НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ПРОПОЛІС
(бджолиний клей)
Технічні умови
БЗ № 4– 2006/287

ДСТУ 4662:2006

Видання офіційне

Київ
ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ
2007
ДСТУ 4662:2006

ПЕРЕДМОВА

1 РОЗРОБЛЕНО: ННЦ «Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича» УААН

РОЗРОБНИКИ: Л. Боднарчук; Н. Мулявко, канд. біол. наук; Л. Хусточка, канд. біол. наук;
Н. Вакуленко; О. Тихонов
2 ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від 15 серпня 2006 р.
№ 242 з 2007–07–01

3 Зі скасуванням РСТ УССР 1078–86 (зі скасуванням в Україні ГОСТ 28886–90)

Право власності на цей документ належить державі.

Відтворювати, тиражувати і розповсюджувати його повністю чи частково
на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу заборонено.
Стосовно врегулювання прав власності треба звертатися до Держспоживстандарту України
Держспоживстандарт України, 2007

ІІ
 ДСТУ 4662:2006

ЗМІСТ
С.

1 Сфера застосування ............................................................................................................................ 1

2 Нормативні посилання ........................................................................................................................ 1
3 Терміни, визначення понять, познаки та скорочення ................................................................. 3
4 Технічні вимоги ..................................................................................................................................... 3
5 Вимоги щодо безпеки .......................................................................................................................... 4
6 Вимоги щодо охорони довкілля ......................................................................................................... 5
7 Маркування ............................................................................................................................................ 5
8 Пакування .............................................................................................................................................. 5
9 Правила транспортування та зберігання ....................................................................................... 6
10 Методи контролювання ...................................................................................................................... 6
10.1 Відбирання проб .......................................................................................................................... 6
10.2 Органолептичні методи контролювання ................................................................................ 6
10.3 Визначання щільності прополісу ............................................................................................. 6
10.4 Визначання масової частки механічних домішок та воску ................................................. 7
10.5 Визначання масової частки флавоноїдних та інших фенольних сполук ......................... 8
10.6 Визначання об’єму окиснених речовин на 1 мг прополісу ................................................ 8
10.7 Визначання йодного числа ...................................................................................................... 10
10.8 Визначання антимікробної активності .................................................................................. 11
11 Правила приймання ........................................................................................................................... 12
12 Гарантії виробника ............................................................................................................................. 13
Додаток А Бібліографія ........................................................................................................................... 13

ІII
 ДСТУ 4662:2006
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ПРОПОЛІС
(бджолиний клей)
Технічні умови

ПРОПОЛИС
Технические условия

PROPOLIS
Specification
Чинний від 2007–07–01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
1.1 Цей стандарт поширюється на прополіс — смолисту речовину з бактерицидними вла-
стивостями, яку бджоли збирають з бруньок дерев, перероблюють та використовують як буді-
вельний та дезинфікувальний матеріал.
Прополіс використовують для промислового переробляння в харчовій і косметичній промис-
ловості та виготовляння фармацевтичних препаратів.
1.2 Вимоги щодо безпечності продукту викладено у 4.1.2, 4.1.3, 4.1.4 та розділі 5.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:
ДСТУ 2154–2003 Бджільництво. Терміни та визначення понять
ДСТУ 4221:2003 Спирт етиловий ректифікований. Технічні умови
ГОСТ 12.1.004–91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования (Пожежна безпека.
Загальні вимоги)
ГОСТ 12.1.005–88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей
зоны (Загальні санітарно-гігієничні вимоги до повітря робочої зони)
ГОСТ 12.2.124–90 ССБТ. Оборудование продовольственное. Общие требования безопас-
ности (Устатковання продовольче. Загальні вимоги щодо безпеки)
ГОСТ 17.2.3.02–78 Охрана природы. Атмосфера. Правила установления допустимых выбро-
сов вредных веществ промышленными предприятиями (Охорона природи. Атмосфера. Прави-
ла встановлювання допустимих викидів шкідливих речовин промисловими підприємствами)
ГОСТ 61–75 Кислота уксусная. Технические условия (Кислота оцтова. Технічні умови)
ГОСТ 83–79 Натрий углекислый. Технические условия (Натрій вуглекислий. Технічні умови)
ГОСТ 244–76 Натрия тиосульфат кристаллический. Технические условия (Натрію тіосуль-
фат кристалічний. Технічні умови)
ГОСТ 1770–74 Посуда мерная лабораторная стеклянная. Цилиндры, мензурки, колбы,
пробирки. Общие технические условия (Посуд мірний лабораторний скляний. Циліндри, мензурки,
колби, пробірки. Загальні технічні умови)
ГОСТ 4109–79 Бром. Технические условия (Бром. Технічні умови)
ГОСТ 4159–79 Йод. Технические условия (Йод. Технічні умови)

Видання офіційне

1
ДСТУ 4662:2006

ГОСТ 4204–77 Кислота серная. Технические условия (Кислота сірчана. Технічні умови)
ГОСТ 4208–72 Соль закиси железа и аммония двойная сернокислая (соль Мора). Техничес-
кие условия (Сіль закису заліза та амонію подвійна сірчанокисла (сіль Мора). Технічні умови)
ГОСТ 4220–75 Калий двухромовокислый. Технические условия (Калій двохромовокислий.
Технічні умови)
ГОСТ 4232–74 Калий йодистый. Технические условия (Калію йодид. Технічні умови)
ГОСТ 6709–72 Вода дистиллированная. Технические условия (Вода здистильована. Технічні
умови)
ГОСТ 8030–80 Иглы для шитья вручную. Технические условия (Голки для ручного шиття)
ГОСТ 9569–79 Бумага парафинированная. Технические условия (Папір парафінований.
Технічні умови)
ГОСТ 10163–76 Крахмал растворимый. Технические условия (Крохмаль розчинний. Технічні
умови)
ГОСТ 10444.12–88 Продукты пищевые. Методы определения дрожжей и плесневых грибов
(Продукти харчові. Методи визначання дріжджів і пліснявих грибів)
ГОСТ 10444.15–94 Продукты пищевые. Методы определения количества мезофильных,
аэробных и факультативно анаэробных микроорганизмов (Продукти харчові. Методи визначан-
ня кількості мезофільних, аеробних і факультативно анаеробних мікроорганізмів)
ГОСТ 12026–76 Бумага фильтровальная лабораторная. Технические условия (Папір фільтру-
вальний лабораторний. Технічні умови)
ГОСТ 13512–91 Ящики из гофрированного картона для кондитерских изделий. Технические
условия (Ящики з гофрованого картону для кондитерських виробів. Технічні умови)
ГОСТ 13516–86 Ящики из гофрированного картона для консервов, пресервов и пищевых
жидкостей. Технические условия (Ящики з гофрованого картону для консервів, пресервів та
харчових рідин. Технічні умови)
ГОСТ 14192–96 Маркировка грузов (Маркування вантажів)
ГОСТ 14919–83 Электроплиты, электроплитки и жарочные электрошкафы бытовые. Общие
технические условия (Електроплити, електроплитки та жарильні електрошафи побутові. Загальні
технічні умови)
ГОСТ 18251–87 Лента клеевая на бумажной основе. Технические условия (Стрічка клейка
на паперовій основі. Технічні умови)
ГОСТ 20015–88 Хлороформ. Технические условия (Хлороформ. Технічні умови)
ГОСТ 20477–86 Лента полиэтиленовая с липким слоем. Технические условия (Стрічка
поліетиленова з липким шаром. Технічні умови)
ГОСТ 20490–75 Калий марганцевокислый. Технические условия (Калій марганцевокислий.
Технічні умови)
ГОСТ 24104–88 Весы лабораторные общего назначения и образцовые. Общие техничес-
кие условия (Ваги лабораторні загального призначення і зразкові. Загальні технічні умови).
ГОСТ 25336–82 Посуда и оборудование лабораторные стеклянные. Типы, основные пара-
метры и размеры (Посуд та устатковання лабораторні скляні. Типи, загальні параметри та
розмір)
ГОСТ 25951–83 Пленка полиэтиленовая термоусадочная. Технические условия (Плівка
поліетиленова термозсідна. Технічні умови)
ГОСТ 26668–85 Продукты пищевые и вкусовые. Методы отбора проб для микробиологических
анализов (Продукти харчові та смакові. Методи відбирання проб для мікробіологічних аналізів)
ГОСТ 26669–85 Продукты пищевые и вкусовые. Підготовка проб для микробиологических
анализов (Продукти харчові та смакові. Підготовка проб для мікробіологічних аналізів)
ГОСТ 26670–91 Продукты пищевые. Методы культивирования микроорганизмов (Продукти
харчові. Методи культивування мікроорганізмів)
ГОСТ 26929–94 Сырье и продукты пищевые. Подготовка проб. Минерализация для опре-
деления содержания токсичных элементов (Сировина та продукти харчові. Підготовка проб.
Мінералізація для виявляння вмісту токсичних елементів)
ГОСТ 26930–86 Сырье и продукты пищевые. Метод определения мышьяка (Сировина та
продукти харчові. Метод визначання миш’яку)

2
 ДСТУ 4662:2006

ГОСТ 26932–86 Сырье и продукты пищевые. Методы определения свинца (Сировина та

продукти харчові. Методи визначання свинцю)
ГОСТ 26933–86 Сырье и продукты пищевые. Методы определения кадмия (Сировина та
продукти харчові. Методи визначання кадмію)
ГОСТ 28498–90 Термометры жидкостные стеклянные. Общие технические требования.
Методы испытаний (Термометри рідинні скляні. Загальні технічні вимоги. Методи випробовування)
ГОСТ 29227–91 (ИСО 835-1–81) Посуда лабораторная стеклянная. Пипетки градуирован-
ные. Часть 1. Общие требования (Посуд лабораторний скляний. Піпетки поградуйовані. Частина 1.
Загальні вимоги)
ГОСТ 29251–91 (ИСО 385-1–84) Посуда лабораторная стеклянная. Бюретки. Часть 1. Общие
требования (Посуд лабораторний скляний. Бюретки. Частина 1. Загальні вимоги).

3 ТЕРМІНИ, ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ, ПОЗНАКИ ТА СКОРОЧЕННЯ

У цьому стандарті застосовано терміни та визначення понять згідно з ДСТУ 2154. Нижче
подано терміни, додатково використані у цьому стандарті, та визначення позначених ними
понять:
прополіс
Клейка смолиста речовина, зібрана бджолами з бруньок, листя, стебел диких рослин,
перероблена і має бактерицидні властивості, використовувана для заклеювання щілин у вулику,
полірування стінок воскових комірок, бальзамування трупів нажалених ворогів (мишей, плазунів
тощо)
флавоноїдні сполуки
Група органічних сполук, в основному поліфеноли та їх метилові ефіри, біологічно активні
компоненти прополісу
ДДТ (дихлордифенілтрихлорметилметан)
Діюча токсична речовина, що входить до складу багатьох отрутохімікатів
КУО
колонієутворювальні одиниці
точність методу
Розбіжність між результатами випробовувань, отриманих даним методом за умов міжлабо-
раторних випробовувань
антимікробна активність
Визначають найменшою концентрацією прополісу, що повністю пригнічує ріст культури
золотистого стафілокока (Staphylococcus aureus).

4 ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ
4.1 Характеристики
4.1.1 За органолептичними показниками прополіс повинен відповідати вимогам, зазначе-
ним у таблиці 1.
Таблиця 1 — Органолептичні показники

Назва показника Характеристика

Зовнішній вигляд Грудки, крихти або брикети

Колір Темно-зелений, коричневий, зеленувато-коричневий, бурий, сірий з зеленуватим,
жовтим або коричневим відтінком
Запах Смолистий (суміш запахів меду, хвої, тополі)
Смак Гіркий, трохи пекучий
Структура Щільна, на зломі неоднорідна

4.1.2 За фізико-хімічними показниками прополіс повинен відповідати нормам, зазначеним

у таблиці 2.

3
ДСТУ 4662:2006

Таблиця 2 — Фізико-хімічні показники

Точність Метод
Назва показника Норма
методу, % контролювання
о
Щільність за температури 20 С 1,120—1,187 0,5 10.3
Масова частка механічних домішок, %, не більше ніж 15,0 1,0 10.4
Масова частка воску, %, не більше ніж 15,0 1,0 10.4
Масова частка флавоноїдних та інших фенольних сполук, %, 25,0 1,0 10.5
не менше ніж
3
Об’єм окислених речовин на 1 мг прополісу, см , не менше ніж 0,6 2,0 10.6
Йодне число, %, не менше ніж 35,0 2,0 10.7
3
Антимікробна активність, мг/см , не більше ніж 5,0 — 10.8
Примітка. Під час очищання прополісу від механічних домішок недопустиме термічне обробляння.

4.1.3 Вміст токсичних елементів, пестицидів в прополісі повинні відповідати вимогам, вста-
новленим в МБТ № 5061 [1], радіонуклідів ГН 6.6.1.1-130 [2] і не перевищувати допустимих рівнів,
зазначених у таблиці 3.
Таблиця 3 — Показники безпечності
Назва показника Допустимі рівні Метод контролювання

Токсичні елементи, мг/кг, не більше ніж:

Свинець 1,0 Згідно з ГОСТ 26932
Кадмій 0,05 Згідно з ГОСТ 26933
Миш’як 0,5 Згідно з ГОСТ 26930
Пестициди (на суху речовину), мг/кг, не більше ніж:
ДДТ (сума ізомерів) 0,005 Згідно з МУ № 4120
Гексахлоран (сума ізомерів) 0,005 »
Радіонукліди, Бк/кг, не більше ніж:
137
Сs 600 Згідно з МУ 5779
90
Sr 200 Згідно з МУ 5778

4.1.4 За мікробіологічними показниками прополіс повинен відповідати вимогам, зазначеним

у таблиці 4.
Таблиця 4 — Мікробіологічні показники

Назва показника Норма Метод випробовування

2,5 ⋅ 10
4
Загальна кількість мезофільних аеробних і факультативно-анае- Згідно з ГОСТ 10444.15
робних мікроорганізмів, КУО в 1 г, не більше ніж
Плісняві гриби, КУО в 1 г, не більше ніж 100 Згідно з ГОСТ 10444.12
Патогенні мікроорганізми, зокрема бактерії роду Salmonella, в 50 г Не допустимі Згідно з 11.8
Бактерії групи кишкових паличок (коліформи), в 0,1 г Не допустимі Згідно із СанПин 42-123-4940

5 ВИМОГИ ЩОДО БЕЗПЕКИ

5.1 Під час виробництва прополісу та його фасування слід керуватися вимогами галузевих
нормативних документів з техніки безпеки та інструкціями з охорони праці.
5.2 Вимоги до технологічного устатковання — згідно з ГОСТ 12.2.124.

4
 ДСТУ 4662:2006

5.3 Приміщення повинні бути обладнані вентиляцією згідно зі СНиП 2.04.05 [7], яка забез-
печує чистоту робочої зони.
5.4 Вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони не повинен перевищувати гранично-
допустимих концентрацій, зазначених у ГОСТ 12.1.005.
5.5 Освітлення приміщень повинно відповідати вимогам СНиП 11-4 [8].
5.6 Пожежна безпека — згідно з ГОСТ 12.1.004.

6 ВИМОГИ ЩОДО ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ

6.1 Контролюють стан довкілля, що передбачає охорону атмосферного повітря, очищення
стічних вод, охорону грунту, — відповідно до вимог ДСП 201 [9], СанПиН 4630 [10], СанПиН 42-
128-4690 [11] та ГОСТ 17.2.3.02.

7 МАРКУВАННЯ
7.1 Кожну паковальну одиницю маркують наклеюванням етикетки чи друкарським спосо-
бом безпосередньо на пакованні. Марковання повинне містити викладену державною мовою або
мовою замовника таку інформацію:
— назва та адреса виробника і місце виготовлення;
— назва продукту;
— рік збирання прополісу;
— дата пакування;
— маса нетто;
— термін придатності до споживання;
— позначення цього стандарту.
Дозволено наносити додаткову інформацію, що характеризує продукт і не суперечить чин-
ному законодавству.
7.2 У разі постачання на експорт — текст марковання за договором-контрактом.
7.3 Транспортне маркування — згідно з ГОСТ 14192. На марковання наносять дані, які
характеризують продукцію:
— адреса підприємства-відправника, назва та товарний знак;
— назва продукту;
— рік збирання прополісу;
— дата пакування;
— маса нетто;
— кількість паковальних одиниць;
— позначення цього стандарту.
7.4 Маркують наклеюванням ярлика чи нанесенням чіткого відбитка трафаретом.

8 ПАКУВАННЯ
8.1 Грудки, брикети прополісу загортають у пропарафінований або провощений папір, згідно
з ГОСТ 9569, або в полімерну плівку — згідно з чинною нормативною документацією.
8.2 Крихти прополісу засипають в пакети з пропарафінованого або провощеного паперу,
згідно з ГОСТ 9569, або пластикові пакети за наявності санітарно-епідеміологічного висновку
МОЗ України.
8.3 Розфасований прополіс пакують в картонні ящики, згідно з ГОСТ 13512 або ГОСТ 13516,
що розраховані на масу нетто не більше ніж 30,0 кг, або застосовують термозсідну плівку згідно
з ГОСТ 25951.
8.4 Паковальні одиниці прополісу укладають в ящики щільними рядами. Ящики із гофро-
ваного картону повинні бути оклеєні стрічкою на паперовій основі згідно з ГОСТ 18251, або полі-
етиленовою стрічкою з липким шаром, згідно з ГОСТ 20477, шириною від 70 мм до 100 мм.

5
ДСТУ 4662:2006

9 ПРАВИЛА ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

9.1 Прополіс транспортують будь-яким видом транспорту відповідно до правил перевезення
вантажів, що чинні на цьому виді транспорту.
9.2 Прополіс зберігають у сухих приміщеннях, які добре провітрюються, захищених від
прямих сонячних променів за температури не вищої ніж 25 оС.
Не допустиме зберігання прополісу разом з отрутами та продуктами, що надають пропо-
лісу нехарактерний для нього запах.

10 МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ
10.1 Відбирання проб
10.1.1 З кожної відібраної паковальної одиниці беруть 5—6 точкових проб. Маса об’єдна-
ної проби повинна бути не менша ніж 25 г.
10.1.2 Об’єднану пробу охолоджують за температури мінус 10 оС, подрібнюють та пере-
мішують.
10.1.3 Об’єднану пробу ділять на дві частини, вміщують в чисті сухі банки, одну з яких
передають для випробовування, а другу запечатують та зберігають на випадок повторного
випробовування до закінчення терміну дії документа про якість.
10.1.4 На запечатані банки наклеюють етикетку з позначанням:
— дати та місця відбирання проби;
— підпису особи, що відбирала пробу;
— познаки документа про якість.
10.1.5 Відбирання проб для мікробіологічного контролю — згідно з ГОСТ 26668, готують
проби для визначання мікробіологічних показників — згідно з ГОСТ 26669, методи культивування
мікроорганізмів — згідно з ГОСТ 26670, мікробіологічне аналізування — згідно з 4.1.4 таблиці 4.
Готують проби для визначання вмісту токсичних елементів згідно з ГОСТ 26929.
10.2 Органолептичні методи контролювання
Зовнішній вигляд, колір, запах, смак, структуру прополісу визначають органолептично.
10.3 Визначання щільності прополісу
10.3.1 Апаратура, матеріали і реактиви
Динамо-терези з найбільшою межею зважування 0,5 г.
Голка швацька — згідно з ГОСТ 8030.
Термометр ртутний лабораторний — згідно з ГОСТ 28498.
Стакани хімічні місткістю 100 см3, 200 см 3 — згідно з ГОСТ 25336.
Вода здистильована — згідно з ГОСТ 6709, свіжокип’ячена та охолоджена до 20 оС.
10.3.2 Випробовування
З прополісу пальцями формують кульку з гладкою поверхнею масою від 300 мг до 400 мг,
зважують її. Швацьку голку приєднують тонким кінцем до коромисла динамо-терезів, занурюють
в стакан зі здистильованою водою та зважують.
Прополіс наколюють на голку, занурюють у стакан зі здистильованою водою та зважують.
На поверхні наважки не повинно бути повітряних бульбашок.
Точно вимірюють температуру здистильованої води, за якої проводили випробовування.
10.3.3 Опрацьовування результатів
Щільність прополісу (D), г/см3, за температури випробовування вираховують за формулою (1):
D = Р1 / (Р1 + Р2 — Р3) ⋅ d, (1)
де Р1 — вага наважки прополісу, мг;
Р2 — вага голки у здистильованій воді, мг;
Р3 — вага голки з наважкою прополісу у воді, мг;
d — щільність води за температури випробовування (за таблицею 5).

6
 ДСТУ 4662:2006

Таблиця 5 — Щільність води за різних температур

о 3
Температура, С Щільність, кг/м

15 999,10
16 998,94
17 998,77
18 998,59
19 998,40
20 998,20
21 997,99
22 999,77
23 997,53
24 997,24
25 997,04

Щільність прополісу (D 1), г/см3 за температури 20 оС визначають за формулою (2):

D1 = D + (tо + 20о) ⋅ 0,001, (2)
о
де t — температура здистильованої води під час випробовування.
10.3.4 Допустима похибка випробовування
Допустима розбіжність між двома випробовуваннями не повинна перевищувати 0,5 %.
10.4 Визначання масової частки механічних домішок та воску
10.4.1 Апаратура, матеріали і реактиви
Терези лабораторні 2-го класу точності з найбільшою границею зважування 200 г згідно
з ГОСТ 24104.
Шафа-термостат сушильна.
Термометри скляні — згідно з ГОСТ 28498.
Електроплитка — згідно з ГОСТ 14919.
Колби конічні місткістю 100 см3, лійки скляні — згідно з ГОСТ 25336.
Стакани хімічні місткістю 100 см3, 200 см 3 — згідно з ГОСТ 25336.
Циліндри мірні місткістю 50 см3,100 см3 — згідно з ГОСТ 1770.
Папір фільтрувальний — згідно з ГОСТ 12026.
Спирт етиловий ректифікований — згідно з ДСТУ 4221.
Вода здистильована — згідно з ГОСТ 6709.
10.4.2 Випробовування
1 г прополісу, зваженого з точністю до 0,001 г, вміщують в конічну колбу місткістю 100 см3,
додають 50 см3 етилового спирту та нагрівають, перемішуючи, до кипіння і повного розчинен-
ня прополісу. Гарячу колбу з розчином прополісу становлять в гарячу шафу-термостат за тем-
ператури від 80 оС до 100 оС. Далі гарячий розчин прополісу фільтрують в другу гарячу конічну
колбу крізь заздалегідь зважений фільтрувальний папір, розміщений на гарячій скляній лійці. Осад
на фільтрі промивають тричі по 20 см 3 гарячого етилового спирту.
Фільтр з осадом висушують за кімнатної температури протягом від 8 год до 10 год та зва-
жують для визначання масової частки механічних домішок.
Фільтрат, що залишився після відокремлювання механічних домішок, охолоджують за тем-
ператури до мінус 5 оС та фільтрують крізь заздалегідь зважений фільтрувальний папір. Осад
на фільтрі висушують за кімнатної температури протягом від 8 год до 10 год та зважують для
визначання масової частки воску.
10.4.3 Опрацьовування результатів
Масову частку механічних домішок (Х1), у відсотках, вираховують за формулою (3):
Х1 = (m1/m) ⋅ 100, (3)
де m1 — маса нерозчинного осаду, г;
m — маса наважки прополісу, г.

7
ДСТУ 4662:2006

Масову частку воску (Х2), %, вираховують за формулою (4):

Х2 = (m2 /m) ⋅ 100, (4)
де m2 — маса осаду воску, г.
10.4.4 Допустима похибка випробовування
Допустима розбіжність між двома випробовуваннями не повинна перевищувати 1 %.
10.5 Визначання масової частки флавоноїдних та інших фенольних сполук
10.5.1 Апаратура, матеріали і реактиви
Терези лабораторні 2-го класу точності з найбільшою границею зважування 200 г згідно
з ГОСТ 24104.
Фотоелектроколориметр або спектрофотометр.
Мішалка магнітна.
Колби конічні місткістю 100 см3 — згідно з ГОСТ 25336.
Колби мірні місткістю 25 см 3, 50 см 3 — згідно з ГОСТ 1770.
Лійки скляні — згідно з ГОСТ 25336.
Циліндри мірні місткістю 50 см3 — згідно з ГОСТ 1770.
Папір фільтрувальний — згідно з ГОСТ 12026.
Спирт етиловий ректифікований з масовою часткою 96 % — згідно з ДСТУ 4121.
10.5.2 Випробовування
0,050 г прополісу, зваженого з точністю до 0,001 г, вміщують в конічну колбу місткістю
100 см3 , додають 20 см3 етилового спирту та перемішують на магнітній мішалці 10 хв. Розчин
прополісу фільтрують в мірну колбу місткістю 50 см3, фільтр промивають 10 см3 етилового спирту
та доводять об’єм колби етиловим спиртом до позначки.
Вимірюють оптичну густину розчину прополісу на фотоелектроколориметрі за довжини
хвилі 400 нм проти етилового спирту в кюветі товщиною 10 мм.
10.5.3 Опрацювання результатів
Масову частку флавоноїдних сполук (Ф), %, вираховують за формулою (5):
Ф = (D ⋅ 50) ⋅ 100 / 8,36 ⋅ m, (5)
де D — оптична густина розчину прополісу;
50 — розведення, см3;
8,36 — коефіцієнт пропорційності оптичної густини і концентрації флавоноїдних сполук
за довжини хвилі 400 нм;
m — маса наважки, г.
10.5.4 Допустима похибка випробовувань
За кінцевий результат беруть середнє арифметичне результатів двох випробовувань.
Допустима розбіжність між двома випробовуваннями не повинна перевищувати 1 %.
10.5.5 Допустима похибка випробовувань
За кінцевий результат беруть середнє арифметичне результатів двох випробовувань.
Допустима розбіжність між двома випробовуваннями не повинна перевищувати 1 %.
10.6 Визначання об’єму окиснених речовин на 1 мг прополісу
10.6.1 Апаратура, матеріали і реактиви
Терези лабораторні 2-го класу точності з найбільшою границею зважування 200 г — згідно
з ГОСТ 24104.
Баня водяна.
Колби конічні місткістю від 100 см3 до 200 см3, лійки скляні — згідно з ГОСТ 25336.
Колби, циліндри, піпетки мірні — згідно з ГОСТ 1770.
Бюретка місткістю 25 см3 — згідно з ГОСТ 29251.
Папір фільтрувальний — згідно з ГОСТ 12026.
Спирт етиловий ректифікований з масовою часткою 96 % — згідно з ДСТУ 4221.
Калій марганцевокислий, х. ч., ч. д. а., фіксанал — згідно з ГОСТ 20490, розчин концент-
рації 0,01 моль/дм 3 .

8
 ДСТУ 4662:2006

Сіль Мора, х. ч., ч. д. а., — згідно з ГОСТ 4208, розчин концентрації 0,01 моль/дм3.
Кислота оцтова льодяна, х. ч. — згідно з ГОСТ 61, розчин з масовою часткою 10 %.
Кислота сірчана, х. ч., ч. д. а., щільністю 1,84 г/см3 — згідно з ГОСТ 4204, розчин з масо-
вою часткою 20 %.
Бензидин солянокислий, розчин з масовою часткою 1 %.
Вода здистильована — згідно з ГОСТ 6709.
10.6.2 Готування до випробовування
10.6.2.1 Готування розчину калію марганцевокислого
У мірну колбу місткістю 100 см 3 наливають 70 см 3 гарячої здистильованої води,
вносять 0,320 г зваженого з точністю 0,001 г калію марганцевокислого та перемішують до повного
його розчинення. Розчин охолоджують та доводять здистильованою водою до позначки. Після
фільтрування розчин переливають в склянку з темного скла з притертим корком та витримують
10—15 днів.
Строк зберігання розчину — 3 місяці.
10 см3 отриманого розчину переносять в мірну колбу місткістю 100 см3, розчиняють у не-
великій кількості здистильованої води та доводять до позначки.
Строк зберігання розчину — 3 місяці.
10.6.2.2 Готування розчину сірчаної кислоти
У мірну колбу місткістю 1000 см 3 наливають 700 см 3 здистильованої води та доливають
невеликими порціями 124 см 3 сірчаної кислоти. Після охолодження розчин доводять здисти-
льованою водою до позначки.
10.6.2.3 Готування розчину оцтової кислоти
У мірну колбу місткістю 100 см3 наливають 70 см3 здистильованої води та 10 см3 льодя-
ної оцтової кислоти, перемішують та доводять здистильованою водою до позначки.
10.6.2.4 Готування розчину солі Мора
У мірну колбу місткістю 100 см 3 наливають 70 см 3 здистильованої води, вносять 3,906 г
зваженої з точністю 0,001 г солі Мора та додають 5 см3 концентрованої сірчаної кислоти. Роз-
чин витримують 2 год на теплій водяній бані. Після охолоджування розчин доводять здисти-
льованою водою до позначки.
10 см3 отриманого розчину переносять в мірну колбу місткістю 100 см3 та доводять зди-
стильованою водою до позначки.
10.6.2.5 Готування розчину бензидину
У мірну колбу місткістю 100 см 3 наливають 70 см 3 розчину оцтової кислоти з масовою
часткою 10 %, додають 1 г бензидину солянокислого, перемішують до розчинення та доводять
до позначки розчином оцтової кислоти.
Строк зберігання розчину 3 місяці.
10.6.3 Випробовування
0,20 г прополісу, зваженого з точністю до 0,001г, вміщують в конічну колбу, доливають 5 см3
етилового спирту та витримують 1 год, періодично збовтуючи розчин. Далі додають 100 см3 зди-
стильованої води, розчин ретельно перемішують і фільтрують крізь фільтрувальний папір.
10 см3 отриманого розчину переносять у конічну колбу, доливають 90 см3 здистильованої
води та перемішують (робочий розчин).
5 см 3 робочого розчину наливають у конічну колбу, додають 10 см3 здистильованої води,
10 см3 розчину сірчаної кислоти, 2 см3 розчину калію марганцевокислого та залишають на 10 хв.
У другу конічну колбу наливають 15 см3 здистильованої води, 10 см3 розчину сірчаної кис-
лоти та 2 см3 розчину калію марганцевокислого. Контрольний розчин витримують 10 хв.
Через 10 хв розчини титрують розчином солі Мора до світло-рожевого забарвлення, потім
додають 5 крапель розчину бензидину і титрують далі до обезбарвлювання.
10.6.4 Опрацювання результатів
Об’єм окиснених речовин (О), см3/мг прополісу вираховують за формулою (6):
О = а — b, (6)
де а — об’єм розчину солі Мора, що витрачений на титрування контрольного розчину, см3;
b — об’єм розчину солі Мора, що витрачений на титрування розчину прополісу, см3.
9
ДСТУ 4662:2006

10.6.5 Допустима похибка випробовувань

За кінцевий результат беруть середнє арифметичне результатів двох випробовувань.
Допустима розбіжність між двома випробовуваннями не повинна перевищувати 0,1 см3.
10.7 Визначання йодного числа
10.7.1 Апаратура, матеріали і реактиви
Терези лабораторні 2-го класу точності з найбільшою границею зважування 200 г — згідно
з ГОСТ 24104.
Баня водяна.
Колби конічні місткістю 100 см 3, 250 см 3 — згідно з ГОСТ 25336.
Колби мірні місткістю 100 см 3, 1000 см 3 — згідно з ГОСТ 1770.
Лійки скляні — згідно з ГОСТ 25336.
Циліндри мірні місткістю 50 см3 — згідно з ГОСТ 1770.
Піпетки мірні місткістю від 1 см3 до 10 см3 — згідно з ГОСТ 1770.
Бюретка місткістю 25 см3 — згідно з ГОСТ 25336.
Папір фільтрувальний — згідно з ГОСТ 12026.
Вода здистильована — згідно з ГОСТ 6709.
Хлороформ — згідно з ГОСТ 20015.
Бром — згідно з ГОСТ 4109.
Толуол.
Йод кристалічний, ч. д. а., — згідно з ГОСТ 4159.
Калію йодид, ч. д. а., — згідно з ГОСТ 4232, розчин з масовою часткою 10 %.
Кислота оцтова льодяна, х. ч., — згідно з ГОСТ 61.
Натрій сірчанокислий (тіосульфат), ч. д. а., — згідно з ГОСТ 244.
Натрій вуглекислий безводний, ч. д. а., — згідно з ГОСТ 83.
Крохмаль розчинний, ч. д. а., — згідно з ГОСТ 10163, розчин з масовою часткою 10 %.
10.7.2 Готування до випробування
10.7.2.1 Готування розчину калію йодиду
У мірну колбу місткістю 100 см3 наливають 70 см3 здистильованої води, додають 10 г ка-
лію йодиду, зваженого з точністю 0,001 г, перемішують та доводять об’єм здистильованою во-
дою до позначки.
10.7.2.2 Готування розчину натрію сірчанокислого
У мірну колбу місткістю 1000 см 3 наливають 700 см 3 здистильованої води, додають 25 г
натрію сірчанокислого та 0,1 г натрію вуглекислого безводного, зважених з точністю 0,001 г.
Розчин перемішують, доводять здистильованою водою до позначки, переливають в склянку
з темного скла та витримують 10 діб.
Строк зберігання розчину 1 рік.
10.7.2.3 Готування розчину крохмалю
0,4 г розчинного крохмалю, зваженого з точністю 0,001, розтирають в невеликому об’ємі
здистильованої води і вливають в колбу, в якій міститься 100 см3 киплячої здистильованої води.
Після охолодження використовують верхню частину розчину.
Строк зберігання розчину 1 місяць.
10.7.2.4 Готування суміші бром-йоду
У мірну колбу місткістю 1000 см3 з притертим корком вміщують 13,2 г кристалічного йоду,
зваженого з точністю 0,001 г, порціями додають від 100 см3 до 200 см3 оцтової кислоти льодя-
ної і розчиняють на водяній бані за температури (60—70) оС.
Розчин охолоджують, додають 3 см 3 брому та доводять до позначки льодяною оцтовою
кислотою. Розчин зберігають в склянці з темного скла з притертим корком.
10.7.3 Випробовування
У 2 конічні колби з притертими корками наливають по 2,5 см3 хлороформу, 6,25 см3 суміші
бром-йоду. В одну з колб додають 0,050 г прополісу, зваженого з точністю 0,001 г. Колби закри-
вають корками, змоченими розчином калію йодиду та залишають на 1 год у темному місці.

10
 ДСТУ 4662:2006

Далі в колби додають по 5 см 3 розчину калію йодиду, 50 см 3 здистильованої води

та 4—7 крапель розчину крохмалю.
Розчини в колбах перемішують та титрують розчином натрію сірчанокислого до обезбар-
влення.
10.7.4 Опрацьовування результатів
Йодне число (ЙЧ), у відсотках, вираховують за формулою (7):
ЙЧ = (а — б) ⋅ 0,01269 ⋅ 100/m, (7)
де а — об’єм розчину натрію сірчанокислого, витраченого на титрування контрольного зразка, см3;
б — об’єм розчину натрію сірчанокислого, витраченого на титрування розчину прополісу, см3;
m — маса наважки прополісу, г;
10.7.5 Допустима похибка випробовувань
За кінцевий результат беруть середнє арифметичне результатів двох випробовувань.
Допустима розбіжність між двома випробовуваннями не повинна перевищувати 2 %.
10.8 Визначання антимікробної активності
10.8.1 Апаратура, матеріали і реактиви
Терези лабораторні 2-го класу точності з найбільшою границею зважування 200 г згідно
з ГОСТ 24104.
Автоклав горизонтальний або вертикальний.
Термостат.
Колби мірні місткістю 50 см 3 — згідно з ГОСТ 1770.
Стакани хімічні місткістю 50 см3 — згідно з ГОСТ 25336.
Пробірки хімічні з притертим корком місткістю 20 см 3 — згідно з ГОСТ 25336.
Піпетки мірні місткістю від 1 см3 до 10 см3 згідно з ГОСТ 29227.
Папір фільтрувальний — згідно з ГОСТ 12026.
Спирт етиловий ректифікований — згідно з ДСТУ 4221.
Вода здистильована (стерильна) — згідно з ГОСТ 6709.
Розчин фізіологічний (стерильний).
М’ясо-пептонний бульон (далі — МПБ).
М’ясо-пептонний агар (далі — МПА).
Стандартна культура золотистого стафілокока (Staphylococcus aureus АТСС 25923).
10.8.2 Випробовування
2,0 г подрібненого прополісу, зваженого з точністю до 0,001 г, кількісно переносять в про-
бірку з притертим корком і заливають 20 см3 етилового спирту. Прополіс настоюють протягом
6 год, періодично збовтуючи розчин, а потім фільтрують.
10 см 3 отриманого спиртового розчину переносять в стерильну мірну колбу місткістю
50 см 3 та доливають, збовтуючи, 6 см 3 стерильної здистильованої води. Далі розчин в колбі
доводять до позначки, доливаючи і збовтуючи невеликі порції стерильної здистильованої води.
Готують сім послідовних розведень прополісу (20 мг/см3, 10 мг/см3, 5,0 мг/см3, 2,5 мг/см3,
1,25 мг/см3, 0,6 мг/см3, 0,3 мг/см3). Використовують сім стерильних пробірок. В першу та другу
пробірки наливають по 1 см3 водного розчину прополісу та додають у кожну пробірку, почина-
ючи з другої, по 1 см3 стерильного МПБ. З другої пробірки відбирають 1 см3 розчину і перено-
сять його в третю пробірку, з третьої пробірки 1 см 3 розчину переносять в четверту пробірку
і т.д. до сьомої пробірки. З сьомої пробірки 1 см3 розчину виливають, щоб забезпечити рівний
об’єм рідини у всіх пробірках.
Бактеріальну суспензію отримують змиванням 24-годинної агарової культури Staphylococcus
aureus АТСС 25923 стерильним фізіологічним розчином і розведенням до мікробної навантаги
106 в 1 см 3 .
В кожну пробірку з послідовними розведеннями прополісу додають по 0,1 см3 приготова-
ної бактеріальної суспензії, вміщують їх в термостат на 24 год за температури 35 оС.
У восьму та дев’яту стерильні пробірки наливають по 2 см 3 МПБ та вносять по 0,1 см 3
бактеріальної культури (контроль на ріст бактерій в досліджуваних пробірках з МПБ без прополісу).

11
ДСТУ 4662:2006

В десяту та одинадцяту стерильні пробірки наливають по 2 см3 МПБ (контролювання сте-

рильності).
Контрольні пробірки витримують в термостаті 24 год за температури 35 оС.
Далі візуально визначають наявність росту бактерій в досліджуваних та контрольних про-
бірках за помутнінням МПБ і за наявністю осаду.
У першій пробірці контролюють ріст бактерій у водному розчині прополісу.
Росту бактерій не повинно бути.
У десятій та одинадцятій пробірці росту бактерій не повинно бути.
10.8.3 Опрацьовування результатів
Антимікробну активність визначають найменшою концентрацією прополісу, що повністю
пригнічує ріст культури золотистого стафілокока.

11 ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ
11.1 Прополіс постачають або приймають партіями.
Партією вважається будь-яка, але не менше ніж 100 г, кількість прополісу, яка оформлена
одним документом про якість.
11.2 У документі про якість потрібно зазначити:
— назву підприємства-виробника та його адресу;
— назву продукту;
— рік збирання прополісу;
— масу нетто партії;
— результати випробовування;
— позначення цього стандарту.
11.3 Для перевіряння якості прополісу від кожної партії складають вибірку паковальних
одиниць продукції в кількості, зазначеній в таблиці 6.
Таблиця 6 — Відбирання пакувальних одиниць
Кількість паковальних Кількість відібраних Кількість паковальних одиниць Кількість відібраних
одиниць у партії, шт. паковальних одиниць, шт. в партії, шт. паковальних одиниць, шт.

Від 1 до 2 включ. 1 Понад 40 до 60 включ. 6

Понад 2 до 20 » 3 » 60 до 80 » 8
» 20 до 30 » 4 » 80 і більше 10 %
» 30 до 40 » 5

11.4 Вибірку складають з паковальних одиниць, відібраних у довільному порядку з різних

місць партії.
11.5 Вибірку проводять з продукції, упакованої у неушкоджену тару.
11.6 Кожна партія прополісу підлягає перевірянню за станом паковання і марковання,
органолептичними показниками, фізико-хімічними показниками.
11.7 Визначання об’єму окиснених речовин на 1 мг прополісу, йодного числа, антимікроб-
ної активності проводять на вимогу споживача.
11.8 Періодичність перевіряння показників безпечності встановлюють відповідно
до МР 4.4.4-108 [12].
Контролюють наявність патогенних мікроорганізмів органи держсанепідемнагляду в порядку
державного санітарного нагляду згідно з методами, затвердженими МОЗ України.
11.9 За незадовільних результатах випробовувань хоча б за одним показником проводять
повторні випробовування на вибірці, взятій з тієї самої партії продукції.
Результати повторних випробовувань розповсюджуються на всю партію.

12
 ДСТУ 4662:2006

12 ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА
12.1 Виробник гарантує відповідність прополісу вимогам цього стандарту за дотримуван-
ня умов зберігання та транспортування.
12.2 Гарантійний строк зберігання прополісу з дати його одержання — 5 років.

ДОДАТОК А
(довідковий)

БІБЛІОГРАФІЯ
1 МБТ № 5061–89 Медико-биологические требования и санитарные нормы качества про-
довольственного сырья и пищевых продуктов (Медико-біологічні вимоги й санітарні норми якості
продовольчої сировини та харчових продуктів), затверджені МОЗ СРСР 01.08.89
2 ГН 6.6.1.1-130–2006 Допустимі рівні вмісту радіонуклідів Cs-137 і Sr-90 в продуктах хар-
чування та питній воді, затверджені Міністерством охорони здоров’я України 03.05.2006 р.
3 МУ № 4120–86 Методические указания по определению хлорорганических пестицидов
в совместном присутствии в воде хроматографическим методом від 01.07.86 (Методичні вказівки
щодо визначання хлорорганічних пестицидів в сумісній присутності у воді хроматографічним мето-
дом) від 01.07.86
4 МУ 5779–91 Цезий-137. Определение в пищевых продуктах (Цезій-137. Визначання в хар-
чових продуктах)
5 МУ 5778–91 Стронций-90. Определение в пищевых продуктах (Стронций-90. Визначан-
ня в харчових продуктах)
6 СанПиН 42-123-4940–88 Микробиологические нормативы и методы анализа продуктов
детского, лечебного и диетического питания и их компонентов (Мікробіологічні нормативи і методи
аналізування продуктів дитячого, медичного та дієтичного харчування та їх компонентів)
7 СНиП 2.04.05–91 Отопление. Вентиляция и кондиционирование (Опалення. Вентиляція
та кондиціювання)
8 СНиП 11-4–79 Естественное и искусственное освещение (Природне та штучне освітлення)
9 ДСП 201–97 Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених міст
(від забруднення хімічними і біологічними речовинами), затверджені Міністерством охорони
здоров’я України 09.07.97
10 СанПиН 4630–88 Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязнений
(Санітарні правила та норми охорони поверхневих вод від забруднювання)
11 СанПиН 42-128-4690–88 Санитарные правила содержания территорий населенных мест
(Санітарні правила утримування територій населених місць)
12 МР 4.4.4-108–2004 Періодичність контролю продовольчої сировини харчових продуктів
за показниками безпеки.

13
ДСТУ 4662:2006

Код УКНД 65.140

Ключові слова: прополіс, якість, маркування, пакування, відбирання проб, методи контро-
лювання, транспортування.

Редактор С. Ковалець
Технічний редактор О. Касіч
Коректор Т. Макарчук
Верстальник Т. Шишкіна

Підписано до друку 14.09.2007. Формат 60 × 84 1/8.

Ум. друк. арк. 1,86. Зам. Ціна договірна.

Виконавець
Державне підприємство «Український науково-дослідний і навчальний центр
проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ»)
вул. Святошинська, 2, м. Київ, 03115
Свідоцтво про внесення видавця видавничої продукції до Державного реєстру
видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції від 14.01.2006 р., серія ДК, № 1647

14