1

Електричні явища

Найяскравіший приклад природного електричного явища — блискавка, що є

гігантським електричним розрядом (рис. 1.10). Крихітні «блискавки» щоразу
проскакують у вимикачі, коли ви, наприклад, вимикаєте світло.

Електричні явища сьогодні так поширені, що ми цього майже не помічаємо: щодня

ми користуємось електричним освітленням, транспортом (рис. 1.11), побутовими
електроприладами, комп’ютерами.

Електричні явища спричинені взаємодією електрично заряджених тіл або

електрично заряджених частинок речовини. Установлено, що є два типи електричних
зарядів: позитивні та негативні. Заряди одного типу (їх називають однойменними)
відштовхуються, а заряди різних типів (різнойменні) притягуються.

Прикладами магнітних явищ є взаємодія постійних магнітів, а також притягання

магнітом залізних і сталевих предметів. Приклад магнітного явища — рух стрілки
компаса: вона завжди повертається так, щоб її північний кінець указував на північ
(рис. 1.12). Ця дивна «наполегливість» стрілки компаса колись дуже вразила
допитливого п’ятирічного хлопчика, якого звали Альбертом. Ставши знаменитим
 2

ученим, Альберт Ейнштейн2 писав, що саме поведінка стрілки компаса вперше

викликала в ньому незабутнє відчуття, що за речами, які ми бачимо, є щось ще,
глибоко приховане.

Поворот магнітної стрілки спричинений взаємодією двох магнітів: маленького —

стрілки компаса та величезного — земної кулі.  Від грецьких слів «термо» — тепло та
«динамікос» — сильний. Альберт Ейнштейн жив і працював у Швейцарії, Німеччині
та США. У другій половині 19-го століття було встановлено, що електричні та
магнітні явища тісно пов’язані одне з одним. Наприклад, північне сяйво (рис. 1.13)
спричинене тим, що електрично заряджені частинки, які летять з космосу, взаємодіють
із Землею як з магнітом.Електричні та магнітні явища вкупі називають
електромагнітними. Завдяки їм працюють електростанції та електродвигуни,
радіозв’язок, телебачення (рис. 1.14), комп’ютери (рис. 1.15).

Електромагнітні явища спричинені електромагнітним полем, що пронизує простір

навколо нас. Завдяки електромагнітному полю ми бачимо, бо світло є різновидом
електромагнітних хвиль. Завдяки електромагнітним хвилям працює радіозв’язок і
телебачення.

Розділи фізики, які вивчають електричні та магнітні явища, називають електрикою

та магнетизмом. Їхні закони відкрили вчені кількох країн.

Історія  

Електрична природа блискавки була розкрита в дослідженнях американського фізика

Б. Франкліна, по ідеї якого був проведений досвід по витяганню електрики з грозової
хмари. Широко відомий досвід Франкліна щодо з'ясування електричної природи
блискавки. У 1750 їм опублікована робота, в якій описаний експеримент з
використанням повітряного змія, запущеного в грозу. Досвід Франкліна був описаний
в роботі Джозефа Прістлі. h2> Фізичні властивості блискавки

Середня довжина блискавки 2,5 км, деякі розряди тягнуться в атмосфері на відстань до
20 км.
 3

  Формування блискавки https://www.youtube.com/watch?v=z4HHookixwo Як
утворюється блискавка
https://www.youtube.com/watch?v=qWD4VEuv4rs Молния это гигантский
электрический искровой разряд в атмосфере.

https://www.youtube.com/watch?v=KhKSPL3_IuU Види блискавок

https://www.youtube.com/watch?v=EgsRFTqvtpk Небесний вогонь

(документальний фільм)

https://www.youtube.com/watch?v=L98wSXjdg4g Удар молнии. С точки зрения науки

Найбільш часто блискавка виникає в купчасто-дощових хмарах, тоді вони

називаються грозовими; іноді блискавка утворюється в шарувато-дощових хмарах, а
також при вулканічних виверженнях, торнадо і пилових бурях.

Зазвичай спостерігаються лінійні блискавки, які відносяться до так званих

безелектродним розрядами, так як вони починаються (і закінчуються) в скупченнях
заряджених частинок. Це визначає їх деякі до цих пір не пояснені властивості, що
відрізняють блискавки від розрядів між електродами. Так, блискавки не бувають
коротше декількох сотень метрів; вони виникають в електричних полях значно
слабкіших, ніж поля при міжелектродних розрядах; збір зарядів, які переносяться
блискавкою, відбувається за тисячні долі секунди з мільярдів дрібних, добре
ізольованих один від одного частинок, розташованих в обсязі кілька км Ві. Найбільш
вивчений процес розвитку блискавки в грозових хмарах, при цьому блискавки можуть
проходити в самих хмарах - внутрішньохмарні блискавки, а можуть ударяти в землю -
наземні блискавки. Для виникнення блискавки необхідно, щоб у відносно малому (але
не менше деякого критичного) обсязі хмари утворилося електричне поле з
напруженістю, достатньою для початку електричного розряду (~ 1 МВ/м), а в значній
частині хмари існувало б поле з середньою напруженістю, достатньою для підтримки
 4

розпочатого розряду (~ 0,1-0,2 МВ/м). У блискавки електрична енергія хмари

перетворюється на теплову та світлову.

Наземні блискавки https://www.youtube.com/watch?v=zWGGU931OKQ Кульова

блискавка
https://www.youtube.com/watch?v=RaDILyLr8ls 5 кульових блискавок
https://www.youtube.com/watch?v=EFpnPuuW9Ws Де можна побачити кульову
блискавку
https://www.youtube.com/watch?v=oWlnsACrPfY Результат кульової блискавки

Процес розвитку наземної блискавки складається з декількох стадій. На першій стадії,

в зоні, де електричне поле досягає критичного значення, починається ударна іонізація,
створювана спочатку вільними електронами, завжди наявними в невеликій кількості в
повітрі, які під дією електричного поля набувають значні швидкості у напрямку до
землі і, стикаючись з молекулами, складовими повітря, іонізують їх. За більш
сучасними уявленнями, розряд ініціюють високоенергетичні космічні промені, які
запускають процес, який отримав назву пробою на тікають електронах. Таким чином,
виникає електронна лавина, що переходять у нитки електричних розрядів - Стримери,
що представляють собою добре провідні канали, які, зливаючись, дають початок
яскравому термоіонізованному каналу з високою провідністю - ступенчатому лідеру
блискавки.

Рух лідера до земної поверхні відбувається ступенями в кілька десятків метрів зі

швидкістю ~ 50 000 кілометрів на секунду, після чого його рух призупиняється на
кілька десятків мікросекунд, а свічення сильно слабшає; потім у наступній стадії лідер
знову просувається на декілька десятків метрів. Яскраве свічення охоплює при цьому
всі пройдені ступені; потім слідують знову зупинка і ослаблення світіння. Ці процеси
повторюються при русі лідера до поверхні землі з середньою швидкістю 200 000
метрів в секунду.

За міру просування лідера до землі напруженість поля на його кінці посилюється і під
його дією з виступаючих на поверхні Землі предметів викидається у відповідь
 5

стример, з'єднується з лідером. Ця особливість блискавки використовується для

створення громовідводу.

У заключній стадії за іонізованному лідером каналу слід зворотний (знизу вгору), або
головний, розряд блискавки, характеризується струмами від десятків до сотень тисяч
ампер, яскравістю, що помітно перевищує яскравість лідера, і великий швидкістю
просування, що спочатку доходить до ~ 100 000 кілометрів на секунду, а наприкінці
зменшується до ~ 10 000 кілометрів на секунду. Температура каналу при головному
розряді може перевищувати 25 000 В° C. Довжина каналу блискавки може бути від 1
до 10 км, діаметр - кілька сантиметрів. Після проходження імпульсу струму іонізація
каналу і його свічення слабшають. У фінальної стадії струм блискавки може тривати
соті і навіть десяті частки секунди, досягаючи сотень і тисяч ампер. Такі блискавки
називають затяжними, вони часто викликають пожежі.

Головний розряд розряджає нерідко тільки частина хмари. Заряди, розташовані на

великих висотах, можуть дати початок новому (стріловидному) лідеру, який рухається
безперервно зі швидкістю в ... тисячі кілометрів на секунду. Яскравість його світіння
близька до яскравості ступінчастого лідера. Коли стріловидний лідер доходить до
поверхні землі, слід другий головний удар, подібний першому. Зазвичай блискавка
включає декілька повторних розрядів, але їх число може доходити і до кількох
десятків. Тривалість багаторазової блискавки може перевищувати 1 сек. Зсув каналу
багаторазової блискавки вітром створює так звану стрічкову блискавку - смугу, що
світиться.

  
Внутрішньохмарні блискавки 

Внутрішньохмарні блискавки включають зазвичай тільки лідерні стадії; їх довжина

коливається від 1 до 150 км. Частка внутрішньохмарних блискавок росте у міру
зміщення до екватора, змінюючись від 0,5 в помірних широтах до 0,9 в екваторіальній
смузі. Проходження блискавки супроводжується змінами електричних і магнітних
полів і радіовипромінюванням, так званими атмосфериками. Ймовірність ураження
 6

блискавкою наземного об'єкту зростає в міру збільшення його висоти і з збільшенням

електропровідності грунту на поверхні або на деякій глибині (на цих факторах
засноване дію громовідводу). Якщо в хмарі існує електричне поле, достатнє для
підтримки розряду, але недостатнє для його виникнення, роль ініціатора блискавки
може виконати довгий металевий трос або літак - особливо, якщо він сильно
електрично заряджений. Таким чином іноді В«провокуютьсяВ» блискавки в шарувато-
дощових і потужних купчастих хмарах.

«У кожну секунду близько 50 блискавок вдаряються в поверхню землі, і в середньому

кожен її квадратний кілометр блискавка вражає шість разів за рік .

Найкращі потужні блискавки викликають народження фульгуритів.

Люди і блискавка https://www.youtube.com/watch?v=xiO5HDYfDO0

https://www.youtube.com/watch?v=pO43mOgDfv8 Чи шкідлива гроза для людини

https://www.youtube.com/watch?v=irjnYfUj660 Гнів неба

Блискавки - Серйозна загроза для життя людей. Поразка людини або тварини
блискавкою часто відбувається на відкритих просторах тому електричний струм йде
по найкоротшому шляху "грозову хмару-земля". Часто блискавка влучає у дерева і
трансформаторні установки на залізниці, викликаючи їх загоряння. Поразка звичайної
лінійної блискавкою всередині будівлі неможливо, проте побутує думка що так звана
кульова блискавка може проникати через щілини і відкриті вікна. Звичайний грозовий
розряд небезпечний для телевізійних і радіоантен розташованих на дахах висотних
будівель, а також для мережевого обладнання.

У організмі потерпілих відзначаються такі ж патологічні зміни, як при ураженні

електрострумом. Жертва втрачає свідомість, падає, можуть відзначатися судоми, часто
зупиняється дихання і серцебиття. На тілі зазвичай можна виявити В«мітки струмуВ»,
місця входу і виходу електрики. У разі смертельного результату причиною
припинення основних життєвих функцій є раптова зупинка дихання і серцебиття, від
 7

прямої дії блискавки на дихальний і судиноруховий центри довгастого мозку. На шкірі

часто залишаються так звані знаки блискавки, деревовидні світло-рожеві або червоні
смуги, зникаючі при натисканні пальцями (зберігаються протягом 1 - 2 доби після
смерті). Вони - результат розширення капілярів в зоні контакту блискавки з тілом.

При ураженні блискавкою перша медична допомога має бути невідкладною. У важких
випадках (зупинка дихання і серцебиття) необхідна реанімація, її повинен надати, без
вичікування медичних працівників, будь свідок нещастя. Реанімація ефективна тільки
в перші хвилини після ураження блискавкою, розпочата через 10 - 15 хвилин вона, як
правило, вже не ефективна. Екстрена госпіталізація необхідна у всіх випадках.

  Жертви блискавок  

1. У міфології та літератури:

1. Асклепій, Ескулап - Син Аполлона - бог лікарів і лікарського мистецтва, не тільки

зціляв, але і оживляв мертвих. Щоб відновити порушений світовий порядок Зевс
уразив його своєю блискавкою

2. Фаетон - син бога Сонця Геліоса - одного разу взявся керувати сонячної колісницею
свого батька, але не дотримав вогнедишних коней і ледве не занапастив у страшному
полум'я Землю. Розгніваний Зевс пронизав Фаетона блискавками.

2. Історичні особистості:

1. Російський академік Г. В. Рихман - у 1753 році загинув від удару блискавки.

2. Народний депутат Україна, екс-губернатор Рівненській області В. Червоній 4 липня

2009 загинув від удару блискавки.

Цікаві факти

Рой Салліван залишився живим після семи ударів блискавкою. · Американський

майор Саммерфорд помер після тривалої хвороби (результат удару третьої
блискавкою). Четверта блискавка повністю зруйнувала його пам'ятник на кладовищі.
 8

У індіанців Анд удар блискавкою вважається необхідним для досягнення вищих рівнів
шаманської ініціації

Дерева і блискавка

Стовбур ураженого блискавкою тополі

Високі дерева - часта мішень для блискавок. На реліктових деревах-довгожителів

легко можна знайти множинні шрами від блискавок. Вважається, що поодиноко стоїть
дерево частіше вражається блискавкою, хоча в деяких лісових районах шрами від
блискавок можна побачити майже на кожному дереві. Сухі дерева від удару блискавки
спалахують. Найчастіше удари блискавки бувають направлені в дуб, рідше все - в бук,
що, мабуть, залежить від різної кількості жирних олій у них, що представляють
великий опір електрики.

Блискавка проходить в стовбурі дерева по шляху найменшого електричного опору, з

виділенням великої кількості тепла, перетворюючи воду на пару, яка розколює ствол
дерева або частіше відриває від нього ділянки кори, показуючи шлях блискавки. У
наступні сезони дерева зазвичай відновлюють пошкоджені тканини і можуть
закривати рану цілком, залишивши тільки вертикальний шрам. Якщо збиток є занадто
серйозним, вітер і шкідники в Зрештою вбивають дерево. Дерева є природними
громовідводами, і, як відомо, забезпечують захист від удару блискавки для
довколишніх будівель. Посаджені біля будівлі, високі дерева уловлюють блискавки, а
висока біомаса кореневої системи допомагає заземляти розряд блискавки.

З дерев, уражених блискавкою, роблять музичні інструменти, приписуючи їм

унікальні властивості.

Кульова блискавка, грім і блискавка, кульова блискавка як альтернативне

джерело енергії.
9