ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ

ТЕПЛОЕНЕРГЕТИКИ ТА
ТЕПЛОВИКОРИСТАННЯ

Підготувала
учениця 8 класу:
Попова Ю.Ю.
 Теплоенергетика – одна з галузей, що
найбільше забруднює довкілля.

• В атмосферу викидаються різні шкідливі сполуки згоряння

органічного палива: летка зола з частками незгорілого
палива, сірчистий і сірчаний ангідриди, оксиди вуглецю і
азоту, фтористі сполуки та газоподібні продукти неповного
згорання палива.
 Щороку підприємства теплоенергетики
спалюють мільйони тонн органічного палива.
• Вугілля – основний вид палива на Бурштинській
ТЕС, Криворізькій ТЕС, Придніпровській ТЕС,
Дарницькій ТЕЦ (м.Київ), Сумській ТЕЦ, Чернівецькій
ТЕЦ та ін.
 На українських ТЕС та ТЕЦ, що працюють на вугіллі, з
30 млн тонн палива на рік вихід золошлаків становить
майже 10 млн тонн.
Золовідвали – постійні супутники підприємств, що
працюють на вугіллі. Більшість розкинулись під голим
небом без гідроізоляції та засобів усунення пиління.

Величезні площі, вилучені з раціонального

господарського користування, стають постійно
діючим забруднювачем ґрунту, ґрунтових вод та
атмосфери.

Саме таким виглядає один із золовідвалів

Трипільської ТЕС у місті Українка Київської області.
• Вугілля містить вкраплення радіоактивних ізотопів.
• Концентрація радіоактивних компонентів у воді
золовідвалів залежить від їх первинного вмісту у
вугіллі, що спалюється.
• Тому золовідвали є джерелами надходження у
підземну гідросферу радіоактивних ізотопів,
токсичних речовин органічного походження – фтору,
селену, берилію та багатьох інших.
• Усі триатомні гази у викидах теплоенергетики
– вуглекислий газ (СO2), діоксид азоту (NO2),
діоксид сірки (SO2) - належать до, так званих,
«парникових газів».
• Енергія сонячних променів, що відбивається
від поверхні, не може повернутись у космос,
бо затримується молекулами газів. 
• Діоксид сірки (SO2) та діоксид азоту
(NO2) газоподібних викидів теплових
станцій вступають у хімічні реакції в
атмосфері.

• Утворені пари сірчаної, сірчистої,

азотистої та азотної кислот
захоплюються краплями або
частинками опадів і випадає, так
званий, «кислотний» дощ.

• Так після дощів зі зниженим рівнем рН

виглядають дерева.
• Накопичений у верхніх шарах атмосфери монооксид азоту
(NO) руйнує озоновий шар, який захищає живі організми від
космічного випромінювання, та веде до появи, так званих,
«озонових дір».
• Прогнози впливу «озонових дір» на життя організмів
катастрофічні: мутації і переродження живих організмів,
канцерогенні захворювання тощо.

• Руйнування озону: активний озон (О3) вступає в реакцію з монооксидом

азоту (NO), утворюючи діоксид азоту (NO2) та кисень (O2).
• Діоксиди сірки (SО2) та азоту (NO2) в нижніх шарах
атмосфери змінюють природний цикл випадіння
опадів. 
• Утворені з них гігроскопічні солі сірчистої
(сульфіди) й азотної (нітрати) кислот стають
додатковими центрами конденсації пари і
залучаються в механізм утворення опадів,
порушуючи їх природний кліматичний цикл.
• Непрогнозовані проливні дощі усе частіше
зумовлюють масштабні повені, що заливають
території великих населених пунктів.
• Червоно - бурий колір димових викидів та
поява бурої мряки в міських районах
зумовлюються при певних погодних умовах
вмістом діоксиду азоту (NO2) та вуглеводнів у
атмосфері.
• А значна концентрація цих речовин
приводить до кризової екологічної си-
туації, яку називають «смогом» (уперше
він був зафіксований у Лос-Анджелесі в
1948 р.)
• Велика кількість надлишкового тепла, яку
відводять у атмосферу, класифікується як
теплове забруднення.
• Дослідження підтверджують феномен під-
вищення температури біля об'єктів тепло-
енергетики.
• Особливо це стосується територій зі спекот-ним
кліматом, де живі організми потрапляють в умови
верхнього температурного порогу нормального
існування.
• Теплове забруднення стосується
водойм, коли у них зливають гарячі
теплообмінні води.

• Понижується рівень кисню, збільшується

токсичність, порушується природна рівновага, що
має негативний вплив.

• Охолодження пари замкнутим способом (з використанням тої самої води)

та пошук корисного застосування для надлишкового тепла істотно
зменшать кількість таких сумних пейзажів.
• Фонтани гарячого пару вздовж ліній
теплотраси, локальні затоплення
ділянок гарячою водою…
• Подібні картини можна часто спосте-
рігати через украй зношену систему
трубопроводів українських ТЕЦ та
недбайливого господарювання.
 Зі всіх теплових виробництв парогазові ТЕЦ є найбільш
екологічно чистими.
• Але використання газу робить їхню
енергію найдорожчою, тому багато
українських ТЕЦ при зношеному
обладнанні без врахування нових
технологій переоснащуються на
дешеве вугілля, збільшуючи
шкідливі викиди від його спалю-
вання.
• Парогазові ТЕЦ є найбільш екологічно чис-
тими тепловими виробництвами.
• На жаль, усі українські ТЕЦ оснащені
фізично та морально застарілим облад-
нанням, а його експлуатація призводить до
періодичних аварійних ситуацій.

• Так виглядала 28 жовтня 2016 року аварія на

Львівській ТЕЦ № 1. На щастя, локальна пожежа
обійшлась без жертв.