Іскровий розряд

Іскровий розряд - нестаціонарна форма електричного розряду, що

відбувається в газах. Такий розряд виникає зазвичай при тиску порядку
атмосферного і супроводжується характерним звуковим ефектом - «тріском»
іскри. Температура в головному каналі іскрового розряду може досягати 10
000 К. У природі іскрові розряди часто виникають у вигляді блискавок.
Відстань «пробиває» іскрою в повітрі залежить від напруги і вважається
рівним 10 кВ на 1 сантиметр.

Умови проведення іскрового розряду

Іскровий розряд зазвичай відбувається, якщо потужність джерела енергії
недостатня для підтримання стаціонарного дугового розряду або тліючого
розряду. У цьому випадку одночасно з різким зростанням розрядного струму
напруга на розрядному проміжку протягом дуже короткого часу (від кількох
мікросекунд до декількох сотень мікросекунд) падає нижче напруги згасання
іскрового розряду, що призводить до припинення розряду. Потім різниця
потенціалів між електродами знову зростає, досягає напруги запалювання і
процес повторюється. В інших випадках, коли потужність джерела енергії
досить велика, також спостерігається вся сукупність явищ, характерних для
цього розряду, але вони є лише перехідним процесом, що призводить до
встановлення розряду іншого типу - найчастіше дугового. Якщо джерело
струму не здатний підтримувати самостійний електричний розряд протягом
тривалого часу, то спостерігається форма самостійного розряду, звана
іскровим розрядом.

Прояв іскрового розряду

Характерним прикладом іскрового
розряду є блискавка. Головний канал
блискавки має діаметр від 10 до 25 см.,
а довжина блискавки може досягати
декількох кілометрів.

Блискавка є гігантською електричною

іскрою. Електрична природа блискавки
була вперше доведена відомими
дослідами Франкліна з повітряним
змієм і численними дослідженнями Ломоносова і Ріхмана. Ломоносов
створив першу теорію виникнення електричних розрядів в атмосфері і цим
поклав початок науки про атмосферну електрику. Блискавки виникають або
між хмарами, або між хмарою і землею. Сила струму в блискавці величезна
(від 10 до 1000 кА), а напруга між хмарою і землею перед виникненням
блискавки досягає 108 до 109 В.
Окрім звичних блискавок, спостерігаються так звані кулевидні блискавки.
Вони мають вид , що світяться, діаметром від 10 до 20
сантиметрів, які або поволі рухаються, або прикріпляються до нерухомих пре
дметів. Кулевидні блискавки звичайно зароджуються при ударі дуже сильних
блискавок і через декілька секунд зникають з сильним вибухом.

Застосування
Іскровий проміжок застосовується як запобіжник від перенапруження в
електричних лініях передач (наприклад, в телефонних лініях). Якщо поблизу лінії
проходить сильний короткочасний струм, то в дротах цієї лінії
індукуються струми, які можуть зруйнувати установку і небезпечні для життя
людей. Щоб уникнути цього використовуються спеціальні запобіжники, що
складаються з двох зігнутих електродів, один з яких приєднаний до лінії, а інший
заземлений. Якщо потенціал лінії щодо землі сильно зростає, то між
електродами виникає іскровий розряд.орпавіфіцвукаепнрогрпавапрорпааа

Електрична іскра застосовується також для вимірювання великих різниць

потенціалів за допомогою кульового розрядника, електродами якого служать
дві металеві кулі з полірованою поверхнею. Кулі розсовують, і на них подається
вимірювана різниця потенціалів. Потім кулі зближують до тих пір, поки між
ними не проскочить іскра. Знаючи діаметр куль, відстань між ними, тиск,
температуру і вогкість повітря, знаходять різницю потенціалів між кулями за
спеціальними таблицями. Цим методом можна вимірювати з точністю до
декількох відсотків різницю потенціалів у десятка тисяч вольт.