МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КРИВОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

КАФЕДРА ЕКОЛОГІЇ

ЗВІТ
З НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ ПРАКТИКИ

Студентки 1-го курсу, групи ЕО-16м

Шевченко Г. І.

Керівник практики: А. М. Бондаренко

Національна шкала ________________________
Кількість балів:________ Оцінка: ECTS_______

м. Кривий Ріг
2017

1
 ЗМІСТ
ВСТУП..........................................................................................................3

1. ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ...........................................5

1.1 Загальна характеристика......................................................................5

1.2 Характеристика пилу та його вплив на організм людини................6

2. ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ОЦІНКА ПИЛОВОГО ЗАБРУДНЕННЯ АТМОС-

ФЕРНОГО ПОВІТРЯ ЗА ДАНИМИ ОДЕРЖАНИХ З МЕТЕОСУПУТ-
НИКІВ................................................................................................................8

2.1 Збір та обробка даних отриманих з метеосупутників.......................8

2.2 Розрахункова частина..........................................................................9

ВИСНОВКИ.........................................................................................................11

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.....................................................13

2
 ВСТУП
Атмосфера завжди містить певну кількість домішок, котрі
зумовлюються природними та антропогенними джерелами. До числа
домішок, котрі виділяються природними джерелами, належать: пил
(рослинного, вулканічного, космічного походження, внаслідок ерозії ґрунту,
частинки морської солі тощо); туман, дим, гази від лісових та степових
пожеж; гази вулканічного походження; різноманітні продукти рослинного,
тваринного та мікробіологічного походження. Природні забруднювачі
бувають розподіленими, наприклад, випадання космічного пилу, або
короткочасними стихійними, наприклад, лісові та степові пожежі,
виверження вулканів тощо. Рівень забруднення атмосфери природними
джерелами є фоновим і несуттєво змінюється з плином часу.
Ще п'ятдесят років тому природа досить успішно ліквідовувала
різноманітні забруднення, оскільки атмосфера має могутні властивості
самоочищення, але нині вона з цим завданням вже не справляється.
Основними джерелами забруднення атмосфери є природні, промислові
та побутові процеси. За останні кілька років у світі спалюється в середньому
10 млрд тонн палива на рік. При цьому викидається 22 млрд тонн
вуглекислого газу, 150 млн тонн двоокису сірки, близько 300 млн тонн
оксиду вуглецю, 50 млн тонн оксиду азоту, 200—700 млн тонн пилу і диму та
багато інших речовин, з якими надходять в атмосферу шкідливі,
хвороботворні, в тому числі канцерогенні та мутагенні речовини.
Найбільш поширеними токсичними речовинами, котрі забруднюють
атмосферу, є: оксид вуглецю СО, діоксид сірки в SO2, оксид азоту NO,
вуглеводні СnНm та пил.
Пил в умовах урбоекосистеми – один із потужних забруднювачів
повітря внаслідок викидів промислових підприємств і
роботи автотранспорту. За оперативними даними підприємств гірничо-
металургійного комплексу міста Кривий Ріг викиди забруднюючих речовин у
повітря за І півріччя 2017 року становлять більше 165 тис.тонн.  Основними

3
підприємствами, що здійснюють найбільший вплив на стан навколишнього
природного середовища по викидам в атмосферне повітря міста, є  ПАТ
"АрселорМіттал Кривий Ріг", ПАТ "ПІВДГЗК", ПРАТ "ПІВНГЗК", ПРАТ
"ЦГЗК", ПРАТ "ХайдельбергЦемент Україна", ПРАТ "ІНГЗК", ПАТ
"Кривбасзалізрудком", ПРАТ "ЄВРАЗ СУХА БАЛКА", СП ПРАТ "ММК
ім. Ілліча" ГЗК "УКРМЕХАНОБР".
У м. Кривий Ріг впроваджена і функціонує автоматизована система
моніторингу за станом атмосферного повітря (4 автоматизовані міські пости
спостереження). Система спостреження за станом атмосферного повітря,
його якістю надзвичайно важлива, як для прийняття управлінських рішень,
так і для інформування мешканців міста про стан довкілля. Але, так як пости
спостереження є автоматизованими (дозволено людське втручання в
систему), з’являється необхідність створення методів та способів перевірки
достовірності отриманих даних з цих постів. І одним із таких є спосіб
обробки показників концентрації пилових часток.

4
 1. ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ

1.1 Загальна характеристика

Серед значної кількості різновидів впливу на довкілля істотну
небезпеку створює пилове забруднення атмосферного повітря. Як свідчать
літературні дані, чисельне значення маси пилоподібних часток та аерозолів,
т/рік, що викидаються в атмосферу, у середньому в 10-100 разів більше за
викиди інших найпоширеніших забруднювачів [1]. При проведенні
досліджень, пов’язаних з вивченням проблеми пилового забруднення
атмосферного повітря промислово розвинутих урбосистем, значна увага
приділялась джерелам небезпеки промислового походження.
Забруднення атмосферного повітря полягає у викиді в
атмосферу хімічних речовин, твердих частинок і біологічних матеріалів,
здатних викликати шкоду для людини та інших живих організмів. Часто
ефект забруднювачів є непрямим та проявляється лише через тривалий час,
наприклад, певні речовини здатні зменшувати товщину озонового шару,
впливаючи таким чином на більшість земних екосистем.
Світове господарство щорічно викидає в атмосферу більше 15 млрд
т вуглекислого газу, 200 млн т оксиду вуглецю, понад 500 млн т вуглеводнів,
120 млн т золи та ін. Загальний обсяг викидів забруднюючих речовин в
атмосферу становить більше 19 млрд т.
За оперативними даними підприємств гірничо-металургійного
комплексу міста Кривий Ріг викиди забруднюючих речовин у повітря за І
півріччя 2017 року становлять більше 165 тис.тонн.  Основними
підприємствами, що здійснюють найбільший вплив на стан навколишнього
природного середовища по викидам в атмосферне повітря міста, є  ПАТ
"АрселорМіттал Кривий Ріг", ПАТ "ПІВДГЗК", ПРАТ "ПІВНГЗК", ПРАТ
"ЦГЗК", ПРАТ "ХайдельбергЦемент Україна", ПРАТ "ІНГЗК", ПАТ
"Кривбасзалізрудком", ПРАТ "ЄВРАЗ СУХА БАЛКА", СП ПРАТ "ММК
ім. Ілліча" ГЗК "УКРМЕХАНОБР".

5
 Основними забруднюючими речовинами, які надходять в атмосферу
при спалюванні палива, є тверді частинки (зола, сажа), оксиди
сірки(SO2 і SO3), оксиди азоту (NO і NO2) При неповному згорянні палива в
газоподібних викидах можуть накопичуватися оксиди вуглецю (СО),
вуглеводні типу СН4, С2Н4, поліциклічні ароматичні
вуглеводні, бензапірен (С20Н12), а також п'ятиокис ванадію (V2O5). Останні дві
сполуки відносяться до класу надзвичайно небезпечних. Діоксид (SO 2) і
триоксид (SO3) сірки є головними компонентами забруднення природного
середовища при спалюванні палива.
Рідкі забруднюючі речовини утворюються при конденсації пари,
розпиленні і розливі рідин, в результаті (кольорова металургія, виробництво
цементу). При спалюванні палива утворюється величезна кількість
газоподібних сполук — оксиди сірки, азоту,
вуглецю, важкихі радіоактивних металів. Реакції відновлення також є
джерелом газоподібних забруднюючих сполук, наприклад,
виробництво коксу, соляної кислоти з хлору і водню, аміаку з
атмосферного азоту.
Промисловий пил утворюється в результаті механічної обробки різних
матеріалів (дроблення, розмелювання, підривання, заповнення,
розрівнювання), теплових процесів (спалювання, прожарювання, сушка,
плавлення), транспортування сипучих матеріалів (навантаження,
просіювання, класифікація).

1.2. Характеристика пилу та його вплив на організм людини

За походженням пил поділяється на два класи: органічний: рослинний
(дерев’яний, бавовняний ), тваринний (кістковий, вовняний), штучний
(пластмасовий); неорганічний: мінеральний (кварцовий, силікатний),
металевий (залізний, алюмінієвий).
Пил відноситься до аеродисперсних систем, а відтак має здатність
перебувати у завислому стані. Ступінь дисперсності пилу визначає

6
тривалість перебування його у повітрі та глибину проникнення у дихальні
шляхи.
За дисперсністю пил буває: видимий >10мкм; мікроскопічний < 10-
0,25мкм; ультрамікроскопічний <0,25мкм.
За способом утворення розрізняють аерозолі дезінтеграції і
конденсації. Аерозолі дезінтеграції утворюються під час подрібнення
твердих речовин і складаються з пилинок великих розмірів. Аерозолі
конденсації утворюються з пари металів та їх сполук, які під час
охолодження стають твердими частками, розміри яких значно менші ніж
аерозолів дезінтеграції.
Дія пилу на організм людини залежить від його фізико-хімічних
властивостей, тривалості впливу та концентрації. Дані про концентрацію
пилу дають уяву про ступінь забруднення повітря і про ймовірність
фіброгенної, подразнюючої і токсичної дії пилу на організм людини.
Найбільшу фіброгенну дію мають аерозолі дезінтеграції з розміром
часток до 5мкм та аерозолі конденсації з частками меншими за 0,3-0,4мкм.
Вони найглибше проникають і найдовше затримуються в альвеолах легенів.
Залежно від агресивності пилу можуть розвиватись специфічні
(фібрози) і неспецифічні патологічні легеневі процеси (туберкульоз. рак).
Розвиток професійних захворювань починається після накопичення
пилу в альвеолах, в дрібних лімфатичних вузлах і по ходу лімфатичних
судин. Накопичення пилу призводить до розростання сполученої тканини,
що поступово веде до порушення функції легенів і серця. Сполучна тканина
зморщується, утворює рубці, здавлює судини, порушуючи функцію дихання
та кровообігу. Так розвивається картина легеневого фіброзу, відомого як
пневмоконіоз. Під цим терміном розуміють численні види пилових легеневих
фіброзів.
За класифікацією МОЗ пневмоконіоз поділяють на шість груп: силікоз,
силікатоз, металоконіоз, карбоконіоз, пневмоконіоз від змішаного пилу і
пневмоконіоз від органічного пилу.

7
 1 ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ОЦІНКА ПИЛОВОГО ЗАБРУДЕННЯ
АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ЗА ДАНИМИ ОДЕРЖАНИХ
З МЕТЕОСУПУТНИКІВ

2.1 Збір та обробка даних отриманих з метеосупутників

Дані для проведення дослідження і оцінки пилового забруднення були
взяті з офіційного сайту компанії «BreezoMeter», які отримані за допомогою
супутникових систем. Дана компанія проводить збір даних якості повітря за
допомогою супутників, обробляє ці дані і надає їх іншим компаніям, які
потребують впровадження цих даних у свою продукцію.
Оскільки забруднення сильно впливає на якість повітря в містах, дані в
режимі реального часу в поєднанні з методами машинної обробки
дозволяють надавати дані про викиди у великих обсягах і в реальному
масштабі часу по всьому світу. Джерела даних також включають супутникові
дані, погоду і топографію. Компанія враховує всі елементи, що впливають на
якість повітря в свої розрахунки.
Також компанія «BreezoMeter» має власні алгоритми якості повітря:
«Наші джерела даних можуть стати основою для даних за якістю повітря, але
насправді це наш алгоритм і наші «QA & testing», які роблять дані
BreezoMeter настільки точними. Навіть при такій кількості джерел даних все
ще будуть виникати прогалини при відображенні якості повітря. Пам'ятаючи,
що якість повітря може сильно відрізнятися між міськими блоками, ми не
можемо дати користувачам потенційно неправдиві свідчення на їх місцевому
якості повітря».
Для того, щоб отримати дані з сайту необхідно: 1. Визначити
географічні координати місця, де ми хочемо дізнатися рівень забруднення.
2.На сайті в розділі «History API» в строчці запиту географічних даних

8
вводимо отримані попередньо дані. 3. Далі, задаємо часовий інтервал, за який
нам потрібні дані і натискаємо кнопку «Submit». 4. В консолі з’являться
необхідні нам дані, які ми копіюємо і вставляємо в Microsoft Excel (рис.1) для

подальшої обробки і проведення розрахунків.

Речовини, для яких сайт надає дані це: СО, NO2, O3, SO2, PM10, PM2.5.

Рис. 1 – Фрагмент таблиці з зібраними даними

1.1Розрахункова частина
Після отримання даних треба розрахувати середньомісячне для
кожного з показників (дані взяті за липень, серпень та вересень
ПАС№1):
Липень

PM10 ср = 55,972 мкг/м3

PM2.5 ср = 46,328 мкг/м3

Серпень

9
PM10 ср = 53,625 мкг/м3

PM2.5 ср = 44,836 мкг/м3

Вересень

PM10 ср = 54, 243мкг/м3

PM2.5 ср = 45,721 мкг/м3

Кореляційний зв'язок між показниками:

КОРРЕЛ = 0,852303

10
 ВИСНОВКИ
Пил в умовах урбоекосистеми – один із потужних забруднювачів
повітря внаслідок викидів промислових підприємств і
роботи автотранспорту. За оперативними даними підприємств гірничо-
металургійного комплексу міста Кривий Ріг викиди забруднюючих речовин у
повітря за І півріччя 2017 року становлять більше 165 тис.тонн.  Основними
підприємствами, що здійснюють найбільший вплив на стан навколишнього
природного середовища по викидам в атмосферне повітря міста, є  ПАТ
"АрселорМіттал Кривий Ріг", ПАТ "ПІВДГЗК", ПРАТ "ПІВНГЗК", ПРАТ
"ЦГЗК", ПРАТ "ХайдельбергЦемент Україна", ПРАТ "ІНГЗК", ПАТ
"Кривбасзалізрудком", ПРАТ "ЄВРАЗ СУХА БАЛКА", СП ПРАТ "ММК
ім. Ілліча" ГЗК "УКРМЕХАНОБР".
У м. Кривий Ріг впроваджена і функціонує автоматизована система
моніторингу за станом атмосферного повітря (4 автоматизовані міські пости
спостереження). Система спостреження за станом атмосферного повітря,
його якістю надзвичайно важлива, як для прийняття управлінських рішень,
так і для інформування мешканців міста про стан довкілля. Для перевірки
цих даних використовувався спосіб обробки показників концентрації
пилових часток отриманих з метеосупутників. Спосіб представляє собою збір
даних з офіційного сайту компанії «BreezoMeter», яка отримує ці дані за
допомогою супутникових систем. Джерела даних включають супутникові
дані, погоду і топографію. Компанія враховує всі елементи, що впливають на
якість повітря в свої розрахунки. Оскільки забруднення сильно впливає на
якість повітря в містах, дані в режимі реального часу в поєднанні з методами
машинної обробки дозволяють надавати дані про викиди у великих обсягах і
в реальному масштабі часу по всьому світу.

11
 Дані взяті з сайту були опрацьовані і за допомогою програми Microsoft
Excel визначено середньомісячні дані з ПАС№1 з 1 липня по 30 вересня. Для
PM10 : 55,972 мкг/м3, 53,625 мкг/м3, 54, 243мкг/м3 та PM2.5 : 46,328 мкг/м3,
44,836 мкг/м3, 45,721 мкг/м3. Кореляція між показниками становить 0,852303.
Отже, виходячи із середньомісячних даних можна сказати, що в нашій
місцевості високе пилове забруднення, адже за Європейськими стандартами
воно не повинно перевищувати 25 і 50 мкг/м 3 для PM2.5 і PM10 , відповідно.
Тому, керівники підприємств повинні зробити певні управлінські і технічні
рішення для зменшення пилового навантаження на територію міста.

12
 СПИТСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Клименко М.О., Прищепа А.М., Вознюк Н.М. Моніторинг довкілля:

Підручник.–К.: Видавничий центр “Академія”, 2006.–360 с.
2. Світ довкілля. Кременчуцький міський екологічний бюлетень. –
Кременчук, 2003. – Вип.2. – 32 с.
3. Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених
місць (від забруднення хімічними і біологічними речовинами)", ДСП-201-
97.– Наказ МОЗ України від 09 липня 1997р. №201.
4. Бахарєв В.С. Оцінка рівня техногенної небезпеки промислових
підприємств в умовах пилового забруднення атмосферного повітря // Вісник
КДПУ. – Кременчук: КДПУ. – 2005.– №5(34). – С.121-125.
5. Бахарєв В.С. Теоретичні аспекти формування регіональної екологічної
небезпеки, пов’язаної з пиловим забрудненням атмосферного повітря //
Вісник КДПУ. – Кременчук: КДПУ. – 2005.– №2(31). – С.92-95.
6. Общая токсикология / Под ред. Курляндского Б.А., Филова В.А. – М.:
Медицина, 2002. – 607 с.
7. https://breezometer.com/air-quality-api/history-api/

13