Professional Documents
Culture Documents
БАГНЕТ НАЦІЇ - Верховний суд зареєстрував заяву щодо скасування указів президента про утворення судів
БАГНЕТ НАЦІЇ - Верховний суд зареєстрував заяву щодо скасування указів президента про утворення судів
2023, 17:33 БАГНЕТ НАЦІЇ: Верховний суд зареєстрував заяву щодо скасування указів президента про утворення судів
Верховний суд зареєстрував заяву щодо скасування указів президента про утворення судів
https://bagnetnacii.blogspot.com/2019/02/125.html 1/17
25.12.2023, 17:33 БАГНЕТ НАЦІЇ: Верховний суд зареєстрував заяву щодо скасування указів президента про утворення судів
АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ
про встановлення законності та відповідності правовим актам вищої
юридичної сили указів Президента України від 16.11.2004 р. №
1417/2004, від 29.12.2017 р. № 455/2017, від 29.12.2017 р. № 452/2017
https://bagnetnacii.blogspot.com/2019/02/125.html 2/17
25.12.2023, 17:33 БАГНЕТ НАЦІЇ: Верховний суд зареєстрував заяву щодо скасування указів президента про утворення судів
Відповідач, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, подав
апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Згідно Ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду (в якій
зазначено, що Ухвала оскарженню не підлягає) від 07 лютого 2018 р. у складі
колегії суддів: головуючого судді – Баранник Н.П., суддів: Малиш Н.І., Щербака
А.А., за результатами ознайомлення з матеріалами адміністративної справи та
апеляційною скаргою Головного управління Державної міграційної служби в
Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного
адміністративного суду від 06 листопада 2017 р. у справі № 804/3539/17 за
адміністративним позовом в інтересах неповнолітнього сина до Чечелівського
районного відділу в місті Дніпрі Головного управління Державної міграційної
служби в Дніпропетровській області, Головного управління Державної міграційної
служби в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та
зобов`язання вчинити дії, було відкрито апеляційне провадження.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду
від 09.02.2018 р. справу призначено до розгляду, а Ухвалою від 19.02.2018 р. –
призначено судове засідання на 14 березня 2018 року о 14:30 год., яке і
відбулось в призначений час за присутності обох сторін по справі.
На даному судовому засіданні суду апеляційної інстанції позивач акцентував
увагу суду на тому, що апеляційна скарга подана не уповноваженою
особою, зазначаючи це у своєму клопотанні (є в матеріалах справи), яке
розглядалось на тому ж судовому засіданні.
Таким чином, вже після відкриття апеляційного провадження позивач виявив,
що апеляційну скаргу подано та підписано не уповноваженою особою, та
звертав на це увагу суду апеляційної інстанції, та зазначене клопотання було
за результатами його розгляду – відхилено і, таким чином, – проігноровано.
Та Позивачі надавали до матеріалів справи клопотання щодо
правосуб’єктності представника відповідача, в якому: зазначали у тому числі й
про те, що апеляційна скарга подана та підписана представником ГУ ДМС
України в Дніпропетровській області, який діє на підставі Доручення, наданого
В.О. керівника ГУ ДМС України в Дніпропетровській області, що не відповідає
нормам діючого законодавства. Щодо питання правосуб’єктності відповідачів
зазначалось також і у відзиві позивачів від 06.03.2018 р. на апеляційну скаргу
відповідачів по цій справі.
Але, вищезазначеною колегією суддів Дніпропетровського апеляційного
адміністративного суду апеляційну скаргу не тільки не було повернуто особі, яка
її подала, а під час судового засідання 14 березня 2018 р., а
наступного судового засідання, яке відбулось 21 березня 2018 р. –
проігнорувавши всі надані клопотання, надані позивачами по справі №
804/3539/17 та розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.
Дніпрі тільки заяву Головного управління Державної міграційної служби в
Дніпропетровській області про зупинення апеляційного провадження у справі №
804/3539/17 (судове засідання відбулось за участю позивачів, та скаржник –
відповідач, повідомлений належним чином, не прибув), та не приймаючи жодних
судових рішень з поданих позивачами клопотань – судом апеляційної інстанції
було ухвалено зупинити провадження в адміністративній справі №
804/3539/17 за апеляційною скаргою Головного управління Державної
міграційної служби в Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського
окружного адміністративного суду від 06 листопада 2017 року у справі за
вищезазначеним адміністративним позовом - до набрання чинності рішенням
Верховного Суду у зразковій справі № 806/3265/17 (номер провадження
Пз/9901/2/18) без пояснення та без зазначення в самій Ухвалі чому
об’єктивно неможливо розглянути апеляційну скаргу відповідача по справі
№ 804/3539/17, та за яким підставами суд апеляційної інстанції дійшов до
висновку про типовість справ, зазначених в оскаржуваній Ухвалі. Суд при
прийнятті даної Ухвали не встановив відношення даної справи до типової,
самовільно, всупереч наданим повноваженням виніс рішення про винесення
Ухвали про зупинення провадження у справі № 804/3539/17в зв’язку з її
типовістю зі справою № 806/3265/17 (Пз/9901/2/18).
Таким чином, було порушено один з основних принципів адміністративного
судочинства – принцип змагальності сторін, диспозитивності та офіційного
з’ясування всіх обставин у справі, що є порушенням ч.2, ч.3, ч.4 ст. 9 КАС
України, відповідно до якої:
2. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою,
поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти
за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав,
https://bagnetnacii.blogspot.com/2019/02/125.html 3/17
25.12.2023, 17:33 БАГНЕТ НАЦІЇ: Верховний суд зареєстрував заяву щодо скасування указів президента про утворення судів
свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-
правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.
3. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається
своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву,
за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
4. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з’ясування всіх
обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з
власної ініціативи.
В Ухвалі Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від
21.03.2018 р. про зупинення апеляційного провадження зазначалось: «23
лютого 2018 року на адресу Дніпропетровського апеляційного
адміністративного суду від Головного управління Державної міграційної служби
в Дніпропетровській області надійшло клопотання про зупинення
провадження. В обґрунтування клопотання відповідачем зазначено,
що ухвалою Верховного Суду від 15.02.2018р. (справа № 806/3265/17)
відкрито провадження у зразковій справі за позовом Особи до Коростенського
районного відділу Управління Державної міграційної служби України в
Житомирській області, третя особа-Управління Державної міграційної служби
України в Житомирській області про визнання бездіяльності протиправною та
зобов'язання вчинити певні дії. Вказана ухвала оприлюднена Верховним Судом.
Колегія суддів, заслухавши думку учасників процесу з приводу заявленого
клопотання, вважає за можливе клопотання Головного управління Державної
міграційної служби в Дніпропетровській області задовольнити та зупинити
апеляційне провадження у справі № 804/3539/17 на підставі п.9 ч.2 ст.236 КАС
України».
26.04.2018 року до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду
позивачі в інтересах неповнолітнього надавали заяву, якою просили закрити
апеляційне провадження по розгляду справи № 804/3539/17, в якій пояснялось
наступне:
За нормами ст. 308 КАС України (щодо меж перегляду судом апеляційної
інстанції):
1. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково
поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду
першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
2. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної
скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм
процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення,
або неправильне застосування норм матеріального права.
3. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які
учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Таким чином, суд апеляційної інстанції, приймаючи ухвалу про зупинення
провадження по справі, виходить за межі перегляду судом апеляційної інстанції.
І це крім того, що суд апеляційної інстанції, всупереч норм КАС
України, конституційних норм – взагалі не тільки не мав права зупиняти
провадження по даній справі, а у виконання зазначених законодавчих норм
був зобов’язаний повернути апеляційну скаргу як не уповноваженій особі, яка
її подала.
Позивачі акцентували увагу суду на нормах Конституції України, а також
Закону України «Про державну службу», де чітко визначені засади діяльності
службових і посадових осіб.
Так, приписами статті 19 Конституції України визначено, що правовий порядок
в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути
примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Крім того, просили звернути увагу на те, провадження у зразковій справі №
806/3265/17 було відкрито ухвалою Верховного Суду від 15.02.2018р., як
судом першої інстанції, а Дніпропетровським апеляційним адміністративним
судом, як судом апеляційної інстанції зупиняється апеляційне провадження по
нашій справі № 804/3539/17 за апеляційною скаргою відповідача на постанову
Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2017 р. -
тобто на судове рішення, прийняте ще до відкриття провадження по
зразковій справі Верховним Судом як судом першої інстанції, і таким чином
порушено основний принцип адміністративного судочинства – принцип
верховенства права.
Та суд апеляційної інстанції замість того, щоб перевірити законність
прийнятого судового рішення судом першої інстанції – незаконно зупиняє
https://bagnetnacii.blogspot.com/2019/02/125.html 4/17
25.12.2023, 17:33 БАГНЕТ НАЦІЇ: Верховний суд зареєстрував заяву щодо скасування указів президента про утворення судів
провадження, чим значно затягує процес відновлення порушених конституційних
прав нашого неповнолітнього сина, та не розглядає надані позивачами
клопотання. Провадження по справі зупинилось.
Ухвалою від 17.10.2018 р. Третього апеляційного адміністративного суду у
складі колегії суддів:судді-доповідача Шальєвої В. А., суддів: Білак С.В., Юрко
І.В., як зазначено в самій Ухвалі: «розглянувши матеріали адміністративної
справи за апеляційною скаргою Головного управління Державної міграційної
служби України у Дніпропетровській області на
постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від
06.11.2017 р. в адміністративній справі № 804/3539/17 - Прийняти
адміністративну справу № 804/3539/17 за апеляційною скаргою Головного
управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській
області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду
від 06.11.2017 р. в адміністративній справі № 804/3539/17 до свого
провадження » , мотивуючи це тим, що: «Відповідно до Указу Президента
України від 29.12.2017 р. № 455/2017 «Про ліквідацію апеляційних
адміністративних судів та утворення апеляційних адміністративних судів в
апеляційних округах» з 28 вересня 2018 року припинив роботу
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд та з 03 жовтня
розпочав роботу Третій апеляційний адміністративний суд.
Справи, які перебували в провадженні Дніпропетровського апеляційного
адміністративного суду, були передані до Третього апеляційного
адміністративного суду
Призначити розгляд питання про поновлення провадження у справі №
804/3539/17 у відкрите судове засідання на 10:30 годин 31.10.2018 р.» (про що
зазначалось в самій Ухвалі від 17.10.2018 р.).
Але, позивачі по справі № 804/3539/17 не були повідомлені належним чином
про винесення Ухвали від 17.10.2018 р. Третім апеляційним адміністративним
судом, та про призначення судового засідання на 31.10.2017 р., тому й не знали
про призначене судове засідання , тому це судове засідання було проведено без
їх присутності.
Ухвалою від 31.10.2018 р. Третього апеляційного адміністративного суду в
складі тієї ж колегії суду - поновлено провадження у справі № 804/3539/17,
зазначаючи : «на виконання розпорядження голови Дніпропетровського
апеляційного адміністративного суду від 27.09.2018 № 9-РО Про зупинення
реєстрації судових справ та їх передачу, відповідно до пункту 4 частини ІІІ
Плану заходів з ліквідації апеляційних судів, затвердженого наказом Державної
судової адміністрації України від 20.09.2018 № 476 Про забезпечення виконання
Указу Президента України від 29.12.2017 № 455/2017 та з метою забезпечення
виконання Указу Президента України від 29.12.2017 № 455/2017 Про ліквідацію
апеляційних адміністративних судів та утворення апеляційних
адміністративних судів в апеляційних округах, адміністративну справу №
804/7553/17 передано до Третього апеляційного адміністративного суду.
З’ясувавши обставини справи, перевіривши доводи заяви про поновлення
провадження у справі, колегія суддів вважає за необхідне поновити
провадження у справі № 804/3539/17 з огляду на наступне.
Підставою для зупинення провадження в справі № 804/3539/17 стало
прийняття до провадження Великою Палатою Верховного Суду
адміністративної справи № 806/3265/17 для подальшого розгляду як зразкової,
оскільки відповідачем у справі № 804/3539/17 та 806/3265/17 є один і той самий
суб’єкт владних повноважень, спір у вказаних справах виник з аналогічних
підстав, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 року в справі
№ 806/3265/17 (Пз/9901/2/18) провадження № 11-460заі18 постановлено
остаточне рішення у зразковій справі.
Справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 10.12.2018
р. на 11:00 годину». При тому, в Ухвалі від 31.10.2018 р. не зазначається про
дату, якою було прийнято до провадження Великою Палатою Верховного Суду
зразкову адміністративну справу № 806/3265/17.
Судове засідання на призначену дату 10.12.2018 р. з питання розгляду по
суті апеляційної скарги відповідача відбулось за присутності позивачів, та
скаржники (відповідачі), повідомлені належним чином – на судове засідання не
прибули.
Знову, проігнорувавши всі надані позивачами клопотання по справі №
804/3539/17, та не підтвердивши свої повноваження колегія суддів Третього
апеляційного адміністративного суду – було оголошено перерву для розгляду
https://bagnetnacii.blogspot.com/2019/02/125.html 5/17
25.12.2023, 17:33 БАГНЕТ НАЦІЇ: Верховний суд зареєстрував заяву щодо скасування указів президента про утворення судів
зазначеної справи, наступне судове засідання було призначене на 14 січня 2019
р.
Про те, що позивачі не можуть прибути на призначене 14.01.2019 р. судове
засідання з причини знаходження їх в цей період за межами міста суд було
завчасно повідомлено. Крім того, у своєму клопотанні було висловлено прохання
не розглядати апеляційну скаргу відповідача за відсутності позивачів, та
перенести судове засідання на іншу дату. Але судове засідання все ж таки
відбулось 14.01.2019 р. за відсутності позивачів, так як судом було відмовлено у
задоволенні клопотання позивачів про відкладення розгляду справи.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2019 р.
за результатами розгляду справи № 804/3539/17 - апеляційну скаргу ГУДМС
України в Дніпропетровській області на Постанову Дніпропетровського окружного
адміністративного суду від 06.11.2017 р. в справі № 804/3539/17 залишено без
задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.
Таким чином, вищезазначені судові рішення по адміністративній справі №
804/3539/17 за позовом в інтересах неповнолітнього до Чечелівського районного
відділу в місті Дніпрі Головного управління державної міграційної служби в
Дніпропетровській області, Головного управління Державної міграційної служби
України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними,
зобов'язання вчинити певні дії - приймали:
- установа з назвою «Дніпропетровський окружний адміністративний суд»
(код ЄДРПОУ: 34824364), створена відповідно до Указу Президента України від
16.11.2004 р. № 1417/2004 «Про утворення місцевих та апеляційних судів,
затвердження їх мережі»;
- установа з назвою «Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд»
(код ЄДРПОУ: 34513210), створена відповідно до Указу Президента України від
16.11.2004 р. № 1417/2004 «Про утворення місцевих та апеляційних судів,
затвердження їх мережі»;
- установа з назвою «Третій апеляційний адміністративний суд» (код
ЄДРПОУ: 42268164), створена відповідно до Указу Президента України
від 29.12.2017 р. № 455/2017 «Про ліквідацію апеляційних адміністративних судів
та утворення апеляційних адміністративних судів в апеляційних округах».
Тому, ставлячи під сумнів законність вищезазначених установ, створених в
незаконний спосіб, - відповідно, ставиться під сумнів і законність самих судових
рішень, прийнятих цими установами, які, на наше переконання, ухвалювались з
грубим порушенням норм не тільки процесуального, але й матеріального права,
з приводу чого виникла необхідність оскарження актів, дій чи бездіяльності
Президента України щодо законності указів Президента України, якими створені
вищезазначені установи, адже Президент України в даному випадку має статус
«суб’єкта владних повноважень» в розумінні значення цього терміну), – ми,
скаржники , звертаємось до Верховного Суду у складі Касаційного
адміністративного суду , що відповідно зі ст. 266 КАС України.
Рішенням Конституційного Суду України (далі – КСУ) від 25 грудня 1997 року
№ 9-зп установлено, що частина перша статті 55 Конституції України містить
загальну норму, яка означає право кожного звернутися до суду, якщо його права
чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди
для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Зазначена
норма зобов'язує суди приймати заяви до розгляду навіть у
випадку відсутності в законі спеціального положення про судовий захист.
Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв чи скарг, які відповідають
встановленим законом вимогам, є порушенням права на судовий захист, яке
відповідно до ст. 64 Конституції України не може бути обмежене.
Таким чином, положення частини першої ст. 55 Конституції України
закріплює одну з найважливіших гарантій здійснення як конституційних, так й
інших прав та свобод людини і громадянина.
Частина перша статті 55 Конституції України відповідає зобов'язанням
України, які виникли, зокрема, у зв'язку з
ратифікацією Україною Міжнародного пакту про громадянські та політичні
права, Конвенції про захист прав і основних свобод людини (Рим, 1950 рік), що
згідно зі статтею 9 Конституції України є частиною національного законодавства
України.
В своєму рішенні від 25 листопада 1997 року № 6-зп КСУ встановив, що
частину другу статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що кожен,
тобто громадянин України, іноземець, особа без громадянства має гарантоване
державою право оскаржити в суді
загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу
https://bagnetnacii.blogspot.com/2019/02/125.html 6/17
25.12.2023, 17:33 БАГНЕТ НАЦІЇ: Верховний суд зареєстрував заяву щодо скасування указів президента про утворення судів
державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових
осіб, якщо громадянин України, іноземець, особа без
громадянства вважають, що їх рішення, дія чи бездіяльність
порушують або ущемляють права і свободи громадянина України, іноземця,
особи без громадянства чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують
правового захисту в суді.
Такі скарги підлягають безпосередньому розгляду в судах
незалежно від того, що прийнятим раніше законом міг бути встановлений
інший порядок їх розгляду (оскарження до органу,
посадової особи вищого рівня по відношенню до того органу і посадової
особи, що прийняли рішення, вчинили дії або допустили бездіяльність).
Подання скарги до органу, посадової особи вищого рівня не перешкоджає
оскарженню цих рішень, дій чи бездіяльності до суду.
Нормами статті 8. Конституції України чітко визначено, що в Україні визнається
і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну
силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції
України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і
громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
З огляду на фундаментальні засади Основного закону України усі люди є
вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є
невідчужуваними та непорушними. Права і свободи людини і громадянина,
закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи
гарантуються і не можуть бути скасовані. Громадяни мають рівні конституційні
права і свободи та є рівними перед законом.
Відповідно до пунктів Постанови Пленуму Верховного суду від 01.11.1996
року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя»
гарантування чинною Конституцією України судового захисту конституційних
прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист
цих прав і свобод від будь-яких
посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних
справ. Треба враховувати також, що суди при розгляді конкретних справ мають
оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-
правового акта з точки зору його відповідності Конституції
України і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт
прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також на
чинному законодавстві, яке не суперечить їй.
Згідно з пунктом 3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України
від 20.05.2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі» за
змістом ч.1 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України)
судові рішення, якими закінчується розгляд справи в адміністративному суді,
ухвалюються іменем України.
Також треба зазначити, що згідно положень статті 242 КАС України в
адміністративному судочинстві рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах
верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення,
ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм
процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі
повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених
тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім
аргументам учасників справи. При виборі і застосуванні норми права до спірних
правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені
в постановах Верховного Суду.
Повертаючись до пункту 4 Постанови Пленуму Верховного суду від
01.11.1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні
правосуддя» варто зазначити, що виходячи з положення статті 9. Конституції
України про те, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких
надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства
України, суд не може застосувати закон, який регулює правовідносини, що
розглядаються, інакше як міжнародний договір. У той же час міжнародні
договори застосовуються, якщо вони не суперечать Конституції України.
Треба зазначити також, що відповідно до пункту 5 даної постанови судам
необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного
чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України,
постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти
Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів
Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та
https://bagnetnacii.blogspot.com/2019/02/125.html 7/17
25.12.2023, 17:33 БАГНЕТ НАЦІЇ: Верховний суд зареєстрував заяву щодо скасування указів президента про утворення судів
інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та
організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону.
Положеннями ч .2 ст. 125 Конституції України визначено, що суд утворюється,
реорганізовується і ліквідовується законом, проект якого вносить до Верховної
Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя.
Нормою ч .1 ст. 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» також чітко
визначено, що «судова влада в Україні відповідно до конституційних засад
поділу влади, здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними
законом».
Зважаючи на міжнародні норми права (які є й невід’ємною складовою
Бангалорських принципів поведінки суддів, - серед яких основними визначені
незалежність, чесність, неупередженість та об’єктивність суддів) хотілося б
зауважити, що відповідно до Загальної декларації прав людини всі люди є рівні
перед законом і мають право, без будь-якої різниці, на рівний їх захист законом.
Усі люди мають право на рівний захист від якої б то не було дискримінації, що
порушує цю Декларацію, і від якого б то не було підбурювання до такої
дискримінації (ст. 7). Крім того, кожна людина має гарантоване Конституцією і
законом право на ефективне поновлення у правах компетентними
національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй
конституцією або законом (ст. 8).
Відповідно до положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і
основоположних свобод «кожен має право на справедливий і публічний розгляд
його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом,
встановленим законом…».
Згідно до положень визначених підпунктом (b) пункту 3 статті 2 Міжнародного
пакту про громадські і політичні права «кожна держава, яка бере участь у
цьому Пакті, зобов'язується забезпечити, щоб право на правовий захист для
будь-якої особи, яка потребує такого захисту, встановлювалось компетентними
судовими, адміністративними чи законодавчими властями або будь-яким
іншим компетентним органом, передбаченим правовою системою держави, і
розвивати можливості судового захисту».
Відповідно до положень частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого
2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики
Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді
справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі –
Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) як
джерело права.
Під «судом» у практиці ЄСПЛ розуміється будь-який юрисдикційний орган, що
вирішує питання, віднесені до його компетенції на підставі норм права,
відповідно до встановленої процедури. Цей орган має бути встановлений
законом, а саме: суд утворений безпосередньо на підставі закону; суд діє в
межах своєї предметної, функціональної та територіальної юрисдикції; суд діє в
законному складі.
Текст статті 6 Конвенції може скласти враження, що її вимоги є виконаними,
коли справа заявника була розглянута будь-яким національним судом, який
створено на підставі закону. Однак ЄСПЛ у кількох рішеннях наголосив, що
поняття «суд, встановлений законом», стосується не тільки юридичного
підґрунтя самого по собі існування «суду», але також і дотримання судом
спеціальних норм, які регулюють його юрисдикцію, підсудність, повноваження
судді (належний склад суду).
Першою справою, в якій ЄСПЛ розглянув питання компетенції суду у світлі
вимоги «суду, встановленого законом», є справа «Coeme та інші проти Бельгії»
(№ 3249296 та ін., рішення від 22 червня 2000 року). У цій справі касаційний суд
Бельгії (верховний судовий орган країни) виніс вирок у першій інстанції щодо
міністра уряду та 4 інших осіб, які ніколи не обіймали міністерських постів, хоча
відповідно до національного законодавства цей суд був повноважним виносити
рішення у першій інстанції тільки щодо міністрів.
У справі «Gurov проти Молдови» (№ 3645502, рішення від 11 липня 2006 року)
ЄСПЛ визнав порушенням частини першої статті 6 Конвенції розгляд цивільної
справи суддею, строк повноважень якого на момент розгляду справи закінчився,
але він продовжував виконувати судові повноваження за відсутності будь-яких
правових підстав.
Подібно до цієї справи, у справі «Олександр Волков проти України» ( №
21722/11, рішення від 9 січня 2013 року) заявник на національному рівні
оскаржив до Вищого адміністративного суду України (ВАСУ) своє звільнення з
посади судді. Для цього 19 жовтня 2010 року Головою ВАСУ була спеціально
https://bagnetnacii.blogspot.com/2019/02/125.html 8/17
25.12.2023, 17:33 БАГНЕТ НАЦІЇ: Верховний суд зареєстрував заяву щодо скасування указів президента про утворення судів
створена палата, яка згодом частково задовольнила позов заявника. Заявник
стверджував, що на час розгляду справи строк повноважень Голови ВАСУ сплив,
чинне на той час законодавство не передбачало процедури обрання суддів на
адміністративні посади, а здійснення ним повноважень відбувалось на підставі
рішень Президії ВАСУ та Зборів суддів адміністративних судів України.
Відповідно, створена Головою ВАСУ палата не була повноважною розглядати
його справу. ЄСПЛ погодився із твердженнями заявника, визнавши, що ані
створення палати ВАСУ, яка розглядала справу заявника, ані визначення її
складу не були легітимними, оскільки здійснювались Головою ВАСУ, строк
повноважень якого сплив, а отже, це не був «суд, встановлений законом».
Важливим прикладом застосування правила «суд, встановлений законом»,
який має неабияке значення для української практики, є наведений в рішенні у
справі «DMD Group A.S. проти Словаччини» (№ 1933403, рішення від 5 жовтня
2010 року). У цій справі голова місцевого суду своїм наказом призначив себе
суддею у справі заявника замість іншого судді та того ж дня припинив
провадження у справі. Суд звернув увагу, зокрема, на такі обставини:
а) питання передачі справ від одного судді до іншого не було достатньо чітко
врегульовано національним законодавством, яке не передбачало жодних
гарантій проти зловживань;
б) мало місце поєднання однією особою адміністративних функцій і здійснення
нею правосуддя як суддею;
в) єдиним документом, що регулював розподіл справ, був розклад роботи, який
безконтрольно змінювався головою суду. Зваживши на ці обставини, Суд визнав
порушення права на суд, «встановлений законом».
Відтак ЄСПЛ дійшов висновку, що касаційний суд не мав ознак «суду,
встановленого законом».
У справі «Сокуренко і Стригун проти України» ( № № 29458/04 та 29465/04,
рішення від 20 липня 2007 року) ЄСПЛ зазначив, що згідно зі статтею 111-18
Господарського процесуального кодексу (ГПК) Верховний суд, скасувавши
постанову Вищого господарського суду, міг або повернути справу на новий
розгляд до нижчого суду, або ж припинити провадження у справі. Натомість він
залишив у силі постанову апеляційного суду, і такі дії не були передбачені ГПК.
ЄСПЛ також зазначив, що не було жодної іншої правової норми, яка б надавала
повноваження Верховному суду ухвалювати подібне рішення у справі. Проте у
даній справі Верховний суд не надавав жодних аргументів щодо прийняття такої
постанови, виходячи за межі своїх повноважень шляхом свідомого порушення
ГПК і ухвалення такого ряду рішень, що, як вказувалося урядом, стало
звичайною практикою Верховного суду. На думку ЄСПЛ, перевищивши свої
повноваження, які були чітко викладені у ГПК, Верховний Суд не міг вважатися
«судом, встановленим законом» у визначенні пункту 1 статті 6 Конвенції
відносно оскаржуваного провадження.
Отже, слід вважати, що «суд, встановлений законом» означає наступне:
– дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності;
– дотримання правил автоматичного розподілу справ;
– наявність повноважень у судді;
– належний склад суду;
– наявність достатніх повноважень для розгляду певної категорії справ.
https://bagnetnacii.blogspot.com/2019/02/125.html 13/17
25.12.2023, 17:33 БАГНЕТ НАЦІЇ: Верховний суд зареєстрував заяву щодо скасування указів президента про утворення судів
суд» (код ЄДРПОУ: 42268164), та, відповідно законності та відповідності
правовим актам вищої юридичної сили цього суб'єкта владних повноважень.
Ухвалою від 05 лютого 2019 р. судді судді Дніпропетровського окружного
адміністративного суду Кальник В.В. - справу № 160/1106/19 , передано голові
Дніпропетровського окружного адміністративного суду для вирішення питання
щодо передачі справи за підсудністю , що відповідно до ч.1 ст. 29 КАС України .
https://bagnetnacii.blogspot.com/2019/02/125.html 14/17
25.12.2023, 17:33 БАГНЕТ НАЦІЇ: Верховний суд зареєстрував заяву щодо скасування указів президента про утворення судів
- установа з назвою «Третій апеляційний адміністративний суд» (код ЄДРПОУ:
42268164), які ухвалювали іменем України судові рішення починаючи від періоду
свого створення, у тому числі в адміністративній справі № 804/3539/17, та для
встановлення факту законності (в розумінні ст. 124, 125, 128 Конституції України)
здійснення правосуддя при розгляді зазначеної справи, та керуючись нормами
Сімейного кодексу України (у т.ч. ст. 14), Законом України від 18.01.2001 р.
№ 2235-III «Про громадянство України», а також на підставі п.1 ч.1 п.5 ст. 5, ч.2 ,
ч.3 ст.5, ч.1 - ч.4 ст. 266 , ст. 264 , ст. 265 , ст. 245 , п.2 ч.1 , ч.4- ч.7 ст. 264 КАС
України, п.7 ст. 5 Закону України від 08.07. 2011 р. № 3674-VI «Про судовий
збір»,
ПРОСИМО:
Додатки:
https://bagnetnacii.blogspot.com/2019/02/125.html 15/17
25.12.2023, 17:33 БАГНЕТ НАЦІЇ: Верховний суд зареєстрував заяву щодо скасування указів президента про утворення судів
https://bagnetnacii.blogspot.com/2019/02/125.html 16/17
25.12.2023, 17:33 БАГНЕТ НАЦІЇ: Верховний суд зареєстрував заяву щодо скасування указів президента про утворення судів
https://bagnetnacii.blogspot.com/2019/02/125.html 17/17