ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ

БЛИСКАВКОВІДВОДУ
 1753г. Бенджамін Франклін (Можете подивитися на 100-
доларову купюру) винаходить громовідвід. Він першим
показав електронну природу блискавки за допомогою свого
знаменитого "досвіду з повітряним змієм". Приблизно в той
же самий час у Франції Далібар підтвердив цю теорію своїм
тестом з залізним стрижнем, електризуватися під час грози.
 Жак де Рома також прийшов до такого ж висновку на базі досвіду з повітряним змієм,
кілька відрізнявся від змія Франкліна: мідний дріт
 mq12 точилася
навколо мотузки до
землі. Це відкриття
стрімко привело до
надзвичайної
популярності
блискавковідводів.
Спочатку їх почали
встановлювати на
церковних шпилях,
а потім і на інших
будівлях.
 Це захоплення громовідводи призвело до розробки безлічі
унікальних винаходів, наприклад, такого, як парасолька з
громовідводом. 
 1880р. бельгійський фізик Меллсанс рекомендує захищати будівлі,
покриваючи їх металевими проводами, пов`язаними з декількома
встановленими на даху стрижнями і міцно заземленими. Це була
сама 1-ша "просторова клітинка".
 1986р. Після декількох років
дослідних робіт, що дозволили
краще усвідомити фізичні
характеристики блискавки, був
розроблений новий тип
блискавковідводу, що створює
більш сильну іонізацію навколо
наконечника за рахунок
використання електричного
обладнання, незалежного від
зовнішнього джерела енергії.
З`явилися 1-і активні мопніеотводи.
 Конструктивно блискавковідвід влаштований досить легко:

 Блискавковідвід: 1 - блискавкоприймач- 2 - токоотвод- 3 -

заземлитель- 4 - блискавкоприймач з труби-5 - зварювання-6 -
молнієотвод- 7 - блискавкоприймач з вугла- 8 -
блискавкоприймач з дроту перетином 6-10мм
Для зовнішньої блискавкозахисту потрібні:
 
 - Блискавкоприймач - пристрій, перехоплює розряд блискавки (громовідвід).

 
 - тоководов (Спуски) це частина системи блискавкозахисту, створена для відводу струму блискавки

від блискавкоприймача до заземлювача.

 
 - Заземлитель - залізний провідник в заглиблений в ґрунт, що забезпечує розтікання струму

блискавки в землю.
 Тобто найпростіший варіант блискавкозахисту - це укріплений на даху залізний
штир, з`єднаний тоководов з заземлюючим пристроєм. Але просто штир на даху -
це неестетично, хоча недорого, надійно і зручно. Але, головне, не дуже добре.
 При всій зовнішній простоті цього пристрою потрібно, щоб всі
комплектуючі були правильно підібрані і відповідали тим
навантаженням, які, може бути, доведеться витримати системі.
 - Звичайний розряд блискавки триває близько
чверті секунди і складається з 3-4 розрядів.
- Блискавки подорожують зі швидкістю 56 ТОВ км за секунду і мають силу струму в 10-40 тисяч
ампер.

 - Блискавка нерідко пару раз поспіль вдаряє в одне місце: як і будь-який

електричний розряд, вона спрямовується по шляху найменшого опору.
 Середня блискавка має довжину 9,5 км.
 - Температура
блискавки може
досягати 27 770
градусів за
Цельсієм. Це
практично в 5
разів гаряче, ніж
поверхня Сонця!
 
 - За статистикою, хлопців блискавка вбиває частіше, ніж жінок (у 6 разів),
можливо, тому, що чоловіки більше часу проводять на відкритому повітрі.
 Блискавки розчищають небо для польотів космічних кораблів. У
радіаційних поясах Землі існує просвіт, в якому практично немає
заряджених частинок завдяки тому, що радіохвилі від земних
блискавок відбирають енергію у заряджених частинок і розштовхують
їх. В результаті космічні кораблі на середньої орбіті піддаються
шкідливому впливу радіації.