НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ДСТУ EN ISO 10882-1:2021

(EN ISO 10882-1:2011, IDT; ISO 10882-1:2011, IDT)

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я
ТА БЕЗПЕКА У ЗВАРЮВАННІ
ТА СПОРІДНЕНИХ ПРОЦЕСАХ
ВІДБИРАННЯ ПРОБ АЕРОЗОЛІВ І ГАЗІВ У ЗОНІ ДИХАННЯ ОПЕРАТОРА
Частина 1. Відбирання проб частинок аерозолів

Відповідає офіційному тексту

З питань придбання офіційного видання звертайтесь

до національного органу стандартизації
(ДП "УкрНДНЦ" http://uas.org.ua)

 ПЕРЕДМОВА
1 РОЗРОБЛЕНО: Технічний комітет стандартизації «Зварювання та споріднені процеси» (ТК 44), Інститут електрозварювання ім. Є. О. Патона НАН України

2 ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Державного підприємства «Український науково-досліднийі навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та
якості» (ДП «УкрНДНЦ») від 20 грудня 2021 р. № 519 з 2022–09–01

3 Стандарт відповідає EN ISO 10882-1:2011 Health and safety in welding and allied processes — Samplingof airborne particles and gases in the operator’s breathing zone — Part 1:
Sampling of airborne particles (Охорона здоров’я та безпека у зварюванні та споріднених процесах. Відбирання проб аерозолів і газів у зоні дихання оператора. Частина 1.
Відбирання проб частинок аерозолів) і внесений з дозволу CEN-CENELEC, Rue de la Science 23, B-1040 Brussels, Belgium. Усі права щодо використання європейських
стандартів у будь-якій формі й будь-яким способом залишаються за CEN-CENELEC Ступінь відповідності — ідентичний (IDT)

Переклад з англійської (en)

4 Цей стандарт розроблено згідно з правилами, установленими в національній стандартизації України

5 НА ЗАМІНУ ДСТУ ISO 10882-1:2008

 Право власності на цей національний стандарт належить державі.
Заборонено повністю чи частково видавати, відтворювати задля розповсюдження і розповсюджувати як офіційне видання
цей національний стандарт або його частини на будь-яких носіях інформації
без дозволу ДП «УкрНДНЦ» чи уповноваженої ним особи

ДП «УкрНДНЦ», 2022

ЗМІСТ
Національний вступ

Вступ до ISO 10882-1:2011

1 Сфера застосування

2 Нормативні посилання

3 Терміни та визначення понять

 3.1 Загальні визначення

 3.2 Вибіркові визначення

 3.3 Зварювальні терміни

 3.4 Статистичні терміни

4 Принципи

5 Вимоги

6 Обладнання

 6.1 Обладнання для відбирання проб

 6.2 Вагове обладнання, якщо потрібно

7 Стратегія оцінювання

8 Стратегія вимірювання

 8.1 Загальні вимоги

 8.2 Персональне вимірювання зовнішнього впливу

 8.3 Вимірювання з фіксованою точкою

 8.4 Вибирання умов вимірювання та схеми вимірювання

9 Методика проведення

 9.1 Попередні міркування

 9.2 Підготування до відбирання проб

 9.3 Місце відбирання зразків

 9.4 Відбирання проб

 9.5 Транспортування

 9.6 Аналізування

 9.7 Подання результатів

10 Оцінювання впливу

11 Запис даних відбирання проб і подання результатів

Додаток А (обов’язковий) Гравіметричне аналізування

Додаток В (довідковий) Приклади пристроїв для встановлення пробовідбірників поза захисною маскою зварника

Додаток С (довідковий) Приклад звіту

Додаток D (довідковий) Бланк звіту

Бібліографія

НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП
Цей національний стандарт ДСТУ EN ISO 10882-1:2021 (EN ISO 10882-1:2011, IDT; ISO 10882-1:2011, IDT) «Охорона здоров’я та безпека у зварюванні та споріднених
процесах. Відбирання проб аерозолів і газів у зоні дихання оператора. Частина 1. Відбирання проб частинок аерозолів», прийнятий методом перекладу, — ідентичний
щодо EN ISO 10882-1:2011 (версія en) «Health and safety in welding and allied processes — Sampling of airborne particles and gases in the operator’s breathing zone — Part 1:
Sampling of airborne particles (ISO 10882-1:2011)».
Технічний комітет стандартизації, відповідальний за цей стандарт в Україні, — ТК 44 «Зварювання та споріднені процеси».

У цьому національному стандарті зазначені вимоги, які відповідають законодавству України.

До стандарту внесено такі редакційні зміни:

— слова «цей європейський стандарт» і «ця частина стандарту» замінено на «цей стандарт»;

— структурні елементи стандарту: «Титульний аркуш», «Передмову», «Національний вступ», першу сторінку, «Терміни та визначення понять» і «Бібліографічні дані» —
оформлено згідно з вимогами національної стандартизації України;

— у розділі 2 «Нормативні посилання» наведено «Національне пояснення», виділене рамкою;

— вилучено «Передмову» до EN ISO 10882-1:2011 та «Передмову» до ISO 10882-1:2011 як такі, що безпосередньо не стосуються технічного змісту цього стандарту.

ІSO 15767, EN 689 та EN 13205, на які є посилання в цьому стандарті, не прийнято в Україні як національні стандарти.

EN 482:2006 наразі не чинний, замість нього чинний EN 482:2021, який не прийнято в Україні як національний стандарт. Наразі в Україні чинний ДСТУ EN 482:2016 (EN
482:2012 + A1:2015, IDT) Повітря робочої зони. Загальні вимоги до характеристик методик вимірювання вмісту хімічних речовин.

EN 1541, який зазначено в «Бібліографії», наразі прийнято як EN 1541:2021 Workplace exposure — Terminology.

EN ISO 10882 складається з таких частин із загальною назвою «Охорона здоров’я та безпека у зварюванні та споріднених процесах. Відбирання проб аерозолів і газів у
зоні дихання оператора»: — Частина 1. Відбирання проб частинок аерозолів; — Частина 2. Відбирання проб газів.

Копії нормативних документів, посилання на які є в цьому стандарті, можна отримати в Національному фонді нормативних документів.

ВСТУП до ISO 10882-1:2011

Здоров’я робітників у багатьох галузях промисловості перебуває під загрозою через вдихання частинок аерозолів, які є в повітрі, що утворюються під час зварювання і
споріднених процесів (зварювальний дим), та інших частинок аерозолів, що утворюються внаслідок зварювальних робіт, наприклад шліфування. Фахівці з гігієни праці та
інші фахівці охорони здоров’я повинні визначити ефективність заходів, що вживають для контролювання впливу цих шкідливих речовин на працівників, і цього зазвичай
досягають особистим вимірюванням впливу.

Цей стандарт визначає методи відбирання проб зварювального диму і частинок аерозолів, що утворюються внаслідок зварювальних операцій, з метою проведення
вимірювань персонального впливу в зоні дихання оператора. Його можуть використовувати установи, які займаються питаннями охорони здоров’я та безпеки на робочому
місці, фахівці з гігієни праці та інші фахівці у сфері охорони здоров’я, промислові користувачі зварювальних та споріднених процесів і їх робітники, а також аналітичні
лабораторії.

Під час розроблення цього стандарту передбачалося, що виконання його положень і тлумачення отриманих результатів покладається на осіб, які мають відповідну
кваліфікацію та досвід.
 ДСТУ EN ISO 10882-1:2021
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я ТА БЕЗПЕКА У ЗВАРЮВАННІ ТА СПОРІДНЕНИХ ПРОЦЕСАХ
ВІДБИРАННЯ ПРОБ АЕРОЗОЛІВ І ГАЗІВ У ЗОНІ ДИХАННЯ ОПЕРАТОРА
Частина 1. Відбирання проб частинок аерозолів
HEALTH AND SAFETY IN WELDING AND ALLIED PROCESSES SAMPLING OF AIRBORNE PARTICLES AND GASES IN THE OPERATOR’S BREATHING ZONE
Part 1. Sampling of airborne particles

Чинний від 2022–09–01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
Цей стандарт установлює процедуру відбирання проб частинок аерозолів у зоні дихання людини, яка виконує зварювання та споріднені процеси (оператор). Він також
надає детальну інформацію про відповідні стандарти, які визначають необхідні характеристики, вимоги до робочих характеристик та методи випробування для
вимірювання повітря на робочому місці, а також доповнює настанови, надані в EN 689 відносно методик оцінювання та вимірювання. Цей стандарт також визначає
процедуру проведення гравіметричних вимірювань особистого впливу частинок аерозолів, які утворюються внаслідок зварювання й споріднених процесів (зварювальний
дим), та інших частинок аерозолів, що утворюються внаслідок зварювальних операцій. Крім того, в ньому містяться посилання на відповідні методи хімічного
аналізування, зазначені в інших стандартах, для визначення особистого впливу конкретних хімічних речовин, що містяться у зварювальному димі, та інших аерозолів, які
утворюються внаслідок зварювальних операцій.

Загальний фоновий рівень частинок аерозолів у атмосфері робочого місця впливає на особистий вплив, і тому також розглядають роль відбирання проб з фіксованої точки.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
Наведені нижче нормативні документи необхідні для застосування цього стандарту. У разі датованих посилань застосовують тільки наведені видання. У разі недатованих
посилань потрібно користуватись останнім виданням нормативних документів (разом зі змінами).

ISO 15767 Workplace atmospheres — Controlling and characterizing uncertainty in weighing collected aerosols

EN 482:2006 Workplace atmospheres — General requirements for the performance of procedures for the measurement of chemical agents

EN 689 Workplace atmospheres — Guidance for the assessment of exposure by inhalation to chemical agents for comparison with limit values and measurement strategy
EN 13205 Workplace atmospheres — Assessment of performance of instruments for measurement of airborne particle concentrations.

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

ISO 15767 Повітря робочої зони. Контролювання та оцінювання невизначеності зважування проб аерозолів

EN 482:2006 Повітря робочої зони. Загальні вимоги до характеристик методик вимірювання вмісту хімічних речовин

EN 689 Повітря робочої зони. Настанова щодо оцінювання впливу хімічних речовин під час вдихання порівняно з граничними значеннями й порядок вимірювання

EN 13205 Повітря робочої зони. Оцінювання характеристик приладів для вимірювання концентрацій частинок аерозолю.

3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті вжито наведені нижче терміни та визначення понять.

3.1 Загальні визначення

3.1.1 хімічна речовина (chemical agent)

Будь-який хімічний елемент або сполука, що їх випускають на ринок як самостійно, так і в суміші, в тому вигляді, в якому вони трапляються в природному стані або в тому
вигляді, в якому їх виготовляють, використовують або вивільняють, охоплюючи викиди у вигляді відходів, унаслідок будь-якої трудової діяльності, незалежно від того,
зроблені навмисно чи ні

[Директива Ради 98/24/EC [19], пункт 2 a)]

3.1.2 зона дихання (breathing zone)

Простір навколо носа й рота, від якого робиться вдих.

Примітка. Технічно зона дихання відповідає півсфері (зазвичай радіусом 30 см), що простягається перед обличчям людини з центром у середній точці лінії, яка з’єднує
вуха. Основа півкулі — це площина, що проходить через цю лінію, верхівку голови й гортань. Цей технічний опис не застосовують у разі використання засобів захисту
органів дихання [EN 1540:– [15]]

3.1.3 контакт (exposure)

<інгаляційна> Ситуація, за якої хімічна (або біологічна) речовина є в повітрі, яке вдихає людина [EN 1540:– [15]]

3.1.4 граничне значення професійного впливу (occupational exposure limit value)

Межа середньозваженої за часом концентрації хімічної речовини в повітрі в зоні дихання працівника відносно заданого контрольного періоду.
[Директива Ради 98/24/EC [19], пункт 2 d)]

Примітка. Граничні значення зазвичай встановлюють для контрольних періодів тривалістю 8 год, але також можуть бути встановлені для коротших періодів або стрибків
концентрації. Граничні значення для газів і випарів вказано в одиницях, що не залежать від змінних температури й тиску повітря, в мілілітрах на кубічний метр і в
одиницях, що залежать від цих змінних, у міліграмах на кубічний метр для температури 20 оC і тиску 101,3 кПа. Граничні значення для частинок аерозолів, а також
сумішей частинок і випарів вказано в міліграмах на кубічний метр або кратних цієї одиниці для фактичних умов навколишнього середовища (температури, тиску) на
робочому місці. Граничні значення волокон вказано в кількості волокон на кубічний метр або кількості волокон на кубічний сантиметр для реальних умов навколишнього
середовища (температура, тиск) на робочому місці

3.1.5 контрольний період (reference period)

Визначений проміжок часу, протягом якого застосовують граничне значення хімічної чи біологічної речовини за професійного впливу.

Примітка. Контрольний період зазвичай становить 8 год для довготривалих вимірювань та 15 хв — для короткотривалих вимірювань

[EN 1540:–[15]]

3.1.6 середньозважена за часом концентрація (time-weighted average concentration)

TWA-концентрація (TWA concentration)

Концентрація хімічної речовини в атмосфері, усереднена за контрольний період [ISO / TR 25901:2007 [12]]

3.1.7 загальна кількість частинок аерозолів (total airborne particles) Усі частинки, оточені повітрям у заданому об’ємі повітря.

Примітка. Оскільки всі вимірювальні прилади призначено для визначення певного розміру частинок, часто неможливо виміряти загальну концентрацію частинки
аерозолю

[ISO 7708:1995 [5]]

3.1.8 режим роботи (work pattern)

Послідовність заходів, що виконує працівник протягом розглянутого періоду

3.1.9 робоче місце (workplace)

Визначене місце або місця, в яких проводять робочу діяльність. [EN 1540:– [15]]

3.2 Вибіркові визначення

3.2.1 аерозольний пробовідбірник (aerosol sampler)

(повітряний) пробовідбірник частинок ((airborne) particle sampler)

(повітряний) пробовідбірник твердих частинок ((airborne) particulate sampler)

Пробовідбірник, який використовують для транспортування частинок аерозолів на підкладці для збирання.

Примітка 1. Зазвичай використовують термін «аерозольний пробовідбірник», хоча він не узгоджується з визначенням аерозолю, наведеним у EN 1540:– [15], 2.2.4.

Примітка 2. Транспортування може бути активним або пасивним [EN 1540:– [15]]

3.2.2 (повітряна) проба ((air) sample)

Продукт процесу відбирання проб повітря.

Примітка. Часто вважають, що зразок повітря містить підкладку(-и) для збирання, а також зібрані хімічні та/або біологічні речовини; або іноді це вважають фракційною
частиною більшого об’єму повітря

[EN 1540:– [15]]

3.2.3 (повітряне) відбирання проб ((air) sampling)

Процес, що складається з відокремлення хімічних та/або біологічних речовин від повітря на підкладці збирання, або вилучення, або виділення фракційної частини
більшого об’єму повітря [EN 1540:–[15]]

3.2.4 відібрана проба (collected sample)

Частинки аерозолю, зібрані на пробовідбірному матеріалі (наприклад, фільтрі, піні або закріпленій пластині) для подальшого аналізування.

Примітка. Осадження проб в інших частинах пробовідбірника, таких як внутрішні стінки, долучають лише у відібрану пробу, де опис методу охоплює конкретні
інструкції щодо вилучення таких осаджень

[EN 15051:2006 [17]]

3.2.5 підкладка відбирання (collection substrate)

підкладка відбирання проб (sampling substrate)

середовище відбирання (collection medium)

середовище відбирання проб (sampling medium)

Середовище, в якому відбирають хімічні та/або біологічні речовини аерозолю для подальшого аналізування.

Примітка. Фільтри, поліуретанові піни та касети для відбирання проб є прикладами підкладок відбирання для частинок аерозолів

[EN 1540:– [15]]

3.2.6 фракція вдихання (inhalable fraction)

Масова частка всіх частинок аерозолю, які вдихають через ніс і рот.

Примітка. Фракція вдихання залежить від швидкості та напрямку руху повітря, від частоти дихання та інших чинників

[ISO 7708:1995 [5]]

3.2.7 пробовідбірник вдихання (inhalable sampler)

Пробовідбірник аерозолю, який використовують для збирання фракції вдихання

[EN 1540:– [15]]

3.2.8 ключовий компонент зварювального диму (key component of a welding fume)

Компонент зварювального диму, який має найбільше професійне гігієнічне значення і, отже, потребує найсуворіших заходів контролю, щоб гарантувати, що зварник не
піддається впливу надмірного рівня відповідної речовини, тобто це компонент, граничне значення якого перевищується за найнижчої концентрації зварювального диму

[ISO 15011-4:2006 [6]]

3.2.9 персональна проба (personal sample)

Результат процесу персонального відбирання проб

[EN 1540:– [15]]

3.2.10 персональний пробовідбірник (personal sampler)

персональний пристрій для відбирання проб

Пробовідбірник, прикріплений до людини, який збирає гази, випари чи аерозолі в зоні дихання для визначення впливу хімічних та/або біологічних речовин

[EN 1540:– [15]]

3.2.11 персональне відбирання проб (personal sampling)

Процес відбирання проб (повітря), який виконують за допомогою персонального пробовідбірника

[EN 1540:– [15]]

3.2.12 фракція вдихання (respirable fraction)

Масова частка частинок під час вдихання, які проникають у дихальні шляхи
[ISO 7708:1995 [5]]

3.2.13 пробовідбірник вдихання (respirable sampler)

Пробовідбірник аерозолю, який використовують для збирання дихальної фракції

[EN 1540:– [15]]

3.2.14 пробовідбірник (sampler)

(повітряний) пробовідбірник ((air) sampler)

Пристрій для відокремлення хімічних та/або біологічних речовин від навколишнього повітря.

Примітка. (Повітряні) пробовідбірники зазвичай призначені для конкретних потреб, наприклад для відбирання проб газів і випарів або для відбирання проб частинок
аерозолів

3.2.15 скринінгові вимірювання середньозваженої за часом концентрації (screening measurements of time-weighted average concentration)

Вимірювання, які виконують для отримання базової інформації про рівень впливу, щоб вирішити, чи є проблема впливу, і якщо так, то для її подальшого дослідження.

Примітка 1. Скринінгові вимірювання середньозваженої за часом концентрації також може бути використано для визначення того, чи вплив набагато нижчий або значно
вищий граничного значення.

Примітка 2. Взято з EN 482:2006

3.2.16 скринінгові вимірювання зміни концентрації в часі та/або просторі (screening measurements of variation of concentration in time and/or space)

Вимірювання, які проводять для отримання інформації про ймовірний характер концентрації хімічних речовин.

Примітка 1. Скринінгові вимірювання зміни концентрації в часі та/або просторі можна використовувати для визначення місць і періодів підвищеного впливу, а також для
встановлення тривалості й частоти відбирання проб, для вимірювань, для порівняння з граничними значеннями. Можна визначити місцерозташування джерел викидів та
оцінити ефективність вентиляції або інших технічних заходів.

Примітка 2. Взято з EN 482:2006

3.2.17 найгірші випадки вимірювання (worst case measurements)

Сринінгові вимірювання середньозваженої за часом концентрації, зроблені для виявлення робочої діяльності, під час якої відбувається найбільший вплив.

Примітка. Взято з EN 482:2006.

3.3 Зварювальні терміни

3.3.1 присадковий матеріал (filler material)

Зварювальний матеріал, що додають під час зварювання для формування шва.

[ISO/TR 25901:2007 [12]]

Приклад

Зварювальні прутки, проволока, стрижневі електроди

3.3.2 оснастка (harness)

Вузол, який дає можливість утримувати захисну маску зварника на голові

[EN 175:1997 [13]]

3.3.3 оправа (headband)

Та частина оснастки, до якої закріплено захисну маску зварника і яка оточує голову, або та частина захисних окулярів зварника чи рамки окулярів зварника, що кріпить
окуляри або каркас на голові [EN 175:1997 [13]]

3.3.4 оператор (operator)

Особа, яка виконує зварювання та споріднені процеси

3.3.5 зона дихання оператора (operator’s breathing zone) Зона обмеженого дихання позаду захисної маски.

Примітка. Під час вимірювання впливу зварювального диму важливо відібрати пробу якнайближче до носа й рота оператора через дуже високі градієнти концентрації, що
виникають у безпосередній близькості від факела. Зразок проби міститься за захисною маскою зварника, коли її одягнено, оскільки вдихається повітря в цій ділянці

3.3.6 захисна маска зварника (welder’s face shield)

Маска зварника, яку носять на голові та перед обличчям, зазвичай закріплена оснасткою в положенні для захисту очей та обличчя, якщо її оснащено відповідним(и)
фільтром(-ами) [EN 175:1997 [13]]

3.3.7 захисні окуляри зварника (welder’s goggles)

Пристрій, який утримується в положенні оправою, що охоплює орбітальну порожнину, в яку випромінювання, що виникає внаслідок зварювання та споріднених процесів,
може проникати лише через фільтр(и) і, якщо передбачено, кришку(-и) фільтра

[EN 175:1997 [13]]

3.3.8 ручна маска зварника (welder’s hand shield)

Маска зварника, яку тримають у руці для захисту очей та обличчя, якщо її оснащено відповідним(и) фільтром(-ами)

[EN 175:1997[13]]

3.3.9 маска зварника (welder’s shield)

Захист під час зварювання, що забезпечує захист обличчя, очей та горла оператора, оснащений відповідним фільтром для захисту очей

[CEN/TR 14599:2005 [16]]

3.3.10 окуляри зварника (welder’s spectacles)

Рамка з бічним захистом, яка тримає перед очима відповідні фільтри, щоб забезпечити їх захист.

Примітка. Зазвичай його можна утримувати в положенні з бічним відводом чи оправою

[EN 175:1997 [13]]

3.3.11 зварювання (та споріднені процеси) (welding (and allied processes))

Процес з’єднання, за якого дві чи більше частини об’єднують, забезпечуючи безперервність матеріалу (матеріалів) заготовки за рахунок тепла чи тиску або й того, й
іншого, а також з використанням чи без використання присадкового матеріалу.

[ISO/TR 25901:2007 [12]]

Примітка. Низькотемпературні процеси, такі як паяння, унеможливлені

3.3.12 зварювальний дим (welding fume)

Частинки аерозолю, що утворюються під час зварювання.

Примітка. Адаптовано з CEN/TR 14599:2005 [16]

3.3.13 захисний пристрій для зварювання (welding protector)

Пристрій, який забезпечує захист користувача від шкідливого оптичного випромінювання та інших специфічних небезпек, що виникають під час зварювання та
споріднених процесів.

Примітка. Захистом для зварювання може бути маска зварника, захисні окуляри зварника чи окуляри зварника [EN 175:1997[13]]

3.3.14 операції, пов’язані зі зварюванням (welding-related operations)

Операції, крім зварювання та суміжних процесів, що виконує оператор.

3.4 Статистичні терміни

3.4.1 систематична похибка (bias)

Різниця між очікуваним результатом випробування або результатом вимірювання та справжнім значенням.

Примітка 1. Систематична похибка — це загальна систематична похибка на відміну від випадкової похибки. Може бути один або кілька систематичних компонентів
похибок, що сприяють систематичній похибці. Більша систематична відмінність від дійсного значення відображається більшим значенням систематичної похибки.

Примітка 2. Систематичну похибку вимірювального приладу зазвичай оцінюють усередненням похибки індикації за відповідною кількістю повторних вимірювань.
Помилкою індикації є «показ вимірювального приладу мінус справжнє значення відповідної вхідної величини».

Примітка 3. На практиці прийняте контрольне значення замінюють дійсним значенням [ISO 3534-2:2006 [3]]

3.4.2 розширена невизначеність (expanded uncertainty)

Величина, що визначає інтервал між результатами вимірювання, який, як можна очікувати, охоплює велику частку розподілу значень, що може обґрунтовано належати до
вимірюваної величини

[ISO/IEC Guide 98-3:2008 [1]]

3.4.3 вимірювана величина (measurand)

Кількість, призначена для вимірювання

[ISO/IEC Guide 99:2007 [2]]

3.4.4 точність (precision)

Ступінь збігу результатів незалежних випробувань/вимірювань, отриманих за обговорених умов.

Примітка 1. Точність залежить лише від розподілу випадкових помилок і не стосується дійсного або вказаного значення.

Примітка 2. Міру точності зазвичай виражають в одиницях похибки й обчислюють як стандартний відхил результатів випробувань або результатів вимірювань. Менша
точність відображається більшим стандартним відхилом.

Примітка 3. Кількісні показники точності критично залежать від обумовлених умов. Умови повторюваності та умови відтворюваності є особливим набором
екстремальних обумовлених умов

[ISO 3534-2:2006 [3]]

3.4.5 фактичне значення (true value)

Значення, яке характеризує величину або кількісну характеристику, точно визначену в умовах, що є, якщо цю величину або кількісну характеристику розглядають.
Примітка. Фактичне значення величини або кількісної характеристики є теоретичним поняттям і зазвичай не може бути точно відомим [ISO 3534-2:2006 [3]]

3.4.6 невизначеність вимірювання (measurement uncertainty)

невизначеність вимірювання (uncertainty of measurement)

невизначеність (uncertainty)

Невід’ємний параметр, що характеризує розподіл значень величин, які належать до вимірюваної величини, на основі використаної інформації.

Примітка 1. Параметром може бути, наприклад, стандартний відхил, який називають стандартною невизначеністю вимірювання (або вказаним кратним їй), або
напівширина інтервалу, що має заявлену охоплену ймовірність.

Примітка 2. Невизначеність вимірювання зазвичай складається з багатьох складників. Деякі з них може бути оцінено за допомогою оцінювання невизначеності
вимірювання типу А на основі статистичного розподілу значень величин із серій вимірювань і може бути охарактеризовано стандартними відхилами. Інші компоненти, які
може бути оцінено за допомогою оцінювання невизначеності вимірювання типу B, також може бути охарактеризовано стандартними відхилами, оціненими за допомогою
функцій щільності ймовірності на основі досвіду або іншої інформації.

[ISO/IEC Guide 99:2007 [2]]

4 ПРИНЦИПИ
Частинки аерозолю збирають витягуванням відомого об’єму повітря через збірну підкладку, наприклад фільтр, встановлений у пробовідбірнику, призначений для збирання
відповідної фракції частинок аерозолю. Для особистого відбирання зразків пробовідбірник розміщують у зоні дихання оператора, що міститься всередині лицевого щитка
зварника, якщо його одягнено. У таких випадках потрібно використовувати монтувальну конструкцію, яка дає змогу підтримувати пробовідбірник у зоні дихання
оператора протягом усього періоду відбирання проб, не перешкоджаючи нормальній роботі. Вплив частинок аерозолю від зварювання та споріднених процесів
(зварювальний дим) й частинок аерозолю від зварювально-споріднених операцій, за бажанням, можна визначити за допомогою гравіметричного аналізування зразка.
Вплив конкретних хімічних речовин у зварювальному димі та частинках аерозолю в результаті зварювально-споріднених операцій визначають хімічним аналізуванням
зразка.

5 ВИМОГИ
Процедури, що застосовують для оцінювання особистого впливу зварювального аерозолю та інших частинок, що містяться в повітрі й утворюються внаслідок
зварювально-споріднених операцій, мають відповідати вимогам EN 482.

6 ОБЛАДНАННЯ
6.1 Обладнання для відбирання проб
6.1.1 Пробовідбірники, призначені для збирання відповідної санітарно-гігієнічної фракції частинок аерозолів, як визначено в ISO 7708 [5], відповідно до положень
стандарту EN 13205 в діапазоні розмірів частинок, що належать до зварювального диму, й частинок аерозолів, що утворюються під час зварювально-споріднених операцій.
Див. 9.1 для вибирання пробовідбірників.

Примітка 1. Деякі інгаляційні пробовідбірники призначені для збирання фракції частинок аерозолів, що вдихають, на збірній підкладці, тому будь-які тверді частинки, які
осіли на внутрішніх поверхнях пробовідбірника, не становлять інтересу. Інші інгаляційні пробовідбірники сконструйовані так, що частинки в повітрі, які проходять крізь
впускний(-і) отвір (отвори), відповідають правилам вдихання, і в цьому разі тверді частинки, що осідають на внутрішніх поверхнях пробовідбірника, дійсно становлять
частину проби. (Пробовідбірники цього другого типу зазвичай містять касету для відбирання проб, яку можна вийняти з пробовідбірника, щоб можна легко вийняти цей
матеріал). В інструкції з експлуатації, що надає виробник, зазвичай зазначають, чи тверді частинки, що осідають на внутрішніх поверхнях пробовідбірника, є частиною
зразка.

Примітка 2. Експлуатаційні випробування, описані в EN 13205, не проводять з пробовідбірниками, встановленими за лицевим щитком зварювальника. Тому не можна з
упевненістю сказати, що інгаляційний пробовідбірник, який відповідає вимогам EN 13205, відбирає інгаляційну фракцію частинок аерозолів із заданими робочими
характеристиками під час використання за лицевою маскою зварювальника.

Примітка 3. Зазвичай особисті пробовідбірники для збирання вдихуваної фракції частинок аерозолів не мають таких самих вибіркових характеристик за розміром, якщо їх
застосовують для відбирання проб з фіксованою точкою.

6.1.2 Обладнання для встановлення пробовідбірників у зоні дихання оператора, як це передбачено в 9.3.1.

6.1.3 Підкладки відбирання, придатні для використання з пробовідбірниками (6.1.1), з ефективністю збирання не менше ніж 99,5% для частинок з дифузійним діаметром
0,3 мкм (див. ISO 7708:1995 [5], примітка 2.2), і виготовлені з матеріалу, сумісного з методом підготування та аналізування зразків. Інформацію про ефективність
відбирання фільтрів див. [20].

Підкладки відбирання, що використовують в описаному гравіметричному методі, повинні відповідати певним потребам, наприклад достатньо стійкі до утримання вологи й
не надто пухкі. Див. ISO 15767 для отримання додаткової допомоги.

Якщо потрібно проводити хімічне аналізування проби, підкладки відбирання не потрібно виготовляти з матеріалу, який може вступати в реакцію з хімічними агентами, що
підлягають визначенню. Див. ISO 15202-1 [7] та ISO 16740 [10] для отримання додаткової допомоги.

6.1.4 Насоси для відбирання проб з регульованою швидкістю потоку, здатні підтримувати обрану швидкість потоку (див. 9.2.3) з точністю до ±5 % номінального значення
протягом усього періоду відбирання проб (див. 8.4).

Для особистого відбирання зразків насоси повинні носити працівник без перешкоджання його нормальній роботі.

Насос повинен мати щонайменше такі характеристики:

— автоматичне керування, яке підтримує постійні об’ємні витрати в разі зміни надлишкового тиску;

— або індикатор несправності, який після завершення відбирання проб вказує на те, що потік повітря зменшено або перервано під час відбирання проб, або автоматичний
вимикач, який зупиняє насос, якщо витрата зменшується або переривається;
— засіб для регулювання витрат такий, щоб його можна було задіювати лише за допомогою інструменту (наприклад, викрутки) або потребує спеціальних знань для роботи
(наприклад, за допомогою програмного забезпечення), щоб уникнути ненавмисного регулювання швидкості потоку під час використання;

— пульсація витрат, яка не перевищує 10%.

Вмонтований таймер — дуже бажана додаткова функція.

Примітка. EN 1232:1997 [14] вимагає, щоб продуктивність насосів була такою, що:

— швидкість потоку, встановлена в межах номінального діапазону, не відхиляється більше ніж на ±5 % початкового значення у разі збільшення надлишкового тиску;

— у діапазоні температур навколишнього середовища від 5 оC до 40 оC, витрата, виміряна за робочих умов, не відхиляється більше ніж на ±5 % швидкості потоку за 20 оC;

— час роботи становить щонайменше 2 год, а переважно 8 год;

— витрата не відхиляється більше ніж на ±5 % початкового значення протягом робочого часу.

Якщо насос для відбирання проб використовують поза діапазоном умов, визначених в EN 1232:1997 [14], треба вжити відповідних заходів для забезпечення дотримання
вимог відносно продуктивності. Наприклад, за мінусової температури може знадобитися зігрівання насоса, помістивши його під одяг працівника.

6.1.5 Витратомір переносний, з похибкою вимірювання <2,5 %.

Калібрування витратоміра треба перевіряти на основі первинного стандарту, тобто витратоміра, точність якого простежується до національних стандартів. За необхідності
(див. 9.1.4) треба реєструвати атмосферну температуру й тиск, за яких виконують калібрування витратоміра.

Примітка. Див. EN 482:2006, таблиця C.1, де наведено приклади невизначеності різних витратомірів.

6.1.6 Допоміжне обладнання

6.1.6.1 Гнучка трубка, діаметром, придатним для герметичного з’єднання пробовідбірників (6.1.1) з насосом для відбирання проб (6.1.4).

6.1.6.2 Ремені або джгути, на яких можна зручно закріпити насоси для відбирання проб (за винятком випадків, коли насоси для відбирання проб мають достатньо малий
розмір, щоб помістити їх у кишені оператора).

6.1.6.3 Пінцет з плоским наконечником для завантаження та вивантаження підкладок для збирання в пробовідбірники.

6.1.6.4 Транспортувальні касети або інші відповідні контейнери для зберігання підкладок для збирання, доки вони кондиціюють для зважування, якщо потрібно, і для
транспортування підкладок для збирання в лабораторію.

6.1.6.5 Термометр, від 0 оC до 50 оC, градуйований поділками 1 оC або краще, для вимірювання атмосферної температури, якщо потрібно (див. 9.1.4).

Для застосувань за температур нижче замерзання діапазон дії термометра повинен поширюватися на відповідний бажаний діапазон.
6.1.6.6 Барометр, придатний для вимірювання атмосферного тиску, якщо потрібно (див. 9.1.4).

6.2 Вагове обладнання, якщо потрібно.

6.2.1 Аналітичні ваги, з точністю до ±0,01 мг, відкалібровані за масою, яка відповідає національним стандартам. Ваги потрібно встановлювати та експлуатувати
відповідно до інструкцій виробника, а їх калібрування перевіряють перед використанням.

6.2.2 Нейтралізатор електростатичного заряду, для розсіювання електростатичного заряду під час роботи з підкладками і зважуванням. Якщо використовують
радіоактивне джерело, потрібно дотримуватися його рекомендованого строку корисного використання та національного законодавства, що регулює технічне
обслуговування, моніторинг і захоронення джерела.

7 СТРАТЕГІЯ ОЦІНЮВАННЯ
EN 689 містить вказівки щодо оцінювання впливу під час вдихання хімічних речовин в атмосфері робочого місця. Треба дотримуватися описаної в ньому узагальненої
стратегії оцінювання. Це може охоплювати:

а) первинне оцінювання ймовірності впливу повітряно-крапельних частинок аерозолю, наприклад

використовуючи наявні дані про вплив з порівнянних процесів;

b) базове обстеження для отримання кількісної інформації про ймовірний вплив, наприклад

використовуючи наявні дані про вплив опромінених процесів;

с) детальніше обстеження, що охоплює вимірювання на робочому місці.

8 СТРАТЕГІЯ ВИМІРЮВАННЯ
8.1 Загальні вимоги

Узагальнену настанову щодо стратегії вимірювання див. у EN 689. Стандарт EN 689 наголошує на необхідності застосування підходу, який забезпечує найефективніше
використання ресурсів за рахунок повного використання перевірочних вимірювань і вимірювань найгіршого випадку, коли є підозри, що рівні впливу значно нижче або
вище граничних значень. Наступні рекомендації, які стосуються вимірювання впливу частинок аерозолю, що утворюються під час зварювання і споріднених процесів, а
також пов’язаних зі зварюванням операцій, наведено в додатку до настанови, наведеної в EN 689.

8.2 Персональне вимірювання зовнішнього впливу

Персональне відбирання проб потрібно проводити за захисною маскою зварника, коли її одягнено.

Найвища концентрація частинок аерозолю зазвичай спостерігається в безпосередній близькості від оператора, тому важливо, щоб персональні вимірювання зовнішнього
впливу проводилися в зоні дихання оператора.
Для персонального відбирання проб за лицевим щитком зварювальника необхідно використовувати монтувальнне пристосування, яке дає можливість утримувати
пробовідбірник у положенні в зоні дихання оператора протягом усього періоду відбирання проб, не заважаючи нормальній роботі.

Якщо лицева маска зварника повністю знімається протягом періоду відбирання проб (тобто не просто підіймається), а монтувальне розташування таке, що пробовідбірник
не залишається в зоні дихання, пробовідбірник треба переставити на комір оператора.

8.3 Вимірювання з фіксованою точкою

За потреби, можна виконувати вимірювання з фіксованою точкою.

Примітка. Вимірювання з фіксованою точкою можна використовувати для визначення фонового рівня частинок аерозолю на робочому місці. Вони також можуть бути
корисні для оцінювання впливу на інших людей зварювального диму й інших частинок аерозолю, що утворюються під час зварювальних операцій, наприклад людей на
сусідніх місцях або в мостових кранах, і вони можуть дати уявлення про ефективність вентиляції.

8.4 Вибирання умов вимірювання та схеми вимірювання

8.4.1 Загальні вимоги

Процедуру відбирання проб має бути розроблено так, щоб якнайменше заважати операторам і нормальному виконанню їх роботи, а також надати зразки, які відповідають
нормальним умовам праці та сумісні з подальшими методами аналізування.

У схемі вимірювання потрібно враховувати практичні аспекти, такі як частота й тривалість різних видів діяльності, а також характер завдання вимірювання.

Кожний оператор підлягає окремому оцінюванню впливу, хоча це не обов’язково передбачає потребу проведення окремих вимірювань для відповідного оператора.

Примітка. Персональний вплив частинок аерозолю внаслідок зварювання й споріднених процесів та операцій, пов’язаних зі зварюванням, може дуже змінюватися
протягом робочого періоду. Схема впливу залежить від характеру роботи та її місця розташування, використання гігієнічних засобів контролю, техніки роботи оператора та
режиму роботи. Багато з цих змінних підлягають контролю оператора, й стратегії відбирання проб, призначені для оцінювання впливу окремого оператора як представника
групи, що виконує подібні роботи, не доцільні.

8.4.2 Скринінгові вимірювання середньозваженої в часі концентрації та найгіршого випадку вимірювань

Скринінгові вимірювання середньозваженої за часом концентрації можна проводити на початкових етапах обстеження для отримання чіткої інформації про рівень та
характер впливу.

Також може бути проведено вимірювання в найгіршому випадку. Якщо результати таких вимірювань засвідчують, що вплив значно нижчий за граничні значення, це вказує
на те, що є належний контроль, і вимірювання середньозваженої концентрації для порівняння з граничними значеннями не є необхідними.

Якщо результати вказують на те, що вплив значно перевищує граничні значення, заходи контролю недостатні. У таких випадках застосовувані заходи контролю має бути
переглянуто, а вимірювання потрібно повторити після внесення покращень.

Примітка. Допустимі граничні значення вище та нижче граничних значень залежать від відповідних національних вимог та/або практики.
8.4.3 Вимірювання для порівняння з граничними значеннями та періодичні вимірювання

8.4.3.1 Короткотривалі вимірювання

За потреби, вимірювання для порівняння з короткотривалими граничними значеннями та пов’язаними з ними періодичні вимірювання проводять протягом періоду
відбирання проб, що дорівнює контрольному періоду, який зазвичай становить 15 хв або менше (див. 9.1.3.1 для оцінювання мінімального часу відбирання проб).

Примітка. У деяких країнах є загальне правило, згідно з яким, якщо не встановлено конкретного короткотривалого граничного значення для хімічної речовини,
короткотривалий вплив має бути нижчим деякого кратного граничного значення для 8-годинної середньозваженої концентрації (наприклад, три-чотири рази).

8.4.3.2 Вимірювання середньозваженої за часом концентрації

Вимірювання для порівняння з граничними значеннями проводять для надання точної та достовірної інформації про середньозважену за часом концентрацію певного
хімічного елемента в повітрі, який можна вдихнути, або для можливості прогнозування (див. EN 482).

Для проведення вимірювань щодо порівняння з межею довготривалого впливу зразки відбирають протягом усього робочого періоду, якщо це можливо, або протягом низки
типових епізодів роботи (див. 9.1.3.1 оцінювання мінімального часу відбирання проб).

Примітка. Найкраще оцінювання довготривалого впливу отримують відбиранням проби протягом усього робочого періоду, але це часто неможливо (наприклад, через
можливість перевантаження фільтра).

9 МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ
9.1 Попередні міркування

9.1.1 Вибирання критерію(-їв) впливу

Вирішити, чи повинні зразки підлягати гравіметричному аналізуванню, хімічному аналізуванню чи обом, залежно від застосовних національних граничних значень та
стратегій оцінювання й вимірювання (див. розділи 7 та 8). Залежно від результату цього рішення визначити, яке обладнання для відбирання проб потрібно: пробовідбірник,
підкладка для збирання тощо.

Примітка. Значна частка частинок аерозолю, впливу яких піддається оператор, може бути утворена зварювально-спорідненими операціями, на відміну від зварювального
диму. Тому необхідно ретельно розглянути цю можливість, вирішуючи, чи використовувати гравіметричний аналіз у будь-якому конкретному випадку, й зокрема, чи
можуть гравіметричні вимірювання завищувати значення впливу зварювального диму.

9.1.2 Відбирання та використання пробовідбірників

Вибрати пробовідбірник(и) (6.1.1), призначений(і) для збирання відповідної фракції частинок аерозолю, що стосується здоров’я, як визначено в ISO 7708 [5], відповідно до
розміру фракції, що застосовують до обмеження(обмежень) впливу для хімічної(-их) речовини(речовин), що цікавить. Якщо цікавить більше ніж одна фракція за розміром,
треба зібрати кілька зразків або скористатися багато- фракційним пробовідбірником. Межі впливу частинок аерозолю та окремих хімічних речовин, що містяться в них,
можна застосовувати до більше ніж однієї фракції розміру частинок. Отже, використовувані пробовідбірники має бути відібрано відповідно до національних вимог. Див.
CEN/TR 15230 [18] для додаткових вказівок.
Переважно треба вибирати пробовідбірник(и), виготовлений(і) з провідного матеріалу, оскільки пробовідбірники, виготовлені з непровідного матеріалу, мають
електростатичні властивості, які можуть впливати на подану вибірку.

Якщо потрібно проводити хімічне аналізування, використовуваний(-і) пробовідбірник(и) не повинний(і) бути виготовлений(і) з матеріалу, який може вплинути на
результати аналізування.

Використовувати пробовідбірник(и) за проектною швидкістю потоку та відповідно до інструкцій, наданих виробником, щоб він збирав передбачувану фракцію частинок
аерозолю.

9.1.3 Вибирання періоду вибірки

9.1.3.1 Потрібно вибрати період вибірки, придатний для задання вимірювання (див. 8.4), але переконатися, що він достатньо довгий, щоб дати можливість вимірювати
критерій впливу (див. 9.1.1) з прийнятною похибкою (див. 3.4.6). Наприклад, оцінити мінімальний час відбирання проб, необхідного для забезпечення кількості
аналізувальної речовини у зразку, яка б перевищувала нижню межу робочого діапазону аналітичного методу, коли він перебуває в досліджуваній атмосфері за відповідного
кратного його граничного значення (наприклад, 0,1 часу для 8-годинного середньозваженого граничного значення або 0,5 часу для короткострокового граничного
значення), використовуючи таке рівняння:

де tmin — мінімальний час відбирання проб, у хвилинах;

mlower — нижня межа аналітичного діапазону, в мікрограмах;

qV — розрахункові витрати пробовідбірника, в літрах за хвилину;

k — відповідне кратне граничному значенню (0,1 часу для 8-годинного середньозваженого граничного значення або 0,5 часу — для короткострокового граничного
значення);

ρLV — граничне значення, в міліграмах на кубічний метр.

Примітка. Якщо мінімальний час відбирання проб недостатній для того, щоб метод можна було використати для запланованого завдання вимірювання, треба розглянути
можливість застосування пробовідбірника, призначеного для використання за вищої швидкості потоку.

9.1.3.2 Якщо очікують високу концентрацію частинок аерозолю, треба вибрати період відбирання проб, який не буде таким тривалим, щоб не допустити перевантаження
фільтра попереднього очищення твердими частинками.

9.1.4 Врахування впливу температури і тиску

Треба звернутися до інструкції виробника, щоб визначити, чи залежить вказана швидкість потоку використовуваного витратоміра від температури й тиску. Поміркувати, чи
може різниця між атмосферною температурою й тиском під час калібрування витратоміра та під час відбирання проб бути достатньо великою, щоб обґрунтувати внесення
коректив з урахуванням цього, наприклад, якщо помилка може перевищувати ±5 %. Якщо необхідна корекція, виміряти й записати атмосферну температуру й тиск
протягом усього періоду відбирання проб (див. 9.4.1 та 9.4.3) і використовувати ці дані разом із атмосферною температурою й тиском, за яких проводилося калібрування
витратоміра (6.1.5), для проведення відповідної корекції.

Примітка. Приклад корекції температури й тиску для вказаної швидкості потоку наведено в 9.7.3 для постійного перепаду тиску, змінної площі, виміру витрат.

9.2 Підготування до відбирання проб

9.2.1 Очищення пробовідбірників

Якщо пробовідбірники, що використовують, не мають касети одноразового типу, перед використанням очистити пробовідбірники (6.1.1). Розібрати пробовідбірники,
змочити в розчині мийного засобу, ретельно промити водою, протерти абсорбувальною тканиною і дати висохнути перед повторним складанням. Як варіант, скористатися
лабораторною пральною машиною.

9.2.2 Завантаження підкладок відбирання у пробовідбірники

9.2.2.1 Пробовідбірники, які збирають пов’язану зі здоров’ям відповідну(-і) фракцію(-ї) частинок аерозолю на підкладці(підкладках) відбирання

Для пробовідбірників, які збирають відповідну(-і) фракцію(-ї) частинок аерозолю на підкладці (підкладках) відбирання, охоплюючи пробовідбірники з одноразовим типом
касети (див. примітку 2 до 6.1.1), завантажити достатню кількість підкладок відбирання (6.1.3) для відбирання зразків та використання як заготовок (див. 9.2.2.3) для
чистих, маркованих пробовідбірників. Якщо потрібно провести гравіметричний аналіз, попередньо зважити їх, дотримуючись інструкцій, наведених в А.2.2. Закрити
кожний пробовідбірник захисною кришкою або заглушкою, щоб запобігти забрудненню під час транспортування.

9.2.2.2 Пробовідбірники з касетою для відбирання проб

Для пробовідбірників з касетою для відбирання проб, призначеною для виймання й зважування (див. примітку 2 до 6.1.1), завантажити достатню кількість підкладок
відбирання проб (6.1.3) та використання їх як заготовок (див. 9.2.2.3) в марковані касети для відбирання проб і, якщо буде проводитися гравіметричний аналіз, попередньо
зважити кожну завантажену касету відповідно до інструкцій, наведених в А.2.2. Встановити кожну завантажену й, у разі потреби, попередньо зважену касету для
відбирання проб у пробовідбірник і наклеїти на нього етикетку з тією самою ідентифікацією, що й на встановлену в нього касету для відбирання проб. Закрити кожний
пробовідбірник захисною кришкою або заглушкою для запобігання забрудненню під час транспортування.

9.2.2.3 Заготовки

Зберігають як заготовки одну невикористану підкладку відбирання або завантажену касету для відбирання проб з кожної партії з десяти підготовлених для відбирання
проб за умови щонайменше трьох. Поводитися з ними треба так само, як і з тими, що використовують для відбирання проб під час зберігання й транспортування, але не
пропускати через них повітря.

9.2.3 Налаштування витрати повітря

Виконати такі дії в чистому приміщенні, де концентрація частинок аерозолів низька.

Під’єднати кожний завантажений пробовідбірник (див. 9.2.2) до насоса для відбирання проб (6.1.4) за допомогою гнучких трубок (6.1.6.1), переконавшись, що немає
витоків.

Зняти захисну кришку або заглушку з кожного пробовідбірника, увімкнути насос для відбирання проб, під’єднати калібрований витратомір (6.1.5) до пробовідбірника так,
щоб він вимірював витрату через впускний(і) отвір(отвори) пробовідбірника, і встановити швидкість потоку (див. 9.1.2) з точністю ±5 %. Вимкнути пробовідбірний насос і
закрити пробовідбірник захисною кришкою або заглушкою, щоб запобігти забрудненню під час транспортування до місця відбирання проб.

Примітка. Можливо знадобиться робота насоса протягом кількох хвилин, щоб швидкість потоку стабілізувалася перед встановленням витрати повітря.

9.3 Місце відбирання зразків

9.3.1 Місце персонального відбирання проб

9.3.1.1 Розмістити пробовідбірник у зоні дихання оператора (див. 3.3.5). Якщо використовують захисну маску зварника, розмістити його позаду маски (див. 8.2),
якнайближче до рота (впускний отвір пробовідбірника в межах 10 см). Встановити пробовідбірник у горизонтальному положенні, якщо він має швидкість на вході <1 м * 
с–1. В додатку B наведено приклади кріплення пробовідбірника за лицевою маскою, без особливого порядку черговості, а також оцінювання відносних переваг цих
прикладів кріплення пробовідбірника.

Переважно пробовідбірник має бути встановлено так, щоб впускний отвір пробовідбірника було спрямовано вперед.

Примітка. Відбирання проб всередині захисної маски з подаванням повітря може бути корисним для підтвердження його ефективності.

9.3.1.2 Помістити насос для відбирання проб у зручну кишеню або прикріпити його до оператора так, щоб він завдавав мінімум незручностей, наприклад до пояса на талії
(6.1.6.2).

9.3.2 Місце відбирання проб з фіксованою точкою

Якщо необхідно провести відбирання проб з фіксованою точкою для визначення загального фонового рівня зварювального диму та інших частинок аерозолю, що
утворюються під час зварювальних робіт (див. 8.3), вибрати відповідне місце відбирання проб, досить віддалене від зварювальних і споріднених процесів і пов’язаних зі
зварюванням операцій, щоб на результати не чинило прямого впливу будь-яке окреме джерело зварювального диму або інші частинки аерозолів. Треба враховувати всі
параметри робочого місця: вентиляцію, місцеві умови тощо.

9.4 Відбирання проб

9.4.1 Якщо готові почати відбирання проб, треба зняти захисну кришку або заглушку з пробо- відбірника і ввімкнути насос для відбирання проб. Якщо пробовідбірний
насос оснащено вмонтованим таймером, переконатися, що його можна скидати до нуля перед вмиканням. Записати час і об’ємні витрати на початку періоду відбирання
проб. За необхідності (див. 9.1.4), виміряти атмосферну температуру й тиск на початку періоду відбирання проб за допомогою термометра (6.1.6.5) та барометра (6.1.6.6) і
записати виміряні значення.

Вмонтовані у пробовідбірні насоси таймери можуть бути неточними і їх потрібно використовувати лише для підтвердження того, що пробовідбірник належно працював
протягом усього періоду відбирання проб (див. 9.1.3).
Якщо температура або тиск у місці відбирання проб відрізняються від тих, за яких встановлено об’ємну витрату (див. 9.2.3), об’ємна витрата може змінитися, що
потребуватиме повторного регулювання перед відбиранням проб.

9.4.2 Регулярно перевіряти роботу насосів, не рідше ніж один раз на 2 год. Виміряти витрату за допомогою витратоміра (6.1.5) та записати виміряне значення. Припинити
відбирання проб та вважати пробу недійсною, якщо швидкість потоку не підтримується в межах ±5 % номінального значення протягом усього періоду відбирання проб.

9.4.3 Наприкінці періоду відбирання проб (див. 9.1.3) записати час та обчислити тривалість періоду відбирання проб. Перевірити індикатор несправності та/або покази
вмонтованого таймера, якщо його встановлено, і вважати пробу недійсною, якщо є свідчення того, що насос для відбирання проб належно не працював протягом усього
періоду відбирання проб. Виміряти об’ємні витрати наприкінці періоду відбирання проб за допомогою витратоміра (6.1.5) та записати виміряне значення. За потреби (див.
9.1.4) виміряти атмосферну температуру й тиск наприкінці періоду відбирання проб за допомогою термометра (6.1.6.5) та барометра (6.1.6.6) і записати виміряні значення.

9.4.4 Уважно записати ідентифікацію зразка та всі відповідні дані відбирання проб (див. розділ 11). Обчислити середні об’ємні витрати усередненням об’ємних витрат на
початку та наприкінці періоду відбирання проб і, якщо доцільно (див. 9.1.4), обчислити середню атмосферну температуру й тиск. Обчислити об’єм повітря, відібраного за
атмосферної температури й тиску, в літрах, помноживши середню швидкість потоку, в літрах за хвилину, на тривалість періоду відбирання проб, у хвилинах.

9.5 Транспортування

9.5.1 Для пробовідбірників з касетами одноразового типу транспортувати зразки до лабораторії треба в тих пробовідбірниках, в яких їх зібрано. Для інших
пробовідбірників, які збирають частинки аерозолю лише на підкладці для збирання проб (див. примітку 2 до 6.1.1), вийняти кожну підкладку для збирання проб з
пробовідбірника, помістити її в марковану транспортну касету (див. 9.2.2.1) та закрити кришкою. Дотримуватися особливої обережності, щоб запобігти витоку диму з дуже
завантажених підкладок для збирання проб.

9.5.2 Для пробовідбірників, у які вмонтовано касету для відбирання проб (див. примітку 2 до 6.1.1), вийняти касету для відбирання проб з кожного пробовідбірника та
закріпити її кришкою або транспортним затискачем.

9.5.3 Транспортувати зразки (9.5.1 та 9.5.2) до аналітичної лабораторії в контейнері, який спроектовано для запобігання пошкодженню зразків під час транспортування та
марковано для забезпечення належного поводження.

9.6 Аналізування

9.6.1 Гравіметричне аналізування проб

9.6.1.1 Підкладки для збирання проб

Після відбирання проб вийняти кожну заготовку й підкладку для збирання проб з пробовідбірника (див. 9.5.1) або транспортної касети (див. 9.5.2) та повторно зважити,
дотримуючись вказівок, наведених в А.2.3.

Якщо потрібно визначити вплив конкретних хімічних речовин у зварювальному димі та частинках аерозолів, що утворюються під час зварювально-споріднених операцій,
доставити заготовки та підкладки для збирання проб у лабораторію для проведення хімічного аналізування, або замінити кожну підкладку в транспортній касеті, або, якщо
підкладки доставлено в кімнату зважування в пробовідбірниках, помістити кожну підкладку в нову марковану транспортну касету (6.1.6.4).

9.6.1.2 Касети для відбирання проб

Після відбирання проб повторно зважити кожну заготовку й касету для відбирання проб, дотримуючись вказівок, наведених в А.2.3.

Якщо потрібно визначити вплив конкретних хімічних речовин, що містяться в зварювальному димі, та інших частинок аерозолів, що утворюються під час зварювально-
споріднених операцій, доставити заготовку й пробовідбірні касети в лабораторію для проведення хімічного аналізування.

9.6.2 Хімічне аналізування проб

Дізнатися з технічного паспорта виробника, якщо такий є, щоб визначити, які компоненти зварювального диму треба аналізувати. Залежно від того, як
використовуватимуть отримані дані, аналізування може охоплювати визначення всіх хімічних речовин, що мають професійно-гігієнічне значення, чи може бути обмежено
аналізуванням ключового компонента зварювального диму (див. 3.2.8). За потреби, використовують аналітичні методи, які дають змогу одночасно або послідовно
визначати кілька хімічних речовин в одному зразку. Звернутися до опублікованих методів визначення небезпечних речовин у повітрі на робочому місці для процедур,
придатних для аналізування зразків зварювального диму та інших частинок аерозолів, що утворюються під час зварювально-споріднених операцій (див. ISO 15202-2 [8],
ISO 15202-3 [9], ISO 16740 [10] та ISO 21438-3 [11] для прикладів таких методів).

Необхідне хімічне аналізування залежить від складу присадкового матеріалу й можливої присутності забруднювальних речовин. Дані про хімічний склад, які виробники
наповнювачів визначають згідно з ISO 15011-4 [6] і надають у паспортах диму, потрібно використовувати для прийняття рішення про протокол аналізування. Однак
потрібно також враховувати інші види діяльності, що виконують на робочому місці, які можуть вплинути на дію, і, за потреби, вимірювати інші забруднювачі повітря,
наприклад азбест.

9.7 Подання результатів

9.7.1 Концентрація частинок аерозолю та/або хімічної(-их) речовини (речовин), що представляє інтерес

Для обчислення концентрації частинок аерозолю та/або хімічної(-их) речовини(речовин), що представляють інтерес, ρ, в міліграмах на кубічний метр, використовують
таке рівняння:

де m — скоригована за пробою маса частинок аерозолю або хімічної(-их) речовини(речовин), у міліграмах;

V — об’єм відібраної проби повітря, в літрах (див. 9.4.4).

9.7.2 Обчислення середньозваженої за часом концентрації

Обчислити середньозважену за часом концентрацію частинок аерозолю та/або хімічної(-их) речовини(речовин), що представляють інтерес, за контрольний період на
основі результатів вимірювань, виконаних протягом періоду або періодів відбирання проб (див. 9.1.3).

9.7.3 Корекція температури і тиску для вказаної швидкості потоку відбирання

У деяких випадках потрібно застосовувати корекцію температури й тиску для вказаної швидкості потоку відбирання (див. 9.1.4). Типовий приклад необхідності такої
корекції — калібрування витратоміра з постійним перепадом тиску та змінною площею (6.1.5) і використання його для вимірювання витрати в 9.4.1 та 9.4.3.
У цьому разі скоригований об’єм відібраного повітря, Vcorr, у літрах, визначають так:

де

— cередня витрата повітря, в літрах за хвилину;

t — тривалість періоду відбирання проб, у хвилинах;

p1 — атмосферний тиск, у кілопаскалях, під час калібрування витратоміра пробовідбірного насоса;

— середній атмосферний тиск, у кілопаскалях, протягом періоду відбирання проб;

T — температура, в кельвінах, під час калібрування витратоміра пробовідбірного насоса;

— середня температура, в кельвінах, за період відбирання проб.

Для інших витратомірів також може виникнути потреба коригування на зміну температури й тиску. Треба дотримуватись інструкцій виробника для таких коригувань.

10 ОЦІНЮВАННЯ ВПЛИВУ
Найточнішим підходом до оцінювання впливу під час зварювання й споріднених процесів є вимірювання концентрації хімічних речовин, що мають професійно-гігієнічні
значення, в повітрі, яким дихає зварник (див. 9.6.2), та порівняння отриманих результатів з відповідними граничними значеннями для відповідних речовин. Однак хімічне
аналізування відносно дороге порівняно з гравіметричним вимірюванням. Роботу, необхідну для оцінювання впливу, можна скоротити проведенням гравіметричного
вимірювання особистого впливу частинок аерозолю й порівняти результати з граничним значенням, яке захищає від основного компонента зварювального диму (див.
3.2.8). Таке граничне значення зварювального диму може бути обчислено на основі інформації про хімічний склад зварювального диму, поданого в паспортах виробника.
Додаткову інформацію див. у ISO 15011-4 [6].

Примітка. Використання даних щодо диму для оцінювання концентрації конкретних хімічних речовин може призвести до завищеної оцінки, якщо проба зварювального
диму містить значну кількість частинок аерозолю, які утворюються внаслідок зварювальних операцій.

11 ЗАПИС ДАНИХ ВІДБИРАННЯ ПРОБ ТА ПОДАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ

Для отримання повної користі від вимірювань, виконаних способом, описаним у розділах 9 та 10, записати якнайбільше інформації про сам процес, використані матеріали
та конкретні обставини кожного вимірювання. Така інформація необхідна для правильної інтерпретації результатів.
Примітка. Приклад типу інформації, яку має бути записано у звіті, наведено в додатку С. Основні дані, що стосуються дослідження, записують у С.1, дані щодо
конкретного процесу — в С.2, а дані й результати відбирання проб — у С.3 . Якщо проводять хімічний аналіз проб зварювального диму та інших частинок аерозолю, що
утворюються під час зварювально-споріднених операцій, то результати по конкретних хімічних речовинах також вказують у C.3 разом з розрахованими
середньозваженими концентраціями за 8 год.

ДОДАТОК А
(обов’язковий)
ГРАВІМЕТРИЧНЕ АНАЛІЗУВАННЯ
А.1 Оброблення та підготування підкладки для збирання

А.1.1 Поводження з підкладкою для збирання

Обробляти фільтри лише в чистому середовищі, використовуючи пінцет з плоским наконечником, щоб зменшити можливість перфорації. Обробляти лише піну та касети
для відбирання проб, які зважують у рукавичках без порошку.

А.1.2 Підготування підкладок для збирання перед зважуванням

Якщо потрібно провести гравіметричний аналіз, перед зважуванням потрібно дати можливість вмісту вологи в підкладках для збирання проб урівноважитися з повітрям у
приміщенні для зважування підгортанням підкладок для збирання проб або завантажених касет для відбирання проб протягом відповідного періоду часу, наприклад
протягом ночі. Зважувати підкладки потрібно так, щоб уникнути забруднення, наприклад помістити підкладки в окремі, чисті, марковані транспортні касети (див. 6.1.6.4) з
відкритими кришками.

А.1.3 Розсіювання електростатичного заряду на підкладках для збирання перед зважуванням

Якщо використовують підкладки для збирання матеріалу, схильні до накопичення електростатичного заряду, наприклад мембранні фільтри, треба застосовувати
нейтралізатор електростатичного заряду для розсіювання заряду на них перед зважуванням.

A.2 Зважування

A.2.1 Загальні положення

Виконувати зважування відповідно до рекомендацій ISO 15767.

A.2.2 Попереднє зважування

Попередньо зважити достатню кількість підкладок для відбирання проб і для використання як заготовки (див. 9.2.2.3), дотримуючись інструкцій щодо користування,
підготування та розсіювання електро- статичного заряду, наведених в А.1, та помістити в марковані транспортні касети, в яких підготовлені збірні підкладки для захисту їх
від пошкодження під час транспортування. Якщо для відбирання проб використовують пробовідбірники типу одноразових касет, що містять фільтри з відповідною вагою,
попереднього зважування не потрібно.
Зважити завантажені касети для відбирання проб (див. 9.2.2.2), дотримуючись інструкцій щодо користування, підготування та розсіювання електростатичного заряду,
наведених в А.1, і закріпити за допомогою транспортних затискачів, які постачає виробник.

A.2.3 Повторне зважування

Повторно зважити підкладки або касети для відбирання проб, використані для відбирання проб, і касети, залишені для використання як заготовки, дотримуючись
інструкцій щодо користування, підготування та розсіювання електростатичного заряду, наведених в А.1. Потім обчислити масу зібраних частинок аерозолю,
використовуючи середню зміну маси заготовок для коригування зміни маси, яку вимірюють для кожної проби.

A.3 Контролювання якості зважування підкладок для збирання

Виконати контролювання якості зважувальних підкладок згідно з ISO 15767.

ДОДАТОК В
(довідковий)
ПРИКЛАДИ ПРИСТРОЇВ ДЛЯ ВСТАНОВЛЕННЯ ПРОБОВІДБІРНИКІВ ПОЗА ЗАХИСНОЮ МАСКОЮ ЗВАРНИКА
В.1 Вступ

Для персонального відбирання проб зварювального диму дуже важливо розташувати пробовідбірник у зоні дихання оператора (3.3.5), яка міститься за лицевою маскою
зварника, якщо її використовують.

B.2 Характеристики ідеального кріплення

Характеристики ідеального розташування для установки пробовідбірників за лицевою маскою зварювальника перелічено (не в порядку важливості) в таблиці B.1.

Taблиця B.1 — Характеристики ідеального кріплення

1 Пробовідбірник встановлено в зоні дихання оператора (див. 3.3.5), за лицевою маскою зварника

2 Вхід пробовідбірника на відстані 10 см від рота (див. 9.3.1.1)

3 Впускний отвір пробовідбірника повернено вперед

4 Пробовідбірник підтримується в тому самому положенні, незалежно від того, козирок вгорі чи внизу

5 Пробовідбірник міститься в зоні дихання (див. 3.1.2), без втручання, коли знімається захисна маска зварника

6 Механічна стабільність положення пробовідбірника

7 Оператори можуть використовувати власну маску для обличчя

8 Оператор не повинен відчувати дискомфорту під час використання маски для зварника, розміри якої відповідають EN 175 [13]
 9 Пробовідбірник може бути встановлено всередині масок усіх комерційних конструкцій, охоплюючи типи, що тісно прилягають

10 Компоненти кріплення пробовідбірника доступні в продажу

11 Можна встановити пробовідбірники, призначені для одночасного збирання вдихуваних та вдихуваних фракцій частинок аерозолю

12 Монтувальну конструкцію легко закріпити

13 Немає негативного впливу дихання на продуктивність пробовідбірника під час установлення за лицевою маскою зварникаа
a Наразі вплив дихання на продуктивність пробовідбірників, встановлених за лицевою маскою зварювальника, невідомо, тому цю характеристику не оцінено в таблиці
B.2.

B.3 Приклади кріплення

B.3.1 Пробовідбірник, прикріплений до особистої маски зварника за допомогою знімного затискача (затискний тип)

Спеціально розроблений знімний затискач можна використовувати для кріплення пробовідбірника всередині лицевого щитка зварювальника. Див. приклад на рисунку В.1.

B.3.2 Пробовідбірник, прикріплений до оправи лицевого щитка зварника

B.3.2.1 Пробовідбірник кріпиться до оправи за допомогою спеціально розробленого кронштейна (кронштейний тип).

Для кріплення пробовідбірника до оправи захисної маски зварника можна використовувати спеціально розроблений кронштейн. Див. приклад на рисунку В.2.

B.3.2.2 Пробовідбірник кріпиться до оправи за допомогою зігнутої мідної трубки (трубчастий тип).

Для кріплення пробовідбірника до оправи захисної маски зварника можна використовувати мідну трубку, зігнуту у відповідну форму. Див. приклад на рисунку В.3.

B.3.2.3 Пробовідбірник кріпиться до оправи за допомогою комірного затиску (комірно-затискний тип).

Комірний затиск захисної маски зварника можна використовувати для кріплення пробовідбірника до оправи захисної маски зварника. Див. приклад на рисунку В.4.

B.3.2.4 Пробовідбірник прикріплено до оправи за допомогою монтувальної схеми AWS (тип AWS).

Кріплення, описане в AWS F1.1M [21], можна використовувати для кріплення пробовідбірника до оправи лицевої маски зварника. Див. приклад на рисунку В.5.

B.3.3 Пробовідбірник, встановлений у спеціально модифікованому особистому щитку зварника (вмонтований тип)

Можна використовувати пробовідбірник, встановлений у спеціально модифіковану маску зварника. Див. приклад на рисунку В.6.

B.3.4 Пробовідбірник, встановлений на зварювальному апараті

B.3.4.1 Міні-пробовідбірник на оправі гарнітури, прикріпленої до голови оператора (тип міні-пробовідбірника)

Невеликий пробовідбірник, прикріплений до оправи гарнітури, можна використовувати для відбирання проб повітря всередині лицевої маски зварника. Див. приклад на
рисунку B.7.

Таке кріплення є в продажу або може бути виготовлено модифікацією професійної мікрофонної гарнітури, що має опору на потилиці (зі знятою електронікою).

B.3.4.2 Пробовідбірник, підвішений до шиї оператора

Пробовідбірник підвішують під підборіддям стрічкою на шиї оператора.

B.4 Характеристика монтувальних конструкцій

У таблиці B.2 подано оцінювання монтувальних конструкцій, описаних у B.3, з урахуванням характеристик ідеального монтувального механізму, перелічених у таблиці
В.1. Важливо зазначити, що, інтерпретуючи таблицю В.2 щодо відносних переваг цих монтувальних конструкцій, потрібно враховувати чинники, що відрізняються від
простого підрахунку +/–. Зокрема, відносна важливість різних характеристик, коли їх застосовують для цього вимірювального завдання, ситуації відбирання проб або
національних вимог, впливає на бажаність будь-якої цієї монтувальної конструкції.

Таблиця B.2 — Оцінювання характеристик прикладів монтувальних конструкцій

Приклад типу Оцінка з урахуванням характеристик ідеального пристрою кріплення (див. таблицю В.1) Зауваження (з перехресним посиланням на
розташування відповідну характеристику ідеального розташування
кріплення 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 кріплення)

Пробовідбірники можуть зберігатися в зоні дихання

протягом усього періоду відбирання проб, якщо
Затискний тип + + – – – – + + – – + +
розмістити на комірі, коли зварювання не проводять
(5)

Залежно від розмірів пробовідбірника та лицевої

маски зварника можливо не вдасться встановити
Кронштейний тип + + + + – + + – – – + – пробовідбірник так, щоб впускний отвір
пробовідбірника був спрямований вперед (3). Пq
̅vмірі, коли зварювання не ведуть (5)

Залежно від розмірів пробовідбірника й лицевої

маски зварника може виявитися неможливим
встановити пробовідбірник так, щоб впускний отвір
Трубчастий тип + + + + – + + – – – + – пробовідбірника було спрямовано вперед (3).

Монтувальну конструкцію може просто виготовити

користувач з мідної труби (9)
 Пробовідбірники можуть бути в зоні дихання
протягом усього періоду відбирання проб, якщо їх
переставляти на комір, коли зварювання не
Комірнозатискний тип + + – + – – + – – + + +
проводять (5). Використовують стандартний
пробовідбірник, закріплений на оправі лицевої
маски зварника (9)

Монтувальна конструкція AWS призначена для

використання з пробовідбірниками типу
одноразових касет, для яких наразі немає
AWS-тип + + - + - - + - - + - + попереднього сепаратора з поліуретанової піни для
полегшення визначення фракції як вдихування, так і
видихування частинок аерозолю, що містяться в
повітрі (11)

Необхідно використовувати захисні маски зварника,

спеціально пристосовані для кріплення
Вмонтований тип + + - - - - - + - - + + пробовідбірників (7, 9). Спеціально пристосовані
маски для зварника має бути підготовлено
заздалегідь (12)

Попередній сепаратор з пінополіуретану для

Тип міні- визначення фракції як вдихування, так і видихування
+ + + + + + + + + + – +
пробовідбірник частинок аерозолю на момент публікації не був
доступний (11)

Пробовідбірник,
підвішений на шиї –a –a + + + + –a + – + + +  
оператора

а Чиміститься пробовідбірник у зоні дихання оператора, в межах 10 см від носа й рота, і чи можна використовувати власну захисну маску, залежить від типу захисної
маски і його точного розташування.

В.4 Ілюстрації кріплення

a) Лицевий щиток зварника з пробовідбірником, прикріпленим за допомогою знімного затискача [див. рисунок B.1 b)]
b) Знімний затискач, який використовують для кріплення пробовідбірника до торцевого щита зварника [див. рисунок B.1 a)]

 Рисунок B.1 — Пробовідбірник, прикріплений за допомогою кріплення типу кліпса

 Умовні познаки:

1 — оправа всередині лицевої маски зварника;

2 — кріплення клейкою стрічкою;

3 — пробовідбірник.

 Рисунок B.2 — Пробовідбірник, прикріплений до оправи за допомогою спеціально розробленого кронштейна

  

 Рисунок B.3 — Пробовідбірник, прикріплений до оправи за допомогою гнутої мідної трубки

 Рисунок B.4 — Пробовідбірник, прикріплений до оправи за допомогою затискача на комірі

 Рисунок B.5 — Пробовідбірник, прикріплений до оправи за допомогою кріплення AWS
 Рисунок B.6 — Пробовідбірник, встановлений у спеціально модифікованій захисній масці зварника
 Рисунок B.7 — Міні-пробовідбірник на оправі гарнітури, прикріплений до голови зварника

ДОДАТОК С
(довідковий)
ПРИКЛАД ЗВІТУ

С.1 Вихідні дані

Оператор: J. White.....................… Дата: 17 December 2008..................

Компанія: Perfect Welding Co Ltd. Експерт: S. Brown.......................

Адреса: Park Lane......................... London ..........................................

Розташування:

Тип. Приблизні розміри

a) На відкритому повітрі

b) Відкрита майстерня: 60 м × 30 м, висота стелі 6 м (див. схему нижче)....

c) Напівзакритий простір:……............................................................

d) Обмежений простір:……….........................................................

Тип виготовлення: Маленький циліндричний резервуар для зберігання,

 приблизно діаметр 3 м

 12 м завдовжки (див. схему нижче)...................

Положення оператора: Коліно 1 м всередині резервуара, зварювання 

вертикальне, головка 0,75 м від дуги..............

Використовувана вентиляція:

Опис типу

a) Спеціальна:.....................................................................

b) Місцева: XYZ Витяжний пістолет...............................

c) Загальна: 6 вентиляторів у даху (лише 4 в експлуатації)

d) Природна:…………................................................................

e) Немає

Засоби захисту органів дихання (RPE):

a) Опис RPE (див. EN 132 [22]): Не використовують.....................................

b) Стандарт RPE (наприклад, до EN ...):...........................................................

Інші зварювальні операції або споріднені процеси, що виконують: Дугове зварювання

під флюсом (відстань 15 м), три інші апарати з порошковим дротом працюють поруч 

із резервуаром, періодично виконують роботи щодо знімання шлаку та шліфування

Інші деталі (наприклад, діаграма чи фотографія, спостереження за ефективністю

заходів контролю або умовами навколишнього середовища):

Попередньо працювала нічна зміна...................................................................

Діаграма або фотографія Додаткові коментарі

Оператор працював всередині резервуарів без кінця. Протягом

робочого дня проведено чотири періоди відбирання персональних
проб: між початком зміни й ранковою перервою;

між ранковою перервою та обідом; між обідом і пообідньою

перервою; між пообідньою перервою і закінченням зміни.

Фоновий рівень диму вимірювали приблизно в центрі резервуара,

в якому працював оператор. Пробовідбірники переміщалися по
мірі потреби

С.2 Оброблення даних

Зварювання або споріднені процеси (див. ISO 4063 [4])

Тип:137 ..............................................................................

Опис: Дугове зварювання дротом суцільного перерізу в інертному газі захисному газі

Захисний газ: Ar/20 % CO2/O2 ...........................................................

Зварювальний витратний матеріал

Класифікація електродів або дротів:…..........................................

Марка:CENFLUX 30 ..........................................

Діаметр дроту:1,2 мм .....................................................

Швидкість подавання дроту: Не зафіксовано.....................................

Дані аналізування диму (надані виробником): F-16,4 %; Mn 11,6 % ......

Основний матеріал: C-Mn steel to EN .....................................

Покриття поверхні або

забруднення на дроті або пластині: Нічого, за винятком деяких іржавких

 ділянок на пластині

Параметри зварювання

Сила струму: 252 A .......................................

Напруга на дузі (a.c., d.c. в полярність): 28,5 V d.c. + ................

С.3 Дата відбирання проб і результати

Змінний графік роботи:

Час початку зміни: 08:00 ...................................... Час кінця зміни: 17:00 ......................................

Вимірювання особистого зовнішнього впливу:

Деталі відбирання: Вимірювання особистого впливу для J.White

Час горіння дуги (передбачуваний % періоду відбирання проб): приблизно 30 %

Тривалість відбирання проб, Середня швидкість потоку,

Ідентифікатор відбирання проб Час початку відбирання Час закінчення відбирання Об’єм, л
хв л/хв

JW1 08:05 09:45 100 2,00 200

 JW2 10:15 11:55 100 1,975 197,5

JW3 13:05 14:45 100 1,95 195

JW4 15:15 16:55 100 2,025 202,5

Ідентифікатор відбирання проб Приріст маси, мг Концентрація частинок аерозолю, мг/м3 F, мг F-концентрація, мг/м3 Mn, мг Mn-концентрація, мг/м3

JW1 1,96 9,80 0,314 1,57 0,216 1,08

JW2 1,74 8,81 0,261 1,32 0,209 1,06

JW3 1,85 9,49 0,315 1,61 0,213 1,09

JW4 2,05 10,1 0,348 1,72 0,250 1,24

JW 8-h TWA — 7,96 — 1,30 — 0,929

Спостереження: Вимірювання не проводили в перервах. 8-годинний розрахунок TWA передбачає відсутність впливу в ці періоди

Фонові вимірювання:

Деталі відбирання проби: Фонові вимірювання всередині резервуарів

Тривалість відбирання проб, Середня швидкість потоку,

Ідентифікатор відбирання проб Час початку відбирання Час закінчення відбирання Об’єм, л
хв л/хв

BGTK1 08:00 12:00 240 2,05 492

BGTK2 13:00 17:00 240 2,00 480

Ідентифікатор відбирання проб Приріст маси, мг Концентрація частинок аерозолю, мг/м3 F, мг F-концентрація, мг/м3 Mn, мг Mn-концентрація, мг/м3

BGTK1 2,16 4,39 0,346 0,70 0,238 0,48

BGTK2 1,94 4,04 0,320 0,61 0,2339 0,49

BGTK
— 4,22 — 0,65 — 0,48
(середній)

ДОДАТОК D
(довідковий)
БЛАНК ЗВІТУ

D.1 Вихідні дані

Оператор: .....................…. Дата: ............................

Компанія: ……………………Експерт: ......................

Адреса: …………...............

 ..............................

Розташування:

Тип. Приблизні розміри

a) На відкритому повітрі

b) Відкрита майстерня:………………………………………………......

c) Напівзакритий простір:……............................................................

d) Обмежений простір:………............................................................

Тип виготовлення:..............................................................................

Положення оператора:………………………………………………......

Використовувана вентиляція:

Опис типу

a) Спеціальна:........................................................................

b) Місцева:…………...............................................................

c) Загальна:………………………………………………...........

d) Природна:…………............................................................

e) Немає

Засоби захисту органів дихання (RPE):

a) Опис RPE (див. EN 132 [22]): ………………………....................................

b) Стандарт RPE (наприклад, до EN ...):.......................................................

Інші зварювальні операції або споріднені процеси, що виконують: ……....

…………………………………………………………………………………………

…………………………………………………………………………………………

Інші деталі (наприклад, діаграма чи фотографія, спостереження

за ефективністю заходів контролювання чи умовами навколишнього середовища): ………………

Діаграма чи фотографія Додаткові коментарі

   

D.2 Оброблення даних

Зварювання або споріднені процеси (див. ISO 4063 [4])

Тип:….................................................................................

Опис:…………………………………………………………….

Захисний газ:…………………………………………………………….

Зварювальний витратний матеріал

Класифікація електродів або дротів:….............................................

Марка:.................................................

Діаметр дроту:.................................................

Швидкість подавання дроту:.................................................

Дані аналізування диму (надані виробником): .............................................

Основний матеріал:.................................................

Покриття поверхні або забруднення на дроті чи пластині .................................................

Параметри зварювання

Сила струму:.................................................

Напруга на дузі (a.c., d.c. в полярність): ..............................................

D.3 Дата відбирання проб і результати

Змінний графік роботи:

Час початку зміни:.................................................

Час кінця зміни:.................................................

Вимірювання особистого зовнішнього впливу:

Деталі відбирання:.................................................

Час горіння дуги (передбачуваний % періоду відбирання проб): ..........................

Ідентифікатор відбирання проб Час початку відбирання Час закінчення відбирання Тривалість відбирання проб, хв Середня швидкість потоку, л/хв Об’єм, л

           

           

           

           

Ідентифікатор відбирання проб Приріст маси, мг Концентрація частинок аерозолю, мг/м3 F, мг F-концентрація, мг/м3 Mn, мг Mn-концентрація, мг/м3

             

             

             

Спостереження.: ……………………………………………………………………… …………………………………………………………………………………………….

Фонові вимірювання.:

Деталі відбирання проби: ………………………………………………………...

 Тривалість відбирання проб, Середня швидкість потоку,
Ідентифікатор відбирання проб Час початку відбирання Час закінчення відбирання Об’єм, л
хв л/хв

           

           

Ідентифікатор відбирання проб Приріст маси, мг Концентрація частинок аерозолю, мг/м3 F, мг F-концентрація, мг/м3 Mn мг Mn-концентрація, мг/м3

             

             

БІБЛІОГРАФІЯ
1 ISO/IEC Guide 98-3:2008 Uncertainty of measurement — Part 3: Guide to the expression of uncertainty in measurement (GUM:1995)

2 ISO/IEC Guide 99:2007 International vocabulary of metrology — Basic and general concepts and associated terms (VIM)

3 ISO 3534-2:2006 Statistics — Vocabulary and symbols — Part 2: Applied statistics

4 ISO 4063 Welding and allied processes — Nomenclature of processes and reference numbers

5 ISO 7708:1995 Air quality — Particle size fraction definitions for health-related sampling

6 ISO 15011-4:2006 Health and safety in welding and allied processes — Laboratory method for sampling fume and gases — Part 4: Fume data sheets

7 ISO 15202-1 Workplace air — Determination of metals and metalloids in airborne particulate matter by inductively coupled plasma atomic emission spectrometry — Part 1:
Sampling

8 ISO 15202-2 Workplace air — Determination of metals and metalloids in airborne particulate matter by inductively coupled plasma atomic emission spectrometry — Part 2: Sample
preparation

9 ISO 15202-3 Workplace air — Determination of metals and metalloids in airborne particulate matter by inductively coupled plasma atomic emission spectrometry — Part 3:
Analysis

10 ISO 16740 Workplace air — Determination of hexavalent chromium in airborne particulate matter — Method by ion chromatography and spectrophotometric measurement using
diphenyl carbazide

11 ISO 21438-3 Workplace atmospheres — Determination of inorganic acids by ion chromatography — Part 3: Hydrofluoric acid and particulate fluorides
12 ISO/TR 25901:2007 Welding and related processes — Vocabulary

13 EN 175:1997 Personal protection — Equipment for eye and face protection during welding and allied processes

14 EN 1232:1997 Workplace atmospheres — Pumps for personal sampling of chemical agents — Requirements and test methods

[1]
15 EN 1540:– Workplace exposure — Terminology

16 CEN/TR 14599:2005 Terms and definitions for welding purposes in relation with EN 1792

17 EN 15051:2006 Workplace atmospheres — Measurement of the dustiness of bulk materials — Requirements and reference test methods

18 CEN/TR 15230 Workplace atmospheres — Guidance for sampling of inhalable, thoracic and respirable aerosol fractions

19 Council Directive 98/24/EC of 7 April 1998 on the protection of the health and safety of workers from the risks related to chemical agents at work (fourteenth individual Directive
within the meaning of Article 16(1) of Directive 89/391/EEC). Off J. Eur. Commun. 1998–05–05, L131, pp. 11—23

20 LIU B.Y.H., PUI D.Y.H., RUBOW K.L. Characteristics of air sampling filter media. In: MARPLE, V.A., LIU, B.Y.H., editors. Aerosols in the mining and industrial work
environments, pp. 989—1038, Ann Arbor, MI: Ann Arbor Science, 1983

21 AWS F1.1M Method for sampling airborne particulates generated by welding and allied processes22 EN 132 Respiratory protective devices — Definitions of terms and pictograms.

[1] Буде опубліковано (перегляд EN 1540:1998).

Код згідно з НК 004: 13.100; 25.160.01

Ключові слова: аерозолі, відбирання проб, гравіметричне вимірювання, зварювання, мікрочастинки.