Міністерство освіти та науки України

Одеська державна академія будівництва

та архітектури Кафедра архітектурних конструкцій

з навчальної дисципліни «ОСНОВИ ЕКОЛОГІЇ»

до виконання контрольної роботи на тему: «Розрахунок викиду
забруднюючої речовини в атмосферу від стаціонарного джерела»

Виконала:
студентка гр. А-262
Худякова І.Д.
Перевірив:
доц., к.т.н. Семенова С.В.
ас. Кириленко Г.А.
ас. Маковецька О.О.

Одеса 2023
Зміст контрольної роботи:

Вступ……………………………………………………………………………….....3
1. Теоретична частина…………………………………………………………….....3
1.1. Атмосферне повітря, його склад і значення………………………………..….3
1.2. Джерела забруднення атмосфери………………………………………………5
1.3. Наслідки забруднення атмосфери……………………………………………...6
1.4. Заходи щодо зниження забруднення атмосферного повітря…………………8
2. Виконання індивідуального розрахункової графічної роботи…………………9
2.1. Характеристика об'єкту…………………………………………………………9
2.2. Розрахунок індивідуального завдання…………………………………………12
Висновок……………………………………………………………………………...17
Література…………………………………………………………………………….18

2
 1. Теоретична частина

1. 1 Атмосферне повітря і антропогенний вплив на нього

Атмосфера - повітряна оболонка Землі, її маса близько 5,3 × 1018 кг. Склад
атмосфери такий: азот (79,09%), кисень (20,95%), аргон (0,93%), вуглекислий
газ (0,036%) і незначна кількість інертних газів (гелій, неон, криптон, ксенон),
озон, метан, водень і інші, а також водяна пара.
Вона має шарувату будову та складається з декількох сфер, між якими
розташовуються перехідні шари - паузи. У сферах змінюються кількість повітря
і температура.
Найбільш щільний шар повітря, що прилягає до земної поверхні,
називається тропосфера. Протяжність її по висоті в середніх широтах
становить 10-12 км над рівнем моря, на полюсах - 7-10, над екватором - 16-18
км. У тропосфері зосереджено понад 4/5 маси земної атмосфери. Через
нерівномірність нагрівання земної поверхні в ній утворюються потужні
вертикальні потоки повітря, відзначаються нестійкість температури, відносної
вологості, тиску і т. д. Температура повітря в тропосфері по висоті зменшується
на 0,6 ° на кожні 100 м і коливається від 40 до - 50 ° С.
Вище тропосфери знаходиться стратосфера. Між ними розташована
тропопауза. Стратосфера має протяжність близько 40 км. Повітря в ній
розріджене, вологість невисока. Температура повітря від межі тропосфери до
висоти 30 км постійна (близько -50 °С), а потім починає підвищуватися і на
висоті 50 км досягає 10°С. У стратосфері під впливом космічного
випромінювання і короткохвильової частини ультрафіолетового
випромінювання Сонця молекули повітря іонізуються, в результаті чого
утворюється озон. Озоновий шар знаходиться на висоті 25-40 км.
Стратопауза відокремлює стратосферу від розташованої вище іоносфери.
Вона поділяється на мезосферу і термосферу. Висота її 1500-2000 км. У цій
сфері гази дуже розріджені. Молекули їх рухаються з великою швидкістю, але
рідко стикаються між собою і тому не можуть викликати навіть невеликого
нагрівання надхлдячих туди тіл.
Атмосфера має великий вплив на біологічні процеси на суші і в водоймах.
Кисень що міститься в ній, використовується в процесі дихання організмів і при
мінералізації органічної речовини, вуглекислий газ витрачається під час
фотосинтезу автотрофними рослинами, озон знижує шкідливе для організмів
ультрафіолетове випромінювання Сонця. Крім того, атмосфера сприяє

3
збереженню тепла Землі, регулює клімат, приймає газоподібні продукти обміну
речовин, переносить водяні пари по планеті і т.д. Без атмосфери неможливе
існування скільки-небудь складних організмів.
Під час переміщення над земною поверхнею чисте повітря вбирає в себе
незначні кількості різних хімічних речовин як природного, так і
антропогенного походження. Потрапивши в тропосферу, ці потенційні
забруднювачі повітря перемішуються по вертикалі і горизонталі і часто
вступають в хімічні реакції один з одним або з іншими природними
компонентами атмосфери. Рух і турбулентне перемішування повітря
спричиняють розведення потенційних забруднювачів, проте довгоживучі
забруднювачі переносяться на великі відстані перш ніж осідають на земну
поверхню у вигляді твердих частинок, крапельок рідини або хімічних речовин,
розчинених в опадах.
Склад, температура і здатність до самоочищення земної атмосфери
змінюються з моменту формування планети. Однак протягом останніх двох
століть, і особливо протягом останніх п'ятдесяти років, атмосфера зазнала
максимальних змін, зумовлені діяльністю людини, зокрема спалюванням
викопного палива, лісів та іншої рослинності, обезлісенням, розвитком
промисловості і сільського господарства.
У тропосфері налічуються сотні забруднювачів. Однак найбільше
забруднення відкритого повітря викликають 7 основних класів забруднювачів:
1. Оксид карбону СО (II) і діоксид карбону СО2 (IV).
2. Оксиди сульфуру SO2 (IV) і SO3 (VI).
3. Оксиди нітрогену NO (II), NO2 (IV) і закис нітрогену (N2О).
4. Летючі органічні сполуки (ЛОС), наприклад, метан (СН4), бензин,
хлорфторвуглеці (ХФВ) та халони, що містять бром.
5. Зважені частинки (тисячі різних типів твердих частинок): пил (грунту),
сажа (вуглець), азбест, солі свинцю, миш'яку, кадмію, нітратні (NO3-) і сульфатні
(S042-) солі і рідкі крапельки хімічних речовин, такі, як сірчиста кислота
(H2SO3), нафта, поліхлоровані дифеніли, діоксини і різні пестициди.
6. Фотохімічні окислювачі: озон, перекис водню (Н2О2), радикал гідроксилу
(ОН) і альдегіди, такі, як формальдегід (СН2О), що утворюється в
атмосфері при взаємодії кисню, оксидів азоту і летких гідрокарбонатів під
впливом сонячного світла.
7. Радіоактивні речовини. Радон-222, йод-131, стронцій-90, плутоній-239 та
інші радіоізотопи, що потрапляють в атмосферу у формі газів або зважених
часток.

4
Кожна з цих хімічних речовин може розглядатися як первинний або
вторинний забруднювач. Первинні забруднювачі повітря, такі, як діоксид сірки,
безпосередньо потрапляють у повітря в результаті природних або
антропогенних процесів. Вторинні забруднювачі повітря, такі, як сірчана
кислота, утворюються вже в повітрі в результаті хімічних реакцій між
первинними забруднювачами та однією чи кількома складовими повітря.

1.2Джерела забруднення атмосферного повітря

Природними джерелами забруднювачів відкритого повітря є лісові пожежі,
реакції, що викликаються блискавками, пилок, що переноситься на великі
відстані, вітрова ерозія грунтів, виверження вулканів, випаровування летючих
органічних складових з листя (головним чином терпенових гідрокарбонатів,
спричинюючих запах сосен та інших рослин), продукти бактеріального
розкладання органічних речовин, морські бризки (частки сульфатів або солей) і
природна радіоактивність (газ радон-222 з відкладень урану, фосфатів і
граніту).
Більшість викидів в атмосферу від природних джерел, розкиданих по усій
земній кулі, розчинюються і розсіюються в атмосфері і рідко досягають
концентрацій, здатних завдати серйозної шкоди. Винятком є масивні
впровадження в атмосферу SO2 і зважених часток під час сильних вулканічних
вивержень і проникнення радіоактивного газу радон-222 всередину будівель.
У промислових країнах більшість цих забруднювачів надходить в
атмосферу при спалюванні викопного палива на електростанціях та
підприємствах (стаціонарні джерела) і в автотранспорті (пересувні джерела).
При згорянні викопного палива в атмосферу викидаються СО2, оксиди
нітрогену (утворюються при нагріванні О2 і N2), SO2 (особливо при згорянні
вугілля і деяких сортів нафти). Якщо згоряння неповне, воно супроводжується
також викидами окису карбону, сажі (часток вуглецю) і різних вуглеводнів
(включаючи метан). У менш розвинутих країнах, особливо в сільських
місцевостях, де проживає більше половини населення Землі, основним
джерелом забруднень (особливо СО2, СО і оксидами азоту) є спалювання дров,
гною і соломи в примітивних печах і на вогнищах.
Випалювання лісів і саванних трав у тропічних і субтропічних регіонах для
створення нових сільськогосподарських земель і пасовищ обертається
надходженням в атмосферу великих кількостей СО2, СО, оксидів нітрогену і
CH4. Крім того, при зведенні лісів оксид нітрогену виділяється з грунту. Він
виділяється також при розкиданні по полю багатих нітрогеном добрив. Значна

5
кількість CH4 потрапляє в атмосферу з шлунків тварин і при анаеробному
розкладанні у вологих рисових чеках.
Cотня забруднювачів повітря можуть становити загрозу здоров'ю людей
при вдиханні їх протягом тривалого періоду. Ці токсичні сполуки включають
різні леткі органічні речовини (особливо хлоровані вуглеводні, наприклад,
хлороформ, чотирихлористий вуглець і метіленхлор) і різні типи
суспендованих твердих частинок (особливо тонкі частинки отруйних металів і
азбесту), що містяться в атмосфері в незначних кількостях.
Не всі хімічні речовини обов'язково шкідливі, а деякі, ймовірно,
розчинюються або перетворюються таким чином, що не уявляють істотного
ризику для здоров'я людини. Проте, вивчаючи тільки 20 видів речовин з 329,
включених у список, Агентство охорони навколишнього середовища
визначило, що ці забруднювачі викликають щороку 3000 випадків раку.
Найбільшому ризику від впливу цих речовин піддаються люди, що працюють
на металургійних, хімічних, целюлозно-паперових і нафтоперегінних
підприємствах або живуть в безпосередній близькості від них.

1.3Наслідки забруднення атмосферного повітря

Забруднення атмосфери впливає на всі природні компоненти, зумовлює
змінення озонового шару, парниковий ефект, утворення кислотних опадів і
смогів. Розглянемо зазначені наслідки забруднення окремо.
Парниковий ефект - це розігрівання нижніх шарів атмосфери завдяки
парниковим газам. До парникових газів відносяться діоксид карбону (СО2),
метан (СН4), оксиди нітрогену (NхO), фреони. Антропогенні джерела
надходження цих речовин: спалювання палива, цементне виробництво, вирубка
лісів, сільське господарство, тверді відходи, промисловість, що виробляє
азотовмісні речовини.
Наслідки парникового ефекту полягають, перш за все, в зростанні
навколишньої температури і катаклізмах глобальних масштабів (порушиться
водносолевой баланс океанів, зміняться траєкторії руху циклонів і
антициклонів, багато рослин і тварини не зможуть адаптуватися до
кліматичних змін, що призведе до їх загибелі). Танення льодовиків може значно
підвищити рівень світового океану і викликати тим самим затоплення
прибережних районів, (скоротяться житлові землі). Потепління на полюсах
здатне змінити розподіл опадів по всій території землі: в одних районах їх
кількість збільшиться, в інших зменшиться і призведе до посухи,
опустелювання. Негативним наслідком зростання концентрації парникових

6
газів є також руйнування ними озонового шару.
Виснаження озонового шару. Кількість озону змінюється при вулканічних
виверженнях, зміні сонячної активності, температури повітря. Основним
фактором, що зменшує вміст озону в стратосфері, є антропогенна діяльність. До
руйнування озонового шару призводять фреони (фтор і хлорпохідні метану,
етану, циклобутану), бромвісні з'єднання, оксиди нітрогену, аерозолі та ін.
Фреони широко використовуються при виробництві холодильників і
кондиціонерів, аерозольних упаковок. Бромвмісні з'єднання викидаються в
атмосферу при спалюванні біомаси, роботі двигунів внутрішнього згоряння і
т.д. Джерелами надходження в атмосферу оксидів азоту є атомні вибухи,
польоти літаків, використання мінеральних добрив і спалювання палива.
Вміст озону в північній півкулі знижується північніше від 40оп.ш. на 5-
20%, над Антарктикою - на 30-40%. Зменшення вмісту озону в атмосфері
збільшує інтенсивність і дози ультрафіолетового випромінювання (зниження
озону на 1% збільшує інтенсивність випромінювання на 2%). Збільшення
кількості ультрафіолетового випромінювання руйнує найважливіші біологічні
елементи – білки і нуклеїнові кислоти. У людини з'являються опіки на шкірі,
при тривалій дії розвивається рак шкіри.
Кислотні опади - опади, підкислені (рН нижче 5,6) через розчинення в
атмосферній волозі промислових викидів (SO2, NOх, НCl і ін.). У Західній
Європі максимальна зареєстрована кислотність опадів рН = 2,3. Двоокис
сульфуру надходить з ТЕС і інших стаціонарних джерел при спалюванні
викопного палива (88%), при переробці сульфідних руд (5%), нафтопродуктів,
виробництві сірчаної кислоти і ін. (7%). Для оксидів нітрогену серед
стаціонарних джерел паливно-енергетичний комплекс дає 85% викидів,
виробництво цементу, вапна, скла, металургійні процеси і інші - 12%.
Першим економічно відчутним наслідком випадання кислотних дощів
була втрата рибних ресурсів. У зв'язку з подкислением води популяції риб мали
нестачу кальцію, на зябрах осідав алюміній і ін. Кислотні дощі вилужують і
виносять з грунту такі поживні речовини, як Са, Мg, К. Підкислення ґрунтів -
одна з основних причин всихання лісів помірної зони північної півкулі.
Найбільше постраждали ялицево-смерекові і дубові ліси. Кислотні дощі
знижують інтенсивність фотосинтезу, пригнічують ріст коріння.
Смог - це поєднання частинок пилу і крапель туману. Виділяють два типи
смогов: лондонський і лос-анджелеський. Лондонський смог являє собою
поєднання газоподібних забруднювачів (переважно сірчистого ангідриду), пилу
і крапель туману. Смог лос-анджелеський - це вторинне забруднення повітря,

7
що виникає в результаті розкладання забруднюючих речовин сонячними
променями, особливо ультрафіолетовими. Головний отруйний компонент смогу
- озон. На утворення і стійкість цього типу смогу впливають атмосферна
інверсія, сонячне випромінювання і ступінь забруднення повітря викидами
транспорту і промисловості.
Смог призводить до захворювань органів дихання: бронхіти, трахеїти,
астма, пневмонія, рак легенів. Найбільш чутливі до впливу забрудненого
повітря люди похилого віку, діти і люди, які страждають хронічними
захворюваннями органів дихання.
Під впливом чадного газу, оксидів нітрогену і сульфуру підвищується
ризик захворювання на ГРЗ, з'являються кон'юнктивіти і інші захворювання.
Оксид карбону викликає запаморочення, нудоту, сонливість, втрату свідомості,
загальну слабкість. Оксид карбону здатний міцно зв'язуватися з гемоглобіном
крові, утворюючи карбоксигемоглобін. Здатність СО зв'язуватися з
гемоглобіном крові людини в 216 разів вища, ніж у О2.
Пил, що містить діоксид кремнію, викликає таке захворювання легенів, як
силікоз. Свинець впливає на кровоносну, нервову систему людей. Деякі
вуглеводневі сполуки, зокрема формальдегід і бензопірен, є токсичними
канцерогенними речовинами. Ці речовини, потрапляючи в організм,
викликають ракові захворювання.
Забруднення атмосфери завдає значних економічних збитків господарству.
Найбільш значні втрати виникають від збільшення захворюваності населення, в
житлово-комунальному, сільському і лісовому господарстві. На охорону
здоров'я та комунальне господарство припадає 80% збитку. Виявлено
залежність витрат на ремонт міських житлових будинків від концентрації
шкідливих речовин в повітрі. Так, найбільші витрати несуть комунальні
господарства в районах хімічних і нафтохімічних підприємств.
Один з найбільш помітних впливів забруднюючих речовин в атмосфері -
це руйнування будівельних матеріалів. В першу чергу до таких матеріалів
відносяться вапняк, мармур, шифер і вапняні розчини, в яких карбонат кальцію
переходить в сульфат. Особливо небезпечні подібні реакції для вапняного
розчину, оскільки це може призвести до об'ємного розширення і пов'язаного з
ним зміщення елементів конструкцій, з'єднаних цим розчином. Вироби з
мармуру також нестійкі до агресивної дії забруднюючих речовин. Під дією
кислотних дощів кальцій в мармурі перетворюється на гіпс. Гіпс відрізняється
від кальциту більшою розчинністю, більшою м'якістю, в зв'язку з чим він
легше піддається руйнівній дії дощів.

8
У містах з високорозвиненою промисловістю залізо іржавіє в 3 рази
швидше, ніж у містах з меншим забрудненням повітря, і в 20 разів швидше, ніж
в сільській місцевості. Швидкість корозії алюмінію у місті в 100 разів більше,
ніж у сільській місцевості. Сірка, що міститься в повітрі, в 25 разів підсилює
корозію нікелю, в 15 разів - цинку, в 8 разів - міді, в 30 разів - стали. Через
корозію виникають структурні та механічні поломи в конструкціях, несе втрати
хімічна промисловість.
1.Сучасне екологічний стан України
Щорічно в атмосферу України потрапляє більше 6 млн. тон шкідливих
речовин і вуглекислого газу. Традиційно найбільш «головними» джерелами
забруднення залишаються промислові підприємства. Однак збільшення
кількості автомобілів на дорогах спричинило собою і збільшення шкідливих
викидів в атмосферу. За останні кілька років кількість відпрацьованих газів, що
надходять в повітря на території великих міст, зросла на 50-70%. Більше
половини шкідливих речовин викидають в атмосферу приватні авто: у 2009
році на їхню частку припало 1,7 млн. тонн шкідливих речовин, тоді як загальна
кількість всіх автомобільних викидів склала 2,3 млн. тонн.
За версією Центральної геофізичної обсерваторії Міністерства
надзвичайних ситуацій України найбільш забруднені регіони знаходяться на
промисловому сході країни - це Донецька, Дніпропетровська і Луганська
області. А «найбруднішими» містами стали Макіївка, Дніпродзержинськ та
Одеса. Присутність «перлини біля моря» в трійці лідерів фахівці пояснюють
великою кількістю автомобілів і наявністю великого порту. А ось якість повітря
в Києві, на думку геофізиків, вище середньої по країні. У списку екологічно
неблагополучних міст столиця зайняла 27 місце з тридцяти міст.
Зростання викидів у місті призведе до погіршення стану атмосферного
повітря. Основним напрямком охорони повітряного басейну міста від
забруднення є зменшення викидів в атмосферу стаціонарними джерелами
промисловості, комунального господарства та пересувними джерелами.

1.4Заходи щодо зниження забруднення атмосферного повітря

Ці заходи за напрямками діяльності поділяються на чотири групи:
- організаційно-правові - включають створення сучасного екологічного
законодавства і нормативно-правової бази екологічної безпеки, а також заходи
державного, адміністративного та громадського контролю над виконанням
функцій з охорони природи. Вони спрямовані на розробку і виконання
механізмів екологічної політики, природоохоронного законодавства,

9
екологічних стандартів, норм, нормативів і т.п.
16.10.1992 р. вступив в дію закон України «Про охорону атмосферного
повітря», який спрямований на збереження та відновлення природного стану
атмосферного повітря, створення сприятливих умов для життєдіяльності,
забезпечення екологічної безпеки та попередження несприятливого впливу
атмосферного повітря на здоров'я людей та навколишнє природне середовище.
Цей закон визначає правові та організаційні основи та екологічні вимоги в
галузі охорони атмосферного повітря.;
- архітектурно-планувальні - забезпечують вдосконалення планування всіх
функціональних зон міста (промислової, селітебної, транспортної, санітарно-
захисної, зони відпочинку та ін.); розробку рішень щодо раціонального
землекористування і забудови територій, збереження природних ландшафтів,
озеленення та благоустрою; організацію санітарно захисних зон для об'єктів
забруднення.
При розміщенні нового підприємства необхідно керуватися
інструктивними, нормативно-методичними матеріалами, а саме: ДБН 360-92
«Планування і забудова міських і сільських поселень», «Державні санітарні
правила планування та забудови населених пунктів» (затверджені наказом No
173 МОЗ України від 19.06. 1996 г.). При будівництві підприємств необхідно
дотримуватися правил, встановлених законом, і не допускати будівництва
шкідливих виробництв в межах міста. Розміщення спортивних споруд, парків,
дитячих установ, шкіл, лікувально-профілактичних та оздоровчих закладів
загального користування на території санітарно-захисної зони не допускається.
Під час визначення раціонального розташування селітебної території по
відношенню до промислової зони враховують розу вітрів, небезпечну
швидкість вітру, мікроклімат даної місцевості, несприятливі метеорологічні
ситуації для розсіювання промислових викидів, рельєф місцевості,
температурну інверсію, утворення туманів, фонові концентрації шкідливих
речовин в атмосферному повітрі, перспективи розвитку районів міста .;
- конструкторсько-технічні - дозволяють впровадити сучасні інженерні,
санітарно-технічні та технологічні засоби захисту навколишнього середовища
від шкідливих впливів транспорту і підприємств. Наприклад, впровадження на
промисловому виробництві безвідходних технологій, перехід транспортних
засобів на менш токсичні види палива та виконання комплексу заходів щодо
зниження викидів, знешкодженню шкідливих речовин і зменшенню фізичного
впливу під час проектування, виробництва або експлуатації джерел
забруднення.;

10
- експлуатаційні - здійснюються в процесі експлуатації транспорту або
підприємств та спрямовані на підтримку їх стану на рівні заданих екологічних
нормативів за рахунок технічного контролю і високоякісного обслуговування.
Наприклад, застосування пило- або газоуловлювачів.
Перераховані групи заходів реалізуються незалежно один від одного і
дозволяють досягти певних результатів. Але комплексне їх застосування
забезпечить максимальний ефект.

2.Виконання індивідуального розрахункової графічної роботи

2.1. Характеристика об'єктуЛиварне Донецьк 1 27,6 47 14 2 0,5 18 20
1050
Об'єкт дослідження - точкове джерело викиду забруднюючих речовин в
атмосферне повітря, розташований на території цементного заводу в місті
Донецьк.
Середня максимальна температура зовнішнього повітря найбільш
спекотного місяця (липня) у м. Донецьк– 27,6°С. Чисельність населення м.
Донецьк - 1050 тис. чол.
Характеристика викиду: найменування викиду – Оксид нітрогену;
потужність викиду джерела забруднення – 1 г/с; температура викиду – 47° С,
швидкість викиду –14 м/с, висота викиду – 18 м, діаметр устя викиду –0,5 м.
Технічна характеристика: очищення відсутнє, оскільки значення коефіцієнту F
дорівнює 2. Фонова концентрація у даному місці приймається 20% від ГДК
викиду.
Виробництво цементу належить до першого класу небезпеки з шириною
санітарно-захисної зони - 1000 м.
Гранично допустимі концентрації для цементного пилу: ГДКм.р. дорівнює
0,5 мг/м3 ; ГДКс.с. – 0,15 мг/м3.
Розрахунок запроваджується для несприятливих метеорологічних умов.
У відповідності до індивідуального завдання необхідно провести
розрахунки згідно вищевказаних методик:
- розрахунок максимальної приземної концентрації за несприятливих
метеорологічних умов Сmax;
- відстань від джерела викидів, на якій приземна концентрація Сmax за
несприятливих метерологических умов досягає максимального значення Xmax ;
- гранично-допустимих викидів в атмосферу ГДВ;
- зниження викидів за умови встановлення очищення - до значення що не
перевищує ГДВ;

11
- санітарно-захисної зони від точкового джерела і її графічне зображення.
- збор за викид забруднюючих речовин в атмосферу.
2.2Розрахунок індивідуального завдання

1. Розрахунок максимальної приземної концентрації шкідливої

речовини Сmax (мг/м3) при викиді газоповітряної суміші від точкового джерела
проводиться за формулою (1):
𝐴×𝑀×𝑚×𝑛×η×𝐹
𝐶 𝑚𝑎𝑥
= 2 .
𝐻 × 3 𝑉1 ×∆𝑇

Визначаємо значення коефіцієнту А для Донецька . На мал. 1 зображено

карту України. Оскільки Донецьк розташований південніше 500п.ш.,
коефіцієнт А приймається рівним 200.
Масу шкідливої речовини, що викидається в атмосферу за одиницю часу,
(М)
Безрозмірний коефіцієнт F
Висота джерела викиду над рівнем землі Н
Коефіцієнт η=1, тому що місцевість рівна або слабопересічена, перепад
висот не перевищу є 50 м на 1 км.
Визначимо витрату газоповітряної суміші. Підставимо вихідні дані у
формулу (2):

( ) × 14 = 2. 747м
2
3.14×0.5 3
𝑉 1
= 4

де π - число Пі, що дорівнює 3,14;

D - діаметр устя джерела викиду визначається за табл. 6.
ωпро – середня швидкість виходу газоповітряної суміші з устя джерела
викиду, визначається за табл. 6.
Визначаємо ∆Т= Тг-Тв, (oС). Температуру газоповітряної суміші Тг
і
температуру навколишнього атмосферного повітря Тв,
0
∆𝑇 = 𝑇 в
− 𝑇нс = 47 − 27, 6 = 19. 4 𝐶

Визначимо параметри f, νм , v ́м і fe коефіцієнтів m і n. Підставляємо вихідні дані

у формули:

12
 2
ω 0×𝐷 14 ×0.5
2
f= 1000 × 2 = 1000 × 2 = 15. 59
𝐻 ×∆𝑇 18 ×19.4

3 𝑉 1×∆𝑇 3 2.747×19.4
𝑣 м
= 0. 65 × 𝐻
= 0. 65 × 18
= 0. 933
ω 0×𝐷 14×0.5
𝑣` м
= 1. 3 × 𝐻
= 1. 3 × 18
= 0. 505
3 3
𝑓 𝑒
= 800 × 𝑉` ( )
м
= 800 × (0. 505) = 103. 0301
Визначаємо коефіцієнт m, через те, що f = 15.59, а це менше 100, коефіцієнт
m розраховуємо за формулою :
1 1
𝑚= 3 = 3 = 0. 52241
0.67+0.1× 𝑓+0.34× 𝑓 0.67+0.1× 15.59+0.34× 15.59
Визначаємо коефіцієнт n. Параметр 𝑣 м
=0. 933, він перебуває в інтервалі
0,5 < 𝑣 м
< 2, тому коефіцієнт n розраховуємо за формулою :
2
n=0. 532 × 𝑣 м
− 2. 13 × 𝑣 м
+ 3. 13 =

2
0. 532 × 0. 933 − 2. 13 × 0. 933 + 3. 13 = 1. 605
Визначаємо максимальну концентрацію. Підставляємо отримані значення
у формулу:
200×1×0.52241×1.605×1×2
𝐶 𝑚𝑎𝑥
= 2 3
= 0. 038
18 × 2.747×19.4

2. Розрахунок відстані Хmax (м) від джерела викидів, на якому приземна

концентрація Сmax (мг/м3) за несприятливих метеорологічних умов досягає

максимального значення.
Визначаємо безрозмірний коефіцієнт d. Даний коефіцієнт залежить від
параметрів f і vм. При f < 100 і vм , що перебуває в інтервалі від 0,5 до 2,
коефіцієнт d визначаємо за формулою :
× (1 + 0. 28 × 𝑓) =
3
𝑑 = 4. 95 × 𝑉 м

4. 95 × 2. 747 × (1 + 0. 28 × 15. 59) = 23. 108

3

Визначаємо відстань Хmax (м) підставивши незалежні значення до формули:

(5−𝐹) (5−2)
𝑥 𝑚𝑎𝑥
= 4
×𝐻×𝑑= 4
× 18 × 23. 108 = 311. 958
3. Розрахунок ГДВ шкідливих речовин в атмосферне повітря.
Даний розрахунок здійснюють згідно ОНД -86 за формулою :

13
 2
(ГДК )
−Сф ×𝐻
ГДВ = М.Р.
𝐴×𝐹×𝑚×𝑛×η
× 3
𝑉 1
× ∆𝑇 , г/с
де ГДКм.р – гранично допустима концентрація шкідливої речовини (інгредієнта)
у приземному шарі населеного пункту, мг/м3, обумовлена СН 245-71 і наведена в
табл. 1;
Сф – фонова концентрація забруднюючої речовини в населеному пункті, мг/м3
.
Фонову концентрацію задають як відсоток від ГДКм.р.(згідно завдання). У
нашому прикладі це 16 % , отже Сф = ГДКм.р.· 0,16 = 0,4· 0,16=0,064 мг/м3
Значення Н, А, m, n, η, F, V, ∆Т ті ж, що й у розрахунку максимальної
концентрації забруднюючої речовини, який розглянуто вище.
Визначаємо ГДВ, підставивши значення до формули :
2
(0.4−0.064)×18 3
ГДВ = 200×2×0.52241×1.605×1
× 2. 747 × 19. 4 = 1. 217
Порівнюємо значення ГДВ з фактичним викидом. ГДВ =1. 217 г/с, а
М=1 г/с. Потужність викиду в 2.3 рази більше розрахункового значення - що
неприпустимо. Отже задля відповідності вимогам ГДВ необхідно знизити
викид шкідливих речовин в атмосферну, встановивши очищення. Викиди пилу
можна очистити на 70 - 96%, газів на 70 - 86%. При встановленні
пылегазовловителя з ефектом не менш 70% у результаті одержимо:
М= М – М×0,7 = 1 – 1×0,7 = 0.3 г/с.

Отримане значення викиду пилу значно менше вихідної потужності

викиду і розрахованого ГДВ. Отже, введення одного ступіня очищення газо-
повітряної суміші з ефектом 70% досатьньо для досягнення ГДВ.
4. Розрахунок санітарно-захисної зони (СЗЗ) промислового
підприємства.
За умовами завдання об'єктом забруднення єЛиверне . Відповідно
до класифікації промислових підприємств даний завод належить до 3-го класу
шкідливості і ширина СЗЗ = 300 м.
Розмір СЗЗ уточнюється за формулою:
(𝐿 0
×𝑃 )
𝐿= 𝑃 0

де, L - розрахунковий розмір, СЗЗ, м; L0 - розмір СЗЗ відповідно до класу

підприємства, м; Р - середньорічна повторюваність напрямку
вітрів розглянутого румбу, %; Ро - середньорічна повторюваність напрямку
вітру румба при круговій розі вітрів, %.

14
Р0 = 100/8=12,5%.
Визначаємо середньорічну повторюваність напрямку вітрів відповідно 8-
ми румбамдля м. Донецька. Для цього знаходимо
середньоарифметичну повторюваність у зимові і літні місяці та вносимо
результати у таблицю.
Визначаємо розмір СЗЗ за румбами з урахуванням характеру та напрямку
вітру за формулою і зводимо всі дані в таблицю.

Прийнятий розмір СЗЗ визначаємо з урахуванням того, що при значенні Р

< 12,5% зменшувати розмір зони неприпустимо, а при Р > 12,5% необхідно
збільшити розмір зони на розраховану величину.

Параметр Напрямок вітру

Пів Півн- Схід Пів Півд Пів Зах Пів
н Схід д д н
-За -Зах
-Схі х
д
Відсоток 10.5 14 14.5 18 5 12. 13.5 12
повторюваності 5
вітрів Р, % по СНіП
2.01. 01-
82

Розмір СЗЗ по 252 336 348 432 120 300 324 288
румбах L,м

Прийнятий розмір 300 336 348 432 300 300 324 300
СЗЗ Lп ,м
На підставі розрахунків СЗЗ для даного підприємства її треба збільшити в
порівнянні з існуючою: на 48м у західному напрямку,; на 24 м- на схід; на 36 м у
південно-західному напрямку,на 132м у північно-західному .

тому що переважними вітрами є східний, південно-західні, західний та пінічно-

15
західний.
Графічне зображення отриманої санітарно-захисної зони від точкового
джерела виконано на малюнку .

5. Розрахунок збору за викиди забруднюючих речовин в атмосферу

Даний розрахунок виконується згідно постанови Кабінету Міністрів
України від 1 березня 1999 р. No 303 "Про затвердження Порядку встановлення
нормативів збору за забруднення НПС і стягнення цього збору", і визначаються
за формулою:
( )
П 𝑎 = 𝑀𝑖 × 𝐻бі × Кнас × Кф × Кінд
де Мі - фактичний обсяг викиду і-тої забруднюючої речовини, у тоннах (т);
Нбі - норматив збору за викид 1 тонни і-тої забруднюючої речовини, у гривнях
(грн/т);
Кнас - коригувальний коефіцієнт, який враховує чисельність жителів населеного
пункту, де розміщено підприємство;
Кф - коригувальний коефіцієнт, який враховує народногосподарське
(функціональне) значення населеного пункту.
Кінд - коефіцієнт індексації (в заданій прийняти рівним 1).
Згідно вихідніх даних в атмосферу викидується цементний пил,

16
потужність викиду 1г/с це
(1 г/с × 3600 × 24ч × 365дней/1000000) = 31. 536т/рік.
Норматив збору по табл.3 для пилу дорівнює 80 грн/т. Численність населення в
м. Донецьку становить 1050 тис. чол., отже коефіцієнт Кнас дорівнює 1,80 (по
табл.5). Дане місто є промисловим центром, отже Кф = 1,25.
Підставляємо значення в формулу та розраховуємо суму збору:
( )
П 𝑎 = 𝑀𝑖 × 𝐻бі × Кнас × Кф × Кінд=(31. 536 × 80 × 1, 80 × 1, 25) × 1
=5676.48грн/рік.
Всі дані розрахунків зводимо у таблицю

Розраховані параметри завдання

V1 f vм vм ́ fе m n Сmax d Xmax, ГДВ, Сф,
м3 м/з м/з мг/м3 м г/з мг/
м3

2.747 15. 59 0. 933 0. 505 103. 030 0. 52241 1. 605 0. 038 23. 108 311. 958 1. 217 0,064

Висновок
Максимальна приземна концентрація шкідливої речовини від джерела
викидів за несприятливих метеорологичних умов становить 0. 038мг/м3
, що більше ГДВм.р.=0,16 мг/м3.
Відстань від джерела викидів, на якій приземна концентрація за
несприятливих метеорологичних умов досягає максимального значення Xmax
становить 311. 958 м.
Значення ГДВ=1.217 г/с, а М = 0.3 г/с. Потужність викиду в 2,3 рази більше
розрахункового значення ГДВ. Введення одного ступіня очищення газо-
повітряної суміші з ефектом 70% досить для досягнення ГДВ.
Для цементного заводу відповідно до нормативу СЗЗ дорівнює 300 м. На підставі
розрахунків СЗЗ для даного підприємства її треба збільшити в
порівнянні з існуючою:на 48м у західному напрямку,; на 24 м- на схід; на 36 м у
південно-західному напрямку,на 132м у північно-західному .
Збір за викиди в атмосферу цементного пилу складає 5676.48 грн.

17
Література

1. Никитин Д.П., Новиков Ю.В.. Окружающая среда и человек. –М, 1999.-415с.

2. Экология города: Учебник. Общ.ред. Стольберг Ф.В.- К.:Либра,2000.-464с
3. Бродский А.К.. Краткий курс общей экологии: Учебное пособие.-М, 2000.-
224с.
4. Кучерявський В.П.. Екологія. -Львів, 2000.- 500с.
5. Дерій С.І., Ілюха В.О. Екологія. – К, 1998. – 196с.
6. Кучерявий В.П. Загальна екологія: Підручник. – Львів: Світ, 2010. – 520 с.
7. Белов С.В. и др. Охрана окружающей среды. –М.Высш.шк.,1991. - 391с.
8. Новиков Ю.В. Экология, окружающая среда и человек: учебное пособие для
вузов – М.: Фаир-Пресс, 2005. — 736 с.
9. ОНД-86 Методика расчета концетнрации в атмосферном воздухе вредных
веществ, содержащихся в выбросах предприятий. Л. Гидрометиоиздат, -1987.
10. СН-245-71 Санитарные нормы проектирования промышленных
предприятий
11. Будівельна кліматологія: ДСТУ-Н Б В.1.1–27:2010.– К.: Укрархбудінформ,
2011. – 123 с.
12. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»//
Екологічне законодавство України/ Відповід. Ковальський В.С. – К.:
Юрінком Інтер, 2001. – с.7-46.

18