Professional Documents
Culture Documents
Dsty Iso 6506-1-2007
Dsty Iso 6506-1-2007
МАТЕРІАЛИ МЕТАЛЕВІ
Визначення твердості за Брінеллем
Частина 1. Метод випробування
(ISO 6506-1:2005, IDT)
Видання офіційне
Київ
ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ
2010
ДСТУ ISO 6506-1:2007
ПЕРЕДМОВА
1 ВНЕСЕНО: Технічний комітет стандартизації «Стандартизація методів контролю механічних,
металографічних та корозійних властивостей металопродукції» (ТК 81)
2 НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від 5 липня 2007 р. № 143 з 2009–01–01
3 Національний стандарт відповідає ІSO 6506-1:2005 Metallic materials — Brinell hardness test —
Part 1: Test method (Металеві матеріали. Визначання твердості за Брінеллем. Частина 1. Метод
випробовування)
4 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ
II
ДСТУ ISO 6506-1:2007
ЗМІСТ
С.
Національний вступ .................................................................................................................................... IV
7 Випробовування ....................................................................................................................................... 3
Бібліографія ................................................................................................................................................ 12
III
ДСТУ ISO 6506-1:2007
НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП
Цей стандарт є тотожний переклад ІSO 6506-1:2005 Metallic materials — Brinell hardness test —
Part 1: Test method (Металеві матеріали. Визначання твердості за Брінеллем. Частина 1. Метод
випробовування).
Технічний комітет, відповідальний за цей стандарт в Україні, — ТК 81 «Стандартизація методів
контролю механічних, металографічних та корозійних властивостей металопродукції».
Стандарт містить вимоги, які відповідають чинному законодавству України.
До стандарту внесено такі редакційні зміни:
— структурні елементи стандарту: «Титульний аркуш», «Передмову», «Національний вступ»
та «Бібліографію» — оформлено згідно з вимогами комплексу стандартів «Національна стандар-
тизація»;
— у розділах «Нормативні посилання» та «Бібліографія» наведено «Національне пояснення»,
виділене в тексті рамкою;
— з «Передмови» до ISO 6506-1:2005 взято те, що безпосередньо стосується цього стандарту;
— познаки одиниць виміру фізичних величин відповідають багаточастинному стандарту
ДСТУ 3651–97 «Метрологія. Одиниці фізичних величин»;
— слова «ця частина стандарту ІSO 6506-1» замінено на «цей стандарт».
Копії міжнародних стандартів, на які є посилання в цьому стандарті, можна замовити в Голов-
ному фонді нормативних документів.
ВСТУП
У цьому стандарті описано тільки сферичний індентор із твердого металу.
Познаку твердості за Брінеллем HBW не треба плутати з першопочатковою познакою HB або
HBS, де використовували сталевий сферичний індентор.
Періодичне перевіряння приладу для визначання твердості описано у довідковому додатку А
і є надійним метрологічним прийомом. Під час наступного переглядання ISO 6506 передбачено
долучити цей додаток до основної частини стандарту.
IV
ДСТУ ISO 6506-1:2007
МАТЕРІАЛИ МЕТАЛЕВІ
Визначення твердості за Брінеллем
Частина 1. Метод випробування
МАТЕРИАЛЫ МЕТАЛЛИЧЕСКИЕ
Определение твердости по Бринеллю
Часть 1. Метод испытаний
MATERIALS METALLIC
Brinell hardness test
Part 1. Test method
1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
Цей стандарт встановлює метод визначання показника твердості за Брінеллем для метале-
вих матеріалів до значення твердості 650 HBW.
Для спеціальних матеріалів і (або) виробів чинний стандарт ISO 4498-1.
2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
Наведені нижче нормативні документи містять положення, які через посилання в цьому тексті
становлять положення цього національного стандарту. У разі датованих посилань пізніші зміни до
будь-якого з цих видань або перегляд їх не застосовують. Однак учасникам угод, базованих на
цьому стандарті, рекомендовано застосовувати найновіші видання нормативних документів, на які
зроблено посилання. У разі недатованих посилань застосовують найостаннішу редакцію цього
документа з усіма змінами і поправками до нього. Члени IEC та ISO впорядковують каталоги чин-
них міжнародних стандартів.
ISO 4498-1 Sintered metal materials, eхcluding hardmetals — Determination of apparent hardness —
Part 1: Materials of essentially uniform section hardness
ISO 6506-2:2005 Metallic materials — Brinell hardness test — Part 2: Verification and calibration
of testing machines
ISO 6507-4 Metallic materials — Brinell hardness test — Part 4: Table of hardness values.
НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ
ISO 4498-1 Спечені металеві матеріали, крім твердих металів. Визначання позірової твер-
дості. Частина 1. Матеріали з суттєвою однорідною твердістю по перерізу
ISO 6506-2:2005 Металеві матеріали. Визначання твердості за Брінеллем. Частина 2. Повірка
і калібрування приладів
ISO 6506-4 Металеві матеріали. Визначання твердості за Брінеллем. Частина 4. Таблиці зна-
чення твердості.
Видання офіційне
1
ДСТУ ISO 6506-1:2007
3 СУТЬ МЕТОДУ
Iндентор (кульку з твердого металу діаметром D) вдавлюють у поверхню зразка, а потім, після
зняття зусилля F, вимірюють діаметр відбитка d, який залишився на поверхні.
Твердість за Брінеллем пропорційна результату від ділення числового значення величини випро-
бувального зусилля на числове значення площі сферичної поверхні відбитка. Прийнято, що відби-
ток зберігає форму кульки, а його поверхню обчислюють за значенням середнього діаметра відбит-
ка і діаметра кульки.
D Діаметр кульки мм
F Випробувальне зусилля Н
Середній діаметр відбитка
d d1 + d 2 мм
d=
2
Зусилля випробування
Константа ×
Площа поверхні відбитка
HBW
2F
HBW = 0,102
(
πD 1 − 1 − d 2 / D 2
2
)
0,102 × F/D2 Відношення зусилля — діаметр Н/мм 2
1
Примітка. Константа = 0,102 ≈ ; де 9,80665 — коефіцієнт перераховування з кгс у Н.
9,80665
2
ДСТУ ISO 6506-1:2007
∅
D
h
∅ d2
∅ d1
6 ВИПРОБНИЙ ЗРАЗОК
6.1 Випробовування треба проводити на гладкій та рівній поверхні, на якій немає окалини,
сторонніх речовин, зокрема мастил. Зразок має мати чистоту поверхні, яка дозволяє точно вимі-
рювати діаметр відбитка.
6.2 Підготовлення поверхні зразка треба проводити так, щоб будь-яке змінення властивостей
поверхні, наприклад через надмірне нагрівання або холодне оброблення, було мінімальне.
6.3 Товщина зразка має бути, як мінімум, у вісім разів більше глибини відбитка. Значення
мінімальної товщини зразка по відношенню до середнього діаметра відбитка наведені у додатку В.
Помітна деформація на зворотньому боці зразка означає, що зразок дуже тонкий.
7 ВИПРОБОВУВАННЯ
7.1 Вимірювання треба проводити за температури від 10 оС до 35 оС. Випробовування у конт-
рольованих умовах — за температури (23 ± 5) оС.
7.2 Треба використовувати зразки, наведені у таблиці 2.
Примітка. За певних умов можна використовувати інші співвідношення величини зусилля—діаметр.
3
ДСТУ ISO 6506-1:2007
7.3 Випробувальне зусилля треба вибирати так, щоб діаметр відбитка d був у межах від 0,24 D
до 0,6 D
У таблиці 3 наведено рекомендовані співвідношення величин зусилля—діаметр (0,102 · F/D2),
які треба використовувати під час випробовування деяких матеріалів і певних рівнях твердості.
Для того щоб визначити твердість на великій площі зразка, треба вибирати кульку найбільшого
діаметра. Якщо дозволяє товщина зразка, то використовують переважно кульку діаметром 10 мм.
7.4 Зразок треба розміщувати на жорсткій опорі. Контактувальні поверхні мають бути чистими
та не мати сторонніх речовин (окалина, мастило, бруд, тощо). Зразок треба розташовувати на опорі
стійко, щоб уникнути зміщування зразка під час випробовування.
7.5 Індентор підводять до поверхні зразка і прикладають випробувальне зусилля у напрямку, пер-
пендикулярному поверхні, без удару, вібрації та перевищення швидкості, доки прикладене зусилля
не досягне заданого значення. Час від початку прикладання зусилля до досягнення повного зна-
чення зусилля має бути не менше ніж 2 с і не більше ніж 8 с. Треба витримати це зусилля протя-
гом 10 с—15 с. Для певних матеріалів, під час випробовування яких потрібно триваліше ви-
тримувати випробувальне зусилля, роблять поправку ± 2 с.
7.6 Протягом усього випробовування прилад має бути захищеним від ударів або вібрації, які
можуть вплинути на результат випробовування.
7.7 Відстань від краю зразка до центру кожного відбитка має дорівнювати мінімум 2,5 значен-
ня середнього діаметра відбитка. Відстань від двох сусідніх відбитків має дорівнювати, як мінімум,
значенню трьох середніх діаметрів відбитка.
7.8 Проводять вимірювання діаметра кожного відбитка у двох взаємно перпендикулярних на-
прямках. Для обчислювання твердості за Брінеллем треба брати середнє арифметичне значення
обох вимірів.
Примітка. Для автоматичних вимірювальних систем можна користуватися таким:
— середнє значення для більшого числа вимірів на поверхні матеріалу;
— оцінювання площі поверхні відбитка на матеріалі.
7.9 В ISO 6506-4 наведені розрахункові таблиці, які можна використовувати для визначання
твердості за Брінеллем на плоских поверхнях.
Таблиця 2 — Випробувальне зусилля для різних умов випробовування
Відношення
Діаметр кульки, Номінальне
Символ твердості зусилля-діаметр,
D, мм значення зусилля, F
0,102 · F/D2, Н/мм2
4
ДСТУ ISO 6506-1:2007
Кінець таблиці 2
Відношення
Діаметр кульки, Номінальне
Символ твердості зусилля-діаметр,
D, мм значення зусилля, F
0,102 · F/D2, Н/мм2
HBW 1/30 1 30 294,2 N
HBW 1/10 1 10 98,07 N
HBW 1/5 1 5 49,03 N
HBW 1/2,5 1 2,5 24,52 N
HBW 1/1 1 1 9,807 N
8 ПОХИБКА РЕЗУЛЬТАТІВ
Повне оцінювання похибки треба робити відповідно до настанови щодо визначання похибки
вимірювання (GUM) [1].
Для твердості, незалежно від типу джерел, існує два способи визначання похибки:
— перший спосіб базується на оцінюванні всіх відповідних джерел, які з’являються під час
прямого калібрування. Під час оцінювання похибки можна використовувати норматив ЕА. [2];
— другий спосіб базується на непрямому калібруванні з використовуванням стандартного
зразка твердості, нижче використовують абревіатуру CRM (сертифікований еталонний матеріал)
(див. [2—5]). Настанову щодо використовування наведено у додатку С.
Не завжди можна визначити кількісне значення всіх ідентифікованих складових похибки.
У цьому випадку оцінювання стандартної похибки типу А можна отримати статистичним аналізу-
ванням серії відбитків на зразку. Підсумовуючи стандартні похибки типу А і типу В, треба бути уваж-
ним, щоб ці складові не були враховані двічі (див. п 4 GUM:1993) [1].
9 ПРОТОКОЛ ВИПРОБУВАННЯ
Протокол випробування має містити таку інформацію:
а) посилання на цей стандарт;
b) ідентифікація випробного зразка;
с) температура випробування, якщо її значення — не в діапазоні від 10 оС до 35 оС;
5
ДСТУ ISO 6506-1:2007
d) отриманий результат;
е) додаткові вимоги, які не наведені у цьому стандарті;
f) деталі будь-яких подій, які могли вплинути на результат.
Немає загального точного переведення одиниць твердості за Брінеллем в одиниці твердості за
іншими методами або в міцність під час розтягування. У цьому випадку треба уникати переведення
одиниць фізичних величин, якщо неможливо отримати надійну базу для переведення через по-
рівняльні випробовування.
Примітка. Треба відмітити, що для анізотропних матеріалів, наприклад тих, які підлягали інтенсивному холодному оброб-
ленню, можуть мати місце різні довжини двох діаметрів відбитка. У технічних умовах на таку продукцію можна зазначати гра-
ниці таких розбіжностей.
ДОДАТОК А
(довідковий)
ДОДАТОК В
(обов’язковий)
Таблиця В.1
Розміри у міліметрах
6
ДСТУ ISO 6506-1:2007
ДОДАТОК С
(довідковий)
7
ДСТУ ISO 6506-1:2007
Надійні значення
твердості
U = k uE2 + uCRM
2
+ uH2 + u x2 + ums
2 (С.1)
Результат вимірювання визначають за формулою:
X = x ±U (С.2)
С.4.2 Методика зі систематичною похибкою (метод 2)
Як альтернативу методу М1 можна використовувати метод 2 (М2). Згідно з цим методом вста-
новлюють співвідношення зі значенням стандартного зразка. За М2 можна одержувати менші зна-
чення похибки.
Можна допустити, що похибка b (позиція 10) є систематичною. У GUM [1] рекомендовано ко-
ристуватися поправкою для компенсації таких систематичних похибок. Це явище є основою М2.
8
ДСТУ ISO 6506-1:2007
Помилка uЕ під час розраховування похибки вже відсутня, але всі визначені значення твердості має
бути скориговано на величину b або величину Ucorr має бути збільшено на величину b. Методику
визначання Ucorr роз’яснено в таблиці С.1 [4] і [5].
U corr = k ⋅ uCRM
2
+ uH2 + u x2 + ums
2
+ u b2 (С.3)
Результат вимірювання визначають за формулою:
( )
X corr = x + b ± U corr (С.4)
або
(
X u corr = x ± U corr + b ) (С.5)
залежно від того, чи враховують систематичну похибку (помилку) b як частину середнього значен-
ня похибки.
С.5 Запис результату вимірювання
У запису результату вимірювання треба зазначити застосований метод. У цілому, як резуль-
тат вимірювання треба використовувати метод 1 [Рівняння (С.2)] (див. також таблицю С.1, пози-
ція 12).
9
Таблиця C.1 — Визначання розширеної похибки відповідно до методів М1 і М2
10
Приклад
Метод Джерело похибки Символи Формула Література/Сертифікат
[…] = HBW 2,5/187,5
помилки
вального сертифіката CRM.
Див. примітку 1
Окремі значення Hi
n
(1) 246,0 – 245,0 – 246,0 –
∑ Hi Hi відповідно – 246,0 – 246,0
i =1
3 Середнє значення ( H ) і стандарт- H H=
n до ISO 6506-2:2005, 5.7. H1 = 245,8; s Н1 = 0,45
М1 ний відхил (s H ) вимірювання на sH
Для обчислювання s H вибирають (2) 245,0 – 246,0 – 247,0 –
М2 CRM
1 n 2 більше значення s Н1 і s Н2 – 246,0 – 247,0
sH = ∑ ( Hi − H )
n −1 i =1 H 2 = 246,2; s Н2 = 0,84
n=5
n
5 вимірювань на зразку. Окремі значення
∑ xi Див. примітку 3. Якщо n = 1,
i =1
5 Середнє значення ( x ) і стандарт- x= 288,0 – 290,0 – 285,0 –
x n s x = 0.
М1 на похибка (s x) випробування – 285,0 – 282,0
sx У сертифікаті має бути зазначе-
М2 зразка но, що похибка стосується x = 286,0
1 n
2
sx = ∑ ( xi − x ) тільки специфічного показника, s x = 3,08
n −1 i =1 а не зразка в цілому
6
Стандартна похибка під час вимі- t ⋅ sx 1,14 ⋅ 3,08
М1 ux ux = t = 1,14 ux = = 1,57
рювання зразка n 5
М2
Приклад
Метод Джерело похибки Символи Формула Література/Сертифікат
[…] = HBW 2,5/187,5
nm
1
b= ∑ bi
nm i =1
Позиція 8
9 для n m = 2 b = – 0,8
Стандартна похибка похибки b sb
М2 nm кількості серій вимірювання s b = 0,28
1 2
Sb = ∑ ( bi − b )
nm −1 i =1
1,76 2 + 1,10 2 + 0, 43 2
11 2 2
Позиції 1—7 U = 2⋅
М1 Визначання розширеної похибки U U =k⋅ uE2 + uCRM + uH2 + u x2 + ums k=2 +1,59 2 + 0,29 2
U = 5,3 HBW
12
Результат вимірювання X X = x ±U Позиції 5 і 11 X = (286,0 ± 5,3) HBW (M1)
М1
1,10 2 + 0, 43 2 + 1,59 2
13 Визначання скоригованої розши- 2 2 Позиції 2— 7 і 10 U corr = 2 ⋅
U corr U corr = k ⋅ uCRM + uH2 + u x2 + ums + u b2
М2 реної похибки k=2 +0,29 2 + 0,36 2
Ucorr = 4,1 HBW (M1)
Примітка 1. Коефіцієнт 2,8 отримують із визначення стандартної похибки для нормального розподілу на підставі експериментів.
Примітка 2. За потреби, враховують змінення твердості CRM.
Примітка 3. Якщо між вимірюванням CRM і зразка проводилась заміна оптики, треба враховувати відповідний вплив.
Примітка 4. Якщо 0,8uE, 2r < b < 1,0uE, 2r треба врахувати співвідношення між значеннями твердості CRM і зразка.
Примітка 5. Якщо для nm = 2 в похибці ub вплив довготривалого змінення b не враховують, то для відповідальних сфер використовування можливо збільшення кількості
вимірювань nm.
11
ДСТУ ISO 6506-1:2007
ДСТУ ISO 6506-1:2007
БІБЛІОГРАФІЯ
1 GUM: Guide to the Expression of Uncertainty in Measurement, BIPIWIEC/IFCC/ISO/OIML/IUPAC/
IUPAP, 19931)
2 EA 10-16, Guidelines on the Estimation of Uncertainty in Hardness Measurements, 2001
3 Gabauer, W., Manual of codes of practice for the determination of uncertainties in mechanical
tests on metallic materials. The estimation of uncertainties in hardness measurements, Project,
No. SMT4-CT97-2165, UNCERT COP 14:2000
4 Gabauer, W. and Binder, 0., Abschätzung der Messunsicherheit in der Härteprüfung unter
Verwendung der indirekten Kalibriermethode, DVM Werkstoffprüfung, Tagungsband, 2000, pp. 255—261
5 Polzin, T. and Schwenk, D., Method for Uncertainty Determination of Hardness Testing; PC file
for Determination, Materialprüfung 44,(2002), 3, pp. 64—71
НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ
1 GUM: Настанова щодо визначання похибки вимірювання, BIPIWIEC/IFCC/ISO/OIML/IUPAC/
IUPAP, 19931)
2 EA 10-16 Настанова щодо визначання похибок під час вимірювання твердості, 2001
3 Gabauer, W. Норми та правила щодо визначання похибок під час механічних випробову-
вань металевих матеріалів. Визначання похибки під час вимірювання твердості. Проект,
№ SMT4-CT97-2165, UNCERT COP 14:2000
4 Gabauer, W. and Binder, О. Визначання похибки під час вимірювання твердості з викорис-
товуванням непрямих методів калібрування, DVM Werkstoffprüfung, Tagungsband, 2000,
pp. 255—261
5 Polzin, T. and Schwenk, D. Метод визначання похибки під час випробувань на твердість:
комп’ютерний файл для визначення, Materialprüfung 44, (2002), 3, pp. 64—71
1)
Виправлено та передруковано в 1995 р.
Редактор В. Кириленко
Технічний редактор О. Марченко
Коректор О. Рождественська
Верстальник І. Барков
Виконавець
Державне підприємство «Український науково-дослідний і навчальний центр
проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ»)
вул. Святошинська, 2, м. Київ, 03115
Свідоцтво про внесення видавця видавничої продукції до Державного реєстру видавців,
виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції від 14.01.2006, серія ДК, № 1647
12