НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Пожежна безпека

КОЛЬОРИ ТА ЗНАКИ БЕЗПЕКИ

Класифікація, технічні вимоги
і стійкість знаків безпеки
(ISO 17398:2004, IDТ)
БЗ № 1-2013/59

ДСТУ ISO 17398:2012

Видання офіційне

Київ
МІНЕКОНОМРОЗВИТКУ УКРАЇНИ
2013
Д С Т У IS O 17 39 8 :2 0 1 2

ПЕРЕДМОВА

1 ВНЕСЕНО: ТОВ «Мікросфера-Україна»

ПЕРЕКЛАД ТА НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: К. Колесник (науковий керівник), Г. Ко

л існ ик

2 ПРИЙНЯТО І НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Мінекономрозвитку України від 28 листопада 2012 р.

№ 1356 з 2013-07-01

3 Національний стандарт відповідає ISO 17398:2004 Safety colors and safety signs — Classification,
perform ance and durability of safety signs (Кольори безпеки та знаки безпеки. Класифікація,
технічні вимоги і стійкість знаків безпеки)

Ступінь відповідності — ідентичний (IDТ)

Переклад з англійської (еп)

4 УВЕДЕНО УПЕРШЕ

П р а в о в л а с н о с т і на ц е й д о к у м е н т н а л е ж и т ь д е р ж а в і.
В ід т в о р ю в а т и , т и р а ж у в а т и та р о з п о в с ю д ж у в а т и й о г о п о в н іс т ю ч и ч а с т к о в о
на б у д ь - я к и х н о с ія х ін ф о р м а ц ії б е з о ф іц ій н о г о д о з в о л у з а б о р о н е н о .
С т о с о в н о в р е г у л ю в а н н я п р а в в л а с н о с т і т р е б а з в е р т а т и с я д о М ін е к о н о м р о з в и т к у У к р а їн и

М ін е к о н о м р о з в и т к у України, 2 0 1 3
 Д С Т У ISO 1 7 3 9 8 : 2 0 1 2

ЗМІСТ
с.
Національний в с т у п .......................................................................................................................................IV

Вступ до ISO 17398:2004............................................................................................................................. IV

1 Сфера застосування.................................................................................................................................. 1

2 Нормативні посилання............................................................................................................................... 1

3 Терміни та визначення понять......................................................... ....................................................... З

4 Класифікація та вимоги до докладного опису виробів...................................................................... З

5 Технічні вимоги............................................................................................................................................. 6

6 Додаткові вимоги до експлуатаційних характеристик знаків безпеки...........................................8

7 Методи випробовування............................................................................................................................ 9

8 Позначання та маркування.....................................................................................................................18

9 Документація та звіти про випробування............................................................................................18

Додаток А Випробувальний пристрій для випробовування з визначення стійкості

до удару відповідно до 7 . 5 .................................................................................................... 19

Додаток НА Перелік національних стандартів України, згармонізованих з міжнародними,

на які є посилання в цьому стандарті............................................................................. 20

III
Д С Т У IS O 1 7 3 9 8 :2 0 1 2

НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП
Цей стандарт є тотожний переклад ISO 17398:2004 Safety colors and safety signs —
Classification, performance and durability of safety signs (Кольори безпеки та знаки безпеки. Кла­
сифікація, технічні вимоги і стійкість знаків безпеки).
Технічний комітет, відповідальний за цей стандарт, — ТК 25 «Пожежна безпека та протипо­
жежна техніка».
Цей стандарт містить вимоги, які відповідають чинному законодавству України.
До стандарту внесено такі редакційні зміни:
— назву доповнено груповим складником «Пожежна безпека» відповідно до вимог націо­
нальної стандартизації України;
— словосполуки «цей міжнародний стандарт», «цей документ» замінено на «цей стандарт»;
— структурні елементи цього стандарту: «Титульний аркуш», «Передмова», першу сторінку,
«Національний вступ», «Терміни та визначення понять» і «Бібліографічні дані» — оформлено
відповідно до вимог національної стандартизації України;
— вилучено попередній довідковий матеріал — «Передмова» до ISO 17398:2004;
— долучено такі структурні елементи: «Національний вступ», «Зміст» і «Бібліографічні дані»;
— долучено «Національні пояснення» та «Національні примітки», викладені безпосередньо
після пунктів, яких вони стосуються, та виділені в тексті рамкою;
— окремі терміни, вжиті в однині, замінено множиною і навпаки, для правильнішого пере­
давання технічного змісту положень;
— у розділі 8 приклади (1, 2, 3) позначення знака безпеки доповнено національним індек­
сом ДСТУ перед індексом ISO;
— познаки одиниць вимірювання фізичних величин замінено відповідно до комплексу стан­
дартів ДСТУ 3651-97:

П о з н а к а в IS O 1 7 3 9 8 :2 0 0 4 cm mm nm h m in s V А W N К

П ознака в цьом у станд а рті CM мм нм го д хв с В А Вт Н К

П о з н а к а в IS O 1 7 3 9 8 :2 0 0 4 sr Ix klx kP a m m /s N -m W /m 2 c d /m 2 m c d /m 2

П ознака в цьом у ста н д а р ті cp ЛК КЛК кП а m m /c H -м B t/m 2 к д /м 2 м к д /м 2

— долучено додаток НА.

Копії нормативних документів, на які є посилання в цьому стандарті, можна замовити в
Головному фонді нормативних документів.

ВСТУП до ISO 17398:2004

Цей стандарт було розроблено для надання виробникам/постачальникам і споживачам змоги
погодження та задавання робочих параметрів знаків безпеки. Робочі параметри, погоджені сто­
совно кожного знака безпеки, мають підтримуватися протягом усього очікуваного терміну служ­
би виробу.
Цей стандарт вимагає від виробників/постачальників віднесення виробів до певного класу
й надання їх всебічного опису. Як виробник/постачальник, так і споживач мають можливість за­
давати вимоги до виробу з огляду на значення технічних характеристик і, де це доречно, сере­
довища, у якому передбачено їх експлуатування.
Послідовне користування цим стандартом надасть можливість покращити знання викладе­
них нижче вимог і розуміння в подальшому технічних характеристик різних типів знаків безпеки
в умовах їх звичайного використання.

IV
 ДСТУ ISO 17398:2012

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА
КОЛЬОРИ ТА ЗНАКИ БЕЗПЕКИ
Класифікація, технічні вимоги і стійкість знаків безпеки

ПОЖАРНАЯ БЕЗОПАСНОСТЬ
Ц В Е ТА И ЗНАКИ БЕЗО П АС Н О С ТИ
Классификация, технические требования и устойчивость знаков безопасности
FIRE SAFETY
S A F E T Y CO LO RS A N D S A F E T Y SIGNS
Classification, performance and durability of safety signs

Ч и н н и й в ід 2 0 1 3 -0 7 -0 1

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
У цьому стандарті встановлено вимоги до системи класифікації знаків безпеки залежно від
параметрів середовища, у якому їх передбачено експлуатувати, основних матеріалів, фотометрич­
них властивостей, засобів освітлення, методів закріплення та поверхні. Критерії ефективності та
методи випробовування встановлено цим стандартом із таким розрахунком, щоб властивості, які
стосуються стійкості й очікуваної тривалості експлуатування, могло бути визначено й задано під
час постачання виробу споживачеві.
Вимоги цього стандарту не поширюються на джерела електроживлення, їхні компоненти та
електричні елементи. У ньому також не встановлена вимог до властивостей освітлювальних ком­
понентів, але встановлено вимоги до фотометричних властивостей певних типів знаків безпеки.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
Наведені нижче нормативні документи містять положення, які через посилання в цьому тексті
становлять положення цього стандарту. У разі датованих посилань застосовують тільки наведені
видання. У разі недатованих посилань треба користуватися останнім виданням нормативних до­
кументів (разом зі змінами).
ISO 105-Х12 Textiles — Test for colour fastness — Part X12: Colour fastness to rubbing
ISO 291 Plastics — Standard atmospheres for conditioning and testing
ISO 554 Standard atmospheres for conditioning and/or testing — Specifications
ISO 2409 Paints and varnishes — Cross-cut test
ISO 2813 Paints and varnishes — Determination of specular gloss of non-metallic paint films at 20°,
60° and 85°
ISO 3864-1 Graphical symbols — Safety colours and safety signs — Part 1: Design principles for
safety signs in workplaces and public areas
ISO 4046-2:2002 Paper, board, pulps and related terms — Vocabulary — Part 4: Paper and board
grades and converted products
ISO 4589-2:1996 Plastics — Determination of burning behavior by oxygen index — Part 2: Ambient-
temperature test

В и д а н н я о ф іц ій н е

1
Д С Т У ISO 1 7 3 9 8 : 2 0 1 2

ISO 4892-2 Plastics — Methods of exposure to laboratory light sources — Part 2: Xenon-arc
sources
ISO 4892-4 Plastics — Methods of exposure to laboratory light sources — Part 4: Open-flame
carbon-arc lamps
ISO 7784-3 Paints and varnishes — Determ ination of resistance to abrasion — Part 3:
Reciprocating test panel method
ISO 9227 Corrosion tests in artificial atmospheres — Salt spray tests
ISO 16069 Graphic symbols — Safety signs — Safety way guidance systems (SWGS)
ISO 17724 Graphic symbols — Vocabulary
IEC 60068-2-75 Environmental testing — Part 2: Tests — Test Eh: Hammer tests
IEC 60092-101 Electrical installations in ships — Part 101: Definitions and general requirements
IEC 60695-2-10 Fire hazard testing — Part 2-10: Glowing/hot-wire based test methods — Gloss-
wire apparatus and common test procedure
IEC 60695-2-11 Fire hazard testing — Part 2-11: Glowing/hot-wire based test methods — Gloss-
wire fiammability test method for end-products
CIE 15.2 Colorimetry
CIE 69 Methods of characterizing illuminance meters and lum inance meters: Performance,
characteristics and specification.

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ
ISO 105-X12 Тканини. Випробування на стійкість кольору. Частина Х12. Стійкість кольору до
тертя
ISO 291 Пластмаси. Стандартні атмосфери для кондиціювання та випробування
ISO 554 Стандартні атмосфери для кондиціювання та/або випробування. Вимоги
ISO 2409 Фарби та лаки. Випробування методом решітчастих надрізів
ISO 2813 Фарби та лаки. Визначення дзеркального глянцю неметалевих плівок фарби під ку­
тами 20°, 60° і 85°
ISO 3864-1 Графічні символи. Кольори та знаки безпеки. Частина 1. Принципи проектуван­
ня знаків безпеки для робочих зон і місць громадської призначеності
ISO 4046-2:2002 Папір, картон, пульпа та пов’язані з ними терміни. Словник. Частина 4. Сор­
ти паперу та картону та продукти їхнього перероблення
ISO 4589-2:1996 Пластмаси. Визначення поведінки в умовах горіння за кисневим індексом.
Частина 2. Випробування за температури оточуючого середовища
ISO 4892-2 Пластмаси. Методи піддавання лабораторним джерелам освітлення. Частина 2.
Джерела з ксеноновою дугою
ISO 4892-4 Пластмаси. Методи піддавання лабораторним джерелам освітлення. Частина 4.
Лампи з вугільною дугою з відкритим полум’ям
ISO 7784-3 Фарби та лаки. Визначення стійкості до витирання. Частина 3. Метод випробу­
вання з використанням випробувального стенда, який здійснює зворотно-поступальний рух
ISO 9227 Корозійні випробування у штучній атмосфері. Випробування з розпилюванням солі
ISO 16069 Графічні символи. Знаки безпеки. Системи забезпечення руху безпечними шля­
хами (СЗРБШ)
ISO 17724 Графічні символи. Словник
I EC 60068-2-75 Випробування на стійкість до впливу навколишнього середовища. Частина 2.
Випробування. Випробування Eh: Випробування молотком.
ІЕС 60092-101 Електроустановки на суднах. Частина 101. Визначення та загальні вимоги
ІЕС 60695-2-10 Випробування на пожежну небезпеку. Частина 2-10. Методи випробовуван­
ня розжареним/гарячим дротом. Прилад, до складу якого входить розжарений дріт, і загальна
процедура випробування
ІЕС 60695-2-11 Випробування на пожежну небезпеку. Частина 2-11. Метод випробовування
готових виробів розжареним дротом
СІЕ 15.2 Колориметрія
СІЕ 69 Метод характеризування люксметрів і яскравомірів. Робочі параметри, характерис­
тики та вимоги.

2
 Д С Т У ISO 1 7 3 9 8 : 2 0 1 2

З ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті вжито терміни та визначення, зазначені в ISO 17724, а також наведені нижче.
3.1 очікувана тривалість експлуатування (expected servide life)
Проміжок часу, вказаний виробником/постачальником, протягом якого очікується збережен­
ня знаком безпеки його класифікованих та описаних властивостей
3.2 звичайний знак безпеки (ordinary safety sign)
Знак безпеки, який не є світлоповертальним і фосфоресцентним
3.3 фосфоресцентний знак безпеки {phosphorescent safety sign)
Знак безпеки, який передбачає використання люмінофорів як пігментів та випромінює світло
протягом певних проміжків часу після видалення джерела енергії активації

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ
Фосфоресценція — це особливий тип фотолюмінесценції, тобто нетеплового світіння речо­
вини внаслідок поглинання нею світла.

3.4 клейка речовина, чутлива до тиску (pressure-sensitive adhesive)

Клейка речовина, яку наносять для з’єднання двох поверхонь простим прикладанням зусилля
3.5 світлоповертальний знак безпеки (retroreflective safety sign)
Знак безпеки, створений із використанням матеріалів, які відбивають видиме випромінення
в напрямку, близькому до протилежного від того, з якого воно надійшло.

4 КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ВИМОГИ ДО ДОКЛАДНОГО ОПИСУ ВИРОБІВ

4.1 Класифікація знаків безпеки
Знаки безпеки класифікують відповідно до таблиці 1.
П ри м ітка. Приклади класифікації для визначення призначеності знаків безпеки подано в розділі 8.

4.2 Опис виробу

4.2.1 Загальні положення
Знаки безпеки має бути оснащено описом виробу для визначення їх класів відповідно до таб­
лиці 1.
4.2.2 Робоче середовище
В описі виробу має бути подано подробиці стосовно умов експлуатування, за яких потрібно
використовувати знак безпеки, особливо якщо спеціальне робоче середовище класифікують відпо­
відно до таблиці 1.
4.2.3 Основні матеріали та конструкція
4.2.3.1 Опис основних матеріалів і конструкції
Опис виробу має містити подробиці стосовно точної природи основного матеріалу, який ви­
користовували у виробництві, а також будови будь-якого матеріалу, а також і багатошарового, який
є композитним. Опис повинен містити метод, яким користувалися для створення шарів і забезпе­
чення зчеплення між ними.
Має бути подано опис параметрів поверхні та будь-якого особливого захисту, яким забезпе­
чено матеріал. Якщо знак безпеки покласифіковано як фосфоресцентний (Р) або світлоповерталь­
ний (R), то опис виробу має містити інформацію про особливості конструкції фотометричного шару,
а також захисту, яким оснащено цей шар (якщо його передбачено).
Має бути описано однаковість товщини фотометричного шару на всій поверхні, а також пода­
но опис усіх ділянок знака безпеки, наприклад країв, які не мають фотометричних властивостей.
Т а б л и ц я 1 — К л а с и ф іка ц ія з н а к ів б езпе ки

Підпункти,
Клас Параметр Класифікація у яких подано
посилання

4 .2 .2 , 5.3 , 5.4,
1 Робоче середовищ е3 І — В н у т р іш н є Е — З о в н іш н є S — С п е ц іа л ь н е
7.3 , 7.4

З
Д С Т У IS O 1 7 3 9 8 :2 0 1 2

К ін е ц ь т а б л и ц і 1

Підпункти,
Клас Параметр Класиф ікація у яких подано
посилання

О с н о в н и й м а т е р іа л :
2 R — Ж орсткий; Р — П л а стм аса М — М е та л О — Ін ш и й 4 .2 .3 , 5.4 , 7.4
F — Г нучкий

4 .2 .3 .3 , 5.3 ,
Ф отом етрична влас­ Р — Ф осф орес­ R — С в іт л о п о в е р ­
3 О — Звичайний 5 5, 5.6 , 7.3 ,
т и в іс т ь 6 центний тал ьний
7.11

T — В н у т р іш н є В — З о в н іш н є 4 .2 .4 , 5.2 ,
4 С п о с іб о с в іт л е н н я Е — З о в н іш н є
(з с е р е д и н и ) т а в н у т р іш н є 7.11

Р — За д о п о м о го ю
4 .2 .5 , 5.7,
5 М е т о д з а к р іп л е н н я М — М е х а н іч н и й кл е йкої речовини, А — Ін ш и й
7 .1 2
ч у т л и в о ї д о тиску

Н — Із с и л ь н и м І — Із с е р е д н ім гл я н ­ L — Зі сл а б ки м
6 П оверхня 5 .1 .5
гл я н ц е м цем гл я н ц е м

а Установлено такі класи робочих середовищ.

— В нутріш нє І: для нормального використання в середовищ і, де навколишня тем пература перебував в межах від
10 °С до ЗО °С і мають місце пом ірні чинники, які зумовлюю ть погірш ення властивостей, наприклад удар, стирання, ко­
роткі періоди, коли температура виходить за межі вказаного вище діапазону, вплив ультраф іолетового випромінення
або агресивної атмосф ери. О чікується, що знаки безпеки будуть регулярно протиратися з використанням неагресивних
чи стил ьн и х засобів.
— Зовніш нє Е: для нормального використання у клім атичних умовах, які охоплюють сезонні та добові коливання
тем ператури та вологості, а також піддавання впливу сонячного світла, вітру та вологості Кл ім атичні умови можна за­
давати точніш е, наприклад «Північна напівкуля», «Тропіки» — і доповню вати описом передбачуваного опору впливу
певної' атмосф ери.
— С пеціальне S для нормального використання в робочих середовищах, окрім тих, які віднесено до класів
І або Е, опис яких подають для задавання спеціальних парам етрів виробу.
6 Ф осф оресцентний, світлоповертальний і звичайний — типи знаків безпеки, визначені відповідно до розділу 3

4.2.3.2 Фізичні властивості основних матеріалів і знака безпеки

В описі виробу має бути подано докладну інформацію про інші фізичні властивості матеріа­
лу, з якого зроблено знак безпеки, що мають вибиратися з поданого нижче переліку, якщо вони
застосовні, а також посилання на методи випробування, якими потрібно користуватися для визна­
чення фізичних властивостей:
— товщина;
— розміри;
— густина;
— межа міцності на розтяг/подовження в момент розриву/абсолютне значення;
— межа міцності на розрив гнучких матеріалів;
— межа міцності на розшарування багатошарових композитних матеріалів.
Після випробування відповідно до 7.10 потрібно подати в описі виробу підклас основного
матеріалу, з якого зроблено знак безпеки, як жорсткий (R) або гнучкий (F). Матеріал потрібно відно­
сити до жорстких, якщо зроблена з нього стрічка шириною 50 мм, один кінець якої жорстко закрі­
плено на рівній поверхні, згинається під власного вагою за температури (23 + 2) °С на кут < 5° на
довжині 200 мм і < 15° на довжині 300 мм. Матеріал потрібно відносити до гнучких, якщо зробле­
на з нього стрічка шириною 50 мм, один кінець якої жорстко закріплено на рівній поверхні, зги-
нається^під власного вагою за температури (23 ± 2) °С на кут понад 5° на довжині 200 мм і понад
15° на довжині 300 мм.
4.2.3.3 Фотометричні властивості та властивості поверхні
Під час постачання потрібно надати опис вигляду друкованої поверхні знака безпеки.
Необхідно подати опис методу репродукування, яким потрібно користуватися для створення
графічних елементів, символів, кольорів безпеки й контрастних кольорів, він також має містити
інформацію стосовно того, здійснюється репродукування кожного елемента на поверхні чи під нею.

4
 Д С Т У ISO 1 7 3 9 8 :2 0 1 2

Опис виробу має містити інформацію стосовно колориметричних і фотометричних властиво­

стей, визначених і перевірених відповідно до ISO 3864-1.
У разі фосфоресцентних знаків безпеки опис виробу має містити інформацію стосовно кольо­
ру фосфоресценції. Його потрібно визначати за спектральною випромінювальною здатністю та її
зв’язком зі стандартними кольорами порівняння протягом перших 5 хв періоду фосфоресценції
після накачки з використанням джерела освітлення, яким користуються під час випробовування
відповідно до 7.11.5.2 а) за методом, описаним в СІЕ 15.2.
Опис виробу має містити інформацію про результати випробування згідно із 7.3 з наданням
умов проведення випробування (якщо вони відрізнялися від тих, які вказано у 7.3).
У разі знаків безпеки, віднесених до фосфоресцентних (Р) відповідно до 4.1, опис виробу має
містити інформацію про підклас за зниженням яскравості (див. 5.5), яка має надаватися разом з
інформацією про основний клас за фотометричними властивостями як РА, РВ, PC або PD.
Фотометричні властивості знаків безпеки, віднесених до світлоповертальних, під час поста­
чання має бути віднесено до підкласів R1 або R2 відповідно до ISO 3864-1.
4.2.4 Метод освітлювання
У разі знаків безпеки, які передбачено освітлювати зсередини, опис виробу має містити всі
особливі температурні умови експлуатування, яким може бути піддано знак безпеки, що виника­
ють унаслідок впливу джерел освітлення, а також будь-які особливі вимоги до джерела освітлен­
ня, які можуть впливати на колориметричні та фотометричні властивості знака безпеки.
У разі фосфоресцентних знаків безпеки виробники/постачальники повинні надавати опис сто­
совно властивостей, які характеризують зниження яскравості. Мінімальна інформація, яку потрібно
надавати, має стосуватися властивостей, які характеризують зниження яскравості за різних рівнів
освітлення та джерел освітлення, визначені відповідно до 7.11.5.2. Якщо це необхідно за угодою
між виробником/постачальником і споживачем, відповідно до вимог 4.2.6 щодо надання додатко­
вого опису або для характеризування знаків безпеки й компонентів, які забезпечують рух безпеч­
ним шляхом, для використання відповідно до ISO 16069, опис виробу має містити проміжки часу,
необхідні для зниження яскравості до 3 мкд/м2 і до 2 мкд/м2 в умовах випробування із забезпечен­
ням умов накачки, описаних у 7.11.5.1 та 7.11.5.2 відповідно.
4.2.5 Метод закріплення
Опис виробу має містити інформацію стосовно рекомендованого методу (методів) закріплення
знака безпеки.
Якщо разом зі знаком безпеки постачають клейку речовину, чутливу до тиску (Р), як невід'ємну
частину комплекту постачання, то потрібно надати опис клейкої речовини з використанням пода-°
ної нижче класифікації за властивостями. За необхідності можна надавати одну чи більше комбі­
націй класів.
— Р — Незнімна: клейку речовину призначено для забезпечення перебування знака в певно­
му місці, до якого його прикріплено на весь період експлуатування.
— R — Знімна: чутлива до тиску клейка речовина, яку можна видаляти, що забезпечує мож­
ливість легкого знімання знака протягом передбаченого терміну його експлуатування без нанесен­
ня суттєвої шкоди поверхням, до яких знак було прикріплено.
— М — Зі змінним місцеположенням: чутлива до тиску клейка речовина, місце розташуван­
ня якої можна змінювати, яку можна наносити на поверхню й наносити повторно щонайменше двічі
без шкідливого ефекту.
— S — Спеціальна: клейка речовина, яку призначено для нанесення на грубі неполярні по­
верхні чи підкладки з низькою поверхневою енергією.
— L — Низькотемпературна: клейка речовина, яку можна наносити за температур до 4 °С.
— V — Дуже низькотемпературна: клейка речовина, яку можна наносити за температур нижче
ніж 4 °С.
За потреби може бути вказано межі температури.
У разі знаків безпеки, віднесених до класів, які передбачають використання чутливої до тис­
ку клейкої речовини (Р) як методу закріплення відповідно до 4.1, опис виробу має містити інфор­
мацію стосовно підкласу міцності клейкої речовини (див. 5.7).
Виробники/постачальники повинні надавати опис належних умов зберігання знаків безпеки до
моменту їхнього закріплення, а також будь-яких вимог до обслуговування знаків і догляду за ними.

5
Д С Т У IS O 1 7 3 9 8 :2 0 1 2

4.2.6 Опис додаткових технічних характеристик

Якщо знак безпеки відповідає одній або більшій кількості додаткових вимог до технічних ха­
рактеристик, описаних у розділі 6, то в описі виробу має міститися інформація стосовно цих ха­
рактеристик.

5 ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ
5.1 Усі знаки безпеки
5.1.1 Стійкість до дії полум’я
Під час випробовування за одним із методів, описаних у 7.7, знаки безпеки, виготовлені
з інших, ніж метал, скло або кераміка, матеріалів, мають відповідати вимозі до одного з названих
нижче показників якості залежно від того, який метод випробовування вибрано:
— мати кисневий індекс не менше ніж 26 (див. 7.7.2);
— витримувати випробування розжареним дротом за температури 850 °С (див. 7.7.3);
— належати до негорючих матеріалів (див. 7.7.4).
5.1.2 Стійкість до дії вологи
Після випробування згідно із 7.2 під час візуального оглядання знака безпеки неозброєним
оком у порівнянні з новим контрольним зразком, який не піддавали випробуванню, не має бути
суттєвих ознак появи вм'ятин, розділення, розколювання, руйнування лакофарбового покриву,
набухання, відшарування, утворення пухирців, облуплювання, великих подряпин або розтріскуван­
ня матеріалу та/або його графічних компонентів.
5.1.3 Стійкість до дії дроту
Після випробування згідно із 7.16 під час візуального оглядання знака безпеки неозброєним
оком у порівнянні з новим контрольним зразком, який не випробовували, не має бути суттєвих
ознак появи вм’ятин, розділення, розколювання, руйнування лакофарбового покриву, набухання,
відшарування, утворення пухирців, облуплювання, великих подряпин або розтріскування матері­
алу та/або його графічних компонентів.
5.1.4 Адгезія зображення, надрукованого на поверхні
Під час випробовування згідно із 7.8 на липкій плівці не повинні з’являтися великі ділянки із
друкованими зображеннями.
5.1.5 Глянець
Під час вимірювання під кутом 60° відповідно до ISO 2813, поверхню кольору чи знаку без­
пеки має бути віднесено дб одного з таких трьох класів:
— Н (із сильним глянцем): більше ніж 75 одиниць;
— І (із середнім глянцем): від 50 одиниць до 75 одиниць;
— L (зі слабким глянцем): менше ніж 50 одиниць.
5.2 Знаки безпеки, які освітлюються зсередини
Після випробування згідно із 7.13 за будь-якого значення температури, вказаного в таблиці 8
або найвищої температури експлуатування, вказаної в описі виробу, під час візуального оглядання
знака безпеки неозброєним оком у порівнянні з новим контрольним зразком, який не піддавали
випробуванню, не має бути суттєвих ознак появи вм’ятин, розділення, розколювання, руйнування
лакофарбового покриву, набухання, відшарування, утворення пухирців, облуплювання, великих
подряпин або розтріскування матеріалу та/або його графічних компонентів.
5.3 Стійкість до д ії погодних умов знаків безпеки, призначених для використання поза
межами приміщень
Після випробування принаймні за одним із методів, описаних у 7.3, протягом часу, регламен­
тованого 7.3 або погодженого між виробником/постачальником і споживачем, фотометричні вла­
стивості знака безпеки мають залишатися в межах діапазонів фотометричних і колориметричних
параметрів, згідно з ISO 3864-1 і відповідати відповідним підкласам, передбаченим цим стандар­
том (див. 5.5). Під час візуального оглядання знака безпеки неозброєним оком у порівнянні з но­
вим контрольним зразком, який не випробовували, не має бути суттєвих ознак появи вм’ятин, роз­
ділення, розколювання, руйнування лакофарбового покриву, набухання, відшарування, утворен­
ня пухирців, облуплювання, великих подряпин або розтріскування матеріалу та/або його графіч­
них компонентів.

6
 Д С Т У ISO 1 7 3 9 8 : 2 0 1 2

5.4 Стійкість до дії сольового розчину, який розпилюють, та корозійна стійкість знаків
безпеки, призначених для використання поза межами приміщень
Після випробування згідно із 7.4 протягом 100 год, під час візуального оглядання знака без­
пеки неозброєним оком у порівнянні з н о ё и м контрольним зразком, який не піддавали випробуван­
ню, не має бути суттєвих ознак появи вм’ятин, розділення, розколювання, руйнування лакофар­
бового покриву, набухання, відшарування, утворення пухирців, облуплювання, великих подряпин
або розтріскування матеріалу та/або його графічних компонентів.
Ця вимога до робочої характеристики також стосується знаків безпеки, віднесених до таких,
які призначено для використання у спеціальних умовах (S), але тільки в тих випадках, коли до та­
ких спеціальних умов належить експлуатування поза межами приміщень (Е).
5.5 Фосфоресцентні знаки безпеки
Під час вимірювання згідно із 7.11 мінімальна яскравість знаків безпеки, віднесених до фос­
форесцентних (Р) відповідно до 4.1, має відповідати вимогам, які встановлено для одного
з підкласів, вказаних у таблиці 2. Після випробування згідно із 7.3 належність до класу фосфорес­
центних знаків та підклас мають зберігатися.
Т а б л и ц я 2 — П о ка з н и ки з н и ж е н н я я с к р а в о с т і ф о с ф о р е с ц е н тн и х з н а к ів б е зп е ки

Мінімальна яскравість, мкд/м2

Підклас
через 2 хв через 10 хв через ЗО хв через 60 хв

А 108 23 7 3

В 210 50 15 7

С 690 140 45 20

D 1 1 00 260 85 35

5.6 Світлоповертальні знаки безпеки

Знаки безпеки, віднесені до світлоповертальних (R) відповідно до 4.1, за фотометричними ха­
рактеристиками має бути віднесено до підкласів R1 або R2 згідно з ISO 3864-1. Належність до класу
світлоповертальних знаків і підклас мають зберігатися також після випробування згідно із 7.3.
5.7 Міцність адгезії знаків безпеки, .закріплюваних із використанням клейкої речовини,
чутливої до тиску
Під час випробовування згідно із 7.12 клейкі властивості знаків безпеки, віднесених до таких,
які передбачають використання клейкої речовини, чутливої до тиску (Р), для закріплення, відпо­
відно до 4.1, має бути віднесено до одного з підкласів, вказаних у таблиці 3, залежно від того,
віднесено основний матеріал до гнучких або жорстких. Якщо межу міцності на зсув жорстких ма­
теріалів визначають згідно із 7.12.4, то результати потрібно ділити на категорії так:
a) Якщо порушено зчеплення хоча б в одному з трьох зразків для випробування в разі при­
кладання зусилля 10 Н, то межу міцності на зсув потрібно віднести до категорії «О»;
b ) Якщо не порушено зчеплення в жодному з трьох зразків для випробування в разі прикла­
дання зусилля 10 Н, то межу міцності на зсув потрібно віднести до категорії «N»;
c) Якщо порушено зчеплення-хоча б в одному з трьох зразків для випробування в разі при­
кладання зусилля 50 Н, то межу міцності на зсув потрібно віднести до категорії «N»;
d) Якщо не порушено зчеплення в жодному з трьох зразків для випробування в разі прикла­
дання зусилля 50 Н, то межу міцності на зсув потрібно віднести до категорії «Н».
Т а б л и ц я 3 — К л а с и ф ік а ц ія за м е ж е ю м іц н о с ті на в ід ш а р у в а н н я та зсув

Межа міцності на відшарування гнучких матеріалів, Межа міцності на зсув жорстких матеріалів,
H на 25 мм ширини Н на 25 мм х 25 мм

T > 25 О < 10

U >J8 N > 10

V > 13 Н = 50

7
Д С Т У IS O 1 7 3 9 8 :2 0 1 2

К ін е ц ь т а б л и ц і З

М ежа м іцно сті на відш арування гнучких матеріалів, Межа міцності на зсув жорстких матеріалів,
H на 25 мм ширинй Н на 25 мм х 25 мм

W > 10 —

X > 7 —

У > 4 —

Z> 1 —

6 ДОДАТКОВІ ВИМОГИ ДО ЕКСПЛУАТАЦІЙНИХ ХАРАКТЕРИСТИК

ЗНАКІВ БЕЗПЕКИ
6.1 Загальні положення
Вимоги до експлуатаційних характеристик, описаних у 6.2— 6.7, має бути застосовано за не­
обхідності залежно від робочого середовища.
6.2 Стійкість до усадки/стабільність розмірів
Під час випробовування згідно із 7.14, усадка знака безпеки має бути не більше ніж 5 %.
6.3 Стійкість до дії випробувальних рідин
Після випробування згідно із 7.15 під час візуального оглядання знака безпеки неозброєним
оком у порівнянні з новим контрольним зразком, який не піддавали випробуванню, не має бути
суттєвих ознак появи вм’ятин, розділення, розколювання, руйнування лакофарбового покриву,
набухання, відшарування, утворення пухирців, облуплювання, великих подряпин або розтріскуван­
ня матеріалу та/або його графічних компонентів.
6.4 Стійкість до удару
Під час випробування згідно із 7.5 із забезпеченням енергії удару 0,5 Н м або значення, взя­
того зі списку, поданого в 7.5 за погодженням між виробником/постачальником і споживачем, в
умовах, погоджених між ними, на знаку безпеки мають бути лише незначні вм’ятини, поверхня та
графічні елементи не мають зазнавати інших пошкоджень.
6.5 Стійкість до стирання
В умовах випробування згідно із 7.9 із передбаченням 600 подвійних ударів, під час візуаль­
ного оглядання знака безпеки неозброєним оком у порівнянні з новим контрольним зразком, який
не піддавали випробуванню, не має бути суттєвих ознак появи вм’ятин, розділення, розколюван­
ня, руйнування лакофарбового покриву, набухання, відшарування, утворення пухирців, облуплю­
вання, великих подряпин або розтріскування матеріалу та/або його графічних компонентів.
6.6 Стійкість до дії води
В умовах випробування згідно із 7.6, під час візуального оглядання знака безпеки неозброє­
ним оком у порівнянні з новим контрольним зразком, який не випробовували, не має бути суттє­
вих ознак появи вм’ятин, розділення, розколювання, руйнування лакофарбового покриву, набухан­
ня, відшарування, утворення пухирців, облуплювання, великих подряпин або розтріскування ма­
теріалу та/або його графічних компонентів.
6.7 Стійкість до д ії кліматичних умов знаків безпеки, які освітлюються зсередини або
зсередини та ззовні
Під час випробовування згідно із 7.13 за одних або більшої кількості стандартних умов, ука­
заних у таблиці 8, під час візуального оглядання знака безпеки неозброєним оком у порівнянні
з новим контрольним зразком, який не піддавали випробуванню, не повинно бути суттєвих ознак
появи вм’ятин, розділення, розколювання, руйнування лакофарбового покриву, набухання, відша­
рування, утворення пухирців, облуплювання, великих подряпин або розтріскування матеріалу
та/або його графічних компонентів. Крім того, у разі знаків безпеки, віднесених до фосфоресцент­
них (Р) або світлоповертальних (R) відповідно до 4.1, потрібно довести, що фотометричні власти­
вості після випробування залишаються такими, які задовольняють вимоги 4.1.

8
 Д С Т У ISO 1 7 3 9 8 : 2 0 1 2

7 МЕТОДИ ВИПРОБОВУВАННЯ

7.1 Зразки для випробування та контрольні зразки

7.1.1 Загальні положення
Для кожного з випробувань, описаних у 7.2—7.6, треба виготовляти нові зразки для випробу­
вання. Нові контрольні зразки треба виготовляти також для кожного випробування, яке передба­
чає візуальне оглядання. Зразок для випробування/контрольний зразок по можливості повинен яв­
ляти собою знак безпеки, за винятком випадків, коли фізичні параметри випробувального облад­
нання не дають змоги проводити випробування цілого знака чи коли графічна складова знака без­
пеки не впливає на результати випробування.
7.1.2 Кількість зразків для випробування/контрольних зразків
Кількість зразків для випробування та контрольних зразків, які виготовляють для кожного ви­
пробування, має бути такою, яка забезпечує можливість підтвердження відтворюваності резуль­
татів випробування. Якщо результати випробування містять чисельне значення властивості, а та­
кож у разі виникнення сумнівів у відтворюваності результатів, кількість зразків для випробування/
контрольних зразків, які виготовляють для кожного випробування, має бути не меншою ніж три чи
відповідати вимогам самого процесу випробування.
Загальну кількість зразків для випробування/контрольних зразків, необхідних для здійснення
всієї програми випробування, можна зменшити проведенням спочатку неруйнівних, а потім руй­
нівних випробувань.
7.1.3 Кондиціювання зразків для випробування
Перед випробовуванням зразки для випробування та контрольні зразки потрібно кондиціювати
за температури (23 ± 2) °С і відносної вологості (50 ± 1 5 ) % протягом 24 год відповідно до ISO 291.
7.2 Випробування на стійкість до дії вологи
Зразки для випробування потрібно піддати дії кліматичних умов, за яких відбувається конден­
сація води, за температури (40 ± 2) °С і відносної вологості (98 ± 2) % протягом 48 год, після чого
піддати їх візуальному огляданню.
7.3 Випробування на стійкість до дії погодних умов
7.3.1 Загальні положення
Зразки для випробування потрібно випробовувати за одним або більшою кількістю методів
випробовування, описаних у 7.3.2—7.3.4, із забезпеченням умов випробування, а також тривалості
випробування, регламентованих самою процедурою відповідного випробування, або умов, які по­
годжено між виробником/постачальником і споживачем. Після випробування кожен зразок потрібно
піддати візуальному огляданню.
7.3.2 Прискорене випробування на старіння під впливом погодних умов з використан­
ням лампи з вугільною дугою з відкритим полум’ям
Прискорене випробування на старіння під впливом погодних умов із використанням лампи
з вугільною дугою з відкритим полум’ям потрібно проводити відповідно до вимог ISO 4892-4, із за­
безпеченням умов випробування, поданих у таблиці 4, або за умов, погоджених між виробником/
постачальником і споживачем.
7.3.3 Прискорене випробування на старіння під впливом погодних умов забезпеченням
циклів утворення роси
Прискорене випробування на старіння під впливом погодних умов забезпеченням циклів
утворення роси потрібно проводити відповідно до вимог ISO 4892-4, із забезпеченням умов ви­
пробування, поданих у таблиці 5, або за умов, погоджених між виробником/постачальником і спо­
живачем.
Т а б л и ц я 4 — У м о в и п р о в е д е н н я п р и с к о р е н о го в и п р о б у в а н н я на с т а р ін н я п ід в п л и в о м п о го д н и х у м о в
з в и к о р и с т а н н я м л а м п и з в у гіл ь н о ю д уго ю , я к а д а є в ід к р и т е п о л у м ’я

Умови випробування

К іл ь к іс т ь о с в іт л ю в а л ь н и х п р и л а д ів із в у гіл ь ­ О д и н с в іт и л ь н и к (в и к о р и с т о в у ю т ь с в іт л о ф іл ь т р 1 -го т и п у )
н о ю д у го ю з в ід к р и т и м п о л у м 'я м

9
Д С Т У IS O 1 7 3 9 8 : 2 0 1 2

К ін е ц ь т а б л и ц і 4

Умови випробування

Н а п р у га б л о ку е л е ктр о ж и вл е н н я О д н о ф а з н и й с т р у м н а п р у го ю в ід 180 В До 2 3 0 В

С е р е д н і н а п р у га і с т р у м р о з р я д у 50 В (± 2 % ), 6 0 А (+ 2 %)

В ід н о с н а в о л о гіс т ь (5 0 ± 5) %

Т е м п е р а т у р а , яку по ка зує тер м ом е тр , р о зта ­ (63 + 3) °С

ш о в а н и й н а ч о р н ій п а н е л і

Т р и в а л іс т ь р о з п и л ю в а н н я во д и 18 хв в у м о в а х о с в іт л е н н я п р о т я го м 120 хв

Т и с к во д и , яка по д а ється з д ж ер ел а В ід 78 кП а д о 1 2 7 кП а

Д іа м е т р о т в о р у н а с а д к а П р и б л и з н о 1 мм

Т е п л о в и й п о т ік , я ки й н а д х о д и т ь на п о в е р х н ю (2 5 5 + 4 5 ) В т /м 2 за т о в щ и н и в ід 3 0 0 н м д о 7 0 0 нм
зра зка для випробувань

Т р и в а л іс т ь в и п р о б у в а н н я 10 0 год

Т а б л и ц я 5 — У м о в и п р о в е д е н н я п р и с к о р е н о го в и п р о б у в а н н я на ста р ін н я
п ід в п л и в о м п о го д н и х ум о в з а б е з п е ч е н н я м ц и к л ів у т в о р е н н я р о с и

Умови випробування

К іл ь к іс т ь о с в іт л ю в а л ь н и х п р и л а д ів із в у гіл ь н о ю
О д и н с в іт и л ь н и к (с в іт л о ф іл ь т р и не в и к о р и с т о в у ю т ь )
н и т к о ю з в ід к р и т и м п о л у м 'я м

Н а п р уга б л о ку е л е ктр о ж и вл е н н я О д н о ф а з н и й с т р у м н а п р у го ю в ід 180 В д о 2 3 0 В

Ц и кл у в ім к н е н н я /в и м к н е н н я о с в іт л е н н я 6 0 х в /6 0 хв

У м о в и п ід ч а с п е р е б у в а н н я о с в іт л ю в а л ь н о го
п р и л а д у в у в ім к н е н о м у с т а н і:
С е р е д н я н а п р у га та с т р у м р о з р я д у 5 0 В (+ 2 % ), 6 0 А (± 2 % )
Т е м п е р а ту р а , яку по ка зує тер м ом е тр , (6 3 ± 3) °С
р о з т а ш о в а н и й на ч о р н ій п а н е л і
В ід н о с н а в о л о гіс т ь (5 0 ± 5) %

У м о в и п ід ч а с п е р е б у в а н н я о с в іт л ю в а л ь н о го
п р и л а д у у в и м к н е н о м у с т а н і:
Т е м п е р а т у р а п о в іт р я ЗО °С
В ід н о с н а в о л о гіс т ь Н е м е н ш е н іж 98 %
Т е м п е р а т у р а о х о л о д ж у в а л ь н о ї в о д и , яка П р и б л и з н о 7 °С
н а д х о д и ть д о за д н ь о ї п о в е р х н і зразка для
випробування

Т р и в а л іс т ь в и п р о б у в а н н я (з а га л ь н и й п р о м іж о к
ч а с у , п р о т я го м я к о го у в ім к н е н о та в и м кн е н о 20 го д
о с в іт л ю в а л ь н и й п р и л а д )

Р о з п и л ю в а н н я в о д и на п о в е р х н ю з р а з к а д л я
Не провод ять
випробування

Т е п л о в и й п о тік, я ки й н а д х о д и т ь на п о в е р х н ю
(28 5 ± 50) В т /м 2 за т о в щ и н и в ід 3 0 0 нм д о 7 0 0 нм
зр а зка для випробування

7.3.4 В и проб ування на ст ійкіст ь до ст аріння п ід впливом ш т учних погод них ум ов

Випробування потрібно проводити відповідно до ISO 4892-2, із забезпеченням умов випро­
бування, поданих у таблиці 6 або 7, або за умов, погоджених між виробником/постачальником і
споживачем.

10
 Д С Т У IS O 1 7 3 9 8 : 2 0 1 2

7.4 Випробування на стійкість до дії сольового розчину, який розпилюють/корозійної

стійкості
Випробування-на стійкість до дії сольового розчину, який розпилюють/корозійної стійкості по­
трібно проводити згідно з ISO 9227 протягом 100 год. Після випробування кожен зразок потрібно
піддати візуальному огляданню.
Т а б л и ц я 6 — У м о в и в и п р о б у в а н н я на с т ій кіс ть д о с т а р ін н я п ід в п л и в о м ш т у ч н и х п о го д н и х ум о в
із в и к о р и с т а н н я м д ж е р е л о с в іт л е н н я із к с е н о н о в о ю д у го ю

Умови проведення випробування

Т и п д ж е р е л а о с в іт л е н н я Із к с е н о н о в о ю д у го ю

Ц и кл у в ім к н е н н я /в и м к н е н н я о с в іт л е н н я П о с т ій н о у в ім к н е н о

Т е м п е р а т у р а , я ку п о к а з у є т е р м о м е т р , р о з т а ш о в а н и й (65 ± 3) °С
на ч о р н ій па н е л і
В ід н о с н а в о л о гіс т ь (5 0 ± 5) %

Р о з п и л ю в а н н я п р о т я г о м (1 8 + 0 ,5 ) хв
Т р и в а л іс т ь р о з п и л ю в а н н я во д и
С у ш ін н я п р о т я го м (1 0 2 ± 0 ,5 ) хв

Т е п л о в и й п о тік, я к и й н а д х о д и т ь на п о в е р х н ю з р а з к а 5 5 0 В т /м 2 за т о в щ и н и в ід 3 0 0 нм д о 8 0 0 нм а б о
д ля випробування 60 В т /м 2 за т о в щ и н и в ід 3 0 0 нм д о 4 0 0 нм

Т р и в а л іс т ь в и п р о б у в а н н я 1 0 0 0 го д

Т а б л и ц я 7 — У м о в и в и п р о б у в а н н я на с т ій к іс т ь д о с т а р ін н я п ід в п л и в о м ш т у ч н и х п о го д н и х у м о в
з в и к о р и с т а н н я м д ж е р е л о с в іт л е н н я з к с е н о н о в о ю д уго ю

Умови проведення випробування

Т и п д ж е р е л а о с в іт л е н н я Із к с е н о н о в о ю д у го ю

Ц и кл у в ім к н е н н я /в и м к н е н н я о с в іт л е н н я П о с т ій н о у в ім к н е н о

Т е м п е р а тур а , яку п о ка зу є те р м о м е тр , ро зта ш о ва ни й (6 5 + 3) °С

на ч о р н ій п а н е л і
В ід н о с н а в о л о гіс т ь (5 0 ± 5) %

Р о з п и л ю в а н н я п р о т я г о м (18 ± 0 ,5 ) хв
Т р и в а л іс т ь р о з п и л ю в а н н я в о д и
С у ш ін н я п р о т я го м (1 0 2 + 0 ,5 ) хв

Т е п л о в и й по тік, я к и й н а д х о д и т ь на п о в е р х н ю з р а з к а
18 0 В т /м 2 за т о в щ и н и в ід 3 0 0 нм д о 4 0 0 нм
д ля випробування

Т р и в а л іс т ь в и п р о б у в а н н я 3 4 0 год

7.5 Випробування на стійкість до удару

Випробування на стійкість до удару потрібно проводити відповідно до ІЕС 60068-2-75 за та­
ких умов.
a) Три зразки, встановлені так, як в нормальних умовах експлуатування, згідно з інструкція­
ми виробника/постачальника, потрібно піддати випробуванню з використанням випробувального
пристрою, оснащеного пружинним молотком, передбаченого ІЕС 60068-2-75, за мінімальної енергії
удару 0,5 Н 'М .
Випробувальний пристрій, оснащений пружинним молотком, зображено в додатку А.
Інші величини енергії удару за погодженням між виробником/постачальником і споживачем
можна вибирати з такого ряду значень: 0,5 Н-м, 0,7 Нм, 1 Н-м, 2 Н-м, 5 Н-м, 10 Н-м, 20 Н-м, 50 Н-м.
b) Кожен знак потрібно піддати випробуванню з нанесенням п’яти ударів, один із яких потрібно
наносити в центр, два в протилежних місцях поблизу його межі та два в середній частині. Приклади
місць нанесення ударів подано на рисунку 1.

11
Д С Т У IS O 1 7 3 9 8 : 2 0 1 2

Р и с у н о к 1 — П р и к л а д и м ісц ь н а н е с е н н я уд арів

7.6 Випробування на стійкість до дії води

Зразки для випробування потрібно занурити в дистильовану воду за температури (20 ± 5) °С
на 24 год, вийняти їх і залишити за кімнатної температури на 1 год, після чого піддати візуально­
му огляданню.
7.7 Випробування на стійкість до дії полум’я
7.7.1 Загальні положення
Потрібно провести одне з випробувань, описаних у 7.7.2—7.7.4.
7.7.2 Випробування на стійкість до д ії полум'я підкладок для знаків безпеки на основі
синт ет ичних полімерних матеріалів
Для визначення показників, які характеризують стійкість до дії полум’я, випробування на стійкість
до дії полум’я в разі використання підкладок для знаків, виготовлених із синтетичних полімерних ма­
теріалів, потрібно проводити відповідно до вимог розділу 10 ISO 4589-2:1996, процедура С.
7.7.3 Випробування розжареним дротом
Передні поверхні трьох знаків безпеки потрібно піддати випробуванню розжареним дротом
відповідно до вимог ІЕС 60695-2-11 за температури випробування 850 °С. Поверхню кожного знака
потрібно двічі піддати випробуванню, але в цьому разі необхідно забезпечити відсутність впливу
погіршення стану, спричиненого проведеними раніше випробуваннями, на результат другого ви­
пробування. Опис обладнання, яким потрібно користуватися, подано в ІЕС 60695-2-10.
Будь-яке полум’я на поверхні зразка чи тління зразка мають погаснути потягом ЗО с від мо­
менту видалення розжареного дроту, а жодна палаюча або розтоплена краплина не повинна підпа­
лювати одиничний шар тонкого конденсаторного паперу згідно з 4.29 ISO 4046-4:2002, розміще­
ного горизонтально під зразком на відстані (200 ± 5) мм.
7.7.4 Випробування на опір поширенню полум’я
Випробування на опір поширенню полум’я потрібно проводити згідно з ІЕС 60092-101.
7.8 Адгезія зображень, надрукованих на поверхні
Адгезію зображень, надрукованих на поверхні, потрібно перевіряти за методологією, описа­
ною в ISO 2409, але без передбачення вимоги щодо різання поверхневого шару. Липка стрічка, яку
використовують, повинна мати міцність на відрив (7 ± 2) Н на ширині 25 мм.
7.9 Випробування на стійкість до стирання
Випробування на стійкість до стирання потрібно проводити згідно з ISO 7784-3, наносячи
600 подвійних ударів, після чого необхідно провести візуальне оглядання.
7.10 Випробування на жорсткість
Зразок для випробування шириною 50 мм і мінімальною довжиною 300 мм потрібно міцно
закріпити одним кінцем до рівної поверхні та піддати його впливу власної ваги за температури
(23 + 2) °С. Необхідно одразу виміряти й зареєструвати кут згину, який матиме місце, на відстані
200 мм і 300 мм уздовж довжини зразка для випробування.

12
 Д С Т У IS O 1 7 3 9 8 : 2 0 1 2

7.11 В им ірю вання п о ка зн и ків світим ості ф осф оресцентних знаків безпеки
7.11.1 Зразки для випробування
Випробувати потрібно три зразки. Кожен зразок для випробування має бути площею фосфо­
ресцентного матеріалу діаметром не менше ніж 35 мм, достатньою для нормальної роботи вико­
ристовуваного яскравоміра.
Зразки для випробування мають являти собою готові вироби, забезпечені захистом від ульт­
рафіолетового випромінення (UV), де це необхідно та вказано. Графічні символи мають бути до­
статньо великими для забезпечення мінімального діаметра, необхідного для випробування, або
зразок для випробування має бути відібрано із серійної партії без друкування графічних символів
і бути забезпеченим передбаченим захистом від ультрафіолетового випромінення (UV).
7.11.2 Кондиціювання
Усі зразки для випробування має бути піддано попередньому кондиціюванню поміщенням у
повністю темне приміщення принаймні на 48 год. Зразки не потрібно виймати з темного приміщен­
ня до моменту, який безпосередньо передує випробуванням.
П рим ітка. Цю вимогу наведено додатково до вимог до кондиціювання, описаних у 7.1.

7.11.3 Умови навколишнього середовища

Температура навколишнього середовища під час попереднього кондиціювання зразків для
випробування, а також їх накачки та випробування на яскравість має дорівнювати (23 ± 2) °С.
Відносна вологість має бути (50 ±10) %. Усі випробування на яскравість потрібно проводити у при­
міщенні/камері, де фонове освітлення принаймні на порядок нижче за найменше значення яскра­
вості, яке будуть вимірювати.
7.11.4 Прилади для вимірювання освітленості та яскравості світіння
7.11.4.1 Прилади для вимірювання освітленості
Потрібно використовувати люксметр із поправкою на косинус освітленості V(X), відкаліброва-
ний для вимірювання освітленості в люксах (лк), з такими параметрами:
— спектральна похибка: f / < 5 % (ty визначають відповідно до СІЕ 69);
— чутливість до ультрафіолетового випромінення: и < 0,5 % ( и визначають відповідно до
СІЕ 69);
— розрішення: 1,0 лк;
— лінійна похибка: f3 < 0,5 % (f3 визначають відповідно до СІЕ 69);
— діапазон вимірювання: нижня межа > 10 щ , верхня межа > 1 0 клк;
— діаметр отвору головки фотометра для входу світла: < 1 см.
7.11.4.2 Прилади для вимірювання яскравості світіння
Потрібно використовувати яскравомір, відкалібрований для вимірювання яскравості видимого
світла. Яскравомір має являти собою телефотометр або контактний яскравомір залежно від того,
використовують телефотометричний (див. 7.11.6.2) або контактний метод (див. 7.11.6.3), він пови­
нен мати принаймні такі характеристики:
— спектральна похибка: f j < 5 % (/у визначають відповідно до СІЕ 69);
— чутливість до ультрафіолетового випромінення: и < 0,5 % {и визначають відповідно до
СІЕ 69);
— розрішення: не менше ніж 0,01 мкд/м2;
— лінійна похибка: f3 < 0,5 % (f3 визначають відповідно до СІЕ 69);
— співвідношення між рівнями сигналу та шуму: не менше ніж 10:1 під час усіх вимірювань;
— діапазон вимірювання: нижня межа > 10-5 кд/м2, верхня межа > 10 кд/м2;
— дисплей: > 3,5 розряди, діапазон: нижня межа > 0,001 • 10-2, верхня межа < 1,999 • 10.
7.11.5 Умови накачки світлом
7.11.5.1 Умови накачки світлом для визначення класу
Накачку фосфоресцентних зразків для випробування потрібно проводити за допомогою су­
цільного джерела освітлення із ксеноновою дугою малої довжини, яке не розсіює світло, не осна­
щене фільтрами й має потужність не більше ніж 500 Вт, що забезпечує середню освітленість по­
верхні зразка для випробування 1000 лк. Освітленість потрібно вимірювати за допомогою лю кс­
метра, описаного в 7.11.4.1. Перед лампою не має бути екранів, які забезпечують захист, наприк-

13
Д С Т У IS O 1 7 39 8:20 12

лад теплозахисних екранів. Перед джерелом світла не потрібно встановлювати фільтр. Тривалість
накачки має дорівнювати 5 хв. Температура зразка через 1 хв після накачки не має перевищува­
ти 25 °С. Під час накачки не має бути фонового та стороннього освітлення.
Точки, у яких проводиться вимірювання освітленості, має бути розташовано в центрі освітлю­
ваного простору зразка для випробування, а також у кожній із чотирьох точок зовнішнього кільця
поверхні зразка для випробування, розташованих через кожні 90° довжини кола. Середнє значення
освітленості для п’ятьох точок має дорівнювати 1000 лк. Співвідношення між максимальним і
мінімальним значеннями точкової освітленості не має перевищувати 1,1.
7.11.5.2 Умови накачки світлом для опису виробу
Накачку фосфоресцентних зразків для випробування потрібно проводити в зазначеній ниж­
че послідовності.
a) із забезпеченням освітленості 200 лк з використанням стандартного джерела освітлення
D65 протягом 20 хв;
b) із забезпеченням освітленості 50 лк з використанням люмінесцентної лампи холодного біло­
го світла температурою 4300 К протягом 15 хв;
c) із забезпеченням освітленості 25 лк з використанням люмінесцентної лампи холодного біло­
го світла температурою 3000 К протягом 15 хв.
Температура зразка через 1 хв після накачки не має перевищувати 25 °С. Під час накачки не
повинно бути фонового та стороннього освітлення. Освітленість потрібно вимірювати за допомо­
гою люксметра, описаного в 7.11.4.1.
Точки, у яких проводять вимірювання освітленості, має бути розташовано в центрі освітлю­
ваного простору зразка для випробування, а також у кожній із чотирьох точок зовнішнього кільця
поверхні зразка для випробування, розташованих через кожні 90° довжини кола. Середнє значення
освітленості для п’ятьох точок має дорівнювати значенням, указаним вище в а), Ь) та с). Співвідно­
шення між максимальним і мінімальним значеннями точкової освітленості не має перевищувати 1,1.
Постачальник і споживач можуть домовитися стосовно інших умов щодо рівня освітленості й
типу джерела освітлення, а також тривалості накачки відповідно до особливих вимог до експлуа­
тування, на додаток до значень, вказаних вище в а), Ь) та с). За нижчих значень освітленості під
час накачки збільшується проміжок часу, необхідний для досягнення максимальних значень.
7.11.6 Вимірювання яскравості світіння
7.11.6.1 Загальні положення
Яскравість потрібно вимірювати, користуючись яскравоміром, який описано в 7.11.4.2, теле­
фотометричним методом, який описано в 7.11.6.2, або контактним методом, описаним у 7.11.6.3.
7.11.6.2 Телефотометричний метод
Відстань між яскравоміром і зразком для випробування, а також отвір яскравоміра мають ви­
бирати з таким розрахунком, щоб поверхня зразка для випробування, параметри якого оцінюють,
була достатньою для того, щоб яскравомір видав показ яскравості за низьких її значень.
За можливості потрібно проводити оцінювання, користуючись ділянкою зразка для випробу­
вання діаметром не менше ніж ЗО мм.
7.11.6.3 Контактний метод
Вимірювальна головка яскравоміра має торкатися поверхні зразка для випробування. Впли­
ву фонового освітлення потрібно уникати, покриваючи поверхню зразка для випробування, що
виходить за межі тієї, яку покриває головка яскравоміра, або поверхню навколо головки світлоза­
хисним матеріалом. Площа поверхні зразка для випробування, який підлягає оцінюванню, має бути
достатньою для того, щоб яскравомір видав показ яскравості за низьких її значень.
За можливості потрібно проводити оцінювання, користуючись ділянкою зразка для випробу­
вання діаметром не менше ніж ЗО мм.
Яскравість L У канделах на квадратний метр потрібно визначати вимірюванням освітленості,
здійснюючи її перерахунок на яскравість за такою формулою:

1 = Е / П р,

де L — виміряне середнє значення яскравості зразка для випробування, виражене у кд/м2;

14
 Д С Т У ISO 1 7 3 9 8 : 2 0 1 2

Е — освітленість, виражена в люксах (лк), у місці, вибраному на поверхні, куди надходить світло
від головки використовуваного фотометра;
Qp — проекція тілесного кута, який займає випробувана поверхня об’єкта, стосовно якого про­
водять вимірювання, вираженого у стерадіанах (ср), видимого з центральної точки по­
верхні, куди надходить світло від головки використовуваного фотометра.
Проекцію тілесного кута Qp у стерадіанах потрібно визначати за формулою:

Пр =п 1+ ( r / R ) 2 ' П г

де П 0 — одиничний тілесний кут, П 0 = 1 ср;

г — відстань від поверхні, куди надходить світло від головки використовуваного фотометра, до
об’єкта, який використовують під час вимірювань, виражена у міліметрах (мм);
R — радіус площини поверхні об’єкта вимірювань, яку випробовують, виражений у мілімет­
рах (мм).
7.11.6.4 Реєстрування результатів вимірювання яскравості
7.11.6.4.1 Загальні положення
Перед початком вимірювання яскравомір потрібно вивести на нуль, а потім перевірити одразу
після останнього вимірювання. Результат вимірювання треба відкинути, якщо нуль змістився
більше ніж на 5 % від виміряного значення.
7.11.6.4.2 Реєстрування результатів вимірювання яскравості для визначення класу
Яскравість потрібно вимірювати щонайменше через кожні 2 хв після того, як видалено осві­
тлювальний прилад, яким користувалися для накачки. В усіх випадках вимірювання має бути охоп­
лено проміжок часу до 60 хв включно від моменту, коли видалено освітлювальний прилад, яким
користувалися для накачки. їх обов’язково потрібно проводити (із реєструванням результатів у мкд/м2)
у моменти часу 2 хв ± 10 с, 10 хв ± 10 с, ЗО хв ± 10 с і 60 хв ± 10 с для кожного з трьох зразків для
випробування.
Для визначення класу знака безпеки, показник яскравості потрібно визначати із середніх зна­
чень для трьох зразків для випробування.
7.11.6.4.3 Реєстрування результатів вимірювання яскравості для опису виробу
Яскравість потрібно вимірювати щонайменше через кожні 2 хв після того, як видалено осві­
тлювальний прилад, яким користувалися для накачки. В усіх випадках вимірювання мають охоп­
лювати проміжок часу до 60 хв включно від моменту, коли видалено освітлювальний прилад, яким
користувалися для накачки. їх обов’язково потрібно проводити (із реєструванням результатів у мкд/^л2)
у моменти часу 2 хв ± 10 с, 10 хв ± 10 с, ЗО хв ± 10 с і 60 хв ± 10 с для кожного з трьох зразків для
випробування.
Якщо це необхідно відповідно до домовленості між виробником/постачальником і споживачем,
а також для виконання вимог щодо опису виробу відповідно до 4.2.4 або 4.2.6, а також для харак­
теризування знаків безпеки та елементів системи забезпечення руху безпечним шляхом для ви­
користання згідно з ISO 16069, випробування з вимірюванням яскравості потрібно продовжувати
до моменту зниження яскравості до 3 мкд/м2 (у разі проведення випробування із забезпеченням
умов освітлення, зазначених у 7.11.5.1) і 2 мкд/м2 (у разі проведення випробування із забезпечен­
ням умов освітлення накачки, зазначених у 7.11.5.2). Випробовувати потрібно кожен із трьох зразків
для випробування з реєструванням результатів як середнього арифметичного для всіх трьох
зразків для випробування.
7.12 Випробування клейких властивостей знаків з використанням клейкої речовини, чут­
ливої до дії тиску
7.12.1 Загальні положення
Клейкі властивості знаків безпеки, віднесені до таких, які для закріплення потребують викори­
стання клейкої речовини (Р), відповідно до 4.1, потрібно визначати за одним з методів випробову­
вання, поданих у 7.12, залежно від того, чи належить основний матеріал до гнучких або жорстких.
7.12.2 Підготування зразків для випробування
7.12.2.1 Загальні положення
Для випробування з визначення межі міцності на відрив згідно з 7.12.3 потрібно підготувати
не менше трьох зразків для випробування. Для випробування з визначення межі міцності на зсув

15
Д С Т У IS O 1 7 39 8:20 12

згідно із 7.12.4 потрібно підготувати не менше шести зразків. Усі зразки для випробування потрібно
готувати відповідно до 7.12.2.3 та закріплювати на випробувальному стенді, виготовленому відпо­
відно до 7.12.2.2.
7.12.2.2 Випробувальні стенди
Випробувальні стенди треба виготовляти з будь-якого з перелічених матеріалів:
a) флоат-скло розмірами 200 мм х 50 мм;
b ) нержавка сталь (наприклад, X5CrNi18), поверхню якої відшліфовано до досягнення ступеня
шорсткості Rz 100, розмірами 200 мм х 50 мм х 2 мм.
Випробувальні стенди потрібно належно знежирити, користуючись розчинником, придатним
для цього, для видалення усіх слідів клейкої речовини, мастила, масла і води, після чого занури­
ти в етанол на 2 год і висушити протягом щонайменше 2 год.
7.12.2.3 Зразки для випробування
Зразки для випробування повинні, якщо це не вказано окремо, мати довжину 200 мм і ширину
50 мм, і мають бути розрізаними в напрямку їх механізованого виготовлення або в поперечному на­
прямку за допомогою гострих різальних інструментів. Захисний шар має бути видалено на довжині
75 мм, після чого зразок для випробування потрібно симетрично розмістити на випробувальному
стенді. Якщо зразок для випробування потрібно випробовувати для визначення межі міцності на
зсув, то його ділянку розмірами 25 мм х 25 мм має бути закріплено на одному з кінців випробуваль­
ного стенда. Застосовувані зразки для випробування треба скрутити в рулон уп'ятеро в кожному
з повздовжніх напрямків, користуючись сталевим роликом із гумовим покривом, забезпечуючи їхню
ширину від ЗО мм до 60 мм, діаметр від ЗО мм до 60 мм, прикладаючи зусилля 50 Н та зі швидкі­
стю скручування приблизно 200 мм/с.
Після нанесення на випробувальні стенди зразки для випробування потрібно витримати про­
тягом 72 год (76 год у разі проведення випробування з визначення межі міцності на відрив) і підда­
ти перед випробуванням кондиціюванню згідно з ISO 554 за температури 23 °С і відносної воло­
гості 50 %.
7.12.3 Випробування з визначення межі міцності на розрив
Вільні кінці зразків для випробування, з яких не знято захисний шар, потрібно потягти назад
під кутом 180° зі швидкістю (300 ± 6) мм/хв. Зусилля розтягу, необхідне для цього, потрібно вимі­
рювати на відстані не менше ніж 50 мм. Потрібно розрахувати та зареєструвати середнє значен­
ня зусилля розтягу, виражене в ньютонах (Н). Якщо не можна провести випробування на відстані
50 мм через розривання зразка, то зразки для випробування потрібно забезпечити другим шаром
плівки, яку випробовують.
7.12.4 Випробування з визначення межі міцності на зсув
До трьох зразків для випробування потрібно підвісити вантаж вагою 10 Н, а ще до трьох —
вантаж вагою 50 Н. Після цього всі зразки для випробування потрібно закріпити вертикально до
стаціонарної стійки з вільно підвішеним вантажем і витримувати за стандартних умов, які вказа­
но в ISO 554. Через 7 діб зразки для випробування потрібно оглянути на предмет розривання зчеп­
лення.
7.13 В ипробування на стійкість до клім атичних умов
Знаки безпеки потрібно піддати впливу стандартних умов, які вказано в таблиці 8, з передба­
ченням очікуваного робочого середовища, після чого піддати візуальному огляданню.
7.14 Усадка
Зразки для випробування повинні мати розміри 100 мм х 100 мм. Ці розміри має бути виміря­
но та зареєстровано. Після цього зразки для випробування потрібно розмістити на випробувальних
стендах, які виготовлено відповідно до опису, поданого у 7.12.2.2, що мають розміри 120 мм х 120 мм.
Після цього потрібно витримати принаймні за одних кліматичних умов, описаних у таблиці 8, або
за умов, погоджених між виробником/постачальником і споживачем. Після завершення проміжку
часу витримування потрібно повторно виміряти розміри зразка для випробування і вказати зміни
розмірів у відсотках від початкового розміру.

16
 Д С Т У IS O 1 7 3 9 8 : 2 0 1 2

Т а б л и ц я 8 — К л ім а т и ч н і ум о ви

Температура, °СЬ Відносна вологість, %

Кодовий ном ер3
Після зберігання протягом 168 год

1 + 23 ± 1 50 ± 3

2 + 40 ± 2 98 ± 2

3 - 40 ± 3 —

4 + 80 ± 2 —

5 + 120 + 3 —

З б е р іга н н я в у м о в а х д о б о в о г о ц и кл у п р о т я го м 168 го д

п р о т я го м 8 год

6 - 10 ± 2 —

п р о т я го м 16 год

+ 40 + 2 92 + 3

а Кодовим номером можна користуватися для подавання посилання

11 Замість цього зразки для випробування допустимо випробовувати за найвищої робочої температури, вказаної' в
описі виробника/постачальника виробу.

7.15 Стійкість до випробувальних рідин

Зразки для випробування потрібно закріпити на випробувальних стендах і занурити наполо­
вину хоча б в одну з випробувальних рідин, вказаних у таблиці 9, вибрану за згодою між виробни­
ком/постачальником і споживачем. Одразу після виймання зразків для випробування з випробу­
вальної рідини після закінчення вказаного часу занурення їх потрібно оглянути.
Т а б л и ц я 9 — В и п р о б у в а л ь н і р ід и н и

Кодова Температура випробування, Т ривалість

Випробувальна рідина
літера °С (± 2 °С) занурення, год

W Д и с ти л ь о в а н а вода 65 і 95 8

L Р озчи н м и й н о го за с о б у 3 23 8

К З н е ж и р ю в а л ь н и й з а с іб з а га л ь н о ї п р и з н а ч е н о с т і3 23 8

Т Т р а н с ф о р м а т о р н е м а сл о 23 24

В У а й т -с п ір и т (ге п т а н ) 23 1

F А н т и ф р и з (е т и л е н гл ік о л ь і в о д а у с п ів в ід н о ш е н н і 1:1 ) 23 24

D Д изе л ьне пальне 23 24

1 Склад розчину мийного засобу та знежирювального засобу загально'! призначеності рідини, які виробляю ть у
промислових масш табах у концентраціях, вказаних виробником/постачальником.

7.16 Опір стиранню

Випробування з визначення опору стиранню згідно з ISO 105-Х12 потрібно провести за таких
умов: 9 Н, 1 цикл/с, з використанням невідбіленої фільтрувальної тканини, зануреної в ізопропа-
нол на 15 с Після закінчення випробування з визначення опору стиранню потрібно оглянути зразок
для випробування.

17
Д С Т У IS O 1739 8:20 12

8 ПОЗНАЧАННЯ ТА МАРКУВАННЯ
8.1 Позначання
Позначення знака безпеки має складатися у наведеній послідовності з таких елементів, на які
має бути подано перехресні посилання в документації на виріб, що відповідають номеру/артику­
лу виробу, присвоєному виробником/постачальником:
a) блок опису (наприклад «знак безпеки»);
b ) номер цього стандарту (тобто ДСТУ ISO 17398);
c) клас відповідно до 4.1 із зазначенням:
— робочого середовища (І, Е або S);
— основного матеріалу (Р, М або О з R або F);
— фотометричної властивості (Р, R або О);
— методу освітлювання (М, Р або В);
— методу закріплення (М, Р або А);
— поверхні (Н, І або L).
Приклад 1.
Знак безпеки, який відповідає вимогам цього стандарту, з такими параметрами: призна­
чений для використання всередині приміщень (І), виготовлений з жорсткого металу (MR),
який має фосфоресцентні властивості з класом фосфоресценції В (РВ), спосіб освітлен­
ня ззовні (Е), потребує механічного закріплення (М), поверхня має середній глянець (І):
Знак безпеки ДСТУ ISO 17398-I-MR-PB-E-M-I.
Приклад 2.
Знак безпеки, призначений для використання поза межами приміщень (Е), виготовлений
з жорсткої пластмаси (PR), який має звичайні фосфоресцентні властивості (О), спосіб
освітлення ззовні (Е), закріплюється за допомогою клейкої речовини, чутливої до тиску,
що є незнімною, низькотемпературною; межу міцності на зсув віднесено до класу Н
(PPLH), поверхня має слабкий глянець (L):
Знак безпеки ДСТУ IS0.17398-E-PR-0-PPLH-L.
Приклад 3.
Знак безпеки, призначений для використання поза межами приміщень (Е), виготовлений
з гнучкої пластмаси (PF), який має світлоповертальні властивості класу 1 (R1), спосіб
освітлення ззовні (Е), закріплюється за допомогою клейкої речовини, чутливої до тиску,
що є знімною, дуже низькотемпературною; межу міцності на відрив віднесено до класу W
(PRVW), поверхня має сильний глянець (Н):
Знак безпеки ДСТУ ISO 17398-E-PF-R1-E-PRVW-H.

8.2 Маркування
Для забезпечення можливості ідентифікації виробник/постачальник повинен маркувати зна­
ки такою інформацією:
a) назва або торгова марка виробника/постачальника;
b ) позначення відповідно до 8.1 (за винятком 8.1 а), що є додатковим);
c) дата виготовлення або номер партії або ідентифікаційний код, необхідний для визначення
дати виготовлення.

9 ДОКУМЕНТАЦІЯ ТА ЗВІТИ ПРО ВИПРОБУВАННЯ

9.1 Документація
Зміст документації та звітів про випробування, які надаються, має бути погоджено між вироб­
ником/постачальником і споживачем, проте він має містити принаймні таке:
a) посилання на цей стандарт та позначення відповідно до номера артикулу;
b ) повний опис виробу та його клас відповідно до вимог розділу 4;
c) звіти про випробування з визначення показників якості, проведені згідно з вимогами роз­
ділу 7, що необхідно відповідно до вимог, викладених у розділі 5, а також (додатково) вимог до по­
казників якості, викладених у розділі 6, для підтвердження класу та позначення.

18
 Д С Т У ISO 1 7 3 9 8 : 2 0 1 2

9.2 Звіт про випробування

Звіт про кожне випробування має містити таке:
a) дату й місце випробування;
b ) ідентифікаційні дані (ім’я) та підпис особи, що проводила випробування;
c) джерело отримання зразків для випробування;
d) реалізований метод випробовування (з посиланнями), який вказано в розділі 7;
e) будь-які відхили від установлених процедур;
f) опис і кількість зразків для випробування;
д) підтвердження відповідності встановленим вимогам приладів, які використовували, та
підтвердження стосовно їх калібрування (повірку), якщо воно необхідне;
h) результати випробування;
i) інформацію про акредитацію випробувальної лабораторії (за наявності), а також повну назву
компанії, адресу та реєстраційний номер.

ДОДАТОК А
(д о в ід к о в и й )

ВИПРОБУВАЛЬНИЙ ПРИСТРІЙ ДЛЯ ВИПРОБОВУВАННЯ

З ВИЗНАЧЕННЯ СТІЙКОСТІ ДО УДАРУ ВІДПОВІДНО ДО 7.5
Розміри в міліметрах

Познаки:
1 — конус для вивільнення;
2 — головка молотка;
3 — конічна пружина;
4 — стрижень для вивільнення;
5 — пружина молотка;
6 — пружина механізму вивільнення;
7 — колодочка молотка;
8 — затиск для вивільнення;
9 — виточене руків’я.

Р и с у н о к А.1 — В и п р о б у в а л ь н и й п р и с т р ій , о с н а щ е н и й п р у ж и н н и м м о л о тко м

19
Д С Т У IS O 1 7 39 8:20 12

Д О Д А Т О К НА
(д о в ід ко в и й )

ПЕРЕЛІК НАЦІОНАЛЬНИХ СТАНДАРТІВ УКРАЇНИ, ЗГАРМОНІЗОВАНИХ

З МІЖНАРОДНИМИ, НА ЯКІ Є ПОСИЛАННЯ В ЦЬОМУ СТАНДАРТІ
1 ДСТУ ISO 105-Х12:2009 Матеріали текстильні. Визначення тривкості фарбовання. Частина Х12.
Метод визначення тривкості фарбовання до тертя (ISO 105-Х12:2001, ЮТ)
2 ДСТУ ISO 291:2012 Пластмаси. Стандартні атмосферні умови кондиціювання та випробу­
вання (ISO 291:2008, IDT)
3 ДСТУ ISO 3864-1:2005 Графічні символи. Кольори та знаки безпеки. Частина 1. Принципи про­
ектування знаків безпеки для робочих місць та місць громадського призначення (ISO 3864-1:2002, ЮТ)
4 ДСТУ ISO 16069:2012 Пожежна безпека. Графічні символи. Знаки безпеки. Системи позна­
чення шляхів безпечного евакуювання (ISO 16069:2004, ЮТ)
5 ДСТУ ІЕС 60695-2-10:2009 Випробування на пожежну небезпеку електротехнічних виробів.
Частина 2-10. Методи випробування розжареним/нагрітим дротом. Устатковання і загальна про­
цедура випробування (ІЕС 60695-2-10:2000, IDT)
6 ДСТУ ІЕС 60695-2-11:2009 Випробування на пожежну небезпеку електротехнічних виробів.
Частина 2-11. Методи випробування розжареним/нагрітим дротом. Випробування готових виробів
на горючість (ІЕС 60695-2-11:2000, ЮТ).

Код УКНД 13.220.10

Клю чові слова: випробування, знак безпеки, колір безпеки, освітленість, позначання,
яскравість.

Р е д а кто р І. К о п а ц ь к а
Т е хн ічн и й р е д а кто р О. М а р ч е н к о
К о р е кт о р Л . П о з н я к
В е р с т а л ь н и к Р. Д у ч е н к о

П ід п и с а н о д о д р у к у 2 4 .1 0 .2 0 1 3 . Ф о р м а т 60 х 84 1/8.
Ум. д р ук. а р к. 2 ,7 9 . З ам . Ц іна д о го в ір н а .

В и ко н а в е ц ь
Д е р ж а в н е п ід п р и є м с т в о « У кр а їн с ь ки й н а у к о в о -д о с л ід н и й і н а в ч а л ь н и й цен тр
п р о б л е м с т а н д а р т и з а ц ії, с е р т и ф ік а ц ії та я к о с т і» (Д П « У кр Н Д Н Ц » )
вул. С в я т о ш и н с ь к а , 2, м. К и їв, 03115
С в ід о ц т в о пр о в н е с е н н я в и д а в ц я в и д а в н и ч о ї п р о д у кц ії д о Д е р ж а в н о го р е є с т р у
в и д а в ц ів , в и го т ів н и к ів і р о з п о в с ю д ж у в а ч ів в и д а в н и ч о ї п р о д у к ц ії с е р ія Д К N9 1 6 47 від 1 4 .0 1 .2 0 0 6

20