ЗАВДАННЯ

ЗАВДАННЯ 1.
Суд розпочав розгляд кримінального провадження щодо Суркова, обвинуваченого по ч. 3 ст. 286 та ч.1 ст. 121
КК. Після призначення підготовчого провадження суд направив потерпілому Хмарку повідомлення про день та
час проведення підготовчого засідання, потерпілий не з’явився і підготовче провадження було проведено за його
відсутності. Суд призначив судовий розгляд на 15 травня та направив потерпілому судовий виклик, в судове
засідання потерпілий не з’явився, повістку було вручено матері потерпілого для передання самому Хмарку.
Відповідно до ст. 325 КПК суд запропонував сторонам висловити свою думку щодо можливості розглянути справу
за відсутності потерпілого. Прокурор вважає, що розглянути справу можливо, оскільки з’явилися свідки, які були
очевидцями вчинення обвинуваченим хуліганських дій та заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень. Захисник
наполягає на явці потерпілого, оскільки вважає важливим для здійснення захисту провести перехресний допит
потерпілого (вважає, що потерпілий спровокував дії обвинуваченого).
Яким повинно бути рішення суду з обговорюваного питання, якими міркуваннями буде керуватися суд?
КПКУ Стаття 134. Судовий виклик
1. Слідчий суддя під час досудового розслідування чи суд під час судового провадження має право за
власною ініціативою або за клопотанням слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника,
потерпілого, його представника здійснити судовий виклик певної особи, якщо слідчий суддя чи суд встановить
наявність достатніх підстав вважати, що така особа може дати показання, які мають значення для кримінального
провадження, або її участь у процесуальній дії є обов'язковою.
2. Суд здійснює судовий виклик учасників кримінального провадження, участь яких у судовому провадженні
є обов'язковою.
Стаття 135. Порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні
1. Особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик,
надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або
телеграмою
2. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під
розписку дорослому члену сім’ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації
за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
Стаття 139. Наслідки неприбуття на виклик
1. Якщо підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий, цивільний відповідач, представник юридичної
особи, щодо якої здійснюється провадження, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний
(зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим
шляхом), не з’явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього
накладається грошове стягнення у розмірі: від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у
випадку неприбуття на виклик слідчого судді, суду.
3. За злісне ухилення від явки свідок, потерпілий несе відповідальність, встановлену законом.
Стаття 325. Наслідки неприбуття потерпілого
1. Якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про
дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи
можливо за його відсутності з’ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення
судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду. Суд має право накласти грошове
стягнення на потерпілого у випадках та порядку, передбачених главою 12 цього Кодексу.

Отже, суд може накласти на потерпілого, який був належним чином повідомлений грошове стягнення
внаслідок неприбуття в судове засідання без поважних причин або не повідомлення про причини свого не
прибуття. Більш того, суд має з’ясувати, чи перешкоджає його не явка з’ясуванню всіх обставин справи. У випадку,
якщо так, то суд відкладає розгляд справи, у іншому випадку продовжує за його відсутності.

ЗАВДАННЯ 2.
Карпенко звернувся до поліції з заявою про заподіяння йому тілесних ушкоджень сусідом, Мєшковим. Заяву
внесено до ЄРДР, проведено розслідування, Мєшкова повідомлено про підозру у вчиненні злочину,
передбаченого ч. 1 ст. 122 КК (заподіяння тілесних ушкоджень середньої тяжкості). Після закінчення досудового
розслідування прокурор передав обвинувальний акт до суду, було проведено підготовче засідання з участю
прокурора та обвинуваченого, потерпілий направив до суду заяву, в якій просив провести підготовче засідання за
його відсутності. Суд призначив судовий розгляд, направив судовий виклик обвинуваченому, потерпілому,
свідкам. Потерпілий в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. Суд відклав розгляд
справи і повторив виклик потерпілого, який знов не з’явився. Прокурор висловив думку, що провадження слід
закрити, оскільки неявка потерпілого, якому двічі був направлений судовий виклик, не з’явився та не повідомив
про причини неявки, що можна розглядати як відмову від підтримання обвинувачення. Обвинувачений
наполягає на розгляді справи по суті, посилається на те, що він хоче довести свою невинуватість.
Яким повинно бути рішення суду?
КПКУ Ст.477. Поняття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення
1. Кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути
розпочате слідчим, дізнавачем, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних
правопорушень, передбачених:
1) ч. 1 ст. 122 -умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження без обтяжуючих обставин.
Ст.478. Початок кримінального провадження у формі приватного обвинувачення
1. Потерпілий має право подати до слідчого, дізнавача, прокурора, іншої службової особи органу,
уповноваженого на початок досудового розслідування, заяву про вчинення кримінального правопорушення
протягом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення певного кримінального
правопорушення.
Ст. 340 Повторне неприбуття в судове засідання потерпілого, який був викликаний у встановленому цим
Кодексом порядку (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її
змістом у інший спосіб), без поважних причин або без повідомлення про причини неприбуття після настання
обставин, передбачених у частинах другій і третій цієї статті, прирівнюється до його відмови від обвинувачення і
має наслідком закриття кримінального провадження за відповідним обвинуваченням.
Отже, суд має закрити кримінальне провадження

ЗАВДАННЯ 3.
Місцевим судом здійснюється судовий розгляд справи, в який Чухній Руслан та Чухній Мирослава притягнені
до кримінальної відповідальності за ст. 166 КК – за злісне невиконання батьками встановлених законом
обов’язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки для неї. Прокурор підтримав обвинувачення,
пропонує визнати обвинувачених винуватими, оскільки внаслідок злісного невиконання ними батьківських
обов’язків, постійного зловживання спиртними напоями, їх неповнолітній син Чухній Назар протягом 2014 року
вчинив кілька крадіжок, за що був засуджений до 4 років позбавлення волі.
Після надання сторонами доказів суд дійшов висновку, що наявність причинного зв’язку між невиконанням
батьківських обов’язків обвинуваченими та вчиненням їх сином злочинів, за які його було засуджено, не
доведено.
Яким повинно бути рішення суду?
КПКУ ст. 369 Судове рішення, у якому суд вирішує обвинувачення по суті, викладається у формі вироку.
Стаття 370.
1. Судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
2. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням
вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
3. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені
доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
4. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
ч. 1 ст. 373 Виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що:
1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа;
2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим;
3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення (відсутня об’єктивна сторона складу
злочину)
Отже, суд ухвалить виправдувальний вирок.

ЗАВДАННЯ 4.
У суді здійснюється розгляд кримінального провадження відносно обвинуваченого А., який обвинувачується у
вчиненні дій передбачених ст. 3481 КК України. Під час встановлення фактичних обставин справи та перевірки їх
доказами, обвинувачений А. заявив клопотання про здійснення розгляду справи судом присяжних. Прокурор
заперечував проти здійснення розгляду справи судом присяжних оскільки відповідно до обвинувачення
викладеного у обвинувальному акті до особи має бути застосовано покарання у вигляді позбавлення волі на
строк 15 років.
 Чи може суд розглянути відповідне клопотання та чи є підстави для його задоволення?
Ста. 348-1. Посягання на життя журналіста
Вбивство або замах на вбивство журналіста, його близьких родичів чи членів сім’ї у зв’язку із здійсненням
цим журналістом законної професійної діяльності -
караються позбавленням волі на строк від дев’яти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.
санкція статті передбачає довічне позбавлення волі
Ч. 3 ст 31 КПКУ передбачено, що кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за
вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, а за
клопотанням обвинуваченого - судом присяжних у складі двох суддів та трьох присяжних.
Стаття 384. Роз’яснення права на суд присяжних
1. Прокурор, суд зобов’язані роз’яснити обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачене
покарання у виді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження
стосовно нього судом присяжних.
Письмове роз’яснення прокурора обвинуваченому про можливість, особливості і правові наслідки розгляду
кримінального провадження судом присяжних додається до обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового
розслідування, які передаються до суду.
2. Обвинувачений у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, під
час підготовчого судового засідання має право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження
стосовно нього судом присяжних.
Отже, суд має задовольнити клопотання

ЗАВДАННЯ 5.
До суду надійшов обвинувальний акт та інші документи визначені у ч. 4 ст. 291 КПК України. На підставі
обвинувального акту було призначено підготовче судове засідання, у ході якого обвинувачений заявив
клопотання про розгляд кримінального провадження судом присяжних. Вказане клопотання було не задоволено
судом, оскільки як зазначив суд, хоча у обвинувальному акті особа і обвинувачується у вчиненні кримінального
правопорушення передбаченого ст. 115 ч. 2 КК України, разом з тим, як вбачається із виступу прокурора та
обвинувального акту, прокурор не наполягає на призначенні покарання у вигляді довічного позбавлення волі, а
отже особа не має права на розгляд справи судом присяжних.
ККУ Ст. 115. Умисне вбивство
2. Умисне вбивство…
карається позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, з
конфіскацією майна у випадку, передбаченому пунктом 6 частини другої цієї статті.

Чи законна відмова суду у задоволенні вказаного клопотання обвинуваченого?

На мою думку ні, бо згідно з ч. 2 ст. 384 КПК обвинувачений у вчиненні злочину, за який передбачене
покарання у виді довічного позбавлення волі, під час підготовчого судового засідання має право заявити
клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.
У яких випадках можливий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції судом
присяжних?
КПКУ передбачає розгляд кримінального провадження судом присяжних – це злочини за які статтею
кримінального законодавства передбачено покарання у формі довічного позбавлення волі, яке відповідно до ч. 3
ст. 31 здійснюється колегіально, а за клопотанням обвинуваченого - судом присяжних у складі двох суддів та
трьох присяжних.
Коли обвинувачений може подати відповідне клопотання?
Згідно з ч. 2 ст. 384 КПКУ Обвинувачений у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді
довічного позбавлення волі, під час підготовчого судового засідання має право заявити клопотання про розгляд
кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.
Якщо у ході судового розгляду буде встановлено, що прокурор не виконав вимоги ч. 1 ст. 384 КПК, чи
може прокурор (суд) виправити вказане порушення, і якщо так, то яким чином?
Стаття 384. Роз’яснення права на суд присяжних
1. Прокурор, суд зобов’язані роз’яснити обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачене
покарання у виді довічного позбавлення вол і, можливість та особливості розгляду кримінального провадження
стосовно нього судом присяжних.
 Письмове роз’яснення прокурора обвинуваченому про можливість, особливості і правові наслідки розгляду
кримінального провадження судом присяжних додається до обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового
розслідування, які передаються до суду.
Постанова ВС від 12 вересня 2018 року (Справа № 523/6472/14-к, Провадження № 13-32кс18) :

1. Велика Палата дійшла висновку, що роз'яснення обвинуваченому права на суд присяжних поза
межами підготовчого провадження, але до завершення судового розгляду, не завжди має визнаватися судами
вищих інстанцій безумовною підставою для скасування вироку.
2. Однак для залишення судових рішень у силі в кожному конкретному випадку необхідні дані, які би
з достатньою переконливістю свідчили про відсутність в особи перешкод у реалізації свого права на особливий
порядок судового розгляду попри зазначений недолік. За наявності обґрунтованих підстав для висновку, що в
результаті роз'яснення права на суд присяжних на стадії судового розгляду обвинувачений мав реальну
можливість ефективно скористатися ним, суд касаційної інстанції вправі не визнати відсутність роз'яснення такого
права прокурором при направленні обвинувального акта до суду і судом у підготовчому судовому засіданні
безумовною підставою для скасування вироку.
3. За означених умов, яких дотримано в цій кримінальній справі, Велика Палата вважає, що хоча
обвинуваченому ОСОБА_3 право на суд присяжних і не було роз'яснене на стадії підготовчого провадження,
однак зазначений недолік вчасно виправлено судом першої інстанції й обвинуваченому були створені необхідні
умови для ефективного використання цього права.
4. Отже, вирішуючи питання про те, чи є нероз'яснення обвинуваченому права на суд присяжних
безумовною підставою для скасування вироку, необхідно виходити з того, чи забезпечили фактично застосовані
час і спосіб такого роз'яснення можливість реалізувати право на особливий порядок судового розгляду