Публічне акціонерне товариство «Акціонерний банк «ГРОШІ» (далі - позивач) звернулося

до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Сільськогосподарського

товариства з обмеженою відповідальністю «ПШЕНИЦЯ» (далі - відповідач) про звернення
стягнення на предмет застави та визнання права власності. Ухвалою суду від 10.07.2021 р.
відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами
загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 25.07.2021
р.
25.07.2021 р. у судовому засіданні повноважний представник позивача надав суду
розрахунок заборгованості за кредитним договором № 3116/ЮКР/0 від 10.05.2018.
Повноважний представник відповідача надав суду копію протоколу № 1 загальних зборів
засновників (учасників) СТОВ « ПШЕНИЦЯ» від 17.02.2007 р. та наказу №7 від
18.02.2007 р., а також відзив на позов, копію якого надав представнику позивача.
Ухвалою суду від 25.07.2021 р. відкладено підготовче судове засідання на 22.08.2021 р.
22.08.2021 р. від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку
з проведенням перемовин щодо укладення мирової угоди. Ухвалою суду від 22.08.2018р.
відкладено підготовче судове засідання на 06.09.2021 р.
06.09.2021р. сторони надали суду спільну заяву про затвердження мирової угоди. Судом
продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання
на 03.10.2021 р.
18.09.2021 р. до суду надійшла спільна заява сторін про затвердження уточненої мирової
угоди.
Чи відповідають дії учасників справи та суду положенням ГПК України?
1) Порушення правил призначення судового засідання ухвалою про відкриття
провадження у справі
Підготовче судове провадження - це стадiя судового прoцесу, в якoму рoзглядається
предмет спoру, позoвні вимoги, заперечення на позoвні вимoги, склад учасників
судовoго процесу, вирішення відводів, xарактер спірних правовідносин та інших дій, які
будуть слугувати для правильного і безперешкoдного розгляду справи пo суті.
177 ГПК України: підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з
дня відкриття провадження у справі.
Виходячи із положень ГПК України було порушено право учасників на звернення до суду
із запереченнями на позовні вимоги, тобто подача відзиву, оскільки суд міг не взяти до
уваги відзив, враховуючи обставини, що він був поданий безпосередньо в залі судових
засідань.
За принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення
спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані
сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає. Виходячи
із ситуації, суд в деякій мірі ОБМЕЖИВ право на подачу відзиву до суду.
2) Порушення строків та порядку подачі відзиву на позовну заяву
Відповідно до частини першої статті 251 ГПК України відзив подається протягом
п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, тобто
закріплено крайній строк на подання відзиву на позов у спрощеному позовному
провадженні та який не може бути продовжений судом.
В даному випадку відзив було подано безпосередньо під час судового засідання, що не
відповідає положенням ГПК України (але це випливає з того, що суд постановив ухвалу
про відкриття провадження у справі від 10.07.2021 і призначив дату на 25.07.2021, тобто
проміжок – 15 днів
3) Порушення: прийняття відзиву під час судового засідання
Вищенаведені положення ГПК дають зрозуміти, що подача відзиву, відповіді на відзив,
заперечення відбувається ДО ПОЧАТКУ СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ, суд міг не взяти до
уваги відзив на позовну заяву
4) Порушення: відкладення підготовчого засідання
Ст. 177 ГПК
2. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим
Кодексом строку з таких підстав:
1. неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про
направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;
2. перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і
місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано
поважними;
3. виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні
в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове
засідання може відбутися без участі такої особи;
4. необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував
неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Виникає питання – чому відкладення підготовчого засідання, якщо нема на це підстав?
Чому вже не безпосередній розгляд справи по суті і не призначення справи до розгляду
5) Порушення: ухвала про відкладення підготовчого засідання у зв’язку з мировою угодою
Відповідно до пунктів 1, 2, 4 ст. 192 ГПК України мирова угода укладається сторонами з
метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та
обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за
умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх
осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну
письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу. Укладена сторонами мирова угода
затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди.
Відповідно до ст. 193 ГПК України виконання мирової угоди здійснюється особами, які її
уклали, в порядку і строки, передбачені цією угодою. Ухвала про затвердження мирової
угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа,
встановленим Законом України "Про виконавче провадження".
Верховним Судом у постанові від 21.05.2021р. по справі №916/2889/13 наголошено, що на
відміну від звичайного договору, мирова угода укладається в процесі розгляду справи у
господарському суді у формі та на умовах, передбачених процесуальним законодавством;
підлягає затвердженню господарським судом; припиняє процесуально-правові відносини
сторін; якщо мирова угода не виконується добровільно, вона виконується в порядку,
встановленому для виконання судового рішення. Тобто мирова угода не є договором у
цивільному/господарському правовому розумінні, оскільки порядок її укладення та
затвердження регламентовано положеннями ГПК України, проте вона має на меті
припинення спору на умовах, погоджених сторонами та затверджених судом. Крім того, у
постанові від 12.06.2018р. по справі №908/1604/17 Верховний Суд також дійшов висновку,
що мирову угоду не можна розглядати в якості договору у цивільно-правовому розумінні і
визнавати недійсною у позовному провадженні, оскільки порядок її укладання та
затвердження регламентовано відповідними положеннями ГПК України.
Суд повинен був одразу після укладення мирової угоди видати ухвалу про укладення
мирової угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває
провадження у справі. Виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в
порядку і в строки, передбачені цією угодою.
Виходячи також з висновків Верховного Суду, зміни у мирну угоду вносити не можна