Professional Documents
Culture Documents
БАГНЕТ НАЦІЇ - Коли - суд - Вводить в Оману - Запит Стосовно Судді-блогера Дмитра Липовецького
БАГНЕТ НАЦІЇ - Коли - суд - Вводить в Оману - Запит Стосовно Судді-блогера Дмитра Липовецького
2023, 18:09 БАГНЕТ НАЦІЇ: Коли "суд" вводить в оману - запит стосовно судді-блогера Дмитра Липовецького
ЗАПИТ
на публічну інформацію згідно до Закону України
«Про доступ до публічної інформації»
(в рамках журналістського розслідування)
https://bagnetnacii.blogspot.com/2023/11/blog-post_4.html 1/21
25.12.2023, 18:09 БАГНЕТ НАЦІЇ: Коли "суд" вводить в оману - запит стосовно судді-блогера Дмитра Липовецького
Іллінецький окружний суд - в Іллінецькому, Липовецькому, Оратівському та Погребищенському
районах Вінницької області із місцезнаходженням у містах Іллінцях, Липовці та Погребищі,
селищі міського типу Оратові Вінницької області шляхом реорганізації (злиття) Іллінецького
районного суду, Липовецького районного суду, Оратівського районного суду та
Погребищенського районного суду Вінницької області.
В своєму Рішенні № 15-рп/2002 від 9 липня 2002 року справа № 1-2/2002 (яке є
обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим)
Конституційний Суд України встановив, що положення частини другої статті 124 Конституції
України (254к/96-ВР) треба розглядати у системному зв'язку з іншими положеннями Основного
Закону України (254к/96-ВР), які передбачають захист судом прав і свобод людини і
громадянина, а також прав юридичної особи, встановлюють юридичні гарантії їх реалізації,
надаючи можливість кожному захищати права і свободи будь-якими не забороненими
законом засобами (частина п'ята статті 55 Конституції України (254к/96-ВР). Тобто кожна
особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав і свобод, у
тому числі судовий захист.
Отже, в даному контексті варто нагадати про відносно нещодавні історичні факти, які й на
сьогодні є актуальними та мають юридичне значення в питанні державотворення та виконання
волі Українського народу, проголошеної на всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року.
Так, раніше, відповідною постановою ЦВК № 60 від 4 грудня 1991 року «По виборам
Президента України та з всеукраїнського референдуму» відбулося офіційне підтвердження
історичного факту, що має юридичне значення – про результати всеукраїнського референдуму
від 1 грудня 1991 року по затвердженню «Акту проголошення незалежності України» щодо
проголошення незалежності України та створення нової української держави з повною назвою
– «Самостійна українська держава України». В резолютивній частині зазначеної постанови
ЦВК № 60, зокрема зазначено: «Акт проголошення незалежності України вважати
підтвердженим».
Від результатів всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 року, які були повністю
проігноровані державними зрадниками начолі з Кравчуком Л. М., перейдемо до призначеного
всеукраїнського референдуму із затвердження нової Конституції України, який не відбувся
завдяки державним зрадникам начолі з Кучмою Л. Д.
https://bagnetnacii.blogspot.com/2023/11/blog-post_4.html 2/21
25.12.2023, 18:09 БАГНЕТ НАЦІЇ: Коли "суд" вводить в оману - запит стосовно судді-блогера Дмитра Липовецького
Так, відповідно до Указу Президента України від 26 червня 1996 року № 467/96 «Про
проведення всеукраїнського референдуму з питання прийняття нової Конституції України»
було постановлено:
Наступного дня після зазначеного вище Указу Президента тодішній Голова Парламенту
Олександр Мороз підписує Постанову Верховної Ради України від 27 червня 1996 року №
253/96-ВР «Про процедуру продовження розгляду проекту Конституції України у другому
читанні», де другим пунктом визначено, цитую:
«Встановити, що на всеукраїнський референдум може бути винесений текст проекту Конституції України, доопрацьований Тимчасовою спеціал
другому читанні відповідно до вимог Регламенту з
урахуванням зауважень і пропозицій Президента України, поданих в порядку узгодження
зазначеного тексту проекту Конституції України згідно з частиною IV
Конституційного Договору між Верховною Радою України та Президентом України (1к/95-ВР)».
Та вже наступного календарного дня (28 червня 1996 року), наступним порядковим
документом після прийнятого парламентом Закону України «Про прийняття Конституції
України і введення її в дію» (документ: 254/96-ВР від 28 червня 1996 року), та проекту самої
нової Конституції України (документ: 254к/96-ВР від 28 червня 1996 року), була
прийнята Постанова Верховної Ради України від 28 червня 1996 року № 255/96-ВР «Про Указ
Президента «Про проведення всеукраїнського референдуму з питання прийняття нової
Конституції України» згідно якої Парламент звертався до Президента із пропозицією, цитую:
«Звернутися до Президента України з пропозицією відкликати Указ Президента України "Про
проведення всеукраїнського референдуму з питання прийняття нової Конституції України"».
Наступним Указом Президента України від 1 липня 1996 року № 489/96 «Про визнання
таким, що втратив чинність, Указу Президента України від 26 червня 1996 року № 467» було
постановлено, цитую: «Визнати таким, що втратив чинність, Указ Президента України від 26
червня 1996 року № 467 «Про проведення всеукраїнського референдуму з питання прийняття
нової Конституції України».
Також, слід констатувати невиконання Закону України «Про прийняття Конституції України і
введення її в дію» (документ: 254/96-ВР від 28 червня 1996 року), в якому зокрема йдеться:
https://bagnetnacii.blogspot.com/2023/11/blog-post_4.html 3/21
25.12.2023, 18:09 БАГНЕТ НАЦІЇ: Коли "суд" вводить в оману - запит стосовно судді-блогера Дмитра Липовецького
Конституційного Суду України порядку їх виконання не скасовує і не підміняє загальної
обов’язковості їх виконання (з рішення КСУ від 14 грудня 2000 року № 15-рп/2000). Так,
зокрема:
Конституція України (254к/96-ВР), прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 року від
імені Українського народу, є вираженням його суверенної волі (преамбула Конституції України).
На думку Конституційного Суду України, положення частини третьої статті 5 Конституції України
(254к/96-ВР) треба розуміти так, що народ як носій суверенітету і єдине джерело
влади може реалізувати своє право визначати конституційний лад в Україні
шляхом прийняття Конституції України на всеукраїнському референдумі.
Належне виключно народові право визначати і змінювати конституційний лад в Україні не може бути
привласнене у будь-який спосіб державою, її органами або посадовими особами.
https://bagnetnacii.blogspot.com/2023/11/blog-post_4.html 4/21
25.12.2023, 18:09 БАГНЕТ НАЦІЇ: Коли "суд" вводить в оману - запит стосовно судді-блогера Дмитра Липовецького
конституційний лад в Україні шляхом прийняття Конституції України у порядку, який має
бути визначений Конституцією і законами України.
З огляду на наведене вище слід констатувати про наявне порушення порядку прийняття
нової Конституції України, а також про відсутність офіційного підтвердження відповідною
постановою Центральної виборчої комісії, історичного факту, що має юридичне значення –
про введення нової Конституції України (документ: 254к/96-ВР) в дію всеукраїнським
референдумом.
У відповіді від 30 жовтня 2020 року № 18/10-1835 (копія – додається), яка надійшла з
Апарату Верховної Ради України зазначено, що в базі даних нормативно-правової інформації
«Законодавство України» офіційного порталу Верховної Ради України Закону України «Про
підстави набуття і припинення громадянства України» - відсутній (!!!).
Слід зауважити, що згаданий вище Закону України «Про підстави набуття і припинення
громадянства України» повинен розглядатися виключно у системному правовому зв’язку із
законами, визначеними пунктом 1 і 2 частини першої статті 92. Конституції України. Таких
конституційних законів має бути іще три.
Так, пунктом 1 частини першої статті 92. Конституції України (Документ 254к/96-ВР)
закріплено, що виключно законами України визначаються, зокрема: права і свободи людини
і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина.
В свою чергу пунктом 2 частини першої статті 92. Конституції України (Документ 254к/96-
ВР) закріплено, що виключно законами України визначаються, зокрема: громадянство,
правосуб'єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства.
https://bagnetnacii.blogspot.com/2023/11/blog-post_4.html 5/21
25.12.2023, 18:09 БАГНЕТ НАЦІЇ: Коли "суд" вводить в оману - запит стосовно судді-блогера Дмитра Липовецького
громадянина, гарантії цих прав і свобод», Закону України «Про основні обов'язки
громадянина» (які відповідають змісту чинної Конституції України згідно конкретної норми
пямої дії) та Закону України «Про громадянство, правосуб'єктність громадян, статус
іноземців та осіб без громадянства» (який також відповідає змісту чинної Конституції
України в частині її конкретної норми прямої дії). Крім того, в даних запитах, нами
запитувалася інформація стосовно внесення до Верховної Ради України відповідних
законопроектів.
З відповідей від 01 березня 2021 року №№ 18/07-369 та 18/07-370 (копії – додаються), які
надійшли на зазначені запити від Апарату Верховної Ради України вбачається, що не тільки
зазначені вище закони не приймалися Верховною Радою України, ба-більше того, - до
Парламенту, навіть не вносилися відповідні проекти законів.
В мотивувальній частині свого Рішення № 4-зп від 3 жовтня 1997 року (справа № 18/183-
97) Конституційний Суд України фактично наголосив на порушенні процедури введення нової
Конституції України (документ: 254к/96-ВР) в дію, дійшовши висновку про те, що: «Конституція
України як Основний Закон держави за своєю юридичною природою є актом установчої влади,
що належить народу.
В мотивувальній частині іншого Рішення від 11 липня 1997 року № 3-зп (справа № 1/1909-
97), Конституційний Суд України дійшов висновку, що: «Конституція України прийнята
Верховною Радою України від імені Українського народу (преамбула Конституції України), який
відповідно до статті 5 Конституції України має виключне право визначати і змінювати
конституційний лад в Україні. Це право не може бути узурповано державою, її органами або
посадовими особами (там же). Отже, прийняття Конституції України Верховною Радою
України було безпосереднім актом реалізації суверенітету народу, який тільки одноразово
уповноважив Верховну Раду України на її прийняття. Це підтверджується пунктом 1 статті 85
Конституції України, яка не передбачає права Верховної Ради України на прийняття
Конституції України, а також статтею 156 Конституції України,
згідно з якою законопроект про внесення змін до розділів, які встановлюють засади
конституційного ладу
в Україні, після його прийняття у Верховній Раді України має затверджуватись всеукраїнським
референдумом».
https://bagnetnacii.blogspot.com/2023/11/blog-post_4.html 6/21
25.12.2023, 18:09 БАГНЕТ НАЦІЇ: Коли "суд" вводить в оману - запит стосовно судді-блогера Дмитра Липовецького
правового акту однакової сили. З цього можна зробити логічний висновок, що попередня
Конституція (Основний закон) України від 20 квітня 1978 року (документ: 888-ІХ) так і не була
припинена в законний спосіб, а прийнята Парламентом 28 червня 1996 року нова, чинна
Конституція України (документ: 254к/96-ВР), так і не була введенна в дію в законний спосіб
всеукраїнським референдумом.
З цього приводу слід зазначити, що самою новою Конституцією України (документ: 254к/96-
ВР – без змін і доповнень) згідно абзацу першого пункту 12 Розділу «ПЕРЕХІДНІ
ПОЛОЖЕННЯ», визначено конституційний строк (п’ять років) на формування системи судів
загальної юрисдикції в Україні (читай через Преамбулу – в Самостійній українській державі
України), де відповідно до частини другої статті 125 Конституції найвищим судовим органом у
системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України.
Отже, остаточною, крайньою датою формування системи судоустрою в Україні (читай через
Преамбулу – в Самостійній українській державі України) та утворення системи відповідних
судів загальної юрисдикції, самою новою Конституцією України (документ: 254к/96-ВР - без
змін і доповнень) встановлено 28 червня 2001 року.
https://bagnetnacii.blogspot.com/2023/11/blog-post_4.html 7/21
25.12.2023, 18:09 БАГНЕТ НАЦІЇ: Коли "суд" вводить в оману - запит стосовно судді-блогера Дмитра Липовецького
антиконституційного Закону №1401-VIII від 02.06.2016 Президент України: «утворював суди
у визначеному ЗАКОНОМ порядку».
Частиною четвертою статті 87 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV,
яким (згідно першого речення частини третьої статті 81 встановлюється порядок створення,
організаційно-правові форми, правовий статус юридичних осіб приватного права) чітко
визначено, що: «юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації».
Отже, на дату реєстрації юридичної особи приватного права з назвою «ВЕРХОВНИЙ СУД»
(код ЄДРПОУ: 41721784) 09.11.2017 року вже діяла з 30.09.2016 року (більше року) норма
частини другої статті 125. Конституції України (в редакції Закону № 1401-VIII від 02.06.2016),
відповідно до якої: «Суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом, проект
якого вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою
радою правосуддя».
Багаторічна переписка нашої громадської організації ГО ОПГ «Багнет Нації» впродовж 2018-
2022 років, в прагненні підтвердити державну правосуб’єктність (як державного органу) у
юридичної особи з назвою «ВЕРХОВНИЙ СУД», виявилася безрезультатною.
Даний факт знайшов своє відображення в низці публікацій на сайті «Багнет Нації»
(https://bagnetnacii.blogspot.com) за 2018-2022 роки, таких як:
Система в ступорі, або чому Верховний Суд не став звертатися в КСУ по рішенню щодо
паспортної революції;
Так, в запиті на інформацію від 17.08.2022 року № ЗПІ/161/22, ми, просили: - надати завірену
належним чином фотокопію з оригіналу Закону України «Про визначення порядку утворення
судів Президентом України».
https://bagnetnacii.blogspot.com/2023/11/blog-post_4.html 8/21
25.12.2023, 18:09 БАГНЕТ НАЦІЇ: Коли "суд" вводить в оману - запит стосовно судді-блогера Дмитра Липовецького
Єдиним аргументом легалізації утворення установи з назвою «ВЕРХОВНИЙ СУД», з
відповідей самої установи, зазначено пункт п’ятий розділу ХІІ «ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ
ПОЛОЖЕННЯ» антиконституційного закону від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про
судоустрій і статус суддів», згідно якого Верховний Суд створюється на матеріально-технічній
базі Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду
України.
В свою чергу положенням пункту сім зазначеного вище розділу закону визначено,
що: {Положення пункту 7 розділу ХІІ "та ліквідуються" в частині Верховного Суду України
визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням
Конституційного Суду № 2-р/2020 від 18.02.2020} З дня початку роботи Верховного Суду у
складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України
з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий
адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому
законом порядку. До припинення діяльності статус, структура, повноваження, порядок роботи,
права, обов’язки, гарантії суддів цих судів визначаються Законом України "Про судоустрій і
статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-
20, ст. 132 із наступними змінами).
Тобто, від початку роботи юридичної особи приватного права з назвою «ВЕРХОВНИЙ СУД»
всупереч положенням не припиненої в законний спосіб Конституції (Основного закону) України
від 20 квітня 1978 року (документ: 888-ІХ), а також всупереч невведеній в дію в
конституційний спосіб чинній Конституції України від 28 червня 1996 року (документ: 254к/96-
ВР), - Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і
кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України
припинили свою діяльність, але не ліквідовувалися??? А чим, це передбачено? Чим,
врегульовано?!!
В абзацах першому і другому пункту 2 мотивувальної частини свого Рішення від 2 березня
1999 року № 2-рп/99 Конституційний Суд України дійшов висновку, що стаття 6 Конституції
України, закріплюючи одну з найважливіши засад правової держави – принцип поділу влади,
одночасно визначає, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої
повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України. Ця
вимога проводиться також у частині другій статті 19 Конституції України, яка зобов'язує
органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише
на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами
України.
Так, зокрема, пунктом 14 частини першої статті 92. Конституції України (документ 254к/96-
ВР) закріплено, що виключно законами України визначаються: судоустрій, судочинство,
статус суддів; засади судової експертизи; організація і діяльність прокуратури,
нотаріату, органів досудового розслідування, органів і установ виконання покарань;
порядок виконання судових рішень; засади організації та діяльності адвокатури.
З відповіді від 15 березня 2021 року № 18/07-512 (копія – додається), яка надійшла з
Апарату Верховної Ради України вбачається, що відповідного законопроекту до парламенту не
https://bagnetnacii.blogspot.com/2023/11/blog-post_4.html 9/21
25.12.2023, 18:09 БАГНЕТ НАЦІЇ: Коли "суд" вводить в оману - запит стосовно судді-блогера Дмитра Липовецького
вносилося, а згідно з розділом «Законодавство України» офіційного порталу Верховної Ради
України нормативно-правового акту - Закону України «Про судоустрій, судочинство, статус
суддів» - парламентом не приймалося.
Частиною першою статті 16 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» закріплено, що
символами судової влади є державні символи України - Державний Герб
України і Державний Прапор України.
На цьому наполягає і Конституційний Суд України в своєму Рішенні від 16 червня 2011
року № 6-рп/2011 де Суд наголошує, що «Державні символи України нерозривно пов'язані за
своїм змістом з її державним суверенітетом (абзац перший підпункту 3.1 пункту 3
мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 16 січня 2003 року N 1-
рп/2003) (v001p710-03). Державні символи є підтвердженням факту існування держави, її
суверенітету та спрямовані на зміцнення її авторитету, зокрема під час проведення урочистих
заходів та офіційних церемоній. Держава встановлює порядок використання державних
символів та належну систему їх правового захисту, за яких забезпечується повага та гідне
ставлення до державних символів.
https://bagnetnacii.blogspot.com/2023/11/blog-post_4.html 10/21
25.12.2023, 18:09 БАГНЕТ НАЦІЇ: Коли "суд" вводить в оману - запит стосовно судді-блогера Дмитра Липовецького
словами, затвердженими законом, що приймається не менш як двома третинами від
конституційного складу Верховної Ради України (частини друга, третя, четверта, п'ята статті
20 Конституції України) (254к/96-ВР).
1. Надати завірену належним чином фотокопію першої і останньої сторінок закону, яким
затверджено встановлені Конституцією України державні символи - Державний Прапор
України, Державний Герб України і Державний Гімн України;
2. Надати завірену належним чином фотокопію першої і останньої сторінок закону, яким
затверджено опис державних символів України та порядок їх використання.
З відповіді № 18/10-1213 від 27 липня 2020 року (копія додається), яку ми отримали від
Апарату Верховної Ради України вбачається, що витребовуваних законів в законодавстві
України не існує.
Крім того, окремий Закон України, яким встановлено опис державних символів України та
порядок їх використання Верховною Радою України також не приймався, а відтак надання
копій запитуваних документів не вбачається можливим.
Іншим запитом на отримання публічної інформації № ЗПІ/099/21 від 10 березня 2021
року звертаючись до Верховної Ради України, ми, вимагали:
1. Надати достовірну інформацію стосовно прийняття (або неприйняття) Верховною
Радою України Закону України «Про порядок використання і захисту державних
символів», який відповідає змісту чинної Конституції України;
2. Надати достовірну інформацію стосовно того, чи вносився відповідний проект закону
«Про порядок використання і захисту державних символів» до Верховної Ради України.
З наданої нам Апаратом Верховної Ради України відповіді № 18/07-490 від 12 березня 2021
року (копія додається) вбачається, що запитувані законопроекти до парламенту не вносилося,
а відповідно, відповідні закони, не приймалися.
https://bagnetnacii.blogspot.com/2023/11/blog-post_4.html 11/21
25.12.2023, 18:09 БАГНЕТ НАЦІЇ: Коли "суд" вводить в оману - запит стосовно судді-блогера Дмитра Липовецького
Як вже наголошувалось раніше 1 грудня 1991 року суверенною волею Українського народу
на Всеукраїнському референдумі було затверджено Акт проголошення незалежності та
створено Самостійну українську державу України (відповідні архівні копії документів –
додаються). Даний неспростовний факт покладено в Преамбулу (основу) нової Конституції
України (документ: 254к/96-ВР – без змін і доповнень). Преамбула нової Конституції України є
не лише фундаментом конституційного ладу держави, а й відображенням історичних та
правових передумов, а також мотивів і цілей прийняття Конституції України.
Згідно до положень визначених підпунктом (b) пункту 3 статті 2 Міжнародного пакту про
громадські і політичні права «кожна держава, яка бере участь у цьому Пакті,
зобов'язується забезпечити, щоб право на правовий захист для будь-якої особи, яка потребує
такого захисту, встановлювалось компетентними судовими, адміністративними чи
законодавчими властями або будь-яким іншим компетентним органом, передбаченим
правовою системою держави, і розвивати можливості судового захисту».
Відповідно до положень частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року
№ 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав
людини», для зменшення числа заяв до Європейського суду з прав людини проти
України, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і
основоположних свобод (далі – Конвенція) та практику Європейського суду з прав
людини (далі – ЄСПЛ) як джерело права.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в п. 66 рішення у справі «Бочан проти
України» від 03.05.2007 р. (заява № 7577/02) зазначив, що: «безсторонність, в сенсі п. 1
статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі
особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто,
жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або
упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії
для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до
об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути
перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У
цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є
питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти
суспільству і, перш за все, сторонам у процесі».
Аналогічна правова позиція закріплена також в п.п. 49, 52 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха
проти України» від 09.11.2006 р. (заява № 33949/02), п. 28 рішення ЄСПЛ у справі «Газета
«Україна-центр» проти України» від 15.07.2010 р. (заява № 16695/04).
На додачу, в п. 105 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» від
09.01.2013 р. (заява № 21722/11) суд дійшов висновку про те, що: «між суб’єктивною та
об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки
поведінка судді не тільки може викликати об’єктивні побоювання щодо його
безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об’єктивний критерій), а й
може бути пов’язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний
критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції
суб’єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію
надасть вимога об’єктивної безсторонності».
Крім того, варто зазначити, що під «судом» у практиці ЄСПЛ розуміється будь-який
юрисдикційний орган, що вирішує питання, віднесені до його компетенції на підставі норм
права, відповідно до встановленої процедури. Цей орган має бути встановлений законом, а
саме: суд утворений безпосередньо на підставі закону; суд діє в межах своєї предметної,
функціональної та територіальної юрисдикції; суд діє в законному складі.
Текст статті 6 Конвенції може скласти враження, що її вимоги є виконаними, коли справа
заявника була розглянута будь-яким національним судом, який створено на підставі закону.
https://bagnetnacii.blogspot.com/2023/11/blog-post_4.html 12/21
25.12.2023, 18:09 БАГНЕТ НАЦІЇ: Коли "суд" вводить в оману - запит стосовно судді-блогера Дмитра Липовецького
Однак ЄСПЛ у кількох рішеннях наголосив, що поняття «суд, встановлений законом»,
стосується не тільки юридичного підґрунтя самого по собі існування «суду», але також і
дотримання судом спеціальних норм, які регулюють його юрисдикцію, підсудність,
повноваження судді (належний склад суду).
Першою справою, в якій ЄСПЛ розглянув питання компетенції суду у світлі вимоги «суду,
встановленого законом», є справа «Coeme та інші проти Бельгії» (№ 3249296 та ін., рішення
від 22 червня 2000 року). У цій справі касаційний суд Бельгії (верховний судовий орган країни)
виніс вирок у першій інстанції щодо міністра уряду та 4 інших осіб, які ніколи не обіймали
міністерських постів, хоча відповідно до національного законодавства цей суд був
повноважним виносити рішення у першій інстанції тільки щодо міністрів.
У справі «Gurov проти Молдови» (№ 3645502, рішення від 11 липня 2006 року) ЄСПЛ визнав
порушенням частини першої статті 6 Конвенції розгляд цивільної справи суддею, строк
повноважень якого на момент розгляду справи закінчився, але він продовжував виконувати
судові повноваження за відсутності будь-яких правових підстав.
Подібно до цієї справи, у справі «Олександр Волков проти України» (№ 21722/11, рішення
від 9 січня 2013 року) заявник на національному рівні оскаржив до Вищого адміністративного
суду України (ВАСУ) своє звільнення з посади судді. Для цього 19 жовтня 2010 року Головою
ВАСУ була спеціально створена палата, яка згодом частково задовольнила позов заявника.
Заявник стверджував, що на час розгляду справи строк повноважень Голови ВАСУ сплив,
чинне на той час законодавство не передбачало процедури обрання суддів на адміністративні
посади, а здійснення ним повноважень відбувалось на підставі рішень Президії ВАСУ та
Зборів суддів адміністративних судів України. Відповідно, створена Головою ВАСУ палата не
була повноважною розглядати його справу. ЄСПЛ погодився із твердженнями заявника,
визнавши, що ані створення палати ВАСУ, яка розглядала справу заявника, ані визначення її
складу не були легітимними, оскільки здійснювались Головою ВАСУ, строк повноважень якого
сплив, а отже, це не був «суд, встановлений законом».
а) питання передачі справ від одного судді до іншого не було достатньо чітко врегульовано
національним законодавством, яке не передбачало жодних гарантій проти зловживань;
в) єдиним документом, що регулював розподіл справ, був розклад роботи, який безконтрольно
змінювався головою суду. Зваживши на ці обставини, Суд визнав порушення права на суд,
«встановлений законом».
Відтак ЄСПЛ дійшов висновку, що касаційний суд не мав ознак «суду, встановленого
законом».
https://bagnetnacii.blogspot.com/2023/11/blog-post_4.html 13/21
25.12.2023, 18:09 БАГНЕТ НАЦІЇ: Коли "суд" вводить в оману - запит стосовно судді-блогера Дмитра Липовецького
– наявність достатніх повноважень для розгляду певної категорії справ.
В даному контексті слід зауважити, що згідно частини четвертої статті 382 Кримінального
кодексу України умисне невиконання службовою особою рішення Європейського суду з прав
людини, рішення Конституційного Суду України та умисне недодержання нею висновку
Конституційного Суду України - карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми
років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк
до трьох років.
З цього приводу слід зазначити, що відповідно до положень частини першої статті 127 нової
Конституції України (документ: 254к/96-ВР – без змін і доповнень) правосуддя здійснюють
ПРОФЕСІЙНІ СУДДІ та у визначених законом випадках, народні засідателі і присяжні.
В той же час прямою нормою частини четвертої статті 124 нової Конституції України
(документ: 254к/96-ВР – без змін і доповнень) чітко встановлено, що народ безпосередньо
бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних.
В своєму Рішенні № 3-рп/2011 від 5 квітня 2011 року справа № 1-10/2011 (яке є обов'язковим
до виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим) Конституційний
Суд України дійшов висновку, що судову владу реалізовують професійні судді та, у
визначених законом випадках, народні засідателі і присяжні шляхом здійснення правосуддя
(частина перша статті 127 Конституції України (254к/96-ВР), частина друга статті 1 Закону)
(2453-17). Суддею є громадянин України, який в установленому Конституцією України
(254к/96-ВР) і Законом (2453-17) порядку призначений чи обраний суддею, займає штатну
суддівську посаду в одному із судів України і здійснює правосуддя на професійній
основі (частина четверта статті 126 Конституції України (254к/96-ВР), стаття 51 Закону)
(2453-17).
Системний аналіз положень пункту 14 частини першої статті 92, частини четвертої статті
126, частин другої, третьої, четвертої, п'ятої статті 127, статті 128 Конституції України
(254к/96-ВР) та оспорюваних положень Закону (2453-17) дає підстави для таких
висновків: призначення на посаду судді здійснюється тільки вперше; обиратися на
https://bagnetnacii.blogspot.com/2023/11/blog-post_4.html 14/21
25.12.2023, 18:09 БАГНЕТ НАЦІЇ: Коли "суд" вводить в оману - запит стосовно судді-блогера Дмитра Липовецького
посаду судді можуть тільки судді, в яких закінчився п'ятирічний термін, на який вони
були призначені; до складу апеляційних, вищих спеціалізованих судів та
Верховного Суду України можуть обиратися тільки професійні судді; зайняття
суддівських посад в апеляційних, вищих спеціалізованих судах і Верховному Суді
України шляхом обрання виключає можливість призначення суддів у ці суди, а відтак
призначення на посади суддів може здійснюватися лише до місцевих судів.
Вимоги щодо наявності стажу для просування особи на посаді судді кореспондують з
вимогами пункту 13 Основних принципів незалежності судових органів, схвалених
резолюціями № 40/32 та № 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та від 13
грудня 1985 року, в яких зазначено, що підвищення суддів на посаді там, де є така
система, слід здійснювати на основі об'єктивних факторів, зокрема здібностей і досвіду.
Тобто встановлення такої вимоги, як стаж роботи на посаді судді, є об'єктивним критерієм
для зайняття посади судді в апеляційних, вищих спеціалізованих судах та Верховному Суді
України. Вказана вимога обумовлена особливим характером процесуальної діяльності цих
судів і не порушує принципу рівності громадян України в їх конституційних правах, що
відповідає положенню частини п'ятої статті 127 Конституції України (254к/96-ВР)
стосовно встановлення законодавцем додаткових кваліфікаційних вимог до окремих
категорій суддів щодо стажу, віку та їх професійного рівня, об'єктивно виправдане,
обґрунтоване та справедливе і не може вважатися дискримінаційним. Тому це обмеження
стосується тільки конституційно визначеного спеціального статусу професійного судді і не
впливає на зміст його прав і свобод (їх скасування чи обмеження) як людини і громадянина,
що гарантуються, зокрема, частиною третьою статті 22 Конституції України (254к/96-ВР),
згідно з якою при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається
звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Конституційний Суд України в Рішенні від 18
квітня 2000 року № 5-рп/2000 (v005p710-00) зазначив, що встановлення Конституцією
України (254к/96-ВР) та законами України певних кваліфікаційних вимог не
порушує конституційного принципу рівності, адже всі громадяни, які відповідають конкретним
кваліфікаційним вимогам, мають право займати відповідні посади (абзац третій пункту 2
мотивувальної частини) (v005p710-00).
В своєму Рішенні № 4-рп/2013 від 12 червня 2013 року справа № 1-9/2013 (яке є
обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим)
Конституційний Суд України наголошує, що згідно з Конституцією України судоустрій,
судочинство, статус суддів визначаються виключно законами України (пункт 14 частини
першої статті 92), які приймає єдиний орган законодавчої влади в Україні - Верховна Рада
України (стаття 75, пункт 3 частини першої статті 85, стаття 91); правосуддя здійснюють
професійні судді та, у визначених законом випадках, народні засідателі і
присяжні (частина перша статті 127). Суддею є громадянин України, який у
встановленому Конституцією України і Законом порядку призначений чи обраний суддею,
займає штатну суддівську посаду в одному із судів України і здійснює правосуддя на
професійній основі; судді в Україні мають єдиний статус незалежно від місця суду в системі
судів загальної юрисдикції чи адміністративної посади, яку суддя обіймає в суді (стаття
51 Закону).
В своєму Рішенні № 14-рп/2001 від 16 жовтня 2001 року справа № 1-8/2001 (яке є
обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим)
Конституційний Суд України дійшов висновку, що у статті 85 Конституції України стосовно
https://bagnetnacii.blogspot.com/2023/11/blog-post_4.html 15/21
25.12.2023, 18:09 БАГНЕТ НАЦІЇ: Коли "суд" вводить в оману - запит стосовно судді-блогера Дмитра Липовецького
повноваження Верховної Ради України з кадрових питань вживаються обидва поняття -
"призначення" і "обрання". Рішення про призначення/обрання оформляються постановою
Верховної Ради України. Але якщо поняття "обрання" застосовується лише до суддів судів
загальної юрисдикції (пункт 27 частини першої статті 85, статті 127, 128 Конституції
України), то поняття "призначення" - щодо інших посадових осіб (пункти 16, 17, 18, 19, 20,
21, 26 частини першої статті 85, частина друга статті 131 Конституції України).
Таким чином, на той час зміст понять "призначення" та "обрання" мав істотні відмінності
(статті 108, 109, 150, 151 Конституції (Основного Закону) Української РСР).
https://bagnetnacii.blogspot.com/2023/11/blog-post_4.html 16/21
25.12.2023, 18:09 БАГНЕТ НАЦІЇ: Коли "суд" вводить в оману - запит стосовно судді-блогера Дмитра Липовецького
засідателів і присяжних, які здійснюють правосуддя у Липовецькому
районному суді Вінницької області від імені і в інтересах Українського
народу.
Крім того в своєму Рішенні від 11 березня 2011 року № 2-рп/2011 Конституційний Суд
України дійшов висновку, що додержання присяги є обов’язком судді, що передбачено
пунктом 4 частини четвертої статті 54 Закону про судоустрій та кореспондується з пунктом 5
частини п’ятої статті 126 Конституції України. Вказане дає підстави вважати, що дотримання
суддею присяги – його конституційно визначений обов’язок. Таким чином, присяга
судді має правову природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового,
конституційного зобов’язання судді.
В своїй Постанові № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при
здійсненні правосуддя» Пленум Верховного Суду України робить висновок, що «Оскільки
Конституція України, як зазначено в її статті 8, має найвищу юридичну силу, а її норми
є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст
будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності
Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії.
Судові рішення мають грунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві,
яке не суперечить їй».
Як зазначає в своєму вироку від 23 серпня 2023 року Суддя Зіньківського районного суду
Полтавської області Должко Сергій Ростиславович (справа № 530/337/23): «Щодо «Законів
України» прийнятих Верховною Радою України 1994-2022 та Указів Президента України.
Відповідно до положень статті 94. Конституції України закон підписує Голова Верховної Ради
України і невідкладно направляє його Президентові України.
Президент України протягом п`ятнадцяти днів після отримання закону підписує його, беручи
до виконання, та офіційно оприлюднює його або повертає закон зі своїми вмотивованими і
сформульованими пропозиціями до Верховної Ради України для повторного розгляду.
https://bagnetnacii.blogspot.com/2023/11/blog-post_4.html 17/21
25.12.2023, 18:09 БАГНЕТ НАЦІЇ: Коли "суд" вводить в оману - запит стосовно судді-блогера Дмитра Липовецького
В свою чергу, в Указі Президента України від 19.12.1996 № 1230/96 «Про Велику Державну
Печатку України» зазначено наступне:
- Голови Верховної Ради України на оригіналах рішень Верховної Ради України щодо
міжнародних договорів України;
Опис, зразок Великої Державної Печатки України та Положення про Велику Державну Печатку
України затверджує Президент України.
5. Кабінету Міністрів України внести на розгляд у місячний строк пропозиції щодо опису, зразка
Великої Державної Печатки України та подати проект Положення про Велику Державну
Печатку України.
Отже, чорним по білому, або білим по чорному вказано, що Великою Державною Печаткою
України скріплюються підписи: «на оригіналах текстів законів України», «на оригіналах рішень
Верховної Ради України», «на оригіналах рішень Конституційного Суду України», указів
Президента України, міжнародних договорів України.
Указом Президента України «Про офіційні символи глави держави» № 1507/99 від 29
листопада 1999 року установлено, що офіційними символами глави держави є:
Даним УКАЗОМ затверджено ПОЛОЖЕННЯ про офіційні символи глави держави, пунктом 9
якого постановлено, що Гербова печатка Президента України використовується для
засвідчення підпису Президента України на грамотах, посвідченнях до президентських відзнак
та почесних звань України, а також на посланнях Президента главам інших держав. Суд
звертає увагу, що Про закони мова не йдеться.
Таким чином, можна зробити висновок, що так звані «Закони України» та УКАЗИ
Президента, які легітимізуються під виглядом законів є авторськими творами, не мають
конституційного підґрунтя, не являються законами по суті, не являються обов`язковими для
виконання народом, є офертами від суб`єкта, що надає послуги з державного управління. Ці
«нормативні акти» мають статус таких, що застосовуються, а не являються легальним діючим
законодавством».
https://bagnetnacii.blogspot.com/2023/11/blog-post_4.html 18/21
25.12.2023, 18:09 БАГНЕТ НАЦІЇ: Коли "суд" вводить в оману - запит стосовно судді-блогера Дмитра Липовецького
державних символів України (читай – Самостійної української держави України), є
неможливим належне оформлення будь-яких документів особливої державної ваги, якими є
укази і розпорядження Президента України, а також закони і постанови Верховної Ради
України. Даний факт свідчить про відсутність конституційного національного законодавства
Самостійної української держави України. В тому числі юридичну відсутність указів і постанов
про призначення, обрання, переведення, утворення, реорганізацію, ліквідацію тощо…
Д О Д А Т О К:
2. Архівна копія Постанови Верховної Ради України від 11 жовтня 1991 року № 1661-
ХІІ «Про форму бюлетеня для голосування на всеукраїнському референдумі» - на 2
(двох) арк.., стор. 3-4;
6. Архівна копія Постанови Верховної Ради Української РСР від 21 червня 1991 року
№ 1228-ХІІ «Про вибори Президента Української РСР» - на 1 (одному) арк.., стор. 13;
7. Архівна копія Постанови Верховної Ради Української РСР від 25 червня 1991 року
№ 1269-ХІІ «Про проекти Закону про заснування поста Президента Української РСР і
внесення змін та доповнень до Конституції (Основного Закону) Української РСР, Закону
про Президента Української РСР та Закону про вибори Президента Української РСР – на
1 (одному) арк.., стор. 14;
https://bagnetnacii.blogspot.com/2023/11/blog-post_4.html 19/21
25.12.2023, 18:09 БАГНЕТ НАЦІЇ: Коли "суд" вводить в оману - запит стосовно судді-блогера Дмитра Липовецького
9. Архівна копія Закону Української Радянської Соціалістичної Республіки від 5
липня 1991 року № 1295-ХІІ «Про Президента Української РСР» - на 4 (чотирьох) арк..,
стор. 20-23;
10. Архівна копія Постанови Верховної Ради Української РСР від 5 липня 1991 року
№ 1296-ХІІ «Про порядок введення в дію Закону Української РСР «Про Президента
Української РСР» - на 1 (одному) арк.., стор. 24;
12. Архівна копія Постанови Верховної Ради Української РСР від 5 липня 1991 року
№ 1298-ХІІ «Про порядок введення в дію Закону «Про вибори Президента Української
РСР» - на 1 (одному) арк.., стор. 27;
13. Архівна копія Постанови Верховної Ради Української РСР від 5 липня 1991 року
№ 1299-ХІІ «Про вибори Президента Української РСР» - на 1 (одному) арк.., стор. 28;
14. Архівна копія Постанови Президії Верховної Ради Української РСР від 30 липня
1991 року № 1371-ХІІ «Про організацію та забезпечення виборів Президента Української
РСР» з додатком (архівною копією Положення про організацію та порядок збирання
підписів на підтримку претендента на кандидата в Президенти Української РСР) - на 5
(п’ятьох) арк.., стор. 29-33;
16. Архівна копія Указу Президента України від 26 червня 1996 року № 467/96 «Про
проведення всеукраїнського референдуму з питання прийняття нової Конституції
України» - на 3 (трьох) арк.., стор. 37-39;
17. Архівна копія Постанови Верховної Ради України від 27 червня 1996 року №
253/96-ВР «Про процедуру продовження розгляду проекту Конституції України у
другому читанні» - на 2 (двох) арк.., стор. 40-41;
18. Архівна копія Закону України від 28 червня 1996 року № 254/96-ВР «Про
прийняття Конституції України і введення її в дію» - на 1 (одному) арк.., стор. 42;
19. Архівні копії титульної та деяких сторінок нової Конституції України від 28 червня
1996 року – на 4 (чотирьох) арк.., стор. 43-46;
20. Архівна копія Постанови Верховної Ради України від 28 червня 1996 року №
255/96-ВР «Про Указ Президента «Про проведення всеукраїнського референдуму з
питання прийняття нової Конституції України» - на 1 (одному) арк.., стор. 47;
21. Архівна копія Указу Президента України від 1 липня 1996 року № 489/96 «Про
визнання таким, що втратив чинність, Указу Президента України від 26 червня 1996 року
№ 467» - на 1 (одному) арк.., стор. 48;
22. Копія запиту на інформацію (від 28 жовтня 2020 року № ЗПІ/046/20) і відповіді (від
30 жовтня 2020 року № 18/10-1839) до/від Верховної Ради України – на 4 (чотирьох) арк..,
стор. 49-52;
23. Копія запиту на інформацію (від 01 березня 2021 року № ЗПІ/090/21) і відповіді
(від 01 березня 2021 року № 18/07-369) до/від Верховної Ради України – на 3 (трьох) арк..,
стор. 53-55;
24. Копія запиту на інформацію (від 01 березня 2021 року № ЗПІ/091/21) і відповіді
(від 01 березня 2021 року № 18/07-370) до/від Верховної Ради України – на 3 (трьох) арк..,
стор 56-58;
25. Копія запиту на інформацію (від 10 березня 2021 року № ЗПІ/100/21) і відповіді
(від 15 березня 2021 року № 18/07-512) до/від Верховної Ради України – на 3 (трьох) арк..,
стор. 59-61;
26. Копія запиту/відповіді ГО ОПГ «Багнет Нації» ( № ЗПІ/004/20 від 20 липня 2020
року) до/від Апарату Верховної Ради України (№ 18/10-1213 від 27 липня 2020 року) – на
4 (чотирьох) арк.. стор. 62-65;
27. Копія запиту/відповіді ГО ОПГ «Багнет Нації» (№ ЗПІ/099/21 від 10 березня 2021
року) до/від Апарату Верховної Ради України (№ 18/07-490 від 12 березня 2021 року) – на
https://bagnetnacii.blogspot.com/2023/11/blog-post_4.html 20/21
25.12.2023, 18:09 БАГНЕТ НАЦІЇ: Коли "суд" вводить в оману - запит стосовно судді-блогера Дмитра Липовецького
3 (трьох) арк.. стор. 66-68;
28. Архівна копія Указу Президента України від 19 грудня 1996 року № 1230/96 «Про
Велику Державну Печатку України» - на 2 (двох) арк.., стор. 69-70;
29. Архівна копія Указу Президента України від 29 листопада 1999 року № 1507/99
«Про офіційні символи глави держави» та архівна копія додатку (Положення про
офіційні символи глави держави) – на 5 (п’ятьох) арк.., стор. 71-75;
30. Архівна копія Постанови Президії Верховної Ради України від 11 травня 1992 року
№ 2323-ХІІ «Про гербові печатки Верховної Ради України, її органів і структурних
підрозділів апарату» та архівна копія додатку (Опис гербових печаток Верховної Ради
України, Президії, Секретаріату, Управління Справами Верховної Ради України, Комісії в
справах колишніх партизанів Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр. при Президії
Верховної Ради України) – на 6 (шістьох) арк.., стор. 76-81;
31. Копія запиту/відповіді ГО ОПГ «Багнет Нації» (№ ЗПІ/161/22 від 17 серпня 2022
року) до/від Апарату Верховної Ради України (№ 18/07-2022/142712 від 29.08.2022 року) –
на 4 (чотирьох) арк.. стор. 82-85;
32. Копія запиту/відповіді ГО ОПГ «Багнет Нації» (№ ЗПІ/162/22 від 17 серпня 2022
року) до/від Апарату Верховної Ради України (№ 18/07-2022/142733 від 29.08.2022 року) –
на 4 (чотирьох) арк.., стор. 86-89;
https://bagnetnacii.blogspot.com/2023/11/blog-post_4.html 21/21