Справа № 699/716/21

Номер провадження № 2/699/88/22

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.11.2023р. м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Літвінової Г.М., за
участю секретаря судових засідань Смирнова А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження
цивільну справу за позовом Івахненка Івана Івановича до Запорізької міської ради про визначення
додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

УСТАНОВИВ:
До Шевченківського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява Івахненка Івана
Івановича до Запорізької міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про
прийняття спадщини. Вимоги позивача мотивовано тим, що пропустив строк на прийняття
спадщини у зв’язку з тим, що він був на довготривалому лікуванні за межами України, що
підтверджується довідкою про амбулаторне лікування закордоном.
З огляду на викладене просить визначити йому додатковий строк у три місяці з дня
набрання рішенням суду законної сили для подачі заяви до нотаріальної контори про прийняття
спадщини після смерті Івахненко Валентини Іванівни.
Про дату, час та місце розгляду сторони справи були повідомленні належним чином.
Позивач у судове засідання не з`явився, при цьому від його представника – адвоката
Петрова П.П. надійшла заява, у якій він просить справу розглядати без участі сторони позивача,
позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити з підстав, викладених у позові.
Відповідач просить не визнавати частково з наступних причин: через відсутність поважної
причини пропущення 6-місячного строку подання заяви на отримання спадщини; відповідно до
правової позиції Верховного Суду від 28 квітня 2021 року в справі № 204/2707/19 (провадження №
61-15380св20), державна реєстрація спадкоємця сама по собі не є беззаперечним доказом його
постійного проживання на момент смерті спадкодавця за адресою реєстрації. Частина третя статті
1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на
час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що
можуть бути відмінними один від одного.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою
звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
 Дослідивши матеріали справи, давши оцінку зібраним доказам, суд дійшов наступного.
22 листопада 2012 року померла Івахненко Валентина Іванівна – мати позивача Івахненко
І.І. Після її смерті залишилась спадщина у вигляді квартири, що знаходиться за адресою: місто
Запоріжжя, вул. Чарівна, буд. 46, кв. 48. Вказана квартира належить спадкодавцеві на підставі
Свідоцтва про право власності на житло, виданим Виконавчим комітетом Шевченківської
районної ради народних депутатів № 58 від 06.09.1993 року.
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного
цивільного суду від 10.11.2021 у справі № 759/19779/18 (провадження № 61-4523св21) вказано,
що: «у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є
спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від
права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним
відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування».
Таким чином у даній справі саме орган місцевого самоврядування є належним відповідачем.
Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За приписами ст. 1223 ЦК України право на спадкування виникає у день відкриття
спадщини, тобто у день смерті спадкодавця.
Згідно з положеннями ст.ст. 1269, 1270 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти
спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до
нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється
строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Як зазначено у позові, у шестимісячний строк позивач не звернувся до нотаріальної контори
з заявою про прийняття спадщини у зв`язку з тим, що він був на довготривалому лікуванні за
межами України, що підтверджується довідкою про амбулаторне лікування закордоном.
Згідно з ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для
прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній
для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є
причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на
вчинення цих дій.
Правила частини третьої ст. 1272 ЦК України про визначення додаткового строку для
подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були
перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
Законодавство не встановлює конкретний перелік поважних причин пропуску строку на
подання заяви про прийняття спадщини та такі причини оцінюються судом на власний розсуд, в
кожному конкретному випадку та з урахуванням усіх обставин справи.
 Тобто суд, розглядаючи такі позови встановлює саму по собі наявність причин, що
унеможливили своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини, та оцінює їх з точки зору
поважності.
Дослідивши надані позивачем докази, виходячи із встановлених обставин, суд дійшов
висновку про наявність об`єктивних, непереборних, істотних труднощів для подання позивачем
заяви про прийняття спадщини у межах передбаченого законодавством шестимісячного строку,
зокрема те, що він перебував на довоготривалому лікуванні за межами України, що свідчить про
поважність причини пропуску такого строку.
Такі висновки узгоджуються з позицією, неодноразово викладеною у постановах
Верховного Суду та Верховного Суду України, практика у справах цієї категорії є сталою та
незмінною (постанова Верховного Суду від 22.12.2021 по справі № 703/4978/19, провадження №
61-13783св21).
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач своєчасно не прийняв спадщину з
поважних причин, а тому, беручи до уваги, що відповідач проти задоволення позову
необгрунтовано частково заперечував, будь-чиї права чи законні інтереси рішенням суду
порушені не будуть, позивачу можна визначити додатковий строк для звернення до нотаріальної
контори з заявою про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті Івахненко Валентини
Іванівни , строком три місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Разом з тим, суд вважає тримісячний строк достатнім для подання заяви про прийняття
спадщини. З огляду на викладене суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Керуючись, ст.ст. 1217, 1223, 1269, 1270, 1272, ст. 2, 10, 12, 13, 81, 89, 200, 206, 263-265, 354
ЦПК України, суд
Ураховуючи зазначені обставини, позивач вважає, що строк для прийняття спадщини був
пропущений з поважних причин.

ВИРІШИВ:
Позов Івахненко Івана Івановича до Запорізької міської ради про визначення додаткового
строку для подання заяви про прийняття спадщини – задовольнити.
Визначити Івахненко Івана Івановича додатковий строк – три місяця, для подання ним заяви
до нотаріальної контори про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті Івахненко
Валентини Іванівни , яка померла 22 листопада 2012року.
Додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини починається з дня набрання
рішенням суду законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної
скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання
апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення
апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття
постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом
тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового
рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або
складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення
суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного
рішення суду.

Суддя Літвінова Г.М.