Четвертий

агрегатний стан
речовини та його
особливості
ПІДГОТУВАЛА УЧЕНИЦЯ 11-Б КЛАСУ
МЕМЕТ ВАЛЕРІЯ
 Плазма (агрегатний стан)
 Пла́зма (грец.«зображення, вигадка») — у фізиці та
хімії іонізований, електрично-нейтральний стан
речовини.
 Плазма — стан речовини, в якому її атоми іонізовані,
тобто електрони відірвані від ядер. Завдяки цьому
речовина стає не тільки електропровідною, але й
надзвичайно чутливою до електромагнітних полів.
Плазму називають четвертим агрегатним станом
речовини на відміну від твердого, рідкого та Плазмова лампа
газоподібного.
 «Четвертий стан речовини» відкрив Вільям Крукс у
1879, а назву «плазма» запропонував Ірвінг Ленгмюр
у 1928.
 Фізичні властивості
 Електрична провідність: дуже висока. Попри те, що при
протіканні струму виникає хоча і мале падіння потенціалу, у
багатьох випадках електричне поле в плазмі можна вважати
таким, що дорівнює нулю. Можливість проводити струми
робить плазму дуже сприйнятливою до впливу магнітного
поля, що призводить до виникнення таких явищ як
філаментування, поява шарів і струменів. Типовою є
наявність колективних ефектів, оскільки електричні й
магнітні сили є далекодіючими і набагато сильнішими, ніж
гравітаційні.
 Фізичні властивості
 Кількість сортів частинок: 2, 3, чи більше. Електрони,
іони і нейтральні частинки розрізняються знаком
електричного заряду і можуть вести себе незалежно одна
від одної — мати різні швидкості і навіть температури,
що служить причиною появи нових явищ, наприклад
хвиль і нестійкостей.
 Тип взаємодій: колективні. Кожна частка взаємодіє
відразу з багатьма. Ці колективні взаємодії мають
набагато більший вплив, ніж двочасткові.
 Плазма на Землі та в космосі
 На Землі плазма – досить рідкісний стан речовини. Але
вже на невеликих висотах полум’яний стан починає
переважати. Потужне ультрафіолетове, корпускулярне і
рентгенівське випромінювання Сонця іонізує повітря у
верхніх шарах атмосфери і викликає утворення
плазмових «хмар» в іоносфері. Верхні шари атмосфери
– це захисна броня Землі, що оберігає все живе від
згубної дії сонячних випромінювань. Іоносфера –
відмінне дзеркало для радіохвиль, що дозволяє
здійснювати земний радіозв’язок на далекі відстані.
 Плазма на Землі та в космосі
 Верхні шари іоносфери не зникають і вночі: надто
розріджена в них плазма, щоб виникли днем іони і
електрони встигли возз’єднатися. Чим далі від Землі, тим
менше в атмосфері нейтральних атомів, а на відстані в
півтораста мільйонів кілометрів знаходиться найближчий
до нас колосальний згусток плазми – Сонце.
 З нього постійно вилітають фонтани плазми – часом на
висоту в мільйони кілометрів. По поверхні переміщуються
вихори дещо менш гарячої плазми – сонячні плями.
 Сьогодення і майбутнє плазми
 Застосування плазми в господарстві: вольтова дуга,
лампи денного світла, газотрони і тиратрони. Але тут
«працює» порівняно негаряча плазма. У вольтовій
дузі, наприклад, іонна температура становить близько
4 тисяч градусів. Однак зараз з’являються надміцні
сплави, які витримують температуру до 10-15 тисяч
градусів. Щоб обробляти їх, потрібна плазма з більш
високою іонною температурою. Застосування її обіцяє
чималі перспективи і для хімічної промисловості,
оскільки багато реакцій протікають тим швидше, чим
вище температура.
 Сьогодення і майбутнє плазми
 На сьогодні плазму вдалось розігріти до десятків
мільйонів градусів. І це не межа. Дослідники вже
знаходяться на підступах до керованої термоядерної
реакції синтезу, в ході якої виділяються величезні
кількості енергії. Можемо уявити собі штучне сонце. І
не одне, а декілька. Адже вони змінять клімат нашої
планети, назавжди знімуть з людства турботу про
паливо.
 Ось які застосування очікують плазму. А поки ведуться
дослідження. Великі колективи вчених напружено
працюють, наближаючи той день, коли четвертий стан
речовини стане для нас таким же звичайним, як і три
інших.