10 цікавих фактів

про оптичні явища

Панкратьєв Олександр
Учень 11 класу
 Що таке оптичне явище?
Оптичне явище – це явище, яке зумовлене певною поведінкою світла.

Оптичні явища в природі:

• Сонячне і Місячне затемлення;
• Веселка;
• Міраж;
• Полярне сяйво;
• Гало та багато інших.
 Міраж: цікаві факти
Міраж – оптичне явище. Міражі виникають, коли світло відбивається від шарів повітря різної ступені щільності і різних
температур.
Міражі бувають як над спекотною поверхнею, так і над холодною, але перші спостерігаються частіше.
Існують також дуже рідкісні об’ємні міражі, коли людина може побачити себе, причому поблизу. Такі міражі можуть
виникнути, якщо повітря буде насичене водними парами.
Найяскравіші і чіткі міражі зафіксовані в США, штат Аляска.
Найскладніші міражі, які найбільш рідко зустрічаються – рухома фата-моргана.
А от звичайні міражі над розігрітими сонцем асфальтовими дорогами спостерігати може кожен.
Також міраж можна відтворити штучно.
У Російській Федерації міражі нерідко з'являються над поверхнею озера Байкал.
Міражі виникають як над розжареною поверхнею.
Кольоровий Місяць
При запиленості атмосфери, підвищеної вологості або з
інших причин, Місяць іноді виглядає пофарбованим.
Такі Місяці бувають різного кольору.
 Округло-горизонтальна дуга
Округло-горизонтальна дуга, або вогняна райдуга, вогняна веселка – відносно рідкісне атмосферне оптичне явище у
вигляді горизонтальної райдуги на фоні легких високо розташованих перистих хмар.
Це явище відбувається досить рідко, лише за певних умов: Сонце повинно бути вище за 57,8° над горизонтом, а на небі
повинні знаходитися перисті хмари. Явище не спостерігається північніше за 55° північної широти або південніше за 55°
південної широти, крім рідкісних випадків у горах, оскільки сонце не піднімається достатньо високо.
Рідкісність явища пояснюється тим, що кристали криги повинні бути орієнтовані горизонтально для заломлення сонячних
променів у потрібному напрямку. Промені входять через вертикальну бокову стінку плоского шестикутного кристала,
проходять через нього і виходить з нижньої горизонтальної поверхні. Така схема забезпечує спектральне розділення
кольорів, що, подібно звичайній райдузі, забарвлюють хмару.
 Зелений промінь
Зелений промінь – рідкісне оптичне явище: спалах зеленого світла в
момент зникнення сонячного диска за горизонтом (зазвичай морським) або
появи його з-за обрію. Триває кілька секунд.
Явище зеленого променя спостерігається дуже рідко. Воно вимагає дуже
добрих погодних умов: чистої та прозорої атмосфери, рівного горизонту,
відсутності хмар на ньому, відсутності вітру.
Явище пов'язане з рефракцією сонячного проміння в атмосфері. Через те що
в нижніх шарах вона щільніша, ніж у верхніх, промені світла що проходять
через неї заломлюються і розділяються на основні кольори: світло різного
кольору заломлюється на різні кути. Це явище називається атмосферною
дисперсією. Короткохвильове (синьо-зелене) світло заломлюється
сильніше за довгохвильове (червоне). Заломлення світла в атмосфері
збільшує видиму висоту над горизонтом джерела цього світла. Тому в
зелених променях зображення Сонця видно на більшій висоті, ніж у
червоних, і поблизу горизонту ця різниця становить приблизно 0,5 мінути.
Таким чином навколо сонячного диска з'являється зелений обідок згори та
червоний знизу. Коли Сонце заходить, останнє, що ми бачимо — це його
зелений верхній край.
Найчастіше зелений промінь спостерігають моряки. Також відомі
спостереження цього явища під час закінчення полярної ночі, коли Сонце не
сходить повністю, а лише край підіймається над горизонтом. Тривалість
явища становить всього кілька секунд, але можна подовжити його, якщо
змінювати власне положення для забезпечення видимості тільки
невеличкої частини сонячного диска.
За старовинним морським повір'ям зелений промінь — символ надії та
удачі, а моряка який угледів його, очікує щасливе плавання.
 Гало
Гало - оптичне явище в атмосфері, що виникає внаслідок заломлення та
відбиття світла в льодяних кристалах. Найчастіше спостерігається в
перисто-шаруватих хмарах, рідше — за інших умов. Найпоширеніша форма
гало — світле слабко забарвлене коло навколо Сонця чи Місяця. Досить
часто простежуються яскраві кольорові плями обабіч Сонця — несправжні
сонця чи паргелії, яскрава кольорова дуга з центром у зеніті — зенітна дуга,
світлові стовпи, що йдуть вгору та вниз від світила. Всього відомо декілька
десятків різновидів гало (до 90). Переважна їх більшість — рідкісні та
спостерігаються лише в країнах з суворим кліматом, наприклад поза
Полярним колом.
В Україні гало можна спостерігати 70-120 разів на рік, але воно здебільшого
малопомітне. Яскраве й добре помітне гало з'являється 10-20 разів на рік.
Наприклад, у ніч 30 квітня 2023 року, мешканці Київщини спостерігали
гало довкола Місяця, а 12 січня 2024 року — сонячне гало, яке було
можливо спостерігати неозброєним оком.
Поява гало часто свідчить про зміни в погоді — похолодання, прихід
вологих атмосферних фронтів.
 Глорія

Глорія — атмосферне оптичне явище, яке належить до групи гало. Глорія

спостерігається на хмарах, розташованих прямо перед спостерігачем або нижче
від нього, в точці, прямо протилежній до джерела світла.
Виникає в специфічних умовах, коли під спостерігачем або об'єктом, в якому
він перебуває, з'являються високо-купчасті та високо-шаруваті хмари
середнього рівня або туман. Тоді сонячні промені заломлюються в краплях
води, створюючи спектр кольорів від червоного до бузкового. Глорія оточує
голову спостерігача або весь об'єкт, в якому він перебуває. Що ближче до
спостерігача хмари чи туман, тим більша глорія.
Цікаво, що, крім спостерігача, ніхто не бачить цього явища. Кожна людина може
побачити лише свою глорію. Якщо звичайне гало — це різнобарвний круг, що
оточує Сонце або Місяць, то глорія оточує тіні об'єктів, розташованих у земній
атмосфері або на поверхні нашої планети.
Виникає також у горах вночі, якщо розпалити багаття під низькими хмарами. На
хмарах з'явиться тінь, і навколо голови буде ореол, що світиться.
Пояс Венери
Пояс Венери – атмосферне оптичне явище, назване на честь пояса
Афродіти з античної міфології. З’являється перед сходом або після заходу і
проходить паралельно горизонту на висоті 10-20° в місці, протилежному
Сонцю.
Виглядає як смуга від рожевого до помаранчевого кольору між темним
нічним небом внизу і блакитним небом вгорі.
Під час безхмарних сутінків, до сходу або після заходу Сонця, небо над
горизонтом з протилежного боку від Сонця — рожеве. Цю смугу найкраще
видно в напрямку, протилежному Сонцю. Пояс Венери можна спостерігати
в будь-якому місці, але тільки з чистим небом біля горизонту.
У поясі Венери атмосфера розсіює світло призахідного (або висхідного)
Сонця, яке виглядає більш червоним, тому й виходить рожевий колір, а не
синій.
 Полярне сяйво
Полярне сяйво - оптичне явище світіння окремих ділянок нічного неба в полярних районах, яке швидко змінюється.
Виникає у верхніх шарах атмосфери планети під впливом потоків заряджених частинок, які магнітне поле планети
спрямовує до полюсів.
На поверхні Землі такі сяйва спостерігаються на відстані 20—35 ° від магнітних полюсів Землі одночасно на всіх довготах,
але з різною інтенсивністю.
За формами полярне сяйво розрізняють: дифузне сяйво з дугами від однієї точки горизонту до іншої, а також промені,
стрічки, корони, плями. Тривалість полярного сяйва — від декількох хвилин до декількох діб. Частота його появи корелює
з 11-річним циклом сонячної активності, порою року, 27-денним періодом та магнітною активністю.
Пришвидшена 40-хвилинна кінозйомка полярного сяйва в Ісландії
 Брокенський привид
Брокенський привид - рідкісне оптичне
явище в горах, коли спостерігач бачить
свою тінь на поверхні хмар (туману) в
напрямку, протилежному до Сонця. Ця
тінь може здаватися дуже великою, іноді
вона оточена кольоровими кільцями
(так звана глорія). Також привид може
рухатись (іноді абсолютно несподівано)
— це пов'язано з рухом хмарного шару
та коливанням щільності хмар.
Популярності явище набуло завдяки
піку Брокен в горах Гарц у Німеччині, де
постійні тумани та доступність малих
висот дозволяють спостерігати його
особливо часто. Це сприяло
виникненню місцевої легенди, по якій і
дали явищу назву. Брокенський привид
спостерігався і був описаний Іоганном
Зільбершлагом у 1780 році та відтоді не
раз описувався у літературі про гори
Гарц. Це явище можна побачити у різних
гірських куточках світу. Зустрічається
також і в Україні у Кримських горах та
Карпатах. Подібне можуть спостерігати
пасажири, що перебувають у літаку.
 Веселка
Веселка - атмосферне оптичне явище, що являє собою одну, дві чи декілька
спектральних дуг (або кіл, якщо дивитися з повітря), що спостерігаються на тлі
хмари, якщо вона розташована проти Сонця. Червоний колір спектру ми бачимо
з зовнішнього боку первинної веселки, а фіолетовий — із внутрішнього.
У яскраву місячну ніч можна побачити місячну веселку. Людський зір
влаштований так, що при слабкому освітленні працюють лише найчутливіші
рецептори ока — палички, які не сприймають кольорів, тому місячна веселка
виглядає білястою; чим яскравіше світло, тим «барвистіша» веселка (у її
сприйняття включаються колірні рецептори — колбочки).
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!