НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ДСТУ 8835:2019

Засоби індивідуального захисту

ШОЛОМИ КУЛЕЗАХИСНІ
Класифікація. Загальні технічні умови

Видання офіційне

Київ
ДП «УкрНДНЦ»
ДСТУ 8835:2019

ПЕРЕДМОВА

1 РОЗРОБЛЕНО: технічний комітет стандартизації «Продукція спеціального призначення» (ТК '

2 ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Державного підприємства «Український науково-досгл-
і навчальний центр з проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ») від 04 березня 2019 :
№ 46 з 2020-01-01
3 Цей стандарт розроблено згідно з правилами, установленими в національній стандартизації України
4 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ

Право власності на цей національний стандарт належить державі.

Заборонено повністю або частково видавати, відтворювати
для розповсюдження та розповсюджувати як офіційне видання
цей національний стандарт або його частини на будь-яких носіях інформації
без дозволу ДП «УкрНДНЦ» чи уповноваженої ним особи
ДП «УкрНДНЦ», 2019
 ДСТУ 8835:2019

ЗМІСТ
с.
1 Сфера застосування.........................................................................................................................................1
2 Нормативні посилання......................................................................................................................................1
3 Терміни та визначення понять....................................................................................................................... 2
4 Познаки та скорочення.................................................................................................................................... З
5 Класифікація ш оломів..................................................................................................................................... 4
5.1 Класифікація шоломів за конструктивними параметрами та розмірами........................................ 4
5.2 Класифікація шоломів за захисними властивостями.......................................................................... 4
6 Загальні технічні вимоги ...:.............................................................................................................................. 5
6.1 Вимоги щодо призначеності..................................................................................................................... 5
6.2 Вимоги до матеріалів та комплектувальних виробів........................................................................... 5
6.3 Конструктивні вимоги до ш олом ів...........................................................................................................5
6.4 Конструктивні вимоги до забрал..............................................................................................................6
6.5 Конструктивні вимоги до додаткових бронеелементів та кріплень.................................................. 6
7 Вимоги щодо безпеки, охорони довкілля, утилізації..................................................................................6
8 Маркування......................................................................................................................................................... 6
9 Правила щодо пакування та комплектування.............................................................................................7
10 Правила щодо транспортування та зберігання...........................................................................................7
11 Методи контролювання....................................................................................................................................8
12 Правила приймання.......................................................................................................................................... 8
12.1 Загальні положення..................................................................................................................................8
12.2 Приймально-здавальні випробування.................................................................................................. 9
12.3 Періодичні випробування.............. ч......................................................................................................10
12.4 Випробування на надійність.................................................................................................................. 11
12.5 Типові випробування............................................................................................................................... 11
13 Гарантії виробника........................................................................................................................................... 11
Додаток А (довідковий) Характеристики класів захисту шоломів згідно з наведеним у стандарті С Ш А ... 11
Додаток Б (обов’язковий) Методика перевірення фіксації забрала на ш оломі.......................................12
Додаток В (обов’язковий) Методика перевірення кулестійкості шоломів та забрал..............................13
Додаток Г (обов’язковий) Вимоги до засобів вимірювання, інструментів, оснащення
та матеріалів, необхідних для виконання випробувань..................................15
Додаток Д (довідковий) Вимоги до протоколів випробування.....................................................................16
Додаток Е (довідковий) Бібліографія................................................................................................................ 17

III
 ДСТУ 8835:2019

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ

ШОЛОМИ КУЛЕЗАХИСНІ
Класифікація. Загальні технічні умови

FACILITIES OF INDIVIDUAL DEFENSE

SHOULDER CUISINE
Classification. General technical conditions

Чинний від 2020-01-01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
1.1 Цей стандарт поширюється на шоломи кулезахисні, призначені для індивідуального захисту
голови людини від куль стрілецької зброї, уламків снарядів, мін чи ручних гранат (далі — шоломи).
1.2 Цей стандарт визначає систему класифікації шоломів відповідно до конструктивного виконання
та кулестійкості, надає терміни та визначення понять, які в ньому вжито, та встановлює загальні технічні
вимоги, вимоги до маркування, пакування, комплектування, правила приймання та методи випробу­
вання шоломів і його складових частин.
1.3 Вимоги щодо безпеки, охорони довкілля, утилізації наведено в розділі 7.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:
ДСТУ 3004-95 Надійність техніки. Методи оцінки показників надійності за експериментальними
даними
ДСТУ 4179-2003 Рулетки вимірювальні металеві. Технічні умови
ДСТУ 7713:2015 Зброя спортивна та мисливська. Патрони мисливські для нарізної зброї. Типи
та основні розміри. Загальні технічні вимоги
ДСТУ 7717:2015 Зброя спортивна та мисливська. Зброя нарізна. Загальні технічні вимоги
ДСТУ 8634:2016 Система розроблення і поставлення продукції на виробництво. Настанови щодо роз­
роблення та поставлення на виробництво нехарчової продукції
ДСТУ 8739:2017 Зброя стрілецька. Терміни та визначення понять
ДСТУ ГОСТ 2.601:2006 Єдина система конструкторської документації. Експлуатаційні документи
(ГОСТ 2.601-2005, IDT)
ДСТУ ГОСТ 2.610:2006 Єдина система конструкторської документації. Правила виконання екс­
плуатаційних документів (ГОСТ 2.610-2005, IDT)
ДСТУ EN 960:2018 (EN 960:2006, IDT) Засоби індивідуального захисту голови. Використання макетів
голови для випробування захисних касок
ДСТУ EN 45501:2017 (EN 45501:2015, IDT) Метрологічні аспекти неавтоматичних зважувальних
приладів
ДСТУ OIML R 97:2014 (OIML R 97:1990, IDT) Метрологія. Барометри. Загальні технічні вимоги.

Видання офіційне

1
ДСТУ 8835:2019

З ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті вжито терміни згідно з ДСТУ 8739.
Нижче наведено терміни, використані в цьому стандарті, та визначення позначених ними понять:
3.1 шолом кулезахисний; балістичний
Засіб індивідуального захисту голови людини від ураження метальними елементами вогнепальної
стрілецької зброї та уламками снарядів, мін чи ручних гранат
3.2 захисна оболонка (шолома)
Зовнішня частина шолома, що визначає його загальну форму, безпосередньо приймає на себе
вплив засобів ураження, а також забезпечує його загальну стійкість до дії чинників навколишнього
середовища
3.3 оснащення шолома
Внутрішні (підшоломник) та навісні (забрало з уніфікованою системою кріплення, додатковий
бронезахист, декоративний чохол) з’ємні частини шолома
3.4 підшоломник
Внутрішнє оснащення шолома: енергопоглинаючі (амортизаційні) пристрої та утримувальна система
3.5 енергопоглинаючі; амортизаційні пристрої (шолома)
Внутрішні частини шолома для поглинання кінетичної енергії засобів ураження, які формують
проміжок між захисною оболонкою та підшоломником з метою вентиляції підшоломного простору
та уникнення травми внаслідок деформації захисної оболонки
3.6 утримувальна система (шолома)
Частина шолома, що забезпечує утримання шолома на голові, а також його регулювання відповідно
до антропометричних даних користувача
3.7 замикальний пристрій
Невід’ємна частина утримувальної системи, призначена для фіксації шолома на голові користувача
та яка може додатково мати систему швидкого скидання, що дає змогу зняти шолом в аварійних випадках
3.8 забрало
Додаткове обладнання шолома (знімне чи незнімне), призначене для захисту обличчя людини
3.9 макет голови
Частина випробувального обладнання, яка відповідає контурам голови людини
3.10 модель шолома
Шолом, який виготовляє певний виробник, конструкцію якого характеризує зовнішня форма,
спосіб функціонування, сукупність основних частин, їхнє компонування, використані матеріали, на­
явність познак
3.11 зразок-еталон
Зразок продукції, затверджений у встановленому порядку та призначений для порівняння з ним
продукції за масо-габаритними, геометричними, конструктивними та органолептичними показниками
3.12 клас захисту шолома
Показник балістичної стійкості захисної структури виробу до дії певного засобу ураження відповідно
до таблиці 2
3.13 кут зіткнення метального елемента з ціллю
Кут між дотичною до траєкторії польоту елемента ураження та площиною, що є дотичною до поверхні
цілі в точці влучення (ДСТУ 8739)
3.14 засіб ураження
Метальний елемент (куля, уламки снарядів, мін чи ручних гранат), що може нанести ураження цілі
3.15 пробій
Наскрізний отвір, що утворюється внаслідок зіткнення засобу ураження з об’єктом випробування

2
 ДСТУ 8835:2019

3.16 зброя довгоствольна

Зброя зі стволом(-ами) завдовжки більше ніж 300 мм
3.17 зброя короткоствольна
Зброя зі стволом(-ами) завдовжки не більше ніж 300 мм
3.18 бронеелемент додатковий наголовний
Додаткова з’ємна частина шолома, призначена для підвищення класу захисту лобової та/або потиличної
частини шолома
3.19 бронеелемент додатковий щелепний
Додаткова з’ємна частина шолома, призначена для захисту щелепи людини
3.20 бронеелементи додаткові бокові навушні
Додаткові з’ємні частини шолома з високою та надвисокою обрізкою, призначені для захисту надвушної
частини голови людини
3.21 додаткові кріплення
Додаткове оснащення шолома, призначене для кріплення навісних з’ємних частин шолома
3.22 кулестійкість; балістична стійкість
Здатність шолома забезпечувати стійкість до дії визначеного засобу ураження
3.23 критична невідповідність
Невідповідність, що призводить до ризику, небезпеки або робить неможливим використання шолома
3.24 нормативний документ
Документ, що встановлює правила, настанови чи характеристики щодо діяльності або її результатів.
До нормативних документів належать:
— національні стандарти та кодекси усталеної практики, прийняті національним органом стандартизації;
— стандарти, кодекси усталеної практики, технічні умови та технічні специфікації, прийняті під­
приємствами, установами та організаціями
3.25 технічна специфікація
Документ, що встановлює технічні вимоги, які має задовольняти продукція, процес або послуга
3.26 технічна документація виробника
Конструкторська документація, технологічна документація та/або технічні специф ікації,
ідентифіковані на віднесення до певної моделі виробу та на належність певному виробнику
3.27 партія шоломів
Партією вважають кількість шоломів однієї моделі, виготовлених за незмінного технологічного
режиму та оформлених єдиним документом, що підтверджує їхню якість
3.28 вибірка шоломів
Множина, що складається з одного або кількох шоломів, відібраних з партії, яку контролюють,
щоб отримати інформацію стосовно всієї партії.

4 ПОЗНАКИ ТА СКОРОЧЕННЯ
У стандарті вжито такі познаки та скорочення:
ВТК — відділ технічного контролю підприємства-виробника;
КД — конструкторська документація;
НД — нормативний документ;
Пст — куля пістолетного патрона зі сталевим нетермозміцненим осердям у сталевій
(біметалевій) оболонці;
СУ — спеціальний клас захисту шоломів від дії уламків снарядів, мін чи ручних гранат;
РМи ИИ БС — куля із суцільнометалевою оболонкою з мідного сплаву з носовою частиною напів-
сферичної форми з м’яким (свинцевим) осердям (познака згідно з NN 0106.01 [3]).

З
ДСТУ 8835:2019

5 КЛАСИФІКАЦІЯ ШОЛОМІВ
5.1 Класифікація шоломів за конструктивними параметрами та розмірами
5.1.1 За конструктивним виконанням шоломи поділяють на два типи:
А — відкритого типу, які забезпечують захист голови;
Конструктивно шоломи відкритого типу (А) можуть бути повнорозмірні, із середньою боковою обрізкою,
з високою боковою обрізкою, з надвисокою боковою обрізкою.
Б — закритого типу із захисними елементами, які додатково забезпечують захист обличчя: забрало,
бронеелемент щелепний тощо.
5.1.2 Шоломи виготовляють в умовних розмірах відповідно до таблиці 1.

Таблиця 1
Умовні розміри шоломів** І II III IV V

Міжнародна познака S М L XL XXL

Розмір голови 54— 56 56—58 58—60 60—62 62—64

*> На вимогу замовника дозволено виготовляти шоломи інших умовних розмірів з урахуванням конструкції' та умов експлуатування
шоломів.

5.2 Класифікація шоломів за захисними властивостями

5.2.1 Шолом має забезпечувати захист голови користувача від дії таких засобів ураження:
— кулі зі сталевим нетермозміцненим осердям у сталевій (біметалевій) оболонці патрона 9 т т
Макагоу*);
— кулі зі свинцевим осердям із суцільнометалевою оболонкою з мідного сплаву з носовою частиною
напівсферичної форми патрона 9 т т І-идег**;
— кулі зі сталевим нетермозміцненим осердям у сталевій оболонці патрона 7,62 х 25 Токагеу^;
— ураження уламками снарядів, мін чи ручних гранат (шоломи класу захисту СУ).
5.2.2 Шоломи за стійкістю до засобів ураження поділяють на класи захисту згідно з наведеним
у таблиці 2.

Таблиця 2 — Характеристики класів захисту шоломів

Характеристики засобу ураження
Клас
захисту Калібр патронів Конструкція кулі Маса кулі, г Швидкість кулі, V25 м/с

9 mm Makarov Пет, 57-H-181C1* 5,9 335 ± 10

і
9 mm Luger FMJ RN SC 8,0 358 ± 15

2 7,62 x 25 Tokarev Пст, 57-Н-134с1) 5,5 430 ± 15

СУ Уламки снарядів, мін Характеристики засобів ураження визначаються відповідно до нормативного

чи ручних гранат документу підприємства-виробника шоломів, та/або відповідно до умов
контракту (договору) між виробником та замовником
1> Індекс Центрального ракетно-артилерійського управління Збройних Сил України.

Вищий клас захисту також має забезпечувати захист від впливу засобів ураження, визначених
у нижчих класах захисту.
Характеристики класів захисту шоломів згідно з наведеним у стандарті США Ш БїапсІагсІ-ОІ 06.01 [3]
надано в додатку А.

*> Назва калібру патронів згідно з ДСТУ 7713.

4
 ДСТУ 8835:2019

6 ЗАГАЛЬНІ ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

6.1 Вимоги щодо призиаченості
6.1.1 Шоломи мають відповідати вимогам цього стандарту, технічній документації виробника
та супровідній документації на відповідний виріб.
6.1.2 Додаткове оснащення шоломів (забрала, бронеелементи додаткові: наголовні, щелепні,
бокові навушні, тощо) має відповідати вимогам цього стандарту, технічній документації виробника,
супровідним документам та класу захисту, зазначеному в маркованні.
6.1.3 Шоломи мають відповідати класу захисту, зазначеному в маркованні, технічній документації
виробника та супровідних документах.
Засоби ураження, наведені в таблиці 2, не повинні спричиняти пробою шолома чи забрала, порушити
утримувальну систему, цілісність та функціонування замикального пристрою.
6.1.4 Шоломи мають зберігати свої захисні властивості (відповідно до класу захисту) за таких
умов експлуатування:
— діапазон температури повітря від мінус 40 °С до 50 °С;
— у разі атмосферних опадів з інтенсивністю 3 мм/хв або занурення у воду за температури від 10 °С
до 25 °С на глибину не більше ніж 1 м від поверхні.
6.1.5 Шоломи та забрала мають зберігати свої захисні властивості за умов тимчасового (не більше
ніж 2 год) зберігання за температури навколишнього повітря 70 °С.
6.1.6 Шоломи мають зберігати свої захисні властивості протягом призначеного терміну експлуатування.
Термін експлуатування встановлюють у НД на вироби, але не менше ніж п’ять років.
6.2 Вимоги до матеріалів та ком плектувальних виробів
6.2.1 Матеріали, комплектувальні вироби та покриття, які використовують для виготовлення шо­
ломів та додаткового обладнання, мають відповідати вимогам НД, документам, що засвідчують їхню
якість, і повинні бути дозволені для застосування центральним органом виконавчої влади у сфері
охорони здоров’я.
6.2.2 Оболонку та внутрішнє оснащення шоломів має бути виготовлено з матеріалів з пожежо-
безпечними властивостями. Деталі, які безпосередньо торкаються голови, не повинні спричиняти по­
шкоджень шкіри, має бути виготовлено з нетоксичних та стійких до косметичних та дезінфікувальних
засобів матеріалів.
6.3 Конструктивні вим оги до ш оломів
6.3.1 Конструктивно шоломи складаються із захисної оболонки та підшоломника. Захисна оболонка
може бути як жорстка суцільна (ковпак), так і зібрана з кількох жорстких захисних елементів з перекриттям.
Підшоломник складається з енергопоглинаючих (амортизаційних) пристроїв та утримувальної
системи із замикальним пристроєм.
Внутрішнє оснащення шолома формує проміжок між захисною оболонкою та підшоломником
з метою уникнення травми внаслідок деформації захисної оболонки.
Замикальний пристрій утримувальної системи може додатково мати систему швидкого скидання,
яка дає змогу зняти шолом у надзвичайних випадках.
Шолом може мати додаткове обладнання: забрало (знімне чи незнімне), додатковий бронезахист
(боковий, щелепний тощо), декоративний маскувальний чохол, кріплення для додаткових приладів
(знімне чи незнімне) тощо.
6.3.2 Поверхня оболонки не повинна мати вм’ятин, здуттів, тріщин та інших пошкоджень. Краї
та пруги має бути притуплено або твердо пов’язано чи цілком пресовані в обрамлення (кант), яке за­
хищає периферію оболонки від розшарування та зносу.
Зовнішня поверхня оболонки може мати покриття з противідблискуючими властивостями. Фарбо­
ване покриття має покривати поверхню оболонки, бути однорідним, не мати здуття або розшаровувань.
На внутрішній поверхні оболонки неприпустимі пруги, спрямовані всередину, жорсткі виступні
внутрішні частини має бути закрито внутрішнім оснащенням.
6.3.3 Конструкція шолома має забезпечувати вентиляцію підшоломного простору та зони обличчя
(для шолома типу Б).

5
ДСТУ 8835:2019

6.3.4 Утримувальна система шолома має забезпечувати можливість підготування до роботи

та індивідуального припасування шолома однією людиною без сторонньої допомоги та спеціальних
пристосувань.
6.3.5 Фіксація внутрішнього оснащення шолома має бути надійною. Замикальний пристрій утри-
мувальної системи має спрацьовувати тільки внаслідок спрямованої дії.
6.3.6 Металеві деталі шолома повинні мати антикорозійне покриття відповідно до умов експлуа­
тування згідно з КД.
6.3.7 Масу, площу захисту та габаритні розміри шоломів та його складових частин (забрало, додатковий
захист тощо) зазначають з допусками в технічній документації виробника на певний виріб.
6.4 Конструктивні вимоги до забрал
6.4.1 Забрала можуть бути знімними чи незнімними (шоломи типу Б). Знімні забрала мають бути
оснащені уніфікованими системами кріплення.
6.4.2 Дозволено виготовляти забрала з непрозорих матеріалів (сталі, пластику, інших матеріалів)
з обов’язковою наявністю оглядових віконець.
6.4.3 Площа непрозорих частин прозорих забрал (подряпини, дефекти поліровки) не повинна переви­
щувати 5 % від загальної площі оглядової поверхні забрала, не допустимо тріщин та деформації поверхні.
6.4.4 Для шоломів типу Б або в разі використання забрала з уніфікованою системою кріплення
має бути забезпечено можливість такої фіксації у верхньому (похідному) та нижньому (робочому)
положенні, щоб витримати дію статичного навантаження (100 ± 10) Н ((10,20 ± 1,02) кгс) протягом
не менше ніж 120 с у кожному положенні.
6.4.5 Масу, площу захисту та габаритні розміри забрала зазначають у технічній документації виробника
та супровідних документах на відповідний виріб.
6.5 Конструктивні вимоги до додаткових бронеелементів та кріплень
6.5.1 Додаткові бронеелементи (лобні, потиличні, бокові, щелепні, навушні) не повинні мати гострих
кутів, краї та пруги мають бути притуплені, можуть мати декоративне та антикорозійне покриття.
6.5.2 Конструкція додаткових кріплень має бути такою, щоб кріпити додаткове обладнання вільно
без перешкод.
6.5.3 Отвори для встановлення додаткових кріплень не повинні створювати пошкодження чи роз­
шарувань матеріалу оболонки.

7 ВИМОГИ ЩОДО БЕЗПЕКИ, ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ, УТИЛ ІЗА ЦІЇ

Роботи, пов’язані з виготовленням та випробуванням виробів, необхідно виконувати відповідно до
вимог, викладених у нормативних документах з охорони праці, правил безпеки організації підприємств,
санітарних правил та норм з охорони довкілля та утилізування.

8 М АРКУВАННЯ
8.1 Маркування шоломів здійснюють згідно з КД із зазначенням таких відомостей:
— знак для товарів та послуг або назва підприємства-виробника;
— умовна позначка шолома;
— клас захисту згідно із цим стандартом;
— умовний розмір шолома;
— номер партії та номер виробу в партії;
— познака НД, за яким шолом виготовлено;
— напис «Виготовлено в Україні» (для шоломів, виготовлених в Україні);
— дата виготовлення (місяць та дві останні цифри року);
— термін зберігання.
Примітка. На шоломі разом із класом захисту згідно із цим стандартом може бути наведено додатково класи захисту згідно
з міжнародними стандартами.

6
 ДСТУ 8835:2019

8.2 Марковання має бути чітким та розбірливим. Марковання наносять у зручному для огляду
місці, яке забезпечує його збереження впродовж терміну експлуатування.
Місце нанесення марковання має бути зазначено в КД на певну модель шолома.
Примітка. М арковання виконують державною мовою. Дозволено виконувати марковання іншою мовою згідно з контрактом
(договором) на постачання.

8.3 Фарби для маркування мають бути незмивними, однокольоровими, контрастними до фону
маркованих поверхонь та не змінювати кольору під час експлуатування.
8.4 Кожну одиницю транспортної тари маркують згідно з КД із зазначенням таких відомостей:
— знак для товарів і послуг та назва підприємства-виробника;
— назва шолома;
— кількість шоломів у тарі;
— маніпуляційні знаки «Крихке. Обережно!», «Берегти від вологи» тощо;
— основні написи: назва вантажоотримувача;
— додаткові написи: назва вантажовідправника;
— інформаційні написи: маса брутто, маса нетто, познаки умов зберігання, габаритні розміри
транспортної тари (довжина, ширина, висота в сантиметрах).

9 ПРАВИЛА ЩОДО ПАКУВАННЯ ТА КОМ ПЛЕКТУВАННЯ

9.1 Кожен шолом пакують разом з комплектом поставки відповідно до вимог КД у споживчу тару.
Примітка. Дозволено пакувати згідно з контрактом (договором) на постачання.

9.2 Для транспортування шоломи в споживчій тарі укладають в транспортну тару відповідно
до вимог КД.
9.3 Комплект постачання, в загальному випадку, кожного шолома має містити:
— виріб — 1 шт.;
— паспорт на виріб — 1 шт.;
— додаткове обладнання (за наявності): забрало з уніфікованою системою кріплення, додатковий
наголовний та боковий захист, маскувальний чохол, кріплення для додаткових приладів;
— комплект запасних частин, інструментів та приладів (за наявності) — 1 компл.;
— настанова щодо експлуатування (за наявності) — 1 шт.;
— споживчу тару для зберігання та перенесення шолома (за наявності) — 1 шт.
9.4 Побудова та зміст розділів експлуатаційних документів (паспорта та настанови щодо експлуа­
тування) мають відповідати ДСТУ ГОСТ 2.601.
Дозволено випускати об’єднані експлуатаційні документи (настанову щодо експлуатування,
об’єднану з паспортом), об’єднувати, вилучати або долучати нові розділи, підрозділи та пункти,
за умови наявності в них такої інформації:
— знак для товарів та послуг або назва підприємства-виробника;
— клас захисту та познака НД якому відповідає шолом;
— основні відомості щодо конструкції та технічні характеристики (розмір, маса, клас та площа захисту)
шолома;
— гарантована кількість спрацьовувань (відкриття-закриття) забрала;
— правила та умови експлуатування (способи та засоби щодо чищення, дезінфекції), зберігання
та транспортування;
— свідоцтво з приймання шолома, штамп ВТК;
— гарантії виробника.

10 ПРАВИЛА ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

10.1 Шоломи транспортують усіма видами транспорту за умов дотримання температури від мінус 40 °С
до 70 °С згідно з правилами, наявними на цих видах транспорту.
10.2 Умови зберігання шоломів — у транспортній чи споживчій тарі, в опалюваних та вентильованих
приміщеннях за температури від 10 °С до 25 °С та відносної вологості повітря від 25 % до 75 %.
Не дозволено зберігати шоломи та забрала в одному приміщенні з хімічно-активними речовинами.

7
ДСТУ 8835:2019

10.3 Термін зберігання шоломів визначають за фізичними властивостями матеріалів, використа­

ними під час виготовлення шоломів та умовами зберігання. Термін зберігання шоломів установлюють
у технічній документації виробника, але не більше ніж 5 років від дати приймання.

11 МЕТОДИ КОНТРОЛЮ ВАННЯ

11.1 Перевіряння зовнішнього вигляду шоломів та його складових частин, комплектності, маркування,
пакування виконують візуальним оглядом на відповідність КД та порівнянням зі зразком-еталоном.
11.2 Контролюють застосовувані матеріали та комплектувальні вироби перевірянням наявності
та достовірності документів виробника (постачальника) на ці матеріали та комплектувальні вироби
під час виконання вхідного контролю.
Перевіряють безпеку матеріалів контролюванням наявності висновку МОЗ України щодо можливості
їхнього використання у виробах широкого вжитку.
Вхідний контроль матеріалів та комплектувальних виробів, які використовують у захисній структурі,
виконують згідно з методиками перевіряння захисних властивостей матеріалів під час вхідного контролю,
розроблених відповідно до вимог цього стандарту і затверджених у встановленому порядку.
11.3 Відповідність конструкції шоломів вимогам зручності та безпеки користувача:
— наявність вентиляції підшоломного простору та/або (для шолома типу Б) зони обличчя (6.3.3)
перевіряють візуальним оглядом конструкції та тестуванням шолома примірюванням;
— можливість припасування шолома однією людиною без сторонньої допомоги та спеціальних
пристосовань (6.3.4) перевіряють триразовим примірюванням шоломів різних розмірів;
— можливість фіксування додаткових кріплень та фіксування додаткового обладнання вільно
без перешкод (6.5.2) перевіряють триразовою установкою додаткових кріплень.
11.4 Контролюють якість виготовлення шоломів (6.3.2, 6.3.6), додаткових бронеелементів (6.5.1)
та отворів для встановлення додаткових кріплень (6.5.3) під час виготовлення операційним контролем.
— відсутність на внутрішній оболонці шолома спрямованих усередину пругів та наявність внутрішнього
оснащення на жорстких виступних внутрішніх частинах перевіряють органолептичним методом.
11.5 Перевіряють масу шоломів зважуванням з точністю до 10 г на вагах для статичного зважування
середнього класу точності відповідно до Г.3.1.
11.6 Габаритні розміри перевіряють вимірюванням, з похибкою не більше від зазначеної в технічній
документації виробника за допомогою металевої лінійки відповідно до Г.2.3.
Дефекти забрала перевіряють органолептичним методом з вимірюванням непрозорих частин
виробу за допомогою штангенциркуля відповідно до Г.2.1.
Контролюють площі захисту шоломів та забрал накладанням лекал ковпака шолома чи забрала
на масштабно-координатний папір з клітинкою розміром 1 мм. Обчислюють площу з точністю до 10 мм2.
Примітка. Дозволено контролювати площу захисту шоломів та забрал у будь-який спосіб відповідно до технічної документації
виробника з точністю вимірювань, установленою цим стандартом.

11.7 Перевіряють фіксацію забрала на шоломі (6.4.4) згідно з методикою, наведеною в додатку Б.
11.8 Перевіряють кулестійкість шоломів та забрал за нормальних кліматичних умов (6.1.2, 6.1.3)
та контролюють вплив кліматичних чинників на ці захисні властивості (6.1.4, 6.1.5) згідно з методикою,
наведеною в додатку В на зразках, які пройшли кондиціонування відповідно до мети випробування.
Під час випробування контролюють шоломи на відповідність вимозі 6.3.5.
11.9 Вимоги незмінності захисних властивостей шоломів упродовж терміну експлуатування (6.1.6)
перевіряють згідно з програмою та методикою забезпечення надійності згідно з ДСТУ 3004, затвердженою
в установленому порядку.
11.10 Контролюють вимоги щодо безпеки (розділ 7), санітарії та гігієни, охорони довкілля та ути-
лізування під час виготовлення шоломів, органи Державного нагляду в порядку та згідно з вимогами НД,
затвердженими в установленому порядку.

12 ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ
12.1 Загальні положення
12.1.1 Виготовлені шоломи мають бути прийняті з метою підтвердження їхньої якості та придатності
до використання. Приймають шоломи згідно з вимогами цього стандарту.

8
 ДСТУ 8835:2019

Для контролювання якості шоломів виконують приймально-здавальні, періодичні й, за потреби,

типові випробування.
12.1.2 Прийманню шоломів, випуск яких виробник почав уперше, мають передувати кваліфікаційні
випробування, які виконують відповідно до вимог ДСТУ 8634. Кваліфікаційні випробування мають статус
періодичних випробувань до отримання результатів чергових періодичних випробувань.
Контролюють вимоги щодо безпеки, санітарії та гігієни, охорони довкілля та утилізування (вимоги
розділу 7) під час кваліфікаційних випробувань відповідно до методу 11.10.
12.1.3 Підставою для прийняття рішення щодо приймання шоломів є позитивні результати приймально-
здавальних випробувань та позитивні результати попередніх періодичних випробувань, виконаних
у встановлений термін.
12.1.4 Деталі та складові частини під час виготовлення підлягають операційному контролю
на відповідність технічній документації виробника та затвердженим у встановленому порядку зразкам-
еталонам.
12.1.5 Вхідний контроль сировини, матеріалів, напівфабрикатів та комплектувальних виробів ви­
конують відповідно до переліку продукції, що підлягає вхідному контролю, затвердженому в установ­
леному порядку.
Вхідний контроль спеціальних матеріалів та бронеелементів, які застосовують для виготовлення
шоломів, здійснюють згідно з методиками вхідного контролю спеціальних матеріалів чи бронеелементів,
затвердженими на підприємстві-виробнику в установленому порядку.
12.1.6 Засоби вимірювальної техніки, використовувані під час випробування, мають бути повірені
та/або відкалібровані для забезпечення метрологічної простежуваності результатів вимірювань до націо­
нальних еталонів.
Вимоги до випробувального обладнання, засобів випробувань і вимірювань наведено в додатку Г.
12.1.7 Усі випробування, крім спеціально обумовлених, здійснюють за нормальних кліматичних
умов, а саме:
— температура навколишнього середовища — (25 ± 1 0 ) °С;
— відносна вологість повітря від 45 % до 80 %;
— атмосферний тиск від 84,0 кПа до 106,7 кПа чи (від 630 мм рт. ст. до 800 мм рт. ст.).
12.1.8 Кулетривкість шоломів 6.1.2, 6.1.3 та 6.1.4 перевіряють у балістичних лабораторіях (далі —
лабораторіях), акредитованих на цей вид випробувань згідно із чинним законодавством України.
12.1.9 Результати випробування оформлюють протоколом, який у загальному вигляді має відповідати
наведеному в додатку Д.
12.2 Приймально-здавальні випробування
12.2.1 Приймання шоломів здійснює ВТК виробника. Шоломи приймають партіями. Максимальну
кількість шоломів у партії має бути зазначено в КД на виріб.
12.2.2 Обсяг і послідовність випробувань шоломів під час контролювання їхньої якості наведено
в таблиці 3.
12.2.3 Результати випробування визнають позитивними, якщо вибірка шоломів від партії (відповідно
до наведеного в таблиці 3) відповідає вимогам НД (технічній специфікації).
12.2.4 У разі незадовільних результатів приймально-здавальних випробувань (за винятком контролю
кулестійкості) партію шоломів повертають підприємству-виробнику для виявлення причин невідповідності
вимогам НД і прийняття рішення щодо можливості усунення невідповідності.
У разі виправлення дефектів, шоломи надають на приймання вдруге в подвійній кількості від партії.
Повторні випробування виконують у повному обсязі приймально-здавальних випробувань.
Негативні результати повторних приймально-здавальних випробувань є підставою для за браку­
вання всієї партії.
Примітка. У технічно обґрунтованих випадках дозволено виконувати повторні випробування тільки за параметрами, що не від­
повідали вимогам нормативної документації, за якими випробування не виконували.

9
ДСТУ 8835:2019

Таблиця 3 — Обсяг випробувань шоломів

Обсяг вибірки шоломів від партії
Номер пунктів розділів стандарту під час випробування**
Параметр, що підлягає
контролюванню методів приймально-
технічних вимог періодичних
контролювання здавальних

1 2 3 4 5 6

1 Перевіряння зовнішнього 6.1.1, 6.1.2, 11.1 100% 3 вироби

вигляду, конструктивних вимог 6.3.1, 6.3.6,
6.4.1, 6.4.2

2 Перевіряння маркування, Розділи 8, 9 11.1 100% 3 вироби

комплектності та пакування

3 Перевіряння матеріалів 6.2.1 11.2 Виконують

і комплектувальних виробів під час вхідного
контролю

4 Відповідність матеріалів 6.2.3 11.2 — —

вимогам щодо безпеки’ **

5 Перевірка на відповідність 6.3.3, 6.3.4, 11.3 5 % від партії,

вимогам зручності 6.5.2 але не менше
для користувача*** ніж один зразок

6 Контролювання якості 6.3.2, 6.3.6, 11.4 Операційний 3 вироби

виготовлення шоломів та забрал 6.5.1, 6.5.3 контроль

7 Контролювання маси 6.3.7, 6.4.5 11.5 100% 3 вироби

8 Перевірка габаритних розмірів, 5.1.3, 11.6 100 % 3 вироби

площі захисту та площі дефектів 6.4.3, 6.4.5
забрала

9 Контролювання фіксації забрала 6.4.4 11.7 10% 3 вироби

10 Перевіряння кулестійкості 6.1.2, 6.1.3, 11.8 Не менше

шоломів за нормальних 6.3.5 ніж 1 виріб
кліматичних умов на кожен засіб
ураження

11 Перевіряння дії граничних 6.1.4 11.8 3 або 6 виробів

температур на кулестійкість — залежно
шоломів від класу захисту

12 Перевіряння дії граничних 6.1.5 11.8 2 вироби

температур під час зберігання —
шоломів***

13 Перевіряння вимог надійності 6.1.6 11.9 —

—

14 Перевіряння вимог щодо безпеки Розділ 7 11.10 —

—
виробництва, утилізування
*>3нак «— » означає, що під час цього виду випробування перевіряння не виконують.
*** Контролювання цього параметра виконують тільки під час кваліфікаційних випробувань.
Примітка. Дозволено поєднувати окремі види випробувань та перевіряння, якщо це обумовлено в технічних умовах на відпо­
відний виріб.

12.2.5 Пробій шоломів класів 1 та 2 є критичною невідповідністю та підґрунтям для за бракування

всієї партії.
12.3 Періодичні випробування
12.3.1 Періодичні випробування виконує виробник з метою:
— періодичного контролю якості виготовлення шоломів;

10
 ДСТУ 8835:2019

— контролювання стабільності технологічного процесу в період між періодичними випробуваннями;

— підтвердження можливості продовження виготовлення шоломів та їхнє приймання за чинною
технологічною та конструкторською документацією.
12.3.2 Періодичність виконання випробувань має бути встановлено в НД та КД виробника шоломів.
12.3.3 Шоломи для випробування відбирають із числа виготовлених після попередніх періодичних
випробувань, які витримали приймально-здавальні випробування.
12.3.4 Обсяг контролювання зазначено в таблиці 3.
12.3.5 Результати випробування вважають позитивними, якщо всі відібрані зразки шоломів відпо­
відають вимогам цього стандарту та НД виробника шоломів.
12.3.6 У разі незадовільних результатів випробувань (за винятком контролю кулестійкості) приймання
шоломів та відвантаження прийнятих партій припиняють до виявлення причин виникнення дефектів,
їхнього усунення та отримання позитивних результатів повторних випробувань на подвійній кількості
шоломів.
12.3.7 У разі позитивних результатів повторних випробувань приймання та відвантаження шоломів
відновлюють.
12.3.8 У разі пробою шоломів їхнє приймання та відвантаження прийнятих партій припиняють
до виявлення причин виникнення дефектів і вирішення питання, щодо випуску шоломів цієї моделі.
12.4 Випробування на надійність
12.4.1 Вимоги надійності 6.1.6 перевіряють згідно з програмою та методикою забезпечення надійності,
розробленими згідно з ДСТУ 3004 та затвердженими в установленому порядку.
12.5 Типові випробування
12.5.1 Типові випробування виконують з метою оцінювання ефективності та доцільності запро­
понованих змін до конструкції та технології виробництва шоломів, які можуть вплинути на їхні захисні
та експлуатаційні властивості.
12.5.2 Випробування виконують на зразках шоломів до конструкції або технології, виготовлення
яких внесено запропоновані зміни.
12.5.3 Випробування виконує виробник згідно з програмою та методикою, які в загальному вигляді
мають містити:
— необхідні перевіряння з переліку приймально-здавальних та періодичних випробувань;
— кількість зразків, необхідних для виконання типових випробувань;
— вказівки щодо використання зразків, підданих типовим випробуванням.
12.5.4 Обсяг випробування та контролювання має бути достатнім для оцінювання впливу
внесених змін на захисні та експлуатаційні властивості.
12.5.5 Позитивні результати випробування є підставою для внесення запропонованих змін
до відповідної документації.

13 ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА
13.1 Виробник повинен гарантувати відповідність якості шоломів вимогам цього стандарту в разі
дотримання споживачем умов та правил їхнього експлуатування, зберігання та транспортування, уста­
новлених у НД та КД.

ДОДАТОК А
(довідковий)

ХАРАКТЕРИСТИКИ КЛАСІВ ЗАХИСТУ ШОЛОМІВ

ЗГІДНО З НАВЕДЕНИМ У СТАНДАРТІ США
А.1 Характеристики класів захисту шоломів згідно зі стандартом США NIJ Standard-0106.01
Ballistic helmets [3] наведено в таблиці А.1

11
ДСТУ 8835:2019

Таблиця А.1 — Характеристики класів захисту шоломів

Характеристика кулі
Клас Дистанція
Засіб ураження Початкова швидкість, обстрілу, м
захисту Опис кулі Маса, г
м/с

Патрон 22 Long Rifle LRN HV 2,6 320 ± 12 5 ±0,5

і
Патрон 38 Special LRN 10,2 259+ 15 5 ±0,5

Патрон 357 Magnum JSP SC 10,2 381 ± 15 5 ±0,5

НА
Патрон 9 mm Luger FMJ RN SC 8,0 332 ± 15 5 ±0,5

Патрон 357 Magnum JSP SC 10,2 425 ± 12 5 ±0,5

II
Патрон 9 mm Luger FMJ RN SC 8,0 358 ± 15 5 ±0,5

Примітка. Визначення скорочень:

— FMJ (Full Metal Jacket) — суцільнометалева оболонка, крім хвостової частини кулі, основним компонентом оболонки є мідь;
— JSP (Jacketed Soft Point) — півоболонкова куля, основним компонентом оболонки є мідь;
— RN (Round Nose Bullet) — передня частина кулі напівсферичної форми;
— LRN (Lead Round Nose Bullet) — безоболонкова свинцева куля, носова частина якої напівсферичної форми;
— SC (Soft Core (lead) — м’яке (свинцеве) осердя;
— HV (High Velocity) — з високою швидкістю польоту.

ДОДАТОК Б
(обов’язковий)

МЕТОДИКА ПЕРЕВІРЯННЯ Ф ІКСАЦІЇ ЗАБРАЛА НА ШОЛОМІ

Ця методика випробування встановлює загальний порядок перевіряння фіксації забрала на шоломі,
зокрема в разі використання забрала з уніфікованою системою кріплення.
Б.1 Об’єкт випробування
Б.1.1 Об’єктом випробування є система фіксації забрал на шоломах типу Б, а також забрал
з уніфікованою системою кріплення на шоломах.
Б.2 Мета випробування
Б.2.1 Випробування виконують з метою перевіряння надійності фіксації забрала на шоломі
у верхньому (похідному) та нижньому (робочому) положеннях.
Б.З Показники, які контролюють:
Фіксація забрала у верхньому (похідному) та нижньому (робочому) положеннях у разі дії статичного
навантаження відповідно до 6.4.4.
Б.4 Умови виконання випробування:
Б.4.1 Випробування виконують за нормальних кліматичних умов (12.1.7).
Б.5 Підготування до випробування
Б.5.1 Регулюють утримувальну систему шолома так, щоб забезпечити жорстку фіксацію шолома
на макеті голови. У разі використання забрал з уніфікованою системою кріплення перед одяганням
шолома на макет голови закріпити забрало на шоломі.
Б.5.2 Шолом одягнути на макет голови та застібнути нижнє кріплення.
Б.5.3 Закріпити макет голови на стенді статичних навантажень.
Б.6 Виконання випробувань
Б.6.1 Випробування виконують у два етапи:
Етап 1. Приводять забрало у верхнє (похідне) положення та приєднують систему навантаження
до забрала так, щоб навантаження було направлено вперед, перпендикулярно до осі симетрії макета голови.

12
 ДСТУ 8835:2019

Етап 2. Приводять забрало в нижнє (робоче) положення та приєднують систему навантаження

до забрала так, щоб навантаження було направлено вгору, паралельно осі симетрії макета голови.
Б.6.2 Поступово підвищують навантаження на забрало шолома до значення, наведеного в 6.4.4
та витримати протягом часу наведеного в 6.4.4.
Б.6.3 Після зняття навантаження знімають шолом з макета голови та перевіряють фіксацію забрала
на шоломі.
Б .6.4 Вважають, що вироби витримали випробування, якщо під час 5-разового перевіряння
не виникло:
— порушення фіксації забрала на шоломі;
— спрацювання замикального пристрою забрала;
— руйнування чи пошкодження замикального пристрою забрала чи елементів кріплення забрала
до шолома.
Б.7 Оформлення результатів випробування
Б .7.1 Результати випробування оформляють протоколом, затвердженим у встановленому
порядку. Загальні вимоги до протоколу випробування наведено в додатку Д.

ДО ДАТО К В
(обов’язковий)

МЕТОДИКА ПЕРЕВІРЕННЯ КУЛЕСТІЙКОСТІ ШОЛОМІВ ТА ЗАБРАЛ

Ця методика випробування встановлює загальний порядок перевіряння кулестійкості шоломів
та забрал (виконання балістичних випробувань).
Примітка. Методику перевірення тривкості шоломів до д ії уламків снарядів, мін чи ручних гранат визначає виробник.

В.1 Об’єкт випробування

В.1.1 Об’єктом випробування є шоломи та забрала, призначені для захисту від куль стрілецької зброї.
Примітка. Забрало з уніфікованою системою кріплення встановлюють на шоломі та надають на випробування разом із шоломом.

В.2 Мета випробування

В.2.1 Перевірення кулестійкості шоломів та забрал.
В.З Показники, які контролю ю ть:
Відповідність шоломів та забрал класу захисту, зазначеному в маркованні та в НД на виріб.
Дія засобів ураження, що відповідають класу захисту (відповідно до таблиці 2), не повинна спри­
чинити невідповідності вимогам 6.1.2 — пробій шолома чи забрала та вимозі 6.3.5 — порушення фіксації
внутрішнього оснащення.
В.4 Умови виконання випробувань
В.4.1 Випробування виконують за нормальних кліматичних умов (12.1.7).
В.4.2 Шоломи та забрала перед випробуванням мають пройти кондиціонування протягом
не менше ніж 24 год за нормальних кліматичних умов.
В.4.3 Шоломи та забрала, призначені для випробування щодо впливу температурних навантажень
на захисні властивості, має бути витримано за температури відповідно до 6.1.4 або 6.1.5, відповідно
до мети випробування, протягом не менше ніж 2 год.
Випробування після витримання має бути виконано не пізніше ніж за 15 хв. В іншому разі виконують
повторне витримування, та випробування повторюють за повною програмою.
В.4.4 Шоломи та забрала, призначені для випробування щодо впливу води відповідно до 6.1.4,
мають бути піддані зануренню та витримуванню у воді за температури від 10 °С до 25 °С протягом
однієї години. Випробування шоломів та забрал виконують не пізніше ніж через 5 хв після виймання
з місткості з водою.
В.5 Зброя та патрони, застосовувані для випробування
В.5.1 Для випробування застосовують серійні патрони промислового виробництва з характерис­
тиками відповідно до таблиці 2.
Примітка. Для досягнення зазначеної цим стандартом швидкості польоту кулі дозволено застосовувати серійні патрони, споряджені
вручну в умовах випробувальних лабораторій.

13
ДСТУ 8835:2019

В.5.2 Для випробування шоломів та забрал 1 класу захисту зброєю може слугувати пістолет
«Форт-14» калібру 9 mm Makarov, пістолет-кулемет «Форт-224» калібру 9 mm Luger, інша зброя відпо­
відного калібру або відповідний балістичний ствол, які забезпечують необхідну, наведену в таблиці 2
швидкість кулі.
В.5.3 Для випробування шоломів та забрал 2 класу захисту зброєю може слугувати 7,62-мм
пістолет Токарева (ТТ) або відповідний балістичний ствол, що забезпечує необхідну, наведену в таблиці 2,
швидкість кулі.
В.6 Підготування до випробування
В.6.1 Залежно від мети випробування виконують кондиціонування виробів відповідно до В.4.
В.6.2 Розташовують обладнання для балістичних випробувань так, як зображено на рисунку В.1.
В.6.3 Одягають шолом на макет голови та фіксують його утримувальною системою.
В.6.4 Відстань між дульним зрізом випробувальної зброї та місцем влучення має дорівнювати
L = (5,0 ± 0,5) м, а відстань між дульним зрізом випробувальної зброї та серединою відстані між датчиками
має дорівнювати / = (2,5 ± 0,2) м.

У м о вн і п ознаки :
1 — лінія польоту кулі;
2 — макет голови;
3— шолом;
4 — датчики;
5— реєструвальний пристрій;
6— зброя;
7— прицільний пристрій;
а— відстань між датчиками;
І — відстань, на якій реєструють швидкість польоту кулі;
і — дистанція обстрілу.
Рисунок В.1

В.6.5 Для випробування забрал використовують екран-свідок (ГА З .4), який має повторювати
форму забрала. Його має бути розташовано на відстані (50 ± 5) мм від задньої поверхні забрала (пло­
ща екрана-свідка має бути більшою, ніж площа забрала).
Екран-свідок призначено для контролю за ймовірним вильотом уламків з тильної сторони
забрала. Наявність уламків визначають візуальним обстеженням екрана-свідка після випробування
на просвіт на відсутність дрібних отворів, видимих неозброєним оком.
В.7 Виконання випробувань
В.7.1 В и зн а ч е н н я ку л е с т ій ко с т і ш о л о м ів за н о р м а л ь н и х ум ов
В.7.1.1 Кулестійкість шоломів перевіряють п’ятьма заліковими пострілами кожним засобом
ураження відповідно до В.5 у ковпак шолома під кутом зіткнення 90°. Постріли виконують у лобову,
потиличну, праву та ліву скроневі та тім’яну зони.
Довідка 1. Заліковим пострілом у шолом є зіткнення засобу ураження із шоломом, яке відбулося
за таких умов;
— відхил від заданого кута зіткнення становить не більше ніж 5°;
— характеристики засобу ураження та дистанція обстрілу відповідають таблиці 2;
— відстань між сусідніми влученнями становить не менше ніж 50 мм, відстань між влученням
та краєм оболонки шолома — не менше ніж 50 мм.
Примітка. Влучення також вважають заліковим у випадках, якщо:

а) пробою шолома немає, незважаючи на те, що влучення стосовно краю чи попереднього

влучення трапилося ближче, ніж визначено, та/або швидкість польоту кулі перевищує максимальну
швидкість відповідно до таблиці 2;

14
 ДСТУ 8835:2019

б) відбувся пробій шолома, незважаючи на те, що швидкість польоту кулі менша від мінімальної
швидкості відповідно до таблиці 2.
В.7.1.2 Для шоломів зі збірною оболонкою потрібно виконання додаткового пострілу в кожен стик
захисних елементів під кутом зіткнення 30°.
В.7.1.3 Балістичні випробування забрала шоломів типу Б або в разі використання забрала
з уніфікованою системою кріплення виконують одним пострілом під кутом зіткнення 90° з влученням
у кожну зону з іншою захисною структурою.
Довідка 2. Заліковим влученням у забрало є зіткнення засобу ураження із забралом, яке відбу­
лося за таких умов:
— відхил від заданого кута зіткнення становить не більше ніж 5°;
— характеристики засобу ураження, дистанція обстрілу відповідають таблиці 2;
— відстань між влученням і краєм забрала становить не менше ніж 50 мм.
Примітка 1. Влучення також уважають заліковим у випадках, якщо:

— пробою забрала немає, незважаючи на те, що влучення стосовно краю трапилось ближче,
ніж визначено, та/або швидкість польоту кулі перевищує максимальну швидкість відповідно до таблиці 2;
— відбувся пробій забрала, незважаючи на те, що швидкість польоту кулі менше від мінімальної
швидкості відповідно до таблиці 2.
Примітка 2. Методику випробування засобами ураження, що імітують уламки снарядів, мін чи ручних гранат визначає виробник.

В.7.1.4 Балістичні випробування додаткових бронеелементів здійснюють у разі дотримання таких умов:
— відстань між сусідніми влученнями становить не менше ніж 50 мм, відстань між влученням
та краєм додаткового бронеелемента — не менше ніж 50 мм.
У разі відсутності можливості виконання цієї вимоги (невеликий розмір додаткового бронеелемента)
випробування не виконують і в протокол вносять обмеження щодо об’єму випробування.
В.7.1.5 Під час кожного пострілу реєструють швидкість польоту кулі на відстані «/».
В.7.1.6 Випробування виконують до отримання потрібної кількості залікових влучень.
В.7.1.7 Після кожного влучення виконують контролювання пробою (обстеження зразка на наявність
наскрізного отвору) за допомогою щупа (Г.4.4).
В.7.1.8 Пробій шолома чи забрала будь-яким заліковим влученням, наявність уламків випробного
зразка та порушення фіксації внутрішнього оснащення є ознакою негативного результату випробувань.
В.8 Оформлення результатів випробування
В.8.1 Результати випробування оформлюють протоколом. Загальні вимоги до протоколу випро­
бування наведено в додатку Д.

ДОДАТОК Г
(обов’язковий)

ВИМОГИ ДО ЗАСОБІВ ВИМІРЮВАННЯ, ІНСТРУМЕНТІВ, ОСНАЩЕННЯ

ТА МАТЕРІАЛІВ, НЕОБХІДНИХ ДЛЯ ВИКОНАННЯ ВИПРОБУВАННЯ

Г.1 Засоби вимірювальної техніки та випробувальне обладнання мають відповідати вимогам, на­
веденим у цьому додатку.
Г.2 Для вимірювань лінійних розмірів застосовують:
Г.2.1 — штангенциркуль із ціною поділки шкали ноніуса 0,1 мм;
Г.2.2 — рулетку металеву згідно з ДСТУ 4179 із ціною поділки 1 мм;
Г.2.3 — лінійку металеву із ціною поділки 1 мм.
Г.З Для вимірювань маси застосовують:
Г.3.1 — прилади неавтоматичні зважувальні середнього класу точності згідно з ДСТУ ЕИ 45501
з межею зважування не менше ніж 6 кг;

15
ДСТУ 8835:2019

Г.4 Для контролювання функціональних властивостей застосовують:

Г.4.1 Макет голови — згідно з ДСТУ ЕЫ 960.
Г.4.2 Стенд статичних навантажень, який має у складі:
Г.4.2.1 — прилад для закріплення макета голови;
Г.4.2.2 — динамометр з межею зважування 200 Н із ціною поділки 0,2 Н;
Г.4.2.3 — прилад для прикладення до забрала статичного навантаження — вантажу маси відповідно
до 6.4.4.
Г.4.3 Стенд для балістичних випробувань має у складі:
Г.4.3.1 — комплект приладів для закріплення стрілецької зброї, які мають забезпечувати жорстку
фіксацію зброї або відповідних балістичних стволів з можливістю точного наведення;
Г.4.3.2 — систему для вимірювання швидкості польоту кулі.
Прилад має забезпечувати вимірювання швидкості польоту кулі в діапазоні від 300 м/с до 1 000 м/с
та мати похибку вимірювань не більше ніж 0,5 % від вимірюваної швидкості;
Г.4.3.3 — прилад для закріплення моделі голови;
Г.4.3.4 — як екрана-свідка використовують алюмінієву фольгу завтовшки не менше ніж 14 мкм;
Г.4.3.5 — секундомір із ціною поділки 0,2 с.
Г.4.4 Щуп для обстеження зразка на наявність наскрізного отвору — металевий стрижень діа­
метром 1 мм.
Г.5 Засоби контролювання кліматичних чинників
Г.5.1 Температурна камера має забезпечувати автоматичне або ручне регулювання та підтримування
заданої температури з похибкою ±2 °С упродовж не менше ніж 2 год.
Г.5.2 Місткість для води має забезпечувати повне занурення шолома у воду.
Г.5.3 Термометр із ціною поділки 1 °С та граничною температурою вимірювання 100 °С.
Г.5.4 Вимірювач атмосферного тиску класу 0,1 згідно з ДСТУ ОІМІ. И 97.
Г.5.5 Вимірювач вологості з похибкою не більше ніж ±6 %.

ДОДАТОКД
(довідковий)

ВИМОГИ ДО ПРОТОКОЛІВ ВИПРОБУВАННЯ

Д.1 Кожен протокол випробування повинен мати таку інформацію:
а) назву документа: «Протокол випробування»;
б) назву та адресу лабораторії, а також місце виконання випробування, якщо вони відбуваються
не в лабораторії;
в) однозначну ідентифікацію протоколу випробування (наприклад, серійний номер), зокрема іден­
тифікацію кожної сторінки;
г) назву та адресу замовника;
д) ідентифікацію використовуваного методу із зазначенням застосованої зброї;
е) опис, стан та однозначну ідентифікацію виробу(-ів), що пройшов(-ли) випробування;
ж) дату одержання виробу(-ів), що підлягає(-ють) випробуванню, якщо це суттєво для вірогідності
та застосування результатів, а також дату(-и) виконання випробування;
и) посилання на план та методи відбирання зразків, використовуваних лабораторією або іншими
органами, якщо вони стосуються вірогідності та застосування результатів;
к) результати випробування із зазначенням (за потреби) одиниць вимірювання;
л) ім’я, посаду та підпис або еквівалентну ідентифікацію особи (осіб), що затвердила(-и) протокол
випробування.
Примітка. Примірники протоколів випробування, виконані на папері, повинні мати нумерацію сторінок із зазначенням загальної
кількості сторінок.

16
 ДСТУ 8835:2019

Д.2 За потреби в детальному тлумаченні результатів випробування, протоколи випробування

мають додатково містити:
а) відхили, доповнення або винятки, що належать до методу випробування, а також інформацію
про спеціальні умови випробування, зокрема умови довкілля;
б) вказівку на відповідність/невідповідність вимогам та/або технічним умовам (технічній специфікації).

ДОДАТОК Е
(довідковий)

БІБЛІО ГРАФ ІЯ
1 ГОСТ 26584-85 Безопасность дорожного движения. Шлемьі для мотоциклистов. Технические
условия (Безпека дорожнього руху. Шоломи для мотоциклістів. Технічні умови)
2 MIL-STD-662F V50 ballistic test for armor
3 NIJ Standard-0106.01 Ballistic helmets
4 NIJ Standard 0108.01 Ballistic resistant protective materials
5 Permanent International Commission for the Proof of Small-arms (C.I.P.). Comprehensive edition
of adopted C.I.P. decisions. Edition 2007
6 STANAG 2920 The adoption of standards for ballistic protection levels and testing.
7 VPAM HVN 2009 Stand: 12.05.2010. Prufrichtlinie «Durchschusshemmender Helm mit Visier
und Nackenschutz» (Настанова «Кулезахисний шолом із забралом та захистом шиї»)
8 VPAM APR 2006 Fassung 2 Stand: 30.11.2014. Prufrichtlinie «Allgemeine Priifgrundlagen
fur ballistische Material-, Konstruktions- und Produktprufungen» (Настанова «Загальні технічні вимоги
з балістичних випробувань для матеріалів, конструкцій та виробів», редакція 2)
9 TDCC C.I.P. (TABLES OF DIMENSIONS OF CARTRIDGES AND CHAMBERS Permanent International
Commission for the Proof of Small-arms — таблиці розмірів патронів та патронників за рішеннями Постійно-
діючої комісії з випробувань ручної вогнепальної зброї).

Код згідно з ДК 004: 13.340.20

Ключові слова: шоломи кулезахисні, класифікація, клас захисту, загальні технічні вимоги, методи
випробування, обладнання.

Редактор Л. Ящук
Верстальник М. Кравченко

Підписано до друку 02.10.2019. Формат 60 х 84 1/8.

Ум. друк. арк. 2,32. Зам. 2044. Ціна договірна.

Виконавець
Державне підприємство «Український науково-дослідний і навчальний центр
проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ»)
вул. Святошинська, 2, м. Київ, 03115
Свідоцтво про внесення видавця видавничої продукції до Державного реєстру видавців,
виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції від 14.01.2006 серія ДК № 1647

17