ДСТУ ISO 148-1-2022

Друк документа http://online.budstandart.com/ua/catalog/document.html?
iddoc=97169
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
ДСТУ ISO 148-1:2022

(ISO 148-1:2016, IDT)
МЕТАЛЕВІ МАТЕРІАЛИ
Випробування на ударний вигин за Шарпі

на маятниковому копрі
Частина 1. Метод випробування
Відповідає офіційному тексту
З питань придбання
офіційного видання звертайтесь до
національного органу стандартизації
(ДП «УкрНДНЦ» http://uas.gov.ua)
ПЕРЕДМОВА
1 РОЗРОБЛЕНО: Технічний комітет стандартизації «Стандартизація методів контролю механічних, металографічних та корозійних
властивостей металопродукції» (ТК 81)
2 ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр
проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ») від 26 січня 2022 р. № 20 з 2022-10-01
3 Національний стандарт відповідає ISO 148-1:2016 Metallic materials — Charpy pendulum impact test — Part 1: Test method (Металеві
матеріали. Випробування на ударний вигин за Шарпі на маятниковому копрі. Частина 1. Метод випробування)
Ступінь відповідності — ідентичний (IDT)
Переклад з англійської (en)
4 Цей стандарт розроблено згідно з правилами, установленими в національної стандартизації України
5 НА ЗАМІНУ ДСТУ EN 10045-1:2006
ЗМІСТ
Національний вступ
1 Сфера застосування
2 Нормативні посилання
3 Терміни та визначення понять
3.1 Визначення стосовно енергії
3.2 Визначення стосовно випробного зразка
4 Познаки та визначення
5 Принцип випробування
6 Зразки для випробування
6.1 Загальні положення
Стор. 1 з 28 30.08.2023, 11:05

Друк документа http://online.budstandart.com/ua/catalog/document.html?iddoc=97169
6.2 Форма надрізу
6.2.1 V-подібний надріз
6.2.2 U-подібний надріз
6.3 Допустимі відхилення зразків для випробування
6.4 Підготування зразків для випробування
6.5 Маркування зразків для випробування
7 Випробувальне обладнання
7.2 Установлення та перевіряння
7.3 Бойок
8 Процедура випробування
8.2 Вимірювання тертя
8.3 Температура вимірювання
8.4 Перенесення зразка
8.5 Перевищення енергії копра
8.6 Неповне руйнування
8.7 Застрягання випробного зразка
8.8 Огляд після руйнування
9 Протокол випробування
9.1 Обов’язкова інформація
9.2 Додаткова (необов’язкова) інформація
Додаток А (довідковий) Кліщі із самоцентруванням
Додаток В (довідковий) Бокове розширення
Додаток С (довідковий) Зовнішній вид зламу
Додаток D (довідковий) Поглинена енергія залежно від температури випробування й температури переходу
Додаток Е (довідковий) Невизначеність вимірювання значень поглиненої енергії, К
Бібліографія
НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП
Цей національний стандарт ДСТУ ISO 148-1:2022 (ISO 148-1:2016, IDT) «Металеві матеріали. Випробування на ударний вигин за
Шарпі на маятниковому копрі. Частина 1. Метод випробування», прийнятий методом перекладу, — ідентичний щодо ISO 148-1:2016
(версія en) «Metallic materials — Charpy pendulum impact test — Part 1: Test method».
Технічний комітет стандартизації, відповідальний за цей стандарт в Україні, — ТК 81 «Стандартизація методів контролю
механічних, металографічних та корозійних властивостей металопродукції».
У цьому національному стандарті зазначено вимоги, які відповідають законодавству України.
Стор. 2 з 28 30.08.2023, 11:05

Цей стандарт є однією з частин стандарту із загальною назвою «Металеві матеріали. Випробування на ударний вигин за Шарпі на
маятниковому копрі», а саме:
— Частина 1. «Метод випробування»;
— Частина 2. «Перевірення випробувальних машин»;
— Частина 3. «Підготовка та характеристика випробних зразків Шарпі з V-подібним надрізом для непрямої перевірки копра».
До стандарту внесено такі редакційні зміни:
— слова «ця частина ISO 148» змінено на «цей стандарт»;
— з «Передмови» та «Вступу» до ISO 148-1:2016 у цей «Національний вступ» внесено все, що безпосередньо стосується цього
стандарту;
— структурні елементи стандарту: «Титульний аркуш», «Передмову», «Національний вступ», першу сторінку, «Терміни та
визначення понять» і «Бібліографічні дані» — оформлено згідно з вимогами національної стандартизації України;
— у розділі «Нормативні посилання» наведено «Національне пояснення», виділене рамкою.
ISO 148-2, посилання на який є в цьому стандарті, в Україні прийнято як національний стандарт ДСТУ EN ISO 148-2:2019 (EN ISO
148-2:2016, IDT; ISO 148-2:2016, IDT) Металеві матеріали. Випробування впливу маятника Шарпі. Частина 2. Перевірення
випробувальних машин.
ISO 286-1, посилання на який є в цьому стандарті, в Україні прийнято як національний стандарт ДСТУ ISO 286-1-2002 Допуски і
посадки за системою ISO. Частина 1. Основи допусків, відхилень та посадок.
Копії нормативних документів, посилання на які є в цьому стандарті, можна отримати в Національному фонді нормативних
документів.
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
МЕТАЛЕВІ МАТЕРІАЛИ
Випробування на ударний вигин за Шарпі
на маятниковому копрі
Частина 1. Метод випробування
METALLIC MATERIALS
Charpy pendulum impact test
Part 1. Test method
Чинний від 2022-10-01
1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
Цей стандарт визначає метод випробування на ударний вигин за Шарпі на маятниковому копрі зразків із металевих матеріалів (з
V-подібним та U-подібним надрізами) для визначення поглиненої енергії. Цей стандарт не охоплює випробування на ударний вигин
на інструментованому обладнанні, яке визначено в ISO 14556.
Додатки B та C базуються на ASTM E23 та їх використовують з дозволу ASTM International, 100 Barr Harbor Drive, P.O. Box C700,
West Conshohocken, PA 19428-2959, США.
2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
Наведені нижче документи цілком або частково необхідні для застосування цього стандарту. У разі датованих посилань
застосовують тільки наведені видання. У разі недатованих посилань потрібно користуватись останнім виданням нормативних
документів (разом зі змінами).
ISO 148-2 Metallic materials — Charpy pendulum impact test — Part 2: Verification of testing machines
ISO 286-1 Geometrical product specifications (GPS) — ISO code system for tolerances on linear sizes — Part 1: Basis of tolerances,
deviations and fits.
НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ
Стор. 3 з 28 30.08.2023, 11:05

ISO 148-2 Металеві матеріали. Випробування на ударний вигин за Шарпі маятниковим копром. Частина 2. Перевіряння
випробувальних машин
ISO 286-1 Геометричні характеристики виробів (GPS). Система коду ISO для допусків лінійних розмірів. Частина 1. Основні
положення, допуски, відхилення та види посадки.
3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті вжито такі терміни та визначення.
3.1 Визначення стосовно енергії
3.1.1 початкова потенційна енергія, потенційна енергія; Кр (initial potential energy, potential energy, Kp)
Потенційна енергія маятника після виготовлення копра, що визначається прямою перевіркою.
3.1.2 поглинена енергія; K (absorbed energy, K)
Енергія, необхідна для руйнування випробного зразка маятниковою машиною (копром) після корегування на величину тертя.
Примітка. Літеру V чи U використовують для позначення геометрії надрізу, тобто: KV чи KU. Цифру 2 чи 8 використовують як
індекс для позначення радіуса бойка, наприклад KV2.
Національна примітка
За результатами випробувань, за потреби, обчислюють величину ударної в’язкості KC (Дж/см2) за формулою:
KC = ------ ,
S0
де K — енергія руйнування, Дж;
S0 — початкова площа поперечного перерізу зразка в місці надрізу, см2, обчислена за формулою:
S0 = В • W,
де В — товщина зразка, см;
W — ширина зразка в основі надрізу, см.
3.1.3 номінальна початкова потенційна енергія, номінальна енергія; KN (nominal initial potential energy, nominal energy, KN)
Енергія, зазначена виробником копра.
3.2 Визначення стосовно випробного зразка
3.2.1 ширина; W (width, W)
Відстань між поверхнею з надрізом та протилежною поверхнею.
Примітка 1. Див. рисунок 1.
Примітка 2. У попередніх версіях ISO 148 (до 2016 року) відстань між поверхнею з надрізом та протилежною поверхнею було
зазначено як «висота». Зміна цього визначення на «ширину» робить цей стандарт узгодженим з термінологією, яку використовують
в інших стандартах ISO на руйнування
3.2.2 товщина; В (thickness, В)
Відстань, яку вимірюють перпендикулярно ширині та паралельно надрізу.
Стор. 4 з 28 30.08.2023, 11:05

Примітка 2. У попередніх версіях ISO 148 (до 2016 року) розмір, перпендикулярний до ширини та паралельний надрізу, визнали як
«ширину». Зміна цього визначення на «товщину» робить цей стандарт узгодженим з термінологією, яку використовують в інших
стандартах ISO на руйнування
3.2.3 довжина; L (length, L)
Найбільша відстань між торцями.
4 ПОЗНАКИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ
Познаки та визначення, використані в цьому стандарті, наведено в таблицях 1 та 2 та проілюстровано на рисунку 2.
Таблиця 1 — Познаки та визначення
Одиниця
Познаки Визначення
вимірювання
В мм Товщина випробного зразка
α ° Кут падіння маятника
β1 Дж або ° Кут підйому маятника без встановленого на копрі контрольного зразка
Кут підйому маятника без встановленого на копрі контрольного зразка та без скидання
β2 Дж або °
механізму індикації
L мм Довжина випробного зразка
LЕ мм Бокове розширення
Поглинена енергія (записана як КV2, КV8, КU2, КU8 для позначення виду надрізу та
К Дж
радіуса бойка)
К1 Дж або ° Запас енергії роботи копра за звичайного режиму без випробного зразка
К2 Дж або ° Запас енергії роботи копра без індикації за звичайного режиму без випробного зразка
КN Дж або ° Номінальна початкова потенціальна енергія
Kp Дж Початкова потенціальна енергія (потенціальна енергія)
Поглинена енергія для зразка з V-подібним надрізом у разі використання бойка радіусом 2
КV2 Дж
мм
Поглинена енергія для зразка з V-подібним надрізом у разі використання бойка радіусом 8
КV8 Дж
мм
Поглинена енергія для зразка з U-подібним надрізом у разі використання бойка радіусом 2
KU2 Дж
мм
Поглинена енергія для зразка з U-подібним надрізом у разі використання бойка радіусом 8
КU8 Дж
мм
М Н•м Момент, який дорівнює F • І2
р Дж Поглинені втрати енергії, спричинені тертям
р' Дж Поглинені втрати енергії, спричинені тертям підшипника та опором повітря
pβ Дж Корекція поглинених втрат енергії на кут підйому β
SFA % Вид зламу
Тt °С Температура переходу
W мм Ширина випробного зразка
Стор. 5 з 28 30.08.2023, 11:05

Температура переходу, визначена за конкретної величини поглиненої енергії, наприклад 27

Тt27 °С
Дж
Температура переходу, визначена за певного відсотка поглиненої енергії на прийнятому

Tt50 %US °С
рівні, наприклад 50 %
Tt50 %SFA °С Температура переходу, визначена за певного відсотка виду зламу, наприклад 50 %
Температура переходу, визначена за певної величини бокового розширення, наприклад 0,9

Тt0,9 °С
мм
5 ПРИНЦИП ВИПРОБУВАННЯ
Це випробування полягає в руйнуванні зразка з надрізом одним ударом маятника за умов, визначених у розділах 6, 7 та 8. Надріз на
зразку має задану геометрію та має перебувати посередині між опорами. Удар під час випробовування наносять з протилежного боку
від надрізу. Зазвичай визначають енергію, поглинену під час випробовування на ударний вигин, бокове розширення та зовнішній
вигляд руйнування.
Оскільки значення удару для багатьох металевих матеріалів змінюються залежно від температури, випробування потрібно проводити
за заданої температури. Якщо ця температура відрізняється від температури навколишнього середовища, випробний зразок має бути
нагрітий чи охолоджений до цієї температури в контрольованих умовах.
Випробування на маятниковому копрі за Шарпі зазвичай використовують у промислових умовах з високою пропускною здатністю
під час приймальних випробовувань на придатність/непридатність. Для таких випробувань може бути не важливо, чи випробний
зразок повністю розбитий, частково розбитий чи просто пластично деформований та протягнутий між опор. Під час дослідження,
проектування чи в наукових цілях вимірювані значення енергії вивчають докладніше й у цих випадках може бути актуальним, чи
зруйнувано зразок, чи ні.
Важливо зазначити, що не всі результати випробувань за Шарпі на маятниковому копрі можна порівняти. Наприклад, випробування
може бути виконано маятниками, які мають бойки з різним радіусом, або використані випробні зразки різної форми. Випробування,
проведені з різними бойками та з використанням зразків різної форми, можуть давати різні результати [7]. Ось чому не тільки
дотримання ISO 148, але й чітка та повна звітність про тип копра, форми й розміри випробних зразків та вигляд частин зразків після
випробування є визначальними для порівняння результатів.
6 ЗРАЗКИ ДЛЯ ВИПРОБУВАНЬ

Стандартний випробний зразок має бути довжиною 55 мм і квадратного перетину зі сторонами 10 мм. У центрі довжини має бути чи
V-подібний, чи U-подібний надріз, як описано в 6.2.1 та 6.2.2 відповідно.
Якщо з цього матеріалу неможливо отримати стандартний випробний зразок, треба використовувати зменшені зразки, що мають
товщину 7,5 мм, 5 мм або 2,5 мм (див. рисунок 2 та таблицю 2), якщо не зазначено іншого.
Примітка 1. Пряме порівняння результатів можливе лише тоді, коли випробування проводять на зразках однакової форми та
розмірів.
Примітка 2. Для низьких енергій важливо використовувати прокладки для точного розміщення зразків відносно центру удару, щоб
уникнути надлишкового поглинання енергії маятником. Для високих енергій це може бути не так важливо. Прокладки можна
розміщувати на/або під опорами так, щоб середина ширини зразка була на 5 мм вище опор для зразка товщиною 10 мм. Прокладки
можна тимчасово закріпити на опорах за допомогою стрічки або іншим способом.
Коли оцінюють термічно оброблений матеріал, на випробний зразок наносять надріз після остаточної механічної обробки, якщо не
можна довести, що механічне оброблення зразка перед термічним обробленням не впливає на результати випробувань.
6.2 Форма надрізу
Надріз має бути ретельно підготовлено так, щоб радіус надрізу не мав механічних пошкоджень, які могли б впливати на поглинену
енергію.
Площина симетрії надрізу має бути перпендикулярною до поздовжньої осі зразка (див. рисунок 2).
6.2.1 V-подібний надріз
Стор. 6 з 28 30.08.2023, 11:05

V-подібний надріз повинен мати кут 45°, глибину 2 мм та радіус 0,25 мм (див. рисунок 2 а) та таблицю 2).
6.2.2 U-подібний надріз
U-подібний надріз повинен мати глибину 5 мм (якщо не зазначено іншого) та радіус 1 мм (див. рисунок 2 b) та таблицю 2).
6.3 Допустимі відхили зразків для випробування
Допуски на випробних зразках і розміри надрізу показано на рисунку 2 та в таблиці 2.
6.4 Підготування зразків для випробування
Підготування потрібно проводити так, щоб будь-яка зміна випробного зразка, наприклад унаслідок нагрівання чи охолодження, була
мінімізована.
6.5 Маркування зразків для випробування
Випробний зразок може бути помарковано в будь-якому місці на будь-якому боці, який не контактує з опорами чи бойком, так, щоб
пластична деформація та розриви поверхні не були спричинені маркуванням та не впливали на поглинену енергію (див. 8.8).
7 ВИПРОБУВАЛЬНЕ ОБЛАДНАННЯ
Вимірювання енергії копра та розмірів випробного зразка мають відповідати національним чи міжнародним стандартам.
Обладнання, яке використовують для вимірювань, має бути калібровано протягом відповідних інтервалів.
7.2 Установлення та перевіряння
Копер установлюють та перевіряють згідно з ISO 148-2.
7.3 Бойок
Розмір бойка має бути зазначено як бойок 2 мм чи бойок 8 мм. Рекомендують позначати радіус бойка індексом так: KV2 чи KV8 та
KU2 чи KU8.
Під час вибирання розміру бойка треба дотримуватися посилань у специфікації на продукцію.
Примітка. Випробування, проведені бойками з радіусом 2 мм та 8 мм, можуть дати різні результати [7].
8 ПРОЦЕДУРА ВИПРОБУВАННЯ
Випробний зразок має лежати прямо на опорах копра, з площиною симетрії надрізу в межах 0,5 мм від середньої площини між
опорами. Удар маятника має бути нанесено в площині симетрії надрізу з протилежного боку навпроти надрізу (див. рисунок 1).
8.2 Вимірювання тертя
Енергію, яка поглинається тертям, треба перевіряти кожного випробувального дня перед першим випробуванням. Втрати від тертя
можуть бути оцінені, як пояснено нижче, або можуть бути застосовані інші методи оцінювання.
Примітка. Енергія, яка поглинається тертям, охоплює, але не обмежується цим, опір повітря, тертя підшипника й тертя вказівної
стрілки. Збільшення тертя на машині може впливати на значення поглиненої енергії.
8.2.1 Для визначення втрат, спричинених тертям вказівної стрілки, копер працює у звичному режимі, але без випробного зразка, і
при цьому визначають кут підйому β1 чи енергію K1. Після другого коливання маятника, без скидання вказаного стрілкою
попереднього значення, визначають новий кут підйому β2 або енергію K2. Отже, втрати внаслідок тертя під час підйому дорівнюють:
р = M (cos β1 - cos β2), (1)
якщо шкала поградуйована в градусах або
p = K1 - K2, (2)
Стор. 7 з 28 30.08.2023, 11:05

якщо шкала поградуйована в одиницях енергії.
Примітка. Для копрів із цифровою індикацією це вимірювання тертя не обов’язкове.
8.2.2 Процедура визначення втрат, спричинених тертям підшипника та опором повітря, для одного коливання полягає в такому.
Після визначення β2 або K2 маятник повертається у вихідне положення. Не скидаючи вказівний механізм, відпускають маятник без
ударів і вібрацій та виконують його розгойдування на 10 напівколивань. Після того, як маятник почне 11-те коливання, переміщують
індикаторний механізм приблизно на 5 % від діапазону шкали і записують значення як β3 або K3. Втрати від тертя підшипника та
опору повітря для однієї половини коливання дорівнюють:
р' = 1/10 M (cos β3 - cos β2), (3)
якщо шкала поградуйована в градусах, або
р' = 1/10 (K3 - K2), (4)
якщо шкала поградуйована в одиницях енергії.
Кількість коливань може бути змінено й у цьому разі р' треба скоригувати з урахуванням застосованої кількості коливань.
Примітка 1. Якщо потрібно врахувати ці втрати під час фактичного випробування, що дає кут підйому β, величину втрати від тертя
можна відняти від величини поглиненої енергії.
β α+β
pβ = p · --- ------- .
+ р' · (5)
β1 α + β2
Оскільки β1 та β2 майже дорівнюють α, кут падіння для практичних цілей формули (5) можна зменшити до:
β α+β
pβ = p · --- + р' · ------- . (6)
α 2α
Для копрів, поградуйованих в одиницях енергії, значення р може бути обчислено так:
β = arccos[1 - 1/М (КР – КT)], (7)
Загальна втрата на тертя, р + р', виміряна так, не повинна перевищувати 0,5 % від номінальної енергії КN. Якщо це відбувається і
неможливо привести втрати на тертя в межах допуску за рахунок зменшення показника тертя, підшипники очищають або
замінюють.
8.3 Температура вимірювання
8.3.1 Якщо не зазначено іншого, випробування треба проводити за температури 23 °С ± 5 °С (температура навколишнього
середовища). Якщо температуру зазначено, випробний зразок витримують за цієї температури в межах ±2 °С.
8.3.2 Для кондиціювання (нагрівання чи охолодження) з використанням рідкого середовища випробний зразок розміщують на сітці,
розташованій щонайменше на 25 мм вище дна камери, випробний зразок має бути покритий рідиною не менше ніж на 25 мм і
перебувати на відстані принаймні 10 мм від стінок камери.
Рідину потрібно постійно перемішувати й доводити до заданої температури будь-яким зручним способом. Прилад, який
використовують для вимірювання температури середовища, треба розмістити в центрі групи випробних зразків. Температуру
середовища потрібно утримувати за заданої температури в межах ±1 °С не менше ніж 5 хв.
Примітка. Коли температура рідкого середовища добігає точки кипіння, охолодження випаровуванням може різко знизити
температуру випробного зразка протягом інтервалу між витягуванням з рідини та руйнуванням [8].
8.3.3 Для кондиціювання (нагрівання чи охолодження) з використанням газоподібного середовища випробний зразок потрібно
розміщувати в камері на відстані не менше ніж 50 мм від найближчої поверхні. Зразки мають бути відокремлені не менше ніж на 10
мм один від одного. Потрібно забезпечити постійну циркуляцію середовища й доводити до заданої температури будь-яким зручним
Стор. 8 з 28 30.08.2023, 11:05

способом. Прилад, який використовують для вимірювання температури середовища, треба розмістити в центрі групи випробних
зразків. Задану температуру газоподібного середовища треба утримувати в межах ±1 °С протягом принаймні 30 хв до того, як
випробний зразок буде витягнуто із газового середовища для проведення випробування.
8.3.4 Допускають інші методи нагрівання чи охолодження, якщо виконуються вимоги, наведені у 8.3.
8.4 Перенесення зразка
Якщо випробування проводять за температур, відмінних від температури навколишнього середовища, між часом, коли випробний
зразок виймають з нагрівального чи охолоджувального середовища, та моментом його руйнування, не повинно пройти більше ніж 5
с. Крім випадку, якщо різниця між температурою навколишнього середовища й температурою випробного зразка менше ніж 25 °С, у
цьому разі час для перенесення зразка має бути менше ніж 10 с.
Пристрій для перенесення зразків має бути сконструйовано та використано так, щоб температура випробного зразка підтримувалась
у межах допустимого температурного діапазону.
Частини пристрою, що контактують зі зразком під час перенесення із середовища до копра, мають бути витримані разом зі зразками.
Треба бути обережним, щоб пристрій, який використовують для центрування випробного зразка на опорах, не спричиняв відскоку в
маятник копра розбитих частин низькоенергетичних високоміцних випробних зразків. Ця взаємодія маятник/зразок призводить до
помилково високої зазначеної енергії. Було показано, що зазор між кінцем зразка у випробному положенні та центрувальним
пристроєм або нерухомою частиною копра має дорівнювати чи бути більше ніж 13 мм, щоб кінці випробного зразка не відскочили в
маятник під час випробовування.
Примітка. Кліщі із самоцентруванням аналогічні тим, які показано в додатку А для випробних зразків з V-надрізом, часто
використовують для перенесення випробного зразка із середовища для кондиціювання температури у належне випробувальне
положення. Такі кліщі усувають можливі проблеми між половинками зруйнованого зразка та закріпленим центрувальним
пристроєм.
8.5 Перевищення енергії копра
Поглинена енергія К не повинна перевищувати 80 % початкової потенційної енергії Кр. Якщо поглинена енергія перевищує цю
величину, поглинену енергію реєструють як приблизну, і її має бути зазначено у звіті про випробування як понад 80 % від
потужності копра.
Примітка. В ідеалі, випробування на удар проводять з постійною швидкістю удару. Під час випробовування на копрах маятникового
типу швидкість зменшується в міру розвитку руйнування. Для зразків, енергія удару яких наближається до запасу енергії маятника,
швидкість маятника зменшується під час руйнування настільки, що точних значень енергії удару неможливо встановити.
8.6 Неповне руйнування
Випробні зразки не завжди розбиваються під час випробовування на дві частини.
Для приймальних випробувань матеріалів не потрібно повідомляти інформації про неповне руйнування.
Для проведення випробувань, крім приймальних випробувань, потрібно подавати звіт про незруйновані випробні зразки.
Примітка 1. Якщо окремі зразки не ідентифіковані, у протоколах випробувань група може бути ідентифікована як зруйнована чи
незруйнована.
Примітка 2. Випробний зразок, який повністю не розділений на дві половини під час удару, можна вважати зруйнованим, якщо дві
половинки можна розділити, натиснувши на дві половинки разом без допомоги механічних інструментів та без втоми зразка.
Примітка 3. Приймальне випробування матеріалу — це випробування, яке використовують для оцінювання мінімальних
допустимих вимог.
8.7 Застрягання випробного зразка
Якщо випробний зразок застряг у копрі, результати не враховують і копер ретельно перевіряють на наявність пошкоджень, які
можуть вплинути на результати його калібрування.
Примітка. Заклинювання відбувається, коли зламаний випробний зразок потрапив між рухомою та нерухомою частинами копра. Це
може призвести до значного поглинання енергії. Заклинювання можна відрізнити від відміток за вторинного удару, оскільки в разі
заклинювання з’являється пара протилежних відміток на зразку.
Стор. 9 з 28 30.08.2023, 11:05

8.8 Огляд після руйнування
Якщо огляд після руйнування виявить, що будь-яка частина марковання випробного зразка помітно здеформована, результат
випробування не може бути характерним для цього матеріалу, і це треба зазначити у звіті про випробування.
9 ПРОТОКОЛ ВИПРОБУВАННЯ
9.1 Обов’язкова інформація
Звіт про випробування має містити таку інформацію або, за згодою замовника, можна отримати цю інформацію на основі
простежуваного кодування звіту про випробування:
a) посилання на цей стандарт;
b) ідентифікацію зразка для випробування (наприклад, марку сталі та номер плавки);
c) розмір зразка для випробування, якщо він не стандартний;
d) температуру випробування чи температуру кондиціювання випробних зразків;
е) поглинуту енергію, КV2, КV8, КU2 чи KU8, у відповідних випадках;
f) чи було зруйновано зразок, чи більшість зразків у групі зразків (не обов’язково зазначати для приймальних випробувань
матеріалів);
g) будь-які відхилення, які могли б вплинути на випробування.
У протоколі випробування поглинену енергію записують з округленням до 1 Дж, у разі значення поглиненої енергії більше ніж 10
Дж, та до 0,1 Дж, у разі значення поглиненої енергії 10 Дж, або менше. У протоколі випробування поглинену енергію записують з
округленням до 1 Дж, у разі значення поглиненої енергії більше ніж 10 Дж, та до 0,1 Дж, у разі значення поглиненої енергії 10 Дж,
або менше.
9.2 Додаткова (необов’язкова) інформація
До звіту про випробування може бути долучено, крім інформації в 9.1, таке:
a) орієнтацію випробного зразка (див. ISO 3785);
b) початкову потенційну енергію копра, у джоулях;
c) бокове розширення (див. додаток В);
d) зовнішній вигляд зламу (див. додаток С);
е) криву «поглинена енергія/температура» (див. D.1);
f) криву «бокове розширення/температура»;
g) криву «в’язко-крихкий злам/температура»;
h) температуру (S) переходу та критерії, що їх використовують для її визначення (див. D.2);
i) кількість випробних зразків, які не були повністю зруйновані під час випробовування;
j) дату (місяць та рік) останніх повних прямих та непрямих перевірок;
k) невизначеність вимірювання поглиненої енергії (див. додаток Е).
Стор. 10 з 28 30.08.2023, 11:05

Умовні познаки:
1 — наковальня;
2 — випробний зразок;
3 — опори для випробного зразка;
4 — кожух;
5 — ширина випробного зразка W;
6 — довжина випробного зразка L;
7 — товщина випробного зразка B;
8 — центр удару;
9 — напрям коливання маятника.
Рисунок 1 — Позначення випробного зразка, що показує розташування опор і наковальні маятникового копра
Стор. 11 з 28 30.08.2023, 11:05

a) Геометричні розміри зразка з V-подібним надрізом
b) Геометричні розміри зразка з U-подібним надрізом
Примітка. Щодо символів L, W, B та цифр від 1 до 5 див. у таблиці 2.
Рисунок 2 — Зразок для випробування на ударний вигин за Шарпі на маятниковому копрі
Таблиця 2 — Допуски на задані розміри зразка для випробувань
Випробний зразок з V-подібним надрізом Випробний зразок з U-подібним надрізом
Допуск на механічне Допуск на механічне

Познака та оброблення оброблення
Визначення Номінальний Номінальний
номер
розмір Клас розмір Клас
допуску а допуску а
Довжина L 55 мм ±0,60 мм js15 55 мм ±0,60 мм js15
Ширина W 10 мм ±0,075мм js12 10 мм ±0,11 мм js13
Товщина с В 10 мм ±0,11 мм js13 10 мм ±0,11 мм js13
— стандартний
10 мм ±0,11 мм js13 10 мм ±0,11 мм js13
випробний зразок
— зменшений
7,5 мм ±0,11 мм js13 7,5 мм ±0,11 мм —
5 мм ±0,06 мм js12 5 мм ±0,06 мм —
2,5 мм ±0,05 мм js12 — — —
Кут надрізу 1 45° ±2° — — — —
Стор. 12 з 28 30.08.2023, 11:05

Ширина під надрізом 2 8 мм ±0,075 мм js12 5 мм ±0,09 мм js13
Радіус надрізу 3 0,25 мм ±0,025 мм — 1 мм ±0,07 мм js12
Середина надрізу
(центрування)
4 27,5 мм ±0,42 мм d js15 27,5 мм ±0,42 мм d js15
Кут між площиною

симетрії надрізу та
90° ±2° — 90° ±2° —
поздовжньою віссю
випробного зразка
Кут між сусідніми

поздовжніми сторонами 5 90° ±2° — 90° ±2° —
випробного зразка
Шорсткість поверхні b NA <5 мкм <5 мкм
а Згідно з ISO 286-1.
b Випробні зразки повинні мати шорсткість поверхні вище ніж Ra 5 мкм, крім торців.
с Якщо зазначено іншу товщину (2 мм чи 3 мм), треба також зазначити відповідні допуски.
d Для машин з автоматичним розміщенням випробного зразка рекомендовано приймати допуски ±0,165 мм замість ±0,42 мм.
Допустимо використовувати зразки з и-подібним надрізом номінальною товщиною 10 мм, 7,5 мм та 5 мм і шириною в основі
надрізу 8 мм.
Під час контрольних випробовувань допустимо виготовлення зразків з допуском ширини в основі надрізу ±0,1 мм.
ДОДАТОК А
(довідковий)
КЛІЩІ ІЗ САМОЦЕНТРУВАННЯМ
Кліщі, які показано на рисунку А.1, часто використовують для перенесення випробного зразка та належного розміщення його на
опорах маятникового копра.
Розміри в міліметрах
Стор. 13 з 28 30.08.2023, 11:05

a Сталеві накладки, припаяні сріблом до кліщів паралельно одна одній.
Товщина зразка А В
10 1,60—1,70 1,52—1,65
5 0,74—0,80 0,69—0,81
3 0,45—0,51 0,36—0,48
Рисунок А.1 — Кліщі із самоцентруванням для зразків з V-подібним надрізом за Шарпі.
ДОДАТОК В
БОКОВЕ РОЗШИРЕННЯ
В.1 Загальна частина
Показником здатності матеріалу протистояти руйнуванню під дією триосьових напружень, таких, як у корені надрізу зразків для
випробування за Шарпі, є величина деформації, яка виникає в цьому місці. Деформацією в цьому разі є звуження. Через труднощі у
Стор. 14 з 28 30.08.2023, 11:05

вимірюванні цієї деформації, навіть після руйнування зламу, розширення, яке відбувається на площинах зламу, зазвичай вимірюють
та використовують як показник звуження.
В.2 Процедура
Метод вимірювання бокового розширення має враховувати той факт, що площина руйнування рідко ділить точку максимального
розширення з обох сторін зразка. Половинки зламаного випробного зразка можуть містити максимальне розширення на обох
сторонах, на одній стороні, чи не бути на жодній зі сторін. Ці методи мають забезпечувати значення розширення, яке дорівнює сумі
більшого з двох значень, отриманих для кожної сторони під час вимірювання двох половинок зразка окремо. Величину розширення
на кожній стороні кожної половинки вимірюють відносно площини, визначеної на недеформованій частині сторони випробного
зразка (див. рисунок В.1). Для цих вимірювань може бути використано контактні та безконтактні методи.
Бокове розширення може бути виміряно за допомогою давача, аналогічного показаному на рисунках В.2 та В.3. Виміряти треба дві
розбиті половинки окремо. Спочатку необхідно перевірити сторони, перпендикулярні до надрізу, щоб упевнитися в тому, що на цих
сторонах не виникало задирок під час удару, якщо задирки є, їх треба видалити, наприклад, наждачною тканиною, переконавшись,
що виступи, які підлягають вимірюванню, не стираються під час видалення задирки. Далі потрібно скласти половинки зразка разом
так, щоб поверхні, які спочатку були навпроти надрізу, були звернені одна до одної. Потім взяти одну з половинок (див. рисунок В.1)
і міцно притиснути її до опор приладу для вимірювання бокового розширення. Треба записати значення та повторити таку саму дію
з іншою половинкою зразка (див. рисунок В.1), переконавшись, що вимірюють саме ту сторону. Більша величина з двох значень є
розширення цієї сторони випробного зразка. Цю процедуру повторюють для вимірювання виступів на протилежній стороні, а потім
додають більші значення, отримані для кожної сторони.
Наприклад, якщо А1 > А2 та А3 = А4, тоді LЕ = А1 + (А3 або А4). Якщо А1 > А2 та А3 > А4, тоді LЕ = = А1 + А3.
Якщо одну чи кілька сторін випробного зразка було пошкоджено під час контакту з маятником, деталями кріплення копра тощо,
випробний зразок не вимірюють, і це має бути зазначено в протоколі випробувань.
1 — перша поверхня зламу випробного зразка;
2 — друга поверхня зламу випробного зразка;
В — товщина випробного зразка, мм;
А1, A2, А3, А4, — виміряні розміри, мм.
Рисунок B.1 — Половина зруйнованого зразка Шарпі з V-подібним надрізом, що ілюструє вимірювання бокового розширення
Стор. 15 з 28 30.08.2023, 11:05

Рисунок B.2 — Давач для вимірювання бокового розширення на двох половинках зразків Шарпі одночасно
Розміри в міліметрах
Стор. 16 з 28 30.08.2023, 11:05

1 — підкладка з ґуми;
2 — індикатор, діапазон 10 мм, градації 1/100 мм;
3 — опорна плита з нержавкої чи хромованої сталі;
4 — кріплення циферблату з нержавкої чи хромованої сталі.
а Для ґвинта 1/4-20 UNC довжиною 7/8" та головкою з проріззю для кріплення індикатора.
b Для ґвинта М6 х 1 довжиною 25 мм та головкою з проріззю.
с Нахлистом під час складання.
Стор. 17 з 28 30.08.2023, 11:05

Рисунок В.3 — Складання й деталі для давача вимірювання бокового розширення
ДОДАТОК С
ЗОВНІШНІЙ ВИД ЗЛАМУ
С.1 Загальна частина
Поверхню руйнування зразків Шарпі часто оцінюють за відсотком в’язкої складової у зламі після руйнування. Чим більший відсоток
в’язкої складової, тим більша міцність матеріалу. Поверхня руйнування більшості зразків Шарпі має суміш в’язкої та крихкої
складової часток зламу. Ділянки зі слідами зсуву вважають повністю пластичними, але пласкі ділянки зламу можуть бути
пластичними, крихкими чи комбінацією цих видів руйнування. Оскільки така оцінка зламу є надзвичайно суб’єктивною,
рекомендовано не використовувати її в специфікаціях.
Примітка. Термін «волокнистий злам» часто використовують як синонім в’язкого зламу. Терміни «злам із розщепленням» і
«кристалічність» часто використовують для визначення, протилежного в’язкому зламу.
С.2 Процедури
Відсоток в’язкої складової у зламі після руйнування зразка зазвичай визначають будь-яким з таких методів:
а) вимірювання довжини та ширини ділянки розщеплення («блискучої» частини) пласкої поверхні зламу, як показано на рисунку 0.1,
та визначення відсотка в’язкої складової з таблиці 0.1;
b) порівняння зовнішнього вигляду зламу випробного зразка з видами зовнішнього вигляду зламів, наведених на рисунку С.2;
с) збільшення поверхні руйнування та порівняння її з попередньо каліброваною таблицею накладанням або вимірюванням відсотка
в’язкої складової зламу з розщепленнями за допомогою планіметра, а потім обчислення відсотока в’язкої складової (як 100 %
в’язкого зламу);
d) фотографування поверхні зламів за відповідного збільшення та вимірювання відсотка зламу розщеплення за допомогою
планіметра, а потім обчислення відсотка в’язкої складової (як 100 % в’язкого зламу);
е) вимірювання відсотка в’язкої складової методами порівняння зображень.
1 — надріз;
2 — зона крихкого зламу (блискуча);
3 — зона в’язкого зламу (матова);
А — розмір для оцінювання крихкої складової;
Стор. 18 з 28 30.08.2023, 11:05

B — розмір для оцінювання крихкої складової.
Примітка 1. Розміри А та В вимірюють з похибкою до 0,5 мм.
Примітка 2. Відсоток в’язкої складової визначають за допомогою таблиці 0.1.
Рисунок С.1 — Визначення відсотка в’язкої скадової в зламі.
Таблиця С.1 — Відсоток в’язкої складової для вимірювань у міліметрах
А, мм
B,
1,о 1,5 2,0 2,5 3,0 3,5 4,0 4,5 5,0 5,5 6,0 6,5 7,0 7,5 8,0 8,5 9,0 9,5 10,0
мм
Відсоток в’язкої складової
1,0 99 98 98 97 96 96 95 94 94 93 92 92 91 91 90 89 89 88 88
1,5 98 97 96 95 94 93 92 92 91 90 89 88 87 86 85 84 83 82 81
2,0 98 96 95 94 92 91 90 89 88 86 85 84 82 81 80 79 77 76 75
2,5 97 95 94 92 91 89 88 86 84 83 81 80 78 77 75 73 72 70 69
3,0 96 94 92 91 89 87 85 83 81 79 77 76 74 72 70 68 66 64 62
3,5 96 93 91 89 87 85 82 80 78 76 74 72 69 67 65 63 61 58 56
4,0 95 92 90 88 85 82 80 77 75 72 70 67 65 62 60 57 55 52 50
4,5 94 92 89 86 83 80 77 75 72 69 66 63 61 58 55 52 49 46 44
5,0 94 91 88 85 81 78 75 72 69 66 62 59 56 53 50 47 44 41 37
5,5 93 90 86 83 79 76 72 69 66 62 59 55 52 48 45 42 38 35 31
6,0 92 89 85 81 77 74 70 66 62 59 55 51 47 44 40 36 33 29 25
6,5 92 88 84 80 76 72 67 63 59 55 51 47 43 39 35 31 27 23 19
7,0 91 87 82 78 74 69 65 61 56 52 47 43 39 34 ЗО 26 21 17 12
7,5 91 86 81 77 72 67 62 58 53 48 44 39 34 ЗО 25 20 16 11 6
8,0 90 85 80 75 70 65 60 55 50 45 40 35 ЗО 25 20 15 10 5 0
Примітка. 100 % реєструють, коли А чи В дорівнюють нулю.
а) Діаграми зовнішнього виду зламів та порівняльний відсоток в’язкої складової
Стор. 19 з 28 30.08.2023, 11:05

b) Шкала для оцінювання в’язкої складової зламу
Рисунок С.2 — Зовнішній вигляд зламів
ДОДАТОК D
ПОГЛИНЕНА ЕНЕРГІЯ ЗАЛЕЖНО ВІД ТЕМПЕРАТУРИ ВИПРОБУВАННЯ Й ТЕМПЕРАТУРИ ПЕРЕХОДУ
D.1 Крива «поглинена енергія/температура»
«Крива поглинена енергія/температура» (крива К/Т) показує величину поглиненої енергії залежно від температури випробування для
заданого виду випробного зразка (див. рисунок D.1). Криву будують за експериментальними даними, які визначають за
обумовленими значеннями. Форма кривої та розкид значень залежать від матеріалу, форми зразка та швидкості удару. У разі кривої з
перехідною зоною від пластичного до крихкого стану розрізняють зону верхньої площинки, перехідну зону та зону нижньої
площинки.
T — температура;
K — поглинена енергія;
1 — зона верхньої площинки;
2 — перехідна зона;
3 — зона нижньої площинки.
Примітка. Криві переходу для зони руйнування в разі зсуву та для бокового розширення також є загальними, але тут їх не показано.
Рисунок D.1 — Крива «поглинена енергія/температура», показана схематично
D.2 Температури переходу
Температура переходу Тt характеризує положення крутого підйому кривої «поглинена енергія/ температура». Оскільки крутий
підйом зазвичай поширюється на досить широкий діапазон температур, не може бути загальноприйнятного визначення температури
переходу. Для визначення температури переходу виявились корисними такі критерії:
a) Tt27, що відповідає конкретному значенню поглиненої енергії, наприклад КV8 = 27 Дж;
Стор. 20 з 28 30.08.2023, 11:05

b) Tt50 %US, відповідає певному відсотку, наприклад 50 % поглиненої енергії максимальних значень;
c) Tt50 %SFA, відповідає певному відсотку в’язкої складової, наприклад 50 %;
d) Tt0,9, відповідає певній кількості бокового розширення, наприклад 0,9 мм.
Метод, який використовують для визначення температури переходу, має бути зазначено у стандарті на продукцію, у специфікації чи
встановлено за домовленістю.
Примітка. Найчастіше застосовують модель підгонки для кривих переходу — це гіперболічна дотична підгонки.
ДОДАТОК Е
НЕВИЗНАЧЕНІСТЬ ВИМІРЮВАННЯ ЗНАЧЕНЬ ПОГЛИНЕНОЇ ЕНЕРГІЇ, К
Е.1 Познаки та одиниці вимірювання
Познаки та одиниці вимірювання, використані в цьому додатку, наведено в таблиці Е.1. КV використовують лише як приклад, коли
літери V чи U позначають форму надрізу.
Таблиця Е.1 — Познаки, одиниці вимірювання та визначення
Познаки Одиниця вимірювання Визначення
Bv Дж похибка маятникового копра, визначена непрямою перевіркою
K коефіцієнт покриття
КV Дж поглинена енергія, виміряна згідно з цим стандартом на зразку з V-подібним надрізом
K̅ V̅ Дж зареєстроване середнє значення КV групи зразків з випробного матеріалу
сертифіковане значення КV еталонного матеріалу, що його використовують під час

КVR Дж
непрямого перевіряння
середнє значення КV для еталонних випробних зразків, використаних для непрямого

K̅ V̅ V Дж
перевіряння
n кількість випробних зразків
r Дж ціна градації шкали копра
Sx Дж стандартний відхил значень, отриманих на п зразках для випробування
Тх Дж температурна похибка виміряного значення КV
u(K̅ V̅ ) Дж стандартна невизначеність K̅ V̅
U(K̅ V̅ ) Дж розширена невизначеність K̅ V̅ з рівнем довірчої вірогідності 95 %
u(r) стандартна невизначеність відлікової здатності копра
uT К стандартна невизначеність температури випробування
uV Дж стандартна невизначеність результатів непрямої перевірки
U(X̅ ) Дж стандартна невизначеність х
отримане середнє значення КV набору з n зразків з досліджуваного матеріалу без

X̅ Дж
корекції упередженості
vK̅V̅ ступені свободи, відповідні u(K̅ V̅ )
vV ступені свободи, відповідні uV
vX̅ ступені свободи, відповідні u(X̅ )
Стор. 21 з 28 30.08.2023, 11:05

E.2 Встановлення невизначеності вимірювання
Е.2.1 Загальна інформація
Цей додаток визначає надійний метод установлення невизначеності u(KV), який пов’язаний із середнім значенням поглиненої енергії
K̅ V̅ зразків досліджуваного матеріалу. Інші методи оцінки u(KV) можуть бути розроблені та прийнятні, якщо вони відповідають
вимогам GUM. [4]
Такий підхід потребує введення даних від «непрямої перевірки» маятникового копра Шарпі, яка є нормативним методом оцінювання
роботоздатності копра за допомогою еталонних випробних зразків (див. ISO 148-2).
Примітка 1. Стандарти серії ISO 148 потребують, щоб маятникові копри під час випробовувань за Шарпі відповідали вимогам як
непрямої, так і прямої перевірок. Остання складається з перевірки всіх індивідуальних геометричних та механічних вимог, які
висувають до конструкції копра (див. ISO 148-2).
Призначеність прямої та непрямої перевірок у переліку метрологічної простежуваності вимірювань Шарпі наведено на рисунку Е.1.
Перелік починається на міжнародному рівні з визначення виміряної KV чи поглиненої енергії у стандартних процедурах, зазначених
у стандартах ISO 148. Глобальну порівнянність покладають на міжнародні порівняння еталонних копрів для випробування за Шарпі
та на сертифіковані значення еталонних випробних зразків, вироблених національними чи міжнародними органами, з
використанням різних моделей копрів.
Калібрувальні лабораторії використовують сертифіковані еталонні випробні зразки для перевіряння свого еталонного копра та
можуть використовувати його для перевіряння характеристик виготовлених контрольних випробних зразків. На рівні користувачів
лабораторії можуть перевірити свій копер для випробувань за Шарпі за допомогою контрольних зразків для отримання надійних
значень KV.
Примітка 2. Користувачі можуть вибрати сертифіковані контрольні зразки національних або міжнародних організацій, які отримали
статус калібрувальних лабораторій.
Примітка 3. Для отримання додаткової інформації про різницю між сертифікованими еталонними випробними зразками та
еталонними випробними зразками див. ISO 148-3:2016, додаток А.
E.2.2 Відмова від невизначеності
Аналіз невизначеності вимірювання корисний для виявлення основних джерел невідповідностей отриманих результатів.
Стандарти на вироби та бази даних про властивості матеріалу, засновані на цій частині ISO 148, мають суттєвий внесок у
невизначеність вимірювань. Тому недоцільно застосовувати подальші коригування для невизначеності вимірювань і тим самим
ризикувати продукцією, яка не буде відповідати вимогам. З цієї причини оцінки невизначеності, які отримано в результаті виконання
цієї процедури, є лише інформаційними, якщо замовник спеціально не зазначає іншого.
Умови випробувань та обмеження, визначені в цьому стандарті, не потрібно коригувати з урахуванням невизначеностей вимірювань,
якщо замовник спеціально не зазначає іншого. Розрахункові невизначеності вимірювань не потрібно поєднувати з отриманими
результатами для оцінювання відповідності технічних характеристик продукції, якщо замовник спеціально не зазначає іншого.
Натомість зазначені допуски треба інтерпретувати як інтервали придатності. [5] Цей підхід передбачає, що вимірювання проводять з
прийнятою максимальною невизначеністю вимірювання. Цю максимальну невизначеність вимірювання було зазначено в цьому
стандарті. Невизначеності вимірювання отриманих значень мають бути меншими, ніж наведені значення.
E.3 Загальна процедура
E.3.1 Чинники, які впливають на невизначеність
Основні чинники, що впливають на невизначеність, пов’язані з:
a) похибкою копра, що встановлена за результатами непрямої перевірки,
b) однорідністю випробного матеріалу та стабільністю показань копра та
c) температурою випробувань.
Середнє значення поглиненої енергії K̅ V̅ розраховують за формулою (E.1):
K̅ V̅ = X̅ - BV -TX, (Е.1)
Стор. 22 з 28 30.08.2023, 11:05

де X̅ — встановлена середня поглинена енергія n випробних зразків;
BV — похибка копра, встановлена за результатами непрямої перевірки;
TX — температурна похибка.
Е.3.2 Похибка копра
Зазвичай (див. [5]) виміряні значення треба коригувати з урахуванням установленої похибки. Непряма перевірка — один зі способів
установити значення похибки. Похибку копра, визначену непрямою перевіркою, визначають згідно з ISO 148-2 за формулою (Е.2):
ВV = K̅ V̅ V - KVR, (Е.2)
де K̅ V̅ V — середнє значення еталонних випробних зразків, зруйнованих під час непрямого перевіряння;
KVR — сертифіковане значення еталонних випробних зразків.
Залежно від того, наскільки точно відомо значення ВV, ISO 148-2 пропонує різні дії, які стосуються невизначеності, що отримані за
результатами непрямої перевірки.
a) ВV добре відомий і стабільний. У цьому винятковому випадку отримане значення х коригують на величину ВV для отримання K̅ V̅ .
b) Найчастіше немає твердих доказів стабільності значення ВV. У цьому разі похибка не коригується, але вона впливає на
невизначеність за результатами непрямої перевірки uV.
В обох випадках невизначеність uV пов’язана з результатом непрямої перевірки та похибкою копра, її розраховують відповідно до
процедури, описаної в ISO 148-2. Результатом аналізу невизначеності, яка встановлена непрямою перевіркою, є значення uV.
Якщо є значна різниця між значеннями K̅ V̅ V та K̅ V̅ , то значення ВV та uV треба помножити на співвідношення K̅ V̅ /K̅ V̅ V.
Е.3.3 Повторюваність копра та неоднорідність матеріалу
Невизначеність середнього значення X̅ , отриманої поглиненої енергії п зразків, визначають за допомогою формули (Е.3):
Sx
u(X̅ ) = ---- , (E.3)
√n
де Sx — це стандартний відхил значень, отриманих на п випробних зразках.
На значення Sx впливають два чинники:
— стабільність копра;
— неоднорідність матеріалу зразків.
Ці чинники пов’язані, тому їх долучено в це значення. Рекомендовано повідомляти про загальну невизначеність вимірювання зі
значенням Sx як консервативну міру для зміни КV через неоднорідність матеріалу.
Значення vX̅, кількість ступенів свободи u(X̅ ), обчислюють як n-1.
Е.3.4 Температурна похибка
Температурна похибка ТХ впливає на поглинену енергію залежно від матеріалу. Під час випробовування сталі в зоні переходу від
в’язкого до крихкого стану, незначні зміни температури можуть призвести до великих відмінностей значень показників поглиненої
енергії. На момент публікації неможливо подати загальний прийнятий підхід до розрахунку внеску невизначеності поглиненої
енергії, який відповідає невизначеності виміряної температури випробування. Натомість пропонують доповнити складові про
невизначеність вимірювання поглиненої енергії окремою складовою невизначеності температури випробування uТ, за якої
вимірювали поглинену енергію (див. приклад Е.5).
Е.3.5 Розподільча здатність копра
Стор. 23 з 28 30.08.2023, 11:05

Розподільча здатність копра в більшості випадків незначна порівняно з іншими чинниками, які впливають на невизначеність (див.
Е.3.1—Е.3.4). Крім випадку, коли розподільча здатність копра велика, а виміряна енергія низька. У цьому разі відповідний внесок
невизначеності обчислюють за допомогою формули (Е.4):
r
u(r) = ---- , (E.4)
√3
де r — розподільча здатність копра.
Відповідна кількість ступенів свободи — ∞.
E.4 Сумарна розширена невизначеність
Для розрахунку u(K̅ V̅ ) чинники, які впливають на невизначеність (див. Е.3), треба поєднувати. Оскільки ит розглядають окремо, а
значення u(X̅ ), uV та u(r) не залежать один від одного, тоді сумарну стандартну невизначеність розраховують за допомогою формули
(Е.5):
Для розрахунку розширеної невизначеності сумарну стандартну невизначеність множать на відповідний коефіцієнт покриття k.
Значення k залежить від vK̅V,̅ ефективних ступенів свободи u(K̅ V̅ ), яке можна розрахувати, використовуючи формулу простого
наближення Вельха-Саттерватвайта [4], комбінуючи ступені свободи vV та vX та оцінки відповідних внесків невизначеності uV та
u(X̅ ). Оскільки значення ступеня свободи, відповідне u(r), є ∞, розподільча здатність копра не впливає на vK̅V,̅ (див. формулу (Е.6):
Примітка. У разі випробувань за Шарпі кількість зразків часто обмежено 5 або навіть 3. Крім того, неоднорідність зразків часто
призводить до значного показника u(X̅ ). Ось чому кількість ефективних ступенів свободи найчастіше недостатньо велика, щоб
використовувати коефіцієнт покриття k, що дорівнює 2.
Коефіцієнт покриття k відповідає довірчій вірогідності близько 95 %, який наведено в t-таблиці GUM як t95 (vK̅V̅). (Для вибраних
ї-значень див. таблицю E.5). Розширену невизначеність K̅ V̅ визначають за допомогою формули (E.7):
U(K̅ V̅ ) = k х u(K̅ V̅ ) = t95(vK̅V̅) х u(K̅ V̅ ). (Е.7)
E.5 Приклад
У цьому прикладі невизначеність вимірювання обчислюють для середнього значення X̅ та n = 3 зразки з конкретного випробного
матеріалу. Результати в таблиці E.2 було отримано на маятниковому копрі, який було успішно перевірено методами прямої та
непрямої перевірки. Насамперед, розраховують середнє виміряне значення K̅ V̅ , X̅ , а також стандартну невизначеність u(X̅ ), яку
обчислюють за формулою (E.3).
Таблиця E.2 — Отримані результати випробування за Шарпі
Значення у джоулях
Результати випробування
KV, зразок 1 105,8
Середнє KV 109,1
Стандартний відхил n = 3 KV-значення SХ 3,2
Стор. 24 з 28 30.08.2023, 11:05

Стандартна невизначеність середнього від отриманих значень KV, u(X̅ ), обчислені відповідно до формули
1,9
(Е.3)
Потім отримані результати (без урахування похибки) порівнювали з результатами останньої непрямої перевірки, для чого
використовували еталонні випробні зразки різного енергетичного рівня (наприклад, 20 Дж, 120 Дж та 220 Дж). Матеріал для
випробування мав рівень поглиненої енергії, найближчий до рівня 120 Дж (X̅ = 109,1 Дж). Тому результати непрямої перевірки, які
отримані на цьому енергетичному рівні, були використані під час оцінювання невизначеності. Значення похибки ВV відповідало
критеріям перевірки згідно з ISO 148-2.
Оскільки немає надійних доказів стабільності ВV, виміряне значення було прийнято без урахування похибки. Отже, отримане
значення KV, K̅ V̅ , дорівнює середньому значенню X̅ , виміряних значень. Оскільки виміряне значення було прийнято без урахування
похибки, це вплинуло на невизначеність результатів непрямої перевірки uV. Отримана стандартна невизначеність результату
непрямої перевірки за 120 Дж становила uV = 5,2 Дж, при цьому число ступенів свободи дорівнює 7 (див. ISO 148-2). Ця інформація
має бути доступною в документах на копер, які оновлюють після кожної перевірки.
У таблиці Е.3 наведено порядок обчислення невизначеності вимірювання.
Таблиця E.3 — Схема розрахунку розширеної невизначеності вимірювання U(K̅ V̅ )
Отримані результати випробування Результати непрямої перевірки за 120 Дж
u(X̅ ) 1,9 Дж uV 5,2 Дж
Ступені свободи vX для n = 3 випробних зразків, Ступені свободи непрямої перевірки vV, взяті із
2 7
розраховані як n - 1 сертифікату калібрування
Сумарна стандартна невизначеність u(K̅ V̅ ), з формули (Е.5) 5,5 Дж
vK̅ V̅ , ефективні ступені свободи u(K̅ V̅ ), з формули (Е.6) 8
t-коефіцієнт, що відповідає vK̅ V̅ 8 та 95 % довірчої вірогідності, t95(vK̅ V̅ ) 2,3
Розширена невизначеність U(K̅ V̅ ). 12,6 Дж
Таблицю Е.4 може бути використано для повідомлення результатів випробувань та невизначеності вимірювань.
Таблиця E.4 — Підсумкова таблиця результату K̅ V̅ , з розширеною невизначеністю вимірювання U(K̅ V̅ )
Sxa, K̅ V̅ ,
vK̅V̅ t95 (vK̅V̅) U(K̅ V̅ )b,c,
n
Дж Дж Дж
3 3,2 109,1 8 2,3 12,6
а Це стандартне відхилення є консервативна оцінка неоднорідності випробного матеріалу (його значення також містить внесок від
стабільності копра, яку окремо не можна оцінити).
b Розширена невизначеність, обчислена відповідно до цієї процедури, відповідає довірчій вірогідності приблизно 95 %.
с Наведена невизначеність залежить від невизначеності температури випробування, яка була виміряна до невизначеності 2 К
(довірча вірогідність 95 %). Наведені невизначеності не враховують внески, які можуть бути внесені за певними характеристиками
випробного матеріалу.
Стор. 25 з 28 30.08.2023, 11:05

Рисунок Е.1 — Структура метрологічного простежування для визначення та розповсюдження шкал поглиненої енергії
випробування на ударний вигин за Шарпі
Таблиця E.5 — Значення tр(v) від t-розподілу для v ступенів свободи, яке визначає інтервал
від -tр(v) до + tр(v), що охоплює частку р розподілу [5]
Ступені свободи v tр(v) для частки Р = 95 %
1 12,71
2 4,30
3 3,18
4 2,78
Стор. 26 з 28 30.08.2023, 11:05

5 2,57
6 2,45
7 2,36
8 2,31
9 2,26
10 2,23
11 2,20
12 2,18
13 2,16
14 2,14
15 2,13
16 2,12
17 2,11
18 2,10
19 2,09
20 2,09
25 2,06
30 2,04
35 2,03
40 2,02
45 2,01
50 2,01
100 1,98
∞ 1,96
БІБЛІОГРАФІЯ
1 ISO 148-3:2016 Metallic materials — Charpy pendulum impact test — Part 3: Preparation and characterization of Charpy V-notch test
pieces for indirect verification of pendulum impact machines
2 ISO 3785 Metallic materials — Designation of test specimen axes in relation to product texture
3 ISO 14556 Metallic materials — Charpy V-notch pendulum impact test — Instrumented test method
4 ISO/IEC Guide 98-3:2008 Uncertainty of measurement — Part 3: Guide to the expression of uncertainty in measurement (GUM:1995)
5 JCGM 106:2012 Evaluation of measurement uncertainty — The role of measurement uncertainty in conformity assessment
6 ASTM E23 Standard Test Methods for Notched Bar Impact Testing of Metallic Materials
7 LI H., ZHOU X., XU W Correlation Between Charpy Absorbed Energy Using 2 mm and 8 mm Strikers. J. ASTM Int. 2011 October, 8 (9)
[JAI]
8 NANSTAD R.K., SWAIN R.L, BERGGREN R.G Influence of thermal conditioning media on Charpy specimen test temperature. Charpy
Impact Test: Factors and Variables, ASTM STP 1072. ASTM, 1990, pp. 195.
Код згідно з НК 004: 77.040.10
Стор. 27 з 28 30.08.2023, 11:05

Ключові слова: випробування на удар за Шарпі, копер, металеві матеріали.
Стор. 28 з 28 30.08.2023, 11:05

ДСТУ ISO 148-1-2022

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

ДСТУ ISO 148-1-2022

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Друк документа http://online.budstandart.com/ua/catalog/document.html?

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ДСТУ ISO 148-1:2022

Випробування на ударний вигин за Шарпі

Відповідає офіційному тексту

Ступінь відповідності — ідентичний (IDT)

Переклад з англійської (en)

4 Цей стандарт розроблено згідно з правилами, установленими в національної стандартизації України

5 НА ЗАМІНУ ДСТУ EN 10045-1:2006

3 Терміни та визначення понять

3.1 Визначення стосовно енергії

3.2 Визначення стосовно випробного зразка

6 Зразки для випробування

6.1 Загальні положення

Стор. 1 з 28 30.08.2023, 11:05

6.2 Форма надрізу

6.2.1 V-подібний надріз

6.2.2 U-подібний надріз

6.3 Допустимі відхилення зразків для випробування

6.4 Підготування зразків для випробування

6.5 Маркування зразків для випробування

7.1 Загальні положення

7.2 Установлення та перевіряння

8.1 Загальні положення

8.2 Вимірювання тертя

8.3 Температура вимірювання

8.4 Перенесення зразка

8.5 Перевищення енергії копра

8.6 Неповне руйнування

8.7 Застрягання випробного зразка

8.8 Огляд після руйнування

9.1 Обов’язкова інформація

9.2 Додаткова (необов’язкова) інформація

Додаток А (довідковий) Кліщі із самоцентруванням

Додаток В (довідковий) Бокове розширення

Додаток С (довідковий) Зовнішній вид зламу

Додаток Е (довідковий) Невизначеність вимірювання значень поглиненої енергії, К

У цьому національному стандарті зазначено вимоги, які відповідають законодавству України.

Стор. 2 з 28 30.08.2023, 11:05

— Частина 1. «Метод випробування»;

— Частина 2. «Перевірення випробувальних машин»;

До стандарту внесено такі редакційні зміни:

— слова «ця частина ISO 148» змінено на «цей стандарт»;

— у розділі «Нормативні посилання» наведено «Національне пояснення», виділене рамкою.

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Чинний від 2022-10-01

Стор. 3 з 28 30.08.2023, 11:05

3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

3.1 Визначення стосовно енергії

Потенційна енергія маятника після виготовлення копра, що визначається прямою перевіркою.

3.1.2 поглинена енергія; K (absorbed energy, K)

За результатами випробувань, за потреби, обчислюють величину ударної в’язкості KC (Дж/см2) за формулою:

де K — енергія руйнування, Дж;

де В — товщина зразка, см;

W — ширина зразка в основі надрізу, см.

Енергія, зазначена виробником копра.

3.2 Визначення стосовно випробного зразка

3.2.1 ширина; W (width, W)

Відстань між поверхнею з надрізом та протилежною поверхнею.

Примітка 1. Див. рисунок 1.

3.2.2 товщина; В (thickness, В)

Відстань, яку вимірюють перпендикулярно ширині та паралельно надрізу.

Примітка 1. Див. рисунок 1.