Практичне заняття № 7: Процес доказування в кримінальному провадженні

Нормативний матеріал та судова практика

1. Яким чином врегульовано застосування технічних засобів фіксації доказів та їх джерел на
досудовому розслідуванні та під час судових засідань?
2. Рішення про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час
досудового розслідування, в тому числі під час розгляду питань слідчим суддею, приймає
особа, яка проводить відповідну процесуальну дію. За клопотанням учасників
процесуальної дії застосування технічних засобів фіксування є обов'язковим. Про
застосування технічних засобів фіксування процесуальної дії заздалегідь повідомляються
особи, які беруть участь у процесуальній дії. У матеріалах кримінального провадження
зберігаються оригінальні примірники технічних носіїв інформації зафіксованої
процесуальної дії, резервні копії яких зберігаються окремо. Фіксування за допомогою
технічних засобів кримінального провадження в суді під час судового провадження є
обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому
провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження
здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів
кримінального провадження в суді не здійснюється. Учасники судового провадження
мають право отримати копію запису судового засідання, зробленого за допомогою
технічного засобу. Незастосування технічних засобів фіксування кримінального
провадження у випадках, коли воно є обов'язковим, тягне за собою недійсність відповідної
процесуальної дії та отриманих внаслідок її вчинення результатів, за винятком випадків,
коли сторони не заперечують проти визнання такої дії та результатів її здійснення
чинними. Порівняно із складанням протоколу процесуальної дії застосування технічних
засобів фіксування кримінального провадженнях має свої переваги. Звукозапис, відеозапис
фіксують не тільки результати, але й перебіг процесуальних дій і містять більш повну
інформацію. Загальні вимоги, які визначають допустимість застосування у кримінальному
провадженні технічних засобів його фіксування, такі: законність; наукова обгрунтованість;
етичність; безпечність. Згоди учасників процесуальної дії на застосування технічних
засобів її фіксування закон не передбачає. Разом із тим слідчий, прокурор, слідчий суддя
повинні заздалегідь повідомити цих учасників про застосування таких засобів із тим, щоб
вони підготувалися до проведення процесуальної дії. У двох випадках застосування
технічних засобів фіксування є обов'язковим: за клопотанням учасників процесуальної дії;
у суді під час судового провадження. Наявність останнього положення у ч. 4 коментованої
статті пояснюється тим, що відповідно до п.7 ч.3 ст.129 Конституції України однією із
засад судочинства є повне фіксування судового процесу технічними засобами. У частині 5
статті 27 КПК зазначено, що під час судового розгляду забезпечується повне фіксування
судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Офіційним
записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку,
2022-2023 1
 передбаченому КПК. Крім КПК це питання регулюється Інструкцією про порядок
фіксування судового процесу технічними засобами, яка затверджена відповідним наказом
Державної судової адміністрації України від 21 липня 2005 р. № 84. Якщо у матеріалах
провадження відсутній технічний носій інформації, на якому зафіксоване судове
провадження в суді першої інстанції, судове рішення підлягає скасуванню. Відповідно до
п.7 ч.2 ст.412 КПК це є істотним порушенням вимог кримінального процесуального
закону.

Таким чином, фіксація перебігу й результатів процесуальної дії за допомогою технічних

засобів (аудіо- та відеозапису) значно збільшує обсяг і якість одержаної інформації,
відтворюючи, по-перше, словесну частину процесуальної дії повністю, по-друге, передаючи
мовні й психологічні особливості зафіксованої розмови, що є недоступним для письмового
протоколу. Це підвищує надійність доказової інформації і покращує забезпечення прав
учасників провадження.

Допит експерта

За клопотанням сторони кримінального провадження, потерпілого або за власною

ініціативою суд має право викликати експерта для допиту для роз’яснення висновку. Перед
допитом експерта головуючий встановлює його особу та приводить до присяги такого змісту:

"Я, (прізвище, ім’я, по батькові), присягаю сумлінно виконувати обов’язки експерта,

використовуючи всі свої професійні можливості".

Після цього головуючий попереджає експерта про кримінальну відповідальність за надання

завідомо неправдивого висновку.

2. Експерта, який проводив експертизу за зверненням сторони обвинувачення, першою

допитує сторона обвинувачення, а експерта, який проводив експертизу за зверненням
сторони захисту, - сторона захисту. Після цього експерту можуть бути поставлені запитання
потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, їх представниками та законними
представниками, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, а
також головуючим та суддями.

{Частина друга статті 356 із змінами, внесеними згідно із Законом № 314-VII від 23.05.2013 }

3. Експерту можуть бути поставлені запитання щодо наявності в експерта спеціальних знань
та кваліфікації з досліджуваних питань (освіти, стажу роботи, наукового ступеня тощо),
дотичних до предмета його експертизи; використаних методик та теоретичних розробок;
достатності відомостей, на підставі яких готувався висновок; наукового обґрунтування та
методів, за допомогою яких експерт дійшов висновку; застосовності та правильності
застосування принципів та методів до фактів кримінального провадження; інші запитання, що
стосуються достовірності висновку.

4. Суд має право призначити одночасний допит двох чи більше експертів для з’ясування
причин розбіжності в їхніх висновках, що стосуються одного і того самого предмета чи
питання дослідження.

5. Кожна сторона кримінального провадження для доведення або спростування достовірності

висновку експерта має право надати відомості, які стосуються знань, вмінь, кваліфікації, освіти
та підготовки експерта.

6. Експерт під час відповідей має право користуватися своїми письмовими та іншими
матеріалами, які використовувалися під час експертного дослідження.
2022-2023 2
 2. Особливості початку досудового розслідування в умовах воєнного
стану.

Якщо відсутня технічна можливість доступу до Єдиного реєстру досудових

розслідувань, слідчий, дізнавач прокурор виносить постанову про початок
досудового розслідування, яка повинна містити відомості, передбачені частиною
п’ятою статті 214 КПК України. Відповідні відомості вносяться до ЄРДР за
першої можливості. Такі правила передбачені у п. 1 ч.1 ст. 615 КПК України.
Слідчий, дізнавач, прокурор зобов’язані винести постанову невідкладно, але не
пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне
правопорушення або після самостійного виявлення з будь-якого джерела
обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Ч.4 ст. 39 КПК України передбачено, що керівник органу досудового

розслідування під час дії воєнного стану має право своєю вмотивованою
постановою, погодженою з керівниками відповідних органів досудового
розслідування, утворювати міжвідомчі слідчі групи та визначати у їх складі
старшого слідчого, який керуватиме діями інших слідчих.

2022-2023 3