на мільйон, у міліграм на кубічний метр повітря використовують таку формулу:

ЛК50 (мг/м3) = J — ЛК50 (ppm),


22,4
де М — молекулярна маса.

16
Д С ТУ 4500-3:2008

— слаботоксичних (група паковання III), якщо R > 0,2 та Л К 50 < - ^ - 5 0 0 0 (мг/м3) (ЛК50< 5000 час­
тин на мільйон). 22,4
6.9.5 С тупінь небезпеки (групу паковання) сумішей рідин, які виділяють токсичні випари (за
їхньою інгаляційною токсичністю), визначають як описано нижче або за результатами спрощених гра­
ничних випробовувань на токсичність, затверджених Компетентним органом.
Якщо значення ЛК50кожної рідини, що входить у суміш, відоме, то ступінь небезпеки (групу па­
ковання) суміші визначають так:
а) Розраховують значення Л К50суміші за формулою:

ЛКсп= 1
" ( f. V (5)
ЛК50,

де f, — молярна доля і-го компонента суміші;


ЛК50,— середня смертельна (летальна) концентрація /-го компонента,
б) Розраховують леткість кожного компонента суміші (V) за формулою:

ґ Рг 10е ^
V, = (6 )
101,3

де Р, — парціальний тиск насичених випарів /-го компонента суміші за температури 20 °С і нормального


атмосферного тиску, кПа.
в) Розраховують коеф іцієнт можливості інгаляційного отруєння (R) за формулою:

* =І (7)
лк 50/ J

г) Відповідно до розрахованих значень ЛК50 суміші та R ступінь небезпеки суміші рідин визнача­
ють згідно з 6.9.4.3.
6.9.6 Ступінь небезпеки (групу паковання) пестицидів, достовірні дані про пероральну та дер-
мальну токсичність яких невідомі, може бути визначений так:
а) якщо пестицид містить одну активну речовину та значення ЛД50 для неї відоме, то Л Д 50цього
пестициду можна розраховувати за формулою:

ЛД so акт ивної речовини • 100


ЛД so пестициду = — --------------:----- :------------------ ----------------- --------------- -; (8)
відсотковий вміст активної речовини (за масою)

б) якщо пестицид містить кілька активних речовин, то класифікувати його можна за найнебезпеч-
нішим компонентом суміші або за формулою:
Сд Cg CZ 100
— +— + = ----- , (9)
7д Тв Tz Тм

де С — вміст компонента А, В , .., Z у суміші, %;


Т — ЛД50 компонента А, В,.., Z у разі перорального введення;
Тм — ЛД50 суміші у разі перорального введення.
6.9.7 До підкласу 6.1 треба відносити речовини, якщо вони є високотоксичними або токсичними
за їхньою пероральною та(або) дермальною токсичністю, а також відповідають показникам і критері­
ям класу 8.
6.9.8 Відходам, які віднесено до підкласу 6.1, треба призначати кодовий номер — Н 6.1.
6.9.9 Класифікацію небезпечних вантажів підкласу 6.1 подано у таблиці А. 11 додатка А.

17
Д С Т У 4500-3:2008

6.10 Показники та критерії класифікації небезпечних вантажів підкласу 6.2


6.10.1 До небезпечних вантажів підкласу 6.2 відносять інфекційні речовини, тобто речовини, що
містять патогенні організми (мікроорганізми (зокрема бактерії, віруси, рикетсії, паразити, грибки),
а також інші інф екційні агенти, такі як пріони), які спричиняють захворю вання людей або тварин. До
цього класу відносять:
— біологічні продукти, тобто продукти, одержані з живих організмів, які використовую ть для
проф ілакгики, лікування чи діагностики хвороби людей або тварин, або для розробляння, випробову­
вання чи досліджень, пов’язаних з ними, наприклад, вакцини;
— культури (лабораторні штами) — отримані внаслідок процесу розмножування або розпов­
сюджування патогенних мікроорганізмів та утворюваня їх високих концентрацій;
— генетично змінені мікроорганізми та організми, тобто мікроорганізми й організми, генетич­
ний матеріал яких було навмисно змінено у результаті генетичної (генної) інженерії через процеси,
яких не буває у природі;
— медичні та клінічні відходи, тобто відходи лікарняного походження або біологічних досліджень;
— живі заражені тварини.
Прим ітка 1. Генетично змінені м ікроорганізм и та організми, що не відповідаю ть визначенню інф екційної речовини, відносять
д о класу 9 та ід ентиф ікую ть номером О О Н 3245.

П рим ітка 2. Токсини рослинного, тваринного чи бактеріального походження, що не містять яких-небудь інф екційних речовин,
або то ксин и, які містяться в речовинах, що не є інф екційними, відносять д о п ід кл асу 6.1 та ід ентиф ікую ть номером ООН 3172.

6.10.2 Небезпечні вантажі підкласу 6.2 підрозділяють на:


— інфекційні речовини, небезпечні для людей;
— інфекційні речовини, небезпечні для тварин;
— відходи лікарняного походження;
— діагностичні зразки.
6.10.3 Небезпечні вантажі підкласу 6.2 належать до однієї з двох категорій:
— категорія А — інф екційні речовини, які у разі впливу під час перевезення, здатні спричинити
постійну непрацездатність людей, утворити загрозу життю людей та тварин або призвести до захво­
рювання. Такі речовини ідентифікують номером ООН 2814 або номером ООН 2900;
— категорія В — інфекційні речовини, що не відповідають визначенню категорії А. Такі речовини
ідентифікують номером ООН 3373.
6.10.4 Біологічні продукти поділено на дві групи:
— продукти, виготовлені, упаковані відповідно до вимог, визначених Компетентним органом, та
які перевозять для їхнього подальшого пакування, розподіляння або використання в медико-санітар-
них цілях. Речовини, що належать до цієї групи, не підпадають під чинність документів, що регламен­
тують перевезення небезпечних вантажів;
— продукти, про які відомо або є підстави вважати, що вони містять інфекційні речовини, нале­
жать до категорії А або категорії В. Ці речовини треба ідентиф ікувати відповідним для них номером
ООН 2814, 2900 або 3373.
6.10.5 Відходам лікарняного походження, які містять інфекційні речовини категорії А або інфекційні
речовини категорії В у вигляді культур, призначають номер ООН 2814 або номер ООН 2900, залежно
від конкретного випадку. Відходам лікарняного походження, які містять інфекційні речовини категорії В
(за винятком культур), призначають номер ООН 3291.
6.10.6 Класиф ікацію та ідентиф ікацію небезпечних вантажів підкласу 6.2 виконує тільки Компе­
тентний орган.
6.10.7 Відходам, які віднесено до підкласу 6.2, треба призначати кодовий номер — Н 6.2.
6.11 Показники та критерії класифікації небезпечних вантажів класу 7
6.11.1 До небезпечних вантажів класу 7 належать радіоактивні матеріали, тобто будь-які мате­
ріали, активність радіонуклідів яких перевищує межі, встановлені нормами і правилами з ядерної та
радіаційної безпеки (Правила МАГАТЕ).
6.11.2 Залежно від виду додаткової небезпеки небезпечні вантажі класу 7 належать до категорій,
наведених у таблиці А. 12 додатка А.

18
Д С ТУ 4500-3:2008

6.11.3 Транспортну категорію радіаційного паковання призначають залежно від максимального


рівня випромінювання в будь-якій точці зовнішньої поверхні паковання, а також умов ядерної критич­
ності відповідно до таблиці 7.
Т абли ця 7
6.11.4 Групу для небезпеч­
Максимальний рівень випроміню­ них вантажів класу 7 визначають
Транспортний Категорія
вання в будь-якій точці зовнішньої
індекс паковання згідно з транспортною категорією
поверхні паковання, мЗв/ч
радіаційного паковання:
о1) Не більше ніж 0,005 І-БІЛА
група 1 — паковання кате­
горії І;
Понад 0, але не більше ніж 11) Понад 0,005, але не більше ніж 0,5 ІІ-ЖОВТА група 2 — паковання кате­
горії II;
Понад 1, але не більше ніж 10 Понад 0,5, але не більше ніж 2 ІІІ-ЖОВТА
група 3 — паковання кате­
Понад 10 Понад 2, але не більше ніж 10 І ІІ-ЖОВТА21 горії III.
6.11.5 Класиф ікацію небез­
1)Якщо виміряний транспортний індекс не перевищує 0,05, то наведене значен­
ня може дорівнювати нулю.
печних вантажів класу 7 подано
у таблиці А. 12 додатка А.
2) Перевозять за умови виняткового використання.

6.12 Показники та критерії класифікації небезпечних вантажів класу 8


6.12.1 Д о небезпечних вантажів класу 8 відносять корозійні та(або) їдкі речовини, а також ви­
роби, які їх містять, тобто речовини (охоплюючи суміші та розчини), яким властиві показники й кри­
терії, зазначені в 6.12.4, та які:
— у разі контакту зі шкірою та слизовими оболонками спричинюю ть травми;
— за наявності води або вологи в повітрі утворюють корозійні рідини та(або) випари чи аерозоль;
— у разі витікання чи розсипання спричиняють пошкодження інш их вантажів або транспортних
засобів або навіть їх руйнують.
6.12.2 Речовини треба відносити до класу 8, якщо вони відповідають показникам і критеріям цього
класу, а також за інгаляційною токсичністю є токсичними або за пероральною та дермальною токсич­
ністю є слаботоксичними.
6.12.3 Залежно від виду(-ів) додаткової небезпеки небезпечні вантажі класу 8 належать до кате­
горій, наведених у таблиці А. 13 додатка А.
6.12.4 Групу для небезпечних вантажів класу 8 визначають залежно від ступеня небезпеки та
вимог до їхнього паковання на підставі результатів класиф ікаційних випробовувань за такими показ­
никами та критеріями:
а) високий ступінь небезпеки (групу паковання І) призначають речовинам, що протягом 60 хв спо­
стерігання спричиняють руйнування на всю товщину неушкодженої шкіри тварин (білих щурів). С по­
стереження починають не пізніше ніж через 3 хв від початку впливу;
б) середній ступінь небезпеки (групу паковання II) призначаю ть речовинам, що протягом ч о ­
тирнадцяти діб спостерігання спричиняють руйнування на всю товщ ину неушкодженої шкіри тварин
(білих щурів). Спостереження починають після 3 хв від початку впливу, але не пізніше ніж через 60 хв;
в) низький ступінь небезпеки (групу паковання III) призначають речовинам, що:
— протягом чотирнадцяти діб спостерігання спричиняють руйнування на всю товщ ину непо-
шкодженої шкіри тварин (білих щурів). Спостереження починають не раніше ніж через 60 хв від
початку впливу, але не пізніше ніж через 4 год; або
— не спричиняють руйнування на всю товщину неушкодженої шкіри тварин (білих щурів), але
які здатні до швидкої корозії стальних або алюмінієвих поверхонь, що за температури випробо­
вування 55 °С перевищ ує 6,25 мм за рік.
Метод експериментального визначання швидкості корозії стальних або алюмінієвих поверхонь —
відповідно до розділу 10 ДСТУ 4500-4.
6.12.5 Відходам, які належать до класу 8, треба призначати кодовий номер — Н 8.
6.12.6 Класифікацію небезпечних вантажів класу 8 подано у таблиці А. 13 додатка А.

19
ДС ТУ 4500-3:2008

6.13 Показники та критерії класифікації небезпечних вантажів класу 9


6.13.1 До небезпечних вантажів класу 9 відносять речовини (охоплюючи суміші й розчини), ма­
теріали та вироби, які під час транспортування становлять небезпеку, не характерну іншим класам.
6.13.2 Небезпечні вантажі класу 9 відносять до категорій та груп, наведених у таблиці А .14 д о­
датка А. Класифікація, встановлена для речовини, матеріалу або виробу, має бути схвалена Компе­
тентним органом.
Небезпечні вантажі, віднесені до класу 9, наведені в переліку небезпечних вантажів КЕ ООН [3].
6.13.3 Речовини (охоплюючи суміші й розчини), матеріали і вироби, залежно від їхніх властивос­
тей, відносять до однієї з таких категорій:
а) категорія 1 — речовини (охоплюючи суміші речовин), дрібний пил яких під час вдихання може
становити небезпеку для здоров'я. До цієї категорії долучено азбест й суміші, що містять азбест;
б) категорія 2 — речовини (охоплюючи суміші речовин) й вироби, що у разі пожежі можуть виді­
ляти діоксини:
— речовини, такі як поліхлоровані дифеніли і терфеніли, полігалогеновані дифеніли, а також
суміші, що містять ці речовини;
— вироби, такі як трансф орматори, конденсатори та пристрої, що містять речовини і суміші,
які наведено у позиції а);
в) категорія 3 — речовини (охоплюючи суміші речовин), що виділяють займисті випари, а також
полімери, що містять легкозаймисті рідини з температурою спалаху не вище 55 °С;
г) категорія 4 — л ітієві елементи та батареї, які за класиф ікаційними випробовуваннями згідно
з розділом 12 ДСТУ 4500-4 треба відносити до класу 9;
д) категорія 5 — вироби, які містять:
— вибухові речовини класу 1 (можуть також містити небезпечні вантажі інших класів). Ці ви­
роби, зазвичай, використовую ть для рятувальних пристроїв, що встановлюють на дорожньо-
транспортних засобах (газонаповнювальні пристрої надувних подушок або модулі надувних по­
душок, або пристрої попереднього натягу ременів безпеки);
— сигнальні пристрої класу 1, охоплюючи димові та світлові сигнали;
— стиснені гази підкласу 2.2;
— електричні акумуляторні батареї;
— комплекти перш ої допомоги;
— термосірники.
Примітка. Тільки для Номера ООН 2990: як механізм самонадування можуть бути використані патрони для запуску механізмів
підкласу 1.4, група сумісності S, за умови, що загальна кількість вибухових речовин не перевищує 3,2 г на один пристрій;
е) категорія 6:
1) речовини небезпечні для навколишнього середовища, зокрема, рідкі й тверді речовини —
забруднювачі водного середовища, а також розчини та суміші цих речовин (такі як препарати
й відходи), яким характерні показники й критерії, встановлені КЕ ООН [14], та не можуть бути
віднесені до інших класів або до будь-якого номера ООН класу 9;
2) генетично змінені мікроорганізми, які не становлять небезпеку для людини й тварин, але які
можуть надати тваринам , рослинам, мікробіологічним речовинам й екосистемам змін, яких не
буває у природних умовах.
Відносити речовини до цієї категорії повинен Компетентний орган відповідно до принципів і ме­
тодів, визначених КЕ ООН [14].
Речовини, які вже віднесені КЕ ООН до категорії 6, наведені в переліку небезпечних вантажів [3].
ж) категорія 7 — речовини, які перевозять або подають до перевезення в рідкому стані за тем ­
ператури не нижчої ніж 100 °С та нижчої від їхньої температури спалаху (якщо речовина має темпе­
ратуру спалаху) або у твердому стані за температури не нижчої ніж 240 °С.
и) категорія 8 — намагнічені матеріали, напруженість магнітного поля яких становить не менше
ніж 0,169 А/м на відстані 1 м від будь-якої точки поверхні вантажної одиниці. Ці вантажі є небезпеч­
ними тільки у разі їхнього перевезення повітряним транспортом;
к) категорія 9 — інш і речовини, що не відповідають критеріям інш их класів, а саме:
— тверді аміачні сполуки, що мають температуру спалаху нижче ніж 61 °С;
— дитіоніти, що становлять незначну небезпеку;

20
Д С ТУ 4500-3:2008

— рідини високого ступеня леткості;


— речовини, що виділяють токсичні випари;
— речовини, що містять алергени;
— комплекти хімічних речовин та комплекти перш ої допомоги;
л) категорія 10 — хімічно небезпечні речовини, що становлять небезпеку у разі їхнього переве­
зення навалом морськими та річковими суднами, а саме:
1) речовини (охоплюючи суміші речовин), визначені Міжнародною Морською Організацією [15];
2) горючі тверді речовини (охоплюючи суміші речовин);
3) речовини (охоплюючи суміші речовин), які, взаємодіючи з водою, здатні виділяти займисті гази;
4) токсичні речовини (охоплюючи суміші речовин), яким властивий один із таких показників
і критеріїв:
— середня смертельна (летальна) доза у разі введення у шлунок понад 5 000 мг/кг, але не
більше ніж 10 000 мг/кг;
— середня смертельна (летальна) доза у разі нанесення на шкіру понад 2 500 мг/кг, але
не більше ніж 5 000 мг/кг;
— середня смертельна (летальна) концентрація (ЛК50) у разі вдихання аерозолю (пилу,
туману) понад 20 м г/дм 3, але не більше ніж 75 м г/дм 3;
5) корозійні та(або) їдкі речовини, які:
— протягом чотирнадцяти діб спостереження спричиняють руйнування на всю товщину не-
пошкодженої шкіри тварин (білих щурів). Спостереження починають після чотирьох годин від
початку впливу, але не пізніше восьми годин; або
— не спричиняю ть руйнування на всю товщ ину неуш кодженої шкіри тварин (білих щурів),
але які здатні до ш видкої корозії стальних або алю мінієвих поверхонь за температури 55 °С
не менше ніж 0,35 мм за рік, але не більше ніж 1 мм за рік;
6) речовини, які знижую ть вміст кисню у вантажному приміщенні.
6.13.4 Літієві елементи та батареї (крім тих випадків, коли вони встановлені в устаткованні) не
відносять до класу 9, якщо вони відповідають таким вимогам:
а) для елемента з літію або літієвого сплаву вміст літію не перевищ ує 1 г, а для іонно-літієвого
елемента — не перевищ ує 1,5 г;
б) для батареї з літію або літієвого сплаву загальний вміст літію не перевищує 2 г, а для іонно-
літієвої батареї загальний еквівалентний вміст літію не перевищує 8 г;
в) кожний елемент або кожну батарею відносять до того типу, що відповідає вимогам кожного
випробовування, наведеного в розділі 12 ДСТУ 4500-4;
г) елементи та батареї відокремлені один від одного так, що унеможливлюється коротке зам и­
кання, і вони поміщені в міцну тару;
д) кожне паковання, що містить понад 24 літієвих елементи або понад 12 літієвих батарей, по­
винно крім вимог, зазначених у позиціях а) — г), відповідати таким вимогам:
1) на кожне паковання має бути нанесене марковання, яке вказує, що в ньому містяться літієві
батареї, а у разі пошкодження необхідно вжити спеціальних заходів;
2) кожну партію вантажу повинен супроводжувати документ, в якому зазначають, що в пако-
ванні містяться літієві батареї, а також надають перелік спеціальних заходів, які мають бути
вжиті у разі його пошкодження;
3) кожне паковання повинно витримувати випробовування на падіння з висоти 1,2 м (незалежно
від його перебування у просторі) без пош кодження елементів або батарей, без переміщ ення
й розсипання вмісту паковання;
4) маса брутто паковання не повинна перевищувати ЗО кг.
П рим ітка. Термін «вміст літію» означає масу літію в аноді елемента, що містить літій або літієвий сплав, за винятком іонно-
літієвого елемента, для якого «еквівалентний вміст літію» (в грамах) розраховують як 0,3 номінальної енергетичної ємності в ампер-
годинах.

6.13.5 Відходам, які належать до класу 9, треба призначати кодовий номер відповідно до їхніх
властивостей згідно з таблицею 8.
6.13.6 Класиф ікацію небезпечних вантажів класу 9 подано у таблиці А. 14 додатка А.

21
Д С ТУ 4500-3:2008

Таблиця 8

Кодовий
Властивості
номер

Н10 Виділення токсичних газів у разі контакту з повітрям або водою


Речовини та відходи, які у разі контакту з повітрям або водою, можуть виділяти токсичні гази в небез­
печних об’ємах

Н11 Токсичні речовини (які спричиняють затяжні або хронічні захворювання)


Речовини та відходи, які у разі потрапляння через органи дихання, шлунок або шкіру, можуть спричини­
ти хронічні захворювання, зокрема й онкологічні

Н12 Екотоксичні речовини


Речовини та відходи, які у разі потрапляння в навколишнє середовище, становлять або можуть стано­
вити загрозу для навколишнього середовища в результаті біоакумулювання та(або) чинити токсичну
дію на біотичні системи

Н13 Речовини, що здатні якимось чином після видалення створювати інші матеріали, наприклад, вилугову­
ванням, до того ж ці матеріали мають які-небудь властивості, зазначені вище

ДОДАТОК А
(обов’язковий)

КЛАСИФІКАЦІЙНІ ТАБЛИЦІ НЕБЕЗПЕЧНИХ ВАНТАЖІВ


А.1 Класифікаційна таблиця небезпечних вантажів класу 1
Таблиця А.1

Група Опис речовин Класифікаційний шифр підкласу


суміс­ або виробів
ності 1.1 1.2 1.3 1.4 1.5 1.6

А Первинна ВР 1.1А

В Виріб, який містить первинну ВР і не має двох чи більше 1.1В 1.2В 1.4В
ефективних запобіжних пристроїв. До цієї категорії також
відносять такі вироби як капсулі-детонатори, комплекти
детонаторів і капсулі, навіть якщо вони не містять первин­
ну ВР

С Метальна ВР чи інша здатна до дефлаграції ВР, або виріб, 1.1С 1.2С 1.3С 1.4С — —
який містить таку ВР

D Вторинна детонувальна ВР, димний порох або виріб, який 1.1D 1.2D 1.4D 1.5D
містить вторинну детонувальну ВР, у будь-якому випад­
ку без засобів ініціювання та без метального заряду, а
також виріб, який містить первинну ВР і має два або
більше ефективних запобіжних пристрої

Е Виріб, який містить вторинну детонувальну ВР, без засобів 1.1Е 1.2Е 1.4Е
ініціювання, але з метальним зарядом (крім виробу, що
містить легкозаймисту рідину, гель або самозаймисту
рідину)

F Виріб, який містить вторинну детонувальну ВР, з власни­ 1.1F 1.2F 1.3F 1.4F
ми засобами ініціювання, з метальним зарядом (крім ви­
робів, що містять легкозаймисту рідину, гель або самозай­
мисту рідину) або без метального заряду

22
Д С ТУ 4500-3:2008

Кінець таблиці А.1

Група Опис речовин Класифікаційний шифр підкласу


суміс­ або виробів
ності 1.1 1.2 1.3 1.4 1.5 1.6

G Піротехнічна речовина або виріб, який містить ПР, а та­ 1.1G 1.2G 1.3G 1.4G
кож виріб, який містить як ВР, так і освітлювальну, запа­
лювальну, сльозоточиву речовину чи речовину, що утво­
рює дим (крім виробу, що активується водою, або виро­
бу, ЩО МІСТИТЬ білий фосфор, фосфіди, пірофорну речови­
ну, легкозаймисту рідину чи гель або самозаймисту рі­
дину)

Н Виріб, який містить як ВР, так і білий фосфор — 1.2Н 1.3Н — — —

J Виріб, який містить як ВР, так і легкозаймисту рідину чи 1.1J 1.1J 1.3J — — —
гель

К Виріб, який містить як ВР, так і токсичний хімічний агент — 1.2К 1.3К — — —

L ВР або виріб, який містить ВР, що виявляє особливу не­ 1.1L 1.2L 1.3L
безпеку (наприклад, у зв’язку з активуванням водою або
наявністю самозаймистих рідин, фосфідів чи пірофорної
речовини) і потребує ізоляції кожного виду

N Виріб, який містить тільки надзвичайно нечутливі детону- — — — — 1.6N


вальні речовини

S ВР або виріб, які упаковані або сконструйовані так, що 1 4S


будь-які небезпечні наслідки випадкового спрацьовуван­
ня не виходять за межі їхнього паковання, а у випадку
пошкодження паковання під час пожежі будь-які ефекти
вибуху чи розкидання обмежені настільки, що майже не
перешкоджають вживанню протипожежних або інших ава­
рійних заходів у безпосередній близькості від паковання

А.2 Класифікаційна таблиця небезпечних вантажів підкласу 2.1


Таблиця А.2

Номер Категорія Група Класифікаційний


категорії шифр

1 Без додаткового Стиснені гази 2111


виду небезпеки
Скраплені гази 2112

Охолоджені скраплені гази 2113

Гази, розчинені під тиском 2114

Аерозольні розпилювачі та посудини малі 2115

Інші вироби, що містять газ під тиском 2116

Гази не під тиском (зразки) 2117

23
Д С ТУ 4500-3:2008

А.З Класифікаційна таблиця небезпечних вантажів підкласу 2.2


Таблиця А.З

Вид
небезпеки
Номер Категорія Група Класифікаційний
категорії шифр
основний
додатковий

1 Без додаткового виду Стиснені гази 2211


небезпеки
Скраплені гази 2212

Охолоджені скраплені гази 2213

Гази, розчинені під тиском 2214


2.2
Аерозольні розпилювачі та посудини 2215
малі

Інші вироби, що містять газ 2216


під тиском

Гази не під тиском (зразки) 2217

2 Окисники Стиснені гази 2221

Скраплені гази 2222

Охолоджені скраплені гази 2223

Гази, розчинені під тиском 2224


2.2
5.1 Аерозольні розпилювачі 2225
та посудини малі

Інші вироби, що містять газ —


під тиском

Гази не під тиском (зразки) 2227

А.4 Класифікаційна таблиця небезпечних вантажів підкласу 2.3


Таблиця А.4

Вид
небезпеки
Номер Класифікаційний
Категорія Група
категорії шифр
основний
додатковий

1 Без додаткового виду Стиснені гази 2311


небезпеки
Скраплені гази 2312

2.3 Аерозольні розпилювачі та посудини 2315


малі

Інші вироби, що містять газ 2316


під тиском

Гази не під тиском (зразки) 2317

24
Д С ТУ 4500-3:2008

Продовження таблиці А.4

Вид
небезпеки
Номер Класифікаційний
Категорія Група
категорії шифр
основний
додатковий

2 Займисті Стиснені гази 2321

Скраплені гази 2322

2.3 Аерозольні розпилювачі та посудини 2325


2.1 малі

Інші вироби, що містять газ 2326


під тиском

Гази не під тиском (зразки) 2327

3 Окисники Стиснені гази 2331

Скраплені гази 2332

2.3 Аерозольні розпилювачі та посудини 2335


5.1 малі

Інші вироби, що містять газ 2336


під тиском

Гази не під тиском (зразки) 2337

4 Корозійні Стиснені гази 2341

Скраплені гази 2342

2.3 Аерозольні розпилювачі та посудини 2345


8 малі

Інші вироби, що містять газ 2346


під тиском

Гази не під тиском (зразки) 2347

5 Займисті, корозійні Стиснені гази 2351

Скраплені гази 2352

Охолоджені скраплені гази 2353

2.3 Гази, розчинені під тиском 2354


2.1+8
Аерозольні розпилювачі та посудини 2355
малі

Інші вироби, що містять газ 2356


під тиском

Гази не під тиском (зразки) 2357

25
Д С ТУ 4500-3:2008

Кінець таблиці А.4

Вид
небезпеки
Номер Категорія Класифікаційний
Група
категорії шифр
основний
додатковий

6 Окисники, корозійні Стиснені гази 2361

Скраплені гази 2352

2.3 Аерозольні розпилювачі і посудини 2365


5.1+8 малі

Інші вироби, що містять газ 2366


під тиском

Гази не під тиском (зразки) 2367

А .5 Класифікаційна таблиця небезпечних вантажів класу З


Таблиця А .5

Вид
небезпеки
Номер Категорія Класифікаційний
категорії шифр
основний
додатковий

1 Без додаткового виду 3 3011


небезпеки — 3012
3013

2 Токсичні 3 3021
6.1 3022
3023

3 Корозійні 3 3031
8 3032
3033

4 Токсичні та корозійні 3 3041


6.1+8 3042

5 Десенсибілізовані 3 3051
— 3052
3053

6 За підвищеної темпера­ 3 3063


тури

26
Д С ТУ 4500-3:2008

А .6 Класифікаційна таблиця небезпечних вантажі підкласу 4.1


Таблиця А.6

Вид
небезпеки
Номер Категорія Класифікаційний
категорії 11 іифр
основний
додатковий

1 Без додаткового виду 4.1 4111


небезпеки — 4112
4113

2 Окисники 4.1 _
5.1 4122
4123

3 Токсичні 4.1 _
6.1 4132
4133

4 Корозійні 4.1 —
8 4142
4143

5 Десенсибілізовані 4.1 4151


вибухові 4152

6 Десенсибілізовані 4.1 4161


вибухові токсичні 6.1 4162

7 Самореактивні 4.1 —
— 4172
4173

8 Самореактивні з небез­ 4.1 —


пекою вибуху — 4182

А.7 Класифікаційна таблиця небезпечних вантажів підкласу 4.2


Таблиця А.7

Вид
небезпеки
Номер Класифікаційний
Категорія
категорії шифр
основний
додатковий

1 Без додаткового виду 4.2 4211


небезпеки — 4212
4213

2 Окисники 4.2 _
5.1 4222
4223

3 Токсичні 4.2 4231


6.1 4232
4233

27
Д С ТУ 4500-3:2008

К ін е ц ь т а б л и ц і А . 7

Вид
небезпеки
Номер Категорія Класифікаційний
категорії шифр
основний
додатковий

4 Корозійні 4.2 4241


8 4242
4243

с; Що реагують з водою 4.2 4251


4.3 4252
4253

А.8 Класифікаційна таблиця небезпечних вантажів підкласу 4.3


Таблиця А.8

Вид
небезпеки
Номер Категорія Класифікаційний
категорії шифр
основний
додатковий

1 Без додаткового виду 4.3 4311


небезпеки — 4312
4313

2 Легкозаймисті рідини 4.3 4321


3 4322
4323

3 Легкозаймисті тверді 4.3 4331


4.1 4332
4333

4 Самозаймисті 4.3 4341


4.2 4342
4343

5 Окисники 4.1 _
5.1 4352
4353

6 Токсичні 4.1 4361


6.1 4362
4363

7 Корозійні 4.1 4371


8 4372
4373

8 Легкозаймисті корозійні 4.1 4381


3+8 —

28
ДС ТУ 4500-3:2008

А.9 Класифікаційна таблиця небезпечних вантажів підкласу 5.1


Таблиця А .9

Вид
небезпеки
Номер Категорія Класифікаційний
категорії шифр
основний
додатковий

1 Без додаткового виду 5.1 5111


небезпеки — 5112
5113

2 Легкозаймисті тверді 5.1 5121


4.1

3 Самозаймисті тверді 5.1 5131


4.2 5132

4 Що реагують з водою, 5.1 5141


тверді 4.3 5142

5 Токсичні 5.1 5151


6.1 5152
5153

6 Корозійні 5.1 5161


8 5162
5163

7 Токсичні корозійні 5.1 5171


6.1+8 5172

А.10 Класифікаційна таблиця небезпечних вантажів підкласу 5.2


Таблиця А.10

Вид
небезпеки
Номер Категорія Класифікаційний
категорії шифр
основний
додатковий

1 Без додаткового виду 5.2 —


небезпеки, що не — 5212
потребують регулюван­ —
ня температури

2 Вибухові, що не 5.2 —
потребують регулюван­ 1 5222
ня температури —

3 Легкозаймисті, що не 5.2 _
потребують регулюван­ 3 5232
ня температури —

4 Корозійні, що не 5.2 —
потребують регулюван­ 8 5242
ня температури —

29
Д С ТУ 4500-3:2008

К ін е ц ь т а б л и ц і А .1 0

Вид
небезпеки
Номер Категорія Класифікаційний
категорії шифр
основний
додатковий

5 Без додаткового виду 5.2


небезпеки, що потребу­ — —
ють регулювання 5252
температури ---

6 Вибухові, що потребують 5.2 -


регулювання темпера­ 1 5262
тури —

7 Легкозаймисті, що потре­ 5.2 _


бують регулювання 3 5272
температури —

8 Корозійні, що потребу­ 5.2 —


ють регулювання тем ­ 8 5282
ператури —

А .11 Класифікаційна таблиця небезпечних вантажів підкласу 6.1


Таблиця А .11

Вид
небезпеки
Номер Класифікаційний
Категорія
категорії шифр
основний
додатковий

1 Без додаткового виду 6.1 6111


небезпеки — 6112
6113

2 Легкозаймисті рідини 6.1 6121


3 6122
6123

3 Легкозаймисті тверді 6.1 6131


4.1 6132

4 Самонагрівні 6.1 6141


4.2 6142

5 Що реагують з водою 6.1 6151


4.3 6152

6 Окисники 6.1 6161


5.1 6162

7 Корозійні 6.1 6171


8 6172

8 Легкозаймисті корозійні 6.1 6181


рідини 3+8 6182
---

ЗО
Д С ТУ 4500-3:2008

А.12 Класифікаційна таблиця небезпечних вантажів класу 7


Таблиця А .12

Вид
небезпеки
Номер Класиф ікаційний
Категорія
категорії шифр
основний
додатковий

1 Радіоактивні матеріали, 7 7111


які перевозять за спеці­ 7112
альною угодою 7113

2 Радіоактивні матеріали 7121


з низькою питомою ак­ 7 7122
тивністю, які перевозять 7123
за умови виняткового
використання

3 Радіоактивні матеріали 7 7131


з низькою питомою ак­ 7132
тивністю 7133

4 Радіоактивні матеріали 7 7141


пірофорні 4.3 7142
7143

5 Радіоактивні матеріали, 7 7151


окисники 5.1 7152
7153

6 О б’єкти з поверхневим 7 7161


радіоактивним забруд­ 7162
ненням

7 Радіоактивні джерела 7 7171


випромінювання (ізото­ 7172
пи) 7173

8 Радіоактивні матеріали 7 7181


корозійні 8 7182
7183

9 Радіоактивні матеріали, 7191


на які розповсюджують­ 7 7192
ся деякі винятки з Пра­ 7193
вил перевезення

А.13 Класифікаційна таблиця небезпечних вантажів класу 8


Таблиця А.13

Вид
небезпеки
Номер Категорія Класифікаційний
категорії шифр
основний
додатковий

1 Без додаткового виду 8 8011


небезпеки — 8012
8013

2 Легкозаймисті рідини 8 8021


3 8022
8023

31
Д С ТУ 4500-3:2008

Кінець таблиці 1

вид
небезпеки
Номер Категорія Класифікаційний
категорії шифр
основний
додатковий

3 Легкозаймисті тверді 8 8031


4.1 8032

4 Що реагують з водою 8 8041


4.3 8042

5 Окисники 8 8051
5.1 8052

6 Токсичні 8 8061
6.1 8062
8063

7 Легкозаймисті токсичні 8 8071


рідини 3+6.1 8072
8073

8 Окисники, токсичні 8 8081


5.1+6.1 8082
8083

9 Вироби, що містять 8 —

корозійні речовини — 8092


(акумулятори та інші) 8093

А.14 Класифікаційна таблиця небезпечних вантажів класу 9


Таблиця А .14

Номер Класифікаційний
Категорія
категорії шифр

1 Речовини, дрібний пил яких у разі вдихання може бути небезпечним для 9012
здоров’я 9013

2 Речовини і вироби, які у разі пожежі виділяють діоксини 9022

3 Речовини, що виділяють легкозаймисті випари 9032


9033

4 Літієві батареї 9042

5 Рятувальні і транспортні засоби, що містять небезпечні вантажі у складі 9050


устатковання

6 Речовини, які небезпечні для навколишнього та водного середовища 9063

7 Речовини, які можна перевозити за підвищеної температури 9073

8 Намагнічений матеріал 9083

9 Інші небезпечні речовини, матеріали і вироби, яким призначено номер ООН 9092
9093

32
ДСТУ 4500-3:2008

Кінець таблиці А .14


Номер Класифікаційний
Категорія
категорії шифр

10 Р ечо ви н и , щ о с т а н о в л я т ь н е б е зп е ку у ра зі їх п е р е в е зе н н я н а в а л о м м о р с ь ки м и
т а р іч ко в и м и с у д н а м и

П рим ітка. Номери ООН призначає Комітет експертів з перевезення небезпечних вантажів і погодженої на глобальному рівні
системи класифікації й маркування хімічних речовин Економічної і Соціальної Ради ООН.

ДОДАТОК Б
(довідковий)

СХЕМИ КЛАСИФІКУВАННЯ РЕЧОВИН


Б.1 Схема віднесення твердих речовин, здатних легко займатися (за винятком порошків металів),
до підкласу 4.1

Нова речовина

Негативний
результат
Перевіркове
випробовування

Негативний
Випробовування результат
на швидкість горіння

Негативний
Чи стримує
результат
зволожена зона
розповсюдження
полум’я?

Позитивний
результат

Підклас 4.1 Підклас 4.1 Не є легкозаймистою твердою речовиною,


Група паковання II Група паковання III не відноситься до підкласу 4.1

Рисунок Б.1

33
ДСТУ 4500-3:2008

Б.2 Схема віднесення речовин і матеріалів до підкласу 4.2

Нова речовина

Чи спостерігається підвищення температури


речовини в кубічному зразку з довжиною ребра
100 мм за температури випробовування до 140 °С?

Чи спостерігається підвищення температури


Підклас 4.2
речовини в кубічному зразку з довжиною ребра
Група паковання II*
25 мм за температури випробовування до 140 °С?

Чи спостерігається підвищення температури


речовини в кубічному зразку з довжиною ребра
100 мм за температури випробовування до 120 °С?

Чи спостерігається підвищення температури Підклас 4.2


речовини в кубічному зразку з довжиною ребра Група паковання III*
100 мм за температури випробовування до 100 °С?

Речовина не належить до підкласу 4.2, якщо


її будуть перевозити у вантажних одиницях
об’ємом не більше ніж 0,45 м3

Речовина не належить до підкласу 4.2, якщо


її будуть перевозити у вантажних одиницях
об'ємом не більше ніж 3 м3

Речовина не належить до підкласу 4.2

Речовини, що мають температуру самовільного займання понад 50 °С за об’єму 27 м3, не можна відносити до підкласу 4.2.

Рисунок Б.2
ДСТУ 4500-3:2008

Б.З Схема класифікації металоорганічних речовин

Металоорганічна
речовина/склад/розчин
Металоорганічна речовина
тверда пірофорна UN 3391

/ Чи реагує \ Металоорганічна речовина


речовина з водою? рідка пірофорна UN 3392
' Чи є речовина \ Випробовування
пірофорною? згідно з розділом 8
Випробовування \ ДСТУ 5400-4 / Металоорганічна речовина
згідно з розділом 6 тверда пірофорна, що
ДСТУ 5400-4 у реагує з водою UN 3393

Металоорганічна речовина
рідка пірофорна, що реагує
з водою UN 3394

^ Чи є речовинах, Металоорганічна речовина


тверда пірофорна, що
легкозаймистою
їєрдоюречовиною? реагує з водою UN 3395
Випробовування
згідно з розділом 5 / Металоорганічна речовина
\ ДСТУ4500-4 X ■тверда, що реагує з водою,
легкозаймиста UN 3396

' Чи речовина \
Металорганічна речовина
самонагрівається?
/ Чи реагує \ тверда, що реагує з водою
Випробовування
речовина з водою? і самонагрівається
згідно з розділом 7
Випробовування UN 3397
V ДСТУ 4500-4 у
згідно з розділом 8
\ ДСТУ 4500-4 у
Підклас 4.3, '
група паковання II Металоорганічна речовина
або III. Чи є речови­ рідка, що реагує з водою
на твердою? UN 3398

/ / Чи містить N.
/ сечовина р о зр ід ж у в а ч \ Металоорганічна речовина
за температури спалаху, рідка, що реагує з водою,
/ Чи є речовина N.
твердою, що само- \ ч що не перевищує / легкозаймиста
нагрівається? \ 60,5 °С / UN 3399
Випробовування
\з г ід н о з розділом 7 /
\Д С Т У 4 5 0 0 -4 /

Металоорганічна речовина
тверда, що самонагрі­
вається UN 3400
Не належить
до підкласу 4.2
або підкласу 4.3

Р исунок Б.З

35
Д С ТУ 4500-3:2008

Додаток В
(довідковий)

БІБЛІОГРАФІЯ
1 ISO 10156:1996 Gases and gas mixtures — Determination of fire potential and oxidizing ability for the
selection of cylinder valve outlets (Гази та газові суміші. Визначання потенційної здатності до загоряння
й окиснюван.чя для вибирання випускного отвору клапана балона)
2 ISO 2431:1993 Paints and varnishes — Determination of flow time by use o f flow cups (Лаки й фар­
би. Метод визначання часу витікання з використанням лійок)
3 Рекомендации по перевозке опасных грузов. Типовые правила (часть I). (ST/SG/AC.10/1/Rev.14)
Организация Объединенных Наций, Нью-Йорк и Женева, 2005 г (Настанови з перевезення небезпеч­
них вантажів. Типові правила)
4 Рекомендации по перевозке опасных грузов. Руководство по испытаниям и критериям (ST/SG/
АС. 10/11/Rev.3) (Рекомендації з перевезення небезпечних вантажів. Настанови щодо випробовувань
і критеріїв) О рганізація Об’єднаних Націй, Нью-Йорк і Женева, 1999 р.
5 Международная Конвенция по охране человеческой жизни на море 1974 г. (СОЛАС-74) (Міжна­
родна конвенція щодо охорони людського життя на морі, 1974 р.) Консолідований текст — Лондон,
ІМО, 1999 р.
6 Международная конвенция по предотвращению загрязнения с судов, 1973 г., измененная Про­
токолом 1978 г. к ней (МАРПОЛ 73/78) (Міжнародна конвенція щодо запобігання забруднення із суден
1973 p., змінена Протоколом 1978 р. до неї), Лондон, ІМО, 1999 р.
7 International Maritime Dangerous Goods Code (including Am endm ent 32-02) (Міжнародний морсь­
кий кодекс з перевезення небезпечних вантажів (охоплюючи Поправки 32-02)), Лондон, ІМО, 2002 р.
8 Правила безопасной перевозки радиоактивных материалов (Правила МАГАТЭ). Международное
агентство по атомной энергии, серия изданий по безопасности № 6 (Правила безпечного перевезення
радіоактивних матеріалів Міжнародного агентства з атомної енергії (Правила МАГАТЕ)) Відень, 1999 р.
9 Базельская Конвенция о контроле за трансграничной перевозкой опасных отходов и их удале­
нием (Базельська Конвенція щодо контролю за транскордонним перевезенням небезпечних відходів
та їх видаленням), 1989 р.
10 Европейское Соглаш ение о международной дорожной перевозке опасны х грузов (ДО ПО Г)
(ECE/TRANS/175) (Є вропейська угода про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів)
Організація Об’єднаних Націй, Нью-Йорк і Женева, 2005 р.
11 Европейское Соглашение о международной перевозке опасных грузов по внутренним водным
путям (ВОПОГ) (ECE/TRANS/170) (Європейська угода про міжнародне перевезення небезпечних ван­
тажів по внутрішніх водних шляхах) Організація Об’єднаних Націй, Нью-Йорк і Женева, 2003 р.
12 ІАТА Dangerous Goods Regulations (ІАТА Resolution 618, Attachment A), 45-th Edition, International
Air Transport Association, 2003, Montreal-Geneva (ІАТА Правила перевезення небезпечних вантажів (Ре­
золюція ІАТА 618 додаток А), 45 видання, 2003 p., Міжнародна організація цивільної авіації, 2003 p.,
Монреаль-Женева)
13 Правила международной перевозки опасных грузов по железной дороге (приложение 1 в д о­
бавление В «Единые правила международной перевозки грузов по железной дороге» к КОТИФ (Кон­
венции о международных железнодорожных перевозках) (Правила міжнародного перевезення небез­
печних вантажів залізницею (Додаток 1 до додатка В «Загальні правила міжнародного перевезення
вантажів залізницею до КОТІФ» (Конвенція щодо міжнародних перевезень залізницею) О рганізація
Об’єднаних Націй, Нью-Йорк і Женева, 2002 р.
14 Согласованная на глобальном уровне система классификации и маркировки химических ве­
ществ (Узгоджена на глобальному рівні система класифікації й маркування хімічних речовин) О ргані­
зація Об’єднаних Націй, Нью-Йорк і Женева, 2003 р.
15 Code of safe practice for solid bulk cargo (BC Code) (Кодекс безпечної практики для вантаж ів
навалом) Лондон, ІМО, 2004 р.

36
Д С ТУ 4500-3:2008

Код УКНД 13.300

Ключові слова: вид небезпеки, група небезпечного вантажу, додатковий вид небезпеки, катего­
рія небезпечного вантажу, клас небезпечного вантажу, класифікація, критерії класифікації, небезпеч­
ний вантаж, основний вид небезпеки, підклас небезпечного вантажу, показник небезпеки, пріоритет
небезпеки, показник класифікації, ступінь небезпеки.

37

You might also like