Сучасний стан, фактори забруднення і проблеми

охорони атмосфери. (опрацювати лекцію і скласти стислий

конспект лекції).

Біосфера складається з атмосфери, гідросфери, ґрунту, рослинного і

тваринного світу.

Атмосфера – газова оболонка Землі масою приблизно 5*1015 т. Однак

компоненти атмосфери розподілені нерівномірно. По характері розподілу

температури з висотою атмосфера розділяється на кілька шарів:

§ Тропосфера

§ Стратосфера

§ Мезосфера

§ Термосфера

§ Екзосфера

Потужність тропосфери в наших широтах досягає 10-12 км. У тропосфері

знаходиться основна частина маси атмосфери, тому тут найбільше яскраво

виявляються найрізноманітніші явища погоди. У цьому шарі спостерігається

безупинне зниження температури з висотою. Воно складає в середньому 6 0С на

кожні 1000 м. Сонячні промені сильно нагрівають земну поверхню і прилягаючі

нижні шари повітря. Тепло, що йде від землі, поглинається водяною парою,

вуглекислим газом, частками пилу. Вище повітря більш розріджене, водяної

пари в ньому менше, а випромінюване знизу тепло вже поглинуто нижніми

шарами – тому повітря там холодніше. Звідси поступовий спад температури з

висотою. Тропосфера –це місце постійного формування хмар, опадів і інших

явищ природи.

Стратосфера простирається до висоти 50 км. Повітря тут більш

розріджене, вологість невисока. Температура до висоти 30 км постійна, біля -

50 0С, потім підвищується до + 10 0С на оцінці 50 км. У стратосфері

сконцентрована основна частина атмосферного озону і, саме ця обставина

обумовлює підвищення температури. Справа в тім, що озон поглинає

ультрафіолетові промені Сонця, що і викликає розігрів атмосфери. Озоновий

шар дуже тонкий (товщина 2-4 мм). Розрідження повітря в стратосфері

приводить до того, що небо там майже чорного кольору. У стратосфері завжди

гарна погода. Небо безхмарне і лише на висоті 25-30 км з'являються

перламутрові, а на висоті більш 80 км – сріблисті хмари. За стратосферою на

висоті більш 50 км знаходиться мезосфера, де температура знову знижується.

На висоті близько 80 км вона дорівнює – 70 0С. За мезосферою (більш 80 км над

земною поверхнею) розташована термосфера, що не має визначеної верхньої

границі, де температура збільшується і досягає на висоті 500-600 км (+1600) 0С.

Гази тут сильно розріджені, молекули рідко зіштовхуються один з одним. На

висоті від 800 до 1600 км знаходиться екзосфера. У ній виявляються гази і

спостерігається витік атомів (в основному водню і гелію) у космос.

Хімічний склад нижніх шарів повітря: %:

Азот – 78,09;

Кисень – 20,94;

Аргон – 0,93;

Діоксид вуглецю – 0,033;

Інші гази – 0,007.

Атмосферне повітря – це життєве важливий компонент навколишнього

природного середовища, який є природною сумішшю газів, що знаходяться за

межами жилих, виробничих та інших приміщень

Забруднення повітря – небезпечна екологічна дія у зв’язку зі зміною

кількісного і якісного складу атмосфери.

У результаті антропогенної діяльності відбувається забруднення

атмосферного повітря, що призводить до зміни хімічного складу атмосферного

повітря. Під забрудненням атмосферного повітря розуміють рідкі і тверді

часточки та газоподібні речовини, що надходять в атмосферне повітря

внаслідок побутової та промислової діяльності людей, а також фізіологічного

життя людей і тварин у понад нормованій кількості.

Забруднення атмосфери буває природне та антропогенне.

Природне забруднення відбувається за рахунок природних факторів:

курні
бури, виверження вулканів, видування ґрунтів, лісові пожежі.

Антропогенні джерела забруднення атмосфери поділяються на групи:

- промислові підприємства;

- транспорт;

- побутове і комунальне господарство.

У промисловості обсяг викидів забруднюючих речовин розподіляється по

галузях промисловості в такий спосіб:

- теплоелектростанції – 27 %;

- чорна металургія – 24 %;

- кольорова металургія – 10 %;

- нафтовидобуток і нафтохімія – 15 %;

- автотранспорт – 13 %;

- підприємства будіндустрії (цементні, цегельні заводи) – 8,5;

- хімічна промисловість – 1 %.

До основних речовин, що постійно надходять в повітря відносять:

- діоксид сірки;

- оксиди азоту;

- пил неорганічний, який містить важкі метали;

- оксиди вуглецю;

- вуглеводні.

За даними Держкомстату України, найбільше забруднюють повітря

підприємства енергетики, металургії, вугільної промисловості, харчової,

хімічної і нафтохімічної промисловості. Високим є рівень забруднення

атмосфери в тих містах України, які розташовані в основному в Донецько –

Придніпровському промисловому регіоні ( Кривому Розі, Донецьку, Маріуполі,

Єнакієво, Горлівці, Макіївці, Алчевську, Кураховому, Енергодарі,

Дніпродзержинську, Дніпропетровську, Дебальцеве, Запоріжжі ), а також у

селищі міського типу Бурштин Івано – Франківської області.

Зі складу викинутих до атмосфери в 2011 р. шкідливих речовин ( тільки зі

стаціонарних джерел ) газоподібні ті рідкі речовини становили 3,3 млн. т. (

сірчистий анти гідрид – 1 млн. т., оксиди азоту – 0,3 млн. т., оксид вуглецю –
1,3 млн. т. та ін. ). До найбільших забруднювачів атмосфери в Україні належать

речовини, викиди яких відбуваються під час роботи автотранспорту, в процесі

видобування корисних копалин.

Основним й найбільш дійовими методами боротьби з забрудненнями

атмосфери є економічні. В багатьох розвинених країнах діє продумана система

заохочувальних і заборонних заходів, які допомагають уникнути забруднень.

Велике значення має виховна й просвітницька робота.

Існують також організаційні, технологічні й інші засоби боротьби з

забрудненнями атмосфери:

1) зменшення кількості ТЕС за рахунок будівництва більш потужних,

забезпечених новітніми системами очищення й утилізації ( корисного

використання ) газових і пилових викидів;

2) очищення вугілля до його надходження в топки ТЕС від піриту

( сірчаного колчедану, FeS2 );

3) заміна вугілля та мазуту для ТЕС екологічно чистішим паливом – газом;

4) регулювання двигунів внутрішнього згорання в автомобілях, установка

до них спеціальних каталізаторів, що нейтралізують чадний газ до СО2,

заміна шкідливого етильованого бензину ( який забруднює повітря

свинцем ) на екологічно менш шкідливий;

5) озеленення міст і селищ;

6) правильне планування житлових і промислових районів у межах міста;

7) використання звуко поглинаючих матеріалів при будівництві житлових і

промислових будинків;

8) проведення ЛЕП за межами сіл і міст.

9) − альтернативна енергетика: вітрова, сонячна, геотермальних джерел,

приливів, атомна.

Одним із найважливіших елементів управління у сфері екології є

екологічний моніторинг, який являє собою комплексний еколого-правовий

інститут, що складається із сукупності державних відомостей про якісний

стан навколишнього природного середовища і спостережень галузевих

державних органів за змінами об’єктів природокористування, які

узагальнюються на загальнодержавному рівні з метою одержання єдиної

всебічної оцінки екологічного стану довкілля.

Державний моніторинг навколишнього природного середовища

становить систему спостережень, збирання, опрацювання, передачі,

збереження й аналізу інформації про стан навколишнього природного

середовища та прогнозування його зміни.

Введення моніторингу законодавчо закріплено в ст. 22 Закону України

«Про охорону навколишнього природного середовища», Положенні про

державну систему моніторингу навколишнього середовища, затвердженому

Постановою Кабінету Міністрів України № 391 від 30 березня 1998 р., і в

спеціальних галузевих Положеннях про ведення державних моніторингів

окремих об’єктів природокористування, затверджених Кабінетом Міністрів

України.

Екологічний моніторинг природного середовища – це сучасна форма

реалізації процесів екологічної діяльності за допомогою засобів інформатизації.

Ця форма забезпечує регулярну оцінку і прогнозування стану середовища

життєдіяльності суспільства й умов функціонування екосистем для прийняття

управлінських рішень щодо екологічної безпеки, збереження природного

середовища в цілому, незалежно від їх цільового призначення, характеру, видів

і правових форм природокористування.

Під впливом атмосферних опадів, сонячної радіації, перенесення

повітряних мас, взаємодіє з гідросферою й літосферою та діяльності

мікроорганізмів атмосферне повітря позбавляється від забруднюючих речовин.

Проте в результаті антропогенної діяльності утворюється така велика кількість

забруднюючих речовин, що атмосфера вже не здатна самоочищуватися і

відбувається значне накопичення забруднюючих речовин в повітрі.

В зв'язку з цим в світи виникли такі глобальні екологічні проблеми:

- кислотні дощі;

- озонові діри;
- смог;

- глобальні зміни клімату;

- захворювання людей, пов'язані з загальним забрудненням атмосфери;

- зменшення кількості окремих видів рослин та тварин, а також їх повне

зникнення.

Парниковий ефект

Клімат Землі, що залежить головним чином від стану її атмосфери,

протягом геологічної історії періодично змінювався: чергувалися епохи

значного похолодання, коли великі ділянки вкривалися льодовиками, й епохи

потепління ( до речі, ми живемо якраз в епоху потепління, коли розтанули

великі льодовикові щити в Євразії та Північній Америці ). Та останнім часом

вчені-метеорологи б’ють тривогу: схоже на те, що атмосфера Землі

розігрівається значно швидше, ніж будь-коли в минулому. Це зумовлено

діяльністю людини, яка, по-перше, підігріває атмосферу шляхом спалювання

великої кількості вугілля, нафти, газу, а також роботи атомних електростанцій.

По-друге, і це найголовніше, спалювання органічного палива, а також

знищення лисів призводить до накопичення в атмосфері кількості вуглекислого

газу. У земній атмосфері вуглекислий газ діє як скло в теплиці чи парнику: він

вільно пропускає до поверхні Землі сонячні промені, але утримує тепло

розігрітої Сонцем поверхні Землі. Це викликає розігрівання атмосфери, відоме

під назвою парникового ефекту. За підрахунками вчених , у найближчі

десятиліття середньорічна температура на Землі за рахунок парникового ефекту

може збільшитися на 1,5 – 2 о С.

Парниковий ефект – різке зростання парникових газів в атмосфері, які

не пропускають теплового випромінювання в верхні шари атмосфери.

Глобальне потепління викличе танення льодовиків Гренландії,

Антарктиди, Арктики й гір, рівень світового океану підвищиться на 6-10 м, при

цьому буде затоплене близько 20% площі суходолу.

Крім СО2 – вуглекислого газу, парниковий ефект спричиняють також

деякі інші гази, що входять до складу так званих малих домішок в атмосфері:

метан, закис азоту, фреони, вміст яких в атмосфері за рахунок антропогенного

фактора теж швидко зростає.

Моделлю парникового ефекту в масштабах планети є клімат на Венері. Її

щільна атмосфера, що на 98% складається з вуглекислого газу, за рахунок цього

явища розжарена до 500 о С ( температура, при якій залізо стає червоним ).

Отже причинами парникового ефекту є:

1) тепличний ефект ( 46% ) виробництво енергії із спалюванням викопного

пального з викидами в атмосферу вуглекислого газу;

2) забруднення атмосфери хімічними сполуками ( 24% ) – метаном;

3) зниження біологічного зв’язування атмосферного вуглекислого газу (18%

) – вирубка лісів, ерозія ґрунтів;

4) інтенсифікація сільського господарства ( 9% ) – надходження в

атмосферу надлишків оксидів азоту;

5) спалювання сміття ( 3% ).

Темпи зміни температури:

- за останні десятиріччя середня річна температура Землі підвищилась на

2 – 6 градусів;

- протягом ХХ сторіччя середня температура зростала на 0,3 градуса кожні

10 років;

- за прогнозами ООН, до 2100 року середня річна температура Землі

підвищилась на 3 градуси.

Наслідки:

- танення льоду Арктики, Антарктики, льодовиків високогір’я, що приведе

до зростання стоку у Світовий океан і підняття його рівня. Буде

затоплено низько розташовані міста та сільськогосподарські райони, що

призведе до глобальних економічних та соціально-політичних криз у

багатьох країнах світу. За останні 100 років рівень Світового океану

підвищився на 0,15 м ( швидкість – 1.2 мм/рік ). До 2100 року

прогнозується підвищення рівня на 0,6-3,45 м;

- почнеться збільшення, перерозподіл опадів між територіями Землі,

відбудеться зміщення їх режиму ( максимум переміщується з квітня –

червня до вересень – листопад ), що призведе до змін

сільськогосподарського виробництва, збільшення дефіциту харчових

ресурсів. За останні 100 років кількість річних опадів на Північній півкулі

зросла на 6 – 8 мм;

- прискориться метаболізм мікроорганізмів, підвищаться темпи їх

біологічної еволюції, що призведе до виникнення зовсім нових

інфекційних захворювань та епідемій серед людей та тварин ( ВІЛ/СНІД,

САРС, пташиний грип );

Попередження: скорочення викидів у атмосферу тепличних газів –

вуглекислого газу. В 1988 році прийнято резолюцію ООН “ Охорона

глобального клімату для сучасності та майбутніх поколінь людства ”.

Грета Тунберг - хто вона?

До цієї 16-літньої шведки прислуховуються голови держав і Папа

Римський, вона виступає на економічному форумі в Давосі і Саміті ООН, її

називають «людиною року». Можливо, навіть нагородять Нобелевською

премією. Чим же вона заслужила таку увагу і чому всі про неї говорять?

Грета Тунберг – 16-літня мешканка Стокгольма. Її батьки – Малена

Ернман, в минулому оперна співачка, яка приймала участь в 2009 році в

пісенному конкурсі «Євробачення», і актор Сванте Тунберг – навіть не

підозрювали, що їх доньку – молоду екоактивістку – чекає світове визнання.

Декілька років потому на шкільному уроці Грета побачила фільм про це,

якої шкоди люди наносять природі: світовий океан забруднений тонами

пластика, із-за глобального потепління полярні ведмеді голодують та ін. Фільм

так вразив дівчинку, що вона втратила спокій.

- Я плакала, коли його дивилась, - згадувала Грета. – Мої однокласники

також переживали, але після спокійно вернулись до своїх справ. А я не

могла. Ці кадри просто застрягли у мене в голові.

Переживання дівчинки привели до того, що в 11 років у неї почала

розвиватись депресія. Тоді батьки звернулись до спеціалістів, які діагностували

у Грети і її молодшої сестри Беати синдром Аспергера, синдром дефіциту

уваги, гіперактивність і вибірковий мутизм ( дівчинка не завжди здатна

розмовляти, коли того потребують обставини.

Можливо, в силу своїх особливостей Грета здатна довгий час

концентрувала увагу на визначеній темі або ситуації. І коли екологічні

проблеми вразили її, вона вирішила не просто переживати з цього приводу, щоб

змінити все до кращого.

Грета почала зі себе і своєї сім’ї. Перестала вживати м'ясо, користуватися

пластиком, літати літаком. В будинку Тунбергів встановили сонячні батареї,

вони почали пересуватися по можливості на велосипедах та вирощувати овочі

та фрукти у власному саді. Далі дівчинка переконала маму відмовитись від

кар’єри співачки, оскільки така праця вимагала частих авіаперелетів, а кожен

рейс літака наносить великої шкоди екології.

Але і цього їй здалось недостатньо, і вона перейшла до активних дій

порятунку світу.

Що вона зробила

В серпні 2018 року, Грета вийшла на одиночну забастовку, і протестувала

проти зміни клімату. Влаштувала пікет біля стін шведського парламенту,

заявив, що не буде ходити в школу до тих пір, доки місцеві політики не почнуть

дотримуватися умов Паризького договору по клімату, а також не звернуть

увагу на проблеми засухи і лісових пожеж, пов’язаних з глобальним

потеплінням.

Дуже дивно, але за короткий час новина про молоду активістку

розлетілась по соцмережах, через декілька днів про неї писала шведська преса,

а до її акції приєднались декілька десятків людей.

Грета на цьому не зупинилась, ініціював нову акцію «П’ятниці заради

майбутнього». Вона запропонувала всім хто бажає наслідувати її приклад і

приводити протести біля парламентських будівель по всіх країнах. На її призив

відгукнулись молоді люди по цілому світу.

Сьогодні в течії Грети Тунберг беруть участь більше 1,5 млн. людей в 50

країнах світу. Відбулось більше 2 тис. акцій в 123 країнах по всіх континентах,

включаючи Антарктиду.

Екорух Тунберг зацікавив відомих політиків – власне до них вона і

звернулась з призивом зробити світ краще і чистіше. Міністр з охорони

навколишнього середовища в британському уряді Майкл Гоув подякував

дівчині за то, що вона і інші активісти допомогли йому освідомити: «час діяти».

Грету також підтримав екс-прем’єр-міністр Великої Британії Тереза Мей, екс-

президент США Барак Обама, Папа Римський Франциск.

Тунберг включили до списку 100 самих відомих людей 2019 року,

авторитетний журнал GQ назвав її людиною року, про неї пишуть відомі світові

ЗМІ, вона виступила на конференції TEDxStockholm і Економічному форумі в

Давосі, а її недавній спіч на саміті ООН щокував світ (щоб добратися зі Швеції

до США, Грета пересікла океан на яхті, відмовившись від перельоту).

-Ви вкрали мої мрії і моє дитинство своїми пустими словами, - зверталась

дівчинка до політиків, які зібрались на саміті, - і все ж я одна із щасливчиків.

Люди страждають, помирають, цілі екосистеми руйнуються. Ми знаходимось

на порозі масової загибелі, і все, про що ви можете говорити, - це гроші і казки

про вічний економічний ріст. Як ви можете?!

Грету нагородили найвищою нагородою правозахисної організації

AmnestyInternationalі отримала звання «Посол совісті». Також вона була

висунута на претендента отримати Нобелевську премію світу, і може стати

самим молодим її лауреатом.

За що її цінують і критикують

Але не всім діяльність Грети подобається. Дехто припускає, що

популяризацією її еко діяльності займаються досвідчені піарники, які

переслідують корисні цілі.

Жорстокі суперечки, серед тих хто підтримує Грету і противників її

діяльності, ведуться в соцмережах.

ЇЇ критикують і сильні світу цього. Міністр екології Бельгії Жоке Шовіглє

назвала протестуючих школярів, які підтримували рух Тунберг

«прогульниками». І поплатилась за це, коли пішла у відставку.

Але к би там не було, юна і відважна Грета Тунберг виконує важливу

місію – змушує кожного з нас задуматись, наскільки вразливий наш світ, якої

шкоди ми наносимо природі, навіть не усвідомлюючи цього, і що кожен з нас

прямо зараз може зробити крок до порятунку планети.

Озонова діра в атмосфері

Життя на Землі залежить від енергії Сонця., яка надходить до Землі вона

у вигляді променів видимого світла, а також довгохвильових ( інфрачервоних

або теплових ) і ультрафіолетових 9 УФ ). УФ-випромінювання несе найбільшу

енергію і є фізіологічно активним, тобто діє на живу речовину. Увесь потік УФ-

променів Сонця, що доходить до земної атмосфери, умовно поділяють на три

види: УФ-А ( довжина хвилі 400 – 315 нм ), УФ-В ( 315 – 280 ) і УФ-С ( менше

280 нм ). УФ-В і УФ-С надзвичайно шкідливі для всього живого

випромінювання й приводять до розриву молекул білків і загибелі живих

клітин. Ці промені залежно від довжини хвилі (чим вона менша, тим вища

енергія хвилі) можуть викликати фізіологічні зміни в організмах, призводити до

розриву молекул білків, мутацій, переважно несприятливих,

Всю біосферу від згубної дії короткохвильового ультрафіолетового

випромінювання Сонця захищає озоновий шар. На висоті 20 – 50 км, повітря

містить підвищену кількість озону, тобто кисню, молекула якого складається з

трьох атомів (О3). Деяка кількість цього газу утворюється, наприклад, під час

грози. Він є дуже сильним окисником. Озону в озоновому шарі міститься дуже

мало, на рівні моря він утворив би шар товщиною 2 – 3 мм. Незважаючи на

малу густину, озоновий щит надійно захищає все живе від дії УФ – променів.

Озоновий шар містився у атмосфері не завжди.

Озонова діра – ділянка в озоносфері, в якій озон відсутній.

Протягом тривалого часу ранньої історії Землі, коли в складі її

атмосфери не було кисню, не утворювався і озон. Ультрафіолетові промені

вільно досягали поверхні Землі й стерилізували її. І лише тоді, коли в повітрі
з’явилася якась мінімальна кількість кисню , життя змогло піднятися з глибини

океану до його поверхні, а згодом й вийти на суходіл. Останнім часом вчені

надзвичайно занепокоєнні, бо спостереження метеорологів, які працюють в

Антарктиді, свідчать, що озоновий шар над цим материком почав

зменшуватися. В ньому виникла пульсуюча діра, вміст озону в якій менший від

звичайного на 40 – 50%.

Тривожні повідомлення надходять з Північної півкулі: й тут виявлено

озонову діру. Зниження вмісту озону в атмосфері загрожує зменшенням

врожаїв сільськогосподарських культур, захворюванням тварин і людей,

збільшенням шкідливих мутацій, а якщо озон зникне зовсім, буде знищено все

живе на нашій планеті. Встановлено, що руйнуванню озонового шару сприяють

деякі хімічні речовини, які вступають у реакцію з озоном і розкладають його на

кисень.

Наприклад один атом хлору здатний розкласти 100 тис. молекул озону.

Значної шкоди озоновому шару завдають також польоти висотних літаків, у

вихлопних газах яких є окиси азоту , а також запуски космічних апаратів

особливо тих, що працюють на твердому паливі й викидають особливо багато

таких окисів.

Швидкість руйнування озонового шару становить 0,224% на рік. За

період 1978 – 1990 років розмір озонового шару скоротився на 45%. За останні

10 років інтенсивність ультрафіолетового випромінювання на рівні Землі

посилилась на 10%.

В Антарктиці утворилась «озонова діра», що посилило інтенсивність

ультрафіолетового випромінювання на 40%.

В Україні працює нині 6 станцій з контролю за рівнем ультрафіолетового

випромінювання. Їх дані показують, що з 1980 року над Україною також

зменшується товщина озонового шару.

В Україні здійснюється пильний контроль стану озонового екрану над її

територією. Працюють 6 спеціальних станцій у містах Києві, Одесі, Борисполі,

Богуславі, Львові та Феодосії), що контролюють надходження ультрафіолетової

радіації. Вони показали, що з 1980 року озоновий екран над Україною стає
менш потужним. З урахуванням цього Україна приєдналася до Конвенції 1985

року з охорони озонового екрану та скорочення викидів і виробництва фреонів

та інших речовин, що руйнують озон.

Причинами цього є:

1) надходження в атмосферу хімічних речовин, які руйнують озон: хлор- та

бром похідних ( фреон ), тетрахлоріду вуглецю, метил хлороформу тощо;

2) викиди продуктів згорання твердого палива космічних та наземних ракет;

3) забруднення високих шарів атмосфери окислами азоту, які є викидами

продуктів горіння палива літаків.

Наслідки зменшення товщини озонового шару:

1) збільшення кількості випадків захворюваності раком шкіри;

2) збільшення частоти катаракти;

3) зниження рівня імунітету, через що стають важчими та частішими

інфекційні захворювання людини та сільськогосподарських тварин.

Попередження:

З метою запобігання руйнуванню озонового шару атмосфери уряди багатьох

країн підписали в 1985 р. у Відні Конвенцію про охорону атмосферного озону і

скорочення виробництва фреонів та інших речовин, що руйнують озон.

У1985 році в Монреалі уряди більшості країн світу підписали протокол по

охороні атмосферного озону, де зобов'язали всі країни до початку XXI століття

зменшити використання фреонів на 50 % для того, щоб надалі зовсім

відмовитися від них.

Руйнують озоновий шар і польоти висотних літаків, вихлопні гази яких

містять окис азоту, а також запуски космічних кораблів, що працюють на

твердому паливі. Підраховано, що 300 запусків «Спейс Шатлів» підряд могли б

цілком зруйнувати весь озоновий шар Землі.

Кислотні опади.

Кислотні опади – це будь-які опади ( дощ, сніг, туман ) із рН, меншою за

5,5-5,6. Вперше кислотні дощі зареєстровано в 1972 році в англійському

містечку Манчестер як внаслідок надходження в атмосферу окислів азоту та

сірки від промислових підприємств.

У Західній Європі останніми роками всі опади є кислотними і мають рН

3,8 – 4,8.

Причини: В Україні спостерігаються кислотні дощі та кислі снігопади.

Вони є наслідком трансграничного перенесення шкідливих речовин ( окислів

азоту та сірки ) з країн Західної Європи ( атлантичне вологе повітря ), а також

шкідливих викидів підприємств на території самої України.

Окиси сірки й азоту, що викидаються в атмосферу внаслідок роботи

теплових електростанцій і автомобільних двигунів, сполучаються з

атмосферною вологою й утворюють дрібні крапельки сірчаної та азотної

кислот, які переносяться вітрами у вигляді кислотного туману й випадають на

землю кислотними дощами. Ці дощі вкрай шкідливо діють на навколишнє

середовище.

Кислотні мають значення рН частіше в межах 4,1 – 2,1, а в деяких випадках

навіть менше як 2,1. За спостереженнями вчених, ще 100 років тому дощова

вода мала рН=7,0, тобто осади були нейтральними. В Україні кислотні дощі

випадають у Сумській, Черкаській та Рівненській областях.

Під впливом кислотних опадів відбувається закислення водойм і ґрунтів,

вимивання з ґрунту калію, магнію і кальцію та зменшення врожайності

сільськогосподарських культур на 3 – 8 %, деградація флори і фауни. У

закислених водоймах гине риба і численні види комах. В наслідок випадання

кислотних дощів гинуть ліси, особливо букові, тисові та кедрові.

Кислотні опади прискорюють руйнування житлових будинків і

архітектурних пам’яток, оздоблених мармуром та вапняком.

Кислотний сніг завдає ще більшої шкоди, ніж дощ, оскільки він може

накопичуватись упродовж тривалого часу, що призводить до значного

закислення ґрунту під час танення снігу навесні. Кислотність талої води в

десятки разів вища від кислотності дощової.

У багатьох країнах кислотні дощі завдають значних збитків. Так, у

Швейцарії від кислотних дощів гине третина лісів, у Великій Британії

висихають 69 % букових і тисових лісів. Від кислотних опадів особливо

потерпають закриті водойми— озера й ставки. У Швеції в 4 тис. озер риба

повністю зникла. В Україні за останні 35 років площа кислих ґрунтів зросла на

33 %. Кислі ґрунти потребують вапнування, що підвищує собівартість

сільськогосподарської продукції.

Таким чином, наслідками кислотних дощів є:

1) закислення води в континентальних водоймах ( річках, озерах, ставках ).

Вода з бікарбонатної стає сульфатною, в ній зростає кількість алюмінію

та марганцю, зростає рухомість ртуті, міді, цинку. У таких водоймах

зменшується біологічне різноманіття – вимирають молюски, риби,

земноводні, надмірно поширюються синьо-зелені водорості;

2) зростання кислотності грунтів – в них підвищується міграція свинцю,

цинку, нікелю, міді. Відбувається зникнення природної рослинності,

знижується врожайність культуральних рослин;

3) пошкодження ( всихання ) хвойних лісів ( найбільш чутливі – ялинки та

смереки ), в лісах зникають їстівні ягоди ( чорниця ), розростаються кущі;

4) руйнація мармурових пам’ятників, архітектурних споруд;

5) прискорення корозії металів.

Смог

Смог – це сполучення газоподібних та твердих забруднюючих речовин з

туманом або аерозольним серпанком, що викликає інтенсивне забруднення

атмосфери.

Смог – їдучий туман у приземному шарі повітря великих міст, який

складається з дуже дрібних крапель кислот й інших шкідливих для людини й

технічних споруд речовин.

Окис вуглецю (СО) – газ, що не має запаху і кольору, але дуже отруйний.

Потрапляє в повітря переважно з вихлопними газами двигунів. Двигун

легкового автомобіля викидає за годину до 3 м³ окису вуглецю, а вантажного –

до 6м³.
Дуже велика концентрація окису вуглецю на перехрестях, на вузьких

вуличках вона може бути значною в кабінах автомобілів. Окис вуглецю

утворюється також при спалюванні вугілля в металургійних процесах.

Виділяється він і з тютюновим димом.

При попаданні в легені людини окис вуглецю витісняє кисень з

гемоглобіну, у людини з’являється шум в вухах, нудота, паморочиться голова,

людина непритомніє. Окисли сірки виділяють переважно теплоелектростанції і

хімічні підприємства.

Сірчистий газ (SO2) – безколірний, має різкий запах. Він добре

розчиняється у воді, утворюючи при цьому сірчану кислоту. Випадають

“кислотні” дощі, що завдають значної шкоди рослинам. Сірчаний газ

подразнює слизові оболонки носа, очей, викликає кашель, спазми в горлі,

призводить до захворювання на бронхіт. У великих дозах цей газ небезпечний

для життя. Небезпечний він і для рослин, особливо фруктових дерев. Цей газ

руйнує твори мистецтва з мармуру, облицювання будівель (мармур

перетворюється в гіпс), посилює корозію металів.

Для зменшення викидів отруйних газів промисловими підприємствами

необхідні очисні споруди, що їх уловлюють. Крім окислів вуглецю, сірки і

азоту відомо ще багато інших забрудників атмосфери.

Особливо великий перелік цих забруднювачів у промислових районах.

Змішуючись із димом, ці гази утворюють смог. При цьому зростає

концентрація шкідливих речовин у атмосфері – промислових викидів і

продуктів спалювання вугілля і нафтопродуктів. Від смогу різко погіршується

самопочуття людей, збільшується кількість застудних захворювань, смог

нерідко спричиняє смерть.

Такі смоги часто спостерігаються в Лондоні, Лос-Анжелесі, Буенос-

Айрресі, Сан-Паулу, Ріо-де-Жанейро, Мехіко, Анкарі, Токіо, а в Україні – в

містах Придніпров’я і Донбасу. Тепер почастішали і фотохімічні смоги. На

відміну від звичайних, що виникають за умов низької хмарності і високої

вологості повітря в холодну погоду, фотохімічні смоги утворюються в ясні,

сонячні дні. Вони виникають у забрудненій атмосфері під впливом сонячного

випромінювання.

При цьому утворюються нові речовини, токсичні за компоненти, які їх

утворюють. Такі смоги різко погіршують видимість спричиняють подразнення

слизових оболонок, загострюють легеневі захворювання, призводять до

швидкого в’янення овочевих і декоративних рослини. Смог викликає корозію

металів, розтріскування фарб, гумових виробів, пошкодження одягу тощо.

Смоги бувають кількох типів.

Найбільш вивчений і відомий вологий смог. Він звичайний для країн з

морським кліматом, де часто бувають тумани і висока відносна вологість

повітря. Це сприяє змішуванню забруднюючих речовин, їх взаємодії в хімічних

реакціях. При антициклонах над містами й промисловими центрами отруйні

гази і пил можуть накопичитись у 100-200-метровому шарі повітря. Тоді й

виникає отруйний густий брудно-жовтий туман - вологий смог.

Від вологого смогу відрізняються за походженням і властивостями

фотохімічний смог, або, як його називають, смог лос-анджелеського типу.

Повітря в Лос-Анджелесі (США) сухе, і тому смог тут утворює не туман, а

синювату димку. Для його виникнення необхідне сонячне світло, яке викликає

складне фотохімічне перетворення суміші вуглеців і оксидів азоту, які

надходили в повітря від автомобільних викидів, у речовини, більш токсичні від

вихідних атмосферних забруднень. Однією з таких речовин є озон. Він

виділяється в результаті розпаду двоокису азоту під дією олефінів з неповністю

згорілого автомобільного палива. У високих концентраціях озон небезпечний

для здоров'я людини. Фотохімічний туман різко знижує видимість,

супроводжується неприємним запахом, у людей виникає запалення очей,

слизових оболонок носа і горла, загострюються легеневі захворювання.

Фотохімічний туман пошкоджує рослини, викликає корозію металів,

розтріскування синтетичних виробів та ін.

Третій вид смогу — льодяний смог, або смог аляскінського типу. Він

виникає в Арктиці і Субарктиці при низьких температурах антициклонів. У

цьому випадку викиди навіть невеликої кількості забруднюючих речовин з

топок приводять до виникнення густого туману, що складається з найдрібніших

кристаликів льоду і сірчаної кислоти.

Дослідження вчених свідчать, що смог виникає в результаті складних

фотохімічних реакцій у повітрі, забрудненому вуглеводнями, пилом, сажею й

окисами азоту під впливом сонячного світла, підвищеної температури нижніх

шарів повітря та великої кількості озону, який виділяється в результаті розпаду

двоокису азоту під дією олефінів з неповністю згорілого автомобільного

палива. У сухому, загазованому й теплому повітрі виникає синюватий прозорий

туман, що неприємно пахне, подразнює очі, горло, спричиняє задуху,

бронхіальну астму, емфізему легенів тощо. Листя на деревах в’яне, стає

плямистим, жовкне. Набагато прискорюється корозія металу, руйнування

мармуру, фарб, гуми, швидко псується взуття, одяг, порушується рух

транспорту.

Запустелювання

Запустелювання – це виснаження природних екосистем під впливом

діяльності людини та посух, яке відбувається в посушливих зонах і виявляється

в значній деградації таких екосистем та втраті родючості ґрунтів. Території, на

яких відбулось запустелювання, вже не можна відновити.

Перші ознаки запустелювання з’явилися в 1968 – 1973 роках, коли в

південному районі Сахари виник голод серед міського населення.

Екологічна катастрофа, що сталася в районі Аральського моря внаслідок

штучного створення систем зрошення, спричинила зміну клімату та утворення

навколо цього моря пустелі довжиною 100 – 250 км.

Щороку через запустелювання площі пустель зростають на 60 тис. кв. км.

Території, на яких проявляється запустелювання, вже не можуть

самовідновлюватися. Цього процесу зазнали у світі вже 4 млрд. 616 млн. га і ці

площі продовжують зростати. Темпи запустелювання дуже високі: щорічно за

його рахунок площі пустель світу зростають на 60 тисяч кв. км.

Сучасне людство вперше зіткнулося з цим явищем на великих територіях

у 1968-1973 роках, коли запустелювання південного району Сахари, так званого

Сахелю, спричинило голод серед місцевого населення. Аналогічний процес

ішов і в районі Аральського моря. Аральська катастрофа завершилася

аридизацією клімату на великій території. Вона відчувається на південь від

Аралу на 100400 км. На віддалі до 250 км від Аралу рівень ґрунтової води

знизився на 5 м. Арал для людини виявився прикладом рукотворної

крупнорегіональної катастрофи, що була викликана народногосподарською

діяльністю. Він повинен стати уроком для всього цивілізованого людства.

Скорочення біорізноманіття

Причинами цього явища є:

1) скорочення площ природних угідь розчленування їх на окремі острівці;

2) перетворення природних угідь в напівкультурні;

3) велике експлуатаційне навантаження ( надмірне добування сировини )

природних та напівприродних угідь;

4) надходження у природне середовище великої кількості промислових та

сільськогосподарських відходів.

Все це призвело до біодеградації внаслідок:

- надмірного добування кормів, сировини;

- руйнування місць проживання;

- біологічного забруднення – свідомого чи випадкового розселення нових

видів рослин чи тварин ( зокрема в Україні – розселення колорадського

жука та амброзії долинистої; в Австралії – ввезення кролів ).

Наслідки:

1) безповоротно знищено велику кількість різних видів рослин та тварин;

2) змінилась чисельність деяких видів живих істот: одні стали – рідкісними,

інші – численними;

3) велика кількість живих істот гине від отруйних для них речовин.
Із зникненням одного виду рослин зникає 10 видів тварин.

В 2100 року на Землі зникне від 0,5 до 2 млн. видів живих організмів, що

становить 15 – 20% від кількості існуючих в наш час рослин і тварин.

Ядерна ніч і ядерна зима

Крім повільних змін клімату, людство сьогодні, на жаль, в змозі викликати

його різкі катастрофічні зміни, які здатні знищити не лише людину як

біологічний вид, а й усе живе на Землі. Такою катастрофою була б ядерна

війна. Причому, як свідчить моделювання на ЕОМ, проведене американськими

й незалежно від них російськими вченими, смертельні для людства наслідки

викликав би вибух навіть не всього того колосального ядерного потенціалу, що

накопичений сьогодні на Землі ( за приблизними оцінками, лише у США й Росії

є сьогодні 60 тис. ядерних боєголовок, кожна з яких набагато перевищує

потужність бомби, скинутої в 1945 р. на Хіросіму ), а локальний ядерний

конфлікт з використанням “ всього ” 1000 Мт ядерної вибухівки.

Такий конфлікт, де б він не відбувся, неминуче спричинить метеорологічну

катастрофу глобального масштабу, що матиме такі наслідки:

- теплове нагрівання атмосфери на 1 î , що спричиняє ураганні вітри;

- забруднення атмосфери радіоактивними речовинами, які за короткий час

поширяться по всій земній кулі ( конфлікт в Європі приведе до випадання

радіонуклідів в Африці й Америці );

- виділення горючих газів внаслідок пожеж і руйнування промислових

свердловин і газопроводів, що викличе підвищення глобальної

температури атмосфери Землі на 4-5 î у перші ж дні після катастрофи;

- утворення під час ядерних вибухів великої кількості окисів азоту; їх

надходження в стратосферу зумовить руйнування від 40 до 60%

озонового шару, що викличе різке збільшення УФ-опромінювання

поверхні Землі;

- забруднення атмосфери величезною кількістю пилу й сажі внаслідок

ядерних вибухів і пожеж.

Пил, попіл і сажа після такого локального ядерного конфлікту за один-два

тижні затягнуть небо над всією Землею. В результаті прозорість атмосфери

зменшиться в 200 разів! На Землі настане “ ядерна ніч ”, що триватиме кілька

місяців й викличе загибель урожаю та більшості рослинного покрову Землі.

Сильне запорошення атмосфери спричинить охолодження приземного шару

повітря на 15 – 30 î С протягом першого місяця після конфлікту. А в деяких

районах, як показало моделювання, температура знизиться на

40 - 50 î С. Настане “ ядерна зима ”, що триватиме кілька місяців. Це буде

обумовлене тим, що в атмосфері встановиться невластива для неї надстійка

стратифікація, коли нижні її шари сильно охолонуть, а верхні – нагріються й

припиниться вертикальне переміщування повітря.

За кілька місяців темряви й холоду пил і сажа поступово осядуть.

Охолодження зміниться нагріванням атмосфери на 20 - 30 î С вище норми, що

спричинить повені й селі, перш за все в гірських місцевостях. Неоднорідні

температурні зміни над сушею й океаном викличуть ураганні вітри й снігопади

в прибережних районах материків.

Ядерна зима — гіпотетичний глобальний стан клімату Землі в результаті

широкомасштабної ядерної війни. За гіпотезою вважається, що в результаті

викиду в стратосферу великої кількості диму і сажі, масштабних пожеж при

вибуху 30%-40% накопичених у світі ядерних бомб, температура на планеті

повсюдно знизиться до арктичної в результаті суттєвого підвищення кількості

відбитого світла.

Вперше можливість ядерної зими передбачена Карлом Саганом в США

(1983).

В СРСР з таким же припущенням виступив Г. С. Голіцин, розрахунки виконав

В. В. Александров.

Сутність ядерної зими

Відносно ядерної зими є два невідомих чинники: по-перше, наскільки

вона буде тривалою і холодною, а по-друге, якою мірою ядерна зима означає

вимирання людства. Відносно першого фактора існують різні оцінки: від украй
суворих (Н. Н. Моїсєєв, Карл Саган) до відносно м'яких концепцій «ядерної

осені». Існуюча критика концепції ядерної зими зосереджується навколо

наступних питань:

 Яка кількість сажі виникне і буде викинута в тропосферу у разі

великомасштабної ядерної війни?

 Який вплив вона матиме на температуру Землі?

 Як довго вона буде перебувати у верхніх шарах атмосфери?

 Який вплив матиме падіння температури на виживання людей?

Окремі дослідження зосереджуються на аналізі кожного з цих факторів,

приймаючи як даність результати попереднього. Наприклад, недавнє

американське дослідження проблеми впливу ядерної зими на клімат приймає як

вихідні дані кількість сажі в тропосфері, рівну 150 млн тонн.

У вихідному аналізі Н. М. Моїсеєва [Моїсеєв, 1985] ця кількість була 4

млрд тонн, і відповідно, падіння температури склало 20, а не 50 градусів, як у

М. М. Моїсеєва. У статті І. М. Абдурагімова «Про неспроможність концепції

„ядерної ночі“ і „ядерної зими“ внаслідок пожеж після ядерного ураження»

[Абдурагімов, 2009] наводиться жорстка критика саме за кількістю сажі, що

виділиться в результаті повномасштабної ядерної війни.

При лісовій пожежі згорає в середньому тільки 20 % від горючої маси, з

неї тільки половина є по масі чистим вуглецем, і більшість цього вуглецю

згоряє повністю, тобто, — без залишку частинок вугілля. При цьому, тільки

частина сажі буде настільки дрібнодисперсною, що зможе висіти в тропосфері і

затемнювати Землю. Щоб транспортувати цю сажу в тропосферу, де вона може

«зависнути» через відсутність там конвекції, потрібно виникнення

специфічного явища — вогняного торнадо (оскільки сама куля ядерного гриба,

минає високо в тропосферу, має настільки велику температуру, що в ній всі

частинки сажі згорають). Вогняне торнадо утворюється не при всіх ядерних

вибухах, Воно не повинно утворюватися в сучасних містах, побудованих таким

чином, щоб уникнути цього ефекту, наприклад, у містах колишнього СРСР. І,

крім того, воно різко покращує згорання, як хутра в плавильній печі, в силу
чого сажі в ньому набагато менше.

Ці особливості відрізняють сажу при ядерній зимі від звичайного

вулканічного пилу, що буквально вистрелюється в стратосферу з жерла

вулкана. При цьому, вулканічний пил складається з більш важкого оксиду

кремнію і набагато швидше випадає з тропосфери.

Тютюновий дим

Є ще один вид забруднення повітря, що в сотні тисяч разів перевищує

забруднення від будь-якого металургійного комбінату, проте люди свідомо

вдихають таке повітря. Мова йде про паління. Людина, що палить сигарету,

вдихає повітря, забруднення якого в 384000 (!) разів перевищує всі гранично

допустимі норми. Людина, що палить сигарету в абсолютно чистій атмосфері,

зазнає такого шкідливого впливу, ніби перебуває в умовах, де забруднення в

тисячі разів перевищує допустиме. Вчені кажуть, що вдихати тютюновий дим у

чотири рази шкідливіше, ніж вихлопні гази безпосередньо з вихлопної труби

автомобіля.

У тютюновому димі, крім слабкого наркотика – нікотину, міститься цілий

“букет” ( близько 200 ) особливо отруйних речовин, таких, як чадний газ,

бензпірени ( речовини, що спричиняють рак легенів ) та багато інших. Треба ще

наголосити, що протягом останніх десятиліть тютюн став набагато отрутнішим,

ніж, скажімо, в ХІХ ст.. Це спричинюється високою гігроскопічністю

тютюнових листків, які активно поглинають із повітря шкідливі домішки,

кількість яких сьогодні дедалі зростає.

Особливої шкоди завдає паління жіночому організму. Як показали

дослідження американських медиків, 80% обстежених ними жінок, що

протягом 20 років випалювали 26 і більше сигарет щодня, померли від хвороб

серця. Навіть 1 -4 сигарети в день збільшують ризик захворювань серця жінок в

12,4 раза. Абсолютно неприпустиме паління для вагітних жінок – це в 100%

випадків приводить до ненормального розвитку дитини, народження мертвих

дітей абр дітей з розумовими й іншими відхиленнями тощо.

Пасивне паління, або тютюновий дим в атмосфері – мимовільне

вдихання вторинного тютюнового диму, який курець видихає під час куріння.

Тютюновий дим є неоднорідною (гетерогенною) сумішшю, що

складається в середньому з 60% різних газів і 40% мікроскопічних дьогтевих

крапель (аерозолі). Загалом в ньому міститься більше 7000 хімічних речовин , з

яких, щонайменше, 250 відомі як шкідливі і 69 як канцерогенні (власне, сам

вторинний тютюновий дим ВООЗ класифікує як канцероген).

За основною дією, шкідливі речовини, що містяться в тютюновому димі й

впливають на організм, об'єднані в 4 групи:

1. канцерогенні речовини: ароматичні вуглеводні, бензпірен, феноли,

органічні сполуки (нітрозамін, гідразин, вінілхлорид, толуідин та ін.),

неорганічні сполуки миш'яку та кадмію, радіоактивні полоній, олово та

вісмут — 210.

2. подразнюючі речовини: ненасичений альдегід — пропеналь (акролеїн),

оксид вуглецю (II).

3. отруйні гази: оксид вуглецю (II), сірководень, ціаністий водень та ін.

4. отруйні алкалоїди: всього 12 (нікотин, норнікотин, нікотирин, нікотеїн,

нікотимін та ін.).

Нікотин є однією з найсильніших із відомих нам отрут, які впливають на

нервову систему. При згорянні сигарети він руйнується тільки частково,

приблизно на 25%. Вміст нікотину в димі головного струменю сигарети від 0,4

до 3мг — лише 20% від загальної кількості нікотину в сигареті. В недопалку

залишається близько 5%, а інші 50% потрапляють в повітря в приміщенні, де

курять.

Вплив на здоров’я

Серед дорослих людей вдихання вторинного тютюнового диму підвищує

ризик розвитку серцево-судинних захворювань на 25-30 % та респіраторних

хворіб, включаючи ішемічну хворобу серця і рак легень . Відповідно до

досліджень, ризик отримати рак легень у людей, які працюють у сильно

задимлених приміщеннях (приміром, офіціанти та бармени), підвищується до

101 % порівняно з тими, хто працює у нормальних умовах. Діти, які піддаються
впливу пасивного куріння, на 50-100 % частіше хворіють гострими

респіраторними хворобами. А серед дітей грудного віку вдихання вторинного

тютюнового диму може викликати раптову смерть, у вагітних жінок — викидні

або народження дітей з низькою масою тіла.

Пасивне куріння і діти

Згідно з даними ВООЗ, майже половина дітей у світі (700 млн.) наражається

на небезпеку від тютюнового диму 1,2 млрд дорослих-курців. Дитячий організм

є набагато більш вразливим та чутливим до тютюнового диму, оскільки легені

дітей менші, і їх імунна система менш розвинена, що підвищує вірогідність

розвитку легеневих інфекційних захворювань та інфекцій вуха. Крім того, діти

частіше дихають, ніж дорослі, відповідно, вони вдихають більше шкідливих

речовин на кілограм маси тіла, ніж дорослий за такий же проміжок часу.

Вимушене паління дітей стає причиною або суттєво підвищує ризик

 застуд, бронхітів, пневмонії, хронічних порушень дихання, астми;

 інфекції середнього вуха, гострого отиту, менінгіту;

 серцево-судинних та неврологічних ускладнень;

 карієсу 

Смертність через пасивне куріння

За даними глобального дослідження, проведеного Всесвітньою

організацією охорони здоров'я вдихання вторинного тютюнового диму

приводить до 600000 випадків передчасної смерті в рік. 31% померлих - діти,

47% - жінки. Так, 2004 р. причиною смерті 379 тисяч чоловік став розвиток

захворювань серця, 165 тисяч померли від респіраторних захворювань нижніх

дихальних шляхів, ще близько 37 тисяч людей від астми, і понад 21 тисяча – від

раку легень. Причиною розвитку цих хворіб у зазначеної кількості людей стало

пасивне куріння.

В Україні

Щороку від тютюнового диму помирає понад 100 тис. українців, з них більш як

10 % – пасивні курці.

У світі
 В Шотландії 1500-2000 некурців щорічно помирають через наслідки дії на

їхній організм пасивного куріння.

 За оцінками Міжнародної організації праці щорічно у світі через пасивне

куріння на робочому місці помирає 200 тис. людей.

Смертність серед дітей

Дослідження показують, що кожного року в США не менше 6200 дітей

помирає в результаті паління батьків. Із цієї кількості 2800 смертей обумовлені

низькою вагою новонародженого внаслідок паління вагітної матері; 2000

смертей – синдром раптової смерті новонародженого, викликаного вторинним

димом; 1100 смертей обумовлені респіраторними інфекціями; 250 смертей

викликані пожежами через сигарети, сірники, запальнички, а ще 14 смертей

обумовлені астмою.

Опублікований в Австралії документ свідчить про те, що серед тих, хто

загинув від пасивного паління, половину склали діти до 15 років та

ненароджені.

Проведені у Великій Британії оцінки синдрому раптової смерті в колисці

свідчать, що 11% випадків таких смертей пов’язано з палінням тільки матері і

стільки ж з палінням тільки батька.

Кількість пасивних курців

За інформацією ВООЗ приблизно 40 % всіх дітей у світі, 33 % чоловіків і

35 % жінок некурців регулярно піддаються впливу пасивного куріння.

Цікаві факти про екологію

Збережемо природу Землі разом!

Зараз вже складно знайти людину, яка хоча б раз в житті не задумувалась про

екологію. Скрізь і всюди ми стикаємося із закликами бути більш

відповідальними і свідомими. Наведемо кілька цікавих фактів і рішень, які

відбуваються в світі екології.

10 місце. Місто без автомобілів

Швейцарське маленьке містечко Церматт закрите для автомобілів з вихлопом.

По ньому можна пересуватися тільки на велосипеді, гужовому транспорті або

електромобілі. Тим часом, середньостатистичний автомобіль виробляє близько

півкілограма газоподібних відходів на кожні сорок кілометрів шляху.

9 місце. Викиди від Інтернету

На пересилку спаму щорічно витрачається 33 мільярдів кВт / год

електроенергії, що супроводжується викидом в атмосферу близько 17 мільйонів

тонн вуглекислого газу, що рівносильно трьом мільйонам автомобілів. Такої

кількості електроенергії достатньо для електропостачання 2,4 мільйона

будинків. На сьогоднішній день інформаційні технології вже є причиною

надходження 2% вуглекислого газу в атмосферу Землі. Прогнозують, що до

2020 року на Інтернет буде доводитися 20% всієї емісії CO2.

8 місце. Стійке сільське господарство

Сучасне сільське господарство виробляє в два рази більше продуктів, ніж

необхідно людям. Більше 50% зерна, що реалізується по всьому світу, йде на

корм худобі або застосовується для отримання біопалива.

7 місце. Вода, кругом вода

70% придатної до вживання прісної води витрачається на сільське

господарство, 22% забирає промисловість і тільки 0,08% використовується в

повсякденному житті.

6 місце. Альтернативні джерела енергії

Крематорій в шведському місті Хельсінгборг забезпечує теплом 60 000 домівок,

що становить 10% вироблюваної енергії місцевої енергетичної компанії.

5 місце. Корм для риби

На величезних океанських лайнерах бізнес-класу є поля для гольфу. Основною

проблемою цієї гри є те, що м'ячі частенько відлітають за борт. Одне німецьке

підприємство стало випускати спеціальні м'ячі у вигляді спресованого

риб'ячого корму для гравців, яким не чужа турбота про живе.

4 місце. Кенгуру не вміють псувати повітря

Кенгуру унікальні тварини - вони не здатні пускати гази. Утворений в шлунку

цих тварин метан безперервно переробляється і всмоктується назад. Вчені

шукають ген, відповідальний за таку поведінку, щоб забезпечити ним корів, і в

підсумку зменшити викиди газів в атмосферу.

3 місце. І папір теж буває шкідливим

Паперові пакети не менш шкідливі для природи, ніж пластикові. Вони

займають багато місця, вимагають більше енергії для їх переробки та

виробництва, а на звалищі через пошарове розташування розкладаються не

швидше, ніж їх поліетиленові аналоги.

2 місце. Нова система освітлення

Турботою про збереження енергії спантеличені в китайському місті Донгтан.

Проблему вирішила фірма Philips: вночі вулиця в цьому місті освітлюється

мінімально, але як тільки на ній появляється велосипедист або машина, миттєво

включається освітлення.

1 місце. Популяція тварин скорочується

За словами знаменитого Гарвадського біолога Уілсона щорічно зникає близько

30 000 видів живих організмів. До кінця цього століття планета Земля втратить

близько половини свого нинішнього біорізноманіття.

Прогнозують, що до 2050 року чверть всіх видів живих організмів буде

перебувати під загрозою зникнення.

Питання для самоперевірки

1. Будова і склад атмосфери.

2. Назвіть, які глобальні екологічні проблеми виникли в зв'язку з

забрудненням атмосферного повітря.

3. За які умови утворюються кислотні опади? Які негативні наслідки

кислотних опадів?

4. Сформулюйте визначення озонової діри. За які умови утворюються

озонові діри?

5. Назвіть види смогу та коротко їх охарактеризуйте.

6. Охарактеризуйте проблему глобального потепління клімату. За рахунок

яких забруднюючих речовин іде посилення парникового ефекту?

7. Як можна зменшити забруднення атмосфери?

8. Проблеми пов’язані з опустелюванням. Причини опустелювання.

9.Які чинники впливають на скорочення біорізноманіття?

10. Як впливає ультрафіолетове випромінювання на організм людини?

11. Озонові діри і причини зменшення товщини озонового екрана.

12. Екологічний моніторинг природного середовища, як сучасна форма

реалізації процесів екологічної діяльності за допомогою засобів інформатизації.