дипломна робота 2023

Вінницький технічний фаховий коледж
(повне найменування вищого навчального закладу)
Електромеханічне
(повне найменування інституту, назва факультету (відділення))
Електромеханіки
(повна назва кафедри(предметної, циклової комісії))
“ДОПУСТИТИ ДО ЗАХИСТУ”
Голова випускової циклової
комісії Електромеханіки
Ж.М. Ткач
(підпис) (прізвище, ініціали)
“____” ____________ 2023 р.
Розробка поста з обслуговування і ремонту систем керування автомобілів на

СТО ФОП Мальований Р. Г. с. Зарванці
Пояснювальна записка до дипломного проекту

за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодший спеціаліст
Виконав: студент 4 – го курсу, групи 4ЕА-

2
галузі знань 14 Електрична інженерія
спеціальності 141 Електроенергетика,
електротехніка та електромеханіка
(шифр і назва напряму підготовки, спеціальності)
Власенко Денис Олександрович

(прізвище, ім’я, по батькові студента)
Керівник Костюк Микола Олександрович

(прізвище та ініціали)
Рецензент ________________________
(прізвище та ініціали)
Вінниця - 2023 р.
Арк.
ДП 141 004 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 4
Анотація
Дипломний проект на тему Розробка поста з обслуговування і ремонту

систем керування автомобілів на СТО ФОП Мальований Р. Г. с. Зарванці
Виконав студент групи 4ЕА2 Власенко Денис Олександрович
Вінницький технічний фаховий коледж 2023
Дипломний проект складається з пояснювальної записки та графічної
частини.
В пояснювальній записці проведено розрахунок площі робочого місця,
також було виконано розробку технології робіт, підібрано необхідне обладнання
та оснастка, розроблений технологічний процес по діагностуванню системи
керування авто
У економічній частині розраховані витрати, собівартість, кошторис.
В кінці проекту було розроблено організаційно технічні заходи,
протипожежні, та інші. Виконаний розрахунок освітлення.
Дипломний проект виконувався для того щоб покращити знання
молодшого спеціаліста Вінницького технічного фахового коледжу.
Annotation
Diploma project on the topic Development of a post for maintenance and repair
of car control systems at a service station FOP Painted by R. G. p. Zarvantsi
It was performed by a student of the 4EA2 group, Denis Oleksandrovych
Vlasenko
Vinnytsia Technical Vocational College 2023
The diploma project consists of an explanatory note and a graphic part.
In the explanatory note, the calculation of the area of the workplace was carried
out, the development of the work technology was also carried out, the necessary
equipment and accessories were selected, and the technological process for diagnosing
the car control system
In the economic part, expenses, cost price, estimate are calculated.
At the end of the project, organizational and technical measures, fire prevention,
and others were developed. The lighting calculation is done.
The diploma project was carried out in order to improve the knowledge of a
junior specialist of the Vinnytsia Technical College.
Арк.
ДП 141 004 ПЗ
Арк.
ДП 141 004 ПЗ
Зміст
Перелік скорочень ....................................................................................................... 9
1 Техніко-економічне обґрунтування. .................................................................... 11
1.1 Характеристика об’єкту проектування .......................................................... 11
1.1.1 Загальна характеристика підприємства ..........................................................................11
1.1.2 Виробнича потужність СТО ............................................................................................12
1.1.3 Призначення об’єкту проектування та організація виробництва ТО і ПР..................13
1.1.4 Аналіз забезпечення технологічним обладнанням, інструментом, технологічною та
нормативною документацією ...................................................................................................13
1.2 Основні висновки та постановка завдань проектування .............................. 14
2 Організаційно-технологічна частина ................................................................... 15
2.1 Розрахунок виробничої програми СТО.......................................................... 15
2.1.1 Вибір і обґрунтування вихідних даних ..........................................................................15
2.2 Вибір і корегування нормативів ТО і ПР автомобілів .................................. 16
2.3 Розрахунок виробничої програми в трудових показниках .......................... 18
2.4 Розрахунок чисельності робітників. ............................................................... 26
2.5 Розрахунок числа постів електротехнічної дільниці .................................... 28
2.6 Вибір технологічного обладнання .................................................................. 29
2.7 Розрахунок площ виробничого приміщення електротехнічної дільниці ... 30
2.8 Розробка технологічного процесу .................................................................. 32
2.8.1 Призначення і загальна системи керування ...................................................................32
1.3 Система керування Renault Logan .................................................................. 33
2.8.3 Відмови та несправності системи керування двигуном ...............................................35
2.8.4 Варіантний пошук методів та способів діагностування системи Common Rail.........36
2.8.5 Варіантний пошук методів та способів відновлення працездатності .........................37
2.8.6 Розробка технологічних карт ..........................................................................................37
3 Економічна частина ............................................................................................... 39
3.1 Розрахунок капітальних вкладень .................................................................. 39
3.2 Розрахунок собівартості робіт ........................................................................ 40

..............................................................44
3.2.2 Розрахунок відрахувань на соціальні потреби
.........................................................................................................44
3.2.3 Матеріальні витрати
3.2.4 Розрахунок амортизаційних відрахувань .......................................................................46
.........................................................................................47
3.2.5 Розрахунок накладних витрат
........................................................................................48
3.2.6 Кошторис витрат виробництва
.....................................................48
3.2.7 Розрахунок собівартості одного технічного впливу
Арк.
ДП 141 004 ПЗ
3.3 Розрахунок показників економічної ефективності проекту ........................ 49
.............................49
3.3.1 Розрахунок фінансових показників роботи об’єкта проектування
3.3.2 Розрахунок показників економічної ефективності капітальних вкладень .................51
4 Охорона праці ......................................................................................................... 53
4.1 Аналіз умов праці на СТО ФОП Мальований Р.Г.. ...................................... 53
4.2 Організаційно-технічні заходи........................................................................ 54
4.3 Санітарно-гігієнічні заходи ............................................................................. 55
4.3.1 Мікроклімат ................................................................................................... 55
4.3.2 Вентиляція ...................................................................................................... 55
4.3.3 Шум і вібрація................................................................................................ 56
4.4 Заходи по забезпеченню техніки безпеки ...................................................... 56
4.5 Протипожежні заходи ...................................................................................... 57
4.6 Організаційні заходи з охорони праці ............................................................ 57
4.7 Заходи по охороні навколишнього середовища ............................................ 58
4.8 Розрахункове завдання..................................................................................... 58
4.8.1 Розрахунок захисного заземлення обладнання ......................................... 58
Висновок .................................................................................................................... 60
Список використаних джерел .................................................................................. 61
Додаток А ................................................................................................................... 62
Додаток Б ................................................................................................................... 63
Арк.
ДП 141 004 ПЗ
Перелік скорочень
ККД – коефіцієнт корисної дії;

АТП – автотранспортне підприємство
ДСТУ – державний стандарт України
КР - капітальний ремонт
ПР – поточний ремонт
РС – рухомий склад
СО – сезонне обслуговування
СТОА – станція технічного обслуговування автомобілів
ТО – технічне обслуговування
ЩО – щоденне обслуговування
ТЗ – транспортний засіб
Арк.
ДП 141 004 ПЗ
Вступ
В сучасному світі неможливо обійтися без транспортних засобів.
Автомобілі як і будь яку іншу техніку необхідно постійно підтримувати у
технічно справному стані. Тут важливу роль відіграють СТО, які виконують
діагностику, ремонт та технічне обслуговування автомобілів. Ці роботи повинні
виконувати високо кваліфіковані спеціалісти електромеханіки з ремонту та
обслуговування електроустаткування автомобілів та тракторів.
Одним з основних напрямків покращення роботи рухомого складу
автомобільного транспорту є вдосконалення організації і технології його
технічного обслуговування та ремонту.
Крім вміння спроектувати виробниче відділення важливим є вміння
розробити технологічні процеси з використанням сучасних методів та
технологій, прив'язати ці технологічні процеси до конкретного обладнання. Для
цього у студента мають бути як теоретичні знання, так і практичні навички по
обслуговуванню та ремонту.
Також, необхідно розрахувати економічну доцільність проектування поста
або відділення на підприємстві.
Мета і задачі роботи. Метою проекту є відображення існуючих
можливостей ремонтного підприємства і виявлення проблемних моментів в
процесі діагностування систем керування двигуном.
Об’єкт дослідження – електротехнічна дільниця станції технічного
обслуговування ФОП Мальований Р. Г.
Предметом дослідження є система керування автомобілів.
Арк.
ДП 141 004 ПЗ
1 Техніко-економічне обґрунтування.
1.1 Характеристика об’єкту проектування
Станція технічного обслуговування автомобілів Мальований Р.Г. надає
послуги:
- ТО і Р генераторів
- ТО і Р стартерів
- ТО і Р систем керування
СТО ФОП Мальований Р.Г. знаходиться в с.Зарвінці, вул. Мирна 19.

Висококваліфіковані фахівці сервісного центру мають великий досвід
роботи з різними типами поломок агрегатів в автомобілі, що в поєднанні з
наявними у нас високотехнологічним устаткуванням і оснащенням, дозволяє
зробити ремонт якісно і швидко. Високий рівень обслуговування і потужна база
комплектуючих запасних частин дає можливість співпраці з різними
підприємствами для ремонту агрегатів авто.
1.1.1 Загальна характеристика підприємства

Майстерня по ремонту системи пуску автомобіля займається ремонтом
стартерів, замків запалювання, генераторів, замінюють несправні деталі та
елементи, перевіряють їх на стенді та установлюють на автомобіль.
Арк.
ДП 141 004 ПЗ
Рисунок 1.1 – Зовнішній вигляд майстерні
Рисунок 1.2 – Карта розташування майстерні
1.1.2 Виробнича потужність СТО

Підприємство має досить непогану виробничо-технічну базу, тому
пропускна можливість СТО досить значна.
Станція технічного обслуговування автомобілів працює 6 днів на тиждень
в одну зміну.
Арк.
ДП 141 004 ПЗ
1.1.3 Призначення об’єкту проектування та організація виробництва ТО і
ПР
Зона ТО і ПР СТОА призначена для проведення технічного
обслуговування автомобілів, що належать юридичним та фізичним особам, а
також для проведення демонтажно-монтажних робіт агрегатів автомобіля.
Демонтаж і монтаж агрегатів і вузлів відбувається на постах, що обладнані
оглядовою ямою і підйомниками.
Майстерня спеціалізується на ремонті, обслуговуванні і діагностиці
систем керування автомобілів. Висока якість представлених послуг,
забезпечується наявністю потужної діагностичної та ремонтної бази, яка
представлена двома постами для легкових автомобілів і мікроавтобусів.
1.1.4 Аналіз забезпечення технологічним обладнанням, інструментом,

технологічною та нормативною документацією
Зона ТО обладнана оглядовими ямами і підйомниками, примусовою
вентиляцією, є подача стисненого повітря, а також необхідними інструментами.
Всі роботи по обслуговуванню автомобілів на СТО поділяються за місцем їх
виконання:
В майстерні проводиться комп’ютерна діагностика системи керування
двигуном та виконуються такі види робіт (технологічні операції):
- ТО і діагностика системи пуску автомобіля;
- ТО і діагностика системи керування двигуном.
Необхідним інструментом працівники забезпечені задовільно. Так, як

станція є приватною власністю, то централізовано необхідне обладнання не
постачається, а закуповується за готівку або по безготівковому принципу. Все
вище сказане заставляє власника економити гроші з однієї сторони, а з іншої
мати необхідне обладнання для проведення якісного ремонту, тому деякі
пристосування виготовлені власноруч. Робочі пости задовільно забезпечені
Арк.
ДП 141 004 ПЗ
нормативною та технічною документацією. Під час виконання робітнику
надаються основні технологічні карти робочих процесів. Всі роботи
виконуються на основі досвіду праці робітників. При необхідності робітники
користуються технічною документацією.
1.2 Основні висновки та постановка завдань проектування

недоліком в організації праці при проведенні технічного обслуговування і
ремонту систем керування автомобілів, це відсутність окремого місця зберігання
агрегатів
З вищевказаних пунктів стає зрозуміло, що потреба в відділенні для
проведення робіт по обслуговуванню та ремонту електроустаткування
автомобілів є необхідною і доцільною для виконання.
Щоб організувати таке робоче місце необхідно виконати ряд пунктів:
- визначитись з конкретним призначенням робочого місця;
- визначити місце розташування робочого місця;
- підібрати необхідне обладнання, оснастку та інструмент;
- розробити технологію виконання робіт на робочому місці;
- розрахувати приблизну вартість організації робочого місця.
Арк.
ДП 141 004 ПЗ
2 Організаційно-технологічна частина
2.1 Розрахунок виробничої програми СТО
2.1.1 Вибір і обґрунтування вихідних даних

Кількість обслуговуваних автомобілів, буде меншою, оскільки один
автомобіль заїжджає на СТО кілька разів (формула 2.1):
p
NТО і ПР
Аавт = (2.1)
nзТО і ПР
де Аавт - кількість автомобілів, що обслуговуються на СТО;

p
NТО і ПР - загальна кількість заїздів автомобілів в рік на СТО;
nзТО і ПР - частота заїздів одного автомобіля на СТО для виконання ТО і ПР.
Згідно статистичних даних за 2022 рік на СТО обслуговувалось в
середньому 2400 автомобілезаїздів за рік:
- автомобілі малого класу – 20 %;
- автомобілі середнього класу – 30 %;
- автомобілі високого класу – 50 %.
2400
Аавт = = 1200 (авт.)
2
Середньорічний пробіг автомобілів приймаємо Lс−р = 16000 (км), як для

регіону в якому середньорічна кількість днів із плюсовою температурою
становить більше 230 днів. Вихідні дані до розрахунку виробничої зводимо в
таблицю 2.1.
Арк.
ДП 141 004 ПЗ
Таблиця 2.1 – Вихідні дані до розрахунку виробничої програми СТО
Параметр Ум. позн. Од. вим. Значення
1 2 3 4
Кількість автомобілів, що Аавт авт. 1200
обслуговуються на СТО
В тому числі: АІавт 240 (20%)
- автомобілів І групи: АІІавт авт. (%) 360 (30%)
- автомобілів ІІ групи: АІІІ 600 (50%)
авт
- автомобілів ІІІ групи:
Середньорічний пробіг Lс−р км 13000
автомобілів
Кількість робочих днів СТО Др дні 255
Кількість робочих змін с од. 1
Тривалість зміни t зм год. 8
Природно-кліматична зона ПКЗ Помірна
2.2 Вибір і корегування нормативів ТО і ПР автомобілів
Нормативи трудомісткості ТО і ПР автомобілів індивідуального

користування вибираються в залежності від типу СТО, класу автомобілів та виду
робіт, що виконуються на СТО.
Розрізняють два види нормативів ТО і ПР на СТО:
- питому трудомісткість на 1000 км. пробігу, люд∙год/1000;
- разову трудомісткість на один заїзд автомобіля на СТО, люд∙год;
Для міських СТО характерні як перший так і другий види нормативів ТО і
ПР.
Питома трудомісткість ТО і ПР корегується з використанням коефіцієнтів
корегування за формулою ( 2.2)
Арк.
ДП 141 004 ПЗ
t ТО і ПР = t H
ТоіПР ∙ Кп ∙ Кз ; (2.2)
де t H
ТоіПР – питома ТО і ПР на 1000 км пробігу;
Кп – коефіцієнт корегування в залежності від кількості робочих постів

(потужності) СТО. При проектуванні нового СТО кількість робочих постів
приймається орієнтовно – на основі планової потужності СТО;
Кз – коефіцієнт корегування в залежності від природно-кліматичних умов.
Нормативи прибирально-мийних робіт, передбачають миття автомобілів з
використанням механізованих мийних установок. У випадку ручного способу
миття, трудомісткість слід приймати близько 0,5 люд∙год.
Нормативи ТО і ПР та інших видів робіт для міської СТО вибираємо згідно
ОНТП-01-91
Нормативи питомої трудомісткості ТО і ПР необхідно скоректувати за
допомогою коефіцієнтів корегування:
– в залежності від кількості робочих постів СТО. На СТО 4 робочих поста.
Кп = 1,05;
– в залежності від природно-кліматичних умов. СТО знаходиться в помірній
кліматичній зоні. Кз = 1,0.
Визначаємо питому трудомісткість для кожної групи автомобілів за
формулою (2.2):
для 1 групи: t ІТоіПР = 2 ∙ 1,05 ∙ 1,0 = 2,1 (люд·год/1000);

для 2 групи: t ІТоіПР = 2,3 ∙ 1,05 ∙ 1,0 = 2,415 (люд·год/1000);
для 3 групи: t ІТоіПР = 2,7 ∙ 1,05 ∙ 1,0 = 2,835 (люд·год/1000);
Результати розрахунків трудомісткості ТО і ПР зводимо в таблицю 2.2.
Арк.
ДП 141 004 ПЗ
Таблиця 2.2 – Нормативи трудомісткості ТО і ПР для міської СТО
Для автомобілів:
Ум.
Норматив трудомісткості Один.вим. 1 2 3
позн.
групи групи групи
Питома ТО і ПР на
Н
1000 км пробігу 𝑡ТоіПР люд·год/1000 2 2,3 2,7
(нормативна)
Питома ТО і ПР на 1000 2,1 2,415 2,835
𝑡ТоіПР люд·год/1000
км пробігу (скорегована)
миття і 𝑡П−М 0,15 0,2 0,25
люд·год
прибирання
один заїзд
Разова на
приймання і 𝑡П−В 0,15 0,2 0,25

люд·год
видачі
антикорозійної 𝑡А−К 3,0 3,0 3,0
люд·год
обробки
2.3 Розрахунок виробничої програми в трудових показниках
Річний обсяг робіт, що виконуються на СТО, визначається окремо для

кожної групи легкових автомобілів і складається з таких видів робіт:
ТТО і ПР – роботи ТО і ПР автомобілів;
Тп−м(ТО) – роботи прибирання і миття автомобілів перед виконанням ТО і
ПР;
Тп−м – роботи косметичного прибирання і миття автомобілів, як окремої
послуги;
Та−к – роботи антикорозійної обробки автомобілів;
Тп−в – роботи приймання і видачі автомобілів;
Тп−п – роботи передпродажної підготовки автомобілів;
Арк.
ДП 141 004 ПЗ
Тдоп – допоміжні роботи.
Річний обсяг робіт ТО і ПР для однієї групи автомобілів визначається по
питомій трудомісткості ТО і ПР автомобілів цієї групи на 1000 км пробігу
за формулою (2.3).
Аіавт ⋅ Lср ⋅ t ІТоіПР

ТІТО і ПР = (2.3)
1000
де Аіавт – кількість автомобілів даної групи;

Lср – середньорічний пробіг автомобілів, км;
t ІТоіПР – скоректована питома трудомісткість ТО і ПР автомобілів даної
групи, люд∙год/1000.
Річний обсяг прибирально – мийних робіт для однієї групи визначається
на основі разової трудомісткості цього виду робіт за один заїзд на СТО.
Прибирання і миття автомобілів обов’язково виконуються перед
проведенням робіт ТО і ПР, тому, при розрахунку річної трудомісткості,
необхідно врахувати кількість заїздів автомобілів на ТО і ПР. Крім цього, СТО
може надавати окремі послуги косметичного прибирання і миття автомобілів. В
такому випадку враховується кількість заїздів на прибирально – мийні роботи.
Отже, трудомісткість прибирально – мийних робіт перед виконанням ТО і
ПР (Тп−м(ТО) ), та трудомісткість косметичного прибирання і миття автомобілів
Тп−м визначається за формулами (2.4) та (2.5) відповідно.
р
Тіп−м(ТО) = Аіавт ⋅ nТоіПР ⋅ t iп−м (2.4)
р
Тіп−м = Аіавт ⋅ nп−м ⋅ t iп−м ; (2.5)
р р
де nТоіПР , nп−м – частота заїздів одного автомобіля, що обслуговується на
СТО;
Арк.
ДП 141 004 ПЗ
t iп−м – разова трудомісткість прибирально-мийних робіт одного
автомобіля даної групи, люд∙год.
Річний обсяг робіт антикорозійної обробки визначається одночасно
для всіх груп автомобілів на основі разової трудомісткості цього виду робіт за
один заїзд на СТО за формулою (2.6).
р
Та−к =Аавт ∙nа−к ⋅ t А−К (2.6)
р
де nа−к – частота заїздів одного автомобіля, що обслуговується на СТО, для
виконання робіт антикорозійної обробки автомобілів протягом року.
t А−К – разова трудомісткість антикорозійних робіт одного автомобіля
(однакова для всіх груп автомобілів), люд∙год.
Річний обсяг робіт приймання і видачі для однієї групи визначається на
основі загальної кількості заїздів автомобілів на СТО для виконання різних видів
робіт:
р р
Тіп−в =Аіавт (nТоіПР +nа−к )∙ t іп−в (2.7)
де t іп−в – разова трудомісткість робіт приймання-видачі одного автомобіля

даної групи, люд∙год.
Річна трудомісткість робіт кожного виду для всіх груп автомобілів, що
обслуговуються на СТО, визначається як сума трудомісткості робіт кожної
окремої групи:
Ті = ТІі + ТІІі + ТІІІ
і (2.8)
Річний обсяг допоміжних робіт на СТО визначається як частина від

загального обсягу робіт на СТО:
Сдоп
Тдоп = (ТТО і ПР + Тп−м(ТО) + Тп−м + Та−к + Тп−в ) ∙ , (2.9)
100
Арк.
ДП 141 004 ПЗ
де Сдоп – доля (%) допоміжних робіт від загальної трудомісткості
(приймається рівним 15…20);
ТТоіПР , Тп−м(ТО) , Тп−м , Та−к , Тп−в , Тп−п – річна трудомісткість відповідно
робіт ТО і ПР, прибирально-мийних робіт перед ТО і ПР, косметичних робіт
прибирання і миття, робіт антикорозійної обробки, приймання-видачі та
передпродажної підготовки автомобілів.
Постові роботи – виконуються на постах ТО і ПР безпосередньо біля
автомобіля. До таких робіт відносяться:
- всі роботи ТО і частина робіт ПР;
- роботи прибирання і миття автомобілів;
- роботи антикорозійної обробки автомобілів;
- роботи приймання і видачі автомобілів.
Річна трудомісткість всіх постових робіт на СТО:
пост
Спост
пр
Т = ТТоіПР ⋅ + Тп−м(ТО) + Тп−м +Та−к +Тп−в (2.10)
100
де Спост
пр – доля (%) постових робіт від загальної трудомісткості робіт ТО і
ПР на даному СТО кількість робочих постів 5 отже застосовується значення

69%.
Дільничні роботи – виконуються у виробничих дільницях для ремонту
агрегатів і вузлів, знятих з автомобіля. До таких робіт відноситься частина робіт
ПР.
Основну частину загальної трудомісткості робіт на СТО займають роботи
ТО і ПР автомобілів ТТоіПР , які можуть виконуватись як на постах ТО і ПР
так і на виробничих дільницях. Річний обсяг цих робіт необхідно додатково
розділити за видами робіт ТО і ПР. Розподіл трудомісткості ТО і ПР виконується
згідно ОНТП-01-91 в відсотковому відношенні:
Арк.
ДП 141 004 ПЗ
Свр
Тв.р = ТТО і ПР ⋅ (2.11)
100
де Свр – відсоткова доля окремого виду робіт від річної трудомісткості

робіт ТО і ПР, %
Тв.р – розрахункова трудомісткість окремого виду робіт, люд∙год;
ТТоіПР – річна трудомісткість робіт ТО і ПР, люд ∙ год.
Величина Свр залежить від кількості робочих постів СТО. Для існуючих
СТО може бути прийнята наявна кількість робочих 80 постів. Необхідно
розрахувати загальну кількість робочих постів, яка залежить від трудомісткості
постових робіт:
Тпост ⋅ Кн
ХСТО
п = (2.12)
Др ⋅ с ⋅ τзм ⋅ Рп ⋅ ηп
де Тпост – річна трудомісткість постових робіт, люд-год;

Кн – коефіцієнт нерівномірності завантаження постів (приймається рівним
1,15);
Др – число днів роботи СТО;
с- число робочих змін протягом доби;
τзм – тривалість робочої зміни, год;
Рп - середнє число робітників, одночасно працюючих на посту
(приймається рівним 1,6…1,9);
ηп - коефіцієнт використання робочого часу поста, на даній СТО
застосовується 0,95.
Річний обсяг робіт ТО і ПР для кожної групи автомобілів за формулою
(2.3):
240 ⋅ 13000 ⋅ 2,1

ТІТоіПР = = 6552 (люд · год);
1000
Арк.
ДП 141 004 ПЗ
360 ⋅ 13000 ⋅ 2,415
ТІІТоіПР = = 11302,2 (люд · год);
1000
600 ⋅ 13000 ⋅ 2,835
ТІII
ТоіПР = = 22113 (люд · год);
1000
Річний обсяг прибирально – мийних робіт, що виконуються перед
виконанням ТО і ПР, для кожної групи автомобілів за формулою (2,4):
ТІп−м(ТО) = 240 ⋅ 2 ⋅ 0,15 = 72 (люд · год);
ТІІп−м(ТО) = 360 ⋅ 2 ⋅ 0,2 = 144 (люд · год);
ТІІІ
п−м(ТО) = 600 ⋅ 2 ⋅ 0,25 = 300 (люд · год);
Враховуємо кількість заїздів для виконання тільки робіт прибирання і

миття автомобілів.
Річна трудомісткість таких робіт за формулою (2.5):
ТІп−м = 240 ⋅ 5 ⋅ 0,15 = 180 (люд · год);
ТІп−м = 360 ⋅ 5 ⋅ 0,2 = 360 (люд · год);
ТІп−м = 600 ⋅ 5 ⋅ 0,25 = 750 (люд · год);
Річний обсяг робіт антикорозійної обробки для всіх груп автомобілів за

ТА−К = 1200 ⋅ 1 ⋅ 3 = 3600 (люд · год);
Річний обсяг робіт приймання-видачі для кожної групи автомобілів за
Тіп−в = 240 ⋅ (2 + 1) ⋅ 0,15 = 108 (люд · год);
Тіп−в = 360 ⋅ (2 + 1) ⋅ 0,2 = 216 (люд · год);
Тіп−в = 600 ⋅ (2 + 1) ⋅ 0,25 = 450 (люд · год);
Річна трудомісткість робіт кожного виду для всіх груп автомобілів, що

обслуговуються на СТО за формулою (2.8):
Арк.
ДП 141 004 ПЗ
ТТО і ПР = 6552 + 11302,2 + 22113 = 39967,2 (люд · год);
Тп−м(ТО) = 72 + 144 + 300 = 516 (люд · год);
Тп−м = 180 + 360 + 750 = 1290(люд · год);
Тп−в = 108 + 216 + 450 = 774 (люд · год);
Річна трудомісткість допоміжних робіт за формулою (2.9):
20
Тдоп = (6552 + 11302,2 + 22113) ∙ = 7993,44 (люд · год);
100
Результати розрахунків зводимо в таблиці 2.3
Таблиця 2.3 – Річна трудомісткість робіт на СТО
Вид робіт на СТО Ум. Один.

Значення
позн. вим.
Роботи ТО і ПР ТТО і ПР люд·год 39967,2
Роботи прибирання і миття Тп−м(ТО) люд·год 516
автомобілів Тп−м люд·год 1290
Роботи антикорозійної обробки ТА−К люд·год 3600
автомобілів
Роботи приймання і видачі автомобілів Тп−в люд·год 774
Допоміжні роботи Тдоп люд·год 7993,44
Всього робіт Т∑ люд·год 54140,64
Трудомісткість постових робіт на СТО за формулою (2.10):
69
Тпост = 39967,2 ∙ + 516 + 1290 + 3600 + 774 = 33757.368 (люд · год);
100
Арк.
ДП 141 004 ПЗ
Орієнтовна кількість постів на СТО, яка визначає потужність СТО, за
33757,368 ∙ 1,15
ХСТО
п = = 10 (постів)
255 ∙ 1 ∙ 8 ∙ 2 ∙ 0,95
Розрахована орієнтовна кількість постів на СТО ХСТО

п рівна існуючій
кількості (ХСТО
п−ісп ).
Розподіл річного обсягу робіт ТО і ПР за видами робіт та місцем їх

виконання виконується згідно ОНТП-01-91 в відсотковому відношенні за
формулою (2.11).
Результати розподілу зводимо в таблицю 2.4.
Таблиця 2.4 – Розподіл трудомісткості ТО і ПР
Розподіл за Розподіл за місцем виконання

Вид робіт ТО і ПР видами робіт постові дільничні
% люд·год % люд·год % люд·год
1 2 3 4 5 6 7
Контрольно-діагностичні
роботи (двигун, гальма, 5 1998,36 100 1521,8 — —
електроустаткування,
аналіз вихлопних газів)
Технічне обслуговування 25 9991,8 100 7609 — —
в повному обсязі
Мастильні роботи 4 1598,688 100 1217,44 — —
Регулювання кутів
керованих коліс 5 1998,36 100 1521,8 — —
Ремонт і регулювання
гальм 5 1998,36 80 1598,688 20 399,67
Електротехнічні роботи 5 1998,36 80 1598,688 20 399,67
Роботи по системі
живлення 5 1998,36 70 1398,852 30 599,50
Акумуляторні роботи 2 799,344 10 79,34 90 719,40
Шинні роботи 5 1998,36 30 599.50 70 1398,852
Ремонт вузлів, систем і
агрегатів 10 3996.72 50 1998.36 50 1998.36
Арк.
ДП 141 004 ПЗ
Продовження таблиці 2.4
Кузовні і арматурні
роботи 10 3996.72 75 2282,7 25 760,9
Фарбувальні і
антикорозійні роботи 10 3996.72 100 3996.72 — —
Оббивні роботи 1 399,672 50 199,83 50 152,18
Слюсарно-механічні
роботи 8 3197,376 — — 100 2434,9
Всього робіт ТО і ПР 100 39967,2 75,2 22071,74 24,8 6865
За результатами розподілу річного обсягу робіт ТО і ПР:

- трудомісткість постових робіт ТО і ПР: Тпост
ПР = 22071 (люд·год);
- трудомісткість дільничних робіт ПР: Тдільн

ПР = 6865 (люд·год);
2.4 Розрахунок чисельності робітників.

Явочна і штатна чисельність ремонтно-обслуговуючих робітників
залежить від обсягу робіт в електротехнічній дільниці і фонду робочого часу
розраховуємо за формулою (2.14; 2.15):
Ті
Ря = , (2.14)
Фр.м
Ті
Рш = , (2.15)
Фв.р
де Ті – трудомісткість робіт на посту, люд-год;

Фр.м . – річний фонд часу робочого місця ремонтно-обслуговуючих
робітників, год;
Фв.р – річний ефективний фонд часу робітника з урахуванням трудових
втрат, спричинених хворобою, виконанням державних обов'язків, відпусткою
тощо, год.
Арк.
ДП 141 004 ПЗ
Фонд часу робочого місця Фр.м залежить від кількості вихідних і святкових
днів в році і визначається за формулами: при 5-ти денному робочому тижню
(формула 2.16)
Фр.м = (Дк − ДВИХ − Дсв ) ∙ t зм − Дпс ∙ 1 (2.16)
де Дк – кількість календарних днів;

ДВИХ – кількість вихідних днів;
Дсв – кількість святкових днів;
t зм – тривалість робочої зміни, год;
Дпс – кількість передсвяткових днів, в які тривалість робочої зміни
скорочується на одну годину.
Річний ефективний фонд часу робітника Фв.р залежить від кількості днів
основної та додаткової відпусток та кількості пропусків за хворобою та інших
поважних причинах. Фв.р розрахований за формулою (2.17)
дод
Фв.р = Фр.м − (Досн
від + Двід + Дпов ) ∙ t зм (2.17)
дод
де Досн
від , Двід – кількість днів основної та додаткової відпусток,
Дпов – кількість пропусків за хворобою та інших поважних причинах,

Фонд робочого часу робочого місця та ефективний фонд часу робітника
зони ПР за формулами (2.12 і 2.13):
Фр.м = (365 − 104 − 6) ∙ 8 − 5 ∙ 1 = 2035 (год);
Фв.р = 2035 − (24 + 7 + 5) ∙ 8 = 1747 (год).
Кількість робітників для постових робіт зони ТО і ПР на електротехнічній

дільниці розраховується за формулами (2.10) та (2.11):
Арк.
ДП 141 004 ПЗ
Тд = 1598 + 1398 + 1998 = 4994
54140,64
Ря = = 26,6 ≈ 27 (чол. );
2035
54140,64
Рш = = 31,2 ≈ 31 (чол. ).
1730
В зоні даної дільниці приймаємо двох штатних робітників
2.5 Розрахунок числа постів електротехнічної дільниці
Число постів зони електроустаткування визначається за формулою (2.13):
Тпост ∙ K н
XПСТО = (2.13)
Др ∙ с ∙ τзм ∙ Рп ∙ ηп
де Тпост – річна трудомісткість постових робіт на відповідному об’єкті,

люд-год;
Кн – коефіцієнт нерівномірності завантаження постів (рівний 1,15);
Др – число днів роботи СТО;
с - число робочих змін протягом доби;
τзм - тривалість робочої зміни, год;
Рп - середнє число робітників, одночасно працюючих на посту;
ηп - коефіцієнт використання робочого часу поста (приймається рівним:
при однозмінній роботі – 0,95; при двохзмінній – 0,94).
Для зони обслуговування та ремонту необхідно прийняти кількість
робітників, що одночасно можуть працювати на посту Рп = 2. Тоді отримуємо:
Арк.
ДП 141 004 ПЗ
𝟒𝟗𝟗𝟒 ∙ 𝟏, 𝟏𝟓
ХТОіПР
п = = 𝟏, 𝟒 ≈ 𝟏 (пост)
𝟐𝟓𝟓 ∙ 𝟏 ∙ 𝟖 ∙ 𝟐 ∙ 𝟎, 𝟗𝟓
З розрахунку видно, що для виконання виробничої програми для

проведення робіт по обслуговуванню і ремонту електроустаткуванню необхідно
виділити один пост.
Таким чином виділяти окремий пост по обслуговуванню і ремонту системи
електропостачання недоцільно. Тому проектом пропонується об’єднати його з
постом електротехнічних робіт.
2.6 Вибір технологічного обладнання
Технологічне обладнання зони вибирається згідно загального переліку робіт
по табелях, довідниках технологічного обладнання автотранспортних
підприємств та прейскурантах фірм, що постачають обладнання.
Таблиця 2.5 – Табель виробничого обладнання зони

Найменування Розміри в Кількість Площа Потужність Ціна, грн
модель плані, мм кВт
обладнання та Од Заг Од. Заг.
оснастки
Автомобільний 2900x610 1 2.2 2.2 75945
підйомник
Верстак 1150x800 1 0,92 3470

слюсарний
Інструментна 800x500 1 0,4 1435
шафа
Шафа для одягу 1000x400 1 0,4 1500
Умивальник 300x500 1 0,15 200
Візок з 450x700 1 0,31 2600
інструментами
Ящик для 550x550 1 0,3 100
відходів
Автомобільний 1 11550
сканер
мотортестер 1 60690
Мультиметр 1 300
компрессор 610x290 1 0,17 5,5 5.5 4955
Гідравлічний прес 720х700 1 0,5 48020
Всього 12 3.15 7.7 210765
Арк.
ДП 141 004 ПЗ
2.7 Розрахунок площ виробничого приміщення електротехнічної дільниці
Для визначення площі зони скористуємося формулою:
Fд = (Fa ∙ Xn + FОБ) · KЩ (2.18)
де Fа – площа найбільшого автомобіля, що може обслуговуватись в

дільниці, м2,
Xn – розрахункове число постів у відповідній зоні;
FОБ - площа, що займає все обладнання дільниці, м2;
KЩ - коефіцієнт щільності встановлення обладнання.
Вибирається в залежності від типу дільниці: KЩ = 4.
Fд = (10 · 1 + 3,15) · 4 = 52,6 м2
Приймаємо розміри електротехнічного відділення 7,19х7,32 м, що дасть

площу підлоги 52,6 м2.
Вхід та заїзд транспортного засобу в приміщення поста діагностування
здійснюється через ворота шириною 3000 мм і висотою – 4000 мм з території
зони ТО і ПР.
Основний принцип розташування виробничого обладнання – це
забезпечення послідовності виконання технологічних процесів, виконання
операцій по ремонту та технічному обслуговуванню на відділення.
Планування виробничих місць на дільниці проводимо у відповідності до
санітарно-технологічних вимог.
План електротехнічної дільниці зображений на рисунку 2,4 а також в
додатку А.1 даного дипломного проекту.
Арк.
ДП 141 004 ПЗ
Де: 1 – автомобільний підйомник; 2 – візок з інструментами; 3 -
гідравлічний прес; 4 - інструментна шафа; 5 – умивальнник; 6 – ящик для
відходів; 7 – компресор; 8 -верстак слюсарний; 9 – шафа для одягу; 10 –
мотортестер; 11 – мультиметр; 12 – автомобільний сканер.
Рисунок 2.4 – План електротехнічної дільниці
Арк.
ДП 141 004 ПЗ
2.8 Розробка технологічного процесу
2.8.1 Призначення і загальна системи керування
Система керування двигуном – це електронна система, завдання якої
забезпечити правильну роботу систем двигуна. Система відповідає за
контроль та виконання необхідних задач для правильного функціонування
Існує кілька типів систем автоматичного управління двигуном автомобіля:
1. Механічна система управління двигуном - вона використовує
механічні пристрої, такі як карбюратори, для регулювання подачі палива та
повітря в двигун. Вона менш ефективна, ніж більш сучасні електронні системи,
і зазвичай не може регулювати багато інших параметрів двигуна.
2. Електронна система управління двигуном (ЕСУД) - це більш сучасна
система, яка використовує електроніку для контролю роботи двигуна. Це
дозволяє більш точно контролювати багато параметрів двигуна, таких як
кількість поданого палива, момент запалювання, швидкість холостого ходу та
інші.
3. Система прямого вприскування палива (GDI) - це спеціальний тип
електронної системи управління двигуном, який використовує пряме
вприскування палива в циліндр двигуна, що збільшує ефективність роботи
двигуна та дозволяє більш точно контролювати подачу палива.
Згідно з класифікацією представленої на системи упорскування палива є
авто тронним обладнанням третього покоління, яке прийнято розділяти за
принципом дії на п'ять основних груп: К, Mono, L, М, D (рисунок 1.2), але вони
працюють за загальним принципом - з розпорошенням палива під тиском в потік
повітря, що всмоктується. При цьому і кількість палива, і кількість повітря
постійно контролюється і дозується, щоб їх співвідношення паливоповітряної
суміші, що надходить в циліндри двигуна, було б найбільш оптимальним на всіх
режимах роботи. Це забезпечує двигуну значну економію палива, поліпшення
його динамічних параметрів і характеристик, зменшення викиду токсичних
речовин з газами, що відпрацювали.
Арк.
ДП 141 004 ПЗ
Рисунок 1.1 - класифікація систем впорскування
1.3 Система керування Renault Logan
Рисунок 1.2 – будова системи керування Renault Logan

1 - акумуляторна батарея; 2 - вимикач запалювання; 3 - головне реле; 4 - комутаційний блок; 5 - реле включення кондиціонера; 6
- реле малої швидкості вентилятора системи охолодження; 7 - блок управління вентиляцією, опаленням та кондиціюванням; 8 - вентилятор;
9 - комбінація приладів; 10 - реле великої швидкості вентилятора системи охолодження; 11 - датчик тиску холодоагенту; 12 - датчик тиску
підсилювача кермового управління; 13 - діагностичний роз'єм (колодка діагностики); 14 - електронний блок керування двигуном; 15 - реле
живлення паливного насоса та котушки запалювання; 16 - паливний модуль; 17 - адсорбер системи уловлювання парів бензину; 18 - датчик
швидкості автомобіля; 19 - датчик детонації; 20 - датчик абсолютного тиску повітря; 21 - регулятор холостого ходу; 22 - датчик
температури повітря на впуску; 23 - датчик положення дросельної заслінки; 24 - форсунка; 25 - датчик положення колінчастого валу; 26 -
Арк.
ДП 141 004 ПЗ
котушка запалювання; 27 - датчик температури охолоджуючої рідини; 28 - свічка запалювання; 29 - датчик концентрації кисню; 30 -
компресор кондиціонера
Автоматична система керування двигуном включає вхідні датчики,

електронний блок управління та виконавчі пристрої систем двигуна.
Вхідні датчики вимірюють конкретні параметри роботи двигуна та
перетворюють їх на електричні сигнали. Інформація, що отримується від
датчиків, є основою керування двигуном.
Система керування двигуном керується бортовим комп'ютером, який
називається РСМ (Модуль керування силовим агрегатом)
РСМ – це серце сучасної системи керування двигуном.
Він керує системою запалювання, системою впорскування палива та
іншими елементами. РСМ призначається для підвищення ефективності двигуна
та зменшення токсичності відпрацьованих газів
РСМ зберігає стехіометричне співвідношення "повітря/паливо" в умовах
руху з економічною швидкістю. Однак умови руху змінюються, і стехіометрична
повітряно-паливна суміш не буде ідеальною для всіх умов. Залежно від робочих
умов РСМ робить повітряно-паливну суміш багатшою чи біднішою.
РСМ отримує інформацію від вхідних датчиків і посилає сигнали
керування відповідним вихідним пристроям, таким як паливні форсунки.
Розташування РСМ та датчиків залежить від моделі та виробника.
За інформацією щодо розташування елементів завжди звертайтесь до
Посібника для станцій технічного обслуговування.
Арк.
ДП 141 004 ПЗ
2.8.3 Відмови та несправності системи керування двигуном
Умовно несправності можна поділити на такі випадки:
• Вихід з ладу датчика та/або виконавчого механізму з природних
причин, таких як зношування.
• Вихід з ладу датчика та/або виконавчого механізму з причин
«ззовні» – коли блок управління також сигналізує про вихід вузла з
ладу, змінює режим роботи відповідно до алгоритму для подібної
несправності, але вихід даного елемента з ладу є лише наслідком
іншої несправності, зафіксувати яку блок управління не в змозі.
Тобто фактична причина поломки зовсім не в цьому.
Основні несправності системи керування двигуном (таблиця 2.1)

Таблиця 2.1 – Характерні несправності системи керування двигуном
Причини Ознака або спосіб Спосіб усунення

виникнення виявлення
Несправний датчик Детонаційні стуки в Перевірити і при
детонації двигуні при необхідності замінити
(ускорении) датчик. Перевірити
автомобіля контактні з’єднання в
проводці (цепи) датчика
Несправний датчик відсутність швидкої Перевірити свободу
положення реакції двигуна на переміщенн повзунка
дросельної заслінки зміну положення датчика. При збільшенні
дросельної заслінки кута відкриття заслінки
при торканні напруга сигналу датчика
автомобіля з місця та повинна пропорційно рости.
на початку розгону
Несправний датчик Перевірити датчик,
абсолютного тиску контактне з’єднання з
проводкою та посадку
Арк.
ДП 141 004 ПЗ
в (впускном) датчика на впускний
колекторі колектор
Несправні дроти Перевірте опір дроту
високої напруги омметром. підключивши
його до наконечників
проводу, що перевіряється.
Опір має бути не більше 30
кОм
бідна нерівна робота за наявності білого
паливоповітряна двигуна на холостому порошкоподібного нальоту
суміш через ходу, що на датчику замінити його
збільшення напруги супроводжується
сигналу датчика підвищеною вібрацією
концентрації кисню та зупинками
внаслідок утворення
відкладень на колбі
датчика
заїдання усунути заїдання дросельної
дроссельної заслінки
заслінки у
відкритому
положенні
несправність перевірити та при
датчика необхідності замінити
температури датчик. Перевірити
охолоджувальної контактні з'єднання у
рідини або його проводці ланцюга датчика
електричного
ланцюга
2.8.4 Варіантний пошук методів та способів діагностування системи

Common Rail
Інструментний метод є єдиним методом для діагностування
несправностей в системі управління двигуном.
Зі сканера зчитуються коди помилок, які після розшифровування вказують
на несправність певного агрегату, тоді за допомогою інструментів перевіряється
агрегат на який було вказано в коді помилки.
Арк.
ДП 141 004 ПЗ
2.8.5 Варіантний пошук методів та способів відновлення працездатності
За допомогою сканера діагностуються на несправності датчики, заслінки,
електронасоси, електромагнітні форсунки, клапани, катушки запалювання та
інші агрегати.
Для діагностування агрегатів потрібно підключити сканер до
діагностичного роз'єму машини, після цього на сканері з’являться коди помилок,
які потрібно буде розшифрувати щоб дізнатись який агрегат є несправним.
У випадку якщо електронний блок керування несправний, потрібно
перепрограмувати його програмне забезпечення. Для цього центральний
процесор підключається до спеціального комп'ютера, який виконує установку
нових даних і параметрів.
Датчик детонаціїї перевіряється за допомогою мультиметра. Створивши
зусилля на датчику за допомогою мультиметра замірюється напруга.
Датчик положення розподільного валу перевіряється за допомого
мультиметра. Для цього мультиметр потрібно перевести в режим DC, а інша
людина повинна ввімкнути запалювання не запускаючи мотор. Чорний щуп
потрібно з’єднати з землею а червоний до проводу датчик. Отримані результати
потрібно зрівняти з даними з інструкції по експлуатації
Система запалювання перевіряється за допомогою мотор-тестера. Для
цього сканером зчитуються помилки, які розшифруються та (наприклад P0303).
2.8.6 Розробка технологічних карт

Технологічна карта №1
Операційна технологічна карта
Зміст робіт: діагностика справності датчика кислороду
Трудомісткість, люд-хв:16
Число виконавців, спеціальність, розряд:Один,автослюсар, III р.
Номер і операційна назва Обладнання, інструмент Технічні умови та
вказівки
Арк.
ДП 141 004 ПЗ
Підключити сканер до Перевірити чи
діагностичного роз’єму. підключився сканер до
комп’ютеру
Завести двигун
Прогріти двигун та датчик Почекати 3-5 хвилин

концентрації кислороду для прогрівання
двигуна
Підняти оберти до 2500 об Перевірити на
хв тахометрі оберти
Встановити на сканері
режим запису параметрів сканер
вихідного сигналу
датчику кислороду.
переглянути запис та амплітуда сигналу
визначити параметри повинна рівномірно
вихідного сигналу датчик коливатися з частотою
кисню 3...10 г. При постійній
частоті обертань
колінчастого валу
двигуна нижній рівень
сигналу повинен
знаходитися в діапазоні
0.1-0.3 В а верхній - між
рівнями 0.6 -0.9 в
Арк.
ДП 141 004 ПЗ
3 Економічна частина
Розрахунок витрат виконання технічного обслуговування та ремонту

електроустаткування автомобілів на дорожньому СТО в кількості 990 шт.
3.1 Розрахунок капітальних вкладень
Капітальні вкладення (виробничі інвестиції) - це капітал, який

використовується для розширеного відтворення основних фондів. Вони
характеризуються загальним обсягом матеріальних активів, що їх спрямовують
на нове будівництво, реконструкцію, розширення, технічне переозброєння, а
також підтримку діючих потужностей. Тому при визначенні обсягу капітальних
вкладень необхідно врахувати напрямки вдосконалення роботи об’єкта
проектування.
На даний час окремої електротехнічної дільниці на СТО немає. Всі роботи
по обслуговуванню та ремонту систем та приладів електроустаткування
проводяться в загальному боксі. Проте останнім часом все більше автомобілів
вимагають втручання в системи електроустаткування, тому настала потреба в
дослідженні можливості відокремлення дільниці в окремий підрозділ.
Електротехнічна дільниця призначена для обслуговування та ремонту
систем електроустаткування та їхніх приладів, проведення діагностичних робіт
мікропроцесорних систем керування двигуном.
Для обладнання дільниці СТО для технічного обслуговування та ремонту
систем електроустаткування автомобілів необхідні капітальні вкладення для
закупівлі нового обладнання та матеріалів які внесені у таблиці 2.5.
Загальну суму капіталовкладень на обладнання визначають за формулою
(3.1):
КВобл.поч. = Вк.обл + В𝑚 + ВМ (3.1)
Арк.
ДП 141 004 ПЗ
де Вк.обл – витрати на купівлю нового обладнання (без ПДВ), грн.;
Вm – витрати на транспортування нового обладнання (приймається 5% від
Вк.обл.), грн.;
Вm = Вк.обл.·5% = 210765 · 0,05 = 10538,25 грн.
ВМ – витрати на монтаж обладнання (приймається 5-15% від Вк.обл.) грн.
ВМ = Вк.обл · 15% = 200790 · 0,15 = 31614,75 грн.
КВобл.поч. = 200790 + 10039,5 + 30118,5 = 252918 грн.
3.2 Розрахунок собівартості робіт
Собівартість робіт відображає загальні витрати виробничого підрозділу чи

окремого підприємства у плановому періоді. При цьому складається плановий
кошторис витрат виробництва і визначається собівартість одного технічного
впливу.
Основними елементами кошторису витрат виробництва є:
− витрати на оплату праці (ФОП);
− відрахування на соціальні заходи;
− матеріальні витрати;
− амортизаційні відрахування;
− накладні витрати.
3.2.1 Розрахунок фонду оплати праці виробничого персоналу

Оплата праці на підприємствах автотранспорту здійснюється на основі
тарифної системи, науково обґрунтованих норм праці, певних систем погодинної
і відрядної форм оплати праці.
Арк.
ДП 141 004 ПЗ
Розмір заробітної плати розраховується у відповідності з Кодексом законів
про працю, чинними генеральною, галузевою, регіональною угодами і
колективним договором, що діє на підприємстві.
Штатна чисельність робітників електротехнічної дільниці становить 3
працівники четвертого розряду.
Основою визначення розміру заробітної плати є розрахунок тарифної
ставки.
Тарифна ставка робітника першого розряду становить:
6700
ГТС1 = ∙ 1,2 = 48,2 грн.
166,8
Годинна тарифна ставка будь-якого розряду визначається:
ГТСі = ГТС1 ∙ Кроз.і (3.2)
де ГТСі – годинна тарифна ставка певного розряду;

ГТС1 – годинна тарифна ставка першого розряду;
Крозр.і – розрядний коефіцієнт наведений у таблиці 3.1.
Таблиця 3.1 – Розрядні коефіцієнти

Розряди 1 2 3 4 5 6
Розрядний коефіцієнт 1 1,09 1,18 1,27 1,36 1,45
ГТС третього і четвертого розряду визначається за формулою (3.2):

ГТСІІІ = 48,2 ∙ 1,18= 58,87 грн.
ГТСІV = 48,2 ∙ 1,27= 61,21 грн.
Розрахунок розміру основної заробітної плати залежить від прийнятої на
підприємстві форми і системи оплати праці та середньогодинної тарифної ставки
Тс.год., яка визначається згідно зі штатним розкладом:
Арк.
ДП 141 004 ПЗ
Тіст ∙ 𝑃𝑖
Тс.год = ∑ (3.3)
𝑃ш
де Pi - кількість робітників і-го розряду, чол.;

Pш - штатна чисельність робітників, чол.
Тс.год. = (61,21 ∙ 1+58,87 ∙ 1)/2= 60,04 грн.
Річний тарифний фонд оплати праці робітників по відділенню

визначається залежно від визначеного фонду робочого часу одного робітника,
середньо-годинної тарифної ставки і кількості робітників за формулою (3.4):
Zосн. = Тс.год. ∙ Фв.р. ∙ Рш (3.4)
де Фв.р. – ефективний фонд робочого часу одного робітника на рік, год.;

Рш – штатна чисельність робітників, чол.
Zосн = 60,04 ∙ 1747 ∙ 2 = 209779,76 грн.
Сума доплат за важкі та шкідливі умови праці робітників Dум.пр.

визначається за формулою (3.5):
Всум.пр.
𝐷ум.пр. = ∙ Zосн. (3.5)
100
с
де Вум.пр. – середній відсоток доплат за важкі та шкідливі умови праці
(приймається 7%);
Zосн – основна заробітна плата, грн.
Dум.пр. = 0,07 ∙ 209779.76= 14684,58грн.
Арк.
ДП 141 004 ПЗ
За роботу у вечірній час (з 18.00 до 22.00) встановлюється доплата D в.ч. У
розмірі 20% до тарифної ставки за кожну годину, відпрацьовану у вечірній час,
її сума визначається за формулою (3.6):
𝐷в.ч. = 1,2 ∙ Тгод. ∙ Тн (3.6)
де Тн – тривалість роботи в вечірній час, год.

Відповідно до графіку роботи СТО, робота у вечірній та нічний час не
здійснюється, тому доплат за даним видом не встановлюється.
За високу професійну майстерність робітникам встановлюються
диференційовані надбавки залежно від тарифного розряду.
Сума надбавки за професійну майстерність визначається залежно від
середнього відсотку та суми основної заробітної плати за формулою (3.7):
Всум.пр.
Нпр.м. = ∙ Zосн. (3.7)
100
с
де Впрм . - середній відсоток надбавки за професійну майстерність
(приймається 15%).
Нум.пр. = 0,15 ∙ 209779.76 =31466,85 грн.
Преміювання робітників здійснюється відповідно до умов колективного

договору, що діє на підприємстві. Премії встановлюються за дострокове
виконання і перевиконання плану, підвищення якості продукції робіт, економію
матеріалів, зниження трудомісткості робіт тощо. Розрахунок суми премії Sn
проводиться за формулою (3.8):
Bn
Sn. = ∙Z (3.8)
100 осн.
Арк.
ДП 141 004 ПЗ
де Bn – відсоток нарахування премії (приймається 20%).
Sn = 0,2 ∙ 207893 = 41955,8 грн.
Фонд додаткової заробітної плати Zдод включає усі види доплат, надбавок
і суму нарахованої премії:
Zдод = Dум.пр. + Dін.пр. + Dн.ч. + Dв.ч. + Нпр.м. + Sn (3.9)
Zдод = 14684,58+31466,85 +41955,8= 88107,23 грн.
Плановий фонд оплати праці складається з фондів основної і додаткової

заробітної плати:
Fоп = Zосн. + Zдод (3.10)
Fоп = 209779,76 + 88107,23 = 297886 грн.
3.2.2 Розрахунок відрахувань на соціальні потреби

Відрахування на соціальні потреби складають 22% від річного фонду
оплати праці. Розрахунок відрахувань на соціальні потреби:
ЄСВ
ВСЗ = ∙F (3.11)
100 ОП.
Всз = 0,22 ∙ 297886 = 65534,92 грн.

Отже, відрахування на соціальні потреби складають 65534,92 грн. на рік.
3.2.3 Матеріальні витрати
Арк.
ДП 141 004 ПЗ
В матеріальні витрати входить вартість найбільш ймовірних запчастин, що
виходять з ладу і матеріалів, що йдуть на ремонт. Ціни беремо з прайсів фірм,
що займаються поставкою запасних частин та заповнюю таблицю 3.2.
Таблиця 3.2 – Розрахунок вартості матеріалів
Найменуван- Норма витрат Ціна за одиницю Сума на одну Сума за
ня витрат на одну вимірювання, грн. систему, грн. рік, грн.
систему
Припій 0,03 30 0,9 891
Каніфоль 0,009 50 0,45 445,5
Ветош 0,25 25 6,25 6187,5
Рем комплект 1 180 180 178200
Свічки 1 520 520 514800
Всього 700524
Так як при ТО та ремонті електроустаткування всі запчастини не

використовуються, то обчислити собівартість ТО та ремонту однієї системи
неможливо, тому вибираємо ті системи, які найчастіше мають збій. Відповідно
беремо 30% вартості комплектуючих для ТО та ремонту електроустаткування.
30
Взаг.мат. = Взаг. ∙ (3.12)
100
де Взап.мат. – матеріальні витрати;

Взаг. – загальна сума витрат на матеріали
Взап.мат. = 700524 ∙ 0,3 = 210157,2 грн.
Для того, щоб розрахувати матеріальні витрати потрібно також врахувати

транспортно-заготівельні витрати, що складають 8% від вартості запасних
частин та матеріалів.
Арк.
ДП 141 004 ПЗ
Розрахуємо транспортно-заготівельні витрати по формулі (3.13):
8
ТЗВ = Взаг.мат. ∙ (3.13)
100
ТЗВ = 210157,2∙ 0,08 = 16812,57 грн.
Отже, матеріальні витрати будуть становити суму вартості запасних

частин та транспортно-заготівельні витрати.
М = Взаг.мат. + ТЗВ (3.14)
М = 210157,2+ 16812,57 = 226969,77 грн.
3.2.4 Розрахунок амортизаційних відрахувань

Процес відшкодування зношення основних фондів здійснюється шляхом
амортизації із амортизаційних сум, що включаються у склад витрат на
виробництво продукції, виконання робіт та надання платних послуг.
Існують різні методи нарахувань амортизації. Найбільш спрощеним є
прямолінійний метод, в основі якого річно сума амортизації визначається
діленням вартості, яка амортизується, на очікуваний період часу використання
об’єкта основних засобів.
Порядок нарахування амортизації при застосуванні прямолінійного
методу можна подати у вигляді формул 3.15, 3.16.
Вам. = ВП − Л (3.15)
де Вам. – вартість основних засобів, що амортизуються;

ВП – початкова вартість;
Л – ліквідаційна вартість.
Арк.
ДП 141 004 ПЗ
Вам.
А= (3.16)
Т
де А - річна сума амортизаційних відрахувань;

Т – очікуваний період корисного використання об’єкту, роки.
Для розрахунку амортизаційних відрахувань основних виробничих фондів
складаємо таблицю 3.3.
Таблиця 3.3 – Розрахунок амортизаційних відрахувань основних засобів

Термін
К- Сума
Найменування Балансов Ліквідаційн корисного
сть амортизаційни
основних а вартість а вартість використанн
шт х відрахувань
фондів (грн.). (грн.). я
. (грн.).
(роки).
Підйомник
гідравлічний 1 75945 2000 5 14989
двостійковий
мотортестер 1 60690 3000 5 12138
Автомобільни
1 11550 2000 5 2310
й сканер
Всього 148185 29437
Загальна сума амортизаційних відрахувань при проведенні

електротехнічних робіт буде дорівнювати 29437 грн.
3.2.5 Розрахунок накладних витрат

Для більш повного відображення у кошторисі всіх витрат, які пов’язані з
діяльністю підприємства чи окремого підрозділу за певний період, і для
калькуляції собівартості окремих видів продукції, робіт та послуг до складу
кошторису витрат включають не тільки прямі витрати, що визначені, а також
інші витрати, що необхідні для здійснення обслуговування й управління
виробництва. З цією метою розраховується сума накладних витрат В н, яка
Арк.
ДП 141 004 ПЗ
приймається в розмірі 30-50% від основної заробітної плати основного
виробничого персоналу та обраховується за формулою (3.17):
ВВн
Вн = ∙ Zосн (3.17)
100
де ВВн – відсоток накладних витрат.
Вн = 0,5 ∙ 209779 = 104889,5 грн.
3.2.6 Кошторис витрат виробництва

На основі проведених розрахунків складається кошторис витрат
виробництва поданий у таблиці 3.4.
Таблиця 3.4 – Кошторис витрат виробництва

Статті витрат Умовне Сума, Питома
позначення грн. вага, %
Фонд оплати праці Fоп 297886 36,36
Відрахування на соціальні потреби Bсв 65535 8,00
Матеріальні витрати М 226970 36,70
Амортизаційні витрати А 29437 4,75
Накладні витрати Вн 104890 14,20
Разом (річна собівартість робіт) Sі 724718 100
3.2.7 Розрахунок собівартості одного технічного впливу

Собівартість одного технічного впливу розраховується на основі загальної
суми річних витрат для певного виду робіт, що визначена в кошторисі витрат
виробництва і річного обсягу робіт у натуральному виразі.
Собівартість одного технічного впливу для міської СТО розраховується за
∑ Si
S̅i = ∙ 1000 (3.18)
∑ Aiавт ∙ Lср
Арк.
ДП 141 004 ПЗ
де Si - річна собівартість робіт;
∑ Aiавт - кількість автомобілів усіх груп, од.;

Lср - середньорічний пробіг автомобілів, км.
724718
̅̅̅̅
Sпр = ∙ 1000 = 46,4 грн.
1200 ∙ 13000
3.3 Розрахунок показників економічної ефективності проекту
3.3.1 Розрахунок фінансових показників роботи об’єкта проектування

Планова ціна на виконання одного технічного впливу визначається на
основі його собівартості та коефіцієнта рентабельності, який визначається
підприємством самостійно на основі аналізу поточної ринкової ситуації (цін
конкурентів, платоспроможного попиту, середньої ціни і рівня рентабельності у
галузі тощо) та бажаного прибутку. Для розрахунку ціни одного технічного
впливу Сі користуються формулою (3.19):
Ci = ̅̅̅̅
Sпр ∙ Крент (3.19)
де Крент.- коефіцієнт рентабельності.

Коефіцієнт рентабельності відповідно до запланованого рівня
прибутковості 1,2.
Сі = 46,4 · 1,2 = 55,6 грн.
Сума річного чистого доходу від діяльності об’єкта проектування (Di)

визначається на основі ціни одного технічного впливу і річного обсягу робіт у
натуральному виразі. При цьому користуються формулою (3.20):
Арк.
ДП 141 004 ПЗ
Ci ∙ Aiавт ∙ Lср
Di = (3.20)
1000
55,6 ∙ 1200 ∙ 13000

Di = = 867360 грн.
1000
Згідно із Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність

в Україні» прибуток підприємства - різниця між отриманими доходами і
здійсненими витратами у певному періоді. Річний балансовий прибуток об’єкта
проектування Pб визначається за формулою (3.21):
Рв = Di − ∑ Si (3.21)
Рб = 867360 – 724718= 142642 грн.
Найбільш поширеним критерієм оцінювання ефективності діяльності

підприємств є показник рентабельності, який відображає рівень прибутковості
діяльності підприємства в цілому, його окремих підрозділів, продукції, робіт чи
послуг або певного проекту і визначається як відношення одержаного
підприємством балансового або чистого прибутку за аналізований період до

величини вкладених, затрачених ресурсів:
Pв
P= ∙ 100% (3.22)
∑ Si
Р = (142642/724718) ·100% = 19.6%
Отже, проектування електротехнічної дільниці є доцільним для даної СТО

тому, як рентабельність дільниці 20%. Дільниця буде приносити прибуток.
Арк.
ДП 141 004 ПЗ
Фондовіддача Фвід характеризує річний обсяг виробництва у вартісному
виразі, що його отримали з одиниці середньорічної вартості основних фондів.
При цьому користуються формулою:
Di
Фвід =
Всер.р.
де Di - річний дохід від діяльності об’єкта проектування, грн.;

Bсер.р.- середньорічна вартість основних фондів, грн.
Фвід. = (867360/148185) = 5,8 грн.
Для аналізу рівня фондоозброєності проводять порівняння зміни

фактичного значення фондоозброєності об’єкту проектування Фозб та
П
очікуваного Фозб розраховується за формулою (3.23):
Всер.р
ФПозб = (3.23)
Рш
П
де Фозб - фондоозброєність праці в результаті реалізації проекту, грн.
148185
ФПозб = = 74092 грн.
2
3.3.2 Розрахунок показників економічної ефективності капітальних

вкладень
Розрахунковий коефіцієнт економічної ефективності Ер визначається як
відношення загальної суми балансового прибутку до суми капітальних вкладень,
що необхідні для реалізації проекту:
Арк.
ДП 141 004 ПЗ
Рв
Ер = (3.24)
КВобл.поч.
де Pб – балансовий прибуток об’єкта проектування, грн.

КВобл.поч - сума капітальних вкладень.
Ер = 142642/252918 = 0,5
Привабливість інвестицій у той чи інший проект відображає термін

окупності капітальних вкладень Тр. Цей показник відображає період, протягом
якого інвестиції будуть повернуті за рахунок прибутку, отриманого від реалізації
проекту. Термін окупності визначається як обернене значення до коефіцієнта
економічної ефективності за формулою (3.25):
1
Тр = (3.25)
Ер
Розрахунковий термін окупності капітальних вкладень:
Тр = 1/0,5 = 2 років
Отже, дані розрахунки показали, що загальна сума капіталовкладень на

обладнання рівна 252918 грн., річна собівартість робіт на виконання технічного
обслуговування та ремонту електроустаткування автомобілів на даному СТО
складає 724718 грн., балансовий прибуток рівний 142642 грн. на рік, коефіцієнт
економічної ефективності Ер = 0,5. Капітальні вкладення є доцільними так як
термін окупності складає 2 роки.
Арк.
ДП 141 004 ПЗ
4 Охорона праці
Охорона праці представляє собою систему законодавчих актів, соціально-

економічних, організаційних, технічних, гігієнічних і лікувально-
профілактичних заходів і засобів, забезпечуючи безпеку, збереження здоров’я і
працездатності людини в процесі праці.
Забезпечення здорових умов праці є проблемою загальнодержавного
значення. З метою запобігання травматизму держава здійснює ряд заходів, однак
у багатьох сферах виробничої діяльності рівень виробничого травматизму
залишається високим, що є наслідком дії ряду чинників.
Працюючі допускаються до виконання робіт тільки після того як одержать
всі передбачені види інструктажів і стажування. До робіт підвищеної небезпеки
допускаються особи, які пройшли навчання в учбових закладах по професії,
одержали всі передбачені види інструктажів, щорічне навчання з охорони праці
і пожежної безпеки, згідно розроблених програм, затверджених на підприємстві
і узгоджених з органами Держгірпромнагляду за охороною праці, пройшли
медогляд і не мають протипоказань до виконання даних робіт підвищеної
небезпеки.
4.1 Аналіз умов праці на СТО ФОП Мальований Р. Г.
Характеристика приміщення для якого розробляються вимоги з охорони

праці.
Пост знаходиться в загальній зоні ТО і ПР. Приміщення призначене для
обслуговування та ремонту легкових автомобілів.
Оскільки в приміщенні широко використовується електроенергія, тому
також присутня проблема електробезпеки. Це може проявлятись в таких формах
як враження електрострумом чи виникненні пожежі при короткому замиканні
провідників, що проходять по легкозаймистих предметах.
Арк.
ДП 141 004 ПЗ
Також в процесі діяльності виникають нижче перераховані шкідливі
виробничі фактори.
Головні небезпечні та шкідливі фактори, які діють на працівника:
- захаращеність робочого місця інструментом, пристосуваннями,
матеріалами;
- відсутність спеціальних пристосувань, інструменту та обладнання для
ведення робіт згідно з технологією;
- підвищена загазованість робочої зони ;
- підвищена або знижена температура, вологість повітря в робочій зоні;
Присутні небезпечні фактори:
- небезпека ураження людини електричним струмом;
- використання несправного інструменту;
- падіння інструменту на людину.
Карта умов праці наведена в додатку А.
4.2 Організаційно-технічні заходи
Приміщення має розміри по довжині – 9м, по ширині - 5м, по висоті – 4м.

Стіни приміщення пофарбовані в світлосірий колір, що забезпечує більшу
освітленість приміщення. Вхід людей здійснюється через двері, ширина дверей
0,8м, висота – 2м. Підлога в приміщенні рівна з твердим покриттям
Таблиця 4.1 – Характеристика електротехнічного відділення

Назва Висота Довжина Ширина Місце Орієнтація
Підпрпиємства м м м розташування вікон
СТО ФОП
Мальований 7 5 4 Мирна 19 На південь
Р.Г.
Арк.
ДП 141 004 ПЗ
4.3 Санітарно-гігієнічні заходи
Санітарно-гігієгічні заходи передбачають дослідження впливу виробничих

факторів на людину, визначення фактичних значень конкретних параметрів
виробничих факторів на робочих місцях, а також відповіднсті умов на робочих
місцях вимогам нормативних документів.
4.3.1 Мікроклімат
Мікроклімат виробничих приміщень – це метеорологічні умови
внутрішнього середовища цих приміщень, які визначаються спільною дією на
організм людини температури, вологості, швидкості руху повітря та теплового
випромінювання.
Параметри мікроклімату для теплої та холодної пори року: амплітуда
температури навколишнього повітря – 18-20о С, відносна вологость -40-60 %, а
швидкість руху повітря -0,1-0,2 м/с і відповідає ГОСТ 12.1.005-88.
4.3.2 Вентиляція
Для захисту приміщення від шкідливих речовин застосовуються такі
методи:
- приміщення дільниці обладнується штучною місцевою вентиляцією;
- своєчасний якісний ремонт вентиляційного обладнання;
- спеціальна підготовка та інструктаж обслуговуючого персоналу;
- регулярне прибирання приміщення.
При виконанні вказаних заходів і при працюючій місцевій вентиляції
концентрація шкідливих речовин в повітрі дільниці знаходиться в нормі ГДК
(ГОСТ 12.1.005-88).
Вентиляція відповідає ГОСТ 12.1.005.88.
Арк.
ДП 141 004 ПЗ
4.3.3 Шум і вібрація
В приміщенні показники шуму та вібрації не перевищують допустимих
значень, згідно основних нормативних документів з охорони праці стосовно
вібрації та шуму згідно ГОСТ 12.1.012-90 та ДСН 3.3.6 039-99.
Допустимі норми на робочому місці:
- вібрації не більше 50 дБ;
- шуму 80 дБ.
Заходи та засоби від шуму та вібрації на дільниці:
- встановлення склопакетів;
- шумовіброізоляція;
- ізоляційні перегородки між відділеннями;
- захисні шумоізоляційні навушники.
- електромагнітне випромінювання в зоні відсутнє.
4.3.4 Освітлення
Приміщення зони ТО і Р освітлюється за допомогою природного і
штучного освітлення в залежності від розряду зорової роботи. Зона має три вікна
1,5 на 2м. в приміщені над кожною дільницею розташовано окремі світильники
в яких знаходяться но дві лампи денного світла. Освітленість відповідає нормам
пунктам СНиП 11-4-79.
4.4 Заходи по забезпеченню техніки безпеки
Дане приміщення згідно ПУЄ відноситься категорії приміщення з

підвищеною небезпекою, характеризуються наявністю наступних умов, що
створюють підвищену небезпеку: можливості одночасного доторкання до
металевих елементів технологічного устаткування чи металоконструкцій
будівлі, що з'єднані із землею та металевих частин електроустаткування, які
можуть опинитись під напругою.
Арк.
ДП 141 004 ПЗ
Для забезпечення використовуються окремо або поєднані один з одним
такі технічні засоби: захисне заземлення; занулення; захисне відімкнення;
ізоляція струмопроводів; огороджувальна сигналізація, блокування, знаки
безпеки; засоби захисту від падіння в оглядові ями (огородження). З метою
пеервірки проекту пропонується провести ряд заходів, такі як заземлення
обладнання СТО.
4.5 Протипожежні заходи
Відповідно до ОНТП 24-86 дана будівля належить до категорії Д. При

вході в приміщення на стіні розташовані вогнегасники типу ВВ – 5.
Проводяться регулярні інструктажі з проти пожежної безпеки. На видному
місці обладнано куточок з охорони праці на якому знаходяться пам’ятки про
послідовність дій в разі виникнення пожежі або інших надзвичайних подій,
схема евакуації персоналу, інструкції з техніки безпеки.
4.6 Організаційні заходи з охорони праці
Для забезпечення безпечних умов працівників проводяться організаційні

заходи по забезпеченню техніки безпеки.
На підприємстві регулярно проводяться навчання та інструктажі з охорони
праці. Кожен робітник, що працює на данному відділенні, лише стає працювати
коли проходить первинний, позаплановий та цільові інструктажі.
Технологічний процес діагностування та ремонту електрообладнання
складається з:
- огляду обладнання на автомобілі для виявлення технічного стану;
- демонтажу несправного обладнання з автомобіля;
До самостійної роботи по діагностуванню та ремонту автомобілів
допускаються особи:
- не молодше 18 років;
Арк.
ДП 141 004 ПЗ
- які пройшли медогляд в установлений термін (раз на 2 роки) і не мають
медичних протипоказань;
- які мають кваліфікацію автослюсаря.
4.7 Заходи по охороні навколишнього середовища
На території сто знаходиться смітник. Сміття зберігається в контейнерах

і вивозиться систематично.
Територія СТО постійно прибирається.
Озеленення території підтримується в гарному стані. Систематично
проводиться санітарна обрізка дерев, викошування газонів.
4.8 Розрахункове завдання.

4.8.1 Розрахунок захисного заземлення обладнання
Розрахунок захисного заземлення технологічного обладнання
електротехнічного відділення виконано за допомогою програмного комплексу
«Акула».
Таблиця 4.2 – Вхідні дані для розрахунку
) Питомий Питомий Товщина Клі- Горизон- Верти- РозміщеннВідстань між Глибина
опір опір верхнього матична тальний кальний я електродами,залягання
верхнього нижнього слою зона заземлювач заземлюваЕлектродів м
слою ґрунту слою ґрунту ґрунту, 1-4 (глибина ч,
Ом*м Ом*м м залягання), м мм2
полоса Пруто
к
5 500 500 0.8 II 40 0.8 Пруток По ко- 1 2
20 нтору
На рисунку 4.3 показано вікно для введення вхідних даних розрахунку
Арк.
ДП 141 004 ПЗ
Рисунок 4.4 – Вікно з результатами
Арк.
ДП 141 004 ПЗ
Висновок
Метою даного дипломного проекту розробити проект електротехнічної

дільниці на СТО ФОП Мальований Р.Г.
В першій частині було проведено характеристика об’єкту проектування і
доведено, що є потреба в доцільності організації електротехнічного поста.
В другій частині було виконано розрахунок виробничої програми, описано
технологію виконання робіт, підібрано сучасне технологічне обладнання та
розроблено відповідні технологічні карти.
В економічній частині було проведено розрахунок капітальних вкладень,
розрахунок собівартості робіт, розрахунок показників економічної ефективності
проекту.
Отже, дані розрахунки показали, що балансовий прибуток складе 146032
грн. на рік, а капітальні вкладення є доцільними так як термін окупності складає
2 роки.
В четвертій частині були визначені шкідливі та небезпечні фактори, що
впливають на здоров’я та працездатність робітника і були запропоновані заходи
по зменшенню їх впливу на робітників та навколишнє середовище та проведено
відповідні розрахунки.
Арк.
ДП 141 004 ПЗ
Список використаних джерел
1. Гуменюк С.А. Методичні вказівки до виконання дипломного проекту з

навчальної дисципліни «Обслуговування і ремонт електроустаткування
автомобілів і тракторів»
2. Алєксєєнко О. А. Методичні рекомендації для виконання економічної
частини до дипломного проекту з дисципліни Економіка підприємства.
3. Жидецький В.Ц. "Основи охорони праці" "Львів Афіша" 2020.
4. URL:http://www.navigator.mn (дата звернення (дата звернення 12.04.23)
5. URL:http://uk.wikipedia.org/(дата звернення (дата звернення 25.04.23)
Арк.
ДП 141 004 ПЗ
Додаток А
Рисунок А.1 – План електротехнічної дільниці
Арк.
ДП 141 004 ПЗ
Додаток Б
Таблиця Б.1 – Карта умов праці

Фактор Показник Значення
Небезпечні Ступінь небезпеки Нормовані Дійсні
фактори ураження електричним Категорія 2 Категорія 2
струмом
Клас пожежонебезпечних В В
приміщень (ПУЕ)
Мікроклімат Категорія мікроклімату Оптимальна Відповідають
виробничого приміщення ДСТУ
(4.091.172-82) 12.01.00588
Клас чистоти приміщення Без підвищеної запиленості
Тип вентиляції Суміщена загальнообмінна
Швидкість руху повітря 0,2 м/с 0,15м/с
За характером Допустимі Допустимі
навколишнього
середовища
Освітлення Характеристика зорової Високої Високої
роботи точності точності
Розмір об’єкту 0,3 мм 0,4 мм
розрізнення
Розряд зорової роботи 3 3
Норм. Бокове природне 1,5% 0,5%
Норм. КПО суміщене 5 4
Освітленість, лк 300-400 300-400
Вібрація Категорія вібрації(ГОСТ Відсутня Відсутня
121.012-90)
Шум Тип приміщення Безшумовий Безшумовий
Допустимий рівень звуку, 50-60 дБА 40дБА
тиску (ГОСТ 12.1.003-86)
Хімічне Хімічні речовини: (ГДК, Оптимальні Допустимі
середовище ГОСТ 12.1007-76)
Пари бензину 200-300 мг/м3 300 мг/м3
CO До 20 мг/м3 20 мг/м3
Арк.
ДП 141 004 ПЗ

дипломна робота 2023

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

дипломна робота 2023

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Вінницький технічний фаховий коледж

(повне найменування вищого навчального закладу)

Розробка поста з обслуговування і ремонту систем керування автомобілів на

Пояснювальна записка до дипломного проекту

Виконав: студент 4 – го курсу, групи 4ЕА-

Власенко Денис Олександрович

Керівник Костюк Микола Олександрович

Дипломний проект на тему Розробка поста з обслуговування і ремонту

3.2 Розрахунок собівартості робіт ........................................................................ 40

ККД – коефіцієнт корисної дії;

СТО ФОП Мальований Р.Г. знаходиться в с.Зарвінці, вул. Мирна 19.

1.1.1 Загальна характеристика підприємства

Рисунок 1.2 – Карта розташування майстерні

1.1.2 Виробнича потужність СТО

1.1.4 Аналіз забезпечення технологічним обладнанням, інструментом,

Необхідним інструментом працівники забезпечені задовільно. Так, як

1.2 Основні висновки та постановка завдань проектування

2.1 Розрахунок виробничої програми СТО

2.1.1 Вибір і обґрунтування вихідних даних

де Аавт - кількість автомобілів, що обслуговуються на СТО;

Середньорічний пробіг автомобілів приймаємо Lс−р = 16000 (км), як для

2.2 Вибір і корегування нормативів ТО і ПР автомобілів

Нормативи трудомісткості ТО і ПР автомобілів індивідуального

Кп – коефіцієнт корегування в залежності від кількості робочих постів

для 1 групи: t ІТоіПР = 2 ∙ 1,05 ∙ 1,0 = 2,1 (люд·год/1000);

Результати розрахунків трудомісткості ТО і ПР зводимо в таблицю 2.2.

приймання і 𝑡П−В 0,15 0,2 0,25

2.3 Розрахунок виробничої програми в трудових показниках

Річний обсяг робіт, що виконуються на СТО, визначається окремо для

Аіавт ⋅ Lср ⋅ t ІТоіПР

де Аіавт – кількість автомобілів даної групи;

де t іп−в – разова трудомісткість робіт приймання-видачі одного автомобіля

Річний обсяг допоміжних робіт на СТО визначається як частина від

ПР на даному СТО кількість робочих постів 5 отже застосовується значення

де Свр – відсоткова доля окремого виду робіт від річної трудомісткості

де Тпост – річна трудомісткість постових робіт, люд-год;

240 ⋅ 13000 ⋅ 2,1

ТІІп−м(ТО) = 360 ⋅ 2 ⋅ 0,2 = 144 (люд · год);

Враховуємо кількість заїздів для виконання тільки робіт прибирання і

ТІп−м = 240 ⋅ 5 ⋅ 0,15 = 180 (люд · год);

ТІп−м = 360 ⋅ 5 ⋅ 0,2 = 360 (люд · год);

ТІп−м = 600 ⋅ 5 ⋅ 0,25 = 750 (люд · год);

Річний обсяг робіт антикорозійної обробки для всіх груп автомобілів за

Тіп−в = 240 ⋅ (2 + 1) ⋅ 0,15 = 108 (люд · год);

Тіп−в = 360 ⋅ (2 + 1) ⋅ 0,2 = 216 (люд · год);

Тіп−в = 600 ⋅ (2 + 1) ⋅ 0,25 = 450 (люд · год);

Річна трудомісткість робіт кожного виду для всіх груп автомобілів, що

Тп−м(ТО) = 72 + 144 + 300 = 516 (люд · год);

Тп−м = 180 + 360 + 750 = 1290(люд · год);

Тп−в = 108 + 216 + 450 = 774 (люд · год);

Річна трудомісткість допоміжних робіт за формулою (2.9):

Результати розрахунків зводимо в таблиці 2.3

Таблиця 2.3 – Річна трудомісткість робіт на СТО

Вид робіт на СТО Ум. Один.

Трудомісткість постових робіт на СТО за формулою (2.10):

Розрахована орієнтовна кількість постів на СТО ХСТО

Розподіл річного обсягу робіт ТО і ПР за видами робіт та місцем їх

Таблиця 2.4 – Розподіл трудомісткості ТО і ПР

Розподіл за Розподіл за місцем виконання

За результатами розподілу річного обсягу робіт ТО і ПР:

- трудомісткість дільничних робіт ПР: Тдільн

2.4 Розрахунок чисельності робітників.

де Ті – трудомісткість робіт на посту, люд-год;

Фр.м = (Дк − ДВИХ − Дсв ) ∙ t зм − Дпс ∙ 1 (2.16)