ТЕМА 13.

Особливі порядки провадження в суді першої інстанції

ПИТАННЯ ЗАНЯТТЯ
1. Поняття спрощеного провадження. Підстави, строки призначення розгляду обвинувального акта у
спрощеному провадженні.
Головною метою спрощеного провадження у кримінальному процесі є економія матеріальних затрат держави, часових затрат
суду та учасників кримінального провадження.
Зазначений вид провадження спрямований на підвищення оперативності розгляду кримінальних справ за рахунок скорочення
терміну розгляду окремого обвинувального акта до п’яти днів. Така оперативність розгляду суттєво наближує учасників
кримінального провадження до його завершальної стадії і, відповідно, скорочує терміни захисту порушених прав громадян та
момент настання виховного впливу на суб’єкта кримінального проступку.
Можливість застосування спрощеного провадження обумовлюється наявністю чи відсутністю певних юридичних фактів. До
таких фактів законом віднесено:
- наявність клопотання прокурора або слідчого, погодженого з прокурором;
- беззаперечне визнання своєї винуватості обвинуваченим;
- неоспорювання обвинуваченим встановлених досудовим розслідуванням обставин;
- згода обвинуваченого з розглядом обвинувального акта за його відсутності;
- відсутність заперечень потерпілого проти застосування спрощеного провадження щодо кримінального проступку.
Ч.1,2 ст.381 КПК: «1.Суд у п’ятиденний строк з дня отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального
проступку, а в разі затримання особи у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу, невідкладно вивчає
його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок.
2. Суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому
засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і
згоден з розглядом обвинувального акта».
2. Процесуальний порядок розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку у
спрощеному провадженні. Вирок суду за результатами спрощеного провадження, особливості його змісту.
Кримінальним проступком є передбачене КК України діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне
покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не
пов’язане з позбавленням волі.
Розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні передбачено ст. 382 та 302 КПК України. Законодавець передбачив
два шляхи розгляду обвинувального акту щодо кримінального проступку.
Ст. 381 КПК та 382 КПК України передбачено, що суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального
акта щодо вчинення кримінального проступку та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає
це за необхідне АБО суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в
судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання
обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Необхідність такого судового рішення повинна обумовлюватися особливостями конкретного провадження. Приймаючи
рішення про необхідність розгляду обвинувального акта з проведеннями судового розгляду в судовому засіданні та за присутності
учасників кримінального провадження, суд має виходити з того, чи можливе винесення законного, обґрунтованого та
вмотивованого судового рішення без судового розгляду та присутності учасників кримінального провадження.
Після отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку суд у п’ятиденний строк, а у разі затримання
особи - у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 КПК України, невідкладно призначає судовий розгляд.
Підставою для розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку у спрощеному провадженні є
встановлення прокурором під час досудового розслідування, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює
встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий,
представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, не заперечують проти такого розгляду, прокурор має право
надіслати до суду обвинувальний акт, в якому зазначає клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення
судового розгляду в судовому засіданні.
За відсутності хоча б однієї з умов, передбаченим ст. 302 КПК України обвинувальний акт не може бути розглянутий у
спрощеному провадженні, а саме:
1. підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість
2. не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини
3. згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності,
4. потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, не заперечують проти
такого розгляду.
Слідчий, дізнавач, прокурор зобов’язаний роз’яснити підозрюваному, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо
якої здійснюється провадження, зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на
розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вони будуть позбавлені права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з
підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з
метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Крім того, слідчий, дізнавач, прокурор зобов’язаний впевнитися
у добровільності згоди підозрюваного, потерпілого та представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, на
розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.
До обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні повинні бути додані:
 1. письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї
винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного
оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні;
2. письмова заява потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, щодо
згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження
згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні;
3. матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання
підозрюваним своєї винуватості.
Вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен
відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на
підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не
оспорюються учасниками судового провадження.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня,
наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження. Зазначена норма спрямована на упередження
порушення права учасників спрощеного провадження.
Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в
апеляційному порядку з обов'язковим урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України.
Стаття 382. Розгляд обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку у спрощеному провадженні
1. Суд у п’ятиденний строк з дня отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку, а в разі
затримання особи у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу, невідкладно вивчає його та додані до
нього матеріали і ухвалює вирок.
2. Вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен
відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на
підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не
оспорюються учасниками судового провадження.
3. Суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку та
викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.
4. Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня,
наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
5. Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в
апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 цього Кодексу.
3. Підстави призначення розгляду обвинувального акту в судовому засіданні з викликом учасників
судового провадження.
Ч.3 ст.382 КПК: «Суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акта щодо вчинення кримінального
проступку та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне».
Ст.314 КПК.
А саме, розгляд обвинувального акту відбувається за участю таких осіб: обвинуваченого (крім випадків, коли здійснювалося
спеціальне досудове розслідування), прокурора, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного
позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника, представника юридичної
особи, щодо якої здійснюється провадження, згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду.

4. Провадження в суді присяжних як особливий порядок провадження в суді першої інстанції. Роз’яснення
права на суд присяжних.
Відповідно до частини четвертої статті 124 Конституції України народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя
через присяжних.
В статтях 63-68 Глави 3 Розділу ІІІ Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон) розкривається статус,
окреслюються вимоги до присяжного, процедура затвердження списків присяжних, обов’язки, строк повноважень, підстави і
порядок увільнення від виконання обов'язків, залучення присяжних до виконання обов'язків у суді, гарантії прав присяжних.
Присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом
із суддею або залучається до здійснення правосуддя (частина перша статті 63 Закону).
Обов’язки присяжного (частина друга статті 63 Закону):
 справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з
дотриманням засад і правил судочинства;
 дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у
будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та
непідкупності суддів;
 виявляти повагу до учасників процесу;
 не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, у тому числі таємницю
нарадчої кімнати і закритого судового засідання;
 виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції.
 Ч.2,3 ст. 383 КПК: «2. Суд присяжних утворюється при місцевому загальному суді першої інстанції.
3. Усі питання, пов’язані з судовим розглядом, крім питання, передбаченого частиною третьою статті 331 цього Кодексу
(щодо застосування запобіжних заходів), судді і присяжні вирішують спільно».
Стаття 384 КПК. Роз’яснення права на суд присяжних
1. Прокурор, суд зобов’язані роз’яснити обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді
довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.
Письмове роз’яснення прокурора обвинуваченому про можливість, особливості і правові наслідки розгляду кримінального
провадження судом присяжних додається до обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, які передаються
до суду.
2. Обвинувачений у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, під час
підготовчого судового засідання має право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього судом
присяжних.
5. Виклик присяжних. Права і обов’язки присяжного. Відбір присяжних у суді. Приведення присяжних до
присяги. Підстави, порядок усунення присяжного від подальшої участі в судовому розгляді.

Стаття 385. Виклик присяжних

1. Після призначення судового розгляду судом присяжних головуючий дає секретарю судового засідання розпорядження про
виклик присяжних у кількості семи осіб, які визначаються автоматизованою системою документообігу суду з числа осіб, які внесені
до списку присяжних.
2. Громадяни, які внесені до списку присяжних і можуть бути викликані до суду як присяжні, визначаються згідно із Законом
України "Про судоустрій і статус суддів".
3. Письмовий виклик має бути вручений присяжному під розписку не пізніше ніж за п’ять днів до судового засідання. У
виклику зазначаються день, час і місце проведення судового засідання, права та обов’язки присяжного, перелік вимог до
присяжних, а також підстави для увільнення їх від виконання обов’язків, припис про явку, а також обов’язок присяжного (чи іншої
особи, яка одержала виклик для передачі його присяжному) невідкладно повідомити суд про причини неможливості явки.
4. На підставі письмового виклику роботодавець зобов’язаний звільнити присяжного від роботи на час виконання ним
обов’язків зі здійснення правосуддя.
Стаття 386. Права і обов’язки присяжного
1. Присяжний має право:
1) брати участь у дослідженні всіх відомостей та доказів у судовому засіданні;
2) робити нотатки під час судового засідання;
3) з дозволу головуючого ставити запитання обвинуваченому, потерпілому, свідкам, експертам, іншим особам, які
допитуються;
4) просити головуючого роз’яснити норми закону, що підлягають застосуванню під час вирішення питань, юридичні терміни
і поняття, зміст оголошених у судовому засіданні документів, ознаки злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа.
2. Присяжний зобов’язаний:
1) правдиво відповісти на запитання головуючого і учасників судового провадження щодо можливих перешкод,
передбачених цим Кодексом або законом, для його участі в судовому розгляді, його стосунків з особами, які беруть участь у
кримінальному провадженні, що підлягає розгляду, та поінформованості про його обставини, а також на вимогу головуючого
подати необхідну інформацію про себе;
2) додержуватися порядку в судовому засіданні і виконувати розпорядження головуючого;
3) не відлучатися із залу судового засідання під час судового розгляду;
4) не спілкуватися без дозволу головуючого з особами, що не входять до складу суду, стосовно суті кримінального
провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього;
5) не збирати відомості, що стосуються кримінального провадження, поза судовим засіданням;
6) не розголошувати відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що
здійснюються (здійснювалися) під час нього, і стали відомі присяжному у зв’язку з виконанням його обов’язків.
Стаття 387. Відбір присяжних у суді
1. Відбір присяжних здійснюється після відкриття судового засідання.
2. Головуючий повідомляє присяжним, яке провадження підлягає розгляду, роз’яснює їм права та обов’язки, а також умови їх
участі в судовому розгляді. Кожен із присяжних має право заявити про неможливість його участі в судовому розгляді, вказавши на
причину цього, та заявити собі самовідвід.
 3. Головуючий з’ясовує, чи немає передбачених цим Кодексом або законом підстав, які перешкоджають залученню
громадянина в якості присяжного або є підставою для звільнення окремих присяжних від виконання їх обов’язків, а так само для
звільнення присяжних від виконання їх обов’язків за їх усними чи письмовими заявами.
Для з’ясування обставин, що можуть перешкоджати участі присяжного в судовому розгляді, прокурор, потерпілий,
обвинувачений з дозволу головуючого можуть ставити присяжним відповідні запитання.
4. Кожному з присяжних, який з’явився, учасники судового провадження можуть заявити відвід з підстав,
передбачених статтями 75 і 76 цього Кодексу.
5. Усі питання, пов’язані зі звільненням присяжних від участі в розгляді кримінального провадження, а також із
самовідводом і відводом присяжних, вирішуються ухвалою суду у складі двох суддів, що постановляється після проведення наради
на місці без виходу до нарадчої кімнати, крім випадків, коли вихід до нарадчої кімнати буде визнаний судом необхідним. У разі
якщо судді не прийшли до одноголосного рішення щодо вирішення питання, пов’язаного зі звільненням присяжного від участі в
розгляді кримінального провадження або самовідводом чи відводом присяжного, присяжний вважається звільненим від участі в
розгляді кримінального провадження або відведеним.
6. Якщо після виконання вимог, передбачених частинами першою - п’ятою цієї статті, присяжних залишилося більше
необхідної для участі в судовому розгляді кількості, присяжні визначаються автоматизованою системою документообігу суду з
числа присяжних, що не були звільнені або відведені від участі в розгляді кримінального провадження.
7. Якщо в результаті виконання дій, зазначених у частині п’ятій цієї статті, присяжних залишилося менше необхідної для
участі в судовому розгляді кількості, секретар судового засідання за вказівкою головуючого викликає присяжних додатково.
8. Після відбору основних присяжних відбирається двоє запасних присяжних з додержанням зазначених у цій статті правил.
9. Прізвища відібраних основних і запасних присяжних заносяться до журналу судового засідання в тому порядку, в якому їх
було відібрано.
10. Запасні присяжні під час судового засідання постійно перебувають на відведених їм місцях і до ухвалення вироку можуть
бути включені до складу основних присяжних у разі неможливості кого-небудь з основних присяжних продовжувати участь у
судовому розгляді. Про заміну вибулих основних присяжних запасними суд присяжних постановляє ухвалу.
Стаття 390. Усунення присяжного
1. Присяжний може бути усунутий від подальшої участі в судовому розгляді кримінального провадження у таких випадках:
1) у разі невиконання присяжним обов’язків, передбачених частиною другою статті 386 цього Кодексу;
2) за наявності обґрунтованих підстав вважати, що присяжний у результаті незаконного впливу втратив неупередженість,
необхідну для вирішення питань кримінального провадження відповідно до закону.
2. Присяжний може бути усунутий від подальшої участі в судовому розгляді кримінального провадження за ініціативою
головуючого рішенням більшості від складу суду присяжних, яке приймається в нарадчій кімнаті та оформлюється вмотивованою
ухвалою.
3. У разі усунення присяжного до складу суду включається запасний присяжний, після чого судовий розгляд продовжується,
або, у разі відсутності запасного присяжного, здійснюється відбір нового присяжного в порядку, передбаченому цим параграфом,
після чого судове провадження розпочинається з початку.
6. Вирішення питання про продовження тримання обвинуваченого під вартою.
Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого
під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування
примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у
вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід
у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається
обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення (ч. 3 ст. 331 КПК України).
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання
обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу (ч. 3 ст. 331 КПК україни).
Під час здійснення судового провадження судом присяжних питання, передбачене цією частиною, вирішує головуючий (ч. 3
ст. 331 КПК України).
7. Порядок наради і голосування в суді присяжних.
Стаття 391. Порядок наради і голосування в суді присяжних
1. Нарадою суду присяжних керує головуючий, який послідовно ставить на обговорення питання, передбачені статтею
368 цього Кодексу, проводить відкрите голосування і веде підрахунок голосів.
2. Усі питання вирішуються простою більшістю голосів. Головуючий голосує останнім.
3. Ніхто зі складу суду присяжних не має права утримуватися від голосування, крім випадку, коли вирішується питання про
міру покарання, а суддя чи присяжний голосував за виправдання обвинуваченого. У цьому разі голос того, хто утримався, додається
до голосів, поданих за рішення, яке є найсприятливішим для обвинуваченого. При виникненні розбіжностей про те, яке рішення для
обвинуваченого є більш сприятливим, питання вирішується шляхом голосування.
 4. Кожен із складу суду присяжних має право викласти письмово окрему думку, яка не оголошується в судовому засіданні, а
приєднується до матеріалів провадження і є відкритою для ознайомлення.
5. У випадку, коли серед більшості складу суду, яка ухвалила рішення, відсутні судді, головуючий зобов’язаний надати
допомогу присяжним у складенні судового рішення.

ЗАВДАННЯ

№ 1. До місцевого суду від прокурора надійшов обвинувальний акт щодо Захарова, який обвинувачується у вчиненні
кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК, а також клопотання про розгляд обвинувального акта у спрощеному
порядку. До обвинувального акта було долучено матеріали досудового розслідування, а також інші документи, передбачені ч. 3 ст.
302 КПК, зокрема, письмова заява підозрюваного щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими
досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом
обвинувального акта у спрощеному провадженні; письмова заява потерпілого щодо згоди із встановленими досудовим
розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального
акта у спрощеному провадженні. Суддя, якого було визначено для розгляду провадження, ознайомився із зазначеними документами
і встановив таке. Дізнання було розпочате за заявою потерпілого, який наполягав на покаранні винного. Захаров, у якого було
відібрано пояснення (до внесення даних до ЄРДР), а згодом допитано як підозрюваного не заперечував факту нанесення
потерпілому тілесних ушкоджень в певний час, в певному місці внаслідок випадково виниклої сварки, але казав, що не мав наміру
завдати тілесні ушкодження, був нетверезий та не розрахував свої сили. Від участі захисника підозрюваний відмовився. Потерпілий
у своїй заяві та у показаннях фактичні обставини події викладав так, як і підозрюваний, але був переконаний, що Захаров умисно
його побив.

Юридична суть: До місцевого суду від прокурора надійшов обвинувальний акт щодо Захарова за ч. 2 ст. 125 КК, та
клопотання про розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку. До обвинувального акта було долучено матеріали досудового
розслідування, а також інші документи, передбачені ч. 3 ст. 302 КПК. Захаров, у якого було відібрано пояснення (до внесення даних
до ЄРДР), а згодом допитано як підозрюваного не заперечував факту нанесення потерпілому тілесних ушкоджень але казав, що не
мав наміру завдати їх. Потерпілий у своїй заяві та у показаннях фактичні обставини події викладав так, як і підозрюваний, але був
переконаний, що Захаров умисно його побив.

Яке рішення повинен буде ухвалити суд (суддя, який одноособово розглядає провадження), в якій стадії кримінального
процесу?

Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України. Під час розгляду справи суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має
право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Тобто суд під час розгляду справи повинен винести ухвалу про відмову у закритті кримінального провадження та винести
ухвалу про відмову щодо призначення особливого порядку, за клопотанням про розгляд обвинувального акта у спрощеному
порядку

№ 2. Місцевий суд розглядає у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт, за яким четверо осіб обвинувачуються у
вчиненні умисного вбивства за обтяжуючих обставин (ч. 2 ст. 115 КК). Обвинуваченим було роз’яснено право на суд присяжних,
відповідно до ст. 384 КПК. Один з обвинувачених звернуся до суду з клопотанням про розгляд кримінального провадження судом
присяжних. Троє інших обвинувачених заперечували проти розгляду справи з участю присяжних.

Яким повинен бути склад суду у підготовчому провадженні та в стадії судового розгляду?

Відповідно до ч. 3. Ст. 31 КПК України, Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких
передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, а за клопотанням обвинуваченого -
судом присяжних у складі двох суддів та трьох присяжних. Кримінальне провадження стосовно кількох обвинувачених
розглядається судом присяжних стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один з них заявив клопотання про такий розгляд.

№ 3. Суд першої інстанції розглядає кримінальне провадження, в якому Успенський обвинувачується у вчиненні злочину,
передбаченого ч. 1 ст. 115 КК. Потерпілий (чоловік загиблої) брав активну участь у судовому розгляді, подавав докази, які стали
підставою для переконання прокурора в тому, що умисне убивство, в якому обвинувачується Успенський, вчинено з корисних
мотивів. Прокурор з дотриманням правил, передбачених ст.ст. 338, 341 КПК змінив обвинувачення на ч. 2 ст. 115 КК, склав новий
обвинувальний акт, в якому сформулював змінене обвинувачення (у вчиненні умисного вбивства з корисливих мотивів), копії
обвинувального акту було надано обвинуваченому, його захиснику, потерпілому та його представнику та долучено до матеріалів
кримінального провадження. Суд роз’яснив обвинуваченому, що він буде захищатися в судовому засіданні від нового
обвинувачення, та відклав розгляд на сім днів, надавши обвинуваченому, його захиснику можливість підготуватися до захисту
проти нового обвинувачення.

Які ще обов’язки повинен був виконати суд в зв’язку із зміною обвинувачення прокурором?

У разі відмови прокурора від обвинувачення (ч. 2 ст. 341 КПК) суд роз'яснює потерпілому, його законному представнику та
представнику їхнє право вимагати продовження розгляду справи і підтримувати обвинувачення, про що робиться відповідний запис
у протоколі судового засідання. За таких обставин думка потерпілого є пріоритетною для суду, оскільки: при незгоді з прокурором
потерпілий бере функцію обвинувачення на себе і розгляд справи продовжується; при згоді потерпілого з прокурором суд повинен
справу закрити.

Якщо прокурор змінив обвинувачення чи відмовився від нього у справі, котра розглядається за відсутності потерпілого, суд
повинен відкласти розгляд справи, надіслати потерпілому копію постанови прокурора та роз'яснити право відповідно підтримувати
обвинувачення у раніше пред'явленому обсязі чи вимагати продовження розгляду справи і самому підтримувати обвинувачення.

№ 4. Суд першої інстанції у складі суду присяжних розглядає кримінальну справу, в якій Самсонов обвинувачується у
вчиненні умисного вбивства з корисливих мотивів (п. 6 ч. 2 ст. 115 КК). Судове засідання доводилось відкладати в зв’язку з
неявкою свідків. Спливає двомісячний строк перебування обвинуваченого під вартою.

Хто, в якому порядку повинен буде вирішити питання про запобіжний захід (продовження тримання обвинуваченого під
вартою, зміни чи скасування запобіжного заходу)?

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.331 КПК України, суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю
ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження
запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю
вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох
місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув’язнення.

Під час здійснення судового провадження судом присяжних питання, передбачене цією частиною, вирішує головуючий.

ТЕСТИ

1. У якому складі місцевий загальний суд першої інстанції здійснює кримінальне провадження щодо злочинів, за вчинення
яких передбачено довічне позбавлення волі?

A) Одноособово або колегіально

B) Завжди колегіально, і тільки у складі трьох суддів

C) Колегіально у складі трьох суддів, а за клопотанням обвинуваченого - двох суддів та трьох присяжних

D) Завжди колегіально у складі двох суддів та трьох присяжних

ANSWER: Відповідно до ч. 3 ст. 31 КПК

2. При якому суді утворюється суд присяжних за чинним КПК України?

A) При місцевому загальному суді першої інстанції

B) При суді як першої, так і апеляційної інстанції

C) Тільки при суді апеляційної інстанції

D) Тільки при суді касаційної інстанції

ANSWER: Відповідно до ч.2 ст. 383 КПК

3. Яка кількість запасних присяжних має бути присутня в судовому засіданні за КПК України?

A) Один

B) Двоє

C) Троє

D) Четверо

ANSWER: Відповідно до ч. 8. ст. 387 КПК

4. У якому складі суд присяжних здійснює кримінальне провадження?

A) Двох суддів та трьох присяжних

B) Трьох суддів та двох присяжних

C) Одного судді та чотирьох присяжних

D) Двох суддів та п'яти присяжних

ANSWER: Відповідно до ч. 3. Ст. 31 КПК

5. У вирішенні якого з вказаних процесуальних питань присяжні не приймають участь?

A) Доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою

B) Відкладення судового засідання

C) Зупинення судового провадження

D) Проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції під час судового провадження

ANSWER: Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК, ч.3 ст. 383 КПК

6. Можливість проведення яких із зазначених процесуальних дій НЕ передбачена в суді присяжних?

A) Огляд на місці

B) Допит свідків

C) Допит експерта

D) Пред'явлення для впізнання

ANSWER: Відповідно до ч.1 ст. 361 КПК