Кролевецька загальноосвітня школа I-III ступенів №1

Проект з біології

ВИЯВЛЕННЯ РІВНЯ АНТРОПОГЕННОГО ВПЛИВУ В

ЕКОСИСТЕМАХ СВОЄЇ МІСЦЕВОСТІ

Виконав:
учень 9 В класу
Демченко Нікіта
 «ВИЯВЛЕННЯ РІВНЯ АНТРОПОГЕННОГО ВПЛИВУ В
ЕКОСИСТЕМАХ СВОЄЇ МІСЦЕВОСТІ»

Антропогенний вплив – прямий, опосередкований вплив людства на

навколишнє середовище та його компоненти внаслідок господарської
діяльності. Нині вплив людини на біосферу досяг велетенських масштабів:
відбувається тотальне забруднення природного середовища, географічна
оболонка насичується технічними спорудами, технічними предметами,
новими речовинами та процесами.  Антропогенний вплив має
різноманітний характер.
Збільшення обсягів викидів в атмосферу в умовах зростання
економічної активності підприємств, реанімація старих технологій та
використання застарілого обладнання; погіршення стану лісів, їх масове
захворювання, лісові пожежі як результат низької культури
господарювання; зменшення різноманітності та чисельності рослинного та
тваринного світу, зростання масштабів браконьєрства та самовільних
вирубок; забруднення поверхневих і підземних вод промисловими стоками;
деградація грунтів – і це тільки деякі наслідки недбалого ведення
господарства.
Саме антропогенні впливи викликають швидкі, глобальні, часто
незворотні зміни в навколишньому природному середовищі. В світі майже
не залишилось територій, які б не знаходились під впливом діяльності
людини. 
Нераціональне використання природних ресурсів без
урахування екологічних вимог упродовж багатьох років і структурні
деформації, які відбувалися в народному господарстві держави, а
також низький рівень екологічної свідомості суспільства привели до
значного погіршення навколишнього природного середовища в усіх
регіонах України, в тому числі Сумському регіоні.  І незважаючи на те, що
область входить в десятку найбільш успішних в екологічному відношенні
областей, існує ряд екологічних проблем, які потребують якнайшвидшого
вирішення.
 Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Протягом 2019 року в атмосферне повітря Сумської області викинуто
21,682 тис. т шкідливих речовин, що на 0,9 тис. т або на 4,4% більше
порівняно з попереднім роком. За обсягами викидів забруднюючих речовин
в атмосферне повітря область знаходиться на 15 місці серед областей
України. Частка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря по
області до загального обсягу викидів по Україні складає 0,9% (у
Полтавській області – 2,1%, Харківській – 4,3%, Чернігівській – 1,1%).
Збільшилися обсяги викидів по наступних речовинах: метан - 4549,8 т,
оксид вуглецю - 5789,7 т, 9 аміак - 392,0 тощо. Зменшено обсяги викидів:
речовин у вигляді суспендованих твердих частинок – 2753,0 т, металів та їх
сполук – 55,9 т, діоксиду та інших сполук сірки – 3385,4 т.
У структурі промислового потенціалу області більшість викидів
забруднюючих речовин припадає на екологічно небезпечні виробництва
наступних галузей: добувна промисловість і розроблення кар’єрів,
переробна промисловість, постачання електроенергії, газу пари та
кондиційованого повітря, водопостачання, каналізація, поводження з
відходами. Найбільшими забруднювачами повітря Сумської області у 2019
році були такі підприємства: Сумське ЛВУМГ, ТОВ «Сумитеплоенерго»,
ПАТ «Сумихімпром», НГВУ «Охтирканафтогаз», ПАТ «Укрнафта».
Автотранспортні засоби завдають непоправної шкоди здоров'ю людини
і навколишньому середовищу. У двигунах внутрішнього згоряння на
спалювання 1 т бензину витрачається близько 15 т повітря або 2000 л
кисню, що в 2,5 раза перевищує його добове споживання людиною. Під час
спалювання 1000 л палива карбюраторний двигун викидає: 200 кг оксиду
карбону (ІІ), 25 кг вуглеводнів, 20 кг оксидів нітрогену, 1 кг оксидів
сульфату, 1 кг сажі.
Проблематика впливу якості довкілля на життя та здоров’я населення є
нагальною і актуальною. Поширеність хвороб органів дихання у Сумській
області традиційно тримається на високому рівні. Хвороби органів дихання
найбільше поширені серед населення Білопільського та Кролевецького
районів.
Для покращення ситуації необхідний перехід в автотранспортному
секторі на використання екологічно сприятливих видів палива,
впровадження екологічних норм до автомобільних бензинів та дизельних
палив.
Тенденції зміни клімату.
Проблема кліматичних змін є однією із найглобальніших проблем
людства. На метеостанціях світу з року в рік фіксуються відхилення
термічних показників від багаторічної норми в бік зростання
температурного фону. Однак зміна клімату відбувається не лише на
планетарному, але й на регіональному рівні – трансформація поля
температур помітна скрізь.
Згідно проведеним Сумським обласним центром з гідрометеорології
аналізом даних спостережень метеостанцій області, в останні роки на
Сумщині клімат змінюється. Середня річна температура повітря у 2019 році
становила 8,5–9,50, що на 2,5-3 0 вище за річну норму. Така висока річна
температура повітря на Сумщині зареєстрована вперше з 1944 року. У
середньому за останнє десятиріччя майже в усі місяці середня місячна
температура повітря виявилася на 1-2,50 вищою за норму.
За багаторічними даними у регіоні спостерігається дуже широкий
спектр небезпечних гідрометеорологічних явищ та стихійних
метеорологічних явищ.
Стан водних ресурсів.
Основним джерелом водопостачання у Сумської області є підземні
води Дніпровсько-Донецького артезіанського басейну та поверхневі води
басейну Дніпро у межах басейнів чотирьох приток: Десни, Сули, Псла,
Ворскли. Підземні води використовуються за допомогою артезіанських
свердловин для централізованого водопостачання населення у містах і
селах, а також для водопостачання промислових та сільськогосподарських
підприємств.
Останніми роками в басейнах річок Сумської області, як і по всій
Україні в цілому, спостерігається зниження рівня водності. Причиною
малої водності є зменшення надходження води з водозбірної площі річок
через незначну кількість опадів, а також вплив високих температур повітря.
Періоди маловоддя негативно відображаються на умовах забезпечення
потреб у водних ресурсах та безпеки життєдіяльності населення.
Враховуючи маловодність, населення та галузі економіки Сумської області
в даний час не мають проблем щодо споживання води.
Основними джерелами промислового забруднення водних об’єктів на
території Сумської області в суббасейні Десни є ТОВ «Буринський
молокозавод» (м. Буринь), в суббасейні середнього Дніпра – ПАТ
«Сумихімпром» (м. Суми), Філія «Охтирський сиркомбінат» ПП «Рось» (м.
Охтирка), Філія ПрАТ «Слобожанська будівельна кераміка» (с. Плавинище
Роменського району).
Стан ґрунтів.
Агрохімічна оцінка ґрунтів Сумської області є однією із найвищих в
Україні та становить в середньому 51 бал. Родючість ґрунтів області за
вказаною шкалою порівняно з іншими регіонами України є вище середньої.
Сучасний стан використання земельних ресурсів області не відповідає
вимогам раціонального природокористування. Порушено екологічно
допустиме співвідношення площ ріллі, природних кормових угідь, що
негативно впливає на стійкість агроландшафтів. Сільськогосподарська
освоєність земель перевищує екологічно допустиму норму.
Тривале інтенсивне використання сільськогосподарських угідь призвело до
погіршення гумусового стану ґрунтів, зменшується забезпеченість поживними
речовинами, підвищується кислотність і, як наслідок, знижується їх родючість,
посилюються деградаційні процеси, ерозія.
Останнім часом посилились деградаційні процеси, пов'язані з забрудненням
хімічними речовинами, нафтою та нафтопродуктами, непридатними та забороненими
до використання пестицидами, іншими відходами. Найбільше проявів техногенного
забруднення спостерігається в районах нафтогазовидобування, та в районах з
розвинутою промисловістю.
Відходи.
Однією з найгостріших екологічних проблем в області є поводження з
відходами. Станом на 01.01.2020 в області накопичено 35794558,401 т
відходів І-ІV класів небезпеки. Загальний обсяг відходів І-ІV класів
небезпеки, по Сумській області, складає 0,2% до загальної кількості по
Україні. Місця зберігання і накопичення промислових та побутових
відходів не відповідають екологічним вимогам і перебувають у
незадовільному стані. Головними причинами такого становища
залишаються: застаріла й недосконала технологія виробництва; низька
екологічна свідомість населення; довготривалий підхід до проблеми
відходів як до другорядної з боку законодавчої та виконавчої влади всіх
рівнів; відсутність належного нормативно-правового регулювання процесу
утилізації відходів, відсутність дієвих економічних важелів заохочення
підприємств до самостійного вирішення власних екологічних проблем.
На мою думку, для зменшення антропогенних впливів на навколишнє
середовище потрібно, перш за все, провести модернізацію всіх галузей
промисловості, впровадити новітні ресурсозберігаючі технологіі.
Відремонтувати очисні споруди, шламосховища, замінити застарілу
техніку, ввести в широке використання екологічно чисте паливо для
автотранспорту, встановити очисні установки на трубах заводів.
Досягненню високої якості природного середовища на Сумщині
сприятиме формування екологічної мережі, збереження та відтворення
природного біологічного різноманіття; розроблення та вжиття заходів з
вирівнювання співвідношення площ природних угідь і територій, на яких
провадиться господарська діяльність; удосконалення
сільськогосподарських технологій, збереження та відтворення природної
родючості ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення;
розроблення та впровадження систем відтворення водних ресурсів на
територіях, що зазнали значного техногенного навантаження; забезпечення
збирання та очищення стічних вод, що утворилися внаслідок атмосферних
опадів на території населених пунктів і промислових підприємств;
розроблення та реалізація заходів щодо запровадження системи роздільного
збирання різних видів відходів; поліпшення екологічного стану в місцях
розміщення, складування та сортування відходів; забезпечення екологічно
безпечного зберігання токсичних відходів; розроблення комплексу заходів
щодо закриття найбільш екологічно небезпечних виробництв і виробничих
потужностей; створення центрів збирання, обробки та аналізу даних
моніторингу,  прогнозування надзвичайних ситуацій в області;
удосконалення системи освіти, перепідготовки та підвищення кваліфікації
кадрів для різних галузей економіки з питань охорони довкілля;
формування екологічної культури в усіх верствах населення та інш.