Закарпатське обласне відділення Малої академії наук Україн

«Глобальні зміни клімату»

Вступ…………………………………………………………………
Причини глобального потепління………………………………..
Наслідки глобального потепління………………………………..
Способи зупинення змін клімату………………………………….
Викиди CO2…………………………………………………………..
Альтернативні джерела енергії…………………………………….
Висновки………………………………………………………………
Список використаної літератури………………………………….
Вступ
Сьогодні ми поговоримо на тему «Глобальні зміни клімату», це тема моєї
роботи . Чому я вибрав саме цю тему? Нещодавно, побувавши з групою
нашої школи на воркшопі «Umweltschutz» в Тернополі, яка відбулася в
рамках міжнародного проекту PASCH, проекту, який підтримує вивчення
німецької мови в усьому світі, в якому наша школа приймає участь, я
зрозумів всю глобальність і важливість проблеми, яка постала перед
сучасним людством. Звичайно, ми готувались перед цим воркшопом,
вивчаючи глобальні проблеми людства, «зелені» професії, регіональні
проблеми і альтернативні джерела енергії. Тепер я розумію, без
відповідального відношення до збереження навколишнього середовища ми
ризикуємо повністю знищити життя на Землі. Саме тому я і вирішив обрати
цю тему темою моєї роботи.
Останні роки ми помічаємо потепління клімату. Літо стає жаркішим, зима
– м’якшою. Вчені помітили, що в останні 100-130 років наша атмосфера
помітно потеплішала і цей процес невмолимо продовжується, середня
температура вперто повзе вверх. За даними доповіді Міжнародної групи
експертів з питань зміни клімату це зростання складає за останні сто років
~0,74 C. Вже ні для кого не секрет, що наразі відбуваються непоправні
зміни у довкіллі. Починаючи від арктичних широт і закінчуючи
засніженими вершинами гір, льодовий покров неминуче зникає з Земної
поверхні. Що чекає людство в далекому майбутньому? Що чекає нас в
недалекому майбутньому?
В даній роботі я хочу дослідити причини та наслідки глобального
потепління на нашій планеті. Я також спробую відповісти на питання, хто
найбільше завинив таким змінам клімату, точніше яка країна? І нарешті,
який вихід з даної ситуації пропонують вчені, щоб зменшити жахливі
викиди отруйних газів в атмосферу, які заходи, проводяться в Німеччині,
стосовно охорони навколишнього середовища.
Чи можемо ми люди в нашому повсякденному житті щось змінити, щоб
менше витрачати енергії, щоб менше смітити і берегти нашу природу? І що
таке відновлювані, або альтернативні джерела енергії?

Розділ I. Причини глобального потепління

Глобальне потепління пояснюють так званим парниковим ефектом. Суть
його полягає в наступному. Земля отримує енергію Сонця в основному у
видимій частині спектру, а сама, оскільки є набагато більш холодним тілом,
випромінює в космічний простір головним чином інфрачервоні промені.
Але багато газів, які знаходяться в атмосфері – водяний пар, вуглекислий
газ, метан, окисли азоту та інші – прозорі для видимих променів, але
активно поглинають інфрачервоні, утримуючи тим самим в атмосфері
частину тепла, яку ті повинні були б віддавати в космос. Таким чином, на
поверхні Землі утримується температура на рівні, придатному для життя.
Затримуючи тепло в атмосфері Землі, ці гази створюють ефект, який
називається парниковим, а гази – парниковими . Парниковий ефект існує з
тих пір, як на нашій планеті з’явилася атмосфера. Парниковий ефект сам по
собі не є негативним явищем. Без парникового ефекту температура
навколоземних шарів атмосфери була б в середньому на 30 градусів нижче
від існуючої, а поверхня Землі була б лише -18С. А це означає відсутність
умов для життя, бо вода на земній поверхні існувала б тільки у вигляді
льоду. Люди своєю діяльністю посилюють парниковий ефект за рахунок
викидів СО2, СН4, N2O та інших газів. В останнє сторіччя в результаті
людської діяльності вміст вуглекислоти в атмосфері виріс більш ніж на
чверть, метану – в 2,5 рази. Протягом останніх 100 років внесок СО2 в
сумарні викиди становив приблизно 66%. Починаючи з вісімдесятих років,
внесок вуглекислого газу в глобальне потепління став менш значним.
З’явилися і нові речовини з парниковим ефектом - в першу чергу
хлорфторвуглеці, в том числі добре відомі фреони. За останні 20 років
внесок СО2 в сумарні викиди парникових газів становить біля 50%, СН4 -
18%, N2O - 6%, хлорфторвуглеців - 14% від загального внеску в глобальне
потепління. водяна пара(H20), вуглекислий газ(CO2), метан(CH4), озон(O3),
закис азоту(N2O) і, останнім часом, хлорфторвуглеці. Крім них, всі інші
парникові гази зустрічаються в природі.
Вуглекислий газ СО2 – найзначніший з антропогенних парникових газів.
Хоча цей газ природного походження, завдяки діяльності людини він
утворюється у найбільшій кількості. Приблизно дві третини спричиненого
людиною «парникового ефекту» викликані саме СО2.
Індустріалізація призвела до збільшення використання видів палива, що
видобувається з надр Землі: вугілля, нафта, газ (органічне паливо). При
їхньому спалюванні у великій кількості викидається СО2. Найбільші
викиди вуглекислого газу відбуваються у транспорті та виробництві
електроенергії і тепла. Іншими джерелами викидів СО2 є хімічні
промислові процеси, лісове господарство та зміни в землекористуванні. На
Україні при видобуванні та спаленні органічного палива утворюється 95%
всіх викидів СО2. З промислових процесів найзначніший внесок у викиди
СО2 дає виробництво цементу. Якщо подивитися на викиди СО2 в світі, то
найбільші кількості цього газу викидаються в розвинутих країнах: США,
Японії, Канаді, країнах західної Європи: Німеччині, Англії, Італії, Росії,
Україна займає 10 місце в світі по викидам СО2 . Через використання
викопних енергоносіїїв щороку понад 29 млрд тонн СО2 потрапляють до
атмосфери. Ліси, океани та грунти поглинають СО2, утримаючи рівновагу
між кількістю СО2 в атмосфері та у воді і грунтах. Але людська діяльність
приводить до негативного впливу на цю рівновагу. Метан СН4
виробляється у великих кількостях в результаті біологічних перетворень в
природі. Оцінки обсягів щорічних природних джерел та стоків метану в
світі складають приблизно 500 мільйонів тонн. Природними джерелами
атмосферного метану є: анаеробний розклад органічних речовин у
біологічних системах (болота, тундра), перетравлення термітами деревини
шляхом розкладу целюлози в метан, океани, моря та прісні водоймища.
Основними антропогенними джерелами викидів метану є : вирощування
рису на дуже зволожених землях, кишкова ферментація тварин та розклад
відходів тваринного походження, розклад твердих міських відходів,
видобуток та транспортування вугілля, природного газу та нафти. З даних
1990 року на Україні найбільший внесок у викиди метану вносить
енергетика - біля 65%, також багато метану викидається при виробництві
сільськогосподарської продукції та при утилізації відходів. Метан -
супутній продукт спалювання біомаси та неповного згорання палива.
Поглиначами метану є грунти та хімічні перетворення в атмосфері.
Природні джерела атмосферного закису азоту N2O - океани, грунти
тропічних та помірних широт, ліси та луки. Наприклад, вміст N2O в
грунтах є результатом життєдіяльності грунтових бактерій.
Антропогенними джерелами емісії закису азота є: сільськогосподарська
обробка грунтів, особливо використання азотомістких добрив, спалювання
викопного природного палива, виробництво адипінової (нейлонової) та
азотної кислот, спалювання біомаси. За даними 1990 року, на Україні
найбільший внесок в антропогенні викиди N2O дає утилізація міських
відходів - 43%. Також вагомі внески в викиди закису азоту дають хімічна
промисловість та енергетика.
Однак слід зазначити, що достеменно причини глобального потепління
невідомі
Озоновий шар —це шар озону в атмосфері на висоті 20—25 км. Завдяки
порівняно високій концентрації озону тут інтенсивно поглинається
ультрафіолетова частина сонячної радіації. Тому озоновий шар має
виняткове значення для розвитку життя на Землі, перешкоджаючи
проникненню на поверхню планети згубного для всього живого
ультрафіолетового проміння. Найбільша концентрація озону О3 у верхніх
шарах атмосфери, де формується так званий озоновий шар. Заподіяні цьому
шару ушкодження
викликають занепокоєння. Озон є і парниковим газом. В нижні шари
атмосфери (тропосферу) озон потрапляє в результаті хімічних перетворень
кисню в присутності світла та деяких хімічних речовин, переважно
антропогенного характеру. Завдяки складним хімічним реакціям в щільних
шарах атмосфери деякі речовини, переважно створені людиною,
з’єднуються і виникає озон.
Озон в тропосфері утворюється в результаті взаємодії сонячного світла з
киснем та іншими атмосферними газами.
Розділ II. Наслідки глобального потепління
Хоча вчені та експерти сперечаються щодо точних даних про кількості
парникових газів, які людство випускає в атмосферу, і про те, які
підвищення температури спричинили це, чітко зрозуміле одне: вони є
основною причиною негативних змін клімату.
Зміна клімату є, можливо, найбільш важливою та складною проблемою в
сфері охорони навколишнього середовища, яка спіткала людство за
останнє століття. Поки що недостатньо достовірно визначено потенційні
наслідки збільшення в атмосфері концентрації вуглекислого газу та інших
парникових газів, але найбільш вірогідним з них є глобальна зміна
температурного режиму. Підвищення температури може викликати цілу
низку таких явищ як підвищення рівня моря та зміни в локальних
кліматичних умовах, що, в свою чергу, може негативно вплинути на
соціально-економічний розвиток багатьох країн. Комп’ютерні моделі
показали, що, якщо вміст парникових газів в атмосфері буде продовжувати
рости, то наприкінці XXI сторіччя середньорічні температури збільшаться
на 1,4 - 5,8 градуси Цельсію. При цьому рівень світового океану підніметься
на декілька десятків сантиметрів - не стільки внаслідок розтавання
полярного льоду, скільки внаслідок теплового розширення верхнього
прогрітого шару. Частина приморських країн може повністю зникнути в
морі. І що ми бачимо в дійсності? Обширні паводки в Китаї, у Шанхаї, Гон-
Конзі, Пакистані, у центральній та західній Європі. В Єгипті результати
досліджень показали, що внаслідок підвищення рівня моря на 1 метр буде
затоплено регіон, в якому зараз проживає 15% населення країни і
виробляється 16% продовольства. Значно зросте ерозія грунту,
почастішають зсуви земель, затоплення прибережних земель, збільшиться
кількість збитково зволожених земель.
Збільшиться ризик виникнення таких стихійних лих як циклони, посухи,
пожежі, повені, урагани. Відомо, що кількість стихійних лих на нашій
планеті протягом 80-х років ХХ століття збільшилась вдвічі порівняно з 70-
ми роками. Але справжні стихійні лиха почалися в ХХI столітті, коли в
одних країнах повінь, в інших – засуха, лісові пожежі та смоги: 2009р.-
Росія, Іспанія, балканські країни та трагедія на півночі Африки, де не було
дощу уже на протязі багатьох років. Вчені припускають, що подвоєння
вмісту вуглекислого газу у повітрі буде означати загибель Амазонських
тропіків.
Засуха не може не вплинути на сільське господарство, в якому
зросте необхідність у іригаційних заходах, зміниться врожайність і
якісний склад культур, а
це, у свою чергу, позначиться на тваринництві. В енергетичному секторі
найбільш уразливою буде гідроенергетика. Почнуть масово
розмножуватися кровососні комахи та шкідники лісу. Багато тропічних та
субтропічних видів комах розповсюдяться на північ і разом з ними будуть
розповсюджуватись хвороби, які вони можуть переносити – малярія,
тропічні вірусні лихоманки і т.п.
Збільшення промислових викидів та викидів від автотранспорту, крім
посилення парникового ефекту, дедалі погіршує якість повітря у містах. Це
пагубно впливає на здоров’я людей: зростає кількість захворювань
дихальних шляхів, серцево-судинної системи та онкологічних захворювань.
Також, ці викиди прискорюють руйнування будівель, корозії металевих
конструкцій.
Розділ III. Способи зупинення змін клімату
Як же вирішувати проблему глобального потепління?
Необхідно зменшувати кількість викидів і збільшувати кількість поглиначів
парникових газів. Найкращими поглиначами парникових газів є біомаса
(ліси) та океан. Коли ми спалюємо ліси, ми не тільки збільшуємо викиди
СО2, СН4, а й зменшуємо кількість природних поглиначів, таких, як ліс.
Тому знищення лісів негативно впливає на обидва процеси: поглинання і
викиди.

Масштабы вызова: исследователи климата едины в том, что повышение

температуры примерно на 2 градуса по Цельсию еще можно было бы
пережить. Не допустить повышения температуры более чем на 2 градуса
стало целью более 100 государств, на саммите «Группы восьми» в
итальянском городе Аквила к ней присоединились и лидеры этих стран.
Если эта цель с некоторой долей вероятности будет достигнута, то это
значит, что до 2050г. человечество имеет право использовать лишь четверть
известных и экономически выгодных запасов ископаемого топлива –
гигантский акт необычного самоограничения. Выражаясь по-другому, в
предстоящие 4 десятилетия человечество еще имеет в своем распоряжении
«эмиссионный бюджет» в размере 750 млрд. тонн CO2, при нынешних
объемах выбросов он был израсходован практически за половину срока.
Борьба с изменением климата связана таким образом и с таким понятием,
как справедливость. Если каждый человек имеет равное право на
использование земной атмосферы, то промышленные страны накопили
гигантские «климатические долги» перед Югом. Они должны не только их
покрыть, но и к тому же идти впереди в деле сокращения выбросов –
причем быстро. Ведь любая задержка потребовала бы от них впоследствии
сокращений выбросов, вряд ли практически осуществимых для того, чтобы
добиться цели в 2 градуса. Межправительственная группа экспертов по
изменению климата (IPCC) рекомендовала промышленным странам к
2020г. сократить свои выбросы на 25-40% по сравнению с 1990г. Лишь
когда соответствующие усилия будут поддаваться проверке, относительно
ни в чем «не виновные» до сих пор государства всерьез станут участвовать
в защите климата – такова ситуация за несколько недель до копенгагенской
конференции. Однако, особенно с точки зрения США, крупнейшего
источника выбросов среди промышленных стран, названные IPCC цифры
представляют собой практически непреодолимый вызов.
Розділ IV.Німеччина: захист довкілля: права та обов’язки
В конституції Німеччини записано: Artikel 20a: der Staat schützt auch in
Verantwortung für die künftigen Generationen die natürlichen Lebensgrundlagen
im Rahmen der verfassungsmäßigen Ordnung.
Починаючи з 70-х років, в Німеччині дуже зросла та розвинулася свідомість
щодо охорони навколишнього середовища в усіх сферах життя, коли
очевидно стало, що річки та повітря в цій промисловій та дуже
густонаселеній країні забруднені. Процеси забруднення та шкоди через
розвиток промисловості стали очевидними набагато швидше, ніж в інших
великих країнах таких як Франція, США та інших.
На початку 80-х років виникають рухи проти функціонування атомних
електростанцій з однієї сторони та захисту лісів з другої сторони. Саме вони
були першими кроками, які сприяли зміцненню свідомості щодо захисту
природи та природних багатств та появі громадських ініціатив проти всіх
проектів, в яких є загроза довкіллю:
Zunächst gab es viele Bürgerinitativen gegen umweltschädliche Projekte. Es
entstanden Umweltverbände wie Greenpeace Deutschland (1980) und Robin
Wood (1982).
1980 gründeten Umweltaktivisten eine Partei: Die Grünen. Diese Partei wurde
bald nach ihrer Gründung in die Landesparlamente gewählt und kam 1983 in den
Bundestag.
Цікава, наприклад, статистика за 2006р.“ Was die Deutschen für die Umwelt
konkret tun“. Вставити статистику!
Після Чорнобильської трагедії 1986р. стало очевидним, що атомна енергія
не контрольована.І тому на партійному рівні прийнято рішення: Die
Regierung von SPD und Bündnis 90/Die Grünen beschloss den Ausstieg aus der
Atomenergie (2002 ) und die verstärkte Förderung alternativer Energien ( Wind,
Solar, Biomasse….). Говорячи про підсумки за період після 2002р.,
підкреслюється, що „Die Umweltbewegung hat in den vergangenen Jahren
vieles erreicht (saubere Flüsse, weniger Luftverschmutzung, Mülltrennung,
Recycling…), проте далі йдеться, що Dennoch geht die Zerstörung der Umwelt
auch in Deutschland weiter. Entweder Ökonomie oder Ökologie heißt es oft.
Германия поставила перед собой цель сократить выбросы на 40% – и
шансы для этого неплохие. Наполовину она этого уже добилась; ее
выбросы по сравнению с 1990г. сократились более чем на 20% Вероятно,
Германия станет одной из немногих стран, которой удастся к 2012г.
добиться цели, поставленной перед ней Киотским протоколом (минус 21%
по сравнению с 1990г.), не прибегая к покупке эмиссионных квот других
государств на деньги налогоплательщиков. Однако нынешние успехи еще
не гарантия будущих успехов. Для того, чтобы достичь цели в 40%,
германским политикам следует активизировать усилия. В конце 2008г. две
неправительственные организации Germanwatch и CAN (Climate Action
Network Europe) произвели оценку достижений в сфере защиты климата
среди примерно 50 крупнейших в мире эмитентов CO2. Ни одна из стран
после проведенного анализа не заслужила награды; правда, наряду со
Швецией Германия была одной из лучших в этом плане. Причина такой
сравнительно хорошей оценки – воссоединение Германии. Интенсивная в
плане выбросов экономика бывшей ГДР в значительной мере рухнула в
условиях международной конкуренции. В итоге – множество безработных и
резко снизившиеся выбросы CO2.
Однако за успехом германской политики в сфере защиты климата стоит
нечто большее. Прежде всего, это 66 статей Закона о возобновляемых
источниках энергии (EEG). Он обеспечивает производителям энергии на
базе солнца, ветра, воды и биомассы доступ на рынок и гарантированную
минимальную оплату продукции. Благодаря этому сравнительно
«малосолнечная» Германия занимает 1-е место в мире по установленным
мощностям фотогальванических установок и 2-е место (после США) по
ветроэнергетическим установкам. Свыше 20.000 ветровых колес вращаются
сегодня между Фленсбургом и Миттенвальдом. EEG, образец для
аналогичного законодательства в более чем 40 странах, появился в конце
90-х годов, когда нефть и другие ископаемые энергоносители были еще
сравнительно дешевы. Без толчка, полученного в результате принятия
закона, «зеленые» виды энергии находились бы сегодня в заметно более
худшем положении – причем во всем мире. В самой Германии они никогда
не смогли бы завоевать долю в более чем 15% в производстве
электроэнергии. К тому же никогда не появилось бы около 280.000 новых
рабочих мест.

Правда и то, что 280.000 рабочих мест – это всего 1% от числа рабочих мест
в Германии, охваченных социальным страхованием. Бум отрасли – это
исключительно заслуга содействия со стороны государства; платить за это
должны потребители. И, наконец, самое удивительное: в статистическом
плане вклад «зеленой» электроэнергии в защиту климата почти не заметен.
Как раз в сфере производства электроэнергии сегодня возникает больше
выбросов CO2, чем в 2000г., хотя с тех пор EEG обеспечил прирост
примерно в 50% киловатт-часов электроэнергии, произведенной без
выбросов углекислого газа. Но одновременно возросло производство
электроэнергии (частично на экспорт) и ее потребление – в то время как
продуктивность использования электроэнергии осталась практически
прежней. В 2000г. с помощью 1 киловатт-часа было произведено товаров и
услуг на сумму 3,6 евро, в 2008г. – на 3,7 евро. На одной стороне рынка
(сфера предложения) Германия как мировой первопроходец в сфере
возобновляемых источников энергии добилась успеха, на другой же – в
сфере ограничения спроса – аналогичных успехов нет. Германия в итоге
занимает сравнительно хорошие позиции в сфере защиты климата – и все
это исключительно благодаря сокращению выбросов в промышленности, в
частных домашних хозяйствах и на транспорте.
Такое экспертное заключение содержит в себе важные и менее важные
аспекты. Менее важно то, какой объем парниковых газов Германия не
выбросила в атмосферу. Это лишь несколько миллионов тонн CO2, на фоне
ежегодных мировых выбросов в 30 млрд. тонн – почти ничего. Важно, что
Германия встала на путь сокращения выбросов. Важно и для самой
Германии, так как «озеленение» экономики – это мегатренд, который в
будущем, возможно, будет определять и экономическую эффективность.
Важно для всего мира, поскольку высокоразвитая промышленная страна
демонстрирует таким образом то, что не считается само собой
разумеющимся. А именно то, что можно добиваться экономического
успеха, не игнорируя попросту права будущих поколений.
И только в том случае, если эта посылка будет вызывать доверие, т.е. если
за словами последуют дела, технические и социальные решения
климатической проблемы имеют шанс на реализацию. И только в том
случае конференция в Копенгагене приведет туда, куда она должна
привести, – к успеху. Як відомо конференція у Копенгагені не принесла
позитивних результатів, а ще раз довела, що проблеми стоять дуже гостро і
що наймогутніші держави США та Китай не хотять щось робити в цьому
напрямку.
Тут дописати про те, як ми можемо економити енергію!!
Додатки: Викиди CO2-статистика
Викиди вуглекислого газу на душу населення в різних країнах світу
(2009)
При підрахуванні викидів СО2 виводяться 2 числа: річний викид СО2 на
душу населення, та сумарний викид країни. Як бачимо, в статистиці
річного викиду СО2 на душу населення, лідирують країни Аравійського
півострову. Це можна пов’язати з активним видобутком нафти. В Україні та
Німеччині цей показник відносно невисокий: 5,52 та 9,3 тонни відповідно.

Сумарні викиди вуглекислого газу в різних країнах світу (2009)

Світове скорочення обсягів викидів СО2 в атмосферу в 2009 році склало
0,1%, при цьому емісія розвинених країн впала на 7%, а викиди Китаю
виросли на 13%
У той час як у США у 2009 році викиди впали до рівня 1995-96 років,
Китай збільшив викиди СО2 більш ніж на 13%. Європа, Росія, Канада і
Південна Африка демонструють зниження, показник Індії зріс і дозволив їй
посісти третє місце в списку країн-еміссіонеров СО2.
Скорочення викидів у розвинених країнах пов'язане з економічною кризою
і рецесією, а не з переходом до "зеленої" економіки. Дані про викиди
побічно свідчать про те, що в західних країнах відбувається спад
економіки, у той час як в країнах, що розвиваються, в тому числі і в Китаї,
економіка і виробництво зростає. Слідкувати за викидами СО2 країни світу
почали після підписання Кіотського протоколу, який вступив у дію в 2005
році. Зусилля міжнародного співтовариства направлені на скорочення
парникових газів в атмосфері і запобігання зміні клімату.
Документ передбачає, що в період з 2008 по 2012 років загальний обсяг
викидів в атмосферу двоокису вуглецю, метану та інших парникових газів
повинен бути скорочений на 5,2% в порівнянні з рівнем 1990 року.
До 2009 року російські викиди вуглеводнів впали на 7%, показники
прибалтійських країн і Таджикистану знизилися на 9-10%, а лідером
світового зниження стала Україна, яка в 2009 році викинула в атмосферу на
30% менше СО2, ніж за рік до цього.
Статистика показує, як сильно майбутні викиди залежать від Китаю, який
на сьогоднішній день зайняв місце лідера з викидів СО2 замість США в
2006-07 роках.
Китайські викиди ростуть зі швидкістю розвитку їх економіки, але уряд
КНР сподівається роз'єднати ці тенденції в наступному десятилітті. Саме ці
дії будуть необхідними для того, щоб прогнози вчених про падіння викидів
виправдалися.
Разом з тим, промислові гіганти з розвинених країн розглядають Китай як
зручний майданчик для розміщення своїх виробництв через низьку
собівартість продукції, зокрема, наявності дешевої робочої сили.
Ключ до скорочення викидів закладений у розумінні того, чи буде
сьогоднішня ситуація наслідувати колишні сценарії, бо часи змінилися, і
світ дійсно знаходиться на шляху до "зеленої" економіки. Вчені вважають,
що викиди вуглеводнів досягнуть піку в 2015 році, а значить залишилося
кілька років, щоб запобігти зміні клімату
Дані статистики наводяться з посиланням на Інформаційне агентство з
енергетики США і включають тільки викиди від спалювання нафти і газу,
не враховуючи інші показники викидів.
У відповідність до Кіотського протоколу, Євросоюз повинен скоротити
викиди на 8%, Японія і Канада - на 6%, країни Східної Європи і
Прибалтики - в середньому на 8%, Росія і Україна - зберегти середньорічні
викиди в 2008-2012 роках на рівні 1990 року. Країни, що розвиваються,
включаючи Китай та Індію, не були обтяжені зобов'язаннями, але могли
брати на себе добровільні зобов'язання і отримувати під них фінансування.
Сполучені Штати Америки заявили про неучасть у протоколі до 2013 року.

Розділ V. Альтернативні джерела енергії

З огляду на докладно обґрунтовані наукою наслідки кліматичних змін
(підвищення температури, повені, посухи, прискорене танення льодових
«шапок» на полюсах, вимирання біологічних видів) і зростання
використання викопних енергоносіїв у всьому світі особливого значення
дедалі більше набувають відновлювані, екологічні альтернативи. Вітер,
вода, сонце, біомаса і земне тепло існують у необмеженій кількості й не
спричиняють шкідливих для клімату викидів. Частка цих видів енергії у
загальному її споживанні в Німеччині становить уже 10,6%, а у
виробництві електроенергії – навіть 16% і до 2020 р. має систематично
підвищуватись щонайменше до 30%. Німеччина, виробляючи в
глобальному масштабі 20% вітрової електроенергії, є другим після США
виробником такої енергії в світі. Нові потенціали у її використанні обіцяє
європейська «Ініціатива використання шельфу Північного моря»
(«Nordsee-Offshore-Initiative»), в яку об’єдналися Німеччина та ще 8 інших
країн-членів ЄС. У застосуванні фотоелектричних систем, за допомогою
яких сонячне світло перетворюється на електричний струм, Німеччина із
запровадженою потужністю 5400 мегават навіть посіла перше місце,
випередивши Іспанію та Японію. Ініціатива «Desertec», яка підтримується
переважно німецькими концернами, є ще однією великою європейською
інвестицією в енергетичні технології. Енергія, вироблена в рамках
«Desertec» у Північній Африці, до 2050 р. задовольнятиме майже 15%
європейських потреб в електричному струмі.
Заходи Енергетичної та кліматоохоронної програми слугують не лише
захисту довкілля, але й розвитку інновативної промисловості майбутнього,
яка обіцяє високу зайнятість, має високу міжнародну
конкурентоспроможність і стає дедалі активнішою на зарубіжних ринках.
Кожна третя сонячна батарея і майже кожен третій вітрогенератор – нині з
Німеччини. У 2009 р. у сфері відновлюваних джерел енергії працювало
понад 300000 чоловік. Сюди слід додати ще майже мільйон робочих місць,
які існують в галузі екологічної техніки – це й збереження чистоти води,
фільтрація, переробка вторинної сировини та ренатуралізація (відновлення
природного стану довкілля). Підприємства, які в часи зростання цін на
енергоносії використовують технології ефективності (електростанції з
вищим ККД, поєднання виробництва електричної і теплової енергії,
будівництво «теплих» будинків, переобладнання будівель з метою
збереження енергії, виробництво автомобілів, що споживають мало
пального), – усе це потужності для створення робочих місць. За даними
Міжнародного енергетичного агентства (IEA) Німеччина вже нині
належить до провідної групи держав, які досягають значного економічного
результату відносно невеликими витратами енергії.

Висновки
- Глобальні зміни клімату спричинені парниковим ефектом;
 - Парниковий ефект є природним процесом, який необхідний для
підтримання життя на нашій планеті.
- Парниковий ефект посилюється за рахунок викидів, так званих,
парникових газів. Ці викиди спричинені стрімким розвитком
індустріалізації.
- Наслідками глобального потепління є природні катастрофи;
- Якщо викиди парникових газів залишаться на сьогоднішньому рівні,
це може викликати значні зміни клімату як в регіонах так і в усьому
світі.
Будь-яка Академія Наук будь-якої краї країни може підтвердити той факт,
що кліматичні зміни невпинно наступають, і причиною тому є збільшення
викидів парникових газів, головним чином, від промисловості,
транспортної галузі, тощо.
Якщо тиск на довкілля й надалі не зменшиться, то процес танення
льодовиків вже не зупинити! Основним завдання на сьогодні залишається
захист людства від зростаючих, страхітливих, моторошних небезпек! Хоча
всі ці загрози і здаються дуже віддаленою перспективою, а також не можна
стовідсотково точно передбачити ситуацію, яка нас чекає у майбутньому,
проте є поле для роздумів, пересторог і сумнівів. Краще вжити запобіжних
заходів сьогодні, ніж жалкувати завтра!

Список використаної літератури та інших джерел інформації

Факти про Німеччину.Видавн.»Зоцієтс Ферлаг», Франкфурт на
Майні.2010р.
magazin- deutschland.de Пути выхода из климатического кризиса.2009г.
Susan Kaufmann, Lutz Rohrmann u.a. Orientierungskurs Deutschland.
Langenscheidt 2007.
Доктор Франк Майсснер і Фалько Укердтю Розвиток відновлюваних
джерел енергії в Україні: потенціал, перешкоди і рекомендації щодо
економічної політики.2010р.
Ausblick 2 Deutsch für Jugendliche und junge Erwachsene. Von Anni Fischer –
Mitziviris. Hueber Verlag 2009.

http://chartsbin.com/view/1519 звіт енергетичної статистики США.

http://chartsbin.com/view/565 звіт енергетичної статистики США.
http://www.tatsachen-ueber-deutschland.de/uk/dovkillja-klimat-energetika/
startseite-klima/perspektivni-ta-efektivni-vidnovljuvani-dzherela-energiji.html
http://www.climateinfo.org.ua/content/rozvitok-kitayu-ne-dozvolyae-skorotiti-
svitovi-vikidi-so2-v-atmosferu
www.blinde-kuh.de