Особливі порядки

кримінального провадження
 План

1. КП на підставі угод.

2. КП у формі приватного обвинувачення.
3. КП щодо окремої категорії осіб.
4. КП щодо неповнолітніх.
5. КП щодо застосування примусових заходів
медичного характеру.
 І. КП НА ПІДСТАВІ УГОД

Про примирення між потерпілим та

підозрюваним чи обвинуваченим - це угода
між потерпілим та підозрюваним чи
обвинуваченим, в якій узгоджуються умови
відповідальності підозрюваного або
обвинуваченого за умови вчинення ним дій,
спрямованих на відшкодування шкоди,
завданої кримінальним правопорушенням.
 І. КП НА ПІДСТАВІ УГОД

Про визнання винуватості - угода між

прокурором та підозрюваним
(обвинуваченим), в якій названі сторони
узгоджують умови відповідальності
підозрюваного або обвинуваченого залежно
від його дій після початку кримінального
провадження або після вручення письмового
повідомлення про підозру щодо співпраці у
викритті кримінального правопорушення.
 Загальні правила провадження на підставі
угод:
добровільність укладення угоди сторонами,
про що суд зобов’язаний переконатися у судовому
засіданні;
ініціювання угод можливе в будь-який момент
після повідомлення особі про підозру до виходу
суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку;
у разі недосягнення згоди щодо укладення
угоди факт її ініціювання і твердження, зроблені з
метою її досягнення, не можуть розглядатися як
відмова від обвинувачення або як визнання своєї
винуватості;
Загальні правила провадження на підставі
угод:
кожен із обвинувачених у одному КП вправі
укласти угоду як про визнання винуватості, так і
про примирення з потерпілим незалежно від
позиції інших обвинувачених;
угодою на обвинуваченого можуть бути
покладені лише ті обов’язки, які він в змозі
виконати;
угоди можуть бути укладені і затверджені
судом лише за наявності фактичних підстав для
визнання винуватості обвинуваченою;
Загальні правила провадження на підставі
угод:
умови угоди повинні відповідати інтересам
суспільства;

умови угоди не повинні порушувати права,

свободи чи інтереси сторін або інших осіб;

не допускається повторне звернення до суду з

угодою в одному кримінальному провадженні. ;
 Позитив проваджень на підставі угод:
КП спрощується, бо сторона обвинувачення не
зобов’язана довести в суді винуватість обвинуваченого за
стандартом «поза розумним сумніво», а домовленості між
обвинуваченим і прокурором або потерпілим дозволяють
не здійснювати ДР і/або СР у повному обсязі;
провадження прискорюється, що дозволяє
максимально наблизити призначення судом
кримінального покарання та зменшити також строки
перебування обвинувачених під вартою;
забезпечується процесуальна економія, що полягає у
відмові від здійснення кримінальної процесуальної
діяльності у повному обсязі із залученням усіх її учасників
на більш чи менш короткий проміжок часу, протягом якого
відбувається досудове розслідування і судовий розгляд.
 Негатив проваджень на підставі угод:
сторона обвинувачення можуть зловживати
своїми повноваженнями, змушуючи
обвинувачених визнавати себе винними у вчиненні
КП, яких вони не вчиняли;
рішення про покарання по суті ухвалюють
сторони угоди, а не суд, який, затверджуючи угоду
постановляючи вирок (ст. 475 КПК України), не
вправі змінювати міру і розмір покарання;
для сторін угоди можуть наставати негативні
наслідки, зокрема, позбавлення права на
оскарження вироку суду, яким затверджено угоду,
в апеляційному і касаційному порядку тощо.
 Угода про примирення :

може бути може бути зміст угоди

укладена щодо укладена за визначено ст.
кримінальних ініціативою 471 КПК.
проступків, потеріплого,
нетяжких підозрюваного
злочинів, а або
також у формі обвинуваченого.
приватного
обвинувачення
(ч.3 ст.469).
 Наслідки укладення і затвердження угоди
про примирення:
для підозрюваного чи обвинуваченого –
обмеження права оскарження вироку та
відмова від права на судовий розгляд (п.1 ч.1
ст.473);
для потерпілого – обмеження права
оскарження вироку та позбавлення права
вимагати у подальшому притягнення особи
до кримінальної відповідальності і змінювати
розмір вимог про відшкодування шкоди (п.2
ч.1 ст.473).
При затвердженні угоди про примирення суд під
час СЗ повинен з’ясувати в обвинуваченого, чи
цілком він розуміє:
право на справедливий судовий розгляд,
під час якого сторона обвинувачення
зобов’язана довести кожну обставину щодо
КП, у вчиненні якого його обвинувачують;
наслідки укладення та затвердження угод,
передбачені ст. 473 КПК України
характер кожного обвинувачення;
вид покарання, інші заходи, які будуть
застосовані у разі затвердження угоди судом.
 Угода між прокурором та підозрюваним/
обвинуваченим про визнання винуватості можлива за
ініціативою будь-кого із цих осіб у провадженні щодо:
кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів;
особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності НАБУ за
умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у
вчиненні злочину, віднесеного до підслідності НАБУ, якщо
інформація щодо вчинення такою особою злочину буде
підтверджена доказами.
особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою
групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією
або терористичною групою за умови викриття підозрюваним,
який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій
інших учасників групи чи інших, вчинених групою або
організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде
підтверджена доказами.
 !!! Угода про визнання винуватості може бути
укладена щодо кримінальних проступків,
злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише
державним чи суспільним інтересам.

!!! Укладення угоди у КП щодо

уповноваженої особи юридичної особи, а також
у КП, в якому бере участь потерпілий, не
допускається.
 Угода про визнання винуватості:

прокурор при вирішенні зміст угоди визначено

питання про укладення ст. 472 КПК.
угоди зобов’язаний
враховувати обставини
згідно ст. 470 КПК
 Наслідком укладення угоди про визнання
винуватості для прокурора, підозрюваного чи
обвинуваченого є обмеження їх права
оскарження вироку, а для підозрюваного чи
обвинуваченого – ще й їх відмова від права на
судовий розгляд та допит на ньому свідків
обвинувачення, клопотання про виклик свідків і
подання доказів, що свідчать на їх користь (ч.2
ст.473).
При затвердженні угоди про визнання винуватості
суд під час СЗ повинен з’ясувати в обвинуваченого,
чи цілком він розуміє:
право на справедливий судовий розгляд,
під час якого сторона обвинувачення
зобов’язана довести кожну обставину щодо
КП, у вчиненні якого його обвинувачують;
наслідки укладення та затвердження угод,
передбачені ст. 473 КПК України
характер кожного обвинувачення;
вид покарання, інші заходи, які будуть
застосовані у разі затвердження угоди судом.
 В угоді про примирення вказують розмір шкоди,
завданої кримінальним правопорушенням, строк її
відшкодування чи перелік дій, не пов’язаних з
відшкодуванням шкоди, які підозрюваний чи
обвинувачений зобов’язані вчинити на користь
потерпілого, строк їх вчинення (ч.1 ст.471).
В угоді про визнання винуватості зазначають
беззастережне визнання винуватості, обов’язки
підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у
викритті кримін. п/порушення, вчиненого іншою
особою (якщо відповідні домовленості мали місце)
тощо (ч.1 ст.472). Обов’язковою є участь захисника
(п.9 ч.2 ст.52 КПК).
Загальним є порядок судового провадження на
підставі угод:

на ДР обвинувальний акт разом з угодою

направляють до суду і розглядають на
підготовчому судовому засіданні за
обов'язкової участі сторін угоди (ч.ч.1-2);

на судовому провадженні суд невідкладно

зупиняє проведення процесуальних дій і
переходить до розгляду угоди (ч.1-3 ст.474).
 Якщо суд не має підстав для відмови у
затвердженні угоди (ч.7 ст.474), він ухвалює
вирок, яким затверджує угоду і призначає
узгоджену сторонами міру покарання. У
мотивувальній частині вказують відомості про
угоду, її зміст та мотиви, з яких виходив суд при
вирішенні питання про відповідність угоди
вимогам КПК (ч.ч.1, 3 ст.475).
 Підстави для відмови у затвердженні угоди:
умови угоди суперечать вимогам КПК України та/або
закону, в тому числі допущена неправильна правова
кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш
тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість
укладення угоди;
умови угоди не відповідають інтересам суспільства;
умови угоди порушують права, свободи чи інтереси
сторін або інших осіб;
існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення
угоди не було добровільним, або сторони не примирилися;
очевидна неможливість виконання обвинуваченим
взятих на себе за угодою зобов’язань;
відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.
 При невиконанні умов угоди потерпілий чи
прокурор можуть протягом встановлених строків
давності звернутися до суду, який затвердив
угоду, з клопотанням про скасування вироку.
Клопотання розглядається за участю сторін
угоди.
Суд скасовує вирок, якщо потерпілий чи
прокурор доведуть, що засуджений не виконав
умов угоди.
 При скасуванні вироку на підставі угоди
призначають судовий розгляд у загальному
порядку або матеріали провадження
направляють для завершення ДР у загальному
порядку.
Ухвала про скасування вироку, яким була
затверджена угода, або про відмову у скасуванні
вироку може бути оскаржена в апеляційному
порядку (ч.4 ст.476, п.3 ч.1 ст.392).
 2. ПРИВАТНЕ ОБВИНУВАЧЕННЯ – форма КП, яка
може бути розпочата слідчим, прокурором лише
на підставі заяви потерпілого щодо злочинів,
визначених у ст. 477 КПК:
ВИДИ:
приватне обвинувачення, яке виникає у зв’язку із
поданням потерпілим заяви про вчинення щодо
нього одного із КП, передбачених ст. 477 КПК, і
здійснюється в порядку, визначеному гл. 36 КПК;
приватне обвинувачення, трансформоване із
будь-якого публічного обвинувачення після відмови
прокурора від підтримання обвинувачення і
прийняття його на себе потерпілим (ст. 340 КПК).
 Провадження здійснюється за загальними
правилами, за винятками:
затримання здійснюють лише у злочинах, за які
передбачене позбавлення волі (ч.1 ст.208);
у справах приватного обвинувачення може бути
укладена лише угода про примирення між потерпілим
і підозрюваним чи обвинуваченим (ч.3 ст.469);
відмова потерпілого, а у випадках, передбачених
КПК, його представника від обвинувачення є
безумовною підставою для закриття КП у формі при-
ватного обвинувачення (ч.4 ст.26);
якщо потерпілий висловив згоду на підтримання
обвинувачення в суді (ч.3 ст.340), КП за відповідним
обвинуваченням набуває статусу приватного і
головуючий надає потерпілому час, необхідний для
 3. КП ЩОДО ОКРЕМОЇ КАТЕГОРІЇ ОСІБ
Особливості кримінального провадження щодо
окремої категорії осіб стосуються:
1. повідомлення про підозру;
2. затримання та обрання запобіжних заходів у
вигляді тримання під вартою і домашнього арешту;
3. обшуку, огляду особистих речей і багажу,
транспорту, жилого чи службового приміщення
народного депутата та вжиття щодо нього інших
заходів.
 Повідомлення про підозру(ст. 481 КПК України).
1) адвокату, депутату місцевої ради, депутату ВР АРК, сільському,
селищному, міському голові – Генеральним прокурором, його
заступником, керівником регіональної прокуратури в межах його
повноважень;
2) народному депутату України, кандидату у Президенти України,
Уповноваженому ВР з прав людини, Голові або іншому члену Рахункової
палати, прокурору САП, Директору або іншому працівнику НАБУ,
заступникам Генерального прокурора, члену НАЗК – Генеральним
прокурором (в.о. Генерального прокурора);
3) судді, судді Конституційного Суду України, присяжному на час
виконання ним обов’язків у суді, Голові, заступнику Голови, члену Вищої
ради правосуддя, Голові, заступнику Голови, члену Вищої
кваліфікаційної комісії суддів України, працівникам НАБУ –
Генеральним прокурором або його заступником;
4) судді ВАКС - Генеральним прокурором (в.о. Генерального прокурора);
5) Генеральному прокурору – заступником Генерального прокурора.
 Притягнення до кримінальної відповідальності, затримання і
обрання запобіжного заходу (ст. 482 КПК України)
- щодо суддів
1) затримання судді чи утримання його під вартою чи
арештом здійснюється за згодою Вищої ради правосуддя;
2) Суддя, затриманий за підозрою у вчиненні діяння, за яке
встановлена кримінальна відповідальність, повинен бути
негайно звільнений після з’ясування його особи, за
винятком: 1) якщо Вищою радою правосуддя надано згоду
на затримання судді у зв’язку з таким діянням; 2)
затримання судді під час або відразу ж після вчинення
тяжкого або особливо тяжкого злочину, якщо таке
затримання є необхідним для попередження вчинення
злочину, відвернення чи попередження наслідків злочину
або забезпечення збереження доказів цього злочину.
 Притягнення до кримінальної відповідальності, затримання і
обрання запобіжного заходу (ст. 482 КПК України)
- щодо народних депутатів
1) відомості до ЄРДР вносяться Генеральним прокурором або його в.о.;
2) клопотання про дозвіл на затримання, обрання ЗЗ у вигляді тримання під
вартою чи домашнього арешту, обшук, порушення таємниці листування,
телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, а також застосування
інших заходів, у тому числі НС(Р)Д, що відповідно до закону обмежують права і
свободи, розгляд яких віднесено до повноважень слідчого судді, погоджуються
Генеральним прокурором ( о.в. Генерального прокурора).
3) без відповідно дозволу слідчого судді дозволяється затримання народного
депутата України лише у разі, якщо останнього застали під час вчинення або
безпосередньо після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину,
пов’язаного із застосуванням насильства, або такого, що спричинив загибель
людини
4) при затриманні народного депутата України, повідомлення йому про підозру
або застосування до нього ЗЗ, або здійснення інші СД (крім обшуку та НС(Р)Д),
негайно, але не пізніше 24 години з моменту вчинення таких дій,
повідомляється Голова ВРУ.
 4. ПРОВАДЖЕННЯ ЩОДО НЕПОВНОЛІТНІХ.
Особливості ДР:
1. Більш розширений предмет доказування (ст.91 +
485). З цією метою:

залучають законного представника н/л (ст.44);

витребують дані про вік н/л;

надсилають запити на характеристики;

здійснюють перевірку по диспансер-них обліках;

запитують дані зі служб у справах дітей;

2. За необхідності призначають психолого-
психіатричну експертизу;
3. Обов'язкова участь захисника з моменту
встановлення факту н/л або виникнення будь-яких
сумнівів у тому, що особа є повнолітньою (п.1 ч.2
ст.52);
4. Повідомлення про підозру здійснюють у
присутності захисника;
5. Може бути застосований будь-який З.З., у тому
числі визначений у ст.493 КПК;
6. Затримання та тримання під вартою н/л
може застосовуватися при вчиненні ними
тяжкого чи особливо тяжкого злочину;
7. Ознайомлення з матеріалами ДР за
обов’язкової участі захисника;
8. КП щодо особи, яка тримається під вартою,
неповнолітньої особи має бути здійснено
невідкладно і розглянуто в суді першочергово
(ч.4 ст.28).
Особливості судового розгляду у кримінальному
провадженні щодо н/л:
1. В усіх випадках з'ясовується можливість
виділення в окреме провадження щодо н/л.
2. Можливість видалення з залу суду при розгляді
обставин, що можуть негативно вплинути на н/л.
3. У судове засідання викликаються законні
представники н/л.
4. Про час і місце судового розгляду
повідомляють служби у справах дітей, а за
необхідності викликають представників цих
установ.
5. Прокурор у справах про вчинені вперше
кримінальний проступок, необережний нетяжкий
злочин вправі замість обвинувального акта скласти
клопотання про застосування примусових заходів
виховного характеру (ч.2 ст.105 КК), якщо н/л та
його законний представник проти цього не
заперечують.

В інших випадках суд ухвалює вирок,

вирішуючи у тому числі питання щодо н/л (п.11 ч.1
ст.368, п.2 ч.3 ст.374 КПК).
 Особливий порядок провадження у справах про
суспільно небезпечні діяння н/л, які не досягли віку
кримінальної відповідальності.
Особливості ДР:
1. ДР починають і здійснюють у загальному порядку
шляхом проведення передбачених КПК
процесуальних дій слідчим, спеціально
уповноваженим на провадження ДР щодо н/л.
2. Про підозру такій особі не повідомляють.
3. Участь захисника є обов'язковою з моменту
встановлення факту неповноліття або виникнення
будь-яких сумнівів у тому, що особа є повнолітньою
(п.2 ч.2 ст.52).
4. Допит н/л чи малолітньої особи здійснюють за
загальними правилами допиту цих осіб (ст.226).

5. Поміщення особи у приймальник-розподільник

для дітей на строк до 30 днів (санкція передбачає
покарання – позбавлення волі понад 5 років) за
ухвалою слідчого судді, суду за клопотанням
прокурора. Цей строк може бути подовжено ще
до 30 днів (ч.4 ст.499).

6. Ознайомлення з матеріалами ДР – за
загальними правилами ст.290 КПК за обов'язкової
участі захисника.
 Судове засідання проводиться за загальними
правилами КП (останнє слово обвинуваченого?) і
завершується постановленням ухвали про
застосування примусових заходів виховного
характеру або про відмову в цьому.

Суд відмовляє у застосуванні примусових

заходів виховного характеру і закриває
кримінальне провадження, якщо не буде
доведено, що мало місце СНД або воно вчинене
н/л (ч.ч.1-2 ст.501).
V. Кримінальне провадження щодо застосування
примусових заходів медичного характеру на ДР:
1. Специфічним є предмет доказування (ст.505).
2. Реалізація своїх прав через законного
представника (ст.44) та захисника, участь якого є
обов'язковою, з моменту встановлення наявності
психічного захворювання або інших відомостей
щодо осудності особи (п.5 ч.2 ст.52).
3. Процесуальні дії, як правило, проводять за
відсутності неосудної особи.
4. Повідомлення про підозру не оголошують.
5. Обов'язково призначається судово-
психіатрична експертиза (п.3 ч.2 ст.242).

6. Як З.З. можуть застосовуватися:

1) передання на піклування опікунам,
близьким родичам чи членам сім’ї з
обов’язковим лікарським наглядом;
2) поміщення до психіатричного закладу в
умовах, що виключають небезпечну поведінку
(ч.1 ст.508).
7. З матеріалами ДР можуть ознайомитися
захисник та законний представник (ч.1 ст.290).
 ДР у цьому провадженні закінчується
(ст.511 КПК):
1. Закриттям прокурором КП (копію постанови
надсилають до місцевих органів охорони
здоров’я).

2. Складенням клопотання про застосування

примусових заходів медичного характеру.
 Судовий розгляд здійснює одноособово
суддя (є підготовче провадження) в
судовому засіданні за участю прокурора,
законного представника, захисника згідно із
загальними правилами КП, за результатами
якого постановляється ухвала про
застосування примусових заходів
медичного характеру або про відмову в їх
застосуванні (ч.ч.1-2 ст.512).
При застосуванні примусових заходів… суд з'ясовує
наступні питання:
чи мало місце суспільно небезпечне діяння;
чи вчинено це суспільно небезпечне діяння
особою;
чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння
у стані неосудності;
чи не захворіла ця особа після вчинення
кримінального правопорушення на психічну
хворобу, яка виключає застосування покарання;
чи слід застосовувати до цієї особи примусові
заходи медичного характеру і якщо слід, то які саме
(ч.1 ст.94 КК).
 При невстановленні у судовому засіданні
факту неосудності або в разі видужання
особи, яка після вчинення кримін.
п/порушення захворіла на психічну хворобу,
після закриття судом КП про застосування
примусових заходів медичного характеру
прокурор повинен розпочати КП у
загальному порядку (ч.5 ст.513).
 Особливості
кримінального провадження в
умовах воєнного стану
 Початок кримінального провадження:

здійснюється за постановою дізнавача, слідчого,

прокурора, за відсутності можливості доступу до
ЄРДР;
інформація про початок КП вноситься до ЄРДР
при першій можливості;
процесуальні дії фіксуються у процес.
документах та техн. засобами (за можливості). За
відсутності можливості складання процесуальних
документів - фіксується доступними техн.
засобами з подальшим складенням протоколу не
пізніше 72 годин з моменту завершення таких СРД
 Здійснення досудового розслідування:
обшук або огляд житла чи іншого володіння особи,
обшук особи, якщо залучення понятих є об’єктивно
неможливим або пов’язано з потенційною
небезпекою для їхнього життя чи здоров’я - без
залучення понятих, але при цьому із обов'язковою
фіксацією доступними технічними засобами шляхом
здійснення безперервного відеозапису
відсутня об’єктивна можливість виконання
процесуальних дій у строки, визначені ст.ст. 220, 221,
304, 306, 308, 376, 395, 426 КПК, - вони мають бути
проведені невідкладно за наявності можливості, але
не пізніше ніж через 15 днів після припинення чи
скасування воєнного стану;
 Здійснення досудового розслідування:
згідно ч. 4 ст. 223 КПК проведення слідчих
(розшукових) дій у нічний час (з 22 години до 6
години) не допускається, за винятком невідкладних
випадків, коли затримка в їх проведенні може
призвести до втрати слідів кримінального
правопорушення чи втечі підозрюваного, а також крім
здійснення кримінального провадження у порядку,
встановленому ст. 615 КПК
 Здійснення досудового розслідування:
при затриманні особи без ухвали слідчого судді,
суду за ст. 208 КПК, або при обґрунтованих обставинах
вважати, що можлива втеча з метою ухилення від
крим. від-сті особи, підозрюваної у вчиненні злочину, -
уповноважена службова особа має право без ухвали
слідчого судді, суду або постанови керівника органу
прокуратури затримати таку особу.
строк затримання особи без ухвали чи постанови під
час дії воєнного стану не може перевищувати 260
годин з моменту затримання згідно з ст. 209 КПК.
Затримана особа не пізніше 260 годин з моменту
затримання повинна бути звільнена або доставлена до
слідчого судді, суду чи керівника органу прокуратури
для розгляду клопотання про обрання стосовно неї ЗЗ.
 Здійснення досудового розслідування:
дізнавач, слідчий, прокурор забезпечує участь
захисника у проведенні окремої процесуальної дії, у
тому числі у разі неможливості явки захисника - із
застосуванням технічних засобів (відео-, аудіозв’язку)
для забезпечення дистанційної участі захисника.
дізнавач, слідчий, прокурор забезпечує участь
перекладача для перекладу пояснень, показань або
документів підозрюваного, потерпілого за першої
можливості. За неможливості участі перекладача у КП,
дізнавач, слідчий, прокурор має право особисто
здійснювати переклад пояснень, показань або
документів, якщо він володіє однією з мов, якими
володіє підозрюваний, потерпілий.
 Обрання заходів забезпечення кримінального
провадження:
якщо слідчий суддя не має обєктивної можливості
виконувати повноваження в строк - обрання запобіжних заходів
або тримання під вартою до 30 діб відбувається за постановою
керівника органу прокуратури за клопотанням прокурора або
слідчого, погодженого з прокурором щодо осіб, які
підозрюються у вчиненні злочинів за ст.ст. 109-115, 121, 127, 146, 
146-1, 147, 152, 153, 185, 186, 187, 189-191, 201, 258-258-5, 260-263-1
, 294, 348, 349, 365, 377-379, 402-444 КК України, а у виняткових
випадках - у вчиненні інших тяжких чи особливо тяжких
злочинів, якщо затримка в обранні запобіжного заходу може
призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи
втечі особи, яка підозрюється у вчиненні таких злочинів;

при підготовці таких клопотань та прийнятті рішень –

обовязково враховуються Глава 34 КПК України (щодо окремої
категорії осіб));
 Тримання під вартою:
продовження строку тримання під вартою – можливе
до 1 місяця керівником органу прокуратури за наявності
клопотання ;
строк тримання під вартою може продовжуватися
неодноразово в межах строку досудового розслідування
при неможливості проведення підготовчого судового
засідання, обраний під час ДР ЗЗ у вигляді тримання під
вартою вважається продовженим до вирішення питання у
підготовчому судовому засіданні, але не більше ніж на 2
місяці.
при неможливості розгляду під час судового
провадження питання про продовження строку тримання
під вартою в передбаченому КПК України порядку обраний
ЗЗ вважаться продовженим до вирішення відповідного
питання судом, але не більше ніж на 2 місяці
Повідомлення про підозру та звернення до суду з
обвинувальним актом:
строк письмового повідомлення про підозру затриманій
особі (ч. 2 ст. 278 КПК України), з урахуванням обставин за ст. 615
КПК України, продовжується до 72 годин з моменту її
затримання.
якщо жодній особі не було повідомлено про підозру на дату
введення воєнного стану, то строк від дати введення до дати
скасування або закінчення відповідного стану не зараховується
до загальних строків, передбачених ст. 219 КПК України.
під час дії воєнного стану обвинувальні акти, клопотання про
застосування ПЗМХ/ПЗВХ, клопотання про звільнення особи від
крим. від-сті скеровуються та розглядаються судами, в межах
територіальної юрисдикції яких закінчено ДР, а в разі
неможливості з об’єктивних причин здійснювати відповідним
судом правосуддя - найбільш територіально наближеним до
нього судом, що може здійснювати правосуддя, або іншим
судом, визначеним у порядку, передбаченому законодавством.
Повідомлення про підозру та звернення до суду з
обвинувальним актом:
відсутня об’єктивна можливість подальшого проведення,
закінчення досудового розслідування та звернення до суду з
обвинувальним актом, клопотанням про застосування
примусових заходів медичного або виховного характеру,
клопотанням про звільнення особи від кримінальної
відповідальності - строк досудового розслідування у
кримінальному провадженні зупиняється на підставі
вмотивованої постанови прокурора з викладом відповідних
обставин та підлягає поновленню, якщо підстави для зупинення
перестали існувати. До зупинення досудового розслідування
прокурор зобов’язаний вирішити питання про продовження
строку тримання під вартою.
 Щодо судового розгляду
показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого,
у тому числі одночасного допиту 2 чи більше вже
допитаних осіб, у КП, що здійснюється в умовах воєнного
стану, можуть бути використані як докази в суді виключно
у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися
за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
показання, отримані під час допиту підозрюваного, у
тому числі одночасного допиту 2 чи більше вже допитаних
осіб, у КП, що здійснюється в умовах воєнного стану,
можуть бути використані як докази в суді виключно у
випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і
результати проведення допиту фіксувалися за допомогою
доступних технічних засобів відеофіксації.
Скасування ЗЗ для проходження ВС за призовом під час
мобілізації
при триманні під вартою (крім КП щодо злочинів проти основ
національної безпеки України, а також злочинів, передбачених
ст.ст. 115, 146-147, 152-156, 186, 187, 189, 255, 255-1, 257, 258-
262, 305-321, 330, 335-337, 401-414, 426-433, 436, 437-442 КК
України) – підозрюваний обвинувачений може звернутися з
клопотанням до прокурора про скасування цього ЗЗ для
проходження військової служби
прокурор за результатами розгляду клопотання звертається
до слідчого судді або суду з відповідним клопотанням
клопотання слідчий суддя або суд розглядає невідкладно та,
якщо доведено відсутність ризиків за ч. 1 ст. 177 КПК України та
ухилення особи від проходження військової служби за призовом
особа, стосовно якої скасовано ЗЗ у вигляді тримання під
вартою, має невідкладно, не пізніше 24 годин, з'явитися до
відповідного територіального центру комплектування та
соціальної підтримки за місцем реєстрації
 Зміна ЗЗ з інших підстав:
підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано інший
ЗЗ, крім тримання під вартою, може звернутися до прокурора з
клопотаням для скасування ЗЗ для проходження військової
служби за призовом на під час мобілізації, на особливий період.
прокурор за результатами розгляду клопотання звертається
до слідчого судді або суду з відповідним клопотанням
зміна застави на особисте зобовязання - за клопотанням
підозрюваного, обвинуваченого слідчим суддею, судом
можливе, якщо таке клопотання обґрунтовується бажанням
використати кошти, передані в заставу (повністю або частково),
для внесення на спеціальні рахунки НБУ для цілей оборони
України.
зміна домашнього арешту на особисте зобовязання - за
клопотанням підозрюваного, обвинуваченого слідчим суддею,
судом можливе у місцях ведення активних бойових дій
 Зміни до КПК від 15.03.2022 ЗУ № 2137-ІХ щодо
доказування під час КП:
комп’ютерні дані – документальне джерело доказів.
Копії їх визнаються судом як оригінал документів, якщо
виготовлені слідчим, прокурором із залучення спеціаліста.
Складається протокол із додаванням носіїв КД
нові форми процесуальних документів
постанова в електронній формі з використанням
кваліфікованого електронного підпису службової особи, або з
використанням Інформаційно-телекомунікаційної системи ДР
можливість накладення арешту на віртуальні активи (проте ЗУ
«Про віртуальні валюти» від 17.02.2022 не набрав чинності)
 Зміни до КПК від 15.03.2022 ЗУ № 2137-ІХ щодо
доказування під час КП:
при обшуку – слідчий, прокурор має право долати системи
логічного захисту . Можливе із залученням спеціаліста та із
використанням відповідних компютерних програм;
При доступі або можливості доступу до КС або їх частин,
мобільних терміналів систем звязку, щодо яких не надано
дозволу ухвалою суду – слідчий, прокурор має право пошуку,
виявлення та фіксації КД, які на них містяться.
Огляд комп’ютерних даних
відображається у протоколі огляду інформації, яку вони містять,
за допомогою електрон.засобів, фото-, відеозйомки,
відеозапису екрана або у паперовій формі.
!!!Плюс при фіксації відомостей із соцмереж та інших інтернет-
ресурсів!!!
 Зміни до КПК від 15.03.2022 ЗУ № 2137-ІХ щодо
доказування під час КП:
введено нову слідчу дію – зняття показань технічних приладів
та технічних засобів
Це одержання слідчим, прокурором від особи, що є власником
або володільцем технічних приладів або засобів, необхідних для
зясування обставин, що мають значення для КП, копій фото- або
кінозйомки, відеозапису, здійснених у публічно доступних
місцях, у тому числі в автоматичному режимі, за виключенням
місць, що відносяться до приватних помешкань осіб.
здійснюється на підставі постанови слідчого, прокурора, при
їх присутності самостійно власником або володільцем приладів
та засобів, або за участі спеціаліста.
фіксується у протоколі, якщо прилади або засоби, мають
функції фото-, кінозйомки, відеозапису.